Митне оформлення пального під час воєнного стану: проблемні питання для бізнесу
У спорах між бізнесом та Енергетичною митницею при оскарженні адміністративних протоколів в частині накладення штрафів на посадових осіб на підставі ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України ("МКУ") виникає ряд практичних та дискусійних питань щодо встановлення обставин, допустимості доказів та аналізу події і складу адміністративного правопорушення.
Передісторія виникнення спору
Завод-виробник палива з Литви попередив державні органи в Україні про можливе шахрайство з боку постачальників-експортерів пального, які, нібито, надавали підроблені сертифікати якості покупцям-імпортерам та таким чином приховували країну-походження нафтопродуктів, особливо вироблених у Росії. Цю інформацію отримала Енергетична митниця, яка задля її перевірки ініціювала листування із заводом-виробником.
Під час листування завод-виробник надав Енергетичній митниці Excel-таблицю, в якій виділив червоним кольором сертифікати, які він не видавав, а зеленим - які видав. В останніх двох листах завод-виробник також надав уточнення щодо деяких сертифікатів, по яким була попередньо надана помилкова інформація.
На підставі отриманої від заводу-виробника відповіді Енергетична митниця склала протоколи про адміністративне правопорушення, за якими притягнула до відповідальності директорів покупців-імпортерів пального.
Позиція Енергетичної митниці
Судова практика свідчить, що з 2023 року Енергетична митниця склала понад 400 протоколів за ч.1 ст. 483 МКУ щодо фактів переміщення або дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю підстави для переміщення товарів, надання підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо країни походження пального, подачі неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД.
За протоколами відповідальність застосовується до директорів покупців-імпортерів у вигляді штрафних санкцій від 50% до 100% від вартості розмитненого пального, а також вимагається конфіскація вже поставленого і у більшості випадків навіть використаного чи реалізованого пального. При цьому, як правило ключовим доказом у справах є фрагмент Excel-таблиці у чорно-білому кольорі без долучення відповіді та повної Excel-таблиці.
Проблемні питання для бізнесу
При розгляді такої категорії справ очевидними є наступні проблемні моменти:
(1) Енергетична митниця не враховує пояснень покупців-імпортерів пального на етапі складення протоколів (до слова, самі протоколи можуть містити факти щодо декількох поставок, різних ВМД, інші невідповідності)
(2) Кваліфікація складових правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МКУ (згідно диспозиції) у більшості випадків є необґрунтованою - збір доказів з боку митного органу є фрагментарним (використовуються лише дані листування з заводом-виробником) і не свідчить про об'єктивне дослідження всіх складових адміністративного правопорушення
(3) Енергетична митниця у справах посилається на дефекти документів, які, як правило, взагалі не використовувалися покупцями-імпортерами під час імпорту пального
(4) При розрахунку строку для притягнення до відповідальності Енергетична митниця орієнтується на останні листи від заводу-виробника, тоді як днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли до Енергетичної митниці надійшли будь-які перші відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення
(5) Кодекс України про адміністративні правопорушення ("КУпАП") у поточній редакції через обмеження ч. 10 ст. 294 і гл. 24-1 не містить можливості касаційного оскарження ухвал судів першої та апеляційної інстанцій у справах про адміністративні правопорушення. Відповідно, з огляду на набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції, фізична особа (посадова особа покупця-імпортера) зобов'язана сплатити штраф самостійно (юридична особа не може цього зробити) або ж має справу із наступним етапом виконавчого стягнення (і відповідає особистим майном). Наступне оскарження до ЄСПЛ для фізичної особи передбачає часові та фінансові витрати, а для держави - репутаційні ризики.
(6) У бізнесу відсутні реальні інструменти притягнення посадових осіб Енергетичної митниці до відповідальності у разі закриття провадження у справах та фактичного безпідставного складання відповідних протоколів.
Це лише невеликий перелік питань, які виникають у бізнесу в розрізі митного оформлення пального в період дії воєнного стану. Якщо ж аналізувати висновки судів першої та апеляційної інстанції, то зрозуміло, що більшість протоколів не підтверджені належними доказами. І якщо митниця заявляє про боротьбу з контрафактним пальним, то очевидно, що вона має забезпечити більш об'єктивний та фаховий підхід до дослідження обставин щодо наявності правопорушення. Можливі шляхи вирішення
Ця категорія справ ставить гостро питання щодо необхідності внесення змін до КУпАП з урахуванням поточної ситуації застосування санкцій, які за своєю природою чи характером та ступенем суворості стягнення належать до кримінальних правопорушень, з передбаченням процедури касаційного оскарження.
Нагальною є і запит бізнесу на внесення змін щодо можливості сплати юридичною особою санкції за адміністративне правопорушення, яка застосована до посадової особи такої юридичної особи (як суб'єкта правопорушення - декларанта).
Важливим є також впровадження чинного механізму притягнення до відповідальності посадових осіб митного органу, які своїми діями (бездіяльністю) завдають шкоди бізнес-репутації чи майновим інтересам компанії чи її посадових осіб; альтернативно - запровадити обов'язкову систему внутрішньої службової перевірки на рівні митного органу щодо законності і обґрунтованості санкцій за результатами судового розгляду (у разі виявлення судом відсутності складу правопорушення чи порушення строків складення протоколів).
Також у цій ситуації цілком логічним є запровадження на Енергетичній митниці електронного обміну та верифікації паспортів якості з іноземними колегами, а не продовжувати практику листування з суб'єктом приватного права.