Нерезидент перебуває в Україні понад 183 днів: якими документами, для цілей набуття резидентського статусу, це підтвердити?

ВІДПОВІДЬ 

Документами, які підтверджують перебування фізичної особи - нерезидента на митній території України понад 183 календарних дні є паспортний документ та/або імміграційна картка, а також документи, на підставі яких він тимчасово проживає в Україні, та документи, що підтверджують право власності (користування) на житло, визначене ним як місце тимчасового проживання в Україні.

ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ

Відповідно до п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ  з метою оподаткування нерезидентом вважається фізична особа, яка не є резидентом України. Фізична особа – резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні. У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 дні (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року. Згідно з ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Крім того, абзацом п’ятим ст. 3 Закону України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року № 1382-IV (далі – Закон № 1382) визначено, що місце проживання – житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини. Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження.

Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання (абзац перший ст. 6 Закону № 1382). Реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку (абзац одинадцятий ст. 3 Закону № 1382). Законними підставами перебування на території України для іноземців та осіб без громадянства є підстави, встановлені Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року № 3773-VI (далі – Закон № 3773). Відповідно до частини третьої ст. 5 Закону № 3773 іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах четвертій – п’ятнадцятій, вісімнадцятій та двадцятій ст. 4 Закону № 3773, отримують посвідку на тимчасове проживання.

Реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в’їжджають в Україну, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України органами охорони державного кордону. Відмітка про реєстрацію іноземця або особи без громадянства в паспортному документі та/або імміграційній картці або інших передбачених законодавством України документах дійсна на всій території України незалежно від місця перебування чи проживання іноземця або особи без громадянства на території України.

Іноземці та особи без громадянства, яких визнано біженцями в Україні або яким надано притулок в Україні, вважаються такими, які постійно проживають на території України з моменту визнання біженцем в Україні або надання притулку в Україні. Постійне проживання на території України біженців підтверджується посвідченням біженця (частина друга ст. 4 Закону № 3773).

Враховуючи вищевикладене, документами, які підтверджують перебування фізичної особи - нерезидента на митній території України понад 183 календарних дні є паспортний документ та/або імміграційна картка, а також документи, на підставі яких він тимчасово проживає в Україні та документи, що підтверджують право власності (користування) на житло, визначене ним як місце тимчасового проживання в Україні.