Розпочинається наступний етап "митного безвізу"

   Орест Мандзій, Голова Державної митної служби України

   Подібних прикладів, коли країна впровадила настільки комплексну міжнародну систему під час війни - раніше не було.

З 1 жовтня 2022 року для України фактично зникли транзитні бар’єри з країнами ЄС – ми приєдналися до Конвенції про процедуру спільного транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами. Так званий "митний безвіз" дозволяє переміщувати товари серед 39 країн-учасниць за однією транзитною декларацією - від митниці відправлення до митниці призначення.

   З того часу в Україні було оформлено понад 361 тис. декларацій за процедурою спільного транзиту. Вже у травні цього роки ми зафіксували рекордні показники за весь час застосування - 18,8 тис. оформлених декларацій.  Така динаміка свідчить про стабільне зростання інтересу бізнесу до цієї процедури, адже компанії на практиці відчули суттєве спрощення транзитних операцій.

    Переваги для бізнесу

   Підприємства, що регулярно працюють із транзитними операціями та демонструють високий рівень дотримання митного законодавства і надійності, можуть отримувати додаткові спрощення у своїй діяльності.

   Мова йде про можливість використання загальної гарантії, застосування спрощених процедур при відправленні або завершенні транзиту, а також інші інструменти, які суттєво оптимізують митні процедури.

Це дозволяє компаніям скорочувати час на оформлення, зменшувати адміністративні витрати та більш ефективно планувати логістичні процеси.

Користь для держави

   Та “митний безвіз” – не лише інструмент спрощення процедур для бізнесу. Держава також отримує переваги від процедури спільного транзиту. В першу чергу – завдяки додатковим інструментам для підвищення ефективності митного контролю.

   Нова комп’ютеризована транзитна система (NCTS) забезпечує повністю електронний обмін інформацією між митними адміністраціями країн-учасниць Конвенції. Це означає, що всі етапи транзитної операції — від відправлення до завершення — відображаються в системі та можуть бути відстежені митними органами.

   Такий підхід мінімізує можливості для маніпуляцій із документами або зловживань під час транспортування товарів.

   Крім того, NCTS дозволяє митним органам оперативно обмінюватися інформацією про транзитні операції та швидко реагувати у випадку виникнення невідповідностей.

Таким чином, система дійсно створює більш ефективне середовище для управління митними ризиками та запобігання порушенням, водночас не створюючи додаткового адміністративного навантаження для добросовісного бізнесу.

Саме тому ми говоримо, що "митний безвіз" дозволяє забезпечити правильний баланс між спрощенням процедур для бізнесу та належним рівнем митної безпеки.

Що чекає на бізнес?

Наступний етап розвитку системи - перехід на оновлену версію NCTS Фаза 6, який передбачений планом розвитку ІТ-систем Європейського Союзу. Україна здійснює такий перехід 22 червня 2026 року. З травня система тестується з бізнесом для того, щоб брокерське програмне забезпечення також було готове вчасно.

   По суті це наступний крок цифровізації спільного транзиту, який передбачає подальше вдосконалення електронного обміну даними між митними адміністраціями, а також розширення функціональності системи для більш ефективного управління транзитними операціями.

   Особливістю Фази 6 є те, що кожна країна самостійно обирала альтернативу: залишити зручний інструмент для бізнесу – подачу декларацій Т1 з даними безпеки, як є зараз. Або подавати дві окремі декларації в різні системи: декларацію Т1 в національну систему NCTS та дані безпеки в Систему контролю імпорту Європейського Союзу (ICS2). 

   Наша позиція була однозначна і чітка: зробити перехід максимально зручним та непомітним для  бізнесу та продовжувати подавати всю інформацію лише в одному документі. Адже це сприятиме мінімізації витрат та уникненню затримок у пунктах пропуску через кордон.

   Варто зазначити, що для повноцінного функціонування в Україні системи саме у такому форматі, необхідно також, щоб у країні першого в’їзду в ЄС система NCTS Фаза 6 також функціонувала у аналогічному форматі. І хоч небагато країн обрали йти цим шляхом, ми вдячні нашим сусідам, які також обрали цю опцію. Це надасть можливість бізнес-спільноті продовжувати подавати лише одну комбіновану декларацію, а система автоматично буде передавати дані з NCTS до системи контролю імпорту.

   Тож, з 22 червня для в’їзду на територію ЄС через Румунію або Угорщину українським перевізникам окрім стандартної транзитної декларації Т1 необхідно подавати загальну декларацію в'їзду до Системи контролю імпорту ЄС відповідно до вимог європейського законодавства.

   Водночас Польща та Словаччина, як і Україна, забезпечать можливість використання єдиної комбінованої декларації для транзиту та безпекового контролю під час ввезення товарів до ЄС.

Україна і надалі лишається повноцінною та надійною частиною європейської системи спільного транзиту.