ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про внесення змiн до Закону України "Про рекламу"

     Верховна Рада України постановляє:

     Внести змiни до Закону України "Про рекламу" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1996 р., N 39, ст. 181; 1998 р., N 10, ст. 36; 1999 р., N 34, ст. 274; iз змiнами, внесеними Законом України вiд 15 травня 2003 року N 762-IV, виклавши його в такiй редакцiї:

"ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про рекламу

     Цей Закон визначає засади рекламної дiяльностi в Українi, регулює вiдносини, що виникають у процесi виробництва, розповсюдження та споживання реклами.

Роздiл I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Визначення термiнiв

     У цьому Законi наведенi нижче термiни вживаються в такому значеннi:

     виробник реклами - особа, яка повнiстю або частково здiйснює виробництво реклами;

     внутрiшня реклама - реклама, що розмiщується всерединi будинкiв i споруд;

     зовнiшня реклама - реклама, що розмiщується на спецiальних тимчасових i стацiонарних конструкцiях, розташованих на вiдкритiй мiсцевостi, а також на зовнiшнiх поверхнях будинкiв, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць i дорiг;

     недобросовiсна реклама - реклама, яка вводить або може ввести в оману споживачiв реклами, завдати шкоди особам, державi чи суспiльству внаслiдок неточностi, недостовiрностi, двозначностi, перебiльшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, мiсця i способу розповсюдження;

     особа - фiзична особа, в тому числi суб'єкт пiдприємницької дiяльностi, юридична особа будь-якої форми власностi, представництво нерезидента в Українi;

     порiвняльна реклама - реклама, яка мiстить порiвняння з iншими особами та/або товарами iншої особи;

     прихована реклама - iнформацiя про особу чи товар у програмi, передачi, публiкацiї, якщо така iнформацiя слугує рекламним цiлям i може вводити в оману осiб щодо дiйсної мети таких програм, передач, публiкацiй;

     реклама - iнформацiя про особу чи товар, розповсюджена в будь-якiй формi та в будь-який спосiб i призначена сформувати або пiдтримати обiзнанiсть споживачiв реклами та їх iнтерес щодо таких особи чи товару;

     реклама на транспортi - реклама, що розмiщується на територiї пiдприємств транспорту загального користування, метрополiтену, зовнiшнiй та внутрiшнiй поверхнях транспортних засобiв та споруд пiдприємств транспорту загального користування i метрополiтену;

     рекламнi засоби - засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача;

     рекламодавець - особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження;

     розповсюджувач реклами - особа, яка здiйснює розповсюдження реклами;

     соцiальна реклама - iнформацiя будь-якого виду, розповсюджена в будь-якiй формi, яка спрямована на досягнення суспiльне корисних цiлей, популяризацiю загальнолюдських цiнностей i розповсюдження якої не має на метi отримання прибутку;

     споживачi реклами - невизначене коло осiб, на яких спрямовується реклама;

     спонсорство - добровiльна матерiальна, фiнансова, органiзацiйна та iнша пiдтримка фiзичними та юридичними особами будь-якої дiяльностi з метою популяризацiї виключно свого iменi, найменування, свого знака для товарiв i послуг;

     товар - будь-який предмет господарського обiгу, в тому числi продукцiя, роботи, послуги, цiннi папери, об'єкти права iнтелектуальної власностi.

     Стаття 2. Сфера застосування Закону

     1. Цей Закон регулює вiдносини, пов'язанi з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на територiї України.

     2. Дiя цього Закону не поширюється на вiдносини, пов'язанi з розповсюдженням iнформацiї, обов'язковiсть розмiщення та оприлюднення якої визначено iншими законами України.

     3. Дiя цього Закону не поширюється на оголошення фiзичних осiб, не пов'язанi з пiдприємницькою дiяльнiстю.

     Стаття 3. Законодавство про рекламу

     1. Законодавство України про рекламу складається з цього Закону та iнших нормативних актiв, якi регулюють вiдносини у сферi реклами.

     2. Якщо мiжнародним договором України, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, встановлено iншi правила, нiж тi, що передбаченi законодавством України про рекламу, застосовуються правила мiжнародного договору.

     Стаття 4. Авторське право та сумiжнi права щодо реклами

     Використання реклами, яка повнiстю або частково мiстить об'єкти авторського права та/або сумiжних прав, здiйснюється вiдповiдно до вимог законодавства України про авторське право та сумiжнi права.

     Стаття 5. Реклама iменi або найменування та знака для товарiв i послуг спонсорiв

     1. У теле-, радiопередачах, матерiалах в iнших засобах масової iнформацiї, видовищних та iнших заходах, якi створенi i проводяться за участю спонсорiв, забороняється наводити будь-яку iнформацiю рекламного характеру про спонсора та/або його товари, крiм iменi або найменування та знака для товарiв i послуг спонсорiв.

     2. Не можуть бути спонсорами особи, що виробляють чи розповсюджують товари, реклама яких заборонена законом.

     3. Не можуть бути спонсорами особи, що виробляють чи розповсюджують товари, виробництво та/або обiг яких заборонено законом.

     4. Програма, передача, пiдготовлена за пiдтримки спонсора, повинна бути означена за допомогою титрiв чи дикторського тексту на початку та/або наприкiнцi програми, передачi.

     5. Спонсор не має права впливати на змiст та час виходу в ефiр програми, передачi або змiст матерiалiв друкованого видання, якi вiн спонсорує.

     6. Спонсорство програм i передач новин забороняється.

     Стаття 6. Мова реклами

     Реклама розповсюджується на територiї України виключно українською мовою.

     Зареєстрованi у встановленому порядку знаки для товарiв i послуг, логотипи можуть наводитися мовою оригiналу. В такому випадку iншомовний знак для товарiв i послуг, логотип повинен дублюватися українською мовою.

     Знаки для товарiв i послуг, логотипи українських компанiй наводяться виключно українською мовою.

Роздiл II
ЗАГАЛЬНI ВИМОГИ ДО РЕКЛАМИ

     Стаття 7. Принципи реклами

     1. Основними принципами реклами є: законнiсть, точнiсть, достовiрнiсть, використання форм та засобiв, якi не завдають споживачевi реклами шкоди.

     2. Реклама не повинна пiдривати довiру суспiльства до реклами та повинна вiдповiдати принципам добросовiсної конкуренцiї.

     3. Реклама не повинна мiстити iнформацiї або зображень, якi порушують етичнi, гуманiстичнi, моральнi норми, нехтують правилами пристойностi.

     4. Реклама повинна враховувати особливу чутливiсть дiтей i не завдавати їм шкоди.

     Стаття 8. Загальнi вимоги до реклами

     1. У рекламi забороняється:

     поширювати iнформацiю щодо товарiв, виробництво, обiг чи ввезення на митну територiю України яких заборонено законом;

     вмiщувати твердження, якi є дискримiнацiйними за ознаками походження людини, її соцiального i майнового стану, расової та нацiональної належностi, статi, освiти, полiтичних поглядiв, ставлення до релiгiї, за мовними ознаками, родом i характером занять, мiсцем проживання, а також такi, що дискредитують товари iнших осiб;

     подавати вiдомостi або закликати до дiй, якi можуть спричинити порушення законодавства, завдають чи можуть завдати шкоди здоров'ю або життю людей та/чи довкiллю, а також спонукають до нехтування засобами безпеки;

     використовувати засоби i технологiї, якi дiють на пiдсвiдомiсть споживачiв реклами;

     наводити твердження, дискримiнацiйнi щодо осiб, якi не користуються рекламованим товаром;

     використовувати або iмiтувати зображення Державного Герба України, Державного Прапора України, звучання Державного Гiмну України, зображення державних символiв iнших держав та мiжнародних органiзацiй, а також офiцiйнi назви органiв державної влади України, крiм випадкiв, передбачених законом;

     рекламувати товари, якi пiдлягають обов'язковiй сертифiкацiї або виробництво чи реалiзацiя яких вимагає наявностi спецiального дозволу, лiцензiї, у разi вiдсутностi вiдповiдного сертифiката, лiцензiї;

     вмiщувати зображення фiзичної особи або використовувати її iм'я без згоди цiєї особи;

     iмiтувати або копiювати текст, зображення, музичнi чи звуковi ефекти, що застосовуються в рекламi iнших товарiв, якщо iнше не передбачено законами України у сферi iнтелектуальної власностi;

     рекламувати послуги, пов'язанi з концертною, гастрольною, гастрольно-концертною, конкурсною, фестивальною дiяльнiстю, без iнформацiї про використання чи невикористання фонограм виконавцями музичних творiв. Ця iнформацiя повинна займати на афiшах, iнших рекламних засобах щодо конкретної послуги не менше 5 вiдсоткiв загальної площi, обсягу всiєї реклами;

     розповсюджувати рекламу (включаючи анонси кiно- i телефiльмiв), яка мiстить елементи жорстокостi, насильства, порнографiї, цинiзму, приниження людської честi та гiдностi. Анонси фiльмiв, якi мають обмеження щодо глядацької аудиторiї, розмiщуються лише у час, вiдведений для показу таких фiльмiв.

     2. Рекламодавець на вимогу розповсюджувача реклами зобов'язаний надати документи, необхiднi для розповсюдження реклами.

     3. Реклама про проведення конкурсiв, лотерей, розiграшiв призiв тощо повинна мiстити iнформацiю про умови, мiсце та строки їх проведення. Iнформацiя про будь-якi змiни умов, мiсця та строкiв проведення конкурсiв, лотерей, розiграшiв призiв тощо має подаватися у тому ж порядку, в якому вона була розповсюджена.

     4. Реклама видiв дiяльностi, якi вiдповiдно до законодавства потребують спецiального дозволу, лiцензiї, повинна мiстити посилання на номер спецiального дозволу, лiцензiї, дату їх видачi та найменування органу, який видав спецiальний дозвiл, лiцензiю.

     5. Реклама про зниження цiн на продукцiю, про розпродаж повинна мiстити вiдомостi про мiсце, дату початку i закiнчення зниження цiн на продукцiю, розпродаж, а також про спiввiдношення розмiру зниження до попередньої цiни реалiзацiї товару.

     6. Гучнiсть звуку реклами, що транслюється по телебаченню i радiо, не повинна перевищувати гучнiсть звуку поточної програми, передачi.

     7. Розмiщення iнформацiї про виробника товару та/або товар у мiсцях, де цей товар реалiзується чи надається споживачевi, не вважається рекламою.

     Стаття 9. Iдентифiкацiя реклами

     1. Реклама має бути чiтко вiдокремлена вiд iншої iнформацiї, незалежно вiд форм чи способiв розповсюдження, таким чином, щоб її можна було iдентифiкувати як рекламу.

     2. Реклама у теле- i радiопередачах, програмах повинна бути чiтко вiдокремлена вiд iнших програм, передач на їх початку i наприкiнцi за допомогою аудiо-, вiдео-, комбiнованих засобiв, титрiв, рекламного логотипу або коментарiв ведучих з використанням слова "реклама".

     3. Iнформацiйний, авторський чи редакцiйний матерiал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або пiдтримує обiзнанiсть та iнтерес глядачiв (слухачiв, читачiв) щодо цих особи чи товару, є рекламою i має бути вмiщений пiд рубрикою "Реклама" чи "На правах реклами".

     4. Логотип телерадiоорганiзацiї, яка здiйснює трансляцiю програм, передач, не вважається рекламою.

     5. Прихована реклама забороняється.

     Стаття 10. Недобросовiсна реклама

     1. Недобросовiсна реклама забороняється.

     2. Вiдповiдальнiсть за недобросовiсну рекламу несе винна особа.

     3. Рiшення щодо визнання реклами недобросовiсною приймають органи державної влади, визначенi у статтi 26 цього Закону.

     Стаття 11. Порiвняльна реклама

     1. Вiдносини, якi виникають у зв'язку з порiвняльною рекламою, регулюються законодавством України про захист вiд недобросовiсної конкуренцiї.

     2. Вiдповiдальнiсть за неправомiрне порiвняння в рекламi несе рекламодавець.

     3. Рiшення щодо визнання порiвняння в рекламi неправомiрним приймають органи державної влади, визначенi у статтi 26 цього Закону.

     Стаття 12. Соцiальна реклама

     1. Рекламодавцем соцiальної реклами може бути будь-яка особа.

     2. Соцiальна реклама не повинна мiстити посилань на конкретний товар та/або його виробника, на рекламодавця, на об'єкти права iнтелектуальної власностi, що належать виробнику товару або рекламодавцю соцiальної реклами.

     3. На осiб, якi безоплатно виробляють i розповсюджують соцiальну рекламу, та на осiб, якi передають свої майно i кошти iншим особам для виробництва i розповсюдження соцiальної реклами, поширюються пiльги, передбаченi законодавством України для благодiйної дiяльностi.

     4. Засоби масової iнформацiї - розповсюджувачi реклами, дiяльнiсть яких повнiстю або частково фiнансується з державного або мiсцевих бюджетiв, зобов'язанi розмiщувати соцiальну рекламу органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування, громадських органiзацiй безкоштовно в обсязi не менше 5 вiдсоткiв ефiрного часу, друкованої площi, вiдведених для реклами.

     5. Засоби масової iнформацiї - розповсюджувачi реклами, що повнiстю або частково фiнансуються з державного або мiсцевих бюджетiв, зобов'язанi надавати пiльги при розмiщеннi соцiальної реклами, замовником якої є заклади освiти, культури, охорони здоров'я, якi утримуються за рахунок державного або мiсцевих бюджетiв, а також благодiйнi органiзацiї.

     Стаття 13. Реклама на телебаченнi i радiо

     1. Час мовлення, вiдведений на рекламу, не може перевищувати 15 вiдсоткiв фактичного обсягу мовлення протягом астрономiчної доби телерадiоорганiзацiєю будь-якої форми власностi.

     Ця вимога не поширюється на телерадiоорганiзацiї, якi здiйснюють трансляцiю на каналах мовлення, призначених виключно для розповсюдження реклами.

     2. Частка реклами протягом кожної астрономiчної години фактичного мовлення не повинна перевищувати 20 вiдсоткiв.

     3. Реклама повинна розмiщуватися у перервах мiж програмами, передачами.

     При виконаннi умов, викладених у частинi п'ятiй цiєї статтi, реклама може бути розмiщена пiд час трансляцiї програми, передачi таким чином, щоб не завдати шкоди цiлiсностi та змiсту програми, передачi та правам їх власникiв.

     4. Забороняється переривати з метою розмiщення реклами трансляцiї сесiй Верховної Ради України, сесiй Верховної Ради Автономної Республiки Крим, офiцiйних державних заходiв i церемонiй, виступiв Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-мiнiстра України, Голови Конституцiйного Суду України, Голови Верховного Суду України, народних депутатiв України, членiв Уряду України, а також трансляцiї релiгiйних служб, програм, передач для дiтей та програм, передач новин.

     5. Трансляцiя концертно-видовищних програм, передач може перериватися рекламою за умови, що мiж рекламними вставками програма, передача триває не менше 30 хвилин.

     Реклама пiд час трансляцiї спортивних програм, передач розмiщується в перервах мiж їх частинами.

     Пiд час трансляцiї кiно- i телефiльмiв реклама розмiщується перед початком фiльму та/або пiсля закiнчення фiльму.

     Трансляцiя кiно- i телефiльмiв, за умови їх тривалостi до 42 хвилин, не може перериватися рекламою або будь-яким редакцiйним, авторським чи iнформацiйним матерiалом (включаючи анонси програм, передач).

     Трансляцiя кiно- i телефiльмiв, за умови їх тривалостi вiд 42 до 70 хвилин, може перериватися рекламою або будь-яким редакцiйним, авторським чи iнформацiйним матерiалом (включаючи анонси програм, передач) один раз, за умови їх тривалостi вiд 70 до 90 хвилин - два рази. Трансляцiя кiно- i телефiльмiв тривалiстю понад 90 хвилин може перериватися рекламою або будь-яким редакцiйним, авторським чи iнформацiйним матерiалом (включаючи анонси програм, передач) кожнi 30 хвилин за умови, що пiсля останньої перерви фiльм продовжується не менше 20 хвилин включно.

     6. Для цiлей цiєї статтi не вважаються рекламою:

     оприлюднення, виголошення у програмi, передачi iменi, найменування спонсора, об'єктiв права iнтелектуальної власностi, що йому належать;

     трансляцiя соцiальної реклами, якщо вона розповсюджується телерадiоорганiзацiєю безкоштовно;

     анонси власних програм, передач телерадiоорганiзацiї.

     7. Вiдповiдальнiсть за виконання вимог щодо порядку розмiщення та розповсюдження реклами у програмах, передачах несе телерадiоорганiзацiя.

     8. Ведучим, дикторам та iншим учасникам iнформацiйних та iнформацiйно-аналiтичних програм, передач забороняється наводити споживчi властивостi товару та/або вказувати банкiвськi рахунки, контактнi телефони, мiсцезнаходження виробника товару, цiну товару.

     9. Трансляцiя (ретрансляцiя) реклами, яка мiститься у програмах та передачах iноземних телерадiоорганiзацiй, що транслюються (ретранслюються) на територiю України, дозволяється лише у разi, якщо за трансляцiю (ретрансляцiю) такої реклами сплачено юридичнiй особi України, незалежно вiд способу здiйснення такої трансляцiї (ретрансляцiї).

     Стаття 14. Реклама у друкованих засобах масової iнформацiї

     Обсяг реклами у друкованих засобах масової iнформацiї визначається ними самостiйно. Друкованi засоби масової iнформацiї, що розповсюджуються за передплатою, зобов'язанi в умовах передплати зазначати кiлькiсть реклами в загальному обсязi видання.

     Стаття 15. Реклама послуг, що надаються з використанням електрозв'язку

     1. Реклама послуг, що надаються з використанням електрозв'язку, в тому числi телефонного, при розповсюдженнi її в рекламних засобах має мiстити точну iнформацiю про:

     змiст рекламованої послуги;

     вартiсть рекламованої послуги;

     вiковi та iншi обмеження, встановленi законодавством i виробником послуги щодо кола споживачiв рекламованої послуги;

     платне чи безоплатне використання каналу телефонного зв'язку при наданнi рекламованої послуги i вартiсть однiєї хвилини телефонного зв'язку при отриманнi послуги у вiдповiдному регiонi;

     повне iм'я, найменування, адресу надавача рекламованої послуги.

     Ця iнформацiя подається шрифтом не менше половини розмiру шрифту, яким подано номер телефону, що використовується для надання рекламованої послуги.

     2. Забороняється розповсюдження реклами з використанням телексного або факсимiльного зв'язку.

     3. Забороняється використовувати для розповсюдження реклами безплатнi номери телефонiв: мiлiцiї, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони та iнших аварiйних служб.

     Стаття 16. Зовнiшня реклама

     1. Розмiщення зовнiшньої реклами у населених пунктах провадиться на пiдставi дозволiв, що надаються виконавчими органами сiльських, селищних, мiських рад, та в порядку, встановленому цими органами на пiдставi типових правил, що затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України. При видачi дозволiв на розмiщення зовнiшньої реклами втручання у форму та змiст зовнiшньої реклами забороняється.

     Зовнiшня реклама на територiях, будинках та спорудах розмiщується за згодою їх власникiв або уповноважених ними органiв (осiб).

     Розмiщення зовнiшньої реклами на територiях та об'єктах поза населеними пунктами провадиться лише за згодою їх власникiв або уповноважених ними органiв (осiб).

     Стягнення плати за видачу дозволiв забороняється.

     2. Зовнiшня реклама повинна вiдповiдати таким вимогам:

     розмiщуватись iз дотриманням вимог технiки безпеки та iз забезпеченням видимостi дорожнiх знакiв, свiтлофорiв, перехресть, пiшохiдних переходiв, зупинок транспорту загального користування та не вiдтворювати зображення дорожнiх знакiв;

     освiтлення зовнiшньої реклами не повинно заслiплювати учасникiв дорожнього руху, а також не повинно освiтлювати квартири житлових будинкiв;

     фундаменти наземної зовнiшньої реклами, що виступають над поверхнею землi, можуть бути декоративно оформленi;

     опори наземної зовнiшньої реклами, що розташована вздовж проїжджої частини вулиць i дорiг, повиннi мати вертикальну дорожню розмiтку, нанесену свiтлоповертаючими матерiалами, заввишки до 2 метрiв вiд поверхнi землi;

     нижнiй край зовнiшньої реклами, що розмiщується над проїжджою частиною, у тому числi на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висотi не менше нiж 5 метрiв вiд поверхнi дорожнього покриття;

     у мiсцях, де проїжджа частина вулицi межує з цоколями будiвель або огорожами, зовнiшня реклама може розмiщуватися в одну з фасадами будiвель або огорожами лiнiю.

     3. Забороняється розташовувати засоби зовнiшньої реклами:

     на пiшохiдних дорiжках та алеях;

     у населених пунктах на висотi менш нiж 5 метрiв вiд поверхнi дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межi краю проїжджої частини;

     поза населеними пунктами на вiдстанi менш нiж 5 метрiв вiд краю проїжджої частини.

     4. Розмiщення зовнiшньої реклами на пам'ятках та в межах зон охорони пам'яток нацiонального або мiсцевого значення, в межах об'єктiв природно-заповiдного фонду дозволяється за погодженням з центральними або мiсцевими органами виконавчої влади у сферi охорони культурної спадщини.

     5. Перелiк обмежень та заборон щодо розмiщення зовнiшньої реклами, встановлений цим Законом, є вичерпним.

     Стаття 17. Внутрiшня реклама

     1. Розмiщення внутрiшньої реклами погоджується з власником мiсця її розташування або уповноваженою ним особою. При погодженнi розмiщення внутрiшньої реклами втручання у форму та змiст реклами забороняється.

     2. Забороняється розмiщення внутрiшньої реклами у примiщеннях органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування, дошкiльних навчальних закладах, середнiх загальноосвiтнiх школах та спецiалiзованих загальноосвiтнiх закладах освiти.

     Ця заборона не поширюється на соцiальну рекламу.

     Стаття 18. Реклама на транспортi

     1. Розмiщення реклами на транспортi погоджується лише з власниками об'єктiв транспорту або уповноваженими ними органами (особами). При погодженнi розмiщення реклами на транспортi втручання у форму та змiст реклами забороняється.

     2. Розмiщення реклами на транспортi повинно вiдповiдати вимогам безпеки та правил дорожнього руху.

     3. За умови розмiщення реклами на транспортi з дотриманням вимог безпеки i правил дорожнього руху забороняється вимагати вiд власникiв транспортних засобiв отримання дозволiв, погоджень, iнших документiв щодо розмiщення реклами.

     4. Забороняється розмiщення на транспортних засобах:

     реклами, яка повторює чи iмiтує кольорографiчнi схеми спецiальних та оперативних транспортних засобiв;

     реклами iз нанесенням свiтлоповертаючих матерiалiв;

     реклами, яка супроводжується звуковими чи свiтловими сигналами.

     Забороняється розмiщувати рекламу на скляних (прозорих) поверхнях транспортних засобiв, за винятком випадкiв, коли для цього використовуються матерiали, якi забезпечують безперешкодний огляд з салону транспортного засобу.

     5. Забороняється розповсюдження реклами через радiотрансляцiйнi або iншi звуковi мережi сповiщання пасажирiв у транспортних засобах громадського користування, на станцiях метрополiтену, вокзалах, в портах та аеропортах, за винятком розповсюдження соцiальної реклами.

     Стаття 19. Реклама пiд час демонстрування кiно- та вiдеофiльмiв

     Забороняється переривати для реклами демонстрацiю художнiх i документальних фiльмiв у кiнотеатрах, вiдеосалонах та iнших мiсцях, де здiйснюється публiчний показ кiно-, вiдео-, слайдфiльмiв.

     Стаття 20. Реклама i дiти

     1. Забороняється реклама:

     з використанням зображень дiтей, якi споживають або використовують продукцiю, призначену тiльки для дорослих чи заборонену законом для придбання або споживання неповнолiтнiми;

     з iнформацiєю, яка може пiдiрвати авторитет батькiв, опiкунiв, пiклувальникiв, педагогiв та довiру до них дiтей;

     з вмiщенням закликiв до дiтей придбати продукцiю або звернутися до третiх осiб з проханням зробити покупку;

     з використанням зображень справжньої або iграшкової зброї, вибухових пристроїв.

     2. Реклама не повинна мiстити зображення дiтей у небезпечних ситуацiях чи за обставин, що у разi їх iмiтацiї можуть завдати шкоди дiтям або iншим особам, а також iнформацiї, здатної викликати зневажливе ставлення дiтей до небезпечних для здоров'я i життя ситуацiй.

     3. Реклама не повинна завдавати дiтям моральної чи фiзичної шкоди, викликати у них вiдчуття неповноцiнностi.

     4. Реклама не повинна вказувати на можливiсть придбання рекламованого товару, розрахованого переважно на дiтей, кожною сiм'єю без урахування можливостей її бюджету.

     5. Реклама не повинна створювати у дiтей враження, що володiння рекламованою продукцiєю дає їм перевагу над iншими дiтьми.

Роздiл III
ОСОБЛИВОСТI РЕКЛАМУВАННЯ ДЕЯКИХ ВИДIВ ТОВАРУ

     Стаття 21. Реклама лiкарських засобiв, медичної технiки, методiв профiлактики, дiагностики, лiкування i реабiлiтацiї

     1. Дозволяється реклама:

     лише таких лiкарських засобiв, медичної технiки, методiв профiлактики, дiагностики, лiкування i реабiлiтацiї, що в установленому порядку дозволенi спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузi охорони здоров'я до застосування в Українi;

     лише таких лiкарських засобiв, якi вiдпускаються без припису (рецепту) лiкаря, та лише таких медичної технiки, методiв профiлактики, дiагностики, лiкування i реабiлiтацiї, застосування яких не потребує спецiальних знань та пiдготовки.

     2. Забороняється реклама лiкарських засобiв, якi вживаються та розповсюджуються тiльки за приписом (рецептом) лiкаря.

     3. Забороняється реклама допiнгових речовин та/або методiв для їх використання у спортi.

     4. Реклама лiкарських засобiв, медичної технiки, методiв профiлактики, дiагностики, лiкування i реабiлiтацiї повинна мiстити:

     об'єктивну iнформацiю про лiкарський засiб i здiйснюватися так, щоб було зрозумiло, що наведене повiдомлення є рекламою i що рекламований товар є лiкарським засобом;

     повну фармакологiчну назву лiкарського засобу та назву виробника;

     загальнi застереження щодо застосування лiкарських засобiв, медичної технiки, методiв профiлактики, дiагностики, лiкування i реабiлiтацiї;

     рекомендацiю щодо обов'язкового ознайомлення з iнструкцiєю до застосування, що додається до лiкарських засобiв.

     5. Реклама лiкарських засобiв, медичної технiки, методiв профiлактики, дiагностики, лiкування i реабiлiтацiї не може мiстити посилань на терапевтичнi ефекти стосовно захворювань, якi не пiддаються або важко пiддаються лiкуванню.

     6. У рекламi лiкарських засобiв, медичної технiки, методiв профiлактики, дiагностики, лiкування i реабiлiтацiї забороняється розмiщення:

     вiдомостей, якi можуть справляти враження, що за умови вживання лiкарського засобу чи застосування медичної технiки консультацiя з фахiвцем не є необхiдною;

     вiдомостей про те, що лiкувальний ефект вiд вживання лiкарського засобу чи застосування медичної технiки є гарантованим;

     зображень змiни людського тiла або його частин внаслiдок хвороби, поранень;

     тверджень, що сприяють виникненню або розвитку страху захворiти або погiршити стан свого здоров'я через невикористання лiкарських засобiв, медичної технiки та медичних послуг, що рекламуються;

     тверджень, що сприяють можливостi самостiйного встановлення дiагнозу для хвороб, патологiчних станiв людини та їх самостiйного лiкування з використанням медичних товарiв, що рекламуються;

     посилань на лiкарськi засоби, медичну технiку, методи профiлактики, дiагностики, лiкування i реабiлiтацiї як на найбiльш ефективнi, найбiльш безпечнi, винятковi щодо вiдсутностi побiчних ефектiв;

     порiвнянь з iншими лiкарськими засобами, медичною технiкою, методами профiлактики, дiагностики, лiкування i реабiлiтацiї з метою посилення рекламного ефекту;

     посилань на конкретнi випадки вдалого застосування лiкарських засобiв, медичної технiки, методiв профiлактики, дiагностики, лiкування i реабiлiтацiї;

     рекомендацiй або посилань на рекомендацiї медичних працiвникiв, науковцiв, медичних закладiв та органiзацiй щодо рекламованих товару чи послуги;

     спецiальних виявлень подяки, вдячностi, листiв, уривкiв з них iз рекомендацiями, розповiдями про застосування та результати дiї рекламованих товару чи послуги вiд окремих осiб;

     зображень i згадок iмен популярних людей, героїв кiно-, телета анiмацiйних фiльмiв, авторитетних органiзацiй;

     iнформацiї, що може вводити споживача в оману щодо складу, походження, ефективностi, патентної захищеностi лiкарського засобу.

     7. У рекламi лiкарських засобiв, медичної технiки, методiв профiлактики, дiагностики, лiкування i реабiлiтацiї забороняється участь лiкарiв та iнших професiйних медичних працiвникiв, а також осiб, зовнiшнiй вигляд яких iмiтує зовнiшнiй вигляд лiкарiв.

     8. Забороняється вмiщувати в рекламi лiкарських засобiв iнформацiю, яка дозволяє припустити, що лiкарський засiб є харчовим, косметичним чи iншим споживчим товаром або що безпечнiсть чи ефективнiсть цього засобу обумовлена його природним походженням.

     9. У рекламi косметичних засобiв, харчових продуктiв, вiтамiнних та iнших харчових добавок забороняється посилання на те, що цi товари мають лiкувальнi властивостi, якщо такi властивостi не пiдтвердженi у встановленому законодавством порядку спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з охорони здоров'я.

     10. Забороняється реклама лiкувальних сеансiв, iнших заходiв з використанням гiпнозу та iнших методiв безконтактного, психiчного або бiоенергетичного впливу.

     11. Забороняється реклама дiагностики або лiкування, якi не ґрунтуються на безпосередньому контактi лiкаря з пацiєнтом.

     12. Положення цiєї статтi не поширюються на рекламу лiкарських засобiв, медичної технiки, методiв профiлактики, дiагностики, лiкування i реабiлiтацiї, яка розмiщується у спецiалiзованих виданнях, призначених для медичних установ та лiкарiв, а також яка розповсюджується на семiнарах, конференцiях, симпозiумах з медичної тематики.

     Стаття 22. Реклама алкогольних напоїв та тютюнових виробiв, знакiв для товарiв i послуг, iнших об'єктiв права iнтелектуальної власностi, пiд якими випускаються алкогольнi напої та тютюновi вироби

     1. Реклама тютюнових виробiв, знакiв для товарiв i послуг, iнших об'єктiв права iнтелектуальної власностi, пiд якими випускаються тютюновi вироби, забороняється: на радiо та телебаченнi, на перших i останнiх сторiнках газет, перших i останнiх сторiнках обкладинок журналiв та iнших видань, засобами внутрiшньої реклами, реклами на транспортi, за допомогою заходiв рекламного характеру (крiм спецiальних виставкових заходiв).

     2. Реклама алкогольних напоїв, знакiв для товарiв i послуг, iнших об'єктiв права iнтелектуальної власностi, пiд якими випускаються алкогольнi напої, забороняється: на радiо та телебаченнi у перiод з 6 години до 23 години, на перших i останнiх сторiнках газет, перших i останнiх сторiнках обкладинок журналiв та iнших видань, засобами внутрiшньої реклами, реклами на транспортi, за допомогою заходiв рекламного характеру (крiм спецiальних виставкових заходiв).

     3. Реклама алкогольних напоїв та тютюнових виробiв, знакiв для товарiв i послуг, iнших об'єктiв права iнтелектуальної власностi, пiд якими випускаються алкогольнi напої та тютюновi вироби:

     забороняється на товарах та у друкованих виданнях, призначених переважно для осiб вiком до 18 рокiв, або у розрахованих на зазначених осiб частинах iнших друкованих видань;

     забороняється з використанням осiб вiком до 18 рокiв як фотомоделей;

     не повинна мiстити зображення процесу палiння тютюнових виробiв або споживання алкогольних напоїв;

     не може розташовуватися ближче нiж за 300 метрiв прямої видимостi вiд територiї дитячих дошкiльних закладiв, середнiх загальноосвiтнiх шкiл та iнших навчальних закладiв, в яких навчаються дiти вiком до 18 рокiв;

     не може формувати думку, що палiння або вживання алкоголю є важливим фактором досягнення успiху в спортивнiй, соцiальнiй, сексуальнiй або iнших сферах життя;

     не повинна створювати враження, що вживання алкогольних напоїв чи палiння тютюнових виробiв сприятиме розв'язанню особистих проблем;

     не може формувати думку, що алкоголь чи тютюновi вироби мають лiкувальнi якостi або що вони є стимулюючими чи заспокiйливими засобами;

     не повинна заохочувати до вживання алкогольних напоїв чи тютюнопалiння або негативно розцiнювати факт утримування вiд вживання тютюнових виробiв та алкогольних напоїв;

     не може мiстити зображень лiкарiв та iнших професiйних медичних працiвникiв, а також осiб, зовнiшнiй вигляд яких iмiтує зовнiшнiй вигляд лiкарiв;

     не повинна включати зображення популярних осiб або пряме чи опосередковане схвалення популярними особами палiння чи вживання алкоголю;

     не повинна створювати враження, що бiльшiсть людей палить або вживає алкогольнi напої.

     4. Спонсорування теле-, радiопередач, театрально-концертних, спортивних та iнших заходiв з використанням знакiв для товарiв та послуг, iнших об'єктiв права iнтелектуальної власностi, пiд якими випускаються тютюновi вироби, забороняється.

     Дозволяється спонсорування теле-, радiопередач, театрально-концертних, спортивних та iнших заходiв з використанням знакiв для товарiв та послуг, пiд якими випускаються алкогольнi напої.

     5. Реклама тютюнових виробiв повинна супроводжуватись iнформацiєю про кiлькiсний вмiст у димi однiєї сигарети смоли та нiкотину.

     6. Забороняються такi види дiяльностi з рекламування алкогольних напоїв та тютюнових виробiв, знакiв для товарiв i послуг, iнших об'єктiв права iнтелектуальної власностi, пiд якими випускаються алкогольнi напої та тютюновi вироби:

     спонсорування заходiв, призначених переважно для осiб вiком до 18 рокiв, з використанням знакiв для товарiв та послуг, iнших об'єктiв права iнтелектуальної власностi, пiд якими випускаються тютюновi вироби та алкогольнi напої;

     розповсюдження та продаж будь-яких товарiв з використанням знакiв для товарiв та послуг, iнших об'єктiв права iнтелектуальної власностi, пiд якими випускаються тютюновi вироби та алкогольнi напої, особам вiком до 18 рокiв.

     7. Реклама тютюнових виробiв та алкогольних напоїв, а також знакiв для товарiв та послуг, iнших об'єктiв права iнтелектуальної власностi, пiд якими випускаються данi вироби та напої, повинна супроводжуватися текстами попередження такого змiсту: "Курiння може викликати захворювання на рак", "Надмiрне споживання алкоголю шкiдливе для вашого здоров'я". Кожному попередженню має бути вiдведено не менше 15 вiдсоткiв площi (обсягу) всiєї реклами. Колiр тексту попередження має бути контрастним щодо кольору фону попередження.

     8. Рекламодавцi алкогольних напоїв та тютюнових виробiв зобов'язанi у порядку, передбаченому законами України, спрямовувати на виробництво та розповсюдження соцiальної реклами щодо шкоди тютюнопалiння та зловживання алкоголем не менше 5 вiдсоткiв коштiв, витрачених ними на розповсюдження реклами тютюнових виробiв та алкогольних напоїв у межах України. Розпорядники цих коштiв щоквартально оприлюднюють звiт щодо їх використання.

     Стаття 23. Реклама зброї

     1. Реклама зброї може здiйснюватися тiльки у вiдповiдних спецiалiзованих виданнях щодо зброї, або безпосередньо у примiщеннях торговельних закладiв (пiдприємств), якi реалiзують зброю, або на вiдповiдних виставках (заходах).

     2. Порядок рекламування бойової зброї, озброєнь i вiйськової технiки, а також зброї, яка вiдповiдно до законодавства може перебувати у власностi осiб, встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 24. Реклама послуг, пов'язаних iз залученням коштiв населення

     1. Реклама послуг (банкiвських, страхових, iнвестицiйних тощо), пов'язаних iз залученням коштiв населення, або осiб, якi їх надають, дозволяється лише за наявностi спецiального дозволу, лiцензiї, що пiдтверджує право на здiйснення такого виду дiяльностi. Така реклама повинна мiстити номер дозволу, лiцензiї, дату їх видачi та найменування органу, який видав цей дозвiл, лiцензiю.

     Це положення не застосовується у випадках, коли дається тiльки реклама знака для товарiв i послуг, назви особи (без реклами послуг).

     2. У рекламi таких послуг або осiб, якi їх здiйснюють, забороняється повiдомляти розмiри очiкуваних дивiдендiв, а також iнформацiю про майбутнi прибутки, крiм фактично виплачених за пiдсумками не менш як одного року.

     Стаття 25. Реклама цiнних паперiв

     1. Рекламою цiнних паперiв визнається реклама про:

     цiннi папери, якi емiтуються та/або перебувають в обiгу;

     учасника ринку цiнних паперiв та його дiяльнiсть;

     угоди з цiнними паперами та/або умови цих угод.

     Iнформацiя, яка вiдповiдно до чинного законодавства про цiннi папери та нормативно-правових актiв Державної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку пiдлягає обов'язковому оприлюдненню, не вважається рекламою цiнних паперiв.

     2. Рекламодавцями реклами цiнних паперiв можуть бути лише учасники ринку цiнних паперiв, передбаченi Законом України "Про цiннi папери i фондову бiржу".

     3. Реклама рекламодавцiв - учасникiв ринку цiнних паперiв має мiстити вiдомостi про наявнiсть спецiального дозволу, лiцензiї, що пiдтверджує право на здiйснення вiдповiдного виду дiяльностi на ринку цiнних паперiв, iз зазначенням номера дозволу, лiцензiї, дати їх видачi та найменування органу, який видав цей дозвiл, лiцензiю.

     Це положення не застосовується у випадках, коли здiйснюється реклама знакiв для товарiв та послуг учасника ринку цiнних паперiв без реклами послуг щодо цiнних паперiв.

     4. Рекламодавцям реклами цiнних паперiв при замовленнi її виробництва та розповсюдження забороняється:

     вказувати розмiр доходу, який передбачається одержати за цiнними паперами, крiм випадкiв, коли це необхiдно вказувати вiдповiдно до вимог законодавства про цiннi папери, та надавати прогнози щодо зростання курсової вартостi цiнних паперiв;

     рекламувати цiннi папери до публiкацiї iнформацiї про випуск цiнних паперiв та їх реєстрацiю вiдповiдно до законодавства про цiннi папери та нормативно-правових актiв Державної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку;

     використовувати вiдомостi, якi вiдсутнi в iнформацiї про емiсiю цiнних паперiв, що зареєстрована у Державнiй комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку.

     5. У разi, коли випуск цiнних паперiв визнано таким, що не вiдбувся, емiтент таких цiнних паперiв зобов'язаний припинити розповсюдження реклами цих паперiв у 3-денний термiн з моменту реєстрацiї в Державнiй комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку звiту про наслiдки пiдписки на цiннi папери.

Роздiл IV
КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ ТА ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО РЕКЛАМУ

     Стаття 26. Контроль за дотриманням законодавства про рекламу

     1. Контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здiйснюють у межах своїх повноважень:

     спецiально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сферi захисту прав споживачiв - щодо захисту прав споживачiв;

     Антимонопольний комiтет України - щодо дотримання законодавства про захист економiчної конкуренцiї;

     Нацiональна рада України з питань телебачення i радiомовлення - щодо телерадiоорганiзацiй усiх форм власностi.

     2. На вимогу органiв виконавчої влади, на якi покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавцi, виробники та розповсюджувачi реклами зобов'язанi надавати документи, уснi чи письмовi пояснення, вiдео- та звукозаписи, а також iншу iнформацiю, необхiдну для здiйснення ними повноважень щодо контролю.

     Органи державної влади зобов'язанi повiдомляти рекламодавцiв, виробникiв та розповсюджувачiв реклами про розгляд справ про порушення ними законодавства про рекламу не пiзнiш як за три днi до такого розгляду, а у невiдкладних випадках - не пiзнiш як за один день.

     3. Рекламодавцi, виробники та розповсюджувачi реклами пiд час розгляду питання про порушення цього Закону мають право:

     бути присутнiми на засiданнi органу державної влади пiд час розгляду питання про порушення ними цього Закону;

     подавати необхiднi документи, давати пояснення;

     отримувати копiю протоколу засiдання та рiшення органу державної влади, прийнятого щодо них;

     оскаржувати дiї чи бездiяльнiсть виконавчого органу контролю та його посадових осiб до суду.

     4. З метою координацiї дiяльностi суб'єктiв рекламного ринку Кабiнет Мiнiстрiв України створює Раду з питань реклами, до складу якої входять представники органiв державної влади, об'єднань громадян, об'єднань пiдприємств у галузi реклами. Члени цiєї Ради працюють у нiй на громадських засадах.

     Стаття 27. Вiдповiдальнiсть за порушення законодавства про рекламу

     1. Особи, виннi у порушеннi законодавства про рекламу, несуть дисциплiнарну, цивiльно-правову, адмiнiстративну та кримiнальну вiдповiдальнiсть вiдповiдно до закону.

     2. Вiдповiдальнiсть за порушення законодавства про рекламу несуть:

     1) рекламодавцi, виннi:

     у замовленнi реклами продукцiї, виробництво та/або обiг якої заборонено законом;

     у наданнi недостовiрної iнформацiї виробнику реклами, необхiдної для виробництва реклами;

     у замовленнi розповсюдження реклами, забороненої законом;

     у недотриманнi встановлених законом вимог щодо змiсту реклами;

     у порушеннi порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостiйно;

     2) виробники реклами, виннi у порушеннi прав третiх осiб при виготовленнi реклами;

     3) розповсюджувачi реклами, виннi в порушеннi встановленого законодавством порядку розповсюдження та розмiщення реклами.

     3. З метою захисту iнтересiв суспiльства, держави, споживачiв реклами i учасникiв рекламного ринку органи державної влади, зазначенi у статтi 26 цього Закону, можуть звертатися до суду з позовами про заборону вiдповiдної реклами та її публiчне спростування.

     4. Спецiально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сферi захисту прав споживачiв та його територiальнi органи в Автономнiй Республiцi Крим, областях, мiстах Києвi та Севастополi за поданням органiв державної влади, зазначених у статтi 26 цього Закону, або самостiйно у випадках, передбачених цiєю статтею, крiм тих, якi вiднесено виключно до компетенцiї Антимонопольного комiтету України та якi регулюються законодавством з питань авторського права та сумiжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України, на:

     рекламодавцiв за вчинення дiй, передбачених пунктом 1 частини другої цiєї статтi, - у розмiрi п'ятикратної вартостi розповсюдженої реклами;

     виробникiв реклами за вчинення дiй, передбачених пунктом 2 частини другої цiєї статтi, - у розмiрi п'ятикратної вартостi виготовлення реклами;

     розповсюджувачiв реклами за вчинення дiй, передбачених пунктом 3 частини другої цiєї статтi, - у розмiрi чотирикратної вартостi розповсюдження реклами.

     Повторне вчинення перелiчених порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу у подвiйному вiд передбаченого за цi порушення розмiрi.

     5. Вартiсть розповсюдженої реклами визначається виходячи з договiрної (контрактної) вартостi без урахування суми внесених (нарахованих) податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв), якi встановленi Законом України "Про систему оподаткування".

     6. За неподання або подання завiдомо недостовiрної iнформацiї щодо вартостi розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартостi розповсюдження реклами спецiально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сферi захисту прав споживачiв та його територiальним органам, необхiдної для здiйснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавцiв, виробникiв реклами та розповсюджувачiв реклами накладається штраф у розмiрi 100 неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

     7. У разi неможливостi встановлення вартостi реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавцiв та розповсюджувачiв реклами рiшенням спецiально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сферi захисту прав споживачiв накладається штраф у розмiрi до 300 неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

     8. Рiшення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмiрi 300 i бiльше неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян приймається виключно спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сферi захисту прав споживачiв.

     9. Спецiально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сферi захисту прав споживачiв та його територiальнi органи можуть вимагати вiд рекламодавцiв публiкацiї вiдомостей, що уточнюють, доповнюють рекламу, та звертатися з позовом до суду щодо протиправних дiй рекламодавцiв, виробникiв та розповсюджувачiв реклами.

     10. Антимонопольний комiтет України накладає стягнення на рекламодавцiв за порушення законодавства про захист вiд недобросовiсної конкуренцiї.

     11. Рiшення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскарженi до суду.

     12. Положення цiєї статтi не обмежують прав споживачiв реклами, яким було завдано шкоди недобросовiсною та неправомiрною порiвняльною рекламою, на вiдшкодування шкоди вiдповiдно до законодавства України.

     Стаття 28. Публiчне спростування недобросовiсної та неправомiрної порiвняльної реклами

     1. Публiчне спростування недобросовiсної та неправомiрної порiвняльної реклами здiйснюється добровiльно або за рiшенням суду.

     2. Публiчне спростування недобросовiсної та неправомiрної порiвняльної реклами здiйснюється за рахунок винної особи.

     3. Публiчне спростування недобросовiсної та неправомiрної порiвняльної реклами здiйснюється в такому ж порядку, в якому вона була розмiщена.

     Стаття 29. Права об'єднань громадян, об'єднань пiдприємств у галузi реклами

     Об'єднання громадян та об'єднання пiдприємств у галузi реклами мають право:

     здiйснювати незалежну експертизу реклами та нормативно-правових актiв з питань реклами щодо вiдповiдностi вимогам законодавства України та давати вiдповiднi рекомендацiї рекламодавцям, виробникам i розповсюджувачам реклами;

     звертатися до органiв виконавчої влади та органiв мiсцевого самоврядування з питань порушення законодавства про рекламу;

     звертатися з позовом до суду в iнтересах рекламодавцiв, виробникiв та розповсюджувачiв реклами у разi порушення їх прав, передбачених законодавством;

     представляти своїх членiв в органах державної влади та органах мiсцевого самоврядування.

Роздiл V
ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ

     1. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування.

     Частина дев'ята статтi 13 набирає чинностi з 1 сiчня 2005 року.

     2. Частину першу статтi 4 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 21 сiчня 1993 року N 7-93 "Про державне мито" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1993 р., N 13, ст. 113, N 26, ст. 281, N 49, ст. 459; 1994 р., N 28, ст. 241, N 29, ст. 257, N 33, ст. 300; 1995 р., N 14, ст. 90; 1996 р., N 9, ст. 43, N 52, ст. 306; 1997 р., N 9, ст. 70, N 18, ст. 131; 2000 р., N 19, ст. 143, N 29, ст. 232, N 46, ст. 398, N 50, ст. 436; 2001 р., N 24, ст. 124; 2002 р., N 6, ст. 43, N 32, ст. 223; 2003 р., N 10-11, ст. 87, N 14, ст. 100) доповнити пунктом 46 такого змiсту:

     "46) спецiально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сферi захисту прав споживачiв та його територiальнi органи - за позовами, з якими вони звертаються до суду у справах, пов'язаних iз порушенням законодавства про рекламу".

     3. Кабiнету Мiнiстрiв України:

     до 1 жовтня 2003 року подати на розгляд Верховної Ради України пропозицiї щодо внесення змiн до законiв України, якi випливають iз цього Закону;

     до 1 сiчня 2004 року привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     забезпечити приведення мiнiстерствами, iншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     розробити нормативно-правовi акти, необхiднiсть прийняття яких передбачається цим Законом".

Президент України

Л.КУЧМА

м. Київ
11 липня 2003 року
N 1121-IV