ВНУТРIШНIЙ РЕГЛАМЕНТ КОНГРЕСIВ

Офiцiйний переклад

Стаття 1
Загальнi положення

     Цей Внутрiшнiй регламент (тут i далi - Регламент), складений на пiдставi Актiв Союзу й пiдпорядковується ним. У випадку розбiжностi мiж одним з його положень i будь-яким положенням Актiв, Акти мають переважну силу.

Стаття 2
Делегацiї

     1. Слово "делегацiя" означає особу або групу осiб, призначених країною-членом для участi в Конгресi. Делегацiя складається iз глави делегацiї, а також, у випадку необхiдностi, заступника глави делегацiї, одного або декiлькох делегатiв, а також, можливо, одного або декiлькох спiвробiтникiв делегацiї (в тому числi експертiв, секретарiв i т.д.).

     2. Глави делегацiї, їхнi заступники, а також делегати є представниками країн-членiв у тому розумiннi, як це зазначено в статтi 14.2 Статуту, якщо вони надiленi повноваженнями, якi вiдповiдають умовам, визначеним у статтi З цього Регламенту.

     3. Члени делегацiї допускаються на засiдання й мають право приймати участь в обговореннях, але в принципi вони не мають права голосу. Однак Глава делегацiї може дозволити їм голосувати вiд iменi своєї країни на засiданнях Комiтету. Подiбнi дозволи повиннi вручатися головi вiдповiдної Комiсiї в письмовому виглядi до початку засiдання.

Стаття 3
Повноваження делегатiв

     1. Повноваження делегатiв пiдписує Глава Держави або Глава Уряду або Мiнiстр закордонних справ вiдповiдної країни. Вони складаються в правильнiй i належнiй формi. Повноваження делегатiв, яким дозволяється пiдписувати Акти (уповноваженi), повиннi визначати значення такого пiдписання (пiдписання за умови ратифiкацiї або схвалення, пiдписання "ad refendum", остаточне пiдписання). За вiдсутностi такого визначення пiдпис розглядається як такий, що означає ратифiкацiю або схвалення.

     Повноваження, що дозволяють пiдписувати Акти, включають яке мається на увазi право на обговорення й голосування. Делегатам, яких компетентнi влади надiлили повноваженнями, не уточнюючи їх значення, дозволяється брати участь в обговореннi, голосуваннi й пiдписаннi Актiв, якщо тiльки зворотне явно не випливає з тексту повноважень.

     2. На вiдкриттi Конгресу повноваження здаються на зберiгання вiдповiдному органу влади, призначеному для цiєї мети.

     3. Делегати, якi не мають повноважень або не надали їх, можуть брати участь в обговореннях i голосуваннi iз самого початку своєї участi в роботi Конгресу, якщо їхнiй Уряд повiдомив їхнi iмена Уряд приймаючої країни. Те саме стосується делегатiв, чиї повноваження будуть визнанi не зовсiм правильними. Цим делегатам бiльше не буде дозволено голосувати з того моменту, коли Конгрес схвалить останнiй звiт Комiсiї з перевiрки повноважень, у якому буде встановлено, що їхнi повноваження є недостатнiми або неправильними. I це рiшення буде залишатися в силi доти, допоки положення не буде врегульовано. Останнiй звiт повинен бути схвалений Конгресом до виборiв, що не стосується виборiв Голови Конгресу, i перед затвердженням проектiв Актiв.

     4. Повноваження країни-члена, що представлена на Конгресi делегацiєю iншої країни-члена (за дорученням), повиннi бути представленi в тiй самiй формi, що й повноваження, про якi згадується в пунктi 1.

     5. Повноваження й доручення, надiсланi телеграмою, не приймаються. Проте приймаються телеграми, якi надсилаються у вiдповiдь на запит про iнформацiю стосовно повноважень.

     6. Делегацiя, яка, представивши свої повноваження, не має можливостi бути присутньою на одному чи бiльше засiдань, може бути представлена делегацiєю iншої країни за умови, що про це буде повiдомлено в письмовому виглядi головi вiдповiдного засiдання. Однак делегацiя може представляти тiльки одну країну, крiм своєї.

     7. Делегати країн-членiв, якi не є сторонами Угоди, можуть брати участь в обговореннях Конгресу стосовно цiєї Угоди без права голосувати.

Стаття 4
Порядок розсаджування країн

     1. На засiданнях Конгресу й Комiсiй делегацiї розсаджуються в порядку французького алфавiту представлених країн-членiв.

     2. Голова Адмiнiстративної ради в належний час проводить жеребкування, яка країна посяде перше мiсце перед головною трибуною на засiданнях Конгресу й Комiсiй.

Стаття 5
Спостерiгачi де-юре

     1. Представники Органiзацiї Об'єднаних Нацiй приймаються як спостерiгачi для присутностi й участi в обговореннях Конгресу.

     2. Регiональнi союзи допускаються на засiдання Конгресу та його Комiсiй як спостерiгачi.

     3. Лiга арабських держав i Африканський союз (АС) допускаються на засiдання Конгресу та його Комiсiй як спостерiгачi.

     4. Члени Консультативного комiтету допускаються на засiдання Конгресу та його Комiсiй як спостерiгачi.

     5. Спостерiгачi, про якi йдеться в параграфах 1 - 4, не мають права голосу, але можуть виступати з дозволу голови зборiв.

     6. За виняткових обставин, право спостерiгачiв, про яке йдеться в параграфi 4, на участь у деяких зборах або частинi зборiв може бути обмежено, якщо того вимагає конфiденцiйний характер обговорюваної теми. У такому випадку їх потрiбно якнайшвидше про це iнформувати. Рiшення про таке обмеження може в кожному окремому випадку прийматися будь-яким вiдповiдним органом або його головою. Цi рiшення розглядає Бюро Конгресу, яке має право пiдтверджувати або скасовувати їх простою бiльшiстю пiд час голосування.

Стаття 6
Запрошуванi особи й органiзацiї

     1. Представники спецiалiзованих установ Органiзацiї Об'єднаних Нацiй та мiжурядових органiзацiй визначаються Адмiнiстративною радою для присутностi на окремих засiданнях Конгресу або його Комiсiй, коли обговорюються питання, що становлять iнтерес для цих органiзацiй.

     2. Представники будь-якої мiжнародної органiзацiї, асоцiацiї або пiдприємства чи будь-яка квалiфiкована особа, належним чином визначенi Адмiнiстративною радою, допускаються на окремi засiдання Конгресу або його Комiсiй.

     3. Запрошуванi, про яких йдеться в параграфах 1 i 2, не мають права голосу, але можуть виступати з дозволу голови зборiв.

Стаття 7
Старiйшина Конгресу

     1. Поштова адмiнiстрацiя країни-члена мiсця проведення Конгресу пропонує, за узгодженням з Мiжнародним бюро, призначити Старiйшину Конгресу. Адмiнiстративна рада належним чином ухвалює це призначення.

     2. Пiд час вiдкриття першого пленарного засiдання кожного Конгресу Старiйшина головує на Конгресi доти, допоки не буде обраний його Голова. Крiм того, вiн виконує функцiї, якi на нього покладаються цим Регламентом.

Стаття 8
Голови й заступники Голови Конгресу й Комiсiй

     1. На своєму першому пленарному засiданнi Конгрес за пропозицiєю Старiйшини обирає Голову Конгресу, потiм затверджує за пропозицiєю Адмiнiстративної ради призначення країн-членiв, якi будуть виконувати функцiї заступника Голови Конгресу, а також Голiв та заступникiв Голiв Комiсiй. Цi призначення здiйснюються з максимальним урахуванням, справедливого географiчного розподiлу країн-членiв.

     2. Голови вiдкривають i закривають засiдання, на яких вони головують, керують обговореннями, надають слово ораторам, ставлять на голосування пропозицiї та оголошують бiльшiсть, необхiдну для голосування, повiдомляють рiшення й, за умови схвалення Конгресом, тлумачать цi рiшення.

     3. Голови стежать за дотриманням цього Регламенту й збереженням порядку пiд час засiдань.

     4. Будь-яка делегацiя може оскаржити перед Конгресом або Комiсiєю рiшення, прийняте Головою Конгресу або Комiсiї, на основi iснуючого положення Регламенту або його тлумачення; проте рiшення Голови залишається чинним, якщо воно не вiдмiняється бiльшiстю членiв, якi є присутнiми й голосують.

     5. Якщо країна-член, яку було призначено на головування, не може бiльше виконувати своїх обов'язкiв, один iз заступникiв голови призначається Конгресом або Комiсiєю, щоб його замiнити.

Стаття 9
Бюро Конгресу

     1. Бюро є центральним органом, вiдповiдальним за керiвництво роботою Конгресу. Воно складається з Голови й заступникiв Голови Конгресу, а також iз голiв Комiсiй. Бюро перiодично збирається для розгляду ходу роботи Конгресу та його Комiсiй i для вироблення рекомендацiй, спрямованих на забезпечення нормального ходу роботи. Воно допомагає Головi розробляти порядок денний для кожного пленарного засiдання й координувати роботу Комiсiй. Дає рекомендацiї стосовно закриття Конгресу.

     2. Генеральний секретар Конгресу й заступник Генерального секретаря, згаданi в статтi 12.1, повиннi бути присутнiми на зборах Бюро.

Стаття 10
Членство у комiсiях

     1. Країни-Члени, представленi на Конгресi, є по праву членами Комiсiй, якi вiдповiдають за розгляд пропозицiй стосовно Статуту, Загального регламенту й Конвенцiї.

     2. Країни-Члени, представленi на Конгресi, будучи сторонами однiєї або декiлькох факультативних Угод, є по праву членами Комiсiї та (або) Комiсiй, на якi покладений перегляд цих Угод. Право на голосування членiв Комiсiї чи Комiсiй обмежується Угодою або Угодами, сторонами яких вони є.

     3. Делегацiї, якi не є членами Комiсiй, що розглядають Угоди, мають право бути присутнiми на засiданнях цих Комiсiй i брати участь в обговореннях без права голосувати.

Стаття 11
Робочi групи

     Конгрес i кожна Комiсiя можуть створювати робочi групи для вивчення спецiальних питань.

Стаття 12
Секретарiат Конгресу й Комiсiй

     1. Генеральний директор i заступник Генерального директора Мiжнародного бюро виконують вiдповiдно функцiї Генерального секретаря й заступника Генерального секретаря Конгресу.

     2. Генеральний секретар i помiчник Генерального секретаря присутнi на засiданнях Конгресу й Бюро Конгресу, де вони беруть участь в обговореннях без права голосувати. Вони можуть також, на тих самих умовах, бути присутнiми на засiданнях Комiсiй чи бути представленi там службовцем вищого рангу Мiжнародного бюро.

     3. Робота Секретарiату Конгресу, Бюро Конгресу й Комiсiй забезпечується персоналом Мiжнародного бюро разом з поштовою адмiнiстрацiєю приймаючої країни.

     4. На службовцiв вищого рангу Мiжнародного бюро покладають функцiї секретарiв Конгресу, Бюро Конгресу й Комiсiй. Вони допомагають головi на засiданнях i несуть вiдповiдальнiсть за складання звiтiв.

     5. Роботi Секретарiв Конгресу й Комiсiй сприяють заступники.

Стаття 13
Мови, що використовуються пiд час обговорень

     1. За умови дотримання положень пункту 2, французька, англiйська, iспанська й росiйська мови можуть використовуватися для обговорень iз використанням системи синхронного або послiдовного перекладу.

     2. Обговорення Редакцiйної комiсiї проходять французькою мовою.

     3. Пiд час обговорень можуть також використовуватися iншi мови, зазначенi в пунктi 1. У цьому випадку мова країни-органiзатора є прiоритетом. Делегацiї, якi використовують iншi мови, забезпечують синхронний переклад на одну з мов, згаданих в пунктi 1, або за допомогою системи синхронного перекладу, коли є можливiсть унести технiчнi змiни, або за допомогою окремих перекладачiв.

     4. Витрати за установку й обслуговування технiчного устаткування несе Союз.

     5. Витрати, пов'язанi iз синхронним перекладом, розподiляються мiж країнами-членами, що використовують ту саму мову, пропорцiйно їхнiм внескам до витрат Союзу.

Стаття 14
Мови, якi використовуються для складання документiв Конгресу

     1. Документи, якi складаються пiд час Конгресу, в тому числi проекти рiшень, що подаються на затвердження Конгресу, видаються Секретарiатом Конгресу французькою мовою.

     2. Iз цiєю метою документи, якi готуються делегацiями країн-членiв, повиннi подаватися цiєю мовою безпосередньо, або через служби перекладу, що пiдпорядковуються Секретарiату Конгресу.

     3. Цi служби, органiзованi за їхнiй рахунок за лiнгвiстичними групами, створюваними згiдно з вiдповiдними положеннями Загального регламенту, можуть також перекладати документи Конгресу на свої вiдповiднi мови.

Стаття 15
Пропозицiї

     1. З усiх питань, що виносяться на розгляд Конгресу, можуть подаватися пропозицiї.

     2. Будь-якi пропозицiї, опублiкованi Мiжнародним бюро до вiдкриття Конгресу, розглядаються як представленi Конгресу.

     3. За два мiсяцi до вiдкриття Конгресу не розглядається жодна пропозицiя, за винятком тих, якi змiнюють попереднi пропозицiї.

     4. Змiною вважається будь-яка пропозицiя про змiну, яка, не змiнюючи сутi пропозицiї, мiстить скасування, доповнення до будь-якої частини первiсної пропозицiї або перегляд частини цiєї пропозицiї. Жодна пропозицiя про змiну не буде розглядатися як змiна, якщо вона не сумiсна зi змiстом або метою початкової пропозицiї. У випадках, коли це викликає сумнiв, це питання вирiшує Конгрес або Комiсiя.

     5. Змiни, якi пропонуються на Конгресi стосовно вже зроблених пропозицiй, передаються в письмовому виглядi французькою мовою в Секретарiат до полудня, за два днi до їхнього обговорення, для того щоб у той самий день їх можна було роздати делегатам. Цей термiн не застосовується до змiн, якi випливають безпосередньо з обговорень на Конгресi або на Комiсiї. У цьому останньому випадку, якщо про це просять, автор виправлення повинен представити свiй текст у письмовому виглядi французькою мовою або, у випадку утруднення, будь-якою iншою мовою, якою здiйснюється обговорення. Вiдповiдний Голова зараховує його сам або дає його зачитати.

     6. Процедура, передбачена в пунктi 5, застосовується також до подання пропозицiй, не спрямованих на змiну тексту Актiв (проекти резолюцiй, рекомендацiй, побажань i т.д.).

     7. Будь-яка пропозицiя або змiна повиннi мати остаточну форму тексту, що повинен бути включений до Актiв Союзу, за умови, звичайно, що вони будуть уточненi Редакцiйною комiсiєю.

Стаття 16
Розгляд пропозицiй на Конгресi й у Комiтетах

     1. Пропозицiї редакцiйного характеру (номер яких супроводжується буквою "R") передаються до Редакцiйного комiтету безпосередньо, якщо з боку Мiжнародного бюро немає жодного сумнiву стосовно їхнього характеру (перелiк таких пропозицiй складається Мiжнародним бюро для Редакцiйного комiтету), або пiсля того, як iншi Комiтети пiдтвердили, що пропозицiї є суто редакцiйними, якщо, на думку Мiжнародного бюро, є сумнiви в характерi пропозицiї (такий перелiк також складається для вiдповiдних Комiтетiв). Однак якщо такi пропозицiї пов'язанi з iншими пропозицiями по сутi, якi повиннi розглядатися Конгресом або iншими Комiтетами, Редакцiйний комiтет починає їх вивчати лише пiсля того, як Конгрес або iншi Комiтети прийняли рiшення стосовно вiдповiдних пропозицiй по сутi.

     Пропозицiї, номери яких не супроводжуються буквою "R", але якi на думку Мiжнародного бюро носять редакцiйний характер, безпосередньо передаються Комiтетам, якi займаються вiдповiдними пропозицiями по сутi. Цi Комiтети iз самого початку своєї роботи вирiшують, якi iз цих пропозицiй повиннi бути вiдразу ж переданi до Редакцiйного комiтету. Список цих пропозицiй складається Мiжнародним бюро для вiдповiдних Комiтетiв.

     2. Якщо iз одного й того самого питання надходить кiлька пропозицiй, Голова приймає рiшення стосовно порядку обговорення цих пропозицiй, починаючи, як правило, iз пропозицiї, яка найбiльше вiдхиляється вiд основного тексту й яка мiстить найбiльшу змiну стосовно статус-кво.

     3. Якщо певна пропозицiя може бути роздiлена на кiлька частин, кожна з них, зi згоди автора пропозицiї або зборiв, може бути окремо розглянута й поставлена на голосування.

     4. Будь-яка пропозицiя, знята на Конгресi або на Комiсiї її автором, може бути знову представлена делегацiєю iншої країни-члена. Так само, якщо змiна до пропозицiї, прийнята автором цiєї пропозицiї, iнша делегацiя може знову подати первiсну пропозицiю, що не була змiнена.

     5. Будь-яка змiна до пропозицiї, прийнята делегацiєю, яка подала цю пропозицiю, негайно включається в текст пропозицiї. Якщо автор первiсної пропозицiї не погоджується зi змiною, то Голова вирiшує, чи варто спочатку голосувати стосовно виправлення або стосовно пропозицiї, починаючи з тексту, що найбiльше вiдхиляється вiд змiсту або мети основного тексту i який спричиняє найбiльшу змiну стосовно статус-кво.

     6. Процедура, описана в пунктi 5, застосовується також, коли вноситься кiлька змiн до тiєї самої пропозицiї.

     7. Голова Конгресу й Голови Комiтетiв передають Редакцiйному комiтету пiсля кожного засiдання письмовий текст прийнятих пропозицiй, виправлень або рiшень.

Стаття 17
Обговорення

     1. Делегати можуть виступати лише пiсля дозволу Голови зборiв. Їм рекомендується говорити повiльно й чiтко. Голова надає делегатам можливiсть вiльно й повнiстю висловлювати свої думки стосовно обговорюваної теми доти, поки це вiдповiдає нормальному ходу обговорень.

     2. Якщо бiльшiсть членiв, якi є присутнiми й голосують, не приймуть iншого рiшення, виступи не повиннi перевищувати п'яти хвилин. Головi дозволяється перервати будь-якого оратора, який перевищує встановлений час. Вiн може також звернутися до делегата з проханням не вiдхилятися вiд теми.

     3. Пiд час обговорень Голова може за згодою бiльшостi членiв, якi є присутнiми й голосують, закрити список виступаючих пiсля того, як вiн його зачитає. Коли список ораторiв вичерпаний, вiн закриває обговорення за умови надання авторовi обговорюваної пропозицiї, навiть пiсля закриття списку ораторiв, права вiдповiсти на будь-яку вимовлену промову.

     4. Голова, за згодою бiльшостi членiв, якi є присутнiми й голосують, може також обмежити кiлькiсть виступiв однiєї й тiєї самої делегацiї за пропозицiєю або певною групою пропозицiй, але авторовi пропозицiї надається можливiсть представити пропозицiю i згодом виступити, якщо вiн звернеться iз таким проханням, для того, щоб надати додатковi вiдомостi у вiдповiдь на виступ iнших делегацiй, i таким чином вiн може стати останнiм доповiдачем, якщо вiн висловить таке бажання.

     5. За згодою бiльшостi членiв, якi є присутнiми й голосують, Голова може обмежити кiлькiсть виступiв за будь-якою пропозицiєю або певною групою пропозицiй; але це обмеження не повинно становити менше п'яти голосiв "за" i п'яти голосiв "проти" обговорюваної пропозицiї.

Стаття 18
Пропозицiї стосовно порядку ведення й порядку процедури

     1. У ходi обговорення будь-якого питання й навiть, де це можливо, пiсля закриття дебатiв делегацiя може внести пропозицiю стосовно порядку ведення зборiв для того, щоб звернутися з проханням стосовно:

     - роз'яснень стосовно проведення дебатiв;

     - дотримання Внутрiшнього регламенту;

     - змiни порядку обговорення пропозицiй, запропонованого Головою.

     Пропозицiя стосовно порядку ведення зборiв має прiоритет перед усiма питаннями, в числi пропозицiями стосовно процедури, зазначеної в пунктi 3.

     2. Голова вiдразу надає необхiднi уточнення або приймає рiшення, яке вiн вважає доцiльним по сутi пропозицiї стосовно порядку ведення зборiв. У випадку заперечення, рiшення Голови одразу ставиться на голосування.

     3. Крiм того, у ходi обговорення питання делегацiя може висунути пропозицiю процедури для того, щоб запропонувати:

     a) тимчасове припинення засiдання;

     b) закриття засiдання;

     c) перенесення обговорення з розглянутого питання;

     d) припинення обговорення з розглянутого питання.

     Пропозицiї стосовно процедури мають прiоритет у порядку, визначеному вище, перед усiма iншими пропозицiями, за винятком пропозицiй стосовно порядку ведення зборiв, зазначених в пунктi 1.

     4. Пропозицiї стосовно тимчасового припинення або закриття засiдання не обговорюються, а одразу ставляться на голосування.

     5. Коли делегацiя пропонує вiдкласти або закрити обговорення питання, що знаходиться на розглядi, слово надається тiльки двом ораторам, якi виступають проти того, щоб обговорення було вiдкладене або закрите, пiсля чого пропозицiя ставиться на голосування.

     6. Делегацiя, яка подає пропозицiю стосовно порядку ведення зборiв або стосовно процедури, не може у своєму виступi говорити по сутi обговорюваного питання. Автор пропозицiї по процедурi може зняти його до голосування, i будь-яка подiбна виправлена або невиправлена пропозицiя, яка була знята, може бути знову представлена iншою делегацiєю.

Стаття 19
Кворум

     1. Вiдповiдно до положень пунктiв 2 та 3, кворум, необхiдний для вiдкриття засiдань i голосувань, становить половину країн-членiв, представлених на Конгресi, якi мають право голосувати.

     2. Для голосування стосовно внесення змiн до Статуту й Загального регламенту необхiдний кворум складається iз двох третин країн-членiв Союзу, що мають право голосувати.

     3. Що стосується Угод, то кворум, необхiдний для вiдкриття засiдань i голосувань, становить половину країн-членiв, представлених на Конгресi, якi є сторонами вiдповiдної Угоди i мають право голосувати.

     4. Делегацiї, якi є присутнiми, але не беруть участi в певному голосуваннi або якi заявляють, що вони не хочуть у ньому брати участь, не розглядаються як вiдсутнi для визначення кворуму, який вимагається вiдповiдно до положень пунктiв 1, 2 та 3.

Стаття 20
Принцип i процедура голосування

     1. Питання, якi не можуть бути вирiшенi за загальною згодою, вирiшуються шляхом голосування.

     2. Голосування проводиться за традицiйною системою або за допомогою електронної системи голосування. Зазвичай воно проводиться за допомогою електронної системи, якщо вона є в розпорядженнi зборiв. Однак у випадку таємного голосування традицiйна система може бути використана на прохання однiєї делегацiї, яку пiдтримує бiльшiсть делегацiй, що є присутнiми й голосують.

     3. Для традицiйної системи методами голосування є такi:

     a) голосування пiдняттям руки: якщо результати подiбного голосування викликають сумнiв, то Голова, на свiй розсуд або на прохання однiєї з делегацiй, може негайно органiзувати поiменне голосування iз цього самого питання;

     b) поiменне голосування: на прохання однiєї з делегацiй або на розсуд голови; Поiменне голосування здiйснюється в порядку французького алфавiту представлених країн, починаючи iз країни, яку шляхом жеребкування визначає голова.

     Результати голосування разом зi списком країн, об'єднаних у групи вiдповiдно до того, як вони голосували, вносяться до звiту засiдання;

     c) таємне голосування: iз використанням бюлетенiв для голосування, на прохання двох делегацiй.

     У цьому випадку Голова призначає трьох членiв лiчильної комiсiї та органiзовує таємне голосування.

     4. Для електронної системи голосування методами голосування є такi:

     a) незареєстроване голосування: воно замiняє голосування пiдняттям руки;

     b) зареєстроване голосування: воно замiняє поiменне голосування; однак назви країн не називаються за винятком тих випадкiв, коли про це просить одна iз делегацiй та якщо ця пропозицiя пiдтримана бiльшiстю членiв, якi є присутнiми й голосують;

     c) таємне голосування: замiняє таємне голосування за допомогою бюлетенiв для голосування.

     5. Незалежно вiд використовуваної системи, таємне голосування має прiоритет перед будь-якою iншою процедурою голосування.

     6. Пiсля початку голосування жодна делегацiя не може його перервати, за винятком тих випадкiв, коли йдеться про саму процедуру голосування.

     7. Пiсля голосування Голова може дозволити делегатам пояснити своє голосування.

Стаття 21
Умови затвердження пропозицiй

     1. Для того, щоб пропозицiї про змiну Актiв були прийнятi, вони повиннi бути схваленi:

     a) стосовно Статуту: принаймнi двома третинами країн-членiв Союзу, якi мають право голосувати;

     b) стосовно Загального регламенту: бiльшiстю країн-членiв, представлених на Конгресi, що мають право голосувати;

     c) стосовно Конвенцiї: бiльшiстю країн-членiв, якi є присутнiми й голосують, якi мають право голосувати;

     d) стосовно Угод: бiльшiстю присутнiх i голосуючих країн-членiв, якi є сторонами Угод i мають право голосувати.

     2. Процедурнi питання, якi не можуть бути врегульованi за взаємною згодою, вирiшуються бiльшiстю присутнiх i голосуючих країн-членiв, якi мають право голосувати. Те саме застосовується до рiшень, якi не стосуються змiн Актiв, якщо тiльки Конгрес не вирiшить iнакше бiльшiстю присутнiх i голосуючих країн-членiв, якi мають право на голосування.

     3. За умови дотримання положень пункту 5, "країнами-членами, що є присутнiми й голосують", вважаються країни-члени, якi мають право голосувати, i якi голосують "за" або "проти", причому пiд час пiдрахунку голосiв, необхiдних для одержання бiльшостi, тi, що утрималися до уваги не приймаються, так само як не враховуються незаповненi або недiйснi бюлетенi пiд час таємного голосування.

     4. У випадку рiвностi голосiв пропозицiя вважається вiдхиленою.

     5. Якщо кiлькiсть тих, що утрималися, а також недiйсних або незаповнених бюлетенiв перевищує половину тих, що проголосували (за, проти, утримався), розгляд питання вiдкладається на наступне засiдання, пiд час якого тi, що утрималися, незаповненi або недiйснi бюлетенi враховуватися не будуть.

Стаття 22
Обрання членiв Адмiнiстративної ради й Ради поштової експлуатацiї

     Для визначення країн, якi пiд час обрання членiв Адмiнiстративної ради або Ради поштової експлуатацiї однакову кiлькiсть голосiв, Голова призначає жеребкування.

Стаття 23
Вибори Генерального директора й заступника Генерального директора Мiжнародного бюро

     1. Вибори Генерального директора й заступника Генерального директора Мiжнародного бюро проводяться таємним голосуванням послiдовно на одному чи кiлькох засiданнях, якi вiдбуваються в той самий день. Обирається той кандидат, який одержав бiльшiсть голосiв, поданих присутнiми й голосуючими країнами-членами. Проводиться стiльки турiв голосувань, скiльки необхiдно, щоб один кандидат одержав цю бiльшiсть.

     2. Присутнiми й голосуючими країнами-членами вважаються країни, що голосують за одного iз регулярно названих кандидатiв, причому тi, що утрималися, а також недiйснi або незаповненi бюлетенi пiд час пiдрахунку голосiв, необхiдних для встановлення бiльшостi, не враховуються.

     3. Якщо кiлькiсть тих, що утрималися, й недiйсних або незаповнених бюлетенiв перевищує половину поданих голосiв вiдповiдно до положень пункту 2, вибори переносяться на наступне засiдання, на якому тi, що утрималися, а також недiйснi або незаповненi бюлетенi не будуть бiльше враховуватися.

     4. Кандидатура, яка одержала в одному з турiв голосування найменшу кiлькiсть голосiв, знiмається.

     5. У випадку рiвностi голосiв, проводиться додаткове й навiть ще одне додаткове голосування з тим, щоб прийти до певного рiшення у випадку рiвностi кандидатiв, причому голосування проходить тiльки по цих кандидатах. Якщо результат негативний, то переходять до жеребкування. Жеребкування проводиться Головою.

Стаття 24
Звiти

     1. У звiтах пленарних засiдань Конгресу вiдтворюється хiд засiдань, коротко викладаються виступи, згадуються пропозицiї й результати обговорень.

     2. Обговорення на засiданнях Комiсiй наводяться у звiтах для Конгресу. Як правило, робочi групи складають звiт для того органу, до якого вони належать.

     3. Однак кожний делегат має право звертатися з проханням будь-яку його заяву до звiтiв дослiвно або у виглядi резюме, за умови, що текст французькою або англiйською мовою буде передано до Секретарiату не пiзнiше двох годин пiсля закiнчення засiдання.

     4. Пiсля того як серед делегатiв був розповсюджений проект звiтiв, вони мають можливiсть протягом 24 годин надати свої зауваження до Секретарiату, який, у випадку потреби, є посередником мiж заiнтересованою особою та Головою вiдповiдного засiдання.

     5. Як правило й вiдповiдно до положень пункту 4, на початку засiдань Конгресу Голова ставить на затвердження звiт попереднього засiдання. Така сама процедура встановлена для звiтiв Комiсiй.

     Звiти останнiх засiдань, якi не могли бути затвердженi на Конгресi або Комiсiях, затверджуються вiдповiдними Головами цих зборiв. Мiжнародне бюро враховує також можливi зауваження, якi делегати країн-членiв повiдомлять йому протягом 40 днiв пiсля вiдправлення згаданих звiтiв.

     6. Мiжнародному бюро вiдповiдно до пункту 5 дозволяється виправляти у звiтах засiдань Конгресу й Комiсiй помилки, якi не були виявленi пiд час їхнього затвердження.

Стаття 25
Апеляцiї стосовно рiшень, прийнятих Комiсiями й Конгресом

     1. Будь-яка делегацiя може подати апеляцiю стосовно рiшень, що стосуються пропозицiй (Акти, резолюцiї й т.д.), затверджених або вiдхилених на Комiсiї. Заява про апеляцiю подається Головi Конгресу в письмовому виглядi протягом 48 годин пiсля закриття засiдання Комiсiї, на якому пропозицiя була затверджена або вiдхилена. Апеляцiя повинна розглядатися на наступному пленарному засiданнi.

     2. Якщо пропозицiя була схвалена або вiдхилена Конгресом, вона може бути розглянута ще раз тим самим Конгресом тiльки в тому випадку, якщо апеляцiя була пiдтримана принаймнi десятьма делегацiями. Така апеляцiя повинна затверджуватися бiльшiстю у двi третини присутнiх i голосуючих членiв, що мають право голосувати. Ця можливiсть обмежується пропозицiями, представленими безпосередньо на пленарних засiданнях, з огляду на те, що стосовно одного й того самого питання не може бути подано бiльше однiєї апеляцiї.

Стаття 26
Затвердження Конгресом проектiв рiшень (Акти, резолюцiї й т.д.)

     1. Як правило, кожний проект Акта, представлений редакцiйною Комiсiєю, вивчається постатейно. Голова, за згодою бiльшостi, може використовувати бiльш швидку процедуру, наприклад, обговорення за Роздiлами. Кожний Акт уважається затвердженим тiльки пiсля одержання позитивних результатiв голосування в цiлому. Для цього голосування застосовується стаття 21.1.

     2. Мiжнародному бюро дозволяється виправляти в остаточних Актах помилки, якi не були помiченi пiд час розгляду проектiв Актiв, нумерацiю статей i параграфiв, а також посилання.

     3. Проекти рiшень, крiм тих, що змiнюють Акти, поданi редакцiйною Комiсiєю, як правило, розглядаються в цiлому. До проектiв цих рiшень застосовуються також положення пункту 2.

Стаття 27
Розподiл вивчень мiж Адмiнiстративною радою та Радою поштової експлуатацiї

     За рекомендацiєю свого Бюро Конгрес розподiляє вивчення мiж Адмiнiстративною радою та Радою поштової експлуатацiї, з огляду на склад i вiдповiдну компетенцiю цих двох органiв так, як вони визначенi в статтях 102 i 104 Загального регламенту.

Стаття 28
Застереження до Актiв

     1. Застереження подаються до секретарiату в письмовому виглядi у формi пропозицiї однiєю з робочих мов Мiжнародного бюро (пропозицiї, що стосуються Заключного протоколу) у найкоротший термiн пiсля затвердження пропозицiї, що стосується статтi, до якої вноситься застереження.

     2. Щоб забезпечити одержання пропозицiй, що стосуються застережень, усiма країнами-членами до затвердження Заключного протоколу Конгресом, секретарiат Конгресу установлює строк для подання застережень i повiдомляє про це країнам-членам.

     3. Застереження до Актiв Союзу, поданi пiсля закiнчення строку, установленого секретарiатом, не розглядаються нi секретарiатом, нi Конгресом.

Стаття 29
Пiдписання Актiв

     Акти, остаточно схваленi Конгресом, передаються на пiдписання Повноважним представникам.

Стаття 30
Змiни до Регламенту

     1. Кожний Конгрес може змiнювати Внутрiшнiй регламент. Для того, щоб пропозицiї стосовно змiни цього Регламенту були поставленi на обговорення, якщо тiльки вони не поданi одним iз органiв ВПС, який має право вносити пропозицiї, вони повиннi бути пiдтриманi на Конгресi не менше нiж десятьма делегацiями.

     2. Для того, щоб пропозицiї стосовно внесення змiн до цього Регламенту були прийнятi, вони повиннi бути схваленi, принаймнi, двома третинами країн-членiв, якi представленi на Конгресi й мають право голосувати.