КАБIНЕТ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ

м. Київ

10 грудня 2001 N 27-4330/47

 

Господарський суд мiста Києва
01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б
Копiя: товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю фiрма "Скарлетт"
м. Харкiв, вул. Сумська, 17 кв. 11, офiс 7
Державна митна служба України
04119, м. Київ, вул. Дегтярiвська, 11-г

ВIДЗИВ

по справi N 2/666 на позовну заяву товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю фiрми "Скарлетт" до Кабiнету Мiнiстрiв України про визнання недiйсними пунктiв 12 та 13 постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 27 сiчня 1997 р. N 65 "Про ставки митних зборiв".

     Розглянувши позовну заяву товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю фiрми "Скарлетт" про визнання недiйсними окремих положень постанови кабiнету Мiнiстрiв України вiд 27 сiчня 1997 р. N 65 "Про ставки митних зборiв" вважаємо, що позивачем не дотримано строку позовної давностi для звернення до суду за захистом порушених, на його думку, прав, встановленого статтею 71 Цивiльного кодексу України.

     По сутi позовної заяви, вважаємо за необхiдне подати наступнi пояснення.

     Кабiнет Мiнiстрiв України у своїй дiяльностi керується Конституцiєю України, законами України та актами Президента України.

     Так, згiдно з пунктом 8 статтi 116 Конституцiї України Кабiнет Мiнiстрiв України органiзовує i забезпечує здiйснення зовнiшньоекономiчної дiяльностi України, митної справи. Вiдповiдно до частини першої статтi 117 Конституцiї України Кабiнет Мiнiстрiв України в межах своє компетенцiї видає постанови i розпорядження, якi є обов'язковими до виконання.

     Також окремими нормами Митного кодексу України встановлено повноваження Кабiнету Мiнiстрiв в галузi митної справи, якi передбачають, зокрема, що:

     забезпечення проведення митної полiтики України вiдповiдно до законiв України та встановлення розмiрiв митних зборiв i плати за митнi процедури здiйснюється Кабiнетом Мiнiстрiв (частина третя статтi 8);

     за видачу свiдоцтва митницею справляється збiр у розмiрi, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв (частина сьома статтi 47).

     Саме на виконання зазначених та iнших норм Митного кодексу України Кабiнетом Мiнiстрiв прийнято постанову вiд 27 сiчня 1997 р. N 65 "Про ставки митних зборiв" в якiй пункт 12 додатка до зазначеної постанови встановлює розмiр ставки митного збору за видачу пiдприємству свiдоцтва про визнання його декларантом (на термiн до одного року), тим самим термiн дiї свiдоцтва складає не бiльше одного року, а пункт 13 - розмiр стави митного збору за продовження термiну дiї (перереєстрацiї) свiдоцтва про визнання його декларантом (щорiчно).

     З твердженням позивача про те, що передбачене частиною першою статтi 47 Митного кодексу України свiдоцтво про визнання пiдприємства як декларанта, яке видається пiдприємству для допущення його митницею до декларування на пiдставi договору, є дозволом на право займатись вiдповiдною дiяльнiстю, тобто лiцензiєю не можна погодитися з таких пiдстав.

     Вiдповiдно до частини третьої статтi 3 Закону України "Про лiцензування окремих видiв господарської дiяльностi" одним iз основних принципiв державної полiтики у сферi лiцензування є захист прав, законних iнтересiв, життя та здоров'я громадян, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

     Вiдповiдно до частини сьомої статтi 3 зазначеного Закону лiцензiя є єдиним документом дозвiльного характеру, який дає право на зайняття певним видом господарської дiяльностi, що вiдповiдно до законодавства пiдлягає обмеженню.

     Отже, лiцензiя є дозволом на провадження певного виду пiдприємницької дiяльностi.

     Згiдно з частиною другою статтi 46 Митного кодексу України декларування транспортних засобiв, товарiв та iнших предметiв, а також предметiв мiжнародних, iноземних органiзацiй та представництв здiйснюється безпосередньо власником або на пiдставi договору iншими пiдприємствами, що допущенi митницею до декларування.

     Таким чином, декларування транспортних засобiв, товарiв та iнших предметiв безпосередньо власником здiйснюється без допуску митницею до декларування, тобто без обмежень та отримання свiдоцтва про визнання його декларантом, оскiльки вiн i є декларантом.

     Для декларування транспортних засобiв, товарiв та iнших предметiв не власником, а iншим пiдприємством на пiдставi договору, необхiдне допущення митницею такого пiдприємства до декларування. Таке допущення вiдповiдно до частини першої статтi 47 зазначеного Кодексу здiйснюється шляхом видачi цьому пiдприємству свiдоцтва про визнання його як декларанта.

     Отже, свiдоцтво не є лiцензiєю.

     Таким чином, постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 27 сiчня 1997 р. N 65 "Про ставки митних зборiв" у частинi пунктiв 12 та 13 додатка до цiєї постанови прийнята у межах компетенцiї Кабiнету Мiнiстрiв України i не суперечить законодавству.

     Також вважаємо за необхiдне поiнформувати про те, що рiшенням Вищого арбiтражного суду України вiд 24 листопада 1999 р. (справа N 1/12) за результатами розгляду заяви товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю "Зовнiшекономсервiс" до Кабiнету Мiнiстрiв щодо визнання недiйсною постанови Кабiнету Мiнiстрiв вiд 27 сiчня 1997 р. N 65 "Про ставки митних зборiв" встановлено, що зазначена постанова прийнята в межах компетенцiї Кабiнету Мiнiстрiв вiдповiдно до вимог Митного кодексу України.

     Судовою колегiєю по перегляду рiшень, ухвал, постанов Вищого арбiтражного суду України розглянуто заяву товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю "Зовнiшекономсервiс" про перевiрку в порядку нагляду зазначеного рiшення Вищого арбiтражного суду України i постановою вiд б квiтня 2000 р. N 04-1/1-16/13 це рiшення залишено без змiн.

     Рiшенням Вищого арбiтражного суду України вiд 23 березня 2000 р. (справа N 2/26) за результатами розгляду позовної заяви приватної фiрми "Ректа" до Кабiнету Мiнiстрiв про визнання недiйсним пункту 13 додатка до постанови Кабiнету Мiнiстрiв вiд 27 сiчня 1997 р. N 65 "Про ставки митних зборiв" встановлено, що зазначений пункт прийнятий в межах компетенцiї Кабiнету Мiнiстрiв вiдповiдно до статтi 47 Митного кодексу України.

     Судовою колегiєю по перегляду рiшень, ухвал, постанов Вищого арбiтражного суду України розглянуто заяву приватної фiрми "Ректа" про перевiрку в порядку нагляду зазначеного рiшення Вищого арбiтражного суду України i постановою вiд 28 липня 2000 р. N 04-1/1-16/118 це рiшення залишено без змiн.

     На пiдставi викладеного, просимо у позовi товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю фiрми "Скарлетт" до Кабiнету Мiнiстрiв України вiдмовити.

     Додаток: документ, що засвiдчує вiдправлення позивачу копiї вiдзиву

Вiце-прем'єр-мiнiстр України Василь РОГОВИЙ
Copyright © 2024 НТФ «Интес»
Все права сохранены.