КАБIНЕТ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
Київ

вiд 22 червня 1999 р.	N 1109

Про затвердження Положення про державний санiтарно-епiдемiологiчний нагляд в Українi

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
постановами Кабiнету Мiнiстрiв України
вiд 19 серпня 2002 року N 1217,
вiд 4 вересня 2003 року N 1402,
вiд 20 жовтня 2011 року N 1109,
вiд 9 липня 2014 року N 249

Вiдповiдно до статтi 31 Закону України "Про забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення" Кабiнет Мiнiстрiв України постановляє:

1. Затвердити Положення про державний санiтарно-епiдемiологiчний нагляд в Українi (додається).

2. Нормативно-правовi акти, виданi головним державним санiтарним лiкарем України в межах його компетенцiї, є обов'язковими для виконання центральними i мiсцевими органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування, а також пiдприємствами, установами, органiзацiями усiх форм власностi, посадовими особами та громадянами.

3. Мiнiстерству охорони здоров'я, а також Мiнiстерству оборони, Мiнiстерству внутрiшнiх справ, Адмiнiстрацiї Державної прикордонної служби, Головному управлiнню Командувача Нацiональної гвардiї, Службi безпеки за погодженням з Мiнiстерством охорони здоров'я у тримiсячний термiн розробити та затвердити положення про державну санiтарно-епiдемiологiчну службу цих центральних органiв виконавчої влади.

	(пункт 3 iз змiнами, внесеними згiдно з постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 04.09.2003р. N 1402)
Прем'єр-мiнiстр України	В.ПУСТОВОЙТЕНКО

Iнд. 28

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабiнету Мiнiстрiв України
вiд 22 червня 1999 р. N 1109
(у редакцiї постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 19 серпня 2002р. N 1217)

ПОЛОЖЕННЯ
про державний санiтарно-епiдемiологiчний нагляд

1. Це Положення визначає мету, основнi завдання та порядок здiйснення державного санiтарно-епiдемiологiчного нагляду в Українi.

2. У цьому Положеннi поняття "державний санiтарно-епiдемiологiчний нагляд", "санiтарне законодавство", "небезпечний фактор" "санiтарне та епiдемiчне благополуччя населення", "середовище життєдiяльностi людини", "фактори середовища життєдiяльностi", "санiтарно-епiдемiчна ситуацiя", "державна санiтарно-епiдемiологiчна експертиза", "санiтарнi та протиепiдемiчнi (профiлактичнi) заходи", "санiтарнi норми", "масовi неiнфекцiйнi захворювання (отруєння)" вживаються у значеннi, наведеному в Законi України "Про забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення".

3. Метою державного санiтарно-епiдемiологiчного нагляду є запобiгання, виявлення та припинення порушень санiтарного законодавства.

4. Основними завданнями державного санiтарно-епiдемiологiчного нагляду є:

контроль за виконанням санiтарного законодавства, санiтарних та протиепiдемiчних (профiлактичних) заходiв, а також приписiв, постанов i вимог, викладених у висновках, що видаються головним державним санiтарним лiкарем (далi - висновки);

санiтарно-карантинний контроль у пунктах пропуску через державний кордон;

контроль за санiтарною та епiдемiчною ситуацiєю на територiї України;

проведення санiтарних та епiдемiологiчних розслiдувань, спрямованих на встановлення причин та умов виникнення i розповсюдження iнфекцiйних хвороб, професiйних захворювань, масових неiнфекцiйних захворювань (отруєнь) та радiацiйних уражень людей;

розроблення пропозицiй щодо проведення санiтарних та протиепiдемiчних (профiлактичних) заходiв;

здiйснення державного санiтарно-епiдемiологiчного нормування;

проведення державної санiтарно-епiдемiологiчної експертизи;

державна реєстрацiя небезпечних для здоров'я i життя людини факторiв середовища життєдiяльностi;

статистичне спостереження у сферi забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення, державний облiк iнфекцiйних хвороб, професiйних захворювань, масових неiнфекцiйних захворювань (отруєнь) та радiацiйних уражень людей у зв'язку iз шкiдливим впливом факторiв середовища життєдiяльностi;

вжиття заходiв для припинення порушень санiтарного законодавства та притягнення до вiдповiдальностi осiб, винних у вчиненнi таких правопорушень.

5. Державний санiтарно-епiдемiологiчний нагляд здiйснюється головними державними санiтарними лiкарями, їх заступниками, iншими посадовими особами, а також установами i закладами державної санiтарно-епiдемiологiчної служби у порядку запобiжного та поточного нагляду.

6. Посадовi особи державної санiтарно-епiдемiологiчної служби МОЗ здiйснюють нагляд у межах вiдповiдних адмiнiстративних територiй, на транспортi та на iнших об'єктах, а посадовi особи державної санiтарно-епiдемiологiчної служби iнших органiв виконавчої влади - на територiях, на якi поширюється їх дiяльнiсть, пiдпорядкованих їм об'єктах, у пiдроздiлах.

7. Запобiжний державний санiтарно-епiдемiологiчний нагляд здiйснюється шляхом:

1) державного санiтарно-епiдемiологiчного нормування, що полягає у:

розробленнi вимог до проведення науково-дослiдних робiт з обґрунтування санiтарних норм;

розробленнi (переглядi), експертизi, затвердженнi та опублiкуваннi санiтарних норм;

гiгiєнiчнiй регламентацiї та державнiй реєстрацiї небезпечних для здоров'я i життя людини факторiв середовища життєдiяльностi;

наглядi за впровадженням санiтарних норм;

реєстрацiї санiтарних норм, формуваннi та веденнi бази даних щодо державного санiтарно-епiдемiологiчного нормування;

2) державної санiтарно-епiдемiологiчної експертизи;

3) видачi передбачених законодавством висновкiв та дозволiв;

4) погодження:

проектiв мiсцевих програм соцiально-економiчного розвитку;

схем передпроектної документацiї, що стосується районного планування i забудови населених пунктiв, курортiв тощо;

санiтарних i протиепiдемiчних (профiлактичних) заходiв;

документiв про надання земельних дiлянок пiд будiвництво та iншi види землекористування, мiсць водозаборiв i скидання стiчних вод, розмiщення промислових та iнших об'єктiв;

проектної та технiчної документацiї на будiвництво, реконструкцiю, введення в експлуатацiю нових i реконструйованих об'єктiв виробничого, соцiально-культурного та iншого призначення, санiтарно-захисних зон пiдприємств;

документацiї на розроблення, виготовлення i використання нових машин, механiзмiв, устаткування, iнших засобiв виробництва, нових технологiй, виробничих процесiв;

державних стандартiв та технiчних умов на виробництво, переробку та реалiзацiю продуктiв харчування i харчових добавок, предметiв гiгiєни та санiтарiї, косметично-парфумерних виробiв, алкогольних напоїв, тютюнових виробiв, товарiв побутової хiмiї та дитячого асортименту, iншої продукцiї щодо її вiдповiдностi вимогам санiтарних норм;

дiяльностi, пов'язаної з комунально-побутовим та медичним обслуговуванням населення, навчанням та вихованням дiтей i пiдлiткiв;

методiв контролю i випробування продукцiї на вiдповiднiсть її вимогам безпеки для здоров'я i життя людини;

iнструкцiй (правил) використання продукцiї пiдвищеної небезпеки для здоров'я i життя людини;

перелiку закладiв, установ i органiзацiй, яким надається право випробування продукцiї на вiдповiднiсть її вимогам безпеки для здоров'я i життя людини;

дозволу на спецiальне водокористування;

5) визначення необхiдностi профiлактичних щеплень та iнших заходiв профiлактики у разi загрози виникнення епiдемiй, масових отруєнь та радiацiйних уражень;

6) проведення перевiрки стану будiвництва та видачi висновкiв на вiдповiднiсть вимогам санiтарних норм об'єктiв i споруд, що вводяться в експлуатацiю;

7) видачi дозволiв на:

розроблення та виробництво нових видiв продуктiв харчування, впровадження нових технологiчних процесiв виробництва та оброблення нових видiв матерiалiв, що контактують з продовольчою сировиною чи продуктами харчування у процесi їх виготовлення, зберiгання, транспортування та реалiзацiї;

проведення будь-яких дiагностичних, експериментальних, дослiдницьких, випробувальних, вимiрювальних робiт на пiдприємствах, в установах i органiзацiях, дiяльнiсть яких пов'язана з використанням бiологiчних агентiв, хiмiчної сировини, продукцiї та речовин з джерелами iонiзуючих та неiонiзуючих випромiнювань i радiоактивних речовин, у тому числi на право роботи iз збудниками I - IV групи патогенностi (небезпечностi), токсинами, рекомбiнантними молекулами ДНК;

виробництво, зберiгання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилiзацiю отруйних речовин, у тому числi токсичних промислових вiдходiв, продуктiв бiотехнологiї та iнших бiологiчних агентiв;

виробництво, переробку та реалiзацiю продуктiв харчування i харчових добавок, предметiв гiгiєни та санiтарiї, косметично-парфумерних виробiв, алкогольних напоїв, тютюнових виробiв, товарiв побутової хiмiї та дитячого асортименту;

виконання робiт з радiоактивними речовинами та iншими джерелами iонiзуючих випромiнювань;

iншу дiяльнiсть, для провадження якої вiдповiдно до законодавства видається дозвiл державною санiтарно-епiдемiологiчною службою.

8. Поточний державний санiтарно-епiдемiологiчний нагляд включає:

контроль за дотриманням юридичними i фiзичними особами передбачених санiтарним законодавством, санiтарними та протиепiдемiчними (профiлактичними) заходами, приписами, постановами, висновками, дозволами та реєстрацiйними свiдоцтвами, умовами державної реєстрацiї вимог безпеки для здоров'я i життя людини;

контроль за органiзацiєю i проведенням органами виконавчої влади та органами мiсцевого самоврядування, пiдприємствами, установами, органiзацiями та громадянами санiтарних i протиепiдемiчних (профiлактичних) заходiв;

вивчення, аналiз i оцiнку санiтарної та епiдемiчної ситуацiї, прогнозування показникiв здоров'я населення залежно вiд стану середовища його життєдiяльностi, визначення факторiв довкiлля, що шкiдливо впливають на стан здоров'я i життя людини;

видачу обов'язкових для виконання приписiв, постанов та висновкiв щодо усунення або обмеження шкiдливого впливу на стан здоров'я i життя людини факторiв середовища життєдiяльностi, причин та умов виникнення i поширення iнфекцiйних хвороб;

ведення державного облiку iнфекцiйних хвороб, професiйних захворювань, масових неiнфекцiйних захворювань (отруєнь), радiацiйних уражень;

контроль за якiстю та ефективнiстю використання дезiнфекцiйних засобiв;

встановлення обмежень або заборони в'їзду на територiю України її громадян, iноземцiв та осiб без громадянства, експорту, iмпорту, транзиту вантажiв i товарiв з окремих країн або регiонiв у зв'язку з неблагополучною епiдемiчною ситуацiєю на їх територiях;

проведення обстеження, розслiдування, лабораторного та iнструментального дослiдження i випробування, а також санiтарної, гiгiєнiчної, токсикологiчної, епiдемiологiчної та iнших видiв оцiнки середовища життєдiяльностi людини, об'єктiв господарської та iнших видiв дiяльностi, продукцiї, робiт, послуг, проектної документацiї i видача за їх результатами висновкiв щодо вiдповiдностi (невiдповiдностi) вимогам санiтарних норм;

пiдготовку та внесення в установленому порядку органам виконавчої влади та органам мiсцевого самоврядування пропозицiй щодо проведення санiтарних та протиепiдемiчних (профiлактичних) заходiв з метою забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення, необхiдностi встановлення карантину;

забезпечення охорони територiї України вiд занесення i поширення особливо небезпечних (у тому числi карантинних) та небезпечних iнфекцiйних хвороб, здiйснення санiтарно-епiдемiологiчного контролю i нагляду в пунктах пропуску через державний кордон.

9. Поточний державний санiтарно-епiдемiологiчний нагляд як дiяльнiсть головних державних санiтарних лiкарiв, їх заступникiв, iнших посадових осiб установ i закладiв державної санiтарно-епiдемiологiчної служби з контролю за дотриманням юридичними i фiзичними особами санiтарного законодавства, санiтарних та протиепiдемiчних (профiлактичних) заходiв, приписiв, постанов та висновкiв здiйснюється шляхом обстеження та перевiрки об'єктiв нагляду щодо дотримання i реалiзацiї вимог безпеки для здоров'я i життя людини.

Обстеження та перевiрка об'єктiв нагляду проводиться вибiрково за планами, що розробляються органами, установами i закладами державної санiтарно-епiдемiологiчної служби, позапланово - залежно вiд санiтарної та епiдемiчної ситуацiї, а також за повiдомленнями пiдприємств, установ i органiзацiй та за заявами громадян.

Плани обстеження та перевiрки об'єктiв нагляду затверджуються головним державним санiтарним лiкарем. Позаплановi обстеження та перевiрка проводяться за рiшенням головного державного санiтарного лiкаря.

Перiодичнiсть обстеження та перевiрки об'єктiв нагляду встановлюється головним державним санiтарним лiкарем на пiдставi результатiв державної санiтарно-епiдемiологiчної експертизи, з урахуванням ступеня їх впливу на стан здоров'я i життя людини та за погодженням з вищестоящим головним державним санiтарним лiкарем.

Обстеження та перевiрка об'єктiв проводиться посадовими особами державної санiтарно-епiдемiологiчної служби за направленням головного державного санiтарного лiкаря або його заступникiв.

Результати обстеження та перевiрки оформлюються актом, форма i порядок складання якого визначаються головним державним санiтарним лiкарем України.

10. Головнi державнi санiтарнi лiкарi Автономної Республiки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, мiст, районiв та їх заступники, головнi державнi санiтарнi лiкарi на водному, залiзничному, повiтряному транспортi та їх заступники, а також головнi державнi санiтарнi лiкарi об'єктiв з особливим режимом роботи у межах вiдповiдних адмiнiстративних територiй (об'єктiв) мають право:

1) здiйснювати нагляд за дотриманням органами виконавчої влади та органами мiсцевого самоврядування, пiдприємствами, установами, органiзацiями та громадянами санiтарного законодавства, а також контроль за проведенням санiтарних та протиепiдемiчних (профiлактичних) заходiв, виконанням програм охорони здоров'я населення;

2) розслiдувати причини та умови виникнення iнфекцiйних хвороб, професiйних захворювань, масових неiнфекцiйних захворювань (отруєнь), радiацiйних уражень людей;

3) безоплатно отримувати вiд юридичних i фiзичних осiб, у тому числi iноземних, якi перебувають або провадять дiяльнiсть на вiдповiднiй територiї України, матерiали i вiдомостi, статистичнi та iншi данi, що характеризують санiтарно-гiгiєнiчний та епiдемiчний стан об'єктiв i здоров'я людей;

4) призначати державну санiтарно-епiдемiологiчну експертизу, а в разi потреби визначати склад комiсiї для її проведення;

5) погоджувати:

проекти мiсцевих програм соцiально-економiчного розвитку;

схеми передпроектної документацiї, що стосується районного планування i забудови населених пунктiв, курортiв тощо;

документи про надання земельних дiлянок пiд будiвництво та iншi види землекористування, мiсця водозаборiв i скидання стiчних вод, розмiщення промислових та iнших об'єктiв;

проектну та технiчну документацiю на будiвництво, реконструкцiю, введення в експлуатацiю нових i реконструйованих об'єктiв виробничого, соцiально-культурного та iншого призначення;

документацiю на розроблення, виготовлення i використання нових машин, механiзмiв, устаткування, iнших засобiв виробництва, нових технологiй, виробничих процесiв;

6) визначати необхiднiсть профiлактичних щеплень та iнших заходiв профiлактики у разi загрози виникнення епiдемiй iнфекцiйних хвороб, професiйних захворювань, масових неiнфекцiйних захворювань (отруєнь), радiацiйних уражень людей;

7) вимагати проведення регламентованих МОЗ, а у разi потреби позачергових медичних оглядiв згiдно iз законодавством;

8) проводити перевiрку та видавати висновки на вiдповiднiсть об'єктiв i споруд, що вводяться в експлуатацiю, санiтарним нормам;

9) затверджувати висновки;

10) видавати вiдповiдно до законодавства дозволи на:

ввезення з-за кордону сировини, продукцiї (вироби, обладнання, технологiчнi лiнiї тощо) та реалiзацiю i використання їх в Українi;

транзит через територiю України хiмiчних, бiологiчних, радiоактивних, iнших небезпечних для здоров'я населення видiв сировини, корисних копалин, речовин та матерiалiв (у тому числi нафти i нафтопродуктiв, природного газу);

комунально-побутове та медичне обслуговування населення, навчання та виховання дiтей i пiдлiткiв;

iншу дiяльнiсть, для провадження якої вiдповiдно до законодавства видаються дозволи державної санiтарно-епiдемiологiчної служби;

11) безперешкодно входити на територiю i в примiщення всiх об'єктiв нагляду за службовим посвiдченням;

12) безоплатно вилучати зразки сировини, продукцiї, матерiалiв для проведення державної санiтарно-епiдемiологiчної експертизи i необхiдних видiв лабораторного дослiдження;

13) вносити обов'язковi для виконання пропозицiї щодо усунення виявлених порушень санiтарного законодавства, здiйснювати в установленому законом порядку провадження у справах про порушення санiтарного законодавства;

14) видавати постанови про накладення штрафу та у передбачених законом випадках застосовувати фiнансовi санкцiї за порушення санiтарного законодавства;

15) у порядку, встановленому головним державним санiтарним лiкарем України:

а) складати акти i протоколи про порушення санiтарного законодавства;

б) видавати приписи, постанови, а також вносити пропозицiї власникам пiдприємств, установ i органiзацiй або уповноваженим ними особам:

про вiдсторонення вiд будь-яких видiв дiяльностi, робiт, навчання, вiдвiдування дошкiльних закладiв осiб, якi страждають на iнфекцiйнi хвороби або є носiями збудникiв iнфекцiйних захворювань чи були в контактi з такими хворими, а також осiб, якi ухиляються вiд обов'язкового медичного огляду або щеплення проти iнфекцiй, перелiк яких встановлюється МОЗ;

про приведення нормативно-технiчних, розпорядчих та iнших документiв у вiдповiднiсть з вимогами санiтарного законодавства;

про обмеження дiяльностi об'єкта нагляду у разi виявлення порушення санiтарного законодавства, що безпосередньо не впливає негативно на стан здоров'я людей, але може зумовлювати такий вплив;

в) видавати постанови про:

обмеження, тимчасову заборону чи припинення дiяльностi пiдприємств, установ i органiзацiй, об'єктiв будь-якого призначення, технологiчних лiнiй, машин i механiзмiв, виконання окремих технологiчних операцiй, користування плаваючими засобами, рухомим залiзничним складом i лiтаками у разi невiдповiдностi їх вимогам санiтарних норм;

обмеження, тимчасову заборону або припинення будiвництва, реконструкцiї та розширення об'єктiв за проектами, що не мають позитивного висновку за результатами державної санiтарно-епiдемiологiчної експертизи, та у разi вiдступу вiд затвердженого проекту;

тимчасову заборону виробництва, заборону використання та реалiзацiї хiмiчних речовин, продуктiв харчування, технологiчного устаткування, будiвельних матерiалiв, бiологiчних засобiв, товарiв широкого вжитку, джерел iонiзуючого випромiнювання у тому разi, коли не здiйснено їх гiгiєнiчну регламентацiю та державну реєстрацiю, а також коли їх визнано шкiдливими для здоров'я людей;

обмеження, зупинення або заборону проведення викидiв (скидiв) забруднюючих речовин у разi порушення санiтарних норм;

зупинення або припинення iнвестицiйної дiяльностi у випадках, встановлених законодавством;

вилучення з реалiзацiї (конфiскацiю) небезпечних для здоров'я продуктiв харчування, хiмiчних та радiоактивних речовин, бiологiчних матерiалiв у порядку, що встановлюється законодавством;

г) вносити пропозицiї органам виконавчої влади та органам мiсцевого самоврядування про запровадження на вiдповiдних територiях чи об'єктах особливих умов та режиму працi, навчання, пересування i перевезення, спрямованих на запобiгання виникненню та лiквiдацiю захворювань;

ґ) скасовувати рiшення нижчестоящих головних державних санiтарних лiкарiв чи посадових осiб державної санiтарно-епiдемiологiчної служби.

11. Головнi державнi санiтарнi лiкарi установ, закладiв, частин i пiдроздiлiв Мiноборони, МВС, СБУ, Адмiнiстрацiї Держприкордонслужби, ДПтС, Державного лiкувально-оздоровчого управлiння та їх заступники мають права, передбаченi пунктом 10 цього Положення, у межах територiй, на якi поширюється їх дiяльнiсть, i на пiдпорядкованих їм об'єктах нагляду.

(пункт 11 iз змiнами, внесеними згiдно з постановами Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 04.09.2003р. N 1402, вiд 20.10.2011р. N 1109)

12. Iншi посадовi особи:

а) лiкарi-гiгiєнiсти, лiкарi-епiдемiологи державної санiтарно-епiдемiологiчної служби, якi здiйснюють державний санiтарно-епiдемiологiчний нагляд, мають права, зазначенi у пiдпунктах 1 - 3, 12 - 13 пункту 10 цього Положення, а у пiдпунктах 14 - 15 - лише щодо адмiнiстративних правопорушень, передбачених частиною другою статтi 41, статтями 42, 78, 80 - 83, 95, 167, 168¹, 170 Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення щодо складання акта i протоколу про порушення санiтарного законодавства;

б) помiчники лiкарiв державної санiтарно-епiдемiологiчної служби, якi здiйснюють державний санiтарно-епiдемiологiчний нагляд, мають права, зазначенi у пiдпунктах 1 - 3, 12 - 13 пункту 10 цього Положення, а у пiдпунктi 15 - щодо складання акта i протоколу про порушення санiтарного законодавства;

в) безперешкодно входити на територiю i в примiщення об'єктiв нагляду за службовим посвiдченням та направленням головного державного санiтарного лiкаря або його заступника.

13. Головний державний санiтарний лiкар України пiдзвiтний з питань державного санiтарно-епiдемiологiчного нагляду безпосередньо Кабiнетовi Мiнiстрiв України.

14. Головний державний санiтарний лiкар України:

забезпечує дотримання єдиних вимог щодо здiйснення на територiї України державного санiтарно-епiдемiологiчного нагляду;

видає накази з питань дiяльностi державної санiтарно-епiдемiологiчної служби, приписи, постанови, а також вносить пропозицiї щодо удосконалення порядку органiзацiї та здiйснення державного санiтарно-епiдемiологiчного нагляду в Українi;

представляє на пiдприємствах, в установах i органiзацiях, судах iнтереси держави щодо дотримання санiтарного законодавства;

iнформує Кабiнет Мiнiстрiв України про санiтарну та епiдемiчну ситуацiю в Українi i в окремих її регiонах, випадки виникнення особливо небезпечних iнфекцiйних хвороб, професiйних захворювань, масових неiнфекцiйних захворювань (отруєнь) та радiацiйних уражень людей, а також з iнших питань, що належать до його компетенцiї;

органiзовує виконання актiв законодавства та доручень Прем'єр-мiнiстра України з питань державного санiтарно-епiдемiологiчного нагляду;

(абзац шостий пункту 14 iз змiнами, внесеними згiдно з постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 09.07.2014р. N 249)

готує та подає щороку Кабiнетовi Мiнiстрiв України доповiдь про санiтарно-епiдемiчну ситуацiю та стан дотримання санiтарного законодавства в Українi.

15. Головний державний санiтарний лiкар України для здiйснення державного санiтарно-епiдемiологiчного нагляду крiм повноважень, зазначених у пунктi 14 цього Положення, має право:

1) затверджувати регламенти використання небезпечних факторiв, гранично допустимi концентрацiї, орiєнтовно безпечнi рiвнi хiмiчних i бiологiчних чинникiв у харчових продуктах, предметах та виробах, матерiалах, водi, повiтрi, ґрунтi, а також встановлювати норми радiацiйної безпеки та допустимих рiвнiв впливу на людину iнших фiзичних факторiв, перелiки iнфекцiйних захворювань, за наявностi яких госпiталiзацiя хворих є обов'язковою, а також виробництв (професiй), до роботи на яких не допускаються особи, якi страждають на iнфекцiйнi хвороби, є носiями збудникiв iнфекцiйних захворювань або яким не зроблено щеплення проти вiдповiдного iнфекцiйного захворювання;

2) встановлювати разом з Мiнпрацi перелiк робiт, для виконання яких є обов'язковими медичнi огляди;

3) затверджувати санiтарнi норми;

4) видавати обов'язковi для виконання всiма суб'єктами господарювання постанови про запобiгання чи усунення негативного впливу на здоров'я населення будь-якого небезпечного фактора;

5) залучати в установленому порядку представникiв центральних органiв виконавчої влади, пiдприємств, установ i органiзацiй до розгляду питань, що належать до його компетенцiї;

6) утворювати за погодженням з вiдповiдними центральними органами виконавчої влади комiсiї, експертнi та консультацiйнi ради, робочi групи;

7) погоджувати:

основнi напрями фундаментальних i прикладних дослiджень з питань гiгiєни та епiдемiологiї;

проекти норм проектування, стандартiв i технiчних умов, розмiщення продуктивних сил та iншi проекти, реалiзацiя яких може негативно вплинути на стан здоров'я населення;

норми навчально-трудового навантаження, режим навчання та виховання дiтей i пiдлiткiв у навчально-виховних закладах;

методи контролю i випробування продукцiї на її вiдповiднiсть вимогам безпеки для здоров'я i життя людини;

iнструкцiї (правила) використання продукцiї пiдвищеної небезпеки;

перелiк установ, органiзацiй i закладiв, яким надається право проводити випробування продукцiї на вiдповiднiсть вимогам безпеки для здоров'я i життя людини;

межi санiтарно-захисних зон пiдприємств;

8) встановлювати показники безпеки iмпортованої продукцiї для здоров'я людини;

9) визначати порядок ведення державного облiку iнфекцiйних i професiйних захворювань, отруєнь.

Головний державний санiтарний лiкар України може делегувати повноваження заступникам повнiстю або частково.

16. Повноваження керiвникiв установ i закладiв державної санiтарно-епiдемiологiчної служби щодо здiйснення державного санiтарно-епiдемiологiчного нагляду, якi не є головними державними санiтарними лiкарями, визначаються головним державним санiтарним лiкарем України.

17. Рiшення i дiї посадових осiб державної санiтарно-епiдемiологiчної служби, якi здiйснюють державний санiтарно-епiдемiологiчний нагляд, можуть бути оскарженi у термiн, встановлений законодавством:

а) головного державного санiтарного лiкаря України - до Кабiнету Мiнiстрiв України або суду;

б) головного державного санiтарного лiкаря Мiноборони, МВС, СБУ, Адмiнiстрацiї Держприкордонслужби, ДПтС, Державного лiкувально-оздоровчого управлiння та їх заступникiв - до головного державного санiтарного лiкаря України або суду;

(пiдпункт "б" пункту 17 iз змiнами, внесеними згiдно з постановами Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 04.09.2003р. N 1402, вiд 20.10.2011р. N 1109)

в) iнших головних державних санiтарних лiкарiв та посадових осiб державної санiтарно-епiдемiологiчної служби - до вищестоящого головного державного санiтарного лiкаря або суду.

Оскарження прийнятого рiшення не припиняє його дiї.

У разi ухилення вiд виконання рiшення орган чи посадова особа об'єкта нагляду несе вiдповiдальнiсть, а головний державний санiтарний лiкар (його заступник) вживає заходiв згiдно iз законодавством.

Головний державний санiтарний лiкар протягом 10 днiв розглядає скаргу та приймає вiдповiдне рiшення, яке є обов'язковим для виконання.

18. Провадження справ про порушення санiтарного законодавства здiйснюється вiдповiдно до Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення та у порядку, встановленому головним державним санiтарним лiкарем України.

19. Державна санiтарно-епiдемiологiчна служба провадить свою дiяльнiсть у взаємодiї з iншими спецiально уповноваженими органами, що здiйснюють державний нагляд i контроль, з пiдприємствами, установами i органiзацiями, громадськими органiзацiями, дiяльнiсть яких спрямована на профiлактику захворювань, охорону здоров'я населення, довкiлля, захист прав громадян на безпечнi умови їх життєдiяльностi.

20. Форми документiв (акт, протокол про порушення санiтарного законодавства, припис, постанова, висновок) затверджуються головним державним санiтарним лiкарем України.

21. Посадовим особам державної санiтарно-епiдемiологiчної служби, якi користуються пасажирським транспортом пiд час виконання службових обов'язкiв, витрати на проїзд вiдшкодовуються установами i закладами, в яких вони працюють, за рахунок коштiв, передбачених на утримання цих установ i закладiв вiдповiдно до затверджених кошторисiв, у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України. Пiд час службових вiдряджень зазначенi особи мають право на позачергове придбання проїзних документiв на всi види транспорту i розмiщення в готелях.

22. За неналежне виконання службових обов'язкiв посадовi особи державної санiтарно-епiдемiологiчної служби несуть вiдповiдальнiсть згiдно iз законодавством.

23. Забезпечення дiяльностi установ i закладiв державної санiтарно-епiдемiологiчної служби здiйснюється згiдно iз законодавством.