ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про географiчнi назви

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 3 липня 2012 року N 5029-VI,
вiд 16 жовтня 2012 року N 5462-VI,
вiд 9 квiтня 2015 року N 317-VIII,
вiд 25 квiтня 2019 року N 2704-VIII

     Цей Закон визначає правовi основи регулювання вiдносин та дiяльностi, пов'язаних iз встановленням назв географiчних об'єктiв, а також унормуванням, облiком, реєстрацiєю, використанням та збереженням географiчних назв.

     Встановлення назв географiчних об'єктiв, а також їх унормування, облiк, реєстрацiя, використання та збереження має важливе значення для вирiшення завдань нацiональної безпеки, розвитку економiки, науки i освiти, державного будiвництва, мiжнародного спiвробiтництва, а також у повсякденному життi громадян.

     Стаття 1. Основнi термiни

     У цьому Законi наведенi нижче термiни вживаються у такому значеннi:

     географiчнi назви - власнi назви географiчних об'єктiв, що застосовуються для їх розпiзнавання та встановлення вiдмiнностi вiд iнших об'єктiв;

     географiчнi об'єкти - цiлiснi i вiдносно стабiльнi утворення Землi природного або антропогенного походження, що iснують або iснували в минулому i характеризуються певним мiсцеположенням: орографiчнi - материки, гори, хребти, скелi, ущелини, льодовики, рiвнини, низовини, яри, балки, острови, коси, вулкани, печери тощо; гiдрографiчнi - океани, моря, затоки, протоки, лимани, озера, болота, водосховища, рiчки, канали тощо; адмiнiстративно-територiальнi - держави, автономнi територiї, областi, райони, мiста, селища, села тощо; соцiально-економiчнi - залiзничнi станцiї, роз'їзди, порти, пристанi, аеропорти тощо; природно-заповiднi - природнi парки, заповiдники, заказники, заповiднi урочища та iншi подiбнi об'єкти;

     найменування та перейменування географiчних об'єктiв - присвоєння назв географiчним об'єктам вiдповiдними органами державної влади або органами мiсцевого самоврядування;

     унормування географiчних назв - вибiр найбiльш вживаних i прийнятних географiчних назв та визначення їх написання мовою, якою вони вживаються, за встановленими правилами.

     Стаття 2. Законодавство України про географiчнi назви

     Законодавство України про географiчнi назви базується на Конституцiї України, iнших нормативно-правових актах, мiжнародних договорах України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

     Стаття 3. Сфера дiї цього Закону

     Дiя цього Закону поширюється на регулювання вiдносин та дiяльностi, пов'язаних iз встановленням назв географiчних об'єктiв, унормуванням, облiком, реєстрацiєю, використанням та збереженням назв географiчних об'єктiв, що знаходяться на територiї України, континентального шельфу, виключної (морської) економiчної зони, а також назв географiчних об'єктiв Землi, вiдкритих українськими дослiдниками i вченими, якщо iнше не передбачено мiжнародними договорами України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

     Цей Закон також регулює вiдносини щодо використання в Українi назв географiчних об'єктiв, що знаходяться на територiї iнших держав, а також географiчних об'єктiв Землi, на якi не поширюються суверенiтет та юрисдикцiя будь-якої держави.

     Стаття 4. Органи, що здiйснюють державне управлiння у сферi топографо-геодезичної i картографiчної дiяльностi

     Державне управлiння у сферi топографо-геодезичної i картографiчної дiяльностi здiйснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi топографо-геодезичної i картографiчної дiяльностi, та центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi топографо-геодезичної i картографiчної дiяльностi (далi - спецiально уповноважений орган виконавчої влади з питань географiчних назв).

     Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi топографо-геодезичної i картографiчної дiяльностi:

     визначає державну полiтику щодо встановлення назв географiчних об'єктiв, а також унормування, облiку, реєстрацiї, використання та збереження географiчних назв;

     розробляє та затверджує нормативно-правовi та нормативно-технiчнi акти з питань встановлення, унормування, облiку, реєстрацiї, використання та збереження географiчних назв.

     Спецiально уповноважений орган виконавчої влади з питань географiчних назв:

     здiйснює координацiю дiяльностi, пов'язаної з установленням, унормуванням, облiком, реєстрацiєю, використанням та збереженням географiчних назв;

     органiзовує проведення вiдповiдної експертизи географiчних назв;

     забезпечує створення та ведення Державного реєстру географiчних назв;

     контролює використання та збереження географiчних назв;

     здiйснює мiжнародне спiвробiтництво з питань встановлення, унормування, збереження, облiку, реєстрацiї географiчних назв, а також створення та ведення Державного реєстру географiчних назв.

     Нормативно-правовi акти центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi топографо-геодезичної i картографiчної дiяльностi, прийнятi в межах його компетенцiї, є обов'язковими для iнших центральних та мiсцевих органiв виконавчої влади та органiв мiсцевого самоврядування.

     Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi топографо-геодезичної i картографiчної дiяльностi, та спецiально уповноважений орган виконавчої влади з питань географiчних назв здiйснюють iншi повноваження, передбаченi законами та покладенi на них актами Президента України.

(стаття 4 у редакцiї Закону України вiд 16.10.2012р. N 5462-VI)

     Стаття 5. Встановлення географiчних назв

     Встановлення географiчних назв включає виявлення iснуючих або вiдомих у минулому iсторичних географiчних назв, найменування та перейменування географiчних об'єктiв.

     Географiчнi назви виявляються документами вiдповiдних органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування, а також картографiчними, статистичними, архiвними, енциклопедичними, довiдковими та iсторичними джерелами.

     Виявлення географiчних назв, не зафiксованих у документах чи iсторичних джерелах, здiйснюється шляхом опитування, у тому числi за допомогою засобiв масової iнформацiї, населення, яке проживає на данiй територiї, краєзнавцiв, географiв, iсторикiв та iнших фахiвцiв, пiд час картографування територiї або проведення топонiмiчних дослiджень.

     Назва, яка присвоюється географiчному об'єкту, повинна вiдображати найбiльш характернi ознаки цього об'єкта, враховувати географiчнi, iсторичнi, природнi та iншi умови мiсцевостi, де вiн розташований, думку населення, яке проживає на цiй територiї, вписуватися в iснуючу систему назв цiєї територiї i складатися з мiнiмальної кiлькостi слiв.

     Географiчним об'єктам можуть присвоюватися iмена вчених, дослiдникiв та iнших осiб, якi брали участь у їх вiдкриттi, вивченнi, створеннi або заснуваннi.

     Iмена видатних державних або громадських дiячiв, представникiв науки, культури чи iнших осiб, дiяльнiсть яких не пов'язана з вiдповiдними географiчними об'єктами, можуть присвоюватися посмертно, i лише у виняткових випадках з урахуванням думки бiльшостi населення, яке проживає на територiї, де розташованi цi об'єкти. Врахування думки бiльшостi населення здiйснюється вiдповiдно до закону про референдуми.

     Назви адмiнiстративно-територiальних одиниць, як правило, повиннi бути похiдними вiд найменування тих адмiнiстративних одиниць, якi є їх адмiнiстративними центрами, або географiчного чи iсторичного найменування тiєї частини територiї, де розташованi цi адмiнiстративно-територiальнi одиницi.

     Назви залiзничних станцiй, портiв, пристаней, аеропортiв та iнших об'єктiв транспорту, як правило, повиннi бути похiдними вiд назв населених пунктiв або їхнiх частин, у яких або поряд з якими вони розташованi. Зазначенi об'єкти транспорту, розташованi поза населеними пунктами, як правило, найменовуються з урахуванням назв найближчих значних географiчних об'єктiв.

     Присвоєння однiєї i тiєї ж назви кiльком однорiдним географiчним об'єктам у межах одного населеного пункту або району не допускається.

     Забороняється присвоювати географiчним об'єктам назви, якi є iменами або псевдонiмами осiб, якi обiймали керiвнi посади у комунiстичнiй партiї (посаду секретаря районного комiтету i вище), вищих органах влади та управлiння СРСР, УРСР (УСРР), iнших союзних та автономних радянських республiк (крiм випадкiв, пов'язаних з розвитком української науки та культури), працювали у радянських органах державної безпеки, назви СРСР, УРСР (УСРР), iнших союзних радянських республiк та похiднi вiд них, а також назви, пов'язанi з дiяльнiстю комунiстичної партiї, встановленням радянської влади на територiї України або в окремих адмiнiстративно-територiальних одиницях, переслiдуванням учасникiв боротьби за незалежнiсть України у XX столiттi (крiм пам'ятникiв та пам'ятних знакiв, пов'язаних з опором та вигнанням нацистських окупантiв з України або з розвитком української науки та культури).

(статтю 5 доповнено новою частиною десятою згiдно iз Законом України вiд 09.04.2015р. N 317-VIII, у зв'язку з цим частини десяту та одинадцяту вважати вiдповiдно частинами одинадцятою та дванадцятою)

     Перейменування географiчних об'єктiв здiйснюється у випадку:

     повторення назв однорiдних географiчних об'єктiв у межах однiєї адмiнiстративно-територiальної одиницi;

     необхiдностi повернення окремим географiчним об'єктам їхнiх iсторичних назв;

     iстотної змiни функцiї або призначення географiчного об'єкта;

     необхiдностi приведення назви географiчного об'єкта у вiдповiднiсть iз вимогами Закону України "Про засудження комунiстичного та нацiонал-соцiалiстичного (нацистського) тоталiтарних режимiв в Українi та заборону пропаганди їхньої символiки".

(частина одинадцята статтi 5 у редакцiї Закону України вiд 09.04.2015р. N 317-VIII)

     Перейменування географiчних об'єктiв здiйснюється з урахуванням думки бiльшостi населення, яке проживає на територiї, де розташованi цi об'єкти, вiдповiдно до закону про референдуми. Перейменування географiчних об'єктiв, пов'язане з необхiднiстю приведення назв таких географiчних об'єктiв у вiдповiднiсть iз вимогами Закону України "Про засудження комунiстичного та нацiонал-соцiалiстичного (нацистського) тоталiтарних режимiв в Українi та заборону пропаганди їхньої символiки", здiйснюється у порядку, встановленому Законом України "Про засудження комунiстичного та нацiонал-соцiалiстичного (нацистського) тоталiтарних режимiв в Українi та заборону пропаганди їхньої символiки".

(частина дванадцята статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 09.04.2015р. N 317-VIII)

     Стаття 6. Унормування географiчних назв

     Географiчнi назви виконуються державною мовою.

     Застосування мов у географiчних назвах визначає Закон України "Про забезпечення функцiонування української мови як державної".

(стаття 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.07.2012р. N 5029-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5462-VI, у редакцiї Закону України вiд 25.04.2019р. N 2704-VIII)

     Стаття 7. Органи, якi здiйснюють найменування та перейменування географiчних об'єктiв

     Найменування та перейменування географiчних об'єктiв у межах визначених законом повноважень та вiдповiдно до вимог цього Закону здiйснюють:

     Верховна Рада України - щодо найменування та перейменування одиниць адмiнiстративно-територiального устрою України (шляхом внесення змiн до Конституцiї України), населених пунктiв i районiв, а також географiчних об'єктiв, створених за рiшеннями Верховної Ради України;

     Абзац третiй частини першої статтi 7 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5462-VI)

     Кабiнет Мiнiстрiв України - щодо географiчних об'єктiв, створених вiдповiдними рiшеннями Кабiнету Мiнiстрiв України, географiчних об'єктiв, розташованих на територiях декiлькох одиниць адмiнiстративно-територiального устрою України, а також географiчних об'єктiв Землi, вiдкритих або дослiджених українськими дослiдниками i вченими за поданням спецiально уповноваженого органу виконавчої влади з питань географiчних назв;

     Київська та Севастопольська мiськi ради - щодо географiчних об'єктiв, розташованих на територiї мiста, у випадках та в порядку, встановлених вiдповiдними законами;

     Верховна Рада Автономної Республiки Крим, обласнi ради - щодо географiчних об'єктiв, розташованих на територiї кiлькох районiв у межах вiдповiдно Автономної Республiки Крим чи областi;

     районнi ради - щодо географiчних об'єктiв, розташованих на територiї кiлькох сiл, селищ чи мiст у межах вiдповiдного району;

     сiльськi, селищнi, мiськi ради - щодо географiчних об'єктiв, розташованих вiдповiдно на територiї села, селища, мiста.

     Рiшення щодо найменування та перейменування географiчних об'єктiв набирають чинностi одночасно з набранням чинностi вiдповiдно законом про Державний бюджет України, рiшеннями Верховної Ради Автономної Республiки Крим, обласних, Київської та Севастопольської мiських рад про бюджети на вiдповiдний рiк, якими передбачаються видатки, пов'язанi з таким найменуванням та перейменуванням.

     Стаття 8. Порядок найменування та перейменування географiчного об'єкта

     Пропозицiї щодо найменування та перейменування географiчного об'єкта з необхiдним обґрунтуванням, картографiчними матерiалами, розрахунками та кошторисами витрат, пов'язаних з таким найменуванням та перейменуванням, у межах, визначених законом, можуть вносити органи влади, пiдприємства, установи, органiзацiї та громадяни України.

     Пропозицiї щодо найменування та перейменування географiчного об'єкта вносяться до вiдповiдних органiв, зазначених у статтi 7 цього Закону. Розгляд таких пропозицiй, якщо iнше не передбачено Конституцiєю України та законом, обов'язково має здiйснюватися з урахуванням вiдповiдно:

     пропозицiй вiдповiдних рад - щодо найменування та перейменування географiчних об'єктiв, розташованих на територiї кiлькох адмiнiстративно-територiальних одиниць;

     висновку центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi транспорту, - щодо найменування та перейменування залiзничних станцiй, портiв, пристаней, аеропортiв та iнших об'єктiв транспорту;

(абзац третiй частини другої статтi 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5462-VI)

     висновку вiдповiдних центральних органiв виконавчої влади - щодо найменування та перейменування гiдровузлiв, водосховищ, каналiв, родовищ корисних копалин, iнших подiбних об'єктiв, територiй, об'єктiв природно-заповiдного фонду тощо.

     Пропозицiї та рiшення щодо найменування та перейменування географiчних об'єктiв направляються у встановленому порядку на вiдповiдну експертизу.

     Географiчнi об'єкти, що утворюються за рiшенням Верховної Ради України, Кабiнету Мiнiстрiв України, найменовуються вiдповiдними рiшеннями про їх утворення згiдно з вимогами цього Закону.

(частина четверта статтi 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5462-VI)

     Перейменування географiчних об'єктiв, пов'язане з необхiднiстю приведення назв таких об'єктiв у вiдповiднiсть iз вимогами Закону України "Про засудження комунiстичного та нацiонал-соцiалiстичного (нацистського) тоталiтарних режимiв в Українi та заборону пропаганди їхньої символiки", здiйснюється з урахуванням особливостей, установлених Законом України "Про засудження комунiстичного та нацiонал-соцiалiстичного (нацистського) тоталiтарних режимiв в Українi та заборону пропаганди їхньої символiки".

(статтю 8 доповнено новою частиною п'ятою згiдно iз Законом України вiд 09.04.2015р. N 317-VIII, у зв'язку з цим частини п'яту та шосту вважати вiдповiдно частинами шостою та сьомою)

     Пропозицiї та рiшення органiв державної влади щодо найменування або перейменування географiчних об'єктiв направляються на вiдповiдну експертизу до спецiально уповноваженого органу з географiчних назв у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Порядок найменування та перейменування географiчних об'єктiв, що складають систему адмiнiстративно-територiального устрою України, визначається окремим законом.

     Стаття 9. Облiк назв географiчних об'єктiв. Державна реєстрацiя географiчних назв

     Назви географiчних об'єктiв, що знаходяться на територiї України, а також назви географiчних об'єктiв iнших країн свiту, якi використовуються в Українi, пiдлягають облiку та державнiй реєстрацiї.

     Державну реєстрацiю географiчних назв здiйснює спецiально уповноважений орган виконавчої влади з питань географiчних назв.

     Облiк назв географiчних об'єктiв, крiм спецiально уповноваженого органу виконавчої влади з питань географiчних назв, здiйснюють також органи виконавчої влади та органи мiсцевого самоврядування, до повноважень яких належить здiйснення найменування та перейменування географiчних об'єктiв.

     Порядок створення та ведення Державного реєстру географiчних назв, а також надання iнформацiї щодо встановлення географiчних назв для їх реєстрацiї визначається Положенням про Державний реєстр географiчних назв, яке розробляється спецiально уповноваженим органом виконавчої влади з питань географiчних назв, за погодженням iз спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузi економiки, спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузi фiнансiв та Антимонопольним комiтетом України, i затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(частина четверта статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5462-VI)

     Органи виконавчої влади та органи мiсцевого самоврядування, науковi та iншi установи й органiзацiї в межах своїх повноважень можуть видавати офiцiйнi каталоги, довiдники географiчних назв, змiст яких затверджується (погоджується) спецiально уповноваженим органом виконавчої влади з питань географiчних назв.

     Стаття 10. Використання та збереження географiчних назв

     Географiчнi назви, встановленi згiдно з цим Законом, є обов'язковими для застосування органами державної влади, органами мiсцевого самоврядування, пiдприємствами, установами та органiзацiями, засобами масової iнформацiї, а також у навчальних, картографiчних, довiдкових, енциклопедичних виданнях, оголошеннях, рекламах, вивiсках, дорожнiх покажчиках, поштових вiдправленнях та iнших сферах їхнього офiцiйного застосування.

     Назви географiчних об'єктiв України як складова частина iсторичної i культурної спадщини Українського народу - громадян України всiх нацiональностей охороняються державою.

     Стаття 11. Державний контроль за встановленням, унормуванням, облiком, реєстрацiєю та збереженням географiчних назв

     Державний контроль за встановленням, унормуванням, облiком, реєстрацiєю та збереженням географiчних назв здiйснюється:

     вiдповiдними центральними органами виконавчої влади;

     спецiально уповноваженим органом виконавчої влади з питань географiчних назв;

     мiсцевими органами виконавчої влади та органами мiсцевого самоврядування в межах їх територiй та повноважень.

     Стаття 12. Фiнансування дiяльностi, пов'язаної iз встановленням, унормуванням, облiком, реєстрацiєю та збереженням географiчних назв, створенням та веденням Державного реєстру географiчних назв

     Фiнансування дiяльностi, пов'язаної iз встановленням, унормуванням, облiком, реєстрацiєю та збереженням географiчних назв, а також створенням та веденням Державного реєстру географiчних назв, здiйснюється за рахунок бюджетних коштiв та iнших джерел, не заборонених законодавством України.

     Найменування або перейменування географiчних об'єктiв за пропозицiєю органу мiсцевого самоврядування здiйснюється за рахунок коштiв вiдповiдного мiсцевого бюджету.

     Найменування або перейменування географiчних об'єктiв за пропозицiєю органу виконавчої влади здiйснюється за рахунок коштiв державного бюджету, передбачених на фiнансування дiяльностi зазначеного органу.

     Найменування або перейменування географiчних об'єктiв за пропозицiєю пiдприємств, установ, органiзацiй та громадян України може здiйснюватися за рахунок коштiв вiдповiдного бюджету або за рахунок коштiв пiдприємств, установ, органiзацiй та громадян України у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 13. Мiжнародне спiвробiтництво з питань встановлення, унормування, облiку, реєстрацiї, використання, збереження географiчних назв, створення та ведення Державного реєстру географiчних назв

     Мiжнародне спiвробiтництво з питань встановлення, унормування, облiку, реєстрацiї, використання, збереження географiчних назв, створення та ведення Державного реєстру географiчних назв здiйснюється вiдповiдно до нормативно-правових актiв України та мiжнародних договорiв України.

     Держава сприяє мiжнародному спiвробiтництву з питань встановлення, унормування, облiку, реєстрацiї, використання, збереження географiчних назв, створення та ведення Державного реєстру географiчних назв.

     Спiвробiтництво з органами, дiяльнiсть яких пов'язана з встановленням, унормуванням, облiком, реєстрацiєю, використанням, збереженням географiчних назв, створенням та веденням реєстру географiчних назв, топонiмiчними та подiбними службами, науково-дослiдними центрами зарубiжних країн, мiжнародними та громадськими органiзацiями, фондами забезпечується i координується спецiально уповноваженим органом виконавчої влади з питань географiчних назв за погодженням з Мiнiстерством закордонних справ України.

     Стаття 14. Вiдповiдальнiсть за порушення законодавства про географiчнi назви

     Особи, виннi у порушеннi законодавства про географiчнi назви, несуть вiдповiдальнiсть вiдповiдно до законiв України.

     Прикiнцевi положення

     1. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування.

     2. Кабiнету Мiнiстрiв України протягом шести мiсяцiв з дня набрання чинностi цим Законом:

     пiдготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозицiї щодо приведення законiв України у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     вiдповiдно до своєї компетенцiї забезпечити прийняття нормативно-правових актiв, передбачених цим Законом;

     забезпечити перегляд i скасування центральними i мiсцевими органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв, що суперечать цьому Закону.

Президент України В.ЮЩЕНКО

м. Київ
31 травня 2005 року
N 2604-IV

Copyright © 2024 НТФ «Интес»
Все права сохранены.