ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо врегулювання питань мiжнародного приватного права

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести змiни до таких законодавчих актiв України:

1. У статтi 8 Кодексу законiв про працю України (Вiдомостi Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до N 50, ст. 375) слова "законодавством держави, в якiй здiйснене працевлаштування (наймання) працiвника, та мiжнародними договорами України" замiнити словами "вiдповiдно до Закону України "Про мiжнародне приватне право".

2. У Господарському процесуальному кодексi України (Вiдомостi Верховної Ради України, 1992 р., N 6, ст. 56):

1) у частинi першiй статтi 4 слова "Закону України "Про господарськi суди" виключити;

2) частину першу статтi 79 доповнити словами "а також у разi звернення господарського суду iз судовим дорученням про надання правової допомоги до iноземного суду або iншого компетентного органу iноземної держави";

3) роздiл XV викласти в такiй редакцiї:

"Роздiл XV
ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ЗА УЧАСТЮ IНОЗЕМНИХ СУБ'ЄКТIВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Стаття 123. Процесуальнi права i обов'язки iноземних суб'єктiв господарювання

Iноземнi суб'єкти господарювання мають такi самi процесуальнi права i обов'язки, що i суб'єкти господарювання України, крiм виняткiв, встановлених законом або мiжнародним договором, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України.

Стаття 124. Пiдсуднiсть судам справ за участю iноземних суб'єктiв господарювання

Пiдсуднiсть справ за участю iноземних суб'єктiв господарювання визначається цим Кодексом, законом або мiжнародним договором, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України.

Стаття 125. Звернення господарських судiв iз судовим дорученням до iноземного суду або iншого компетентного органу iноземної держави

У разi якщо в процесi розгляду справи господарському суду необхiдно вручити документи, отримати докази, провести окремi процесуальнi дiї на територiї iншої держави, господарський суд може звернутися з вiдповiдним судовим дорученням до iноземного суду або iншого компетентного органу iноземної держави (далi - iноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або мiжнародним договором, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України.

Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або мiжнародним договором, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, а якщо мiжнародний договiр не укладено - Мiнiстерству юстицiї України, яке надсилає доручення Мiнiстерству закордонних справ України для передачi дипломатичними каналами.

Стаття 126. Змiст i форма судового доручення про надання правової допомоги

Змiст i форма судового доручення про надання правової допомоги повиннi вiдповiдати вимогам мiжнародного договору, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, а якщо його не укладено, - вимогам частин другої - четвертої цiєї статтi.

У судовому дорученнi про надання правової допомоги зазначаються:

1) назва суду, що розглядає справу;

2) за наявностi мiжнародного договору, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, учасниками якого є Україна i держава, до якої звернено доручення, - посилання на його положення;

3) найменування справи, що розглядається;

4) прiзвище, iм'я, по батьковi та рiк народження фiзичної особи або найменування юридичної особи, вiдомостi про їх мiсце проживання (перебування) або мiсцезнаходження та iншi данi, необхiднi для виконання доручення;

5) процесуальне становище осiб, стосовно яких необхiдно вчинити процесуальнi дiї;

6) чiткий перелiк процесуальних дiй, що належить вчинити;

7) iншi данi, якщо це передбачено вiдповiдним мiжнародним договором, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, або цього вимагає iноземний суд, який виконуватиме доручення.

Судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвiдчений переклад офiцiйною мовою вiдповiдної держави, якщо iнше не встановлено мiжнародним договором, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України.

Судове доручення про надання правової допомоги, процесуальнi та iншi документи, що додано до нього, засвiдчуються пiдписом суддi, який складає доручення, та скрiплюються гербовою печаткою.

Стаття 127. Виконання в Українi судових доручень iноземних судiв

Суди України виконують доручення iноземних судiв щодо надання правової допомоги - вручення викликiв до суду чи iнших документiв, допит сторiн чи свiдкiв, проведення експертизи чи огляду на мiсцi, вчинення iнших процесуальних дiй, переданi їм у порядку, встановленому мiжнародним договором, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, а якщо його не укладено, - дипломатичними каналами.

Судове доручення не приймається до виконання, якщо воно:

1) може призвести до порушення суверенiтету України або створити загрозу її нацiональнiй безпецi;

2) не належить до юрисдикцiї цього суду;

3) суперечить закону або мiжнародному договору, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України.

Виконання судового доручення здiйснюється вiдповiдно до цього Кодексу. На прохання iноземного суду процесуальнi дiї можуть вчинятися пiд час виконання судового доручення iз застосуванням права iншої держави, якщо таке застосування не суперечить законам України.

У разi надходження вiд iноземного суду прохання щодо особистої присутностi його уповноважених представникiв чи учасникiв судового розгляду пiд час виконання судового доручення суд України, який його виконує, вирiшує питання про надання згоди на таку участь.

Виконання судового доручення пiдтверджується протоколом судового засiдання, iншими документами, складеними чи отриманими в ходi виконання доручення, якi засвiдчуються пiдписом суддi та скрiплюються гербовою печаткою.

У разi неможливостi виконання судового доручення суд України у порядку, встановленому мiжнародним договором, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, а якщо мiжнародний договiр не укладено, - дипломатичними каналами, повертає це доручення iноземного суду без виконання iз зазначенням причин та подає вiдповiднi документи, що це пiдтверджують.

Стаття 128. Виконання доручення iноземного суду про вручення виклику до суду чи iнших документiв

Доручення iноземного суду про вручення виклику до суду чи iнших документiв виконується у судовому засiданнi або уповноваженим працiвником суду за мiсцем проживання (перебування, мiсцем роботи) фiзичної особи чи мiсцезнаходженням юридичної особи.

Виклик до суду чи iншi документи, що пiдлягають врученню за дорученням iноземного суду, вручаються особисто фiзичнiй особi чи її представниковi або представниковi юридичної особи пiд розписку.

У виклику до суду, який направляється з метою виконання доручення iноземного суду про вручення документiв, згiдно iз частинами п'ятою i шостою цiєї статтi, зазначається iнформацiя про наслiдки вiдмови вiд отримання документiв та неявки до суду для отримання документiв.

У разi якщо особа, якiй необхiдно вручити виклик до суду чи iншi документи за дорученням iноземного суду, перебуває пiд вартою або вiдбуває такий вид покарання як довiчне позбавлення волi, позбавлення волi на певний строк, тримання у дисциплiнарному батальйонi вiйськовослужбовцiв, обмеження волi, арешт, суд надсилає документи, що пiдлягають врученню за дорученням iноземного суду, до адмiнiстрацiї мiсця тримання особи, яка здiйснює їх вручення пiд розписку та негайно надсилає розписку i письмовi пояснення цiєї особи до суду.

У разi вiдмови особи отримати виклик до суду чи iншi документи, що пiдлягають врученню за дорученням iноземного суду, суддя, уповноважений працiвник суду, представник адмiнiстрацiї мiсця тримання особи робить вiдповiдну позначку на документах, що пiдлягають врученню. У такому разi документи, що пiдлягають врученню за дорученням iноземного суду, вважаються врученими.

У разi повторної неявки до суду без поважних причин особи, яку належним чином повiдомлено про день, час та мiсце судового засiдання, якiй мають бути врученi виклик до суду чи iншi документи за дорученням iноземного суду, такi документи вважаються врученими.

Доручення iноземного суду про вручення виклику до суду чи iнших документiв вважається виконаним у день, коли особа або її представник отримали такi документи чи вiдмовилися вiд їх отримання або якщо така особа чи її представник, яких належним чином повiдомлено про день, час та мiсце судового засiдання, на якому має бути вручено виклик до суду чи iншi документи, без поважних причин не з'явилися до суду - у день такого судового засiдання.

Виконання доручення iноземного суду про вручення виклику до суду чи iнших документiв пiдтверджується протоколом судового засiдання, у якому зазначаються заяви чи повiдомлення, зробленi особами у зв'язку з отриманням документiв, а також пiдтвердженням про повiдомлення особи про необхiднiсть явки до суду для отримання документiв та iншими документами, складеними чи отриманими в ходi виконання доручення, якi засвiдчуються пiдписом суддi та скрiплюються гербовою печаткою.

Стаття 129. Виконання судових доручень закордонними дипломатичними установами України

Судове доручення про вручення документiв громадянину України, який проживає на територiї iноземної держави, може бути виконано працiвниками дипломатичного представництва чи консульської установи України у вiдповiднiй державi. Такi документи особа отримує добровiльно. Вручення документа здiйснюється пiд розписку iз зазначенням дати вручення, пiдписується посадовою особою та скрiплюється печаткою вiдповiдної закордонної дипломатичної установи України.

Доручення суду про виконання певних процесуальних дiй стосовно громадянина України, який проживає на територiї iноземної держави, може бути виконано працiвниками дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном, якщо це передбачено мiжнародним договором, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України. У разi вчинення певних процесуальних дiй складається протокол, що пiдписується особою, стосовно якої вчинено процесуальнi дiї, та особою, яка вчинила процесуальнi дiї, i скрiплюється печаткою вiдповiдної закордонної дипломатичної установи України. У протоколi зазначаються день, час i мiсце виконання доручення.

Пiд час виконання судового доручення застосовується процесуальний закон України. Для виконання доручення не можуть застосовуватися примусовi заходи".

3. Частини другу - п'яту статтi 382 Господарського кодексу України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2003 р., NN 18 - 22, ст. 144) замiнити однiєю частиною такого змiсту:

"2. Форма i порядок укладення зовнiшньоекономiчного договору (контракту), права та обов'язки його сторiн регулюються Законом України "Про мiжнародне приватне право" та iншими законами".

У зв'язку з цим частини шосту та сьому вважати вiдповiдно частинами третьою та четвертою.

4. У Цивiльному процесуальному кодексi України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2004 р., NN 40 - 42, ст. 492):

1) у частинi сьомiй статтi 76 слова "через дипломатичнi представництва та консульськi установи України за мiсцем проживання цих осiб" замiнити словами i цифрами "у порядку, встановленому статтею 419 цього Кодексу";

2) у назвi та першому реченнi статтi 111 слова "справ про спори мiж громадянами України" та "справи про спiр мiж громадянами України" замiнити словами "справ за участю громадян України";

3) частину першу статтi 201 доповнити пунктом 6 такого змiсту:

"6) звернення iз судовим дорученням про надання правової допомоги до iноземного суду або iншого компетентного органу iноземної держави";

4) частину першу статтi 203 доповнити пунктом 4 такого змiсту:

"4) пунктом 6 частини першої статтi 201 цього Кодексу - до надходження вiдповiдi вiд iноземного суду або iншого компетентного органу iноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги";

5) статтю 236 доповнити частиною другою такого змiсту:

"2. Пiдсуднiсть справ про обмеження цивiльної дiєздатностi чи визнання недiєздатним громадянина України, який проживає за її межами, визначається за клопотанням заявника ухвалою суддi Верховного Суду України";

6) статтю 242 доповнити частиною другою такого змiсту:

"2. Пiдсуднiсть справ про надання неповнолiтнiй особi - громадянину України, який проживає за її межами, у випадках, передбачених частиною першою цiєї статтi, повної цивiльної дiєздатностi, визначається за клопотанням заявника ухвалою суддi Верховного Суду України";

7) статтю 257 доповнити частиною другою такого змiсту:

"2. Пiдсуднiсть справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою суддi Верховного Суду України";

8) статтю 390 викласти в такiй редакцiї:

"Стаття 390. Умови визнання та виконання рiшення iноземного суду, що пiдлягає примусовому виконанню

1. Рiшення iноземного суду (суду iноземної держави; iнших компетентних органiв iноземних держав, до компетенцiї яких належить розгляд цивiльних чи господарських справ; iноземних чи мiжнародних арбiтражiв) визнаються та виконуються в Українi, якщо їх визнання та виконання передбачено мiжнародним договором, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємностi.

2. У разi якщо визнання та виконання рiшення iноземного суду залежить вiд принципу взаємностi, вважається, що вiн iснує, оскiльки не доведено iнше";

9) у частинi першiй статтi 392 слова "на клопотання стягувача" виключити;

10) частину першу статтi 393 викласти в такiй редакцiї:

"1. Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рiшення iноземного суду подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником) або, вiдповiдно до мiжнародного договору, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, iншою особою (її представником)";

11) у статтi 394:

пункт 1 частини першої викласти в такiй редакцiї:

"1) iм'я (найменування) особи, що подає клопотання, зазначення її мiсця проживання (перебування) або мiсцезнаходження";

у пунктi 5 частини третьої слово "стягувача" виключити;

у частинi четвертiй слова "стягувачевi (або його представниковi)" замiнити словами "особi, що його подала";

12) у статтi 395:

у частинi другiй слова "стягувач i боржник" замiнити словом "сторони";

у частинах третiй та п'ятiй слова "стягувача або боржника" замiнити словами "будь-якої iз сторiн";

у частинi шостiй слова "стягувачевi та боржниковi" замiнити словом "сторонам";

13) у статтi 399 слова "за домовленiстю ad hoc з iноземною державою, рiшення суду якої має виконуватися в Українi" виключити;

14) у частинi першiй статтi 400 слова "за умови, що це передбачено мiжнародними договорами, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України" виключити;

15) частину третю статтi 410 та статтю 413 виключити;

16) статтi 414 та 415 викласти в такiй редакцiї:

"Стаття 414. Пiдсуднiсть судам України цивiльних справ з iноземним елементом

1. Пiдсуднiсть судам України цивiльних справ з iноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або мiжнародним договором, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України.

Стаття 415. Звернення суду України iз судовим дорученням про надання правової допомоги до iноземного суду або iншого компетентного органу iноземної держави

1. У разi якщо в процесi розгляду справи суду необхiдно вручити документи, отримати докази, провести окремi процесуальнi дiї на територiї iншої держави, суд України може звернутися з вiдповiдним судовим дорученням до iноземного суду або iншого компетентного органу iноземної держави (далi - iноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або мiжнародним договором, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України.

2. Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або мiжнародним договором, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, а якщо мiжнародний договiр не укладено, - Мiнiстерству юстицiї України, яке надсилає доручення Мiнiстерству закордонних справ України для передачi дипломатичними каналами";

17) доповнити статтями 416 - 419 такого змiсту:

"Стаття 416. Змiст i форма судового доручення про надання правової допомоги

1. Змiст i форма судового доручення про надання правової допомоги мають вiдповiдати вимогам мiжнародного договору, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, а якщо його не укладено, - вимогам частин другої - четвертої цiєї статтi.

2. У судовому дорученнi про надання правової допомоги зазначаються:

1) назва суду, що розглядає справу;

3) найменування справи, що розглядається;

4) прiзвище, iм'я, по батьковi та рiк народження фiзичної особи або найменування юридичної особи, вiдомостi про їх мiсце проживання (перебування) або мiсцезнаходження, а також iншi данi, необхiднi для виконання доручення;

5) процесуальне становище осiб, щодо яких необхiдно вчинити процесуальнi дiї;

6) чiткий перелiк процесуальних дiй, що належить вчинити;

3. Судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвiдчений переклад офiцiйною мовою вiдповiдної держави, якщо iнше не встановлено мiжнародним договором, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України.

4. Судове доручення про надання правової допомоги, процесуальнi та iншi документи, що до нього додаються, засвiдчуються пiдписом суддi, який складає доручення, та скрiплюються гербовою печаткою.

Стаття 417. Виконання в Українi судових доручень iноземних судiв

1. Суди України виконують доручення iноземних судiв про надання правової допомоги щодо вручення викликiв до суду чи iнших документiв, допиту сторiн чи свiдкiв, проведення експертизи чи огляду на мiсцi, вчинення iнших процесуальних дiй, переданих їм у порядку, встановленому мiжнародним договором, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, а якщо мiжнародний договiр не укладено, - дипломатичними каналами.

2. Судове доручення не приймається до виконання, у разi якщо воно:

1) може призвести до порушення суверенiтету України або створити загрозу її нацiональнiй безпецi;

2) не належить до юрисдикцiї цього суду;

3) суперечить законам або мiжнародному договору, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України.

3. Виконання судового доручення здiйснюється вiдповiдно до цього Кодексу. На прохання iноземного суду процесуальнi дiї можуть вчинятися пiд час виконання судового доручення iз застосуванням права iншої держави, якщо таке застосування не суперечить законам України.

4. У разi надходження вiд iноземного суду прохання щодо особистої присутностi його уповноважених представникiв чи учасникiв судового розгляду пiд час виконання судового доручення суд України, який виконує доручення, вирiшує питання про надання згоди щодо такої участi.

5. Виконання судового доручення пiдтверджується протоколом судового засiдання, iншими документами, складеними чи отриманими пiд час виконання доручення, що засвiдчуються пiдписом суддi та скрiплюються гербовою печаткою.

6. У разi якщо немає можливостi виконати доручення iноземного суду, суд України у порядку, встановленому мiжнародним договором, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, або якщо мiжнародний договiр не укладено, - дипломатичними каналами, повертає таке доручення iноземному суду без виконання iз зазначенням причин та подає вiдповiднi документи, що це пiдтверджують.

Стаття 418. Виконання судового доручення iноземного суду про вручення виклику до суду чи iнших документiв

1. Доручення iноземного суду про вручення виклику до суду чи iнших документiв виконується у судовому засiданнi або уповноваженим працiвником суду за мiсцем проживання (перебування, мiсцем роботи) фiзичної особи чи мiсцезнаходженням юридичної особи.

2. Виклик до суду чи iншi документи, що пiдлягають врученню за дорученням iноземного суду, вручаються особисто фiзичнiй особi чи її представниковi або представниковi юридичної особи пiд розписку.

3. У судовiй повiстцi, що направляється з метою виконання доручення iноземного суду про вручення документiв, крiм вiдомостей, зазначених у статтi 75 цього Кодексу, додатково зазначається iнформацiя про наслiдки вiдмови вiд отримання документiв та неявки до суду для отримання документiв згiдно iз частинами п'ятою i шостою цiєї статтi.

4. У разi якщо особа, якiй необхiдно вручити виклик до суду чи iншi документи за дорученням iноземного суду, перебуває пiд вартою або вiдбуває такий вид покарання як довiчне позбавлення волi, позбавлення волi на певний строк, тримання у дисциплiнарному батальйонi вiйськовослужбовцiв, обмеження волi, арешт, суд надсилає документи, що пiдлягають врученню за дорученням iноземного суду, до адмiнiстрацiї мiсця тримання особи, яка здiйснює їх вручення пiд розписку та невiдкладно надсилає розписку i письмовi пояснення цiєї особи до суду.

5. У разi вiдмови особи отримати виклик до суду чи iншi документи, що пiдлягають врученню за дорученням iноземного суду, суддя, уповноважений працiвник суду або представник адмiнiстрацiї мiсця тримання особи робить вiдповiдну позначку на документах, що пiдлягають врученню. У такому разi документи, що пiдлягають врученню за дорученням iноземного суду, вважаються врученими.

6. У разi повторної неявки до суду без поважних причин особи, яку належним чином повiдомлено про день, час та мiсце судового засiдання, у якому мають бути врученi виклик до суду чи iншi документи за дорученням iноземного суду, такi документи вважаються врученими.

7. Доручення iноземного суду про вручення виклику до суду чи iнших документiв вважається виконаним у день, коли особа або її представник отримали такi документи чи вiдмовилися вiд їх отримання або якщо така особа чи її представник, яких належним чином повiдомлено про день, час та мiсце судового засiдання, на якому має бути вручено виклик до суду чи iншi документи, без поважних причин не з'явилися до суду, - у день такого судового засiдання.

8. Виконання доручення iноземного суду про вручення виклику до суду чи iнших документiв пiдтверджується протоколом судового засiдання, у якому зазначаються заяви чи повiдомлення, зробленi особами у зв'язку з отриманням документiв, а також пiдтвердженням про повiдомлення особи про необхiднiсть явки до суду для отримання документiв та iншими документами, складеними чи отриманими пiд час виконання доручення, що засвiдчуються пiдписом суддi та скрiплюються гербовою печаткою.

Стаття 419. Виконання судових доручень закордонними дипломатичними установами України

1. Судове доручення про вручення документiв громадянину України, який проживає на територiї iноземної держави, може бути виконано працiвниками дипломатичного представництва чи консульської установи України у вiдповiднiй державi. Такi документи особа отримує добровiльно. Вручення документiв здiйснюється пiд розписку iз зазначенням дня вручення, пiдписується посадовою особою та скрiплюється печаткою вiдповiдної закордонної дипломатичної установи України.

2. Доручення суду про виконання певних процесуальних дiй стосовно громадянина України, який проживає на територiї iноземної держави, може бути виконано працiвниками дипломатичного представництва чи консульської установи України у вiдповiднiй державi, якщо це передбачено мiжнародним договором, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України. У разi вчинення певних процесуальних дiй складається протокол, що пiдписується особою, стосовно якої вчиненi процесуальнi дiї, та особою, яка вчинила процесуальнi дiї, i скрiплюється печаткою вiдповiдної закордонної дипломатичної установи України. У протоколi зазначаються день, час i мiсце виконання доручення.

3. Пiд час виконання судового доручення застосовується процесуальний закон України. Для виконання доручення не можуть застосовуватися примусовi заходи".

5. У Кодексi адмiнiстративного судочинства України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2005 р., NN 35 - 37, ст. 446):

1) у частинi сьомiй статтi 35 слова "через дипломатичнi представництва та консульськi установи України за мiсцем проживання цих осiб" замiнити словами i цифрами "у порядку, встановленому статтею 115⁵ цього Кодексу";

2) у частинi шостiй статтi 115 слова "на пiдставi мiжнародних договорiв, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України" замiнити словами "у порядку, встановленому законом або мiжнародним договором, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України";

3) доповнити статтями 115¹ - 115⁵ такого змiсту:

"Стаття 115¹. Звернення суду України iз судовим дорученням про надання правової допомоги до iноземного суду або iншого компетентного органу iноземної держави

Стаття 115². Змiст i форма судового доручення про надання правової допомоги

2. У судовому дорученнi про надання правової допомоги зазначаються:

1) назва суду, що розглядає справу;

3) найменування справи, що розглядається;

5) процесуальне становище осiб, щодо яких необхiдно вчинити процесуальнi дiї;

6) чiткий перелiк процесуальних дiй, що належить вчинити;

7) iншi данi, якщо це передбачено вiдповiдним мiжнародним договором, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, або цього вимагає iноземний суд, що виконуватиме доручення.

Стаття 115³. Виконання в Українi судових доручень iноземних судiв

2. Судове доручення не приймається до виконання у разi, якщо воно:

1) може призвести до порушення суверенiтету України або створити загрозу її нацiональнiй безпецi;

2) не належить до юрисдикцiї цього суду;

6. У разi якщо немає можливостi виконати доручення iноземного суду, суд України в порядку, встановленому мiжнародним договором, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, або якщо мiжнародний договiр не укладено, - дипломатичними каналами, повертає таке доручення iноземному суду без виконання iз зазначенням причин та подає вiдповiднi документи, що це пiдтверджують.

Стаття 115⁴. Виконання судового доручення iноземного суду про вручення виклику до суду чи iнших документiв

3. У повiстцi, що направляється з метою виконання доручення iноземного суду про вручення документiв, крiм вiдомостей, зазначених у статтi 34 цього Кодексу, додатково зазначається iнформацiя про наслiдки вiдмови вiд отримання документiв та неявки до суду для отримання документiв згiдно iз частинами п'ятою i шостою цiєї статтi.

Стаття 115⁵. Виконання судових доручень закордонними дипломатичними установами України

2. Доручення суду про виконання певних процесуальних дiй стосовно громадянина України, який проживає на територiї iноземної держави, може бути виконано працiвниками дипломатичного представництва чи консульської установи України у вiдповiднiй державi, якщо це передбачено мiжнародним договором, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України. У разi вчинення певних процесуальних дiй складається протокол, що пiдписується особою, стосовно якої вчинено процесуальнi дiї, та особою, яка вчинила процесуальнi дiї, i скрiплюється печаткою вiдповiдної закордонної дипломатичної установи України. У протоколi зазначаються день, час i мiсце виконання доручення.

3. Пiд час виконання судового доручення застосовується процесуальний закон України. Для виконання доручення не можуть застосовуватися примусовi заходи";

4) частину першу статтi 156 доповнити пунктом 5 такого змiсту:

"5) звернення iз судовим дорученням про надання правової допомоги до iноземного суду або iншого компетентного органу iноземної держави - до надходження вiдповiдi на доручення".

6. Статтю 18 Закону України "Про виконавче провадження" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1999 р., N 24, ст. 207; 2003 р., N 5, ст. 46) доповнити пунктом 2¹ такого змiсту:

"2¹) у разi якщо виконавчий лист надiйшов вiд суду на пiдставi ухвали про надання дозволу на примусове виконання рiшення iноземного суду в порядку, встановленому законом".

7. У Законi України "Про мiжнародне приватне право" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2005 р., N 32, ст. 422):

1) у частинi першiй статтi 1:

у пунктi 2:

абзац другий пiсля слiв "правовiдносин є" доповнити словами "громадянином України, який проживає за межами України";

в абзацi четвертому слова "впливає на виникнення, змiну або припинення правовiдносин" замiнити словами "створює, змiнює або припиняє правовiдносини";

у пунктi 3 слова "може бути застосоване" замiнити словами "пiдлягає застосуванню";

2) у частинi першiй статтi 4 слова "та мiжнародних звичаїв, що визнаються в Українi" виключити;

3) у частинi першiй статтi 12 слова "основним правопорядком" замiнити словами "основами правопорядку";

4) у назвi роздiлу VI слова "зобов'язального права" замiнити словами "щодо договiрних зобов'язань";

5) назву роздiлу VII пiсля слiв "колiзiйнi норми" доповнити словом "щодо";

6) абзац перший частини першої статтi 77 пiсля слова "судам" доповнити словом "України";

7) у частинах другiй та третiй статтi 79 слова "в цивiльних справах" виключити;

8) у частинi першiй статтi 80 слова "в порядку, встановленому Цивiльним процесуальним кодексом України" замiнити словами "в порядку, встановленому процесуальним законом України".

II. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування.

Президент України

В. ЮЩЕНКО

м. Київ
21 сiчня 2010 року
N 1837-VI