Документ скасований: Постанова КМУ № 1381 від 23.12.2021

КАБIНЕТ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
Київ

вiд 9 листопада 2011 р. N 1147


Про затвердження Технiчного регламенту прогулянкових суден

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
постановою Кабiнету Мiнiстрiв України
вiд 28 серпня 2013 року N 632

     Вiдповiдно до статтi 14 Закону України "Про стандарти, технiчнi регламенти та процедури оцiнки вiдповiдностi" Кабiнет Мiнiстрiв України постановляє:

     1. Затвердити Технiчний регламент прогулянкових суден (далi - Технiчний регламент) та план заходiв щодо його застосування, що додаються.

     2. Мiнiстерству iнфраструктури забезпечити впровадження Технiчного регламенту та здiйснення контролю за дотриманням його вимог.

     3. Ця постанова набирає чинностi через шiсть мiсяцiв з дня її опублiкування.

Прем'єр-мiнiстр України М. АЗАРОВ

Iнд. 70

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабiнету Мiнiстрiв України
вiд 9 листопада 2011 р. N 1147

ТЕХНIЧНИЙ РЕГЛАМЕНТ
прогулянкових суден

Загальна частина

     1. Цей Технiчний регламент визначає основнi вимоги до прогулянкових суден.

     Цей Технiчний регламент розроблений з урахуванням вимог Директиви 94/25/ЄС Європейського парламенту та Ради Європи вiд 16 червня 1994 року.

     2. У цьому Технiчному регламентi наведенi нижче термiни вживаються у такому значеннi:

     прогулянкове судно (далi - судно) - судно будь-якого типу, призначене для вiдпочинку або занять спортом, з корпусом завдовжки вiд 2,5 до 24 метрiв. Довжина такого судна визначається згiдно з вiдповiдними нацiональними стандартами незалежно вiд типу пропульсивної установки. Дiя цього Технiчного регламенту поширюється також на судна, що можуть використовуватися для виконання чартерних або навчально-тренувальних рейсiв, пiд час введення їх в обiг;

     пропульсивна установка - механiчний пристрiй, гвинт чи водомет, призначений для забезпечення руху судна i керування ним;

     пропульсивний двигун - двигун внутрiшнього згоряння iз запаленням вiд свiчки чи вiд стиснення, який використовується для створення пропульсивної (рушiйної) сили, у тому числi дво- та чотиритактовi двигуни, рушiйно-стерновi двигуни iз вбудованим вихлопним трубопроводом або без нього та пiдвiснi двигуни;

     судно для iндивiдуального користування (воднi мотоцикли i подiбнi до них судна) - судно завдовжки менш як 4 метри, на якому встановлено двигун внутрiшнього згоряння з водометним насосом, що є основним джерелом пропульсивної (рушiйної) сили, спроектоване для керування ним в положеннi стоячи, зокрема на колiнах, або сидячи;

     типове судно - судно, що має сертифiкат перевiрки типу, складається з корпусу та стацiонарного або рушiйно-стернового двигуна без вбудованого випускного трубопроводу, конструкцiйнi параметри та рiвень шуму якого вiдповiдають вимогам до сертифiкованих типових суден;

     частково укомплектоване судно - судно, укомплектоване не в повному обсязi, передбаченому технiчною документацiєю.

     Iншi термiни вживаються у значеннi, наведеному в Законах України "Про пiдтвердження вiдповiдностi", "Про стандартизацiю", "Про стандарти, технiчнi регламенти та процедури оцiнки вiдповiдностi" i "Про акредитацiю органiв з оцiнки вiдповiдностi".

     3. Дiя цього Технiчного регламенту поширюється на:

     1) прогулянковi i частково укомплектованi судна;

     2) судна для iндивiдуального користування;

     3) судна з пiдвiсними двигунами без вбудованого випускного трубопроводу або стацiонарних пропульсивних установок;

     4) судна з рушiйно-стерновими двигунами без вбудованого випускного трубопроводу чи iз стацiонарною пропульсивною установкою, якi значно модернiзованi;

     5) складовi частини суден, якщо вони вводяться в обiг окремо чи вбудованi в судна, у тому числi:

     обладнання для захисту вiд пожежi стацiонарних та рушiйно-стернових двигунiв;

     пристрої для захисту пiдвiсних двигунiв вiд запуску;

     стерна, стерновi механiзми i троси;

     паливнi цистерни, призначенi для стацiонарного монтажу, i паливнi шланги;

     люки та iлюмiнатори;

     6) пропульсивнi двигуни, встановленi чи спецiально призначенi для встановлення на прогулянкових суднах та суднах для iндивiдуального користування;

     7) пропульсивнi двигуни, встановленi на суднах, на яких проведена значна модернiзацiя;

     8) пiдвiснi та рушiйно-стерновi двигуни iз вбудованим випускним трубопроводом, призначенi для встановлення на судна.

     На продукцiю, зазначену в пiдпунктах 2 - 4 i 6 - 8 цього пункту, дiя Технiчного регламенту поширюється пiсля введення в обiг та/або експлуатацiю.

     4. Дiя цього Технiчного регламенту не поширюється на:

     1) судна, призначенi виключно для перегонiв, у тому числi гребнi гоночнi човни i тренувальнi гребнi човни, позначенi як такi виробником;

     2) каное, байдарки, гондоли i воднi велосипеди;

     3) дошки для серфiнгу, зокрема з вiтрилом чи приводами;

     4) антикварнi та iсторичнi судна, їх копiї, що спроектованi до 1950 року, виготовленi здебiльшого з оригiнальних матерiалiв i позначенi як такi виробником;

     5) експериментальнi судна;

     6) судна, призначенi для перевезення пасажирiв з комерцiйною метою;

     7) пiдводнi апарати;

     8) судна на повiтряних подушках;

     9) судна на пiдводних крилах;

     10) паровi судна з двигунами зовнiшнього згоряння;

     11) пропульсивнi двигуни, встановленi чи призначенi для встановлення на судна, зазначенi в пiдпунктi 1 i пiдпунктах 5 - 9 цього пункту, антикварнi пропульсивнi двигуни та копiї iсторичних пропульсивних двигунiв, виготовлених до 1950 року, якi не виготовляються серiйно i встановлюються на антикварних, iсторичних суднах та їх копiях, що спроектованi до 1950 року, виготовленi здебiльшого з оригiнальних матерiалiв i позначенi як такi виробником, та суднах, побудованих для власного користування, за умови, що протягом п'яти рокiв вони не будуть введенi в обiг.

     5. Введення в обiг продукцiї, зазначеної у пунктi 3 цього Технiчного регламенту, дозволяється за умови дотримання вимог цього Технiчного регламенту.

     6. Перед уведенням в обiг продукцiї на кожну одиницю продукцiї або її упакування (та/або у супровiднiй документацiї) наноситься нацiональний знак вiдповiдностi.

Класифiкацiя суден за конструкцiєю

     7. За конструкцiєю судна подiляються на такi класи:

     1) клас A - океанський - судна, що розрахованi на тривале плавання, пiд час якого можуть спостерiгатися вiтер силою вiсiм балiв, хвилi заввишки понад 4 метри (за винятком надзвичайних умов), i характеризуються високим ступенем автономностi;

     2) клас B - морський - судна, що розрахованi на морське плавання, пiд час якого можуть спостерiгатися вiтер силою до восьми балiв i хвилi заввишки до 4 метрiв;

     3) клас C - прибережний - судна, розрахованi на плавання в прибережних водах, великих затоках, естуарiях, озерах та рiчках, у яких можуть спостерiгатися вiтер силою до шести балiв i хвилi заввишки до 2 метрiв;

     4) клас D - для захищених вод - судна, розрахованi на плавання в прибережних захищених водах, малих бухтах, малих озерах, рiчках i каналах, у яких можуть спостерiгатися вiтер силою чотири бали та хвилi заввишки до 0,3 метра, наприклад, вiд суден, що проходять поруч.

     8. Судно повинне вiдповiдати таким вимогам:

     1) мiстити маркування - iдентифiкацiйний номер, який включає:

     код країни виготовлення;

     код виробника;

     iндивiдуальний серiйний номер;

     рiк виготовлення;

     рiк введення в обiг;

     2) бути оснащене стацiонарною табличкою виробника (окремо вiд iдентифiкацiйного номера судна), яка мiстить такi вiдомостi:

     найменування виробника;

     нацiональний знак вiдповiдностi;

     клас судна за конструкцiєю;

     визначене виробником максимальне навантаження, за винятком ваги повних стацiонарних бакiв;

     визначена виробником кiлькiсть осiб, на перевезення якої розраховано судно;

     3) проектування судна залежно вiд класу здiйснюється виходячи з необхiдностi запобiгання падiнню за борт i забезпечення можливостi пiдняття на борт;

     4) стернова рубка на моторних суднах розмiщується у спосiб, який в умовах експлуатацiї (швидкiсть i навантаження), передбачених технiчною специфiкацiєю, забезпечує кругову видимiсть для особи, що керує судном;

     5) на суднi повинна зберiгатися складена державною мовою iнструкцiя з його експлуатацiї, що мiстить попередження про можливу небезпеку виникнення пожежi чи затоплення, вiдомостi, наведенi в пiдпунктi 2 цього пункту, пiдпунктi 6 пункту 9 i пунктi 10 цього Технiчного регламенту, а також про масу порожнього судна в кiлограмах.

     9. Конструкцiя судна повинна вiдповiдати таким вимогам:

     1) матерiали, з яких виготовленi конструкцiйнi елементи судна, i його конструкцiя повиннi забезпечувати мiцнiсть судна, передбачену для вiдповiдного класу;

     2) остiйнiсть i висота надводного борта судна повиннi вiдповiдати його класу;

     3) плавучiсть судна повинна вiдповiдати його класу. Плавучiсть багатокорпусних суден з примiщеннями для проживання повинна бути достатньою для того, щоб в перекинутому станi вони залишалися на поверхнi води. Судна завдовжки до 6 метрiв, якi пiд час використання можуть затоплюватися, повиннi бути оснащенi необхiдними засобами тримання на водi;

     4) отвори в корпусi, палубi (палубах) i надбудовах не повиннi впливати на цiлiснiсть судна, а в зачиненому станi - на герметичнiсть. Вiкна, iлюмiнатори, дверi та люковi кришки повиннi витримувати можливий тиск води i навантаження, пов'язанi з вагою осiб, що перебувають на суднi. Фiтинги в корпусi судна, призначенi для приймання чи видалення води з корпусу i розташованi нижче ватерлiнiї, повиннi бути оснащенi засобами вiдсiкання з вiльним доступом до них;

     5) кокпiти повиннi бути самоосушувальними або обладнанi засобами, що унеможливлюють потрапляння води всередину судна;

     6) вентиляцiйнi пристрої повиннi бути обладнанi засобами, що унеможливлюють потрапляння води всередину судна;

     7) видалення води iз судна здiйснюється насосами чи iншими засобами;

     8) максимальне навантаження, на яке розраховано судно, зазначається у технiчнiй документацiї виробником залежно вiд класу, остiйностi, висоти надводного борта, плавучостi та непотоплюваностi;

     9) на суднах завдовжки понад 6 метрiв повинно бути передбачене мiсце (мiсця) для рятувальних плотiв, що можуть вмiстити осiб у кiлькостi, на яку судно розраховано згiдно з технiчною документацiєю виробника, i забезпечено вiльний доступ до нього;

     10) багатокорпуснi судна завдовжки понад 12 метрiв оснащуються засобами евакуацiї на випадок перекидання судна та пожежi;

     11) судна оснащуються одним чи кiлькома укрiпленими засобами, що забезпечують постановку на якiр, швартування та буксирування вантажiв.

     10. Конструкцiя судна повинна забезпечувати його маневренiсть, зокрема у разi встановлення найбiльш потужного двигуна з числа зазначених в технiчнiй документацiї виробника.

     11. Будiвництво суден здiйснюється з дотриманням таких вимог:

     1) до двигунiв i зони розташування двигуна:

     стацiонарнi двигуни, що монтуються на борту судна, повиннi розмiщуватися у вiдсiку, вiдокремленому вiд житлових вiдсiкiв;

     монтування стацiонарних двигунiв здiйснюється таким чином, щоб запобiгти виникненню або поширенню пожежi, а також потраплянню токсичної пари, тепла, шуму чи вiбрацiї в житловi вiдсiки;

     iзоляцiя у вiдсiку, в якому розмiщено стацiонарний двигун, повинна бути непошкодженою;

     до деталей стацiонарного двигуна i приладiв, якi потребують частого обстеження та/або обслуговування, забезпечується вiльний доступ;

     машинне вiддiлення оснащується засобами вентиляцiї, вмонтованими у спосiб, що унеможливлює потрапляння води крiзь впускнi отвори;

     забезпечується iзоляцiя незахищених рухомих частин двигуна або частин, що нагрiваються, якщо двигун не захищений корпусом чи власним кожухом;

     судна з пiдвiсними двигунами обладнуються пристроєм, який забезпечує запобiгання запуску двигуна за умови ввiмкненого зчеплення, за винятком випадкiв, коли статична тяга, яку розвиває двигун, не перевищує 500 Н i двигун має обмежувач дроселювання до 500 Н у момент його запуску;

     судно для iндивiдуального користування повинно бути спроектовано таким чином, щоб двигун автоматично вимикався або був умонтований автоматичний пристрiй для зменшення швидкостi судна та його руху вперед, по колу у разi, коли особа, що керує судном, залишила його борт, або у випадку падiння за борт;

     2) до паливної системи:

     проектування i монтаж обладнання для заправлення паливом, зберiгання, постачання палива та вентиляцiї здiйснюються виходячи з необхiдностi запобiгання виникненню пожежi та/або вибуху;

     паливнi цистерни, трубопроводи i шланги повиннi бути вiдокремленi та захищенi вiд джерел тепла. Матерiал, з якого виготовляються цистерни, та спосiб виготовлення повиннi вiдповiдати їх об'єму i типу палива, а вiдсiк з цистерною повинен бути оснащений засобами вентиляцiї;

     бензин повинен зберiгатися в цистернах, якi не є частинами корпусу;

     цистерни повиннi бути iзольованi вiд машинного вiддiлення, джерел займання i вiдокремленi вiд житлових вiдсiкiв;

     допускається зберiгання дизельного палива в цистернах, якi є частинами корпусу;

     3) до системи енергозабезпечення:

     проектування i монтаж системи енергозабезпечення здiйснюються з урахуванням необхiдностi забезпечення належного функцiонування судна в нормальних умовах експлуатацiї, запобiгання виникненню пожежi та ураженню електричним струмом;

     електричне коло, крiм кола запуску двигуна, яке живиться вiд батарей, повинне бути захищене вiд перевантаження i короткого замикання;

     для запобiгання накопиченню газiв, якi можуть видiляти батареї, примiщення, в якому вони встановленi, оснащується засобами вентиляцiї;

     батареї повиннi бути закрiпленi та захищенi вiд потрапляння води;

     4) до стернової системи:

     проектування, виготовлення i монтаж стернової системи здiйснюються у спосiб, що забезпечує передачу стернового навантаження в умовах експлуатацiї, передбачених технiчною документацiєю виробника;

     вiтрильнi та моторнi судна з одним стацiонарним двигуном i стерновим механiзмом з дистанцiйним керуванням оснащуються аварiйними засобами керування судном на малiй швидкостi;

     5) до системи газопостачання:

     система газопостачання для побутових потреб обладнується приладами видалення пари палива з метою запобiгання витоку газу, вибуху та пiдлягає випробуванню на герметичнiсть;

     вибiр матерiалiв, з яких виготовляються прилади для видалення пари палива, здiйснюється з урахуванням виду газу, що застосовується, i навантаження, зазначеного у технiчнiй документацiї виробника;

     кожний газовий прилад, що входить до складу зазначеної системи, повинен бути оснащений детектором вiдсутностi полум'я на пальниках, з'єднуватися окремим трубопроводом з розподiльною системою i контролюватися за допомогою окремого вимикача;

     для запобiгання витоку газу i утворенню продуктiв згоряння примiщення, в яких встановлено газовi прилади, обладнуються засобами вентиляцiї;

     на суднах iз стацiонарною системою газопостачання повиннi бути передбаченi вiдокремленi вiд житлових вiдсiкiв примiщення для газових балонiв, якi мають зовнiшнiй вхiд i оснащенi приладами зовнiшньої вентиляцiї для витоку газу за борт;

     стацiонарна система газопостачання пiсля монтажу пiдлягає випробуванню;

     6) до системи протипожежного захисту:

     не допускається прокладення електричної проводки над дiлянками, що нагрiваються;

     судна оснащуються протипожежними засобами у спецiально вiдведених i позначених мiсцях. Введення в експлуатацiю судна, не оснащеного протипожежними засобами, забороняється. У вiдсiку, в якому розмiщено бензиновий двигун, установлюється система пожежогасiння, увiмкнення якої може здiйснюватися без вiдкривання вiдсiку. Якщо на суднi передбачена наявнiсть переносних вогнегасникiв, вони встановлюються у спосiб, що забезпечує вiльний доступ до них. При цьому один з таких вогнегасникiв розмiщується поблизу стернової рубки;

     7) сигнально-розпiзнавальнi вогнi повиннi вiдповiдати нормам Конвенцiї про мiжнароднi правила запобiгання зiткненню суден на морi 1972 року та/або Правилам судноплавства на внутрiшнiх водних шляхах України;

     8) пiд час будiвництва судна необхiдно передбачати його оснащення засобами для запобiгання викидам за борт забруднювальних речовин (мастило, паливо тощо).

     Судна, обладнанi туалетами, оснащуються збiрними баками. При цьому стацiонарнi збiрнi баки оснащуються стандартним вихiдним патрубком для приєднання їх до труб для вiдведення вiдходiв. Труби для вiдведення вiдходiв оснащуються клапанами, якi повиннi герметично закриватися.

     12. Пропульсивнi двигуни повиннi вiдповiдати таким вимогам:

     1) мiстити чiтке маркування iз зазначенням:

     торговельної марки чи найменування виробника;

     типу двигуна, його iдентифiкацiйного номера та нацiонального знака вiдповiдностi.

     Маркування крiпиться на ту частину двигуна, що не пiдлягає замiнi та необхiдна для його експлуатацiї протягом передбаченого строку, таким чином, щоб пiсля того, як двигун буде змонтований з усiма необхiдними для експлуатацiї деталями, його можна було легко прочитати.

     Крiплення маркування у формi наклейки чи таблички повинно забезпечувати його збереження протягом строку експлуатацiї двигуна та унеможливлювати вiд'єднання без пошкодження наклейки чи таблички;

     2) викиди вiдпрацьованих газiв не повиннi перевищувати таких норм з урахуванням того, що A, B i n - константи вiдповiдно до таблицi, PN - номiнальна потужнiсть двигуна:

Тип двигуна Окис вуглецю
(CO = A + B / PNn),
г/кВт
Гiдрокарбонат
(HC = A + B / PNn),
г/кВт
Окис азоту
(NOx),
г/кВт
Частинки
(PT),
г/кВт
  A B n A B n    
Двотактовий iз запаленням вiд iскри 150 600 1 30 100 0,75 10  
Чотиритактовий iз запаленням вiд iскри 150 600 1 6 50 0,75 15  
Двигун iз запаленням вiд стиснення 5     1,5 2 0,5 9,8 1

     До двигунiв додаються iнструкцiя з монтажу та обслуговування, що мiстить iнформацiю за результатами ресурсних випробувань, якi проводилися виробником на основi специфiкацiйного експлуатацiйного циклу i розрахункiв утоми механiзмiв, та iнструкцiя з експлуатацiї, складена державною мовою, що мiстить iнформацiю про заходи щодо забезпечення належного функцiонування двигуна протягом строку експлуатацiї, його потужнiсть згiдно з нацiональними стандартами;

     3) строк експлуатацiї становить:

     стацiонарних i рушiйно-стернових двигунiв iз вбудованим випускним трубопроводом або без нього - 480 годин безперервної роботи, або 10 рокiв;

     двигунiв, що встановлюються на суднах для iндивiдуального користування, - 350 годин безперервної роботи, або п'ять рокiв;

     пiдвiсних двигунiв - 350 годин безперервної роботи, або 10 рокiв.

     13. Рiвень шуму, що вимiрюється згiдно з нацiональними стандартами, вiд суден, на яких встановлено стацiонарний двигун без вбудованого випускного трубопроводу, суден для iндивiдуального користування, пiдвiсних двигунiв, рушiйно-стернових двигунiв iз вбудованим випускним трубопроводом, не повинен перевищувати таких норм з урахуванням того, що PN - номiнальна потужнiсть двигуна за номiнальної кiлькостi обертiв:

Потужнiсть двигуна, кВт Максимальний рiвень звукового тиску, дБ
PN Ј 10 67
10 < PN Ј 40 72
PN > 40 75

     Для силових установок з двома та бiльше двигунами будь-якого типу збiльшення максимально допустимої величини рiвня звукового тиску не повинно перевищувати 3 дБ.

     Альтернативним методом визначення рiвня шуму є:

     застосування числа Фруда стосовно параметра довжини судна. Судна iз стацiонарним або рушiйно-стерновим двигуном без вбудованого випускного трубопроводу вважаються такими, що вiдповiдають вимогам стосовно рiвня шуму, якщо число Фруда менше або дорiвнює 1,1, а спiввiдношення потужностi двигуна P (кВт) i водотоннажностi (P/D) менше або дорiвнює 40 за умови, що двигун i випускна система встановленi вiдповiдно до технiчної документацiї виробника;

     установлення вiдповiдностi ключових конструкцiйних параметрiв судна параметрам типових суден, що мають сертифiкат перевiрки типу, в межах допускiв, зазначених у нацiональних стандартах.

     14. До судна iз стацiонарним або рушiйно-стерновим двигуном без вбудованого випускного трубопроводу та судна для iндивiдуального користування повинна додаватися iнструкцiя з експлуатацiї згiдно з пiдпунктом 5 пункту 8 цього Технiчного регламенту.

     До пiдвiсних двигунiв повинна додаватися iнструкцiя з експлуатацiї згiдно з пiдпунктом 2 пункту 12 цього Технiчного регламенту.

Процедури оцiнки вiдповiдностi

     15. Для введення в обiг та/або в експлуатацiю продукцiї, зазначеної у пунктi 3 цього Технiчного регламенту, застосовуються процедури оцiнки вiдповiдностi, наведенi у пунктах 16 - 19 цього Технiчного регламенту.

     У разi коли виробник судна (його уповноважений представник) не виконує своїх обов'язкiв щодо забезпечення вiдповiдностi продукцiї вимогам цього Технiчного регламенту, оцiнка судна пiсля завершення його будiвництва може проводитися пiд власну вiдповiдальнiсть фiзичною чи юридичною особою, яка є резидентом України i вводить продукцiю в обiг та/або в експлуатацiю, шляхом подання призначеному органовi заявки на проведення оцiнки вiдповiдностi продукцiї разом з технiчною документацiєю та iншими документами, необхiдними для введення в обiг продукцiї на ринку країни походження.

     Призначений орган проводить перевiрку продукцiї, зокрема необхiднi розрахунки та оцiнку її вiдповiдностi вимогам цього Технiчного регламенту, за результатами якої складає звiт та iнформує заявника про його обов'язки.

     Заявник складає декларацiю про вiдповiднiсть за формою, затвердженою Мiнекономрозвитку, i наносить на продукцiю нацiональний знак вiдповiдностi iз зазначенням органу, який провiв оцiнку вiдповiдностi.

     Наклейка чи табличка виробника повинна мiстити напис "Сертифiкат виданий пiсля виготовлення".

     16. Залежно вiд конструкцiї продукцiї, зазначеної у пiдпунктах 1, 2 i 5 пункту 3 цього Технiчного регламенту, виробник чи уповноважений представник застосовує вiдповiдно до вимог законодавства такi процедури (модулi) оцiнки вiдповiдностi (далi - модулi):

     1) для суден класу A i B:

     з корпусом завдовжки вiд 2,5 до 12 метрiв - модуль A1 з додатковими вимогами, зазначеними в пунктi 22 цього Технiчного регламенту, чи модуль B у комбiнацiї з модулем C з додатковими вимогами, зазначеними в пунктi 23 цього Технiчного регламенту;

     з корпусом завдовжки вiд 12 до 24 метрiв - модуль B у комбiнацiї з модулем C з додатковими вимогами, зазначеними в пунктi 23 цього Технiчного регламенту;

     2) для суден класу C:

     з корпусом завдовжки вiд 2,5 до 12 метрiв - модуль A чи модуль A1 з додатковими вимогами, зазначеними в пунктi 22 цього Технiчного регламенту, чи модуль B у комбiнацiї з модулем C з додатковими вимогами, зазначеними в пунктi 23 цього Технiчного регламенту;

     з корпусом завдовжки вiд 12 до 24 метрiв - модуль B у комбiнацiї з модулем C з додатковими вимогами, зазначеними в пунктi 23 цього Технiчного регламенту;

     3) для суден класу D з корпусом завдовжки вiд 2,5 до 24 метрiв - модуль A чи модуль A1 з додатковими вимогами, зазначеними в пунктi 22 цього Технiчного регламенту, чи модуль B у комбiнацiї з модулем C з додатковими вимогами, зазначеними в пунктi 23 цього Технiчного регламенту;

     4) для суден iндивiдуального користування - модуль A чи модуль A1 з додатковими вимогами, зазначеними в пунктi 22 цього Технiчного регламенту, чи модуль B у комбiнацiї з модулем C з додатковими вимогами, зазначеними в пунктi 23 цього Технiчного регламенту;

     5) для суден усiх класiв та їх складових частин може застосовуватися будь-який з таких модулiв або їх комбiнацiї: B + C, B + D, B + F, G, H.

     17. Визначення параметрiв викидiв вiдпрацьованих газiв стосовно продукцiї, зазначеної у пiдпунктах 6 i 7 пункту 3 цього Технiчного регламенту, здiйснюється виробником чи уповноваженим представником iз застосуванням модуля B у комбiнацiї з модулем C з додатковими вимогами, зазначеними в пунктi 23 цього Технiчного регламенту, чи будь-якого з таких модулей або їх комбiнацiй: B + D, B + E, B + F, G, H.

     18. Визначення рiвня шуму стосовно продукцiї, зазначеної у пiдпунктах 3 i 4 пункту 3 цього Технiчного регламенту, здiйснюється виробником чи уповноваженим представником iз застосуванням таких модулей:

     1) у разi дотримання вимог нацiональних стандартiв - модуль A1 з додатковими вимогами, зазначеними в пунктi 22 цього Технiчного регламенту, чи модуль G або H;

     2) у разi використання числа Фруда та спiввiдношення P/D - модуль A чи модуль A1 з додатковими вимогами, зазначеними в пунктi 22 цього Технiчного регламенту, чи модуль G або H;

     3) у разi використання iнформацiї про сертифiкованi типовi судна, якi пройшли оцiнку вiдповiдностi, - модуль A чи модуль A1 з додатковими вимогами, зазначеними в пунктi 22 цього Технiчного регламенту, чи модуль G або H.

     19. Визначення рiвня шуму стосовно продукцiї, зазначеної у пiдпунктi 8 пункту 3 цього Технiчного регламенту, здiйснюється виробником чи уповноваженим представником iз застосуванням модуля A1 з додатковими вимогами, зазначеними в пунктi 22 цього Технiчного регламенту, чи модуля G або H.

     20. Виробник зобов'язаний пiдготувати технiчну документацiю, яка включає всi стадiї проектування, виробництва та експлуатацiї суден, дає змогу оцiнити їх вiдповiднiсть вимогам цього Технiчного регламенту i мiстить:

     1) данi про методи, якi використовувалися виробником для перевiрки вiдповiдностi продукцiї вимогам цього Технiчного регламенту;

     2) опис конструкцiї, iнформацiю про виробництво, експлуатацiю продукцiї та оцiнку її вiдповiдностi;

     3) загальний опис типу продукцiї;

     4) конструкторськi, технологiчнi креслення i схеми складових частин двигуна, монтажних компонентiв, циклiв роботи, а також описи i пояснення, необхiднi для його експлуатацiї;

     5) список застосованих повнiстю або частково стандартiв, включених до перелiку нацiональних стандартiв, якi вiдповiдають європейським гармонiзованим стандартам та добровiльне застосування яких може сприйматися як доказ вiдповiдностi продукцiї вимогам цього Технiчного регламенту;

(пiдпункт 5 пункту 20 у редакцiї постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 28.08.2013р. N 632)

     6) розрахунки елементiв конструкцiї судна та результати проведених перевiрок;

     7) звiт про випробування чи розрахунки остiйностi, проведенi вiдповiдно до пiдпунктiв 2 i 3 пункту 9 цього Технiчного регламенту;

     8) звiт про випробування стосовно обсягу викидiв вiдпрацьованих газiв, результати яких пiдтверджують вiдповiднiсть продукцiї вимогам пункту 12 цього Технiчного регламенту;

     9) звiт про випробування рiвня шуму чи посилання на данi про судно, якi пiдтверджують його вiдповiднiсть вимогам пункту 13 цього Технiчного регламенту.

     Технiчна документацiя зберiгається разом з декларацiєю про вiдповiднiсть протягом 10 рокiв пiсля виготовлення останньої одиницi продукцiї i подається на вимогу органiв ринкового нагляду для перевiрки.

     21. Виробник зобов'язаний подавати на запити органiв ринкового нагляду звiти про вiдповiднiсть продукцiї вимогам, що зазначенi у пунктi 8 цього Технiчного регламенту, складенi призначеним органом.

     22. Здiйснення внутрiшнього контролю за виробництвом передбачає проведення виробником чи його уповноваженим представником випробувань на остiйнiсть, плавучiсть та рiвень шуму (щодо суден iз стацiонарним або рушiйно-стерновим двигуном без вбудованого випускного трубопроводу i суден для iндивiдуального користування) пiд вiдповiдальнiсть обраного ним призначеного органу на одному або кiлькох суднах згiдно з модулем A1.

     Випробування на рiвень шуму пiдвiсних та рушiйно-стернових двигунiв проводяться їх виробником чи уповноваженим представником пiд вiдповiдальнiсть обраного ним призначеного органу на одному чи кiлькох двигунах кожного типу згiдно з модулем A1.

     У разi проведення випробування кiлькох двигунiв одного типу застосовується статистичний метод перевiрки його вiдповiдностi згiдно з пунктом 24 цього Технiчного регламенту.

     23. Оцiнка вiдповiдностi двигунiв, зазначених у цьому Технiчному регламентi, вимогам щодо норм викидiв вiдпрацьованих газiв за вiдсутностi у виробника системи управлiння якiстю, здiйснюється шляхом проведення перевiрки вiдповiдно до встановленої призначеним органом перiодичностi.

     У разi коли норми викидiв вiдпрацьованих газiв не вiдповiдають установленим вимогам або вiдомостi, поданi виробником призначеному органу, потребують перевiрки, застосовується процедура, що передбачає обкатку вiдповiдно до специфiкацiї виробника будь-якого двигуна з вiдповiдної серiї продукцiї, призначеної для випробування, згiдно з пунктом 12 цього Технiчного регламенту. У разi перевищення двигуном норм викидiв вiдпрацьованих газiв виробник звертається до призначеного органу з метою проведення замiрiв на кiлькох двигунах такої серiї з урахуванням показникiв двигуна, що не пройшов випробування.

     24. Перевiрка вiдповiдностi двигунiв вимогам цього Технiчного регламенту може проводитися iз застосуванням статистичного методу, який передбачає:

     1) вiдбiр зразкiв з вiдповiдної серiї двигунiв у кiлькостi (n), що визначається виробником за погодженням з призначеним органом;

     2) визначення середнього арифметичного значення (X) показникiв, отриманих за результатами перевiрки зразкiв, яке розраховується окремо для кожного з регламентованих компонентiв вiдпрацьованих газiв та рiвня шуму.

     Продукцiя вважається такою, що вiдповiдає вимогам до обсягу викидiв вiдпрацьованих газiв та рiвня шуму, якщо X + k · S Ј L,

     де X - середнє арифметичне значення показникiв;

     k - статистичний фактор, який залежить вiд n таким чином:

n 2 3 4 5 6 7 8 9 10
k 0,973 0,613 0,489 0,421 0,376 0,342 0,317 0,296 0,279

 

n 11 12 13 14 15 16 17 18 19
k 0,265 0,253 0,242 0,233 0,224 0,216 0,21 0,203 0,198

     L - норма вiдповiдного значення показника;

     S - стандартне вiдхилення, яке обчислюється за формулою:

     S2 = е (x - X)2 / (n - 1),

     де x - значення показника окремого зразка;

     n - кiлькiсть двигунiв, якi пiдлягають перевiрцi (визначається за таблицею).

     Якщо n і 20, то k = 086 / Цn.

     25. Цей Технiчний регламент не обмежує виробника у застосуваннi бiльш складних модулiв.

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабiнету Мiнiстрiв України
вiд 9 листопада 2011 р. N 1147

ПЛАН
заходiв щодо застосування Технiчного регламенту прогулянкових суден на 2011 - 2015 роки

Найменування заходу Вiдповiдальнi за виконання Строки виконання
Пiдготовчий етап
1. Формування та опублiкування перелiку нацiональних стандартiв, добровiльне застосування яких може сприйматися як доказ вiдповiдностi продукцiї вимогам Технiчного регламенту прогулянкових суден (далi - Технiчний регламент) Мiнекономрозвитку
Мiнiнфраструктури
щороку
2. Приведення нормативно-правових актiв мiнiстерств у вiдповiднiсть з положеннями Технiчного регламенту Мiнiнфраструктури
Мiнекономрозвитку
2012 - 2013 роки
3. Популяризацiя впровадження Технiчного регламенту в засобах масової iнформацiї, шляхом проведення семiнарiв, конференцiй - " - щороку
4. Пiдготовка вiтчизняних пiдприємств до виготовлення продукцiї вiдповiдно до вимог Технiчного регламенту - " - 2012 - 2015 роки
5. Пiдготовка органiв з оцiнки вiдповiдностi до виконання робiт з пiдтвердження вiдповiдностi продукцiї вимогам Технiчного регламенту Мiнекономрозвитку
Мiнiнфраструктури
2011 - 2012 роки
Добровiльне застосування Технiчного регламенту
6. Добровiльне застосування Технiчного регламенту пiдприємствами з проведенням процедури оцiнки вiдповiдностi згiдно з Технiчним регламентом Мiнiнфраструктури 2012 - 2015 роки
7. Поетапне розроблення, актуалiзацiя та впровадження нацiональних стандартiв, якi вiдповiдають європейським гармонiзованим стандартам, вiдповiдно до щорiчних планiв державної стандартизацiї; доопрацювання та внесення змiн до нацiональних стандартiв вiдповiдно до щорiчних планiв державної стандартизацiї Мiнiнфраструктури
Мiнекономрозвитку
щороку
8. Визначення органiв для проведення оцiнки вiдповiдностi прогулянкових суден вимогам Технiчного регламенту Мiнекономрозвитку
Мiнiнфраструктури
2011 - 2012 роки
Обов'язкове застосування Технiчного регламенту
9. Пiдготовка проектiв щодо внесення змiн до Технiчного регламенту за результатами його добровiльного застосування (у разi потреби) Мiнiнфраструктури
Мiнекономрозвитку
2015 рiк
10. Забезпечення обов'язкового застосування пiдприємствами, установами та органiзацiями Технiчного регламенту - " - постiйно,
починаючи з 2016 року
 
(план iз змiнами, внесеними згiдно з постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 28.08.2013р. N 632)
Copyright © 2022 НТФ «Интес»
Все права сохранены.