ЗАКОН УКРАЇНИ

Про соцiальнi послуги

Цей Закон визначає основнi органiзацiйнi та правовi засади надання соцiальних послуг, спрямованих на профiлактику складних життєвих обставин, подолання або мiнiмiзацiю їх негативних наслiдкiв, особам/сiм'ям, якi перебувають у складних життєвих обставинах.

Роздiл I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення основних термiнiв

1. У цьому Законi термiни вживаються в такому значеннi:

1) базовi соцiальнi послуги - соцiальнi послуги, надання яких отримувачам соцiальних послуг вiдповiдно до цього Закону забезпечується Київською та Севастопольською мiськими державними адмiнiстрацiями, районними, районними у мiстах Києвi та Севастополi державними адмiнiстрацiями, виконавчими органами мiських рад мiст обласного значення, а також виконавчими органами сiльських, селищних, мiських рад об'єднаних територiальних громад, створених згiдно iз законом та перспективним планом формування територiй громад i визнаних Кабiнетом Мiнiстрiв України спроможними в порядку, встановленому законом (далi - ради об'єднаних територiальних громад);

2) визначення потреб населення адмiнiстративно-територiальної одиницi/територiальної громади у соцiальних послугах - збiр, узагальнення та аналiз iнформацiї про наявнiсть на територiї вiдповiдної адмiнiстративно-територiальної одиницi вразливих груп населення, осiб/сiмей, якi перебувають у складних життєвих обставинах i не можуть самостiйно їх подолати, про їхнi потреби у соцiальних послугах, на основi результатiв яких приймаються управлiнськi рiшення щодо органiзацiї надання таких послуг;

3) вразливi групи населення - особи/сiм'ї, якi мають найвищий ризик потрапляння у складнi життєвi обставини через вплив несприятливих зовнiшнiх та/або внутрiшнiх чинникiв;

4) забезпечення найкращих iнтересiв отримувачiв соцiальних послуг - дiї та рiшення, спрямованi на задоволення iндивiдуальних потреб отримувачiв соцiальних послуг вiдповiдно до вiку, статi, стану здоров'я, особливостей iнтелектуального та фiзичного розвитку, життєвого досвiду, родинної, культурної, етнiчної та iншої належностi, потреб та iнтересiв дiтей, осiб з iнвалiднiстю, осiб, визнаних недiєздатними, осiб, цивiльна дiєздатнiсть яких обмежена, осiб похилого вiку, а також з урахуванням думки отримувачiв соцiальних послуг, якщо вони за вiком, рiвнем розвитку та станом здоров'я можуть її висловити;

5) малозабезпечена особа - особа, середньомiсячний сукупний дохiд якої за останнiх шiсть календарних мiсяцiв, що передують мiсяцю звернення за наданням соцiальних послуг, не перевищує двох прожиткових мiнiмумiв для вiдповiдної категорiї осiб. Середньомiсячний сукупний дохiд особи обчислюється шляхом дiлення середньомiсячного сукупного доходу її сiм'ї на кiлькiсть членiв сiм'ї, якi включаються до її складу. Методика обчислення середньомiсячного сукупного доходу сiм'ї затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi соцiального захисту населення;

6) надавачi соцiальних послуг - юридичнi та фiзичнi особи, фiзичнi особи - пiдприємцi, включенi до роздiлу "Надавачi соцiальних послуг" Реєстру надавачiв та отримувачiв соцiальних послуг;

7) об'єднання надавачiв соцiальних послуг - громадське об'єднання, засновниками та членами якого є надавачi соцiальних послуг, метою дiяльностi якого є захист прав та iнтересiв надавачiв соцiальних послуг;

8) об'єднання отримувачiв соцiальних послуг - громадське об'єднання, засновниками та членами якого є отримувачi соцiальних послуг, їхнi законнi представники, метою дiяльностi якого є захист прав та iнтересiв отримувачiв соцiальних послуг;

9) об'єднання працiвникiв системи надання соцiальних послуг - громадське об'єднання, засновниками та членами якого є працiвники системи надання соцiальних послуг, метою дiяльностi якого є захист прав та iнтересiв працiвникiв системи надання соцiальних послуг, а також iнтересiв громадян, пов'язаних iз професiйною дiяльнiстю у системi надання соцiальних послуг;

10) отримувачi соцiальних послуг - особи/сiм'ї, якi належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах, яким надаються соцiальнi послуги;

11) оцiнка якостi соцiальних послуг - результат показникiв якостi наданої соцiальної послуги;

12) оцiнювання потреб особи/сiм'ї у соцiальних послугах - аналiз належностi особи/сiм'ї до вразливих груп населення, її складних життєвих обставин та визначення iндивiдуальних потреб особи/сiм'ї, перелiку та обсягу соцiальних послуг, яких потребує особа/сiм'я;

13) показники якостi соцiальних послуг - сукупнiсть iндикаторiв, що використовуються для оцiнювання процесу та результатiв дiяльностi надавача соцiальних послуг на вiдповiднiсть встановленим вимогам та результативностi соцiальних послуг щодо профiлактики складних життєвих обставин, подолання або мiнiмiзацiї їх негативних наслiдкiв для осiб/сiмей, якi перебувають у таких обставинах;

14) Реєстр надавачiв та отримувачiв соцiальних послуг - автоматизована iнформацiйно-телекомунiкацiйна система, призначена для збирання, реєстрацiї, накопичення, зберiгання, використання, знеособлення i знищення визначених цим Законом даних про надавачiв та отримувачiв соцiальних послуг;

15) складнi життєвi обставини - обставини, що негативно впливають на життя, стан здоров'я та розвиток особи, функцiонування сiм'ї, якi особа/сiм'я не може подолати самостiйно.

Чинники, що можуть зумовити складнi життєвi обставини:

а) похилий вiк;

б) часткова або повна втрата рухової активностi, пам'ятi;

в) невилiковнi хвороби, хвороби, що потребують тривалого лiкування;

г) психiчнi та поведiнковi розлади, у тому числi внаслiдок вживання психоактивних речовин;

ґ) iнвалiднiсть;

д) бездомнiсть;

е) безробiття;

є) малозабезпеченiсть особи;

ж) поведiнковi розлади у дiтей через розлучення батькiв;

з) ухилення батьками або особами, якi їх замiнюють, вiд виконання своїх обов'язкiв iз виховання дитини;

и) втрата соцiальних зв'язкiв, у тому числi пiд час перебування в мiсцях позбавлення волi;

i) жорстоке поводження з дитиною;

ї) насильство за ознакою статi;

й) домашнє насильство;

к) потрапляння в ситуацiю торгiвлi людьми;

л) шкода, завдана пожежею, стихiйним лихом, катастрофою, бойовими дiями, терористичним актом, збройним конфлiктом, тимчасовою окупацiєю;

16) соцiальне замовлення - засiб регулювання дiяльностi у системi надання соцiальних послуг шляхом залучення на договiрнiй основi надавачiв соцiальних послуг для задоволення потреб осiб/сiмей у соцiальних послугах вiдповiдно до результатiв визначення потреб населення адмiнiстративно-територiальної одиницi/територiальної громади у соцiальних послугах;

17) соцiальнi послуги - дiї, спрямованi на профiлактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мiнiмiзацiю їх негативних наслiдкiв для осiб/сiмей, якi в них перебувають. Особi/сiм'ї можуть надаватися одна або одночасно декiлька соцiальних послуг. Порядок органiзацiї надання соцiальних послуг затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України;

18) супервiзiя - професiйна пiдтримка працiвникiв, якi надають соцiальнi послуги, спрямована на подолання професiйних труднощiв, аналiз та усунення недолiкiв, вдосконалення органiзацiї роботи, стимулювання мотивацiї до роботи, дотримання етичних норм та стандартiв надання соцiальних послуг, запобiгання виникненню професiйного вигорання, забезпечення емоцiйної пiдтримки. Методичнi рекомендацiї щодо супервiзiї затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi соцiального захисту населення.

Стаття 2. Основнi цiлi надання соцiальних послуг

1. Соцiальнi послуги надаються для досягнення таких цiлей:

1) профiлактика складних життєвих обставин;

2) подолання складних життєвих обставин;

3) мiнiмiзацiя негативних наслiдкiв складних життєвих обставин.

Стаття 3. Основнi принципи надання соцiальних послуг

1. Надання соцiальних послуг здiйснюється на принципах:

1) дотримання прав людини, прав дитини та прав осiб з iнвалiднiстю;

2) гуманiзму;

3) забезпечення рiвних прав та можливостей жiнок i чоловiкiв;

4) поваги до честi та гiдностi;

5) толерантностi;

6) законностi;

7) соцiальної справедливостi;

8) доступностi та вiдкритостi;

9) неупередженостi та безпечностi;

10) добровiльностi;

11) iндивiдуального пiдходу;

12) комплексностi;

13) конфiденцiйностi;

14) максимальної ефективностi та прозоростi використання надавачами соцiальних послуг бюджетних та iнших коштiв;

15) забезпечення високого рiвня якостi соцiальних послуг.

Стаття 4. Законодавство про соцiальнi послуги

1. Законодавство про соцiальнi послуги ґрунтується на Конституцiї України i складається з цього Закону, iнших законiв та нормативно-правових актiв, прийнятих вiдповiдно до цього Закону, що регулюють вiдносини у системi надання соцiальних послуг, та мiжнародних договорiв України з питань надання соцiальних послуг, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

Якщо мiжнародним договором України, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, встановлено iншi норми, нiж передбаченi цим Законом, застосовуються норми такого мiжнародного договору.

Стаття 5. Сфера дiї Закону

1. Дiя цього Закону поширюється на громадян України, iноземцiв та осiб без громадянства, якi на законних пiдставах проживають або перебувають на територiї України, у тому числi на осiб, на яких поширюється дiя Закону України "Про бiженцiв та осiб, якi потребують додаткового або тимчасового захисту", i належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах.

Стаття 6. Використання iнформацiї про отримувачiв соцiальних послуг

1. Використання iнформацiї про отримувачiв соцiальних послуг, що стала вiдома пiд час реалiзацiї цього Закону, та iнформацiї, доступ до якої обмежений отримувачами соцiальних послуг, здiйснюється вiдповiдно до законодавства про iнформацiю та захист персональних даних.

Роздiл II
СИСТЕМА НАДАННЯ СОЦIАЛЬНИХ ПОСЛУГ

Стаття 7. Система надання соцiальних послуг

1. Система надання соцiальних послуг - це правова основа, принципи, способи i форми надання соцiальних послуг, сукупнiсть суб'єктiв, що взаємодiють на всiх етапах органiзацiї надання соцiальних послуг.

Стаття 8. Суб'єкти системи надання соцiальних послуг

1. Суб'єктами системи надання соцiальних послуг є:

1) уповноваженi органи у сферi надання соцiальних послуг;

2) отримувачi соцiальних послуг;

3) надавачi соцiальних послуг;

4) об'єднання працiвникiв системи надання соцiальних послуг;

5) об'єднання надавачiв соцiальних послуг;

6) об'єднання отримувачiв соцiальних послуг.

2. Суб'єкти системи надання соцiальних послуг взаємодiють на всiх етапах реалiзацiї цього Закону, зокрема щодо:

1) визначення потреб населення адмiнiстративно-територiальної одиницi/територiальної громади у соцiальних послугах;

2) розроблення та виконання програм надання соцiальних послуг, розроблених за результатами визначення потреб населення адмiнiстративно-територiальної одиницi/територiальної громади у соцiальних послугах;

3) органiзацiї, фiнансування та надання соцiальних послуг;

4) здiйснення монiторингу надання соцiальних послуг, оцiнки їх якостi та контролю за дотриманням вимог, встановлених законодавством про соцiальнi послуги.

Порядок взаємодiї суб'єктiв системи надання соцiальних послуг затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi соцiального захисту населення.

Стаття 9. Основнi напрями державної полiтики у сферi надання соцiальних послуг

1. Основними напрямами державної полiтики у сферi надання соцiальних послуг є:

1) визначення правових засад профiлактики потрапляння осiб/сiмей у складнi життєвi обставини, подолання або мiнiмiзацiї негативних наслiдкiв таких обставин;

2) управлiння системою надання соцiальних послуг;

3) створення умов для формування та розвитку ринку соцiальних послуг;

4) розроблення та виконання державних та мiсцевих цiльових програм;

5) визначення перелiку соцiальних послуг;

6) органiзацiя надання соцiальних послуг;

7) здiйснення науково-методичного, iнформацiйного, кадрового забезпечення системи надання соцiальних послуг;

8) забезпечення дотримання державних стандартiв соцiальних послуг;

9) залучення громадських об'єднань, благодiйних та релiгiйних органiзацiй до участi в реалiзацiї цього Закону.

Стаття 10. Основнi засади функцiонування системи надання соцiальних послуг

1. Основними засадами функцiонування системи надання соцiальних послуг є:

1) профiлактичний характер;

2) вiдповiднiсть соцiальних послуг потребам осiб/сiмей, якi належать до вразливих груп населення або перебувають у складних життєвих обставинах;

3) безперервнiсть, послiдовнiсть надання соцiальних послуг та їх рiзноманiтнiсть, що забезпечуються шляхом взаємодiї суб'єктiв системи надання соцiальних послуг;

4) забезпечення державних гарантiй у сферi надання соцiальних послуг та демонополiзацiї на ринку соцiальних послуг;

5) рiвнiсть прав, обов'язкiв та вiдповiдальностi надавачiв соцiальних послуг державного та недержавного секторiв.

Стаття 11. Уповноваженi органи системи надання соцiальних послуг

1. До уповноважених органiв системи надання соцiальних послуг належать:

1) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi соцiального захисту населення;

2) Рада мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевi державнi адмiнiстрацiї;

3) виконавчi органи мiських рад мiст обласного значення, рад об'єднаних територiальних громад.

2. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi соцiального захисту населення, належать:

1) забезпечення формування державної полiтики у сферi надання соцiальних послуг та здiйснення управлiння системою надання соцiальних послуг;

2) нормативно-правове, органiзацiйно-методичне та iнформацiйне забезпечення надання соцiальних послуг;

3) органiзацiя та координацiя пiдвищення професiйної компетентностi/квалiфiкацiї працiвникiв, якi надають соцiальнi послуги;

4) здiйснення монiторингу надання соцiальних послуг, оцiнки їх якостi та оприлюднення вiдповiдних результатiв;

5) контроль за додержанням вимог цього Закону у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України;

6) забезпечення створення та функцiонування Реєстру надавачiв та отримувачiв соцiальних послуг;

7) координацiя дiяльностi мiсцевих державних адмiнiстрацiй, органiв мiсцевого самоврядування та надавачiв соцiальних послуг щодо реалiзацiї державної полiтики у сферi надання соцiальних послуг;

8) збiр, аналiз та поширення вiдповiдно до законодавства iнформацiї щодо надання соцiальних послуг, кращого нацiонального та мiжнародного досвiду надання соцiальних послуг;

9) затвердження державних стандартiв соцiальних послуг;

10) здiйснення мiжнародного спiвробiтництва з питань надання соцiальних послуг;

11) вирiшення iнших питань щодо надання соцiальних послуг вiдповiдно до закону.

3. До повноважень Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласних, Київської та Севастопольської мiських державних адмiнiстрацiй належать:

1) забезпечення реалiзацiї державної полiтики у сферi надання соцiальних послуг на регiональному рiвнi;

2) узагальнення визначених районними державними адмiнiстрацiями, виконавчими органами мiських рад мiст обласного значення, рад об'єднаних територiальних громад потреб у соцiальних послугах, оприлюднення вiдповiдних результатiв;

3) iнформування населення регiону про перелiк соцiальних послуг, їх змiст i порядок надання у формi, доступнiй для сприйняття особами з будь-яким видом порушення здоров'я;

4) забезпечення ведення Реєстру надавачiв та отримувачiв соцiальних послуг на регiональному рiвнi;

5) затвердження, забезпечення фiнансування та виконання регiональних програм в частинi забезпечення потреб осiб/сiмей у соцiальних послугах, розроблених за результатами визначення потреб населення адмiнiстративно-територiальної одиницi/територiальної громади у соцiальних послугах;

6) здiйснення контролю за додержанням вимог цього Закону у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України;

7) здiйснення на регiональному рiвнi монiторингу надання соцiальних послуг, оцiнки їх якостi та оприлюднення вiдповiдних результатiв;

8) координацiя дiяльностi суб'єктiв системи надання соцiальних послуг на регiональному рiвнi;

9) забезпечення взаємодiї надавачiв соцiальних послуг та органiв, установ, закладiв, фiзичних осiб - пiдприємцiв, якi в межах своєї компетенцiї надають на регiональному рiвнi допомогу вразливим групам населення та особам/сiм'ям, якi перебувають у складних життєвих обставинах, та/або здiйснюють їх захист;

10) збiр, аналiз та поширення вiдповiдно до законодавства iнформацiї щодо надання соцiальних послуг, сприяння впровадженню кращого досвiду надання соцiальних послуг;

11) органiзацiя та забезпечення пiдвищення професiйної компетентностi/квалiфiкацiї працiвникiв, якi надають соцiальнi послуги;

12) забезпечення надання на територiї вiдповiдної адмiнiстративно-територiальної одиницi соцiальних послуг особам/сiм'ям вiдповiдно до їхнiх потреб;

13) здiйснення контролю за цiльовим використанням бюджетних коштiв, спрямованих на фiнансування соцiальних послуг;

14) забезпечення дотримання прав отримувачiв соцiальних послуг;

15) призначення керiвникiв утворених ними надавачiв соцiальних послуг, дiяльнiсть яких фiнансується за рахунок коштiв вiдповiдного бюджету;

16) вирiшення iнших питань щодо надання соцiальних послуг вiдповiдно до закону.

До повноважень Київської та Севастопольської мiських державних адмiнiстрацiй належать також повноваження, передбаченi пунктом 4 частини четвертої цiєї статтi.

4. До повноважень районних, районних у мiстах Києвi та Севастополi державних адмiнiстрацiй, виконавчих органiв мiських рад мiст обласного значення, рад об'єднаних територiальних громад належать:

1) визначення потреб населення адмiнiстративно-територiальної одиницi/територiальної громади у соцiальних послугах, у тому числi iз залученням надавачiв соцiальних послуг недержавного сектору, оприлюднення вiдповiдних результатiв;

2) iнформування населення про перелiк соцiальних послуг, їх змiст i порядок надання у формi, доступнiй для сприйняття особами з будь-яким видом порушення здоров'я;

3) здiйснення заходiв для виявлення вразливих груп населення та осiб/сiмей, якi перебувають у складних життєвих обставинах;

4) забезпечення за результатами оцiнювання потреб особи/сiм'ї надання базових соцiальних послуг особам/сiм'ям вiдповiдно до їхнiх потреб, вжиття заходiв з надання iнших соцiальних послуг таким особам/сiм'ям шляхом створення мережi надавачiв соцiальних послуг державного/комунального сектору та/або залучення надавачiв соцiальних послуг недержавного сектору (шляхом соцiального замовлення, державно-приватного партнерства, конкурсу соцiальних проектiв, соцiальних програм тощо), та/або на умовах договору з уповноваженими органами, передбаченими пунктами 2 i 3 частини першої цiєї статтi;

6) забезпечення пiдвищення професiйної компетентностi/квалiфiкацiї працiвникiв надавачiв соцiальних послуг, утворених ними;

7) координацiя дiяльностi суб'єктiв системи надання соцiальних послуг на мiсцевому рiвнi;

8) забезпечення взаємодiї надавачiв соцiальних послуг та органiв, установ, закладiв, фiзичних осiб - пiдприємцiв, якi в межах своєї компетенцiї надають на територiї вiдповiдної адмiнiстративно-територiальної одиницi/територiальної громади допомогу вразливим групам населення та особам/сiм'ям, якi перебувають у складних життєвих обставинах, та/або здiйснюють їх захист;

9) збiр, аналiз та поширення вiдповiдно до законодавства iнформацiї щодо надання соцiальних послуг, сприяння впровадженню кращого досвiду надання соцiальних послуг;

10) забезпечення ведення Реєстру надавачiв та отримувачiв соцiальних послуг на мiсцевому рiвнi;

11) здiйснення монiторингу надання соцiальних послуг, оцiнки їх якостi, оприлюднення вiдповiдних результатiв;

12) здiйснення контролю за цiльовим використанням бюджетних коштiв, спрямованих на фiнансування соцiальних послуг;

13) здiйснення контролю за додержанням вимог цього Закону у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України;

14) забезпечення дотримання прав отримувачiв соцiальних послуг;

15) призначення керiвникiв утворених ними надавачiв соцiальних послуг, дiяльнiсть яких фiнансується за рахунок коштiв вiдповiдного бюджету/бюджетiв;

16) вирiшення iнших питань щодо надання соцiальних послуг вiдповiдно до закону.

Монiторинг надання соцiальних послуг та оцiнка їх якостi здiйснюються у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України, за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi соцiального захисту населення.

Стаття 12. Отримувачi соцiальних послуг

1. Отримувач соцiальних послуг має право на:

1) отримання соцiальних послуг вiдповiдно до умов та порядку їх надання, визначених законодавством про соцiальнi послуги та договором про надання соцiальних послуг;

2) повагу до честi i гiдностi, уважне та гуманне ставлення з боку суб'єктiв системи надання соцiальних послуг;

3) отримання вiд суб'єктiв системи надання соцiальних послуг повної та вичерпної iнформацiї про свої права, обов'язки, порядок i умови надання соцiальних послуг у формi, доступнiй для сприйняття особами з будь-яким видом порушення здоров'я;

4) iндивiдуальний пiдхiд, що враховує потреби кожної особи/сiм'ї;

5) вiльний вибiр надавачiв соцiальних послуг;

6) вiдмову вiд соцiальних послуг, крiм випадкiв обов'язкового надання соцiальних послуг, визначених законом;

7) конфiденцiйнiсть iнформацiї особистого характеру, що стала вiдома суб'єктам системи надання соцiальних послуг пiд час реалiзацiї цього Закону;

8) доступ до iнформацiї, що мiститься в його особовiй справi як отримувача соцiальних послуг;

9) повагу до приватного життя, на свободу думки та висловлювань;

10) захист своїх прав i законних iнтересiв, у тому числi в судовому порядку;

11) отримання вiд надавачiв соцiальних послуг у письмовому виглядi обґрунтування вiдмови у наданнi соцiальних послуг;

12) участь в оцiнюваннi його потреб у соцiальних послугах;

13) спiлкування зi своїми рiдними, близькими та iншими особами;

14) одночасне одержання кiлькох соцiальних послуг;

15) iншi права, передбаченi законодавством про соцiальнi послуги.

Реалiзацiя прав отримувачiв соцiальних послуг здiйснюється з урахуванням необхiдностi забезпечення найкращих iнтересiв отримувачiв соцiальних послуг.

2. Отримувачi соцiальних послуг, їхнi законнi представники зобов'язанi:

1) надавати повну i достовiрну iнформацiю, необхiдну для визначення їхнiх потреб у соцiальних послугах, права на отримання соцiальних послуг та визначення умов договору про надання соцiальних послуг;

2) виконувати умови договору про надання соцiальних послуг;

3) дотримуватися правил внутрiшнього розпорядку роботи надавачiв соцiальних послуг;

4) своєчасно iнформувати надавачiв соцiальних послуг про всi обставини, що впливають на надання або припинення надання соцiальних послуг;

5) ставитися з повагою до надавачiв соцiальних послуг та їх працiвникiв;

6) не перешкоджати наданню соцiальних послуг, у тому числi iншим особам;

7) дбайливо ставитися до майна надавачiв соцiальних послуг, що використовується пiд час надання соцiальних послуг.

Стаття 13. Надавачi соцiальних послуг

1. Надавачi соцiальних послуг провадять свою дiяльнiсть вiдповiдно до законодавства про соцiальнi послуги, на пiдставi установчих та iнших документiв, якими визначено перелiк соцiальних послуг та категорiї осiб, яким надаються такi послуги, за умови забезпечення їх вiдповiдностi критерiям дiяльностi надавачiв соцiальних послуг, встановленим Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Надавачi соцiальних послуг можуть належати до державного, комунального або недержавного секторiв.

2. До надавачiв соцiальних послуг державного/комунального сектору належать надавачi соцiальних послуг, утворенi органами, зазначеними у частинi першiй статтi 11 цього Закону, дiяльнiсть яких фiнансується за рахунок коштiв вiдповiдного бюджету/бюджетiв.

До надавачiв соцiальних послуг державного/комунального сектору належать:

1) установи/заклади надання соцiальних послуг (стацiонарнi, реабiлiтацiйнi, тимчасового перебування);

2) iншi установи/заклади соцiальної пiдтримки (обслуговування), у тому числi спецiалiзованi служби пiдтримки осiб, постраждалих вiд домашнього насильства та насильства за ознакою статi.

З метою оптимiзацiї та комплексного пiдходу до надання соцiальних послуг можуть утворюватися комплекснi установи/заклади надання соцiальних послуг, структурнi або вiдокремленi (територiальнi) пiдроздiли яких надають рiзнi соцiальнi послуги рiзним групам населення.

Керiвник надавача соцiальних послуг державного/комунального сектору призначається на посаду на конкурснiй основi за контрактом. Положення про конкурсну комiсiю, умови та порядок проведення конкурсу затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Типове положення про установи/заклади, що надають соцiальнi послуги, затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Соцiальнi послуги можуть надаватися у центрах зайнятостi, закладах охорони здоров'я, освiти, культури тощо.

3. До надавачiв соцiальних послуг недержавного сектору належать пiдприємства, установи, органiзацiї, крiм визначених частиною другою цiєї статтi, громадськi об'єднання, благодiйнi, релiгiйнi органiзацiї, фiзичнi особи - пiдприємцi та фiзичнi особи, якi надають соцiальнi послуги з догляду вiдповiдно до цього Закону без здiйснення пiдприємницької дiяльностi.

4. Працiвники надавачiв соцiальних послуг державного/комунального та недержавного секторiв та фiзичнi особи, якi надають соцiальнi послуги з догляду вiдповiдно до цього Закону без здiйснення пiдприємницької дiяльностi, забезпечують надання соцiальних послуг на професiйнiй основi вiдповiдно до вимог цього Закону.

До працiвникiв надавачiв соцiальних послуг державного/комунального та недержавного секторiв належать фахiвцi та професiонали (соцiальнi працiвники, фахiвцi iз соцiальної роботи, соцiальнi менеджери та iншi) та соцiальнi робiтники.

Квалiфiкацiйнi вимоги до працiвникiв надавачiв соцiальних послуг, порядок атестацiї фахiвцiв та професiоналiв надавачiв соцiальних послуг визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi соцiального захисту населення.

Пiдготовку, перепiдготовку та пiдвищення квалiфiкацiї фахiвцiв та професiоналiв надавачiв соцiальних послуг здiйснюють заклади освiти (у тому числi заклади пiслядипломної освiти), що мають вiдповiдну лiцензiю, видану в установленому порядку. До пiдвищення квалiфiкацiї зазначених фахiвцiв та професiоналiв можуть залучатися громадськi об'єднання, мiжнароднi органiзацiї, благодiйнi, релiгiйнi та неурядовi органiзацiї, установи та органiзацiї, що мають досвiд роботи з вiдповiдними вразливими групами населення. Програми пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї таких осiб затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi освiти, за погодженням iз центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi соцiального захисту населення.

Пiдготовка, перепiдготовка та пiдвищення квалiфiкацiї соцiальних робiтникiв здiйснюються шляхом формального або неформального професiйного навчання вiдповiдно до законодавства.

Фiзичнi особи, якi надають соцiальнi послуги з догляду вiдповiдно до цього Закону без здiйснення пiдприємницької дiяльностi, проходять пiдготовку та перепiдготовку у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Уповноваженi органи у системi надання соцiальних послуг можуть проводити семiнари, тренiнги тощо для працiвникiв, якi надають соцiальнi послуги, та фiзичних осiб, якi надають соцiальнi послуги з догляду вiдповiдно до цього Закону без здiйснення пiдприємницької дiяльностi.

5. Оплата працi працiвникiв надавачiв соцiальних послуг має забезпечувати належнi матерiально-побутовi умови для ефективної дiяльностi працiвникiв, пiдвищувати престижнiсть професiї, сприяти пiдвищенню квалiфiкацiї працiвникiв.

Умови оплати працi працiвникiв надавачiв соцiальних послуг державного/комунального сектору визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України. Мiсцевi органи виконавчої влади та органи мiсцевого самоврядування можуть встановлювати додатковi стимулюючi виплати працiвникам надавачiв соцiальних послуг.

6. Фiзичнi особи, якi надають соцiальнi послуги з догляду вiдповiдно до цього Закону без здiйснення пiдприємницької дiяльностi, можуть надавати соцiальнi послуги з догляду на непрофесiйнiй основi без проходження навчання та дотримання державних стандартiв соцiальних послуг отримувачам соцiальних послуг з числа членiв своєї сiм'ї, якi спiльно проживають, пов'язанi спiльним побутом, мають взаємнi права i обов'язки та є:

1) особами з iнвалiднiстю I групи;

2) дiтьми з iнвалiднiстю;

3) громадянами похилого вiку з когнiтивними порушеннями;

4) невилiковно хворими, якi через порушення функцiй органiзму не можуть самостiйно пересуватися та самообслуговуватися;

5) дiтьми, яким не встановлено iнвалiднiсть, але якi є хворими на тяжкi перинатальнi ураження нервової системи, тяжкi вродженi вади розвитку, рiдкiснi орфаннi захворювання, онкологiчнi, онкогематологiчнi захворювання, дитячий церебральний паралiч, тяжкi психiчнi розлади, цукровий дiабет I типу (iнсулiнозалежнi), гострi або хронiчнi захворювання нирок IV ступеня, дiтьми, якi отримали тяжку травму, потребують трансплантацiї органа, потребують палiативної допомоги. Перелiк зазначених тяжких захворювань, розладiв, травм, станiв дiтей, яким не встановлено iнвалiднiсть, затверджує Кабiнет Мiнiстрiв України.

7. Фiзичним особам, якi надають соцiальнi послуги з догляду вiдповiдно до цього Закону без здiйснення пiдприємницької дiяльностi, виплачується компенсацiя за догляд.

Розмiр компенсацiї за догляд фiзичним особам, якi надають соцiальнi послуги з догляду вiдповiдно до цього Закону без здiйснення пiдприємницької дiяльностi на непрофесiйнiй основi, незалежно вiд кiлькостi осiб, за якими здiйснюється догляд, розраховується як рiзниця мiж прожитковим мiнiмумом на одну особу в розрахунку на мiсяць, встановленим законом на 1 сiчня календарного року, в якому надаються соцiальнi послуги, та середньомiсячним сукупним доходом фiзичної особи - надавача соцiальної послуги за попереднiх шiсть мiсяцiв, що передують мiсяцю подання заяви про згоду надавати соцiальнi послуги. Середньомiсячний сукупний дохiд фiзичної особи - надавача соцiальної послуги обчислюється шляхом дiлення середньомiсячного сукупного доходу її сiм'ї на кiлькiсть членiв сiм'ї, якi включаються до її складу. Методика обчислення середньомiсячного сукупного доходу сiм'ї затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi соцiального захисту населення.

Розмiр компенсацiї за догляд фiзичним особам, якi надають соцiальнi послуги з догляду вiдповiдно до цього Закону без здiйснення пiдприємницької дiяльностi на професiйнiй основi, визначається з розрахунку 70 вiдсоткiв мiнiмальної заробiтної плати у погодинному розмiрi за одну годину догляду за однiєю особою, але не бiльше 360 годин на мiсяць.

Компенсацiя за догляд фiзичним особам, якi надають соцiальнi послуги з догляду вiдповiдно до цього Закону без здiйснення пiдприємницької дiяльностi на професiйнiй основi, виплачується фiзичним особам - надавачам соцiальних послуг, якi не перебувають у трудових вiдносинах, не є фiзичними особами - пiдприємцями, не провадять незалежної професiйної дiяльностi (наукової, лiтературної, артистичної, художньої, освiтньої або викладацької, а також медичної, юридичної практики, у тому числi адвокатської, нотарiальної дiяльностi тощо), не перебувають на облiку як безробiтнi.

Компенсацiя за догляд фiзичним особам, якi надають соцiальнi послуги з догляду вiдповiдно до цього Закону без здiйснення пiдприємницької дiяльностi на професiйнiй основi, виплачується вiдповiдно до тристороннього договору про надання соцiальних послуг з догляду, що укладається у письмовiй формi мiж фiзичною особою - надавачем соцiальних послуг з догляду, отримувачем соцiальних послуг з догляду або його законним представником та структурним пiдроздiлом з питань соцiального захисту населення районних, районних у мiстах Києвi та Севастополi державних адмiнiстрацiй, виконавчих органiв мiської ради мiст обласного значення, рад об'єднаних територiальних громад.

Однiєю з iстотних умов такого договору є кiлькiсть годин надання соцiальних послуг з догляду на мiсяць.

Порядок подання та оформлення документiв, призначення i виплати компенсацiї за догляд затверджує Кабiнет Мiнiстрiв України.

8. Надавачi соцiальних послуг зобов'язанi:

1) забезпечувати найкращi iнтереси отримувачiв соцiальних послуг пiд час надання таких послуг;

2) забезпечувати навчання та пiдвищення квалiфiкацiї працiвникiв, якi надають соцiальнi послуги;

3) проводити оцiнювання потреб особи/сiм'ї у соцiальних послугах;

4) взаємодiяти з iншими суб'єктами системи надання соцiальних послуг, а також з органами, установами, закладами, фiзичними особами - пiдприємцями, якi в межах своєї компетенцiї надають на територiї вiдповiдної адмiнiстративно-територiальної одиницi або територiальної громади допомогу вразливим групам населення та особам/сiм'ям, якi перебувають у складних життєвих обставинах, та/або здiйснюють їх захист;

5) iнформувати населення та кожного отримувача соцiальних послуг про перелiк соцiальних послуг, якi вони надають, змiст та обсяги таких послуг, умови i порядок їх отримання у формi, доступнiй для сприйняття особами з будь-яким видом порушення здоров'я;

6) надавати допомогу отримувачам соцiальних послуг у вирiшеннi їхнiх соцiально-побутових питань, у тому числi шляхом представлення їхнiх iнтересiв;

7) вносити вiдомостi про отримувачiв соцiальних послуг до Реєстру надавачiв та отримувачiв соцiальних послуг;

8) дотримуватися принципiв надання соцiальних послуг;

9) надавати соцiальнi послуги вiдповiдно до державних стандартiв соцiальних послуг;

10) не розголошувати iнформацiю особистого характеру, що стала їм вiдома пiд час надання отримувачам соцiальних послуг;

11) сприяти здiйсненню монiторингу надання соцiальних послуг та оцiнки їх якостi уповноваженими органами у системi надання соцiальних послуг;

12) додержуватися iнших вимог законодавства про соцiальнi послуги.

9. Надавачi соцiальних послуг мають право:

1) запитувати та отримувати в органах державної влади та органах мiсцевого самоврядування iнформацiю, необхiдну для органiзацiї надання соцiальних послуг;

2) залучати на договiрнiй основi пiдприємства, установи, органiзацiї до надання соцiальних послуг;

3) залучати грошовi кошти та iншi ресурси (людськi, матерiальнi, iнформацiйнi тощо), необхiднi для надання соцiальних послуг.

10. Надавачi соцiальних послуг за рахунок власних коштiв гарантують працiвникам, якi надають соцiальнi послуги:

1) створення належних умов для професiйної дiяльностi;

2) проведення профiлактичного медичного огляду;

3) захист професiйної честi, гiдностi та дiлової репутацiї, у тому числi в судовому порядку;

4) пiдвищення квалiфiкацiї у встановленому порядку;

5) забезпечення спецiальним одягом, взуттям, iнвентарем, велосипедами, проїзними квитками або виплату грошової компенсацiї за їх придбання;

6) створення безпечних умов працi;

7) забезпечення супервiзiї.

11. До надання соцiальних послуг можуть залучатися волонтери вiдповiдно до закону.

Стаття 14. Об'єднання працiвникiв системи надання соцiальних послуг, об'єднання надавачiв та отримувачiв соцiальних послуг

1. Уповноваженi органи системи надання соцiальних послуг у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi соцiального захисту населення, можуть залучати на платнiй або безоплатнiй основi об'єднання працiвникiв системи надання соцiальних послуг, об'єднання надавачiв та отримувачiв соцiальних послуг до:

2) здiйснення монiторингу надання соцiальних послуг, оцiнки їх якостi, аналiзу вiдповiдностi соцiальних послуг визначеним потребам у соцiальних послугах;

3) iнформування населення про перелiк соцiальних послуг, їх змiст та порядок надання у формi, доступнiй для сприйняття особами з будь-яким видом порушення здоров'я;

4) пiдвищення професiйної компетентностi/квалiфiкацiї працiвникiв, якi надають соцiальнi послуги;

5) розроблення та/або вдосконалення нормативно-правових актiв з питань надання соцiальних послуг, з питань пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї працiвникiв, якi надають соцiальнi послуги, та фiзичних осiб, якi надають соцiальнi послуги з догляду вiдповiдно до цього Закону без здiйснення пiдприємницької дiяльностi;

6) вивчення та впровадження кращого досвiду надання соцiальних послуг;

7) здiйснення монiторингу взаємодiї суб'єктiв системи надання соцiальних послуг;

8) надання допомоги особам у реалiзацiї права на отримання соцiальних послуг;

9) розроблення мiсцевих програм, що передбачають надання соцiальних послуг.

2. Об'єднання працiвникiв системи надання соцiальних послуг, об'єднання надавачiв та отримувачiв соцiальних послуг мають право здiйснювати iншi заходи з питань надання соцiальних послуг вiдповiдно до законодавства про соцiальнi послуги та статуту таких об'єднань.

Стаття 15. Реєстр надавачiв та отримувачiв соцiальних послуг

1. Реєстр надавачiв та отримувачiв соцiальних послуг (далi - Реєстр) створюється для забезпечення:

1) реалiзацiї права особи/сiм'ї на соцiальнi послуги;

2) профiлактики складних життєвих обставин;

3) подолання складних життєвих обставин;

4) мiнiмiзацiї негативних наслiдкiв складних життєвих обставин;

5) облiку надавачiв, отримувачiв соцiальних послуг та послуг, що їм надаються;

6) координацiї дiяльностi у системi надання соцiальних послуг.

2. Реєстр складається з роздiлiв про надавачiв соцiальних послуг, окремо - про фiзичних осiб, якi надають соцiальнi послуги з догляду вiдповiдно до цього Закону без здiйснення пiдприємницької дiяльностi, та про отримувачiв соцiальних послуг.

3. До роздiлу про надавачiв соцiальних послуг (крiм фiзичних осiб, якi надають соцiальнi послуги з догляду вiдповiдно до цього Закону без здiйснення пiдприємницької дiяльностi) вносяться такi вiдомостi:

1) найменування (для фiзичних осiб - пiдприємцiв - прiзвище, iм'я, по батьковi), у тому числi скорочене (за наявностi);

2) iдентифiкацiйний код юридичної особи згiдно з Єдиним державним реєстром пiдприємств i органiзацiй України чи реєстрацiйний номер облiкової картки платника податкiв фiзичної особи - пiдприємця з Єдиного державного реєстру юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань або серiя та номер паспорта (для фiзичних осiб, якi через свої релiгiйнi переконання вiдмовилися вiд прийняття реєстрацiйного номера облiкової картки платника податкiв, повiдомили про це вiдповiдний контролюючий орган i мають вiдмiтку в паспортi про право здiйснювати платежi за серiєю та номером паспорта);

3) органiзацiйно-правова форма, вид громадського об'єднання, благодiйної чи релiгiйної органiзацiї;

4) мiсцезнаходження (для юридичної особи) та мiсце реєстрацiї мiсця проживання або мiсце фактичного проживання (для фiзичної особи - пiдприємця), контактнi телефони;

5) перелiк соцiальних послуг, якi має право надавати надавач соцiальних послуг, їх змiст та обсяг, умови i порядок отримання;

6) дата та результати здiйснення уповноваженими органами контролю за дотриманням надавачем соцiальних послуг вимог, встановлених законодавством про соцiальнi послуги.

4. До роздiлу про надавачiв соцiальних послуг - фiзичних осiб, якi надають соцiальнi послуги з догляду вiдповiдно до цього Закону без здiйснення пiдприємницької дiяльностi, вносяться такi вiдомостi:

1) прiзвище, iм'я, по батьковi;

2) реєстрацiйний номер облiкової картки платника податкiв згiдно з Державним реєстром фiзичних осiб - платникiв податкiв або серiя та номер паспорта (для фiзичних осiб, якi через свої релiгiйнi переконання вiдмовилися вiд прийняття реєстрацiйного номера облiкової картки платника податкiв, повiдомили про це вiдповiдний контролюючий орган i мають вiдмiтку в паспортi про право здiйснювати платежi за серiєю та номером паспорта);

3) число, мiсяць, рiк народження;

4) стать;

5) громадянство;

6) мiсце реєстрацiї мiсця проживання або мiсце фактичного проживання (перебування);

7) номер контактного телефону;

8) мiсце (адреса) надання соцiальних послуг з догляду, прiзвище, iм'я, по батьковi та реєстрацiйний номер облiкової картки платника податкiв з Державного реєстру фiзичних осiб - платникiв податкiв або серiя та номер паспорта (для фiзичних осiб, якi через свої релiгiйнi переконання вiдмовилися вiд прийняття реєстрацiйного номера облiкової картки платника податкiв, повiдомили про це вiдповiдний контролюючий орган i мають вiдмiтку в паспортi про право здiйснювати платежi за серiєю та номером паспорта) отримувача соцiальних послуг.

5. До роздiлу про отримувачiв соцiальних послуг вносяться такi вiдомостi:

1) прiзвище, iм'я, по батьковi;

3) число, мiсяць, рiк народження;

4) стать;

5) громадянство;

6) мiсце реєстрацiї мiсця проживання або мiсце фактичного проживання (перебування);

7) мiсце навчання та/або мiсце роботи;

8) номер контактного телефону;

9) дата звернення про надання соцiальних послуг;

10) дата та найменування юридичної особи, прiзвище, iм'я, по батьковi фiзичної особи, яка повiдомила про особу/сiм'ю, якi перебувають у складних життєвих обставинах або в ситуацiях, що загрожують життю та здоров'ю особи/сiм'ї. Згода на внесення персональних даних про фiзичну особу, яка повiдомила про особу/сiм'ю, якi перебувають у складних життєвих обставинах або в ситуацiях, що загрожують життю та здоров'ю особи/сiм'ї, надається цiєю особою з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних";

11) вiдомостi про уповноважений орган системи надання соцiальних послуг та/або надавача соцiальних послуг, який розглянув заяву/повiдомлення про надання соцiальних послуг;

12) дата та результати здiйснення оцiнювання потреб особи/сiм'ї у соцiальних послугах (чинники, що зумовили складнi життєвi обставини, короткий опис складних життєвих обставин, перелiк та обсяг соцiальних послуг, яких потребує особа);

13) дата прийняття рiшення про надання/вiдмову у наданнi соцiальних послуг;

14) пiдстави вiдмови у наданнi соцiальних послуг;

15) вiдомостi про надавачiв соцiальних послуг;

16) дата укладення договору про надання соцiальних послуг;

17) мiсце (адреса) надання соцiальних послуг;

18) вичерпний перелiк заходiв з реалiзацiї iндивiдуального плану надання соцiальних послуг;

19) дата та результати здiйснення монiторингу надання соцiальних послуг, оцiнка їх якостi.

6. Формування Реєстру здiйснюється шляхом внесення до нього вiдповiдної iнформацiї уповноваженими органами системи надання соцiальних послуг та надавачами соцiальних послуг (крiм фiзичних осiб, якi надають соцiальнi послуги з догляду вiдповiдно до цього Закону без здiйснення пiдприємницької дiяльностi).

Внесення вiдомостей до Реєстру здiйснюється протягом однiєї доби з моменту настання вiдповiдної подiї (надходження звернення/повiдомлення про надання соцiальних послуг, здiйснення оцiнювання потреб особи/сiм'ї у соцiальних послугах, прийняття рiшення про надання/вiдмову у наданнi соцiальних послуг, надання соцiальних послуг, у тому числi тих, що надаються одноразово, екстрено (кризово) тощо).

7. Доступ до Реєстру надається:

1) працiвникам надавача соцiальних послуг, до посадових обов'язкiв яких належить внесення iнформацiї до Реєстру, фiзичним особам - пiдприємцям, якi не використовують найману працю, - в частинi внесення до Реєстру iнформацiї, визначеної цим Законом, а також перегляду внесеної ними iнформацiї;

2) працiвникам уповноважених органiв системи надання соцiальних послуг, до посадових обов'язкiв яких належить формування/реалiзацiя державної полiтики у сферi надання соцiальних послуг, - в частинi внесення до Реєстру iнформацiї, визначеної цим Законом, а також перегляду всiєї iнформацiї, що мiститься в Реєстрi.

Доступ зазначених працiвникiв до Реєстру здiйснюється з використанням електронного цифрового пiдпису, сумiсного з програмним забезпеченням Реєстру.

8. Держателем Реєстру є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi соцiального захисту населення.

9. Адмiнiстратором Реєстру є державне пiдприємство, визначене центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi соцiального захисту населення, що належить до сфери його управлiння.

Адмiнiстратор Реєстру здiйснює заходи iз створення, впровадження i супроводження програмного забезпечення Реєстру, вiдповiдає за його технiчне i технологiчне забезпечення, збереження та захист даних Реєстру, здiйснює технiчнi i технологiчнi заходи з надання, блокування та анулювання доступу до Реєстру, органiзовує та проводить навчання щодо роботи з Реєстром.

10. Данi про отримувачiв соцiальних послуг зберiгаються у Реєстрi протягом трьох рокiв пiсля завершення отримання ними соцiальних послуг, про надавачiв соцiальних послуг - фiзичних осiб, якi надають соцiальнi послуги з догляду вiдповiдно до цього Закону без здiйснення пiдприємницької дiяльностi, - протягом трьох рокiв пiсля завершення надання ними соцiальних послуг, про iнших надавачiв соцiальних послуг - протягом трьох рокiв пiсля припинення їхньої дiяльностi з надання соцiальних послуг вiдповiдно до закону.

11. Порядок формування, ведення та доступу до Реєстру затверджує Кабiнет Мiнiстрiв України.

Сукупнiсть вiдомостей про фiзичних осiб (персональнi данi), що мiстяться в Реєстрi, є iнформацiєю з обмеженим доступом. Оброблення таких вiдомостей здiйснюється з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних".

Iнформацiя з Реєстру використовується з додержанням вимог законiв України "Про iнформацiю" та "Про захист персональних даних" виключно для потреб, визначених законодавством про соцiальнi послуги.

Роздiл III
КЛАСИФIКАЦIЯ, ТИПИ СОЦIАЛЬНИХ ПОСЛУГ ТА ПОРЯДОК ЇХ НАДАННЯ

Стаття 16. Класифiкацiя соцiальних послуг

1. Соцiальнi послуги подiляються на послуги, спрямованi на:

1) соцiальну профiлактику - запобiгання виникненню складних життєвих обставин та/або потраплянню особи/сiм'ї в такi обставини;

2) соцiальну пiдтримку - сприяння подоланню особою/сiм'єю складних життєвих обставин;

3) соцiальне обслуговування - мiнiмiзацiю для особи/сiм'ї негативних наслiдкiв складних життєвих обставин, пiдтримку їх життєдiяльностi, соцiального статусу та включення у громаду.

2. Соцiальнi послуги за типами подiляються на:

1) простi соцiальнi послуги, що не передбачають надання постiйної або систематичної комплексної допомоги (iнформування, консультування, посередництво, надання притулку, представництво iнтересiв тощо);

2) комплекснi соцiальнi послуги, що передбачають узгодженi дiї фахiвцiв з надання постiйної або систематичної комплексної допомоги (догляд, виховання, спiльне проживання, соцiальний супровiд, кризове втручання, пiдтримане проживання, соцiальна адаптацiя, соцiальна iнтеграцiя та реiнтеграцiя тощо);

3) комплекснi спецiалiзованi соцiальнi послуги, що надаються певнiй категорiї отримувачiв соцiальних послуг (ВIЛ-iнфiкованим особам, особам iз залежнiстю вiд психотропних речовин, особам, якi постраждали вiд торгiвлi людьми, бiженцям, особам iз психiчними розладами та iншим);

4) допомiжнi соцiальнi послуги, що надаються у виглядi натуральної допомоги (продукти харчування, предмети i засоби особистої гiгiєни, санiтарно-гiгiєнiчнi засоби для прибирання, засоби догляду, одяг, взуття та iншi предмети першої необхiдностi, органiзацiя харчування, забезпечення паливом тощо) та технiчних послуг (транспортнi послуги, переклад жестовою мовою тощо).

3. Соцiальнi послуги залежно вiд мiсця надання подiляються на послуги, що надаються:

1) за мiсцем проживання/перебування отримувача соцiальних послуг (вдома);

2) у примiщеннi надавача соцiальних послуг:

стацiонарно - в умовах цiлодобового перебування (проживання) отримувача соцiальної послуги iз забезпеченням харчуванням та умовами для проживання;

напiвстацiонарно - протягом визначеного часу доби з умовами для нiчного або денного перебування;

3) за мiсцем перебування отримувача соцiальних послуг поза межами мiсця проживання та примiщення надавача соцiальних послуг, у тому числi на вулицi.

4. Соцiальнi послуги залежно вiд строку надання подiляються на послуги, що надаються:

1) екстрено (кризово) - невiдкладно (протягом доби) у зв'язку з обставинами, що загрожують життю та/або здоров'ю отримувача соцiальних послуг;

2) постiйно - не менше одного разу на мiсяць протягом бiльше одного року;

3) тимчасово - не менше одного разу на мiсяць протягом до одного року;

4) одноразово.

5. Перелiк соцiальних послуг, що надаються вiдповiдно до цього Закону, визначається класифiкатором соцiальних послуг, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi соцiального захисту населення.

6. Базовими є такi соцiальнi послуги:

1) догляд вдома, денний догляд;

2) пiдтримане проживання;

3) соцiальна адаптацiя;

4) соцiальна iнтеграцiя та реiнтеграцiя;

5) надання притулку;

6) екстрене (кризове) втручання;

7) консультування;

8) соцiальний супровiд;

9) представництво iнтересiв;

10) посередництво (медiацiя);

11) соцiальна профiлактика;

12) натуральна допомога;

13) фiзичний супровiд осiб з iнвалiднiстю, якi мають порушення опорно-рухового апарату та пересуваються на крiслах колiсних, порушення зору;

14) переклад жестовою мовою;

15) догляд та виховання дiтей в умовах, наближених до сiмейних;

16) супровiд пiд час iнклюзивного навчання;

17) iнформування.

7. Перелiк та порядок надання соцiальних послуг за видами загальнообов'язкового державного соцiального страхування регулюються законодавством про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування.

Стаття 17. Державний стандарт соцiальних послуг

1. Соцiальнi послуги надаються надавачами соцiальних послуг державного, комунального, недержавного секторiв незалежно вiд джерел фiнансування вiдповiдно до державних стандартiв соцiальних послуг.

2. У державному стандартi соцiальних послуг:

1) встановлюються вимоги щодо забезпечення необхiдного рiвня доступностi соцiальних послуг, зокрема на кожному етапi їх надання;

2) визначаються змiст та обсяг, норми i нормативи, умови та порядок надання соцiальних послуг, показники їх якостi.

3. Державнi стандарти соцiальних послуг та порядок їх розроблення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi соцiального захисту населення.

Стаття 18. Ведення випадку

1. Надання соцiальних послуг здiйснюється шляхом ведення випадку, що включає такi етапи:

1) аналiз заяви/звернення про надання соцiальних послуг, повiдомлення про осiб/сiм'ї, якi перебувають у складних життєвих обставинах або в ситуацiях, що загрожують життю чи здоров'ю особи;

2) оцiнювання потреб особи/сiм'ї у соцiальних послугах;

3) прийняття рiшення про надання соцiальних послуг з урахуванням iндивiдуальних потреб особи/сiм'ї;

4) розроблення iндивiдуального плану надання соцiальних послуг;

5) укладення договору про надання соцiальних послуг;

6) виконання договору про надання соцiальних послуг та iндивiдуального плану надання соцiальних послуг;

7) здiйснення монiторингу надання соцiальних послуг та оцiнки їх якостi.

2. Ведення випадку не застосовується у разi надання соцiальних послуг одноразово, екстрено (кризово).

Стаття 19. Звернення про надання соцiальних послуг

1. Пiдставою для розгляду питання надання соцiальних послуг за рахунок бюджетних коштiв є подання до структурного пiдроздiлу з питань соцiального захисту населення районних, районних у мiстах Києвi та Севастополi державних адмiнiстрацiй, виконавчого органу мiської ради мiст обласного значення, ради об'єднаної територiальної громади за мiсцем проживання/перебування особи:

1) заяви особи або її законного представника про надання соцiальних послуг;

2) звернення, повiдомлення iнших осiб в iнтересах осiб/сiмей, якi потребують соцiальних послуг.

У разi звернення особи або її законного представника безпосередньо до надавача соцiальних послуг такий надавач зобов'язаний надати їм допомогу в поданнi заяви про надання соцiальних послуг до структурного пiдроздiлу з питань соцiального захисту населення районних, районних у мiстах Києвi та Севастополi державних адмiнiстрацiй, виконавчого органу мiської ради мiст обласного значення, ради об'єднаної територiальної громади не пiзнiше наступного робочого дня.

2. Пiдставою для розгляду питання про надання соцiальних послуг надавачами соцiальних послуг недержавного сектору (крiм соцiальних послуг, що надаються за рахунок бюджетних коштiв) є поданi їм заява, звернення, повiдомлення про надання соцiальних послуг, передбаченi частиною першою цiєї статтi.

3. У разi виявлення особи, яка за станом здоров'я не спроможна самостiйно прийняти рiшення про необхiднiсть надання їй соцiальних послуг, заяву про надання соцiальних послуг зобов'язанi подати законний представник такої особи, орган опiки та пiклування або структурний пiдроздiл з питань соцiального захисту населення районних, районних у мiстах Києвi та Севастополi державних адмiнiстрацiй, виконавчого органу мiської ради мiст обласного значення, ради об'єднаної територiальної громади.

4. Порядок подання заяви, звернення, повiдомлення про надання соцiальних послуг визначається Порядком органiзацiї надання соцiальних послуг.

Стаття 20. Оцiнювання потреб особи/сiм'ї у соцiальних послугах

1. Оцiнювання потреб особи/сiм'ї у соцiальних послугах здiйснюється шляхом аналiзу документiв, фактiв та iнформацiї, зiбраних пiд час спiлкування з особою/сiм'єю та їхнiм найближчим оточенням, а також отриманих вiд юридичних та фiзичних осiб у встановленому порядку.

2. Оцiнювання потреб особи/сiм'ї у соцiальних послугах здiйснюють фахiвець iз соцiальної роботи, соцiальний працiвник, соцiальний менеджер. У разi необхiдностi до оцiнювання потреб особи/сiм'ї у соцiальних послугах залучаються медичнi, педагогiчнi працiвники, психологи, реабiлiтологи, ерготерапевти та iншi фахiвцi.

Оцiнювання потреб особи/сiм'ї у соцiальних послугах здiйснюється протягом п'яти робочих днiв з дня одержання заяви, звернення, повiдомлення про надання соцiальних послуг.

3. Порядок оцiнювання потреб особи/сiм'ї у соцiальних послугах затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi соцiального захисту населення.

Стаття 21. Прийняття рiшення про надання чи вiдмову у наданнi соцiальних послуг

1. Рiшення про надання чи вiдмову у наданнi соцiальних послуг за рахунок бюджетних коштiв приймає структурний пiдроздiл з питань соцiального захисту населення уповноважених органiв системи надання соцiальних послуг, передбачених пунктами 2 i 3 частини першої статтi 11 цього Закону. Рiшення про надання чи вiдмову у наданнi соцiальних послуг надавачами соцiальних послуг недержавного сектору приймає вiдповiдний надавач.

2. Рiшення про надання чи вiдмову у наданнi соцiальних послуг приймається протягом 10 робочих днiв з дня одержання заяви, звернення, повiдомлення про надання соцiальних послуг за результатами оцiнювання потреб особи/сiм'ї у соцiальних послугах.

Рiшення про надання чи вiдмову у наданнi соцiальних послуг екстрено (кризово) приймається невiдкладно, не пiзнiше однiєї доби з моменту одержання вiдповiдної заяви, звернення, повiдомлення.

3. Рiшення про надання чи вiдмову у наданнi соцiальних послуг не пiзнiше трьох робочих днiв пiсля його прийняття видається або надсилається заявнику. У рiшеннi про надання соцiальних послуг обов'язково зазначаються результати оцiнювання потреб особи/сiм'ї у соцiальних послугах та надавач соцiальних послуг. Рiшення про вiдмову у наданнi соцiальних послуг має бути вмотивованим.

4. Рiшення про вiдмову у наданнi соцiальної послуги може бути оскаржено у судовому порядку.

5. Рiшення про обов'язкове надання соцiальних послуг (проходження iндивiдуальних корекцiйних програм) приймається стосовно:

1) батькiв, якi не виконують батькiвських обов'язкiв;

2) осiб, якi вчинили насильство за ознакою статi, домашнє насильство чи жорстоке поводження з дiтьми;

3) осiб, до яких застосовуються заходи пробацiї вiдповiдно до закону;

4) осiб, яких судом направлено на проходження програми для кривдникiв;

5) в iнших випадках, передбачених законом.

Стаття 22. Договiр про надання соцiальних послуг

1. Договiр про надання соцiальних послуг укладається в письмовiй формi мiж надавачем та отримувачем соцiальних послуг чи його законним представником.

Типовий договiр про надання соцiальних послуг затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi соцiального захисту населення.

2. Iстотними умовами договору про надання соцiальних послуг є назва соцiальних послуг, умови їх надання та вартiсть, права, обов'язки та вiдповiдальнiсть сторiн, строк дiї договору та iншi умови, якi сторони визнають iстотними.

3. Невiд'ємною частиною договору про надання соцiальних послуг є iндивiдуальний план надання соцiальних послуг.

В iндивiдуальному планi надання соцiальних послуг, крiм заходiв, передбачених у державному стандартi соцiальних послуг, зазначаються iншi заходи, якi потрiбно здiйснити для надання таких послуг, а також вiдомостi про необхiднi ресурси, перiодичнiсть i строки здiйснення заходiв, вiдповiдальнi виконавцi.

4. Надання соцiальних послуг, що надаються одноразово, екстрено (кризово), здiйснюється без укладення договору.

5. У разi якщо надавач соцiальних послуг надає особi одночасно кiлька соцiальних послуг, укладається один договiр про надання соцiальних послуг та складається один iндивiдуальний план надання соцiальних послуг.

6. Продовження строку дiї договору про надання соцiальних послуг здiйснюється за результатами оцiнювання потреб особи/сiм'ї у соцiальних послугах.

Оцiнювання потреб особи/сiм'ї у соцiальних послугах здiйснюється не менш як за 30 календарних днiв до закiнчення строку дiї договору, якщо iнше не передбачено таким договором.

Стаття 23. Послуги, що надаються екстрено (кризово)

1. Соцiальнi послуги екстрено (кризово) надаються у разi наявностi загрози життю чи здоров'ю особи.

2. Пiдтвердженням надання соцiальних послуг екстрено (кризово) повнолiтнiй особi є акт про надання соцiальних послуг, що мiстить вiдомостi про отримувача та надавача таких послуг, наданi соцiальнi послуги, строки, дати їх надання.

Форма акта про надання соцiальних послуг затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi соцiального захисту населення.

Пiдтвердженням надання соцiальних послуг екстрено (кризово) дитинi є акт проведення оцiнки рiвня безпеки дитини, форма якого затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Стаття 24. Вiдмова та припинення надання соцiальних послуг

1. Пiдставою для вiдмови у наданнi соцiальних послуг є:

1) вiдсутнiсть потреби у соцiальних послугах за результатами оцiнювання потреб особи/сiм'ї;

2) ненадання надавачем соцiальних послуг тих соцiальних послуг, яких потребує особа.

Особi може бути вiдмовлено у наданнi соцiальних послуг у разi наявностi у особи вiдповiдно до медичного висновку медичних протипоказань, перелiк яких затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони здоров'я. Рiшення про надання соцiальних послуг приймається пiсля усунення таких протипоказань.

Не може бути вiдмовлено у наданнi соцiальних послуг у разi наявної загрози життю чи здоров'ю особи, домашнього насильства, насильства за ознакою статi або жорстокого поводження з дiтьми.

2. Пiдставою для припинення надання соцiальних послуг є:

1) вiдсутнiсть потреби у соцiальних послугах за результатами оцiнювання потреб особи/сiм'ї;

2) закiнчення строку дiї договору про надання соцiальних послуг, крiм випадкiв, передбачених частиною шостою статтi 22 цього Закону;

3) змiна мiсця проживання/перебування отримувача соцiальних послуг, що унеможливлює надання соцiальних послуг;

4) невиконання без поважних причин отримувачем соцiальних послуг вимог, визначених договором про надання соцiальних послуг;

5) виявлення/встановлення недостовiрностi поданих отримувачем соцiальних послуг iнформацiї/документiв при зверненнi за їх наданням, що унеможливлює подальше надання таких соцiальних послуг;

6) смерть отримувача соцiальних послуг;

7) дострокове розiрвання договору про надання соцiальних послуг за iнiцiативи отримувача соцiальних послуг;

8) лiквiдацiя (припинення дiяльностi) надавача соцiальних послуг або припинення надання ним вiдповiдних соцiальних послуг.

У разi виявлення в отримувача соцiальних послуг вiдповiдно до медичного висновку медичних протипоказань, перелiк яких затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони здоров'я, надання соцiальних послуг тимчасово припиняється на строк до усунення таких протипоказань без розiрвання договору про надання соцiальних послуг.

Не може бути припинено надання соцiальних послуг у разi наявної загрози життю чи здоров'ю особи, домашнього насильства, насильства за ознакою статi або жорстокого поводження з дiтьми.

3. Рiшення про вiдмову у наданнi соцiальних послуг та припинення надання соцiальних послуг надається особi, яка звернулася iз заявою про надання соцiальних послуг, отримувачу соцiальних послуг (або їхнiм законним представникам) у письмовiй формi iз зазначенням причини вiдмови або припинення.

У разi вiдмови у наданнi соцiальних послуг з пiдстави, зазначеної у пунктi 2 частини першої цiєї статтi, та у разi припинення надання соцiальних послуг з пiдстави, зазначеної у пунктi 8 частини другої цiєї статтi, додатково зазначається iнформацiя про надавачiв соцiальних послуг, якi здiйснюють надання вiдповiдних соцiальних послуг.

4. Надавач соцiальних послуг надсилає Київськiй та Севастопольськiй мiським, районним, районним у мiстах Києвi та Севастополi державним адмiнiстрацiям, виконавчим органам мiських рад мiст обласного значення, рад об'єднаних територiальних громад iнформацiю про факти вiдмови/припинення надання соцiальних послуг з пiдстав, передбачених абзацом другим частини третьої цiєї статтi, не пiзнiше трьох робочих днiв з дня прийняття вiдповiдного рiшення для врахування пiд час визначення потреб населення адмiнiстративно-територiальної одиницi/територiальної громади у соцiальних послугах та органiзацiї їх надання.

5. У разi якщо отримувач соцiальних послуг без поважних причин не виконує вимоги, визначенi договором про надання соцiальних послуг, надавач соцiальних послуг надсилає отримувачу соцiальних послуг або його законному представнику письмове повiдомлення про дату, з якої буде припинено надання соцiальних послуг у разi подальшого невиконання умов договору. Надання соцiальних послуг припиняється iз зазначених причин не менше нiж через 15 календарних днiв з дня надсилання вiдповiдного письмового повiдомлення одержувачу соцiальних послуг або його законному представнику.

6. Особи/сiм'ї, якi перебувають у складних життєвих обставинах або належать до вразливих груп населення, отримувачi соцiальних послуг (або їхнi законнi представники) мають право вiдмовитися вiд отримання соцiальних послуг, крiм випадкiв, передбачених законом.

Вiдмова вiд отримання соцiальних послуг оформляється в письмовiй формi (заява).

Роздiл IV
ОРГАНIЗАЦIЯ ТА ФIНАНСУВАННЯ НАДАННЯ СОЦIАЛЬНИХ ПОСЛУГ

Стаття 25. Визначення потреб населення адмiнiстративно-територiальної одиницi/територiальної громади у соцiальних послугах

1. Визначення потреб населення адмiнiстративно-територiальної одиницi/територiальної громади у соцiальних послугах здiйснюється щороку шляхом збирання, узагальнення та аналiзу iнформацiї, у тому числi з урахуванням статi, вiку, мiсця проживання вiдповiдних категорiй осiб/сiмей.

2. Визначення потреб населення адмiнiстративно-територiальної одиницi/територiальної громади у соцiальних послугах здiйснюється на пiдставi, але не виключно:

1) соцiально-демографiчних даних про вразливi групи населення та осiб, якi перебувають у складних життєвих обставинах;

2) результатiв оцiнювання потреб особи/ сiм'ї у соцiальних послугах;

3) iнформацiї про надавачiв соцiальних послуг та їхнi можливостi.

3. Порядок визначення потреб населення адмiнiстративно-територiальної одиницi/територiальної громади у соцiальних послугах затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi соцiального захисту населення.

Стаття 26. Соцiальне замовлення

1. Надання соцiальних послуг шляхом соцiального замовлення здiйснюється за рахунок бюджетних коштiв.

2. Соцiальнi послуги надаються шляхом соцiального замовлення вiдповiдно до державного стандарту соцiальних послуг.

3. Залучення надавачiв соцiальних послуг до надання соцiальних послуг шляхом соцiального замовлення здiйснюється через оголошення уповноваженими органами системи надання соцiальних послуг, визначеними пунктами 2 i 3 частини першої статтi 11 цього Закону, конкурсу на надання соцiальних послуг за рахунок бюджетних коштiв.

Рiшення про проведення конкурсу на надання соцiальних послуг за рахунок бюджетних коштiв приймається не пiзнiше 1 березня вiдповiдного бюджетного перiоду або не пiзнiше 30 календарних днiв пiсля внесення змiн до вiдповiдного бюджету.

4. Забезпечення надання соцiальних послуг шляхом соцiального замовлення здiйснюється шляхом компенсацiї надавачам соцiальних послуг вартостi наданих ними соцiальних послуг.

5. Порядок надання соцiальних послуг шляхом соцiального замовлення та компенсацiї надавачам вартостi соцiальних послуг затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України. Форми вiдповiдних документiв та iнструкцiя з їх заповнення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi соцiального захисту населення.

Стаття 27. Фiнансування надання соцiальних послуг

1. Фiнансування надання соцiальних послуг здiйснюється за рахунок коштiв державного та мiсцевих бюджетiв, спецiальних фондiв, коштiв пiдприємств, установ та органiзацiй, плати за соцiальнi послуги, коштiв благодiйної допомоги (пожертвувань) та iнших джерел, не заборонених законом.

Стаття 28. Оплата соцiальних послуг

1. Соцiальнi послуги надаються отримувачам:

1) за рахунок бюджетних коштiв;

2) з установленням диференцiйованої плати залежно вiд доходу отримувача соцiальних послуг;

3) за рахунок отримувача соцiальних послуг або третiх осiб.

2. Надавачi соцiальних послуг державного та комунального секторiв надають соцiальнi послуги:

1) за рахунок бюджетних коштiв:

а) незалежно вiд доходу отримувача соцiальних послуг:

особам, якi постраждали вiд торгiвлi людьми i отримують соцiальну допомогу вiдповiдно до законодавства у сферi протидiї торгiвлi людьми, особам, якi постраждали вiд домашнього насильства або насильства за ознакою статi, дiтям з iнвалiднiстю, особам з iнвалiднiстю I групи, дiтям-сиротам, дiтям, позбавленим батькiвського пiклування, особам з їх числа вiком до 23 рокiв, сiм'ям опiкунiв, пiклувальникiв, прийомним сiм'ям, дитячим будинкам сiмейного типу, сiм'ям патронатних вихователiв, дiтям, визначеним пунктом 5 частини шостої статтi 13 цього Закону, - всi соцiальнi послуги;

iншим категорiям осiб - соцiальнi послуги з iнформування, консультування, надання притулку, представництва iнтересiв, перекладу жестовою мовою, а також соцiальнi послуги, що надаються екстрено (кризово);

б) отримувачам соцiальних послуг, крiм зазначених у пунктi 1 цiєї частини, середньомiсячний сукупний дохiд яких становить менше двох прожиткових мiнiмумiв для вiдповiдної категорiї осiб, - всi соцiальнi послуги.

3. З установленням диференцiйованої плати в порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України, надаються соцiальнi послуги отримувачам соцiальних послуг, середньомiсячний сукупний дохiд яких перевищує два прожитковi мiнiмуми, але не перевищує чотири прожитковi мiнiмуми для вiдповiдної категорiї осiб.

4. За рахунок отримувача соцiальних послуг або третiх осiб надаються соцiальнi послуги:

1) отримувачам соцiальних послуг, середньомiсячний сукупний дохiд яких перевищує чотири прожитковi мiнiмуми для вiдповiдної категорiї осiб;

2) понад обсяги, визначенi державним стандартом соцiальних послуг.

5. Середньомiсячний сукупний дохiд отримувача соцiальних послуг для визначення права на отримання соцiальних послуг за рахунок бюджетних коштiв або з установленням диференцiйованої плати визначається за попереднi шiсть мiсяцiв, що передують мiсяцю звернення за наданням соцiальних послуг, та обчислюється шляхом дiлення середньомiсячного сукупного доходу його сiм'ї на кiлькiсть членiв сiм'ї, якi включаються до її складу. Методика обчислення середньомiсячного сукупного доходу сiм'ї затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi соцiального захисту населення.

6. У разi залучення до надання соцiальних послуг надавачiв соцiальних послуг недержавного сектору (шляхом соцiального замовлення, державно-приватного партнерства, конкурсу соцiальних проектiв, соцiальних програм тощо) оплата соцiальних послуг, що надаються за рахунок бюджетних коштiв, у тому числi з установленням диференцiйованої плати, здiйснюється шляхом компенсацiї надавачам вартостi таких послуг.

7. Уповноваженi органи системи надання соцiальних послуг, визначенi пунктами 2 i 3 частини першої статтi 11 цього Закону, мають право приймати рiшення про надання за рахунок бюджетних коштiв iнших соцiальних послуг та/або iншим категорiям осiб, нiж передбаченi частиною другою цiєї статтi.

8. Рiшення про звiльнення отримувача соцiальних послуг вiд плати за соцiальнi послуги, що надаються надавачами соцiальних послуг недержавного сектору, приймається такими надавачами самостiйно.

9. Розмiр плати за соцiальнi послуги визначає надавач соцiальних послуг залежно вiд змiсту та обсягу послуг, що надаються. Порядок регулювання тарифiв на соцiальнi послуги затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Роздiл V
ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВИМОГ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО СОЦIАЛЬНI ПОСЛУГИ

Стаття 29. Вiдповiдальнiсть за порушення вимог законодавства про соцiальнi послуги

1. Особи, виннi у бездiяльностi в органiзацiї надання соцiальних послуг, порушеннi вимог законодавства про соцiальнi послуги, несуть вiдповiдальнiсть згiдно iз законом.

Роздiл VI
МIЖНАРОДНЕ СПIВРОБIТНИЦТВО З ПИТАНЬ НАДАННЯ СОЦIАЛЬНИХ ПОСЛУГ

Стаття 30. Участь України у мiжнародному спiвробiтництвi з питань надання соцiальних послуг

1. Україна бере участь у мiжнародному спiвробiтництвi з питань надання соцiальних послуг вiдповiдно до нацiонального та мiжнародного законодавства.

Роздiл VII
ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинностi з дня, наступного за днем його опублiкування, та вводиться в дiю з 1 сiчня 2020 року.

2. З дня введення в дiю цього Закону визнати таким, що втратив чиннiсть, Закон України "Про соцiальнi послуги" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2003 р., N 45, ст. 358; 2004 р., N 50, ст. 537; 2009 р., N 38, ст. 535; 2010 р., N 9, ст. 76; 2011 р., N 42, ст. 435; 2012 р., N 19-20, ст. 173; 2013 р., N 3, ст. 22, N 27, ст. 282, N 41, ст. 549; 2016 р., N 10, ст. 99; 2018 р., N 5, ст. 35).

3. Внести змiни до таких законiв України:

1) у Законi України "Про статус ветеранiв вiйни, гарантiї їх соцiального захисту" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1993 р., N 45, ст. 425 iз наступними змiнами):

а) перше речення пункту 21 частини першої статтi 12 викласти в такiй редакцiї:

"21) позачергове обслуговування закладами та установами, що надають соцiальнi послуги з догляду";

б) перше речення пункту 25 частини першої статтi 13 викласти в такiй редакцiї:

"25) позачергове обслуговування закладами та установами, що надають соцiальнi послуги з догляду";

в) перше речення пункту 20 частини першої статтi 14 викласти в такiй редакцiї:

"20) позачергове обслуговування закладами та установами, що надають соцiальнi послуги з догляду";

г) перше речення пункту 22 частини першої статтi 15 викласти в такiй редакцiї:

"22) позачергове обслуговування закладами та установами, що надають соцiальнi послуги з догляду";

2) у Законi України "Про основнi засади соцiального захисту ветеранiв працi та iнших громадян похилого вiку в Українi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1994 р., N 4, ст. 18 iз наступними змiнами):

а) абзац шостий частини першої статтi 1 викласти в такiй редакцiї:

"забезпечення реалiзацiї права на соцiальнi послуги, створення мережi установ та закладiв, що надають соцiальнi послуги, забезпечення змiцнення i розвитку їх матерiально-технiчної бази";

б) у статтi 24 слова "надається соцiально-побутове обслуговування вдома державними установами" виключити;

в) статтю 35 викласти в такiй редакцiї:

"Стаття 35. Соцiальнi послуги громадянам похилого вiку

Громадянам похилого вiку надаються соцiальнi послуги вiдповiдно до Закону України "Про соцiальнi послуги";

г) статтi 36, 37 i 38 виключити;

3) статтю 34 Закону України "Про мiсцеве самоврядування в Українi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1997 р., N 24, ст. 170 iз наступними змiнами) доповнити частиною четвертою такого змiсту:

"4. До вiдання виконавчих органiв мiських рад мiст обласного значення та рад об'єднаних територiальних громад, крiм повноважень, визначених пунктом "а" частини першої цiєї статтi, належить забезпечення надання соцiальних послуг вiдповiдно до закону";

4) у частинi першiй статтi 23 Закону України "Про мiсцевi державнi адмiнiстрацiї" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1999 р., N 20-21, ст. 190; 2006 р., N 12, ст. 104; 2011 р., N 44, ст. 461; 2014 р., N 20 - 21, ст. 731; 2016 р., N 10, ст. 99):

пункт 2 пiсля слiв "розвиток матерiально-технiчної бази" доповнити словами "установ та закладiв, що надають соцiальнi послуги";

доповнити пунктом 12 такого змiсту:

"12) реалiзує державну полiтику у сферi надання соцiальних послуг вiдповiдно до закону";

5) пункт 8 частини першої статтi 14 Закону України "Про органи самоорганiзацiї населення" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2001 р., N 48, ст. 254; 2018 р., N 46, ст. 371) пiсля слiв "позбавленим батькiвського пiклування" доповнити словами "iншим вразливим групам населення";

6) у Законi України "Про реабiлiтацiю осiб з iнвалiднiстю в Українi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2006 р., N 2 - 3, ст. 36 iз наступними змiнами):

а) в абзацi двадцятому статтi 1 слова "соцiального обслуговування" виключити;

б) у статтi 9:

в абзацi п'ятому слова "соцiальним обслуговуванням" виключити;

в абзацi шостому слова "закладiв соцiального обслуговування" виключити;

в) абзац одинадцятий частини другої статтi 12 викласти в такiй редакцiї:

"заклади та установи незалежно вiд типу та форми власностi, що надають соцiальнi послуги";

г) в абзацi сьомому статтi 24 слова "соцiальне обслуговування" виключити;

ґ) у частинi другiй статтi 37 слова "соцiально-побутове влаштування та обслуговування" виключити;

7) у Законi України "Про соцiальну роботу з сiм'ями, дiтьми та молоддю" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2009 р., N 23, ст. 284 iз наступними змiнами):

а) у статтi 1:

абзаци третiй i четвертий викласти в такiй редакцiї:

"оцiнювання потреб у соцiальних послугах сiмей, дiтей та молодi - аналiз належностi сiмей, дiтей та молодi до вразливих груп населення, перебування у складних життєвих обставинах та визначення iндивiдуальних потреб сiмей, дiтей та молодi, перелiку та обсягу необхiдних соцiальних послуг, iнших видiв соцiальної пiдтримки, соцiальної допомоги;

соцiальна робота з сiм'ями, дiтьми та молоддю - професiйна дiяльнiсть, спрямована на запобiгання, мiнiмiзацiю негативних наслiдкiв та подолання складних життєвих обставин сiмей, дiтей та молодi, посилення їхньої здатностi до реалiзацiї власного життєвого потенцiалу";

абзаци п'ятий - десятий виключити;

абзац одинадцятий викласти в такiй редакцiї:

"фахiвець iз соцiальної роботи - особа, яка має вiдповiдну освiту та квалiфiкацiю, вiдповiдає вимогам, установленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi соцiального захисту населення";

б) абзац четвертий статтi 4 викласти в такiй редакцiї:

"вразливi групи населення, з якими здiйснюється соцiальна робота";

в) роздiл II доповнити статтею 6¹ такого змiсту:

"Стаття 6¹. Змiст соцiальної роботи з сiм'ями, дiтьми та молоддю

Соцiальна робота передбачає оцiнювання потреб у соцiальних послугах сiмей, дiтей та молодi, планування, органiзацiю, координацiю та надання їм соцiальних послуг, державних соцiальних допомог, пiльг, компенсацiйних виплат та iншої соцiальної пiдтримки, а також здiйснення монiторингу надання соцiальних послуг.

Соцiальнi послуги надаються вiдповiдно до законодавства.

До основних соцiальних послуг, що надаються при здiйсненнi соцiальної роботи сiм'ям, дiтям та молодi, належать соцiальна профiлактика, соцiальна реабiлiтацiя, соцiальний супровiд, консультування.

Соцiальна пiдтримка передбачає здiйснення заходiв, спрямованих на:

формування вiдповiдального батькiвства, навчання батькiв навичкам, необхiдним для всебiчного розвитку та виховання дiтей;

розвиток рiзних форм сiмейного виховання дiтей-сирiт та дiтей, позбавлених батькiвського пiклування;

запобiгання негативним явищам та їх подолання.

Державнi соцiальнi допомоги, пiльги, компенсацiйнi виплати надаються вiдповiдно до законодавства";

г) у статтi 7:

абзац четвертий виключити;

абзац шостий викласти в такiй редакцiї:

"забезпечення дотримання державних стандартiв соцiальних послуг";

ґ) статтi 8, 10 i 11 викласти в такiй редакцiї:

"Стаття 8. Соцiальне обслуговування сiмей, дiтей та молодi

Соцiальне обслуговування сiмей, дiтей та молодi здiйснюється шляхом надання комплексу соцiальних послуг. Соцiальнi послуги сiм'ям, дiтям та молодi надаються вiдповiдно до законодавства";

"Стаття 10. Соцiальна реабiлiтацiя сiмей, дiтей та молодi

Соцiальна реабiлiтацiя сiмей, дiтей та молодi передбачає здiйснення:

заходiв, спрямованих на оптимiзацiю i коригування ставлення сiмей, дiтей та молодi до вiдповiдального батькiвства, формування у них навичок до самообслуговування, самостiйного проживання та iнтеграцiї в суспiльство;

соцiального патронажу дiтей, якi вiдбували покарання у видi позбавлення волi, та молодих людей, якi вiдбували покарання у видi обмеження волi або позбавлення волi.

Стаття 11. Оцiнювання потреб у соцiальних послугах сiмей, дiтей та молодi

Оцiнювання потреб у соцiальних послугах сiмей, дiтей та молодi здiйснюється вiдповiдно до закону";

д) у статтi 12:

абзац третiй викласти в такiй редакцiї:

"надання соцiальних послуг, соцiальної допомоги, соцiальної пiдтримки сiм'ям, дiтям та молодi з метою вiдновлення їхнiх соцiальних функцiй, реалiзацiї системи заходiв щодо запобiгання негативним явищам та їх подолання, запобiгання потрапляння сiмей, дiтей та молодi у складнi життєвi обставини";

абзац п'ятий виключити;

абзац шостий викласти в такiй редакцiї:

"впровадження державних стандартiв соцiальних послуг, нових форм, методiв проведення соцiальної роботи з сiм'ями, дiтьми та молоддю";

е) статтi 14 i 15 виключити;

є) статтi 17 i 18 викласти в такiй редакцiї:

"Стаття 17. Центри соцiальних служб

Здiйснення соцiальної роботи та надання соцiальних послуг рiзним категорiям населення покладається на республiканський Автономної Республiки Крим, обласнi, Київський та Севастопольський мiськi, районнi, мiськi, районнi у мiстах, селищнi та сiльськi центри соцiальних служб.

Основними завданнями республiканського Автономної Республiки Крим, обласних, Київського та Севастопольського мiських центрiв соцiальних служб є:

методична допомога громадам у здiйсненнi соцiальної роботи, наданнi соцiальних послуг, органiзацiя навчання iз соцiальної роботи, надання соцiальних послуг;

органiзацiя iнформування громад щодо сiмейних цiнностей, профiлактики соцiального сирiтства, недопущення насильства, жорстокого поводження з дiтьми;

проведення навчальних заходiв для надавачiв соцiальних послуг, спецiалiстiв виконавчих органiв мiсцевого самоврядування, якi здiйснюють управлiння системою надання соцiальних послуг сiм'ям та дiтям.

Для виконання своїх завдань республiканський Автономної Республiки Крим, обласнi, Київський та Севастопольський мiськi центри соцiальних служб можуть утворювати тренiнговi центри та мобiльнi консультацiйнi пункти.

Основними завданнями районних, мiських, районних у мiстах, селищних та сiльських центрiв соцiальних служб є:

проведення соцiально-профiлактичної роботи, спрямованої на запобiгання потраплянню у складнi життєвi обставини осiб та сiмей з дiтьми;

надання особам та сiм'ям з дiтьми комплексу соцiальних послуг вiдповiдно до їхнiх потреб згiдно з перелiком, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзацiю державної полiтики у сферi сiм'ї та дiтей, з метою подолання складних життєвих обставин та мiнiмiзацiї негативних наслiдкiв таких обставин.

Для реалiзацiї своїх повноважень районнi, мiськi, районнi у мiстах, селищнi та сiльськi центри соцiальних служб утворюють:

1) стацiонарнi служби (вiддiлення), що здiйснюють:

роботу iз запобiгання вiдмовам вiд новонароджених дiтей;

соцiально-психологiчну реабiлiтацiю дiтей;

соцiальну адаптацiю осiб iз числа дiтей-сирiт та дiтей, позбавлених батькiвського пiклування;

надання тимчасового притулку сiм'ям з дiтьми;

2) деннi служби (вiддiлення), що здiйснюють:

соцiально-психологiчну пiдтримку внутрiшньо перемiщених осiб, учасникiв антитерористичної операцiї, здiйснення заходiв iз забезпечення нацiональної безпеки i оборони, вiдсiчi i стримування збройної агресiї Росiйської Федерацiї у Донецькiй та Луганськiй областях та членiв їхнiх сiмей;

соцiальний супровiд сiмей, якi потрапили у складнi життєвi обставини;

соцiальний супровiд прийомних сiмей, дитячих будинкiв сiмейного типу, сiмей опiкунiв та усиновителiв;

соцiальний патронаж дiтей та молодих людей, якi перебувають у конфлiктi з законом;

денний догляд за дiтьми з iнвалiднiстю та дiтьми, яким не встановлено iнвалiднiсть, але якi є хворими на тяжкi перинатальнi ураження нервової системи, тяжкi вродженi вади розвитку, рiдкiснi орфаннi захворювання, онкологiчнi, онкогематологiчнi захворювання, дитячий церебральний паралiч, тяжкi психiчнi розлади, цукровий дiабет I типу (iнсулiнозалежнi), гострi або хронiчнi захворювання нирок IV ступеня, дiтьми, якi отримали тяжку травму, потребують трансплантацiї органа, потребують палiативної допомоги. Перелiк зазначених тяжких захворювань, розладiв, травм, станiв дiтей, яким не встановлено iнвалiднiсть, затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України;

3) мобiльну бригаду екстреного реагування.

Стаття 18. Повноваження працiвникiв, що здiйснюють соцiальну роботу з сiм'ями, дiтьми та молоддю

До повноважень соцiального менеджера належать:

планування, органiзацiя, координацiя, монiторинг здiйснення соцiальної роботи, надання соцiальних послуг у територiальнiй громадi;

залучення ресурсiв територiальної громади для здiйснення соцiальної роботи та надання соцiальних послуг;

звiтування мiсцевому органу виконавчої влади, органу мiсцевого самоврядування про здiйснення соцiальної роботи та надання соцiальних послуг у територiальнiй громадi;

пiдготовка та подання до мiсцевого органу виконавчої влади, органу мiсцевого самоврядування пропозицiй щодо удосконалення мiсцевих програм, що передбачають здiйснення соцiальної роботи та надання соцiальних послуг;

проведення iнформацiйно-роз'яснювальної роботи щодо соцiальної роботи та надання соцiальних послуг;

здiйснення оцiнювання потреб у соцiальних послугах сiмей, дiтей та молодi;

здiйснення iнших повноважень щодо соцiальної роботи та надання соцiальних послуг вiдповiдно до закону.

Рекомендацiї соцiального менеджера в межах виконання його повноважень є обов'язковими для розгляду мiсцевими органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування та обов'язковими для виконання фахiвцями iз соцiальної роботи, соцiальними працiвниками.

До повноважень фахiвця iз соцiальної роботи належать:

проведення оцiнювання потреб у соцiальних послугах сiмей, дiтей та молодi;

планування соцiальної роботи, надання соцiальних послуг, соцiальної допомоги, визначення методiв соцiальної роботи;

надання соцiальних послуг;

представлення iнтересiв отримувача соцiальних послуг в установах та органiзацiях;

здiйснення iнших повноважень щодо соцiальної роботи та надання соцiальних послуг вiдповiдно до закону.

До повноважень соцiального працiвника належать:

надання соцiальних послуг вiдповiдно до результатiв оцiнювання потреб сiмей, дiтей та молодi;

формування знань, умiнь, навичок отримувача соцiальних послуг вiдповiдно до iндивiдуального плану надання соцiальних послуг;

здiйснення iнших повноважень щодо соцiальної роботи та надання соцiальних послуг вiдповiдно до закону.

Квалiфiкацiйнi вимоги до соцiальних менеджерiв, фахiвцiв iз соцiальної роботи, соцiальних працiвникiв визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi соцiального захисту населення.

Пiдвищення квалiфiкацiї та проведення атестацiї соцiальних менеджерiв, фахiвцiв iз соцiальної роботи, соцiальних працiвникiв здiйснюються вiдповiдно до законодавства.

До здiйснення соцiальної роботи та надання соцiальних послуг можуть залучатися волонтери вiдповiдно до законодавства";

ж) у статтi 19 слова "державному та" виключити;

з) абзац п'ятий статтi 20 викласти в такiй редакцiї:

"недотримання державних стандартiв соцiальних послуг";

и) у текстi Закону слова "центри соцiальних служб для сiм'ї, дiтей та молодi", "фахiвцi з соцiальної роботи з сiм'ями, дiтьми та молоддю" в усiх вiдмiнках i числах замiнити вiдповiдно словами "центри соцiальних служб", "фахiвцi iз соцiальної роботи" у вiдповiдному вiдмiнку i числi;

8) у частинi першiй статтi 31 Закону України "Про Раду мiнiстрiв Автономної Республiки Крим" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2012 р., N 2-3, ст. 3; 2015 р., N 11, ст. 75; 2018 р., N 46, ст. 371):

доповнити пунктом 3¹ такого змiсту:

"3¹) реалiзацiя державної полiтики у сферi надання соцiальних послуг вiдповiдно до закону";

пункт 16 пiсля слiв "розвитку матерiально-технiчної бази" доповнити словами "установ та закладiв, що надають соцiальнi послуги".

4. Кабiнету Мiнiстрiв України з метою створення належних умов для реалiзацiї цього Закону вжити заходiв щодо приведення у вiдповiднiсть iз цим Законом нормативно-правових актiв, забезпечивши набрання ними чинностi одночасно з введенням у дiю цього Закону, шляхом:

1) приведення своїх нормативно-правових актiв у вiдповiднiсть iз цим Законом та прийняття нормативно-правових актiв, передбачених цим Законом;

2) забезпечення приведення мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв у вiдповiднiсть iз цим Законом та прийняття ними нормативно-правових актiв, передбачених цим Законом.

Президент України

П. ПОРОШЕНКО

м. Київ
17 сiчня 2019 року
N 2671-VIII