ВИЩИЙ АРБIТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ

ЛИСТ

вiд 07.02.2000 р.	N 01-8/48

Арбiтражнi суди України

(витяг)

Про деякi питання практики вирiшення спорiв за участю податкових органiв

Вищий арбiтражний суд України в порядку iнформацiї надсилає огляд практики вирiшення судовою колегiєю Вищого арбiтражного суду України по перегляду рiшень, ухвал, постанов спорiв за участю органiв державної податкової служби.

1. Вiдносини, що виникають внаслiдок застосування податковими органами до суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi пенi за порушення строкiв зарахування виручки в iноземнiй валютi, не регулюються цивiльним законодавством.

Закрите акцiонерне товариство звернулося до арбiтражного суду з позовом про визнання недiйсним рiшення державної податкової iнспекцiї про стягнення пенi за порушення термiнiв розрахункiв з експортно-iмпортних операцiй.

Рiшенням арбiтражного суду вимоги позивача задоволено з посиланням на те, що пеня не є податком чи iншим обов'язковим платежем, тому у стягненнi пенi слiд керуватись статтею 72 Цивiльного кодексу України, яка передбачає скороченi строки позовної давностi.

Постановою заступника голови арбiтражного суду рiшення залишено без змiни з тих же мотивiв.

Розглянувши заяву державної податкової iнспекцiї про перевiрку постанови в порядку нагляду та перевiривши матерiали справи, судова колегiя Вищого арбiтражного суду України по перегляду рiшень, ухвал, постанов встановила таке.

Пiд час здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютi позивачем порушено термiни зарахування виручки i поставки продукцiї, передбаченi статтями 1 i 2 Закону України "Про порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютi" (далi - Закон).

Вiдповiдно до статтi 4 Закону порушення резидентами термiнiв, передбачених статтями 1 i 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пенi за кожний день прострочення у розмiрi 0,3 вiдсотка вiд суми неодержаної виручки в iноземнiй валютi, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Нацiонального банку України на день виникнення заборгованостi.

Статтею 2 Цивiльного кодексу України передбачено, що до податкових i бюджетних вiдносин цей Кодекс не застосовується. З огляду на викладене вiдносини, що виникають внаслiдок застосування податковими органами пенi до суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi за порушення строкiв зарахування валютної виручки в iноземнiй валютi, не регулюються цивiльним законодавством.

За таких обставин судова колегiя Вищого арбiтражного суду по перегляду рiшень, ухвал, постанов задовольнила заяву державної податкової iнспекцiї, рiшення та постанову арбiтражного суду скасувала, у задоволеннi позову вiдмовила.

2. Пеня за порушення 90-денного термiну надходження валютної виручки застосовується до резидента незалежно вiд причин, з яких цей термiн порушено.

Пiдприємство звернулося до арбiтражного суду з позовом про визнання недiйсним рiшення державної податкової iнспекцiї про стягнення пенi за затримку зарахування на рахунок валютних коштiв.

Рiшенням арбiтражного суду у позовi вiдмовлено, оскiльки оплата за виконанi позивачем роботи не надiйшла в Україну у виглядi валютної виручки або товару. Голова арбiтражного суду залишив рiшення без змiни.

Пiдприємство звернулося до Вищого арбiтражного суду України з заявою про перевiрку постанови арбiтражного суду в порядку нагляду, посилаючись на те, що кошти на рахунок пiдприємства не надiйшли з вини нерезидента, який внаслiдок економiчної кризи не змiг сплатити обумовленi договором кошти в грошовому або товарному виразi.

Судова колегiя Вищого арбiтражного суду України по перегляду рiшень, ухвал, постанов перевiривши матерiали справи та доводи заявника, вiдмовила в задоволеннi заяви, постанову арбiтражного суду залишила без змiни з таких пiдстав.

Рiшення про застосування та стягнення пенi прийнято державною податковою iнспекцiєю за результатами перевiрки, якою виявлено несвоєчасне повернення валютних коштiв з-за кордону за вiдвантажену на експорт продукцiю, чим порушено статтю 1 Закону України "Про порядок здiйснення розрахункiв в iноземнiй валютi" (далi - Закон) та пункт 11 Указу Президента України "Про регулювання бартерних (товарообмiнних) операцiй у галузi зовнiшньоекономiчної дiяльностi".

Закон не ставить стягнення пенi за порушення встановлених термiнiв зарахування виручки резидентiв в iноземнiй валютi на їх валютнi рахунки в уповноважених банках в залежнiсть вiд причин, з яких цi термiни порушено. Пiдставою для застосування встановлених Законом санкцiй є лише факт порушення термiну вiдповiдного зарахування виручки в iноземнiй валютi.

Вiдповiдно до статтi 4 Закону порушення резидентами термiнiв, передбачених статтями 1 i 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пенi за кожний день прострочення у розмiрi 0,3 вiдсотка вiд суми неодержаної виручки в iноземнiй валютi, перерахованої у грошову одиницю України за курсом Нацiонального банку України на день виникнення заборгованостi.

З огляду на викладене рiшення та постанова арбiтражного суду вiдповiдають чинному законодавству України та фактичним обставинам справи.

5. Застосування податковим органом ставок акцизного збору на нафтопродукти, встановлених не законом, а iншим нормативним актом, є пiдставою для визнання вiдповiдного рiшення податкового органу недiйсним.

До арбiтражного суду звернулося закрите акцiонерне товариство з позовом про визнання недiйсним рiшення державної податкової iнспекцiї про застосування фiнансових санкцiй за порушення вимог Указу Президента України вiд 24.06.98 N 680/98 "Про ставки акцизного збору на нафтопродукти" (далi - Указ).

Рiшенням арбiтражного суду вимоги позивача задоволено. Голова арбiтражного суду областi залишив рiшення без змiни.

Державна податкова iнспекцiя у заявi про перевiрку постанови в порядку нагляду просила Вищий арбiтражний суд України скасувати цю постанову, оскiльки арбiтражним судом у розглядi справи було допущено порушення норм матерiального права України.

Перевiркою матерiалiв справи встановлено, що постанова голови арбiтражного суду вiдповiдає чинному законодавству та матерiалам справи з таких пiдстав.

Позивач, реалiзуючи нафтопродукти у лютому 1999 року, застосував ставки акцизного збору, встановленi Законом України "Про внесення змiн до Закону України "Про ставки акцизного збору i ввiзного мита на деякi види товарiв (продукцiї)" вiд 23.12.97 (далi - Закон).

Вiдповiдно до частини третьої статтi 1 Закону України "Про систему оподаткування" в редакцiї вiд 05.03.98 ставки, механiзм справляння податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) i пiльги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змiнюватися iншими законами України, крiм законiв про оподаткування. Стаття 1 Закону України "Про порядок встановлення ставок податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв), iнших елементiв податкових баз, а також пiльг щодо оподаткування" вiд 14.10.98 мiстить аналогiчне положення.

Законом встановлено ставки акцизного збору на нафтопродукти, згiдно яких позивач здiйснив розрахунки.

Вiдповiдачем зроблено помилковий висновок про порушення позивачем вимог Указу, оскiльки вiдповiдно до роздiлу XV Конституцiї України Президент України має право видавати укази з економiчних питань, не врегульованих законами.

Оскiльки ставки акцизного збору на нафтопродукти були врегульованi Законом, судова колегiя Вищого арбiтражного суду України по перегляду рiшень, ухвал, постанов залишила рiшення та постанову голови арбiтражного суду без змiни.

Заступник Голови Вищого арбiтражного суду України

А. Осетинський