УХВАЛА
КОНСТИТУЦIЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

про вiдмову у вiдкриттi конституцiйного провадження у справi за конституцiйним поданням 46 народних депутатiв України щодо вiдповiдностi Конституцiї України (конституцiйностi) Закону України "Про вивiзне (експортне) мито на живу худобу та шкiряну сировину" вiд 7 травня 1996 року N 180/96-ВР

м. Київ

Справа N 03/2281-97

(Витяг)

Конституцiйний Суд України <...>

     розглянув питання про вiдкриття конституцiйного провадження у справi за конституцiйним поданням 46 народних депутатiв України щодо вiдповiдностi Конституцiї України (конституцiйностi) Закону України "Про вивiзне (експортне) мито на живу худобу та шкiряну сировину" вiд 7 травня 1996 року N 180/96-ВР (Вiдомостi Верховної Ради України, 1996 р., N 28, ст. 133).

     Установив:

     1. До Конституцiйного Суду України надiйшло конституцiйне подання за пiдписом 46 народних депутатiв України щодо вiдповiдностi Конституцiї України (конституцiйностi) Закону України "Про вивiзне (експортне) мито на живу худобу та шкiряну сировину" вiд 7 травня 1996 року N 180/96-ВР (Вiдомостi Верховної Ради України, 1996 р., N 28, ст. 133).

     У своєму поданнi народнi депутати зазначають, що з прийняттям згаданого вище Закону, яким, на їх думку, встановлено занадто високi ставки вивiзного (експортного) мита на живу худобу та шкiряну сировину, склалася незадовiльна ситуацiя у тваринництвi, що, зокрема, призвело до значного скорочення експорту живої худоби та шкiряної сировини, рiзкого зниження закупiвельних цiн на м'ясо i шкiрсировину, встановлення монополiї м'ясокомбiнатiв i пiдприємств переробної промисловостi. Збитки, яких зазнали товаровиробники тваринницької продукцiї - селяни, фермери, колгоспи, радгоспи в результатi дiї Закону України "Про вивiзне (експортне) мито на живу худобу та шкiряну сировину", оцiнюються в розмiрi один мiльярд двiстi п'ятдесят мiльйонiв гривень.

     Це, як зазначається в конституцiйному поданнi, є наслiдком невиконання державою обов'язкiв, передбачених статтями 3, 13, 42 Конституцiї України щодо забезпечення захисту прав усiх суб'єктiв власностi та господарювання, соцiальної спрямованостi економiки, конкуренцiї у пiдприємницькiй дiяльностi.

     2. Колегiя суддiв Конституцiйного Суду України з конституцiйних подань та звернень 23 вересня 1997 року прийняла процесуальну ухвалу про вiдмову у вiдкриттi конституцiйного провадження у справi за конституцiйним поданням 46 народних депутатiв України щодо вiдповiдностi Конституцiї України (конституцiйностi) Закону України "Про вивiзне (експортне) мито на живу худобу та шкiряну сировину" на пiдставi пункту 1 статтi 45 Закону України "Про Конституцiйний Суд України" непiдвiдомчiсть Конституцiйному Суду України питань, порушених у конституцiйному поданнi.

     3. Вiдповiдно до пункту 4 статтi 39 Закону України "Про Конституцiйний Суд України" у конституцiйному поданнi разом з iншими умовами зазначається також i правове обгрунтування тверджень щодо неконституцiйностi правового акта (його окремих положень). Пiдставами для визнання правових актiв неконституцiйними згiдно iз статтею 15 цього Закону є: невiдповiднiсть Конституцiї України; порушення встановленої Конституцiєю України процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинностi; перевищення конституцiйних повноважень при їх прийняттi.

     Як зазначається в конституцiйному поданнi, Закон України "Про вивiзне (експортне) мито на живу худобу та шкiряну сировину" порушує положення статей 3, 13, 42, 60 Конституцiї України i тому має бути визнаний неконституцiйним. Проте такий висновок набуває певного правового значення лише за умови, якщо вiн вiдповiдає вимогам статтi 6 та пункту 1 роздiлу XV Конституцiї України, на пiдставi яких цей Закон у встановленому Конституцiєю України та Законом України "Про Конституцiйний Суд України" порядку може бути визнаний таким, що не вiдповiдає Конституцiї України.

     4. Встановлено, що Закон України "Про вивiзне (експортне) мито на живу худобу та шкiряну сировину" було прийнято Верховною Радою України 7 травня 1996 року вiдповiдно до її повноважень, встановлених пунктом 1 статтi 17, пунктом 2 статтi 18 Конституцiйного Договору мiж Верховною Радою України та Президентом України "Про основнi засади органiзацiї та функцiонування державної влади i мiсцевого самоврядування в Українi на перiод до прийняття нової Конституцiї України" вiд 8 червня 1995 року. Нова Конституцiя України була прийнята 28 червня 1996 року. З цього ж дня Конституцiя України згiдно з статтею 160 набула чинностi.

     Вiдповiдно до пункту 1 роздiлу XV Конституцiї України закони та iншi нормативнi акти, прийнятi до набуття чинностi цiєю Конституцiєю, є чинними у частинi, що не суперечить Конституцiї України. Виходячи з цього чиннiсть Закону України "Про вивiзне (експортне) мито на живу худобу та шкiряну сировину" має вирiшуватися на пiдставi зазначеного положення Конституцiї України.

     За Конституцiйним Договором Верховна Рада України повноважна була приймати закони (пункт 1 статтi 17), виключно якими визначались загальнодержавнi податки, види зборiв i платежiв, митна справа (пункт 2 статтi 18). Цi повноваження Верховної Ради України закрiплено пунктом 3 статтi 85 та пунктом 1 частини другої статтi 92 Конституцiї України. Вiдповiдно до пункту "д" частини першої статтi 14 Закону України "Про систему оподаткування", статей 6, 9 Закону України "Про Єдиний митний тариф" мито (вивiзне мито) визначається як загальнодержавний податок. Разом з тим Конституцiя України конкретно не визначає, якi саме ставки мита, в тому числi вивiзного (експортного), можуть бути встановленi Верховною Радою України у спосiб, передбачений пунктом 1 частини другої статтi 92 Конституцiї України. У даному випадку вiдповiдно до статей 150, 152 Конституцiї України, пункту 1 статтi 13 та пункту 3 статтi 45 Закону України "Про Конституцiйний Суд України" пiдстав для вiдкриття конституцiйного провадження у справi за конституцiйним поданням народних депутатiв України щодо визнання Закону України "Про вивiзне (експортне) мито на живу худобу та шкiряну сировину" таким, що не вiдповiдає Конституцiї України, немає.

     5. Посилання народних депутатiв на те, що зазначений Закон порушує статтi 3, 13, 42, 60 Конституцiї України, насправдi є оцiнкою його неефективностi.

     На виконання пункту 3 Постанови Верховної Ради України "Про введення в дiю Закону України "Про вивiзне (експортне) мито на живу худобу та шкiряну сировину" ефективнiсть дiї цього Закону була проаналiзована Комiсiєю Верховної Ради України з питань фiнансiв i банкiвської дiяльностi та за дорученням Кабiнету Мiнiстрiв України - Мiнiстерством зовнiшнiх економiчних зв'язкiв i торгiвлi України, Мiнiстерством сiльського господарства i продовольства України. У висновках зазначається, що Закон України "Про вивiзне (експортне) мито на живу худобу та шкiряну сировину" не дав очiкуваних результатiв, а за своїми економiчними наслiдками навiть негативно вплинув на становище в цьому секторi господарства. Дiя даного Закону, наголошується у висновках, призведе до подальшого поглиблення кризових явищ у тваринництвi, повної втрати традицiйних ринкiв збуту продукцiї, скорочення надходжень галузi вiд експортної дiяльностi.

     Як вбачається з матерiалiв до конституцiйного подання, саме неефективнiсть дiї Закону України "Про вивiзне (експортне) мито на живу худобу та шкiряну сировину" була констатована народними депутатами України, що стало головним мотивом прийняття 14 лютого 1997 року Закону України "Про внесення змiн до Закону України "Про вивiзне (експортне) мито на живу худобу та шкiряну сировину". Президент України на даний Закон наклав вето i запропонував Верховнiй Радi України скасувати його та прийняти проект Закону України "Про визнання таким, що втратив чиннiсть, Закону України "Про вивiзне (експортне) мито на живу худобу та шкiряну сировину", внесений Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     6. Питання щодо чинностi Закону України "Про вивiзне (експортне) мито на живу худобу та шкiряну сировину" за наслiдками його дiї (ефективностi) вiдповiдно до пункту 3 статтi 85, пункту 1 частини другої статтi 92, статей 93, 94, пункту 30 статтi 106, пунктiв 1, 2, 3, 5 статтi 116 Конституцiї України у встановленому нею порядку має бути вирiшено Верховною Радою України, Президентом України, Кабiнетом Мiнiстрiв України. Воно не належить до компетенцiї та повноважень Конституцiйного Суду України. Це повнiстю вiдповiдає вимогам статтi 6 Конституцiї України, згiдно з якою державна влада в Українi здiйснюється на засадах її подiлу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здiйснюють свої повноваження у встановлених цiєю Конституцiєю межах i вiдповiдно до законiв України. Виходячи з цих положень, Конституцiйний Суд України здiйснює свої повноваження тiльки вiдповiдно до Конституцiї України i Закону України "Про Конституцiйний Суд України" i не може втручатися в конституцiйнi повноваження Верховної Ради України, Президента України, Кабiнету Мiнiстрiв України.

     Враховуючи наведене та керуючись статтями 6, 147, 150 Конституцiї України, пунктом 1 статтi 13, статтею 39, статтею 45 Закону України "Про Конституцiйний Суд України", Конституцiйний Суд України ухвалив:

     1. Вiдмовити у вiдкриттi конституцiйного провадження у справi за конституцiйним поданням 46 народних депутатiв України щодо вiдповiдностi Конституцiї України (конституцiйностi) Закону України "Про вивiзне (експортне) мито на живу худобу та шкiряну сировину" вiд 7 травня 1996 року N 180/96-ВР на пiдставi пункту 3 статтi 45 Закону України "Про Конституцiйний Суд України" - непiдвiдомчiсть Конституцiйному Суду України питань, порушених у конституцiйному поданнi.

     2. Ухвала Конституцiйного Суду України про вiдмову у вiдкриттi конституцiйного провадження у справi в Конституцiйному Судi України є остаточною i не може бути оскаржена.

"Бюлетень законодавства i юридичної практики України",
N 2, 2003 р.