КАБIНЕТ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ
Київ

вiд 19 лютого 2007 р.	N 56-р

Про схвалення Концепцiї реформування податкової системи

     Схвалити Концепцiю реформування податкової системи, що додається.

Прем'єр-мiнiстр України

В.ЯНУКОВИЧ

Iнд. 34

 

СХВАЛЕНО розпорядженням Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 19 лютого 2007 р. N 56-р

КОНЦЕПЦIЯ
реформування податкової системи України

I. Основнi передумови реформування податкової системи

     Реформування податкової системи проводитиметься до 2015 року виходячи iз стратегiчних цiлей - побудови соцiально-орiєнтованої конкурентоспроможної ринкової економiки та iнтеграцiї у європейське спiвтовариство вiдповiдно до положень Конституцiї України, Унiверсалу нацiональної єдностi, завдань, передбачених проектом Державної програми економiчного i соцiального розвитку на 2007 рiк, а також Прогнозу показникiв зведеного бюджету України за основними видами доходiв, видаткiв i фiнансування на 2008-2010 роки, схваленого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 25 вересня 2006 р. N 1359.

Оцiнка та перспективи реформування податкової системи

     В Українi створено податкову систему, яка за своїм складом та структурою подiбна до податкових систем розвинутих європейських країн. Закони з питань оподаткування розроблено з урахуванням норм європейського податкового законодавства, а також аспектiв податкової полiтики ГАТТ/СОТ та iнших мiжнародних економiчних органiзацiй.

     На вiдмiну вiд країн ЄС податкова система України не є iнструментом пiдвищення конкурентоспроможностi держави, не сприяє зростанню економiчної активностi суб'єктiв господарювання. Iснуюча система формування державних доходiв вiдображає недосконалiсть перехiдної економiки та має переважно фiскальний характер. Ринкове реформування економiки супроводжувалося неодноразовими спробами удосконалити податкову систему шляхом прийняття окремих законодавчих актiв, що були недостатньо адекватними стану економiки, характерними рисами якої є структурнi диспропорцiї, наявнiсть значних обсягiв тiньових оборотiв, платiжна криза.

     Разом з тим Україна пiдтримує стосунки у сферi оподаткування з iншими державами, якi застосовують дiючi в усьому свiтi стандарти, розробленi Органiзацiєю економiчного спiвробiтництва та розвитку i Органiзацiєю Об'єднаних Нацiй, завдяки чому забезпечується адаптацiя законодавства України у сферi мiжнародного оподаткування до законодавства iнших країн.

     Україна уклала 60 мiжнародних договорiв про уникнення подвiйного оподаткування практично з усiма країнами СНД, Європи, багатьма країнами Азiї, Пiвнiчної та Пiвденної Америки i кiлькома країнами Африки, з яких 55 укладено за роки незалежностi України, а 5 - успадкованi вiд колишнього СРСР (вiдповiдно до Закону України "Про правонаступництво України"). Вони охоплюють найбiльших торговельних та iнвестицiйних партнерiв України.

     Основними завданнями реформування податкової системи України є зниження податкового навантаження на економiку. У результатi здiйснення послiдовних заходiв, спрямованих на виконання цього завдання, зменшено ставки таких основних податкiв, як на додану вартiсть - з 28 до 20 вiдсоткiв, на прибуток пiдприємств - з 30 до 25 вiдсоткiв, запроваджено плоску шкалу оподаткування доходiв громадян за ставкою у розмiрi 15 вiдсоткiв (з 1 сiчня 2004 р. по 31 грудня 2006 р. - 13 вiдсоткiв) i зменшено нарахування на фонд заробiтної плати. У деяких країнах ЄС також здiйснено перехiд до пропорцiйного оподаткування доходiв громадян, однак за значно вищою ставкою, зокрема в Естонiї - 24 вiдсотки, Латвiї - 25 вiдсоткiв, Литвi - 33 вiдсотки, Словаччинi - 19 вiдсоткiв. Ставка, за якою справляється податок з доходiв фiзичних осiб в Українi, значно менша нiж у державах - членах ЄС.

     Водночас в Українi найнижчi ставки акцизного збору. Акцизний збiр у Францiї, Великобританiї, Португалiї, Нiмеччинi та Мальтi на тютюновi вироби становить понад 60 вiдсоткiв вартостi товару, тодi як в Українi - вiд 15 до 21 вiдсотка.

     Ставка податку на прибуток пiдприємств менша нiж у розвинутих державах - членах ЄС (у середньому 30,1 вiдсотка), але вища нiж у державах, якi набули членство в ЄС у 2004 роцi (далi - держави - новi члени ЄС) - у середньому 20,6 вiдсотка. Ставка податку на додану вартiсть вища за середнiй рiвень, установлений у розвинутих державах - членах ЄС (19,7 вiдсотка), та державах - нових членах ЄС (19 вiдсоткiв).

     В країнах ЄС вiдсутнi спрощенi системи оподаткування суб'єктiв малого пiдприємництва, натомiсть поширенi iншi форми їх державної пiдтримки:

     звiльнення деяких пiдприємств вiд необхiдностi ведення звiтностi про результати господарської дiяльностi та запровадження спрощеної системи бухгалтерського облiку i звiтностi;

     запровадження спецiальних режимiв сплати податку на додану вартiсть окремих пiдприємств (насамперед фермерських господарств i сiльськогосподарських кооперативiв);

     використання податкiв на оцiночний дохiд i мiнiмальних податкiв.

     Зниження ставок за основними податками стало однiєю з причин зменшення частки ВВП, що перерозподiляється через податкову систему держави та державнi соцiальнi фонди, вiд 38 вiдсоткiв у 1993-1994 роках до 31,8 вiдсотка у 2004 роцi, тобто до рiвня, нижчого нiж у державах - нових членах ЄС.

     У 2005 роцi рiвень перерозподiлу ВВП через податкову систему та державнi соцiальнi фонди пiдвищився до 36,6 вiдсотка, за 9 мiсяцiв 2006 року - до 39,4 вiдсотка, що спричинено:

     скасуванням пiльг, що надавалися суб'єктам спецiальних економiчних зон (СЕЗ), територiй прiоритетного розвитку (ТПР) та технопаркiв тощо;

     зростанням iмпорту товарiв та послуг;

     змiнами в нормативно-правовiй базi адмiнiстрування податкiв.

     Зростання у 2005 роцi податкових надходжень до зведеного бюджету на 55,3 вiдсотка при збiльшеннi номiнального ВВП на 23,1 вiдсотка з урахуванням характеру зазначених чинникiв призвело до:

     пiдвищення на 6,3 вiдсоткового пункта частки ВВП, яка перерозподiляється через податкову систему та державнi соцiальнi фонди, що негативно позначилося на дiяльностi пiдприємницьких структур;

     пiдвищення податкового навантаження на суб'єктiв господарювання та зниження їх iнвестицiйнiй активностi у зв'язку з розширенням податкової бази за двома основними видами податкiв (податок на додану вартiсть i податок на прибуток пiдприємств) за рахунок скасування iнвестицiйних податкових пiльг;

     ухилення вiд сплати податкiв як реакцiї на значне пiдвищення податкового навантаження.

     В європейських країнах розвиток оподаткування, зокрема змiна фiскальної ефективностi окремих податкiв i загального рiвня оподаткування економiки, вiдбувався поступово, що сприяло створенню стабiльних умов для пiдприємницької дiяльностi. Протягом 1995-2002 рокiв лише в державах - нових членах ЄС спостерiгалися значнi коливання рiвня перерозподiлу ВВП через податкову систему та соцiальнi фонди (8,5 вiдсоткового пункта у Словаччинi). Однак такi коливання вiдбувалися протягом семи рокiв, а не одного, як в Українi. Серед розвинутих країн максимальнi коливання рiвня перерозподiлу ВВП через податкову систему та соцiальнi фонди мали мiсце в Грецiї - 3,6 вiдсоткового пункта. В середньому в 15 державах - членах ЄС коливання рiвня перерозподiлу були на рiвнi 0,5 вiдсоткового пункта, що свiдчить про проведення бiльш виваженої податкової полiтики в цих країнах.

     Тенденцiя до зростання частки ВВП, що перерозподiляється через податкову систему та державнi соцiальнi фонди, спостерiгалася протягом минулого року. За пiдсумками пiврiччя частка ВВП становила 40,3 вiдсотка, на кiнець 2006 року - 40 вiдсоткiв (очiкувана). За останнi два роки зазначений перерозподiл ВВП в Українi перевищив його середнiй рiвень не лише в державах - нових членах ЄС, а i в розвинутих колишнiх соцiалiстичних країнах - Польщi, Чехiї, Словаччинi, ВВП яких на душу населення за паритетом купiвельної спроможностi в 2-3 рази перевищує вiдповiдний показник в Українi. Це свiдчить про перевищення рiвня перерозподiлу ВВП через податкову систему України, що є одним з чинникiв негативного впливу на темпи економiчного зростання.

     Враховуючи таку тенденцiю, Урядом прийнято рiшення про iстотне зниження податкового навантаження на економiку та перегляд спiввiдношення дiючих податкових регуляторiв.

Недолiки податкової системи

     1. Податкова система характеризується передусiм фiскальною спрямованiстю, що є лейтмотивом бiльшостi змiн, якi вносяться до податкового законодавства. Водночас її регулююча функцiя не зорiєнтована на стале економiчне зростання. Значне податкове навантаження на виробництво та недостатнє податкове навантаження за використання природних ресурсiв негативно впливає на розвиток економiки. Це не сприяє також посиленню позицiї країни щодо податкової конкуренцiї, особливо враховуючи тi змiни, що вiдбуваються в податкових системах колишнiх соцiалiстичних держав - нових членiв ЄС, де в процесi проведення податкових реформ вдалося знизити податкове навантаження на капiтал. У 2003 роцi в Литвi, Естонiї та Словаччинi капiтал оподатковувався за нижчими середнiми ефективними ставками, нiж праця та споживання.

     2. Нормативно-правова база оподаткування є складною, неоднорiдною та нестабiльною, а окремi законодавчi норми - недостатньо узгодженi, iнколи суперечливi. Питання оподаткування i досi регулюються не тiльки законами, а i декретами Кабiнету мiнiстрiв України, указами Президента України. Через наявнiсть у законодавчих актах норм непрямої дiї значна кiлькiсть питань у сферi оподаткування регулюється пiдзаконними актами. Такий стан правової бази може бути виправданий на початковому етапi формування податкової системи, однак неприйнятний на даному етапi розвитку економiки.

     Чимало норм мають неоднозначне тлумачення при їх застосуваннi, що негативно позначається на дiяльностi пiдприємницьких структур, знижує привабливiсть нацiональної економiки для iноземних iнвесторiв.

     Принциповим недолiком податкового законодавства є наявнiсть економiчно необґрунтованих розбiжностей щодо визнання та оцiнки доходiв i витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток i податком на додану вартiсть i нормативно-правовою базою бухгалтерського облiку в частинi розрахунку фiнансового результату, що унеможливлює складення декларацiї про прибуток пiдприємств за даними бухгалтерського облiку.

     3. Застосування спрощеного режиму оподаткування суб'єктiв малого пiдприємництва з урахуванням позитивних чинникiв (активiзацiя пiдприємницької дiяльностi, створення нових робочих мiсць, стимулювання рацiонального використання ресурсiв, зменшення витрат на адмiнiстрування податкiв) призвело до таких проблем:

     викривлення мотивацiї пiдприємницької дiяльностi, зокрема незаiнтересованiсть суб'єктiв господарювання у змiнi свого статусу як суб'єктiв, якi мають право використовувати спрощенi системи оподаткування, що уповiльнює їх розвиток та зростання обсягiв дiяльностi, призводить до дроблення деяких середнiх пiдприємств;

     створення умов для побудови схем уникнення оподаткування внаслiдок нечiткого законодавчого регулювання спрощеної системи оподаткування;

     використання суб'єктiв малого пiдприємництва, що застосовують спецiальний режим оподаткування, у схемах мiнiмiзацiї податкових зобов'язань пiдприємств, якi працюють у загальному режимi оподаткування.

     4. Витрати на адмiнiстрування окремих податкiв є значними порiвняно з доходами бюджету, що формуються за рахунок їх справляння.

     5. Дiяльнiсть Мiнфiну, Державної податкової служби, Держмитслужби щодо реалiзацiї державної податкової полiтики, збирання податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв), їх акумуляцiї в державному i мiсцевих бюджетах є недостатньо узгодженою та ефективною внаслiдок недосконалого правового регулювання їх взаємовiдносин, вiдсутностi цiлiсного iнформацiйного простору.

     6. Система митно-тарифного регулювання не дає змоги оперативно реагувати на змiни кон'юнктури свiтового ринку, а також торговельних режимiв в iнших державах та структури економiки в Українi.

     7. Недостатньо врегульовано питання оподаткування доходiв вiд iнтелектуальної власностi та незалежної професiйної дiяльностi, що призвело до втрати надходжень податку з доходiв фiзичних осiб.

     8. Зазначенi недолiки призвели до таких проблем системного характеру у податковiй системi, як:

     1) податкова заборгованiсть платникiв перед бюджетом та державними цiльовими фондами, що зумовлено:

     вiдсутнiстю ефективних механiзмiв, якi забезпечують вiдповiдальнiсть суб'єктiв господарювання за виконання своїх фiнансових зобов'язань;

     недосконалiстю системи списання та реструктуризацiї податкової заборгованостi пiдприємств перед бюджетом;

     проведенням взаємозалiкiв, якi роблять невигiдною своєчасну i в повному обсязi сплату податкiв;

     проблемами окремих галузей (паливно-енергетичний комплекс), якi є найбiльшими боржниками бюджету, зокрема в частинi регулювання державою цiн на енергоносiї;

     2) бюджетна заборгованiсть з вiдшкодування податку на додану вартiсть.

     Основними причинами, що ускладнюють виконання державою зобов'язань перед платниками податку на додану вартiсть є:

     пред'явлення необґрунтованих вимог на вiдшкодування податку на додану вартiсть та заниження сум податкових зобов'язань;

     виконання прогнозних показникiв надходжень з податку на додану вартiсть до державного бюджету за рахунок неповернення платникам переплачених сум податку;

     недолiки законодавчих норм, якими регулюється процедура вiдшкодування;

     3) ухилення вiд оподаткування.

     Ця проблема є однiєю з найгострiших в Українi та таких, що вирiзняє її з-помiж бiльшостi європейських країн.

     На масштаби ухилення вiд сплати податкiв впливає високий рiвень податкових ставок, нерiвномiрний розподiл податкового навантаження; порушення принципу рiвностi платникiв перед законом; складнiсть i недосконалiсть законодавства, яким регулюється пiдприємницька дiяльнiсть, зокрема податкового; недотримання норм законiв, неефективнiсть державної бюджетної полiтики;

     4) нерiвномiрне податкове навантаження, внаслiдок чого найбiльше податкове навантаження покладено на законослухняних платникiв, позбавлених податкових пiльг.

II. Концептуальнi засади реформування податкової системи

Мета i основнi завдання податкової реформи

     Метою податкової реформи є приведення податкової системи у вiдповiднiсть з прiоритетами державної полiтики соцiально-економiчного розвитку, сприяння сталому економiчному зростанню шляхом лiбералiзацiї податкової системи на основi виваженої iнвестицiйно-iнновацiйної полiтики, забезпечення достатнього обсягу сукупних податкових надходжень до бюджетiв усiх рiвнiв на основi проведення збалансованої бюджетної полiтики, встановлення лiберального вiдношення до платникiв, якi сумлiнно виконують свої податковi зобов'язання, i посилення вiдповiдальностi за несплату податкiв.

     Стратегiчними цiлями податкової реформи є:

     пiдвищення конкурентоспроможностi вiтчизняного бiзнесу;

     легалiзацiя тiньового сектору;

     активiзацiя iнвестицiйних процесiв в економiцi;

     простота та зрозумiлiсть податкових норм для суб'єктiв господарювання;

     скорочення витрат платникiв на нарахування i сплату податкiв та держави на їх адмiнiстрування;

     адаптацiя податкового законодавства України до законодавства ЄС;

     забезпечення умов для добровiльного виконання вимог податкового законодавства платниками податкiв;

     запровадження iнформацiйно-аналiтичної системи державної податкової служби в нацiональному масштабi;

     автоматизацiя процесiв оподаткування iз застосуванням сучасних технологiй.

     Основними завданнями податкової реформи є:

     удосконалення iнституцiйного середовища оподаткування, сприятливого для реалiзацiї принципу рiвностi всiх платникiв перед законом, вiдповiдального ставлення платникiв до виконання своїх податкових зобов'язань. Установлення чiтких правил регулювання взаємних зобов'язань держави i платникiв податкiв, дiєвого контролю за їх дотриманням;

     пiдвищення регулюючого потенцiалу системи оподаткування на основi запровадження iнновацiйно-iнвестицiйних преференцiй;

     пiдвищення фiскальної ефективностi податкiв за рахунок розширення податкової бази, покращення адмiнiстрування, зменшення масштабiв ухилення вiд сплати податкiв, формування доходiв бюджетiв усiх рiвнiв на основi проведення збалансованої бюджетної полiтики на середньострокову перспективу;

     поетапне зниження податкового навантаження на платникiв;

     стимулювання змiцнення позицiй вiтчизняного бiзнесу в конкурентнiй боротьбi за рахунок зменшення частки податкiв у витратах;

     зближення податкового та бухгалтерського облiку;

     гармонiзацiя податкового, валютного, митно-тарифного, зовнiшньоекономiчного та цивiльного законодавства;

     зменшення кiлькостi контролюючих органiв з одночасним створенням єдиних правил контролю за нарахуванням та сплатою податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв);

     забезпечення проведення заходiв щодо легалiзацiї доходiв та майна, одержаних з порушенням податкового законодавства.

Прiоритети реформування податкової системи

     Україна згiдно iз статтею 1 Конституцiї України є соцiальною, правовою державою. Отже, її податкова система повинна вiдповiдати вимогам щодо рiвня фiнансування суспiльних благ iз визначенням вiдповiдно до цього рiвня перерозподiлу ВВП, який забезпечить формування фiнансових ресурсiв, достатнiх для виконання конституцiйно закрiплених функцiй держави та гарантiї громадянам достатнього життєвого рiвня.

     Реформування податкової системи проводитиметься синхронно з упорядкуванням та оптимiзацiєю системи державних видаткiв i вирiшенням таких питань:

     пiдвищення вартостi робочої сили шляхом проведення реформи оплати працi та економiчно обґрунтованого розширення пакета соцiальних послуг i гарантiй працюючому населенню;

     наближення розмiру мiнiмальної заробiтної плати до рiвня прожиткового мiнiмуму для працездатних осiб;

     запровадження мiнiмальної погодинної заробiтної плати, здiйснення оплати працi працiвникiв бюджетної сфери на основi Єдиної тарифної сiтки виходячи з тарифу I розряду на рiвнi законодавчо встановленої мiнiмальної заробiтної плати;

     розроблення та запровадження у повному обсязi державних мiнiмальних соцiальних стандартiв;

     перехiд вiд системи соцiального захисту, що ґрунтується на наданнi пiльг, до полiтики пiдвищення доходiв та надання державної допомоги соцiально вразливим верствам населення залежно вiд їх матерiального стану;

     забезпечення ефективностi системи надання медичних послуг шляхом впровадження в практику страхової медицини iз залученням фiнансової пiдтримки держави;

     пiдтримка проведення структурних реформ в економiцi;

     надання необхiдного адаптацiйного перiоду для переходу до ринкових умов дiяльностi дотацiйних галузей виробничої сфери, зокрема вугiльної промисловостi, сiльського господарства;

     забезпечення державної пiдтримки реалiзацiї iнновацiйних проектiв у прiоритетних видах економiчної дiяльностi;

     переорiєнтацiя напрямiв використання коштiв державного бюджету, спрямованих на розвиток соцiальної та транспортної iнфраструктури, а також виконання програм енергозбереження та охорони довкiлля;

     проведення реформ у бюджетнiй сферi, спрямованих на змiцнення фiнансової бази мiсцевого самоврядування та вдосконалення мiжбюджетних вiдносин.

     При цьому слiд зазначити, що iснує ряд бюджетних обмежень для проведення податкової реформи, якi зумовлюють її еволюцiйний характер.

     Реформування податкової системи потребує спрямування податкового навантаження iз сфери виробництва на сферу споживання, а також на ресурснi та екологiчнi платежi, у зв'язку з чим необхiдно насамперед зменшити податкове навантаження на прибуток пiдприємств та фонд оплати працi, реформувати акцизний збiр, ресурснi та рентнi платежi, плату за забруднення навколишнього природного середовища.

III. Принципи реформування податкової системи

     Реформування податкової системи проводитиметься за такими принципами:

     добровiльнiсть сплати податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв);

     рiвнiсть, недопущення будь-яких проявiв дискримiнацiї платникiв податкiв - забезпечення однакового пiдходу до суб'єктiв господарювання (юридичних i фiзичних осiб, включаючи нерезидентiв) при визначеннi прав та обов'язкiв щодо сплати податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв);

     стабiльнiсть, забезпечення незмiнностi перелiкiв податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв) та їх ставок, а також податкових пiльг протягом бюджетного року;

     стимулювання пiдприємницької дiяльностi та iнвестицiйно-iнновацiйної активностi;

     справедливiсть - забезпечення пiдтримки малозабезпечених верств населення шляхом запровадження економiчно обґрунтованих соцiальних пiльг та привiлеїв.

IV. Напрями реформування податкової системи України

     Реформування податкової системи проводитиметься за такими напрямами:

     1. Створення умов для формування сприятливого iнституцiйного середовища оподаткування шляхом:

     1) забезпечення детальної законодавчої регламентацiї всiх аспектiв податкових правовiдносин з метою запобiгання вирiшенню спiрних питань на розсуд контролюючих органiв;

     2) забезпечення визначення остаточного перелiку прав, обов'язкiв i вiдповiдальностi як платникiв, так i контролюючих органiв з метою рiвного розподiлу функцiй та прав сторiн;

     3) формування податкових правовiдносин мiж суб'єктами господарської дiяльностi i державою на засадах забезпечення рiвних умов господарювання для суб'єктiв рiзних форм власностi, органiзацiйно-правових форм i видiв економiчної дiяльностi.

     2. Удосконалення структури системи оподаткування шляхом:

     1) скасування неефективних (затратних) податкiв i зборiв;

     2) запровадження податку на нерухоме майно;

     3) поширення рентних платежiв на видобуток нафти, газу та iнших корисних копалин;

     4) спрямування податкового навантаження з прямих на непрямi податки та ресурснi платежi;

     5) поступового зменшення частки податку на прибуток пiдприємств i збiльшення частки податку з доходiв фiзичних осiб у структурi податкових надходжень;

     6) збiльшення частки мiсцевих податкiв i зборiв у структурi доходiв мiсцевих бюджетiв.

     3. Проведення реформування системи податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) шляхом:

1) податок на прибуток пiдприємств

     усунення економiчно необґрунтованих розбiжностей мiж нормами Закону України "Про оподаткування прибутку пiдприємств" i положеннями (стандартами) бухгалтерського облiку щодо визнання i оцiнки доходiв та витрат з метою створення умов для складення декларацiї про прибуток за даними бухгалтерського облiку;

     реформування системи оподаткування прибутку пiдприємств фiнансового сектору економiки;

     поширення дiї загальної системи оподаткування прибутку на всiх суб'єктiв господарювання (починаючи з 2011 року);

     звiльнення емiсiйного доходу вiд оподаткування при здiйсненнi емiтентом первинного розмiщення цiнних паперiв;

     поетапного зниження ставки податку до 20 вiдсоткiв;

     забезпечення стимулюючої ролi податкової амортизацiї в оновленнi основних фондiв шляхом застосування принципу "прискорена амортизацiя" до прiоритетних iнновацiйних технологiй;

     запровадження починаючи з 2007 року iнвестицiйного податкового кредиту з податку на прибуток пiдприємств для суб'єктiв господарювання, якi реалiзують на територiях спецiальних (вiльних) економiчних зон та територiях прiоритетного розвитку iнвестицiйнi проекти;

     стимулювання iнвестицiйної дiяльностi шляхом запровадження iнвестицiйно-iнновацiйного податкового кредиту з податку на прибуток пiдприємств для всiх суб'єктiв господарювання, що здiйснюють квалiфiковане iнвестування iнновацiйного спрямування (зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток в обсязi, еквiвалентному частцi витрат поточного податкового перiоду, що були спрямованi на фiнансування iнновацiйних та iнвестицiйних проектiв, з 2014 року);

2) податок з доходiв фiзичних осiб

     реалiзацiї принципiв прибуткового оподаткування, характерних для соцiальних держав;

     розширення бази оподаткування за рахунок стягнення податку з усiх видiв доходiв, крiм цiльових, що виплачуються з державних цiльових фондiв, створених вiдповiдно до закону, або одержаних як компенсацiя, вiдшкодування певних витрат;

     запровадження заявочного принципу реєстрацiї самозайнятих осiб - платникiв податку в податкових органах (спрощення процедури реєстрацiї);

     удосконалення системи оподаткування пасивних доходiв з метою стимулювання iнвестицiйної дiяльностi;

3) податок на додану вартiсть

     створення необхiдних передумов для запровадження податкової звiтностi в розрiзi контрагентiв в електронному виглядi;

     застосування нульової ставки податку виключно при здiйсненнi експортних операцiй та недопущення її застосування при здiйсненнi операцiй на митнiй територiї України;

     забезпечення бюджетного вiдшкодування податку на додану вартiсть за результатами двох звiтних перiодiв платникам податку, що:

     здiйснюють систематичнi поставки на експорт;

     мають значнi iнвестицiйнi витрати;

     провадять дiяльнiсть, пов'язану iз сезонною закупiвлею товарiв.

     Пiд час здiйснення iнших господарських операцiй податок на додану вартiсть вiдшкодовується, якщо цi суми не погашенi податковими зобов'язаннями протягом шести звiтних перiодiв;

     тимчасового впровадження спрощеного порядку вiдшкодування податку на додану вартiсть у строк не бiльш як 40 днiв для платникiв податкiв, якi вiдповiдають критерiям "сумлiнного платника";

     удосконалення механiзму оподаткування сiльськогосподарських пiдприємств;

     поетапного зниження ставки податку на додану вартiсть;

     апробацiї механiзму здiйснення розрахункiв з податку на додану вартiсть через "спецiальнi рахунки";

4) акцизний збiр

     поступового наближення механiзму справляння акцизного збору до вимог законодавства ЄС, а також приведення його у вiдповiднiсть з вимогами СОТ;

     приведення плати за лiцензiї до рiвня компенсацiї наданих державою послуг;

     формування ефективної системи акцизних податкiв з використанням економiчно обґрунтованого рiвня i структури ставок;

     поступового збiльшення частки акцизу в цiнi реалiзованих пiдакцизних товарiв шляхом пiдвищення ставок акцизного збору на лiкеро-горiлчанi, тютюновi вироби тощо, а також встановлення i поступове збiльшення мiнiмального податкового зобов'язання iз сплати акцизного збору в твердiй сумi з одиницi реалiзованої продукцiї;

     збiльшення частки акцизного збору в дохiднiй частинi бюджету та посилення його регулюючого впливу на цiноутворення на ринку товарiв, шкiдливих для здоров'я населення, з метою зменшення їх обсягу споживання;

     поступового запровадження акцизних складiв для окремих видiв товарiв;

     запровадження єдиної європейської валюти при визначеннi розмiру ставок акцизного збору, в разi вступу до ЄС;

5) податок з власникiв транспортних засобiв та iнших самохiдних машин i механiзмiв

     диференцiацiї ставок податку залежно вiд типу транспортного засобу, строку його експлуатацiї, встановлення ставок у частинах мiнiмальної заробiтної плати;

     перегляду системи пiльгового оподаткування шляхом скасування пiльг для юридичних осiб з одночасним наданням преференцiй виключно для незахищених верств населення, зокрема пенсiонерiв;

6) природно-ресурснi платежi

     поступового переходу до нової системи природно-ресурсних платежiв, що базуватиметься на принципах рентного доходу, поширення таких принципiв на всi види природних ресурсiв;

     визначення регуляторного механiзму, що дасть можливiсть формувати доходи держави та стимулювати рацiональне використання, охорону та повноцiнне вiдтворення природно-ресурсного потенцiалу держави;

     формування структури рентних платежiв, що повинна складатися з двох складових:

     - абсолютної ренти, розмiр якої не залежить вiд результатiв господарської дiяльностi пiдприємств - користувачiв природних ресурсiв;

     - диференцiйної ренти, що передбачає встановлення вищої плати за використання кращих, бiльш продуктивних природних ресурсiв;

     поступового пiдвищення розмiру плати за використання природних ресурсiв, насамперед водних ресурсiв, залiзних, марганцевих руд, вуглеводнiв, облицювальних матерiалiв, сировини для виготовлення цементу, кухонної солi (кам'яної), вапнякiв, глини;

7) плата за землю

     запровадження ставок плати за землю з урахуванням виключно грошової оцiнки землi;

     вирiвнювання податкового навантаження на суб'єктiв господарювання рiзних напрямiв економiчної дiяльностi шляхом скасування пiльгових ставок плати за землю та звiльнення окремих платникiв вiд її сплати;

     розширення бази оподаткування за рахунок залучення земель, зайнятих болотами, чагарниками, ярами тощо; намивних територiй; земель несiльськогосподарського призначення за межами населених пунктiв, щодо яких проведено грошову оцiнку;

8) збiр за забруднення навколишнього природного середовища

     удосконалення системи справляння збору за забруднення навколишнього природного середовища у напрямi забезпечення його регулюючої та стимулюючої функцiї, встановлення вiдповiдностi величини збору витратам, пов'язаним з усуненням шкiдливого впливу на довкiлля;

     розширення бази оподаткування зазначеним збором шляхом включення до неї екологiчно небезпечної продукцiї, виробництво, зберiгання, транспортування та споживання якої негативно впливає на навколишнє природне середовище та здоров'я населення;

     забезпечення щорiчного перегляду нормативiв збору за забруднення навколишнього природного середовища з метою виконання стимулюючої функцiї збору для впровадження i вдосконалення суб'єктами господарювання природоохоронних та екологiчно безпечних технологiй;

     спрямування коштiв збору за забруднення навколишнього природного середовища до бюджетiв тих територiальних громад, на територiї яких розташованi джерела забруднення;

9) державне мито

     розроблення та прийняття проекту Закону України "Про державне мито" на замiну чинного Декрету (з урахування норм Цивiльного процесуального кодексу України та Кодексу адмiнiстративного судочинства України), якими запроваджено сплату судового збору при зверненнi осiб до суду);

     перегляду об'єктiв та бази оподаткування державним митом;

     встановлення ставок державного мита в частинах мiнiмальної заробiтної плати або у вiдсотках до суми договору. Розмiр ставок повинен визначатися з урахуванням фiскальної та компенсацiйної функцiй збору;

     встановлення ставки державного мита в процентному вiдношеннi до суми договору стосовно об'єктiв, використання яких не передбачає оподаткування iншими податками (фiскальна функцiя збору);

     надання пiльг iз сплати державного мита виключно за соцiальним принципом;

     скасування преференцiй щодо сплати державного мита для юридичних осiб (у тому числi для державних установ);

10) мiсцевi податки i збори

     розроблення та прийняття проекту Закону України "Про мiсцевi податки i збори";

     оптимiзацiї перелiку мiсцевих податкiв i зборiв, збереження права запровадження податкiв i зборiв органами мiсцевого самоврядування;

     встановлення ставок мiсцевих податкiв i зборiв з урахуванням особливостей кожного податку;

     розширення бази оподаткування;

11) податок на нерухоме майно

     запровадження податку на нерухоме майно, який повинен стати важливим засобом змiцнення бази власних доходiв мiсцевих бюджетiв усiх рiвнiв.

     Перший крок у запровадженнi податку на нерухоме майно зроблено пiд час реалiзацiї проектiв у Iвано-Франкiвськiй та Луганськiй областях, де була змодельована спрощена форма оподаткування на основi дуже низьких ставок податку з квадратного метра площi будiвель (0,1 гривнi - з житлових та 2,9 гривнi - з комерцiйних). Навiть за таких умов додатковi доходи вiд сплати цього податку склали у середньому 25 вiдсоткiв доходiв бюджетiв найнижчого рiвня з власних джерел.

     Базою оподаткування може бути оцiночна вартiсть нерухомостi;

     встановлення ставок податку на мiнiмальному рiвнi (вiд 0,05 до 0,1 вiдсотка) з поступовим їх пiдвищенням;

     запровадження податку на основi оцiночної вартостi майна, що потребує пiдготовчого етапу для створення належних баз даних з оцiнки кожної одиницi нерухомостi;

     зменшення бази оподаткування для громадян, якi не мають надлишку житла, а також соцiально вразливих верств населення;

12) спрощена система оподаткування, облiку та звiтностi суб'єктiв малого пiдприємництва

     удосконалення системи оподаткування суб'єктiв малого пiдприємництва при переходi їх iз спрощеної системи оподаткування на загальну;

     удосконалення порядку ведення спрощеного бухгалтерського облiку та фiнансової звiтностi;

     пiдвищення вiдповiдальностi суб'єктiв пiдприємництва у разi порушення ними норм, якi визначають порядок застосування спрощеної системи оподаткування;

     удосконалення дiючої системи фiксованих ставок єдиного податку для фiзичних осiб - пiдприємцiв та вiдсоткових ставок - для юридичних осiб;

     вилучення iз складу єдиного податку ресурсних платежiв i внескiв до державних цiльових фондiв;

     вилучення з перелiку видiв дiяльностi, на якi поширюється дiя спрощеної системи оподаткування видiв дiяльностi, якi є високорентабельними або доходи вiд яких є переважно пасивними;

     залучення до об'єкта оподаткування єдиним податком для юридичних осiб усiх доходiв, що отримуються такими особами, а не лише виручки вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт i послуг);

     оподаткування суми перевищення граничного рiчного обсягу виручки вiд продажу товарiв (робiт, послуг);

     усунення iснуючих схем мiнiмiзацiї податкових зобов'язань, до яких залучаються платники єдиного податку;

13) фiксований сiльськогосподарський податок

     вiдмови вiд фiксацiї грошової оцiнки земель сiльськогосподарського призначення, встановленої станом на 1 липня 1995 р., з переходом на щорiчну iндексацiю такої грошової оцiнки вiдповiдно до земельного законодавства;

     запровадження системи окремого облiку доходiв платникiв фiксованого сiльськогосподарського податку, одержаних вiд продажу несiльськогосподарської продукцiї, з оподаткуванням таких доходiв у загальному порядку;

     усунення дискримiнацiї платникiв фiксованого сiльськогосподарського податку одних напрямiв дiяльностi стосовно платникiв цього податку iнших напрямiв дiяльностi в цiй галузi;

     удосконалення механiзму справляння фiксованого сiльськогосподарського податку щодо визначення критерiїв для обмеження переходу на фiксований сiльськогосподарський податок високорентабельних пiдприємств;

     усунення iснуючих схем мiнiмiзацiї податкових зобов'язань, до яких залучаються платники фiксованого сiльськогосподарського податку;

     обмеження строку застосування цього податку вiдповiдно до законодавства до 2010 року;

14) податковi пiльги

     визначення на законодавчому рiвнi змiсту термiна Дподаткова пiльга";

     запровадження порядку, за яким кошти, що залишаються у суб'єктiв господарювання у зв'язку з одержанням податкових пiльг, визначаються бюджетними коштами, якi надаватимуться на певний строк i за умови їх використання на визначенi державою потреби, або на поворотнiй основi;

     збереження соцiальних пiльг, зокрема незахищеним верствам населення, iнвалiдам та громадським органiзацiям iнвалiдiв, їх пiдприємствам та органiзацiям;

     запровадження облiку податкових пiльг у спецiальному фондi державного бюджету (для визначення їх як "податковi видатки");

15) митно-тарифне регулювання

     унiфiкацiї митного законодавства України шляхом об'єднання норм Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 11 березня 1993 р. N 4-93 "Про Єдиний митний тариф України", Закону України "Про Єдиний митний тариф", "Про Митний тариф України" в єдиному законi;

     внесення змiн до Закону України "Про Митний тариф України" з метою запровадження Гармонiзованої системи опису та кодування товарiв 2007 року та приведення iнших законодавчих актiв у вiдповiднiсть iз цiєю системою;

     надання Уряду права оперативного впливу на митно-тарифну полiтику держави;

     скорочення та поступової лiквiдацiї дiючої системи тарифних пiльг i преференцiй за галузевим (суб'єктним) принципом;

     унiфiкацiї термiнологiї в податковому i митному законодавствi;

     приведення системи оподаткування митом та iншими податками у вiдповiднiсть з митними режимами, якi визначенi Мiжнародною конвенцiєю про спрощення i гармонiзацiю митних процедур Всесвiтньої митної органiзацiї (м. Кiото);

     поступової вiдмови вiд застосування вивiзного (експортного) мита.

V. Заходи, що сприятимуть реформуванню податкової системи

     Реформування системи мiжбюджетних вiдносин здiйснюватиметься шляхом:

     запровадження нової системи розподiлу податку на прибуток, а також податку на додану вартiсть за мiсцезнаходженням фiлiй;

     визначення механiзму розподiлу загального податкового зобов'язання до податку на додану вартiсть пропорцiйно обсягам товарiв (робiт, послуг), проданих (поставлених) платником податку через фiлiю в загальнiй сумi проданих (поставлених) товарiв (робiт, послуг);

     визначення механiзму розподiлу загального податкового зобов'язання з податку на прибуток вiдповiдно до фiнансового результату їх дiяльностi;

     передбачення механiзму здiйснення зарахування податку з доходiв фiзичних осiб до бюджету територiальної громади за мiсцем утримання такого податку за адресою юридичної особи, а в разi наявностi у неї фiлiй, вiддiлень, iнших вiдокремлених пiдроздiлiв - за мiсцем їх реєстрацiї.

     Реформування системи соцiального страхування шляхом:

     поетапного зменшення розмiрiв соцiальних внескiв вiдповiдно до реформування системи соцiального страхування;

     створення Державного реєстру соцiального страхування для призначення страхових виплат та його гармонiзацiя з Державним реєстром фiзичних осiб - платникiв податкiв та iнших обов'язкових платежiв;

     поетапного запровадження паритетної сплати страхових внескiв мiж працедавцями та найманими особами.

VI. Реформування методiв адмiнiстрування податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв)

     Передбачається приведення нормативно-правової бази адмiнiстрування у вiдповiднiсть з такими принципами:

     1. Застосування норм податкового законодавства у податкових спорах у разi, коли питання щодо оподаткування регулюється одночасно спецiальними законами з питань оподаткування та iншими законами України.

     2. Забезпечення контролюючих органiв та органiв стягнення податкiв i зборiв (адмiнiстраторiв податкiв) iнформацiєю, необхiдною для проведення належного аналiзу фiнансово-господарської дiяльностi платникiв податкiв.

     3. Удосконалення контрольно-перевiрочної роботи.

     4. Установлення вiдповiдальностi платникiв податкiв та посадових осiб платникiв податкiв - юридичних осiб за порушення норм податкового законодавства вiдповiдно до ступеня суспiльної небезпеки такого порушення.

     5. Установлення вiдповiдальностi платникiв податкiв та їх посадових осiб за порушення правил податкового облiку, невиконання законних вимог адмiнiстратора та запровадження механiзмiв забезпечення виконання таких вимог.

     6. Установлення вiдповiдальностi посадових осiб адмiнiстратора за порушення законних прав платникiв податкiв та запровадження механiзмiв обов'язкового вiдшкодування завданих йому збиткiв. Запровадження права платника податкiв на звернення безпосередньо до суду щодо притягнення винної посадової особи до адмiнiстративної вiдповiдальностi або порушення стосовно такої особи кримiнальної справи.

     7. Списання податкової заборгованостi здiйснюється на пiдставi, у випадках та в порядку, визначених законами України.

     8. Запровадження системи надання платниками податкiв у визначених законом випадках додаткового забезпечення гарантiй сплати податкiв.

     9. Виявлення, розкриття та розслiдування злочинiв у сферi оподаткування проводиться вiдповiдно до вимог кримiнально-процесуального законодавства України та законодавства про оперативно-розшукову дiяльнiсть.

     Основною метою здiйснення правоохоронної функцiї є вiдшкодування державi завданих збиткiв. У разi добровiльної сплати платником прихованих податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) та нарахованих штрафних санкцiй кримiнальне переслiдування такого платника податкiв - фiзичної особи, або посадових осiб платника податкiв - юридичної особи припиняється.

     10. Запровадження дiєвого механiзму роз'яснення податкового законодавства шляхом:

     законодавчого закрiплення системи надання консультацiй платникам податкiв з питань оподаткування;

     доповнення iснуючих методiв адмiнiстрування методами "стабiльностi норм" та "усунення суперечностей у податковому законодавствi".

     У результатi впровадження методу стабiльностi норм платник податкiв одержить гарантiї того, що змiни ставок податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) та механiзмiв адмiнiстрування не будуть внесенi пiзнiше нiж за 6 мiсяцiв до початку нового календарного року, в якому повиннi почати дiяти новi правила та ставки.

     Метод усунення суперечностей у податковому законодавствi повинен забезпечити однакове розумiння податкових норм платниками податкiв та адмiнiстраторами. Офiцiйне тлумачення норм податкового законодавства здiйснюється виключно Конституцiйним Судом України. Тлумачення норм податкового законодавства iншими органами державної влади повинне бути заборонено.

VII. Реформування системи адмiнiстраторiв податкiв i зборiв

     Сучасна система адмiнiстраторiв складається з кiлькох незалежних органiв державної влади, зокрема Державної податкової адмiнiстрацiї, Держмитслужби, адмiнiстраторiв окремих зборiв та обов'язкових платежiв.

     Це призводить до погiршення координацiї роботи рiзних адмiнiстраторiв, наявностi значної кiлькостi контролюючих органiв, що негативно позначається на умовах господарської дiяльностi платникiв податкiв та знижує ефективнiсть роботи адмiнiстраторiв.

     Пропонується здiйснити об'єднання адмiнiстраторiв за принципом спiльного запровадження реалiзацiї механiзмiв адмiнiстрування податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) та проведення єдиної державної податкової, митної та бюджетної полiтики, зокрема передбачається:

     1) контроль за нарахуванням та сплатою податкiв i зборiв при здiйсненнi експортно-iмпортних операцiй (при перемiщеннi товарiв через митний кордон України) повинна здiйснювати Держмитслужба. Державна податкова адмiнiстрацiя контролюватиме нарахування i сплату податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв) за операцiями, що здiйснюються на територiї України;

     2) передати Державнiй податковiй адмiнiстрацiї функцiю контролю за нарахуванням та сплатою усiх податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв), крiм тих, що контролюються Держмитслужбою та внескiв на соцiальне страхування);

     3) визначити, що iншi адмiнiстратори податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) здiйснюватимуть адмiнiстрування тих платежiв, що вносяться як плата за державнi послуги, надання дозволiв або як внески до державних цiльових фондiв.

VIII. Етапи реформування податкової системи

     Реформування податкової системи здiйснюватиметься трьома етапами:

     На першому етапi (протягом 2007 року) передбачається проведення заходiв, спрямованих на подолання основних недолiкiв податкової системи, а саме:

     удосконалення механiзмiв податкового стимулювання розвитку СЕЗ, ТПР та технопаркiв;

     змiна податкових правил визнання витрат та результатiв i приведення податкових правил розрахунку фiнансових результатiв у вiдповiднiсть з принципами бухгалтерського облiку;

     розроблення принципiв кодифiкацiї податкового законодавства;

     розроблення та ухвалення Податкового кодексу.

     На другому етапi (2008-2012 роки) передбачається реалiзацiя положень Податкового кодексу для створення сприятливого середовища сталого економiчного зростання на iнвестицiйно-iнновацiйнiй основi шляхом нормативно-правового забезпечення впровадження Податкового кодексу з урахуванням:

     спрощення системи адмiнiстрування податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв);

     адаптацiї податкового законодавства до вимог ЄС;

     лiбералiзацiї податкової системи як складової державного регулювання;

     реформування митно-тарифного законодавства вiдповiдно до норм мiжнародних договорiв, зокрема Мiжнародної конвенцiї про спрощення та гармонiзацiю митних процедур.

     На третьому етапi (2013-2015 роки) передбачається поглиблення реформування податкової системи з урахуванням досягнутого соцiально-економiчного рiвня розвитку держави шляхом:

     реформування системи адмiнiстраторiв податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв);

     приведення податкової системи України у вiдповiднiсть iз стандартами ЄС.