ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

Про розгляд звернення

Шановний Олександре Iллiчу!

     Державною митною службою України розглянуто Ваше звернення вiд 13.01.2009 N А-01-17 щодо удосконалення практики застосування пiдзаконних нормативно-правових актiв.

     Стосовно запитання N 1 та N 2 щодо того, чи зобов'язанi митнi органи пiд час прийняття рiшень керуватись нормами, встановленими частиною 7 статтi 4 Закону України "Про основнi засади державного нагляду (контролю) у сферi господарської дiяльностi" (у разi якщо норма закону чи iншого нормативно-правового акта, виданого вiдповiдно до закону, припускає неоднозначне тлумачення прав i обов'язкiв суб'єкта господарювання або органу державного нагляду (контролю) та його посадових осiб, рiшення приймається на користь суб'єкта господарювання), та чи будуть митнi органи виконувати положення, встановленi частиною 8 статтi 4 цього Закону (органи державного нагляду (контролю) та суб'єкти господарювання мають право фiксувати процес здiйснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дiю засобами аудiо- та вiдеотехнiки, не перешкоджаючи здiйсненню такого заходу), повiдомляємо.

     Рiшенням Конституцiйного Суду України вiд 22.05.2008 N 10-рп/2008 змiни, внесенi пунктом 17 роздiлу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рiк та про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України" вiд 28.12.2007 N 107-VI, визнано такими, що не вiдповiдають Конституцiї України.

     З огляду на зазначене, стаття 2 Закону України "Про основнi засади державного нагляду (контролю) у сферi господарської дiяльностi" є чинною в редакцiї цього Закону вiд 05.04.2007, згiдно з якою дiя даного Закону не поширюється на вiдносини, що виникають пiд час здiйснення митного контролю на кордонi.

     Вiдповiдно до статтi 40 Митного кодексу України, митному контролю пiдлягають усi товари i транспортнi засоби, що перемiщуються через митний кордон України.

     Пунктом 15 статтi 1 Митного кодексу України визначено, що митний контроль - це сукупнiсть заходiв, що здiйснюються митними органами в межах своєї компетенцiї з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законiв та iнших нормативно-правових актiв з питань митної справи, мiжнародних договорiв України, укладених в установленому законом порядку.

     Стаття 41 Митного кодексу України визначає конкретнi форми митного контролю. Митний контроль здiйснюється безпосередньо посадовими особами митних органiв шляхом:

     1) перевiрки документiв та вiдомостей, необхiдних для такого контролю;

     2) митного огляду (огляду та переогляду товарiв, i транспортних засобiв, особистого огляду громадян);

     3) облiку товарiв i транспортних засобiв, що перемiщуються через митний кордон України;

     4) усного опитування громадян та посадових осiб пiдприємств;

     5) перевiрки системи звiтностi та облiку товарiв, що перемiщуються через митний кордон України, а також своєчасностi, достовiрностi, повноти нарахування та сплати податкiв i зборiв, якi вiдповiдно до законiв справляються при перемiщеннi товарiв через митний кордон України;

     6) огляду територiй та примiщень складiв тимчасового зберiгання, митних лiцензiйних складiв, спецiальних митних зон, магазинiв безмитної торгiвлi та iнших мiсць, де знаходяться або можуть знаходитися товари i транспортнi засоби, що пiдлягають митному контролю, чи провадиться дiяльнiсть, контроль за якою покладено на митнi органи законом;

     7) використання iнших форм, передбачених цим Кодексом та iншими законами України з питань митної справи.

     Порядок здiйснення митного контролю визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України вiдповiдно до норм цього Кодексу.

     З огляду на зазначене повiдомляємо, що Державна митна служба України пiд час проведення окремих форм митного контролю керується нормами Митного кодексу України, нормативно-правовими актами Кабiнету Мiнiстрiв України та власними нормативно-правовими актами з питань здiйснення митного контролю та проведення митного оформлення товарiв i транспортних засобiв, що перемiщуються через митний кордон України.

     Стосовно запитання N 3 щодо порядку надання митними органами та їх посадовими особами пiд час здiйснення заходiв державного нагляду консультацiйної допомоги суб'єкту господарювання щодо здiйснення контролю (нагляду) повiдомляємо.

     Вiдповiдно до статтi 30 Митного кодексу України митнi органи зобов'язанi iнформувати заiнтересованих осiб про митнi правила, норми та умови перемiщення товарiв i транспортних засобiв через митний кордон України.

     Вiдповiдно до статтi 33 Митного кодексу України передбачено, що за недостовiрнiсть наданої iнформацiї з питань митної справи посадовi особи митних органiв, спецiалiзованих митних установ та органiзацiй несуть вiдповiдальнiсть, передбачену законом.

     Згiдно зi статтею 212³ Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення за неправомiрну вiдмову в наданнi iнформацiї, несвоєчасне або неповне надання iнформацiї, надання iнформацiї, що не вiдповiдає дiйсностi, у випадках, коли така iнформацiя пiдлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи вiдповiдно до законiв України "Про iнформацiю", "Про звернення громадян" та "Про доступ до судових рiшень", передбачається накладення на посадову особу адмiнiстративного стягнення.

     Пунктом "г" частини першої статтi 5 Закону України "Про боротьбу з корупцiєю" встановлено, що державний службовець або iнша особа, уповноважена на виконання функцiй держави, не має права вiдмовляти фiзичним та юридичним особам в iнформацiї, надання якої передбачено правовими актами, умисно затримувати її, надавати недостовiрну чи неповну iнформацiю.

     Згiдно з частиною першою статтi 8 Закону України "Про боротьбу з корупцiєю" порушення особою, уповноваженою на виконання функцiй держави, будь-якого iз зазначених у статтi 5 цього Закону обмежень, якщо воно не мiстить складу злочину, тягне за собою адмiнiстративне стягнення у виглядi штрафу вiд п'ятнадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

     Також посадовi особи митних органiв несуть вiдповiдальнiсть згiдно iз Дисциплiнарним статутом митної служби України, затвердженим Законом України вiд 06.09.2005 N 2805-IV, та згiдно з Законом України "Про державну службу".

     Статтями 14 та 15 Закону України "Про боротьбу з корупцiєю" визначено, що прийнятi внаслiдок корупцiйних дiянь неправомiрнi нормативно-правовi акти та рiшення пiдлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженими на прийняття чи скасування вiдповiдних актiв та рiшень, або визнаються незаконними в судовому порядку. Фiзичнi та юридичнi особи, права яких порушено внаслiдок корупцiйних дiянь i якi зазнали моральної чи матерiальної шкоди, мають право на поновлення цих прав i вiдшкодування шкоди у встановленому законом порядку.