ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про внесення змiн до Митного кодексу України щодо приведення порядку визначення країни походження товару у вiдповiднiсть iз Митним кодексом Європейського Союзу та забезпечення реалiзацiї угод України про вiльну торгiвлю

     Верховна Рада України постановляє:

     I. Внести до Митного кодексу України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2012 р., NN 44 - 48, ст. 552) такi змiни:

     1. У пунктi 7 частини сьомої статтi 33¹ слова "найменування країни походження" замiнити словами "назву країни походження".

     2. Роздiл II викласти в такiй редакцiї:

"Роздiл II
Країна походження товару

Глава 6. Країна походження товару та критерiї достатньої переробки товару. Документи про походження товару

     Стаття 36. Визначення країни походження товару

     1. Положення цього Кодексу встановлюють непреференцiйнi правила щодо визначення країни походження товарiв, що перемiщуються через митний кордон України, з метою застосування:

     1) ставок мита, правил щодо його справляння до товарiв, яким надається режим найбiльшого сприяння, крiм тарифних пiльг (преференцiй), встановлених мiжнародними договорами України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України;

     2) заходiв нетарифного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi;

     3) iнших заходiв вiдповiдно до вимог Свiтової органiзацiї торгiвлi, пов'язаних iз визначенням країни походження товару.

     2. Країною походження товару вважається країна, в якiй:

     1) товар був повнiстю отриманий;

     2) товар був пiдданий останнiм економiчно обґрунтованим виробничим та технологiчним операцiям з переробки, що призвели до виробництва нового товару або є важливою стадiєю виробництва, за умови виконання в цiй країнi критерiїв достатньої переробки, перелiк яких встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     3. Якщо стосовно конкретного товару критерiї достатньої переробки не встановлено, застосовується правило, згiдно з яким країна походження товару визначається за країною походження використаних при переробцi матерiалiв з найбiльшою вартiстю.

     4. Пiд країною походження товару можуть розумiтися група країн, митнi союзи країн, регiон, територiя чи частина країни, якщо є необхiднiсть їх видiлення з метою визначення походження товару.

     5. Повнiстю отриманi або пiдданi достатнiй переробцi товари преференцiйного походження визначаються вiдповiдно до законiв України, а також мiжнародних договорiв України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

     6. Особливостi визначення країни походження товару, що ввозиться з територiй спецiальних (вiльних) економiчних зон, розташованих на територiї України, встановлюються законом.

     Стаття 37. Товари, повнiстю отриманi в країнi походження

     1. Товарами, повнiстю отриманими в країнi походження, вважаються:

     1) мiнеральна продукцiя (кориснi копалини), добута з надр цiєї країни, в її територiальних водах або на її морському днi;

     2) продукцiя рослинного походження, вирощена або зiбрана в цiй країнi;

     3) живi тварини, що народилися та вирощенi в цiй країнi;

     4) продукцiя, отримана вiд живих тварин, вирощених у цiй країнi;

     5) продукцiя, отримана в результатi мисливства або рибальства в цiй країнi;

     6) продукцiя морського рибальського промислу та iнша продукцiя, отримана судном, що зареєстроване в цiй країнi та ходить пiд прапором цiєї країни за межами територiальних вод будь-якої країни;

     7) продукцiя, отримана або вироблена на борту переробного судна цiєї країни виключно з продукцiї, зазначеної у пунктi 6 цiєї частини, за умови, що таке переробне судно зареєстровано у цiй країнi та ходить пiд її прапором;

     8) продукцiя, отримана з морського дна або з морських надр за межами територiальних вод цiєї країни, за умови, що ця країна має виключне право на розробку цього морського дна або цих морських надр;

     9) брухт та вiдходи, отриманi в результатi виробничих операцiй з переробки в цiй країнi, а також вироби, що були в ужитку, зiбранi в цiй країнi та придатнi виключно для вiдновлення сировинних матерiалiв;

     10) товари, отриманi в цiй країнi виключно з продукцiї, зазначеної в пунктах 1 - 9 цiєї частини.

     Стаття 38. Виробничi та технологiчнi операцiї, що є економiчно необґрунтованими

     1. Виробничi та технологiчнi операцiї вважаються економiчно необґрунтованими в певнiй країнi, якщо такi операцiї здiйснено з метою ухилення вiд застосування заходiв, зазначених у частинi першiй статтi 36 цього Кодексу.

     2. Незалежно вiд положень пункту 2 частини другої статтi 36 цього Кодексу не вiдповiдають критерiям достатньої переробки та вважаються економiчно необґрунтованими для цiлей отримання товаром статусу походження:

     1) операцiї, пов'язанi iз забезпеченням збереження товарiв у належному станi пiд час транспортування або зберiгання (вентиляцiя, роздiлення, сушiння, видалення пошкоджених частин та подiбнi операцiї), або операцiї, що спрощують процедуру постачання або транспортування;

     2) простi операцiї з видалення пилу, просiювання, вiдбору або очищення, сортування, класифiкацiї, упорядкування, пiдбору, прасування, рiзання;

     3) змiна упаковки, роздрiбнення та формування партiй, простi операцiї з помiщення у пляшки, консервнi банки, фляги, мiшки (пакети), коробки, ящики, фiксацiя на листах картону або на дошках i всi iншi простi пакувальнi операцiї;

     4) формування товарiв у набори або комплекти чи операцiї щодо пiдготовки товарiв до продажу;

     5) нанесення знакiв, написiв або iнших подiбних розпiзнавальних знакiв на товари або їх упаковку;

     6) просте складання компонентiв (складових частин) продукту для отримання цiлого продукту;

     7) розбирання або змiна цiльового використання продукту;

     8) поєднання двох або бiльше операцiй, зазначених у цiй частинi.

     Стаття 39. Визначення країни походження приладдя, запасних частин або iнструментiв

     1. Приладдя, запаснi частини або iнструменти, що поставляються разом i є складовими частинами товарiв, якi класифiкуються в роздiлах XVI, XVII i XVIII УКТ ЗЕД, вважаються такими, що походять з тiєї самої країни, що i зазначенi товари.

     2. Основнi запаснi частини для використання з будь-якими товарами, якi класифiкуються в роздiлах XVI, XVII i XVIII УКТ ЗЕД та ранiше випущенi у вiльний обiг, вважаються такими, що походять з тiєї самої країни, що i зазначенi товари, якщо включення основних запасних частин на стадiї виробництва не змiнює їх походження.

     3. Для цiлей частин першої i другої цiєї статтi основними запасними частинами вважаються частини, якi є компонентами (складовими частинами), що забезпечують роботу частин машин, пристроїв, агрегатiв або транспортних засобiв, якi випущенi у вiльний обiг чи ранiше експортувалися, властивi для цих товарiв, а також призначенi для забезпечення їх роботи та замiни iдентичних запасних частин цих товарiв, пошкоджених або непридатних для роботи.

     Стаття 40. Нейтральнi елементи та пакувальнi матерiали i контейнери, якi не враховуються пiд час визначення країни походження товару

     1. Для цiлей визначення країни походження товару не враховується походження таких нейтральних елементiв:

     1) енергiя та пальне;

     2) устаткування та обладнання;

     3) машини та iнструменти;

     4) матерiали, що не входять та не призначенi для кiнцевого складу товару.

     2. У разi якщо вiдповiдно до п'ятого основного правила iнтерпретацiї УКТ ЗЕД, встановленого Митним тарифом України, пакувальнi матерiали та контейнери пiд час класифiкацiї розглядаються як частина товару, вони не враховуються пiд час визначення країни походження товару, крiм випадкiв, якщо критерiй, встановлений для таких товарiв у перелiку критерiїв достатньої переробки, визначеному вiдповiдно до пункту 2 частини другої статтi 36 цього Кодексу, ґрунтується на вiдсотку доданої вартостi.

Глава 7. Пiдтвердження країни походження товару

     Стаття 41. Документи, що пiдтверджують країну походження товару

     1. Документами, що пiдтверджують країну походження товару, є сертифiкат про походження товару або засвiдчена декларацiя про походження товару, або декларацiя про походження товару, або сертифiкат про регiональне найменування товару.

     Електроннi документи про непреференцiйне походження товару, створенi, переданi, збереженi або перетворенi електронними засобами у вiзуальну форму, можуть використовуватися як документи про походження товару на паперовому носiї з дотриманням законодавства у сферi електронних документiв та електронного документообiгу, а також у сферi електронних довiрчих послуг.

     У разi якщо декларант створює iдентичнi за документарною iнформацiєю та реквiзитами електронний документ про походження товару та документ на паперовому носiї, кожен iз цих документiв є оригiналом i має однакову юридичну силу.

     2. Країна походження товару заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення назви країни походження товару та вiдомостей про документи, що пiдтверджують походження товару, у митнiй декларацiї, крiм випадкiв, якщо обов'язкове подання оригiналу такого документа для цiлей визначення країни походження товару передбачено законами України або мiжнародними договорами України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

     3. Сертифiкат про походження товару - це документ, який однозначно свiдчить про країну походження товару i виданий компетентним органом цiєї країни або країни вивезення, якщо у країнi вивезення сертифiкат видається на пiдставi сертифiката, виданого компетентним органом у країнi походження товару.

     4. У разi втрати сертифiката приймається його офiцiйно завiрений дублiкат.

     5. Засвiдчена декларацiя про походження товару - це декларацiя про походження товару, засвiдчена державною органiзацiєю або компетентним органом, надiленим вiдповiдними повноваженнями.

     6. Декларацiя про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв'язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або iншою компетентною особою на комерцiйному рахунку чи будь-якому iншому документi, що стосується товару.

     7. Сертифiкат про регiональне найменування товару - це документ, який пiдтверджує, що товари вiдповiдають визначенню, характерному для вiдповiдного регiону країни, виданий компетентним органом вiдповiдно до законодавства країни вивезення товару.

     8. У разi якщо в документах про походження товару є розбiжностi у вiдомостях про країну походження товару або митним органом встановлено iншi вiдомостi про країну походження товару, нiж тi, що зазначенi в документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати митному органу для пiдтвердження вiдомостей про заявлену країну походження товару додатковi вiдомостi.

     9. Додатковими вiдомостями про країну походження товару є вiдомостi, що мiстяться в товарних накладних, пакувальних листах, вивантажувальних специфiкацiях, сертифiкатах (вiдповiдностi, якостi, фiтосанiтарних, ветеринарних тощо), митнiй декларацiї країни експорту, паспортах, технiчнiй документацiї, висновках-експертизах вiдповiдних органiв, iнших матерiалах, що можуть бути використанi для пiдтвердження країни походження товару.

     10. Документи, що пiдтверджують походження товару, зберiгаються в порядку та протягом строкiв, визначених статтею 355 цього Кодексу.

     Стаття 42. Порядок пiдтвердження країни походження товару

     1. У разi перемiщення товару через митний кордон України країна походження товару обов'язково заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення в митнiй декларацiї назви країни походження товару та вiдомостей про сертифiкат про походження товару:

     1) на товари, до яких залежно вiд їх країни походження застосовуються кiлькiснi обмеження (квоти) або заходи, вжитi органами державного регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi в межах повноважень, визначених законами України "Про захист нацiонального товаровиробника вiд демпiнгового iмпорту", "Про захист нацiонального товаровиробника вiд субсидованого iмпорту", "Про застосування спецiальних заходiв щодо iмпорту в Україну", "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть";

     2) якщо митним органом встановлено, що товар походить з країни, товари якої забороненi до перемiщення через митний кордон України згiдно iз законодавством України;

     3) якщо для цiлей визначення країни походження товару це передбачено законами України та мiжнародними договорами України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

     2. Документи, якi пiдтверджують країну походження товару, не вимагаються в разi, якщо:

     1) товари, що перемiщуються через митний кордон України, не пiдлягають письмовому декларуванню вiдповiдно до цього Кодексу;

     2) товари ввозяться громадянами;

     3) товари ввозяться на митну територiю України в режимi тимчасового ввезення з умовним повним звiльненням вiд оподаткування;

     4) товари перемiщуються митною територiєю України в режимi транзиту;

     5) це передбачено мiжнародними договорами України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України;

     6) через митний кордон України перемiщуються зразки флори, фауни, ґрунтiв, камiння тощо для наукових дослiджень, вiдiбранi на об'єктах України, розташованих у полярних регiонах або на островах у нейтральних водах Свiтового океану, що становлять науковий iнтерес для України.

     Стаття 43. Перевiрка документiв, що пiдтверджують країну походження товару, пiсля завершення митного оформлення

     1. Перевiрка документiв, що пiдтверджують країну походження товару, зазначених у статтi 41 цього Кодексу, здiйснюється вiдповiдно до цiєї статтi пiсля завершення митного оформлення.

     2. У разi виникнення сумнiвiв щодо дiйсностi документiв про походження товару та/або правильностi вiдомостей, що в них мiстяться, зокрема щодо вiдомостей про країну походження товару, митний орган може перевiрити факт видачi сертифiката та/або його змiст на веб-сайтi компетентного органу (органiзацiї), що видав сертифiкат, або звернутися у паперовiй або електроннiй формi до такого компетентного органу (органiзацiї) iз запитом про проведення перевiрки автентичностi документа про походження товару та вiдповiдностi походження товару правилам походження, встановленим цим Кодексом.

     3. Запит про проведення перевiрки повинен мiстити виклад обставин, що дали пiдстави для сумнiвiв щодо достовiрностi задекларованої країни походження товару, посилання на правила щодо визначення походження товарiв, що застосовуються в Українi, а також iншу необхiдну iнформацiю.

     4. До запиту додається оригiнал документа, що пiдлягає перевiрцi, або його копiя, а також у разi необхiдностi iншi документи та вiдомостi, що можуть сприяти проведенню перевiрки.

     5. Запит про проведення перевiрки надсилається протягом 1095 днiв з дня подання документа про походження товару, крiм випадкiв, якщо така перевiрка iнiцiюється у зв'язку з кримiнальним провадженням.

     Стаття 44. Видача сертифiкатiв про походження товару з України

     1. У разi вивезення товарiв з митної територiї України сертифiкат про походження товару з України у випадку, якщо це необхiдно i вiдображено в нацiональних правилах країни ввезення чи передбачено мiжнародними договорами України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, видається компетентним органом (органiзацiєю), уповноваженим на це вiдповiдно до закону, правил походження, встановлених цим Кодексом, або правил походження країни призначення товарiв.

     2. Компетентний орган (органiзацiя), що видав сертифiкат про походження товару з України, зобов'язаний зберiгати його копiю на паперовому носiї або електронний примiрник та iншi документи, на пiдставi яких засвiдчено походження такого товару з України, не менше 1095 днiв вiд дня його видачi.

     Стаття 45. Верифiкацiя (перевiрка достовiрностi) сертифiкатiв i декларацiй про походження товару з України

     1. Верифiкацiя (перевiрка достовiрностi) сертифiкатiв i декларацiй про походження товару з України здiйснюється митними органами в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     2. Компетентний орган (органiзацiя), уповноважений видавати сертифiкати про походження товару з України, пiдприємства-виробники та/або експортери товару, якi оформили декларацiї про походження товару з України, зобов'язанi за запитом митних органiв безоплатно надавати їм iнформацiю, пов'язану з видачею сертифiкатiв або оформленням декларацiй, необхiдну для здiйснення їх верифiкацiї.

     3. З метою встановлення достовiрностi даних, зазначених у сертифiкатi i декларацiї про походження товару з України, митнi органи можуть затребувати та отримувати вiд пiдприємств-виробникiв та/або експортерiв товару, якi одержали вiд уповноваженого органу сертифiкат про походження товару з України або оформили декларацiю про походження товару з України, документацiю, необхiдну для перевiрки даних, зазначених у такому сертифiкатi або декларацiї, а також здiйснювати безпосередньо на пiдприємствах перевiрку виробництва товару та первинної документацiї, пов'язаної з таким виробництвом, у порядку, встановленому законом.

     4. З метою встановлення достовiрностi даних, зазначених у сертифiкатi i декларацiї про походження товару з України, митнi органи можуть проводити дослiдження (аналiз, експертизу) проб (зразкiв) такого товару у порядку, встановленому цим Кодексом.

     Стаття 46. Пiдстави для вiдмови у випуску товару

     1. Митний орган вiдмовляє у випуску товару, якщо цей товар походить з країни, товари якої забороненi до перемiщення через митний кордон України згiдно iз законодавством України.

     2. Товари, походження яких достовiрно не встановлено, випускаються митним органом у вiльний обiг на митнiй територiї України, за умови сплати ввiзного мита за повними ставками Митного тарифу України.

     3. У разi неможливостi достовiрно встановити країну походження товарiв, щодо яких застосовуються особливi види мита (антидемпiнгове, компенсацiйне, спецiальне або додатковий iмпортний збiр), такi товари випускаються у вiльний обiг на митнiй територiї України, за умови сплати особливих видiв мита.

     4. До товарiв застосовується (вiдновлюється) режим найбiльшого сприяння, за умови одержання митним органом не пiзнiше нiж через 1095 днiв з дня здiйснення митного оформлення цих товарiв належним чином оформленого вiдповiдного документа про їх походження".

     3. У назвi та частинi першiй статтi 212 слово "виробленої" замiнити словами "отриманої або виробленої".

     4. У пунктi 9 частини першої статтi 238 пiсля слова "сертифiкатiв" доповнити словами "i декларацiй про", а цифри "47" замiнити цифрами "45".

     5. У пiдпунктi "ґ" пункту 5 частини восьмої статтi 257 слово "найменування" замiнити словом "назва".

     6. Частину першу статтi 281 доповнити абзацом другим такого змiсту:

     "Кабiнет Мiнiстрiв України затверджує концепцiю "походження товарiв" i методи адмiнiстративного спiвробiтництва вiдповiдно до Угоди про асоцiацiю мiж Україною, з однiєї сторони, та Європейським Союзом, Європейським спiвтовариством з атомної енергiї i їхнiми державами-членами, з iншої сторони, якi пiдлягають застосуванню з дня набрання чинностi вiдповiдним рiшенням Пiдкомiтету з питань митного спiвробiтництва, утвореного вiдповiдно до статтi 83 глави 5 роздiлу IV зазначеної Угоди, що оприлюднюється вiдповiдно до процедури, встановленої Кабiнетом Мiнiстрiв України".

     7. У пунктi 14 частини другої статтi 544 слова "про походження товарiв" замiнити словами "i декларацiй про походження товару".

     8. У роздiлi XXI "Прикiнцевi та перехiднi положення":

     у пiдпунктi 2 пункту 9¹² слова i цифри "частиною четвертою статтi 45, частиною другою статтi 46, частиною четвертою статтi 48" замiнити словами i цифрами "частиною п'ятою статтi 43, частиною другою статтi 44, частиною четвертою статтi 46";

     доповнити пунктом 9²⁹ такого змiсту:

     "9²⁹. У перiод дiї воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Українi" вiд 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Українi" вiд 24 лютого 2022 року N 2102-IX, за умови наявностi у преференцiйних правилах походження до мiжнародних договорiв про вiльну торгiвлю правил прямого транспортування товарiв з країни їх походження, дозволяється з урахуванням географiчних, транспортних, економiчних причин перемiщення товарiв, що походять з країн, з якими Україна уклала мiжнароднi договори про вiльну торгiвлю, через територiї третiх країн, крiм територiї країни, визнаної державою-окупантом згiдно iз законом та/або державою-агресором щодо України згiдно iз законодавством, у разi якщо такi товари знаходяться пiд митним контролем країни транзиту. При цьому товари повиннi бути в незмiнному станi та з ними не повиннi проводитися будь-якi операцiї, крiм операцiй iз забезпечення збереження i перевантаження товару.

     Пiдтвердження перебування товарiв пiд митним контролем у третiх країнах, якщо iнше не передбачено преференцiйними правилами походження до мiжнародних договорiв України про вiльну торгiвлю, здiйснюється шляхом надання на вибiр пiдприємства одного або декiлькох таких документiв:

     1) сертифiкати, виданi митними органами країн транзиту, що пiдтверджують умови перебування цих товарiв у країнi транзиту та мiстять:

     повний опис транспортованих товарiв;

     дати розвантаження та перевантаження товарiв;

     назви суден або iнших використаних транспортних засобiв (за необхiдностi);

     2) митнi декларацiї у митному режимi транзиту (при зберiганнi товару пiд митним контролем - митна декларацiя або iнший документ, оформлений при помiщеннi у митний режим митного складу, вiльної митної зони або на тимчасове зберiгання);

     3) книжка МДП (Carnet TIR), передбачена Митною конвенцiєю про мiжнародне перевезення вантажiв iз застосуванням книжки МДП (Конвенцiї МДП) 1975 року;

     4) лист-пiдтвердження на офiцiйному бланку митних органiв країн транзиту;

     5) єдиний транспортний документ, який регламентує перевезення товарiв з країни експорту через країну (країни) транзиту;

     6) товаросупровiднi документи, засвiдченi митним органом країни експорту, з вiдомостями про накладення митного забезпечення".

     II. Прикiнцевi положення

     1. Цей Закон набирає чинностi з дня, наступного за днем його опублiкування.

     2. Кабiнету Мiнiстрiв України у тримiсячний строк з дня набрання чинностi цим Законом:

     забезпечити прийняття нормативно-правових актiв, необхiдних для реалiзацiї цього Закону;

     привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     забезпечити приведення мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв у вiдповiднiсть iз цим Законом.

Президент України

В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ

м. Київ
14 липня 2023 року
N 3261-IX