МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ МИТНОЇ ВАРТОСТI:
ФАКТОРИ РИЗИКУ ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ
Визначення митної вартостi - ключовий момент процедури митного оформлення товару, який е об'єктом експортно-iмпортних операцiй. Слiд зазначити, що свiтова митна система разом з прiоритетним визначенням митної вартостi вирiшує проблеми кодування товарiв за УКТЗЕД та захисту iнтелектуальної власностi (боротьба з пiдробками торговельних марок, товарних знакiв тощо).
Окремим роздiлом проекту Митного кодексу України встановлено концептуальнi положення визначення митної вартостi товарiв, що перемiщуються через митний кордон України. Передбачається, що при визначеннi сум митних платежiв, якi пiдлягають стягненню при проведеннi процедур митного оформлення товарiв, якi перемiщуються через митний кордон, Україна застосовуватиме методи їх оцiнки, передбаченi мiжнародною угодою щодо застосування ст. VII ГАТТ "Оцiнка товарiв для митних цiлей". Цю багатосторонню, торговельну угоду було сформовано пiд час Токiйського (1973 -1979 рр.) та Уругвайського (1994 р.) - раундiв мiжнародних переговорiв, що вiдбувалися пiд егiдою ГАТТ. При цьому, зокрема, узгоджено:
основнi правила визначення митної вартостi iмпортованих товарiв;
орган контролю за дотриманням вимог Угоди;
спецiальний режим щодо країн, якi розвиваються;
умови дотримання країнами положень Угоди.
Угода визначила базову категорiю - "митну вартiсть товару" як цiну, яку фактично сплачено або яка пiдлягає сплатi за товари при їх продажу з метою експорту до країни iмпорту, скориговану з урахуванням визначених додаткових нарахувань до цiєї цiни.
Зазначимо також, що Угодою не тiльки визначено правила митної оцiнки товарiв, а й конкретизовано можливi додатковi нарахування до цiни угоди. При цьому передбачено умови коригування цiни.
Проект Митного кодексу України мiстить у собi вимоги Свiтової органiзацiї торгiвлi (СОТ) щодо визначення митної вартостi товарiв. Слiд зауважити, що в Українi iснує сьогоднi вiдповiдна державно-регулююча нормативна база (Закон України "Про Єдиний митний тариф", постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 05.10.98р. №1598), але вона ще не стала iнструментом безперечного й однозначного визначення митної вартостi товарiв митними органами й декларантами. Наказом Держмитслужби вiд 02.12.99 № 782 на пiдставi зазначених державних документiв окреслено методи визначення митної вартостi, хоча вони ще й не повною мiрою вiдповiдають вимогам СОТ. Цi розбiжностi не дають можливостi здiйснити повне трансформування законодавчого пiдґрунтя митної системи України до вимог Свiтової органiзацiї торгiвлi, тодi як прийняття Митного кодексу України буде ще одним кроком на шляху приєднання нашої держави до свiтової спiльноти.
Виходячи з викладеного, виникає необхiднiсть у розглядi пiдходiв до визначення митної вартостi, закладених у проектi Митного кодексу України. На нижчеподанiй схемi наведено методи визначення митної вартостi, викладенi в проектi, що стосуються товарiв, iмпортованих в Україну. Зауважимо, що першi три методи (блоки 1 - 3) вiдображено у постановi Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 05.10.98 р. № 1598 i вже впроваджено в митну справу Означенi на схемi методи застосовуються до товарiв, якi ввозяться (iмпортуються) в Україну. Це визначено вiдповiдними статтями проекту Митного кодексу України. При цьому слiд зазначити, що постанова Кабiнету Мiнiстрiв України не визначає напрямку перемiщення товару через митний кордон України.
Алгоритм оцiнки за цiною угоди
Де: ЦУ – вартiсть
товару за цiною угоди;
“х” – визначення вiдповiдностi
цiни на товар порогової митної вартостi;
“+” – додавання додаткових
цiнових показникiв;
ДВ – додатковi витрати;
МВТ – митна вартiсть товару.
Окремими статтями проекту Кодексу передбачено й метод визначення митної вартостi товарiв, що вивозяться (експортуються) з України. Цей метод може бути застосовано до товарiв, якi е об'єктом купiвлi-продажу або мiни. Тобто визначення цiни товару здiйснюється на пiдставi договорiв, що передбачають розрахунки за проданий товар у грошовiй формi або шляхом еквiвалентного товарообмiну на пiдставi бартерних договорiв. Метод визначення митної вартостi таких товарiв аналогiчний методу визначення митної вартостi, зазначеному в ст. 16 Закону України "Про Єдиний митний тариф", i на сьогоднi застосовується митними органами для визначення митної вартостi товарiв незалежно вiд напрямку їх перемiщення через митний кордон України.
Метод визначення митної вартостi експортованого товару як основнi складовi використовує фактурну (контрактну) вартiсть, що коригується на суми транспортних та страхових витрат, посередницьких вiдшкодувань та суми платежiв за використання об'єктiв iнтелектуальної власностi, якi покупець повинен сплатити прямо чи опосередковано, виконуючи обов'язкову умову експорту товарiв, що пiдлягають оцiнцi.
Особливiсть визначення митної вартостi товарiв, що плануються до експорту на пiдставi договорiв, вiдмiнних вiд купiвлi-продажу або мiни, полягає в необхiдностi документального пiдтвердження витрат, на величину яких необхiдно здiйснити коригування сум фактурної вартостi (Транспортування, страхування тощо).
Застосування цього методу до товару, призначеного для вивезення (експорту), має певнi обмеження щодо використання фактурної (контрактної) вартостi як основи визначення митної вартостi. Цi обмеження стосуються права власностi експортера на товар, що пiдлягає оцiнцi, особливих умов контракту, вплив яких неможливо оцiнити вартiсними показниками, документiв, що пiдтверджують суми коригування або мiстять недостовiрнi данi. Крiм того, цей метод не застосовується, коли контрагенти угоди (експортер та iмпортер) є взаємопов'язаними особами, що теж впливає на вартiснi показники товару.
Особи вважаються взаємопов'язаними, коли:
вони є посадовими особами або директорами пiдприємств одне в одного;
вони юридичне визнанi партнерами по бiзнесу;
одна є роботодавцем; iнша - найманим працiвником;
вони є будь-якими особами, якi прямо чи опосередковано володiють, контролюють або утримують п'ять чи бiльше вiдсоткiв випущених акцiй, що дають право голосу, або акцiй обох пiдприємств;
одна з них прямо або опосередковано контролює iншу;
обидвi прямо або опосередковано контролюються третьою особою;
вони є членами однiєї сiм'ї.
Таке трактування взаємопов'язаних осiб визначено Угодою щодо застосування ст. VII ГАТТ "Оцiнка товарiв для митних цiлей".
Пiдсумовуючи вищевикладене, слiд зазначити, що визначення митної вартостi товару, призначеного для вивезення (експорту), на сьогоднi здiйснюється на пiдставi Закону України "Про Єдиний митний тариф", а передбачений проектом Митного Кодексу України метод деталiзує процедуру визначення та накладає певнi обмеження в його застосуваннi, що надасть митним органам бiльш дiйовий та конкретизований iнструмент оцiнки товарiв вiтчизняного виробництва.
ОСОБЛИВОСТI ВИЗНАЧЕННЯ МИТНОЇ ВАРТОСТI ТОВАРIВ, ЩО ВВОЗЯТЬСЯ (IМПОРТУЮТЬСЯ) В УКРАЇНУ
Проектом нового Митного кодексу України запроваджуються методи визначення митної вартостi товарiв, що ввозяться (iмпортуються) в Україну. Сьогоднi митнi органи здiйснюють оцiнку та перевiрку заявленої митної вартостi на пiдставi порядку, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 05.10.98 № 1598.
Розглянемо послiдовно методи визначення митної вартостi iмпортованих в Україну товарiв.
Визначення митної вартостi за цiною угоди щодо товарiв, якi iмпортуються в Україну, є першим кроком митного органу щодо перевiрки достовiрностi даних, заявлених декларантом. Метод є основним у сукупностi методiв оцiнки.
Застосування цього методу передбачає використання двох основних категорiй - "цiна угоди" (ЦУ) та "митна вартiсть товару" (МВТ).
Пiд цiною угоди слiд розумiти фактично сплачену вартiсть товару чи ту, що пiдлягає сплатi за iмпортованi товари на момент перетину ними митного кордону України. Прискiпливо розглядаючи це визначення й порiвнюючи його з визначенням "митна вартiсть" у Законi України "Про Єдиний митний тариф", можна визначити їх повну тотожнiсть: Разом з тим вартiсть товару, що пiдлягає сплатi продавцю, має деякi вiдмiнностi й вiдрiзняється вiд митної вартостi певними додатковими складовими, зазначеними у ст. 16 Закону. Виявлену розбiжнiсть знiмає нове визначення категорiї "митна вартiсть товару" - заявлена декларантом або визначена митним органом вартiсть товару, що перемiщується через митний кордон України. При цьому МВТ обчислюється на момент перетину митного кордону України i використовується для нарахування митних платежiв (збори, мито, ПДВ, акциз), ведення митної статистики.
Вiдмiннiсть iснуючого визначення "митна вартiсть" вiд закладеного в проектi нового Митного кодексу полягає у визначеннi суб'єкта, що може самостiйно її визначити, - митного органу. Прийняття нового Кодексу вимагає приведення у вiдповiднiсть з ним визначення даної категорiї у Законi. Наступне полягає в тому, що категорiя МВТ використовується як для обчислення митних платежiв, так i, на вiдмiну вiд положень Закону, для ведення митної статистики.
Розглянемо алгоритм визначення митної вартостi за цiною угоди щодо iмпортованих в Україну товарiв.
Алгоритм оцiнки за цiною iдентичних товарiв
Де: ЦУ - вартiсть товару
за цiною угоди;
ДВ - сума додаткових витрат;
“х” - визначення вiдповiдностi
цiни на товар пороговiй цiни й iдентичного товару;
“+” - додавання цiнових
показникiв.
На пiдставi аналiзу товаросупровiдних документiв (ТСД) контракту (угоди) декларант визначає цiну угоди на товар, що iмпортується в Україну, а надалi митний орган перевiряє правильнiсть визначення цiни угоди (блок 2) шляхом порiвняння з ранiше визначеною пороговою МВТ (блок 3). На виходi блоку "х1" як результат може бути одне з двох рiшень: "так" - у разi вiдповiдностi заявленої цiни угоди пороговiй МВТ; "нi" - у разi невiдповiдностi (нижча за порогову МВТ).
Рiшення "так" дає можливiсть перейти до кiнцевого етапу декларування - митного оформлення (блок 11), що свiдчить про вiдповiднiсть заявленої категорiї "цiна угоди" пороговому значенню МВТ.
Рiшення "нi" свiдчить про невiдповiднiсть заявленої цiни угоди пороговому значенню МВТ i викликає необхiднiсть включення до цiни угоди додаткових складових витрат (блоки 5 - 10). Визначення додаткових витрат (ДВ) здiйснюється на пiдставi додатково наданих декларантом (iмпортером) документiв (блок 4), що дають змогу визначити витрати, пов'язанi з:
доставленням товару до визначеного мiсця на митнiй територiї України (транспортування, страхування, навантажувально-розвантажувальнi роботи);
витратами покупця (посередницькi, за тару, пакування, маркування);
часткою вартостi товарiв та послуг, що надавались iмпортером безкоштовно або зi знижкою для виробництва та продажу оцiнюваних товарiв (сировина, обладнання, технологiї тощо);
використанням об'єктiв iнтелектуальної власностi продавця (експортера), що пiдлягає оплатi з боку покупця (iмпортера);
частиною прибутку iмпортера, що накопичується у експортера пiсля продажу товару. Обрахованi у блоках 6-10 складовi ДВ пiдсумовуються у блоцi "+1", а надалi визначається митна вартiсть товару (блок "+2") за формулою:
МВТ=ЦУ+ДВ,
де МВТ - митна вартiсть iмпортованого товару;
ЦУ - цiна угоди;
ДВ - додатковi витрати.
Слiд зауважити, що зазначенi ДВ не можуть бути доданi до цiни угоди, що пiдлягає сплатi або буде сплачена у разi вiдсутностi документального їх пiдтвердження блоки 6 - 9). Пiсля пiдсумовування у блоцi "+2" алгоритму визначене значення МВТ порiвнюється з пороговим значенням МВТ у блоцi "х2" алгоритму, при цьому у разi подiбностi порiвнюваних вартостей ("так") здiйснюється митне оформлення товару за визначеною митною вартiстю (блок 11), а у разi невiдповiдностi "нi") - перехiд до методу 2.
Окремим блоком 12 винесенi обмеження застосування цього методу визначення митної вартостi, що спiвпадають з обмеженням визначення митної вартостi товару, призначеного до експорту.
Розглянутий алгоритм визначення митної вартостi вже використовується країнами колишнього СРСР, а саме Росiйською Федерацiєю та Латвiєю.
Водночас необхiдно назвати ряд чинникiв, що не дають змоги приймати однозначне рiшення щодо визначення митної вартостi товару даним методом.
Перша сукупнiсть чинникiв пов'язана з визначенням порогової митної вартостi, щодо якої здiйснюватиметься порiвняння цiни угоди. Декларант (брокер) заявляє митному органу обчислену ним митну вартiсть шляхом подання вантажної митної декларацiї або додатково додаватиметься декларацiя митної вартостi. Митний орган повинен здiйснювати контроль обрахування митної вартостi, при цьому категорiя "контроль" передбачає порiвняння контрольованої митної вартостi з еталонним (пороговим) значенням. Це порогове значення може бути обраховане шляхом статистичної обробки накопичених вартiсних показникiв даного товару з урахуванням країни походження, виробника, наявностi посередникiв при експортi тощо. Окрiм того, невирiшеним залишається питання, за якою сукупнiстю ознак (характеристик) можна накопичувати цiновi данi по товарах, якi якось вiдрiзняються один вiд одного.
Друга особливiсть також пов'язана з визначенням порогової МВТ та винесенням рiшення "нi" (блок "х1"). При цьому слiд визначитись зi значенням вiдхилень цiни угоди вiд порогового значення при прийняттi рiшення "так" чи "нi".
Третя невизначенiсть застосування цього методу пов'язана з окресленням перелiку документiв, що подаються у разi необхiдностi визначення ДВ (блоки 4, 5). Слiд зауважити, що вже зазначеною постановою Кабiнету Мiнiстрiв України у рекомендацiйному планi визначено перелiк документiв, якi буде покладено у пiдґрунтя визначення складових ДВ (блок 5-10), але не визначено механiзму верифiкацiї документiв щодо заявлених даних. Таким чином, кожну зi складових ДВ можна обраховувати за аналогiчним алгоритмом i тим самим зiткнутись з такими ж чинниками невизначеностi, як при визначеннi самої митної вартостi.
Четверта невизначенiсть стосується порiвняння обчисленої митної вартостi з пороговим значенням (блок "х2"). Чинники, що притаманнi данiй процедурi, окреслено при розглядi першої та другої груп особливостей.
Отже, застосування даного методу визначення митної вартостi носить ймовiрний характер i залежить вiд правильного визначення порогового значення МВТ, дiапазону коливань можливих вiдхилень, достовiрностi заявлених документiв тощо.
Метод оцiнки за цiною угоди щодо iдентичних товарiв застосовується пiсля використання основного методу визначення митної вартостi товару, який не дав можливостi визначити митну вартiсть оцiнюваного (iмпортованого) товару.
Вiдмiннiсть цього методу оцiнки вiд попередньо розглянутого полягає у необхiдностi визначення iдентичного товару, цiновi показники якого будуть обранi як основа для обчислення митної вартостi iмпортованого товару. Згiдно з новим МК України та постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 05.10.98 р. № 1598 пiд iдентичними товарами слiд розумiти товари, однаковi за всiма ознаками з товарами, що оцiнюються. Алгоритм оцiнки митної вартостi за цiною угоди щодо iдентичних товарiв вiдображено на малюнку.
Ознаки iдентичного товару, обраного для порiвняння з оцiнюваним (блок 4), складається з призначення та характеристик, якостi, товарного знаку, репутацiї на ринку України, країни походження, фiрми виробника.
Алгоритм може функцiонувати таким чином. На пiдставi товаросупровiдних документiв, контракту (угоди), зразкiв товару (блок 1) повиннi визначатися показники ознак товару (блок 4), на основi яких у блоцi 3 визначається iдентичнiсть товару, вартiснi показники якого будуть використанi для визначення порогового (мiнiмального) значення цiни угоди обраного iдентичного товару (блок 5). Ця цiна використовуватиметься для порiвняння у блоцi "х1" обраної порогової цiни з цiною угоди (блок 2). У разi спiвпадання вартiсних показникiв (вихiд "так" блоку "х1") завершується процедура митного оформлення (блок 7).
Слiд зазначити, що блок 5 призначено для обрання цiни одного товару з наявної сукупностi цiн угод на купiвлю iдентичних товарiв, при цьому як порогова цiна обирається мiнiмальна (найнижча) цiна сукупностi.
У разi необхiдностi коригування цiни угоди (вихiд "нi" блоку "х1") додатковi витрати обчислюються у блоцi 6. Митна вартiсть товару, що пiдлягає визначенню, обчислюється шляхом додавання сум додаткових витрат до порогової цiни угоди iдентичних товарiв (вихiд блоку "+1" алгоритму). У разi вiдсутностi заперечень митного органу (вихiд "так" блоку "х2" алгоритму) завершується процедура митного оформлення (блок 7). За наявностi невiдповiдностей (вихiд "нi" блоку "х2" алгоритму) здiйснюється перехiд до обчислення митної вартостi наступним методом.
Обмеження застосування даного методу (блок 9) визначення митної вартостi полягають в тому, що цiна угоди з iдентичними товарами (порогова) може бути використана як основа для обчислення митної вартостi ввезеного (iмпортованого) в Україну товару, за умови, що товари, проданi для iмпорту, та iдентичнi товари ввезенi одночасно або не пiзнiше нiж за 90 днiв до ввезення товарiв, що оцiнюються, при цьому комерцiйнi умови ввезення та кiлькiснi показники товарiв повиннi спiвпадати. Цi умови (блок 9) використовуються як обмежувальнi фактори застосування зазначеного методу.
Застосування цього методу оцiнки митної вартостi має певну сукупнiсть додаткових обмежувальних факторiв, наявнiсть яких не дає можливостi розглядати товари як iдентичнi. До таких факторiв можна вiднести:
- рiзнi країни походження оцiнюваних та iдентичних товарiв;
- рiзнi фiрми - виробники порiвнюваних товарiв;
- проектування, дослiдно-конструкторськi роботи, дизайн, ескiзи, креслення, здiйсненi в Українi.
Данi обмежувальнi фактори щодо визначення iдентичних товарiв можуть бути розмiщенi у блоцi 9 алгоритму.
Разом з цим слiд назвати ряд наявних факторiв ризику прийняття невiрного рiшення щодо визначення митної вартостi оцiнюваних товарiв зазначеним методом.
Блоки 3 та 4 алгоритму "працюють" iз специфiчними характеристиками товарiв (потужнiсть, призначення тощо), якi можуть мати деякi вiдмiнностi мiж оцiнюваними товарами та тими, що обираються як iдентичнi. Виникає питання щодо дiапазону можливих вiдхилень характеристик товару, якi є припустимим для визначення його як iдентичного.
Окремо слiд зауважити, що вiдсутнiсть канонiзованих якiсних показникiв кожної групи товарiв за ТН ЗЕД не дає змоги здiйснити коректний вибiр iдентичного товару, вартiснi показники якого будуть розглядатись як опорнi.
Категорiя "репутацiя" на внутрiшньому споживчому ринку України потребує окремого маркетингового дослiдження з метою визначення кiлькiсних показникiв товару. Можна обмежитись вiдповiддю на питання, користується товар попитом на споживчому ринку України чи нi.
Зазначенi фактори ризику прийняття невiрного рiшення щодо визначення митної вартостi товарiв, що ввозяться (iмпортуються) в Україну, стануть суттєвою перешкодою при прийняттi вiрного рiшення вiдносно оцiнюваних товарiв.
Таким чином, застосування методу оцiнки митної вартостi за цiною угоди щодо iдентичних товарiв повинно базуватись на документально пiдтверджених ознаках товару, при цьому основною проблемою є вибiр товару, вартiснi показники якого будуть закладенi в основу обчислення митної вартостi iмпортованого товару.
Метод оцiнки за цiною угоди щодо подiбних товарiв використовується як основа для обчислення митної вартостi подiбних товарiв. При цьому за подiбнi приймаються товари, якi хоча й не є однаковими за всiма ознаками, але мають схожi характеристики та складаються з подiбних компонентiв. Окрiм того, порiвнюванi товари повиннi виконувати однаковi функцiї та вважатись комерцiйне взаємозамiнними.
Слiд зазначити, що такий метод оцiнки можливо застосовувати, використовуючи алгоритм попереднього методу.
Як ознаки подiбного товару (блок 4, мал. 1) використовується якiсть, товарний знак, репутацiя на ринку, країна походження та вiдомостi про виробника, що будуть покладенi в основу визначення подiбного товару (блок 3, мал. 1). Сукупнiсть ознак можна розподiлити на такi групи:
- фiзичнi характеристики товару - розмiри, технiчнi параметри/технологiя виготовлення тощо;
- матерiали, з яких виготовлено товар, наявнiсть декоративних прикрас та оздоблень;
- функцiї, якi виконує товар, та сфера його застосування;
- комерцiйна взаємозамiннiсть порiвнюваних товарiв.
Можливо, що за наступними напрямами доцiльно подрiбнити блок 3 алгоритму й додати ще один показник - репутацiю на ринку України.
Найскладнiшими ознаками для оцiнки та порiвняння є якiсть та репутацiя на ринку України. Маркетологи зазначають, що "якiсть - це сукупнiсть властивостей товару, якi визначають призначення, особливостi, кориснiсть та спроможнiсть задовольнити потреби покупцiв з найменшими витратами на одиницю корисного ефекту товару" (Ф. Котлер "Основи маркетингу").
Оцiнювання якостi продукцiї повинно передбачати вибiр сукупностi показникiв, визначення їх чисельних значень та оцiнки спiввiдношення з базовими показниками. Вiдносну характеристику якостi оцiнюваного товару, що е наслiдком порiвняння її показникiв iз вiдповiдними показниками якостi подiбних (iдентичних) товарiв, вважають рiвнем якостi. Тому й виникає питання, за якою сукупнiстю показникiв слiд оцiнювати якiсть того чи iншого товару, а також можливi вiдхилення значень цих показникiв вiд тих значень, якi визначенi як основнi.
Таким чином, простий, на перший погляд, показник "якiсть" може викликати неоднозначне тлумачення при виборi iдентичних чи подiбних товарiв, вартiснi показники яких стануть основою обчислення митної вартостi iмпортованих товарiв.
Ще однiєю, досить суперечливою категорiєю, що е однiєю з ознак визначення подiбного товару, є категорiя "репутацiя на ринку". На думку автора, репутацiя товару на ринку збуту - це сукупнiсть факторiв, до яких можна вiднести цiну, якiсть, зовнiшнє оформлення (дизайн) товару тощо. Зазначенi фактори є предметом маркетингових дослiджень, залежать вiд реально сформованих умов функцiонування ринку i не можуть бути канонiзованi. Виходячи з викладеного, можна визначати репутацiю товару на ринку шляхом, проведення експертних оцiнок, при цьому оцiнювати позицiю подiбного товару.
Загальний пiдхiд до оцiнки репутацiї товару на ринку може бути таким:
- аналiз ринку та вибiр найбiльш подiбного товару для порiвняння iз ввезеним;
- визначення сукупностi факторiв для порiвняння двох товарiв;
- обчислення (визначення методом експертних оцiнок) узагальнюючого показника репутацiї товару, що оцiнюється на ринку споживання України.
Наступним проблемним питанням є визначення порiвнюваних товарiв як "комерцiйне взаємозамiнних". Ця категорiя зовсiм не застосовувалась у митнiй справi, тому потребує окремого маркетингового дослiдження з метою отримання критерiїв, принципiв, правил, що дадуть змогу здiйснювати коректну оцiнку порiвнюваних товарiв.
Метод оцiнки на основi вiднiмання вартостi застосовується для визначення митної вартостi iдентичних або подiбних товарiв у разi їх продажу на територiї України у незмiнному станi.
У цьому випадку для визначення митної вартостi товарiв за основу береться цiна одиницi товару, за якою оцiнюванi iдентичнi чи подiбнi товари продаються найбiльшою партiєю на територiї України у термiн, максимально наближений до моменту ввезення, але не пiзнiше 90 днiв з дати ввезення товарiв, що пiдлягають оцiнцi. При цьому покупець не повинен бути взаємопов'язаною з продавцем особою.
Застосування цього методу базується на вiднiманнi вiд цiни одиницi товару таких вартiсних компонентiв:
- витрат на виплату комiсiйних винагород, звичайних надбавок на прибуток у разi продажу в Українi товарiв такого ж виду та класу;
- сум митних платежiв (ввiзного мита, податкiв, зборiв) та внутрiшнiх платежiв, що сплачуються у разi продажу товарiв в Українi;
- витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, страхування.
При вiдсутностi iдентичних чи подiбних товарiв у такому ж станi, в якому вони перебували на момент ввезення (iмпорту), на прохання заявника-декларанта митнi органи можуть використовувати цiну оцiнки товару, що пройшов переробку, але з коригуванням витрат, пов'язаних з даною вартiстю та урахуванням вищезазначених витрат.
Оскiльки методи оцiнки застосовуються послiдовно, даний метод використовується пiсля спроб оцiнки товарiв за цiною угоди, за цiнами iдентичних або подiбних товарiв. Уся невизначенiсть трьох попереднiх методiв має можливiсть проявитись при визначеннi митної вартостi шляхом оцiнки на основi вiднiмання вартостi.
Слiд зазначити, що виникатиме також проблема визначення партiї товару, що продається (вiдчужується) в Українi, цiновi показники якої будуть взятi за основу визначення митної вартостi даним методом. У цьому випадку митному органу знадобиться загальна база даних України за показниками "кiлькiсть + вартiсть + дата продажу + походження + виробник + показники товару". На сьогоднi такої бази не iснує, а у разi її формування виникне питання наявностi джерела, що мiстить зазначену сукупнiсть ознак. Як джерело можна розглядати товарнi бiржi України. але торги на них здiйснюються за обмеженою кiлькiстю товарiв i не охоплюють усю сукупнiсть груп товарiв згiдно з УКТЗЕД.
Таким чином, застосування методу оцiнки митної вартостi товару на основi вiднiмання вартостi визначених компонентiв витрат матимуть певнi обмеження свого застосування у практицi роботи декларантiв та митних органiв. Данi обмеження як фактори ризику прийняття невiрного рiшення щодо визначення митної вартостi пов'язанi з сукупнiстю факторiв ризику попередньо розглянутих методiв, окрiм того виникає проблема формування додаткової бази даних iз визначеними показниками товару.
Метод оцiнки на основi додавання вартостi використовує як опорну цiну. що розраховується шляхом оцiнки таких вартiсних виробничих показникiв:
- вартiсть матерiалiв та витрат, понесених виробником у зв'язку з виробництвом оцiнюваних товарiв;
- загальних витрат, характерних для продажу (вiдчуження) в Україну з країн експорту (вивезення) товарiв того ж виду, з урахуванням витрат на навантаження, розвантаження, транспортування, страхування до мiсця перетину митного кордону України тощо;
- прибутку, що його звичайно отримує експортер у результатi поставки в Україну таких товарiв.
Аналiзуючи данi складовi, слiд зазначити, що оцiнка вартiсних показникiв витрат виробника можлива за наявностi технологiчної схеми переробки матерiалiв (сировини) у товар, вартiснi показники якого пiдлягають визначенню. Технологiчна схема додатково повинна мiстити витрати виробника на кожному з етапiв виготовлення, що дасть змогу декларантам та митним органам здiйснювати достовiрну оцiнку митної вартостi.
Наявнiсть технологiчних схем не знiме проблеми визначення виробничих витрат, тому що невизначеною залишатиметься достовiрнiсть чисельних показникiв цих витрат, якi будуть перебувати поза контролем митних органiв України.
Слiд також зауважити, що прибуток експортера є комерцiйною таємницею, тому отримання його реально визначених чисельних значень буде досить проблематичним.
Застосування методу оцiнки на основi додавання вартостi базується на сумi розрахованих вартiсних показникiв виробництва товару, що пiдлягає оцiнцi. При цьому складнiсть та особливiсть визначення полягає в тому, що Україна є країною iмпорту, а виробництво знаходиться в країнi експорту.
Резервний метод є останнiм з низки методiв оцiнки митної вартостi iмпортованих в Україну товарiв. Вiн застосовується, коли жоден з попередньо розглянутих методiв не дав можливостi оцiнити митну вартiсть або коли митний орган аргументовано вважає, що цi методи визначення митної вартостi не можуть бути використанi.
Визначення митної вартостi за резервним методом повинно здiйснюватись на основi законодавства України та положення ст. VII Генеральної угоди з тарифiв та торгiвлi (ГАТТ) 1994р.
Використання цього методу передбачає, що у разi необхiдностi декларант має можливiсть запросити у митного органу необхiдну цiкаву iнформацiю, яка є в його розпорядженнi. Дане положення базується на тому, що визначення митної вартостi оцiнюваних товарiв повинно ґрунтуватися на ранiше визначених митних вартостях товарiв, що є в базi даних митного органу. При цьому цiновi показники товарiв, митна вартiсть яких береться за основу, можуть оцiнюватись одним iз попередньо розглянутих методiв. Визначення митної вартостi резервним методом передбачає можливiсть використання цiнових показникiв iдентичних або подiбних товарiв, окрiм того можна розглядати iдентичнi (подiбнi) товари походженням з iнших країн, нiж тi, з яких експортуються оцiнюванi.
Застосування резервного методу для оцiнки митної вартостi неможливо на пiдставi:
- внутрiшньоринкової цiни товару країни експорту або iмпорту;
- вищої цiни з двох або бiльше альтернативних цiн;
- вартостi виробництва, окрiм обчислення вартостей, якi обраховувались для визначення iдентичних або подiбних товарiв;
- мiнiмальної митної вартостi;
- довiльних чи документально не пiдтверджених цiн товарiв.
Таким чином, резервний метод визначення митної вартостi є останнiм у низцi методiв i передбачає можливiсть застосування як основи для визначення ранiше визначену митну вартiсть iдентичних або подiбних товарiв.
Моделювання процесу обчислення митної вартостi за резервним методом може ґрунтуватись на одному з попередньо розглянутих алгоритмiв, при цьому як обмежуючi фактори повиннi виступати вищезазначенi ознаки.
Фактори ризику невiрного визначення митної вартостi iмпортованих в Україну товарiв залежатимуть вiд сукупностi факторiв ризику методу, що застосовувався для визначення цiнових показникiв товару, обраного як основа для обчислення.
МОЖЛИВI ФАКТОРИ РИЗИКУ ВИЗНАЧЕННЯ МИТНОЇ ВАРТОСТI ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ
Проведена оцiнка застосування методiв визначення митної вартостi товарiв буде повною, якщо не акцентувати увагу на наявнiсть факторiв ризику, що можуть iстотно знижувати достовiрнiсть визначення чисельного значення митної вартостi оцiнюваного товару.
Зведенi фактори ризику, що властивi кожному iз розглянутих методiв визначення митної вартостi, та можливi шляхи їх подолання наведено у таблицi.
Митна вартiсть товару, що вивозиться (експортується) з України, визначається на основi цiни, яку було фактично сплачено або яка пiдлягає сплатi за цi товари на момент перетину митного кордону. При цьому однiєю iз складових визначеної вартостi е лiцензiйнi та iншi платежi за використання об'єктiв iнтелектуальної власностi, якi покупець має прямо чи побiчно здiйснити як умову продажу оцiнюваного товару., Крiм того, у разi експорту товару за договорами (контрактами), вiдмiнними вiд договорiв купiвлi-продажу або мiни, визначення митної вартостi здiйснюється на пiдставi поданих документiв, що пiдтверджують витрати експортера.
Документальне пiдтвердження платежiв за використання об'єктiв iнтелектуальної власностi, а також пiдтверджуючi витрати експортера мають бути верифiкованi митними органами. Вiдсутнiсть в Українi структур, якi можуть пiдтвердити зазначенi витрати, особливо за використання об'єктiв iнтелектуальної власностi, дає можливiсть вiднести документи, що пiдтверджують цi витрати, до факторiв ризику прийняття неправильного рiшення щодо митної вартостi оцiнюваних товарiв. Можливим шляхом подолання е розробка технологiї або методу верифiкацiї сум витрат, зазначених у поданих документах.
Таблиця
№ з/п |
Метод визначення митної вартостi | Фактори ризику | Можливi шляхи подолання |
---|---|---|---|
1 | Товари, призначенi для експорту | Документи | Верифiкацiя документiв |
2 | За цiною угоди iмпортованих товарiв | Порогова митна вартiсть | Формування цiнової бази товару з урахуванням країни походження, виробника, наявностi посередникiв тощо, сукупнiсть ознак для порiвняння товарiв (Iмпортованого та обраного як опорний) |
Дiапазони вiдхилень цiн | Визначення дiапазону можливого коливання цiн iмпортованого товару вiдносно опорних значень | ||
Документи, що пiдтверджують додатковi витрати | Верифiкацiя документiв | ||
3 | За цiною угоди щодо iдентичних товарiв | Сукупнiсть характеристик, товару для
порiвняння Показники якостi та дiапазон їх коливань Репутацiя на споживчому ринку України |
Визначення чисельних значень характеристик
груп товарiв за ТН ЗЕД Визначення чисельних показникiв, якостi порiвнюваних товарiв Маркетингове дослiдження за визначеною сукупнiстю показникiв |
4 | За цiною угоди щодо подiбних товарiв | Фактори ризику за п. 3 Комерцiйна взаємозамiннiсть | Шляхи подолання за п. 3 Розробка показникiв комерцiйної взаємозамiнностi товарiв та методика їх застосування |
5 | На основi вiднiмання вартостi | Фактори ризику за пунктами 3, 4 | Шляхи подолання за пунктами 3, 4 |
6 | На основi додавання вартостi | Фактори ризику за пунктами 3, 4 Технологiчна схема переробки |
Шляхи подолання за пунктами 3, 4 Запити у вiдповiднi посольства та консульства за визначеним колом показникiв |
7 | Резервний | Залежно вiд обраного методу визначення цiнових показникiв опорного товару |
Визначення митної вартостi товарiв за цiною угоди (пункт 2 таблицi), на пiдставi якої здiйснюється iмпорт, має ширше коло факторiв ризику, до яких доцiльно вiднести порогову митну вартiсть, дiапазон можливих вiдхилень цiнових показникiв, документи, що пiдтверджують цiновi показники складових митної вартостi.
Вплив невизначеностi даних, зазначених у документах, розглянуто вище, а фактори ризику, пов'язанi з визначенням порогової митної вартостi та можливим дiапазоном вiдхилень цiни товарiв, iмпортованих в Україну, вiд обраного порогового значення, потребують додаткового розгляду.
Визначення митної вартостi згiдно з алгоритмом оцiнки за цiною угоди без блоку застосування визначення порогової МВТ не викликає особливих труднощiв та аналогiчне схемi визначення вiдповiдно до чинних вимог Закону України "Про Єдиний митний тариф". Водночас iснує ризик неправильного прийняття рiшення щодо визначеної митної вартостi товару, тому виникає потреба мати еталонну (порогову) митну вартiсть, з якою буде порiвнюватись оцiнювання. Вiдсутнiсть шляхiв та методiв визначення еталонної митної вартостi є тим фактором ризику, який буде джерелом непорозумiнь мiж декларантом (брокером) та митним органом, що здiйснюватиме процедуру митного оформлення. Можливим шляхом подолання цього фактору ризику може бути утворення всеукраїнської бази цiн товарiв, вiдповiдно до ТН ЗЕД, при цьому повиннi враховуватись країна походження, виробник товару тощо. Окремо доцiльно визначити сукупнiсть ознак товару, що обиратимуться для порiвняння.
Можливий дiапазон вiдхилення цiн iмпортованих товарiв та обраних як опорнi залежить вiд сукупностi факторiв, до яких можна вiднести:
- кiлькiсть товару в оцiнюванiй партiї;
- термiн зовнiшньоторговельних вiдносин експортера та iмпортера;
- наявнiсть знижок вартостi придбаного товару (за кiлькiсть, за оплату у визначений термiн, за дострокову оплату тощо);
- цiновi властивостi споживчого ринку України;
- тощо.
Зазначена сукупнiсть факторiв властива для оцiнюваних товарiв та обраних як опорнi. Тому визначення дiапазону можливих вiдхилень має досить суб'єктивний характер та спонукає до ризику декларанта щодо визначення декларованої митної вартостi i митного органу зi здiйснення процедури митного оформлення за недостовiрне заявленою митною вартiстю. Можливо, шляхом подолання цiєї сукупностi факторiв ризику може бути визначення канонiзування дiапазону можливих коливань у вiдсоткових або вартiсних показниках для кожної з товарних груп товарiв за ТН ЗЕД.
Метод визначення митної вартостi за цiною угоди щодо iдентичних товарiв (пункт 3 таблицi) має бiльш розширену сукупнiсть факторiв ризику, до яких слiд. вiднести невизначенiсть характеристик товарiв, якi буде покладено в основу порiвняння, чисельнi показники якостi та дiапазон їх можливих коливань, репутацiя товару на споживчому ринку України.
Визначення можливих шляхiв подолання невизначеностi характеристик товару, що необхiдно обирати для порiвняння, - досить складне завдання, але, як уже зазначалось, їх можна обрати залежно вiд призначення товару, фiзичних характеристик, матерiалу, оздоблень (прикрас) тощо. Разом з тим слiд зауважити, що вiдсутнiсть загальноприйнятих характеристик, якi обираються для порiвняння, пiдвищують ризик прийняття помилкового рiшення.
Необхiдно ще зазначити, що категорiя "репутацiя на ринку" митними органами у практицi роботи на сьогоднi не застосовується. Тому виникає потреба з визначенням цiєї категорiї, бажано у чисельному виглядi. На думку автора, таке визначення може бути зроблено за результатами спецiального маркетингового дослiдження за визначеними кодами товарiв за ТН ЗЕД.
Такий шлях досить складний, але ризик прийняття неправильного рiшення iстотно зменшиться лише за наявностi визначення загальноприйнятих показникiв категорiї "репутацiя на ринку".
Нерозглянутим фактором ризику при визначеннi митної вартостi за цiною угоди щодо подiбних товарiв є "комерцiйна взаємозамiннiсть" порiвнюваних товарiв. Така категорiя потребує визначення кола показникiв товару, що будуть порiвнюватись (наприклад, призначення, поступнiсть, продуктивнiсть, надiйнiсть, витрат пального тощо). Кожна група товарiв за ТН ЗЕД повинна мати свою, тiльки їй притаманну сукупнiсть показникiв, при цьому споживчi властивостi товару, що входять до кола показникiв комерцiйної взаємозамiнностi, повиннi передбачати встановлення вiдповiдних "вагових" коефiцiєнтiв.
Iєрархiчна побудова сукупностi показникiв та присвоєння їм вiдповiдних коефiцiєнтiв (ваги) дадуть змогу встановити важливiсть впливу того чи iншого показника, що впливає на комерцiйну взаємозамiннiсть. Порiвнюванi товари повиннi мати однаковi чисельнi значення обраних показникiв або вiдмiннiсть повинна знаходитись у фiксованих межах, що також потребує додаткового визначення.
Таким чином, розглянутi основнi узагальненi фактори ризику окреслюють поле невизначеностi при здiйсненнi оцiнки митної вартостi iмпортованих в Україну товарiв. Водночас, оцiнюючи митну вартiсть "нового" для споживчого ринку України товару, необхiдно здiйснити визначення максимальної сукупностi показникiв, якi можуть характеризувати той чи iнший товар. Наступним. кроком може бути ранжирування показникiв залежно вiд необхiдностi їх застосування (визначення iдентичностi, подiбностi, комерцiйної взаємозамiнностi, репутацiї на ринку), при цьому доцiльно додати певнi "ваговi" коефiцiєнти до показникiв, що будуть диференцiювати їх застосування та вплив на обчислення кiнцевого показника.
Висновки
1. Iнтеграцiя України до свiтової спiльноти передбачає трансформацiю нацiональної законодавчої бази вiдповiдно до принципiв та норм зовнiшньоторговельних вiдносин, затверджених багатостороннiми мiжнародними угодами. Проект нового Митного кодексу України вiдповiдає свiтовим нормам та стандартам, тому його концептуальнi положення необхiдно опановувати усiм зацiкавленим особам.
2. Визначення митної вартостi є ключовим положенням процедури декларування та митного оформлення товару, який перемiщується через митний кордон України. Iснуюча нормативна база щодо визначення митної вартостi знайшла своє вiдображення у проектi Митного кодексу України, її приведено у вiдповiднiсть з Угодою про застосування ст. VII Генеральної угоди з тарифiв i торгiвлi 1994 р.
3. Митна вартiсть товару, що експортується з України, вiдповiдно до проекту Митного кодексу буде визначатись аналогiчно процедурi, передбаченiй Законом України "Про Єдиний митний тариф". При цьому проектом Кодексу визначено обмеження застосування додаткових цiнових показникiв для коригування митної вартостi.
4. Митна вартiсть товару, що iмпортується в Україну, може визначатись шiстьма методами оцiнки, викладеними у проектi Кодексу, при цьому першi три методи вже впроваджено у практику митних органiв України i дають змогу здiйснювати визначення митної вартостi iдентичних та подiбних iмпортованих товарiв за цiною угоди.
5. Визначення митної вартостi завжди пов'язане з ризиком неправильного прийняття рiшення, при цьому певне коло факторiв ризику присутнє у кожному з розглянутих методiв та зумовлене особливостями застосування обраного методу.
6. Алгоритми визначення митної вартостi не є сталими, вони вiддзеркалюють спроби формалiзувати процедуру обчислення, надають можливiсть визначати коло факторiв ризику прийняття неправильного рiшення щодо визначення митної вартостi iмпортованого в Україну товару.
7. Розглянутi шляхи подолання ризику прийняття неправильного рiшення щодо визначення митної вартостi iмпортованих товарiв лише окреслюють можливостi застосування механiзму пiдвищення ймовiрностi прийняття правильного рiшення i потребують проведення додаткових дослiджень.
С. Терещенко
Начальник Оперативної митниці
Опублiковано в журналi “Вісник
Податкової служби України” № № 27, 28, 29, 29, 30, 31 (2000
р.).
Розміщено у програмі QD Professional за згодою автора.