ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

16.07.99 р.	N 32/1-2175-ЕП

 

	Начальникам регiональних митниць
	Начальникам митниць

Про порядок оформлення уповноваженими особами iноземних власникiв довiреностей на отримання товарно-матерiальних цiнностей

     Доводимо до Вашого вiдома порядок оформлення уповноваженими особами iноземних власникiв довiреностей на право отримання товарно-матерiальних цiнностей, що були наданi митному органу на зберiгання пiд час перетину митного кордону України.

     Видача зазначених товарно-матерiальних цiнностей здiйснюється за наявностi:

     - довiреностi власника товарно-матерiальних цiнностей;

     - письмового дозволу керiвника митного органу;

     - документа, що засвiдчує особу одержувача цiнностей;

     - квитанцiї МД-1 про оплату належних платежiв за зберiгання цiнностей.

     Згiдно зi статтею 64 Цивiльного кодексу України довiренiстю визнається письмове уповноваження, яке видається однiєю особою iншiй особi для представництва перед третiми особами.

     Довiренiсть юридичнiй особi може бути видана тiльки на укладання угод, що не суперечать її статутовi (положенню) або загальному положенню про органiзацiї такого виду.

     У текстi довiреностi повиннi бути зазначенi мiсце i дата її складання (пiдписання), прiзвища, iмена та по батьковi (повне найменування юридичної особи) i мiсця проживання (мiсцезнаходження юридичної особи) представника й особи, яку представляють, а в належних випадках i посади, якi вони займають. У довiреностях на iм'я адвокатiв зазначається мiсце роботи адвокатiв (юридична консультацiя).

     Строк дiї довiреностi зазначається прописом i не може перевищувати трьох рокiв.

     Якщо строк довiреностi не зазначено, вона чинна протягом одного року з дня її посвiдчення.

     Довiренiсть, у якiй не зазначено дату її посвiдчення, недiйсна.

     Пунктом 163 Iнструкцiї про порядок вчинення нотарiальних дiй державними нотарiальними конторами України, затвердженої наказом Мiнiстерства юстицiї України вiд 31.10.75 N45/5 зазначено, що якщо при вчиненнi нотарiальної дiї одночасно вчиняється її переклад на iншу мову, то переклад вмiщується на однiй сторiнцi, поряд з оригiналом, роздiленiй вертикальною рискою таким чином, щоб оригiнальний текст розташовувався лiворуч, а переклад - праворуч. Переклад повинен бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, i закiнчуватися пiдписами. Пiд перекладом вмiщується пiдпис перекладача. Посвiдчувальний напис викладається пiд текстами документа i перекладу з нього.

     Переклад, розмiщений на окремому вiд оригiналу аркушi, прикрiплюється до нього, прошнуровується i скрiплюється пiдписом державного нотарiуса i печаткою державної нотарiальної контори.

     Статтею 572 Цивiльного кодексу України встановлено прiоритет правил мiжнародних договорiв над вiтчизняним цивiльним законодавством. Так, форма i строк довiреностi, згiдно зi статтею 569 вищезгаданого Кодексу , визначаються за законом країни, де була видана довiренiсть. Однак, довiренiсть не може бути визнана недiй-сною внаслiдок недодержання форми, якщо остання вiдповiдає вимогам вiтчизняних законiв.

     Тому, коли мiжнародним договором, чи угодою, у яких бере участь Україна, встановлено iншi правила нотарiальних дiй, нiж тi, що їх мiстить законодавство України, при вчиненнi нотарiальних дiй застосовуються правила мiжнародного договору чи угоди.

     Мiнiстерство юстицiї України у своєму листi вiд 29.01.96 N 12-48-488 дає таке роз'яснення статтi 100 Закону України "Про нотарiат": "документи, складенi за кордоном за участю iноземної влади або тi, що нею видаються, приймаються до розгляду за умови їх легалiзацiї органами Мiнiстерства iноземних справ України".

     Консульська легалiзацiя полягає в установленнi та засвiдченнi вiрностi перекладу документiв з однiєї мови на iншу, а також достовiрностi пiдпису iноземної посадової особи на документах на пiдтвердження їх вiдповiдностi законам iноземної держави.

     Без консульської легалiзацiї такi документи можуть прийматися в тих випадках, коли це передбачено мiжнародними договорами, у яких бере участь Україна.

     За iнформацiєю Мiнiстерства закордонних справ, Україна уклала договори про правову допомогу з рядом країн, що передбачає вiдмову вiд легалiзацiї документiв, якi надходять вiд них.

     Документи, складенi або засвiдченi компетентними установами цих країн (митними органами, Торгово-промисловою палатою тощо), повиннi прийматися до розгляду митними органами без легалiзацiї в консульських установах України.

     Мiнiстерство юстицiї повiдомляє також, що договори колиш- нього СРСР чиннi на територiї України в порядку правонаступ- ництва згiдно iз Законом України "Про правонаступництво України" та положенням Вiденської конвенцiї про правонаступництво держав щодо договорiв 1978 року.

     Шляхом обмiну нотами було оформлене правонаступництво України за мiжнародними договорами з такими державами:

     - Угорською Республiкою;

     - Австрiйською Республiкою;

     - Фiнляндською Республiкою;

     - Народно-Демократичною Республiкою Алжир;

     - Республiкою Кiпр.

     Питання подання правової допомоги мiж державами - учасницями СНД врегульоване Конвенцiєю про правову допомогу та правовi вiдносини у цивiльних, сiмейних i кримiнальних справах, пiдписаною 22.01.93 в Мiнську.

     Ця Конвенцiя ратифiкована Верховною Радою України 10.11.94 i набрала чинностi 14.04.95.

     На цей час Конвенцiя набрала чинностi також для:

     - Республiки Бiлорусь;

     - Республiки Узбекистан;

     - Республiки Казахстан;

     - Росiйської Федерацiї;

     - Республiки Таджикистан;

     - Республiки Вiрменiя;

     - Киргизької Республiки;

     - Республiки Молдова;

     - Республiки Азербайджан;

     - Республiки Грузiї.

     У статтi 13 Конвенцiї визначено:

     1. Документы, которые на территории одной из Договаривающихся Сторон изготовлены или засвидетельствованы учреждением или специальным на то уполномоченным лицом в пределах их компетенции и по установленной форме и скреплены гербовой печатью, принимаются на территориях других Договаривающихся Сторон без какого-либо специального удостоверения.

     2. Документы, которые на территории одной из Договаривающихся Сторон рассматриваются как официальные, пользуются на территориях Договаривающихся Сторон доказательной силой официальных документов.

     Форма та строк дiї довiреностей згiдно зi статтею 40 цiєї Конвенцiї визначається за законодавством Сторiн, на територiї яких видано довiренiсть.

     Україною також укладено двостороннi угоди про правову допомогу з такими країнами:

     - Китайською Народною Республiкою (20.12.93);

     - Республiкою Польща (04.08.94);

     - Литовською Республiкою (19.12.94);

     - Республiкою Молдова (24.05.95);

     - Естонською Республiкою (17.05.96);

     - Монголiєю (04.12.96);

     - Республiкою Грузiя (05.12.96);

     - Латвiйською Республiкою (12.07.96);

     - Республiкою Узбекистан (19.02.98).

Заступник Голови Служби

В.С. Копач