Наказ Головного державного iнспектора ветеринарної медицини України

вiд 1 вересня 2000 року	N 45

Про затвердження Положення про державний ветеринарний нагляд та контроль за дiяльнiстю суб'єктiв господарювання щодо забою тварин, переробки, зберiгання, транспортування й реалiзацiї продукцiї тваринного походження

Зареєстровано в Мiнiстерствi юстицiї України 31 жовтня 2000 р. за N 760/4981

     На виконання статей 12, 17, 33 Закону України "Про ветеринарну медицину", статей 3, 5, 11, 18 Закону України "Про якiсть та безпеку харчових продуктiв i продовольчої сировини", вимог щодо ветеринарного клеймування м'яса країн - учасниць СНД, та у зв'язку з потребою здiйснення державного ветеринарно-санiтарного нагляду та постiйного контролю за забоєм тварин, переробкою, зберiганням, транспортуванням й реалiзацiєю сировини, продовольчої сировини, продуктiв, у тому числi харчових, тваринного походження на всiх дiлянках виробництва i зберiгання, а також з метою забезпечення проведення державної ветеринарно-санiтарної експертизи цiєї продукцiї НАКАЗУЮ:

     1. Затвердити Положення про державний ветеринарний нагляд та контроль за дiяльнiстю суб'єктiв господарювання щодо забою тварин, переробки, зберiгання, транспортування й реалiзацiї продукцiї тваринного походження, що додається.

     2. Головним державним iнспекторам ветеринарної медицини Автономної Республiки Крим, областей, мiст Києва та Севастополя, районiв здiйснювати нагляд та контроль за органiзацiєю та проведенням ветеринарно-санiтарної експертизи в суб'єктiв господарювання щодо забою тварин, переробки, зберiгання, транспортування й реалiзацiї сировини, продовольчої сировини, продуктiв, у тому числi харчових, тваринного походження вiдповiдно до чинного законодавства та цього Положення.

     3. Зареєструвати це Положення в Мiнiстерствi юстицiї України.

     4. Вважати такими, що не застосовуються на територiї України, "Положение о государственном ветеринарном инспекторе по ветеринарному контролю на мясокомбинатах Министерства мясной и молочной промышленности", затверджене Головним державним ветеринарним iнспектором СРСР 23 жовтня 1979 р., "Положение об отделе производственно-ветеринарного контроля предприятия (объединения) мясной промышленности", затверджене наказом Мiнiстерства м'ясної i молочної промисловостi СРСР вiд 27 серпня 1980 р. N 185 i погоджене з Головним державним ветеринарним iнспектором СРСР 29 липня 1980 р., та "Положение о старшем ветеринарном враче (ветеринарном враче) холодильника (хладокомбината, базы), входящего в систему Министерства торговли СССР", затверджене Мiнiстерством торгiвлi СРСР 24 липня 1968 р. за узгодженням з Головним управлiнням ветеринарiї Мiнiстерства сiльського господарства СРСР.

     5. Управлiнню забезпечення протиепiзоотичної роботи забезпечити тиражування та розсилання Положення до установ ветеринарної медицини.

     6. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

	П. I. Вербицький
ПОГОДЖЕНО:
Державний комiтет України з питань розвитку пiдприємництва	В. П. Загороднiй

 

	ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Головного державного iнспектора ветеринарної медицини України вiд 1 вересня 2000 р. N 45
	Зареєстровано в Мiнiстерствi юстицiї України 31 жовтня 2000 р. за N 760/4981

ПОЛОЖЕННЯ
про державний ветеринарний нагляд та контроль за дiяльнiстю суб'єктiв господарювання щодо забою тварин, переробки, зберiгання, транспортування й реалiзацiї продукцiї тваринного походження

1. Загальнi положення

     1.1. Державний ветеринарний нагляд та контроль за дiяльнiстю суб'єктiв господарювання щодо забою тварин, переробки, зберiгання, транспортування й реалiзацiї продукцiї тваринного походження (сировини, продовольчої сировини, продуктiв, у тому числi харчових) здiйснюються вiдповiдно до законiв України "Про ветеринарну медицину", "Про вiдповiдальнiсть пiдприємств, установ та органiзацiй за порушення законодавства про ветеринарну медицину", "Про якiсть та безпеку харчових продуктiв i продовольчої сировини", "Про вилучення з обiгу, переробку, утилiзацiю, знищення або подальше використання неякiсної та небезпечної продукцiї", правил, iнструкцiй, наказiв i розпоряджень Головного державного iнспектора ветеринарної медицини України, iнших нормативно-правових актiв.

     1.2. Вiдповiдно до законодавства України державний ветеринарний нагляд та контроль здiйснюють органи державного управлiння, а саме: Державний департамент ветеринарної медицини Мiнiстерства аграрної полiтики України (далi - Держдепартамент ветмедицини) та його територiальнi органи - управлiння ветеринарної медицини з державними ветеринарними iнспекцiями Автономної Республiки Крим, областей, мiст Києва та Севастополя, мiст, районiв та спецiально призначенi лiкарi ветеринарної медицини, якi мають повноваження Держдепартаменту ветмедицини (далi - офiцiйнi лiкарi ветеринарної медицини).

     Ветеринарний контроль здiйснюють також спецiалiсти ветеринарної медицини суб'єкта господарювання пiд безпосереднiм керiвництвом офiцiйних лiкарiв ветеринарної медицини.

     1.3. Державний ветеринарний контроль полягає в постiйнiй перевiрцi дотримання ветеринарно-санiтарних вимог, правил та заходiв суб'єктами господарювання при забої тварин, переробцi, зберiганнi, транспортуваннi й реалiзацiї продукцiї тваринного походження.

     Державний ветеринарний нагляд полягає у перiодичному контролi виконання суб'єктами господарювання законодавства i заходiв з питань ветеринарної медицини.

2. Органiзацiя державного ветеринарного нагляду та контролю

     2.1. Органiзацiя державного ветеринарного нагляду й контролю покладається на головних державних iнспекторiв ветеринарної медицини, їх заступникiв та державних iнспекторiв ветеринарної медицини районiв, мiст, мiст Києва i Севастополя, областей, Автономної Республiки Крим, якi координують дiяльнiсть вiдповiдних служб ветеринарної медицини пiдприємств, установ i органiзацiй незалежно вiд форми власностi, та офiцiйних лiкарiв ветеринарної медицини, їх заступникiв, повноваження яким надаються наказом Головного державного iнспектора ветеринарної медицини України.

     2.2. Офiцiйний лiкар ветеринарної медицини залежно вiд обсягiв виробництва суб'єкта господарювання може мати заступника, якому також надається статус офiцiйного лiкаря.

     Офiцiйний лiкар ветеринарної медицини повинен мати досвiд практичної роботи за фахом не менш як 3 роки або пройти вiдповiдну пiдготовку та атестацiю.

     2.2.1. Офiцiйнi лiкарi ветеринарної медицини та їх заступники пiдпорядковуються головним державним iнспекторам ветеринарної медицини районiв, мiст, мiст Києва i Севастополя, областей, Автономної Республiки Крим, знаходяться у штатi районної (мiської) державної лiкарнi ветеринарної медицини, а у мiстах Києвi та Севастополi - мiського управлiння ветеринарної медицини та утримуються за рахунок коштiв мiсцевого бюджету або коштiв, якi отриманi за договорами про надання ветеринарних послуг суб'єкту господарювання.

     2.2.2. Офiцiйний лiкар ветеринарної медицини здiйснює пiдбiр та розстановку працiвникiв служби ветеринарної медицини суб'єкта господарювання, контролює їх роботу, органiзовує професiйне навчання i пiдвищення квалiфiкацiї, визначає посадовi права та обов'язки i подає їх на погодження вiдповiдному головному державному iнспектору ветеринарної медицини району, мiста, мiста Києва чи Севастополя, областi, Автономної Республiки Крим.

     2.3. Ветеринарний контроль за дотриманням суб'єктом господарювання ветеринарно-санiтарних вимог, правил та заходiв при забої тварин, переробцi, зберiганнi, транспортуваннi й реалiзацiї продукцiї тваринного походження постiйно здiйснюють спецiалiсти ветеринарної медицини суб'єкта господарювання пiд контролем офiцiйного лiкаря ветеринарної медицини i його заступника.

     2.3.1. До складу працiвникiв ветеринарної медицини суб'єкта господарювання, в залежностi вiд специфiки та обсягу виробництва, можуть входити: лiкарi ветеринарної медицини; фельдшери ветеринарної медицини (лаборанти); трихiнелоскопiсти; дезiнфектори; ветеринарнi санiтари-термометристи; нарiзувачi та вiдбiрники проб тощо.

     2.3.2. Головний державний iнспектор ветеринарної медицини району, мiста погоджує структуру i штатну чисельнiсть працiвникiв ветеринарної медицини суб'єкта господарювання вiдповiдно до чинних "Типовых норм времени и нормативов численности специалистов отделов производственно-ветеринарного контроля предприятий мясной промышленности", затверджених першим заступником голови Держагропрому СРСР 19.05.87, виходячи з виробничої потужностi, потреби проведення повного перелiку робiт щодо ветеринарного огляду забiйних тварин, ветеринарно-санiтарної експертизи продукцiї тваринного походження, її ветеринарно-санiтарної оцiнки, забезпечення ветеринарного контролю за дiяльнiстю суб'єкта господарювання.

     2.3.3. У м'ясопереробних цехах, бойнях малої потужностi, незалежно вiд форми власностi, без поточного процесу переробки тварин та в забiйних цехах птахофабрик ветеринарний контроль може бути виконаний офiцiйним лiкарем ветеринарної медицини.

     У такому разi офiцiйним лiкарям ветеринарної медицини дозволяється, за узгодженням iз Головним державним iнспектором ветеринарної медицини району, мiста, мiста Києва чи Севастополя, областi, Автономної Республiки Крим одночасно обслуговувати декiлька м'ясопереробних цехiв i боєнь без поточного процесу переробки тварин.

     2.3.4. Спецiалiсти ветеринарної медицини суб'єкта господарювання з професiйних питань пiдпорядковуються офiцiйному лiкарю ветеринарної медицини та його заступнику.

     2.3.5. Для проведення лабораторних дослiджень продукцiї тваринного походження за показниками, встановленими ветеринарно-санiтарними правилами, стандартами, технологiчними iнструкцiями тощо, суб'єкт господарювання, в залежностi вiд специфiки та обсягу виробництва, надає у користування власнi службовi примiщення для розташування державної лабораторiї ветеринарної медицини або направляє матерiали, що пiдлягають дослiдженню, у державну районну, мiжрайонну, мiську, обласну лабораторiю ветеринарної медицини за мiсцем розташування, де такi дослiдження проводяться за рахунок суб'єктiв господарювання у встановленому порядку.

     Державна лабораторiя ветеринарної медицини, розташована на територiї суб'єкта господарювання, є структурним пiдроздiлом районної (мiжрайонної, мiської, обласної) державної лабораторiї ветеринарної медицини або районної, (мiської) державної лiкарнi ветеринарної медицини (у мiстах Києвi чи Севастополi - мiського управлiння ветмедицини) i їй пiдпорядковується.

     Працiвники лабораторiї утримуються за рахунок коштiв мiсцевого бюджету або, за згодою iз суб'єктом господарювання, за кошти, отриманi за договорами про надання ветеринарних послуг.

     2.3.6. Завiдувачем (начальником) державної лабораторiї ветеринарної медицини призначається лiкар ветеринарної медицини, який пройшов вiдповiдну атестацiю з лабораторної дiагностики.

     2.3.7. Спецiалiсти ветеринарної медицини суб'єкта господарювання призначаються на посади та звiльняються з посад адмiнiстрацiєю суб'єкта господарювання пiсля проведення атестацiї державними органами ветеринарної медицини за поданням офiцiйного лiкаря ветеринарної медицини i утримуються за рахунок коштiв суб'єкта господарювання.

     2.3.8. Працiвники ветеринарної медицини суб'єкта господарювання працюють за правилами його внутрiшнього трудового розпорядку щодо режиму робочого часу, експлуатацiї примiщень, обладнання тощо.

     2.4. За умовами оплати працi, матерiально-побутового забезпечення, iнших видiв обслуговування офiцiйного лiкаря ветеринарної медицини, заступника офiцiйного лiкаря ветеринарної медицини, завiдувача (начальника) державної лабораторiї ветеринарної медицини, iнших працiвникiв державної лабораторiї ветеринарної медицини прирiвнюють до посад вiдповiдних категорiй працiвникiв державних установ ветеринарної медицини.

     2.5. Суб'єкт господарювання забезпечує створення спецiалiстам ветеринарної медицини належних виробничих та житлових умов, їх медичне та транспортне обслуговування.

     2.6. Не допускається покладання на спецiалiстiв ветеринарної медицини суб'єкта господарювання обов'язкiв, не пов'язаних iз здiйсненням ветеринарно-санiтарного контролю за виробництвом i технологiчним контролем якостi та безпеки продукцiї тваринного походження на всiх дiлянках виробництва i зберiгання.

3. Обов'язки та права спецiалiстiв ветеринарної медицини

     3.1. Обов'язками спецiалiстiв ветеринарної медицини суб'єкта господарювання є:

     3.1.1. Здiйснення ветеринарно-санiтарного контролю за надходженням забiйних тварин, iншої пiдконтрольної продукцiї та матерiалiв, включаючи перевiрку правильностi оформлення i вiдповiдностi ветеринарних документiв до вантажу, що надiйшов, дотримання правил транспортування тощо.

     3.1.2. Установлення причин падежу, вимушеного забою тварин при їх надходженнi, а також на територiї суб'єкта господарювання.

     3.1.3. Контроль за дотриманням правил карантинування i термiнiв передзабiйної витримки тварин.

     3.1.4. Проведення у повному обсязi ветеринарно-санiтарної експертизи сировини, продовольчої сировини, у тому числi м'яса та м'ясопродуктiв, отриманих при забої тварин, вiдповiдно до порядку, визначеного Правилами ветеринарного огляду забiйних тварин i ветеринарно-санiтарної експертизи м'яса i м'ясних продуктiв та iншими нормативно-правовими актами.

     3.1.5. Проведення трихiнелоскопiї.

     3.1.6. Клеймування туш вiдповiдно до Iнструкцiї по клеймуванню м'яса, затвердженої наказом Головного державного iнспектора ветеринарної медицини України вiд 12.06.97 за N 19 та зареєстрованої в Мiнiстерствi юстицiї України 25.09.97 за N 447/2251.

     3.1.7. Контроль за якiстю та безпекою продукцiї, у тому числi допомiжних матерiалiв, що використовуються для її виготовлення, а також за приготуванням, зберiганням i використанням нiтриту натрiю.

     3.1.8. Вiдбiр зразкiв продукцiї, iнших пiдконтрольних матерiалiв для проведення ветеринарно-санiтарних дослiджень у державнiй лабораторiї ветеринарної медицини, розташованiй на територiї суб'єкта господарювання, або в iнших державних лабораторiях ветеринарної медицини.

     3.1.9. Проведення обов'язкових лабораторних дослiджень: фiзико-хiмiчних, бiохiмiчних, бактерiологiчних, хiмiко-токсикологiчних, гiстологiчних, радiологiчних та iнших вiдповiдно до чинних нормативно-правових актiв з метою оцiнки безпеки та якостi продукцiї, а також кормiв тваринного походження, води, iнших пiдконтрольних матерiалiв.

     3.1.10. Проведення ветеринарно-санiтарної експертизи, у тому числi постiйного лабораторного контролю продукцiї тваринного походження при надходженнi до холодильника, її оцiнка вiдповiдно до чинних нормативних актiв лiкарями ветеринарної медицини суб'єкта господарювання при переробцi, випуску в реалiзацiю, а також контроль за дотриманням термiнiв зберiгання продукцiї.

     3.1.11. Контроль за дотриманням правил пакування, маркування, транспортування продукцiї тваринного походження.

     3.1.12. Контроль за дотриманням температурних режимiв переробки продукцiї, отриманої на пiдприємствi або тiєї, що надiйшла.

     3.1.13. Контроль за своєчасною утилiзацiєю трупiв тварин, ветеринарних конфiскатiв, забракованого м'яса та iншої продукцiї.

     3.1.14. З'ясування причин виготовлення продукцiї тваринного походження, що не вiдповiдає ветеринарно-санiтарним вимогам, участь у розробцi i здiйсненнi заходiв щодо усунення виявлених недолiкiв.

     3.1.15. Контроль за санiтарним станом виробничих примiщень (холодильникiв, складiв тощо), умовами зберiгання продукцiї тваринного походження та iнших пiдконтрольних матерiалiв.

     3.1.16. Проведення облiку ветеринарно-санiтарної експертизи продукцiї тваринного походження та ветеринарно-санiтарної роботи суб'єкта господарювання, своєчасне подання звiтностi у встановленому порядку.

     3.2. Спецiалiсти ветеринарної медицини мають право:

     3.2.1. Вiдвiдувати безперешкодно всi виробничi об'єкти.

     3.2.2. Одержувати вiд адмiнiстрацiї i спецiалiстiв суб'єкта господарювання своєчасну iнформацiю, яка необхiдна для розв'язання поставлених завдань.

     3.2.3. Проводити вiдбiр проб продукцiї, iнших матерiалiв для проведення ветеринарно-санiтарних та лабораторних дослiджень згiдно з чинними нормативно-правовими актами.

     3.2.4. Бракувати продукцiю, яка за результатами ветеринарно-санiтарної експертизи визнана непридатною до споживання.

     3.2.5. Не допускати використання сировини, продовольчої сировини, iнших продуктiв тваринного походження, у тому числi харчових, недоброякiсних у ветеринарно-санiтарному вiдношеннi та виготовлених з порушенням стандартiв та технологiчних iнструкцiй.

     3.2.6. Не допускати розмiщення в загальних загонах, камерах тварин, продукцiю тваринного походження, що надiйшли без ветеринарних свiдоцтв або без iнших документiв установленої форми, а також недоброякiсну у ветеринарно-санiтарному вiдношеннi, до отримання правильно оформлених вiдповiдних документiв або усунення виявлених дефектiв.

     3.2.7. Не допускати вiдпуск продукцiї у транспортнi засоби, якi не вiдповiдають санiтарним вимогам.

     3.3. Обов'язки та права офiцiйних лiкарiв ветеринарної медицини та їх заступникiв

     Обов'язки офiцiйних лiкарiв ветеринарної медицини та їх заступникiв:

     3.3.1. Розробка плану заходiв щодо профiлактики, занесення, поширення i лiквiдацiї карантинних захворювань тварин та контроль за їх виконанням.

     3.3.2. Пiдготовка за результатами ветеринарно-санiтарної експертизи висновкiв щодо подальшого використання сировини, продовольчої сировини, iнших продуктiв тваринного походження, у тому числi харчових, та придатностi їх для реалiзацiї або переробки з дотриманням певних технологiчних вимог.

     3.3.3. Оформлення висновкiв i актiв на забраковану продукцiю, у тому числi на м'ясо, м'ясопродукти й технiчну сировину.

     3.3.4. Контроль за виконанням суб'єктом господарювання вимог законодавства з питань ветеринарної медицини.

     3.3.5. Здiйснення державного ветеринарного нагляду та контролю за умовами надходження, переробки i зберiгання продукцiї, у тому числi й такої, що надiйшла за iмпортом.

     3.3.6. Державний контроль та нагляд за ветеринарно-санiтарним благополуччям продукцiї тваринного походження, дотриманням стандартiв i технологiчних iнструкцiй на всiх стадiях виробництва.

     Права офiцiйних лiкарiв ветеринарної медицини та заступникiв:

     3.3.7. Вимагати вiд начальникiв цехiв та iнших посадових осiб виконання ветеринарно-санiтарних правил i здiйснення необхiдних ветеринарно-санiтарних заходiв, а також давати, у межах своєї компетенцiї, обов'язковi для виконання розпорядження щодо усунення виявлених недолiкiв i порушень.

     3.3.8. Вимагати вiд вiдповiдних служб ветеринарної медицини суб'єктiв господарювання - постачальникiв iнформацiю про їх епiзоотичний та ветеринарно-санiтарний стан.

     3.3.9. Готувати пропозицiї головному державному iнспектору ветеринарної медицини району, мiста, областi, Автономної Республiки Крим про притягнення до вiдповiдальностi винних у порушеннi вимог законодавства з питань ветеринарної медицини.

     3.3.10. Припиняти роботу виробничих цехiв (вiддiлень) у випадках установлення гострих iнфекцiйних хвороб тварин, при яких є чинними ветеринарно-санiтарнi обмеження виробничої дiяльностi суб'єкта господарювання.

     3.3.11. Припиняти виготовлення продукцiї на обладнаннi й устаткуваннi, а також на окремих дiлянках виробництва i в цехах, якi не вiдповiдають ветеринарно-санiтарним вимогам (правилам i нормативам) та не забезпечують випуск доброякiсної продукцiї.

     3.3.12. Брати участь в обґрунтуваннi претензiй до постачальникiв за неякiсну продукцiю, матерiали, напiвфабрикати тощо, забракованi при вхiдному контролi.

     3.3.13. Видавати ветеринарнi свiдоцтва (довiдки), акти про якiсть та безпеку продукцiї, що вiдвантажується.

     3.3.14. Брати участь в оцiнцi якостi зразкiв нових видiв продукцiї тваринного походження, в погодженнi технiчної документацiї на її виготовлення з метою забезпечення ветеринарно-санiтарних вимог i норм якостi.

     3.3.15. Брати участь у пiдготовцi висновкiв про вiдповiднiсть ветеринарно-санiтарним вимогам проектiв реконструкцiї суб'єктiв господарювання або окремих його цехiв, а також у роботi комiсiй, якi приймають новозбудованi або реконструйованi цехи (дiльницi, технологiчнi лiнiї тощо).

     3.3.16. Здiйснювати державний контроль та нагляд за роботою об'єктiв ветеринарно-санiтарного призначення i проведенням заходiв щодо дезiнфекцiї, дератизацiї та дезiнсекцiї.

     3.3.17. Негайно iнформувати головного державного iнспектора ветеринарної медицини району, мiста, областi, Автономної Республiки Крим i власника продукцiї про випадки встановлення при передзабiйному оглядi або пiслязабiйнiй ветеринарно-санiтарнiй експертизi антропозоонозних, контагiозних, зоонозних або iнших захворювань, а також про порушення ветеринарно-санiтарних вимог.

     3.3.18. Подавати пропозицiї адмiнiстрацiї суб'єкта господарювання про матерiальне заохочення спецiалiстiв ветеринарної медицини, за добросовiсне виконання ними функцiональних обов'язкiв.

     3.3.19. Мати печатку з найменуванням та номером суб'єкта господарювання, клейма та штампи згiдно з чинною Iнструкцiєю з клеймування м'яса.

4. Взаємодiя спецiалiстiв ветеринарної медицини з адмiнiстрацiєю i виробничими службами суб'єкта господарювання

     4.1. Спецiалiсти ветеринарної медицини здiйснюють методичне керiвництво роботи виробничої, технологiчної та iнших служб щодо забезпечення належного ветеринарно-санiтарного стану суб'єкта господарювання i випуску якiсної продукцiї тваринного походження, безпечної за показниками, якi визначено ветеринарно-санiтарними правилами та iншими нормативно-правовими актами.

     4.2. Суб'єкт господарювання i пiдпорядкованi йому служби забезпечують:

     - проведення профiлактичних заходiв вiдповiдно до чинних ветеринарно-санiтарних правил;

     - пiдтримку в робочому станi об'єктiв, призначених для захисту суб'єкта господарювання вiд занесення й поширення заразних хвороб тварин;

     - проведення загальних i спецiальних заходiв, спрямованих на лiквiдацiю заразних хвороб тварин, виявлених прижиттєво або пiсля забою;

     - органiзацiю i проведення робiт щодо виконання технологiчних, ветеринарно-санiтарних вимог (правил i нормативiв) при виготовленнi продукцiї тваринного походження.

     4.3. Суб'єкт господарювання, офiцiйний лiкар ветеринарної медицини, його заступник та iншi спецiалiсти суб'єкта господарювання несуть вiдповiдальнiсть, передбачену законодавством за випуск недоброякiсної продукцiї тваринного походження або такої, що не вiдповiдає технiчнiй документацiї та стандартам.

     4.4. Спецiалiсти ветеринарної медицини не несуть вiдповiдальностi за невiдповiднiсть готової продукцiї показникам, не передбаченим ветеринарно-санiтарними правилами та iншими нормативно-правовими актами щодо її якостi та безпеки.

     4.5. Суб'єкт господарювання реалiзовує лише ту продукцiю тваринного походження, яка вироблена пiд безпосереднiм державним ветеринарно-санiтарним наглядом та контролем i дозволена спецiалiстами державної ветеринарної медицини для реалiзацiї, про що оформляються вiдповiднi документи (ветеринарнi свiдоцтва, довiдки тощо), як передбачено Правилами видачi ветеринарних документiв на вантажi, що пiдлягають обов'язковому ветеринарному контролю, затвердженими наказом Головного державного iнспектора ветеринарної медицини України 07.08.97 за N 27 i зареєстрованими в Мiнiстерствi юстицiї України 20.08.97 за N 326/2130, i якi засвiдчують її якiсть та безпеку.

     4.6. Суперечностi, якi можуть виникати мiж адмiнiстрацiєю суб'єкта господарювання та працiвниками ветеринарної медицини пiдприємства з питань, пов'язаних з державним ветеринарно-санiтарним наглядом та контролем за технологiчними процесами, виробництвом якiсної продукцiї тваринного походження, а також з iнших питань дiяльностi, вирiшуються головним державним iнспектором ветеринарної медицини району, мiста, областi, Автономної Республiки Крим, у зонi дiяльностi якого перебуває суб'єкт господарювання.

     Спiрнi питання мiж головним державним iнспектором ветеринарної медицини Автономної Республiки Крим, областей, мiст Києва i Севастополя i адмiнiстрацiєю суб'єкта господарювання, з питань ветеринарної медицини, вирiшуються в установленому законодавством порядку.

Голова Державного департаменту ветеринарної медицини

П. I. Вербицький