Следующая >>
Стаття 407. Самовiльне залишення вiйськової частини або мiсця служби
1. Самовiльне залишення вiйськової частини або мiсця служби вiйськовослужбовцем строкової служби, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на службу у разi звiльнення з частини, призначення або переведення, нез'явлення з вiдрядження, вiдпустки або з лiкувального закладу тривалiстю понад три доби, але не бiльше мiсяця, -
караються триманням у дисциплiнарному батальйонi на строк до двох рокiв або позбавленням волi на строк до трьох рокiв.
2. Самовiльне залишення вiйськової частини або мiсця служби вiйськовослужбовцем (крiм строкової служби), а також нез'явлення його вчасно на службу без поважних причин тривалiстю понад десять дiб, але не бiльше мiсяця, або хоч i менше десяти дiб, але бiльше трьох дiб, вчиненi повторно протягом року, -
караються штрафом до ста неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або службовим обмеженням на строк до двох рокiв, або позбавленням волi на строк до трьох рокiв.
3. Самовiльне залишення вiйськової частини або мiсця служби, а також нез'явлення вчасно на службу без поважних причин тривалiстю понад один мiсяць, вчинене особами, зазначеними в частинах першiй або другiй цiєї статтi, -
караються позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв.
4. Самовiльне залишення вiйськової частини або мiсця служби, а також нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчиненi в умовах воєнного стану або в бойовiй обстановцi, -
караються позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв.
.png)
