Следующая >>
Стаття 408. Дезертирство
1. Дезертирство, тобто самовiльне залишення вiйськової частини або мiсця служби з метою ухилитися вiд вiйськової служби, а також нез'явлення з тiєю самою метою на службу у разi призначення, переведення, з вiдрядження, вiдпустки або з лiкувального закладу -
караються позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв.
2. Дезертирство iз зброєю або за попередньою змовою групою осiб -
карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до десяти рокiв.
3. Дiяння, передбачене частинами першою або другою цiєї статтi, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовiй обстановцi, -
карається позбавленням волi на строк вiд п'яти до дванадцяти рокiв.