ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про порядок виїзду з України i в'їзду в Україну громадян України

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 24 жовтня 2002 року N 199-IV,
вiд 3 квiтня 2003 року N 662-IV,
вiд 3 червня 2004 року N 1742-IV,
вiд 4 листопада 2010 року N 2677-VI,
вiд 15 березня 2011 року N 3140-VI,
вiд 13 квiтня 2012 року N 4652-VI,
вiд 18 вересня 2012 року N 5294-VI,
вiд 16 травня 2013 року N 245-VII,
вiд 5 листопада 2013 року N 671-VII,
вiд 10 грудня 2015 року N 888-VIII,
вiд 23 грудня 2015 року N 901-VIII,
вiд 14 липня 2016 року N 1474-VIII,
вiд 7 грудня 2017 року N 2234-VIII,
вiд 3 липня 2018 року N 2475-VIII,
вiд 30 листопада 2021 року N 1914-IX

     Цей Закон регулює порядок здiйснення права громадян України на виїзд з України i в'їзд в Україну, порядок оформлення документiв для зарубiжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України i встановлює порядок розв'язання спорiв у цiй сферi.

     Стаття 1. Право громадян України на виїзд з України i в'їзд в Україну

     Громадянин України має право виїхати з України, крiм випадкiв, передбачених цим Законом, та в'їхати в Україну.

     На громадян України, якi звернулися з клопотанням про виїзд з України, поширюються усi положення чинного законодавства, вони користуються всiма правами i несуть встановленi законом обов'язки. За громадянами України зберiгаються на її територiї майно, кошти, цiннi папери та iншi цiнностi, що належать їм на правi приватної власностi. Будь-яке обмеження їх громадянських, полiтичних, соцiальних, економiчних та iнших прав не допускається.

     Порядок в'їзду до iноземної держави регулюється законодавством вiдповiдної держави.

     Громадянин України нi за яких пiдстав не може бути обмежений у правi на в'їзд в Україну.

     Стаття 2. Документи, що дають право громадянину України на виїзд з України i в'їзд в Україну

     Документами, що дають право громадянину України на виїзд з України i в'їзд в Україну, є:

     паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

     дипломатичний паспорт України;

     службовий паспорт України;

     посвiдчення особи моряка;

     посвiдчення члена екiпажу;

     посвiдчення особи на повернення в Україну (дає право на в'їзд в Україну).

     У передбачених мiжнародними договорами України випадках замiсть документiв, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, для виїзду з України i в'їзду в Україну можуть використовуватися iншi документи.

(частина третя статтi 2 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.06.2004р. N 1742-IV, у редакцiї Закону України вiд 14.07.2016р. N 1474-VIII)

     Стаття 3. Порядок перетинання громадянами України державного кордону України

     Перетинання громадянами України державного кордону України здiйснюється в пунктах пропуску через державний кордон України пiсля пред'явлення одного з документiв, зазначених у статтi 2 цього Закону.

     Правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України вiдповiдно до цього Закону та iнших законiв України.

     Стаття 4. Порядок оформлення документiв для постiйного проживання громадян України за кордоном

     Оформлення документiв для виїзду громадян України за кордон на постiйне проживання здiйснюється центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферах мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв.

     Оформлення документiв для залишення на постiйне проживання за кордоном громадян України, якi виїхали за кордон тимчасово, здiйснюється закордонними дипломатичними установами України.

     Провадження за заявами про оформлення документiв для виїзду громадян України за кордон на постiйне проживання здiйснюється в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферах мiграцiї (iммiграцiї та емiграцiї), у тому числi протидiї нелегальнiй (незаконнiй) мiграцiї, громадянства, реєстрацiї фiзичних осiб, бiженцiв та iнших визначених законодавством категорiй мiгрантiв.

     Провадження за заявами про оформлення документiв для залишення на постiйне проживання за кордоном громадян України, якi виїхали за кордон тимчасово, здiйснюється в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзацiю державної полiтики у сферi зовнiшнiх зносин.

(стаття 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 24.10.2002р. N 199-IV, вiд 03.06.2004р. N 1742-IV, вiд 15.03.2011р. N 3140-VI, вiд 18.09.2012р. N 5294-VI, у редакцiї Закону України вiд 14.07.2016р. N 1474-VIII)

     Стаття 5. Виключена

(стаття 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 24.10.2002р. N 199-IV, виключена згiдно iз Законом України вiд 14.07.2016р. N 1474-VIII)

     Стаття 6. Пiдстави для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України

(назва статтi 6 у редакцiї Закону України вiд 14.07.2016р. N 1474-VIII)

     Право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли:

(абзац перший частини першої статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.12.2015р. N 888-VIII, у редакцiї Закону України вiд 14.07.2016р. N 1474-VIII)

     1) вiн обiзнаний з вiдомостями, якi становлять державну таємницю, - до закiнчення термiну, встановленого статтею 12 цього Закону;

     2) пункт 2 частини першої статтi 6 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 10.12.2015р. N 888-VIII)

     3) стосовно нього у порядку, передбаченому кримiнальним процесуальним законодавством, застосовано запобiжний захiд, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закiнчення кримiнального провадження або скасування вiдповiдних обмежень;

(пункт 3 частини першої статтi 6 у редакцiї Закону України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)

     4) вiн засуджений за вчинення кримiнального правопорушення - до вiдбуття покарання або звiльнення вiд покарання;

(пункт 4 частини першої статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 13.04.2012р. N 4652-VI)

     5) вiн ухиляється вiд виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рiшенням або рiшенням iнших органiв (посадових осiб), що пiдлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованостi зi сплати алiментiв;

(пункт 5 частини першої статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 04.11.2010р. N 2677-VI, вiд 10.12.2015р. N 888-VIIIб у редакцiї Закону України вiд 07.12.2017р. N 2234-VIII)

     6) пункт 6 частини першої статтi 6 виключено

     7) пункт 7 частини першої статтi 6 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 05.11.2013р. N 671-VII)

     8) пункт 8 частини першої статтi 6 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 10.12.2015р. N 888-VIII)

     9) вiн перебуває пiд адмiнiстративним наглядом Нацiональної полiцiї - до припинення нагляду;

(пункт 9 частини першої статтi 6 у редакцiї Закону України вiд 16.05.2013р. N 245-VII, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.12.2015р. N 901-VIII)

     10) вiн є керiвником юридичної особи або постiйного представництва нерезидента (згiдно з вiдомостями з Єдиного державного реєстру, наданими вiдповiдно до Закону України "Про державну реєстрацiю юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань"), що не виконує встановленого Податковим кодексом України податкового обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постiйного представництва нерезидента податкового боргу в сумi, що перевищує 1 мiльйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днiв з дня вручення платнику податкiв податкової вимоги, - до погашення суми такого податкового боргу, у зв'язку з яким таке обмеження встановлюється.

(частину першу статтi 6 доповнено пунктом 10 згiдно iз Законом України вiд 30.11.2021р. N 1914-IXI)

     Частину другу статтi 6 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 10.12.2015р. N 888-VIII)

     Тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з України у випадках, передбачених частинами першою та шостою цiєї статтi, запроваджується в порядку, передбаченому законодавством. У разi запровадження такого обмеження орган, що його запровадив, в одноденний строк повiдомляє про це громадянина України, стосовно якого запроваджено обмеження, та центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi охорони державного кордону.

(частина третя статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 18.09.2012р. N 5294-VI, у редакцiї Законiв України вiд 10.12.2015р. N 888-VIII, вiд 14.07.2016р. N 1474-VIII, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.07.2018р. N 2475-VIII)

     Частину четверту статтi 6 виключено

(частина четверта статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 03.04.2003р. N 662-IV, вiд 18.09.2012р. N 5294-VI, вiд 23.12.2015р. N 901-VIII, виключена згiдно iз Законом України вiд 14.07.2016р. N 1474-VIII)

     Частину п'яту статтi 6 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 14.07.2016р. N 1474-VIII)

     У разi накладення на громадянина адмiнiстративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого частиною сьомою статтi 184 Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення, йому тимчасово обмежується право на виїзд з України з дитиною строком на один рiк з дня накладення адмiнiстративного стягнення, крiм випадку, коли є нотарiально посвiдчена згода на виїзд дитини другого з батькiв.

(статтю 6 доповнено частиною шостою згiдно iз Законом України вiд 03.07.2018р. N 2475-VIII)

     Стаття 7. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 14.07.2016р. N 1474-VIII)

     Стаття 8. Порядок розв'язання спорiв

     Рiшення, дiї чи бездiяльнiсть органiв державної влади, посадових i службових осiб з питань виїзду з України i в'їзду в Україну громадян України можуть бути оскарженi у встановленому законом порядку.

(стаття 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 10.12.2015р. N 888-VIII, у редакцiї Закону України вiд 14.07.2016р. N 1474-VIII)

     У разi вiдмови громадянину України у виїздi за кордон з пiдстав, передбачених пунктами 1, 2 i 6-8 частини першої статтi 6 цього Закону, вiн може оскаржити цю дiю у судовому порядку за мiсцем свого проживання.

     Вiдмова у виїздi з України з пiдстав, передбачених пунктами 3-5 i 9 частини першої статтi 6 цього Закону, оскарженню не пiдлягає.

     Стаття 9. Обмеження на виїзд з України з мiркувань безпеки громадян

     У разi виникнення в будь-якiй iноземнiй державi надзвичайної ситуацiї, що унеможливлює створення в нiй умов для безпеки громадян України, Кабiнет Мiнiстрiв України приймає рiшення про особливий порядок виїзду громадян України до цiєї держави. Рiшення та iнформацiя про це доводяться до вiдома громадян, якi мають намiр виїхати до даної держави.

     Громадяни України, якi мають намiр виїхати до держави, щодо якої прийнято рiшення про обмеження виїзду, i якi мають вiзу на в'їзд до цiєї держави, якщо iнше не передбачено мiжнародним договором України, попереджаються про неможливiсть з боку України забезпечити громадянину необхiдну безпеку у зв'язку з виникненням надзвичайної ситуацiї. Це попередження не є забороною для виїзду.

     З метою створення умов, що гарантують вiдшкодування громадяниновi України витрат, пов'язаних з надзвичайними обставинами пiд час перебування за кордоном, громадянин України повинен бути застрахованим.

     Стаття 10. Виїзд з України недiєздатних осiб

     Громадянам України, визнаним судом недiєздатними, виїзд з України може бути дозволено на пiдставi нотарiально засвiдченого клопотання їх законних представникiв або за рiшенням суду.

     Стаття 11. Виїзд з України вiйськовослужбовцiв

     Вiйськовослужбовцi можуть виїжджати з України на загальних пiдставах.

     Стаття 12. Виїзд з України громадян, якi обiзнанi з вiдомостями, що становлять державну таємницю

     Виїзд з України громадянина України, який обiзнаний з вiдомостями, що становлять державну таємницю України, може бути не дозволено у випадках, передбачених Законом України "Про державну таємницю".

     Обмеження повиннi бути доведенi до вiдома громадян власником або уповноваженим ним органом, керiвником навчального закладу, командуванням вiйськової частини пiд час прийняття на роботу (навчання) та зарахування на вiйськову службу, пов'язаних з допуском до вiдомостей, що становлять державну таємницю.

     Стаття 13. Застосування мiжнародних договорiв

     Якщо мiжнародним договором України встановлено iншi правила, нiж тi, що передбаченi цим Законом, то застосовуються правила мiжнародного договору.

Президент України

Л.КРАВЧУК

м. Київ
21 сiчня 1994 року
N 3857-XII