ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про внесення змiн до Закону України "Про оподаткування прибутку пiдприємств"

     Верховна Рада України постановляє:

     I. Внести до Закону України "Про оподаткування прибутку пiдприємств" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1997 р., N 27, ст. 181, N 47, ст. 294; 1998 р., N 2, ст. 7, N 10, ст. 35, N 18, ст. 94, N 26, ст. 151; 1999 р., N 1, ст. 1, N 2-3, ст. 21, ст. 22, N 4, ст. 33, N 8, ст. 55, N 9-10, ст. 66, N 15, ст. 83, N 17, ст. 114, N 18, ст. 140, N 28, ст. 229, N 32, ст. 264, N 38, ст. 338, ст. 352, N 39, ст. 356, ст. 357, N 46, ст. 418, N 50, ст. 435; 2000 р., N 2, ст. 16, N 5, ст. 34, N 10, ст. 78, N 14-15-16, ст. 121, N 20, ст. 149, N 22, ст. 172, N 25, ст. 197, N 26, ст. 209, N 32, ст. 254, ст. 260, N 35, ст. 283, N 38, ст. 318, ст. 319, N 39, ст. 333, N 43, ст. 363, ст. 370, N 45, ст. 375, ст. 377, N 46, ст. 393, N 48, ст. 406; 2001 р., N 2-3, ст. 10, N 4, ст. 17, N 7, ст. 36, N 10, ст. 44, N 11, ст. 46, N 20, ст. 96, N 23, ст. 114, N 30, ст. 143, N 32, ст. 169; 2002 р., N 2, ст. 11, ст. 12, N 5, ст. 31, N 8, ст. 63, N 9, ст. 68, N 10, ст. 78, N 12-13, ст. 92, N 16, ст. 114, N 29, ст. 192, N 31, ст. 214, N 33, ст. 238, N 35, ст. 259) такi змiни:

     1. У статтi 1:

     а) пункт 1.9 викласти у такiй редакцiї:

     "1.9. Дивiденд - платiж, який здiйснюється юридичною особою - емiтентом корпоративних прав чи iнвестицiйних сертифiкатiв на користь власника таких корпоративних прав (iнвестицiйних сертифiкатiв) у зв'язку з розподiлом частини прибутку такого емiтента, розрахованого за правилами бухгалтерського облiку.

     До дивiдендiв прирiвнюється також платiж, який здiйснюється державним некорпоратизованим, казенним чи комунальним пiдприємством на користь вiдповiдно держави або органу мiсцевого самоврядування у зв'язку з розподiлом частини прибутку такого пiдприємства. При цьому наявнiсть чи вiдсутнiсть прибутку, розрахованого згiдно з правилами податкового облiку, не може впливати на прийняття чи неприйняття рiшення щодо нарахування дивiдендiв";

     б) пiдпункт 1.11.1 пункту 1.11 пiсля слiв "якi мають статус небанкiвських фiнансових установ, згiдно з вiдповiдним законодавством" доповнити словами "а також iноземними урядами або його офiцiйними агентствами чи мiжнародними фiнансовими органiзацiями та iншими кредиторами-нерезидентами";

     в) у пунктi 1.18:

     абзац перший пiсля слiв "господарська операцiя" доповнити словами "(крiм операцiй з фрахтування (чартеру) морських суден та iнших транспортних засобiв)";

     пiдпункти 1.18.1 та 1.18.2 викласти у такiй редакцiї:

     "1.18.1. Оперативний лiзинг (оренда) - господарська операцiя фiзичної або юридичної особи, що передбачає вiдповiдно до договору оперативного лiзингу (оренди) передання орендарю майна, що пiдпадає пiд визначення основного фонду згiдно iз статтею 8 цього Закону, придбаного або виготовленого орендодавцем на умовах iнших, нiж передбачаються фiнансовим лiзингом (орендою).

     1.18.2. Фiнансовий лiзинг (оренда) - господарська операцiя фiзичної або юридичної особи, яка передбачає вiдповiдно до договору фiнансового лiзингу (оренди) передання орендарю майна, що пiдпадає пiд визначення основного фонду згiдно iз статтею 8 цього Закону, придбаного або виготовленого орендодавцем, а також усiх ризикiв та винагород, пов'язаних з правом користування та володiння об'єктом лiзингу.

     Лiзинг (оренда) вважається фiнансовим, якщо лiзинговий (орендний) договiр мiстить одну з таких умов:

     об'єкт лiзингу передається на строк, протягом якого амортизується не менше 75 вiдсоткiв його первiсної вартостi за нормами амортизацiї, визначеними статтею 8 цього Закону, та орендар зобов'язаний придбати об'єкт лiзингу у власнiсть протягом строку дiї лiзингового договору або в момент його закiнчення за цiною, визначеною у такому лiзинговому договорi;

     сума лiзингових (орендних) платежiв з початку строку оренди дорiвнює або перевищує первiсну вартiсть об'єкта лiзингу;

     якщо у лiзинг передається об'єкт, що перебував у складi основних фондiв лiзингодавця протягом строку перших 50 вiдсоткiв амортизацiї його первiсної вартостi, загальна сума лiзингових платежiв має дорiвнювати або бути бiльшою 90 вiдсоткiв вiд звичайної цiни на такий об'єкт лiзингу, дiючої на початок строку дiї лiзингового договору, збiльшеної на суму процентiв, розрахованих виходячи з облiкової ставки Нацiонального банку України, визначеної на дату початку дiї лiзингового договору на весь його строк;

     майно, яке передається у фiнансовий лiзинг, є виготовленим за замовленням лiзингоотримувача (орендаря) та пiсля закiнчення дiї лiзингового договору не може бути використаним iншими особами, крiм лiзингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологiчних та якiсних характеристик.

     Для цiлей цього пiдпункту пiд термiном "строк фiнансового лiзингу" розумiється строк вiд дати передання майна лiзингоотримувачу (орендарю) до дати набуття права власностi на таке майно або здiйснення останнього лiзингового платежу лiзингоотримувачем, залежно вiд того, яка подiя сталася ранiше.

     Незалежно вiд того, чи вiдноситься лiзингова операцiя до фiнансового лiзингу вiдповiдно до норм цього пiдпункту чи нi, платник податку має право при укладеннi договору визначити таку операцiю як оперативний лiзинг без права подальшої змiни статусу такої операцiї до закiнчення дiї вiдповiдного договору";

     г) пункт 1.20 викласти у такiй редакцiї:

     "1.20. Звичайна цiна

     1.20.1. Якщо цим пунктом не встановлено iнше, звичайною вважається цiна товарiв (робiт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна цiна вiдповiдає рiвню справедливих ринкових цiн.

     Справедлива ринкова цiна - це цiна, за якою товари (роботи, послуги) передаються iншому власнику за умови, що продавець бажає передати такi товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за вiдсутностi будь-якого примусу, обидвi сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володiють достатньою iнформацiєю про такi товари (роботи, послуги), а також цiни, якi склалися на ринку iдентичних (а за їх вiдсутностi - однорiдних) товарiв (робiт, послуг).

     Ринок товарiв (робiт, послуг) i сфера обiгу товарiв (робiт, послуг), яка визначається виходячи з можливостi покупця (продавця) реально i без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчiй стосовно будь-якої iз сторiн договору територiї.

     Iдентичнi товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однаковi характернi для них основнi ознаки. Пiд час визначення iдентичностi товарiв беруться до уваги, зокрема, їх фiзичнi характеристики, якi не впливають на їх якiснi характеристики i не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якiсть i репутацiя на ринку, країна походження та виробник. Незначнi вiдмiнностi в їх зовнiшньому виглядi можуть не враховуватися.

     Однорiднi товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), якi не є iдентичними, мають подiбнi характеристики i складаються зi схожих компонентiв, що дозволяє їм виконувати однаковi функцiї та (або) бути взаємозамiнними. Пiд час визначення однорiдностi товарiв (робiт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якiсть, наявнiсть товарного знака, репутацiя на ринку, країна походження та виробник.

     1.20.2. Для визначення звичайної цiни товару (робiт, послуг) використовується iнформацiя про укладенi на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з iдентичними (однорiдними) товарами (роботами, послугами) у спiвставних умовах. Зокрема, враховуються такi умови договорiв, як кiлькiсть (обсяг) товарiв (наприклад, обсяг товарної партiї), строки виконання зобов'язань, умови платежiв, звичайних для такої операцiї, а також iншi об'єктивнi умови, що можуть вплинути на цiну. При цьому умови договорiв на ринку iдентичних (у разi їх вiдсутностi - однорiдних) товарiв (робiт, послуг) визнаються спiвставними, якщо вiдмiннiсть мiж такими умовами суттєво не впливає на цiну, або може бути економiчно обгiрунтована. При цьому враховуються звичайнi при укладаннi угод мiж непов'язаними особами надбавки чи знижки до цiни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язанi з сезонними та iншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якостi або iнших властивостей; закiнченням (наближенням дати закiнчення) строку зберiгання (придатностi, реалiзацiї); збутом нелiквiдних або низьколiквiдних товарiв; маркетинговою полiтикою, у тому числi при просуваннi товарiв (робiт, послуг) на ринки; наданням дослiдних моделей i зразкiв товарiв з метою ознайомлення з ними споживачiв.

     Якщо товари (роботи, послуги), iдентичнi (за їх вiдсутностi - однорiднi) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна цiна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають цiни, встановленi на органiзованому ринку цiнних паперiв, або мають бiржову цiну (бiржове котирування), визначення звичайної цiни у встановленому в абзацi першому цього пiдпункту порядку здiйснюється iз врахуванням таких факторiв.

     1.20.3. Для товарiв (робiт, послуг), якi продаються шляхом прилюдного оголошення умов їх продажу, звичайною визнається цiна, що мiститься у такому прилюдному оголошеннi.

     1.20.4. Якщо товари (роботи, послуги) продаються з використанням конкурсу, аукцiону, бiржової пропозицiї або пропозицiї на органiзованому ринку цiнних паперiв, або коли продаж (вiдчуження) товарiв здiйснюється у примусовому порядку згiдно iз законодавством, звичайною є цiна, отримана при такому продажi.

     1.20.5. У разi коли цiни на товари (роботи, послуги) пiдлягають державному регулюванню згiдно iз законодавством, звичайною вважається цiна, встановлена згiдно з принципами такого регулювання. Це правило не поширюється на встановлення мiнiмальної продажної цiни - у цьому випадку звичайною є справедлива ринкова цiна.

     1.20.6. У разi коли на вiдповiдному ринку товарiв (робiт, послуг) не здiйснюються операцiї з iдентичними (у разi їх вiдсутностi - однорiдними) товарами (роботами, послугами), або якщо неможливо визначити їх цiну через вiдсутнiсть або недоступнiсть вiдповiдної iнформацiї, звичайною цiною вважається цiна договору.

     1.20.7. Звичайна процентна ставка за депозит - процентна ставка, що встановлюється залежно вiд строкiв та розмiру депозиту за рiшенням платника податку, яке має бути оприлюдненим та встановлювати однаковi правила щодо укладення депозитного договору з будь-якими категорiями осiб з урахуванням обмежень, установлених законом. Порядок оприлюднення iнформацiї щодо умов укладення депозитного договору визначається для банкiвських установ Нацiональним банком України, для небанкiвських фiнансових установ - державним органом, визначеним законом. До депозитiв не належать суми завдатку, внесеного як забезпечення договiрних зобов'язань однiєю стороною договору перед iншою.

     1.20.8. Обов'язок доведення того, що цiна договору не вiдповiдає рiвню звичайної цiни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведеннi перевiрки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обгрунтувати рiвень договiрних цiн або послатися на норми абзацу першого пiдпункту 1.20.1 цього пункту.

     1.20.9. Додатково до правил визначення звичайної цiни, встановлених цим пунктом, Кабiнет Мiнiстрiв України має право встановити методологiю визначення звичайної цiни товарiв (робiт, послуг), якi продаються (надаються) платниками податку, визначеними як природнi монополiсти вiдповiдно до закону, виходячи з таких правил:

     а) у разi коли неможливо визначити цiну товарiв (робiт, послуг) через вiдсутнiсть або недоступнiсть вiдповiдної iнформацiї, для визначення звичайної цiни використовується метод цiни перепродажу (наступного продажу) таких товарiв (робiт, послуг). При цьому цiна товарiв (робiт, послуг), що продаються платником податку, визначається на рiвнi цiни, за якою такi товари (роботи, послуги) перепродаються їх покупцем у разi наступного продажу, з урахуванням визначених за допомогою застосування звичайних цiн фактичних витрат, понесених цим покупцем пiд час продажу та просування на ринок цих товарiв (робiт, послуг), а також звичайного для даного виду дiяльностi прибутку покупця (без врахування цiни, за якою покупцем були придбанi у продавця товари);

     б) у разi неможливостi використання методу цiни перепродажу товарiв (робiт, послуг) використовується метод "витрати плюс" (витратний), за яким цiна товарiв (робiт, послуг), що продаються платником податку, визначається як сума фактичних (понесених) витрат та звичайного для даного виду дiяльностi прибутку. При цьому враховуються визначенi iз застосуванням звичайних цiн витрати на виробництво (придбання) та (або) продаж товарiв, їх транспортування, зберiгання, страхування або iншi подiбнi витрати.

     1.20.10. Донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслiдок визначення звичайних цiн здiйснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платникiв податку, визнаних природними монополiстами згiдно iз законом, - також вiдповiдно до принципiв регулювання цiн, встановлених таким законом.

     Якщо звичайна цiна не може бути визначена з використанням норм попереднiх пiдпунктiв цього пункту, то для доказiв обгрунтування її рiвня можуть бути прийнятi до уваги правила, визначенi вiдповiдним нацiональним положенням (стандартом) бухгалтерського облiку";

     ґ) пункт 1.22 викласти у такiй редакцiї:

     "1.22. Фiнансова допомога - безповоротна фiнансова допомога або поворотна фiнансова допомога.

     1.22.1. Безповоротна фiнансова допомога - це:

     сума коштiв, передана платнику податку згiдно з договорами дарування, iншими подiбними договорами, якi не передбачають вiдповiдної компенсацiї чи повернення таких коштiв (за винятком бюджетних дотацiй i субсидiй), або без укладання таких угод;

     сума безнадiйної заборгованостi, вiдшкодована кредитору позичальником пiсля її списання, якщо така безнадiйна заборгованiсть була попередньо включена до складу валових витрат кредитора;

     сума заборгованостi платника податку перед iншою юридичною чи фiзичною особою, що залишилася нестягнутою пiсля закiнчення строку позовної давностi;

     основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строкiв повернення такої основної суми, за винятком кредитiв, наданих пiд безстроковi облiгацiї, та депозитiв до запитання у банкiвських установах, а також сума процентiв, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

     сума процентiв, умовно нарахованих на суму поворотної фiнансової допомоги, що залишається неповерненою на кiнець звiтного перiоду, у розмiрi облiкової ставки Нацiонального банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фiнансової допомоги.

     1.22.2. Поворотна фiнансова допомога - це сума коштiв, передана платнику податку у користування на визначений строк вiдповiдно до договорiв, якi не передбачають нарахування процентiв або надання iнших видiв компенсацiй як плати за користування такими коштами";

     д) у пунктi 1.29 слова "податок на дивiденди, репатрiацiю доходiв" замiнити словами "податки, визначенi статтею 13 цього Закону, а також податок на";

     е) доповнити статтю пунктами 1.35-1.37 такого змiсту:

     "1.35. Фрахт

     1.35.1. Фрахт - винагорода (компенсацiя), що сплачується за:

     а) перевезення вантажiв та пасажирiв морськими та повiтряними суднами;

     б) перевезення вантажiв залiзничним або автомобiльним транспортом;

     в) найм або пiднайм судна або транспортного засобу (їх частин) для цiлей, визначених в абзацах "а"-"б" цього пiдпункту.

     1.35.2. Доходи нерезидентiв, отриманi як фрахт, оподатковуються за правилами, визначеними пунктом 13.5 статтi 13 цього Закону.

     1.35.3. Для цiлей цього Закону пiд термiном "базова ставка фрахту" розумiється сума фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарiв, збiльшена на суму витрат за рейс судна або iншого транспортного засобу, сплачуваних (вiдшкодовуваних) фрахтувальником згiдно з укладеним договором фрахтування.

     1.36. Iнжинiринг - надання послуг (виконання робiт) зi складання технiчних завдань, проведення наукових дослiджень, складання проектних пропозицiй, проведення технiко-економiчних обстежень та iнженерно-розвiдувальних робiт з будiвництва об'єктiв, розробка технiчної документацiї, проектування та конструкторське опрацювання об'єктiв технiки i технологiї, консультацiї та авторський нагляд пiд час монтажних та пусконалагоджувальних робiт, а також консультацiї економiчного, фiнансового або iншого характеру, пов'язанi з такими послугами (роботами).

     1.37. Договiр довгострокового страхування життя - договiр страхування життя строком на 10 рокiв i бiльше, який мiстить умову сплати страхових внескiв (платежiв, премiй) протягом не менш як 5 рокiв та передбачає страхову виплату, якщо застрахована особа дожила до закiнчення строку дiї договору або досягла вiку, визначеного договором. Такий договiр не може передбачати часткових виплат протягом перших 10 рокiв його дiї, крiм тих, що проводяться у разi настання страхових випадкiв, пов'язаних iз смертю застрахованої особи або нещасним випадком чи хворобою застрахованої особи, що призвели до повної стiйкої втрати нею працездатностi".

     2. У статтi 4:

     а) пiдпункт 4.1.6 пункту 4.1 викласти у такiй редакцiї:

     "4.1.6. Доходи з iнших джерел, у тому числi, але не виключно, у виглядi:

     сум безповоротної фiнансової допомоги, отриманої платником податку у звiтному перiодi, вартостi товарiв (робiт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звiтному перiодi, крiм їх надання неприбутковим органiзацiям згiдно з пунктом 7.11 статтi 7 цього Закону та у межах таких операцiй мiж платником податку та його вiдокремленими пiдроздiлами, якi не мають статусу юридичної особи;

     сум поворотної фiнансової допомоги, отриманої платником податку у звiтному перiодi, що залишається неповерненою на кiнець такого звiтного перiоду вiд осiб, що не є платниками цього податку (у тому числi нерезидентiв), або осiб, якi згiдно iз законодавством мають пiльги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, нiж установлена пунктом 7.2 статтi 7 або статтею 10 цього Закону. У разi коли у майбутнiх податкових перiодах платник податку повертає таку поворотну фiнансову допомогу (її частину) особi, яка її надала, такий платник податку збiльшує суму валових витрат на суму такої поворотної фiнансової допомоги (її частини) за наслiдками податкового перiоду, в якому вiдбулося таке повернення. При цьому валовi доходи такого платника податку не збiльшуються на суму умовно нарахованих процентiв, а податковi зобов'язання особи, що надала поворотну фiнансову допомогу, не змiнюються як при її видачi, так i при її зворотному отриманнi. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операцiї з отримання (надання) фiнансової допомоги мiж платником податку та його фiлiями, вiддiленнями, iншими вiдокремленими пiдроздiлами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на територiї України, не призводять до змiни їх валових витрат або валових доходiв;

     сум невикористаної частини коштiв, що повертаються iз страхових резервiв у порядку, передбаченому пунктом 12.2 цього Закону;

     сум заборгованостi, що пiдлягає включенню до валових доходiв згiдно з пунктами 12.3 та 12.4 цього Закону;

     сум коштiв страхового резерву, використаних не за призначенням;

     вартостi матерiальних цiнностей, переданих платнику податку згiдно з договорами схову (у вiдповiдальне зберiгання) та використаних ним у власному виробничому чи господарському оборотi;

     сум штрафiв та/або неустойки чи пенi, фактично одержаних за рiшенням сторiн договору або за рiшенням вiдповiдних державних органiв, суду;

     сум державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертається на його користь за рiшенням суду;

     сум акцизного збору, сплачених (нарахованих) покупцями пiдакцизних товарiв (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного збору, уповноваженого законом вносити його до бюджету, та рентних платежiв;

     доходiв вiд продажу електричної енергiї (включаючи реактивну)";

     б) пiдпункт 4.2.1 пункту 4.2 викласти у такiй редакцiї:

     "4.2.1. Суми податку на додану вартiсть, отриманi (нарахованi) платником податку на додану вартiсть, нарахованого на вартiсть продажу товарiв (робiт, послуг), за винятком випадкiв, коли пiдприємство-продавець не є платником податку на додану вартiсть".

     3. У статтi 5:

     а) у пунктi 5.2:

     пiдпункт 5.2.1 пiсля слiв "охороною працi" доповнити словами "у тому числi витрати з придбання електричної енергiї (включаючи реактивну)";

     пiдпункт 5.2.2 викласти у такiй редакцiї:

     "5.2.2. Суми коштiв або вартiсть товарiв (робiт, послуг), добровiльно перерахованi (переданi) протягом звiтного року до Державного бюджету України або бюджетiв мiсцевого самоврядування, до неприбуткових органiзацiй, визначених у пунктi 7.11 статтi 7 цього Закону, у розмiрi, що становить не менше двох та не бiльше п'яти вiдсоткiв оподатковуваного прибутку попереднього звiтного року, за винятком вiдрахувань, визначених пунктом 5.8 цiєї статтi, та внескiв, передбачених пiдпунктом 5.2.17 цього пункту";

     абзац перший пiдпункту 5.2.5 пiсля слiв "Законом України "Про систему оподаткування" доповнити словами "(крiм тих, що прямо не визначенi у перелiку податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв), визначених зазначеним Законом), включаючи акцизний збiр та рентнi платежi";

     у пiдпунктi 5.2.13 слова "але не бiльше нiж десять вiдсоткiв оподатковуваного прибутку попереднього звiтного перiоду" замiнити словами "у розмiрi, що становить не менше двох та не бiльше п'яти вiдсоткiв оподатковуваного прибутку попереднього звiтного перiоду (для громадських органiзацiй iнвалiдiв - не бiльше десяти вiдсоткiв оподатковуваного прибутку попереднього звiтного перiоду)";

     доповнити пiдпунктом 5.2.17 такого змiсту:

     "5.2.17. Суми коштiв або вартiсть майна, добровiльно перерахованi (переданi) органiзацiям роботодавцiв та їх об'єднанням, створеним вiдповiдно до закону з цього питання, у виглядi вступних, членських та цiльових внескiв, але не бiльше 0,2 вiдсотка фонду оплати працi платника податку у розрахунку за звiтний рiк";

     б) у пiдпунктi 5.3.5 слова "арбiтражного або третейського суду" виключити;

     в) у пунктi 5.4:

     в абзацi другому пiдпункту 5.4.4 слово "квартал" замiнити словом "рiк";

     в абзацi першому пiдпункту 5.4.9 слова "утримання та експлуатацiю" замiнити словами "утримання, експлуатацiю та забезпечення основної дiяльностi";

     у пiдпунктi 5.4.10:

     в абзацi першому слова "утримання та експлуатацiю" замiнити словами "утримання, експлуатацiю та забезпечення основної дiяльностi";

     пiсля абзацу першого доповнити новим абзацом такого змiсту:

     "пунктiв медичного огляду найманих працiвникiв, наявнiсть яких зумовлена законодавством або колективними договорами, укладеними згiдно iз законом".

     У зв'язку з цим абзаци другий-п'ятий вважати вiдповiдно абзацами третiм-шостим;

     в абзацi п'ятому слова "витрати на пально-мастильнi матерiали" виключити та доповнити абзац словами i цифрами "а також 50 вiдсоткiв витрат на придбання пально-мастильних матерiалiв для легкових автомобiлiв та оперативну оренду легкових автомобiлiв. При цьому платник податку звiльняється вiд обов'язкiв доведення зв'язку таких витрат з його господарською дiяльнiстю";

     г) у пiдпунктi 5.5.3 пункту 5.5 слова та цифри "пункту 7.11 статтi 7 цього Закону" замiнити словами та цифрами "пунктiв 7.11-7.13, 7.19 статтi 7 цього Закону, чи тих, що вiдповiдно до законодавства сплачують податок за ставками iншими, нiж зазначенi у пунктi 7.2 статтi 7 або статтi 10 цього Закону";

     ґ) у пунктi 5.6:

     пiдпункт 5.6.1 доповнити словами "(крiм сум матерiальної допомоги, якi звiльняються вiд оподаткування згiдно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходiв фiзичних осiб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян)";

     пiдпункт 5.6.2 доповнити абзацами такого змiсту:

     "Якщо вiдповiдно до договору довгострокового страхування життя платник податку сплачує за свiй рахунок добровiльнi страховi платежi на користь найманих працiвникiв, якi перебувають з ним у трудових вiдносинах та у яких це мiсце є основним мiсцем роботи, то такий платник податку може вiднести до складу валових витрат кожного календарного кварталу суму фактично сплачених страхових платежiв, що не перевищує 15 вiдсоткiв вiд заробiтної плати, отриманої таким працiвником вiд такого платника податку протягом такого календарного кварталу, але не бiльше нiж 6 000 гривень у розрахунку на одного застрахованого працiвника протягом звiтного податкового року.

     При цьому якщо платник податку одночасно сплачує внески на додаткове пенсiйне забезпечення (страхування) працiвника вiдповiдно до пункту 5.8 цiєї статтi, такий платник податку може вiднести до валових витрат кожного календарного кварталу суму внескiв, фактично сплачених на довгострокове страхування життя працiвника та на його додаткове пенсiйне забезпечення (страхування), якi сукупно не перевищують 15 вiдсоткiв вiд заробiтної плати, отриманої таким працiвником вiд такого платника податку протягом такого календарного кварталу";

     д) пункт 5.9 викласти у такiй редакцiї:

     "5.9. Платник податку веде податковий облiк приросту (убутку) балансової вартостi товарiв (крiм тих, що пiдлягають амортизацiї, та цiнних паперiв), сировини, матерiалiв, комплектуючих виробiв, напiвфабрикатiв, малоцiнних предметiв (далi - запасiв) на складах, у незавершеному виробництвi та залишках готової продукцiї, витрати на придбання та полiпшення (перетворення, зберiгання) яких включаються до складу валових витрат згiдно з цим Законом (за винятком тих, що отриманi безкоштовно).

     Вартiсть запасiв оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку i покупцем, до приросту запасiв не включається.

     Вартiсть запасiв оплачених, але не вiдвантажених (не знятих з облiку) платником податку - продавцем, до убутку запасiв не включається.

     У разi коли балансова вартiсть таких запасiв на кiнець звiтного перiоду перевищує їх балансову вартiсть на початок того ж звiтного перiоду, рiзниця включається до складу валових доходiв платника податку у такому звiтному перiодi.

     У разi коли балансова вартiсть таких запасiв на кiнець звiтного перiоду є меншою за їх балансову вартiсть на початок того ж звiтного перiоду, рiзниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звiтному перiодi.

     Для виробникiв сiльськогосподарської продукцiї, визначених статтею 14 цього Закону, норми цього пункту застосовуються для податкового перiоду, що дорiвнює звiтному податковому року.

     Якщо платник податку приймає рiшення про уцiнку (дооцiнку) запасiв згiдно з правилами бухгалтерського облiку, то така уцiнка (дооцiнка) з метою податкового облiку не змiнює балансову вартiсть запасiв та валовi доходи або валовi витрати такого платника податку, пов'язанi з придбанням таких запасiв.

     У разi убутку запасiв оцiнка їх вартостi здiйснюється за методом вартостi перших за часом надходжень (ФIФО) або за методом iдентифiкованої вартостi вiдповiдної одиницi запасiв, що визначається платником податку згiдно з вiдповiдним нацiональним положенням (стандартом) бухгалтерського облiку. Застосованi платником податку методи облiку вартостi запасiв не можуть змiнюватися протягом звiтного податкового року";

     е) доповнити пунктом 5.10 такого змiсту:

     "5.10. У разi коли пiсля продажу товарiв (робiт, послуг) здiйснюється будь-яка змiна суми компенсацiї їх вартостi, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарiв чи права власностi на такi товари (результати робiт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здiйснюють вiдповiдний перерахунок валових доходiв або валових витрат (балансової вартостi основних фондiв) у звiтному перiодi, в якому сталася така змiна суми компенсацiї.

     Цей пункт не регулює правила визначення та коригування валових витрат та валових доходiв внаслiдок проведення процедур урегулювання сумнiвної або безнадiйної заборгованостi чи визнання боргу покупця безнадiйним, що визначаються статтею 12 цього Закону".

     У зв'язку з цим пункт 5.10 вважати пунктом 5.11.

     4. Статтю 6 викласти у такiй редакцiї:

     "Стаття 6. Порядок врахування вiд'ємного значення об'єкта оподаткування у результатах наступних податкових перiодiв

     6.1. Якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентiв за результатами податкового року має вiд'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизацiйних вiдрахувань), сума такого вiд'ємного значення пiдлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслiдками пiврiччя, трьох кварталiв та року здiйснюється з урахуванням вiд'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складi валових витрат таких податкових перiодiв наростаючим пiдсумком до повного погашення такого вiд'ємного значення.

     6.2. Податковий орган не може вiдмовити у прийняттi податкової декларацiї, яка мiстить вiд'ємне значення об'єкта оподаткування, з причин наявностi такого вiд'ємного значення.

     6.3. У разi коли вiд'ємне значення об'єкта оподаткування декларується платником податку протягом чотирьох послiдовних податкових перiодiв, податковий орган має право провести позачергову перевiрку правильностi визначення об'єкта оподаткування. В iнших випадках наявнiсть вiд'ємного значення об'єкта оподаткування не є достатньою пiдставою для проведення такої позачергової перевiрки".

     5. У статтi 7:

     а) у пунктi 7.1:

     у пiдпунктi 7.1.1 слова "платником податку" виключити;

     пiдпункт 7.1.2 виключити;

     б) пункт 7.2 викласти у такiй редакцiї:

     "7.2. Оподаткування страхової дiяльностi

     7.2.1. Оподатковуванi доходи вiд страхової дiяльностi (крiм страхування життя) страховикiв-резидентiв оподатковуються за ставкою у розмiрi 3 вiдсотки суми валового доходу, одержаного вiд страхової дiяльностi, та не пiдлягають оподаткуванню за ставкою, встановленою статтею 10 цього Закону.

     Для цiлей оподаткування страхової дiяльностi пiд оподатковуваним доходом слiд розумiти суму страхових платежiв, страхових внескiв, страхових премiй (далi - сума валових внескiв), одержаних (нарахованих) страховиками-резидентами протягом звiтного перiоду за договорами страхування i перестрахування ризикiв на територiї України або за її межами (крiм договорiв страхування життя), зменшених на суму страхових платежiв (страхових внескiв, страхових премiй), сплачених (нарахованих) страховиком за договорами перестрахування з резидентом та сплачених за договорами перестрахування з нерезидентом у тому ж податковому перiодi.

     7.2.2. Облiк операцiй iз страхування життя фiзичних осiб ведеться страховиками окремо.

     Оподатковуванi доходи страховикiв-резидентiв вiд страхування життя оподатковуються (крiм доходiв вiд операцiй, здiйснених за договорами довгострокового страхування життя) за ставкою у розмiрi 3 вiдсотки.

     Оподатковуванi доходи страховикiв-резидентiв, отриманi за договорами довгострокового страхування життя, оподатковуються за ставкою 0 вiдсоткiв у разi дотримання вимог до таких договорiв, встановлених пунктом 1.37 цього Закону.

     Для цiлей оподаткування операцiй iз страхування життя пiд оподатковуваним доходом вiд страхування (перестрахування) життя слiд розумiти суму страхових платежiв (страхових внескiв, страхових премiй), одержаних (нарахованих) страховиками протягом звiтного перiоду, за договором страхування (перестрахування) життя, зменшених на суму страхових платежiв (страхових внескiв, страхових премiй), сплачених (нарахованих) страховиком за договорами перестрахування з резидентом та сплачених за договорами перестрахування з нерезидентом у тому ж податковому перiодi.

     7.2.3. Якщо страховик одержує доходи iз джерел iнших, нiж тi, що визначенi у пiдпунктах 7.2.1 та 7.2.2 цього пункту, такi доходи оподатковуються за ставкою, встановленою пунктом 10.1 статтi 10 цього Закону. При цьому до категорiї валових витрат, пов'язаних з одержанням таких доходiв, не включаються витрати, якi понесенi страховиком пiд час здiйснення операцiй iз страхування (перестрахування).

     Iнвестицiйний дохiд, одержаний страховиком вiд розмiщення коштiв резервiв страхування життя, оподатковується у страховика в частинi, яка належить страховику. Частина iнвестицiйного доходу, одержаного вiд розмiщення коштiв резервiв iз страхування життя, що належить страховику, визначається як рiзниця мiж сумою доходу, одержаного (нарахованого) вiд розмiщення коштiв резервiв iз страхування життя, та сумою витрат страховика на ведення справи, якi не можуть перевищувати 15 вiдсоткiв отриманого iнвестицiйного доходу.

     Якщо страховик здiйснює вiдрахування у математичнi резерви iз страхування життя, то сума iнвестицiйного доходу, що належить страховику, зменшується на суму вiдрахувань у такi математичнi резерви, що не можуть перевищувати 85 вiдсоткiв суми iнвестицiйного доходу, який належить страховику.

     Доходи, одержанi страховиком-цедентом у звiтному перiодi вiд перестраховикiв за договорами перестрахування, зменшуються на суму здiйснених страховиком-цедентом страхових виплат (страхового вiдшкодування) у частинi (в межах часток), в якiй перестраховик несе вiдповiдальнiсть згiдно з укладеними iз страховиком-цедентом договорами перестрахування, та оподатковуються у загальному порядку за ставкою, визначеною пунктом 10.1 статтi 10 цього Закону.

     7.2.4. У разi порушення вимог договору довгострокового страхування життя, встановлених пунктом 1.37 цього Закону, в тому числi його дострокового розiрвання протягом визначеного таким пунктом граничного строку, доходи, одержанi страховиком за таким договором, оподатковуються за ставкою 6 вiдсоткiв у податковому перiодi, в якому вiдбувся факт такого порушення, з нарахуванням пенi на суму такого доходу, розрахованої з початку податкового перiоду, наступного за податковим перiодом, на який припадає отримання таких доходiв страховиком, до дня їх включення до валового доходу такого страховика згiдно iз цим пiдпунктом.

     Якщо платник податку, який збiльшив валовi витрати у порядку, передбаченому пiдпунктом 5.6.2 пункту 5.6 цього Закону, достроково розриває договiр довгострокового страхування життя до закiнчення граничного строку, встановленого пiдпунктом 1.37 статтi 1 цього Закону, або порушує iншi вимоги, встановленi пiдпунктом 1.37 цього Закону, то такий платник податку зобов'язаний включити до валового доходу суму страхових платежiв за таким договором за наслiдками податкового перiоду, на який припадає таке дострокове розiрвання або порушення таких iнших вимог, збiльшену на суму пенi, нараховану на суму таких страхових внескiв, яка розраховується з початку податкового перiоду, наступного за перiодом, в якому такий платник податку вперше збiльшив валовi витрати на суму таких страхових платежiв у межах такого договору, до дня подання податкової декларацiї за наслiдками податкового перiоду, на який припадає факт такого дострокового розiрвання або порушення таких iнших вимог. При цьому викупна сума, яка повертається платнику податку страховиком, не включається до складу валових доходiв такого платника податку.

     Штрафнi санкцiї за заниження об'єкта оподаткування у випадках, визначених цим пiдпунктом, як до страховика, так i до платника податку не застосовуються";

     в) у пунктi 7.3:

     пiдпункт 7.3.3 викласти у такiй редакцiї:

     "7.3.3. Балансова вартiсть заборгованостi, основна сума якої (без процентiв, комiсiй та винагород) виражена в iноземнiй валютi, вiдображається у податковому облiку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривнi за офiцiйним (обмiнним) курсом Нацiонального банку України, що дiяв на дату її оприбуткування (виникнення).

     У разi продажу (погашення) заборгованостi (її частини), вираженої в iноземнiй валютi, протягом звiтного перiоду її балансова вартiсть визначається шляхом перерахунку суми такої заборгованостi (її частини) в гривнi за офiцiйним валютним (обмiнним) курсом Нацiонального банку України, що дiяв на дату такого продажу (погашення).

     Непогашена протягом звiтного перiоду заборгованiсть, виражена в iноземнiй валютi, розглядається умовно проданою (погашеною) в останнiй день звiтного перiоду за офiцiйним валютним (обмiнним) курсом Нацiонального банку України, що дiяв на такий день. При цьому балансова вартiсть такої заборгованостi у наступному звiтному перiодi визначається на пiдставi такого перерахунку.

     У разi продажу (погашення) заборгованостi (її частини), визначеного абзацом другим цього пiдпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованостi, визначеного абзацом третiм цього пiдпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток вiд такої операцiї, що розраховується як рiзниця мiж балансовою вартiстю такої заборгованостi (її частини) на початок звiтного перiоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно вiд того, яка подiя сталася пiзнiше, та балансовою вартiстю такої заборгованостi (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслiдок такого перерахунку, збiльшує валовi доходи платника податку - кредитора та валовi витрати платника податку - дебiтора, а збиток, отриманий внаслiдок такого перерахунку, збiльшує валовi витрати платника податку - кредитора та валовi доходи платника податку - дебiтора податкового перiоду, протягом якого вiдбувся такий продаж (погашення).

     У такому ж порядку пiдлягає перерахунку балансова вартiсть iноземної валюти, отриманої як аванс або виручка чи внаслiдок проведення будь-яких iнших операцiй (включаючи прямi чи портфельнi iнвестицiї), яка облiковується на банкiвських рахунках платника податку або у його касi на дату закiнчення звiтного перiоду.

     Для цiлей цього пiдпункту пiд термiном "заборгованiсть" розумiються:

     основна сума (непогашена частина основної суми) фiнансового кредиту, депозиту (вкладу);

     сума процентiв, нарахованих на таку основну суму фiнансового кредиту, депозиту (вкладу), строк оплати яких минув на дату закiнчення звiтного перiоду;

     вартiсть (непогашена частина вартостi) об'єкта фiнансового лiзингу;

     платежi за такий об'єкт фiнансового лiзингу, строк оплати яких минув на дату закiнчення звiтного перiоду;

     балансова вартiсть цiнних паперiв, що засвiдчують вiдносини боргу, а також товарних чи фондових деривативiв, якщо iнше не встановлено нормами цього Закону";

     пiдпункт 7.3.6 викласти у такiй редакцiї:

     "7.3.6. Облiк балансової вартостi iноземної валюти здiйснюється за оцiнкою її середньозваженої вартостi вiдповiдно до правил нацiонального положення (стандарту) бухгалтерського облiку";

     останнiй абзац пiдпункту 7.3.8 виключити;

     г) у пунктi 7.6:

     у назвi пункту слово "торгiвлi" виключити;

     пiдпункти 7.6.1 та 7.6.2 викласти у такiй редакцiї:

     "7.6.1. Платники податку ведуть окремий податковий облiк фiнансових результатiв операцiй з цiнними паперами i деривативами у розрiзi окремих видiв цiнних паперiв, а також фондових та товарних деривативiв. При цьому облiк операцiй з акцiями ведеться разом з iншими, нiж цiннi папери, корпоративними правами.

     Якщо протягом звiтного перiоду витрати на придбання кожного з окремих видiв цiнних паперiв, а також деривативiв, понесенi (нарахованi) платником податку, перевищують доходи, отриманi (нарахованi) вiд продажу (вiдчуження) цiнних паперiв або деривативiв такого ж виду протягом такого звiтного перiоду, вiд'ємний фiнансовий результат переноситься на зменшення фiнансових результатiв вiд операцiй з цiнними паперами або деривативами такого ж виду майбутнiх звiтних перiодiв у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

     Якщо протягом звiтного перiоду доходи вiд продажу кожного з окремих видiв цiнних паперiв, а також деривативiв, отриманi (нарахованi) платником податку, перевищують витрати, понесенi (нарахованi) платником податку внаслiдок придбання цiнних паперiв або деривативiв такого ж виду протягом такого звiтного перiоду (з урахуванням вiд'ємного фiнансового результату вiд операцiй з цiнними паперами чи деривативами такого ж виду минулих перiодiв), прибуток включається до складу валових доходiв такого платника податку за результатами такого звiтного перiоду.

     Усi iншi витрати та доходи такого платника податку, крiм витрат та доходiв за операцiями з цiнними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим пiдпунктом, беруть участь у визначеннi об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

     Норми цього пункту не поширюються на операцiї з емiсiї корпоративних прав або iнших цiнних паперiв, що здiйснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.

     7.6.2. Норми цього пункту поширюються на платникiв податку - торгiвцiв цiнними паперами та деривативами, а також на будь-яких iнших платникiв податку, якi здiйснюють операцiї з торгiвлi цiнними паперами чи деривативами.

     Те саме стосується облiку операцiй таких платникiв податку з придбання або продажу корпоративних прав, вiдмiнних вiд акцiй";

     абзац перший пiдпункту 7.6.4 пiсля слова "отриману" доповнити словом "(нараховану)";

     пiдпункт 7.6.6 виключити;

     ґ) у пiдпунктi 7.7.3 цифри "7.8.6-7.8.8" замiнити цифрами "7.8.6, 7.8.7, 7.8.9";

     д) у пунктi 7.8:

     пiдпункт 7.8.1 доповнити словами "а також вiд того, чи є наявним прибуток, розрахований за правилами податкового облiку, чи нi";

     пiдпункти 7.8.2-7.8.8 замiнити пiдпунктами 7.8.2-7.8.9 такого змiсту:

     "7.8.2. Крiм випадкiв, передбачених пiдпунктом 7.8.5 цього пункту, емiтент корпоративних прав, який приймає рiшення про виплату дивiдендiв своїм акцiонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмiрi ставки, встановленої пунктом 10.1 статтi 10 цього Закону, нарахованої на суму дивiдендiв, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно iз виплатою дивiдендiв.

     У разi виплати дивiдендiв у формi, вiдмiннiй вiд грошової (крiм випадкiв, передбачених пiдпунктом 7.8.5 цього пункту), базою для нарахування авансового внеску згiдно з абзацом першим цього пiдпункту є вартiсть такої виплати, розрахована за звичайними цiнами.

     Обов'язок iз нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною пунктом 10.1 статтi 10 цього Закону ставкою покладається на будь-якого емiтента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно вiд того, чи такий емiтент або отримувач дивiдендiв є платником податку на прибуток або має пiльги зi сплати податку на прибуток, наданi цим Законом або iншими законодавчими актами, чи у виглядi застосування ставки податку iншої, нiж встановлена пунктом 10.1 статтi 10 цього Закону (крiм платникiв цього податку, якi пiдпадають пiд дiю пункту 7.2 статтi 7 чи пiдпункту 10.2.3 пункту 10.2 статтi 10 цього Закону).

     Це правило поширюється також на державнi некорпоратизованi, казеннi або комунальнi пiдприємства, якi зараховують суми дивiдендiв у розмiрi, встановленому вiдповiдно державним або мiсцевим виконавчим органом, в управлiннi якого знаходяться такi пiдприємства, вiдповiдно до державного або мiсцевого бюджету.

     Якщо згiдно iз законодавством цей податок є складовою частиною єдиного податку (спецiального торгового патенту), то особа - платник такого єдиного податку (спецiального торгового патенту) зобов'язана при виплатi дивiдендiв нараховувати та сплачувати до бюджету, до якого зараховується такий єдиний податок (вартiсть спецiального торгового патенту) внесок за правилами, встановленими цим пiдпунктом для сплати авансового внеску з податку на прибуток, без права застосування норм пiдпункту 7.8.3 цього пункту.

     При цьому, якщо будь-який платiж будь-якою особою називається дивiдендом, то такий платiж оподатковується при такiй виплатi згiдно з нормами, визначеними у першому, другому та третьому абзацах цього пiдпункту, незалежно вiд того, чи є особа платником податку на прибуток, чи нi.

     7.8.3. Платник податку - емiтент корпоративних прав, державне некорпоратизоване, казенне чи комунальне пiдприємство зменшує суму нарахованого податку на прибуток звiтного перiоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звiтного перiоду у зв'язку iз нарахуванням дивiдендiв згiдно з пiдпунктом 7.8.2 цього пункту. Не дозволяється проведення зазначеного залiку з податком, передбаченим пунктом 7.2 статтi 7 чи пунктом 10.2 статтi 10 цього Закону.

     7.8.4. У разi коли за наслiдками звiтного перiоду сума податкових зобов'язань платника податку має вiд'ємне значення, сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звiтного перiоду у зв'язку iз нарахуванням дивiдендiв, додається у збiльшення такого вiд'ємного значення.

     У разi коли сума такого авансового внеску перевищує суму податкових зобов'язань пiдприємства - емiтента корпоративних прав за податком на прибуток такого звiтного перiоду, рiзниця переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового перiоду, а при отриманнi вiд'ємного значення податкового зобов'язання такого наступного перiоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутнiх податкових перiодiв.

     7.8.5. Авансовий внесок, передбачений пiдпунктом 7.8.2 цього пункту, не справляється у разi виплати дивiдендiв у виглядi акцiй (часток, паїв), емiтованих (випущених) пiдприємством, яке нараховує дивiденди, за умови, що така виплата нiяким чином не змiнює пропорцiй (часток) участi всiх акцiонерiв (власникiв) у статутному фондi пiдприємства-емiтента, незалежно вiд того чи були такi акцiї (частки, паї) належним чином зареєстрованi (вiдображенi у змiнi до статутних документiв) чи нi, а також у разi виплат дивiдендiв на користь iнститутiв спiльного iнвестування.

     7.8.6. Юридичнi особи - резиденти, якi отримують дивiденди, не включають їх суму до складу валового доходу (крiм постiйних представництв нерезидентiв).

     Якщо дивiденди отримуються платником податку - резидентом з джерелом їх виплати вiд нерезидента, то платник податку включає суму отриманих дивiдендiв до складу валового доходу за наслiдками податкового перiоду, на який припадає отримання таких дивiдендiв.

     Порядок оподаткування дивiдендiв, що отримуються фiзичними особами, визначається за правилами, встановленими законом з питань оподаткування доходiв фiзичних осiб.

     7.8.7. Виплата дивiдендiв на користь фiзичних осiб (у тому числi нерезидентiв) за акцiями (iншими корпоративними правами), якi мають статус привiлейованих або iнший статус, що передбачає виплату фiксованого розмiру дивiдендiв чи суми, яка є бiльшою за суму виплат, розраховану на будь-яку iншу акцiю (корпоративне право), емiтовану таким платником податку, прирiвнюється з метою оподаткування до виплати заробiтної плати з вiдповiдним оподаткуванням та включенням суми виплат до складу валових витрат платника податку.

     При цьому авансовий внесок, визначений пiдпунктом 7.8.2 цього пункту, не справляється, а така виплата не пiдлягає оподаткуванню як дивiденд згiдно з нормами закону з питань оподаткування доходiв фiзичних осiб.

     7.8.8. Авансовий внесок з податку на прибуток пiдприємств, сплачений у зв'язку з нарахуванням (сплатою) дивiдендiв, є частиною податку на прибуток пiдприємств та не може розцiнюватися як податок, який справляється при репатрiацiї дивiдендiв (їх сплатi на користь нерезидентiв) вiдповiдно до норм статтi 13 цього Закону або мiжнародних договорiв України.

     7.8.9. У разi коли пiд час розподiлу лiквiдацiйною комiсiєю коштiв чи майна платника податку, що лiквiдується, власник корпоративних прав отримує кошти або майно, сума (для майна - звичайна вартiсть) яких вiдрiзняється вiд суми витрат, понесених таким платником на придбання таких корпоративних прав, то сума такого перевищення включається до складу валових доходiв такого платника податку, а вiд'ємна сума включається до складу його валових витрат. При цьому такий розподiл не вважається виплатою дивiдендiв";

     е) у пунктi 7.9:

     в абзацах третiх пiдпунктiв 7.9.1 та 7.9.2 слово "векселiв" виключити;

     в абзацах четвертих пiдпунктiв 7.9.1 та 7.9.2 слова "лiзингу (оренди)" виключити та доповнити абзаци словами "з урахуванням положень пiдпункту 7.9.6 цього пункту";

     доповнити пiдпунктом 7.9.6 такого змiсту:

     "7.9.6. Оподаткування операцiй лiзингу (оренди) здiйснюється у такому порядку:

     передання майна в оперативний лiзинг (оренду) не змiнює податкових зобов'язань орендодавця та орендаря. При цьому орендодавець збiльшує суму валових доходiв, а орендар збiльшує суму валових витрат на суму нарахованого лiзингового платежу за наслiдками податкового перiоду, в якому здiйснюється таке нарахування. У такому ж порядку здiйснюється оподаткування операцiй з оренди землi та жилих примiщень;

     передання майна у фiнансовий лiзинг (оренду) для цiлей оподаткування прирiвнюється до його продажу в момент такої передачi. При цьому орендодавець збiльшує валовi доходи, а у разi передання у фiнансовий лiзинг майна, що на момент такого передання перебувало у складi основних фондiв орендодавця, - змiнює вiдповiдну групу основних фондiв згiдно з правилами, визначеними статтею 8 цього Закону для їх продажу, а орендар збiльшує вiдповiдну групу основних фондiв на вартiсть об'єкта фiнансового лiзингу (без урахування процентiв або комiсiй, нарахованих або таких, що будуть нарахованi на вартiсть об'єкта фiнансового лiзингу, вiдповiдно до договору) за наслiдками податкового перiоду, в якому вiдбувається таке передання. При нарахуваннi лiзингового платежу орендодавець збiльшує валовi доходи, а орендар збiльшує валовi витрати на таку частину лiзингового платежу, яка дорiвнює сумi процентiв або комiсiй, нарахованих на вартiсть об'єкта фiнансового лiзингу (без урахування частини лiзингового платежу, що надається у рахунок компенсацiї частини вартостi об'єкта фiнансового лiзингу), за наслiдками податкового перiоду, в якому здiйснюється таке нарахування. У разi коли у майбутнiх податкових перiодах орендар повертає об'єкт фiнансового лiзингу орендодавцю без придбання такого об'єкта у власнiсть, таке передання прирiвнюється для цiлей оподаткування до зворотного продажу орендарем такого об'єкта орендодавцю за звичайною цiною, дiючою на момент такого зворотного продажу, але не менше первiсної вартостi такого основного фонду, зменшеної на суму нарахованої амортизацiї, згiдно з нормами статтi 8 цього Закону. У разi коли вартiсть об'єкта фiнансового лiзингу, що вперше вводиться в експлуатацiю, визначається договором у сумi, що є меншою вартостi витрат на його придбання або спорудження, податковий орган має право провести позачергову перевiрку для визначення рiвня звичайної цiни;

     передання в оренду житлового фонду або землi здiйснюється за правилами оперативного лiзингу";

     є) у пунктi 7.11:

     абзац "б" пiдпункту 7.11.1 викласти у такiй редакцiї:

     "б) благодiйними фондами i благодiйними органiзацiями, створеними у порядку, визначеному законом для проведення благодiйної дiяльностi, в тому числi громадськими органiзацiями, створеними з метою провадження екологiчної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освiтньої та наукової дiяльностi, а також творчими спiлками та полiтичними партiями, громадськими органiзацiями iнвалiдiв та їх мiсцевими осередками, створеними згiдно з Законом України "Про об'єднання громадян", науково-дослiдними установами та вищими навчальними закладами III-IV рiвнiв акредитацiї, внесеними до Державного реєстру наукових установ, яким надається пiдтримка держави, заповiдниками, музеями-заповiдниками";

     пiдпункти 7.11.2-7.11.6 доповнити абзацом такого змiсту:

     "дотацiй або субсидiй, отриманих з державного або мiсцевого бюджетiв, державних цiльових фондiв або у межах благодiйної, у тому числi гуманiтарної допомоги чи технiчної допомоги, що надаються таким неприбутковим органiзацiям вiдповiдно до умов мiжнародних договорiв, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, крiм дотацiй на регулювання цiн на платнi послуги, якi надаються таким неприбутковим органiзацiям або через них їх отримувачам згiдно iз законодавством, з метою зниження рiвня таких цiн";

     в абзацi першому пiдпункту 7.11.9 слова i цифри "визначених вiдповiдними пiдпунктами 7.11.2-7.11.7" замiнити словами i цифрами "визначених пiдпунктом 7.11.5", а слова i цифри "за ставкою 30 вiдсоткiв" замiнити словами i цифрами "за ставкою, встановленою пунктом 10.1 статтi 10 цього Закону";

     пiдпункт 7.11.12 доповнити абзацом такого змiсту:

     "Набуття статусу неприбуткової органiзацiї здiйснюється при її первiснiй реєстрацiї. Перереєстрацiя такої неприбуткової органiзацiї у випадках, передбачених законом, здiйснюється без справляння будь-якої плати з такої неприбуткової органiзацiї";

     абзац третiй пiдпункту 7.11.13 викласти у такiй редакцiї:

     "Пiд термiном "основна дiяльнiсть" слiд розумiти дiяльнiсть неприбуткових органiзацiй з надання благодiйної допомоги, просвiтнiх, культурних, наукових, освiтнiх та iнших подiбних послуг для суспiльного споживання, зi створення систем соцiального самозабезпечення громадян (додатковi пенсiйнi фонди, кредитнi спiлки та iншi подiбнi органiзацiї). До основної дiяльностi також включається продаж неприбутковою органiзацiєю товарiв (послуг), якi пропагують принципи та iдеї, для захисту яких було створено таку неприбуткову органiзацiю, та якi є тiсно пов'язаними з її основною дiяльнiстю, якщо цiна таких товарiв (послуг) є нижчою за звичайну або коли така цiна регулюється державою. До основної дiяльностi не включаються операцiї з надання товарiв (послуг) неприбутковими органiзацiями, визначеними в абзацах "в"-"д" пiдпункту 7.11.1 цього пункту, особам iншим, нiж засновники (члени, учасники) таких органiзацiй. Кабiнет Мiнiстрiв України може вводити тимчасовi обмеження щодо поширення норм цього пункту на продаж неприбутковими органiзацiями окремих товарiв чи послуг у разi коли такий продаж загрожує або суперечить правилам конкуренцiї на ринку визначеного товару, при iснуваннi достатнiх доказiв, наданих особами, якi оподатковуються цим податком, та надають аналогiчнi товари (послуги), про таке порушення. Статутнi документи неприбуткових органiзацiй мають мiстити вичерпний перелiк видiв їх дiяльностi";

     ж) в абзацi першому пункту 7.20 цифри i слова "7.11-7.13, 7.19 цiєї статтi" замiнити цифрами i словами "7.11, 7.13, 7.19 цiєї статтi".

     6. У статтi 8:

     а) у текстi слова "груп 2 i 3" замiнити словами "груп 2, 3 i 4";

     б) останнiй абзац пiдпункту 8.1.2 пункту 8.1 викласти у такiй редакцiї:

     "капiтальнi полiпшення землi, не пов'язанi з будiвництвом, а саме: iригацiя, осушення, збагачення та iншi подiбнi капiтальнi полiпшення землi";

     в) у пунктi 8.2:

     в абзацi першому пiдпункту 8.2.1 слова "що використовуються" замiнити словами "що призначаються платником податку для використання";

     у пiдпунктi 8.2.2:

     абзац другий доповнити словами "вартiсть капiтального полiпшення землi";

     в абзацi третьому слова "включаючи електронно-обчислювальнi машини, iншi машини для автоматичного оброблення iнформацiї, iнформацiйнi системи, телефони, мiкрофони i рацiї" виключити;

     в абзацi четвертому цифри i слово "1 i 2" замiнити цифрами i словом "1, 2 i 4";

     доповнити абзацом такого змiсту:

     "група 4 - електронно-обчислювальнi машини, iншi машини для автоматичного оброблення iнформацiї, їх програмне забезпечення, пов'язанi з ними засоби зчитування або друку iнформацiї, iншi iнформацiйнi системи, телефони (у тому числi стiльниковi), мiкрофони i рацiї, вартiсть яких перевищує вартiсть малоцiнних товарiв (предметiв)";

     г) у пунктi 8.3:

     пiдпункти 8.3.1 та 8.3.2 викласти у такiй редакцiї:

     "8.3.1. Сума амортизацiйних вiдрахувань звiтного перiоду визначається як сума амортизацiйних вiдрахувань, нарахованих для кожного iз календарних кварталiв, що входять до такого звiтного перiоду (далi - розрахунковi квартали).

     Сума амортизацiйних вiдрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизацiї, визначених пунктом 8.6 цiєї статтi, до балансової вартостi груп основних фондiв на початок такого розрахункового кварталу.

     Суми амортизацiйних вiдрахувань вилученню до бюджету не пiдлягають, а також не можуть бути базою для нарахування будь-яких податкiв, зборiв (обов'язкових платежiв).

     8.3.2. Балансова вартiсть групи основних фондiв (окремого об'єкта основних фондiв групи 1) на початок розрахункового кварталу визначається за формулою:

     Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) - В(а-1) - А(а-1), де:

     Б(а) - балансова вартiсть групи (окремого об'єкта основних фондiв групи 1) на початок розрахункового кварталу;

     Б(а-1) - балансова вартiсть групи (окремого об'єкта основних фондiв групи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому;

     П(а-1) - сума витрат, понесених на придбання основних фондiв, здiйснення капiтального ремонту, реконструкцiй, модернiзацiй та iнших полiпшень основних фондiв, що пiдлягають амортизацiї, протягом кварталу, що передував розрахунковому;

     В(а-1) - сума виведених з експлуатацiї основних фондiв (окремого об'єкта основних фондiв групи 1) протягом кварталу, що передував розрахунковому;

     А(а-1) - сума амортизацiйних вiдрахувань, нарахованих у кварталi, що передував розрахунковому";

     абзаци п'ятий - сьомий пiдпункту 8.3.3 виключити;

     ґ) у пунктi 8.4:

     пiдпункти 8.4.5 та 8.4.6 викласти у такiй редакцiї:

     "8.4.5. У разi виведення з експлуатацiї окремого об'єкта основних фондiв групи 1 або передачi його до складу невиробничих фондiв за рiшенням платника податку балансова вартiсть такого об'єкта для цiлей амортизацiї прирiвнюється до нуля. При цьому амортизацiйнi вiдрахування не нараховуються.

     У цьому ж порядку вiдбувається виведення основних фондiв з експлуатацiї внаслiдок їх вiдчуження за рiшенням суду.

     Зворотне введення таких об'єктiв до складу основних фондiв здiйснюється у порядку, встановленому пiдпунктом 8.4.2 цiєї статтi.

     8.4.6. У разi виведення з експлуатацiї окремих фондiв груп 2, 3 i 4 з будь-яких причин (крiм їх продажу) балансова вартiсть таких груп не змiнюється.

     Зворотне введення таких основних фондiв в експлуатацiю пiсля проведення їх ремонту, реконструкцiї та модернiзацiї збiльшує баланс групи тiльки на суму витрат, пов'язаних з цими роботами";

     пiдпункти 8.4.8-8.4.10 викласти у такiй редакцiї:

     "8.4.8. У разi лiквiдацiї основних фондiв за рiшенням платника податку або якщо з незалежних вiд платника податку обставин основнi фонди (їх частина) зруйнованi, викраденi чи пiдлягають лiквiдацiї або платник податку змушений вiдмовитися вiд використання таких основних фондiв з обставин загрози чи неминучостi їх замiни, зруйнування або лiквiдацiї, платник податку в звiтному перiодi, в якому виникають такi обставини:

     а) збiльшує валовi витрати на суму балансової вартостi окремого об'єкта основних фондiв групи 1, при цьому вартiсть такого об'єкта прирiвнюється до нуля;

     б) не змiнює балансову вартiсть груп 2, 3 i 4 стосовно основних фондiв цих груп.

     8.4.9. У разi коли страхова органiзацiя або iнша юридична чи фiзична особа, визнана винною у заподiянiй шкодi, компенсує платнику податку втрати, пов'язанi з виникненням обставин, визначених у пiдпунктi 8.4.8 цього пункту, платник податку в податковий перiод, на який припадає така компенсацiя:

     а) збiльшує валовий дохiд на суму компенсацiї за основнi фонди групи 1 (окремий об'єкт основних фондiв групи 1);

     б) зменшує балансову вартiсть вiдповiдної групи основних фондiв на суму компенсацiї за основнi фонди груп 2, 3 i 4.

     8.4.10. У разi лiквiдацiї окремого об'єкта основного фонду групи 1 за рiшенням платника податку та наявностi вiдповiдних документiв про його знищення, розiбрання або перетворення iншими способами, внаслiдок чого такий об'єкт не може використовуватися у майбутньому за первiсним призначенням, балансова вартiсть такого окремого об'єкта основних фондiв групи 1 включається до складу валових витрат";

     доповнити пiдпунктом 8.4.11 такого змiсту:

     "8.4.11. Для цiлей цього пункту:

     до продажу основних фондiв та нематерiальних активiв прирiвнюються операцiї з внесення таких основних фондiв та нематерiальних активiв до статутного фонду iншої особи;

     до придбання основних фондiв та нематерiальних активiв прирiвнюються операцiї з включення таких основних фондiв та нематерiальних активiв до складу статутного фонду такої iншої особи, iз подальшим включенням основних фондiв до вiдповiдних груп";

     д) пiдпункт 8.6.1 пункту 8.6 викласти у такiй редакцiї:

     "8.6.1. Норми амортизацiї встановлюються у вiдсотках до балансової вартостi кожної з груп основних фондiв на початок звiтного (податкового) перiоду в такому розмiрi (в розрахунку на податковий квартал):

     група 1-2 вiдсотки;

     група 2-10 вiдсоткiв;

     група 3-6 вiдсоткiв;

     група 4-15 вiдсоткiв.

     Платник податку може прийняти рiшення про застосування iнших норм амортизацiї, що не перевищують норм, визначених цим пiдпунктом.

     Зазначене рiшення:

     приймається платником податку до початку звiтного податкового року та не може бути змiнене протягом такого року;

     доводиться до вiдома податкового органу разом iз поданням декларацiї за перший квартал такого звiтного податкового року.

     Для платникiв податку, визнаних монополiстами згiдно iз законом, сума амортизацiйних вiдрахувань не є обов'язковою складовою тарифiв, iнших видiв цiн на їх послуги";

     пiдпункт 8.6.2 виключити;

     е) пiдпункт 8.7.1 пункту 8.7 викласти у такiй редакцiї:

     "8.7.1. Платники податку мають право протягом звiтного перiоду вiднести до валових витрат будь-якi витрати, пов'язанi з полiпшенням основних фондiв, що пiдлягають амортизацiї, у сумi, що не перевищує 10 вiдсоткiв сукупної балансової вартостi всiх груп основних фондiв станом на початок такого звiтного перiоду.

     Витрати, що перевищують зазначену суму, збiльшують балансову вартiсть груп 2, 3 i 4 чи окремих об'єктiв основних фондiв групи 1, пропорцiйно сукупнiй балансовiй вартостi таких груп та таких окремих об'єктiв основних фондiв групи 1 на початок розрахункового кварталу.

     Виведення з експлуатацiї основних фондiв будь-якої групи здiйснюється на пiдставi наказу керiвника платника податку або у разi їх примусового вiдчуження чи конфiскацiї згiдно iз законом.

     Проведення будь-яких робiт, пов'язаних з полiпшенням основних фондiв, без наявностi вказаних вище документiв не є свiдченням про виведення таких основних фондiв iз експлуатацiї";

     є) пункт 8.8 доповнити пiдпунктом 8.8.2 такого змiсту:

     "8.8.2. У разi повернення орендарем об'єкта оперативного лiзингу (оренди) орендодавцю внаслiдок закiнчення дiї лiзингового (орендного) договору, а також у разi знищення, викрадення або зруйнування об'єкта оперативного лiзингу (оренди) такий орендар користується правилами, визначеними пiдпунктом 8.4.8 пункту 8.4 цiєї статтi для замiни основних фондiв. При цьому орендодавець не змiнює балансову вартiсть основних фондiв або валовi доходи (валовi витрати) на суму витрат, понесених орендарем на полiпшення такого об'єкта";

     ж) доповнити статтю пунктом 8.9 такого змiсту:

     "8.9. Облiк операцiй iз землею та її капiтальними полiпшеннями

     8.9.1. Платник податку веде окремий облiк операцiй з продажу або купiвлi землi як окремого об'єкта власностi. Витрати, пов'язанi з таким придбанням, не пiдлягають включенню до валових витрат звiтного податкового перiоду або до групи основних фондiв з метою амортизацiї. Якщо у майбутньому такий окремий об'єкт власностi продається, платник податку включає до складу валових доходiв позитивну рiзницю мiж сумою доходу, отриманого внаслiдок такого продажу, та сумою витрат, пов'язаних iз купiвлею такого окремого об'єкта власностi, збiльшених на коефiцiєнт iндексацiї, визначений у пiдпунктi 8.3.3 пункту 8.3 цiєї статтi.

     У разi коли витрати (з урахуванням iндексацiї), понесенi у зв'язку з придбанням такого об'єкта власностi, перевищують доходи, отриманi внаслiдок його продажу, збиток вiд такої операцiї не включається до складу валових витрат та покривається за рахунок власних джерел платника податку.

     8.9.2. При продажу землi, отриманої у власнiсть у процесi приватизацiї, платник податку включає до складу валових доходiв позитивну рiзницю мiж сумою доходу, отриманого внаслiдок такого продажу, та сумою оцiночної вартостi такої землi, визначеної згiдно зi встановленою методикою вартiсної оцiнки земель з урахуванням коефiцiєнтiв її функцiонального використання на момент такого продажу.

     8.9.3. У разi коли об'єкт нерухомого майна (нерухомiсть) придбавається платником податку разом iз землею, яка знаходиться пiд таким об'єктом чи є передумовою для забезпечення функцiонального використання такого об'єкта нерухомостi вiдповiдно до норм, визначених законодавством, амортизацiї пiдлягає сукупна вартiсть такого основного фонду та такої землi за нормами, визначеними цiєю статтею для основних фондiв групи 1.

     При цьому норми пiдпунктiв 8.9.1-8.9.2 та 8.9.4 цього пункту не застосовуються.

     8.9.4. Якщо земля як окремий об'єкт власностi продається або вiдчужується iншим чином, то балансова вартiсть окремого об'єкта основних фондiв групи 1, в якому вiдображалася вартiсть капiтальних полiпшень якостi такої землi, вiдноситься до валових витрат такого платника податку за наслiдками податкового перiоду, на який припадає такий продаж".

     7. У статтi 9:

     а) у пунктi 9.4 слово "квартал" у всiх вiдмiнках замiнити словами "перiод" у вiдповiдних вiдмiнках;

     б) абзац чотирнадцятий пункту 9.5 викласти у такiй редакцiї:

     "Витрати, що перевищують зазначену суму, включаються до складу вiдповiдної групи основних фондiв".

     8. У статтi 10:

     у пунктi 10.1 цифри "30" замiнити цифрами "25";

     перше речення абзацу другого пiдпункту 10.2.3 пункту 10.2 доповнити словами "а також встановлює вимоги до статутного капiталу операторiв, що не можуть бути меншими за тi, що висуваються Нацiональним банком України до банкiв, якi здiйснюють дiяльнiсть на всiй територiї України".

     9. У статтi 11:

     а) пункт 11.1 викласти у такiй редакцiї:

     "11.1. Для цiлей цього Закону використовуються такi податковi перiоди: календарнi квартал, пiврiччя, три квартали, рiк.

     Податковий перiод починається з першого календарного дня податкового перiоду i закiнчується останнiм календарним днем податкового перiоду.

     У разi коли особа береться на облiк податковим органом як платник цього податку всерединi податкового перiоду, то перший звiтний податковий перiод розпочинається з дати, на яку припадає початок такого облiку, та закiнчується останнiм календарним днем наступного податкового перiоду.

     Якщо платник податку лiквiдується (у тому числi до закiнчення першого звiтного податкового перiоду), останнiм податковим вважається перiод (що закiнчується днем такої лiквiдацiї), на який припадає дата такої лiквiдацiї";

     б) пiдпункт 11.2.3 пункту 11.2 викласти у такiй редакцiї:

     "11.2.3. Датою збiльшення валових витрат платника податку при здiйсненнi ним операцiй з особами, якi є:

     а) нерезидентами;

     б) резидентами, якi сплачують цей податок за ставкою нижчою, нiж зазначена у статтi 10 цього Закону (крiм платникiв податку, зазначених у пунктi 7.2 статтi 7 цього Закону), або сплачують цей податок у складi єдиного чи фiксованого податку чи є звiльненими вiд сплати цього податку або не є його суб'єктами згiдно iз законодавством, -

     є дата оприбуткування платником податку товарiв (а при їх iмпортi - також робiт (послуг), супутнiх чи допомiжних такому iмпорту товарiв), а для робiт (послуг), - дата їх фактичного отримання вiд таких осiб, незалежно вiд наявностi їх оплати (у тому числi часткової або авансової).

     Будь-яка особа, визначена абзацом "б" цього пiдпункту, зобов'язана при укладеннi договору з платником податку за його вимогою зазначати у такому договорi про те, що така особа має статус платника цього податку на загальних умовах, передбачених цим Законом. Якщо така особа не зазначає у такому договорi про такий статус або якщо товари (послуги) надаються без укладення письмових договорiв, то з метою визначення дати збiльшення валових витрат покупця вважається, що такi товари (послуги) були наданi особами, звiльненими вiд оподаткування цим податком. Якщо особа, яка не має статусу платника цього податку на загальних умовах, передбачених цим Законом, зазначає у договорi, що вона є таким платником податку, то вважається, що така особа умисно ухиляється вiд оподаткування у розмiрi отриманого нею авансу (попереднього платежу). При цьому платник податку - покупець товарiв (послуг) не несе вiдповiдальностi за збiльшення валових витрат, здiйснених за датою попередньої оплати (авансування) вартостi товарiв (послуг) на пiдставi недостовiрної iнформацiї про статус платника податку, зазначеної у договорi;

     в) пiдпункт 11.3.4 пункту 11.3 виключити.

     10. У статтi 12:

     а) у пунктi 12.1:

     пiдпункти 12.1.1 та 12.1.2 викласти у такiй редакцiї:

     "12.1.1. Платник податку - продавець товарiв (робiт, послуг) має право збiльшити суму валових витрат звiтного перiоду на вартiсть вiдвантажених товарiв (виконаних робiт, наданих послуг) у поточному або попереднiх звiтному податкових перiодах у разi коли покупець таких товарiв (робiт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартостi (надання iнших видiв компенсацiй їх вартостi). Таке право на збiльшення суми валових витрат виникає, якщо протягом такого звiтного перiоду вiдбувається будь-яка з таких подiй:

     а) платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованостi з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна;

     б) зазначена затримка в оплатi (наданнi iнших видiв компенсацiй) перевищує 90 календарних днiв та платник податку - продавець отримує вiд покупця згоду про визнання ранiше надiсланої йому претензiї в порядку досудового врегулювання спору або не отримує вiдповiдi на таку претензiю протягом строкiв, визначених законодавством;

     в) за поданням продавця нотарiус вчиняє виконавчий напис про стягнення заборгованостi з покупця або стягнення заставленого майна (крiм податкового боргу).

     12.1.2. Платник податку - продавець зобов'язаний збiльшити валовий дохiд вiдповiдного податкового перiоду на суму заборгованостi (її частини), попередньо вiднесеної ним до складу валових витрат згiдно з пiдпунктом 12.1.1 цього пункту або вiдшкодованої за рахунок страхового резерву згiдно iз пунктом 12.3 цiєї статтi, у разi коли протягом такого податкового перiоду вiдбувається будь-яка з таких подiй:

     а) суд не задовольняє позов (заяву) продавця або задовольняє його частково чи не приймає позов (заяву) до провадження (розгляду) або задовольняє позов (заяву) покупця про визнання недiйсними вимог щодо погашення цiєї заборгованостi або її частини;

     б) сторони договору у досудовому порядку досягають згоди щодо продовження строкiв погашення заборгованостi чи списання всiєї суми заборгованостi або її частини (крiм випадкiв укладення мирової угоди в межах процедур вiдновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом, визначених законом);

     в) продавець, який не отримав вiдповiдi на претензiю протягом строкiв, визначених законодавством, або отримав вiд покупця вiдповiдь про визнання наданої претензiї, але не отримує оплати (iнших видiв компенсацiй у рахунок погашення заборгованостi) протягом визначених у такiй претензiї строкiв, та при цьому протягом наступних 90 днiв не звертається до суду (господарського суду) iз заявою про стягнення заборгованостi або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна.

     На суму додаткового податкового зобов'язання, розрахованого внаслiдок такого збiльшення, нараховується пеня у розмiрах, визначених законом для несвоєчасного погашення податкового зобов'язання. Зазначена пеня розраховується за строк з першого дня податкового перiоду, наступного за перiодом, протягом якого вiдбулося збiльшення валових витрат згiдно з пiдпунктом 12.1.1 цього пункту, до останнього дня податкового перiоду, на який припадає збiльшення валового доходу, та сплачується незалежно вiд значення податкового зобов'язання платника податку за вiдповiдний звiтний перiод. Пеня не нараховується на заборгованiсть (її частину), списану або розстрочену внаслiдок укладення мирової угоди вiдповiдно до законодавства з питань банкрутства, починаючи з дати укладення такої мирової угоди.

     Якщо у майбутньому (з урахуванням строку позовної давностi) такий продавець звертається до суду, то вiн має право збiльшити валовi витрати на суму оскаржуваної заборгованостi";

     пiдпункти 12.1.4 та 12.1.5 викласти у такiй редакцiї:

     "12.1.4. Повiдомлення про збiльшення валових витрат або валового доходу, з посиланням на вiдповiднi положення пiдпунктiв 12.1.1 та 12.1.2 цього пункту, платник податку - продавець надає податковому органу разом з декларацiєю за звiтний перiод.

     12.1.5. Платник податку - покупець зобов'язаний збiльшити валовi доходи на суму непогашеної заборгованостi (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорiв або судом чи за виконавчим написом нотарiуса, у податковому перiодi, на який припадає перша з подiй:

     а) або 90-й календарний день вiд дня граничного строку погашення такої заборгованостi (її частини), передбаченого договором або визнаною претензiєю;

     б) або 30-й календарний день вiд дня прийняття рiшення судом про визнання (стягнення) такої заборгованостi (її частини) або вчинення нотарiусом виконавчого напису.

     Строки, визначенi абзацом "а" цього пiдпункту, поширюються також на випадки, коли покупець не надав вiдповiдь на претензiю, надiслану продавцем, у строки, визначенi господарсько-процесуальним законодавством.

     Строки, визначенi абзацом "б" цього пiдпункту, застосовуються незалежно вiд того, чи розпочав державний виконавець або особа, прирiвняна до нього згiдно iз законом, заходи iз примусового стягнення боргу чи нi.

     Зазначене у цьому пiдпунктi збiльшення валового доходу покупця не здiйснюється стосовно заборгованостi (її частини), яка погашається таким покупцем до настання строкiв, визначених абзацами "а" або "б" цього пiдпункту.

     Якщо у наступних податкових перiодах покупець погашає суму визнаної заборгованостi або її частину (самостiйно або за процедурою примусового стягнення), такий покупець збiльшує валовi витрати на суму такої заборгованостi (її частини) за наслiдками податкового перiоду, на який припадає таке погашення.

     Заборгованiсть, попередньо вiднесена до складу валових витрат згiдно з пiдпунктом 12.1.1 цього пункту, або вiдшкодована за рахунок страхового резерву згiдно з пунктом 12.3 цiєї статтi, яка визнається безнадiйною внаслiдок недостатностi активiв покупця, визнаного банкрутом у встановленому порядку, або внаслiдок її списання згiдно з умовами мирової угоди, укладеної вiдповiдно до законодавства з питань банкрутства, не змiнює податковi зобов'язання як покупця, так i продавця у зв'язку iз таким визнанням";

     б) у пунктi 12.2:

     у пiдпунктi 12.2.1 слова "за всiма видами кредитiв та iнших активних операцiй" замiнити словами "за всiма видами кредитiв, а також гарантiй, порук, придбаних цiнних паперiв, iнших активних банкiвських операцiй";

     у пiдпунктi 12.2.2 слова "Кабiнетом Мiнiстрiв України" замiнити словами "спецiально уповноваженим органом виконавчої влади у сферi регулювання ринкiв фiнансових послуг", а слова "за кредитами (iншими видами заборгованостi)" замiнити словами "за кредитами, гарантiями, поруками, придбаними цiнними паперами, iншими видами заборгованостi";

     в абзацi п'ятому пiдпункту 12.2.3 слово i цифру "статтею 3" замiнити словом i цифрами "статтею 47";

     в) у пунктi 12.3:

     пiдпункт 12.3.1 викласти у такiй редакцiї:

     "12.3.1. Сума заборгованостi вiдноситься на валовi витрати кредитора у разi, якщо строк позовної давностi за вiдповiдним договором з дебiтором минув до моменту набрання чинностi цим Законом. У цьому ж перiодi дебiтор збiльшує свої валовi доходи на таку саму суму.

     Заборгованiсть, яка не може бути примусово стягнутою з дебiтора у зв'язку зi спливом строкiв позовної давностi пiсля набрання чинностi цим Законом або внаслiдок укладення мирової угоди в межах процедури вiдновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом, визначеної законом, не включається до складу валових витрат кредитора згiдно з пiдпунктом 12.1.1 пункту 12.1 цiєї статтi та не може бути вiдшкодованою за рахунок його страхових резервiв, а також не включається до складу валових доходiв такого дебiтора";

     пiдпункт 12.3.3 доповнити абзацом такого змiсту:

     "У разi коли кредитор не може звернутися до суду iз заявою про порушення справи про банкрутство у зв'язку з тим, що безспiрнi вимоги такого кредитора до боржника сукупно становлять суму, меншу за 300 мiнiмальних розмiрiв заробiтної плати, то така сума вимог включається до складу валових витрат кредитора у порядку, визначеному абзацом "б" пiдпункту 12.1.1 пункту 12.1";

     г) у текстi статтi 12 слова "(арбiтражний суд)" та "арбiтражний" в усiх вiдмiнках виключити.

     11. У статтi 13:

     а) у пунктi 13.1:

     у пiдпунктi "а" слова "проценти, що" замiнити словами "проценти, дисконтнi доходи, що";

     пiдпункт "в" викласти у такiй редакцiї:

     "в) роялтi, фрахту та доходи вiд послуг типу "iнжинiринг";

     б) у пунктi 13.2:

     пiсля слiв "на користь нерезидента" доповнити словами "або уповноваженої ним особи";

     цифри "13.3-13.7" замiнити цифрами "13.3-13.6";

     слова "зобов'язанi утримувати пiд час виплати такого доходу та додатково сплачувати податок на репатрiацiю доходiв у розмiрi 15 вiдсоткiв вiд суми такого доходу за рахунок такої виплати" замiнити словами "зобов'язанi утримувати податок з таких доходiв, зазначених у пунктi 13.1 цiєї статтi, за ставкою у розмiрi 15 вiдсоткiв вiд їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету пiд час такої виплати";

     в) у пунктi 13.3:

     абзац перший виключити;

     в абзацi другому слова "за ставкою 30 вiдсоткiв" виключити;

     г) пункти 13.5 та 13.6 викласти у такiй редакцiї:

     "13.5. Сума доходiв нерезидентiв, яка виплачується резидентами як оплата вартостi фрахту, оподатковується за ставкою 6 вiдсоткiв у джерела виплати таких доходiв за їх рахунок.

     При цьому:

     базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту;

     особами, уповноваженими стягувати цей податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такi доходи, незалежно вiд того, чи є вiн платником цього податку чи нi, а також чи є вiн суб'єктом спрощеного оподаткування чи нi.

     13.6. Страховики (iншi резиденти), якi здiйснюють виплати у межах договорiв страхування або перестрахування ризикiв (у тому числi страхування життя) на користь нерезидентiв, зобов'язанi оподатковувати суми такого страхування або перестрахування таким чином:

     а) при страхуваннi або перестрахуваннi ризику у страховикiв та перестраховикiв - нерезидентiв, рейтинг фiнансової надiйностi (стiйкостi) яких вiдповiдає вимогам, встановленим Кабiнетом Мiнiстрiв України на пiдставi прилюдного оголошення рейтингiв таких компанiй, - за ставкою 0 вiдсоткiв;

     б) в iнших випадках - за ставкою 15 вiдсоткiв вiд суми таких виплат за власний рахунок.

     Резиденти, якi здiйснюють виплати нерезидентам вiд наданих рекламних послуг на територiї України, сплачують податок за ставкою 20 вiдсоткiв вiд суми таких виплат за власний рахунок";

     ґ) пункт 13.7 виключити.

     12. Абзац четвертий пункту 14.1 статтi 14 виключити.

     13. У статтi 16:

     а) у пунктi 16.2 цифри "16.8" виключити, а слово та цифру "статтi 6" замiнити словами та цифрами "статей 6 та 13";

     б) абзаци перший-третiй пункту 16.4 викласти у такiй редакцiї:

     "16.4. Податок за звiтний перiод сплачується його платником до вiдповiдного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового перiоду.

     Платники податку у строки, визначенi законом, подають до податкового органу податкову декларацiю про прибуток за звiтний перiод, розраховану наростаючим пiдсумком з урахуванням вiд'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових перiодiв у разi його наявностi вiдповiдно до пункту 6.1 статтi 6 цього Закону. При цьому за звiтнi квартал, пiврiччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацiю, а за результатами звiтного року - повну. Форми декларацiй з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комiтетом Верховної Ради України, що вiдповiдає за проведення податкової полiтики.

     У разi коли платник податку вважає за доцiльне роз'яснити окремi результати фiнансово-господарської дiяльностi, зазначенi у податковiй декларацiї з цього податку, такий платник податку може надiслати податковому органу таке пояснення, складене у довiльнiй формi. Податковий орган не може вимагати надання форм звiтностi чи облiку, прямо не передбачених цим Законом, у тому числi складених за правилами бухгалтерської звiтностi, iнших, не передбачених цим Законом, балансiв чи звiтностi. Статистична та бухгалтерська звiтнiсть подається органам державної статистики згiдно iз законом. Крiм того, бухгалтерська звiтнiсть подається пiдприємствами органам, до сфери управлiння яких вони належать, згiдно iз законом. Це правило поширюється також на будь-якi iншi податки, збори (обов'язковi платежi), включенi до системи оподаткування. У зв'язку з цим платник податку не несе податкової вiдповiдальностi за затримку, неподання або неповне подання бухгалтерської звiтностi";

     в) пункти 16.5-16.8 виключити;

     г) в абзацi першому пункту 16.12 слово "щоквартально" виключити;

     ґ) абзац четвертий пункту 16.13 виключити.

     14. Статтю 17 викласти у такiй редакцiї:

     "Стаття 17. Зарахування податку до бюджету

     Податок зараховується до бюджетiв згiдно з Бюджетним кодексом України".

     15. У пунктi 18.3 статтi 18:

     а) в абзацi першому слова "нерезидентiв, що розташованi в офшорних зонах" замiнити словами "нерезидентiв, що мають офшорний статус", слово "оплаченої" виключити;

     б) абзац другий замiнити двома абзацами такого змiсту:

     "Правило, визначене цим пунктом, починає застосовуватися з календарного кварталу, наступного за кварталом, на який припадає офiцiйне опублiкування перелiку офшорних зон, встановленого Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Для цiлей цього пункту пiд термiном "нерезиденти, що мають офшорний статус" розумiються нерезиденти, розташованi на територiї офшорних зон, за винятком нерезидентiв, розташованих на територiї офшорних зон, якi надали платнику податку виписку iз правоустановчих документiв, легалiзовану вiдповiдною консульською установою України, що свiдчить про звичайний (неофшорний) статус такого нерезидента. При iснуваннi договорiв, визначених абзацом першим цього пункту, платник податку має послатися на наявнiсть зазначеної виписки у поясненнi до податкової декларацiї".

     16. Пункти 22.2, 22.14, 22.15, 22.17, 22.19, пiдпункт 22.21.4 пункту 22.21, пункти 22.22, 22.27 статтi 22 виключити.

     II. Перехiднi положення

     1. Поворотна фiнансова допомога, надана до моменту набрання чинностi цим Законом, оподатковується за правилами, що дiяли на момент її надання. При цьому, якщо платник податку включив суми такої поворотної допомоги до складу валових доходiв вiдповiдно до роз'яснень контролюючих органiв, такий платник податку має право включити суми такої поворотної фiнансової допомоги (її частини) до складу валових витрат за результатами податкового перiоду, в якому вiдбувається її повернення. Це правило дiє до 1 сiчня 2004 року.

     2. Операцiї з фiнансового лiзингу, згiдно з якими об'єкт фiнансового лiзингу був переданий орендарю до моменту набрання чинностi цим Законом, оподатковуються за правилами, що дiяли на момент передання такого об'єкта, або за правилами, визначеними цим Законом, за вибором лiзингодавця (орендодавця).

     3. Оподаткування бартерних операцiй, якщо заключна операцiя не була завершена до моменту набрання чинностi цим Законом, здiйснюється за правилами, що дiяли до моменту набрання чинностi цим Законом.

     4. При виплатi дивiдендiв за результатами 2002 року або попереднiх рокiв, що здiйснюється пiсля набрання чинностi цим Законом, застосовуються правила, визначенi цим Законом.

     5. Порядок урегулювання безнадiйної заборгованостi, визначений статтею 12 Закону України "Про оподаткування прибутку пiдприємств" (у редакцiї цього Закону), застосовується для цiлей оподаткування щодо заборгованостi, вiднесеної до складу валових витрат продавця або до страхового резерву кредитора, пiсля набрання чинностi цим Законом.

     6. Акцизнi збори або рентнi платежi, фактично нарахованi платником податку до набрання чинностi цим Законом та вiдображенi в облiку, не вiдносяться як до валових доходiв, так i до валових витрат такого платника податку.

     7. Податки, збори (обов'язковi платежi), нарахованi до набрання чинностi цим Законом, вiдносяться до складу валових витрат їх платника за правилами, що дiяли до такого набрання чинностi.

     8. Визначення курсових рiзниць iз заборгованостi, яка виникла до набрання чинностi цим Законом, здiйснюється за правилами, що дiяли до набрання чинностi цим Законом.

     9. Норми, встановленi абзацом першим, другим та третiм пункту 13.6 статтi 13 Закону України "Про оподаткування прибутку пiдприємств" (у редакцiї цього Закону), застосовуються пiсля затвердження та офiцiйного опублiкування Кабiнетом Мiнiстрiв України вимог до рейтингiв фiнансової надiйностi (стiйкостi) страховикiв та перестраховикiв-нерезидентiв.

     10. Норми законодавства, якi визначають поняття "безнадiйна заборгованiсть", застосовуються для цiлей оподаткування з урахуванням норм цього Закону.

     11. Якщо платник податку задекларував вiд'ємне значення об'єкта оподаткування (балансовi збитки) за наслiдками податкового перiоду, що передує податковому перiоду, з якого починають застосовуватися норми цього Закону, таке вiд'ємне значення об'єкта оподаткування для цiлей оподаткування облiковується окремо, не включається до складу валових витрат та враховується таким платником податку у зменшеннi об'єкта оподаткування наступних податкових перiодiв протягом 12 календарних кварталiв з моменту виникнення такого вiд'ємного значення. Якщо зазначений строк у 12 кварталiв минув до набрання чинностi цим Законом, то останнiм кварталом такого строку вважається квартал, з якого починають застосовуватися норми цього Закону. Якщо зазначене вiд'ємне значення об'єкта оподаткування не погашається протягом такого строку, непогашена сума в подальшому для цiлей оподаткування не враховується у зменшеннi об'єкта оподаткування та не пiдлягає включенню до складу валових витрат такого платника податку.

     Суми вiд'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникають у податкових перiодах пiсля набрання чинностi цим Законом, враховуються у податковому облiку платника податку за правилами цього Закону.

     12. Якщо будь-яким iншим законом встановлюються норми, якi стосуються правил, визначених цим Законом, то прiоритет мають норми цього Закону, незалежно вiд строку прийняття такого iншого закону або його статусу (назви).

     13. Норми абзацу п'ятого пiдпункту 11.2.3 пункту 11.2 Закону України "Про оподаткування прибутку пiдприємств" (у редакцiї цього Закону) поширюються на договори, укладенi пiсля набрання чинностi цим Законом, або договори, що були укладенi ранiше та до яких були внесенi змiни щодо кiлькостi або номенклатури товарiв (робiт, послуг) пiсля набрання чинностi цим Законом.

     14. Для забезпечення стабiльного планування доходiв зведеного бюджету України в 2003 роцi при переходi до нових податкових перiодiв платник податку здiйснює:

     а) сплату податку за результатами сiчня 2003 року. При цьому податок розраховується за правилами, встановленими для повного податкового перiоду з урахуванням вiд'ємного значення об'єкта оподаткування попереднiх перiодiв, приросту (убутку) матерiальних запасiв за сiчень 2003 року та суми амортизацiйних вiдрахувань за сiчень 2003 року, яка визначається як одна третина суми амортизацiйних вiдрахувань першого кварталу 2003 року;

     б) сплату податку за результатами одинадцяти мiсяцiв 2003 року. При цьому податок розраховується за правилами, встановленими для повного податкового перiоду, з урахуванням вiд'ємного значення об'єкта оподаткування попереднiх перiодiв, приросту (убутку) матерiальних запасiв за одинадцять мiсяцiв 2003 року та суми амортизацiйних вiдрахувань за одинадцять мiсяцiв 2003 року, яка дорiвнює сумi амортизацiйних вiдрахувань, нарахованих за три квартали 2003 року, та двох третин амортизацiйних вiдрахувань четвертого кварталу 2003 року.

     Сплата податку за результатами сiчня та одинадцяти мiсяцiв 2003 року здiйснюється у строки, встановленi законом для мiсячного податкового перiоду.

     В iнших випадках податок сплачується у строки, передбаченi законом для квартального податкового перiоду, та з урахуванням платежiв, здiйснених згiдно з абзацами "а" i "б" цього пункту.

     15. Норми амортизацiйних вiдрахувань, встановленi цим Законом для основних фондiв груп 1, 2 i 3, застосовуються починаючи з 1 сiчня 2004 року.

     До основних фондiв групи 4 включаються вiдповiднi основнi фонди, придбанi (виготовленi) платником податку пiсля набрання чинностi цим Законом (а також витрати на полiпшення таких новопридбаних (виготовлених) основних фондiв у встановленому порядку).

     Якщо платник податку до набрання чинностi цим Законом прийняв рiшення про застосування прискореної амортизацiї основного фонду групи 3, то така амортизацiя провадиться до досягнення балансовою вартiстю об'єкта нульового значення за правилами, якi дiяли на момент прийняття такого рiшення. При цьому платник податку має право у будь-який момент прийняти рiшення про зупинення застосування такого прискореного методу оподаткування та про включення такого окремого об'єкта основних фондiв за його залишковою вартiстю до вiдповiдної групи основних фондiв, що амортизується згiдно з нормами цього Закону.

     16. У 2003 роцi витрати, пов'язанi iз забезпеченням основної дiяльностi об'єктiв соцiальної iнфраструктури, визначених у пiдпунктi 5.4.9, та пунктiв медичного огляду, передбачених пiдпунктом 5.4.10 пункту 5.4 статтi 5 Закону України "Про оподаткування прибутку пiдприємств" (у редакцiї цього Закону), включаються до складу валових витрат платника податку у розмiрi 50 вiдсоткiв вiд суми понесених витрат.

     III. Прикiнцевi положення

     1. Цей Закон набирає чинностi з 1 сiчня 2003 року.

     Абзац другий пункту 8, яким вносяться змiни до пункту 10.1 статтi 10 Закону України "Про оподаткування прибутку пiдприємств", набирає чинностi з 1 сiчня 2004 року.

     2. Кабiнету Мiнiстрiв України до 1 березня 2003 року:

     забезпечити розробку нормативних актiв, що випливають з цього Закону;

     привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     забезпечити приведення мiнiстерствами, iншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     здiйснити заходи щодо забезпечення беззаперечного прийняття у 2003 роцi на баланс органiв мiсцевого самоврядування об'єктiв соцiальної iнфраструктури, якi перебувають на балансi платникiв податку, щодо яких платниками податку прийнято рiшення та надана письмова заява про передачу таких об'єктiв на баланс органiв мiсцевого самоврядування;

     протягом двох мiсяцiв з дня набрання чинностi цим Законом подати на розгляд Верховної Ради України законопроекти про внесення змiн до вiдповiдних законiв України, що випливають з цього Закону;

     вiдповiдно до доручень Президента України подати на розгляд Верховної Ради України пропозицiї щодо полiпшення амортизацiйної полiтики для їх вiдображення у Законi України "Про оподаткування прибутку пiдприємств".

     3. Центральному податковому органу до 1 лютого 2003 року подати Комiтету Верховної Ради України з питань фiнансiв i банкiвської дiяльностi на узгодження проекти документiв, визначенi цим Законом для такого узгодження, до 20 березня 2003 року.

     4. Пункт 3 частини першої статтi 14 Закону України "Про систему оподаткування" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1997 р., N 16, ст. 119) викласти у такiй редакцiї:

     "3) податок на прибуток пiдприємств, у тому числi дивiденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними пiдприємствами".

Президент України

Л.КУЧМА

м. Київ,
24 грудня 2002 року
N 349-IV