.png)
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України
У зв'язку з прийняттям Закону України "Про бiженцiв" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2001 р., N 47, ст. 250) Верховна Рада України постановляє:
I. Внести змiни до таких законодавчих актiв України:
1. Статтю 203 Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення (Вiдомостi Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122) доповнити частиною другою такого змiсту:
"Чиннiсть цiєї статтi не поширюється на випадки, коли iноземцi чи особи без громадянства з намiром набути статусу бiженця незаконно перетнули державний кордон України i перебувають на територiї України протягом часу, необхiдного для звернення до вiдповiдного органу мiграцiйної служби iз заявою про надання їм статусу бiженця вiдповiдно до Закону України "Про бiженцiв".
2. В абзацi тридцятому пiдпункту "i" пункту 1 статтi 5 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1993 р., N 10, ст. 77; 2001 р., N 4, ст. 17) слова "якi мають статус бiженцiв" замiнити словами "яким надано статус бiженцiв в Українi".
3. У Законi України "Про правовий статус iноземцiв" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1994 р., N 23, ст. 161):
1) статтю 5 викласти у такiй редакцiї:
"Стаття 5. Надання статусу бiженця
Вiдповiдно до Закону України "Про бiженцiв" iноземцям може надаватися статус бiженця в Українi";
2) частину другу статтi 8, частину першу статтi 10 i частину першу статтi 14 пiсля слiв "Iноземцi, якi постiйно проживають в Українi" доповнити словами "а також яким надано статус бiженця в Українi";
3) статтю 20 доповнити частиною другою такого змiсту:
"Iноземцi, яким надано статус бiженця в Українi, мають рiвнi з громадянами України права на пересування, вiльний вибiр мiсця проживання, за винятком обмежень, якi встановлюються законом";
4) статтю 26 доповнити частиною другою такого змiсту:
"Iноземцi, яким надано статус бiженця в Українi, мають рiвнi з громадянами України права на вiльне залишення територiї України, за винятком обмежень, якi встановлюються законом".
4. У частинi другiй статтi 1 Закону України "Про державну допомогу сiм'ям з дiтьми" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2001 р., N 20, ст. 102) слова "що набули статусу бiженця" замiнити словами "яким надано статус бiженця в Українi".
5. У Законi України "Про охорону дитинства" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2001 р., N 30, ст. 142):
1) абзац дев'ятий статтi 1 викласти у такiй редакцiї:
"дитина-бiженець - дитина, яка не є громадянином України i внаслiдок обгрунтованих побоювань стати жертвою переслiдувань за ознаками раси, вiросповiдання, нацiональностi, громадянства (пiдданства), належностi до певної соцiальної групи або полiтичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належностi та не може користуватися захистом цiєї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслiдок таких побоювань, або, не маючи громадянства (пiдданства) i перебуваючи за межами країни свого попереднього постiйного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслiдок зазначених побоювань";
2) статтю 31 викласти у такiй редакцiї:
"Стаття 31. Захист дiтей-бiженцiв
Держава через уповноваженi органи вживає необхiдних заходiв щодо забезпечення захисту дiтей-бiженцiв на територiї України.
Органи мiграцiйної служби сприяють розшуку батькiв або iнших законних представникiв дiтей-бiженцiв, розлучених iз сiм'ями, влаштуванню таких дiтей у вiдповiднi дитячi заклади або сiм'ї.
Органи опiки та пiклування вживають заходiв щодо тимчасового влаштування у вiдповiднi дитячi заклади або сiм'ї дiтей-бiженцiв, розлучених з сiм'ями, встановлення опiки чи пiклування над такими дiтьми, сприяють дiтям-бiженцям, розлученим з сiм'ями, у реалiзацiї їхнiх прав".
6. У частинi другiй статтi 19 Закону України "Про боротьбу iз захворюванням на туберкульоз" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2001 р., N 49, ст. 258) слова "що набули статусу бiженця" замiнити словами "яким надано статус бiженця в Українi".
II. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування.
| Президент України | Л.КУЧМА |
м. Київ,
26 вересня 2002 року
N 177-IV
