МIНIСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНИ
ДОГОВIР
мiж Україною i Республiкою Бiлорусь про економiчне спiвробiтництво на 1999-2008 роки
Україна i Республiка Бiлорусь, далi "Високi Договiрнi Сторони",
керуючись Договором про дружбу, добросусiдство i спiвробiтництво мiж Україною i Республiкою Бiлорусь вiд 17 липня 1995 року,
виходячи з необхiдностi подальшого змiцнення i розвитку рiвноправних i взаємовигiдних торгово-економiчних вiдносин, ефективного використання економiчного i науково-технiчного потенцiалу двох держав i пiдвищення добробуту їхнiх народiв,
надаючи великого значення здiйсненню економiчних реформ i створенню умов для поетапного переходу до вiльного перемiщення товарiв, послуг, капiталiв i робочої сили,
враховуючи взаємодiю на основi двостороннiх i багатостороннiх домовленостей, в тому числi в рамках Спiвдружностi Незалежних Держав,
домовились про таке:
Стаття 1
Високi Договiрнi Сторони реалiзують Мiждержавну програму довгострокового економiчного спiвробiтництва мiж Україною i Республiкою Бiлорусь на 1999-2008 роки (далi - Програма), яка є невiд'ємною частиною цього Договору.
Стаття 2
Високi Договiрнi Сторони здiйснюють економiчне спiвробiтництво на основi неухильного дотримання загальновизнаних принципiв мiжнародного права, в тому числi шляхом взаємодiї мiж господарюючими суб'єктами обох держав незалежно вiд їхнiх форм власностi та пiдпорядкованостi, якi вiдповiдно до своєї правоздатностi укладають вiдповiднi договори.
Високi Договiрнi Сторони, виходячи з необхiдностi поглиблення взаємовигiдного економiчного спiвробiтництва мiж ними, створюють сприятливi умови для координацiї структурних змiн у прiоритетних галузях економiки, проведення економiчних реформ, вирiшення загальних соцiальних проблем, для зближення нормативно-правової бази в сферi зовнiшньоекономiчної дiяльностi, взаємодiї в галузi податкової полiтики, антимонопольного регулювання, формування окремих проектiв i програм, надання сприяння розвитку кооперацiї, створенню спiльних виробничих структур, здiйсненню iнвестицiйної дiяльностi у вiдповiдностi з законодавством Високих Договiрних Сторiн.
Стаття 3
Уряди Високих Договiрних Сторiн координують виконання Програми, здiйснюють поетапний контроль її реалiзацiї i, в разi необхiдностi, вносять до неї змiни i доповнення.
Стаття 4
Хiд виконання Програми, не рiдше одного разу на рiк, розглядається Урядами Високих Договiрних Сторiн.
Стаття 5
Спори щодо тлумачення i застосування положень цього Договору пiдлягають урегулюванню шляхом консультацiй i переговорiв.
Стаття 6
У цей Договiр можуть вноситися змiни i доповнення, якi оформлюються протоколами, що набувають чинностi у вiдповiдностi зi статтею 8 цього Договору i з моменту набуття чинностi становлять його невiд'ємну частину.
Стаття 7
Виконання положень цього Договору не зачiпає прав i обов'язкiв, якi випливають з iнших мiжнародних договорiв Високих Договiрних Сторiн.
Стаття 8
Цей Договiр набуває чинностi вiд дати отримання останнього письмового повiдомлення, яке пiдтверджує виконання Високими Договiрними Сторонами внутрiшньодержавних процедур, необхiдних для набуття чинностi Договору, i дiє до 31 грудня 2008 року.
Кожна з Високих Договiрних Сторiн може припинити дiю цього Договору шляхом письмового повiдомлення iншої Високої Договiрної Сторони. У цьому разi Договiр припиняє свою дiю через 6 (шiсть) мiсяцiв з дати такого повiдомлення.
Припинення дiї цього Договору не зачiпає здiйснення проектiв, якi реалiзуються вiдповiдно до Програми.
Вчинено в м.Мiнську 11 грудня 1998 року в двох примiрниках, кожний українською, бiлоруською та росiйською мовами, причому всi тексти мають однакову силу. У разi розбiжностей щодо тлумачення цього Договору переважну силу матиме текст росiйською мовою.
За Україну | За Республiку Бiлорусь |
Мiждержавна програма
довгострокового економiчного спiвробiтництва мiж
Україною i Республiкою Бiлорусь на 1999-2008 роки
I. Стан та проблеми розвитку українсько-бiлоруського економiчного спiвробiтництва
Традицiйно сформованi тiснi торговельно-економiчнi, науково-технiчнi i культурнi зв'язки мiж Україною та Республiкою Бiлорусь, українським i бiлоруським народами пiдтримуються на достатньо високому рiвнi i постiйно розвиваються.
Україною i Республiкою Бiлорусь пiдписано i реалiзується низка угод i договорiв, якi створюють базу для подальшого розширення плiдного спiвробiтництва на довгостроковiй основi. Найважливiшими з них є угоди:
про торговельно-економiчне спiвробiтництво;
про сприяння i взаємний захист iнвестицiй;
про органiзацiю розрахункiв мiж Нацiональним банком України i Нацiональним банком Республiки Бiлорусь;
про спiвробiтництво прикордонних областей України i Республiки Бiлорусь та iнш.
Разом з тим, радикальнi змiни, якi вiдбулися в економiцi України i Республiки Бiлорусь пiсля проголошення незалежностi обома державами, супроводжувалися послабленням двостороннiх господарських i кооперацiйних зв'язкiв, погiршенням структури товарообiгу i ростом бартеризацiї експортно-iмпортних операцiй.
В останнi роки слабо розвивався один з важливих напрямкiв розвитку спiвробiтництва України i Республiки Бiлорусь в економiчнiй сферi - створення спiльних виробничих структур, якi сприяють вiдновленню i розвитку кооперацiйних i технологiчних зв'язкiв пiдприємств i галузей, збереженню i бiльш ефективному використанню сформованої ранiше спецiалiзацiї пiдприємств машинобудування, хiмiї, вiйськово-промислового комплексу, мобiлiзацiї фiнансових i iнвестицiйних ресурсiв.
Аналогiчне становище склалось i з розробкою довгострокових мiждержавних цiльових комплексних програм щодо вирiшення проблем, якi представляють взаємний iнтерес в галузi виробництва рiзних видiв технiчно складної i наукоємної продукцiї.
Мiж Україною i Республiкою Бiлорусь не повнiстю врегульованi проблеми, пов'язанi з питаннями власностi, взаєморозрахункiв, недостатньо використовуються можливостi взаємовигiдного спiвробiтництва в галузi торгового судноплавства, створення фiнансово-промислових груп i спiльних пiдприємств.
Iснуючi проблеми в економiчних вiдносинах України i Республiки Бiлорусь потребують їх адекватного вирiшення, вироблення довгострокової стратегiї взаємовигiдного економiчного спiвробiтництва, що i є метою цiєї Програми.
II. Мета i завдання Програми
Програма розроблена з метою здiйснення Україною i Республiкою Бiлорусь на довгостроковiй основi узгодженого комплексу заходiв, в тому числi нормативно-правових, по наданню державного сприяння розвитку взаємовигiдних економiчних i науково-технiчних зв'язкiв мiж двома країнами.
Для реалiзацiї цiєї мети Програма передбачає взаємодiю державних органiв України i Республiки Бiлорусь по наступних основних напрямках:
спiльний пошук шляхiв, якi забезпечують розвиток економiчного спiвробiтництва, спрямованого на зрiст економiк обох держав в iнтересах пiдвищення рiвня життя населення;
створення господарюючим суб'єктам стимулiв для росту виробництва, вкладення в його розвиток iнвестицiй, впровадження новiтнiх досягнень в областi науки i передових технологiй, пiдвищення якостi i конкурентоспроможностi продукцiї;
попередження, обмеження i призупинення монополiстичної дiяльностi i недобросовiсної конкуренцiї господарюючих суб'єктiв, якщо цi дiї ведуть до обмеження конкуренцiї;
спiвробiтництво в галузi ефективного вирiшення економiчних i науково-технiчних завдань iз застосуванням сучасних технологiй;
розвиток спiвробiтництва в галузi стандартизацiї, метрологiї, сертифiкацiї, спрощення процедур взаємного визнання результатiв робiт по сертифiкацiї. У процесi виконання Програми необхiдно вирiшити слiдуючi завдання:
зближення нормативно-правової бази в областi зовнiшньоекономiчної дiяльностi i податкової системи з метою їх адаптацiї до свiтових норм;
здiйснення заходiв щодо захисту нацiональних товаровиробникiв;
ефективне використання i розвиток транспортних комунiкацiй i зв'язку;
удосконалення платiжно-розрахункових i кредитно-фiнансових вiдносин;
створення умов для розвитку виробничої кооперацiї, взаємного iнвестування i створення транснацiональних фiнансово-промислових груп, спiльних пiдприємств, розвитку прикордонного економiчного спiвробiтництва;
створення надiйної системи страхування взаємних торгових, кредитних i iнвестицiйних ризикiв;
створення умов для здiйснення дiлових контактiв органiзацiй i пiдприємств рiзноманiтних форм власностi;
вiдновлення рiчкових перевезень рiчкою Днiпро з використанням українських портiв на Чорному морi, забезпечення пропуску через кордон транспортних засобiв з швидкопсувною продукцiєю з України.
III. Основнi напрямки економiчного спiвробiтництва i проведення економiчних реформ
До основних напрямкiв, по яких пропонується активiзацiя економiчного спiвробiтництва i проведення економiчних реформ, вiдносяться:
розробка i пiдписання мiжурядових угод щодо здiйснення конкурентної полiтики, заохоченню i взаємному захисту iнвестицiй, здiйснення пiдтримки пiдприємництва;
пiдготовка для внесення в законодавчi органи пропозицiй щодо можливого удосконалення законодавств обох держав по захисту прав споживачiв.
Сторони будуть розширювати контакти представникiв державних структур з метою:
удосконалення договiрно-правової бази;
створення на мiжрегiональному рiвнi механiзму координацiї дiй по фiнансовiй, майновiй i виробничо-технологiчнiй пiдтримцi та розвитку пiдприємництва, залученню внутрiшнiх i зовнiшнiх iнвестицiй;
розширення кооперацiї в застосуваннi прогресивних технологiй i випуску високоякiсної конкурентоспроможної продукцiї, створення спiльних пiдприємств;
вирiшення екологiчних проблем, в тому числi пов'язаних з лiквiдацiєю наслiдкiв аварiї на Чорнобильськiй АЕС;
полiпшення використання природних i людських ресурсiв, розвитку ринкової iнфраструктури, соцiально-економiчного розвитку регiонiв.
З метою створення взаємовигiдних умов для суб'єктiв господарювання обох держав, Сторони, з урахуванням мiжнародних норм, будуть гармонiзувати нормативно-правову базу в першу чергу в напрямку:
формування єдиного порядку здiйснення кооперованих поставок продукцiї, включаючи застосування непрямих податкiв;
створення мiждержавних фiнансово-промислових груп i iнших спiльних структур;
зближення нацiональних тарифiв на взаємнi транспортнi перевезення вантажiв i пасажирiв, а також на транзитне перевезення вантажiв, в тому числi транзит по трубопроводах через територiї держав, починаючи з 1999 року;
фiнансово-банкiвської дiяльностi.
IV. Координацiя структурних змiн в прiоритетних областях економiки
Координацiя структурних змiн в прiоритетних областях економiки передбачає узгодження основоположних пiдходiв до розробляємих в державах довгострокових Програм структурної перебудови в економiцi.
Основними стратегiчними орiєнтирами при цьому рахувати:
досягнення стабiлiзацiї виробництва i економiчного росту;
пiдвищення конкурентоздатностi продукцiї, розвиток експортного потенцiалу Сторiн.
При проведеннi глибокої якiсної перебудови наявного виробничого потенцiалу, яка зачiпає iнтереси обох держав, Сторонами будуть розглянутi пропозицiї щодо спiльного створення i розвитку структуроутворюючих виробництв, про шляхи i форми часткової участi в забезпеченнi цих виробництв необхiдними ресурсами, збереженнi виробничого профiлю пiдприємств, якi мають ключове значення в забезпеченнi економiчної безпеки України i Республiки Бiлорусь.
До таких виробництв насамперед вiдносяться сiльськогосподарське машинобудування, паливно-енергетичний комплекс, хiмiчна, легка i харчова промисловiсть.
Необхiдно далi розвивати намiченi тенденцiї довгострокового спiвробiтництва по наступних напрямках:
поставок енергоносiїв, продукцiї металургiйної, хiмiчної промисловостi, продовольства;
спiвробiтництва в галузi сiльськогосподарського машинобудування, транспорту, фармацевтичної, легкої i харчової промисловостi;
створення сервiсного обслуговування продукцiї українських i бiлоруських виробникiв.
З метою пiдвищення конкурентоспроможностi продукцiї, яка виробляється пiдприємствами цих галузей, передбачається розглянути можливостi збереження i розвитку найбiльш цiнних елементiв накопиченого науково-технiчного потенцiалу i використання його в iнтересах розвитку економiки обох держав, створення для власних товаровиробникiв прiоритетних умов для виробництва i збуту продукцiї на ринках України i Республiки Бiлорусь, сприяння росту платiжноспроможного попиту на продукцiю пiдприємств обох держав, захисту їх внутрiшнiх ринкiв вiд недобросовiсної конкуренцiї.
Дiєвим механiзмом проведення узгодженої структурної перебудови економiки України i Республiки Бiлорусь буде створення спiльних українсько-бiлоруських транснацiональних структур. Формування цих структур i, насамперед, в прiоритетних галузях i промислових комплексах (зокрема, сiльськогосподарське машинобудування), створює передумови для ефективного iнвестування, створення i розвитку рацiональних кооперацiйних зв'язкiв, нарощування експортного потенцiалу, реалiзацiї прогресивних структурних змiн в економiцi.
Мiждержавнi цiльовi комплекснi програми у вiдповiдностi з програмами структурної перебудови виробництв обох держав будуть передбачати проведення комплексу заходiв, якi направленi на перемiщення капiталу в найбiльш перспективнi сфери економiки, а також переорiєнтацiя неефективних, неконкурентоспроможних галузей i виробництв, з метою сприяння активiзацiї цiлеспрямованої структурної полiтики, забезпечення життєво важливих систем економiки, пiдвищення конкурентоспроможностi продукцiї, збереження науково-технiчного, виробничого та кадрового потенцiалiв.
В процесi здiйснення Програми будуть прийнятi дiйовi заходи щодо змiцнення i розвитку взаємовигiдної виробничої кооперацiї i прямих зв'язкiв мiж пiдприємствами України i Республiки Бiлорусь, якi направленi на збiльшення випуску прогресивних видiв продукцiї, ефективне комплексне використання сировинних ресурсiв.
V. Координацiя заходiв для вирiшення загальних соцiальних проблем
Програмою передбачається спiвробiтництво в соцiальнiй сферi i, в першу чергу, соцiального захисту, охорони здоров'я, спiльного подолання наслiдкiв Чорнобильської катастрофи.
В перiод реалiзацiї Програми буде здiйснюватись координацiя зусиль в розвитку взаємовигiдного спiвробiтництва в галузi охорони здоров'я i покращення санiтарно-епiдемiологiчого становища, виробництва лiкарських препаратiв i медичної технiки, у сферi пiдготовки висококвалiфiкованих кадрiв для рiзних галузей i обмiну спецiалiстами, вченими, аспiрантами, стажерами i студентами, а також в галузi культури i мистецтва, фiзичної культури, спорту, санаторно-курортної справи i туризму.
Розвиток туристичного спiвробiтництва передбачає поновлення i створення спiльних туристичних маршрутiв; введення єдиних стандартiв обслуговування; введення рiвнозначних туристичного податку i цiн на туристичнi послуги, спрощення прикордонних i митних процедур.
Подальше розширення одержить спiвробiтництво в галузi захисту i полiпшення стану навколишнього середовища, запобiгання транскордонних забруднень, рацiонального i ресурсозберiгаючого природокористування.
VI. Розвиток торгових вiдносин
Розвиток i поглиблення торгового спiвробiтництва мiж Україною i Республiкою Бiлорусь буде здiйснюватися з наступною лiбералiзацiєю дiючого мiж державами режиму вiльної торгiвлi, переходу на єдинi принципи стягнення непрямих податкiв у взаємнiй торгiвлi, удосконаленням системи розрахункiв, створенням клiмату взаємної довiри при здiйсненнi зовнiшньоекономiчної дiяльностi в цiлому.
З метою забезпечення тiсної взаємодiї всiх контрольних органiв на спiльному кордонi, створення сприятливих умов для руху транспортних засобiв, товарiв й пасажирiв, оптимiзацiї митного контролю передуватиме поступовий i послiдовний розвиток взаємодiї митних, правоохоронних, прикордонних та iнших органiв на основi двостороннiх регламентуючих документiв по наступних напрямках:
забезпечення свободи i недискримiнацiйних умов транзиту товарiв;
пiдвищення ефективностi митного контролю при транзитних перевезеннях;
створення спiльних робочих органiв i спецiальних програм по боротьбi з порушеннями митного законодавства, особливо у сферi припинення незаконних перевезень наркотикiв, зброї i боєприпасiв, вибухових i отруйних речовин, iнших матерiалiв, якi небезпечнi для здоров'я населення i навколишнього середовища;
удосконалення програмного забезпечення митної справи;
вироблення узгоджених пiдходiв щодо органiзацiї митного контролю за перемiщенням пiдакцизних товарiв;
удосконалення митного контролю при поставках продукцiї в рамках виробничої кооперацiї господарюючих суб'єктiв;
удосконалення митного контролю по вiдношенню до об'єктiв iнтелектуальної i промислової власностi;
розробка i проведення узгоджених заходiв на спiльному кордонi, спрямованих на прискорення i спрощення митного оформлення.
Органiзацiя i здiйснення торгових вiдносин мiж державами передбачає активний обмiн необхiдною статистичною iнформацiєю, i в першу чергу, спiвставлення даних по зовнiшнiй торгiвлi. Передбачається обмiн статистичними виданнями i публiкацiями, а також досвiдом проведення статистичних спостережень, переписiв, обстежень, узгодження принципiв формування статистики зовнiшньої торгiвлi.
Подальший розвиток повинно одержати мiжрегiональне спiвробiтництво прикордонних областей України i Республiки Бiлорусь, важливiшим напрямком якого стане створення сприятливих умов для соцiально-економiчного пiдйому цих територiй з урахуванням мiжрегiональних господарських зв'язкiв, що склалися ранiше, збереження звичаїв i духовних цiнностей населення, яке в них проживає.
VII. Механiзм реалiзацiї Програми
Реалiзацiя Програми буде здiйснюватися шляхом виконання державними органами i господарюючими суб'єктами України i Республiки Бiлорусь конкретних дiй, якi обумовленi у Програмi i Заходах до неї.
З метою виконання цiєї Програми в рамках спiльної Мiжурядової Українсько-Бiлоруської комiсiї з питань торговельно-економiчного спiвробiтництва створюється Координацiйна Рада по реалiзацiї Програми i робочi групи по головних роздiлах Програми.
Координацiйна Рада по реалiзацiї Програми (далi - КР) включає українську i бiлоруську частини, кожна з яких очолюється Головою i котрi призначаються головами урядiв Сторiн.
До складу КР входять керiвники робочих груп вiд української i бiлоруської Сторiн.
Засiдання КР проводяться по мiрi необхiдностi, але не рiдше одного разу в пiврiччя, по черзi в Українi i Республiцi Бiлорусь. Головує на засiданнi КР Голова вiд Сторони, яка приймає.
Головними функцiями КР є:
координацiя дiяльностi по реалiзацiї Програми в рамках нацiональних частин;
органiзацiя пiдготовки щорiчного Плану заходiв щодо реалiзацiї Програми на вiдповiдний рiк, який виноситься на засiдання Мiжурядової Українсько-Бiлоруської комiсiї з питань торговельно-економiчного спiвробiтництва;
органiзацiя пiдготовки проектiв мiжурядових угод з питань, пов'язаних з реалiзацiєю i координацiєю Програми;
пiдготовка до розгляду на засiданнях Мiжурядової Українсько-Бiлоруської комiсiї з питань торговельно-економiчного спiвробiтництва окремих проблем, пов'язаних з реалiзацiєю Програми, а також iншi функцiї, обумовленi регламентом КР. Регламент КР розглядається i затверджується на засiданнi КР.