.png)
СОРОК РЕКОМЕНДАЦIЙ
Групи з розробки фiнансових заходiв боротьби з
вiдмиванням грошей
(FATF)
Вступ
Методи i способи вiдмивання грошей змiнюються вiдповiдно до розвитку контрзаходiв. Останнiми роками Група з розробки фiнансових заходiв боротьби з вiдмиванням грошей (FATF)1 виявляла дедалi складнiшi комбiнацiї способiв, зокрема такi, як активiзацiя використання юридичних осiб для приховання справжньої власностi i контролю за доходами, одержаними злочинним шляхом, та активiзацiя використання професiоналiв для надання консультацiй i сприяння у вiдмиваннi кримiнальних доходiв. Цi фактори, що поєднуються з досвiдом, набутим у країнах i на територiях, якi не спiвпрацюють у сферi запобiгання та протидiї легалiзацiї (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, а також ряд нацiональних та мiжнародних iнiцiатив зумовили перегляд i перевiрку Сорок Рекомендацiй FATF з метою посилення протидiї вiдмиванню грошей i фiнансуванню тероризму в нових умовах. Нинi FATF закликає всi країни вжити необхiдних заходiв для приведення їх нацiональних систем стосовно боротьби з вiдмиванням доходiв, одержаних злочинним шляхом, i фiнансуванням тероризму у вiдповiднiсть з новими рекомендацiями FATF та ефективного їх здiйснення.
_______________
1 FATF - мiжурядовий орган,
який визначає стандарти та розробляє полiтику з
метою боротьби з вiдмиванням грошей та
фiнансуванням тероризму. На сьогоднi до його
складу входить 33 члени: 31 країна та 1 уряд, 2
мiжнароднi органiзацiї, а також понад 20
спостерiгачiв: 5 регiональних органiв FATF та бiльше
як 15 iнших мiжнародних органiзацiй або органiв.
Перелiк усiх членiв та спостерiгачiв можна знайти
на сайтi: http://www.fatf-gafi.org/members_en.htm.
Процес перегляду Сорок Рекомендацiй, який проводився з метою вищезгаданої перевiрки, був широким, вiдкритим для членiв FATF, не членiв цiєї органiзацiї, спостерiгачiв, фiнансового та iнших секторiв заiнтересованих сторiн. Цей консультацiйний процес дав змогу накопичити великий обсяг iнформацiї, яку було повнiстю враховано в процесi перегляду.
Переглянутi Сорок Рекомендацiй застосовуються не тiльки до вiдмивання грошей, а й до фiнансування тероризму, i разом з Вiсьмома Спецiальними Рекомендацiями з боротьби з фiнансуванням тероризму створюють розширену, вичерпну i послiдовну структуру заходiв у боротьбi з вiдмиванням грошей i фiнансуванням тероризму. FATF визнає, що країни мають рiзнi правовi та фiнансовi системи, а отже, не можуть вживати iдентичних заходiв для досягнення спiльної мети, особливо що стосується деталей. Тому Рекомендацiями встановлюється мiнiмум стандартiв для iмплементацiї рiшення вiдповiдно до умов країни i конституцiйних рамок. Рекомендацiями охоплюються усi заходи, якi повиннi вживатися в межах системи кримiнальної юстицiї i регулятивної системи, а також превентивнi заходи для фiнансових установ та деяких iнших пiдприємств i сфер дiяльностi, а також у сферi мiжнародного спiвробiтництва.
Базовi Сорок Рекомендацiй FATF були розробленi у 1990 роцi як iнiцiатива щодо боротьби з протиправним використанням фiнансових систем особами, якi вiдмивають грошi, одержанi вiд реалiзацiї наркотикiв. У 1996 роцi Рекомендацiї вперше були переглянутi з метою вiдображення типiв вiдмивання грошей, якi змiнюються. Сорок Рекомендацiй у редакцiї 1996 року були схваленi бiльш як 130 країнами i є мiжнародним стандартом у сферi боротьби з вiдмиванням грошей.
У жовтнi 2001 року FATF поширила свiй мандат на питання фiнансування тероризму i зробила важливий крок, пiдготувавши Вiсiм Спецiальних Рекомендацiй щодо боротьби з фiнансуванням тероризму. Цi Рекомендацiї мiстять комплекс заходiв, метою яких є протидiя фiнансуванню терористичних актiв та терористичних органiзацiй, i доповнюють Сорок Рекомендацiй2.
______________
2 Сорок Рекомендацiй та
Вiсiм Спецiальних Рекомендацiй FATF були визнанi
Мiжнародним валютним фондом та Свiтовим банком як
мiжнароднi стандарти боротьби з вiдмиванням
грошей та фiнансуванням тероризму.
Основним елементом у боротьбi з вiдмиванням грошей i фiнансуванням тероризму є необхiднiсть монiторингу систем країн на предмет їх вiдповiдностi вимогам мiжнародних стандартiв. Взаємна оцiнка, проведена FATF та вiдповiдними регiональними органiзацiями стосовно розробки фiнансових заходiв боротьби з вiдмиванням грошей, а також оцiнки, проведенi Мiжнародним валютним фондом та Свiтовим банком, є надзвичайно необхiдним механiзмом забезпечення ефективної iмплементацiї Рекомендацiй FATF всiма країнами.
A. Правовi системи
Змiст кримiнального злочину "вiдмивання грошей"
1. Країни повиннi встановити карне переслiдування за вiдмивання грошей на основi Конвенцiї ООН проти незаконного обiгу наркотичних засобiв та психотропних речовин 1988 р. (Вiденська конвенцiя) та Конвенцiї ООН проти транснацiональної органiзованої злочинностi 2000 р. (Палермська конвенцiя).
Країни повиннi застосовувати поняття злочину "вiдмивання грошей" до всiх серйозних злочинiв з метою охоплення якомога ширшого спектру предикативних злочинiв. Предикативнi злочини можуть описуватися шляхом посилання на всi злочини чи на порiг, пов'язаний з категорiєю серйозних злочинiв або з таким видом покарання, як ув'язнення, встановлене за предикативний злочин (пороговий пiдхiд), чи на перелiк предикативних злочинiв, або шляхом поєднання цих пiдходiв.
Якщо країни застосовують пороговий пiдхiд, предикативнi злочини повиннi принаймнi включати в себе всi злочини, якi вважаються серйозними вiдповiдно до свого нацiонального законодавства, або включати в себе злочини, якi караються таким максимальним покаранням, як позбавлення волi строком бiльш як один рiк, або для тих країн, якi мають мiнiмальний порiг для злочинiв, встановлений правовою системою, предикативнi злочини повиннi включати в себе всi злочини, що караються таким мiнiмальним покаранням, як позбавлення волi строком бiльш як на шiсть мiсяцiв.
Незалежно вiд того, який пiдхiд застосовується до встановлення предикативних злочинiв, кожна країна повинна принаймнi включити до них номенклатуру злочинiв у рамках кожної з визначених категорiй злочинiв3.
_______________
3 Див. термiн "визначенi
категорiї злочинiв" у Глосарiї.
Предикативними злочинами для цiлей вiдмивання грошей вважається також дiяння, яке мало мiсце в iншiй країнi, є злочином у такiй країнi i яке вважалося б предикативним злочином, якби воно мало мiсце в країнi. Країни можуть передбачити, що єдиною умовою є те, що таке дiяння вважалося б предикативним злочином, якби воно мало мiсце в країнi.
Країни можуть передбачити, що поняття злочину "вiдмивання грошей" не застосовується до осiб, якi скоїли предикативний злочин, якщо цього вимагають фундаментальнi принципи їх внутрiшньодержавного законодавства.
2. Країни повиннi забезпечити:
a) намiр i вiдомостi, якi вимагаються для доведення факту злочину "вiдмивання грошей", повиннi вiдповiдати стандартам, встановленим Палермською i Вiденською конвенцiями, включаючи концепцiю, що такий психiчний стан може встановлюватися за об'єктивними фактичними обставинами;
b) кримiнальна вiдповiдальнiсть, а там, де це неможливо, цивiльна та адмiнiстративна вiдповiдальнiсть, повинна поширюватися на юридичних осiб. Це не повинно перешкоджати паралельному кримiнальному, цивiльному або адмiнiстративному переслiдуванню юридичних осiб у країнах, де iснують такi форми вiдповiдальностi. До юридичних осiб можуть застосовуватися ефективнi, пропорцiйнi та переконливi санкцiї. Такi заходи не повиннi впливати на кримiнальну вiдповiдальнiсть фiзичних осiб.
Тимчасовi заходи i конфiскацiя
3. Країни повиннi вжити заходiв, аналогiчних наведеним у Вiденськiй та Палермськiй конвенцiях, включаючи законодавчi, якi можуть бути необхiдними для надання компетентним органам цих країн повноваження на конфiскацiю вiдмитої власностi, доходiв, одержаних у результатi злочинних дiй з вiдмивання грошей або предикативного злочину, засобiв, що використовувалися або iснував намiр їх використання для вчинення цих злочинiв, або майна вiдповiдної вартостi, за умови, що не порушується право добровiльної допомоги третiх осiб.
До таких заходiв необхiдно включити повноваження на:
a) установлення, виявлення та оцiнку майна, яке пiдлягає конфiскацiї;
b) здiйснення тимчасових заходiв, таких як заморожування та арешт для запобiгання будь-яким операцiям з майном, його передачею або позбавленням вiд нього;
c) здiйснення заходiв, якi запобiгають або анулюють дiї, що впливають на здатнiсть держави одержувати власнiсть, яка пiдлягає конфiскацiї;
d) здiйснення будь-яких вiдповiдних заходiв з розслiдування.
Країни можуть розглянути можливiсть вжиття заходiв, якими дозволяється конфiскацiя таких доходiв або засобiв без кримiнального засудження або якими вимагається вiд правопорушника пiдтвердити законне походження власностi, що iнакше пiдлягає конфiскацiї, тiєю мiрою, наскiльки це вiдповiдає принципам їх нацiонального законодавства.
B. Заходи, що повиннi вживатися фiнансовими установами та пiдприємствами у нефiнансових сферах дiяльностi для запобiгання вiдмиванню грошей i фiнансування тероризму
4. Країни забезпечують, щоб закони про збереження фiнансовими установами таємницi не перешкоджали виконанню рекомендацiй FATF.
Правила обачливостi щодо клiєнтiв i ведення облiку
5. Фiнансовi установи не повиннi вiдкривати анонiмнi рахунки або рахунки на явно фiктивнi iмена.
Фiнансовi установи повиннi ставитися до клiєнтiв з обачливiстю, включаючи iдентифiкацiю та перевiрку особи клiєнтiв у разi:
встановлення дiлових вiдносин;
проведення окремих операцiй: (i) що перевищують вiдповiдний визначений порiг, або (ii) грошових переказiв за обставин, описаних у Пояснювальнiй записцi до Спецiальної Рекомендацiї 7;
iснування пiдозри у вiдмиваннi грошей або фiнансуваннi тероризму або сумнiвiв фiнансової установи у достовiрностi чи достатностi попередньо отриманої iнформацiї про iдентифiкацiю клiєнта.
Правила обачливостi щодо клiєнтiв (ПОК), яких слiд додержуватися:
a) iдентифiкацiя клiєнта i перевiрка особи клiєнта з використанням надiйних документiв, даних чи iнформацiї, одержаних з незалежних джерел4;
_______________
4 Надiйнi документи, данi чи
iнформацiя, одержанi з незалежних джерел, далi у
текстi називаються "iдентифiкацiйнi данi". * До
рекомендацiй, позначених знаком "*", даються
пояснювальнi примiтки.
b) визначення вигодоодержувача i вжиття вiдповiдних заходiв для перевiрки його особи таким чином, щоб фiнансова установа була переконана в тому, що вона знає, хто є вигодоодержувачем. Для юридичних осiб та органiзацiй фiнансовi установи повиннi вживати розумних заходiв для виявлення власника та керiвної структури клiєнта;
c) одержання iнформацiї про мету i передбачену природу дiлових вiдносин;
d) вжиття постiйних заходiв обачливостi щодо дiлових вiдносин i спостереження за операцiями, що вiдбуваються у процесi таких вiдносин з метою забезпечення вiдповiдностi операцiй, що проводяться, наявнiй в установi iнформацiї про клiєнта, його бiзнес i характер ризику, включаючи у разi потреби джерела коштiв.
Фiнансовi установи повиннi застосовувати кожен iз заходiв ПОК, визначених у пунктах "a" - "d", але можуть визначати, якою мiрою їх застосовувати залежно вiд ступеня ризику, пов'язаного з типом клiєнта, дiлових вiдносин та операцiй. Заходи, що застосовуються, повиннi вiдповiдати будь-яким рекомендацiям компетентних органiв. До категорiї операцiй з високим ризиком фiнансовi установи застосовують жорсткiшi правила обачливостi. За певних обставин країни можуть вирiшити, щоб фiнансовi установи застосовували скороченi або спрощенi заходи до операцiй з низьким ризиком їх використання з метою вiдмивання грошей.
Фiнансовi установи повиннi перевiрити особу клiєнта i вигодоодержувача до або пiд час встановлення дiлових вiдносин чи проведення операцiй для непостiйних клiєнтiв. Країни можуть дозволяти фiнансовим установам проводити перевiрку пiсля встановлення дiлових вiдносин тодi, коли це доречно з точки зору доцiльностi, у випадках, коли ризики вiдмивання грошей ефективно контролюються i коли це необхiдно, щоб не перешкоджати нормальному веденню бiзнесу.
Якщо фiнансова установа не може виконувати вимоги пунктiв "a" - "c", вона повинна вiдмовити у вiдкриттi рахунку, започаткуваннi дiлових вiдносин чи здiйсненнi операцiї або припинити дiловi вiдносини та розглянути питання про можливiсть повiдомлення про сумнiвну операцiю стосовно такого клiєнта.
Цi вимоги застосовуються до всiх нових клiєнтiв, хоча фiнансовi установи застосовують їх також до iснуючих клiєнтiв виходячи iз значущостi та ризику i повиннi своєчасно застосовувати правила обачливостi до таких вiдносин.
6. Фiнансовi установи повиннi на додаток до звичайних правил обачливостi стосовно полiтичних дiячiв:
a) створити вiдповiдну систему управлiння ризиками з метою визначення, яких осiб вiдносити до полiтичних дiячiв;
b) одержати схвалення вищого керiвництва на встановлення дiлових вiдносин з такими клiєнтами;
c) вживати заходiв для визначення джерел збагачення та джерел фiнансування;
d) проводити постiйний монiторинг дiлових вiдносин.
7. Фiнансовi установи повиннi стосовно закордонних кореспондентських банкiвських послуг та iнших подiбних вiдносин на додаток до звичайних правил обачливостi:
a) збирати достатню iнформацiю про установу-респондента для повного розумiння характеру її дiяльностi та визначити за допомогою доступної для громадськостi iнформацiї репутацiю установи та якiсть здiйснення нагляду, включаючи iнформацiю щодо того, чи була установа предметом розслiдування або акцiєю регулятивного органу з питань вiдмивання грошей або фiнансування тероризму;
b) оцiнювати якiсть контролю установи-респондента за вiдмиванням грошей та фiнансуванням тероризму;
c) одержати схвалення вищого керiвництва перед встановленням нових кореспондентських вiдносин;
d) документувати вiдповiднi повноваження кожної установи;
e) стосовно "платежiв за рахунками" переконатися, що банк-респондент перевiрив особу та застосував правила обачливостi до клiєнта шляхом прямого доступу до рахункiв кореспондента та здатний надати вiдповiдну iнформацiю щодо iдентифiкацiї клiєнта на запит банку-кореспондента.
8. Фiнансовi установи повиннi придiляти особливу увагу загрозi проведення операцiй з вiдмивання грошей, яка з'являється унаслiдок появи i розробки нових технологiй, що можуть сприяти анонiмностi, i повиннi у разi необхiдностi здiйснювати заходи, спрямованi на запобiгання їх використанню у схемах вiдмивання грошей. Зокрема, вiд фiнансових установ необхiдно вимагати здiйснення процедур i полiтики, спрямованих на окремi ризики, пов'язанi з дiловими вiдносинами або операцiями, якi вiдбуваються не безпосередньо.
9. Країни можуть дозволити фiнансовим установам доручати посередникам або iншим третiм сторонам застосовувати ПОК згiдно з пунктами "a" - "c" або провадити дiяльнiсть за умови, що додержуються наведенi нижче критерiї. Якщо таке дозволяється, остаточна вiдповiдальнiсть за визначення i перевiрку особи клiєнта лежить на фiнансовiй установi, яка дає такi доручення третiй сторонi.
Критерiї, яких необхiдно додержуватися:
a) фiнансова установа, покладаючись на третю сторону, повинна одразу одержати необхiдну iнформацiю щодо пунктiв "a" - "c" ПОК. Фiнансовi установи повиннi вжити вiдповiдних заходiв, щоб переконатися, що копiї iдентифiкацiйної iнформацiї та iнша вiдповiдна документацiя стосовно вимог ПОК буде надаватися третьою стороною на запит без зволiкання;
b) фiнансова установа повинна переконатися, що третя сторона пiдпадає пiд регулювання та нагляд i вживає заходiв з метою додержання вимог ПОК вiдповiдно до Рекомендацiй 5 i 10.
Кожна країна сама визначає, в яких країнах може знаходитися третя сторона, яка задовольняє встановленим умовам, на пiдставi наявної iнформацiї про країни, якi не застосовують або неадекватно застосовують Рекомендацiї FATF.
10. Фiнансовi установи повиннi зберiгати протягом п'яти рокiв усi необхiднi облiковi документи стосовно внутрiшнiх i мiжнародних операцiй, на основi яких вони матимуть змогу оперативно вiдповiдати на запити про iнформацiю, що надходять вiд компетентних органiв. Обсяг цих документiв повинен бути достатнiм для того, щоб простежити хiд окремої операцiї (включаючи суми i тип валюти, якщо таке мало мiсце) i таким чином в разi необхiдностi надавати правоохоронним органам докази щодо переслiдування осiб, якi звинувачуються у кримiнальних дiях.
Вiд фiнансових установ необхiдно вимагати збереження документiв, якi стосуються iдентифiкацiйних даних, отриманих унаслiдок застосування ПОК щодо клiєнтiв (наприклад копiї iдентифiкацiйних документiв - паспортiв, посвiдчень особи, прав водiя або аналогiчних документiв), облiкових документiв за банкiвськими рахунками i дiлової кореспонденцiї протягом не менш як п'яти рокiв пiсля припинення дiлових вiдносин.
Iдентифiкацiйнi данi та данi про операцiї надаються внутрiшнiм компетентним органам країни, якi мають вiдповiднi повноваження.
11. Фiнансовi установи повиннi звертати особливу увагу на всi складнi, надзвичайно великi операцiї, на всi незвичнi схеми проведення операцiй, де не можна простежити очевидну економiчну або законну кiнцеву мету. Необхiдно перевiряти наскiльки це можливо змiст i цiлi таких операцiй i отриманi висновки оформлювати у письмовiй формi, щоб компетентнi органи та аудитори могли ними користуватися.
12. Вимоги ПОК та вимоги щодо ведення облiку, викладенi у Рекомендацiях 5, 6 та 8 - 11, застосовуються до визначених нефiнансових пiдприємств та сфер дiяльностi у таких випадках:
a) до казино - коли клiєнти задiянi у фiнансових операцiях, якi здiйснюються на суму, що дорiвнює вiдповiдному встановленому порогу або перевищує його;
b) до агентiв з питань нерухомостi - коли вони задiянi у фiнансових операцiях своїх клiєнтiв стосовно купiвлi або продажу нерухомостi;
c) до торговцiв дорогоцiнними металами та дорогоцiнним камiнням - коли вони залученi до будь-якої операцiї з готiвковою, яка здiйснюється на суму, що дорiвнює вiдповiдному встановленому порогу або перевищує його;
d) до юристiв, нотарiусiв, iнших незалежних професiоналiв у правовiй сферi, бухгалтерiв, коли вони подають допомогу у плануваннi або здiйсненнi операцiй для свого клiєнта стосовно таких дiй:
купiвлi - продажу нерухомостi;
управлiння грошима, цiнними паперами або iншими активами клiєнта;
управлiння банкiвським, ощадним рахунком або рахунком з цiнними паперами;
органiзацiї здiйснення внескiв для створення, дiяльностi або управлiння компанiями;
створення, дiяльностi або управлiння юридичними особами чи компанiями, а також купiвлi i продажу об'єктiв пiдприємницької дiяльностi;
e) до трастiв i посередникiв, що надають послуги компанiям, коли вони здiйснюють фiнансовi операцiї для клiєнта стосовно видiв дiяльностi, зазначених у Глосарiї.
Повiдомлення про пiдозрiлi операцiї та вiдповiднiсть вимогам
13. Якщо фiнансова установа пiдозрює або має достатнi пiдстави пiдозрювати, що кошти є результатом кримiнальної дiяльностi або пов'язанi з фiнансуванням тероризму, необхiдно встановити вимогу (безпосередньо у законодавствi або у пiдзаконному актi) щодо негайного повiдомлення про свої пiдозри пiдроздiлу фiнансової розвiдки (ПФР).
14. Фiнансовим установам, їх керiвникам, посадовим особам та працiвникам необхiдно:
a) надавати визначений нормативними актами юридичний захист вiд кримiнальної або цивiльної вiдповiдальностi у зв'язку з порушенням будь-яких обмежень щодо розкриття iнформацiї, обумовлених контрактом або будь-якими законодавчими, нормативними чи адмiнiстративними положеннями, якщо вони добросовiсно доводять свої пiдозри до вiдома пiдроздiлу фiнансової розвiдки, навiть за умови, що вони не знали точно, з якими саме кримiнальними дiями пов'язана операцiя, а також незалежно вiд того, чи такi кримiнальнi дiї насправдi мали мiсце;
b) заборонити згiдно iз законом розголошення факту повiдомлення ПФР про пiдозрiлу операцiю або пов'язану з цим iнформацiю.
15. Фiнансовi установи розробляють програми протидiї вiдмиванню грошей та фiнансуванню тероризму. Цi програми повиннi передбачати:
a) формування внутрiшньої полiтики, розроблення процедур та важелiв контролю, включаючи покладання функцiй щодо забезпечення такого контролю на осiб з числа керiвникiв, а також здiйснення адекватних процедур перевiрки для того, щоб переконатися у повнiй вiдповiдностi особи, яка приймається на роботу до установи, встановленим вимогам;
b) постiйну органiзацiю програм пiдготовки службовцiв;
c) заходи аудиторського характеру з метою перевiрки системи роботи установи.
16. Вимоги, визначенi в Рекомендацiях 13 - 15 та 21, застосовуються до всiх визначених нефiнансових пiдприємств та сфер дiяльностi у таких випадках:
a) юристи, нотарiуси, iншi незалежнi фахiвцi у правовiй сферi та бухгалтери повиннi повiдомляти про пiдозрiлi операцiї, якщо вони задiянi у фiнансовiй операцiї вiд iменi або за дорученням клiєнта, стосовно дiяльностi, визначеної в пунктi "d" Рекомендацiї 12. Країнам рекомендується поширювати вимоги щодо повiдомлення i на iншi професiйнi заняття бухгалтерiв, включаючи аудит;
b) торговцi дорогоцiнними металами i дорогоцiнним камiнням повиннi повiдомляти про пiдозрiлi операцiї, якщо вони здiйснюють будь-якi операцiї з готiвкою з клiєнтами на суму, що дорiвнює або перевищує вiдповiдний визначений порiг;
c) трасти i посередники, що надають послуги компанiям, повиннi повiдомляти про пiдозрiлi операцiї, якщо вiд iменi або за дорученням клiєнта вони задiянi в операцiї стосовно дiяльностi, визначеної в пунктi "e" Рекомендацiї 12.
Вiд юристiв, нотарiусiв, iнших незалежних фахiвцiв у правовiй сферi та бухгалтерiв, якi провадять незалежну професiйну дiяльнiсть, не вимагається повiдомляти про свої пiдозри, якщо вiдповiдна iнформацiя була одержана за обставин, коли вони повиннi забезпечувати охорону службової таємницi, або завдяки правовим професiйним перевагам.
Iншi заходи запобiгання та протидiї операцiям з легалiзацiї (вiдмивання) грошей та фiнансуванню тероризму
17. Країни повиннi забезпечити застосування ефективних, адекватних та дiєвих санкцiй (кримiнальнi, цивiльнi або адмiнiстративнi) до фiзичних або юридичних осiб, якi не виконують вимог щодо боротьби з вiдмиванням грошей або фiнансуванням тероризму.
18. Країни не повиннi дозволяти створення або продовження роботи банкiв-оболонок. Фiнансовим установами слiд вiдмовлятися вiд вступу в кореспондентськi банкiвськi вiдносини з банками-оболонками або вiд продовження таких вiдносин. Фiнансовi установи повиннi також вживати запобiжних заходiв, щоб уникати встановлення кореспондентських банкiвських вiдносин з iноземними фiнансовими установами, якi дозволяють використання своїх рахункiв банками-оболонками.
19. Країни повиннi розглянути можливiсть:
a) здiйснення заходiв з виявлення або вiдстеження перевезень готiвки та обiгових грошово-кредитних документiв на пред'явника через кордони за умови виконання жорстких правил щодо належного використання iнформацiї та недопущення будь-яких обмежень свободи перемiщення капiталiв;
b) застосування i корисностi системи, на основi якої банки та iншi фiнансовi установи i посередники повiдомляли б про всi внутрiшнi та мiжнароднi валютнi операцiї, сума яких перевищує певний фiксований порiг, нацiональному центральному органу з комп'ютеризованою базою даних, якi можуть надаватися для розслiдування справ, пов'язаних з вiдмиванням грошей або фiнансуванням тероризму, у розпорядження компетентних органiв за умови виконання жорстких правил щодо належного використання iнформацiї.
20. Країни повиннi розглянути можливiсть застосування Рекомендацiй FATF до iнших пiдприємств та сфер дiяльностi, якi можуть бути задiянi у вiдмиваннi грошей або фiнансуваннi тероризму.
Країни повиннi сприяти загальному подальшому удосконаленню сучасних i надiйних методiв регулювання фiнансових операцiй, що можуть використовуватися для вiдмивання меншою мiрою.
Заходи, яких слiд вживати щодо країн, якi не виконують або недостатньо виконують Рекомендацiї FATF
21. Фiнансовi установи повиннi придiляти особливу увагу дiловим стосункам i операцiям з особами, в тому числi компанiями та фiнансовими установами, з країн, де Рекомендацiї FATF не застосовуються або застосовуються недостатньою мiрою. У кожному випадку, коли цi операцiї не мають очевидної економiчної або законної мети, пiдстави та цiлi їх проведення повиннi бути максимально ретельно перевiренi, одержана iнформацiя, зафiксована у письмовiй формi, надаватися для допомоги компетентним органам. Якщо така країна не застосовує або застосовує недостатньою мiрою Рекомендацiї FATF, iншi країни повиннi мати можливiсть застосовувати вiдповiднi контрзаходи.
22. Фiнансовi установи повиннi забезпечити застосування вищезазначених пiдходiв також до роботи своїх вiддiлень i закордонних дочiрнiх компанiй, в яких вони володiють бiльшiстю акцiй, особливо в тих країнах, де цi Рекомендацiї не застосовуються або застосовуються недостатньою мiрою, в тих межах, у яких це можливо з огляду на мiсцеве законодавство i нормативнi акти. У тих випадках, коли застосування цих Рекомендацiй заборонено законодавством та нормативними актами такої країни, фiнансовi установи повиннi iнформувати компетентнi органи тiєї країни, де розташоване центральне вiддiлення установи, про неможливiсть застосування Рекомендацiй FATF.
Регулювання та нагляд
23. Країни повиннi забезпечити адекватне регулювання дiяльностi фiнансових установ i нагляд за їх дiяльнiстю, а також ефективне впровадження цими установами Рекомендацiй FATF. Компетентнi органи вживають необхiдних правових або регулятивних заходiв, щоб запобiгти ситуацiї, коли злочинцi або їх партнери стають власниками чи вигодоодержувачами значної або контрольної частини активiв у фiнансових установах, або коли вони беруть участь в управлiннi фiнансовими установами.
Щодо фiнансових установ, якi пiдпадають пiд дiю Основних принципiв, необхiдно застосовувати з метою обачливостi регулятивнi та наглядовi заходи, якi також пов'язанi з боротьбою з вiдмиванням грошей, у такому порядку, як це робиться для цiлей боротьби з вiдмиванням грошей i фiнансуванням тероризму.
Iншi фiнансовi установи повиннi отримати лiцензiю, або бути зареєстрованими i пiдпадати пiд вiдповiдне регулювання, або бути об'єктом нагляду в цiлях боротьби з вiдмиванням грошей, зважаючи на ризик вiдмивання грошей або фiнансування тероризму у вiдповiдному секторi. Пiдприємства, якi надають послуги з переказування грошей чи цiнностей, обмiну валюти чи грошей, повиннi щонайменше мати лiцензiю або реєструватися та бути об'єктом ефективної системи монiторингу з метою гарантування дотримання нацiональних вимог у сферi боротьби з вiдмиванням грошей та фiнансуванням тероризму.
24. До визначених нефiнансових пiдприємств та сфер дiяльностi повиннi застосовуватися регулятивнi i наглядовi заходи, зокрема:
a) до казино - всеосяжний регулятивний i наглядовий режим, який забезпечує ефективне впровадження ними необхiдних заходiв протидiї вiдмиванню грошей i фiнансуванню тероризму, у тому числi:
казино повиннi мати лiцензiю;
компетентнi органи повиннi вживати необхiдних правових або регулятивних заходiв для запобiгання перетворенню злочинцiв або їх партнерiв у власникiв або вигодоодержувачiв значної чи контрольної частки активiв, взяттю участi в управлiннi чи керiвництвi казино;
компетентнi органи повиннi забезпечити ефективний нагляд за казино щодо дотримання ними зобов'язань щодо боротьби з вiдмиванням грошей;
b) країни повиннi забезпечити, щоб iншi категорiї визначених нефiнансових пiдприємств i сфер дiяльностi були об'єктом ефективної системи монiторингу та забезпечити їх вiдповiднiсть вимогам у сферi боротьби з вiдмиванням грошей та фiнансуванням тероризму. Це повинно забезпечуватися з урахуванням чутливостi до ризикiв i може здiйснюватися виконавчою владою або вiдповiдною саморегулiвною органiзацiєю, якщо така органiзацiя може гарантувати, що її члени виконують свої зобов'язання щодо боротьби з вiдмиванням грошей та фiнансуванням тероризму.
25. Компетентнi органи повиннi розробити методичнi рекомендацiї та надавати iнформацiю, яка допоможе фiнансовим установам та визначеним нефiнансовим пiдприємствам i сферам дiяльностi застосовувати нацiональнi заходи боротьби з вiдмиванням грошей i фiнансуванням тероризму, зокрема щодо виявлення та повiдомлення про пiдозрiлi операцiї.
C. Iнституцiйнi та iншi заходи, здiйснення яких необхiдне для боротьби з вiдмиванням грошей i фiнансуванням тероризму
Компетентнi органи, їх повноваження i ресурси
26. Країни повиннi створити пiдроздiли фiнансової розвiдки, якi є нацiональними центрами для одержання (i, якщо це дозволено, запиту), аналiзу i передачi повiдомлень про пiдозрiлi операцiї та iншої iнформацiї щодо потенцiйного вiдмивання грошей або фiнансування тероризму. Фiнансова розвiдка повинна мати доступ, безпосереднiй чи неопосередкований, на регулярнiй основi до фiнансової, адмiнiстративної та правоохоронної iнформацiї, яка їй необхiдна для належного виконання своїх функцiй, включаючи аналiз повiдомлень про пiдозрiлi операцiї.
27. Країни повиннi забезпечити вiдповiдальнiсть, визначених правоохоронних органiв за розслiдування стосовно вiдмивання грошей i фiнансування тероризму. Країнам рекомендується пiдтримувати i удосконалювати наскiльки це можливо спецiальнi технологiї, придатнi для розслiдування вiдмивання грошей, такi як контрольована доставка, таємнi операцiї тощо. Країнам також рекомендується використовувати iншi ефективнi механiзми, такi як використання постiйних або тимчасових груп, якi спецiалiзуються на розслiдуваннi активiв, та спiльнi розслiдування з вiдповiдними компетентними органами iнших країн.
28. Пiд час проведення розслiдувань стосовно вiдмивання грошей i вiдповiдних предикативних злочинiв компетентнi органи повиннi мати можливiсть одержувати документи та iнформацiю для використання у таких розслiдуваннях, судовому переслiдуваннi та пов'язаних з цим дiях. Сюди необхiдно включити повноваження на використання обов'язкових заходiв для одержання документiв, якi знаходяться у фiнансових установах та у iнших осiб, на обшук осiб та примiщень та на накладення арешту i одержання доказiв.
29. Органи, що здiйснюють нагляд, повиннi мати адекватнi повноваження для проведення монiторингу вiдповiдностi фiнансових установ вимогам щодо боротьби з вiдмиванням грошей та фiнансуванням тероризму, включаючи проведення перевiрок. Цим органам повиннi бути наданi повноваження вимагати вiд фiнансових установ надання будь-якої iнформацiї, що має вiдношення до монiторингу такої вiдповiдностi, та накладати адекватнi адмiнiстративнi санкцiї за невiдповiднiсть таким вимогам.
30. Країни повиннi надавати своїм компетентним органам, задiяним у боротьбi з вiдмиванням грошей i фiнансуванням тероризму, достатнi фiнансовi, людськi та технiчнi ресурси. Країни повиннi встановити процедури, якi гарантуватимуть сумлiнне виконання обов'язкiв персоналом таких органiв.
31. Країни повиннi забезпечити наявнiсть ефективних механiзмiв для спiвпрацi органiв, якi визначають полiтику пiдроздiлу фiнансової розвiдки, правоохоронних органiв та органiв нагляду, а також для координацiї у разi потреби їх дiяльностi в межах країни з питань протидiї вiдмиванню грошей i фiнансуванню тероризму.
32. Країни повиннi надати своїм компетентним органам можливiсть оцiнювати ефективнiсть їх систем боротьби з вiдмиванням грошей i фiнансуванням тероризму шляхом ведення всеохоплюючої статистики з вiдповiдних питань, зокрема щодо отриманих та надiсланих повiдомлень про пiдозрiлi операцiї; про розслiдування, переслiдування та вироки стосовно вiдмивання грошей i фiнансування тероризму; про заморожену, арештовану i конфiсковану власнiсть; про взаємну правову допомогу або iншi мiжнароднi запити про спiвробiтництво.
Прозорiсть юридичних осiб i трастiв
33. Країни повиннi вживати заходiв для запобiгання незаконному використанню юридичних осiб в цiлях вiдмивання грошей, а також забезпечити компетентним органам своєчасне надання адекватної iнформацiї про вигодоодержувачiв та контроль щодо юридичних осiб або надання своєчасного доступу до цiєї iнформацiї. Зокрема, країни, в яких юридичнi особи мають право випускати акцiї на пред'явника, повиннi вживати вiдповiдних заходiв для гарантування того, що вони не використовуються з метою вiдмивання грошей, та повиннi бути здатними довести достатнiсть таких заходiв. Країни можуть розглянути доцiльнiсть вжиття заходiв для фiнансових установ, що взяли на себе зобов'язання вiдповiдно до Рекомендацiї 5, щодо полегшення виявлення вигодоодержувача та контролю.
34. Країни повиннi вживати заходiв для запобiгання незаконному використанню трастiв з метою вiдмивання грошей. Зокрема, країни повиннi забезпечити компетентним органам своєчасне надання адекватної iнформацiї про трасти, у тому числi про засновникiв, членiв правлiння та вигодоодержувачiв, або надання своєчасного доступу до цiєї iнформацiї. Країни можуть розглянути доцiльнiсть вжиття заходiв для фiнансових установ, що взяли на себе зобов'язання вiдповiдно до Рекомендацiї 5, щодо полегшення виявлення вигодоодержувача та контролю.
D. Мiжнародне спiвробiтництво
35. Кожна країна повинна негайно здiйснити кроки для того, щоб iмплементувати Вiденську конвенцiю, Палермську конвенцiю та Мiжнародну конвенцiю ООН про боротьбу з фiнансуванням тероризму 1999 року. Країнам також рекомендується ратифiкувати та iмплементувати iншi вiдповiднi мiжнароднi конвенцiї, такi як Конвенцiя Ради Європи стосовно вiдмивання, розшуку, арешту i конфiскацiї доходiв, одержаних у результатi злочинної дiяльностi, 1990 року та Мiжамериканську конвенцiю щодо боротьби з тероризмом, 2002 року.
Взаємна правова допомога та екстрадицiя
36. Країни повиннi забезпечити надання швидкої, конструктивної i ефективної правової допомоги у ходi розслiдування i карного переслiдування у справах з вiдмивання грошей i фiнансування тероризму та у пов'язаних з цим розслiдуваннях. Зокрема, країни повиннi:
a) не забороняти або не встановлювати необгрунтованi чи надмiрно обмежувальнi умови надання правової взаємодопомоги;
b) забезпечити ефективнiсть процедур виконання запитiв про правову взаємодопомогу;
c) не вiдмовляти у виконаннi запитiв про правову взаємодопомогу лише на пiдставi того, що злочин, включає в себе також i фiскальнi питання;
d) не вiдмовляти у виконаннi запитiв про правову взаємодопомогу на пiдставi того, що законодавство вимагає вiд фiнансових установ зберiгати таємнiсть або конфiденцiйнiсть.
Країни також повиннi забезпечити, щоб до повноважень їх компетентних органiв, передбачених Рекомендацiєю 28, належало надання вiдповiдей на запити про правову допомогу, та, якщо це узгоджується з їх нацiональним законодавством, вiдповiдати на прямi запити iноземних судових або правоохоронних органiв, надiсланi вiдповiдним державним органам.
Для уникнення колiзiй юрисдикцiй необхiдно передбачити можливiсть розроблення i застосування механiзму найбiльш правильного визначення мiсця кримiнального переслiдування обвинувачених виходячи з iнтересiв правосуддя у тих випадках, коли судове переслiдування необхiдно здiйснювати у бiльш нiж однiй країнi.
37. Наскiльки це можливо, країни повиннi надавати правову взаємодопомогу незалежно вiд того, чи вважається скоєне злочином в обох країнах.
У разi коли для надання правової взаємодопомоги або здiйснення екстрадицiї необхiдно, щоб скоєне вважалося злочином в обох країнах, ця умова вважатиметься задоволеною незалежно вiд того, чи вважають обидвi країни, що злочин належить до однiєї й тiєї ж категорiї злочинiв, або вiд того, чи визначають вони злочин за однiєю й тiєю ж термiнологiєю, за умови, що обидвi країни вважають вiдповiдну поведiнку злочином.
38. Необхiдно утворити орган для здiйснення оперативних заходiв у вiдповiдь на запити iнших країн щодо виявлення, заморожування, накладення арешту i конфiскацiї власностi, доходiв, отриманих внаслiдок вiдмивання грошей, засобiв, використаних або запланованих для використання з метою вчинення таких злочинiв, або власностi вiдповiдної вартостi. Необхiдно досягти домовленостi про координацiю процедур накладення арешту i конфiскацiї, якими може передбачатися також розподiл конфiскованих цiнностей.
39. Кожна країна повинна визнати вiдмивання грошей злочином, який передбачає екстрадицiю, i здiйснювати екстрадицiю своїх громадян. У випадках коли країна не здiйснює екстрадицiю лише на пiдставi громадянства, така країна повинна на запит iншої країни, яка вимагає здiйснення екстрадицiї, без затримки передати справу своїм компетентним органам з метою переслiдування злочинiв, викладених у запитi. Цi органи повиннi приймати рiшення та проводити переслiдування таким же чином, як i у разi будь-якого iншого серйозного злочину вiдповiдно до нацiонального законодавства такої країни. Заiнтересованi країни повиннi спiвпрацювати мiж собою, зокрема, стосовно процесуальних i доказових аспектiв з метою забезпечення ефективностi такого переслiдування.
Вiдповiдно до свого законодавства країни можуть розглянути можливiсть спрощення процедури екстрадицiї шляхом прямої передачi запитiв про екстрадицiю мiж вiдповiдними мiнiстерствами та здiйснення екстрадицiї осiб на основi лише ордерiв на арешт або вирокiв та/або створення можливостi спрощення процедури екстрадицiї осiб, якi вiдмовляються вiд формального розгляду питання про екстрадицiю.
Iншi форми спiвробiтництва
40. Країни повиннi забезпечити здiйснення їх компетентними органами якнайширшого мiжнародного спiвробiтництва з iноземними партнерами. Необхiдно визначити ефективнi шляхи сприяння швидкому та конструктивному обмiну iнформацiєю безпосередньо мiж вiдповiдними органами (iнiцiативно або на запит) щодо вiдмивання грошей та предикативних злочинiв. Такий обмiн повинен здiйснюватися без надмiрно обмежуючих умов, зокрема:
a) компетентнi органи не повиннi вiдмовляти у виконаннi запиту про допомогу лише на пiдставi того, що злочин, як вважається, включає в себе також i фiскальнi питання;
b) країни не повиннi посилатися на законодавство, яке вимагає вiд фiнансових установ зберiгати таємнiсть або конфiденцiйнiсть як пiдставу для вiдмови у спiвробiтництвi;
c) компетентнi органи повиннi мати можливiсть з'ясовувати обставини справи, та, якщо можливо, проводити розслiдування вiд iменi вiдповiдних iноземних органiв.
Якщо отримання iнформацiї, потрiбної iноземним компетентним органом, виходить за межi компетенцiї цього органу, країнам рекомендується давати дозвiл своїм компетентним органам спiвпрацювати безпосередньо з iноземними компетентними органами, якi мають iншi функцiї, з метою сприяння швидкому та конструктивному обмiну iнформацiєю. Спiвробiтництво з iноземними органами, якi мають iншi функцiї, може здiйснюватися безпосередньо або з використанням третьої сторони. Компетентним органам спочатку необхiдно визначити разом з вiдповiдними iноземними органами, яким чином можна надати допомогу.
Країни повиннi встановити контроль та вжити запобiжних заходiв для того, щоб забезпечити використання iнформацiї, одержаної в результатi обмiну мiж компетентними органами, лише дозволеним способом, який вiдповiдає їхнiм зобов'язанням стосовно захисту приватного життя та персональних даних.
Глосарiй
У цих Рекомендацiях вживаються такi термiни та абревiатури:
вигодоодержувач - фiзична особа (особи), яка в остаточному пiдсумку володiє чи контролює клiєнта та/або особу, вiд iменi якої здiйснюється операцiя, а також особа (особи), що здiйснює остаточний реальний контроль над юридичними особами або правовою домовленiстю;
основнi принципи - вживається щодо Основних принципiв для ефективного банкiвського нагляду, виданих Базельським комiтетом з банкiвського нагляду, Цiлей та принципiв регулювання ринку цiнних паперiв, виданих Мiжнародною органiзацiєю комiсiй з цiнних паперiв, та Принципiв нагляду за страховою дiяльнiстю, виданих Мiжнародною асоцiацiєю органiв нагляду за страховою дiяльнiстю;
визначенi категорiї злочинiв - це:
участь в органiзованiй злочиннiй групi та рекет;
тероризм, у тому числi фiнансування тероризму;
торгiвля людьми та органiзацiя нелегальної мiграцiї;
сексуальна експлуатацiя, в тому числi сексуальна експлуатацiя дiтей;
незаконна торгiвля наркотичними засобами та психотропними речовинами;
незаконна торгiвля зброєю;
незаконна торгiвля речами;
корупцiя i хабарництво;
шахрайство;
пiдробка валюти;
пiдробка товарiв;
злочини проти навколишнього середовища;
вбивство, заподiяння тяжких тiлесних ушкоджень;
викрадення людей, незаконне позбавлення волi та взяття в заручники;
грабiж та крадiжка;
контрабанда;
вимагання;
використання пiдроблених документiв;
пiратство;
iнсайдернi торговельнi операцiї та ринковi манiпуляцiї.
Пiд час прийняття рiшення щодо перелiку злочинiв, якi вважаються предикативними, за кожною категорiєю, зазначеною вище, кожна країна вiдповiдно до свого нацiонального законодавства може вирiшувати, як визначити такi злочини та природу будь-яких окремих елементiв таких злочинiв, якi перетворюють їх на серйознi;
визначенi нефiнансовi пiдприємства та сфери дiяльностi - це:
a) казино (у тому числi Internet-казино);
b) агенти з нерухомостi;
c) торговцi дорогоцiнними металами;
d) торговцi дорогоцiнним камiнням;
e) юристи, нотарiуси, незалежнi юристи та бухгалтери - практикуючi спецiалiсти, партнери чи найнятi спецiалiсти в рамках професiйних фiрм. Термiн не вживається щодо "внутрiшнiх" спецiалiстiв, що є працiвниками iнших видiв пiдприємств, а також щодо спецiалiстiв, якi працюють у державних установах i можуть пiдпадати пiд дiю заходiв щодо боротьби з вiдмиванням грошей;
f) трасти та посередники, що надають послуги компанiям - усi не охопленi цими Рекомендацiями особи чи пiдприємства, якi провадять дiяльнiсть з надання третiм сторонам будь-якої iз наведених нижче послуг:
iз створення юридичних осiб;
з виконання обов'язкiв (або органiзацiї виконання обов'язкiв iншою особою) директора чи секретаря компанiї, партнера у товариствi або обов'язкiв за аналогiчною посадою стосовно iнших юридичних осiб;
з надання зареєстрованого офiсу, дiлової, адмiнiстративної чи поштової адреси або примiщення для компанiї, будь-якої iншої юридичної особи чи утворення;
з виконання обов'язкiв (або органiзацiї виконання обов'язкiв iншою особою) довiреної особи трасту;
з виконання обов'язкiв (або органiзацiї виконання обов'язкiв iншою особою) призначеного акцiонера для iншої особи;
визначений порiг - сума, визначена в Пояснювальнiй записцi;
фiнансова установа - будь-яка фiзична чи юридична особа, яка провадить один чи декiлька видiв дiяльностi чи операцiй для/або вiд iменi клiєнта, таких як:
1) прийняття вiд населення вкладiв та iнших коштiв, якi пiдлягають поверненню5;
2) надання позик6;
3) фiнансовий лiзинг7;
4) послуги з переказу грошей або цiнностей8;
_______________
5 У тому числi приватними
банками.
6 Включаючи, зокрема,
споживчий кредит, iпотечний кредит, факторинг з
правом або без права регресу, та фiнансування
комерцiйних операцiй (включаючи неустойки).
7 Це не стосується угод про
фiнансовий лiзинг щодо споживчих товарiв.
8 Це стосується фiнансової
дiяльностi як у формальному, так i у неформальному
секторi, наприклад альтернативної дiяльностi щодо
грошових переказiв. Див. Пояснювальну записку до
Спецiальної Рекомендацiї 6. Це не стосується
будь-якої фiзичної або юридичної особи, яка надає
фiнансовим установам можливiсть користуватися
iнформацiйними чи iншими системами пiдтримки для
переказу грошей. Див. Пояснювальну записку до
Спецiальної Рекомендацiї 7.
5) випуск платiжних засобiв i управлiння ними (наприклад кредитнi i дебетнi картки, чеки, дорожнi чеки, грошовi поштовi перекази, тратти, електроннi грошi);
6) фiнансовi гарантiї або зобов'язання;
7) торговi операцiї з:
a) засобами грошового ринку (чеки, векселi, депозитнi сертифiкати, похiднi вiд них тощо);
b) iноземною валютою;
c) обмiнними iнструментами, цiнними паперами за банкiвськими вiдсотками та iндексами;
d) переказними цiнними паперами;
e) ф'ючерсна торгiвля товарами;
8) участь у випуску цiнних паперiв i надання фiнансових послуг, пов'язаних з їх випуском;
9) iндивiдуальне i колективне управлiння портфелем цiнних паперiв;
10) зберiгання та адмiнiстрування готiвки або лiквiдних цiнних паперiв вiд iменi iнших осiб;
11) iншi види iнвестування, адмiнiстрування або управлiння фондами, грошима чи коштами вiд iменi iнших осiб;
12) органiзацiя страхування життя та iнших видiв страхування, пов'язаних з iнвестицiями9;
_______________
9 Це застосовується як до
пiдприємств, якi займаються страхуванням, так i до
посередникiв, якi займаються страхуванням (агенти
та брокери).
13) обмiн валюти i розмiн грошей.
Якщо фiнансова дiяльнiсть провадиться особою чи установою на нерегулярнiй або дуже обмеженiй основi (зважаючи на кiлькiснi та абсолютнi критерiї) i ризик вiдмивання грошей є невеликим, країна може вирiшити, що застосування заходiв щодо боротьби з вiдмиванням грошей є повнiстю або частково непотрiбним.
За дуже обмежених i виправданих обставин, на пiдставi доведеного низького ризику вiдмивання грошей країна може вирiшити не застосовувати деякi або всi Сорок Рекомендацiй до деяких визначених вище видiв фiнансової дiяльностi;
ПФР - пiдроздiл фiнансової розвiдки;
правовi домовленостi - трасти або iншi подiбнi органiзацiї, створенi на аналогiчнiй правовiй основi;
юридичнi особи - корпорацiї, фонди, анштальти, товариства, асоцiацiї або будь-якi iншi подiбнi органiзацiї, якi можуть встановлювати постiйнi клiєнтськi вiдносини з фiнансовою установою або iншим чином володiти власнiстю;
рахунки, через якi проводяться платежi, - кореспондентськi рахунки, що безпосередньо використовуються третiми особами для здiйснення дiлових операцiй вiд свого iменi;
полiтичнi дiячi - особи, якi виконують або виконували важливi державнi функцiї у зарубiжнiй країнi, наприклад глави держав або урядiв, вищi урядовi, судовi або вiйськовi посадовi особи, вищi посадовi особи державних корпорацiй, впливовi дiячi полiтичних партiй. Дiловi вiдносини з членами сiмей та близьким оточенням полiтичного дiяча включають ризики для репутацiї, подiбнi до тих, що iснують у разi пiдтримання стосункiв з самими полiтичними дiячами. Визначення не поширюється на середнiх та молодших посадових осiб зазначених вище категорiй;
банк-оболонка - банк, зареєстрований в юрисдикцiї, де вiн фактично не знаходиться, i не пов'язаний з будь-якою регламентованою фiнансовою групою;
ППО - повiдомлення про пiдозрiлi операцiї;
наглядовi органи - визначенi компетентнi органи, вiдповiдальнi за забезпечення дотримання фiнансовими установами вимог щодо боротьби з вiдмиванням грошей i фiнансуванням тероризму;
Рекомендацiї FATF - цi Рекомендацiї та Спецiальнi Рекомендацiї FATF щодо боротьби з вiдмиванням грошей i фiнансуванням тероризму.
Пояснення до Сорока Рекомендацiй
Загальнi
1. У цьому документi пiд термiном "країни" повиннi також розумiтися "територiї" чи "юрисдикцiї".
2. У Рекомендацiях 5 - 16 i 21 - 22 зазначається, що фiнансовi установи або визначенi нефiнансовi пiдприємства та сфери дiяльностi повиннi здiйснювати певнi заходи. Це вимагає вiд країн вжиття заходiв, якi зобов'яжуть фiнансовi установи, визначенi нефiнансовi пiдприємства та сфери дiяльностi виконувати кожну Рекомендацiю. Основнi зобов'язання згiдно з Рекомендацiями 5, 10 i 13 повиннi бути визначенi в законi або у регулюючому актi, тодi як бiльш детальнi елементи цих Рекомендацiй, так само як i зобов'язання за iншими Рекомендацiями, можуть визначитися законом, регулюючим актом або шляхом застосування iнших примусових засобiв, компетентним органом.
3. У разi посилання на фiнансову установу, яка впевнена стосовно порушеного питання, така установа повинна бути здатна пiдтвердити свою оцiнку перед компетентними органами.
4. З метою виконання Рекомендацiй 12 i 16 країни можуть не видавати закони або регулюючi акти, що стосуються винятково адвокатiв, нотарiусiв, бухгалтерiв та iнших визначених нефiнансових пiдприємств та сфер дiяльностi, якщо цi види пiдприємств або сфер дiяльностi включенi в закони або регулюючi акти, що охоплюють основну дiяльнiсть.
5. Пояснювальнi примiтки, якi застосовуються до фiнансових установ, також застосовуються, якщо це можливо, до визначених нефiнансових пiдприємств та сфер дiяльностi.
До Рекомендацiй 5, 12 i 16
Встановлено такi пороги для операцiй (вiдповiдно до Рекомендацiй 5 i 12):
для фiнансових установ (для непостiйних клiєнтiв вiдповiдно до Рекомендацiї 5) - 15 тис. доларiв США/євро;
для казино, включаючи Iнтернет-казино (вiдповiдно до Рекомендацiї 12) - 3 тис. доларiв США/євро;
для дилерiв дорогоцiнних металiв i дорогоцiнного камiння у разi здiйснення будь-яких операцiй готiвкою (вiдповiдно до Рекомендацiй 12 i 16) - 15 тис. доларiв США/євро.
Фiнансовi операцiї, що перевищують встановлений порiг, включають i такi випадки, коли здiйснюється одна чи декiлька операцiй, стосовно яких виникає пiдозра в тому, що вони зв'язанi мiж собою.
До Рекомендацiї 5
Правила належної обачливостi щодо клiєнтiв (ПОК) i натякання
1. Якщо пiд час встановлення чи протягом пiдтримання вiдносин iз клiєнтом або пiд час здiйснення нерегулярних операцiй фiнансова установа пiдозрює, що операцiї стосуються вiдмивання грошей чи фiнансування тероризму, установа повинна:
a) у звичайному порядку намагатися iдентифiкувати i перевiрити особу клiєнта i вигодоодержувача незалежно вiд того, постiйний вiн чи непостiйний, i незалежно вiд будь-якого звiльнення або встановленого порогу, що мiг би бути застосований в iншому разi;
b) повiдомити про пiдозрiлi операцiї пiдроздiл фiнансової розвiдки вiдповiдно до Рекомендацiї 13.
2. Рекомендацiя 14 забороняє фiнансовим установам, їх директорам, службовцям i працiвникам розголошувати факт повiдомлення пiдроздiлу фiнансової розвiдки про пiдозрiлi операцiї чи пов'язану з цим iнформацiю. За таких обставин iснує ризик, що клiєнти можуть одержати ненавмисний натяк при виконаннi фiнансовими установами ПОК. Поiнформованiсть клiєнта про можливе повiдомлення про пiдозрiлi операцiї чи розслiдування може поставити пiд загрозу всi зусилля щодо розслiдування операцiї за пiдозрою у вiдмиваннi грошей чи фiнансуваннi тероризму.
3. Отже, якщо фiнансовi установи пiдозрюють, що операцiї стосуються вiдмивання грошей чи фiнансування тероризму, вони повиннi враховувати ризик просочення iнформацiї при виконаннi ПОК. Якщо установа має обгрунтованi пiдстави вважати, що виконання правил належної обачливостi щодо клiєнтiв може бути натяком клiєнту чи потенцiйному клiєнту, вона може не продовжувати цей процес i повiдомити про пiдозрiлу операцiю. Установи повиннi поiнформувати своїх службовцiв з цих питань i забезпечити, щоб вони були обережними при виконаннi ПОК.
ПОК щодо юридичних осiб i структур
4. При виконаннi пунктiв "a" i "b" ПОК щодо юридичних осiб i структур фiнансовi установи повиннi:
a) перевiрити, що будь-яка особа, яка має намiр дiяти вiд iменi клiєнта, має вiдповiднi повноваження, та iдентифiкувати цю особу;
b) iдентифiкувати клiєнта i перевiрити його особу, що передбачає одержання пiдтвердження реєстрацiї чи подiбних доказiв правового статусу юридичної особи чи домовленостi, а також iнформацiї щодо iменi клiєнта, iмен довiрителiв, юридичної адреси керiвництва i договiрних умов, що регулюють повноваження, покладенi на юридичну особу чи структуру;
c) iдентифiкувати вигодоодержувачiв, включаючи одержання iнформацiї щодо власностi i структури керування, i вжити вiдповiдних заходiв для перевiрки iдентифiкацiї таких осiб, що передбачає iдентифiкацiю фiзичних осiб з контрольним пакетом акцiй та iдентифiкацiю фiзичних осiб, якi приймають рiшення i здiйснюють керування юридичними особами чи домовленостями. У тих випадках, коли клiєнт чи власник контрольного пакета акцiй є державною компанiєю, яка пiдпадає пiд дiю регулювальних вимог щодо розголошення iнформацiї, немає необхiдностi намагатися iдентифiкувати i перевiряти iдентичнiсть будь-якого акцiонера такої компанiї.
Вiдповiдна iнформацiя чи данi можуть бути одержанi з державного реєстру, вiд клiєнта чи з iнших надiйних джерел.
Надiйнiсть iдентифiкацiї i перевiрки
5. Заходами на виконання ПОК, викладеними в Рекомендацiї 5, не передбачено для фiнансових установ необхiдностi повторної iдентифiкацiї i перевiрки iдентичностi кожного клiєнта щоразу, коли клiєнт здiйснює операцiю. Установа має право покладатися на результати вжитих заходiв щодо iдентифiкацiї i перевiрки, якщо не виникає сумнiвiв щодо вiрогiдностi такої iнформацiї. Прикладом ситуацiй, що могли б призвести до виникнення в установи таких сумнiвiв, може бути пiдозра такого клiєнта у вiдмиваннi грошей чи iстотна змiна способу використання рахунку клiєнта, що не сумiсно з дiловим профiлем клiєнта.
Час перевiрки
6. Прикладами видiв обставин, за яких було б припустимо закiнчити перевiрку пiсля встановлення дiлових вiдносин, оскiльки важливо не переривати нормальне ведення бiзнесу, є:
ведення непрямого бiзнесу;
здiйснення операцiй з цiнними паперами. В iндустрiї цiнних паперiв до компанiй i посередникiв можуть бути застосованi вимоги виконати операцiї дуже швидко вiдповiдно до ринкових умов пiд час контакту клiєнта з ними i може виникнути необхiднiсть здiйснення операцiй до закiнчення перевiрки iдентичностi;
провадження дiяльностi iз страхування життя. Щодо дiяльностi з страхування життя, то країни можуть дати дозвiл, щоб iдентифiкацiя i перевiрка одержувача за страховим полiсом вiдбувалася пiсля встановлення дiлових вiдносин з власником страхового полiсу. Однак в усiх таких випадках, iдентифiкацiя i перевiрка повиннi вiдбутися до або пiд час виплати, або до того часу, коли одержувач за страховим полiсом може скористатися правами, наданими йому згiдно з полiсом.
7. Фiнансовi установи також повиннi встановити процедури для зменшення ризику щодо умов, за яких клiєнт може використовувати дiловi вiдносини до перевiрки. Цi процедури повиннi включати комплекс заходiв з обмеження кiлькостi, видiв та/чи обсягу операцiй, що можуть бути здiйсненi, i монiторингу великих чи складних операцiй, здiйснених за рамками встановлених норм для такого типу вiдносин. Фiнансовi установи повиннi використовувати Базельський документ ПОК10 (роздiл 2.2.6.) для одержання конкретних iнструкцiй щодо прикладiв зменшення ризику в непрямому бiзнесi.
_______________
10 Керiвний документ
стосовно правил обачливостi щодо клiєнтiв для
банкiв, виданий Базельським комiтетом нагляду за
банкiвською дiяльнiстю у жовтнi 2001 року.
Вимога iдентифiкацiї iснуючих клiєнтiв
8. Слiд керуватися принципами, визначеними в Базельському документi ПОК щодо iдентифiкацiї iснуючих клiєнтiв при застосуваннi заходiв обачливостi до клiєнта, до залучених у банкiвську дiяльнiсть установ, а також до iнших фiнансових установ, якщо це необхiдно.
Спрощенi чи скороченi заходи ПОК
9. Загальним правилом є те, що клiєнти повиннi пiдпадати пiд дiю повного дiапазону заходiв ПОК, включаючи вимогу iдентифiкувати вигодоодержувача. Незважаючи на це, можливi обставини, за яких ризик вiдмивання грошей або фiнансування тероризму є невеликим, iнформацiя щодо особи клiєнта i вигодоодержувача клiєнта є доступною для громадськостi, або вiдповiднi перевiрки i контроль вже здiйснюються в iнших нацiональних системах. За таких обставин було б слушним для країни дати дозвiл її фiнансовим установам застосовувати спрощенi чи скороченi заходи ПОК при iдентифiкацiї i перевiрцi iдентичностi клiєнта i вигодоодержувача.
10. Типи клiєнтiв, до яких можуть бути застосованi спрощенi чи скороченi заходи ПОК:
фiнансовi установи, якщо вони вiдповiдають вимогам щодо боротьби з вiдмиванням грошей та фiнансуванням тероризму, додержуються Рекомендацiй FATF i за ними здiйснюється вiдповiдний нагляд;
державнi компанiї, що вiдповiдають регуляторним вимогам щодо розголошення iнформацiї;
урядовi адмiнiстрацiї чи пiдприємства.
11. Спрощенi чи скороченi заходи ПОК можуть також застосовуватися до вигодоодержувачiв об'єднаних рахункiв, що належать визначеним нефiнансовим пiдприємствам чи сферам дiяльностi, за умови, що цi пiдприємства чи сфери дiяльностi вiдповiдають вимогам щодо боротьби з вiдмиванням грошей i фiнансуванням тероризму, якi узгоджуються з Рекомендацiями FATF i пiдпадають пiд ефективнi системи монiторингу i забезпечення додержання ними цих вимог. Банки повиннi також використовувати Базельський документ ПОК (роздiл 2.2.4.), який мiстить конкретнi вказiвки щодо ситуацiй, коли установа, що є власником рахунку, може покладатися на клiєнта, який є професiйним фiнансовим посередником, для виконання щодо його клiєнтiв або клiєнтiв установи (тобто вигодоодержувачами банкiвського рахунку) заходiв обачливостi стосовно клiєнтiв. У разi потреби Базельським документом ПОК можна керуватися також щодо подiбних рахункiв, власниками яких є iншi фiнансовi установи.
12. Спрощенi чи скороченi заходи ПОК можуть також бути прийнятними для рiзних типiв продукцiї чи операцiй, таких як (тiльки приклади):
полiси страхування життя, коли щорiчна страхова премiя не перевищує 1000 доларiв США/євро чи разова страхова премiя не перевищує 2500 доларiв США/євро;
страховi полiси для програм пенсiйного забезпечення, якщо немає пункту про вiдмову i полiс не може бути використаний як допомiжний;
пенсiя, пенсiя по досягненнi вiку чи така ж схема, що надає забезпечення працiвникам пiсля виходу на пенсiю, коли внески робляться за допомогою вiдрахування вiд заробiтної плати i правила схеми не дозволяють призначення часткового вiдсотка вiдповiдно до схеми.
13. Країни можуть також вирiшувати, чи можуть фiнансовi установи застосовувати цi спрощенi заходи тiльки до клiєнтiв у їх юрисдикцiї чи дозволяти їм робити це стосовно клiєнтiв з будь-якої iншої юрисдикцiї, стосовно якої первiсна країна переконана, що та вiдповiдає i ефективно реалiзує Рекомендацiї FATF.
Спрощенi заходи ПОК не прийнятнi у разi, коли є пiдозра у вiдмиваннi грошей, фiнансуваннi тероризму або можуть застосовуватися сценарiї особливо пiдвищеного ризику.
До Рекомендацiї 6
Країни закликаються поширювати вимоги за Рекомендацiєю 6 на осiб, якi займають високу державну посаду в цих країнах.
До Рекомендацiї 9
Ця Рекомендацiя не застосовується до аутсорсингу чи вiдомчих зв'язкiв.
Ця Рекомендацiя також не застосовується до вiдносин, рахункiв чи операцiй, що здiйснюються мiж фiнансовими установами для їх клiєнтiв. Такi вiдносини охопленi Рекомендацiями 5 i 7.
До Рекомендацiй 10 i 11
Щодо страхової дiяльностi пiд термiном слово "операцiї" розумiються тi, що стосуються самого предмета страхування, премiальної виплати та вигод.
До Рекомендацiї 13
1. Посилання на злочинну дiяльнiсть в Рекомендацiї 13 стосується:
a) усiх актiв злочину, якi можуть належати до предикативних злочинiв з вiдмивання грошей у юрисдикцiї; або
b) злочинiв, якi можуть належати до предикативних злочинiв, згiдно з вимогами Рекомендацiї 1.
Країнам рекомендується обрати альтернативу "a". Про всi пiдозрiлi операцiї, включаючи спроби здiйснення операцiй, необхiдно повiдомляти, незалежно вiд суми операцiї.
2. Пiд час виконання Рекомендацiї 13 фiнансовi установи повиннi повiдомляти про пiдозрiлi операцiї незалежно вiд того, чи стосуються вони питань оподаткування. Країни повиннi враховувати, що для того, щоб фiнансовi установи не надавали iнформацiю про пiдозрiлi фiнансовi операцiї, особи, якi займаються вiдмиванням грошей, намагатимуться, до речi, стверджувати, що їхнi операцiї пов'язанi з питаннями оподаткування.
До Рекомендацiї 14 (натякання)
Випадки, коли адвокати, нотарiуси та iншi незалежнi юристи-професiонали i бухгалтери, якi дiють як незалежнi фахiвцi, намагаються запобiгти веденню клiєнтом протизаконної дiяльностi, не прирiвнюються до попередження.
До Рекомендацiї 15
Перелiк заходiв, яких слiд вжити щодо кожної з вимог, викладених у Рекомендацiї, повинен повнiстю вiдповiдати ризику вiдмивання грошей та фiнансування тероризму, а також розмiру операцiї.
Для фiнансових установ вiдповiднi заходи з управлiння повиннi включати призначення вiдповiдального працiвника на рiвнi керiвника.
До Рекомендацiї 16
1. Кожна окрема юрисдикцiя повинна визначити, якi питання, пов'язанi з юридичними професiйними привiлеями, а якi становлять професiйну таємницю. Це, як правило, стосується iнформацiї, яку адвокатам, нотарiусам або iншим незалежним професiоналам i бухгалтерам надають, чи, яку вони одержують вiд одного з своїх клiєнтiв пiд час визначення юридичного статусу своїх клiєнтiв, або пiд час захисту чи представлення такого клiєнта, або стосовно процедур юридичного, адмiнiстративного, арбiтражного чи посередницького характеру. У випадках, коли бухгалтери пiдпадають пiд такi ж самi зобов'язання стосовно додержання таємницi чи привiлеїв, вiд них не вимагається надання iнформацiї про пiдозрiлi фiнансовi операцiї.
2. Країни можуть дати дозвiл адвокатам, нотарiусам та iншим незалежним професiоналам i бухгалтерам надсилати свої повiдомлення про пiдозрiлi операцiї до вiдповiдних саморегулiвних органiзацiй за умови, що iснують вiдповiднi форми взаємодiї мiж цими органiзацiями та ПФР.
До Рекомендацiї 19
1. Для сприяння викриттю i проведенню монiторингу операцiй з готiвкою без створення перешкод вiльному обiгу коштiв країни повиннi розглянути можливiсть перевiрки та адмiнiстративного монiторингу стосовно вiдповiдностi вимогам декларування або реєстрацiї всiх закордонних грошових переказiв, що перевищують встановлений порiг.
2. У разi виявлення незвичного мiжнародного перевезення валюти, монетарних iнструментiв, дорогоцiнних металiв, дорогоцiнного камiння, тощо країна повинна розглянути питання про можливiсть повiдомлення про це, залежно вiд обставин, митнiй службi або iншим компетентним органам країни, з якої було органiзовано таке перевезення та/або в яку воно здiйснюється, i дiяти разом з цими органами з метою встановлення джерела, мiсця призначення та мети такого перевезення i вжиття вiдповiдних заходiв.
До Рекомендацiї 23
Рекомендацiю 23 не треба вважати такою, що потребує запровадження регулярного перегляду системи лiцензування контрольного пакета акцiй у фiнансових установах лише з метою боротьби з вiдмиванням грошей, але, з точки зору FATF, нею пiдкреслюється бажанiсть такого перегляду щодо акцiонерiв, якi володiють контрольним пакетом акцiй у фiнансових установах (банках та особливо iнших). Отже, у разi коли є тести на вiдповiднiсть акцiонера (наприклад "пiдпадає та вiдповiдає"), увага органу нагляду повинна бути зосереджена на тому, чи вiдповiдають вони цiлям боротьби з вiдмиванням грошей.
До Рекомендацiї 25
Розглядаючи питання про те, яка повинна надаватися зворотна iнформацiя, країни повиннi враховувати Iнструкцiю з ведення найкращої практики з надання зворотної iнформацiї фiнансовим установам та iншим особам.
До Рекомендацiї 26
У разi створення ПФР країна повинна розглянути питання про подання заяви про вступ до Егмонтської групи. Країни повиннi враховувати Протокол про цiлi Егмонтської групи та її Принципи обмiну iнформацiєю мiж пiдроздiлами фiнансової розвiдки для випадкiв вiдмивання грошей. Цi документи визначають важливi принципи стосовно ролi та функцiй ПФР, механiзмiв обмiну iнформацiєю мiж ПФР.
До Рекомендацiї 27
Країни повиннi розглянути питання про можливiсть здiйснення заходiв, у тому числi законодавчих, на нацiональному рiвнi, якi б дали змогу їх компетентним органам пiд час розслiдування справ щодо вiдмивання грошей вiдстрочити арешт пiдозрюваних осiб та/або накладення арешту на грошi з метою встановлення осiб, причетних до цiєї дiяльностi, або для збирання доказiв. Без цих заходiв неможливе застосування таких процедур, як контрольованi поставки або таємнi операцiї.
До Рекомендацiї 38
Країни повиннi розглянути можливiсть:
a) створення фонду конфiскованого майна у вiдповiднiй країнi, до якого передаватиметься все конфiсковане майно або його частина для правоохоронних цiлей, цiлей охорони здоров'я, освiти тощо;
b) вжиття заходiв, якi можуть бути необхiдними для розподiлу конфiскованого майна мiж iншими країнами, особливо коли конфiскацiя безпосередньо або опосередковано є результатом скоординованих правоохоронних заходiв.
До Рекомендацiї 40
1. Для цiлей цiєї Рекомендацiї:
поняття "партнери" стосується органiв, якi несуть аналогiчну вiдповiдальнiсть та мають аналогiчнi функцiї;
поняття "компетентнi органи" стосується всiх адмiнiстративних та правоохоронних органiв, причетних до боротьби з вiдмиванням грошей та фiнансуванням тероризму, включаючи ПФР та органи нагляду.
2. Вид каналу, який використовується для обмiну iнформацiєю, залежить вiд типу задiяного компетентного органу, характеру i мети спiвпрацi.
Для обмiну iнформацiєю використовуються такi механiзми або канали, як двостороннi або багатостороннi угоди чи договори, меморандуми про взаєморозумiння, обмiн на основi взаємностi або через вiдповiднi мiжнароднi або регiональнi органiзацiї. Проте ця рекомендацiя не включає спiвпрацю стосовно правової взаємодопомоги або екстрадицiї.
3. Посилання на непрямий обмiн iнформацiєю з iноземними структурами, iншими, нiж партнери, включає ситуацiю, коли необхiдна iнформацiя проходить вiд iноземного органу через один або бiльше внутрiшнiх чи iноземних органiв до того, як її одержить орган, який звернувся iз запитом про надання iнформацiї. Компетентний орган, який звернувся з таким запитом, повинен чiтко сформулювати мету цього запиту i назвати вiд чийого iменi вiн здiйснюється.
4. ПФР повиннi мати змогу звертатися iз запитом вiд iменi iноземних партнерiв, якщо це стосується аналiзу фiнансової операцiї. Запит щонайменше повинен мiстити:
пошук у власних базах даних iнформацiї, яка стосується повiдомлень про пiдозрiлi операцiї;
пошук в iнших базах даних, до яких вона може мати прямий чи непрямий доступ, включаючи бази даних правоохоронних органiв, загальнодоступнi бази даних, адмiнiстративнi та комерцiйнi бази даних.
Якщо це дозволяється, ПФР повиннi пiдтримувати контакти з iншими компетентними органами та фiнансовими установами для одержання вiдповiдної iнформацiї.
