КАБIНЕТ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
Київ

вiд 24 вересня 2004 р.	N 1273

Про внесення змiн до Положення про державну санiтарно-епiдемiологiчну службу України

     Кабiнет Мiнiстрiв України постановляє:

     Внести до Положення про державну санiтарно-епiдемiологiчну службу України, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 19 серпня 2002 р. N 1218 (Офiцiйний вiсник України, 2002 р., N 34, ст. 1613; 2003 р., N 37, ст. 1981), змiни, виклавши його у редакцiї, що додається.

Прем'єр-мiнiстр України

В. ЯНУКОВИЧ

Iнд. 28

 

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 19 серпня 2002 р. N 1218 (у редакцiї постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 24 вересня 2004 р. N 1273)

ПОЛОЖЕННЯ
про державну санiтарно-епiдемiологiчну службу України

     1. Державна санiтарно-епiдемiологiчна служба України є системою органiв, установ, закладiв, частин i пiдроздiлiв, дiяльнiсть яких спрямовується на профiлактику iнфекцiйних хвороб, професiйних захворювань, масових неiнфекцiйних захворювань (отруєнь), радiацiйних уражень людей, запобiгання шкiдливому впливу на стан їх здоров'я i життя факторiв середовища життєдiяльностi, здiйснення державного санiтарно-епiдемiологiчного нагляду щодо безпеки для життя i здоров'я людини продукцiї та середовища життєдiяльностi.

     2. Державна санiтарно-епiдемiологiчна служба України у своїй дiяльностi керується Конституцiєю та законами України, актами Президента України i Кабiнету Мiнiстрiв України, положеннями про державну санiтарно-епiдемiологiчну службу вiдповiдних державних органiв, наказами МОЗ та Держсанепiдемслужби, наказами та постановами головного державного санiтарного лiкаря України, а також цим Положенням.

     3. Основними завданнями державної санiтарно-епiдемiологiчної служби України є:

     здiйснення державного санiтарно-епiдемiологiчного нагляду;

     визначення першочергових заходiв щодо профiлактики iнфекцiйних хвороб, професiйних захворювань, масових неiнфекцiйних захворювань (отруєнь), радiацiйних уражень людей, запобiгання шкiдливому впливу на стан здоров'я i життя людини факторiв середовища життєдiяльностi;

     аналiз причин i умов виникнення ситуацiй санiтарного та епiдемiчного неблагополуччя, пiдготовка пропозицiй щодо запобiжних заходiв i здiйснення контролю за їх проведенням;

     участь у координацiї дiяльностi органiв виконавчої влади у сферi забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення;

     координацiя роботи з проведення гiгiєнiчного виховання населення.

     4. Державна санiтарно-епiдемiологiчна служба України вiдповiдно до покладених на неї завдань:

     здiйснює державний санiтарно-епiдемiологiчний нагляд i контроль за дотриманням вимог санiтарного законодавства органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування, пiдприємствами, установами, органiзацiями та громадянами;

     проводить аналiз та оцiнку ризику для здоров'я i життя людини, обґрунтування заходiв з управлiння ризиком, державну санiтарно-епiдемiологiчну експертизу, обстеження, розслiдування, лабораторнi та iнструментальнi дослiдження i випробування, а також санiтарну, гiгiєнiчну, токсикологiчну, епiдемiологiчну та iншi види оцiнки середовища життєдiяльностi людини, об'єктiв господарської та iнших видiв дiяльностi, продукцiї, робiт, послуг, проектної документацiї i видає висновок щодо їх вiдповiдностi вимогам санiтарних норм;

     проводить аналiз небезпечних для здоров'я людини факторiв та здiйснює державний санiтарно-епiдемiологiчний нагляд на усiх етапах виробництва та реалiзацiї харчових продуктiв; погоджує системи забезпечення безпеки виробництва харчових продуктiв;

     вивчає, оцiнює i прогнозує показники здоров'я населення залежно вiд стану середовища життєдiяльностi, визначає фактори, що шкiдливо впливають на стан здоров'я людини;

     аналiзує санiтарну та епiдемiчну ситуацiю;

     контролює застосування дезiнфекцiйних засобiв, проведення дезiнфекцiйних заходiв;

     вносить в установленому порядку до органiв виконавчої влади та органiв мiсцевого самоврядування пропозицiї стосовно проведення заходiв iз забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення, введення карантину;

     забезпечує охорону територiї України вiд занесення та поширення особливо небезпечних (у тому числi карантинних) i небезпечних iнфекцiйних хвороб, здiйснює державний санiтарно-епiдемiологiчний нагляд i контроль в пунктах пропуску через державний кордон;

     погоджує санiтарнi та протиепiдемiчнi (профiлактичнi) заходи, що розробляються органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування, пiдприємствами, установами, органiзацiями, контролює їх здiйснення;

     видає обов'язковi для виконання постанови, розпорядження, висновки, приписи з питань усунення або обмеження шкiдливого впливу на стан здоров'я i життя людини факторiв середовища життєдiяльностi;

     подає в установленому порядку пропозицiї щодо обмеження або заборони в'їзду на територiю України її громадян, iноземцiв та осiб без громадянства, експорт, iмпорт, транзиту вантажiв i товарiв з держав або регiонiв у зв'язку з неблагополучною епiдемiчною ситуацiєю на їх територiї;

     аналiзує причини та умови виникнення i поширення iнфекцiйних хвороб, професiйних захворювань, масових неiнфекцiйних захворювань (отруєнь), радiацiйних уражень людей;

     взаємодiє з органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування та об'єднаннями громадян з питань охорони здоров'я i життя людини;

     вживає заходiв до розвитку мiжнародного спiвробiтництва у сферi забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення.

     5. До системи державної санiтарно-епiдемiологiчної служби України належать:

     Державна санiтарно-епiдемiологiчна служба - урядовий орган державного управлiння, який дiє у складi МОЗ (Держсанепiдемслужба);

     регiональнi (мiжобласнi) установи Держсанепiдемслужби, установи Держсанепiдемслужби в Автономнiй Республiцi Крим, областях, у мiстах, районах, на водному, залiзничному та повiтряному транспортi, об'єктах з особливим режимом роботи;

     заклади Держсанепiдемслужби в Автономнiй Республiцi Крим, областях, у мiстах, районах, на водному, залiзничному та повiтряному транспортi, об'єктах з особливим режимом роботи;

     дезiнфекцiйнi станцiї;

     спецiалiзованi заклади Держсанепiдемслужби, утворенi для боротьби з особливо небезпечними (у тому числi карантинними) i небезпечними iнфекцiйними хворобами;

     установи, заклади, частини i пiдроздiли Мiноборони, МВС, СБУ, Адмiнiстрацiї Держприкордонслужби, Державного департаменту з питань виконання покарань, Державного управлiння справами;

     науковi установи санiтарно-епiдемiологiчного профiлю;

     об'єднання, центри, лабораторiї (науковi та науково-практичнi, контрольнi, експертнi, проблемнi);

     Комiтет з питань гiгiєнiчного регламентування;

     iншi установи i заклади, утворенi згiдно iз законодавством.

     6. Для розгляду найважливiших питань щодо забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення i органiзацiї дiяльностi утворюється колегiя державної санiтарно-епiдемiологiчної служби України, яку очолює головний державний санiтарний лiкар України.

     Положення про колегiю та її склад затверджує Кабiнет Мiнiстрiв України за поданням головного державного санiтарного лiкаря України.

     Рiшення колегiї проводяться в життя наказами головного державного санiтарного лiкаря України.

     7. Для наукового та методичного забезпечення функцiонування державної санiтарно-епiдемiологiчної служби України головний державний санiтарний лiкар України утворює на правах консультативно-дорадчого органу наукову раду.

     Положення про наукову раду та її склад затверджує головний державний санiтарний лiкар України.

     8. На регiональнi (мiжобласнi) установи Держсанепiдемслужби, установи Держсанепiдемслужби в Автономнiй Республiцi Крим, областях, мiстах, районах, на водному, залiзничному та повiтряному транспортi, об'єктах з особливим режимом роботи покладаються функцiї органiв державного санiтарно-епiдемiологiчного нагляду на вiдповiдних адмiнiстративних територiях, на водному, залiзничному та повiтряному транспортi, об'єктах з особливим режимом роботи.

     9. На установи i заклади державної санiтарно-епiдемiологiчної служби Мiноборони, МВС, СБУ, Адмiнiстрацiї Держприкордонслужби, Державного департаменту з питань виконання покарань, Державного управлiння справами покладаються функцiї органiв державного санiтарно-епiдемiологiчного нагляду на пiдпорядкованих їм територiях, об'єктах, у частинах i пiдроздiлах.

     10. Посадовими особами державної санiтарно-епiдемiологiчної служби України є головнi державнi санiтарнi лiкарi, їх заступники, лiкарi-гiгiєнiсти, лiкарi-епiдемiологи та помiчники лiкарiв, якi здiйснюють державний санiтарно-епiдемiологiчний нагляд на засадах єдиноначальностi, пiдпорядкованостi, пiдконтрольностi та пiдзвiтностi головному державному санiтарному лiкарю установи Держсанепiдемслужби вищого рiвня.

     11. Державну санiтарно-епiдемiологiчну службу України очолює головний державний санiтарний лiкар України, яким за посадою є перший заступник Мiнiстра охорони здоров'я. Призначення на посаду i звiльнення з посади головного державного санiтарного лiкаря України здiйснюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Повноваження головного державного санiтарного лiкаря України визначаються Законом України "Про забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення", Положенням про Держсанепiдемслужбу.

     12. Державну санiтарно-епiдемiологiчну службу Мiноборони, МВС, СБУ, Адмiнiстрацiї Держприкордонслужби, Державного департаменту з питань виконання покарань, Державного управлiння справами очолюють головнi державнi санiтарнi лiкарi цих органiв, якi призначаються на посаду i звiльняються з посади керiвником вiдповiдного державного органу за погодженням з головним державним санiтарним лiкарем України.

     13. Головнi державнi санiтарнi лiкарi Мiноборони, МВС, СБУ, Адмiнiстрацiї Держприкордонслужби, Державного департаменту з питань виконання покарань, Державного управлiння справами пiдпорядковуються керiвниковi вiдповiдного державного органу, а з питань здiйснення державного санiтарно-епiдемiологiчного нагляду - головному державному санiтарному лiкарю України.

     14. Регiональнi (мiжобласнi) установи Держсанепiдемслужби, установи Держсанепiдемслужби в Автономнiй Республiцi Крим, областях, мiстах, районах, на водному, залiзничному та повiтряному транспортi, об'єктах з особливим режимом роботи очолюють головнi державнi санiтарнi лiкарi.

     15. Головнi державнi санiтарнi лiкарi координують на вiдповiдних адмiнiстративних територiях дiяльнiсть розташованих на них установ i закладiв державної санiтарно-епiдемiологiчної служби України незалежно вiд їх пiдпорядкування.

     16. Головний державний санiтарний лiкар України та його заступники мають бланки та печатку iз зображенням Державного Герба України i назвою посади.

     17. Посадовi особи та iншi працiвники державної санiтарно-епiдемiологiчної служби України повиннi вiдповiдати квалiфiкацiйним вимогам, визначеним головним державним санiтарним лiкарем України.

     18. Постанови, розпорядження, висновки, приписи, що видаються головними державними санiтарними лiкарями та iншими посадовими особами з метою усунення або обмеження шкiдливого впливу на стан здоров'я i життя людини факторiв середовища життєдiяльностi, причин та умов виникнення i поширення iнфекцiйних хвороб, обов'язковi для виконання усiма юридичними та фiзичними особами.

     19. Посадовi особи державної санiтарно-епiдемiологiчної служби України:

     самостiйно приймають в межах своїх повноважень рiшення i несуть вiдповiдальнiсть згiдно iз законодавством за протиправнi дiї або бездiяльнiсть;

     здiйснюють свої повноваження на вiдповiдних адмiнiстративних територiях, водному, залiзничному та повiтряному транспортi, об'єктах з особливим режимом роботи, а посадовi особи державної санiтарно-епiдемiологiчної служби Мiноборони, МВС, СБУ, Адмiнiстрацiї Держприкордонслужби, Державного департаменту з питань виконання покарань, Державного управлiння справами - на пiдпорядкованих їм територiях, об'єктах, у частинах i пiдроздiлах.

     20. Посадовi особи та iншi працiвники закладiв державної санiтарно-епiдемiологiчної служби України провадять свою дiяльнiсть вiдповiдно до законодавства та посадових iнструкцiй, що затверджуються в установленому порядку.

     21. Керiвники закладiв державної санiтарно-епiдемiологiчної служби України здiйснюють свої повноваження на засадах єдиноначальностi, пiдпорядкованостi, пiдконтрольностi та пiдзвiтностi керiвнику вищестоящого закладу державної санiтарно-епiдемiологiчної служби.

     22. Посадовим особам державної санiтарно-епiдемiологiчної служби України видається службове посвiдчення за зразком, затвердженим головним державним санiтарним лiкарем України.

     23. Посадовi особи державної санiтарно-епiдемiологiчної служби України пiдлягають обов'язковому державному страхуванню на випадок калiцтва або професiйного захворювання пiд час виконання службових обов'язкiв i мають право на пiльги i компенсацiю у порядку, встановленому законодавством. Зазначеним особам гарантується згiдно iз законодавством захист життя, здоров'я, честi, гiдностi та майна вiд протиправних дiй, а також правовий та соцiальний захист.

     24. Межi адмiнiстративної територiї, на яку поширюється сфера дiяльностi регiональних установ Держсанепiдемслужби, установ i закладiв Держсанепiдемслужби в Автономнiй Республiцi Крим, областях, у мiстах, районах, на водному, залiзничному та повiтряному транспортi, об'єктах з особливим режимом роботи, їх мережа та структура визначаються головним державним санiтарним лiкарем України.

     Мережа та структура установ i закладiв державної санiтарно-епiдемiологiчної служби Мiноборони, МВС, СБУ, Адмiнiстрацiї Держприкордонслужби, Державного департаменту з питань виконання покарань, Державного управлiння справами визначаються вiдповiдними головними державними санiтарними лiкарями за погодженням з головним державним санiтарним лiкарем України.

     25. Типовi положення про пiдроздiли установ i закладiв Держсанепiдемслужби та нормативи їх матерiально-технiчного забезпечення затверджуються головним державним санiтарним лiкарем України.

     Типовi положення про пiдроздiли установ i закладiв державної санiтарно-епiдемiологiчної служби Мiноборони, МВС, СБУ, Адмiнiстрацiї Держприкордонслужби, Державного департаменту з питань виконання покарань, Державного управлiння справами та нормативи їх матерiально-технiчного забезпечення затверджуються вiдповiдними головними державними санiтарними лiкарями за погодженням з головним державним санiтарним лiкарем України.

     26. Будiвлi, примiщення, обладнання, транспортнi засоби, земельнi дiлянки, на яких розташованi будiвлi, та iнше майно, що використовується установами i закладами державної санiтарно-епiдемiологiчної служби України для виконання своїх завдань, перебувають у державнiй власностi та надаються їм в порядку i на умовах, визначених законодавством.

     27. Фiнансування установ i закладiв Держсанепiдемслужби здiйснюється за рахунок коштiв державного бюджету.

     Кошти, отриманi закладами Держсанепiдемслужби за виконання робiт i надання послуг у сферi забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя, що не належать до медичної допомоги населенню, згiдно iз Законом України "Про забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення" зараховуються до спецiального фонду державного бюджету.

     28. Фiнансування установ i закладiв державної санiтарно-епiдемiологiчної служби Мiноборони, МВС, СБУ, Адмiнiстрацiї Держприкордонслужби, Державного департаменту з питань виконання покарань, Державного управлiння справами здiйснюється за рахунок коштiв на охорону здоров'я, що видiляються зазначеним державним органам з державного бюджету.

     29. Структуру, чисельнiсть працiвникiв, штатнi розписи, кошториси установ i закладiв Держсанепiдемслужби затверджує головний державний санiтарний лiкар України у порядку, встановленому законодавством.

     30. Установи i заклади державної санiтарно-епiдемiологiчної служби України є юридичними особами, мають самостiйний баланс, печатку iз своїм найменуванням, бланки та штампи.