МIНIСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНИ

Щодо митного оформлення транспортних засобiв, ввезених iз Молдови та США

     Повiдомляємо, що запит Державної митної служби України стосовно надання iнформацiї, необхiдної для вирiшення питань митного оформлення транспортних засобiв, що ввозяться громадянами у зв'язку з переселенням на постiйне проживання в Україну, ретельно опрацьований в МЗС України. За результатами розгляду повiдомляємо таке.

     1. В питаннi визнання документiв, оформлених компетентними органами Республiки Молдова, необхiдно виходити iз того, що у вiдносинах мiж Україною та Республiкою Молдова застосовуються положення Договору про правову допомогу та правовi вiдносини у цивiльних i кримiнальних справах, укладеного 13 грудня 1993 року в м.Києвi.

     Вiдповiдно до статтi 15 Договору, документ, який пiдготував або засвiдчив вiдповiдний орган однiєї з Договiрних Сторiн, скрiплений гербовою печаткою i пiдписом уповноваженої особи, має силу документа на територiї iншої Договiрної Сторони без потреби будь-якого iншого засвiдчення. Це стосується також копiй i перекладiв документiв, якi засвiдченi вiдповiдним органом.

     Документи, якi на територiї однiєї з Договiрних Сторiн визнаються офiцiйними, вважаються такими ж на територiї iншої Договiрної Сторони.

     Враховуючи викладене, офiцiйнi документи, якi складенi для застосування на територiї Республiки Молдова, зокрема на територiї її Приднiстровського регiону, для використання в Українi додаткового засвiдчення не потребують.

     2. Згiдно з положеннями статтi 1 Угоди мiж Кабiнетом Мiнiстрiв України i Урядом Республiки Молдова про безвiзовi поїздки громадян вiд 18.05.2001р., затвердженої Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України N 1731 вiд 27.12.2001р., громадяни Молдови, незалежно вiд мiсця постiйного проживання, можуть в'їжджати-виїжджати, прямувати транзитом та перебувати на територiї України без вiз з дотриманням правил перебування i реєстрацiї, чинних в нашiй державi, по документах, зазначених у Додатку до цiєї Угоди.

     Водночас Закон України "Про iммiграцiю" вiд 07.06.2001р. надає усiм iноземцям та особам без громадянства право звертатися за наданням дозволу на iммiграцiю та оформленням iммiграцiйної вiзи. Вiдповiдно до абзацу 2 статтi 2 вказаного Закону, якщо мiжнародним договором України, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, встановлено iншi правила, нiж тi, що мiстяться у цьому Законi, то застосовуються правила мiжнародного договору України.

     Окремий зразок iммiграцiйної вiзи законодавством України не передбачено. Єдиний зразок бланку вiзової етикетки для всiх типiв вiз, у т.ч. iммiграцiйної вiзи "IМ-2", встановлено постановами Кабiнету Мiнiстрiв України "Про запровадження вiзової етикетки для оформлення iноземцям i особам без громадянства вiз для в'їзду в Україну" вiд 08.09.1997 р. N 983 та "Про затвердження технiчного опису зразка вiзової етикетки" вiд 08.11.1996р. N 1363.

     3. 22 грудня 2003 року набула чинностi для України Гаазька конвенцiя, яка скасовує вимогу легалiзацiї iноземних офiцiйних документiв. Дiя Конвенцiї поширюється на офiцiйнi документи, якi складенi на територiї однiєї з Договiрних держав i мають бути представленi на територiї iншої Договiрної держави.

     Згiдно з положеннями Конвенцiї, єдиною процедурою для засвiдчення офiцiйних документiв є проставлення спецiального штампу "APOSTILLE" уповноваженим органом держави-учасницi Конвенцiї.

     Оскiльки Сполученi Штати Америки є країною-учасницею Конвенцiї, то американськi офiцiйнi документи для їх використання в Українi повиннi бути засвiдченi Апостилем.

     Згiдно iз наявною в ДКС МЗС України iнформацiєю, в США питання засвiдчення (сертифiкацiї) документiв Апостилем належить до компетенцiї Секретарiв штатiв (Secretary of State). Засвiдчення вiдбувається шляхом прикрiплення листка з Апостилем до документа.

     4. З метою отримання роз'яснень стосовно порядку реєстрацiї транспортних засобiв в країнi перебування консульський вiддiл Посольства України у США звернувся до Вiддiлу реєстрацiї транспортних засобiв Офiсу iноземних мiсiй Державного департаменту США.

     Згiдно з отриманою iнформацiєю, на територiї країни вiдсутнiй єдиний федеральний законодавчий акт, який регулює питання реєстрацiї транспортних засобiв. Транспортнi засоби реєструються у вiдповiдностi до вимог законодавства штату постiйного проживання їх власникiв.

     Попри наявнiсть великих розбiжностей у процедурi реєстрацiї в рiзних штатах країни, єдиною вимогою для усiх Департаментiв з питань транспорту (аналог українських вiддiлiв ДАI) є оформлення так званого "тайтлу" - Свiдоцтва про право власностi на транспортний засiб. У бiльшостi штатiв США до згаданого документу вносяться вiдомостi про марку, iдентифiкацiйний номер транспортного засобу, рiк його випуску, тощо. За iнформацiєю Офiсу iноземних мiсiй, бiльшiсть свiдоцтв мiстять дату оформлення документу та придбання транспортного засобу.

     У випадку подальшого продажу транспортного засобу, власник зобов'язаний передати документ покупцю, вписавши до свiдоцтва iнформацiю про нового власника, який, в свою чергу, подає свiдоцтво про право власностi на транспортний засiб до Департаменту з питань транспорту за мiсцем проживання з метою отримання нового свiдоцтва, оформленого на своє iм'я.

     Вiдповiдно до законодавства країни перебування, свiдоцтво про право власностi є документом, який дозволяє не тiльки розпоряджатися транспортним засобом за власним розсудом, але й вивозити його за межi країни.

     Просимо врахувати.