ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

     На звернення митних органiв з питання визначення поняття нормативно - правового акту при встановленнi надбавки за високi досягнення в працi або виконання особливо важливої роботи, вiдповiдно до дiючих умов оплати працi посадових осiб митної служби (постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 31.05.06 N 767) повiдомляємо.

     На сьогоднi питання визначення поняття "нормативно-правовий акт" на законодавчому рiвнi залишається вiдкритим, оскiльки у законодавствi України немає основоположного закону, який би регулював сферу нормотворення. Закон України "Про нормативно-правовi акти", прийнятий Верховною Радою України 01.10.08, Президент України 28.10.08 повернув до Верховної Ради зi своїми пропозицiями.

     У Методичних рекомендацiях про порядок пiдготовки, подання на державну реєстрацiю, скасування, облiку та зберiгання нормативно-правових актiв митних органiв України" затверджених наказом Держмитслужби вiд 08.07.03 N 441, поняття "нормативно-правовий акт" визначено як офiцiйний письмовий документ, прийнятий чи виданий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначенiй законодавством формi та за встановленою законодавством процедурою, який спрямовано на регулювання суспiльних вiдносин, мiстить нормативнi приписи, розрахований на багаторазове застосування й дiя якого не вичерпується одноразовим виконанням.

     Майже аналогiчне визначення цього поняття наведено у Порядку подання нормативно-правових актiв на державну реєстрацiю до Мiнiстерства юстицiї України та проведення їх державної реєстрацiї, затвердженому наказом Мiнiстерства юстицiї України вiд 12.04.05 N 34/5 та зареєстрованому в Мiнiстерствi юстицiї України 12.04.05 за N 381/10661:

     "нормативно-правовий акт - це офiцiйний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначенiй законодавством формi та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспiльних вiдносин, що мiстить норми права, має неперсонiфiкований характер i розрахований на неодноразове застосування. Прийняття нормативно-правових актiв у виглядi листiв i телеграм не допускається".

     Таким чином, одною з основних ознак нормативно-правового акту є наявнiсть у ньому нормативних приписiв (норм права).

     Чинне законодавство України не мiстить визначення понять "нормативний припис" та "норма права". Однак на пiдставi аналiзу практики застосування термiнiв, слiв та словосполучень у юриспруденцiї та теорiї права можна дiйти висновку, що пiд нормою права слiд розумiти форму прояву права у виглядi санкцiонованих державою обов'язкових правил загального характеру (закон, указ, декрет, постанова, наказ) в певнiй галузi суспiльних вiдносин.

     Норми права подiляються на норми позитивного регулювання, якi встановлюють можливiсть або необхiднiсть щось робити; норми правоохороннi, якi забезпечують дiю iнших норм i встановлюють вiдповiдальнiсть за їх порушення; норми-визначення; норми-принципи. Iнший подiл передбачає норми iмперативнi, якими точно визначаються права та обов'язки суб'єктiв права; диспозитивнi, якi дiють у разi невстановлення сторонами шляхом угоди своїх прав та обов'язкiв; бланкетнi, якi вiдсилають до встановлених iншими актами правил. Норми права подiляються також на норми загальної дiї i мiсцевої дiї, постiйнi i тимчасовi, загальнi i спецiальнi.

     На сьогоднi досить поширеною є думка, що нормативно-правовими є лише тi акти, якi пройшли державну реєстрацiю.

     У зв'язку з цим слiд зазначити, що вiдповiдно до пiдпункту "д" пункту 5 Положення про державну реєстрацiю нормативно-правових актiв мiнiстерств, iнших органiв виконавчої влади, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 28.12.92 N 731, на державну реєстрацiю не подаються, зокрема, акти, спрямованi на органiзацiю виконання рiшень вищестоящих органiв i власних рiшень мiнiстерств, iнших органiв виконавчої влади, що не мають нових правових норм. Наявнiсть у наведеному пiдпунктi слова "нових" свiдчить про те, що у ньому йдеться про акти, якi мiстять правовi норми, але цi норми не є новими порiвняно з рiшеннями вищестоящих органiв i власних рiшень мiнiстерств, iнших органiв виконавчої влади. При цьому необхiдно взяти до уваги, що термiн "правовi норми" за своїм змiстом вiдповiдає термiну "норма права".

     Акти, якi розроблено на виконання рiшень вищестоящих органiв i власних рiшень мiнiстерств, iнших органiв виконавчої влади, i якi не мають нових правових норм, подавати на державну реєстрацiю недоцiльно, оскiльки правовi норми, що в них мiстяться, вже викладено в iнших нормативно-правових актах. Однак недоцiльнiсть подання таких актiв на державну реєстрацiю не позбавляє їх статусу нормативно-правових, оскiльки вони все-таки мiстять норми права.

     Як зазначалося вище, одним з основних ознак нормативно-правового акта є наявнiсть у ньому норм права (нормативних приписiв). При цьому анi в Методичних рекомендацiях про порядок пiдготовки, подання на державну реєстрацiю, скасування, облiку та зберiгання нормативно-правових актiв митних органiв України" затверджених наказом Держмитслужби вiд 08.07.03 N 441, анi в Порядку подання нормативно-правових актiв на державну реєстрацiю до Мiнiстерства юстицiї України та проведення їх державної реєстрацiї, затвердженому наказом Мiнiстерства юстицiї України вiд 12.04.05 N 34/5, не наголошується на тому, що це мають бути саме новi норми права (нормативнi приписи), а не тi, якi мiстяться в iнших нормативно-правових актах.

     З огляду на викладене вважаємо, що акти, якi мiстять норми права (нормативнi приписи), мають статус нормативно-правових незалежно вiд того, мiстяться цi норми (приписи) в iнших нормативно-правових актах чи нi.

     Для забезпечення прийняття обґрунтованих рiшень при розглядi питань встановлення надбавки за високi досягнення в працi у розмiрi понад 50 вiдсоткiв посадового окладу з урахуванням надбавки за спецiальне звання та вислугу рокiв посадовим особам, якi займаються розробленням проектiв нормативно-правових актiв, проводять експертизу проектiв таких актiв, пропонуємо керiвникам митних органiв залучати юридичнi служби митних органiв.