ПРОТОКОЛ

про вiдповiдальнiсть i компенсацiю за шкоду, заподiяну в результатi транскордонного перевезення небезпечних вiдходiв та їхнього видалення

     Офiцiйний переклад.

     Сторони Протоколу,

     беручи до уваги вiдповiднi положення принципу 13 Рiо-де-Жанейрської декларацiї з навколишнього середовища та розвитку 1992 року, вiдповiдно до якого держави повиннi розробляти мiжнароднi й нацiональнi правовi документи, що стосуються вiдповiдальностi й компенсацiй жертвам забруднення та iншої екологiчної шкоди;

     будучи Сторонами Базельської конвенцiї про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних вiдходiв та видаленням їх;

     усвiдомлюючи свої зобов'язання в рамках Конвенцiї;

     ураховуючи небезпеку шкоди для здоров'я людини, власностi й навколишнього середовища, яка може бути заподiяна небезпечними вiдходами та iншими вiдходами, а також перевезенням i видаленням їх;

     будучи стурбованими проблемою незаконного транскордонного обороту небезпечних вiдходiв та iнших вiдходiв;

     будучи прихильними до цiлей статтi 12 Конвенцiї та наголошуючи на необхiдностi створення вiдповiдних правил i процедур у сферi вiдповiдальностi й компенсацiї за шкоду, заподiяну в результатi транскордонного перевезення й видалення небезпечних вiдходiв та iнших вiдходiв;

     будучи переконаними в необхiдностi передбачити вiдповiдальнiсть стосовно третьої Сторони та екологiчну вiдповiдальнiсть для цiлей забезпечення адекватної та негайної компенсацiї за шкоду, заподiяну
в результатi транскордонного перевезення та видалення небезпечних вiдходiв та iнших вiдходiв;

     домовилися про таке:

Стаття 1
Мета

     Мета цього Протоколу полягає в забезпеченнi всеосяжного режиму матерiальної вiдповiдальностi й належної та оперативної компенсацiї за шкоду, заподiяну в результатi транскордонного перевезення небезпечних вiдходiв та видалення їх, зокрема незаконного обороту цих вiдходiв.

Стаття 2
Визначення

     1. У цьому Протоколi застосовуються визначення термiнiв, що мiстяться в статтях 1 та 2 Конвенцiї, якщо тiльки у цьому Протоколi однозначним чином не передбачено iншого.

     2. Для цiлей цього Протоколу:

     a) "Конвенцiя" означає Базельську конвенцiю про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних вiдходiв та видаленням їх;

     b) "небезпечнi вiдходи та iншi вiдходи" означають небезпечнi вiдходи та iншi вiдходи в тому значеннi, в якому вони визначенi в статтi 1 Конвенцiї;

     c) "шкода" означає:

     i) позбавлення життя або тiлесне ушкодження;

     ii) утрату або пошкодження майна, iншого, нiж майно особи, що несе вiдповiдальнiсть згiдно iз цим Протоколом;

     iii) утрату доходу, що безпосередньо випливає з економiчних iнтересiв, пов'язаних з будь-яким використанням навколишнього середовища, зазнану в результатi заподiяння значної шкоди навколишньому середовищу, з урахуванням накопичень i витрат;

     iv) витрати на заходи з вiдновлення постраждалого навколишнього середовища, обмеженi витратами на заходи, яких фактично вжито або якi повиннi бути вжитi, а також

     v) витрати на превентивнi заходи, зокрема будь-якi втрати чи шкоду, заподiянi такими заходами, за умови, що така шкода є наслiдком або результатом небезпечних властивостей вiдходiв, що є об'єктом транскордонного перевезення й видалення небезпечних вiдходiв та iнших вiдходiв, на якi поширюється дiя Конвенцiї;

     d) "заходи з вiдновлення" означають будь-якi розумнi заходи, спрямованi на оцiнку, вiдновлення та вiдтворення пошкоджених або зруйнованих компонентiв навколишнього середовища. У внутрiшньому законодавствi може бути визначено, хто вповноважений вживати таких заходiв;

     e) "превентивнi заходи" означають будь-якi розумнi заходи, ужитi будь-якою особою у зв'язку з аварiєю для недопущення, зведення до мiнiмуму або пом'якшення наслiдкiв утрати або шкоди або для проведення очищення навколишнього середовища;

     f) "Договiрна Сторона" означає Сторону цього Протоколу;

     g) "Протокол" означає цей Протокол;

     h) "аварiя" означає будь-яку подiю або серiю подiй одного й того самого походження, у результатi яких заподiюється шкода або виникає серйозна й безпосередня загроза заподiяння шкоди;

     i) "регiональна органiзацiя економiчної iнтеграцiї" означає створену суверенними державами органiзацiю, якiй її держави-члени делегували права стосовно питань, регульованих цим Протоколом, i яка належним чином уповноважена, вiдповiдно до своїх внутрiшнiх процедур, пiдписати, ратифiкувати, прийняти, схвалити, офiцiйно пiдтвердити Протокол або приєднатися до нього;

     j) "одиниця облiку" означає спецiальнi права запозичення, як вони визначенi Мiжнародним валютним фондом.

Стаття 3
Сфера застосування

     1. Цей Протокол застосовується у випадку шкоди, заподiяної в результатi аварiї пiд час транскордонного перевезення небезпечних та iнших вiдходiв або видалення їх, зокрема незаконного обороту, починаючи вiд пункту навантаження вiдходiв на транспортнi засоби, у межах сфери дiї нацiональної юрисдикцiї держави експорту. Будь-яка Договiрна Сторона може шляхом надiслання повiдомлення Депозитарiєвi виключити зi сфери застосування положень цього Протоколу у випадку всiх транскордонних перевезень, в яких вона виступає як держава експорту, стосовно таких аварiй, якi вiдбуваються в межах району, що знаходиться пiд її нацiональною юрисдикцiєю, шкоду, заподiяну в районi, на який поширюється її нацiональна юрисдикцiя. Секретарiат iнформує всi Договiрнi Сторони про повiдомлення, отриманi вiдповiдно до цiєї статтi.

     2. Протокол застосовується:

     a) стосовно перевезень, призначених для однiєї з операцiй, обумовлених у додатку IV до Конвенцiї, iнших, нiж D13, D14, D15, R12 або R13, до моменту надходження повiдомлення про завершення видалення вiдповiдно до пункту 9 статтi 6 Конвенцiї або, якщо таке повiдомлення не було зроблене, до завершення видалення, а також

     b) стосовно перевезень, призначених для операцiй, що належать до категорiй D13, D14, D15, R12 або R13 додатка IV до Конвенцiї, до завершення подальшої операцiї з видалення, яку включено до категорiй D1 - D12 та R1 - R11 додатка IV до Конвенцiї.

     3. a) Цей Протокол застосовується лише у випадку шкоди, заподiяної в межах району, на який поширюється нацiональна юрисдикцiя Договiрної Сторони, у результатi аварiї, визначеної в пунктi 1;

     b) у тому випадку, коли Договiрною Стороною є держава iмпорту, а не держава експорту, цей Протокол застосовується лише стосовно шкоди, заподiяної в результатi аварiї, визначеної в пунктi 1, яка сталася пiсля того, як особа, вiдповiдальна за видалення, вступила у володiння небезпечними вiдходами або iншими вiдходами. Якщо Договiрною Стороною є держава експорту, а не держава iмпорту, Протокол застосовується лише стосовно шкоди, заподiяної в результатi аварiї, визначеної в пунктi 1, яка сталася до моменту вступу особи, вiдповiдальної за видалення, у володiння небезпечними вiдходами або iншими вiдходами. Якщо нi держава експорту, нi держава iмпорту не є Договiрною Стороною, цей Протокол не застосовується;

     c) незалежно вiд положень пiдпункту "а" цей Протокол застосовується також до тих видiв шкоди, якi обумовлено в рубриках "i", "ii" та "v" пiдпункту "c" пункту 2 статтi 2 цього Протоколу, якщо шкоди заподiяно в районi, що знаходиться поза межами будь-чиєї нацiональної юрисдикцiї;

     d) незалежно вiд положень пiдпункту "a" цей Протокол, у зв'язку з правами, передбаченими в ньому, застосовується також стосовно шкоди, заподiяної в районi, що знаходиться пiд нацiональною юрисдикцiєю держави транзиту, яка не є Договiрною Стороною, за умови, що таку державу включено до додатка А й вона приєдналася до чинної багатосторонньої або регiональної угоди про транскордонне перевезення небезпечних вiдходiв. Пiдпункт "b" застосовується mutatus mutandis.

     4. Незалежно вiд положень пункту 1 у випадку реiмпорту згiдно зi статтею 8 або пiдпунктом "a" пункту 2 статтi 9 i пунктом 4 статтi 9 Конвенцiї положення цього Протоколу застосовуються доти, доки небезпечнi вiдходи та iншi вiдходи не досягнуть держави первинного експорту.

     5. Нiщо в цьому Протоколi жодним чином не зачiпає суверенiтету держав стосовно їхнiх територiальних морiв та їхньої юрисдикцiї i прав стосовно їхнiх вiдповiдних виключних економiчних зон i континентальних шельфiв вiдповiдно до мiжнародного права.

     6. Незалежно вiд пункту 1 та вiдповiдно до пункту 2 цiєї статтi:

     a) цей Протокол не застосовується стосовно шкоди, заподiяної в результатi транскордонного перевезення небезпечних вiдходiв та iнших вiдходiв, яке було розпочато до набирання чинностi цим Протоколом для вiдповiдної Договiрної Сторони;

     b) цей Протокол застосовується стосовно шкоди, заподiяної в результатi аварiї, що сталася в ходi транскордонного перевезення вiдходiв, що пiдпадають пiд дiю пiдпункту "b" пункту 1 статтi 1 Конвенцiї, якщо тiльки стосовно цих вiдходiв не було надiслане повiдомлення вiдповiдно до статтi 3 Конвенцiї державою експорту або iмпорту чи обома, i шкода виникає в районi, що знаходиться пiд нацiональною юрисдикцiєю держави, зокрема держави транзиту, яка визначає або вважає цi вiдходи небезпечними за умови дотримання вимог статтi 3 Конвенцiї. У цьому випадку застосовується сувора вiдповiдальнiсть згiдно зi статтею 4 Протоколу.

     7. а) Цей Протокол не застосовується стосовно шкоди, заподiяної в результатi аварiї пiд час транскордонного перевезення небезпечних та iнших вiдходiв або видалення їх, що здiйснювалися на пiдставi двостороннiх, багатостороннiх або регiональних угод чи домовленостей, укладених або доведених до вiдома згiдно зi статтею 11 Конвенцiї, за умови, що:

     i) шкоди було заподiяно в районi, що знаходиться пiд нацiональною юрисдикцiєю якою-небудь зi Сторiн угоди або домовленостi;

     ii) iснує режим вiдповiдальностi й компенсацiї, який набрав чинностi й може бути застосований до шкоди, заподiяної в результатi такого транскордонного перевезення або видалення, за умови, що вони повною мiрою вiдповiдають метi Протоколу або перевищують її, забезпечуючи високий рiвень захисту осiб, потерпiлих вiд шкоди;

     iii) Сторона угоди або домовленостi, визначеної в статтi 11, якiй заподiяно шкоди, заздалегiдь повiдомила Депозитарiєвi про незастосування Протоколу до будь-якої шкоди, що виникає в районi, який знаходиться пiд її нацiональною юрисдикцiєю, унаслiдок аварiї, що є результатом перевезення або видалення, згаданих у цьому пiдпунктi, а також

     iv) Сторони угоди або домовленостi, згаданих у статтi 11, не заявили про застосовнiсть Протоколу;

     b) для цiлей сприяння транспарентностi будь-яка Договiрна Сторона, яка повiдомила Депозитарiєвi про незастосовнiсть Протоколу, повiдомляє секретарiатовi про застосовуваний режим вiдповiдальностi й компенсацiї, згаданий у рубрицi "ii" пiдпункту "a" й додає опис режиму. Секретарiат подає Нарадi Сторiн на регулярнiй основi резюме доповiдей про отриманi повiдомлення;

     c) пiсля того як зроблено повiдомлення вiдповiдно до рубрики "iii" пiдпункту "a", заходи, що стосуються компенсацiї за шкоду, стосовно якої застосовується рубрика "i" пiдпункту "a", можуть не вживатися в рамках Протоколу.

     8. Виняток, передбачений у пунктi 7 цiєї статтi, жодною мiрою не зачiпає будь-яких з передбачених цим Протоколом прав або зобов'язань Договiрної Сторони, яка не є Стороною угоди або домовленостi, згаданих вище, а також прав держав транзиту, якi не є Договiрними Сторонами.

     9. Положення пункту 2 статтi 3 не перешкоджають застосуванню статтi 16 стосовно всiх Договiрних Сторiн.

Стаття 4
Сувора вiдповiдальнiсть

     1. Особа, яка подає повiдомлення вiдповiдно до статтi 6 Конвенцiї, несе вiдповiдальнiсть за шкоду доти, доки особа, що вiдповiдає за видалення, не вступить у володiння небезпечними вiдходами або iншими вiдходами. Пiсля цього вiдповiдальнiсть за шкоду несе особа, що вiдповiдає за видалення. Якщо повiдомником є держава експорту або якщо жодного повiдомлення не робилось, експортер несе вiдповiдальнiсть за шкоду доти, доки особа, що вiдповiдає за видалення, не вступить у володiння небезпечними вiдходами та iншими вiдходами. Стосовно пiдпункту "b" пункту 6 статтi 3 цього Протоколу mutatis mutandis застосовуються положення пункту 5 статтi 6 Конвенцiї. Пiсля цього вiдповiдальнiсть за шкоду несе особа, що вiдповiдає за видалення.

     2. Без шкоди для пункту 1 стосовно вiдходiв, що пiдпадають пiд дiю пiдпункту "b" пункту 1 статтi 1 Конвенцiї, про якi надiйшло повiдомлення як про небезпечнi вiд держави iмпорту вiдповiдно до статтi 3 Конвенцiї, але не вiд держави експорту, iмпортер несе вiдповiдальнiсть доти, доки особа, що вiдповiдає за видалення, не вступить у володiння вiдходами, якщо держава iмпорту є повiдомником або якщо жодного повiдомлення не робилось. Пiсля цього вiдповiдальнiсть за шкоду несе особа, що вiдповiдає за видалення.

     3. Якщо небезпечнi вiдходи та iншi вiдходи пiдлягають реiмпорту вiдповiдно до статтi 8 Конвенцiї, особа, що подала повiдомлення, несе вiдповiдальнiсть за шкоду з моменту вивозу небезпечних вiдходiв з установки з видалення до прийняття їх у володiння експортером, якщо це застосовне, або альтернативною особою, що забезпечує видалення.

     4. Якщо небезпечнi вiдходи та iншi вiдходи пiдлягають реiмпорту вiдповiдно до пiдпункту "a" пункту 2 статтi 9 або пункту 4 статтi 9 Конвенцiї, за умови дотримання положень статтi 3 Протоколу, особа, що забезпечує реiмпорт, уважається такою, що несе вiдповiдальнiсть за шкоду доти, доки у володiння ними, у вiдповiдних випадках, не вступить експортер або альтернативна особа, що забезпечує видалення.

     5. Жодна вiдповiдальнiсть згiдно iз цiєю статтею не покладається на особу, згадану в пунктах 1 й 2 цiєї статтi, якщо ця особа доведе, що шкода:

     a) є результатом збройного конфлiкту, воєнних дiй, громадянської вiйни або заколоту;

     b) є результатом природного явища, що має винятковий, неминучий, непередбачуваний та нестримний характер;

     c) повнiстю є результатом дотримання обов'язкового заходу, передбаченого органом державної влади держави, де було заподiяно шкоди;

     або

     d) повнiстю є результатом умисної протиправної поведiнки третьої сторони, зокрема особи, що зазнала шкоди.

     6. Якщо вiдповiдальнiсть згiдно iз цiєю статтею повиннi нести двi чи бiльш нiж двi особи, позивач має право витребувати повну компенсацiю за шкоду з будь-якої iз цих осiб або з усiх цих осiб.

Стаття 5
Винна вiдповiдальнiсть

     Без шкоди для положень статтi 4 будь-яка особа несе вiдповiдальнiсть за шкоду, яку вона заподiяла або якiй сприяла в результатi недотримання положень Конвенцiї або в результатi умисних халатних або недбалих дiй чи бездiяльностi. Ця стаття не зачiпає нацiональних законiв Договiрних Сторiн, якi регулюють вiдповiдальнiсть суб'єктiв, що роблять послуги, й агентiв.

Стаття 6
Превентивнi заходи

     1. Залежно вiд тiєї чи тiєї вимоги нацiонального права будь-яка особа, що здiйснює оперативний контроль над небезпечними вiдходами та iншими вiдходами пiд час аварiї, уживає всiх розумних заходiв для пом'якшення шкоди, заподiяної в результатi аварiї.

     2. Незалежно вiд будь-яких iнших положень цього Протоколу, будь-яка особа, яка володiє небезпечними вiдходами або iншими вiдходами та (або) здiйснює контроль над ними виключно для вживання превентивних заходiв, не пiдлягає вiдповiдальностi згiдно iз цим Протоколом за умови, що ця особа дiє розумно та вiдповiдно до якого-небудь нацiонального закону, що стосується превентивних заходiв.

Стаття 7
Сукупна причина шкоди

     1. Якщо аварiя пов'язана з вiдходами, якi пiдпадають пiд дiю цього Протоколу, та вiдходами, якi не пiдпадають пiд дiю цього Протоколу, особа, на яку в протилежному випадку лягає вiдповiдальнiсть згiдно iз цим Протоколом, несе вiдповiдальнiсть лише пропорцiйно частцi шкоди, заподiяної вiдходами, що пiдпадають пiд дiю цього Протоколу.

     2. Пiд час визначення частки шкоди, заподiяної тими чи тими зi згаданих у пунктi 1 вiдходiв, ураховуються обсяг i властивостi вiдповiдних вiдходiв та характер заподiяної шкоди.

     3. У випадку заподiяння шкоди, за якої неможливо визначити, якою мiрою вона була заподiяна вiдходами, регульованими цим Протоколом, а якою - вiдходами, що не пiдпадають пiд дiю цього Протоколу, уся шкода розглядається як така, що пiдпадає пiд дiю Протоколу.

Стаття 8
Право регресу

     1. Будь-яка особа, що несе вiдповiдальнiсть згiдно iз цим Протоколом, має право пред'явити регресну вимогу вiдповiдно до правил процедури компетентного суду:

     a) до будь-якої iншої особи, що також несе вiдповiдальнiсть за цим Протоколом, а також

     b) яку однозначним чином передбачено в контрактних угодах.

     2. Нiщо в цьому Протоколi не заподiює шкоди будь-яким iншим правам регресу, якi може мати особа, що несе вiдповiдальнiсть згiдно iз законом компетентного суду.

Стаття 9
Спiльна провина

     Обсяг компенсацiї може бути скорочений або в компенсацiї може бути вiдмовлено, якщо особа, що зазнала шкоди, або особа, за яку вона несе вiдповiдальнiсть згiдно з нацiональним законодавством, сама винна в тому, що вона, ураховуючи всi обставини, заподiяла або сприяла заподiянню шкоди.

Стаття 10
Здiйснення

     1. Договiрнi Сторони вживають законодавчих, нормативних та адмiнiстративних заходiв, необхiдних для здiйснення цього Протоколу.

     2. Для цiлей сприяння транспарентностi Договiрнi Сторони iнформують секретарiат про заходи, спрямованi на здiйснення Протоколу, зокрема про будь-якi межi вiдповiдальностi, що встановлюються на виконання пункту 1 додатка B.

     3. Положення цього Протоколу застосовуються без будь-якої дискримiнацiї за ознакою державної приналежностi, домiциля або мiсця проживання.

Стаття 11
Колiзiї з iншими угодами про вiдповiдальнiсть i компенсацiю

     У всiх випадках, коли положення цього Протоколу та положення якої-небудь двосторонньої, багатосторонньої або регiональної угоди застосовнi до вiдповiдальностi й компенсацiї за шкоду, заподiяну в результатi аварiї, що виникла на одному й тому самому вiдрiзку шляху пiд час транскордонного перевезення, положення цього Протоколу не застосовуються за умови, що мiж вiдповiдними Сторонами укладено угоду, яка набрала чинностi й була вiдкрита для пiдписання на момент вiдкриття для пiдписання цього Протоколу, причому навiть якщо до цiєї угоди згодом було внесено поправки.

Стаття 12
Фiнансовi обмеження

     1. Фiнансовi обмеження стосовно вiдповiдальностi за статтею 4 цього Протоколу конкретно обумовлено в додатку В до Протоколу. Цi обмеження не включають будь-яких процентних нарахувань або покриття витрат, що пiдлягають компенсацiї за рiшенням компетентного суду.

     2. Вiдповiдальнiсть, передбачена в статтi 5, не має фiнансових обмежень.

Стаття 13
Позовна давнiсть

     1. Позови про компенсацiю вiдповiдно до цього Протоколу не приймаються до розгляду, якщо вони не були поданi протягом десяти рокiв пiсля дати аварiї.

     2. Позови про компенсацiю вiдповiдно до цього Протоколу не приймаються до розгляду, якщо вони не були поданi протягом п'яти рокiв з того моменту, коли позивачу стало вiдомо або, як можна розумно припустити, повинно було стати вiдомо про шкоду, за умови, що часових строкiв, установлених у пунктi 1 цiєї статтi, не перевищено.

     3. У тих випадках, коли аварiя є рядом подiй однакового характеру, вiдлiк строкiв давностi, установлених вiдповiдно до цiєї статтi, починається з дати останньої з таких подiй. Якщо аварiя є тривалою подiєю, то вiдлiк строку давностi починається з моменту закiнчення такої тривалої подiї.

Стаття 14
Страхування та iншi фiнансовi гарантiї

     1. Особи, що несуть вiдповiдальнiсть, передбачену в статтi 4, забезпечують або пiдтримують упродовж перiоду позовної давностi страхування, зобов'язання або iншi фiнансовi гарантiї, що покривають її вiдповiдальнiсть, передбачену в статтi 4 Протоколу, в обсязi не меншому, нiж мiнiмальнi межi, визначенi в пунктi 2 додатка В. Держави можуть виконувати свої зобов'язання вiдповiдно до цього пункту за допомогою заяви про самострахування. Нiщо в цьому пунктi не перешкоджає використанню франшиз або спiльних виплат мiж страхувальником i застрахованою особою, однак невиплата застрахованою особою будь-якої франшизи або спiльної плати не повинна слугувати захистом вiд особи, якiй заподiяно шкоди.

     2. Стосовно вiдповiдальностi повiдомника або експортера вiдповiдно до пункту 1 статтi 4 або iмпортера вiдповiдно до пункту 2 статтi 4 страхування, зобов'язання або iншi фiнансовi гарантiї, згаданi в пунктi 1 цiєї статтi, використовуються лише для цiлей забезпечення компенсацiї за шкоду, що пiдпадає пiд дiю положень статтi 2 цього Протоколу.

     3. Повiдомлення, згадане в статтi 6 Конвенцiї, супроводжується документом, що вiдображає покриття вiдповiдальностi повiдомника або експортера вiдповiдно до пункту 1 статтi 4 або iмпортера вiдповiдно до пункту 2 статтi 4 Протоколу. Документи, що пiдтверджують покриття вiдповiдальностi особи, яка вiдповiдає за видалення, надсилаються компетентним органам держави iмпорту.

     4. Будь-який позов у рамках Протоколу може бути вчинений безпосередньо проти будь-якої особи, що забезпечує страхування, зобов'язання або iншi фiнансовi гарантiї. Страхувальник або особа, що забезпечує фiнансовi гарантiї, мають право вимагати, щоб особа, яка несе вiдповiдальнiсть у рамках статтi 4, була залучена як сторона у справi пiд час судового розгляду. Страхувальники або особи, що забезпечують фiнансовi гарантiї, можуть удатися до засобiв судового захисту, якi особа, що несе вiдповiдальнiсть згiдно зi статтею 4, має право використати.

     5. Незважаючи на положення пункту 4, Договiрна Сторона за допомогою повiдомлення Депозитарiєвi пiд час пiдписання, ратифiкацiї або затвердження цього Протоколу або приєднання до нього зазначає, чи передбачає вона право вчиняти безпосереднiй позов згiдно з пунктом 4. Секретарiат реєструє Договiрнi Сторони, що подали повiдомлення вiдповiдно до цього пункту.

Стаття 15
Механiзм компенсацiї

     1. У тих випадках, коли компенсацiя вiдповiдно до Протоколу не покриває вартостi шкоди, можуть уживатися з використанням iснуючих механiзмiв додатковi й допомiжнi заходи, спрямованi на забезпечення адекватної та негайної компенсацiї.

     2. Нарада Сторiн контролює питання про необхiднiсть i можливiсть удосконалення iснуючих механiзмiв або створення нового механiзму.

Стаття 16
Вiдповiдальнiсть держав

     Цей Протокол не зачiпає прав i зобов'язань Договiрних Сторiн, передбачених вiдповiдно до норм загального мiжнародного права стосовно вiдповiдальностi держав.

ПРОЦЕСУАЛЬНI НОРМИ

Стаття 17
Компетентнi суди

     1. Позови про компенсацiю в рамках цього Протоколу можуть подаватися до судiв Договiрної Сторони лише в тому випадку, коли:

     a) заподiяно шкоди, або

     b) сталася аварiя, або

     c) у випадку вiдповiдача, ця держава є звичайним мiсцем проживання чи основним мiсцем його дiлової активностi.

     2. Кожна Договiрна Сторона, забезпечує, щоб її суди мали необхiдну компетенцiю для прийняття до розгляду таких позовiв про компенсацiю.

Стаття 18
Спорiдненi позови

     1. У тому випадку, коли спорiдненi позови подаються до судiв рiзних Сторiн, будь-який суд, крiм суду, до якого позов було подано першим, може припинити провадження, поки позов знаходиться на розглядi в першiй iнстанцiї.

     2. Будь-який суд може, за клопотанням однiєї зi сторiн, вiдхилити юрисдикцiю, якщо закон цього суду допускає об'єднання спорiднених позовiв i якщо iнший суд має юрисдикцiєю стосовно обох позовiв.

     3. Для цiлей цiєї статтi позови вважаються спорiдненими в тому випадку, коли вони настiльки тiсно пов'язанi один з одним, що видається доцiльним їхнiй спiльний розгляд та винесення стосовно них рiшення, щоб уникнути небезпеки винесення несумiсних рiшень у результатi роздiльного розгляду справ.

Стаття 19
Застосовне право

     Усi матерiально-правовi або процесуально-правовi питання стосовно позовiв, що знаходяться на розглядi компетентного суду, якi конкретно не регулюються положеннями цього Протоколу, визначаються законом цього суду, зокрема будь-якими правовими нормами такого закону, що стосуються колiзiї правових норм.

Стаття 20
Зв'язок мiж Протоколом i законом компетентного суду

     1. З урахуванням положень пункту 2 нiщо в цьому Протоколi не тлумачиться як обмеження або ущемлення яких-небудь прав осiб, яким заподiяно шкоди, або як обмеження положень, що стосуються захисту або вiдновлення навколишнього середовища, якi можуть бути передбаченi в нацiональному законодавствi.

     2. Нiякi позови про компенсацiю шкоди на основi суворої вiдповiдальностi повiдомника або експортера, що несе вiдповiдальнiсть згiдно з пунктом 1 статтi 4, або iмпортера, що несе вiдповiдальнiсть згiдно з пунктом 2 статтi 4 Протоколу, не вчиняються iнакше, нiж вiдповiдно до цього Протоколу.

Стаття 21
Взаємне визнання й виконання судових рiшень

     1. Будь-яке рiшення суду, що має юрисдикцiю вiдповiдно до статтi 17 цього Протоколу, якщо воно має позовну силу в державi походження й бiльше не пiдлягає перегляду у звичайних формах, визнається в будь-якiй Договiрнiй Сторонi, як тiльки будуть виконанi всi формальностi, яких вимагає ця Сторона, за винятком випадкiв:

     a) коли судове рiшення отримано обманним шляхом;

     b) коли вiдповiдач не був сповiщений у розумнi строки й не мав достатньої можливостi для викладу своєї позицiї;

     c) коли судове рiшення не сумiсне з винесенням ранiше в iншiй Договiрнiй Сторонi обґрунтованим рiшенням стосовно позову за тiєю самою пiдставою та мiж тими самими сторонами або

     d) коли судове рiшення суперечить державнiй полiтицi Договiрної Сторони, в якiй запитується визнання.

     2. Рiшення, визнане згiдно з положеннями пункту 1 цiєї статтi, має позовну силу в будь-якiй Договiрнiй Сторонi пiсля того, як виконано всi формальностi, що вимагаються в такiй Сторонi. Формальностi
не допускають повторного розгляду сутi справи.

     3. Положення пунктiв 1 й 2 цiєї статтi не застосовуються мiж Договiрними Сторонами Протоколу, що є Сторонами угоди або домовленостi про взаємне визнання й виконання рiшень, у рамках яких рiшення визнається й має позовну силу.

Стаття 22
Зв'язок цього Протоколу з Базельської конвенцiєю

     Якщо в цьому Протоколi не передбачено iншого, положення Конвенцiї, що стосуються протоколiв до неї, застосовуються до цього Протоколу.

Стаття 23
Поправка до додатка B

     1. Конференцiя Сторiн Базельської конвенцiї на своїй шостiй нарадi, можливо, унесе поправку до пункту 2 додатка B, дотримуючися процедури, викладеної в статтi 18 Базельської конвенцiї.

     2. Така поправка може бути внесена до набирання Протоколом чинностi.

ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 24
Нарада Сторiн

     1. Цим засновується Нарада Сторiн. Секретарiат скликає першу Нараду Сторiн разом з першою нарадою Конференцiї Сторiн Конвенцiї пiсля набирання Протоколом чинностi.

     2. Якщо Нарада Сторiн не ухвалить iншого рiшення, подальшi черговi наради Сторiн проводяться разом з нарадами Конференцiї Сторiн Конвенцiї. Позачерговi наради Сторiн можуть проводитися в будь-якi iншi строки, якщо це буде визнане за необхiдне Нарадою Сторiн, або на письмове прохання будь-якої Договiрної Сторони, за умови, що протягом шести мiсяцiв з дати надiслання секретарiатом на адресу Сторiн такого прохання воно буде пiдтримане не менш нiж однiєю третиною Договiрних Сторiн.

     3. Договiрнi Сторони на своїй першiй Нарадi затверджують консенсусом правила процедури своїх нарад, а також фiнансовi правила.

     4. Функцiї Наради Сторiн полягають у такому:

     a) огляд ходу здiйснення та дотримання цього Протоколу;

     b) забезпечення звiтностi й прийняття за потреби керiвних положень i процедур стосовно такої звiтностi;

     c) розгляд i прийняття, де це необхiдно, пропозицiй стосовно внесення поправок до цього Протоколу або до будь-яких iснуючих або нових додаткiв, а також

     d) розгляд i вживання будь-яких додаткових заходiв, якi можуть вимагатися для цiлей цього Протоколу.

Стаття 25
Секретарiат

     1. Для цiлей цього Протоколу секретарiат:

     a) органiзовує та обслуговує наради Сторiн, як це передбачено в статтi 24;

     b) готує доповiдi, зокрема фiнансовi данi, про здiйснюванi ним заходи для виконання своїх функцiй у рамках Протоколу та подає їх Нарадi Сторiн;

     c) забезпечує необхiдну координацiю дiяльностi з вiдповiдними мiжнародними органами i, зокрема, укладає такi адмiнiстративнi та договiрнi угоди, якi можуть вимагатися для ефективного виконання його функцiй;

     d) компiлює iнформацiю, що стосується нацiональних законiв й адмiнiстративних положень Договiрних Сторiн, якi здiйснюють Протокол;

     e) спiвробiтничає з Договiрними Сторонами та вiдповiдними компетентними мiжнародними органiзацiями й установами у справi надання експертiв й обладнання для оперативного надання допомоги державам пiд час виникнення надзвичайних ситуацiй;

     f) заохочує держави, що не є Сторонами, до того, щоб вони були присутнiми на нарадах Сторiн як спостерiгачi й виступали згiдно з положеннями цього Протоколу, а також

     g) виконує такi iншi функцiї для досягнення цiлей цього Протоколу, якi можуть бути покладенi на нього нарадами Сторiн.

     2. Секретарiатськi функцiї здiйснюються секретарiатом Базельської конвенцiї.

Стаття 26
Пiдписання

     Цей Протокол вiдкритий для пiдписання державами й регiональними органiзацiями економiчної iнтеграцiї, якi є Сторонами Базельської конвенцiї, у Бернi, у Федеральному департаментi закордонних справ Швейцарiї з 6 до 17 березня 2000 року та в Центральних установах Органiзацiї Об'єднаних Нацiй у Нью-Йорку з 1 квiтня 2000 року до 10 грудня 2000 року.

Стаття 27
Ратифiкацiя, прийняття, офiцiйне пiдтвердження або схвалення

     1. Цей Протокол пiдлягає ратифiкацiї, прийняттю або схваленню державами та офiцiйному пiдтвердженню або схваленню регiональними органiзацiями економiчної iнтеграцiї. Ратифiкацiйнi грамоти й документи про прийняття, офiцiйне пiдтвердження або схвалення здаються на зберiгання Депозитарiєвi.

     2. Якщо яка-небудь органiзацiя iз зазначених у пунктi 1 цiєї статтi стає Договiрною Стороною цього Протоколу, але при цьому жодна з її держав-членiв не є Договiрною Стороною, то вона виконує всi зобов'язання, що випливають з Протоколу. У випадку, коли одна або бiльше держав - членiв такої органiзацiї є Договiрними Сторонами Протоколу, ця органiзацiя та її держави-члени приймають рiшення стосовно їхнiх вiдповiдних обов'язкiв з виконання своїх зобов'язань, що випливають з Протоколу. У таких випадках ця органiзацiя та її держави-члени не можуть паралельно здiйснювати права, що випливають з Протоколу.

     3. У своїх документах про офiцiйне пiдтвердження або схвалення органiзацiї, зазначенi в пунктi 1 цiєї статтi, заявляють про межi своєї компетенцiї в питаннях, регульованих Протоколом. Цi органiзацiї повiдомляють також Депозитарiєвi про будь-яку iстотну змiну меж своєї компетенцiї, який повiдомляє про це Договiрним Сторонам.

Стаття 28
Приєднання

     1. Цей Протокол вiдкритий для приєднання до нього будь-яких держав i будь-яких регiональних органiзацiй економiчної iнтеграцiї, що є Сторонами Базельської конвенцiї, якi не пiдписали Протоколу. Документи про приєднання здаються на зберiгання Депозитарiєвi.

     2. У своїх документах про приєднання органiзацiї, зазначенi в пунктi 1 цiєї статтi, заявляють про межi своєї компетенцiї в питаннях, регульованих Протоколом. Цi органiзацiї повiдомляють також Депозитарiєвi про будь-яку iстотну змiну меж своєї компетенцiї.

     3. Положення пункту 2 статтi 27 застосовуються до регiональних органiзацiй економiчної iнтеграцiї, якi приєднуються до цього Протоколу.

Стаття 29
Набирання чинностi

     1. Цей Протокол набирає чинностi на дев'яностий день з дня здачi на зберiгання двадцятої ратифiкацiйної грамоти або документа про прийняття, офiцiйне пiдтвердження, схвалення або приєднання.

     2. Для кожної держави або регiональної органiзацiї економiчної iнтеграцiї, якi ратифiкують, приймають, схвалюють або офiцiйно пiдтверджують цей Протокол або приєднуються до нього пiсля дати здачi на зберiгання двадцятої ратифiкацiйної грамоти або документа про прийняття, схвалення, офiцiйне пiдтвердження або приєднання, Протокол набирає чинностi на дев'яностий день пiсля здачi на зберiгання такою державою або регiональною органiзацiєю економiчної iнтеграцiї ратифiкацiйної грамоти або документа про прийняття, схвалення, офiцiйне пiдтвердження або приєднання.

     3. Для цiлей пунктiв 1 й 2 цiєї статтi будь-який документ, зданий на зберiгання регiональною органiзацiєю економiчної iнтеграцiї, не розглядається як додатковий до документiв, зданих на зберiгання державами - членами такої органiзацiї.

Стаття 30
Застереження та декларацiї

     1. Жоднi застереження до цього Протоколу або винятки з нього не допускаються. Для цiлей цього Протоколу повiдомлення згiдно з пунктом 1 статтi 3, пунктом 6 статтi 3 або пунктом 5 статтi 14 не розглядаються як застереження або винятки.

     2. Пункт 1 цiєї статтi не перешкоджає жоднiй державi або регiональнiй органiзацiї економiчної iнтеграцiї пiд час пiдписання, ратифiкацiї, прийняття, схвалення або офiцiйного пiдтвердження цього Протоколу або приєднання до нього виступити з декларацiями або заявами в будь-якому формулюваннi та пiд будь-якою назвою з метою, зокрема, приведення своїх законiв i правил у вiдповiднiсть до положень цього Протоколу, за умови, що такi декларацiї або заяви не передбачають виключення або змiни юридичної дiї положень Протоколу в їхньому застосуваннi до цiєї держави або цiєї органiзацiї.

Стаття 31
Вихiд

     1. Будь-коли пiсля закiнчення трьох рокiв з дати набирання чинностi цим Протоколом для будь-якої Договiрної Сторони ця Договiрна Сторона може вийти з Протоколу, надiславши письмове повiдомлення Депозитарiєвi.

     2. Вихiд набирає чинностi через один рiк пiсля отримання повiдомлення Депозитарiєм або в такий бiльш пiзнiй строк, який може бути зазначений у такому повiдомленнi.

Стаття 32
Депозитарiй

     Депозитарiєм цього Протоколу є Генеральний секретар Органiзацiї Об'єднаних Нацiй.

Стаття 33
Автентичнi тексти

     Оригiнальнi тексти цього Протоколу англiйською, арабською, iспанською, китайською, росiйською та французькою мовами є рiвноавтентичнi.

 

Додаток A

ПЕРЕЛIК ДЕРЖАВ ТРАНЗИТУ, ЗГАДАНИХ У ПIДПУНКТI "D" ПУНКТУ 3 СТАТТI 3

1.	Антигуа i Барбуда	21.	Нiдерланди вiд iменi Аруби й Нiдерландських Антильських Островiв
2.	Багамськi Острови	22.	Нова Зеландiя вiд iменi Токелау
3.	Барбадос	23.	Нiуе
4.	Бахрейн	24.	Острови Кука
5.	Вануату	25.	Палау
6.	Гаїтi	26.	Папуа-Нова Гвiнея
7.	Гренада	27.	Самоа
8.	Домiнiка	28.	Сан-Томе i Принсiпi
9.	Домiнiканська Республiка	29.	Сейшельськi Острови
10.	Кабо-Верде	30.	Сент-Вiнсент i Гренадини
11.	Кiпр	31.	Сент-Кiтс i Невiс
12.	Кiрибатi	32.	Сент-Люсiя
13.	Коморськi Острови	33.	Сiнгапур
14.	Куба	34.	Соломоновi Острови
15.	Маврикiй	35.	Тонга
16.	Мальдiвськi Острови	36.	Тринiдад i Тобаго
17.	Мальта	37.	Тувалу
18.	Маршалловi Острови	38.	Фiджi
19.	Мiкронезiя (Федеративнi Штати)	39.	Ямайка
20.	Науру

 

Додаток B

ФIНАНСОВI ОБМЕЖЕННЯ

     1. Фiнансовi обмеження стосовно вiдповiдальностi за статтею 4 Протоколу визначаються згiдно з нацiональним законом.

     2. Обмеження визначаються для:

     a) повiдомника, експортера або iмпортера за будь-яку одну аварiю в розмiрi не менше:

     i) 1 млн. одиниць облiку за вантажi вагою до 5 тонн включно;

     ii) 2 млн. одиниць облiку за вантажi вагою вiд 5 тонн до 25 тонн включно;

     iii) 4 млн. одиниць облiку за вантажi вагою вiд 25 тонн до 50 тонн включно;

     iv) 6 млн. одиниць облiку за вантажi вагою вiд 50 тонн до 1000 тонн включно;

     v) 10 млн. одиниць облiку за вантажi вагою вiд 1000 тонн до 10 000 тонн включно;

     vi) плюс додатково 1000 одиниць облiку за кожну зайву тонну, але не бiльше 30 млн. одиниць облiку;

     b) особи, що вiдповiдає за видалення, за будь-яку одну аварiю в розмiрi не менше 2 млн. одиниць облiку.

     3. Суми, зазначенi в пунктi 2, переглядаються Договiрними Сторонами на регулярнiй основi з урахуванням, зокрема, потенцiйних ризикiв для навколишнього середовища, з якими пов'язанi перевезення небезпечних вiдходiв та iнших вiдходiв i видалення їх, а також характеру, кiлькостi й небезпечних властивостей вiдходiв.