УГОДА

мiж Урядом України i Урядом Фiнляндської Республiки про взаємодопомогу в митних справах

     Уряд України i Уряд Фiнляндської Республiки, далi Договiрнi Сторони,

     визнаючи, що порушення митного законодавства завдають шкоди економiчним, фiнансовим i соцiальним iнтересам їхнiх країн;

     визнаючи, що незаконне перевезення наркотичних засобiв i психотропних речовин становить небезпеку для здоров'я населення та суспiльства;

     враховуючи важливiсть забезпечення правильного нарахування мита, податкiв та iнших зборiв, що стягуються пiд час iмпорту та експорту товарiв, а також належного застосування положень щодо заборон, обмежень i контролю;

     будучи переконаними в тому, що зусилля у запобiганнi порушенням митного законодавства i забезпеченнi стягнення мита, податкiв та iнших зборiв можуть виявитися бiльш ефективними завдяки тiсному спiвробiтництву мiж їхнiми митними органами;

     посилаючися на Угоду про партнерство i спiвробiтництво мiж Європейськими спiвтовариствами, їх державами-членами i Україною, пiдписану 14 червня 1994 року;

     посилаючися на мiжнароднi механiзми, що сприяють двостороннiй взаємодопомозi, i, зокрема, на Рекомендацiї Ради митного спiвробiтництва вiд 5 грудня 1953 року про адмiнiстративну взаємодопомогу;

     посилаючися на положення Єдиної конвенцiї про наркотичнi засоби 1961 року з поправками, внесеними до неї вiдповiдно до протоколу 1972 року про поправки до Єдиної конвенцiї про наркотичнi засоби 1961 року, та Конвенцiї про психотропнi речовини вiд 1971 року, розроблених пiд егiдою Органiзацiї Об'єднаних Нацiй, а також Конвенцiї Органiзацiї Об'єднаних Нацiй про боротьбу проти незаконного обiгу наркотичних засобiв та психотропних речовин вiд 1988 року;

     домовилися про таке:

ВИЗНАЧЕННЯ

Стаття 1

     Для цiлей цiєї Угоди:

     а) "митне законодавство" означає положення, встановленi законами i правилами щодо iмпорту, експорту i транзиту товарiв та платiжних коштiв, якi стосуються стягнення митними органами мита, податкiв та iнших зборiв, або засобiв заборон, обмежень чи контролю;

     b) "митний орган" означає в Українi - Державну митну службу України i у Фiнляндськiй Республiцi - Нацiональну митну службу;

     c) "порушення" означає порушення митного законодавства, а також будь-яку спробу порушення митного законодавства;

     d) "персональнi данi" означають будь-яку iнформацiю, що стосується iдентифiкованих осiб, або таких, що iдентифiкуються.

СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Стаття 2

     1. Договiрнi Сторони за участю їхнiх митних органiв i згiдно з положеннями цiєї Угоди подають одна однiй допомогу:

     a) з метою забезпечення належного додержання митного законодавства;

     b) з метою вiдвернення, розслiдування та припинення порушень митного законодавства;

     c) у випадках передачi документiв щодо застосування митного законодавства.

     2. Допомога за цiєю Угодою подається вiдповiдно до законодавства, що дiє на територiї Договiрної Сторони, якою одержано запит, i в межах компетенцiї та наявних ресурсiв митного органу. У разi потреби митний орган, до якого звернено запит, може передати запит iншому компетентному органу.

     3. Ця Угода не передбачає вiдшкодування мита, податкiв та iнших зборiв.

НАГЛЯД ЗА ОСОБАМИ, ТОВАРАМИ I ТРАНСПОРТНИМИ ЗАСОБАМИ

Стаття 3

     Митнi органи Договiрних Сторiн з власної iнiцiативи чи на запит здiйснюють особливий нагляд за:

     a) особами, про яких вiдомо, що вони вчинили, або якi пiдозрюються у вчиненнi порушення митного законодавства iншої Договiрної Сторони;

     b) перемiщенням товарiв та платiжних коштiв на територiю чи з територiї однiєї Договiрної Сторони, про яке митним органом iншої Договiрної Сторони повiдомлено, що воно здiйснюється з iстотним порушенням законодавства;

     c) будь-якими транспортними засобами, про якi вiдомо, що вони використовуються або пiдозрюються у використаннi для вчинення порушення митного законодавства, що дiє на територiї iншої Договiрної Сторони;

     d) мiсцями зберiгання товарiв, що можуть бути використанi для незаконного перемiщення в особливо великих розмiрах на територiю iншої Договiрної Сторони.

     2. У межах своєї компетенцiї митнi органи Договiрних Сторiн будуть запобiгати:

     a) вивезенню товарiв, про якi вiдомо або стосовно яких є обґрунтованi пiдстави пiдозрювати, що вони ввозяться на територiю iншої Договiрної Сторони для використання з iншою метою, нiж законна торгiвля мiж Договiрними Сторонами;

     b) вивезенню товарiв, ввезення яких на територiю iншої Договiрної Сторони заборонено.

КОНТРОЛЬОВАНА ПОСТАВКА

Стаття 4

     1. Якщо це допускається основними принципами нацiональних систем законодавства Договiрних Сторiн, митнi органи можуть за взаємною згодою i домовленiстю застосовувати на мiжнародному рiвнi метод контрольованої поставки наркотичних засобiв i психотропних речовин з метою виявлення осiб, причетних до незаконного обiгу наркотичних засобiв i психотропних речовин.

     2. Незаконна партiя наркотичних засобiв i психотропних речовин, контрольовану поставку яких погоджено обома митними органами, може бути перехоплена i перемiщена через кордон у недоторканному виглядi або з вилученням чи замiною цих засобiв i речовин повнiстю або частково.

     3. Рiшення про застосування контрольованої поставки приймається у кожному конкретному випадку i може у разi потреби враховувати угоди i домовленостi з фiнансових питань, досягнутi митними органами обох Договiрних Сторiн.

ДIЇ, СПРЯМОВАНI ПРОТИ НЕЗАКОННОГО ПЕРЕМIЩЕННЯ ТОВАРIВ

Стаття 5

     Митнi органи з власної iнiцiативи чи на запит надають без затримки один одному всю iнформацiю, що має вiдношення до дiй, якi є або можуть бути порушеннями митного законодавства, що дiє на територiї однiєї з Договiрних Сторiн, у галузi:

     a) перемiщення зброї, боєприпасiв, вибухових речовин i пристроїв;

     b) перемiщення стратегiчних товарiв та товарiв подвiйного призначення, якi пiдлягають контролю згiдно з вiдповiдними мiжнародними договорами i багатостороннiми домовленостями (або режимами) та/або з прийнятими зобов'язаннями щодо нерозповсюдження;

     c) перемiщення наркотичних засобiв та психотропних речовин;

     d) перемiщення предметiв старовини i мистецтва, що мають значну iсторичну, культурну чи археологiчну цiннiсть для однiєї з Договiрних Сторiн;

     e) перемiщення отруйних речовин, а також товарiв чи речовин, небезпечних для довкiлля або здоров'я населення;

     f) перемiщення товарiв, що пiдлягають обкладенню високим митом чи податками, особливо перемiщення алкогольних напоїв та тютюнових виробiв.

ОБМIН IНФОРМАЦIЄЮ

Стаття 6

     1. Митнi органи Договiрних Сторiн як за власною iнiцiативою, так i на запит надають один одному всю iнформацiю, що дає змогу встановити правильнiсть:

     a) стягнення мита, iнших iмпортних або експортних податкiв i зборiв, зокрема iнформацiю, яка допомагає визначити митну вартiсть товарiв та встановити їхню тарифну класифiкацiю;

     b) застосування заборон та обмежень щодо iмпорту, експорту i транзиту;

     c) застосування правил визначення країни походження товарiв, якщо це не передбачено iншими угодами.

     2. Якщо митний орган, до якого звернено запит, не має запитуваної iнформацiї, вiн може шукати таку iнформацiю на свiй розсуд вiдповiдно до положень свого митного законодавства.

Стаття 7

     Митний орган однiєї Договiрної Сторони надає митному органу iншої Договiрної Сторони на його запит iнформацiю, яка вказує на те, що:

     a) товари, ввезенi на територiю Договiрної Сторони, що звертається iз запитом, були законно вивезенi з територiї Договiрної Сторони, до якої звернено запит;

     b) товари, вивезенi з територiї Договiрної Сторони, що звертається iз запитом, були законно ввезенi на територiю Договiрної Сторони, до якої звернено запит, зазначаючи характер митних процедур, якщо вони до цих товарiв застосовувалися.

Стаття 8

     Митний орган однiєї Договiрної Сторони з власної iнiцiативи чи на запит надає митному органу iншої Договiрної Сторони всю iнформацiю, що може бути використана ним для виявлення порушень митного законодавства, зокрема стосовно:

     a) фiзичних чи юридичних осiб, про яких вiдомо, що вони вчинили, або якi пiдозрюються у вчиненнi порушення митного законодавства iншої Договiрної Сторони;

     b) товарiв, про якi вiдомо, що вони є об'єктами незаконного обiгу;

     c) транспортних засобiв, про якi вiдомо або якi пiдозрюються в тому, що вони використовуються з метою порушення митного законодавства iншої Договiрної Сторони;

     d) засобiв i методiв, що застосовуються або можуть застосовуватися у ходi порушень митного законодавства;

     e) застосування нових засобiв i методiв контролю за додержанням митного законодавства.

Стаття 9

     Митний орган однiєї Договiрної Сторони з власної iнiцiативи чи на запит надає митному органу iншої Договiрної Сторони протоколи, письмовi докази чи завiренi копiї документiв, що мiстять усю наявну iнформацiю про дiї, виявленi або запланованi, якi є або можуть вважатися такими, що становлять порушення митного законодавства цiєї Договiрної Сторони.

Стаття 10

     Документи, передбаченi цiєю Угодою, можуть бути замiненi комп'ютерною iнформацiєю, поданою у будь-якiй формi для цiлей цiєї Угоди. Вся iнформацiя, необхiдна для iнтерпретацiї чи використання матерiалiв, пересланих такими засобами, повинна подаватися одночасно.

Стаття 11

     1. Оригiнали документiв запитуються лише у випадках, коли завiрених копiй недостатньо.

     2. Оригiнали документiв, отриманi вiд митного органу iншої Договiрної Сторони, пiдлягають поверненню при найближчiй можливостi.

РОЗСЛIДУВАННЯ

Стаття 12

     1. На запит митного органу однiєї Договiрної Сторони митний орган iншої Договiрної Сторони розпочинає офiцiйне розслiдування дiй, якi суперечать чи можуть вважатися такими, що суперечать митному законодавству, що дiє на територiї Договiрної Сторони, до якої звернено запит. Про результати такого розслiдування повiдомляється митному органу, що звертається iз запитом.

     2. Таке розслiдування провадиться вiдповiдно до процедури, передбаченої законодавством, що дiє на територiї Договiрної Сторони, до якої звернено запит. Митний орган, до якого звернено запит, у процесi розслiдування дiє так, як вiн дiяв би для забезпечення своїх власних потреб та iнтересiв або у випадку звернення з таким запитом адмiнiстративного органу своєї держави.

     3. Посадовi особи митного органу однiєї Договiрної Сторони можуть в особливих випадках за згодою митного органу iншої Договiрної Сторони бути присутнiми на територiї останньої пiд час розслiдування порушень митного законодавства Договiрної Сторони, яка звернулася iз запитом.

ЕКСПЕРТИ I СВIДКИ

Стаття 13

     1. Якщо суди чи компетентнi органи однiєї Договiрної Сторони звертаються iз запитом у зв'язку з порушеннями митного законодавства, якi вони розглядають, митний орган iншої Договiрної Сторони може уповноважити своїх посадових осiб виступити свiдками чи експертами у цих судах або органах. Запит про залучення посадових осiб повинен чiтко визначати, з якого питання та в якому статусi ця посадова особа має виступати.

     2. Посадова особа, запрошена як свiдок чи експерт, вправi вiдмовитися свiдчити або давати висновки, якщо вона має повноваження чи зобов'язана так робити з огляду на закони своєї держави або держави Договiрної Сторони, що звернулася iз запитом.

ПЕРЕВIРКА ПОВНОВАЖЕНЬ
ПОСАДОВИХ ОСIБ

Стаття 14

     Посадовi особи митного органу однiєї Договiрної Сторони пiд час перебування на територiї iншої Договiрної Сторони в обставинах, передбачених цiєю Угодою, повиннi у будь-який час бути спроможнi подати докази своїх офiцiйних повноважень.

ВИКОРИСТАННЯ IНФОРМАЦIЇ ТА ДОКУМЕНТIВ

Стаття 15

     1. Iнформацiя i документи, отриманi вiдповiдно до цiєї Угоди, використовуються виключно для цiлей цiєї Угоди. Вони можуть бути використанi для iнших цiлей лише за офiцiйною згодою митного органу, якiй їх надав.

     2. Положення пункту 1 цiєї статтi не застосовується до iнформацiї про порушення, пов'язанi з наркотичними засобами i психотропними речовинами. Така iнформацiя може передаватися iншим органам, що беруть безпосередню участь у боротьбi проти незаконного обiгу наркотикiв.

     3. Iнформацiя та документи, отриманi вiдповiдно до цiєї Угоди, пiдлягають такому ж захисту, який передбачено для iнформацiї та документiв такого роду в державi, в якiй їх отримано. Митний орган держави, якою отримано iнформацiю та документи, забезпечує їх конфiденцiйнiсть на вимогу митного органу iншої Договiрної Сторони.

     4. Персональнi данi не передаються, якщо є суттєвi пiдстави вважати, що передача чи використання таких даних могли б суперечити основним юридичним принципам однiєї з Договiрних Сторiн i, зокрема, якщо зазначенiй особi буде заподiяно цим неправомiрної шкоди. Митний орган, що отримує такi данi, сповiщає на запит митного органу, що їх надає, про використання цих даних та отриманi результати.

     5. Персональнi данi можуть передаватися лише митному органу i, в разi потреби, для цiлей судочинства органам слiдства та правоохоронним органам. Така iнформацiя не передається iншим особам, крiм уповноважених на її використання для вищезазначених цiлей, якщо орган, що надав iнформацiю, не висловив на це офiцiйної згоди i законодавство країни, в якiй одержано данi, дозволяє таку передачу.

     6. Митний орган, що надає iнформацiю, перевiряє вiрнiсть iнформацiї, що передається. Якщо виявиться, що надана iнформацiя не вiдповiдає дiйсностi або має бути вилучена, митний орган, який одержує iнформацiю, має бути негайно попереджений про це. Останнiй повинен або внести корективи, або вилучити цю iнформацiю.

Стаття 16

     1. Митнi органи Договiрних Сторiн можуть вiдповiдно до цiлей i сфери застосування цiєї Угоди у своїх поясненнях, показаннях, свiдченнях, а також у процесi провадження у судi та iнших компетентних органах використовувати як докази iнформацiю та документи, отриманi згiдно з цiєю Угодою.

     2. Доказова сила такої iнформацiї та документiв, а також можливiсть їх використання в судах визначається нацiональним законодавством.

ВИНЯТКИ IЗ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ ЩОДО ПОДАННЯ ВЗАЄМОДОПОМОГИ

Стаття 17

     1. Якщо митний орган, до якого звернено запит, вважає, що виконання запиту може заподiяти шкоди суверенiтету, безпецi, державному та громадському порядку (ordre public) чи iншим суттєвим iнтересам його держави, або потягне за собою розголошення промислової, комерцiйної чи професiйної таємниць, або суперечить основним принципам системи нацiонального законодавства, вiн може вiдмовити в поданнi допомоги в цiлому або частково чи поставити виконання запиту в залежнiсть вiд виконання певних умов.

     2. У разi вiдмови у допомозi рiшення про це та причини його прийняття повиннi бути без затримки повiдомленi у письмовiй формi митному органу, що звертається iз запитом.

     3. Якщо митний орган звертається iз запитом про допомогу, яку вiн сам не мiг би подати, якби до нього був звернений такий запит, вiн повинен зазначити цей факт у своєму запитi. Виконання такого запиту здiйснюється вiдповiдно до законодавства Договiрної Сторони, до якої звернено запит.

ПОВIДОМЛЕННЯ ПРО ДОКУМЕНТИ

Стаття 18

     1. На запит митного органу однiєї Договiрної Сторони митний орган iншої Договiрної Сторони повiдомляє заiнтересованим фiзичним або юридичним особам, що проживають або заснованi на територiї останньої, про документи i рiшення, прийнятi адмiнiстративними органами на виконання митного законодавства.

     2. Повiдомлення про документи здiйснюється вiдповiдно до законодавства Договiрної Сторони, що отримала запит. Повiдомлення про документи може також здiйснюватися за особливою формою чи особливим способом, передбаченими запитом, якщо це не суперечить законодавству Договiрної Сторони, що отримала запит.

     3. Сповiщення про одержання повiдомлення може бути у формi датованого i пiдписаного фiзичною особою пiдтвердження або у формi довiдки компетентного органу Договiрної Сторони, до якого звернено запит, iз зазначенням способу та дати повiдомлення. 

ОБМIН ДОПОМОГОЮ

Стаття 19

     1. Допомога, передбачена цiєю Угодою, подається безпосередньо митними органами Договiрних Сторiн.

     2. Митнi органи Договiрних Сторiн можуть установити прямий зв'язок мiж пiдроздiлами своїх центральних вiдомств, а також уповноважити свої митнi органи на мiсцях здiйснювати прямi зв'язки у межах їх компетенцiї i вiдповiдно до окремих домовленостей мiж митними органами Договiрних Сторiн.

ФОРМА I ЗМIСТ ЗАПИТУ ПРО ДОПОМОГУ

Стаття 20

     1. Запити про подання допомоги вiдповiдно до цiєї Угоди складаються у письмовому виглядi. Документи, необхiднi для виконання таких запитiв, повиннi додаватися до них. У випадках, що не терплять зволiкання, можуть прийматися запити в уснiй формi, але вони невiдкладно пiдтверджуються у письмовiй формi.

     2. Запити згiдно з пунктом 1 цiєї статтi мають мiстити таку iнформацiю:

     a) назву митної установи, що звертається iз запитом;

     b) заходи, про якi йдеться в запитi;

     c) об'єкт запиту та пiдставу для нього;

     d) закони, правила та iншi правовi норми, що мають вiдношення до цього випадку;

     e) якомога точнiшi та вичерпнi данi вiдносно фiзичної або юридичної особи, що є об'єктом розслiдування;

     f) стислий виклад фактiв, що стосуються справи, за винятком випадкiв, передбачених статтею 18.

     3. Запити подаються офiцiйною мовою органу, до якого звернено запит, або iншою мовою, прийнятною для цього органу.

     4. Якщо запит не вiдповiдає визначенiй формi, може бути висунута вимога щодо його змiни або доповнення, проте невiдкладнi заходи при цьому можуть виконуватися.

ВИТРАТИ

Стаття 21

     Митнi органи Договiрних Сторiн не будуть приймати претензiї щодо вiдшкодування витрат, понесених у зв'язку з виконанням цiєї Угоди, за винятком витрат, пов'язаних з викликом експертiв i свiдкiв, зазначених у статтi 13.

ТЕРИТОРIАЛЬНЕ ЗАСТОСУВАННЯ, ВПРОВАДЖЕННЯ I ТЛУМАЧЕННЯ

Стаття 22

     1. Ця Угода застосовується на територiї України i на територiї Фiнляндської Республiки.

     2. Ця Угода не забороняє Договiрним Сторонам подавати одна однiй бiльш широку допомогу вiдповiдно до iнших мiжнародних угод i домовленостей або дозволену вiдповiдним законодавством.

     3. Митнi органи Договiрних Сторiн приймають спiльне рiшення щодо конкретних заходiв з метою впровадження цiєї Угоди.

     4. Митнi органи Договiрних Сторiн урегульовують спiрнi питання та рiзночитання, що виникають пiд час тлумачення або застосування цiєї Угоди, шляхом досягнення консенсусу.

КОМПЛЕМЕНТАРНIСТЬ

Стаття 23

     Не вступаючи у суперечнiсть зi статтею 15, ця Угода не перешкоджає поширенню постанов, якi прийнятi Європейськими спiвтовариствами i регулюють обмiн iнформацiєю мiж компетентними службами Комiсiї Європейських спiвтовариств i митними органами Фiнляндської Республiки, на отриману iнформацiю з митних питань, що може мати iнтерес для Спiвтовариств.

НАБУТТЯ ЧИННОСТI I ЗАКIНЧЕННЯ ТЕРМIНУ ДIЇ

Стаття 24

     1. Ця Угода укладається на невизначений термiн.

     2. Ця Угода набуває чинностi через 30 днiв пiсля того, як Договiрнi Сторони дипломатичними каналами обмiняються повiдомленнями про те, що всi процедури, передбаченi законодавством для набуття Угодою чинностi, виконанi.

     3. Пiсля набуття чинностi цiєю Угодою Угода мiж Урядом Союзу Радянських Соцiалiстичних Республiк i Урядом Фiнляндської Республiки про спiвробiтництво в митних справах, укладена 24 квiтня 1975 року, втрачає чиннiсть у взаємовiдносинах мiж Україною i Фiнляндською Республiкою.

     4. Кожна з Договiрних Сторiн може припинити дiю цiєї Угоди у будь-який час шляхом повiдомлення iншої Договiрної Сторони дипломатичними каналами. У разi подання такого повiдомлення Угода припиняє дiю через шiсть мiсяцiв пiсля його отримання.

     Учинено в Хельсiнкi 1 липня 1997 року у двох примiрниках українською, фiнською та англiйською мовами, причому всi тексти є автентичними. У разi розбiжностей щодо тлумачення положень цiєї Угоди приймається за основу текст, викладений англiйською мовою.

За Уряд України

За Уряд Фiнляндської Республiки