ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

Шановний Олеже Iсааковичу!

     Державною митною службою України розглянуто Ваш лист вiд 18.10.2010 N 82 щодо внесення змiн до пункту 4.14 Методичних рекомендацiй iз застосування окремих положень Митного кодексу України, що стосуються питань визначення митної вартостi товарiв, якi iмпортуються на митну територiю України, затверджених наказом Держмитслужби вiд 31.01.2007 N 74.

     Повiдомляємо, що термiн "вiдтворення" встановлений законами України вiд 23.12.1993 N 3792-XII "Про авторське право i сумiжнi права" та вiд 23.03.2000 N 1587-III "Про розповсюдження примiрникiв аудiовiзуальних творiв, фонограм, вiдеограм, комп'ютерних програм, баз даних".

     Вiдповiдно до положень цих законiв вiдтворення примiрникiв це виготовлення одного або бiльше примiрникiв аудiовiзуального твору, фонограми, вiдеограми, комп'ютерної програми, бази даних у будь-якiй матерiальнiй формi, а також їх запис для тимчасового чи постiйного зберiгання в електроннiй (у тому числi цифровiй), оптичнiй або iншiй формi, яку може зчитувати машина.

     Термiни "публiчне сповiщення (доведення до загального вiдома)" - передача творiв за згодою суб'єктiв авторського права i (або) сумiжних прав в ефiр за допомогою радiохвиль чи передача на вiддаль за допомогою проводiв або будь-якого виду наземного чи пiдземного (пiдводного) кабелю, та публiчний показ" - будь-яка демонстрацiя оригiналу або примiрника твору, також встановленi законом України вiд 23.12.1993 N 3792-XII "Про авторське право i сумiжнi права".

     Враховуючи зазначене, вважаємо за неможливе прирiвнянi витрати на публiчне сповiщення та публiчний показ до витрат на вiдтворення.

     Крiм того, параграфом 1(с) статтi 8 Угоди про застосування статтi VII ГААТ передбачено при визначеннi митної вартостi включення до цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi, роялтi та лiцензiйних платежiв, пов'язаних з товарами, що оцiнюються, якi покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано, як умова для продажу товарiв, що оцiнюються, якщо такi роялтi та платежi не включенi до цiни, що фактично сплачена чи пiдлягає сплатi. У Тлумачних примiтках (що є невiд'ємною частиною вищезазначеної Угоди) до цього параграфу зазначається, що роялтi та лiцензiйнi платежi включають платежi, якi стосуються, в тому числi, авторських прав.

     За прокат та розповсюдження кiнофiльмiв (об'єктiв авторського права) дистриб'юторськими компанiями України сплачуються роялтi.

     Вiдповiдно до пункту 1.30 Закону України вiд 28.12.94 N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку пiдприємств" (в редакцiї Закону України вiд 22.05.97 N 283/97-ВР) роялтi - платежi будь-якого виду, одержанi як винагорода за користування або за надання права на користування будь- яким авторським правом на лiтературнi твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютернi програми, iншi записи на носiях iнформацiї, вiдео- або аудiокасети, кiнематографiчнi фiльми або плiвки для радiо чи телевiзiйного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари i послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, модулi, формули, процесу, права на iнформацiю щодо промислового, комерцiйного або наукового досвiду (ноу-хау).

     Не вважаються роялтi платежi за отримання об'єктiв власностi, визначених у частинi першiй цього пункту, у володiння або розпорядження чи власнiсть особи або якщо умови користування такими об'єктами власностi надають право користувачу продати або вiдчужити iншим способом такий об'єкт власностi або оприлюднити (розголосити) секретнi креслення, моделi, формули, процеси, права на iнформацiю щодо промислового, комерцiйного або наукового досвiду (ноу-хау), за винятком випадкiв, коли таке оприлюднення (розголошування) є обов'язковим згiдно iз законодавцiвом України.

     Таким чином, якщо пiдприємство володiє правом iнтелектуальної власностi на об'єкт iнтелектуальної власностi (на кiнофiльм тощо) та реалiзує своє майнове право iнтелектуальної власностi на такий об'єкт iнтелектуальної власностi шляхом надання лiцензiату права на використання цього об'єкта, при цьому лiцензiйним договором не передбачено умови, якi б надавали право користувачу об'єкта iнтелектуальної власностi продавати, передавати або вiдчужуванi зазначений об'єкт - тобто лiцензiат набуває право iнтелектуальної власностi на об'єкт без набуття права власностi на нього, то платежi за таким лiцензiйним договором повнiстю вiдповiдають поняттю "роялтi", визначеному пунктом 1.30 вищезазначеного Закону, i в обов'язковому порядку повиннi враховуватися при визначеннi митної вартостi для цiлей оподаткування.