ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

Щодо порядку дiй митних органiв у випадку зникнення/втрати/крадiжки вантажiв, що перебувають пiд митним контролем

     З метою упередження втрат товарiв, що перебувають пiд митним контролем, законодавством з питань митної справи передбачено застосування заходiв гарантування доставки товарiв до митниць призначення.

     До найбiльш уживаних заходiв вiдносяться гарантiя банку, перевезення на умовах Митної конвенцiї про мiжнародне перевезення вантажiв (Конвенцiя МДП) iз застосуванням книжки МДП, фiнансовi гарантiї незалежного посередника та грошова застава, що попередньо вноситься на спецiальнi рахунки митних органiв.

     Пiдтвердженням виконання перевiзником своїх зобов'язань є доставка ввезених товарiв з дотриманням вимог статей 156 - 158 та 201 Митного кодексу України.

     Пунктом 11 Положення про надання митним органам України фiнансових гарантiй щодо обов'язкової доставки товарiв до митниць призначення, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 29.06.96 N 700, суми грошової застави, за якими перевiзник не виконав зобов'язання, використовуються митними органами для покриття передбачених законодавством обов'язкових платежiв за товари, ввезенi з метою вiльного використання на митнiй територiї України.

     Грошова застава, що попередньо вноситься на спецiальнi рахунки митних органiв, використовується з метою дотримання умов перемiщення товарiв в межах митної територiї України та гарантування їх доставки до митниць призначення.

     Таким чином, у разi зникнення/втрати/крадiжки вантажу пiд час його перемiщення по митнiй територiї України грошова застава, внесена на депозитний рахунок митного органу призначення, повинна забезпечити сплату митних платежiв, а отже пiдлягає перерахуванню до Державного бюджету України.

     При використаннi фiнансових гарантiй у виглядi гарантiї банку або незалежного фiнансового посередника, претензiї митного органу щодо сплати сум податкiв та зборiв у випадку зникнення/втрати/крадiжки вантажу задовольняються гарантом, яким було надано вiдповiдну фiнансову гарантiю.

     У разi настання гарантiйного випадку при порушеннi перевiзником зобов'язань щодо доставки товарiв до митницi призначення при перевезеннi на умовах Конвенцiї МДП, сплата податкових зобов'язань за недоставку товару при проведеннi операцiї МДП здiйснюється держателем книжки МДП або гарантiйним об'єднанням вiдповiдно до Порядку реалiзацiї положень Митної конвенцiї про мiжнародне перевезення вантажiв iз застосуванням книжки МДП, затвердженому наказом Держмитслужби вiд 21.11.2001 N 755.

     При зникненнi/втратi/крадiжцi вантажу пiд час його перемiщення по митнiй територiї України iз застосуванням у якостi документа контролю за доставкою вантажу у митницю призначення попереднього повiдомлення та при зберiганнi на складах тимчасового зберiгання i митних лiцензiйних складах слiд керуватись наступним.

     У вiдповiдностi iз Податковим кодексом України та Законом України "Про Єдиний митний тариф" товари, що ввозяться на митну територiю України, пiдлягають обкладенню ввiзним митом, ПДВ та у визначених випадках акцизним податком.

     Зокрема, згiдно з пiдпунктом 3 пункту 180.1 статтi 180 роздiлу V Податкового кодексу України платником ПДВ є будь-яка особа, що ввозить товари на митну територiю України в обсягах, якi пiдлягають оподаткуванню, та на яку покладається вiдповiдальнiсть за сплату податкiв у разi перемiщення товарiв через митний кордон України вiдповiдно до Митного кодексу України, а також особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимiв, якi передбачають повне або часткове умовне звiльнення вiд оподаткування, у разi порушення таких митних режимiв, встановлених митним законодавством.

     Статтею 212 роздiлу VI Податкового кодексу України до платникiв акцизного податку вiднесено:

     - суб'єктiв господарювання, якi ввозять пiдакцизнi товари (продукцiю) на митну територiю України,

     - фiзичних осiб - резидентiв або нерезидентiв, яка ввозить пiдакцизнi товари (продукцiю) на митну територiю України в обсягах, що пiдлягають оподаткуванню, вiдповiдно до митного законодавства,

     - осiб, на яких покладається дотримання вимог митних режимiв, що передбачають звiльнення вiд оподаткування, у разi порушення таких вимог.

     Вiдповiдно до статтi 16 цього ж Кодексу платник податкiв зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмiрах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи;

     При цьому, слiд мати на увазi, що вiдповiдно до пункту 1.8 Положення про вiдкриття та експлуатацiю митних лiцензiйних складiв, затвердженого наказом Держмитслужби вiд 31.12.96 N 592, власник митного лiцензiйного складу несе вiдповiдальнiсть зберiгання товарiв та за сплату всiх митних платежiв.

     Згiдно з пунктом 1.11 Положення про склади тимчасового зберiгання, затвердженого наказом Держмитслужби вiд 07.10.2003 N 674, власник складу тимчасового зберiгання несе вiдповiдальнiсть перед митним органом, у зонi дiяльностi якого розташовано такий склад, за втрату чи пошкодження товарiв i транспортних засобiв, розмiщених на складi.

     Зважаючи на вищевикладене, у разi зникнення/втрати/крадiжки вантажу пiд час його перемiщення по митнiй територiї України iз застосуванням у якостi документа контролю за доставкою вантажу у митницю призначення попереднього повiдомлення вiдповiдальнiсть за сплату передбачених законодавством митних платежiв несе платник податкiв - одержувач товару, а тому заходи по донарахуванню таких платежiв, визначенi у роздiлi II Податкового кодексу України, повиннi вживатися саме до цього одержувача.

     У разi зникнення/втрати/крадiжки вантажу пiд час його зберiгання на митному лiцензiйному складi та на складi тимчасового зберiгання заходи по донарахуванню митних платежiв, якi пiдлягали б сплатi при випуску таких товарiв у вiльний обiг, вживаються до власникiв таких складiв.

     При визначеннi податкових зобов'язань митнi органи мають вживати заходи iз проведення перевiрок системи звiтностi та облiку товарiв i транспортних засобiв, що перемiщуються через митний кордон України, результати яких можуть слугувати носiєм доказової iнформацiї при визначеннi податкового зобов'язання.

     Лист Держмитслужби вiд 02.04.2010 N 11/4-10.15/2868-ЕП вважати таким, що втратив чиннiсть.