.png)
МIНIСТЕРСТВО ДОХОДIВ I ЗБОРIВ УКРАЇНИ
| вiд 30.05.2014 р. | N 10316/5/99-99-19-02-02-16 |
|---|
Щодо вiднесення витрат на
оплату винагороди посередникам до складу витрат
Вiдповiдно до пп. 14.1.228 ст. 14 Податкового кодексу України (далi - Кодекс) собiвартiсть реалiзованих товарiв, виконаних робiт, наданих послуг для цiлей роздiлу III цього Кодексу - це витрати, що прямо пов'язанi з виробництвом та/або придбанням реалiзованих протягом звiтного податкового перiоду товарiв, виконаних робiт, наданих послуг, якi визначаються вiдповiдно до положень (стандартiв) бухгалтерського облiку, що застосовуються в частинi, яка не суперечить положенням роздiлу III Кодексу.
Витрати, що формують собiвартiсть реалiзованих товарiв, виконаних робiт, наданих послуг, крiм нерозподiльних постiйних загальновиробничих витрат, якi включаються до складу собiвартостi реалiзованої продукцiї в перiодi їх виникнення, визнаються витратами того звiтного перiоду, в якому визнано доходи вiд реалiзацiї таких товарiв, виконаних робiт, наданих послуг (п. 138.4 ст. 138 Кодексу).
Собiвартiсть придбаних та реалiзованих товарiв формується вiдповiдно до цiни їх придбання з урахуванням ввiзного мита i витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу (п. 138.6 ст. 138 Кодексу).
Складовi собiвартостi наведено у п. 138.8 ст. 138 Кодексу. До них, зокрема, належать:
прямi матерiальнi витрати, до складу яких включається вартiсть сировини та основних матерiалiв, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напiвфабрикатiв та комплектувальних виробiв, допомiжних та iнших матерiалiв, якi можуть бути безпосередньо вiднесенi до конкретного об'єкта витрат (пп. 138.8.1 ст. 138 Кодексу);
прямi витрати на оплату працi, до яких включаються заробiтна плата та iншi виплати робiтникам, зайнятим у виробництвi товарiв (при виконаннi робiт, наданнi послуг), якi можуть бути безпосередньо вiднесенi до конкретного об'єкта витрат (пп. 138.8.2 ст. 138 Кодексу);
амортизацiя виробничих основних засобiв та нематерiальних активiв, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарiв, виконанням робiт, наданням послуг;
вартiсть придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарiв, виконанням робiт, наданням послуг;
iншi прямi витрати, у тому числi витрати з придбання електричної енергiї (включаючи реактивну). До складу iнших прямих витрат включаються всi iншi виробничi витрати, якi можуть бути безпосередньо вiднесенi на конкретний об'єкт витрат, у тому числi внески на соцiальнi заходи, плата за оренду земельних i майнових паїв (п. 138.9 ст. 138 Кодексу).
Тобто при розрахунку об'єкта оподаткування платник податку має право врахувати витрати, включенi до собiвартостi реалiзованих товарiв (робiт, послуг), одночасно з визнанням доходiв вiд реалiзацiї таких товарiв (робiт, послуг).
За правилами податкового облiку доходи вiд продажу товарiв у платника податку виникають за датою переходу покупцевi права власностi, а при наданнi послуг чи виконаннi робiт - за датою пiдписання акта або iншого документа, оформленого вiдповiдно до вимог чинного законодавства, який пiдтверджує виконання робiт або надання послуг (п. 137.1 ст. 137 Кодексу). Це означає, що витрати, якi впливають на собiвартiсть реалiзованих товарiв, наданих послуг, виконаних робiт, включаються до складу витрат при розрахунку об'єкта оподаткування одночасно з визнанням доходiв вiд реалiзацiї таких товарiв (робiт, послуг).
При цьому витрати, не пiдтвердженi вiдповiдними розрахунковими, платiжними та iншими первинними документами, обов'язковiсть ведення i зберiгання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського облiку та нарахування податку, не включаються до складу витрат (пп. 139.1.9 ст. 139 Кодексу).
Виходячи з викладеного, у разi якщо витрати на оплату винагород посередникам можна розподiлити на окремi об'єкти запасiв, такi витрати включаються до собiвартостi таких запасiв.
Щодо включення до складу витрат витрат покупця на винагороду поручителю за договором поруки та гарантiї, наданi ним продавцю на оплату боргу за договором постачання запасiв або основних засобiв та/або за погашення такого боргу
Вiдповiдно до ст. 553 - 554 Цивiльного кодексу України вiд 16 сiчня 2003 року N 435-IV (далi - ЦКУ) за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель вiдповiдає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
У разi порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник i поручитель вiдповiдають перед кредитором як солiдарнi боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидiарну) вiдповiдальнiсть поручителя.
Поручитель вiдповiдає перед кредитором у тому ж обсязi, що i боржник, включаючи сплату основного боргу, процентiв, неустойки, вiдшкодування збиткiв, якщо iнше не встановлено договором поруки.
У разi одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повiдомити про це боржника (ст. 555 ЦКУ).
Згiдно зi ст. 556 ЦКУ пiсля виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, якi пiдтверджують цей обов'язок боржника.
До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усi права кредитора у цьому зобов'язаннi, в тому числi й тi, що забезпечували його виконання.
Поручитель має право на оплату послуг, наданих ним боржниковi (ст. 558 ЦКУ).
Вiдповiдно до пп. 14.1.31 ст. 14 Кодексу вiдчуження майна - будь-якi дiї платника податкiв, унаслiдок вчинення яких такий платник податкiв у порядку, передбаченому законом, втрачає право власностi на майно, що належить такому платниковi податкiв, або право користування, зокрема, природними ресурсами, що у визначеному законодавством порядку наданi йому у користування.
Первiсна вартiсть об'єкта основних засобiв складається з таких витрат:
- суми, що сплачуються постачальникам активiв та пiдрядникам за виконання будiвельно-монтажних робiт (без непрямих податкiв);
- реєстрацiйнi збори, державне мито та аналогiчнi платежi, що здiйснюються у зв'язку з придбанням/отриманням прав на об'єкт основних засобiв;
- суми ввiзного мита;
- суми непрямих податкiв у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобiв (якщо вони не вiдшкодовуються платнику);
- витрати на страхування ризикiв доставки основних засобiв;
- витрати на транспортування, установлення, монтаж, налагодження основних засобiв;
- фiнансовi витрати, включення яких до собiвартостi квалiфiкацiйних активiв передбачено положеннями (стандартами) бухгалтерського облiку;
- iншi витрати, безпосередньо пов'язанi з доведенням основних засобiв до стану, в якому вони придатнi для використання iз запланованою метою (п. 146.5 ст. 146 Кодексу).
Щодо погашення боржником заборгованостi перед поручителем за товари, то з урахуванням норм п. 153.4 ст. 153 Кодексу така виплата на користь поручителя не вiдображається у складi витрат в податковому облiку платника податку. Сума винагороди за договором поруки враховується у податковому облiку у складi собiвартостi вiдповiдних запасiв.
У разi придбання основних засобiв сума винагороди за договором поруки включається до складу iнших витрат.
Щодо вiднесення покупцем до складу втрат неустойки за несвоєчасне погашення боргу
Вiдповiдно до пп. 139.1.11 ст. 139 Кодексу не включаються до складу витрат витрати, не пов'язанi з провадженням господарської дiяльностi, а саме витрати на суми штрафiв та/або неустойки чи пенi за рiшенням сторiн договору або за рiшенням вiдповiдних державних органiв, суду, якi пiдлягають сплатi платником податку.
Враховуючи положення пп. 139.1.11 ст. 139 Кодексу, до складу витрат покупця не включається сума неустойки за несвоєчасне погашення боргу перед поручителем за договором поруки.
Щодо вiдображення у складi витрат витрат на сертифiкацiю iмпортних товарiв, що ввозяться на територiю України для продажу
Вiдповiдно до ст. 44 Митного кодексу України вiд 13 березня 2012 року N 4495-VI для пiдтвердження країни походження товару орган доходiв i зборiв у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару.
Згiдно зi ст. 18 Декрету Кабiнету Мiнiстра України вiд 10 травня 1993 року N 46-93 "Про стандартизацiю i сертифiкацiю", зi змiнами та доповненнями (далi - Декрет N 46-93), вiдповiднiсть продукцiї (товару), яка ввозиться i реалiзується на територiї України, стандартам, що дiють в Українi, має пiдтверджуватися сертифiкатом вiдповiдностi чи свiдоцтвом про визнання вiдповiдностi, виданим або визнаним центральним органом виконавчої влади з питань технiчного регулювання або акредитованим в установленому порядку органом iз сертифiкацiї, який уповноважений на здiйснення цiєї дiяльностi в законодавчо регульованiй сферi.
Оплатi пiдлягають всi види робiт, пов'язанi з обов'язковою сертифiкацiєю продукцiї: пiдготовчi, експертнi, щодо акредитацiї, атестацiї, випробування, контролю та реєстрацiї. Кошти, витраченi заявником на обов'язкову сертифiкацiю продукцiї, вiдносяться на собiвартiсть. Вартiсть робiт, пов'язаних з обов'язковою сертифiкацiєю продукцiї, визначається в договорi мiж замовником i виконавцем (ст. 19 Декрету N 46-93).
Згiдно iз п. 138.6 ст. 138 Кодексу собiвартiсть придбаних та реалiзованих товарiв формується вiдповiдно до цiни їх придбання з урахуванням ввiзного мита i витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.
До складу загальновиробничих витрат включаються суми витрат, пов'язаних iз пiдтвердженням вiдповiдностi продукцiї, систем якостi, систем управлiння якiстю, систем екологiчного управлiння, персоналу, встановленим вимогам вiдповiдно до Закону України "Про пiдтвердження вiдповiдностi" (абзац "ж" пп. 138.8.5 ст. 138 Кодексу).
Витрати, що формують собiвартiсть реалiзованих товарiв, виконаних робiт, наданих послуг, крiм нерозподiльних постiйних загальновиробничих витрат, якi включаються до складу собiвартостi реалiзованої продукцiї в перiодi їх виникнення, визнаються витратами того звiтного перiоду, в якому визнано доходи вiд реалiзацiї таких товарiв, виконаних робiт, наданих послуг (п. 138.4 ст. 138 Кодексу).
Враховуючи викладене, витрати на сертифiкацiю iмпортованої продукцiї вiдносяться до собiвартостi реалiзованих товарiв, виконаних робiт, наданих послуг у складi загальновиробничих витрат.
| Перший заступник Мiнiстра | I. Бiлоус |
