МIНIСТЕРСТВО ЮСТИЦIЇ УКРАЇНИ

     У зв'язку з листом народного депутата України <...> у Мiнiстерствi юстицiї України розглянуто лист <...> щодо надання роз'яснення з питань застосування положень Закону України "Про забезпечення прав i свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованiй територiї України" та повiдомляється.

     Щодо питань: "чи продовжувати працювати з кримськими контрагентами, чи дiйсно укладати договори з ними потрiбно згiдно з вимогами Цивiльного кодексу України вiд 16.01.2003 року, Господарського кодексу України вiд 16.01.2003 року та iнших законiв України"

     27 квiтня 2014 року набрав чинностi Закон України N 1207-VII "Про забезпечення прав i свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованiй територiї України" (далi - Закон).

     Цей Закон визначає статус територiї України, тимчасово окупованої внаслiдок збройної агресiї Росiйської Федерацiї, встановлює особливий правовий режим на цiй територiї, визначає особливостi дiяльностi державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ i органiзацiй в умовах цього режиму, додержання та захисту прав i свобод людини i громадянина, а також прав i законних iнтересiв юридичних осiб (частина перша статтi 2 Закону).

     Статтею 13 цього Закону передбачено, що особливостi здiйснення економiчної дiяльностi на тимчасово окупованiй територiї визначаються законом.

     У зв'язку з цим iнформуємо, що листом Першого вiце-прем'єр-мiнiстра України вiд 08 травня 2014 року N 16143/2/1-14 (пункт 10) до доручення Прем'єр-мiнiстра України вiд 07 травня 2014 року N 16143/1/1-14 Мiнiстерству економiчного розвитку i торгiвлi доручено розробити та внести в установленому порядку на розгляд Кабiнету Мiнiстрiв України вiдповiдний законопроект.

     Також у контекстi викладеного слiд зазначити, що тимчасово окупована територiя України є невiд'ємною частиною територiї України, на яку поширюється дiя Конституцiї та законiв України (стаття 1 Закону).

     Вiдповiдно до статтi 629 Цивiльного кодексу України договiр є обов'язковим для виконання сторонами.

     При цьому згiдно зi статтею 193 Господарського кодексу України (далi - ГКУ) суб'єкти господарювання та iншi учасники господарських вiдносин повиннi виконувати господарськi зобов'язання належним чином вiдповiдно до закону, iнших правових актiв, договору, а за вiдсутностi конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - вiдповiдно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усiх заходiв, необхiдних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи iнтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського iнтересу.

     Щодо питання "Чи дiйсно взаємодiя з кримськими контрагентами не є зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю"

     Згiдно з статтею 377 ГКУ зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю суб'єктiв господарювання є господарська дiяльнiсть, яка в процесi її здiйснення потребує перетинання митного кордону України майном, зазначеним у частинi першiй статтi 139 цього Кодексу, та/або робочою силою.

     Загальнi умови та порядок здiйснення зовнiшньоекономiчної дiяльностi суб'єктами господарювання визначаються цим Кодексом, законом про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть та iншими нормативно-правовими актами.

     При цьому статтею 10 Митного кодексу України встановлено, що межi митної територiї України є митним кордоном України. Митний кордон України збiгається з державним кордоном України, крiм меж штучних островiв, установок i споруд, створених у виключнiй (морськiй) економiчнiй зонi України, на якi поширюється виключна юрисдикцiя України. Межi територiї зазначених островiв, установок i споруд становлять митний кордон України.

     Також статтею 1 Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" визначено, що зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть - дiяльнiсть суб'єктiв господарської дiяльностi України та iноземних суб'єктiв господарської дiяльностi, побудована на взаємовiдносинах мiж ними, що має мiсце як на територiї України, так i за її межами.

     У свою чергу статтею 3 Закону України "Про забезпечення прав i свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованiй територiї України" визначено, що для цiлей цього Закону тимчасово окупованою територiєю визначається:

     сухопутна територiя Автономної Республiки Крим та мiста Севастополя, внутрiшнi води України цих територiй;

     внутрiшнi морськi води i територiальне море України навколо Кримського пiвострова, територiя виключної (морської) економiчної зони України вздовж узбережжя Кримського пiвострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на якi поширюється юрисдикцiя органiв державної влади України вiдповiдно до норм мiжнародного права, Конституцiї та законiв України;

     повiтряний простiр над територiями, зазначеними у пунктах 1 i 2 цiєї частини.

     Як уже зазначалося у листi, тимчасово окупована територiя є невiд'ємною частиною територiї України, на яку поширюється дiя Конституцiї та законiв України (стаття 1 Закону).

     Щодо питання "Здiйснювати розрахунки на територiї Автономної Республiки Крим можна лише у валютi України"

     Автономна Республiка Крим є невiд'ємною складовою частиною України i в межах повноважень, визначених Конституцiєю України, вирiшує питання, вiднесенi до її вiдання (стаття 134 Конституцiї України).

     Вiдповiдно до частини першої статтi 99 Конституцiї України та частини першої статтi 195 Цивiльного кодексу України законним платiжним засобом, обов'язковим до приймання за номiнальною вартiстю на всiй територiї України, є грошова одиниця України - гривня.

     Використання iноземної валюти на територiї України як засобу платежу здiйснюється на пiдставi iндивiдуальної лiцензiї, яка видається Нацiональним банком України на здiйснення разової валютної операцiї на перiод, необхiдний для здiйснення такої операцiї (частина перша та пункт "г" частини четвертої статтi 5 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання i валютного контролю").

     Щодо питання "Застосування податкового законодавства щодо кримських контрагентiв"

     Податковий кодекс України (далi - ПКУ) регулює вiдносини, що виникають у сферi справляння податкiв i зборiв, а також в iнших сферах, у тому числi, визначає вичерпний перелiк податкiв та зборiв, що справляються в Українi, та порядок їх адмiнiстрування, платникiв податкiв та зборiв, їх права та обов'язки, компетенцiю контролюючих органiв, повноваження i обов'язки їх посадових осiб пiд час здiйснення податкового контролю, а також вiдповiдальнiсть за порушення податкового законодавства (абзац перший пункту 1.1 статтi 1 ПКУ).

     Згiдно з пiдпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статтi 17 ПКУ платник податкiв має право безоплатно отримувати у контролюючих органах, у тому числi i через мережу Iнтернет, iнформацiю про податки та збори i нормативно-правовi акти, що їх регулюють, порядок облiку та сплати податкiв та зборiв, права та обов'язки платникiв податкiв, повноваження контролюючих органiв та їх посадових осiб щодо здiйснення податкового контролю.

     Вiдповiдно до статтi 52 ПКУ за зверненням платникiв податкiв контролюючi органи надають безоплатно консультацiї з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днiв, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

     Податкова консультацiя має iндивiдуальний характер i може використовуватися виключно платником податкiв, якому надано таку консультацiю.

     Консультацiї надаються контролюючими органами.

     Контролюючi органи мають право надавати консультацiї виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.