ДЕРЖАВНА ФIСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

     Державна фiскальна служба України розглянула листи щодо визнання платежу за використання торговельної марки роялтi i повiдомляє.

     Вiдповiдно до ст. 493 Цивiльного кодексу України (далi - ЦКУ) торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбiнацiя позначень, якi придатнi для вирiзнення товарiв (послуг), що виробляються (надаються) однiєю особою, вiд товарiв (послуг), що виробляються (надаються) iншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, лiтери, цифри, зображувальнi елементи, комбiнацiї кольорiв.

     Набуття права iнтелектуальної власностi на торговельну марку засвiдчується свiдоцтвом. Умови та порядок видачi свiдоцтва встановлюються законом (п. 1 ст. 494 ЦКУ).

     Набуття права iнтелектуальної власностi на торговельну марку, яка має мiжнародну реєстрацiю або визнана в установленому законом порядку добре вiдомою, не вимагає засвiдчення свiдоцтвом (п. 3 ст. 494 ЦКУ).

     Лiцензiя на використання об'єкта права iнтелектуальної власностi може бути виключною, одиничною, невиключною, а також iншого виду, що не суперечить закону (п. 3 ст. 1108 ЦКУ).

     Невиключна лiцензiя не виключає можливостi використання лiцензiаром об'єкта права iнтелектуальної власностi у сферi, що обмежена цiєю лiцензiєю, та видачi ним iншим особам лiцензiй на використання цього об'єкта у зазначенiй сферi.

     Вiдповiдно до пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України з урахуванням внесених до нього змiн, що набули чинностi з 01.01.2015 (далi - Кодекс), роялтi - це будь-який платiж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права iнтелектуальної власностi, в т. ч. будь-якi зареєстрованi торговельнi марки (знаки на товари i послуги).

     Не вважаються роялтi платежi, отриманi за передачу прав на об'єкти права iнтелектуальної власностi, якщо умови передачi прав на об'єкт права iнтелектуальної власностi надають право особi, яка отримує такi права продати або здiйснити вiдчуження в iнший спосiб права iнтелектуальної власностi або оприлюднити (розголосити) секретнi креслення, моделi, формули, процеси, права iнтелектуальної власностi на iнформацiю щодо промислового, комерцiйного або наукового досвiду (ноу-хау), за винятком випадкiв, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов'язковим згiдно iз законодавством України (ост. абз. пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

     Таким чином, платiж, що сплачується нерезиденту згiдно з лiцензiйним договором (невиключною лiцензiєю) за використання зареєстрованого знака для товарiв та послуг з цiллю застосування положень Кодексу вважається роялтi, незалежно вiд способу його передачi (на матерiальних носiях чи в електронному виглядi через мережу Iнтернет).

     Щодо оподаткування роялтi при виплатi нерезиденту.

     Доходи, отриманi нерезидентом iз джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку i за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

     Для цiлей п. 141.4 ст. 141 Кодексу пiд доходами, отриманими нерезидентом iз джерелом їх походження з України, розумiються, зокрема, роялтi (абзац "в" пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

     Вiдповiдно до пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент або постiйне представництво нерезидента, що здiйснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крiм постiйного представництва нерезидента на територiї України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом вiд провадження господарської дiяльностi (у тому числi на рахунки нерезидента, що ведуться в нацiональнiй валютi), утримують податок з таких доходiв, зазначених у пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмiрi 15 вiдсоткiв (крiм доходiв, зазначених у пiдпунктах 141.4.3 - 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету пiд час такої виплати, якщо iнше не передбачено положеннями мiжнародних договорiв України з країнами резиденцiї осiб, на користь яких здiйснюються виплати, що набрали чинностi.

     Застосування правил мiжнародного договору України здiйснюється шляхом звiльнення вiд оподаткування доходiв iз джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення рiзницi мiж сплаченою сумою податку i сумою, яку нерезиденту необхiдно сплатити вiдповiдно до мiжнародного договору України (п. 103.1 ст. 103 Кодексу).

     Вiдповiдно до положень пунктiв 1 i 2 ст. 12 Угоди мiж Урядом України та Урядом Росiйської Федерацiї про уникнення подвiйного оподаткування доходiв i майна та попередження ухилень вiд сплати податкiв (далi - Угода), яка набрала чинностi 03.08.99, доходи вiд авторських прав i лiцензiй (роялтi), якi виникають в однiй Договiрнiй Державi i сплачуються резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi. Однак цi доходи можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але податок, що сплачується, не може перевищувати 10 вiдсоткiв загальної суми доходiв.

     Пунктом 3 ст. 12 Угоди визначається, що "доходи вiд авторських прав i лiцензiй (роялтi)" - це платежi будь-якого виду, що одержанi як винагорода за користування або за надання права використання авторських прав на будь-який твiр лiтератури, мистецтва i науки (включаючи кiнофiльми, будь-якi фiльми i плiвки, якi використовуються для радiомовлення або телебачення), будь-якого патенту, товарного знаку, креслення або моделi, схеми, таємної формули або процесу, або за iнформацiю щодо промислового, комерцiйного або наукового досвiду.

     Це означає, що положення п. 3 ст. 12 Угоди дозволяють платнику податку, який прийняв рiшення застосовувати правила Угоди, пiд час виплати доходу резиденту Росiйської Федерацiї застосувати ставку податку на репатрiацiю у розмiрi, що не перевищує 10 вiдсоткiв суми виплати роялтi, за умови дотримання вимог ст. 103 Кодексу.

     Так, вiдповiдно до положень п. 103.2 ст. 103 Кодексу особа (податковий агент) має право самостiйно застосувати звiльнення вiд оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену вiдповiдним мiжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефiцiарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу i є резидентом країни, з якою укладено мiжнародний договiр України.

     Пiдставою для звiльнення (зменшення) вiд оподаткування доходiв iз джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 i 103.6 ст. 103 Кодексу, особi (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довiдки (або її нотарiально засвiдченої копiї), яка пiдтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено мiжнародний договiр України (далi - довiдка), а також iнших документiв, якщо це передбачено мiжнародним договором України (п. 103.4 ст. 103 Кодексу).

     Крiм того, зазначаємо, що визначення платежiв за використання або за надання права на використання торговельнi марки (знаки на товари i послуги (пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу) спiвпадають з визначенням таких платежiв за Угодою (п. 3 ст. 12 Угоди).