ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про державну службу

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 6 грудня 2016 року N 1774-VIII,
вiд 21 грудня 2016 року N 1798-VIII,
вiд 13 липня 2017 року N 2136-VIII,
вiд 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII,
вiд 9 листопада 2017 року N 2190-VIII,
вiд 7 грудня 2017 року N 2246-VIII,
вiд 19 грудня 2017 року N 2249-VIII,
вiд 3 липня 2018 року N 2475-VIII,
вiд 23 листопада 2018 року N 2629-VIII,
вiд 19 вересня 2019 року N 117-IX,
вiд 2 жовтня 2019 року N 140-IX,
вiд 31 жовтня 2019 року N 263-IX,
вiд 6 грудня 2019 року N 361-IX,
вiд 14 сiчня 2020 року N 440-IX,
вiд 4 березня 2020 року N 524-IX,
вiд 17 червня 2020 року N 720-IX,
вiд 16 липня 2020 року N 805-IX,
вiд 17 вересня 2020 року N 912-IX,
вiд 15 грудня 2020 року N 1081-IX,
вiд 16 грудня 2020 року N 1086-IX,
вiд 5 лютого 2021 року N 1217-IX,
вiд 5 лютого 2021 року N 1219-IX,
вiд 23 лютого 2021 року N 1285-IX,
вiд 27 квiтня 2021 року N 1417-IX,
вiд 24 вересня 2021 року N 1787-IX,
вiд 19 жовтня 2021 року N 1810-IX,
вiд 2 грудня 2021 року N 1928-IX

(Установлено, що норми i положення абзацiв другого - п'ятого пункту 14 роздiлу XI "Прикiнцевi та перехiднi положення" цього Закону застосовуються у порядку та розмiрах, встановлених Кабiнетом Мiнiстрiв України з урахуванням наявних фiнансових ресурсiв державного i мiсцевих бюджетiв, згiдно iз Законом України вiд 7 грудня 2017 року N 2246-VIII)

(Установлено, що положення абзацу восьмого пункту 14 роздiлу XI "Прикiнцевi та перехiднi положення" цього Закону застосовуються по 31 грудня 2018 року згiдно iз Законом України вiд 7 грудня 2017 року N 2246-VIII)

     Цей Закон визначає принципи, правовi та органiзацiйнi засади забезпечення публiчної, професiйної, полiтично неупередженої, ефективної, орiєнтованої на громадян державної служби, яка функцiонує в iнтересах держави i суспiльства, а також порядок реалiзацiї громадянами України права рiвного доступу до державної служби, що базується на їхнiх особистих якостях та досягненнях.

Роздiл I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Державна служба та державний службовець

     1. Державна служба - це публiчна, професiйна, полiтично неупереджена дiяльнiсть iз практичного виконання завдань i функцiй держави, зокрема щодо:

     1) аналiзу державної полiтики на загальнодержавному, галузевому i регiональному рiвнях та пiдготовки пропозицiй стосовно її формування, у тому числi розроблення та проведення експертизи проектiв програм, концепцiй, стратегiй, проектiв законiв та iнших нормативно-правових актiв, проектiв мiжнародних договорiв;

     2) забезпечення реалiзацiї державної полiтики, виконання загальнодержавних, галузевих i регiональних програм, виконання законiв та iнших нормативно-правових актiв;

     3) забезпечення надання доступних i якiсних адмiнiстративних послуг;

     4) здiйснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства;

     5) управлiння державними фiнансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням;

     6) управлiння персоналом державних органiв;

     7) реалiзацiї iнших повноважень державного органу, визначених законодавством.

     2. Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органi державної влади, iншому державному органi, його апаратi (секретарiатi) (далi - державний орган), одержує заробiтну плату за рахунок коштiв державного бюджету та здiйснює встановленi для цiєї посади повноваження, безпосередньо пов'язанi з виконанням завдань i функцiй такого державного органу, а також дотримується принципiв державної служби.

     Стаття 2. Визначення термiнiв

     1. У цьому Законi наведенi нижче термiни вживаються в такому значеннi:

     1) безпосереднiй керiвник - найближчий керiвник, якому прямо пiдпорядкований державний службовець;

     2) державна мова - українська мова, якiй Конституцiєю України надано статус мови офiцiйного спiлкування посадових осiб державних органiв та органiв мiсцевого самоврядування пiд час виконання посадових обов'язкiв, а також мови дiловодства i документацiї цих органiв та посадових осiб;

     3) керiвник державної служби в державному органi (далi - керiвник державної служби) - посадова особа, яка займає вищу посаду державної служби в державному органi, до посадових обов'язкiв якої належить здiйснення повноважень з питань державної служби та органiзацiї роботи iнших працiвникiв у цьому органi;

     4) посада державної служби - визначена структурою i штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими вiдповiдно до законодавства посадовими обов'язками у межах повноважень, визначених частиною першою статтi 1 цього Закону;

     5) професiйна компетентнiсть - здатнiсть особи в межах визначених за посадою повноважень застосовувати спецiальнi знання, умiння та навички, виявляти вiдповiднi моральнi та дiловi якостi для належного виконання встановлених завдань i обов'язкiв, навчання, професiйного та особистiсного розвитку;

     5¹) професiйний розвиток - безперервний, свiдомий, цiлеспрямований процес особистiсного та професiйного зростання, що базується на iнтеграцiї знань, умiнь i компетентностей;

(частину першу статтi 2 доповнено пунктом 51 згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     6) рiвнозначна посада - посада державної служби, що належить до однiєї пiдкатегорiї посад державної служби з урахуванням рiвнiв державних органiв;

(пункт 6 частини першої статтi 2 у редакцiї Закону України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     7) суб'єкт призначення - державний орган або посадова особа, яким вiдповiдно до законодавства надано повноваження вiд iменi держави призначати на вiдповiдну посаду державної служби в державному органi та звiльняти з такої посади;

     8) функцiї з обслуговування - дiяльнiсть працiвникiв державного органу, яка не передбачає здiйснення повноважень, безпосередньо пов'язаних з виконанням завдань i функцiй, визначених частиною першою статтi 1 цього Закону;

     9) професiйне навчання - набуття та вдосконалення професiйних знань, умiнь та навичок, що забезпечує вiдповiдний рiвень професiйної квалiфiкацiї державного службовця для його професiйної дiяльностi;

     10) службова дисциплiна - неухильне додержання Присяги державного службовця, сумлiнне виконання службових обов'язкiв та правил внутрiшнього службового розпорядку.

     2. Термiни "близькi особи", "корупцiйне правопорушення", "потенцiйний конфлiкт iнтересiв", "реальний конфлiкт iнтересiв", "пряме пiдпорядкування" в цьому Законi вживаються у значеннi, визначеному Законом України "Про запобiгання корупцiї".

     Стаття 3. Сфера дiї цього Закону

     1. Цей Закон регулює вiдносини, що виникають у зв'язку iз вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

     2. Дiя цього Закону поширюється на державних службовцiв:

     1) Секретарiату Кабiнету Мiнiстрiв України;

     2) мiнiстерств та iнших центральних органiв виконавчої влади;

     3) мiсцевих державних адмiнiстрацiй;

     4) органiв прокуратури;

     5) органiв вiйськового управлiння;

     6) закордонних дипломатичних установ України;

     7) державних органiв, особливостi проходження державної служби в яких визначенi статтею 91 цього Закону;

     8) iнших державних органiв.

     3. Дiя цього Закону не поширюється на:

     1) Президента України;

     2) керiвника постiйно дiючого допомiжного органу, утвореного Президентом України, та його заступникiв, Постiйного Представника Президента України в Автономнiй Республiцi Крим та його заступникiв;

(пункт 2 частини третьої статтi 3 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     3) членiв Кабiнету Мiнiстрiв України, перших заступникiв та заступникiв мiнiстрiв;

     4) Голову та членiв Нацiональної ради України з питань телебачення i радiомовлення, Голову та членiв Антимонопольного комiтету України, Голову та членiв Рахункової палати, Голову та членiв Центральної виборчої комiсiї, голiв та членiв iнших державних колегiальних органiв;

(пункт 4 частини третьої статтi 3 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.10.2019р. N 140-IX)

     5) Секретаря Ради нацiональної безпеки i оборони України та його заступникiв;

     6) Голову Державного комiтету телебачення i радiомовлення України та його заступникiв, Голову Фонду державного майна України та його заступникiв, Голову Нацiонального агентства з питань запобiгання корупцiї та його заступникiв;

(пункт 6 частини третьої статтi 3 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.10.2019р. N 140-IX)

     7) народних депутатiв України;

     8) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та його представникiв;

     9) службовцiв Нацiонального банку України;

     9¹) голiв мiсцевих державних адмiнiстрацiй, їх перших заступникiв та заступникiв;

(частину третю статтi 3 доповнено пунктом 91 згiдно iз Законом України вiд 09.11.2017р. N 2190-VIII)

     10) депутатiв Верховної Ради Автономної Республiки Крим, Голову Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим та його заступникiв, мiнiстрiв Автономної Республiки Крим;

     11) депутатiв мiсцевих рад, посадових осiб мiсцевого самоврядування;

     11¹) суддiв Конституцiйного Суду України;

(частину третю статтi 3 доповнено пунктом 111 згiдно iз Законом України вiд 13.07.2017р. N 2136-VIII)

     11²) постiйного представника Кабiнету Мiнiстрiв України у Конституцiйному Судi України;

(частину третю статтi 3 доповнено пунктом 112 згiдно iз Законом України вiд 13.07.2017р. N 2136-VIII)

     12) суддiв;

     13) прокурорiв;

     14) працiвникiв державних органiв, якi виконують функцiї з обслуговування;

     15) працiвникiв державних пiдприємств, установ, органiзацiй, iнших суб'єктiв господарювання державної форми власностi, а також навчальних закладiв, заснованих державними органами;

     16) вiйськовослужбовцiв Збройних Сил України та iнших вiйськових формувань, утворених вiдповiдно до закону;

     17) осiб рядового i начальницького складу правоохоронних органiв та працiвникiв iнших органiв, яким присвоюються спецiальнi звання, якщо iнше не передбачено законом;

     18) працiвникiв патронатних служб;

     19) уповноважених з розгляду скарг про порушення законодавства у сферi публiчних закупiвель.

(частину третю статтi 3 доповнено пунктом 19 згiдно iз Законом України вiд 05.02.2021р. N 1219-IX)

     4. Критерiї визначення перелiку посад працiвникiв державних органiв, якi виконують функцiї з обслуговування, затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державної служби.

     Абзац другий частини четвертої статтi 3 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     5. Окремi особливостi проходження державної служби в центральному органi виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, та в центральному органi виконавчої влади, що реалiзує державну податкову полiтику, їх територiальних органах визначаються Митним кодексом України та Податковим кодексом України.

(статтю 3 доповнено частиною п'ятою згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Стаття 4. Принципи державної служби

     1. Державна служба здiйснюється з дотриманням таких принципiв:

     1) верховенства права - забезпечення прiоритету прав i свобод людини i громадянина вiдповiдно до Конституцiї України, що визначають змiст та спрямованiсть дiяльностi державного службовця пiд час виконання завдань i функцiй держави;

     2) законностi - обов'язок державного службовця дiяти лише на пiдставi, в межах повноважень та у спосiб, що передбаченi Конституцiєю та законами України;

     3) професiоналiзму - компетентне, об'єктивне i неупереджене виконання посадових обов'язкiв, постiйне пiдвищення державним службовцем рiвня своєї професiйної компетентностi, вiльне володiння державною мовою i, за потреби, регiональною мовою або мовою нацiональних меншин, визначеною вiдповiдно до закону;

     4) патрiотизму - вiдданiсть та вiрне служiння Українському народовi;

     5) доброчесностi - спрямованiсть дiй державного службовця на захист публiчних iнтересiв та вiдмова державного службовця вiд превалювання приватного iнтересу пiд час здiйснення наданих йому повноважень;

     6) ефективностi - рацiональне i результативне використання ресурсiв для досягнення цiлей державної полiтики;

     7) забезпечення рiвного доступу до державної служби - заборона всiх форм та проявiв дискримiнацiї, вiдсутнiсть необґрунтованих обмежень або надання необґрунтованих переваг певним категорiям громадян пiд час вступу на державну службу та її проходження;

     8) полiтичної неупередженостi - недопущення впливу полiтичних поглядiв на дiї та рiшення державного службовця, а також утримання вiд демонстрацiї свого ставлення до полiтичних партiй, демонстрацiї власних полiтичних поглядiв пiд час виконання посадових обов'язкiв;

     9) прозоростi - вiдкритiсть iнформацiї про дiяльнiсть державного службовця, крiм випадкiв, визначених Конституцiєю та законами України;

     10) стабiльностi - призначення державних службовцiв безстроково, крiм випадкiв, визначених законом, незалежнiсть персонального складу державної служби вiд змiн полiтичного керiвництва держави та державних органiв.

     Стаття 5. Правове регулювання державної служби

     1. Правове регулювання державної служби здiйснюється Конституцiєю України, цим та iншими законами України, мiжнародними договорами, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабiнету Мiнiстрiв України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державної служби.

     2. Вiдносини, що виникають у зв'язку iз вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо iнше не передбачено законом.

     3. Дiя норм законодавства про працю поширюється на державних службовцiв у частинi вiдносин, не врегульованих цим Законом.

     4. Особливостi правового регулювання державної служби в системi правосуддя визначаються законодавством про судоустрiй i статус суддiв.

(статтю 5 доповнено частиною четвертою згiдно iз Законом України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII)

     5. На державних службовцiв поширюється дiя Закону України "Про запобiгання корупцiї".

(статтю 5 доповнено частиною п'ятою згiдно iз Законом України вiд 04.03.2020р. N 524-IX)

     Стаття 6. Категорiї посад державної служби

     1. Посади державної служби в державних органах подiляються на категорiї та пiдкатегорiї залежно вiд порядку призначення, характеру та обсягу повноважень, змiсту роботи та її впливу на прийняття кiнцевого рiшення, ступеня посадової вiдповiдальностi, необхiдного рiвня квалiфiкацiї та професiйних компетентностей державних службовцiв.

(частину першу статтi 6 у редакцiї Закону України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     2. Встановлюються такi категорiї посад державної служби:

     1) категорiя "А" (вищий корпус державної служби) - посади:

     Керiвника Апарату Верховної Ради України та його заступникiв;

(пункт 1 частини другої статтi 6 доповнено новим абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     керiвника апарату (секретарiату) постiйно дiючого допомiжного органу, утвореного Президентом України;

(пункт 1 частини другої статтi 6 доповнено новим абзацом третiм згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, у зв'язку з цим абзаци другий - шостий вважати вiдповiдно абзацами четвертим - восьмим)

     керiвникiв центральних органiв виконавчої влади, якi не є членами Кабiнету Мiнiстрiв України, та їх заступникiв;

     керiвникiв апаратiв Конституцiйного Суду України, Верховного Суду, вищих спецiалiзованих судiв та їх заступникiв, керiвникiв секретарiатiв Вищої ради правосуддя, Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України та їх заступникiв, Голови Державної судової адмiнiстрацiї України та його заступникiв;

(абзац четвертий пункту 1 частини другої статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII)

     абзац п'ятий пункту 1 частини другої статтi 6 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 09.11.2017р. N 2190-VIII)

     керiвникiв державної служби в iнших державних органах, юрисдикцiя яких поширюється на всю територiю України, та їх заступникiв;

(абзац восьмий пункту 1 частини другої статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     2) категорiя "Б" - посади:

     керiвникiв структурних пiдроздiлiв Секретарiату Кабiнету Мiнiстрiв України та їх заступникiв;

     керiвникiв структурних пiдроздiлiв мiнiстерств, iнших центральних органiв виконавчої влади та iнших державних органiв, їх заступникiв, керiвникiв територiальних органiв цих державних органiв та їх структурних пiдроздiлiв, їх заступникiв;

     керiвникiв та заступникiв керiвникiв структурних пiдроздiлiв державних органiв незалежно вiд рiвня юрисдикцiї таких державних органiв;

(абзац четвертий пункту 2 частини другої статтi 6 у редакцiї Закону України вiд 09.11.2017р. N 2190-VIII, у редакцiї Закону України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     керiвникiв апаратiв апеляцiйних та мiсцевих судiв, керiвникiв структурних пiдроздiлiв апаратiв судiв, їх заступникiв;

     заступникiв керiвникiв державної служби в iнших державних органах, юрисдикцiя яких поширюється на всю територiю України;

     3) категорiя "В" - iншi посади державної служби, не вiднесенi до категорiй "А" i "Б".

     3. Кiлькiсть посад державної служби категорiй "А" i "Б" в державному органi повинна становити не бiльше третини його штатної чисельностi.

     4. Визначення пiдкатегорiй посад державної служби та прирiвняння посад державної служби проводиться Кабiнетом Мiнiстрiв України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державної служби.

(статтю 6 доповнено частиною четвертою згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

Роздiл II
ПРАВОВИЙ СТАТУС ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ

     Стаття 7. Основнi права державного службовця

     1. Державний службовець має право на:

     1) повагу до своєї особистостi, честi та гiдностi, справедливе i шанобливе ставлення з боку керiвникiв, колег та iнших осiб;

     2) чiтке визначення посадових обов'язкiв;

     3) належнi для роботи умови служби та їх матерiально-технiчне забезпечення;

     4) оплату працi залежно вiд займаної посади, результатiв службової дiяльностi, стажу державної служби, рангу та умов контракту про проходження державної служби (у разi укладення);

(пункт 4 частини першої статтi 7 у редакцiї Закону України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, змiни, внесенi Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, щодо контракту про проходження державної служби набирають чинностi з 01.01.2020р)

     5) вiдпустки, соцiальне та пенсiйне забезпечення вiдповiдно до закону;

     6) професiйне навчання, зокрема за державнi кошти, вiдповiдно до потреб державного органу;

     7) просування по службi з урахуванням професiйної компетентностi та сумлiнного виконання своїх посадових обов'язкiв;

     8) участь у професiйних спiлках з метою захисту своїх прав та iнтересiв;

     9) участь у дiяльностi об'єднань громадян, крiм полiтичних партiй у випадках, передбачених цим Законом;

     10) оскарження в установленому законом порядку рiшень про накладення дисциплiнарного стягнення, звiльнення з посади державної служби, а також висновку, що мiстить негативну оцiнку за результатами оцiнювання його службової дiяльностi;

     11) захист вiд незаконного переслiдування з боку державних органiв та їх посадових осiб у разi повiдомлення про факти порушення вимог цього Закону;

     12) отримання вiд державних органiв, пiдприємств, установ та органiзацiй, органiв мiсцевого самоврядування необхiдної iнформацiї з питань, що належать до його повноважень, у випадках, встановлених законом;

     13) безперешкодне ознайомлення з документами про проходження ним державної служби, у тому числi висновками щодо результатiв оцiнювання його службової дiяльностi;

     14) проведення службового розслiдування за його вимогою з метою зняття безпiдставних, на його думку, звинувачень або пiдозри.

     2. Державнi службовцi також реалiзують iншi права, визначенi у положеннях про структурнi пiдроздiли державних органiв та посадових iнструкцiях, затверджених керiвниками державної служби в цих органах.

     Стаття 8. Основнi обов'язки державного службовця

     1. Державний службовець зобов'язаний:

     1) дотримуватися Конституцiї та законiв України, дiяти лише на пiдставi, в межах повноважень та у спосiб, що передбаченi Конституцiєю та законами України;

     2) дотримуватися принципiв державної служби та правил етичної поведiнки;

     3) поважати гiднiсть людини, не допускати порушення прав i свобод людини та громадянина;

     4) з повагою ставитися до державних символiв України;

     5) обов'язково використовувати державну мову пiд час виконання своїх посадових обов'язкiв, не допускати дискримiнацiю державної мови i протидiяти можливим спробам її дискримiнацiї;

     6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань i функцiй державних органiв;

     7) сумлiнно i професiйно виконувати свої посадовi обов'язки та умови контракту про проходження державної служби (у разi укладення);

(пункт 7 частини першої статтi 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, змiни, внесенi Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, щодо контракту про проходження державної служби набирають чинностi з 01.01.2020р)

     8) виконувати рiшення державних органiв, накази (розпорядження), доручення керiвникiв, наданi на пiдставi та у межах повноважень, передбачених Конституцiєю та законами України;

     9) додержуватися вимог законодавства у сферi запобiгання i протидiї корупцiї;

     10) запобiгати виникненню реального, потенцiйного конфлiкту iнтересiв пiд час проходження державної служби;

     11) постiйно пiдвищувати рiвень своєї професiйної компетентностi та удосконалювати органiзацiю службової дiяльностi;

     12) зберiгати державну таємницю та персональнi данi осiб, що стали йому вiдомi у зв'язку з виконанням посадових обов'язкiв, а також iншу iнформацiю, яка вiдповiдно до закону не пiдлягає розголошенню;

     13) надавати публiчну iнформацiю в межах, визначених законом.

     Державнi службовцi виконують також iншi обов'язки, визначенi у положеннях про структурнi пiдроздiли державних органiв та посадових iнструкцiях, затверджених керiвниками державної служби в цих органах та контрактi про проходження державної служби (у разi укладення).

(абзац частини першої статтi 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, змiни, внесенi Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, щодо контракту про проходження державної служби набирають чинностi з 01.01.2020р)

     2. У разi виявлення державним службовцем пiд час його службової дiяльностi або поза її межами фактiв порушення вимог цього Закону з боку державних органiв, їх посадових осiб вiн зобов'язаний звернутися для забезпечення законностi до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державної служби.

     Стаття 9. Пiдпорядкування державного службовця та виконання наказу (розпорядження), доручення

     1. Державний службовець пiд час виконання посадових обов'язкiв дiє у межах повноважень, визначених законом, i пiдпорядковується своєму безпосередньому керiвнику або особi, яка виконує його обов'язки, чи особi, визначенiй у контрактi про проходження державної служби (у разi укладення).

(частина перша статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, змiни, внесенi Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, щодо контракту про проходження державної служби набирають чинностi з 01.01.2020р)

     2. Державний службовець зобов'язаний виконувати накази (розпорядження), доручення керiвника, виданi в межах його повноважень, крiм випадкiв, передбачених частиною шостою цiєї статтi.

     Пiд час виконання своїх обов'язкiв державний службовець не зобов'язаний виконувати доручення працiвникiв патронатної служби.

     3. Наказ (розпорядження), доручення має мiстити конкретне завдання, iнформацiю про його предмет, мету, строк виконання та особу, вiдповiдальну за виконання.

     Наказ (розпорядження) має бути письмовим, а доручення може бути письмовим або усним.

     4. Якщо державний службовець отримав наказ (розпорядження), доручення не вiд безпосереднього керiвника, а вiд керiвника вищого рiвня, вiн зобов'язаний повiдомити про це безпосереднього керiвника.

     5. Наказ (розпорядження), доручення може бути скасовано керiвником, який його видав, а також керiвником вищого рiвня або органом вищого рiвня.

     6. Державний службовець у разi виникнення у нього сумнiву щодо законностi виданого керiвником наказу (розпорядження), доручення повинен вимагати його письмового пiдтвердження, пiсля отримання якого зобов'язаний виконати такий наказ (розпорядження), доручення. Одночасно з виконанням такого наказу (розпорядження), доручення державний службовець зобов'язаний у письмовiй формi повiдомити про нього керiвника вищого рiвня або орган вищого рiвня. У такому разi державний службовець звiльняється вiд вiдповiдальностi за виконання зазначеного наказу (розпорядження), доручення, якщо його буде визнано незаконним у встановленому законом порядку, крiм випадкiв виконання явно злочинного наказу (розпорядження), доручення.

     7. Якщо державний службовець виконав наказ (розпорядження), доручення, визнанi у встановленому законом порядку незаконними, i не вчинив дiй, зазначених у частинi шостiй цiєї статтi, вiн несе вiдповiдальнiсть за своє дiяння вiдповiдно до закону.

     8. Керiвник у разi отримання вимоги державного службовця про надання письмового пiдтвердження наказу (розпорядження), доручення зобов'язаний письмово пiдтвердити або скасувати вiдповiдний наказ (розпорядження), доручення в одноденний строк.

     У разi неотримання письмового пiдтвердження у зазначений строк наказ (розпорядження), доручення вважається скасованим.

     9. За видання керiвником та виконання державним службовцем явно злочинного наказу (розпорядження), доручення вiдповiднi особи несуть вiдповiдальнiсть згiдно iз законом.

     Стаття 9¹. Порядок доведення до вiдома державного службовця iнформацiї або документiв

     1. Доведення iнформацiї або документiв до вiдома державного службовця вiдповiдно до вимог цього Закону здiйснюється шляхом її вручення або надсилання поштою, в тому числi з використанням iнших засобiв телекомунiкацiйного зв'язку. У разi доведення iнформацiї або документiв шляхом використання iнших засобiв телекомунiкацiйного зв'язку такий спосiб фiксується протоколом у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     2. Iнформацiя або документи надсилаються державному службовцевi за адресою мiсця проживання/перебування або на його адресу електронної пошти чи з використанням iнших засобiв телекомунiкацiйного зв'язку за наявними в особовiй справi контактними даними.

     3. Державний службовець при вступi чи проходженнi державної служби зобов'язаний повiдомити службу управлiння персоналом про його засоби електронної пошти чи iншi засоби телекомунiкацiйного зв'язку з ним з метою їх використання для доведення до вiдома державного службовця iнформацiї або документiв.

     4. Iнформацiя або документи, надiсланi поштою, в тому числi електронною, чи шляхом передачi з використанням iнших засобiв зв'язку вважаються такими, що доведенi до вiдома державного службовця на п'ятий календарний день з моменту їх вiдправлення.

(Закон доповнено статтею 91 згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     Стаття 10. Полiтична неупередженiсть

     1. Державний службовець повинен неупереджено виконувати законнi накази (розпорядження), доручення керiвникiв незалежно вiд їх партiйної належностi та своїх полiтичних переконань.

     2. Державний службовець не має права демонструвати свої полiтичнi погляди та вчиняти iншi дiї або бездiяльнiсть, що у будь-який спосiб можуть засвiдчити його особливе ставлення до полiтичних партiй i негативно вплинути на iмiдж державного органу та довiру до влади або становити загрозу для конституцiйного ладу, територiальної цiлiсностi i нацiональної безпеки, для здоров'я та прав i свобод iнших людей.

     3. Державний службовець не має права:

     1) бути членом полiтичної партiї, якщо такий державний службовець займає посаду державної служби категорiї "А". На час державної служби на посадi категорiї "А" особа зупиняє своє членство в полiтичнiй партiї;

     2) обiймати посади в керiвних органах полiтичної партiї;

     3) сумiщати державну службу iз статусом депутата мiсцевої ради, якщо такий державний службовець займає посаду державної служби категорiї "А";

     4) залучати, використовуючи своє службове становище, державних службовцiв, посадових осiб мiсцевого самоврядування, працiвникiв бюджетної сфери, iнших осiб до участi у передвиборнiй агiтацiї, акцiях та заходах, що органiзовуються полiтичними партiями;

     5) у будь-який iнший спосiб використовувати своє службове становище в полiтичних цiлях.

     4. У разi реєстрацiї державного службовця кандидатом у депутати Центральною виборчою комiсiєю, виборчими комiсiями, сформованими (утвореними) в установленому порядку, вiн зобов'язаний в одноденний строк письмово повiдомити про це керiвника державної служби.

     Державному службовцю за його заявою надається вiдпустка без збереження заробiтної плати на час участi у виборчому процесi. Зазначена вiдпустка надається за рiшенням керiвника державної служби з дня його повiдомлення про участь у виборчому процесi i до дня його завершення вiдповiдно до виборчого законодавства.

     5. Державний службовець не має права органiзовувати i брати участь у страйках та агiтацiї (крiм випадку, передбаченого частиною четвертою цiєї статтi).

     Стаття 11. Захист права на державну службу

     1. У разi порушення наданих цим Законом прав або виникнення перешкод у реалiзацiї таких прав державний службовець у мiсячний строк з дня, коли вiн дiзнався або повинен був дiзнатися про це, може подати керiвнику державної служби скаргу iз зазначенням фактiв порушення його прав або перешкод у їх реалiзацiї.

     У скарзi державний службовець може вимагати вiд керiвника державної служби утворення комiсiї для перевiрки викладених у скарзi фактiв.

     2. Частину другу статтi 11 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     3. Керiвник державної служби зобов'язаний не пiзнiше 20 календарних днiв з дня отримання скарги надати державному службовцю обґрунтовану письмову вiдповiдь (рiшення).

     Абзац другий частини третьої статтi 11 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     4. У разi неотримання в установлений частиною третьою цiєї статтi строк обґрунтованої вiдповiдi на скаргу або незгоди з вiдповiддю керiвника державної служби державний службовець може звернутися iз вiдповiдною скаргою до суду.

(частина четверта статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     5. Частину п'яту статтi 11 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     6. Частину шосту статтi 11 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     7. Частину сьому статтi 11 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     8. Частину восьму статтi 11 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

Роздiл III
УПРАВЛIННЯ ДЕРЖАВНОЮ СЛУЖБОЮ

     Стаття 12. Система управлiння державною службою

     1. Система управлiння державною службою включає:

     1) Кабiнет Мiнiстрiв України;

     2) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державної служби;

     3) Комiсiю з питань вищого корпусу державної служби та вiдповiднi конкурснi комiсiї;

     4) керiвникiв державної служби;

     5) служби управлiння персоналом.

     Стаття 13. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державної служби

     1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державної служби, забезпечує функцiональне управлiння державною службою в державних органах.

     2. Частину другу статтi 13 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     Керiвник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державної служби, призначається на посаду строком на п'ять рокiв з правом повторного призначення ще на один строк.

     3. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державної служби:

     1) забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державної служби;

     2) розробляє проекти нормативно-правових актiв з питань державної служби;

     3) видає у випадках, встановлених законом, нормативно-правовi акти з питань державної служби, надає роз'яснення з питань застосування цього Закону та iнших нормативно-правових актiв у сферi державної служби;

     4) здiйснює контроль за додержанням визначених цим Законом умов реалiзацiї громадянами права на державну службу;

     5) забезпечує визначення потреб у професiйному навчаннi державних службовцiв вiдповiдно до вимог професiйних стандартiв;

     6) органiзовує iз залученням навчальних закладiв навчання державних службовцiв з метою удосконалення рiвня володiння ними державною мовою, регiональною мовою або мовою нацiональних меншин, а також iноземною мовою, яка є офiцiйною мовою Ради Європи, у випадках, якщо володiння такою мовою є обов'язковим вiдповiдно до цього Закону;

     7) формує пропозицiї щодо обсягiв державного замовлення на професiйне навчання державних службовцiв для державних потреб на основi їхнiх професiйних компетенцiй та розмiщення затверджених обсягiв згiдно iз законодавством, забезпечує своєчасне фiнансування виконавцiв державного замовлення вiдповiдно до укладених державних контрактiв;

     8) сприяє розвитку системи навчальних закладiв, що здiйснюють професiйне навчання державних службовцiв, делегує їм повноваження з визначення змiсту навчання державних службовцiв вiдповiдно до вимог професiйних стандартiв;

     9) пункт 9 частини третьої статтi 13 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     10) пункт 10 частини третьої статтi 13 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     11) проводить в установленому порядку службовi розслiдування з питань дотримання державними службовцями вимог цього Закону;

     12) вживає заходiв щодо створення рiвних умов для прийняття та просування по службi державних службовцiв категорiй "Б" i "В";

     13) забезпечує ведення i оприлюднення єдиного перелiку вакантних посад державної служби в державних органах та переможцiв конкурсiв;

     14) пункт 14 частини третьої статтi 13 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     15) надає методичну допомогу службам управлiння персоналом у державних органах;

     16) проводить монiторинг вакантних посад державної служби категорiї "А" та iнiцiює перед суб'єктом призначення проведення конкурсу на такi посади;

     17) веде облiк державних службовцiв категорiї "А", строк повноважень яких закiнчується, а також тих, якi пiсля звiльнення не працевлаштованi в установленому порядку, але не довше нiж протягом одного року з дня закiнчення строку призначення на посаду;

     17¹) забезпечує та здiйснює розвиток, впровадження i технiчне супроводження iнформацiйних, телекомунiкацiйних та iнформацiйно-телекомунiкацiйних систем i технологiй у сферi, що належить до його компетенцiї;

(частину третю статтi 13 доповнено пунктом 171 згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     17²) органiзовує централiзоване проведення оцiнювання професiйних компетентностей кандидатiв пiд час проходження конкурсу на зайняття посад державної служби у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України;

(частину третю статтi 13 доповнено пунктом 172 згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     17³) здiйснює адмiнiстрування Єдиного порталу вакансiй державної служби;

(частину третю статтi 13 доповнено пунктом 173 згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     18) розробляє за погодженням iз Комiсiєю з питань вищого корпусу державної служби типовi вимоги до професiйної компетентностi державних службовцiв категорiї "А" та подає їх Кабiнету Мiнiстрiв України для затвердження;

     19) пункт 19 частини третьої статтi 13 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     20) пункт 20 частини третьої статтi 13 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     21) здiйснює iншi повноваження, визначенi цим та iншими законами.

     Стаття 14. Комiсiя з питань вищого корпусу державної служби

     1. Комiсiя з питань вищого корпусу державної служби (далi - Комiсiя) є постiйно дiючим колегiальним органом.

     2. До складу Комiсiї входять:

     1) представник Верховної Ради України, визначений комiтетом Верховної Ради України, до предмета вiдання якого належать питання державної служби;

     2) представник, визначений Президентом України;

     3) представник, визначений Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     4) керiвник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державної служби (за посадою), або за його дорученням заступник керiвника цього органу;

     5) фахiвець з питань управлiння персоналом, визначений Кабiнетом Мiнiстрiв України;

     6) два представники - по одному представнику вiд закладiв вищої освiти, що здiйснюють пiдготовку у сферi публiчного управлiння та адмiнiстрування, та вiд громадських об'єднань, обраних вiдповiдно до порядку, затвердженого Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     3. Кандидати до складу Комiсiї, крiм членiв Комiсiї, якi входять до її складу за посадою, перед їх призначенням до складу Комiсiї проходять тестування, передбачене Порядком проведення конкурсу для кандидатiв на зайняття посад державної служби категорiї "А".

     У разi неуспiшного складення тестування такий кандидат не може бути призначений до складу Комiсiї.

     4. Комiсiя утворюється Кабiнетом Мiнiстрiв України, який затверджує її персональний склад та умови оплати працi її членiв, крiм членiв Комiсiї, якi входять до її складу за посадою. Пропозицiї щодо утворення Комiсiї, затвердження її складу та умов оплати працi її членiв вносяться Кабiнету Мiнiстрiв України центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державної служби.

     Строк повноважень члена Комiсiї становить чотири роки, крiм осiб, зазначених у пунктах 1 - 3, 5 частини другої цiєї статтi, строк повноважень яких визначається строком повноважень суб'єкта, представником якого є особа у складi Комiсiї, та особи, зазначеної у пунктi 4, строк повноважень якої визначається строком перебування на посадi.

     5. Членом Комiсiї може бути громадянин України з вищою освiтою та досвiдом дiяльностi або фаховими знаннями у сферi державної служби або у сферi управлiння людськими ресурсами, здатний представляти iнтереси суспiльства та забезпечувати полiтично неупереджену i професiйну роботу Комiсiї.

     6. Повноваження члена Комiсiї припиняються достроково в разi:

     1) подання особистої заяви про припинення повноважень члена Комiсiї або звiльнення з посади, у зв'язку з перебуванням на якiй його призначено членом Комiсiї;

     2) неможливостi виконувати обов'язки за станом здоров'я (за наявностi медичного висновку);

     3) припинення громадянства України або виїзду на постiйне мiсце проживання за межi України;

     4) набрання законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення умисного кримiнального правопорушення;

(пункт 4 частини шостої статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.06.2020р. N 720-IX)

     5) набрання законної сили рiшенням суду про притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцiєю;

(пункт 5 частини шостої статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.03.2020р. N 524-IX)

     6) визнання його недiєздатним або обмеження його дiєздатностi судом;

     7) визнання його безвiсно вiдсутнiм або оголошення померлим;

     8) смертi;

     9) систематичного (два i бiльше разiв пiдряд) нез'явлення без поважних причин на засiдання Комiсiї або її комiтету.

     7. У разi подання членом Комiсiї заяви про участь у конкурсi на зайняття посади державної служби категорiї "А" його повноваження призупиняються з дня подання такої заяви до дня оприлюднення результатiв конкурсу на офiцiйному веб-сайтi центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державної служби.

(стаття 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII, у редакцiї Закону України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     Стаття 15. Повноваження Комiсiї з питань вищого корпусу державної служби

     1. Комiсiя:

     1) погоджує розробленi центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державної служби, типовi вимоги до професiйної компетентностi державних службовцiв, якi займають посади державної служби категорiї "А";

     2) проводить конкурс на зайняття посад державної служби категорiї "А" та вносить суб'єкту призначення пропозицiї щодо кандидатур на такi посади загальною кiлькiстю не бiльше трьох осiб;

(пункт 2 частини першої статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, вiд 23.02.2021р. N 1285-IX)

     3) пункт 3 частини першої статтi 15 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     4) пункт 4 частини першої статтi 15 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     5) здiйснює дисциплiнарнi провадження щодо державних службовцiв, якi займають посади державної служби категорiї "А", та вносить суб'єкту призначення пропозицiї за наслiдками дисциплiнарного провадження.

     6) пункт 6 частини першої статтi 15 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     Стаття 16. Органiзацiя роботи Комiсiї з питань вищого корпусу державної служби

     1. Комiсiя здiйснює дiяльнiсть вiдповiдно до Положення про Комiсiю з питань вищого корпусу державної служби, яке затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державної служби.

     2. За членами Комiсiї на перiод участi у роботi Комiсiї зберiгаються мiсце роботи (посада) i середня заробiтна плата.

(частина друга статтi 16 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     3. Засiдання Комiсiї проводяться прозоро, оголошення про їх проведення, порядок денний, протоколи таких засiдань та висновки Комiсiї оприлюднюються на офiцiйному веб-сайтi Кабiнету Мiнiстрiв України.

     Засiдання Комiсiї є правомочним, якщо в ньому бере участь не менше половини вiд загального складу Комiсiї.

(абзац другий частини третьої статтi 16 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     4. Члени Комiсiї обирають головуючого на засiданнi Комiсiї вiдкритим голосуванням бiльшiстю голосiв присутнiх на засiданнi членiв Комiсiї.

     5. Комiсiя у межах наданих повноважень приймає рiшення бiльшiстю голосiв присутнiх на засiданнi членiв Комiсiї.

     Рiшення Комiсiї оформляються протоколами, до яких додаються висновки Комiсiї у випадках, визначених цим Законом.

     6. На своєму засiданнi Комiсiя приймає рiшення про утворення комiтету з вiдбору кандидатiв на вiдповiдну посаду та комiтету з дисциплiнарних проваджень з розгляду вiдповiдних питань, а також визначає осiб iз числа членiв Комiсiї, якi до них входять.

     7. Комiтети Комiсiї для вирiшення питань, що належать до їх повноважень, можуть залучати з правом дорадчого голосу представникiв центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державної служби, якi мають вищу юридичну освiту не нижче другого (магiстерського) рiвня, iнших державних органiв, профiльних наукових установ та навчальних закладiв, iнститутiв громадянського суспiльства та мiжнародних органiзацiй з належною фаховою пiдготовкою та досвiдом роботи у вiдповiдних галузях.

     8. Органiзацiйне та матерiально-технiчне забезпечення дiяльностi Комiсiї здiйснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державної служби.

     Стаття 17. Керiвник державної служби в державному органi

     1. Повноваження керiвника державної служби здiйснюють:

     1) у Секретарiатi Кабiнету Мiнiстрiв України - Державний секретар Кабiнету Мiнiстрiв України;

     2) у мiнiстерствi - державний секретар мiнiстерства;

     3) в iншому центральному органi виконавчої влади - керiвник вiдповiдного органу;

     3¹) у мiсцевих державних адмiнiстрацiях:

     керiвник апарату - в апаратi мiсцевої державної адмiнiстрацiї та її структурних пiдроздiлах (крiм структурних пiдроздiлiв зi статусом юридичних осiб публiчного права);

     керiвник структурного пiдроздiлу зi статусом юридичної особи публiчного права - у такому пiдроздiлi;

(частину першу статтi 17 доповнено пунктом 31 згiдно iз Законом України вiд 09.11.2017р. N 2190-VIII)

     4) у державних органах, посади керiвникiв яких належать до посад державної служби, - керiвник вiдповiдного органу;

     5) в iнших державних органах або в разi прямого пiдпорядкування окремiй особi, яка займає полiтичну посаду, - керiвник апарату (секретарiату).

     2. Керiвник державної служби:

     1) органiзовує планування роботи з персоналом державного органу, в тому числi органiзовує проведення конкурсiв на зайняття посад державної служби категорiй "Б" i "В", забезпечує прозорiсть i об'єктивнiсть таких конкурсiв вiдповiдно до вимог цього Закону;

(пункт 1 частини другої статтi 17 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     2) забезпечує планування службової кар'єри, планове замiщення посад державної служби пiдготовленими фахiвцями згiдно з вимогами до професiйної компетентностi та стимулює просування по службi;

     3) забезпечує своєчасне оприлюднення та передачу центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державної служби, iнформацiї про вакантнi посади державної служби з метою формування єдиного перелiку вакантних посад державної служби, який оприлюднюється;

     4) призначає громадян України, якi пройшли конкурсний вiдбiр, на посади державної служби категорiй "Б" i "В", звiльняє з таких посад вiдповiдно до цього Закону;

(пункт 4 частини другої статтi 17 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     4¹) укладає та розриває контракти про проходження державної служби вiдповiдно до пункту 3 частини другої статтi 34 цього Закону у порядку, передбаченому Кабiнетом Мiнiстрiв України;

(частину другу статтi 17 доповнено пунктом 41 згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, змiни, внесенi Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, щодо контракту про проходження державної служби набирають чинностi з 01.01.2020р.)

     5) присвоює ранги державним службовцям державного органу, якi займають посади державної служби категорiй "Б" i "В";

     6) забезпечує пiдвищення квалiфiкацiї державних службовцiв державного органу;

     7) здiйснює планування навчання персоналу державного органу з метою вдосконалення рiвня володiння державними службовцями державною мовою, регiональною мовою або мовою нацiональних меншин, визначеною вiдповiдно до закону, а також iноземною мовою, яка є однiєю з офiцiйних мов Ради Європи, у випадках, якщо володiння такою мовою є обов'язковим вiдповiдно до цього Закону;

     8) здiйснює контроль за дотриманням виконавської та службової дисциплiни в державному органi та умов контрактiв про проходження державної служби (у разi укладення);

(пункт 8 частини другої статтi 17 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, змiни, внесенi Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, щодо контракту про проходження державної служби набирають чинностi з 01.01.2020р.)

     9) розглядає скарги на дiї або бездiяльнiсть державних службовцiв, якi займають посади державної служби категорiй "Б" i "В";

     10) приймає у межах наданих повноважень рiшення про заохочення та притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi державних службовцiв, якi займають посади державної служби категорiй "Б" i "В";

     11) виконує функцiї роботодавця стосовно працiвникiв державного органу, якi не є державними службовцями;

     12) створює належнi для роботи умови та їх матерiально-технiчне забезпечення;

     13) здiйснює iншi повноваження вiдповiдно до цього та iнших законiв України.

     3. Керiвник державної служби має право делегувати окремi повноваження, визначенi частиною другою цiєї статтi, керiвникам самостiйних структурних пiдроздiлiв апарату та територiальних органiв чи вiдокремлених пiдроздiлiв центрального органу виконавчої влади в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(статтю 17 доповнено частиною третьою згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     Стаття 18. Служба управлiння персоналом державного органу

     1. У державному органi залежно вiд чисельностi персоналу утворюється структурний пiдроздiл або вводиться посада спецiалiста з питань персоналу (далi - служба управлiння персоналом) з прямим пiдпорядкуванням керiвнику державної служби. Обов'язки служби управлiння персоналом можуть бути покладенi на одного з державних службовцiв органу.

     2. Служба управлiння персоналом забезпечує здiйснення керiвником державної служби своїх повноважень, вiдповiдає за реалiзацiю державної полiтики з питань управлiння персоналом у державному органi, добiр персоналу, планування та органiзацiю заходiв з питань пiдвищення рiвня професiйної компетентностi державних службовцiв, документальне оформлення вступу на державну службу, її проходження та припинення, укладання та розривання контрактiв про проходження державної служби, а також виконує iншi функцiї, передбаченi законодавством.

(частина друга статтi 18 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, змiни, внесенi Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, щодо контракту про проходження державної служби набирають чинностi з 01.01.2020р.)

     3. Служба управлiння персоналом у питаннях реалiзацiї державної полiтики у сферi державної служби керується Конституцiєю України, цим та iншими законами України, мiжнародними договорами, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабiнету Мiнiстрiв України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державної служби.

     4. Типове положення про службу управлiння персоналом затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державної служби.

Роздiл IV
ВСТУП НА ДЕРЖАВНУ СЛУЖБУ

Глава 1. Загальнi умови вступу на державну службу

     Стаття 19. Право на державну службу

     1. Право на державну службу мають повнолiтнi громадяни України, якi вiльно володiють державною мовою та яким присвоєно ступiнь вищої освiти не нижче:

     1) магiстра - для посад категорiй "А" i "Б";

     2) бакалавра, молодшого бакалавра - для посад категорiї "В".

     2. На державну службу не може вступити особа, яка:

     1) пункт 1 частини другої статтi 19 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 15.12.2020р. N 1081-IX)

     2) в установленому законом порядку визнана недiєздатною або дiєздатнiсть якої обмежена;

     3) має судимiсть за вчинення умисного кримiнального правопорушення, якщо така судимiсть не погашена або не знята в установленому законом порядку;

(пункт 3 частини другої статтi 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.06.2020р. N 720-IX)

     4) вiдповiдно до рiшення суду позбавлена права займатися дiяльнiстю, пов'язаною з виконанням функцiй держави, або займати вiдповiднi посади;

     5) пiддавалася адмiнiстративному стягненню за правопорушення, пов'язане з корупцiєю, - протягом трьох рокiв з дня набрання вiдповiдним рiшенням суду законної сили;

(пункт 5 частини другої статтi 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 04.03.2020р. N 524-IX)

     6) має громадянство iншої держави;

     7) не пройшла спецiальну перевiрку або не надала згоду на її проведення;

     8) пiдпадає пiд заборону, встановлену Законом України "Про очищення влади".

     3. Частину третю статтi 19 виключено

(статтю 19 доповнено новою частиною третьою згiдно iз Законом України вiд 03.07.2018р. N 2475-VIII, у зв'язку з цим частину третю вважати частиною четвертою, частину третю статтi 19 виключено згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     4. Пiд час реалiзацiї громадянами права на державну службу не допускаються будь-якi форми дискримiнацiї, визначенi законодавством.

     Стаття 20. Вимоги до осiб, якi претендують на вступ на державну службу

     1. Вимогами до осiб, якi претендують на вступ на державну службу, є вимоги до їхньої професiйної компетентностi, якi складаються iз загальних та спецiальних вимог.

     2. Особа, яка претендує на зайняття посади державної служби, повинна вiдповiдати таким загальним вимогам:

     1) для посад категорiї "А" - загальний стаж роботи не менше семи рокiв; досвiд роботи на посадах державної служби категорiй "А" чи "Б" або на посадах не нижче керiвникiв структурних пiдроздiлiв в органах мiсцевого самоврядування, або досвiд роботи на керiвних посадах у вiдповiднiй сферi не менш як три роки; вiльне володiння державною мовою, володiння iноземною мовою, яка є однiєю з офiцiйних мов Ради Європи;

     2) для посад категорiї "Б" у державному органi, юрисдикцiя якого поширюється на всю територiю України, та його апаратi - досвiд роботи на посадах державної служби категорiй "Б" чи "В" або досвiд служби в органах мiсцевого самоврядування, або досвiд роботи на керiвних посадах пiдприємств, установ та органiзацiй незалежно вiд форми власностi не менше двох рокiв, вiльне володiння державною мовою;

     3) для посад категорiї "Б" у державному органi, юрисдикцiя якого поширюється на територiю однiєї або кiлькох областей, мiста Києва або Севастополя, та його апаратi - досвiд роботи на посадах державної служби категорiй "Б" чи "В" або досвiд служби в органах мiсцевого самоврядування, або досвiд роботи на керiвних посадах пiдприємств, установ та органiзацiй незалежно вiд форми власностi не менше двох рокiв, вiльне володiння державною мовою;

     4) для посад категорiї "Б" в iншому державному органi, крiм тих, що зазначенi у пунктах 2 i 3 цiєї частини, - досвiд роботи на посадах державної служби категорiй "Б" чи "В" або досвiд служби в органах мiсцевого самоврядування, або досвiд роботи на керiвних посадах пiдприємств, установ та органiзацiй незалежно вiд форми власностi не менше одного року, вiльне володiння державною мовою;

     5) для посад категорiї "В" - наявнiсть вищої освiти ступеня не нижче молодшого бакалавра або бакалавра за рiшенням суб'єкта призначення, вiльне володiння державною мовою.

(пункт 5 частини другої статтi 20 у редакцiї Закону України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     3. Спецiальнi вимоги до осiб, якi претендують на зайняття посад державної служби категорiй "Б" i "В", визначаються суб'єктом призначення з урахуванням рекомендацiй, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державної служби.

(частина третя статтi 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     4. Особи, якi претендують на зайняття посад державної служби категорiї "А", мають вiдповiдати типовим вимогам (включаючи спецiальнi), затвердженим Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     5. Спецiальнi вимоги до осiб, якi претендують на зайняття посад державної служби, також можуть визначатися суб'єктом призначення у контрактi про проходження державної служби (у разi укладення) у порядку, передбаченому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(статтю 20 доповнено частиною п'ятою згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, змiни, внесенi Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, щодо контракту про проходження державної служби набирають чинностi з 01.01.2020р)

     Стаття 21. Вступ на державну службу

     1. Вступ на державну службу здiйснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу.

     2. Прийняття громадян України на посади державної служби без проведення конкурсу забороняється, крiм випадкiв, передбачених цим Законом.

     3. Особа, яка вступає на посаду державної служби вперше, набуває статусу державного службовця з дня публiчного складення нею Присяги державного службовця, а особа, яка призначається на посаду державної служби повторно, - з дня призначення на посаду.

Глава 2. Порядок проведення конкурсу на зайняття посад державної служби

(назва глави 2 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     Стаття 22. Конкурс на зайняття посад державної служби

(назва статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     1. З метою добору осiб, здатних професiйно виконувати посадовi обов'язки, проводиться конкурс на зайняття посади державної служби (далi - конкурс) вiдповiдно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби (далi - Порядок проведення конкурсу), що затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Конкурс проводиться:

     1) на зайняття вакантної посади державної служби;

     2) на посаду на перiод замiщення тимчасово вiдсутнього державного службовця, за яким зберiгається посада державної служби;

     3) на посади державної служби, що займають особи, припинення державної служби яких має вiдбутися вiдповiдно до пункту 7 частини першої статтi 83 цього Закону;

     4) на посади державної служби категорiї "А", що займають особи, у яких спливає строк призначення.

     У випадках, передбачених пунктами 3 i 4 цiєї частини, конкурс може бути оголошено не ранiше нiж за два мiсяцi до настання вiдповiдної подiї.

     У разi наявностi декiлькох посад державної служби категорiй "Б" i "В" у державному органi з однаковими посадовими обов'язками та вимогами до професiйних компетентностей, визначеними в умовах проведення конкурсу, може проводитись один конкурс.

(частина перша статтi 22 у редакцiї Закону України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     2. Проведення конкурсу здiйснюється з урахуванням рiвня професiйних компетентностей, особистих якостей i досягнень кандидатiв на зайняття посади.

(абзац перший частини другої статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     Особливостi проведення конкурсу державних службовцiв на посади в органах судової влади визначаються законом.

     3. Порядок проведення конкурсу визначає, зокрема:

(абзац перший частини третьої статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     1) умови проведення конкурсу;

     2) вимоги щодо оприлюднення iнформацiї про посади державної служби та оголошення про проведення конкурсу;

(пункт 2 частини третьої статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     3) склад, порядок формування та повноваження конкурсної комiсiї;

     4) порядок прийняття та розгляду iнформацiї для участi в конкурсi;

(пункт 4 частини третьої статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     5) етапи оцiнювання кандидатiв на зайняття посад державної служби та порядок їх проведення;

(пункт 5 частини третьої статтi 22 у редакцiї Закону України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     6) методи оцiнювання кандидатiв на зайняття посад державної служби.

(пункт 6 частини третьої статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     4. На посади державної служби, пов'язанi з питаннями державної таємницi, мобiлiзацiйної пiдготовки, оборони та нацiональної безпеки, може проводитися закритий конкурс.

     Перелiк посад, зазначених в абзацi першому цiєї частини, та особливостi проведення конкурсу на цi посади визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України у Порядку проведення конкурсу.

     5. У разi реорганiзацiї (злиття, приєднання, подiлу, перетворення) або лiквiдацiї державного органу переведення державного службовця на рiвнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органi, якому передаються повноваження та функцiї такого органу, за рiшенням суб'єкта призначення може здiйснюватися без обов'язкового проведення конкурсу.

(частина п'ята статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     6. Пiд час передачi або делегування повноважень i функцiй вiд державного органу до органу мiсцевого самоврядування переведення державного службовця на посаду служби в органах мiсцевого самоврядування здiйснюється без обов'язкового проведення конкурсу в разi вiдповiдностi його професiйної компетентностi квалiфiкацiйним вимогам до вiдповiдної посади та за умови вступу на службу вперше за результатами конкурсу.

     Стаття 23. Оприлюднення iнформацiї про проведення конкурсу

(назва статтi 23 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     1. Оголошення разом з iнформацiєю про проведення конкурсу оприлюднюється на Єдиному порталi вакансiй державної служби вiдповiдно до цього Закону i Порядку проведення конкурсу, а також може оприлюднюватися на веб-сайтi державного органу, у якому оголошено конкурс (за наявностi), та iнших веб-сайтах.

(частина перша статтi 23 у редакцiї Закону України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     2. Рiшення про оголошення конкурсу на зайняття посади державної служби категорiї "А" приймає суб'єкт призначення, на посади державної служби категорiй "Б" i "В" - керiвник державної служби вiдповiдно до цього Закону.

(частина друга статтi 23 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     Суб'єкт призначення або керiвник державної служби забезпечує оприлюднення та передачу центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державної служби, наказу (розпорядження) про оголошення конкурсу та його умови в електроннiй формi не пiзнiше наступного робочого дня з дня пiдписання вiдповiдного наказу (розпорядження).

     3. Частину третю статтi 23 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     4. В оприлюдненому оголошеннi про проведення конкурсу зазначаються:

     1) найменування i мiсцезнаходження державного органу;

     2) назва посади;

     3) посадовi обов'язки;

     4) умови оплати працi;

     5) вимоги до професiйної компетентностi кандидата на посаду;

     6) iнформацiя щодо строковостi чи безстроковостi призначення на посаду;

     6¹) iстотнi умови контракту про проходження державної служби (у разi укладення);

(частину четверту статтi 23 доповнено пунктом 61 згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, змiни, внесенi Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, щодо контракту про проходження державної служби набирають чинностi з 01.01.2020р)

     7) вичерпний перелiк iнформацiї, необхiдної для участi в конкурсi, та строк її подання;

(пункт 7 частини четвертої статтi 23 у редакцiї Закону України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     8) дата i мiсце проведення конкурсу;

     9) прiзвище, номер телефону та адреса електронної пошти особи, яка надає додаткову iнформацiю з питань проведення конкурсу.

     5. Строк подання iнформацiї для участi в конкурсi не може становити менше 7 та бiльше 30 календарних днiв з дня оприлюднення iнформацiї про проведення конкурсу. Результати конкурсу оприлюднюються не пiзнiше 45 календарних днiв з дня оприлюднення iнформацiї про проведення такого конкурсу.

(частина п'ята статтi 23 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     Стаття 24. Скорочення вакантних посад, на якi не оголошено конкурс

     1. Вакантнi посади державної служби, на якi протягом одного року не оголошено конкурс, пiдлягають скороченню.

     Стаття 25. Iнформацiя для участi у конкурсi

(назва статтi 25 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     1. Особа, яка бажає взяти участь у конкурсi, подає в установленому порядку до конкурсної комiсiї таку iнформацiю:

(абзац перший частини першої статтi 25 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     1) реквiзити документа, що посвiдчує особу та пiдтверджує громадянство України;

(пункт 1 частини першої статтi 25 у редакцiї Закону України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     2) заяву про участь у конкурсi iз зазначенням основних мотивiв щодо зайняття посади державної служби, до якої додається резюме за формою, визначеною Кабiнетом Мiнiстрiв України;

(пункт 2 частини першої статтi 25 у редакцiї Закону України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     3) заяву, в якiй повiдомляє, що до неї не застосовуються заборони, визначенi частиною третьою або четвертою статтi 1 Закону України "Про очищення влади", та надає згоду на проходження перевiрки та на оприлюднення вiдомостей стосовно неї вiдповiдно до зазначеного Закону;

(пункт 3 частини першої статтi 25 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     4) пiдтвердження наявностi вiдповiдного ступеня вищої освiти;

(пункт 4 частини першої статтi 25 у редакцiї Закону України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     5) пiдтвердження рiвня вiльного володiння державною мовою;

(пункт 5 частини першої статтi 25 у редакцiї Закону України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     6) вiдомостi про стаж роботи, стаж державної служби (за наявностi), досвiд роботи на вiдповiдних посадах згiдно з вимогами, передбаченими статтею 20 цього Закону, та iншими умовами конкурсу;

(пункт 6 частини першої статтi 25 у редакцiї Закону України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     7) у разi проведення закритого конкурсу - iншу iнформацiю для пiдтвердження вiдповiдностi умовам конкурсу;

(пункт 7 частини першої статтi 25 у редакцiї Закону України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     8) у разi проведення конкурсу на посаду державної служби категорiї "А" - пiдтвердження подання декларацiї особи, уповноваженої на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, за минулий рiк.

     Якщо особою, яка бажає взяти участь у конкурсi, незалежно вiд обставин уже було подано декларацiю особи, уповноваженої на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, за минулий рiк, її повторне подання не вимагається.

(пункт 8 частини першої статтi 25 у редакцiї Закону України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     Абзац десятий частини першої статтi 25 виключено

(частину першу статтi 25 доповнено абзацом десятим згiдно iз Законом України вiд 03.07.2018р. N 2475-VIII, абзац десятий частини першої статтi 25 виключено згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     Особа, яка бажає взяти участь у конкурсi, несе персональну вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть наданої iнформацiї.

(частину першу статтi 25 доповнено абзацом одинадцятим згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     2. Забороняється вимагати вiд особи, яка претендує на зайняття посади державної служби, iнформацiю, не визначену частиною першою цiєї статтi.

(частина друга статтi 25 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     3. Особа, яка бажає взяти участь у конкурсi, може додати до заяви про участь у конкурсi iншу iнформацiю, крiм тiєї, що зазначена у частинi першiй цiєї статтi, у тому числi iнформацiю про пiдтвердження досвiду роботи, про попереднi результати тестування тощо.

(частина третя статтi 25 у редакцiї Закону України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     4. Державнi службовцi державного органу, в якому проводиться конкурс, якi бажають взяти участь у конкурсi, подають лише заяву про участь у конкурсi.

     Абзац другий частини четвертої статтi 25 виключено

(частину четверту статтi 25 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 03.07.2018р. N 2475-VIII, абзац другий частини четвертої статтi 25 виключено згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     5. Копiї документiв переможця конкурсу, якi пiдтверджують iнформацiю, зазначену в частинi першiй цiєї статтi, у разi призначення його на посаду державної служби додаються до його особової справи.

     Перед призначенням на посаду державної служби переможець конкурсу подає декларацiю особи, уповноваженої на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, за минулий рiк, якщо така декларацiя не подавалася ранiше.

     У разi переведення державного службовця на iншу посаду державної служби декларацiя особи, уповноваженої на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, не подається.

(частина п'ята статтi 25 у редакцiї Закону України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     Стаття 26. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     Стаття 27. Конкурсна комiсiя

     1. Конкурс на зайняття посади державної служби категорiї "А" проводить Комiсiя.

     Конкурс на зайняття посад державної служби категорiї "Б" або "В" проводить конкурсна комiсiя, утворена суб'єктом призначення у державному органi.

     2. До складу конкурсної комiсiї можуть залучатися представники громадських об'єднань, що дiють згiдно iз Законом України "Про громадськi об'єднання", вiдповiдно до порядку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державної служби.

     3. За рiшенням Комiсiї або конкурсної комiсiї для проведення оцiнки вiдповiдностi професiйних компетентностей кандидата встановленим вимогам до її роботи можуть залучатися державнi службовцi, у тому числi з iнших державних органiв, науковцi та експерти у вiдповiднiй сферi.

     4. Засiдання конкурсної комiсiї є повноважним, якщо в ньому бере участь не менше половини її членiв. Конкурсна комiсiя приймає рiшення бiльшiстю голосiв членiв такої комiсiї, якi беруть участь у засiданнi.

(частина четверта статтi 27 у редакцiї Закону України вiд 23.02.2021р. N 1285-IX)

     5. У випадках, передбачених Порядком проведення конкурсу, оцiнювання професiйних компетентностей кандидатiв здiйснюється установою, що належить до сфери управлiння центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державної служби. При цьому Комiсiя або конкурсна комiсiя використовує результати оцiнювання для складання загального рейтингу кандидатiв.

(стаття 27 у редакцiї Закону України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     Стаття 28. Оформлення та оприлюднення результатiв конкурсу

     1. Рiшенням Комiсiї або конкурсної комiсiї визначаються кандидатури на зайняття посад державної служби, якi набрали найбiльшу загальну кiлькiсть балiв за результатами складання загального рейтингу кандидатiв (не бiльше трьох осiб на одну посаду), для вибору суб'єктом призначення або керiвником державної служби переможця конкурсу.

(абзац перший частини першої статтi 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.02.2021р. N 1285-IX)

     Результатами конкурсу є визначення суб'єктом призначення або керiвником державної служби переможця (переможцiв) конкурсу.

(статтю 28 доповнено новою частиною першою згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, у зв'язку з цим частини першу - сьому вважати вiдповiдно частинами другою - восьмою)

     2. Рiшення конкурсної комiсiї оформляється протоколом, який пiдписується присутнiми на засiданнi членами комiсiї, не пiзнiше нiж протягом трьох календарних днiв пiсля його проведення i зберiгається в державному органi, в якому проводився конкурс, протягом трьох рокiв.

(частина друга статтi 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     3. Iнформацiя про вiдсутнiсть визначених Комiсiєю або конкурсною комiсiєю кандидатур для розгляду суб'єктом призначення або керiвником державної служби з метою визначення переможця конкурсу, а також iнформацiя про переможця конкурсу або про вiдсутнiсть переможця конкурсу оприлюднюється вiдповiдно до Порядку проведення конкурсу на Єдиному порталi вакансiй державної служби, а також може оприлюднюватися на веб-сайтi державного органу, в якому оголошено конкурс (за наявностi).

(частина третя статтi 28 у редакцiї Закону України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     4. Витяг iз протоколу засiдання конкурсної комiсiї є складовою особової справи державного службовця, якого призначено на посаду державної служби за результатами конкурсу.

     5. Частину п'яту статтi 28 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     6. Кандидат, якого не визначено переможцем конкурсу, має право оскаржити рiшення Комiсiї або конкурсної комiсiї до суду з пiдстав порушення умов або порядку проведення конкурсу, що могло iстотно вплинути на його результати.

     Оскарження рiшення Комiсiї або конкурсної комiсiї не зупиняє призначення переможця конкурсу на вiдповiдну посаду державної служби.

(частина шоста статтi 28 у редакцiї Закону України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     7. Скарга на рiшення Комiсiї або конкурсної комiсiї подається не пiзнiше нiж через 10 календарних днiв з дня оприлюднення результатiв конкурсу iз зазначенням вiдомостей про порушення умов або порядку проведення конкурсу, що могло iстотно вплинути на його результати.

     Кандидат, який оскаржує рiшення Комiсiї або конкурсної комiсiї, зобов'язаний невiдкладно повiдомити про це вiдповiдного суб'єкта призначення з наданням копiї скарги.

(частина сьома статтi 28 у редакцiї Закону України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     8. Частину восьму статтi 28 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     Стаття 29. Вiдкладене право суб'єкта призначення на повторне визначення переможця конкурсу на посаду державної служби

     1. Суб'єкт призначення за результатами конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби має право на повторне визначення переможця конкурсу серед запропонованих Комiсiєю або конкурсною комiсiєю кандидатiв та його призначення на таку посаду, якщо вона стане вакантною протягом одного року з дня оприлюднення результатiв конкурсу на Єдиному порталi вакансiй державної служби, а також у разi, якщо переможець конкурсу вiдмовився вiд зайняття посади або йому вiдмовлено у призначеннi на посаду за результатами спецiальної перевiрки.

     Iнформацiя про те, що вiдповiдна посада стала вакантною, повiдомляється кандидатам, якi були вiдiбранi Комiсiєю або конкурсною комiсiєю згiдно з абзацом першим частини першої статтi 28 цього Закону, протягом п'яти календарних днiв.

     2. У разi звiльнення з посади протягом року або непризначення з iнших причин переможця конкурсу, визначеного за результатами проведення одного конкурсу на декiлька посад державної служби, вiдкладене право суб'єкта призначення на повторне визначення переможця конкурсу та його призначення на таку посаду реалiзується в порядку, передбаченому частиною першою цiєї статтi.

(стаття 29 у редакцiї Закону України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     Стаття 30. Повторний конкурс

     1. Повторний конкурс проводиться у разi:

     1) встановлення факту порушення умов та/або порядку проведення конкурсу, яке могло iстотно вплинути на його результати;

(пункт 1 частини першої статтi 30 у редакцiї Закону України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     2) якщо за результатами конкурсу не визначено кандидата на зайняття посади державної служби;

(пункт 2 частини першої статтi 30 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     3) виявлення обмежень щодо вступу на державну службу переможця конкурсу та вiдсутностi iншого за результатами конкурсу кандидата на зайняття посади державної служби;

(пункт 3 частини першої статтi 30 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     4) вiдмови переможця вiд зайняття посади державної служби або вiдсутностi кандидатур, визначених Комiсiєю або конкурсною комiсiєю для розгляду суб'єктом призначення або керiвником державної служби з метою визначення переможця конкурсу.

(частину першу статтi 30 доповнено пунктом 4 згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     2. У випадках, передбачених пунктом 1 частини першої цiєї статтi, суб'єкт призначення протягом 10 календарних днiв з дня виявлення ним такого порушення або набрання законної сили вiдповiдним рiшенням суду приймає рiшення про проведення повторного конкурсу.

(частина друга статтi 30 у редакцiї Закону України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     3. Повторний конкурс проводиться у порядку, визначеному для проведення конкурсу.

Глава 3. Призначення на посаду державної служби

     Стаття 31. Порядок призначення на посаду державної служби

     1. На посаду державної служби призначається переможець конкурсу.

     2. Рiшення про призначення приймається:

     1) на посаду державної служби категорiї "А" - суб'єктом призначення, визначеним Конституцiєю та законами України, у порядку, передбаченому Конституцiєю України, цим та iншими законами України;

     2) на посади державної служби категорiї "Б", якi здiйснюють повноваження керiвникiв державної служби в державних органах, - суб'єктом призначення, визначеним законом;

(пункт 2 частина другої статтi 31 у редакцiї Закону України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     3) на iншi посади державної служби категорiй "Б" i "В" - керiвником державної служби, якщо iнше не передбачено законом.

(частину другу статтi 31 доповнено пунктом 3 згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     3. На посаду державної служби призначається особа, визначена переможцем конкурсу.

     Рiшення про призначення на посаду державної служби приймається суб'єктом призначення пiсля проведення спiвбесiди з кандидатом та пiдписання з ним контракту про проходження державної служби (у разi укладення). Таке рiшення приймається не пiзнiше п'яти календарних днiв з дня надходження результатiв спецiальної перевiрки у випадку та порядку, передбачених законодавством у сферi запобiгання корупцiї.

(частина третя статтi 31 у редакцiї Закону України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, змiни, внесенi Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, щодо контракту про проходження державної служби набирають чинностi з 01.01.2020р.)

     4. У разi встановлення за результатами спецiальної перевiрки вiдомостей про претендента на посаду, якi не вiдповiдають встановленим законодавством вимогам для зайняття посади, приймається рiшення про вiдмову у призначеннi на посаду державної служби.

(частина четверта статтi 31 у редакцiї Закону України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     5. У разi вiдмови особи вiд пiдписання контракту про проходження державної служби (у разi укладення) вона вважається такою, що вiдмовилася вiд зайняття посади державної служби. У такому разi застосовується вiдкладене право суб'єкта призначення на повторне визначення переможця конкурсу.

(статтю 31 доповнено новою частиною п'ятою згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, у зв'язку з цим частини п'яту i шосту вважати вiдповiдно частинами шостою i сьомою, змiни, внесенi Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, щодо контракту про проходження державної служби набирають чинностi з 01.01.2020р.)

     6. Служба управлiння персоналом у день призначення особи на посаду державної служби органiзовує складення Присяги державного службовця особою, яка вперше призначена на посаду державної служби, а також ознайомлює державного службовця пiд пiдпис iз правилами внутрiшнього службового розпорядку та посадовою iнструкцiєю.

     7. З метою безперебiйного функцiонування державного органу одночасно з прийняттям рiшення про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби до призначення особи на таку посаду суб'єкт призначення може прийняти рiшення:

     1) про тимчасове покладення виконання обов'язкiв за вакантною посадою державної служби категорiї "А" на одного iз заступникiв або на одного з керiвникiв самостiйних структурних пiдроздiлiв цього державного органу;

     2) про тимчасове покладення виконання обов'язкiв за вакантною посадою керiвника самостiйного структурного пiдроздiлу на одного iз державних службовцiв, якi працюють у вiдповiдному структурному пiдроздiлi державного органу;

     3) про тимчасовий розподiл обов'язкiв за iншими вакантними посадами державної служби мiж державними службовцями, якi працюють у вiдповiдному структурному пiдроздiлi державного органу.

     Абзац п'ятий частини сьомої статтi 31 виключено

(дiю абзацу п'ятого частини шостої статтi 31 зупинено на 2018 рiк згiдно iз Законом України вiд 07.12.2017р. N 2246-VIII, на 2019 рiк згiдно iз Законом України вiд 23.11.2018р. N 2629-VIII, абзац п'ятий частини сьомої статтi 31 виключено згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     Абзац шостий частини сьомої статтi 31 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     Абзац сьомий частини сьомої статтi 31 виключено

(частина шоста статтi 31 у редакцiї Закону України вiд 09.11.2017р. N 2190-VIII, виключено згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     8. Строк тимчасового виконання обов'язкiв за вакантною посадою державної служби не може перевищувати три мiсяцi. На час виконання обов'язкiв за вакантною посадою державної служби здiйснюється виплата, передбачена частиною четвертою статтi 52 цього Закону, крiм випадку покладення виконання обов'язкiв на вiдповiдного заступника.

(статтю 31 доповнено частиною восьмою згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     Стаття 31¹. Контракт про проходження державної служби з особою, яка призначається на посаду державної служби

     1. З особою, яка призначається на посаду державної служби, може бути укладено контракт про проходження державної служби вiдповiдно до пункту 3 частини другої статтi 34 цього Закону в порядку, що затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державної служби.

     2. Порядок призначення на посади державної служби з укладанням контракту про проходження державної служби, зокрема, визначає:

     1) умови, за яких призначення на посаду державної служби може здiйснюватися на умовах, передбачених контрактом;

     2) обчислення строку проходження державної служби за контрактом та порядок набрання контрактом чинностi;

     3) види i порядок узгодження додаткових умов контракту;

     4) порядок укладання контрактiв;

     5) вiдповiдальнiсть сторiн та порядок вирiшення спорiв;

     6) порядок продовження строку, змiни умов, припинення дiї та розiрвання контракту;

     7) особливостi укладання окремих контрактiв.

     3. Рiшення про вiднесення посади державної служби до посад, призначення на якi здiйснюється з укладанням контракту про проходження державної служби, приймається суб'єктом призначення або керiвником державної служби до проведення конкурсу.

     4. В оголошеннi про проведення конкурсу на посади державної служби, призначення на якi здiйснюється з укладанням контракту про проходження державної служби, обов'язково наводиться iнформацiя про iстотнi умови контракту.

     5. До iстотних умов контракту належать:

     1) мiсце роботи i посада державної служби;

     2) спецiальнi вимоги до осiб, якi претендують на посаду державної служби;

     3) дата набрання чинностi та строк дiї контракту;

     4) права та обов'язки сторiн;

     5) завдання i ключовi показники результативностi, ефективностi та якостi їх виконання, строки їх виконання;

     6) режим працi та вiдпочинку;

     7) умови оплати працi;

     8) вiдповiдальнiсть сторiн та вирiшення спорiв;

     9) пiдстави змiни умов, припинення дiї та розiрвання контракту.

     За взаємною домовленiстю сторони можуть визначити додатковi умови контракту про проходження державної служби.

     При укладаннi контракту про проходження державної служби не допускається звуження обсягу прав державного службовця, визначених цим Законом.

     6. Умови контракту про проходження державної служби можуть передбачати виконання державним службовцем роботи дистанцiйно (поза примiщенням державного органу), у тому числi з можливiстю вiддаленого доступу за допомогою iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй.

     7. При укладаннi контракту про проходження державної служби з особою, яка призначається на посаду державної служби, державному органу заборонено змiнювати iстотнi умови контракту, оприлюдненi в оголошеннi про проведення конкурсу.

     8. Контракт про проходження державної служби укладається на строк до трьох рокiв.

     9. Контракт про проходження державної служби пiдписується державним службовцем та суб'єктом призначення або керiвником державної служби i є невiд'ємною частиною акта про призначення на посаду.

     10. Контракт про проходження державної служби набирає чинностi з дати, визначеної в актi про призначення на посаду як дата початку виконання посадових обов'язкiв.

     11. Контракт про проходження державної служби укладається в письмовiй формi у двох примiрниках, якi мають однакову юридичну силу. Один примiрник контракту про проходження державної служби передається державному службовцю разом iз копiєю акта про призначення на посаду, другий зберiгається в особовiй справi державного службовця.

     12. Дiя контракту про проходження державної служби припиняється:

     1) у разi закiнчення строку, на який укладено контракт;

     2) за iнiцiативою державного службовця або за угодою сторiн;

     3) за iнiцiативою суб'єкта призначення або керiвника державної служби - у разi невиконання або неналежного виконання державним службовцем умов контракту;

     4) у разi припинення державної служби з пiдстав, визначених частиною першою статтi 83 цього Закону.

     13. Дiя контракту про проходження державної служби, за умови належного його виконання державним службовцем, може бути один раз продовжена за угодою сторiн на той самий строк шляхом пiдписання сторонами вiдповiдних змiн до контракту.

     14. Типовi контракти про проходження державної служби затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державної служби.

(Закон доповнено статтею 311 згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, змiни, внесенi Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, щодо контракту про проходження державної служби набирають чинностi з 01.01.2020р.)

     Стаття 32. Обмеження щодо призначення на посаду

     1. Не допускається призначення на посаду державної служби особи, яка буде прямо пiдпорядкована близькiй особi або якiй будуть прямо пiдпорядкованi близькi особи.

     2. У разi виникнення обставин, що призводять до порушення вимог частини першої цiєї статтi, вiдповiднi особи, близькi їм особи зобов'язанi повiдомити про це керiвника державної служби та вжити заходiв до усунення таких обставин у 15-денний строк.

     Якщо в зазначений строк такi обставини добровiльно не усунуто, керiвник державної служби повинен вжити у мiсячний строк заходiв до їх усунення. Для цього керiвник державної служби може перевести державного службовця за його згодою на iншу рiвнозначну вакантну посаду державної служби в цьому державному органi або дати згоду на переведення до iншого державного органу. У такому разi переведення державного службовця здiйснюється без обов'язкового проведення конкурсу. У разi неможливостi переведення особа, яка перебуває у пiдпорядкуваннi, пiдлягає звiльненню iз займаної посади.

     3. У разi порушення вимоги, зазначеної в абзацi другому частини другої цiєї статтi, керiвник державної служби несе вiдповiдальнiсть, встановлену законом.

     4. Особи, якi не повiдомили керiвника державної служби про обставини, зазначенi у частинi першiй цiєї статтi, несуть вiдповiдальнiсть, встановлену законом.

     5. На державних службовцiв поширюються обмеження, передбаченi Законом України "Про запобiгання корупцiї".

     Стаття 33. Акт про призначення на посаду

     1. В актi про призначення на посаду зазначаються:

     1) прiзвище, iм'я, по батьковi особи, яка призначається на посаду державної служби;

     2) займана посада державної служби iз зазначенням структурного пiдроздiлу державного органу;

     3) дата початку виконання посадових обов'язкiв;

     4) умови оплати працi.

     2. Акт про призначення на посаду може мiстити також такi умови та зобов'язання:

     1) строк призначення (у разi строкового призначення);

     2) строк випробування (у разi призначення з випробувальним строком);

     3) обов'язок державного органу забезпечити державному службовцю можливiсть проходження професiйного навчання, необхiдного державному службовцю для виконання своїх посадових обов'язкiв;

     4) реквiзити контракту про проходження державної служби (у разi укладення).

(частину другу статтi 33 доповнено пунктом 4 згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, змiни, внесенi Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, щодо контракту про проходження державної служби набирають чинностi з 01.01.2020р.)

     3. Копiя акта про призначення на посаду видається державному службовцю, ще одна копiя зберiгається в його особовiй справi.

     4. Акт про призначення на посаду приймається у виглядi указу, постанови, наказу (розпорядження), рiшення, залежно вiд категорiї посади, вiдповiдно до законодавства.

     Стаття 34. Строкове призначення

     1. Призначення на посаду державного службовця здiйснюється безстроково, крiм випадкiв, визначених цим та iншими законами України.

     2. Строкове призначення на посаду здiйснюється у разi:

     1) призначення на посаду державної служби категорiї "А" - на п'ять рокiв, якщо iнше не передбачено законом, з правом повторного призначення без обов'язкового проведення конкурсу на ще один строк або переведення на рiвнозначну або нижчу посаду до iншого державного органу;

(пункт 1 частини другої статтi 34 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     2) замiщення посади державної служби на перiод вiдсутностi державного службовця, за яким вiдповiдно до цього Закону зберiгається посада державної служби;

     3) необхiдностi забезпечення органiзацiї та виконання завдань, що мають тимчасовий характер, з укладанням контракту про проходження державної служби (на посади державної служби категорiй "Б" i "В");

(частину другу статтi 34 доповнено пунктом 3 згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, змiни, внесенi Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, щодо контракту про проходження державної служби набирають чинностi з 01.01.2020р.)

     4) призначення особи, яка досягла 65-рiчного вiку, на посаду державної служби - на один рiк з правом повторного призначення без обов'язкового проведення конкурсу щорiчно.

(частину другу статтi 34 доповнено пунктом 4 згiдно iз Законом України вiд 15.12.2020р. N 1081-IX)

     3. Чисельнiсть посад державної служби в державному органi, на якi здiйснюється строкове призначення, не може перевищувати 7 вiдсоткiв загальної штатної чисельностi посад державної служби в державному органi.

(статтю 34 доповнено частиною третьою згiдно iз Законом України 19.09.2019р. N 117-IX)

     Стаття 35. Випробування та встановлення вiдповiдностi державного службовця займанiй посадi

(назва статтi 35 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України 19.09.2019р. N 117-IX)

     1. В актi про призначення на посаду суб'єкт призначення може встановити випробування з метою перевiрки вiдповiдностi державного службовця займанiй посадi iз зазначенням його строку.

(частина перша статтi 35 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     2. При призначеннi особи на посаду державної служби вперше встановлення випробування є обов'язковим.

     3. На строк випробування державному службовцю визначаються завдання, змiст та обсяг яких має вiдповiдати посадовим обов'язкам. Строки виконання завдань мають бути реальними для досягнення необхiдного результату.

     Випробування встановлюється строком вiд одного до шести мiсяцiв.

(частина третя статтi 35 у редакцiї Закону України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     4. У разi незгоди особи з рiшенням про встановлення випробування вона вважається такою, що вiдмовилася вiд зайняття посади державної служби. У такому разi застосовується вiдкладене право суб'єкта призначення на повторне визначення переможця конкурсу.

(частина четверта статтi 35 у редакцiї Закону України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     5. Якщо державний службовець у перiод випробування був вiдсутнiй на роботi у зв'язку з тимчасовою непрацездатнiстю, перебуванням у додатковiй вiдпустцi у зв'язку з навчанням або з iнших поважних причин, строк випробування продовжується на вiдповiдну кiлькiсть днiв, протягом яких вiн фактично не виконував посадовi обов'язки.

     6. Суб'єкт призначення має право звiльнити державного службовця з посади до закiнчення строку випробування у разi встановлення невiдповiдностi державного службовця займанiй посадi на пiдставi пункту 2 частини першої статтi 87 цього Закону. Суб'єкт призначення попереджає державного службовця про звiльнення у письмовiй формi не пiзнiш як за сiм календарних днiв.

(частина шоста статтi 35 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     7. У разi якщо строк випробування закiнчився, а державного службовця не ознайомлено з наказом про його звiльнення з посади державної служби, вiн вважається таким, що пройшов випробування.

     Стаття 36. Присяга державного службовця

     1. Особа, призначена на посаду державної служби вперше, публiчно складає Присягу державного службовця такого змiсту:

     "Усвiдомлюючи свою високу вiдповiдальнiсть, урочисто присягаю, що буду вiрно служити Українському народовi, дотримуватися Конституцiї та законiв України, втiлювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи i законнi iнтереси людини i громадянина, честь держави, з гiднiстю нести високе звання державного службовця та сумлiнно виконувати свої обов'язки".

     2. Особа, призначена на посаду державної служби вперше, виголошує Присягу державного службовця у присутностi державних службовцiв структурного пiдроздiлу, на посаду в якому її призначено, представникiв служби управлiння персоналом вiдповiдного державного органу, пiдписує текст цiєї Присяги i зазначає дату її складення.

     3. Пiдписаний текст Присяги державного службовця є складовою особової справи державного службовця.

(абзац перший частини третьої статтi 36 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.02.2021р. N 1217-IX)

     Вiдомостi про складення Присяги вносяться до реєстру застрахованих осiб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соцiального страхування в порядку, встановленому Пенсiйним фондом України за погодженням iз центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi соцiального захисту населення. На вимогу державного службовця про складення Присяги державного службовця робиться запис у трудовiй книжцi державного службовця.

(частину третю статтi 36 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 05.02.2021р. N 1217-IX)

     4. У разi вiдмови особи вiд складення Присяги державного службовця вона вважається такою, що вiдмовилася вiд зайняття посади державної служби, i акт про її призначення на посаду скасовується суб'єктом призначення. У такому разi застосовується вiдкладене право суб'єкта призначення на повторне визначення переможця конкурсу.

(частина четверта статтi 36 у редакцiї Закону України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     5. Особа, яка вперше займає посаду державної служби, набуває статусу державного службовця з дня складення Присяги державного службовця.

     Стаття 37. Особова справа державного службовця

     1. Стосовно кожного державного службовця ведеться особова справа, складовою якої є особова картка встановленого зразка, в якiй зазначаються:

     1) прiзвище, iм'я, по батьковi;

     2) дата i мiсце народження;

     3) сiмейний стан;

     4) освiта i спецiальнiсть;

     5) результати конкурсу;

     6) реквiзити акта про призначення на посаду;

     6¹) реквiзити контракту про проходження державної служби (у разi укладення);

(частину першу статтi 37 доповнено пунктом 61 згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, змiни, внесенi Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, щодо контракту про проходження державної служби набирають чинностi з 01.01.2020р.)

     7) дата i мiсце (державний орган) складення Присяги державного службовця;

     8) вiдомостi про проходження державної служби в державному органi (посада, категорiя посади та ранг державного службовця, вiдомостi про професiйне навчання, стажування, вiдрядження за кордон, переведення в цьому державному органi);

     9) вiдомостi про оцiнювання результатiв службової дiяльностi;

     10) вид i строки надання вiдпустки;

     11) iнформацiя про заохочення;

     12) iнформацiя про дисциплiнарнi стягнення та їх зняття;

     13) пiдстава звiльнення з посади державної служби з посиланням на статтю, частину та пункт цього або iншого закону України.

     2. Ведення особової справи державного службовця розпочинається одночасно з його вступом на державну службу.

     3. Порядок ведення та зберiгання особових справ державних службовцiв визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державної служби.

Роздiл V
СЛУЖБОВА КАР'ЄРА

     Стаття 38. Проходження державної служби

     1. Прийняття на державну службу, просування по службi державних службовцiв, вирiшення iнших питань, пов'язаних iз службою, здiйснюються з урахуванням категорiй посад державної служби та рангiв державних службовцiв як виду спецiальних звань, що їм присвоюються.

     Стаття 39. Ранги державних службовцiв

     1. Ранги державних службовцiв є видом спецiальних звань.

     2. Встановлюється дев'ять рангiв державних службовцiв.

     Порядок присвоєння рангiв державних службовцiв та спiввiдношення мiж рангами державних службовцiв i рангами посадових осiб мiсцевого самоврядування, вiйськовими званнями, дипломатичними рангами та iншими спецiальними званнями визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Спiввiдношення мiж рангами державних службовцiв i рангами посадових осiб мiсцевого самоврядування, вiйськовими званнями, дипломатичними рангами та iншими спецiальними званнями встановлюється для випадкiв призначення осiб, яким присвоєно такi спецiальнi звання, на посади державних службовцiв, на яких може бути присвоєно нижчий ранг. У такому разi особi присвоюється ранг державного службовця на рiвнi рангу, який вона мала вiдповiдно до спецiальних законiв.

     3. Присвоюються такi ранги:

     державним службовцям, якi займають посади державної служби категорiї "А", - 1, 2, 3 ранг;

     державним службовцям, якi займають посади державної служби категорiї "Б", - 3, 4, 5, 6 ранг;

     державним службовцям, якi займають посади державної служби категорiї "В", - 6, 7, 8, 9 ранг.

     4. Ранги державним службовцям присвоює суб'єкт призначення, крiм випадкiв, передбачених законом.

     5. Ранги державних службовцiв присвоюються одночасно з призначенням на посаду державної служби, а в разi встановлення випробування - пiсля закiнчення його строку. Державному службовцю, який вперше призначається на посаду державної служби, присвоюється найнижчий ранг у межах вiдповiдної категорiї посад.

     6. Черговий ранг у межах вiдповiдної категорiї посад присвоюється державному службовцю через кожнi три роки з урахуванням результатiв оцiнювання його службової дiяльностi.

     Протягом строку застосування дисциплiнарного стягнення, а також протягом шести мiсяцiв з дня отримання державним службовцем негативної оцiнки за результатами оцiнювання службової дiяльностi черговий ранг державному службовцю не присвоюється. Такi перiоди не зараховуються до строку, зазначеного в абзацi першому цiєї частини.

     7. За особливi досягнення або за виконання особливо вiдповiдальних завдань державному службовцю може бути достроково присвоєно черговий ранг.

     Дострокове присвоєння чергового рангу може здiйснюватися не ранiше нiж через один рiк пiсля присвоєння попереднього рангу.

     8. За сумлiнну службу державному службовцю у зв'язку з виходом на пенсiю присвоюється черговий ранг поза межами вiдповiдної категорiї посад.

     9. У разi переходу на посаду нижчої категорiї або звiльнення з державної служби за державним службовцем зберiгається ранiше присвоєний йому ранг.

     10. Державний службовець може бути позбавлений рангу лише за рiшенням суду.

     11. В особовiй справi державного службовця робиться запис про присвоєння, змiну та позбавлення рангу державного службовця.

(абзац перший частини одинадцятої статтi 39 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.02.2021р. N 1217-IX)

     Вiдомостi про присвоєння, змiну та позбавлення рангу державного службовця вносяться до реєстру застрахованих осiб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соцiального страхування в порядку, встановленому Пенсiйним фондом України за погодженням iз центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi соцiального захисту населення. На вимогу державного службовця у трудовiй книжцi державного службовця робиться запис про присвоєння, змiну та позбавлення рангу державного службовця.

(частину одинадцяту статтi 39 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 05.02.2021р. N 1217-IX)

     Стаття 40. Просування державного службовця по службi

     1. Просування державного службовця по службi здiйснюється з урахуванням професiйної компетентностi шляхом зайняття вищої посади за результатами конкурсу вiдповiдно до цього Закону.

     2. Просування державного службовця по службi не здiйснюється протягом строку застосування до нього дисциплiнарного стягнення.

     Стаття 41. Переведення державних службовцiв

     1. Державний службовець з урахуванням його професiйної пiдготовки та професiйних компетентностей може бути переведений без обов'язкового проведення конкурсу:

(абзац перший частини першої статтi 41 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     1) на iншу рiвнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органi, у тому числi в iншiй мiсцевостi (в iншому населеному пунктi), - за рiшенням керiвника державної служби або суб'єкта призначення;

(пункт 1 частини першої статтi 41 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     2) на рiвнозначну або нижчу вакантну посаду в iншому державному органi, у тому числi в iншiй мiсцевостi (в iншому населеному пунктi), - за рiшенням суб'єкта призначення або керiвника державної служби в державному органi, з якого переводиться державний службовець, та суб'єкта призначення або керiвника державної служби в державному органi, до якого переводиться державний службовець.

(пункт 2 частини першої статтi 41 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     Державний службовець, призначений на посаду без конкурсу, не може бути переведений на вищу посаду державної служби без проведення конкурсу.

     2. Переведення здiйснюється лише за згодою державного службовця.

     3. Не допускається переведення в iншу мiсцевiсть державного службовця - вагiтної жiнки або особи, яка є єдиним опiкуном дитини вiком до 14 рокiв, а також державного службовця, який у встановленому законодавством порядку визнаний особою з iнвалiднiстю. Не допускається таке переведення також у разi виникнення у державного службовця особливо важливих особистих або сiмейних обставин.

(частина третя статтi 41 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.12.2017р. N 2249-VIII)

     4. У разi переведення державного службовця на iншу посаду йому виплачується заробiтна плата, що вiдповiдає посадi, на яку його переведено.

     5. Суб'єкт призначення з урахуванням професiйної пiдготовки та професiйних компетентностей може прийняти рiшення про одночасне переведення не менше двох державних службовцiв мiж посадами, якi вони займають. Переведення здiйснюється лише на рiвнозначнi посади та за згодою державних службовцiв.

(частина п'ята статтi 41 у редакцiї Закону України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     6. Переведення не зупиняє перебiг п'ятирiчного строку призначення на посаду державної служби категорiї "А", визначеного пунктом 1 частини другої статтi 34 цього Закону.

(статтю 41 доповнено частиною шостою згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     7. Переведення не повинно бути прихованим покаранням.

(статтю 41 доповнено частиною сьомою згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     Стаття 42. Службове вiдрядження

     1. Державний службовець може бути направлений у службове вiдрядження (далi - вiдрядження) для виконання своїх посадових обов'язкiв поза межами постiйного мiсця служби, у тому числi на роботу до секретарiатiв мiжнародних органiзацiй, представництв мiжнародних органiзацiй в iнших країнах або органiв влади iноземних держав у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     2. Керiвник державної служби визначає мiсце, строк вiдрядження, режим роботи у перiод вiдрядження та завдання до виконання.

     3. Строк вiдрядження державного службовця протягом одного календарного року не може перевищувати 60 календарних днiв, крiм випадкiв, визначених законодавством.

     Направлення державного службовця у вiдрядження на бiльш тривалий строк можливе за його письмовою згодою.

     4. Державному службовцю вiдшкодовуються витрати та надаються iншi компенсацiї у зв'язку з направленням у вiдрядження в порядку i розмiрах, визначених Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     5. За державним службовцем на весь перiод вiдрядження зберiгаються його посада та заробiтна плата.

     6. Пiд час направлення державного службовця у вiдрядження беруться до уваги його сiмейний стан та iншi особистi обставини. Не допускається направлення у вiдрядження без їхньої згоди вагiтних жiнок, державних службовцiв, якi мають дiтей вiком до 14 рокiв, самостiйно виховують дiтей з iнвалiднiстю, осiб з iнвалiднiстю з дитинства.

(частина шоста статтi 42 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.12.2017р. N 2249-VIII)

     Стаття 43. Змiна iстотних умов державної служби

     1. Частину першу статтi 43 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     2. Частину другу статтi 43 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     3. Змiною iстотних умов державної служби вважається змiна:

     1) належностi посади державної служби до певної категорiї посад;

     2) основних посадових обов'язкiв;

     3) умов (системи та розмiрiв) оплати працi або соцiально-побутового забезпечення;

     4) режиму служби, встановлення або скасування неповного робочого часу;

     5) мiсця розташування державного органу (в разi його перемiщення до iншого населеного пункту).

     4. Про змiну iстотних умов служби керiвник державної служби письмово повiдомляє державного службовця не пiзнiш як за 30 календарних днiв до змiни iстотних умов державної служби, крiм випадкiв пiдвищення заробiтної плати.

(абзац перший частини четвертої статтi 43 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     У разi незгоди державного службовця на продовження проходження державної служби у зв'язку iз змiною iстотних умов державної служби вiн подає керiвнику державної служби заяву про звiльнення на пiдставi пункту 6 частини першої статтi 83 цього Закону або заяву про переведення на iншу запропоновану йому посаду не пiзнiш як за 30 календарних днiв з дня ознайомлення з повiдомленням про змiну iстотних умов державної служби.

(абзац другий частини четвертої статтi 43 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     Якщо протягом 30 календарних днiв з дня ознайомлення державного службовця з повiдомленням про змiну iстотних умов служби вiд нього не надiйшли заяви, зазначенi в абзацi другому цiєї частини, державний службовець вважається таким, що погодився на продовження проходження державної служби.

(абзац третiй частини четвертої статтi 43 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     5. Частину п'яту статтi 43 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     Стаття 44. Оцiнювання результатiв службової дiяльностi

     1. Результати службової дiяльностi державних службовцiв щороку пiдлягають оцiнюванню для визначення якостi виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рiшення щодо премiювання, планування їхньої кар'єри.

(частина перша статтi 44 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     2. Оцiнювання результатiв службової дiяльностi проводиться на пiдставi показникiв результативностi, ефективностi та якостi, визначених з урахуванням посадових обов'язкiв державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведiнки та вимог законодавства у сферi запобiгання корупцiї, виконання iндивiдуальної програми професiйного розвитку, а також показникiв, визначених у контрактi про проходження державної служби (у разi укладення).

(частина друга статтi 44 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, змiни, внесенi Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, щодо контракту про проходження державної служби набирають чинностi з 01.01.2020р.)

     3. Оцiнювання результатiв службової дiяльностi державних службовцiв, якi займають посади державної служби категорiй "Б" i "В", здiйснюється безпосереднiм керiвником державного службовця та керiвником самостiйного структурного пiдроздiлу. Оцiнювання результатiв службової дiяльностi державних службовцiв, якi займають посади державної служби категорiї "А", здiйснюється суб'єктом призначення.

     4. Державного службовця ознайомлюють з результатами оцiнювання його службової дiяльностi пiд пiдпис протягом трьох календарних днiв пiсля проведення оцiнювання.

     Висновок щодо результатiв оцiнювання службової дiяльностi затверджується наказом (розпорядженням) суб'єкта призначення.

     5. За результатами оцiнювання службової дiяльностi державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або вiдмiнна оцiнка з її обґрунтуванням.

     6. У разi отримання державним службовцем негативної оцiнки за результатами оцiнювання службової дiяльностi такий державний службовець звiльняється iз служби вiдповiдно до пункту 3 частини першої статтi 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разi укладення).

(частина шоста статтi 44 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, змiни, внесенi Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, щодо контракту про проходження державної служби набирають чинностi з 01.01.2020р.)

     7. Висновок, що мiстить негативну оцiнку за результатами оцiнювання службової дiяльностi, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

     8. Державний службовець має право висловити зауваження щодо оцiнювання результатiв його службової дiяльностi, якi долучаються до його особової справи.

     9. Державнi службовцi, якi отримали вiдмiннi оцiнки за результатами оцiнювання службової дiяльностi, пiдлягають премiюванню вiдповiдно до цього Закону.

(частина дев'ята статтi 44 у редакцiї Закону України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     10. Частину десяту статтi 44 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     11. Порядок проведення оцiнювання результатiв службової дiяльностi державних службовцiв затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(абзац перший частини одинадцятої статтi 45 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     Керiвник державної служби в апаратi органу законодавчої та судової влади може проводити оцiнювання результатiв службової дiяльностi державних службовцiв з урахуванням особливостей проходження державної служби в апаратi таких органiв.

(частину одинадцяту статтi 44 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     Стаття 45. Публiчний звiт керiвника органу виконавчої влади

     1. Керiвники органiв виконавчої влади щорiчно виступають з публiчним звiтом про пiдсумки дiяльностi вiдповiдного державного органу за участю представникiв громадських рад, громадських об'єднань, органiзацiй роботодавцiв, професiйних спiлок, некомерцiйних органiзацiй, експертiв вiдповiдних галузей та засобiв масової iнформацiї.

     2. Iнформацiя про проведення публiчного звiту керiвника органу виконавчої влади розмiщується не пiзнiш як за тиждень до звiту та пiсля нього на офiцiйному веб-сайтi вiдповiдного органу виконавчої влади та в засобах масової iнформацiї.

     3. Типовий порядок проведення публiчного звiту керiвника органу виконавчої влади затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державної служби.

     Стаття 46. Стаж державної служби

     1. Стаж державної служби дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу рокiв, надання додаткової оплачуваної вiдпустки.

     2. До стажу державної служби зараховуються:

     1) час перебування на посадi державної служби вiдповiдно до цього Закону;

     2) час роботи на посадах, визначених пунктами 1 - 8, 9¹, 10 частини третьої статтi 3 цього Закону;

(пункт 2 частини другої статтi 46 у редакцiї Закону України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     3) час проходження дипломатичної служби на дипломатичних посадах;

(пункт 3 частини другої статтi 46 у редакцiї Закону України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     4) час перебування на посадах в органах мiсцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах мiсцевого самоврядування";

     5) час перебування на посадах суддiв;

     6) час перебування на посадах прокурорiв;

     7) час перебування на посадах, на яких присвоюються вiйськовi та спецiальнi звання;

     8) час професiйного навчання державного службовця з вiдривом вiд служби, якщо не пiзнiше 75 днiв пiсля його завершення така особа повернулася на державну службу, крiм випадкiв, установлених законом;

     9) перiод, коли державний службовець не працював з поважних причин, але залишався у трудових вiдносинах з державним органом;

     10) час перебування державного службовця у вiдпустцi по догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку, а в разi якщо дитина потребує домашнього догляду - у вiдпустцi без збереження заробiтної плати тривалiстю, визначеною у медичному висновку, але не бiльше нiж до досягнення дитиною шестирiчного вiку;

     11) час роботи на посадах патронатної служби, зазначених у частинi першiй статтi 92 цього Закону.

(пункт 11 частини другої статтi 46 у редакцiї Закону України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     3. Порядок обчислення стажу державної служби затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 47. Правила внутрiшнього службового розпорядку державного органу

     1. Правилами внутрiшнього службового розпорядку державного органу (далi - правила внутрiшнього службового розпорядку) визначаються:

     1) початок та кiнець робочого часу державного службовця;

     2) перерви, що надаються для вiдпочинку та прийняття їжi;

     3) умови i порядок перебування державного службовця в державному органi у вихiднi, святковi та неробочi днi, а також пiсля закiнчення робочого часу;

     4) порядок доведення до вiдома державного службовця нормативно-правових актiв, наказiв (розпоряджень) та доручень iз службових питань;

     5) загальнi iнструкцiї з охорони працi та протипожежної безпеки;

     6) загальнi правила етичної поведiнки в державному органi;

     7) порядок повiдомлення державним службовцем про його вiдсутнiсть на службi;

     8) порядок прийняття та передачi дiловодства (справ) i майна державним службовцем;

     9. iншi положення, що не суперечать цьому Закону та iншим актам законодавства.

     2. Правила внутрiшнього службового розпорядку затверджуються загальними зборами (конференцiєю) державних службовцiв державного органу за поданням керiвника державної служби i виборного органу первинної профспiлкової органiзацiї (за наявностi) на основi типових правил.

     3. Правила внутрiшнього службового розпорядку доводяться до вiдома всiх державних службовцiв пiд пiдпис.

     4. Типовi правила внутрiшнього службового розпорядку затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державної служби.

     Стаття 48. Пiдвищення рiвня професiйної компетентностi державних службовцiв

     1. Державним службовцям створюються умови для пiдвищення рiвня професiйної компетентностi шляхом професiйного навчання, яке проводиться постiйно.

     2. Професiйне навчання державних службовцiв проводиться за рахунок коштiв державного бюджету та iнших джерел, не заборонених законодавством, через систему пiдготовки, перепiдготовки, спецiалiзацiї та пiдвищення квалiфiкацiї, зокрема у сферi публiчного управлiння та адмiнiстрування, у встановленому законодавством порядку в навчальних закладах, установах, органiзацiях незалежно вiд форми власностi, якi мають право надавати освiтнi послуги, у тому числi за кордоном.

(абзац перший частини другої статтi 48 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     Положення про систему пiдготовки, перепiдготовки, спецiалiзацiї та пiдвищення квалiфiкацiї державних службовцiв затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державної служби.

     3. Науково-методичне забезпечення дiяльностi системи пiдготовки, перепiдготовки, спецiалiзацiї та пiдвищення квалiфiкацiї державних службовцiв здiйснює Нацiональна академiя державного управлiння при Президентовi України - вищий навчальний заклад з особливими умовами навчання, якi визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     4. Керiвник державної служби у межах витрат, передбачених на утримання вiдповiдного державного органу, забезпечує органiзацiю професiйного навчання державних службовцiв, пiдвищення квалiфiкацiї державних службовцiв на робочому мiсцi або в iнших установах (органiзацiях), а також має право вiдповiдно до закону закуповувати послуги, необхiднi для забезпечення пiдвищення квалiфiкацiї державних службовцiв, у пiдприємств, установ та органiзацiй незалежно вiд форми власностi, фiзичних осiб.

     5. Пiдвищення рiвня професiйної компетентностi державних службовцiв проводиться протягом проходження служби, а пiдвищення квалiфiкацiї не рiдше одного разу на три роки.

     Необхiднiсть професiйного навчання державного службовця визначається його безпосереднiм керiвником та службою управлiння персоналом державного органу за результатами оцiнювання службової дiяльностi.

     6. Керiвник державної служби забезпечує професiйне навчання державних службовцiв, вперше призначених на посаду державної служби, протягом року з дня їх призначення.

     7. На строк професiйного навчання за державним службовцем зберiгаються його посада та заробiтна плата.

     8. З метою пiдвищення рiвня професiйної компетентностi державного службовця може проводитися його стажування з вiдривом вiд служби строком вiд одного до шести мiсяцiв на iншiй посадi державної служби в iншому державному органi або за кордоном вiдповiдно до законодавства.

     На строк стажування за державним службовцем зберiгаються його посада та заробiтна плата.

     9. У державних органах з метою ознайомлення з функцiонуванням державної служби може здiйснюватися стажування громадян з числа молодi, якi не перебувають на посадах державної служби, строком до шести мiсяцiв у порядку, визначеному керiвником державної служби.

     10. Порядок стажування державних службовцiв визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державної служби.

     Стаття 49. Iндивiдуальна програма пiдвищення рiвня професiйної компетентностi державного службовця

     1. Державний службовець за результатами оцiнювання службової дiяльностi, передбаченого статтею 44 цього Закону, разом iз службою управлiння персоналом складає iндивiдуальну програму пiдвищення рiвня професiйної компетентностi, яку погоджує його безпосереднiй керiвник та затверджує керiвник самостiйного структурного пiдроздiлу, в якому вiн працює.

     2. Служба управлiння персоналом узагальнює потреби державних службовцiв у пiдготовцi, перепiдготовцi, спецiалiзацiї та пiдвищеннi квалiфiкацiї i вносить вiдповiднi пропозицiї керiвнику державної служби.

Роздiл VI
ОПЛАТА ПРАЦI, ЗАОХОЧЕННЯ I СОЦIАЛЬНI ГАРАНТIЇ

     Стаття 50. Оплата працi державних службовцiв

     1. Держава забезпечує достатнiй рiвень оплати працi державних службовцiв для професiйного виконання посадових обов'язкiв, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та iнiцiативної роботи.

     2. Заробiтна плата державного службовця складається з:

     1) посадового окладу;

     2) надбавки за вислугу рокiв;

     3) надбавки за ранг державного службовця;

     4) пункт 4 частини другої статтi 50 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     5) пункт 5 частини другої статтi 50 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     6) премiї (у разi встановлення).

     3. За результатами роботи та щорiчного оцiнювання службової дiяльностi державним службовцям можуть встановлюватися премiї. До премiй державного службовця належать:

     1) премiя за результатами щорiчного оцiнювання службової дiяльностi;

     2) мiсячна або квартальна премiя вiдповiдно до особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу;

     3) мiсячна або квартальна премiя за належне виконання умов контракту про проходження державної служби (у разi укладення).

(частину третю статтi 50 доповнено новим абзацом четвертим згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, у зв'язку з цим абзац четвертий вважати абзацом п'ятим, змiни, внесенi Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, щодо контракту про проходження державної служби набирають чинностi з 01.01.2020р.)

     При цьому загальний розмiр премiй, передбачених пунктом 2 цiєї частини, якi може отримати державний службовець за рiк, не може перевищувати 30 вiдсоткiв фонду його посадового окладу за рiк.

     4. Джерелом формування фонду оплати працi державних службовцiв є державний бюджет.

     Фонд оплати працi державних службовцiв формується за рахунок коштiв державного бюджету, а також коштiв, якi надходять до державного бюджету в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядiв iноземних держав, мiжнародних органiзацiй, донорських установ. Порядок використання таких коштiв, якi надходять до державного бюджету, затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     5. Скорочення бюджетних асигнувань не може бути пiдставою для зменшення посадових окладiв та надбавок до них.

     6. Порядок формування фонду оплати працi державних службовцiв у державному органi, а також порядок премiювання державних службовцiв затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(статтю 50 доповнено частиною шостою згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     7. Складовi заробiтної плати та особливостi оплати працi державних службовцiв центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну митну полiтику, та центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну податкову полiтику, їх територiальних органiв визначаються Митним кодексом України та Податковим кодексом України.

(статтю 50 доповнено частиною сьомою згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Стаття 51. Схема посадових окладiв державних службовцiв

     1. З метою встановлення розмiрiв посадових окладiв державнi органи подiляються за такими рiвнями:

     1) Апарат Верховної Ради України, Секретарiат Кабiнету Мiнiстрiв України, постiйно дiючий допомiжний, допомiжнi, консультативно-дорадчi органи, утворенi Президентом України, Представництво Президента України в Автономнiй Республiцi Крим, апарати (секретарiати) Ради нацiональної безпеки i оборони України, Центральної виборчої комiсiї, Рахункової палати, Конституцiйного Суду України, Верховного Суду, Офiсу Генерального прокурора;

(пункт 1 частини першої статтi 51 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 16.07.2020р. N 805-IX, вiд 23.02.2021р. N 1285-IX, вiд 24.09.2021р. N 1787-IX)

     2) мiнiстерства, центральнi органи виконавчої влади iз спецiальним статусом, який встановлений законом, апарати (секретарiати) вищих спецiалiзованих судiв, Вищої ради правосуддя, Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України;

     3) iншi державнi органи, юрисдикцiя яких поширюється на всю територiю України;

     4) державнi органи, юрисдикцiя яких поширюється на територiю Автономної Республiки Крим, однiєї або кiлькох областей, мiст Києва та Севастополя;

     5) державнi органи, юрисдикцiя яких поширюється на територiю одного або кiлькох районiв, районiв у мiстах, мiст обласного значення.

     2. Схема посадових окладiв на посадах державної служби та умови оплати працi державних службовцiв, з якими укладаються контракти про проходження державної служби, визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державної служби.

     3. Мiнiмальний розмiр посадового окладу у державних органах, юрисдикцiя яких поширюється на територiю одного або кiлькох районiв, районiв у мiстах, мiст обласного значення, не може бути менше двох розмiрiв прожиткового мiнiмуму для працездатних осiб, встановленого законом.

     4. Кабiнет Мiнiстрiв України може встановлювати додатковi коригуючi коефiцiєнти оплати працi для рiзних державних органiв з урахуванням соцiально-економiчних, демографiчних, клiматичних, екологiчних та iнших особливостей адмiнiстративно-територiальних одиниць, на територiю яких поширюється юрисдикцiя таких органiв.

(стаття 51 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 06.12.2016р. N 1774-VIII, вiд 23.11.2018р. N 2629-VIII, у редакцiї Закону України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     Стаття 52. Надбавки, доплати, премiї та компенсацiї

(назва статтi 52 у редакцiї Закону України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     1. Надбавка за вислугу рокiв на державнiй службi встановлюється на рiвнi 3 вiдсоткiв посадового окладу державного службовця за кожний календарний рiк стажу державної служби, але не бiльше 50 вiдсоткiв посадового окладу.

     2. Розмiр надбавки за ранг державного службовця визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України пiд час затвердження схеми посадових окладiв на посадах державної служби.

     3. Виплата за додаткове навантаження у зв'язку з виконанням обов'язкiв тимчасово вiдсутнього державного службовця встановлюється керiвником державної служби державному службовцю за поданням його безпосереднього керiвника у розмiрi 50 вiдсоткiв посадового окладу тимчасово вiдсутнього державного службовця.

     4. Виплата за додаткове навантаження у зв'язку з виконанням обов'язкiв за вакантною посадою державної служби встановлюється керiвником державної служби за поданням безпосереднього керiвника державним службовцям, мiж якими здiйснено розподiл обов'язкiв за вакантною посадою, пропорцiйно додатковому навантаженню за рахунок економiї фонду посадового окладу за вiдповiдною посадою.

     5. Компенсацiя за роботу, що передбачає доступ до державної таємницi, виплачується в розмiрi та порядку, визначених Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(статтю 52 доповнено новою частиною п'ятою згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, у зв'язку з цим частини п'яту - сьому вважати вiдповiдно частинами шостою - восьмою)

     6. Премiї виплачуються в межах фонду премiювання залежно вiд особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу.

     Типове положення про премiювання затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi трудових вiдносин, за погодженням iз центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державної служби.

     Встановлення премiй державним службовцям здiйснюється керiвником державної служби вiдповiдно до затвердженого ним Положення про премiювання у вiдповiдному державному органi, погодженого з виборним органом первинної профспiлкової органiзацiї (за наявностi).

     7. Фонд премiювання державного органу встановлюється у розмiрi 20 вiдсоткiв загального фонду посадових окладiв за рiк та економiї фонду оплати працi.

     8. Премiя за результатами оцiнювання службової дiяльностi та мiсячна або квартальна премiя державним службовцям, якi займають посади державної служби категорiї "А", встановлюються суб'єктом призначення вiдповiдно до цiєї статтi.

     Стаття 53. Заохочення державних службовцiв

     1. За бездоганну та ефективну державну службу, за особливi заслуги до державних службовцiв застосовують такi види заохочень:

     1) оголошення подяки;

     2) нагородження грамотою, почесною грамотою, iншими вiдомчими вiдзнаками державного органу;

     3) дострокове присвоєння рангу в порядку, визначеному цим Законом;

     4) представлення до нагородження урядовими вiдзнаками та вiдзначення урядовою нагородою (вiтальний лист, подяка, почесна грамота);

     5) представлення до вiдзначення державними нагородами.

     2. Заохочення до державних службовцiв, якi займають посади категорiй "Б" i "В", застосовуються керiвником державної служби, а щодо державних службовцiв, якi займають посади категорiї "А", - суб'єктом призначення.

     3. Заохочення не застосовуються до державного службовця протягом строку застосування до нього дисциплiнарного стягнення.

     Стаття 54. Соцiально-побутове забезпечення державних службовцiв

     1. Державному службовцю у випадках i порядку, визначених Кабiнетом Мiнiстрiв України, може надаватися службове житло.

     2. Державним службовцям може надаватися матерiальна допомога для вирiшення соцiально-побутових питань.

     Порядок надання та розмiр такої допомоги визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 55. Створення належних умов для виконання посадових обов'язкiв

     1. Керiвник державної служби повинен створювати здоровi та безпечнi умови, необхiднi для належного виконання державними службовцями своїх обов'язкiв.

     2. Керiвник державної служби вживає заходiв для:

     1) надання державним службовцям необхiдної для виконання посадових обов'язкiв iнформацiї;

     2) облаштування примiщення, пристосованого для виконання посадових обов'язкiв;

     3) належного облаштування робочих мiсць;

     4) забезпечення державних службовцiв необхiдним обладнанням.

Роздiл VII
РОБОЧИЙ ЧАС I ЧАС ВIДПОЧИНКУ ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ. ВIДПУСТКИ

     Стаття 56. Робочий час i час вiдпочинку державного службовця

     1. Тривалiсть робочого часу державного службовця становить 40 годин на тиждень.

     2. Для державних службовцiв установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихiдними днями.

     3. За згодою керiвника державної служби для державного службовця може встановлюватися неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На прохання вагiтної жiнки, одинокого державного службовця, який має дитину вiком до 14 рокiв або дитину з iнвалiднiстю, у тому числi яка перебуває пiд його опiкою, або який доглядає за хворим членом сiм'ї вiдповiдно до медичного висновку, керiвник державної служби зобов'язаний установити для них неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата працi в такому разi здiйснюється пропорцiйно вiдпрацьованому часу.

(частина третя статтi 56 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.12.2017р. N 2249-VIII)

     4. Для виконання невiдкладних або непередбачуваних завдань державнi службовцi, для яких законом не передбачено обмежень щодо роботи, на пiдставi наказу (розпорядження) керiвника державної служби, про який повiдомляється виборний орган первинної профспiлкової органiзацiї (за наявностi), зобов'язанi з'явитися на службу i працювати понад установлену тривалiсть робочого дня, а також у вихiднi, святковi та неробочi днi, у нiчний час. За роботу в зазначенi днi (час) державним службовцям надається грошова компенсацiя у розмiрi та порядку, визначених законодавством про працю, або протягом мiсяця надаються вiдповiднi днi вiдпочинку за заявами державних службовцiв.

     Забороняється залучати до роботи понад установлену тривалiсть робочого дня, а також у вихiднi, святковi та неробочi днi, у нiчний час вагiтних жiнок i жiнок, якi мають дiтей вiком до трьох рокiв. Жiнки, якi мають дiтей вiком вiд 3 до 14 рокiв або дитину з iнвалiднiстю, можуть залучатися до надурочних робiт лише за їхньою згодою. Залучення осiб з iнвалiднiстю до надурочних робiт можливе лише за їхньою згодою i за умови, що це не суперечить медичним рекомендацiям.

(абзац другий частини четвертої статтi 56 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.12.2017р. N 2249-VIII)

     5. Тривалiсть роботи понад установлену тривалiсть робочого дня, а також у вихiднi, святковi та неробочi днi, у нiчний час не повинна перевищувати для кожного державного службовця чотирьох годин протягом двох днiв пiдряд i 120 годин на рiк.

     6. Якщо святковий або неробочий день збiгається з вихiдним днем, вихiдний день переноситься на наступний пiсля святкового або неробочого дня.

     Стаття 57. Щорiчнi основнi вiдпустки державних службовцiв

     1. Державним службовцям надається щорiчна основна оплачувана вiдпустка тривалiстю 30 календарних днiв, якщо законом не передбачено бiльш тривалої вiдпустки, з виплатою грошової допомоги у розмiрi середньомiсячної заробiтної плати.

     Стаття 58. Щорiчнi додатковi та iншi вiдпустки державних службовцiв

     1. За кожний рiк державної служби пiсля досягнення п'ятирiчного стажу державної служби державному службовцю надається один календарний день щорiчної додаткової оплачуваної вiдпустки, але не бiльш як 15 календарних днiв.

     Порядок надання державним службовцям додаткових оплачуваних вiдпусток визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     2. Додатковi вiдпустки у зв'язку з навчанням, творчi вiдпустки, соцiальнi вiдпустки, вiдпустки без збереження заробiтної плати та iншi види вiдпусток надаються державним службовцям вiдповiдно до закону.

     3. Державному службовцю надається вiдпустка без збереження заробiтної плати на час участi у виборчому процесi у порядку, визначеному статтею 10 цього Закону.

     Стаття 59. Порядок i умови надання щорiчних вiдпусток

     1. Щорiчнi вiдпустки надаються державним службовцям у порядку та на умовах, визначених законодавством про працю.

     Стаття 60. Вiдкликання державних службовцiв iз щорiчних вiдпусток

     1. Для виконання невiдкладних завдань державнi службовцi, якi займають посади категорiї "А", можуть бути вiдкликанi iз щорiчної основної або додаткової вiдпустки, передбаченої частиною першою статтi 58 цього Закону, за рiшенням суб'єкта призначення, а державнi службовцi, якi займають посади категорiй "Б" i "В", - за наказом (розпорядженням) керiвника державної служби. Порядок вiдкликання державних службовцiв iз щорiчних вiдпусток затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     2. Частина невикористаної вiдпустки за погодженням з керiвником державної служби надається державному службовцю у будь-який час вiдповiдного року чи приєднується до вiдпустки в наступному роцi з вiдшкодуванням непередбачуваних витрат державного службовця у зв'язку з його вiдкликанням з вiдпустки.

     3. Порядок вiдшкодування непередбачуваних витрат державних службовцiв у зв'язку з їх вiдкликанням iз щорiчної основної або додаткової вiдпустки затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Роздiл VIII
ДИСЦИПЛIНАРНА ТА МАТЕРIАЛЬНА ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦIВ

Глава 1. Службова дисциплiна

     Стаття 61. Забезпечення службової дисциплiни

     1. Службова дисциплiна забезпечується шляхом:

     1) дотримання у службовiй дiяльностi вимог цього Закону та iнших нормативно-правових актiв у сферi державної служби та виконання правил внутрiшнього службового розпорядку;

     2) формування керiвником державної служби у пiдпорядкованих державних службовцiв високих професiйних якостей, сумлiнного ставлення до виконання своїх посадових обов'язкiв, поваги до прав i свобод людини i громадянина, їхньої честi та гiдностi, а також до держави, державних символiв України;

     3) поєднання керiвниками усiх рiвнiв методiв переконання, виховання i заохочення iз заходами дисциплiнарної вiдповiдальностi щодо пiдпорядкованих державних службовцiв;

     4) поєднання повсякденної вимогливостi керiвникiв до пiдпорядкованих державних службовцiв з постiйною турботою про них, виявленням поваги до їхньої честi та гiдностi, забезпеченням гуманiзму та справедливостi.

     Стаття 62. Обов'язки державного службовця щодо додержання службової дисциплiни

     1. Державний службовець зобов'язаний виконувати обов'язки, визначенi статтею 8 цього Закону, а також:

     1) не допускати вчинкiв, несумiсних iз статусом державного службовця;

     2) виявляти високий рiвень культури, професiоналiзм, витримку i тактовнiсть, повагу до громадян, керiвництва та iнших державних службовцiв;

     3) дбайливо ставитися до державного майна та iнших публiчних ресурсiв.

     2. Державний службовець особисто виконує покладенi на нього посадовi обов'язки.

     Стаття 63. Обов'язки керiвника державної служби щодо забезпечення службової дисциплiни

     1. Керiвник державної служби несе вiдповiдальнiсть за неналежний рiвень службової дисциплiни i здiйснює повноваження щодо притягнення державних службовцiв до дисциплiнарної вiдповiдальностi.

     2. З метою забезпечення належного рiвня службової дисциплiни керiвник державної служби зобов'язаний:

     1) створювати умови для виконання державними службовцями своїх посадових обов'язкiв i пiдвищення ними професiйної компетентностi та вимагати належного виконання посадових обов'язкiв;

     2) здiйснювати контроль за виконанням державними службовцями посадових обов'язкiв;

     3) пiд час виконання посадових обов'язкiв керуватися публiчними iнтересами, суворо дотримуватися i забезпечувати дотримання Конституцiї, законiв України та iнших нормативно-правових актiв, чiтко формулювати накази (розпорядження) та доручення, перевiряти точнiсть i своєчаснiсть їх виконання;

     4) забезпечувати виконання державними службовцями своїх посадових обов'язкiв, у тому числi шляхом застосування дисциплiнарних стягнень;

     5) належним чином органiзовувати роботу державних службовцiв, забезпечувати ефективне виконання завдань, що поставленi перед державним органом;

     6) виховувати у державних службовцiв сумлiнне ставлення до служби, бережливе ставлення до державного майна, пiдтримувати їхню iнiцiативу, а також вживати заходiв для додержання ними правил етичної поведiнки;

     7) забезпечувати прозорiсть та об'єктивнiсть пiд час оцiнювання результатiв службової дiяльностi державних службовцiв;

     8) органiзовувати проведення з державними службовцями профiлактичних заходiв щодо запобiгання вчиненню ними дисциплiнарних проступкiв, виявляти та своєчасно припиняти їх вчинення.

     3. Безпосереднiй керiвник державного службовця має право вносити клопотання керiвнику державної служби про притягнення державного службовця до дисциплiнарної вiдповiдальностi за вчинення дисциплiнарного проступку.

     4. Керiвник державної служби, який в установленому цим Законом порядку не вжив заходiв для притягнення пiдпорядкованого йому державного службовця до дисциплiнарної вiдповiдальностi за вчинений дисциплiнарний проступок, а також не подав матерiали про вчинення державним службовцем адмiнiстративного проступку, корупцiйного або пов'язаного з корупцiєю правопорушення, кримiнального правопорушення до органу, уповноваженого розглядати справи про такi правопорушення, несе вiдповiдальнiсть згiдно iз законом.

(частина четверта статтi 63 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.06.2020р. N 720-IX)

Глава 2. Засади дисциплiнарної вiдповiдальностi

     Стаття 64. Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть державного службовця

     1. За невиконання або неналежне виконання посадових обов'язкiв, визначених цим Законом та iншими нормативно-правовими актами у сферi державної служби, посадовою iнструкцiєю, а також порушення правил етичної поведiнки та iнше порушення службової дисциплiни державний службовець притягається до дисциплiнарної вiдповiдальностi у порядку, встановленому цим Законом.

     2. Для державних службовцiв можуть встановлюватися особливостi притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi у випадках, визначених законом.

     Стаття 65. Пiдстави для притягнення державного службовця до дисциплiнарної вiдповiдальностi

     1. Пiдставою для притягнення державного службовця до дисциплiнарної вiдповiдальностi є вчинення ним дисциплiнарного проступку, тобто протиправної винної дiї або бездiяльностi чи прийняття рiшення, що полягає у невиконаннi або неналежному виконаннi державним службовцем своїх посадових обов'язкiв та iнших вимог, встановлених цим Законом та iншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплiнарне стягнення.

     2. Дисциплiнарними проступками є:

     1) порушення Присяги державного службовця;

     2) порушення правил етичної поведiнки державних службовцiв;

     3) вияв неповаги до держави, державних символiв України, Українського народу;

     4) дiї, що шкодять авторитету державної служби;

     5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язкiв, актiв органiв державної влади, наказiв (розпоряджень) та доручень керiвникiв, прийнятих у межах їхнiх повноважень;

     6) недотримання правил внутрiшнього службового розпорядку;

     7) перевищення службових повноважень, якщо воно не мiстить складу кримiнального або адмiнiстративного правопорушення;

(пункт 7 частини другої статтi 65 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.06.2020р. N 720-IX)

     8) невиконання вимог щодо полiтичної неупередженостi державного службовця;

     9) використання повноважень в особистих (приватних) iнтересах або в неправомiрних особистих iнтересах iнших осiб;

     10) подання пiд час вступу на державну службу недостовiрної iнформацiї про обставини, що перешкоджають реалiзацiї права на державну службу, а також неподання необхiдної iнформацiї про такi обставини, що виникли пiд час проходження служби;

     11) неповiдомлення керiвнику державної служби про виникнення вiдносин прямої пiдпорядкованостi мiж державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;

     12) прогул державного службовця (у тому числi вiдсутнiсть на службi бiльше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

     13) поява державного службовця на службi в нетверезому станi, у станi наркотичного або токсичного сп'янiння;

     14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рiшення, що спричинило порушення цiлiсностi державного або комунального майна, незаконне їх використання або iнше заподiяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такi дiї не мiстять складу кримiнального або адмiнiстративного правопорушення;

(пункт 14 частини другої статтi 65 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.06.2020р. N 720-IX)

     15) прийняття державним службовцем рiшення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування вiдповiдної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

(частину другу статтi 65 доповнено пунктом 15 згiдно iз Законом України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     3. Державний службовець не може бути притягнутий до дисциплiнарної вiдповiдальностi, якщо минуло шiсть мiсяцiв з дня, коли керiвник державної служби дiзнався або мав дiзнатися про вчинення дисциплiнарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатностi державного службовця чи перебування його у вiдпустцi, або якщо минув один рiк пiсля його вчинення, або постановлення вiдповiдної окремої ухвали суду.

(частина третя статтi 65 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     Стаття 66. Види дисциплiнарних стягнень та загальнi умови їх застосування

     1. До державних службовцiв застосовується один iз таких видiв дисциплiнарного стягнення:

     1) зауваження;

     2) догана;

     3) попередження про неповну службову вiдповiднiсть;

     4) звiльнення з посади державної служби.

     2. У разi допущення державним службовцем дисциплiнарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статтi 65 цього Закону, суб'єкт призначення або керiвник державної служби може обмежитися зауваженням.

     3. У разi допущення державним службовцем дисциплiнарних проступкiв, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статтi 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керiвником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

(частина третя статтi 66 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.10.2017р. N 2147-VIII)

     4. У разi допущення державним службовцем дисциплiнарних проступкiв, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статтi 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплiнарних проступкiв, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статтi 65 цього Закону, суб'єкт призначення або керiвник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову вiдповiднiсть.

     5. Звiльнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплiнарного стягнення i може бути застосоване лише у разi вчинення дисциплiнарних проступкiв, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9 - 11, 13, 14 частини другої статтi 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплiнарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статтi 65 цього Закону.

     6. Частину шосту статтi 66 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     7. За кожний дисциплiнарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплiнарне стягнення.

     Стаття 67. Обставини, що пом'якшують або обтяжують дисциплiнарну вiдповiдальнiсть

     1. Дисциплiнарне стягнення має вiдповiдати характеру i тяжкостi вчиненого дисциплiнарного проступку та ступеню вини державного службовця. Пiд час визначення виду дисциплiнарного стягнення необхiдно враховувати характер дисциплiнарного проступку, обставини, за яких вiн був вчинений, настання тяжких наслiдкiв, добровiльне вiдшкодування заподiяної шкоди, попередню поведiнку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язкiв.

     2. Обставинами, що пом'якшують вiдповiдальнiсть державного службовця, є:

     1) усвiдомлення та визнання своєї провини у вчиненнi дисциплiнарного проступку;

     2) попередня бездоганна поведiнка та вiдсутнiсть дисциплiнарних стягнень;

     3) високi показники виконання службових завдань;

(пункт 3 частини другої статтi 67 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     4) вжиття заходiв щодо попередження, вiдвернення або усунення настання тяжких наслiдкiв, якi настали або можуть настати в результатi вчинення дисциплiнарного проступку, добровiльне вiдшкодування заподiяної шкоди;

     5) вчинення проступку пiд впливом погрози, примусу або через службову чи iншу залежнiсть;

     6) вчинення проступку внаслiдок неправомiрних дiй керiвника.

     3. Пiд час застосування дисциплiнарного стягнення можуть враховуватися також iншi, не зазначенi у частинi другiй цiєї статтi, обставини, що пом'якшують вiдповiдальнiсть державного службовця.

     4. Обставинами, що обтяжують вiдповiдальнiсть державного службовця, є:

     1) вчинення дисциплiнарного проступку у станi алкогольного сп'янiння або у станi, викликаному вживанням наркотичних або токсичних засобiв;

     2) вчинення дисциплiнарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;

     3) вчинення проступку умисно на ґрунтi особистої неприязнi до iншого державного службовця, у тому числi керiвника, чи помсти за дiї чи рiшення щодо нього;

     4) вчинення проступку умисно з мотивiв неповаги до держави i суспiльства, прав i свобод людини, окремих соцiальних груп;

     5) настання тяжких наслiдкiв або заподiяння збиткiв внаслiдок вчинення дисциплiнарного проступку.

     Стаття 68. Суб'єкти, уповноваженi порушувати дисциплiнарнi провадження та застосовувати дисциплiнарнi стягнення

(назва статтi 68 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     1. Дисциплiнарне провадження порушується шляхом видання вiдповiдного наказу (розпорядження):

     мiнiстром - стосовно державного секретаря вiдповiдного мiнiстерства;

     суб'єктом призначення - стосовно iнших державних службовцiв.

(частина перша статтi 68 у редакцiї Закону України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     2. Дисциплiнарнi стягнення накладаються (застосовуються):

     1) на державних службовцiв, якi займають посади державної служби категорiї "А":

     зауваження - суб'єктом призначення;

     iншi види дисциплiнарних стягнень - суб'єктом призначення з урахуванням пропозицiї Комiсiї;

(назва статтi 68 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     2) на державних службовцiв, якi займають посади державної служби категорiй "Б" i "В":

     зауваження - суб'єктом призначення;

     iншi види дисциплiнарних стягнень - суб'єктом призначення за поданням дисциплiнарної комiсiї.

     Стаття 69. Дисциплiнарна комiсiя з розгляду дисциплiнарних справ та її повноваження

     1. Для здiйснення дисциплiнарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру i тяжкостi вчиненого дисциплiнарного проступку утворюється дисциплiнарна комiсiя з розгляду дисциплiнарних справ (далi - дисциплiнарна комiсiя).

     2. Дисциплiнарною комiсiєю стосовно державних службовцiв, якi займають посади державної служби категорiї "А", є Комiсiя.

     Дисциплiнарну комiсiю стосовно державних службовцiв, якi займають посади державної служби категорiї "Б" та здiйснюють повноваження керiвникiв державної служби в державних органах, а також їх заступникiв, утворює суб'єкт призначення.

     Дисциплiнарну комiсiю стосовно iнших державних службовцiв, якi займають посади державної служби категорiй "Б" i "В", утворює керiвник державної служби у кожному державному органi.

(абзац другий частини другої замiнено двома абзацами згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     3. Дисциплiнарна комiсiя дiє у складi не менше трьох членiв.

(частина третя статтi 69 у редакцiї Закону України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     4. Частину четверту статтi 69 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     5. Члени дисциплiнарної комiсiї здiйснюють свої повноваження на громадських засадах.

     6. Частину шосту статтi 69 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     7. Частину сьому статтi 69 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     8. Частину восьму статтi 69 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     9. Частину дев'яту статтi 69 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     10. Результатом розгляду дисциплiнарної справи є пропозицiя Комiсiї або подання дисциплiнарної комiсiї, якi мають рекомендацiйний характер для суб'єкта призначення.

     11. Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днiв зобов'язаний прийняти рiшення на пiдставi пропозицiї Комiсiї або подання дисциплiнарної комiсiї або надати вмотивовану вiдмову протягом цього строку.

     Стаття 70. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     Стаття 71. Порядок здiйснення дисциплiнарного провадження

     1. Порядок здiйснення дисциплiнарного провадження затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України. Порядок здiйснення дисциплiнарного провадження визначає, зокрема:

     1) повноваження та порядок роботи дисциплiнарної комiсiї;

     2) порядок формування дисциплiнарної комiсiї;

     3) порядок здiйснення дисциплiнарного провадження у разi неможливостi утворення або функцiонування дисциплiнарної комiсiї у державному органi.

(стаття 71 у редакцiї Закону України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     Стаття 72. Вiдсторонення державного службовця вiд виконання посадових обов'язкiв

     1. Державний службовець може бути вiдсторонений вiд виконання посадових обов'язкiв у разi виявлення порушень, встановлених пунктами 1, 7 - 10 та 14 частини другої статтi 65 цього Закону, за якi до нього може бути застосовано дисциплiнарне стягнення.

(частина перша статтi 72 у редакцiї Закону України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     2. Рiшення про вiдсторонення державного службовця вiд виконання посадових обов'язкiв приймається вiдповiдно керiвником державної служби або суб'єктом призначення одночасно з прийняттям рiшення про порушення дисциплiнарного провадження або пiд час його здiйснення у разi:

     наявностi обставин, що дають пiдстави вважати, що такий державний службовець може знищити чи пiдробити речi i документи, якi мають суттєве значення для дисциплiнарного провадження;

     впливу на працiвникiв державного органу та iнших осiб, зокрема, здiйснення протиправного тиску на пiдлеглих, погрози звiльненням з роботи;

     перешкоджання в iнший спосiб об'єктивному вивченню обставин вчинення дисциплiнарного проступку.

(частина друга статтi 72 у редакцiї Закону України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     3. Тривалiсть вiдсторонення державного службовця вiд виконання посадових обов'язкiв не може перевищувати часу дисциплiнарного провадження.

     4. У разi закриття дисциплiнарного провадження без притягнення державного службовця до дисциплiнарної вiдповiдальностi йому оплачується у розмiрi середньої заробiтної плати час вiдсторонення вiд виконання посадових обов'язкiв в установленому порядку.

     5. Пiд час вiдсторонення вiд виконання посадових обов'язкiв державний службовець зобов'язаний перебувати на робочому мiсцi вiдповiдно до правил внутрiшнього службового розпорядку та сприяти здiйсненню дисциплiнарного провадження.

     6. Вiдсторонення державного службовця вiд виконання посадових обов'язкiв у разi вчинення ним корупцiйного правопорушення здiйснюється вiдповiдно до Закону України "Про запобiгання корупцiї".

     Стаття 73. Дисциплiнарна справа

     1. З метою збору iнформацiї про обставини, якi стали пiдставою для порушення дисциплiнарного провадження, для визначення дисциплiнарною комiсiєю ступеня вини, характеру i тяжкостi цього дисциплiнарного проступку Комiсiєю, дисциплiнарною комiсiєю формується дисциплiнарна справа.

     2. Дисциплiнарна справа повинна мiстити:

     1) дату i мiсце її формування;

     2) пiдстави для вiдкриття дисциплiнарного провадження;

     3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднiм керiвником, та iншi вiдомостi, що характеризують державного службовця;

     4) вiдомостi щодо наявностi чи вiдсутностi дисциплiнарних стягнень;

     5) пункт 5 частини другої статтi 73 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     6) пояснення державного службовця щодо обставин, якi стали пiдставою для порушення дисциплiнарного провадження, та/або акт про вiдмову вiд надання таких пояснень;

(пункт 6 частини другої статтi 73 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     7) пояснення безпосереднього керiвника державного службовця з приводу обставин, якi стали пiдставою для порушення дисциплiнарного провадження;

     8) пояснення iнших осiб, яким вiдомi обставини, якi стали пiдставою для порушення дисциплiнарного провадження (за наявностi);

(пункт 8 частини другої статтi 73 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     9) належним чином завiренi копiї документiв i матерiалiв, що пiдтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплiнарного проступку;

     10) пункт 10 частини другої статтi 73 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     11) пункт 11 частини другої статтi 73 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     12) пропозицiї Комiсiї або подання дисциплiнарної комiсiї у державному органi з висновком про наявнiсть чи вiдсутнiсть у дiях державного службовця дисциплiнарного проступку та пiдстав для його притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi;

(пункт 12 частини другої статтi 73 у редакцiї Закону України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     13) опис матерiалiв, якi мiстяться в дисциплiнарнiй справi.

     3. Частину третю статтi 73 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     4. Порядок облiку та роботи з дисциплiнарними справами встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державної служби.

     Стаття 74. Гарантiї прав державних службовцiв пiд час застосування дисциплiнарного стягнення

     1. Дисциплiнарне стягнення має вiдповiдати ступеню тяжкостi вчиненого проступку та вини державного службовця. Пiд час визначення виду стягнення необхiдно враховувати характер проступку, обставини, за яких вiн був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують вiдповiдальнiсть, результати оцiнювання службової дiяльностi державного службовця, наявнiсть заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

     2. Дисциплiнарне стягнення може бути накладено тiльки у разi встановлення факту вчинення дисциплiнарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем дiянь у станi крайньої потреби або необхiдної оборони виключають можливiсть застосування дисциплiнарного стягнення.

     3. За кожне порушення службової дисциплiни накладається лише одне дисциплiнарне стягнення.

     4. Дисциплiнарне стягнення не може бути застосовано пiд час вiдсутностi державного службовця на службi у зв'язку з тимчасовою непрацездатнiстю, пiд час перебування його у вiдпустцi або у вiдрядженнi.

     5. Дисциплiнарне стягнення до державного службовця застосовується не пiзнiше шести мiсяцiв з дня виявлення дисциплiнарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатностi або перебування у вiдпустцi, а також не застосовується, якщо минув один рiк пiсля його вчинення.

     6. Державний службовець має право на ознайомлення з матерiалами дисциплiнарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплiнарного стягнення у визначеному цим Законом порядку.

     7. Державний службовець може користуватися правовою допомогою адвоката або iншого уповноваженого ним представника.

     Стаття 75. Пояснення державного службовця

     1. Перед накладенням дисциплiнарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати вiд державного службовця, який притягається до дисциплiнарної вiдповiдальностi, письмове пояснення.

     2. Пояснення державного службовця має вiдображати час, мiсце, обставини та причини вчинення ним дисциплiнарного проступку, його усвiдомлення чи заперечення провини, а також iншi питання, якi мають значення у справi.

     3. Вiдмова надати пояснення оформляється вiдповiдним актом i пiдтверджується двома державними службовцями. Вiдмова надати пояснення не перешкоджає здiйсненню дисциплiнарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплiнарного стягнення.

     Стаття 76. Право на ознайомлення з матерiалами дисциплiнарної справи

     1. Державний службовець має право на ознайомлення з усiма матерiалами дисциплiнарної справи перед прийняттям рiшення про накладення на нього дисциплiнарного стягнення.

     2. За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходiв для встановлення обставин, якi мають значення для справи, надавати додатковi пояснення та додатковi документи i матерiали, що стосуються зазначених обставин, якi долучаються до справи.

     Стаття 77. Рiшення про накладення дисциплiнарного стягнення чи закриття дисциплiнарного провадження

     1. Рiшення про накладення на державного службовця дисциплiнарного стягнення чи закриття дисциплiнарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днiв з дня отримання пропозицiй Комiсiї, подання дисциплiнарної комiсiї у державному органi. Рiшення оформляється вiдповiдним актом суб'єкта призначення.

     2. У рiшеннi, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, вiдомостi про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплiнарного проступку i його юридична квалiфiкацiя, вид застосованого дисциплiнарного стягнення.

     3. Якщо пiд час розгляду дисциплiнарної справи у дiях державного службовця не виявлено дисциплiнарного проступку, суб'єкт призначення приймає рiшення про закриття дисциплiнарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).

     4. У разi виявлення за результатами розгляду ознак кримiнального чи адмiнiстративного правопорушення суб'єкт призначення зобов'язаний протягом трьох календарних днiв передати вiдповiдну заяву та копiю матерiалiв справи до вiдповiдного правоохоронного органу.

(частина четверта статтi 77 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.06.2020р. N 720-IX)

     5. Пропозицiя Комiсiї, подання дисциплiнарної комiсiї є обов'язковими для розгляду суб'єктами призначення та враховуються ними пiд час вирiшення питань щодо застосування дисциплiнарного стягнення чи закриття дисциплiнарного провадження.

     6. Державному службовцю видається пiд розписку належним чином завiрена копiя наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплiнарного стягнення чи закриття дисциплiнарного провадження не пiзнiше наступного робочого дня пiсля прийняття вiдповiдного рiшення.

     7. У разi вiдмови державного службовця вiд одержання копiї наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплiнарного стягнення чи закриття дисциплiнарного провадження такий документ не пiзнiш як у триденний строк з дня прийняття рiшення надсилається державному службовцевi за мiсцем його проживання рекомендованим листом з повiдомленням про вручення.

     Стаття 78. Оскарження рiшення про накладення дисциплiнарного стягнення

     1. Рiшення про накладення дисциплiнарного стягнення може бути оскаржено державними службовцями до суду.

(частина перша статтi 78 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     2. Скарга подається протягом 10 календарних днiв пiсля одержання державним службовцем копiї наказу (розпорядження) про накладення дисциплiнарного стягнення.

     Стаття 79. Зняття дисциплiнарного стягнення

     1. Якщо протягом року пiсля накладення дисциплiнарного стягнення до державного службовця не буде застосоване нове дисциплiнарне стягнення, вiн вважається таким, що не мав дисциплiнарного стягнення.

     2. Якщо державний службовець не вчинив нового порушення цього Закону, iнших нормативно-правових актiв у сферi державної служби i виявив себе сумлiнним службовцем, дисциплiнарне стягнення стосовно нього може бути знято до закiнчення року, протягом якого воно було накладено, але не ранiше нiж через шiсть мiсяцiв з дня накладення дисциплiнарного стягнення. Право на дострокове зняття дисциплiнарного стягнення належить суб'єкту призначення, що його застосував.

     3. Протягом строку дiї дисциплiнарного стягнення (крiм зауваження) заходи заохочення до державного службовця не застосовуються.

Глава 3. Матерiальна вiдповiдальнiсть державних службовцiв

     Стаття 80. Основи матерiальної вiдповiдальностi державних службовцiв

     1. Матерiальна та моральна шкода, заподiяна фiзичним та юридичним особам незаконними рiшеннями, дiями чи бездiяльнiстю державних службовцiв пiд час здiйснення ними своїх повноважень, вiдшкодовується за рахунок держави.

     2. Держава в особi суб'єкта призначення має право зворотної вимоги (регресу) у розмiрi та порядку, визначених законом, до:

     1) державного службовця, який заподiяв шкоду;

     2) посадової особи (осiб), винної (винних) у незаконному звiльненнi, вiдстороненнi або переведеннi державного службовця чи iншого працiвника на iншу посаду, щодо вiдшкодування матерiальної та моральної шкоди, заподiяної державному органу у зв'язку з оплатою часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи.

     3. У разi застосування зворотної вимоги (регресу) державний службовець несе матерiальну вiдповiдальнiсть тiльки за шкоду, умисно заподiяну його протиправними дiями або бездiяльнiстю.

     Стаття 81. Обов'язок вiдшкодування шкоди

     1. Державний службовець зобов'язаний вiдшкодувати державi шкоду, заподiяну внаслiдок неналежного виконання ним посадових обов'язкiв.

     2. Шкодою, заподiяною державним службовцем державi, є також виплачене державою вiдшкодування шкоди, заподiяної державним службовцем третiй особi внаслiдок неналежного виконання ним посадових обов'язкiв.

     3. У разi спiльного заподiяння шкоди кiлькома державними службовцями кожен iз них несе вiдповiдальнiсть у розмiрi, пропорцiйному ступеню вини.

     4. Пiд час визначення розмiру вiдшкодування враховуються майнове становище державного службовця, спiввiдношення розмiру заподiяної шкоди до його заробiтної плати, ризик виникнення шкоди, досвiд державної служби, наданi державному службовцю накази (розпорядження), а також iншi обставини, у зв'язку з якими повне вiдшкодування державним службовцем шкоди буде необґрунтованим.

     Стаття 82. Порядок вiдшкодування шкоди

     1. Для вiдшкодування шкоди керiвник державної служби вносить державному службовцю письмову пропозицiю, в якiй зазначаються розмiр, порядок i строки вiдшкодування шкоди, а також обставини, що стали пiдставою для вiдшкодування. Державний службовець повинен дати вiдповiдь на пропозицiю про добровiльне вiдшкодування шкоди у письмовiй формi.

     2. Пропозицiя може бути внесена протягом трьох мiсяцiв з дня, коли керiвник державної служби дiзнався чи мав дiзнатися про обставини, що є пiдставою для пред'явлення вимоги, але не пiзнiше нiж через три роки з дня заподiяння шкоди.

     3. Державний службовець повинен дати вiдповiдь на пропозицiю про вiдшкодування шкоди в письмовiй формi протягом двох тижнiв з дня отримання пропозицiї.

     4. У разi ненадання державним службовцем вiдповiдi на пропозицiю про добровiльне вiдшкодування шкоди, вiдмови вiд вiдшкодування шкоди чи невiдшкодування шкоди до зазначеного у пропозицiї строку керiвник державної служби може звернутися з позовом про таке вiдшкодування до суду.

Роздiл IX
ПРИПИНЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ

     Стаття 83. Пiдстави для припинення державної служби

     1. Державна служба припиняється:

     1) у разi втрати права на державну службу або його обмеження (стаття 84 цього Закону);

     2) у разi закiнчення строку призначення на посаду державної служби (стаття 85 цього Закону);

     3) за iнiцiативою державного службовця або за угодою сторiн (стаття 86 цього Закону);

     4) за iнiцiативою суб'єкта призначення (стаття 87 цього Закону);

(пункт 4 частини першої статтi 83 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, вiд 23.02.2021р. N 1285-IX)

     5) у разi настання обставин, що склалися незалежно вiд волi сторiн (стаття 88 цього Закону);

     6) у разi незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв'язку iз змiною її iстотних умов (стаття 43 цього Закону);

     7) у разi виходу державного службовця на пенсiю або досягнення ним 65-рiчного вiку, якщо iнше не передбачено законом;

(пункт 7 частини першої статтi 83 у редакцiї Закону України вiд 15.12.2020р. N 1081-IX)

     8) у разi застосування заборони, передбаченої Законом України "Про очищення влади";

     9) з пiдстав, передбачених контрактом про проходження державної служби (у разi укладення) (стаття 88¹ цього Закону).

(частину першу статтi 83 доповнено пунктом 9 згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, змiни, внесенi Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, щодо контракту про проходження державної служби набирають чинностi з 01.01.2020р.)

     2. Змiна керiвникiв або складу державних органiв, керiвникiв державної служби в державних органах та безпосереднiх керiвникiв не може бути пiдставою для припинення державним службовцем державної служби на займанiй посадi з iнiцiативи новопризначених керiвникiв.

(частина друга статтi 83 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, вiд 23.02.2021р. N 1285-IX)

     3. У разi звiльнення з державної служби на пiдставi пунктiв 6 i 7 частини першої цiєї статтi державному службовцю виплачується вихiдна допомога у розмiрi середньої мiсячної заробiтної плати. Вихiдна допомога державному службовцю, який звiльняється на пiдставi пункту 7 частини першої цiєї статтi, виплачується одноразово за його бажанням у разi виходу на пенсiю або досягнення 65-рiчного вiку.

(частина третя статтi 83 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 15.12.2020р. N 1081-IX, вiд 16.12.2020р. N 1086-IX, у редакцiї Закону України вiд 23.02.2021р. N 1285-IX)

     4. У зв'язку з потребами служби державний службовець за рiшенням суб'єкта призначення може бути залишений на державнiй службi пiсля досягнення 65-рiчного вiку за його згодою. Рiшення про продовження строку перебування на державнiй службi приймається суб'єктом призначення щороку, але не бiльш як до досягнення державним службовцем 70-рiчного вiку.

(статтю 83 доповнено частиною четвертою згiдно iз Законом України вiд 15.12.2020р. N 1081-IX)

     4. Частину четверту статтi 83 виключено

(статтю 83 доповнено частиною четвертою згiдно iз Законом України вiд 16.12.2020р. N 1086-IX, частину четверту статтi 83 виключено згiдно iз Законом України вiд 23.02.2021р. N 1285-IX)

     Стаття 84. Припинення державної служби у разi втрати державним службовцем права на державну службу або його обмеження

     1. Пiдставами для припинення державної служби у зв'язку iз втратою права на державну службу або його обмеженням є:

     1) припинення громадянства України або виїзд на постiйне проживання за межi України;

     2) встановлення факту наявностi у державного службовця громадянства iноземної держави або набуття державним службовцем громадянства iноземної держави пiд час проходження державної служби;

(пункт 2 частини першої статтi 84 у редакцiї Закону України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     3) набрання законної сили рiшенням суду щодо притягнення державного службовця до адмiнiстративної вiдповiдальностi за пов'язане з корупцiєю правопорушення, яким на особу накладено стягнення у видi позбавлення права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю, що пов'язанi з виконанням функцiй держави або мiсцевого самоврядування;

(пункт 3 частини першої статтi 84 у редакцiї Закону України вiд 02.10.2019р. N 140-IX)

     4) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо державного службовця за вчинення умисного кримiнального правопорушення та/або встановлення заборони займатися дiяльнiстю, пов'язаною з виконанням функцiй держави;

(пункт 4 частини першої статтi 84 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17.06.2020р. N 720-IX)

     4¹) набрання законної сили рiшенням суду щодо такого державного службовця про визнання його активiв або активiв, набутих за його дорученням iншими особами або в iнших передбачених статтею 290 Цивiльного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохiд держави;

(частину першу статтi 84 доповнено пунктом 41 згiдно iз Законом України вiд 31.10.2019р. N 263-IX)

     5) наявнiсть вiдносин прямої пiдпорядкованостi близьких осiб у випадку, передбаченому статтею 32 цього Закону;

     6) пункт 6 частини першої статтi 84 виключено

(частину першу статтi 84 доповнено пунктом 6 згiдно iз Законом України вiд 03.07.2018р. N 2475-VIII, пункт 6 частини першої статтi 84 виключено згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     7) наявнiсть у державного службовця реального чи потенцiйного конфлiкту iнтересiв, який має постiйний характер i не може бути врегульований в iнший спосiб.

(частину першу статтi 84 доповнено пунктом 7 згiдно iз Законом України вiд 04.03.2020р. N 524-IX)

     2. У випадках, зазначених у пунктах 1 - 4, 6 частини першої цiєї статтi, суб'єкт призначення зобов'язаний звiльнити державного службовця у триденний строк з дня настання або встановлення факту, передбаченого цiєю статтею, якщо iнше не встановлено законом, а у випадку, зазначеному у пунктi 5 частини першої цiєї статтi, - у порядку, визначеному статтею 32 цього Закону.

(частина друга статтi 84 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 03.07.2018р. N 2475-VIII)

     Стаття 85. Припинення державної служби у зв'язку iз закiнченням строку призначення на посаду державної служби

     1. У разi призначення на посаду державної служби на певний строк державний службовець звiльняється з посади в останнiй день цього строку.

     У разi призначення на посаду державної служби з укладанням контракту про проходження державної служби державний службовець звiльняється з посади в останнiй день строку дiї контракту.

(частину першу статтi 85 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, змiни, внесенi Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, щодо контракту про проходження державної служби набирають чинностi з 01.01.2020р.)

     2. Державний службовець, призначений на посаду державної служби на перiод замiщення тимчасово вiдсутнього державного службовця, за яким зберiгалася посада державної служби, звiльняється з посади в останнiй робочий день перед днем виходу на службу тимчасово вiдсутнього державного службовця. У такому разi тимчасово вiдсутнiй державний службовець зобов'язаний письмово повiдомити керiвника державної служби не пiзнiш як за 14 календарних днiв про свiй вихiд на службу.

     Стаття 86. Припинення державної служби за iнiцiативою державного службовця або за угодою сторiн

     1. Державний службовець має право звiльнитися зi служби за власним бажанням, попередивши про це суб'єкта призначення у письмовiй формi не пiзнiш як за 14 календарних днiв до дня звiльнення.

     2. Державний службовець може бути звiльнений до закiнчення двотижневого строку, передбаченого частиною першою цiєї статтi, в iнший строк за взаємною домовленiстю iз суб'єктом призначення, якщо таке звiльнення не перешкоджатиме належному виконанню обов'язкiв державним органом.

     3. Суб'єкт призначення зобов'язаний звiльнити державного службовця у строк, визначений у поданiй ним заявi, у випадках, передбачених законодавством про працю.

     Стаття 87. Припинення державної служби за iнiцiативою суб'єкта призначення

     1. Пiдставами для припинення державної служби за iнiцiативою суб'єкта призначення є:

     1) скорочення чисельностi або штату державних службовцiв, скорочення посади державної служби внаслiдок змiни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельностi або штату державних службовцiв, реорганiзацiя державного органу;

(пункт 1 частини першої статтi 87 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     1¹) лiквiдацiя державного органу;

(частину першу статтi 87 доповнено пунктом 11 згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     2) встановлення невiдповiдностi державного службовця займанiй посадi протягом строку випробування;

     3) отримання державним службовцем негативної оцiнки за результатами оцiнювання службової дiяльностi;

(пункт 3 частини першої статтi 87 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     4) вчинення державним службовцем дисциплiнарного проступку, який передбачає звiльнення.

     2. Пiдставою для припинення державної служби за iнiцiативою суб'єкта призначення може бути нез'явлення державного службовця на службу протягом бiльш як 120 календарних днiв пiдряд або бiльш як 150 календарних днiв протягом року внаслiдок тимчасової непрацездатностi (без урахування часу вiдпустки у зв'язку з вагiтнiстю та пологами), якщо законом не встановлено бiльш тривалий строк збереження мiсця роботи (посади) у разi певного захворювання.

     За державним службовцем, який втратив працездатнiсть пiд час виконання посадових обов'язкiв, посада зберiгається до вiдновлення працездатностi або встановлення iнвалiдностi.

     3. Суб'єкт призначення або керiвник державної служби попереджає державного службовця про наступне звiльнення на пiдставi пунктiв 1 та 1¹ частини першої цiєї статтi у письмовiй формi не пiзнiше нiж за 30 календарних днiв.

     Одночасно з попередженням про звiльнення на пiдставi пункту 1 частини першої цiєї статтi суб'єкт призначення або керiвник державної служби пропонує державному службовцю iншу рiвнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби вiдповiдно до професiйної пiдготовки та професiйних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботi, передбачене законодавством про працю.

     Державний службовець звiльняється на пiдставi пункту 1 частини першої цiєї статтi у разi, коли вiдсутня можливiсть запропонувати вiдповiднi посади, а також у разi його вiдмови вiд переведення на запропоновану посаду.

(частина третя статтi 87 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, вiд 14.01.2020р. N 440-IX, у редакцiї Закону України вiд 23.02.2021р. N 1285-IX)

     4. У разi звiльнення з державної служби на пiдставi пунктiв 1 та 1¹ частини першої цiєї статтi державному службовцю виплачується вихiдна допомога у розмiрi двох середньомiсячних заробiтних плат.

(частина четверта статтi 87 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     5. Наказ (розпорядження) про звiльнення державного службовця у випадках, передбачених частиною першою цiєї статтi, може бути виданий суб'єктом призначення або керiвником державної служби у перiод тимчасової непрацездатностi державного службовця або його вiдпустки iз зазначенням дати звiльнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закiнчення тимчасової непрацездатностi, зазначеним у документi про тимчасову непрацездатнiсть, або першим робочим днем пiсля закiнчення вiдпустки.

(статтю 87 доповнено частиною п'ятою згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     У такому випадку оформлення i видача трудової книжки, а також розрахунок при звiльненнi проводяться протягом семи днiв з дня звiльнення.

(частину п'яту статтi 87 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     Стаття 87¹. Виключена

(Закон доповнено статтею 871 згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, статтю 871 виключено згiдно iз Законом України вiд 23.02.2021р. N 1285-IX)

     Стаття 88. Припинення державної служби у зв'язку з обставинами, що склалися незалежно вiд волi сторiн

     1. Пiдставами для припинення державної служби у зв'язку з обставинами, що склалися незалежно вiд волi сторiн, є:

     1) поновлення на посадi державної служби особи, яка ранiше її займала;

     2) неможливiсть виконання державним службовцем службових обов'язкiв за станом здоров'я за наявностi медичного висновку, порядок надання якого визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державної служби, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони здоров'я;

     3) набрання законної сили рiшенням суду про визнання особи недiєздатною або про обмеження дiєздатностi особи;

     4) визнання державного службовця безвiсно вiдсутнiм чи оголошення його померлим;

     5) обрання на виборну посаду до органу державної влади або органу мiсцевого самоврядування з дня набуття повноважень;

     6) смерть державного службовця.

     Стаття 88¹. Припинення державної служби з пiдстав, передбачених контрактом про проходження державної служби

     1. Контрактом про проходження державної служби можуть бути встановленi додатковi, крiм передбачених цим Законом, пiдстави припинення державної служби.

(Закон доповнено статтею 881 згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, змiни, внесенi Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, щодо контракту про проходження державної служби набирають чинностi з 01.01.2020р)

     Стаття 89. Передача справ i майна

     1. Державний службовець зобов'язаний до звiльнення з посади чи переведення на iншу посаду передати справи i довiрене у зв'язку з виконанням посадових обов'язкiв майно (далi - майно) особi, уповноваженiй суб'єктом призначення у вiдповiдному державному органi. Уповноважена особа зобов'язана прийняти справи i майно.

     2. Факт передачi справ i майна засвiдчується актом, що складається у двох примiрниках i пiдписується уповноваженою особою, керiвником служби управлiння персоналом вiдповiдного державного органу та державним службовцем, який звiльняється. Один примiрник акта видається державному службовцю, який звiльняється, другий примiрник або його копiя долучається до особової справи цього державного службовця.

     3. У разi якщо через невиконання обов'язку щодо передачi справ i майна створено iстотну загрозу публiчним iнтересам, особа може бути притягнена до вiдповiдальностi згiдно iз законом.

     Стаття 90. Пенсiйне забезпечення

     1. Пенсiйне забезпечення державних службовцiв здiйснюється вiдповiдно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування".

Роздiл X
ОСОБЛИВОСТI ПРОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ В ОКРЕМИХ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНАХ. ПАТРОНАТНА СЛУЖБА

     Стаття 91. Особливостi проходження державної служби в окремих державних органах

     1. Дiя цiєї статтi поширюється на керiвникiв центральних органiв виконавчої влади, якi не є членами Кабiнету Мiнiстрiв України, та їх заступникiв, керiвникiв апаратiв (секретарiатiв), допомiжних органiв, утворених Президентом України, Представництва Президента України в Автономнiй Республiцi Крим, Антимонопольного комiтету України, Державного комiтету телебачення i радiомовлення України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Фонду державного майна України, Конституцiйного Суду України, Верховного Суду, вищих спецiалiзованих судiв, Вищої ради правосуддя, Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України, Нацiонального агентства з питань запобiгання корупцiї, Нацiонального антикорупцiйного бюро України, Ради нацiональної безпеки i оборони України, Рахункової палати, а також державних колегiальних органiв, посади голiв та членiв яких не належать до посад державної служби.

(частина перша статтi 91 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII, вiд 09.11.2017р. N 2190-VIII, вiд 19.09.2019р. N 117-IX, вiд 19.10.2021р. N 1810-IX)

     2. Керiвники апаратiв (секретарiатiв) державних органiв, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, крiм Керiвника Секретарiату Конституцiйного Суду України, призначаються на посаду в порядку, визначеному законом, а керiвники апаратiв (секретарiатiв) судiв, органiв та установ системи правосуддя - з особливостями, передбаченими законодавством про судоустрiй i статус суддiв.

(частина друга статтi 91 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII, вiд 13.07.2017р. N 2136-VIII, вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     3. Керiвники центральних органiв виконавчої влади, якi не входять до складу Кабiнету Мiнiстрiв України, та їх заступники призначаються на посаду та звiльняються з посади Кабiнетом Мiнiстрiв України у порядку, передбаченому Конституцiєю України та законами України "Про Кабiнет Мiнiстрiв України", "Про центральнi органи виконавчої влади".

(частина третя статтi 91 у редакцiї Закону України вiд 09.11.2017р. N 2190-VIII)

     4. Керiвник Апарату Верховної Ради України призначається на посаду i звiльняється з посади Верховною Радою України у порядку, визначеному Конституцiєю України та Регламентом Верховної Ради України.

     Повноваження суб'єкта призначення стосовно Керiвника Апарату Верховної Ради України, крiм випадкiв, передбачених пунктом 35 частини першої статтi 85 Конституцiї України, здiйснює Голова Верховної Ради України.

(частину четверту статтi 91 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, абзац другий частини четвертої статтi 91 у редакцiї Законiв України вiд 15.12.2020р. N 1081-IX, вiд 16.12.2020р. N 1086-IX)

     5. Керiвник апарату (секретарiату) постiйно дiючого допомiжного органу, утвореного Президентом України, призначається на посаду та звiльняється з посади Президентом України у порядку, встановленому Президентом України.

(частина п'ята статтi 91 у редакцiї Закону України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     6. Частину шосту статтi 91 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     7. Керiвник Секретарiату Конституцiйного Суду України, його перший заступник та заступник призначаються на посади та звiльняються з посад у порядку, визначеному Законом України "Про Конституцiйний Суд України".

(статтю 91 доповнено новою частиною сьомою згiдно iз Законом України вiд 13.07.2017р. N 2136-VIII, у зв'язку з цим частину сьому вважати частиною восьмою)

     8. Повноваження керiвника державної служби в органах прокуратури здiйснює керiвник вiдповiдного органу прокуратури.

     9. Повноваження керiвника державної служби у Службi безпеки України здiйснюють Голова Служби безпеки України та начальники регiональних органiв Служби безпеки України.

     Абзац другий частини дев'ятої статтi 91 виключено

	(згiдно iз Законом України вiд 17.09.2020р. N 912-IX)
	(статтю 91 доповнено частиною дев'ятою згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     Повноваження керiвника державної служби у Службi судової охорони здiйснюють Голова Служби судової охорони та керiвники територiальних пiдроздiлiв Служби судової охорони.

(частину дев'яту статтi 91 доповнено абзацом третiм згiдно iз Законом України вiд 27.04.2021р. N 1417-IX)

     10. Повноваження керiвника державної служби у Державному бюро розслiдувань здiйснюють Директор Державного бюро розслiдувань та директори територiальних управлiнь Державного бюро розслiдувань.

(статтю 91 доповнено новою частиною десятою згiдно iз Законом України вiд 23.02.2021р. N 1285-IX, у зв'язку з цим частини десяту - дванадцяту вважати вiдповiдно частинами одинадцятою - тринадцятою)

     11. Повноваження керiвника державної служби в органах Нацiональної полiцiї, Державної служби України з надзвичайних ситуацiй, Державної прикордонної служби України, Державної служби спецiального зв'язку та захисту iнформацiї України, органах вiйськового управлiння, в яких передбачено посади державної служби, здiйснює керiвник вiдповiдного державного органу або органу вiйськового управлiння.

(статтю 91 доповнено частиною одинадцятою згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     12. Особливостi вступу, проходження та припинення державної служби в Апаратi Верховної Ради України, державних органах, зазначених у частинах першiй, восьмiй - одинадцятiй цiєї статтi, iнших органах системи правосуддя, дипломатичної служби, правоохоронних, митних та податкових органах регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, визначених спецiальним законодавством у вiдповiднiй сферi.

(абзац перший частини дванадцятої статтi 91 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.02.2021р. N 1285-IX)

     Для цiлей статей 20 та 22 цього Закону час роботи особи, яка претендує на зайняття посади державної служби, народним депутатом України прирiвнюється до досвiду роботи на посадах державної служби категорiї "А" та враховується конкурсною комiсiєю пiд час проведення конкурсу на зайняття посад державної служби.

(статтю 91 доповнено частиною дванадцятою згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX, частина одинадцята статтi 91 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.01.2020р. N 440-IX, у редакцiї Закону України вiд 15.12.2020р. N 1081-IX)

     13. Повноваження керiвника державної служби в розвiдувальних органах України здiйснює керiвник вiдповiдного розвiдувального органу або визначений ним заступник керiвника розвiдувального органу з числа спiвробiтникiв кадрового складу, якi є державними службовцями.

     Призначення осiб на посади державної служби кадрового складу в розвiдувальних органах України здiйснюється в порядку, що визначається актами розвiдувальних органiв.

     Вiдбiр, перевiрка перед призначенням та призначення осiб на посади державної служби в розвiдувальних органах України, якi не належать до кадрового складу, в тому числi на умовах закритого конкурсу, здiйснюються вiдповiдно до законодавства України у порядку, визначеному актами цих органiв. Тестування осiб з метою визначення рiвня їхнiх знань законодавства в розвiдувальних органах України проводиться письмово.

     На спiвробiтникiв кадрового складу розвiдувальних органiв, якi є державними службовцями категорiї "А", не поширюються повноваження Комiсiї з питань вищого корпусу державної служби, передбаченi частиною першою статтi 15, абзацом третiм пункту 1 частини другої статтi 68, частини другої статтi 69 цього Закону, та повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державної служби, передбаченi пунктами 16 - 18 частини третьої статтi 13 цього Закону.

(статтю 91 доповнено частиною дванадцятою згiдно iз Законом України вiд 17.09.2020р. N 912-IX)

     Стаття 92. Патронатна служба

     1. До посад патронатної служби належать посади радникiв, помiчникiв, уповноважених та прес-секретаря Президента України, працiвникiв секретарiатiв Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, працiвникiв секретарiатiв депутатських фракцiй (депутатських груп) у Верховнiй Радi України, працiвникiв патронатних служб Прем'єр-мiнiстра України та iнших членiв Кабiнету Мiнiстрiв України, помiчникiв-консультантiв народних депутатiв України, помiчникiв та наукових консультантiв суддiв Конституцiйного Суду України, помiчникiв суддiв, а також посади патронатних служб в iнших державних органах.

(частина перша статтi 92 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     2. Працiвник патронатної служби призначається на посаду на строк повноважень особи або на час дiяльностi депутатської фракцiї (депутатської групи) у Верховнiй Радi України, працiвником патронатної служби якої вiн призначений.

(частина друга статтi 92 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     3. Трудовi вiдносини з працiвником патронатної служби припиняються в день припинення повноважень особи або припинення дiяльностi депутатської фракцiї (депутатської групи) у Верховнiй Радi України, працiвником патронатної служби якої вiн призначений. Акт про звiльнення приймається керiвником державної служби.

(абзац перший частини третьої статтi 92 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     Працiвник патронатної служби може бути достроково звiльнений з посади за iнiцiативою особи або голови депутатської фракцiї (депутатської групи) у Верховнiй Радi України, працiвником патронатної служби якої вiн призначений, або керiвника патронатної служби.

(абзац другий частини третьої статтi 92 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     4. На працiвникiв патронатної служби поширюється дiя законодавства про працю, крiм статей 39¹, 41 - 43¹, 49² та частини третьої статтi 184 Кодексу законiв про працю України.

(абзац перший частини четвертої статтi 92 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 19.09.2019р. N 117-IX)

     Особливостi патронатної служби в судах, органах та установах системи правосуддя визначаються законодавством про судоустрiй i статус суддiв.

(частину четверту статтi 92 доповнено абзацом другим згiдно iз Законом України вiд 21.12.2016р. N 1798-VIII)

     5. Час роботи на посадах патронатної служби зараховується до стажу державної служби та враховується при присвоєннi державному службовцю рангу в межах вiдповiдної категорiї посад, якщо до призначення на посаду патронатної служби вiн перебував на державнiй службi та пiсля звiльнення з посади патронатної служби повернувся на державну службу.

     6. Працiвник патронатної служби, який виявив бажання вступити або повернутися на державну службу, реалiзує таке право у порядку, визначеному цим Законом для осiб, якi вперше вступають на державну службу, з обов'язковим проведенням конкурсу.

Роздiл XI
ПРИКIНЦЕВI ТА ПЕРЕХIДНI ПОЛОЖЕННЯ

     1. Цей Закон набирає чинностi з 1 травня 2016 року, крiм:

     пункту 1 частини другої статтi 20 цього Закону в частинi володiння iноземною мовою, яка є однiєю з офiцiйних мов Ради Європи, який набирає чинностi через два роки пiсля набрання чинностi цим Законом;

     пункту 5 частини першої статтi 25 цього Закону, який набирає чинностi через рiк з дня набрання чинностi цим Законом;

     абзацу четвертого частини третьої статтi 50, абзацу другого частини третьої статтi 51 та частини шостої статтi 52 цього Закону, якi набирають чинностi з 1 сiчня 2019 року;

     пiдпункту 3 пункту 2, пiдпунктiв 1 i 2 пункту 15 цього роздiлу, якi набирають чинностi з дня опублiкування цього Закону.

     2. Визнати такими, що втратили чиннiсть:

     1) Закон України "Про державну службу" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 iз наступними змiнами), крiм статтi 37, що застосовується до осiб, зазначених у пунктах 10 i 12 цього роздiлу;

     2) Постанову Верховної Ради України вiд 16 грудня 1993 року "Про введення в дiю Закону України "Про державну службу" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 491);

     3) Закон України "Про державну службу" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2012 р., N 26, ст. 273; 2014 р., N 1, ст. 2, N 12, ст. 178, N 22, ст. 798; 2015 р., N 4, ст. 17).

     3. Внести змiни до таких законодавчих актiв України:

     1) у примiтцi до статтi 368 Кримiнального кодексу України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2001 р., N 25 - 26, ст. 131):

     у пунктi 2 слова i цифри "посади яких згiдно iз статтею 25 Закону України "Про державну службу" вiднесенi до третьої, четвертої, п'ятої та шостої категорiй" замiнити словами i цифрою "посади яких згiдно iз статтею 6 Закону України "Про державну службу" належать до категорiї "Б";

     у пунктi 3:

     пiдпункт 1 пiсля слiв "та заступники мiнiстрiв" доповнити словами "члени Нацiональної ради України з питань телебачення i радiомовлення, Нацiональної комiсiї, що здiйснює державне регулювання у сферi ринкiв фiнансових послуг, Нацiональної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку, Антимонопольного комiтету України, Голова Державного комiтету телебачення i радiомовлення України, Голова Фонду державного майна України, його перший заступник та заступники, члени Центральної виборчої комiсiї", а пiсля слiв "Секретар Ради нацiональної безпеки i оборони України, його перший заступник та заступники" доповнити словами "Постiйний Представник Президента України в Автономнiй Республiцi Крим, його перший заступник та заступники, радники та помiчники Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-мiнiстра України";

     пiдпункт 2 викласти в такiй редакцiї:

     "2) особи, посади яких згiдно iз статтею 6 Закону України "Про державну службу" належать до категорiї "А";

     2) у Кримiнальному процесуальному кодексi України (Вiдомостi Верховної Ради України, 2013 р., NN 9 - 13, ст. 88):

     в абзацi першому частини дев'ятої статтi 31 пiсля слiв "та заступникiв мiнiстрiв" доповнити словами "членiв Нацiональної ради України з питань телебачення i радiомовлення, Нацiональної комiсiї, що здiйснює державне регулювання у сферi ринкiв фiнансових послуг, Нацiональної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку, Антимонопольного комiтету України, Голови Державного комiтету телебачення i радiомовлення України, Голови Фонду державного майна України, його першого заступника та заступникiв, членiв Центральної виборчої комiсiї", а слова "осiб, посади яких вiднесено до першої категорiї посад державних службовцiв" замiнити словами "осiб, посади яких належать до категорiї "А";

     у статтi 216:

     в абзацi першому частини четвертої слова та цифру "службовими особами, якi займають особливо вiдповiдальне становище вiдповiдно до частини першої статтi 9 Закону України "Про державну службу", особами, посади яких вiднесено до першої - третьої категорiй посад державної служби, суддями та працiвниками правоохоронних органiв" замiнити словами "Президентом України, повноваження якого припинено, Прем'єр-мiнiстром України, членом Кабiнету Мiнiстрiв України, першим заступником та заступником мiнiстра, членом Нацiональної ради України з питань телебачення i радiомовлення, Нацiональної комiсiї, що здiйснює державне регулювання у сферi ринкiв фiнансових послуг, Нацiональної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку, Антимонопольного комiтету України, Головою Державного комiтету телебачення i радiомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комiсiї, народним депутатом України, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Директором Нацiонального антикорупцiйного бюро України, Генеральним прокурором України, його першим заступником та заступником, Головою Нацiонального банку України, його першим заступником та заступником, Секретарем Ради нацiональної безпеки i оборони України, його першим заступником та заступником, Постiйним Представником Президента України в Автономнiй Республiцi Крим, його першим заступником та заступником, радником або помiчником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-мiнiстра України, суддею, працiвником правоохоронного органу, особою, посада якої належить до категорiї "А";

     у пунктi 1 частини п'ятої:

     абзац другий пiсля слiв "першим заступником та заступником мiнiстра" доповнити словами "членом Нацiональної ради України з питань телебачення i радiомовлення, Нацiональної комiсiї, що здiйснює державне регулювання у сферi ринкiв фiнансових послуг, Нацiональної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку, Антимонопольного комiтету України, Головою Державного комiтету телебачення i радiомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комiсiї", а пiсля слiв "Секретарем Ради нацiональної безпеки i оборони України, його першим заступником та заступником" - словами "Постiйним Представником Президента України в Автономнiй Республiцi Крим, його першим заступником та заступником, радником або помiчником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-мiнiстра України";

     абзац третiй викласти в такiй редакцiї:

     "державним службовцем, посада якого належить до категорiї "А";

     3) у Законi України "Про Антимонопольний комiтет України" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1993 р., N 50, ст. 472; 2000 р., N 41, ст. 343; 2004 р., N 13, ст. 181; 2012 р., N 31, ст. 391):

     у частинi першiй статтi 18 слова "(крiм звiльнення)" виключити;

     у частинi третiй статтi 27 слова "працiвникiв Антимонопольного комiтету України та його територiальних вiддiлень встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України вiдповiдно до закону" замiнити словами "державних службовцiв Антимонопольного комiтету України та його територiальних вiддiлень встановлюються вiдповiдно до Закону України "Про державну службу";

     4) пiдпункт 4 пункту 3 роздiлу XI втратив чиннiсть

(у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 16.10.96р. N 422/96-ВР згiдно iз Законом України вiд 13.07.2017р. N 2136-VIII)

     5) у частинi першiй статтi 4 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1998 р., N 20, ст. 99; 2013 р., N 32, ст. 412) слова "цим Законом, Законом України "Про державну службу" замiнити словами "цим та";

     6) у статтi 49 Закону України "Про мiсцевi державнi адмiнiстрацiї" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1999 р., N 20 - 21, ст. 190; 2013 р., N 17, ст. 154):

     частини другу i третю виключити;

     доповнити частиною четвертою такого змiсту:

     "Посадовi особи мiсцевих державних адмiнiстрацiй несуть матерiальну вiдповiдальнiсть у порядку, передбаченому Законом України "Про державну службу";

     7) у статтi 64 Закону України "Про Нацiональний банк України" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1999 р., N 29, ст. 238; 2000 р., N 42, ст. 351; 2015 р., N 22, ст. 145, N 32, ст. 315):

     у частинi першiй слова "Законом України "Про державну службу" замiнити словами "Правлiнням Нацiонального банку з урахуванням законодавства про працю";

     частини четверту - шосту виключити;

     8) пункт 9 частини першої статтi 1, частину третю статтi 10, частину другу статтi 22 та пункт 2 частини п'ятої статтi 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування на випадок безробiття" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2000 р., N 22, ст. 171; 2009 р., N 18, ст. 247, N 45, ст. 690; 2013 р., N 24, ст. 243, N 47, ст. 659; 2015 р., N 21, ст. 140) пiсля слiв "Кодексу законiв про працю України" доповнити словами "а також з аналогiчних пiдстав, визначених iншими законами";

     9) частину третю статтi 6 Закону України "Про полiтичнi партiї в Українi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2001 р., N 23, ст. 118; 2005 р., N 34, ст. 437; 2009 р., N 36 - 37, ст. 511; 2014 р., N 20 - 21, ст. 712; 2015 р., N 2 - 3, ст. 12, N 39, ст. 375) доповнити пунктом 9 такого змiсту:

     "9) державнi службовцi у випадках, передбачених Законом України "Про державну службу";

     10) у Законi України "Про статус народного депутата України" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2001 р., N 42, ст. 212 iз наступними змiнами):

     у статтi 20:

     абзац другий частини другої виключити;

     в абзацi десятому частини дванадцятої слова "Про державну службу" виключити;

     у частинi третiй статтi 34:

     абзац третiй виключити;

     в абзацi четвертому слова "але не є державними службовцями, також" виключити;

     11) у Законi України "Про дипломатичну службу" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2002 р., N 5, ст. 29 iз наступними змiнами):

     статтю 9 пiсля частини другої доповнити новою частиною такого змiсту:

     "На дипломатичних та адмiнiстративно-технiчних працiвникiв поширюються також вимоги до рiвня професiйної компетентностi, визначенi Законом України "Про державну службу".

     У зв'язку з цим частини третю - восьму вважати вiдповiдно частинами четвертою - дев'ятою;

     статтю 14 виключити;

     статтi 34, 35 i 41 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 34. Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть працiвникiв дипломатичної служби

     Працiвники дипломатичної служби притягаються до дисциплiнарної вiдповiдальностi з пiдстав, передбачених Законом України "Про державну службу".

     Крiм передбачених у Законi України "Про державну службу" видiв дисциплiнарних стягнень, до працiвникiв дипломатичної служби може також застосовуватися такий захiд дисциплiнарного впливу, як затримка до одного року у присвоєннi чергового дипломатичного рангу";

     "Стаття 35. Оплата працi

     Умови оплати працi працiвникiв дипломатичної служби встановлюються вiдповiдно до Закону України "Про державну службу".

     Працiвники дипломатичної служби, направленi у довготермiнове вiдрядження, крiм заробiтної плати, визначеної цiєю статтею, отримують компенсацiйнi виплати в iноземнiй валютi.

     Розмiри компенсацiйних виплат в iноземнiй валютi та встановлених надбавок до них визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України";

     "Стаття 41. Пiдстави припинення дипломатичної служби

     Дипломатична служба припиняється з пiдстав, передбачених Законом України "Про державну службу".

     Дипломатична служба припиняється також з таких пiдстав:

     1) невиконання працiвником дипломатичної служби основних обов'язкiв, передбачених статтею 30 цього Закону;

     2) порушення обмежень, пов'язаних з перебуванням на дипломатичнiй службi, передбачених статтею 31 цього Закону;

     3) досягнення працiвником дипломатичної служби граничного вiку перебування на дипломатичнiй службi або його вiдставка (статтi 42 i 43 цього Закону);

     4) неподання або подання працiвником дипломатичної служби неправдивих вiдомостей щодо його майна, доходiв, витрат i зобов'язань фiнансового характеру згiдно iз Законом України "Про запобiгання корупцiї";

     5) невитримання випробування, яке встановлено пiд час прийняття на дипломатичну службу (стаття 11 цього Закону);

     6) завершення строку дiї контракту або порушення умов контракту.

     Звiльнення працiвника дипломатичної служби з посади не вважається припиненням дипломатичної служби, якщо таке звiльнення вiдбулося не з пiдстав, передбачених цiєю статтею та статтею 43 цього Закону.

     Змiна керiвникiв не може бути пiдставою для припинення працiвником дипломатичної служби роботи на займанiй посадi з iнiцiативи новопризначених керiвникiв, крiм патронатної служби Мiнiстра закордонних справ України";

     12) у Законi України "Про Нацiональну раду України з питань телебачення i радiомовлення" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2005 р., N 16, ст. 265; 2006 р., N 18, ст. 155):

     частину другу статтi 7 виключити;

     у пунктi 1 частини першої статтi 8 слова "або прийняттям вiдставки вiдповiдно до вимог Закону України "Про державну службу" виключити;

     13) у частинi дев'ятiй статтi 8 Закону України "Про збiр та облiк єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2011 р., N 2 - 3, ст. 11):

     слова "Про державну службу" виключити;

     доповнити абзацом другим такого змiсту:

     "Платникам, якi працюють на посадах, робота на яких зараховується до стажу, що дає право на одержання пенсiї вiдповiдно до Закону України "Про державну службу", встановлюється єдиний внесок у розмiрi 3,6 вiдсотка визначеної пунктом 1 частини першої статтi 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску";

     14) у Законi України "Про центральнi органи виконавчої влади" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2011 р., N 38, ст. 385; 2014 р., N 13, ст. 223):

     у частинi другiй статтi 8:

     у пунктi 3 слова "апаратом мiнiстерства i територiальними органами мiнiстерства" замiнити словом "мiнiстерством";

     у пунктi 5 слова "заступника мiнiстра - керiвника апарату" виключити;

     пункти 6, 12 та 15 викласти в такiй редакцiї:

     "6) затверджує положення про самостiйнi структурнi пiдроздiли апарату мiнiстерства";

     "12) утворює, лiквiдовує, реорганiзовує пiдприємства, установи, органiзацiї, що належать до сфери управлiння цього мiнiстерства, затверджує їхнi положення (статути), здiйснює у межах своїх повноважень iншi функцiї з управлiння об'єктами державної власностi";

     "15) порушує в установленому порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi першого заступника, заступникiв мiнiстра та державного секретаря мiнiстерства";

     пункти 10, 13, 17, 18, 20 та 22 виключити;

     у пунктi 21 слова "та заступника мiнiстра - керiвника апарату" виключити;

     статтi 10 i 11 викласти в такiй редакцiї:

     "Стаття 10. Державний секретар мiнiстерства

     1. Державний секретар мiнiстерства є вищою посадовою особою з числа державних службовцiв мiнiстерства. Державний секретар пiдзвiтний i пiдконтрольний мiнiстру.

     2. Державний секретар мiнiстерства призначається на посаду Кабiнетом Мiнiстрiв України за поданням Комiсiї з питань вищого корпусу державної служби строком на п'ять рокiв з правом повторного призначення.

     Вiдбiр кандидатури на посаду державного секретаря мiнiстерства здiйснюється за результатами конкурсу, що проводиться вiдповiдно до законодавства про державну службу.

     Кандидатом на посаду державного секретаря мiнiстерства може бути громадянин України, який має вищу освiту, загальний стаж роботи не менше семи рокiв, включаючи досвiд управлiнської роботи не менше трьох рокiв, i вiдповiдає iншим вимогам, визначеним законом.

     3. Основними завданнями державного секретаря мiнiстерства є забезпечення дiяльностi мiнiстерства, стабiльностi та наступностi у його роботi, органiзацiя поточної роботи, пов'язаної iз здiйсненням повноважень мiнiстерства.

     4. Державний секретар мiнiстерства вiдповiдно до покладених на нього завдань:

     1) органiзовує роботу апарату мiнiстерства;

     2) забезпечує пiдготовку пропозицiй щодо виконання завдань мiнiстерства та подає їх на розгляд мiнiстру;

     3) органiзовує та контролює виконання апаратом мiнiстерства Конституцiї та законiв України, актiв Президента України, актiв Кабiнету Мiнiстрiв України, наказiв мiнiстерства та доручень мiнiстра, його першого заступника та заступникiв, звiтує про їх виконання;

     4) готує та подає мiнiстру для затвердження плани роботи мiнiстерства, звiтує про їх виконання;

     5) забезпечує реалiзацiю державної полiтики стосовно державної таємницi, контроль за її збереженням в апаратi мiнiстерства;

     6) у межах своїх повноважень запитує та одержує в установленому порядку вiд державних органiв, органiв влади Автономної Республiки Крим, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ, органiзацiй в Українi та за її межами безоплатно iнформацiю, документи i матерiали, а вiд органiв державної статистики - статистичну iнформацiю, необхiдну для виконання покладених на мiнiстерство завдань;

     7) за погодженням iз центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної полiтики, затверджує штатний розпис та кошторис мiнiстерства;

     8) призначає на посади та звiльняє з посад у порядку, передбаченому законодавством про державну службу, державних службовцiв апарату мiнiстерства, присвоює їм ранги державних службовцiв, приймає рiшення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi;

     9) приймає на роботу та звiльняє з роботи у порядку, передбаченому законодавством про працю, працiвникiв апарату мiнiстерства, приймає рiшення щодо їх заохочення, притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi;

     10) призначає на посади керiвникiв територiальних органiв мiнiстерства та їх заступникiв i звiльняє їх з посад;

     11) погоджує у передбачених законом випадках призначення на посади та звiльнення з посад керiвникiв вiдповiдних структурних пiдроздiлiв обласних, Київської та Севастопольської мiських державних адмiнiстрацiй;

     12) призначає на посаду та звiльняє з посади керiвникiв пiдприємств, установ, органiзацiй, що належать до сфери управлiння мiнiстерства;

     13) притягує до дисциплiнарної вiдповiдальностi керiвникiв державних пiдприємств, установ, органiзацiй, що належать до сфери управлiння вiдповiдного мiнiстерства;

     14) забезпечує в установленому порядку органiзацiю пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї державних службовцiв та iнших працiвникiв мiнiстерства;

     15) представляє мiнiстерство як юридичну особу в цивiльно-правових вiдносинах;

     16) у межах повноважень, передбачених законом, дає обов'язковi для виконання державними службовцями та iншими працiвниками мiнiстерства доручення;

     17) з питань, що належать до його повноважень, видає накази органiзацiйно-розпорядчого характеру та контролює їх виконання;

     18) вносить подання щодо представлення в установленому порядку державних службовцiв та iнших працiвникiв апарату мiнiстерства, його територiальних органiв до вiдзначення державними нагородами України.

     5. На час вiдсутностi державного секретаря мiнiстерства чи неможливостi здiйснення ним своїх повноважень з iнших причин його обов'язки виконує один iз керiвникiв самостiйних структурних пiдроздiлiв апарату мiнiстерства вiдповiдно до наказу державного секретаря мiнiстерства.

     6. Державний секретар Мiнiстерства оборони України може бути вiйськовослужбовцем.

     Державний секретар Мiнiстерства оборони України здiйснює повноваження, визначенi частиною четвертою цiєї статтi, крiм повноважень, якi здiйснює Мiнiстр оборони України, зокрема:

     1) затвердження структури апарату Мiнiстерства оборони України, граничної чисельностi Генерального штабу Збройних Сил України та погодження його структури;

     2) затвердження Положення про структурнi пiдроздiли апарату Мiнiстерства оборони України, призначення на посади та звiльнення з посад їх керiвникiв, прийняття рiшення щодо присвоєння їм рангу державного службовця, заохочення та притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi;

     3) внесення подання щодо представлення в установленому порядку вiйськовослужбовцiв, державних службовцiв, працiвникiв Мiнiстерства оборони України та Збройних Сил України до вiдзначення державними нагородами України, нагородження їх вiдзнаками Мiнiстерства оборони України, застосування iнших видiв заохочень;

     4) скасування повнiстю чи в окремiй частинi наказiв державного секретаря Мiнiстерства оборони України, актiв органiв вiйськового управлiння, що суперечать Конституцiї України, iншим актам законодавства та актам Мiнiстерства оборони України.

     Стаття 11. Апарат мiнiстерства

     1. Апарат мiнiстерства - органiзацiйно поєднана сукупнiсть структурних пiдроздiлiв i посад, що забезпечують дiяльнiсть мiнiстра, а також виконання покладених на мiнiстерство завдань.

     2. Апарат мiнiстерства очолює державний секретар мiнiстерства.

     3. Апарат мiнiстерства складається iз секретарiату та самостiйних структурних пiдроздiлiв.

     Структуру апарату мiнiстерства затверджує мiнiстр.

     4. Вимоги до формування структури апарату мiнiстерства визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     5. Державнi службовцi апарату мiнiстерства призначаються на посаду та звiльняються з посади державним секретарем мiнiстерства в порядку, передбаченому законодавством про державну службу.

     Працiвники апарату мiнiстерства приймаються на роботу та звiльняються з роботи державним секретарем мiнiстерства в порядку, передбаченому законодавством про працю.

     6. Звiльнення мiнiстра не може бути пiдставою для звiльнення державних службовцiв та працiвникiв апарату мiнiстерства, крiм працiвникiв патронатної служби мiнiстра";

     у статтi 12:

     частину першу доповнити реченням такого змiсту: "Чисельнiсть патронатної служби мiнiстра становить не бiльше десяти осiб";

     частину третю викласти в такiй редакцiї:

     "3. Мiнiстр самостiйно визначає персональний склад патронатної служби мiнiстра. Працiвники патронатної служби мiнiстра призначаються на посаду та звiльняються з посади державним секретарем мiнiстерства за поданням мiнiстра, а також у зв'язку iз звiльненням мiнiстра";

     частини четверту i п'яту виключити;

     у частинi сьомiй слова "про державну службу" замiнити словами "про працю";

     у частинi п'ятiй статтi 13:

     абзац перший викласти в такiй редакцiї:

     "5. Керiвники територiальних органiв мiнiстерства призначаються на посади та звiльняються з посад державним секретарем";

     в абзацi другому слово "мiнiстром" замiнити словами "державним секретарем";

     пункт 4 частини другої статтi 18 виключити;

     частини першу i другу статтi 19 викласти в такiй редакцiї:

     "1. Керiвник центрального органу виконавчої влади призначається на посаду та звiльняється з посади Кабiнетом Мiнiстрiв України за пропозицiєю Комiсiї з питань вищого корпусу державної служби.

     Комiсiя з питань вищого корпусу державної служби вносить на розгляд Кабiнету Мiнiстрiв України пропозицiї щодо кандидатури для призначення на посаду керiвника центрального органу виконавчої влади за результатами конкурсу вiдповiдно до законодавства про державну службу.

     2. Керiвник центрального органу виконавчої влади може мати не бiльше двох заступникiв, якi призначаються на посаду Кабiнетом Мiнiстрiв України на пiдставi пропозицiй Комiсiї з питань вищого корпусу державної служби за результатами конкурсу вiдповiдно до законодавства про державну службу.

     Заступники керiвника центрального органу виконавчої влади звiльняються з посади Кабiнетом Мiнiстрiв України на пiдставi пропозицiй Комiсiї з питань вищого корпусу державної служби вiдповiдно до законодавства про державну службу.

     Кiлькiсть заступникiв керiвника центрального органу виконавчої влади, дiяльнiсть якого спрямовується та координується Кабiнетом Мiнiстрiв України, визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України на основi обґрунтованого подання вiдповiдного керiвника";

     в абзацi першому частини п'ятої статтi 21 слова "за погодженням з мiнiстром, який спрямовує та координує дiяльнiсть центрального органу виконавчої влади" замiнити словами "вiдповiдно до законодавства про державну службу";

     у текстi Закону слова "заступник мiнiстра - керiвник апарату" в усiх вiдмiнках замiнити словами "державний секретар мiнiстерства" у вiдповiдному вiдмiнку;

     15) у Законi України "Про Кабiнет Мiнiстрiв України" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2014 р., N 13, ст. 222; 2015 р., N 22, ст. 145):

     частину п'яту статтi 9 доповнити абзацом восьмим такого змiсту:

     "Трудова книжка, документи про освiту (спецiальнiсть, квалiфiкацiю), стан здоров'я та iншi документи, якi подаються членом Кабiнету Мiнiстрiв України пiд час призначення його на посаду, зберiгаються за мiсцем роботи";

     у статтi 21:

     частину п'яту доповнити абзацом другим такого змiсту:

     "Кабiнет Мiнiстрiв України за обґрунтованим поданням керiвника центрального органу виконавчої влади, дiяльнiсть якого спрямовується та координується Кабiнетом Мiнiстрiв України, визначає кiлькiсть заступникiв такого керiвника";

     частину сьому викласти в такiй редакцiї:

     "7. Кабiнет Мiнiстрiв України призначає на посаду:

     1) державних секретарiв мiнiстерств, керiвникiв та заступникiв керiвникiв центральних органiв виконавчої влади, якi не входять до складу Кабiнету Мiнiстрiв України, за пропозицiєю Комiсiї з питань вищого корпусу державної служби за результатами конкурсу вiдповiдно до законодавства про державну службу;

     2) перших заступникiв i заступникiв мiнiстрiв - за поданням Прем'єр-мiнiстра України.

     Звiльнення зазначених осiб здiйснюється Кабiнетом Мiнiстрiв України з пiдстав, передбачених Кодексом законiв про працю України, законами України "Про Кабiнет Мiнiстрiв України", "Про центральнi органи виконавчої влади", "Про державну службу";

     у пунктi 4 частини першої статтi 42:

     абзац другий пiсля слiв "мiсцевих державних адмiнiстрацiй" доповнити словами "вiдповiдно до законодавства про державну службу";

     абзац третiй виключити;

     абзац четвертий пiсля слiв "для призначення на посаду" доповнити словами "за результатами конкурсного вiдбору вiдповiдно до законодавства про державну службу";

     пункт 4 частини першої статтi 44 викласти в такiй редакцiї:

     "4) вносить Прем'єр-мiнiстру України подання щодо призначення на посаду першого заступника i заступникiв мiнiстра та звiльнення зазначених осiб з посади";

     у частинi четвертiй статтi 47 слова "за поданням Прем'єр-мiнiстра України" замiнити словами "за пропозицiєю Комiсiї з питань вищого корпусу державної служби за результатами конкурсу вiдповiдно до законодавства про державну службу";

     частину другу статтi 54 пiсля слiв "мають право" доповнити словом "виключно";

     у першому реченнi частини першої статтi 57 слова "в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про державну службу" замiнити словами "на загальних засадах вiдповiдно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування";

     у текстi Закону слова "Мiнiстр Кабiнету Мiнiстрiв України" в усiх вiдмiнках замiнити словами "Державний секретар Кабiнету Мiнiстрiв України" у вiдповiдному вiдмiнку;

     16) у Законi України "Про запобiгання корупцiї" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2014 р., N 49, ст. 2056; iз змiнами, внесеними Законом України вiд 8 жовтня 2015 року N 731-VIII):

     пункт 2 частини першої статтi 3 доповнити пiдпунктом "в" такого змiсту:

     "в) представники громадських об'єднань, наукових установ, навчальних закладiв, експертiв вiдповiдної квалiфiкацiї, якi входять до складу конкурсних комiсiй, утворених вiдповiдно до Закону України "Про державну службу";

     у частинi першiй статтi 11:

     пункт 10 виключити;

     пункт 14 доповнити словами "(крiм пiдвищення квалiфiкацiї державних службовцiв i посадових осiб мiсцевого самоврядування)";

     в абзацi першому частини другої статтi 37 слова "Нацiональне агентство" замiнити словами "Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi державної служби";

     у примiтцi до статтi 50 слова та цифри "особи, посади яких передбаченi частиною першою статтi 9 Закону України "Про державну службу", або вiднесенi згiдно iз статтею 25 зазначеного Закону та частиною першою статтi 14 Закону України "Про службу в органах мiсцевого самоврядування" до першої - третьої категорiй" замiнити словами та цифрами "Президент України, Прем'єр-мiнiстр України, член Кабiнету Мiнiстрiв України, перший заступник або заступник мiнiстра, член Нацiональної ради України з питань телебачення i радiомовлення, Нацiональної комiсiї, що здiйснює державне регулювання у сферi ринкiв фiнансових послуг, Нацiональної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку, Антимонопольного комiтету України, Голова Державного комiтету телебачення i радiомовлення України, Голова Фонду державного майна України, його перший заступник або заступник, член Центральної виборчої комiсiї, народний депутат України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Директор Нацiонального антикорупцiйного бюро України, Генеральний прокурор України, його перший заступник та заступник, Голова Нацiонального банку України, його перший заступник та заступник, член Ради Нацiонального банку України, Секретар Ради нацiональної безпеки i оборони України, його перший заступник та заступник, Постiйний Представник Президента України в Автономнiй Республiцi Крим, його перший заступник та заступник, радник або помiчник Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-мiнiстра України, особи, посади яких належать до посад державної служби категорiї "А" або "Б", та особи, посади яких частиною першою статтi 14 Закону України "Про службу в органах мiсцевого самоврядування" вiднесенi до першої - третьої категорiй";

     у примiтцi до статтi 56 слова та цифри "посади, передбаченi частиною першою статтi 9 Закону України "Про державну службу", посади, вiднесенi згiдно iз статтею 25 зазначеного Закону та частиною першою статтi 14 Закону України "Про службу в органах мiсцевого самоврядування" до першої - третьої категорiй" замiнити словами та цифрами "посади Президента України, Прем'єр-мiнiстра України, члена Кабiнету Мiнiстрiв України, першого заступника або заступника мiнiстра, члена Нацiональної ради України з питань телебачення i радiомовлення, Нацiональної комiсiї, що здiйснює державне регулювання у сферi ринкiв фiнансових послуг, Нацiональної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку, Антимонопольного комiтету України, Голови Державного комiтету телебачення i радiомовлення України, Голови Фонду державного майна України, його першого заступника або заступника, члена Центральної виборчої комiсiї, народного депутата України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Директора Нацiонального антикорупцiйного бюро України, Генерального прокурора України, його першого заступника та заступника, Голови Нацiонального банку України, його першого заступника та заступника, члена Ради Нацiонального банку України, Секретаря Ради нацiональної безпеки i оборони України, його першого заступника та заступника, Постiйного Представника Президента України в Автономнiй Республiцi Крим, його першого заступника та заступника, радника або помiчника Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-мiнiстра України, посади, якi належать до посад державної служби категорiї "А" або "Б", та посади, якi частиною першою статтi 14 Закону України "Про службу в органах мiсцевого самоврядування" вiднесенi до першої - третьої категорiй";

     17) пiдпункт 17 пункту 3 роздiлу XI втратив чиннiсть

(у зв'язку з втратою чинностi Законом України вiд 14.10.2014р. N 1702-VII згiдно iз Законом України вiд 06.12.2019р. N 361-IX)

     18) у Законi України "Про судоустрiй i статус суддiв" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2015 р., NN 18 - 20, ст. 132, N 22, ст. 145):

     у статтi 141:

     в абзацi першому частини першої, у частинi другiй слова "на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу" виключити;

     в абзацах другому i четвертому частини п'ятої слова "Про державну службу" виключити;

     абзац другий частини першої статтi 147 виключити;

     у частинi першiй статтi 154 слова "Законом України "Про державну службу" виключити;

     19) у Положеннi про помiчника-консультанта народного депутата України, затвердженому Постановою Верховної Ради України вiд 13 жовтня 1995 року (Вiдомостi Верховної Ради України, 1995 р., N 37, ст. 283; 2004 р., N 23, ст. 320; 2015 р., N 22, ст. 145):

     у статтi 1.1:

     частину п'яту виключити;

     у частинi сьомiй слова "але не є державними службовцями, також" виключити;

     у частинi першiй статтi 3.3:

     в абзацi першому слова "вiдомостi про зарахування на державну службу, ранг, який присвоюється чи вже присвоєний державному службовцю" виключити;

     абзац другий виключити;

     частину третю статтi 4.1 виключити;

     частину другу статтi 4.4 виключити;

     в абзацi першому частини першої статтi 4.5 слова "та Законом України "Про державну службу" виключити.

     4. У державних органах, керiвники або голови яких виконують повноваження керiвникiв державної служби та з дня набрання чинностi цим Законом втрачають статус державних службовцiв, утворюються посади керiвникiв державної служби. Повноваження керiвникiв державної служби до призначення на такi посади осiб за результатами конкурсу в порядку, визначеному цим Законом, продовжують виконувати керiвники або голови вiдповiдних державних органiв, але не довше нiж до 1 сiчня 2017 року.

     5. Повноваження Державного секретаря Кабiнету Мiнiстрiв України та його заступникiв, державних секретарiв мiнiстерств до призначення на посади осiб за результатами конкурсу в порядку, визначеному цим Законом, виконують вiдповiдно Мiнiстр Кабiнету Мiнiстрiв України та його заступники, заступники мiнiстрiв - керiвники апаратiв, але не довше нiж до 1 сiчня 2017 року.

     Повноваження заступникiв мiнiстрiв - керiвникiв апаратiв припиняються одночасно з призначенням на посади державних секретарiв мiнiстерств осiб за результатами конкурсу в порядку, визначеному цим Законом. Особи, якi перебували на посадах заступникiв мiнiстрiв - керiвникiв апаратiв, звiльняються у зв'язку iз скороченням таких посад вiдповiдно до Кодексу законiв про працю України.

     Iншi державнi службовцi, якi на день набрання чинностi цим Законом займають посади державної служби, визначенi вiдповiдно до цього Закону, продовжують виконувати свої посадовi обов'язки у вiдповiдному державному органi.

     6. На працiвникiв Нацiональної академiї державного управлiння при Президентовi України, Нацiонального iнституту стратегiчних дослiджень, Iнституту законодавства Верховної Ради України, якi на день набрання чинностi цим Законом є державними службовцями, поширюється дiя цього Закону протягом двох рокiв з дня набрання ним чинностi.

     7. Умови оплати працi працiвникiв органiв державної влади, iнших державних органiв, їх апаратiв (секретарiатiв), державних пiдприємств, установ та органiзацiй, органiв влади Автономної Республiки Крим, якi на день набрання чинностi цим Законом є державними службовцями i посади яких вiдповiдно до цього Закону не є посадами державної служби, визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України i не можуть передбачати зменшення розмiру їх заробiтної плати.

     8. Стаж державної служби за перiоди роботи (служби) до набрання чинностi цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

     9. За державними службовцями, якi вiдповiдно до статтi 35 Закону України "Про державну службу" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490) набули право на отримання додаткових оплачуваних вiдпусток бiльшої тривалостi, нiж передбачено статтею 58 цього Закону, така тривалiсть додаткових вiдпусток зберiгається пiсля набрання чинностi цим Законом.

     10. Державнi службовцi, якi на день набрання чинностi цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 рокiв стажу на посадах, вiднесених до вiдповiдних категорiй посад державних службовцiв, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 iз наступними змiнами) та актами Кабiнету Мiнiстрiв України мають право на призначення пенсiї вiдповiдно до статтi 37 Закону України "Про державну службу" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 iз наступними змiнами) у порядку, визначеному для осiб, якi мають не менш як 20 рокiв стажу роботи на посадах, вiднесених до категорiй посад державних службовцiв.

     11. Перелiк посад державної служби, якi займали особи з числа колишнiх державних службовцiв, що належать до певної категорiї посад, передбачених цим Законом, визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     12. Для осiб, якi на день набрання чинностi цим Законом мають не менш як 20 рокiв стажу на посадах, вiднесених до вiдповiдних категорiй посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Вiдомостi Верховної Ради України 1993 р., N 52, ст. 490 iз наступними змiнами) та актами Кабiнету Мiнiстрiв України, зберiгається право на призначення пенсiї вiдповiдно до статтi 37 Закону України "Про державну службу" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 iз наступними змiнами) у порядку, визначеному для осiб, якi мають не менш як 20 рокiв стажу роботи на посадах, вiднесених до категорiй посад державних службовцiв.

     13. За особами, якi на день набрання чинностi цим Законом перебувають у вiдставцi вiдповiдно до статтi 31 Закону України "Про державну службу" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 iз наступними змiнами), зберiгаються гарантiї, передбаченi цiєю статтею.

     14. Видатки на реалiзацiю положень цього Закону у 2016 роцi здiйснюються в межах коштiв, передбачених Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рiк".

     Мiнiмальний розмiр посадового окладу групи 9 у державних органах, юрисдикцiя яких поширюється на територiю одного або кiлькох районiв, мiст обласного значення, становить:

	(абзац другий пункту 14 роздiлу XI у редакцiї Закону України вiд 06.12.2016р. N 1774-VIII)
	(установлено, що норми i положення абзацу другого пункту 14 роздiлу XI "Прикiнцевi та перехiднi положення" застосовуються у порядку та розмiрах, встановлених Кабiнетом Мiнiстрiв України з урахуванням наявних фiнансових ресурсiв державного i мiсцевих бюджетiв, згiдно iз Законом України вiд 07.12.2017р. N 2246-VIII)
	(установлено, що норми абзацу другого пункту 14 роздiлу XI "Прикiнцевi та перехiднi положення" застосовуються у порядку та розмiрах, встановлених Кабiнетом Мiнiстрiв України з урахуванням наявних фiнансових ресурсiв державного i мiсцевих бюджетiв, згiдно iз Законом України вiд 23.11.2018р. N 2629-VIII)

     з 1 сiчня 2017 року - 1,25 розмiру прожиткового мiнiмуму для працездатних осiб, встановленого на 1 сiчня календарного року;

	(абзац третiй пункту 14 роздiлу XI у редакцiї Закону України вiд 06.12.2016р. N 1774-VIII)
	(установлено, що норми i положення абзацу другого пункту 14 роздiлу XI "Прикiнцевi та перехiднi положення" застосовуються у порядку та розмiрах, встановлених Кабiнетом Мiнiстрiв України з урахуванням наявних фiнансових ресурсiв державного i мiсцевих бюджетiв, згiдно iз Законом України вiд 07.12.2017р. N 2246-VIII)
	(установлено, що норми абзацу другого пункту 14 роздiлу XI "Прикiнцевi та перехiднi положення" застосовуються у порядку та розмiрах, встановлених Кабiнетом Мiнiстрiв України з урахуванням наявних фiнансових ресурсiв державного i мiсцевих бюджетiв, згiдно iз Законом України вiд 23.11.2018р. N 2629-VIII)

     з 1 сiчня 2018 року - 1,5 розмiру прожиткового мiнiмуму для працездатних осiб, встановленого на 1 сiчня календарного року;

	(абзац четвертий пункту 14 роздiлу XI у редакцiї Закону України вiд 06.12.2016р. N 1774-VIII)
	(установлено, що норми i положення абзацу другого пункту 14 роздiлу XI "Прикiнцевi та перехiднi положення" застосовуються у порядку та розмiрах, встановлених Кабiнетом Мiнiстрiв України з урахуванням наявних фiнансових ресурсiв державного i мiсцевих бюджетiв, згiдно iз Законом України вiд 07.12.2017р. N 2246-VIII)
	(установлено, що норми абзацу четвертого пункту 14 роздiлу XI "Прикiнцевi та перехiднi положення" застосовуються у порядку та розмiрах, встановлених Кабiнетом Мiнiстрiв України з урахуванням наявних фiнансових ресурсiв державного i мiсцевих бюджетiв, згiдно iз Законом України вiд 23.11.2018р. N 2629-VIII)

     з 1 липня 2018 року - 1,75 розмiру прожиткового мiнiмуму для працездатних осiб, встановленого на 1 сiчня календарного року.

	(абзац п'ятий пункту 14 роздiлу XI у редакцiї Закону України вiд 06.12.2016р. N 1774-VIII)
	(установлено, що норми i положення абзацу другого пункту 14 роздiлу XI "Прикiнцевi та перехiднi положення" застосовуються у порядку та розмiрах, встановлених Кабiнетом Мiнiстрiв України з урахуванням наявних фiнансових ресурсiв державного i мiсцевих бюджетiв, згiдно iз Законом України вiд 07.12.2017р. N 2246-VIII)
	(установлено, що норми абзацу п'ятого пункту 14 роздiлу XI "Прикiнцевi та перехiднi положення" застосовуються у порядку та розмiрах, встановлених Кабiнетом Мiнiстрiв України з урахуванням наявних фiнансових ресурсiв державного i мiсцевих бюджетiв, згiдно iз Законом України вiд 23.11.2018р. N 2629-VIII)

     Умови оплати працi державних службовцiв, передбаченi цим Законом, не застосовуються у державних органах, що перебувають у стадiї лiквiдацiї на момент набрання чинностi цим Законом.

     Керiвники державної служби мають право у разi зменшення у зв'язку з установленням нових умов оплати працi розмiру заробiтної плати (без премiї) в окремих державних службовцiв на час роботи на займанiй посадi виплачувати в межах видаткiв, передбачених на оплату працi, рiзницю мiж заробiтною платою, визначеною за попереднiми умовами оплати працi (без премiї), та розмiром заробiтної плати, встановленим за новими умовами оплати працi.

     Керiвники державної служби протягом двох рокiв з дня набрання чинностi цим Законом у межах економiї фонду оплати працi мають право встановлювати державним службовцям додатковi стимулюючi виплати вiдповiдно до Положення про застосування стимулюючих виплат, що затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

	(установлено, що положення абзацу восьмого пункту 14 роздiлу XI "Прикiнцевi та перехiднi положення" застосовуються по 31 грудня 2018 року згiдно iз Законом України вiд 07.12.2017р. N 2246-VIII)
	(установлено, що норми абзацу восьмого пункту 14 роздiлу XI "Прикiнцевi та перехiднi положення" застосовуються по 31 грудня 2019 року згiдно iз Законом України вiд 23.11.2018р. N 2629-VIII)
	(установлено, що норми абзацу восьмого пункту 14 роздiлу XI "Прикiнцевi та перехiднi положення" застосовуються до 31 грудня 2022 року згiдно iз Законом України вiд 02.12.2021р. N 1928-IX)

     15. Кабiнету Мiнiстрiв України:

     1) забезпечити прийняття та набрання чинностi одночасно з набранням чинностi цим Законом Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, Положення про Комiсiю з питань вищого корпусу державної служби, схеми посадових окладiв на посадах державної служби на 2016 рiк, iнших нормативно-правових актiв, передбачених цим Законом;

     2) у мiсячний строк з дня опублiкування цього Закону пiдготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозицiї щодо приведення законодавчих актiв у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     3) у мiсячний строк з дня набрання чинностi цим Законом привести свої нормативно-правовi акти та забезпечити приведення мiнiстерствами, iншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     4) у шестимiсячний строк з дня набрання чинностi цим Законом:

     затвердити Порядок атестацiї осiб, якi претендують на вступ до державної служби, щодо вiльного володiння державною мовою;

     забезпечити проведення конкурсiв на посади Державного секретаря Кабiнету Мiнiстрiв України та його заступникiв, державних секретарiв мiнiстерств вiдповiдно до вимог цього Закону.

Президент України

П. ПОРОШЕНКО

м. Київ
10 грудня 2015 року
N 889-VIII