ДЕРЖАВНА ФIСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

IНДИВIДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦIЯ

     Державна фiскальна служба України розглянула звернення щодо застосування норм пп. 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далi - Кодекс), i в межах компетенцiї повiдомляє.

     Особливостi оподаткування доходiв нерезидентiв визначенi у п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

     Вiдповiдно до пп. 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резиденти, якi здiйснюють виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами, пiд час такої виплати сплачують податок за ставкою 20 вiдсоткiв суми таких виплат за власний рахунок.

     Пунктом 3.2 ст. 3 Кодексу встановлено, якщо мiжнародним договором, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, встановлено iншi правила, нiж тi, що передбаченi цим Кодексом, застосовуються правила мiжнародного договору.

     Конвенцiя мiж Урядом України та Урядом Сполучених Штатiв Америки про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи та капiтал (далi - Конвенцiя) вiд 04.03.94 ратифiкована Верховною Радою України 26.05.95, набрала чинностi 05.06.2000.

     Вiдповiдно до п. 1 ст. 7 Конвенцiї прибуток вiд комерцiйної дiяльностi резидента Договiрної Держави може оподатковуватись тiльки у цiй Державi, якщо резидент не здiйснює або здiйснював комерцiйну дiяльнiсть в другiй Договiрнiй Державi через розташоване в нiй постiйне представництво.

     Тобто, згiдно з положеннями Конвенцiї резидент США не повинен платити в Українi податок з доходiв, що одержанi вiд резидента України, за виробництво та/або розповсюдження реклами за умови, що такий резидент США не здiйснює вказану дiяльнiсть в Українi через розташоване в Українi постiйне представництво.

     Угоди про уникнення подвiйного оподаткування, в тому числi i зазначена Конвенцiя, укладаються з метою недопущення ситуацiї, коли один i той же дохiд оподатковується двiчi: у країнi, яка є джерелом доходу, та у країнi - резиденцiї особи, що отримує дохiд.

     Зважаючи на те, що положення пп. 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 Кодексу не покладають на нерезидента обов'язок сплачувати податок з доходу нерезидента та не призводять до зменшення суми доходу, що сплачується нерезиденту, подвiйне оподаткування не виникає. Тобто положення пп. 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 Кодексу нiяким чином не впливають на виконання положень Конвенцiї, а Конвенцiя не встановлює нiяких iнших правил стосовно застосування зазначеної норми Кодексу, зважаючи на те, що ця норма не стосується оподаткування нерезидента.

     Статтею 25 Конвенцiї встановлюються правила, вiдповiдно до яких резиденти однiєї Договiрної Держави не будуть пiдлягати дискримiнацiйному оподаткуванню в iншiй Договiрнiй Державi.

     Зокрема, п. 3 ст. 25 Конвенцiї встановлено, що за винятком, коли застосовуються положення п. 1 ст. 9 (Асоцiйованi пiдприємства), п. 4 ст. 11 (Проценти) або п. 6 ст. 12 (Роялтi), проценти, роялтi та iншi виплати, що сплачуються резидентом Договiрної Держави резиденту другої Договiрної Держави, з метою визначення оподатковуваних прибуткiв першого згаданого резидента, будуть належати до врахувань за таких же умов, якщо б вони сплачувались резиденту першої згаданої Держави.

     Тобто, п. 3 ст. 25 Конвенцiї мiстить вимогу щодо дотримання (за винятком окремих випадкiв) єдиних для резидентiв i нерезидентiв правил, встановлених податковим законодавством вiдповiдної Договiрної Держави, для врахування витрат при визначеннi об'єкта оподаткування податком на прибуток. В контекстi положень вказаного пункту ст. 25 Конвенцiї виплати, якi резидент України сплачує резиденту США за виробництво та/або розповсюдження реклами, з метою визначення оподатковуваного прибутку резидента України повиннi належати до врахування за таких же умов, якщо б вони сплачувались резиденту України. Зазначене положення Конвенцiї забороняє дискримiнацiю щодо знижки розмiру вирахувань при обчисленнi оподатковуваного прибутку та не мiстить вимог щодо заборони для Договiрної Держави справляти податок, встановлений внутрiшнiм законодавством для своїх резидентiв.

     Таким чином, вiдповiдно до пп. 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент України, який здiйснює виплату резиденту США за виробництво та/або розповсюдження реклами, пiд час такої виплати повинен сплачувати податок за ставкою 20 вiдсоткiв суми такої виплати за власний рахунок.

     Водночас зазначаємо, що вiдповiдно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультацiя має iндивiдуальний характер i може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацiю.