Як митному брокеру не зробити помилок у заяві про надання авторизації?

ДМС навела перелік типових помилок при заповненні заяви про надання авторизації на провадження митної брокерської діяльності. Зокрема, не заповнюється інформація про агентів з митного оформлення, яка зазначається в пункті 1 розділу ІІ заяви

Під час розгляду поданих заяв Державна митна служба України фіксує типові помилки, які можуть бути підставою для відмови у розгляді заяв.

Звертаємо увагу на найпоширеніші недоліки у поданих заявах:

Відомості про місцезнаходження підприємства, які зазначаються у пункті 1 розділу І заяви, не відповідають інформації, внесеній до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
Код митного органу, який зазначається у пункті 3 розділу І заяви, не відповідає Класифікатору Державної митної служби України, її територіальних органів та їх структурних підрозділів (код Державної митної служби України UA120000).
Не заповнюється інформація про агентів з митного оформлення, яка зазначається в пункті 1 розділу ІІ заяви, або дані щодо агентів з митного оформлення не відповідають інформації, зазначеній в обліковій картці.
Іншими поширеними недоліками є:

1. Ненадання повного витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявність судимості» щодо всіх осіб підприємства, визначених у пункті 1 частини першої статті 14 Митного кодексу України. 

До таких осіб належать:

• кінцеві бенефіціарні власники (контролери),
• власники істотної участі,
• члени правління або іншого виконавчого органу підприємства,
• члени наглядової ради,
• керівник,
• головний бухгалтер,
• керівник підрозділу з роботи з митницею,
• працівник, відповідальний за митні питання,
• інші уповноважені особи підприємства, відомості про яких внесені до облікової картки осіб, які під час провадження своєї діяльності є учасниками відносин, що регулюються законодавством України з питань митної справи.

      2.  Ненадання документа, що підтверджує покладення на уповноважену особу підприємства, зокрема, але не виключно, таких обов’язків:

а) взаємодія з митними органами з питань відповідності підприємства критеріям та/або умовам надання авторизації;

б) проведення самостійного контролю за дотриманням підприємством відповідності критеріям та/або умовам надання авторизації та умовам, визначеним такою авторизацією;

в) невідкладне інформування митних органів про зміни в діяльності підприємства, що мають значення для проведення оцінки відповідності, в тому числі щодо втрати або передання іншій особі права користування відповідним об’єктом підприємства, виникнення подій та/або обставин, що можуть мати вплив на дотримання підприємством відповідності критеріям та/або умовам надання авторизації, та умов, визначених такою авторизацією.

     3. Подання анкети самооцінки підприємства за застарілою формою, яка не містить змін, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2025 №454.

Оновлену форму анкети самооцінки можна переглянути та завантажити на офіційному вебсайті Держмитслужби за посиланням.

Під час заповнення заяви та подання документів просимо враховувати зазначені недоліки.

З метою прискорення процесу розгляду заяв підприємствам, які вже мають авторизацію, рекомендується врахувати наступні положення.

З урахуванням того, що критерій, визначений пунктом 1 частини третьої статті 12 Митного кодексу України, доповнений новою умовою, під час подання заяви про надання авторизації на провадження митної брокерської діяльності необхідно надати інформацію щодо питання 2.1.3 анкети самооцінки з урахуванням відповідного контрольного питання алгоритму оцінки відповідності:

• 1) чи здійснює підприємство операції із товарами та/або підприємствами, до яких застосовані секторальні або персональні санкції відповідно до Закону України «Про санкції»?
• 2) опишіть процедури, запроваджені на підприємстві для відслідковування діючих санкцій, та надайте розпорядчий документ, яким визначено такі процедури;
• 3) чи передбачають процедури, запроваджені на підприємстві: 
• 3.1) перевірку контрагентів як на етапі укладення угод (договорів), так і періодичну перевірку контрагентів, з якими вже укладено угоди (договори);
• 3.2) визначення підприємством осіб, відповідальних за перевірку контрагентів;
• 3.3) порядок дій у разі встановлення за результатами перевірки контрагента, до якого застосовано санкції (інформування про це керівництва, припинення відповідних операцій, розірвання угод (договорів) тощо).