ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про екологiчну експертизу

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 6 квiтня 2000 року N 1642-III,
вiд 28 листопада 2002 року N 254-IV,
вiд 16 травня 2007 року N 1026-V,
вiд 19 березня 2009 року N 1158-VI

(У текстi Закону слова "Мiнiстерство охорони навколишньогоприродного середовища та ядерної безпеки України" та "Мiнiстерство охорони здоров'я України" в усiх вiдмiнках замiнено вiдповiдно словами "спецiально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екологiї та природних ресурсiв" та "спецiально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони здоров'я" у вiдповiдних вiдмiнках, а слова "народних депутатiв" виключено згiдно iз Законом N 1642-III вiд 06.04.2000)

Р о з д i л I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Екологiчна експертиза в Українi

     Екологiчна експертиза в Українi - вид науково-практичної дiяльностi спецiально уповноважених державних органiв, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що грунтується на мiжгалузевому екологiчному дослiдженнi, аналiзi та оцiнцi передпроектних, проектних та iнших матерiалiв чи об'єктiв, реалiзацiя i дiя яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, i спрямована на пiдготовку висновкiв про вiдповiднiсть запланованої чи здiйснюваної дiяльностi нормам i вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, рацiональне використання i вiдтворення природних ресурсiв, забезпечення екологiчної безпеки.

(стаття 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.04.2000р. N 1642-III)

     Стаття 2. Законодавство про екологiчну експертизу

     Вiдносини в галузi екологiчної експертизи регулюються цим Законом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та iншими актами законодавства України.

     Стаття 3. Завдання законодавства про екологiчну експертизу

     Завданням законодавства про екологiчну експертизу є регулювання суспiльних вiдносин в галузi екологiчної експертизи для забезпечення екологiчної безпеки, охорони навколишнього природного середовища, рацiонального використання i вiдтворення природних ресурсiв, захисту екологiчних прав та iнтересiв громадян i держави.

     Стаття 4. Мета екологiчної експертизи

     Метою екологiчної експертизи є запобiгання негативному впливу антропогенної дiяльностi на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, а також оцiнка ступеня екологiчної безпеки господарської дiяльностi та екологiчної ситуацiї на окремих територiях i об'єктах.

     Стаття 5. Основнi завдання екологiчної експертизи

     Основними завданнями екологiчної експертизи є:

     1) визначення ступеня екологiчного ризику i безпеки запланованої чи здiйснюваної дiяльностi;

     2) органiзацiя комплексної, науково обгрунтованої оцiнки об'єктiв екологiчної експертизи;

     3) встановлення вiдповiдностi об'єктiв експертизи вимогам екологiчного законодавства, будiвельних норм i правил;

(пункт 3 статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.04.2000р. N 1642-III)

     4) оцiнка впливу дiяльностi об'єктiв екологiчної експертизи на стан навколишнього природного середовища, i якiсть природних ресурсiв;

(пункт 4 статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.04.2000р. N 1642-III)

     5) оцiнка ефективностi, повноти, обгрунтованостi та достатностi заходiв щодо охорони навколишнього природного середовища;

(пункт 5 статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.04.2000р. N 1642-III)

     6) пiдготовка об'єктивних, всебiчно обгрунтованих висновкiв екологiчної експертизи.

     Стаття 6. Основнi принципи екологiчної експертизи

     Основними принципами екологiчної експертизи є:

     1) гарантування безпечного для життя та здоров'я людей навколишнього природного середовища;

     2) збалансованiсть екологiчних, економiчних, медико-бiологiчних i соцiальних iнтересiв та врахування громадської думки;

     3) наукова обгрунтованiсть, незалежнiсть, об'єктивнiсть, комплекснiсть, варiантнiсть, превентивнiсть, гласнiсть;

     4) екологiчна безпека, територiально-галузева i економiчна доцiльнiсть реалiзацiї об'єктiв екологiчної експертизи, запланованої чи здiйснюваної дiяльностi;

     5) державне регулювання;

     6) законнiсть.

     Стаття 7. Об'єкти екологiчної експертизи

     Об'єктами екологiчної експертизи є проекти законодавчих та iнших нормативно-правових актiв, передпроектнi, проектнi матерiали, документацiя по впровадженню нової технiки, технологiй, матерiалiв, речовин, продукцiї, генетично модифiкованих органiзмiв, реалiзацiя яких може призвести до порушення екологiчних нормативiв, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища.

(частина перша статтi 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 06.04.2000р. N 1642-III, вiд 19.03.2009р. N 1158-VI)

     Екологiчнiй експертизi можуть пiдлягати екологiчнi ситуацiї, що склалися в окремих населених пунктах i регiонах, а також дiючi об'єкти та комплекси, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища.

(частина друга статтi 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.04.2000р. N 1642-III)

     Вiйськовi, обороннi та iншi об'єкти, iнформацiя про якi становить державну таємницю, пiдлягають екологiчнiй експертизi вiдповiдно до цього Закону та iнших спецiальних законодавчих актiв України.

     Стаття 8. Загальнi вимоги щодо проведення екологiчної експертизи

     До документацiї на об'єкти екологiчної експертизи додаються обгрунтування щодо забезпечення екологiчної безпеки запланованої чи здiйснюваної дiяльностi з комплексною еколого-економiчною оцiнкою iснуючого чи передбачуваного впливу на стан навколишнього природного середовища, оцiнкою екологiчного ризику та з альтернативними прогнозними варiантами зменшення цього впливу.

(частина перша статтi 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.04.2000р. N 1642-III)

     Особи, якi передають документацiю на об'єкти екологiчної експертизи, в разi необхiдностi органiзують i фiнансують проведення додаткових дослiджень, пошукових i експертних робiт, забезпечують гласнiсть i враховують громадську думку щодо запланованої чи здiйснюваної дiяльностi, гарантують достовiрнiсть попередньої оцiнки впливу на навколишнє природне середовище, що вiдображається в Заявi про екологiчнi наслiдки дiяльностi.

(частина друга статтi 8 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.04.2000р. N 1642-III)

     Стаття 9. Суб'єкти екологiчної експертизи

     Суб'єктами екологiчної експертизи є:

     1) Спецiально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екологiї та природних ресурсiв, його органи на мiсцях, створюванi ними спецiалiзованi установи, органiзацiї та еколого-експертнi пiдроздiли чи комiсiї;

     2. пункт 2 статтi 9 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 06.04.2000р. N 1642-III)

     3) iншi державнi органи, мiсцевi Ради i органи виконавчої влади на мiсцях вiдповiдно до законодавства;

     4) громадськi органiзацiї екологiчного спрямування чи створюванi ними спецiалiзованi формування;

     5) iншi установи, органiзацiї та пiдприємства, в тому числi iноземнi юридичнi i фiзичнi особи, якi залучаються до проведення екологiчної експертизи;

     6) окремi громадяни в порядку, передбаченому цим Законом та iншими актами законодавства.

     Стаття 10. Гласнiсть екологiчної експертизи

     Замовники екологiчної експертизи об'єктiв, що в процесi реалiзацiї (будiвництва, експлуатацiї тощо) можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, зобов'язанi оголосити через засоби масової iнформацiї про проведення екологiчної експертизи у спецiальнiй Заявi про екологiчнi наслiдки дiяльностi.

(частина перша статтi 10 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.04.2000р. N 1642-III)

     Еколого-експертнi органи чи формування пiсля завершення екологiчної експертизи повiдомляють про її висновки через засоби масової iнформацiї.

     Стаття 11. Участь громадськостi в процесi екологiчної експертизи

     З метою врахування громадської думки суб'єкти екологiчної експертизи проводять публiчнi слухання або вiдкритi засiдання.

     Участь громадськостi в процесi екологiчної експертизи може здiйснюватись шляхом виступiв у засобах масової iнформацiї, подання письмових зауважень, пропозицiй i рекомендацiй, включення представникiв громадськостi до складу експертних комiсiй, груп по проведенню громадської екологiчної експертизи.

     Пiдготовка висновкiв екологiчної експертизи i прийняття рiшень щодо подальшої реалiзацiї (використання, застосування, експлуатацiї тощо) об'єкта екологiчної експертизи здiйснюються з урахуванням громадської думки.

Р о з д i л II
ФОРМИ ЕКОЛОГIЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

     Стаття 12. Форми екологiчної експертизи

     В Українi здiйснюються державна, громадська та iншi екологiчнi експертизи.

     Висновки державної екологiчної експертизи є обов'язковими для виконання. Приймаючи рiшення щодо подальшої реалiзацiї об'єктiв екологiчної експертизи, висновки державної екологiчної експертизи враховуються нарiвнi з iншими видами державних експертиз.

     Висновки громадської та iншої екологiчної експертизи мають рекомендацiйний характер i можуть бути врахованi при проведеннi державної екологiчної експертизи, а також при прийняттi рiшень щодо подальшої реалiзацiї об'єкта екологiчної експертизи.

     Стаття 13. Державна екологiчна експертиза

     Державна екологiчна експертиза органiзується i проводиться еколого-експертними пiдроздiлами, спецiалiзованими установами, органiзацiями або спецiально створюваними комiсiями спецiально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екологiї та природних ресурсiв, його органiв на мiсцях iз залученням iнших органiв державної виконавчої влади. Державна екологiчна експертиза iнвестицiйних програм i проектiв будiвництва здiйснюється згiдно iз статтями 8 та 15 Закону України "Про iнвестицiйну дiяльнiсть".

(частина перша статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 06.04.2000р. N 1642-III, вiд 16.05.2007р. N 1026-V)

     До проведення державної екологiчної експертизи можуть у встановленому порядку залучатися фахiвцi iнших установ, органiзацiй i пiдприємств, а також експерти мiжнародних органiзацiй.

     Здiйснення державної екологiчної експертизи є обов'язковим для видiв дiяльностi та об'єктiв, що становлять пiдвищену екологiчну небезпеку. Перелiк видiв дiяльностi та об'єктiв, що становлять пiдвищену екологiчну небезпеку, встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України за поданням спецiально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екологiї та природних ресурсiв i спецiально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

     Проведення додаткових державних екологiчних експертиз здiйснюється за iнiцiативою заiнтересованих осiб на пiдставi договору про надання еколого-експертних послуг або за рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв України, Уряду Автономної Республiки Крим, мiсцевих Рад чи їх виконавчих комiтетiв.

     Стаття 14. Об'єкти державної екологiчної експертизи

     Державнiй екологiчнiй експертизi пiдлягають:

     1) державнi iнвестицiйнi програми, проекти схем розвитку i розмiщення продуктивних сил, розвитку окремих галузей народного господарства;

     2) проекти генеральних планiв населених пунктiв, схем районного планування, схем генеральних планiв промислових вузлiв, схем розмiщення пiдприємств у промислових вузлах i районах, схем упорядкування промислової забудови, iнша передпланова i передпроектна документацiя;

     3) iнвестицiйнi проекти, технiко-економiчнi обгрунтування i розрахунки, проекти i робочi проекти на будiвництво нових та розширення, реконструкцiю, технiчне переозброєння дiючих пiдприємств; документацiя по перепрофiлюванню, консервацiї та лiквiдацiї дiючих пiдприємств, окремих цехiв, виробництв та iнших промислових i господарських об'єктiв, якi можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, в тому числi вiйськового та оборонного призначення;

     4) проекти законодавчих та iнших нормативно-правових актiв, що регулюють вiдносини в галузi забезпечення екологiчної (в тому числi радiацiйної) безпеки, охорони навколишнього природного середовища i використання природних ресурсiв, дiяльностi, що може негативно впливати на стан навколишнього природного середовища;

(пункт 4 частини першої статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.04.2000р. N 1642-III)

     5) документацiя по впровадженню нової технiки, технологiй, матерiалiв i речовин (у тому числi тих, що закуповуються за кордоном), якi можуть створити потенцiйну загрозу навколишньому природному середовищу;

(пункт 5 частини першої статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.04.2000р. N 1642-III)

     6) документацiя щодо генетично модифiкованих органiзмiв, що призначаються для використання у вiдкритiй системi.

(частину першу статтi 14 доповнено пунктом 6 згiдно iз Законом України вiд 19.03.2009р. N 1158-VI)

     Вiдповiдно до рiшень Кабiнету Мiнiстрiв України, Уряду Автономної Республiки Крим, мiсцевих Рад чи їх виконавчих комiтетiв державнiй екологiчнiй експертизi можуть пiдлягати екологiчнi ситуацiї, що склалися в окремих населених пунктах i регiонах, а також дiючi об'єкти та комплекси, в тому числi вiйськового та оборонного призначення, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища.

(частина друга статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.04.2000р. N 1642-III)

     Стаття 15. Спецiальнi вимоги до документацiї на об'єкти державної екологiчної експертизи

     В документацiї на об'єкти державної екологiчної експертизи повиннi передбачатися:

     1) комплексна еколого-економiчна оцiнка впливу запланованої чи здiйснюваної дiяльностi на стан навколишнього природного середовища, використання i вiдтворення природних ресурсiв, оформлена у виглядi окремого тому (книги, роздiлу) документацiї i Заяви про екологiчнi наслiдки дiяльностi;

(пункт 1 частини першої статтi 15 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.04.2000р. N 1642-III)

     2) обгрунтування впровадження сучасних, досконалих нематерiало- i неенергоємних, мало- i безвiдхiдних технологiчних процесiв;

     3) забезпечення комплексної переробки, утилiзацiї i ефективного використання вiдходiв виробництва;

     4) заходи щодо економiї водних ресурсiв, забезпечення ефективної очистки всiх видiв стiчних вод, а також їх використання для технiчних потреб без скидання цих вод у природнi водотоки i водойми;

     5) дiєвiсть i досконалiсть передбачуваних заходiв щодо охорони атмосферного повiтря вiд забруднення;

     6) забезпечення збереження, охорони i вiдтворення об'єктiв рослинного i тваринного свiту та природно-заповiдного фонду;

     7) забезпечення захисту населення i навколишнього природного середовища вiд шкiдливого впливу антропогенних фiзичних, хiмiчних та бiологiчних факторiв.

     Документацiя, що подається на об'єкти державної екологiчної експертизи, повинна бути у встановленому порядку погоджена з заiнтересованими органами та мiстити оцiнку можливих соцiальних наслiдкiв.

     Замовники державної екологiчної експертизи зобов'язанi пiдготувати Заяву про екологiчнi наслiдки дiяльностi та матерiали, на яких вона грунтується.

     Стаття 16. Громадська екологiчна експертиза

     Громадська екологiчна експертиза може здiйснюватися в будь-якiй сферi дiяльностi, що потребує екологiчного обгрунтування, за iнiцiативою громадських органiзацiй чи iнших громадських формувань.

     Громадська екологiчна експертиза може здiйснюватися одночасно з державною екологiчною експертизою шляхом створення на добровiльних засадах тимчасових або постiйних еколого-експертних колективiв громадських органiзацiй чи iнших громадських формувань.

     Стаття 17. Iншi екологiчнi експертизи

     Iншi екологiчнi експертизи можуть здiйснюватися за iнiцiативою заiнтересованих юридичних i фiзичних осiб на договiрнiй основi iз спецiалiзованими еколого-експертними органами i формуваннями.

     Примiрний договiр про надання еколого-експертних послуг затверджується спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екологiї та природних ресурсiв.

Р о з д i л III
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА УПРАВЛIННЯ В ГАЛУЗI ЕКОЛОГIЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

     Стаття 18. Компетенцiя Верховної Ради України в галузi екологiчної експертизи

     До вiдання Верховної Ради України в галузi екологiчної експертизи належить:

     1) законодавче регулювання вiдносин у галузi екологiчної експертизи;

     2) визначення основних принципiв i порядку здiйснення державної, громадської та iнших екологiчних експертиз;

     3) вирiшення iнших питань у галузi екологiчної експертизи.

     Стаття 19. Компетенцiя Верховної Ради Автономної Республiки Крим у галузi екологiчної експертизи

     До вiдання Верховної Ради Автономної Республiки Крим у порядку, встановленому цим Законом та iншими актами законодавства, належить:

     1) координацiя дiяльностi суб'єктiв екологiчної експертизи;

     2) здiйснення контролю за дотриманням законодавства про екологiчну експертизу;

     3) вирiшення iнших питань у галузi екологiчної експертизи у межах своєї компетенцiї.

     Стаття 20. Органи державного управлiння в галузi екологiчної експертизи

     Державне управлiння в галузi екологiчної експертизи здiйснюють Кабiнет Мiнiстрiв України, Уряд Автономної Республiки Крим, мiсцевi Ради, органи виконавчої влади на мiсцях, спецiально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екологiї та природних ресурсiв як спецiально уповноважений орган у цiй галузi i його органи на мiсцях та iншi органи державної виконавчої влади вiдповiдно до законодавства України.

(стаття 20 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.04.2000р. N 1642-III)

     Стаття 21. Компетенцiя Кабiнету Мiнiстрiв України в галузi екологiчної експертизи

     Кабiнет Мiнiстрiв України в галузi екологiчної експертизи:

     1) призначає проведення державної екологiчної експертизи екологiчних ситуацiй та дiючих об'єктiв i комплексiв, негативний вплив яких на стан навколишнього природного середовища поширюється або може поширюватися за межi однiєї областi чи за межi Автономної Республiки Крим;

     2) призначає проведення додаткової державної екологiчної експертизи зазначених у пунктi 1 цiєї статтi об'єктiв екологiчної експертизи;

     3) визначає порядок передачi документацiї на державну екологiчну експертизу;

     4) затверджує перелiк видiв дiяльностi та об'єктiв, що становлять пiдвищену екологiчну небезпеку;

     5) здiйснює й iншi функцiї в галузi екологiчної експертизи в межах своєї компетенцiї.

     Стаття 22. Компетенцiя Уряду Автономної Республiки Крим у галузi екологiчної експертизи

     Уряд Автономної Республiки Крим у порядку, встановленому цим Законом та iншими законодавчими актами:

     1) приймає рiшення про проведення державної екологiчної експертизи екологiчних ситуацiй та дiючих об'єктiв i комплексiв, негативний вплив яких на стан навколишнього природного середовища поширюється за межi одного району;

     2) призначає проведення додаткової державної екологiчної експертизи зазначених у пунктi 1 цiєї статтi об'єктiв екологiчної експертизи;

     3) вирiшує iншi питання у галузi екологiчної експертизи в межах своєї компетенцiї.

     Стаття 23. Компетенцiя мiсцевих Рад у галузi екологiчної експертизи

     Мiсцевi Ради в межах вiдповiдної територiї у порядку, встановленому цим Законом та iншими законодавчими актами:

     1) приймають рiшення i органiзують у разi необхiдностi проведення екологiчної експертизи;

     2) визначають граничнi розмiри вiдрахувань на проведення екологiчних експертиз з вiдповiдних позабюджетних фондiв охорони навколишнього природного середовища;

     3) координують дiяльнiсть суб'єктiв екологiчної експертизи;

     4) сприяють iнформуванню населення про результати екологiчних експертиз;

     5) здiйснюють контроль за дотриманням вимог законодавства про екологiчну експертизу;

     6) вирiшують iншi питання у галузi екологiчної експертизи в межах своєї компетенцiї.

     Окремi повноваження щодо регулювання вiдносин у галузi екологiчної експертизи мiсцевi Ради можуть делегувати своїм виконавчим комiтетам.

     Стаття 24. Компетенцiя спецiально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екологiї та природних ресурсiв в галузi екологiчної експертизи

     До вiдання спецiально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екологiї та природних ресурсiв i його органiв на мiсцях належить:

     1) здiйснення державної екологiчної експертизи, в тому числi додаткової;

     2) затвердження у встановленому порядку нормативно-технiчних та iнструктивно-методичних документiв у галузi екологiчної експертизи;

     3) формування системи i структури експертних пiдроздiлiв у складi Мiнiстерства та його органiв на мiсцях;

     4) створення у встановленому порядку спецiалiзованих установ i органiзацiй, необхiдних для науково-технiчного забезпечення державної екологiчної експертизи;

     5) залучення спецiалiстiв i науковцiв до проведення державної екологiчної експертизи;

     6) здiйснення заходiв щодо забезпечення еколого-експертних пiдроздiлiв, установ i органiзацiй висококвалiфiкованими фахiвцями, вдосконалення експертної дiяльностi, форм i методiв еколого-експертного аналiзу та оцiнки об'єктiв екологiчної експертизи;

     7) координацiя еколого-експертної дiяльностi, здiйснення методичного керiвництва з питань проведення екологiчної експертизи незалежно вiд її форм;

     8) узагальнення практики проведення екологiчної експертизи, застосування новiтнiх форм i методiв еколого-експертного аналiзу та оцiнки;

     9) здiйснення iнших функцiй у галузi екологiчної експертизи вiдповiдно до законодавства України.

     Стаття 25. Компетенцiя статутних органiв об'єднань громадян та iнших громадських формувань у галузi екологiчної експертизи

     Компетенцiя статутних органiв об'єднань громадян та iнших громадських формувань у галузi екологiчної експертизи визначається їх статутними документами вiдповiдно до законодавства України.

     Стаття 26. Експертнi та консультативнi ради екологiчної експертизи

     Експертнi та консультативнi ради екологiчної експертизи можуть утворюватися на добровiльних засадах при державних еколого-експертних органах, об'єднаннях громадян та iнших формуваннях з працiвникiв науково-дослiдних установ, вузiв, висококвалiфiкованих спецiалiстiв - практикiв народного господарства, представникiв громадськостi та засобiв масової iнформацiї.

     Типове положення про експертнi та консультативнi ради екологiчної експертизи затверджується спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екологiї та природних ресурсiв.

Р о з д i л IV
СТАТУС ЕКСПЕРТА ЕКОЛОГIЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

     Стаття 27. Експерт екологiчної експертизи

     Експертом екологiчної експертизи може бути спецiалiст, який має вищу освiту, вiдповiдну спецiальнiсть, квалiфiкацiю i професiйнi знання, володiє навичками аналiзу експертної iнформацiї i методикою еколого-експертної оцiнки, а також має практичний досвiд у вiдповiднiй галузi не менше трьох рокiв.

     Стаття 28. Права експерта державної екологiчної експертизи

     Експерт державної екологiчної експертизи має право:

     1) одержувати на свою вимогу вiдомостi та матерiали, необхiднi для проведення екологiчної експертизи;

     2) ставити питання про вiдхилення поданих на екологiчну експертизу матерiалiв, якi не вiдповiдають вимогам природоохоронного законодавства, екологiчним стандартам i нормативам та врахування яких потребує додаткових дослiджень, пошукових робiт чи видiлення додаткових капiталовкладень;

     3) вносити пропозицiї про залучення до проведення екологiчної експертизи висококвалiфiкованих спецiалiстiв, науковцiв, створення належної матерiально-технiчної та iнформацiйної бази;

     4) на викладення особистої думки щодо висновкiв проведеної екологiчної експертизи.

     Стаття 29. Обов'язки експерта екологiчної експертизи

     Експерт екологiчної експертизи зобов'язаний:

     1) дотримувати встановлених строкiв та порядку здiйснення екологiчної експертизи, норм i вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, рацiональне використання i вiдтворення природних ресурсiв, забезпечення екологiчної безпеки;

     2) забезпечувати всебiчне, комплексне, об'єктивне, якiсне i ефективне проведення екологiчної експертизи;

     3) своєчасно готувати обгрунтованi та об'єктивнi висновки;

     4) обгрунтовувати пропозицiї про повернення документацiї на об'єкти екологiчної експертизи на доопрацювання;

     5) вносити вiдповiднi пропозицiї щодо вдосконалення форм i методiв проведення екологiчної експертизи;

     6) заявляти самовiдвiд за наявностi особистої заiнтересованостi щодо конкретного об'єкта екологiчної експертизи.

     Стаття 30. Гарантiї незалежностi експерта екологiчної експертизи

     Незалежнiсть експерта екологiчної експертизи забезпечується:

     1) проведенням екологiчної експертизи у встановленому законодавством порядку;

     2) виконанням еколого-експертних функцiй вiдповiдно до вимог законодавства незалежно вiд розпоряджень посадових осiб державних органiв, об'єднань громадян та iнших формувань;

     3) свободою вибору форм i методiв еколого-експертного аналiзу i оцiнки та викладення особистої думки з питань проведеного аналiзу;

     4) забороною втручатися будь-кому в проведення екологiчної експертизи, за винятком випадкiв порушення експертом вимог законодавства;

     5) захистом порушених прав експерта у встановленому законодавством порядку.

Р о з д i л V
ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЗАМОВНИКIВ ЕКОЛОГIЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

     Стаття 31. Права замовникiв екологiчної експертизи

     Замовники екологiчної експертизи мають право:

     1) порушувати вiдповiднi клопотання та одержувати консультацiї;

     2) надавати суб'єктам екологiчної експертизи письмовi чи уснi пояснення, зауваження, пропозицiї щодо об'єктiв екологiчної експертизи чи з окремих їх рiшень та обгрунтувань;

     3) знайомитися з висновками екологiчної експертизи;

     4) клопотати про проведення додаткової екологiчної експертизи;

     5) одержувати iнформацiю про хiд проведення екологiчної експертизи;

     6) здiйснювати й iншi функцiї в галузi екологiчної експертизи в порядку, встановленому законодавством.

     Стаття 32. Обов'язки замовникiв екологiчної експертизи

     Замовники екологiчної експертизи зобов'язанi:

     1) подавати на екологiчну експертизу необхiднi матерiали на об'єкти екологiчної експертизи i висновки щодо попередньої оцiнки їх впливу на навколишнє природне середовище;

(пункт 1 статтi 32 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.04.2000р. N 1642-III)

     2) сприяти суб'єктам екологiчної експертизи в об'єктивному i комплексному розглядi об'єктiв екологiчної експертизи та їх науково обгрунтованiй оцiнцi;

     3) надавати суб'єктам екологiчної експертизи необхiднi додатковi вiдомостi та матерiали;

     4) своєчасно вносити до документацiї на об'єкти екологiчної експертизи необхiднi корективи i змiни, що не потребують конструктивних дослiджень i розрахункiв, оплачувати виконанi еколого-експертнi роботи згiдно з договорами;

     5) виконувати вимоги висновкiв екологiчної експертизи;

     6) вирiшувати iншi питання вiдповiдно до законодавства України.

Р о з д i л VI
ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ЕКОЛОГIЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

     Стаття 33. Процедура проведення екологiчної експертизи

     Процедура проведення екологiчної експертизи передбачає вирiшення еколого-експертними органами чи формуваннями завдань експертного дослiдження i оцiнку об'єктiв екологiчної експертизи, пiдготовку обгрунтованого об'єктивного еколого-експертного висновку.

     Процедура проведення екологiчної експертизи передбачає:

     1) перевiрку наявностi та повноти необхiдних матерiалiв i реквiзитiв на об'єкти екологiчної експертизи та створення еколого-експертних комiсiй (груп) вiдповiдно до вимог законодавства (пiдготовча стадiя);

     2) аналiтичне опрацювання матерiалiв екологiчної експертизи, в разi необхiдностi натурнi обстеження i проведення на їх основi порiвняльного аналiзу i часткових оцiнок ступеня екологiчної безпеки, достатностi та ефективностi екологiчних обгрунтувань дiяльностi об'єктiв екологiчної експертизи (основна стадiя);

     3) узагальнення окремих експертних дослiджень одержаної iнформацiї та наслiдкiв дiяльностi об'єктiв експертизи, пiдготовку висновку екологiчної експертизи та подання його заiнтересованим органам i особам (заключна стадiя).

     Стаття 34. Умови i пiдстави проведення державної екологiчної експертизи

     Державна екологiчна експертиза проводиться у разi:

     1) наявної або можливої потенцiйної небезпеки об'єктiв екологiчної експертизи для навколишнього природного середовища;

(пункт 1 частини першої статтi 34 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.04.2000р. N 1642-III)

     2) прийняття вiдповiдного рiшення Кабiнетом Мiнiстрiв України, Урядом Автономної Республiки Крим, мiсцевими Радами чи їх виконавчими комiтетами, судом та правоохоронними органами вiдповiдно до законодавства;

     3) обумовленостi загальнодержавними екологiчними iнтересами.

     Державна екологiчна експертиза видiв дiяльностi та об'єктiв, що становлять пiдвищену екологiчну небезпеку, проводиться пiсля оголошення замовником через засоби масової iнформацiї Заяви про екологiчнi наслiдки дiяльностi i подання еколого-експертним органам комплекту документiв з обгрунтуванням оцiнки впливу на навколишнє природне середовище.

     Порядок передачi документацiї на державну екологiчну експертизу визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 35. Заява про екологiчнi наслiдки дiяльностi

     Заява про екологiчнi наслiдки дiяльностi повинна мiстити вiдомостi про:

     а) заплановану дiяльнiсть, мету i шляхи її здiйснення;

     б) суттєвi фактори, що впливають чи можуть впливати на стан навколишнього природного середовища з урахуванням можливостi виникнення надзвичайних екологiчних ситуацiй;

     в) кiлькiснi та якiснi показники оцiнки рiвнiв екологiчного ризику запланованої дiяльностi, а також заходи, що гарантують впровадження дiяльностi вiдповiдно до екологiчних стандартiв i нормативiв;

     г) iнформування громадськостi щодо запланованої дiяльностi, її мету i шляхи її здiйснення.

(стаття 35 у редакцiї Закону України вiд 28.11.2002р. N 254-IV)

     Стаття 36. Вимоги до матерiалiв оцiнки впливу на навколишнє природне середовище

     У матерiалах оцiнки впливу на навколишнє природне середовище запланованої чи здiйснюваної дiяльностi обгрунтовуються її доцiльнiсть та способи реалiзацiї, можливi альтернативнi варiанти рiшень, характеристика стану навколишнього природного середовища територiї, види та рiвнi впливу на нього в нормальних i екстремальних умовах, можливi змiни його якiсного стану, еколого-економiчнi наслiдки дiяльностi, заходи щодо зменшення рiвня екологiчного ризику i забезпечення вимог екологiчної безпеки.

     Стаття 37. Шляхи проведення державної екологiчної експертизи

     Державна екологiчна експертиза проводиться шляхом:

     1) аналiзу i оцiнки об'єктiв екологiчної експертизи - групами спецiалiстiв еколого-експертних пiдроздiлiв чи спецiалiзованих установ i органiзацiй органiв спецiально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екологiї та природних ресурсiв;

(пункт 1 статтi 37 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.04.2000р. N 1642-III)

     2) еколого-експертних дослiджень i оцiнки об'єктiв екологiчної експертизи - спецiально створюваними комiсiями iз залученням фахiвцiв - практикiв та науковцiв iнших пiдприємств, установ i органiзацiй;

     3) створення спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екологiї та природних ресурсiв спiльно з iншими органами державної виконавчої влади мiжгалузевих експертних комiсiй;

     4) залучення на договiрних засадах iнших спецiалiзованих органiзацiй для попереднього експертного розгляду та пiдготовки вiдповiдних пропозицiй.

     Державна екологiчна експертиза iнвестицiйних програм i проектiв будiвництва здiйснюється згiдно iз статтями 8 та 15 Закону України "Про iнвестицiйну дiяльнiсть".

(статтю 37 доповнено частиною другою згiдно iз Законом України вiд 16.05.2007р. N 1026-V)

     Стаття 38. Строки проведення державної екологiчної експертизи

     Граничнi строки проведення державної екологiчної експертизи об'єктiв:

     1) групами спецiалiстiв еколого-експертних пiдроздiлiв, установ чи органiзацiй спецiально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екологiї та природних ресурсiв - до 45 календарних днiв з продовженням у разi потреби до 60 днiв, а у виняткових випадках, залежно вiд складностi проблеми, - до 120 днiв;

     2) спецiально створеними мiжгалузевими еколого-експертними комiсiями чи iншими спецiалiзованими органiзацiями - до 90 календарних днiв;

     3) за доопрацьованими матерiалами вiдповiдно до висновкiв попередньої екологiчної експертизи - до 30 календарних днiв.

     Початком державної екологiчної експертизи вважається день подання еколого-експертному органу комплекту необхiдних матерiалiв i документiв, а у разi необхiдностi - i додаткової науково-дослiдної iнформацiї з тих питань, що виникли пiд час проведення експертизи.

     Стаття 39. Висновки державної екологiчної експертизи

     Висновки державної екологiчної експертизи повиннi мiстити оцiнку екологiчної допустимостi i можливостi прийняття рiшень щодо об'єкта екологiчної експертизи та враховувати соцiально-економiчнi наслiдки.

     Позитивнi висновки державної екологiчної експертизи пiсля затвердження їх спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екологiї та природних ресурсiв чи його органами на мiсцях є пiдставою для вiдкриття фiнансування проектiв i програм чи дiяльностi.

     Реалiзацiя проектiв i програм чи дiяльностi без позитивних висновкiв державної екологiчної експертизи забороняється.

     В разi негативної оцiнки об'єктiв державної екологiчної експертизи замовник зобов'язаний забезпечити їх доопрацювання вiдповiдно до вимог еколого-експертного висновку i своєчасну передачу матерiалiв на додаткову державну екологiчну експертизу.

     Стаття 40. Строк дiї висновкiв державної екологiчної експертизи

     Позитивний висновок державної екологiчної експертизи є дiйсним протягом трьох рокiв вiд дня його видачi.

     Якщо за цей час не розпочато реалiзацiю рiшення щодо об'єкта державної екологiчної експертизи, то вiн пiдлягає новiй державнiй екологiчнiй експертизi.

     Стаття 41. Оголошення Заяви про проведення громадської екологiчної експертизи

     З метою iнформування населення та погодження дiй з iншими об'єднаннями громадян суб'єкти громадської екологiчної експертизи оголошують через засоби масової iнформацiї Заяву про проведення громадської екологiчної експертизи, в якiй зазначаються вiдомостi про склад громадського еколого-експертного формування, перелiк спецiалiстiв, залучених до участi в експертизi, об'єкт екологiчної експертизи, строки її проведення.

     Заява про проведення громадської екологiчної експертизи подається до вiдповiдних мiсцевих Рад, органiв державної виконавчої влади та державної екологiчної експертизи.

     Стаття 42. Висновки громадської екологiчної експертизи

     Висновки громадської екологiчної експертизи можуть бути висвiтленi у засобах масової iнформацiї i надiсланi вiдповiдним Радам, органам виконавчої влади на мiсцях, органам державної екологiчної експертизи, iншим заiнтересованим органам i особам та замовникам об'єктiв екологiчної експертизи, стосовно яких вона проводилася.

     Висновки громадської екологiчної експертизи можуть враховуватися при проведеннi державної екологiчної експертизи, а також органами, що приймають рiшення про реалiзацiю об'єкта експертизи.

     Стаття 43. Змiст висновкiв екологiчної експертизи

     Висновки екологiчної експертизи складаються з вступної (протокольної), констатуючої (описової) та заключної (оцiночно-узагальнюючої) частин.

     У вступнiй частинi мiстяться данi про орган, що проводив екологiчну експертизу, склад експертiв, час проведення, найменування об'єкта екологiчної експертизи, його кiлькiснi та якiснi показники, вiдомостi про виконавцiв i замовникiв екологiчної експертизи та про орган, який приймає рiшення щодо реалiзацiї об'єкта екологiчної експертизи.

     У констатуючiй частинi подається коротка характеристика видiв запланованої чи здiйснюваної дiяльностi, її впливу на стан навколишнього природного середовища, ступеня екологiчного ризику вiдповiдних заходiв, спрямованих на нейтралiзацiю i запобiгання цьому впливовi, забезпечення вимог екологiчної безпеки, охорону навколишнього природного середовища, рацiональне використання i вiдтворення природних ресурсiв.

(частина третя статтi 43 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.04.2000р. N 1642-III)

     У заключнiй частинi мiстяться узагальнена оцiнка об'єкта екологiчної експертизи, зауваження i пропозицiї щодо вдосконалення обгрунтування його екологiчного впливу, висновки щодо схвалення, повернення на доопрацювання чи вiдхилення його вiд подальшого еколого-експертного розгляду з посиланням на вiдповiднi нормативнi документи та щодо можливостi прийняття рiшення про подальшу реалiзацiю об'єкта екологiчної експертизи.

     Стаття 44. Оскарження висновкiв державної екологiчної експертизи

     Юридичнi особи, заiнтересованi в спростуваннi висновкiв державної екологiчної експертизи або їх окремих положень, подають обгрунтовану заяву до вiдповiдних Рад, органiв державної виконавчої влади, державної екологiчної експертизи та iнших органiв, якi приймали рiшення про проведення такої експертизи. В разi вiдмови у розглядi заяви вони мають право звернутися до суду.

     Вiдповiднi Ради, органи державної екологiчної експертизи, iншi органи, якi приймали рiшення про проведення державної екологiчної експертизи, зобов'язанi в мiсячний строк розглянути подану заяву i за наявностi пiдстав призначити проведення додаткової державної екологiчної експертизи iз залученням незалежних експертiв. Оскарження висновкiв державної екологiчної експертизи не припиняє їх дiї.

     Висновки додаткової державної екологiчної експертизи є остаточними для прийняття вiдповiдним органом рiшення щодо подальшої реалiзацiї об'єкта екологiчної експертизи.

     Стаття 45. Визнання висновкiв державної екологiчної експертизи недiйсними

     Висновки державної екологiчної експертизи можуть бути визнанi недiйсними в судовому порядку в разi:

     1) порушення вимог законодавства про проведення державної екологiчної експертизи;

     2) недотримання державних санiтарних норм, правил, гiгiєнiчних нормативiв, будiвельних норм i правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсiв та забезпечення екологiчної безпеки;

     3) неврахування важливих достовiрних вiдомостей про стан екологiчної ситуацiї, що склалася в районi (мiсцi) реалiзацiї об'єкта екологiчної експертизи, який може негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, природних ресурсiв, здоров'я людей;

     4) порушення прав учасникiв еколого-експертного процесу, якщо це призвело до неправдивого висновку екологiчної експертизи.

     Стаття 46. Оскарження рiшень, прийнятих на пiдставi висновкiв державної екологiчної експертизи

     Рiшення, прийнятi вiдповiдними органами на пiдставi висновкiв державної екологiчної експертизи, можуть бути оскарженi заiнтересованими юридичними та фiзичними особами до вiдповiдних вищих органiв протягом мiсяця вiд дня їх прийняття, а в разi незгоди з рiшеннями цих органiв - в судовому порядку вiдповiдно до законодавства України.

(стаття 46 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 28.11.2002р. N 254-IV)

Р о з д i л VII
ФIНАНСУВАННЯ ЕКОЛОГIЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

     Стаття 47. Фiнансування державної екологiчної експертизи

     Фiнансування державної екологiчної експертизи здiйснюється її замовником.

     Державнi екологiчнi експертизи об'єктiв, що реалiзуються за рахунок державних капiталовкладень, фiнансуються за рахунок державного бюджету.

     Фiнансування державної екологiчної експертизи екологiчних ситуацiй та екологiчно небезпечних дiючих об'єктiв i комплексiв, що проводиться за рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв України, Уряду Автономної Республiки Крим, мiсцевих Рад чи їх виконавчих комiтетiв, здiйснюється вiдповiдно за рахунок коштiв державного бюджету, бюджету Автономної Республiки Крим, мiсцевих бюджетiв, а також вiдповiдних позабюджетних фондiв охорони навколишнього природного середовища.

     Кошти на проведення державної екологiчної експертизи об'єктiв, якi фiнансуються за рахунок її замовникiв чи державних капiталовкладень, видiляються в межах лiмiтiв проектно-кошторисної документацiї згiдно з нормативами, що встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 48. Фiнансування iнших екологiчних експертиз

     Замовники iнших екологiчних експертиз, особи, заiнтересованi в проведеннi додаткових експертиз, а також пiдприємства, установи та органiзацiї, що експлуатують екологiчно небезпечнi об'єкти, якi негативно впливають на стан навколишнього природного середовища i здоров'я людей, проводять екологiчнi експертизи за свiй рахунок згiдно з договорами.

     Стаття 49. Фiнансування громадської екологiчної експертизи

     Фiнансування громадської екологiчної експертизи здiйснюється за рахунок коштiв об'єднань громадян, громадських природоохоронних та iнших фондiв, а також цiльових добровiльних грошових внескiв громадян, пiдприємств, установ i органiзацiй.

Р о з д i л VIII
ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЕКОЛОГIЧНУ ЕКСПЕРТИЗУ

     Стаття 50. Правопорушення в галузi екологiчної експертизи

     Правопорушеннями в галузi екологiчної експертизи є:

     1) порушення встановленого законодавством порядку проведення екологiчної експертизи;

     2) надання свiдомо неправдивих вiдомостей про екологiчнi наслiдки дiяльностi об'єкта екологiчної експертизи;

     3) надання дозволiв на спецiальне природокористування; фiнансування та реалiзацiя проектiв i програм чи дiяльностi, якi можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища без позитивного висновку екологiчної експертизи;

(пункт 3 частини першої статтi 50 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.04.2000р. N 1642-III)

     4) здiйснення екологiчної експертизи неправоздатними пiдприємствами, установами, органiзацiями, об'єднаннями громадян та iншими формуваннями;

     5) недотримання пiд час реалiзацiї об'єкта експертизи вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсiв та забезпечення екологiчної безпеки вiдповiдно до висновку державної екологiчної експертизи;

     6) незаконне втручання будь-кого у проведення екологiчної експертизи;

     7) ухилення вiд надання на законну вимогу державних еколого-експертних органiв i формувань необхiдних вiдомостей i матерiалiв;

     8) пiдготовка свiдомо неправдивого висновку державної екологiчної експертизи.

     Особи, виннi в порушеннi законодавства в галузi екологiчної експертизи, притягаються вiдповiдно до дисциплiнарної, адмiнiстративної, цивiльної чи кримiнальної вiдповiдальностi.

     Законодавством України може бути встановлено вiдповiдальнiсть i за iншi правопорушення в галузi екологiчної експертизи.

Р о з д i л IX
МIЖНАРОДНЕ СПIВРОБIТНИЦТВО В ГАЛУЗI ЕКОЛОГIЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

     Стаття 51. Мiжнародне спiвробiтництво в галузi екологiчної експертизи

     Мiжнародне спiвробiтництво в галузi екологiчної експертизи здiйснюється вiдповiдно до мiжнародних договорiв.

     Якщо мiжнародним договором, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, встановлено iншi правила, нiж тi, що передбаченi законодавством України про охорону навколишнього природного середовища, то застосовуються правила мiжнародного договору України.

(частина друга статтi 51 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.04.2000р. N 1642-III)

     Мiжнароднi екологiчнi експертизи регламентуються мiжнародними договорами.

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ,
9 лютого 1995 року
N 45/95-ВР

Copyright © 2022 НТФ «Интес»
Все права сохранены.