ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про охорону земель

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 4 червня 2009 року N 1443-VI,
вiд 16 червня 2011 року N 3530-VI,
вiд 23 лютого 2012 року N 4444-VI,
вiд 16 жовтня 2012 року N 5462-VI,
вiд 12 лютого 2015 року N 191-VIII,
вiд 2 червня 2015 року N 497-VIII,
вiд 23 травня 2017 року N 2059-VIII,
вiд 20 вересня 2019 року N 124-IX

     Цей Закон визначає правовi, економiчнi та соцiальнi основи охорони земель з метою забезпечення їх рацiонального використання, вiдтворення та пiдвищення родючостi грунтiв, iнших корисних властивостей землi, збереження екологiчних функцiй грунтового покриву та охорони довкiлля.

Роздiл I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Охорона земель та iншi основнi поняття i термiни

     Охорона земель - система правових, органiзацiйних, економiчних, технологiчних та iнших заходiв, спрямованих на рацiональне використання земель, запобiгання необгрунтованому вилученню земель сiльськогосподарського призначення для несiльськогосподарських потреб, захист вiд шкiдливого антропогенного впливу, вiдтворення i пiдвищення родючостi грунтiв, пiдвищення продуктивностi земель лiсового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреацiйного та iсторико-культурного призначення.

     Застосованi в цьому Законi iншi поняття i термiни вживаються в такому значеннi:

     агроландшафт - ландшафт, основу якого становлять сiльськогосподарськi угiддя та лiсовi насадження, зокрема лiсосмуги та iншi захиснi насадження;

     агрохiмiчне обстеження грунтiв - обов'язкове суцiльне обстеження сiльськогосподарських угiдь з метою державного контролю за змiною показникiв родючостi i забруднення грунтiв;

     гранично допустима концентрацiя забруднюючих речовин - максимально допустима кiлькiсть забруднюючих речовин у грунтах, яка не зумовлює негативних екологiчних наслiдкiв для їх родючостi, загального стану довкiлля, якостi сiльськогосподарської продукцiї та здоров'я людини;

     гумус - органiчна складова частина грунту, яка утворюється в процесi бiохiмiчного розкладу рослинних i тваринних решток та формує його родючiсть;

     грунт - природно-iсторичне органо-мiнеральне тiло, що утворилося на поверхнi земної кори i є осередком найбiльшої концентрацiї поживних речовин, основою життя та розвитку людства завдяки найцiннiшiй своїй властивостi - родючостi;

     грунтова маса - знятий родючий шар грунту;

     грунтове обстеження - визначення генетичної будови та властивостей грунтiв, структури грунтового покриву;

     ґрунтовтома - порушення бiоенергетичного режиму ґрунтiв та рiзке зниження урожайностi сiльськогосподарських культур внаслiдок їх беззмiнного вирощування або частого повернення на попереднє поле сiвозмiни, що призводить до погiршення якiсного стану ґрунтiв, накопичення у ґрунтах специфiчних хвороботворних мiкроорганiзмiв та насiння бур'янiв;

(частину другу статтi 1 доповнено новим абзацом дев'ятим згiдно iз Законом України вiд 04.06.2009р. N 1443-VI, у зв'язку з цим абзаци дев'ятий - вiсiмнадцятий вважати вiдповiдно абзацами десятим - дев'ятнадцятим)

     деградацiя грунтiв - погiршення корисних властивостей та родючостi грунту внаслiдок впливу природних чи антропогенних факторiв;

     деградацiя земель - природне або антропогенне спрощення ландшафту, погiршення стану, складу, корисних властивостей i функцiй земель та iнших органiчно пов'язаних iз землею природних компонентiв;

     забруднення грунтiв - накопичення в грунтах речовин, якi негативно впливають на їх родючiсть та iншi кориснi властивостi;

     земельнi ресурси - сукупний природний ресурс поверхнi сушi як просторового базису розселення i господарської дiяльностi, основний засiб виробництва в сiльському та лiсовому господарствi;

     земля - поверхня сушi з грунтами, корисними копалинами та iншими природними елементами, що органiчно поєднанi та функцiонують разом з нею;

     консервацiя земель - припинення господарського використання на визначений термiн та залуження або залiсення деградованих i малопродуктивних земель, господарське використання яких є екологiчно та економiчно неефективним, а також техногенно забруднених земельних дiлянок, на яких неможливо одержувати екологiчно чисту продукцiю, а перебування людей на цих земельних дiлянках є небезпечним для їх здоров'я;

     охорона грунтiв - система правових, органiзацiйних, технологiчних та iнших заходiв, спрямованих на збереження i вiдтворення родючостi та цiлiсностi грунтiв, їх захист вiд деградацiї, ведення сiльськогосподарського виробництва з дотриманням грунтозахисних технологiй та забезпеченням екологiчної безпеки довкiлля;

     порушенi землi - землi, що втратили свою господарську та екологiчну цiннiсть через порушення грунтового покриву внаслiдок виробничої дiяльностi людини або дiї природних явищ;

     природно-сiльськогосподарське, еколого-економiчне, протиерозiйне та iншi види районування (зонування) земель - це подiл територiї з урахуванням природних та агробiологiчних вимог щодо вирощування сiльськогосподарських культур, а також територiй, якi мають вiдповiдну схожiсть за визначеними ознаками;

     родючiсть грунту - здатнiсть грунту задовольняти потреби рослин в елементах живлення, водi, повiтрi i теплi в достатнiх кiлькостях для їх нормального розвитку, якi в сукупностi є основним показником якостi грунту.

     Стаття 2. Земля як об'єкт охорони

     Об'єктом особливої охорони держави є всi землi в межах територiї України.

     Стаття 3. Принципи державної полiтики у сферi охорони земель

     Основними принципами державної полiтики у сферi охорони земель є:

     забезпечення охорони земель як основного нацiонального багатства Українського народу;

     прiоритет вимог екологiчної безпеки у використаннi землi як просторового базису, природного ресурсу i основного засобу виробництва;

     вiдшкодування збиткiв, заподiяних порушенням законодавства України про охорону земель;

     нормування i планомiрне обмеження впливу господарської дiяльностi на земельнi ресурси;

     поєднання заходiв економiчного стимулювання та юридичної вiдповiдальностi в галузi охорони земель;

     публiчнiсть у вирiшеннi питань охорони земель, використаннi коштiв Державного бюджету України та мiсцевих бюджетiв на охорону земель.

     Стаття 4. Правове регулювання у сферi охорони земель

     Правове регулювання у сферi охорони земель здiйснюється вiдповiдно до Конституцiї України, Земельного кодексу України, цього Закону, iнших нормативно-правових актiв, якi приймаються вiдповiдно до них.

Роздiл II
ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНIВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ I ОРГАНIВ МIСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В ГАЛУЗI ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬ

     Стаття 5. Органи, якi здiйснюють регулювання в галузi охорони земель

     Регулювання в галузi охорони земель здiйснюють Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республiки Крим, Кабiнет Мiнiстрiв України, Рада мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, органи мiсцевого самоврядування, мiсцевi державнi адмiнiстрацiї, а також спецiально уповноваженi центральнi органи виконавчої влади в межах повноважень, установлених законом.

     Спецiально уповноваженими центральними органами виконавчої влади в галузi охорони земель є:

     центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi земельних вiдносин;

     центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi земельних вiдносин;

     центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi нагляду (контролю) в агропромисловому комплексi;

     центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони навколишнього природного середовища;

     центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi охорони навколишнього природного середовища;

     центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику iз забезпечення нагляду (контролю) у сферi охорони навколишнього природного середовища.

(частина друга статтi 5 у редакцiї Закону України вiд 16.10.2012р. N 5462-VI)

     Стаття 6. Повноваження Верховної Ради України в галузi охорони земель

     До повноважень Верховної Ради України в галузi охорони земель належать:

     визначення засад державної полiтики в галузi використання та охорони земель;

     затвердження загальнодержавних програм щодо використання та охорони земель;

     вирiшення iнших питань у галузi охорони земель вiдповiдно до Конституцiї України.

     Стаття 7. Повноваження Верховної Ради Автономної Республiки Крим у галузi охорони земель

     До повноважень Верховної Ради Автономної Республiки Крим на територiї республiки в галузi охорони земель належать:

     забезпечення реалiзацiї державної полiтики в галузi використання та охорони земель;

     участь у реалiзацiї загальнодержавних програм щодо використання та охорони земель;

     затвердження та участь у реалiзацiї регiональних (республiканських) програм використання та охорони земель, пiдвищення родючостi грунтiв;

     координацiя дiяльностi районних i мiських (мiст республiканського значення) рад у галузi охорони земель;

     координацiя здiйснення контролю за використанням та охороною земель;

     вирiшення iнших питань у галузi охорони земель вiдповiдно до закону.

     Стаття 8. Повноваження обласних рад у галузi охорони земель

     До повноважень обласних рад у галузi охорони земель належать:

     забезпечення реалiзацiї державної полiтики щодо використання та охорони земель;

     участь у реалiзацiї загальнодержавних програм щодо використання та охорони земель на вiдповiднiй територiї;

     затвердження та участь у реалiзацiї регiональних програм щодо використання та охорони земель, пiдвищення родючостi грунтiв;

     вирiшення iнших питань у галузi охорони земель вiдповiдно до закону.

     Стаття 9. Повноваження Київської i Севастопольської мiських рад у галузi охорони земель

     До повноважень Київської i Севастопольської мiських рад у галузi охорони земель на їх територiї належать:

     затвердження та участь у реалiзацiї цiльових програм, схем та документацiї iз землеустрою щодо охорони земель;

     участь у реалiзацiї загальнодержавних програм щодо використання та охорони земель на їх територiї;

     органiзацiя i здiйснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власностi;

     установлення обмежень (обтяжень) у використаннi, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення використання земельної дiлянки громадянами та юридичними особами в разi порушення ними вимог законодавства в галузi охорони земель;

     здiйснення контролю за використанням коштiв, що надходять у порядку вiдшкодування втрат сiльськогосподарського i лiсогосподарського виробництва, пов'язаних з вилученням (викупом) земельних дiлянок;

     економiчне стимулювання рацiонального використання та охорони земель вiдповiдно до закону;

     вирiшення iнших питань у галузi охорони земель вiдповiдно до закону.

     Стаття 10. Повноваження районних рад у галузi охорони земель

     До повноважень районних рад у галузi охорони земель на територiї району належать:

     забезпечення реалiзацiї державної полiтики щодо використання та охорони земель;

     участь у реалiзацiї регiональних програм щодо використання та охорони земель, пiдвищення родючостi грунтiв;

     координацiя дiяльностi центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi земельних вiдносин, на територiальному рiвнi;

(абзац четвертий статтi 10 у редакцiї Закону України вiд 16.10.2012р. N 5462-VI)

     органiзацiя землеустрою та затвердження документацiї iз землеустрою щодо охорони земель вiдповiдно до закону;

     вирiшення iнших питань у галузi охорони земель вiдповiдно до закону.

     Стаття 11. Повноваження районних у мiстах рад у галузi охорони земель

     Повноваження районних у мiстах рад у галузi охорони земель визначають мiськi ради.

     Стаття 12. Повноваження сiльських, селищних, мiських рад у галузi охорони земель

     До повноважень сiльських, селищних, мiських рад у галузi охорони земель на територiї сiл, селищ, мiст належать:

     розробка, затвердження i реалiзацiя цiльових програм та документацiї iз землеустрою щодо охорони земель вiдповiдно до закону;

     установлення обмежень (обтяжень) у використаннi, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення використання земельної дiлянки громадянами та юридичними особами в разi порушення ними вимог законодавства в галузi охорони земель;

     здiйснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власностi;

     економiчне стимулювання рацiонального використання та охорони земель вiдповiдно до закону;

     вирiшення iнших питань у галузi охорони земель вiдповiдно до закону.

     Стаття 13. Повноваження Кабiнету Мiнiстрiв України в галузi охорони земель

     До повноважень Кабiнету Мiнiстрiв України в галузi охорони земель належать:

     реалiзацiя державної полiтики в галузi використання та охорони земель;

     розроблення i забезпечення виконання загальнодержавних програм використання та охорони земель;

     розробка i затвердження в межах своїх повноважень нормативно-правових актiв у галузi охорони земель;

     установлення порядку проведення монiторингу земель;

     координацiя дiяльностi органiв виконавчої влади в галузi охорони земель;

     вирiшення iнших питань у галузi охорони земель вiдповiдно до закону.

     Стаття 14. Повноваження Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим у галузi охорони земель

     До повноважень Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим на територiї республiки в галузi охорони земель належать:

     забезпечення реалiзацiї державної полiтики в галузi використання та охорони земель;

     участь у розробленнi та забезпеченнi виконання загальнодержавних та республiканських програм у галузi охорони земель;

     здiйснення контролю за використанням коштiв, що надходять у порядку вiдшкодування втрат сiльськогосподарського i лiсогосподарського виробництва, пов'язаних з вилученням (викупом) земельних дiлянок;

     координацiя здiйснення землеустрою i державного контролю за використанням та охороною земель;

     вирiшення iнших питань у галузi охорони земель вiдповiдно до закону.

     Рада мiнiстрiв Автономної Республiки Крим здiйснює покладенi на неї повноваження самостiйно i через органи виконавчої влади Автономної Республiки Крим.

(статтю 14 доповнено частиною другою згiдно iз Законом України вiд 16.06.2011р. N 3530-VI)

     Стаття 15. Повноваження мiсцевих державних адмiнiстрацiй у галузi охорони земель

     До повноважень мiсцевих державних адмiнiстрацiй у галузi охорони земель належать:

     забезпечення реалiзацiї державної полiтики щодо використання та охорони земель;

     участь у розробленнi та забезпеченнi виконання загальнодержавних i регiональних (республiканських) програм у галузi використання та охорони земель;

     здiйснення контролю за використанням коштiв, що надходять у порядку вiдшкодування втрат сiльськогосподарського i лiсогосподарського виробництва, пов'язаних з вилученням (викупом) земельних дiлянок;

     координацiя здiйснення державного контролю за використанням та охороною земель;

     економiчне стимулювання рацiонального використання та охорони земель вiдповiдно до закону;

     установлення обмежень (обтяжень) у використаннi, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення використання земельної дiлянки громадянами та юридичними особами в разi порушення ними вимог законодавства в галузi охорони земель;

     вирiшення iнших питань у галузi охорони земель вiдповiдно до закону.

     Стаття 16. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi земельних вiдносин, у галузi охорони земель

     До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi земельних вiдносин, у галузi охорони земель, належать:

     участь у реалiзацiї загальнодержавних i регiональних програм охорони земель;

     здiйснення монiторингу та охорони земель;

     забезпечення проведення монiторингу ґрунтiв та агрохiмiчної паспортизацiї земель сiльськогосподарського призначення;

     забезпечення здiйснення природно-сiльськогосподарського, еколого-економiчного, протиерозiйного та iнших видiв районування (зонування) земель;

     впровадження рекомендацiй та заходiв щодо забезпечення родючостi ґрунтiв i застосування агрохiмiкатiв;

     забезпечення пiдготовки та здiйснення органiзацiйних, економiчних, екологiчних та iнших заходiв, спрямованих на рацiональне використання та охорону земель, їх захист вiд шкiдливого антропогенного впливу, дотримання режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреацiйного та iсторико-культурного призначення, iнших територiй та об'єктiв екомережi;

     здiйснення заходiв щодо вдосконалення порядку ведення облiку i пiдготовки звiтностi з регулювання земельних вiдносин, використання та охорони земель, формування екомережi;

     вирiшення iнших питань у галузi охорони земель вiдповiдно до закону.

(стаття 16 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.02.2012р. N 4444-VI, у редакцiї Закону України вiд 16.10.2012р. N 5462-VI)

     Стаття 17. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони навколишнього природного середовища, та центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi охорони навколишнього природного середовища, у галузi охорони земель

     До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi охорони навколишнього природного середовища, у галузi охорони земель, належать:

     участь у розробленнi загальнодержавних i регiональних програм використання та охорони земель;

     участь у пiдготовцi нормативно-правових актiв у галузi охорони земель;

     вирiшення iнших питань у галузi охорони земель вiдповiдно до закону.

     До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi охорони навколишнього природного середовища, у галузi охорони земель, належать:

     участь у реалiзацiї загальнодержавних i регiональних програм використання та охорони земель;

     погодження проектiв землеустрою щодо вiдведення земельних дiлянок;

     визначення перелiку земель, на яких застосовується обмеження щодо вирощування генетично модифiкованих сортiв рослин;

     участь у здiйсненнi природно-сiльськогосподарського, еколого-економiчного, протиерозiйного та iнших видiв районування (зонування) земель;

     участь у розробленнi та здiйсненнi заходiв щодо економiчного стимулювання використання та охорони земель;

     здiйснення мiжнародного спiвробiтництва з питань охорони земель;

     вирiшення iнших питань у галузi охорони земель вiдповiдно до закону.

(стаття 17 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.02.2012р. N 4444-VI, у редакцiї Закону України вiд 16.10.2012р. N 5462-VI)

     Стаття 171. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику iз здiйснення державного нагляду (контролю) у сферi охорони навколишнього природного середовища

     До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику iз здiйснення державного нагляду (контролю) у сферi охорони навколишнього природного середовища, у галузi охорони земель, належать:

     здiйснення державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про використання та охорону земель щодо:

     консервацiї деградованих i малопродуктивних земель;

     збереження водно-болотних угiдь;

     виконання екологiчних вимог при наданнi у власнiсть i користування, у тому числi в оренду, земельних дiлянок;

     здiйснення заходiв щодо запобiгання забрудненню земель хiмiчними i радiоактивними речовинами, вiдходами, стiчними водами;

     додержання режиму використання земель природно-заповiдного та iншого природоохоронного призначення, а також територiй, що пiдлягають особливiй охоронi;

     додержання екологiчних нормативiв з питань використання та охорони земель;

     установлення та використання водоохоронних зон i прибережних захисних смуг, а також щодо додержання режиму використання їх територiй;

     ведення будiвельних, днопоглиблювальних робiт, видобування пiску i гравiю, прокладення кабелiв, трубопроводiв та iнших комунiкацiй на землях водного фонду;

     звернення до адмiнiстративного суду щодо застосування заходiв реагування у виглядi обмеження чи зупинення (тимчасово) або припинення дiяльностi пiдприємств i об'єктiв незалежно вiд їх пiдпорядкування та форм власностi вiдповiдно до закону, якщо їх експлуатацiя здiйснюється з порушенням законодавства про охорону земель;

     подання позовiв про вiдшкодування шкоди i втрат, заподiяних внаслiдок порушення законодавства України про охорону земель;

     вирiшення iнших питань у галузi охорони земель вiдповiдно до закону.

(Закон доповнено статтею 171 згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5462-VI)

     Стаття 18. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi земельних вiдносин, у галузi охорони земель

     До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi земельних вiдносин, у галузi охорони земель, належать:

     розроблення загальнодержавних i регiональних програм вiдтворення родючостi ґрунтiв;

     забезпечення формування державної полiтики з використання та охорони земель;

     органiзацiя розроблення в установленому законом порядку норм i правил з охорони та пiдвищення родючостi ґрунтiв;

(абзац четвертий статтi 18 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 20.09.2019р. N 124-IX)

     розроблення рекомендацiй та заходiв щодо забезпечення родючостi ґрунтiв i застосування агрохiмiкатiв;

     розроблення механiзмiв економiчного стимулювання впровадження заходiв щодо використання та охорони земель i пiдвищення родючостi ґрунтiв;

     затвердження порядку здiйснення державного нагляду i контролю за дотриманням законодавства про пестициди та агрохiмiкати в галузi рослинництва;

     затвердження порядку одержання документiв, матерiалiв та iншої iнформацiї, необхiдної для здiйснення державного контролю над використанням i охороною земель;

     затвердження методичних рекомендацiй для сiльськогосподарських пiдприємств будь-якої форми власностi з питань використання та охорони земель сiльськогосподарського призначення, впровадження новiтнiх ресурсо-енергоощадних технологiй та сучасних технiчних засобiв i обладнання;

     вирiшення iнших питань у галузi охорони родючостi ґрунтiв вiдповiдно до закону.

(стаття 18 у редакцiї Закону України вiд 16.10.2012р. N 5462-VI)

     Стаття 181. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi нагляду (контролю) в агропромисловому комплексi, у галузi охорони земель

     До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi нагляду (контролю) в агропромисловому комплексi, у галузi охорони земель, належать:

     1) здiйснення державного контролю щодо використання та охорони земель за:

     веденням державного облiку i реєстрацiї земель, достовiрнiстю iнформацiї про наявнiсть та використання земель;

     виконанням умов зняття, збереження i використання родючого шару ґрунту пiд час проведення гiрничодобувних, геологорозвiдувальних, будiвельних та iнших робiт, пов'язаних iз порушенням ґрунтового покриву, своєчасного проведення рекультивацiї порушених земель в обсягах, передбачених робочим проектом землеустрою;

(абзац третiй пункту 1 статтi 181 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.06.2015р. N 497-VIII)

     дотриманням правил, установленого режиму експлуатацiї протиерозiйних, гiдротехнiчних споруд, збереженням захисних насаджень i межових знакiв;

     розмiщенням, проектуванням, будiвництвом та введенням у дiю об'єктiв, якi негативно впливають або можуть негативно вплинути на стан земель;

     здiйсненням заходiв, передбачених робочими проектами землеустрою, стосовно захисту земель вiд водної i вiтрової ерозiї, селiв, пiдтоплення, заболочення, засолення, солонцювання, висушування, ущiльнення та iнших процесiв, що призводять до погiршення стану земель, а також щодо недопущення власниками та користувачами земельних дiлянок псування земель шляхом їх забруднення хiмiчними та радiоактивними речовинами i стiчними водами, засмiчення промисловими, побутовими та iншими вiдходами, заростання чагарниками, дрiбнолiссям та бур'янами;

(абзац шостий пункту 1 статтi 181 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.06.2015р. N 497-VIII)

     2) вирiшення iнших питань у галузi охорони родючостi ґрунтiв вiдповiдно до закону.

(Закон доповнено статтею 181 згiдно iз Законом України вiд 23.02.2012р. N 4444-VI, стаття 181 у редакцiї Закону України вiд 16.10.2012р. N 5462-VI)

Роздiл III
КОНТРОЛЬ У ГАЛУЗI ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬ

     Стаття 19. Державний контроль за використанням та охороною земель

     Державний контроль за використанням та охороною земель здiйснюється центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi нагляду (контролю) в агропромисловому комплексi, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику iз здiйснення державного нагляду (контролю) у сферi охорони навколишнього природного середовища.

(частина перша статтi 19 у редакцiї Закону України вiд 16.10.2012р. N 5462-VI)

     Державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону земель здiйснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалiзацiю державної полiтики iз здiйснення державного нагляду (контролю) у сферi охорони навколишнього природного середовища, рацiонального використання, вiдтворення i охорони природних ресурсiв.

     Порядок здiйснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

     Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi земельних вiдносин, проводить монiторинг родючостi ґрунтiв та агрохiмiчну паспортизацiю земель сiльськогосподарського призначення.

(частина четверта статтi 19 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5462-VI)
(стаття 19 у редакцiї Закону України вiд 23.02.2012р. N 4444-VI)

     Стаття 20. Самоврядний контроль за використанням та охороною земель

     Самоврядний контроль за використанням та охороною земель здiйснюють сiльськi, селищнi, мiськi, районнi та обласнi ради.

     Стаття 21. Громадський контроль за використанням та охороною земель

     Громадський контроль за використанням та охороною земель здiйснюють громадськi iнспектори, якi призначаються вiдповiдними органами мiсцевого самоврядування, центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi здiйснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексi, центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику iз здiйснення державного нагляду (контролю) у сферi охорони навколишнього природного середовища, i дiють на пiдставi положення, затвердженого центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної полiтики у сферах земельних вiдносин, охорони навколишнього природного середовища.

(стаття 21 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5462-VI)

Роздiл IV
СИСТЕМА ЗАХОДIВ У ГАЛУЗI ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬ

     Стаття 22. Система заходiв у галузi охорони земель

     Система заходiв у галузi охорони земель включає:

     державну комплексну систему спостережень;

     розробку загальнодержавних i регiональних (республiканських) програм використання та охорони земель, документацiї iз землеустрою в галузi охорони земель;

     створення екологiчної мережi;

     здiйснення природно-сiльськогосподарського, еколого-економiчного, протиерозiйного та iнших видiв районування (зонування) земель;

     економiчне стимулювання впровадження заходiв щодо охорони та використання земель i пiдвищення родючостi грунтiв;

     нормування.

(абзац сьомий статтi 22 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 20.09.2019р. N 124-IX)

     Стаття 23. Державна комплексна система спостережень

     Державна комплексна система спостережень включає топографо-геодезичнi, картографiчнi, грунтовi, агрохiмiчнi, радiологiчнi та iншi обстеження i розвiдування стану земель i грунтiв, їх монiторинг.

     На базi даних державної комплексної системи спостережень формуються нацiональний, регiональний та мiсцевий банки даних про стан земель i грунтiв.

     Стаття 24. Загальнодержавна та регiональнi програми використання та охорони земель

     Загальнодержавна програма використання та охорони земель розробляється вiдповiдно до програм економiчного, науково-технiчного i соцiального розвитку України та охорони довкiлля.

     Загальнодержавна програма використання та охорони земель визначає склад та обсяги першочергових i перспективних заходiв з охорони земель, а також обсяги i джерела ресурсного забезпечення виконання робiт з їх реалiзацiї.

     Регiональнi програми використання та охорони земель розробляються вiдповiдно до загальнодержавної програми з урахуванням мiсцевих особливостей.

     Виконання загальнодержавної i регiональних програм використання та охорони земель забезпечується органами виконавчої влади та органами мiсцевого самоврядування вiдповiдно до повноважень, визначених законом.

     Стаття 25. Документацiя iз землеустрою в галузi охорони земель

     Документацiєю iз землеустрою в галузi охорони земель є схеми землеустрою i технiко-економiчнi обґрунтування використання та охорони земель адмiнiстративно-територiальних одиниць та робочi проекти землеустрою.

     Склад документацiї iз землеустрою в галузi охорони земель та порядок її погодження i затвердження встановлюються Земельним кодексом України та Законом України "Про землеустрiй".

     Власники землi та землекористувачi забезпечують виконання заходiв з охорони земель та обмежень у використаннi земель, передбачених документацiєю iз землеустрою в галузi охорони земель.

(стаття 25 у редакцiї Закону України вiд 02.06.2015р. N 497-VIII)

     Стаття 26. Природно-сiльськогосподарське, еколого-економiчне, протиерозiйне та iншi види районування (зонування) земель

     Природно-сiльськогосподарське, еколого-економiчне, протиерозiйне та iншi види районування (зонування) земель включають:

     подiл земель за цiльовим призначенням з урахуванням природних умов, агробiологiчних вимог сiльськогосподарських культур, розвитку господарської дiяльностi та прiоритету вимог екологiчної безпеки;

     установлення вимог щодо рацiонального використання земель вiдповiдно до району (зони);

     визначення територiй, що потребують особливого захисту вiд антропогенного впливу;

     установлення в межах окремих зон необхiдних видiв екологiчних обмежень у використаннi земель або грунтiв з урахуванням їх геоморфологiчних, природно-клiматичних, грунтових, протиерозiйних та iнших особливостей вiдповiдно до екологiчного району (зони).

     Порядок здiйснення природно-сiльськогосподарського, еколого-економiчного, протиерозiйного та iнших видiв районування (зонування) земель визначає Кабiнет Мiнiстрiв України.

     Стаття 27. Економiчне стимулювання впровадження заходiв щодо використання та охорони земель i пiдвищення родючостi грунтiв

     Держава здiйснює економiчне стимулювання заходiв щодо охорони та використання земель i пiдвищення родючостi грунтiв землевласниками та землекористувачами шляхом:

     надання податкових i кредитних пiльг фiзичним i юридичним особам, якi здiйснюють за власнi кошти заходи щодо захисту земель вiд ерозiї, пiдвищення родючостi грунтiв та iншi заходи, передбаченi загальнодержавними i регiональними програмами використання та охорони земель;

     звiльнення землевласникiв i землекористувачiв вiд плати за землю, за земельнi дiлянки, на яких виконуються роботи з мелiорацiї, рекультивацiї, консервацiї земель та iншi роботи щодо охорони земель на перiод тимчасової консервацiї, будiвництва та сiльськогосподарського освоєння земель вiдповiдно до затвердженої документацiї iз землеустрою;

     компенсування сiльськогосподарським товаровиробникам недоодержаної частки доходу внаслiдок консервацiї деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земель;

     застосування прискореної амортизацiї основних фондiв землеохоронного i природоохоронного призначення.

     Компенсацiя витрат, понесених землевласниками та землекористувачами на покращення екологiчного стану земель та пiдвищення родючостi грунтiв, провадиться за рахунок коштiв Державного бюджету України та мiсцевих бюджетiв вiдповiдно до загальнодержавних i регiональних програм охорони земель.

     Пiдставою для розгляду питання про економiчне стимулювання заходiв щодо використання та охорони земель i пiдвищення родючостi грунтiв є заява чи клопотання землевласникiв i землекористувачiв до органiв виконавчої влади чи органiв мiсцевого самоврядування, якi здiйснюють регулювання у сферi охорони земель, за мiсцезнаходженням земельної дiлянки.

     До заяви чи клопотання додається висновок центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi здiйснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексi, про покращення екологiчного стану земель i пiдвищення родючостi ґрунтiв згiдно з даними агрохiмiчного паспорта земельної дiлянки.

(частина четверта статтi 27 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5462-VI)

     Порядок економiчного стимулювання заходiв щодо використання та охорони земель i пiдвищення родючостi грунтiв встановлює Кабiнет Мiнiстрiв України.

Роздiл V
НОРМУВАННЯ В ГАЛУЗI ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬ

(назва роздiлу V iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 20.09.2019р. N 124-IX)

     Стаття 28. Нормування в галузi охорони земель

(назва статтi 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 20.09.2019р. N 124-IX)

     Нормування в галузi охорони земель полягають у забезпеченнi екологiчної та санiтарно-гiгiєнiчної безпеки громадян шляхом визначення вимог щодо якостi земель, родючостi ґрунтiв i допустимого антропогенного навантаження та господарського освоєння земель.

(стаття 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 20.09.2019р. N 124-IX)

     Стаття 29. Виключена

(згiдно iз Законом України вiд 20.09.2019р. N 124-IX)

     Стаття 30. Нормативи в галузi охорони земель та вiдтворення родючостi грунтiв

     У галузi охорони земель та вiдтворення родючостi грунтiв встановлюються такi нормативи:

     гранично допустимого забруднення грунтiв;

     якiсного стану грунтiв;

     оптимального спiввiдношення земельних угiдь;

     абзац п'ятий частини першої статтi 30 виключено

(частину першу статтi 30 доповнено новим абзацом п'ятим згiдно iз Законом України вiд 04.06.2009р. N 1443-VI, у зв'язку з цим абзац п'ятий вважати абзацом шостим, абзац п'ятий частини першої статтi 30 виключено згiдно iз Законом України вiд 12.02.2015р. N 191-VIII)

     показникiв деградацiї земель та грунтiв.

     Нормативи в галузi охорони земель та вiдтворення родючостi грунтiв встановлює Кабiнет Мiнiстрiв України.

     Стаття 31. Нормативи гранично допустимого забруднення грунтiв

     Нормативи гранично допустимого забруднення грунтiв визначаються з метою встановлення критерiїв придатностi земель для використання їх за цiльовим призначенням.

     До нормативiв гранично допустимого забруднення грунтiв належать:

     гранично допустимi концентрацiї у грунтах хiмiчних речовин, залишкових кiлькостей пестицидiв i агрохiмiкатiв, важких металiв тощо;

     максимально допустимi рiвнi забруднення грунтiв радiоактивними речовинами.

     Стаття 32. Нормативи якiсного стану грунтiв

     Нормативи якiсного стану грунтiв встановлюються з метою запобiгання їх виснаженню i використовуються для здiйснення контролю за якiсним станом грунтiв.

     Нормативи якiсного стану грунтiв визначають рiвень забруднення, оптимальний вмiст поживних речовин, фiзико-хiмiчнi властивостi тощо.

     Стаття 33. Нормативи оптимального спiввiдношення земельних угiдь

     Нормативи оптимального спiввiдношення земельних угiдь встановлюються для запобiгання надмiрному антропогенному впливу на них, у тому числi надмiрнiй розораностi сiльськогосподарських угiдь.

     До нормативiв оптимального спiввiдношення земельних угiдь належать:

     оптимальне спiввiдношення земель сiльськогосподарського, природно-заповiдного та iншого природоохоронного, оздоровчого, iсторико-культурного, рекреацiйного призначення, а також земель лiсового та водного фондiв;

     оптимальне спiввiдношення рiллi та багаторiчних насаджень, сiножатей, пасовищ, а також земель пiд полезахисними лiсосмугами в агроландшафтах.

     Стаття 331. Виключена

(Закон доповнено статтею 331 згiдно iз Законом України вiд 04.06.2009р. N 1443-VI, статтю 331 виключено згiдно iз Законом України вiд 12.02.2015р. N 191-VIII)

     Стаття 34. Нормативи показникiв деградацiї земель та грунтiв

     Нормативи показникiв деградацiї земель установлюються для кожної категорiї земель з метою запобiгання погiршенню їх стану i використовуються для здiйснення контролю за використанням та охороною земель.

     До нормативiв показникiв деградацiї земель належать показники гранично допустимого погiршення стану i властивостей земельних ресурсiв внаслiдок антропогенного впливу та негативних природних явищ, а також нормативи iнтенсивностi використання земель сiльськогосподарського призначення.

     Використання в сiльськогосподарському виробництвi сiльськогосподарської технiки, питомий тиск ходових частин на грунт якої перевищує нормативи, забороняється.

     Показники iнтенсивностi використання земель сiльськогосподарського призначення встановлюються з урахуванням даних агрохiмiчної паспортизацiї земель.

     При встановленнi показникiв iнтенсивностi використання земель сiльськогосподарського призначення визначаються сiльськогосподарськi культури, вирощування яких обмежується або забороняється, а також технологiї та окремi агротехнiчнi операцiї щодо їх вирощування.

     Показники iнтенсивностi використання земель сiльськогосподарського призначення використовуються в процесi складання проектно-технологiчної документацiї на вирощування сiльськогосподарських культур.

Роздiл VI
ОХОРОНА ЗЕМЕЛЬ ПРИ ЗДIЙСНЕННI ГОСПОДАРСЬКОЇ ДIЯЛЬНОСТI

     Стаття 35. Вимоги до власникiв i землекористувачiв, у тому числi орендарiв, земельних дiлянок при здiйсненнi господарської дiяльностi

     Власники i землекористувачi, в тому числi орендарi, земельних дiлянок при здiйсненнi господарської дiяльностi зобов'язанi:

     дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України;

     проводити на земельних дiлянках господарську дiяльнiсть способами, якi не завдають шкiдливого впливу на стан земель та родючiсть грунтiв;

     пiдвищувати родючiсть грунтiв та зберiгати iншi кориснi властивостi землi на основi застосування екологобезпечних технологiй обробiтку i технiки, здiйснення iнших заходiв, якi зменшують негативний вплив на грунти, запобiгають безповоротнiй втратi гумусу, поживних елементiв тощо;

     дотримуватися нормативiв при здiйсненнi протиерозiйних, агротехнiчних, агрохiмiчних, мелiоративних та iнших заходiв, пов'язаних з охороною земель, збереженням i пiдвищенням родючостi ґрунтiв;

(абзац п'ятий статтi 35 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 20.09.2019р. N 124-IX)

     надавати вiдповiдним органам виконавчої влади та органам мiсцевого самоврядування вiдомостi про застосування пестицидiв та агрохiмiкатiв;

     сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвiдувальних робiт за станом земель, динамiкою родючостi грунтiв;

     своєчасно iнформувати вiдповiднi органи виконавчої влади та органи мiсцевого самоврядування щодо стану, деградацiї та забруднення земельних дiлянок;

     забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що пiдлягають особливiй охоронi;

     забезпечувати використання земельних дiлянок за цiльовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну дiлянку;

     забезпечувати захист земель вiд ерозiї, виснаження, забруднення, засмiчення, засолення, осолонцювання, пiдкислення, перезволоження, пiдтоплення, заростання бур'янами, чагарниками i дрiбнолiссям;

     уживати заходiв щодо запобiгання негативному i екологонебезпечному впливу на земельнi дiлянки та лiквiдацiї наслiдкiв цього впливу.

     Стаття 36. Охорона земель при здiйсненнi господарської дiяльностi на землях сiльськогосподарського призначення

     Охорона земель сiльськогосподарського призначення забезпечується на основi реалiзацiї комплексу заходiв щодо збереження продуктивностi сiльськогосподарських угiдь, пiдвищення їх екологiчної стiйкостi та родючостi грунтiв, а також обмеження їх вилучення (викупу) для несiльськогосподарських потреб.

     Змiна цiльового призначення земель сiльськогосподарського призначення допускається лише за умови обгрунтування доцiльностi такої змiни в порядку, визначеному законом.

     У разi вилучення (викупу) земель сiльськогосподарського призначення для несiльськогосподарських потреб забезпечується прiоритет максимального збереження продуктивних земель.

     Черезсмужжя та конфiгурацiя земельних дiлянок, що створюють перешкоди в ефективному їх використаннi i здiйсненнi природоохоронних заходiв, а також порушують ландшафтну цiлiснiсть територiї, пiдлягають упорядкуванню вiдповiдно до затвердженої документацiї iз землеустрою.

(частина четверта статтi 36 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.06.2015р. N 497-VIII)

     Захист земель сiльськогосподарського призначення вiд ерозiї, селiв, пiдтоплення та iнших видiв деградацiї здiйснюється на основi реалiзацiї заходiв, передбачених державними i регiональними програмами, вiдповiдно до схем землеустрою i технiко-економiчного обґрунтування використання та охорони земель адмiнiстративно-територiальних одиниць, робочих проектiв землеустрою.

(частина п'ята статтi 36 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.06.2015р. N 497-VIII)

     Стаття 37. Основнi вимоги до охорони родючостi грунтiв

     Власники та землекористувачi, в тому числi орендарi, земельних дiлянок зобов'язанi здiйснювати заходи щодо охорони родючостi грунтiв, передбаченi цим Законом та iншими нормативно-правовими актами України.

     Використання земельних дiлянок способами, що призводять до погiршення їх якостi, забороняється.

     На землях сiльськогосподарського призначення може бути обмежена дiяльнiсть щодо:

     вирощування певних сiльськогосподарських культур, застосування окремих технологiй їх вирощування або проведення окремих агротехнiчних операцiй;

     розорювання сiножатей, пасовищ;

     використання деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земельних дiлянок;

     необгрунтовано iнтенсивного використання земель.

     З метою здiйснення контролю за динамiкою родючостi грунтiв систематично проводиться їх агрохiмiчне обстеження, видаються агрохiмiчнi паспорти, в яких фiксуються початковi та поточнi рiвнi забезпечення поживними речовинами грунтiв i рiвнi їх забруднення.

     Данi агрохiмiчної паспортизацiї земель використовуються в процесi регулювання земельних вiдносин при:

     передачi у власнiсть або наданнi в користування, в тому числi в оренду, земельної дiлянки;

     змiнi власника земельної дiлянки або землекористувача;

     проведеннi грошової оцiнки земель;

     визначеннi розмiрiв плати за землю;

     здiйсненнi контролю за станом родючостi грунтiв.

     Форму агрохiмiчного паспорта та порядок його ведення встановлює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної полiтики у сферi земельних вiдносин.

(частина шоста статтi 37 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5462-VI)

     Стаття 38. Охорона земель при здiйсненнi мелiорацiї

     Мелiорацiя земель здiйснюється згiдно з проектами, затвердженими в установленому законодавством порядку.

     Пiдприємства, установи та органiзацiї при проведеннi мелiорацiї земель зобов'язанi здiйснювати заходи, спрямованi на запобiгання пiдтопленню, заболоченню, засоленню, забрудненню грунтiв, вiтровiй i воднiй ерозiї мелiорованих земель, їх деградацiї, погiршенню стану водних об'єктiв.

     Порядок здiйснення будiвництва, експлуатацiї та забезпечення екологiчної безпеки при проведеннi мелiорацiї земель встановлюється Законом України "Про мелiорацiю земель".

     Стаття 39. Охорона родючостi грунтiв при використаннi осадiв стiчних вод

     Використання з метою удобрення ґрунтiв осадiв стiчних вод, що накопичуються на водоочисних спорудах, здiйснюється з дозволу обласних, Київської та Севастопольської мiських державних адмiнiстрацiй за погодженням iз центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi нагляду (контролю) в агропромисловому комплексi, та центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення.

(частина перша статтi 39 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5462-VI)

     Застосування осадiв стiчних вод не допускається на землях природно-заповiдного та iншого природоохоронного, оздоровчого i рекреацiйного призначення, землях водного фонду та iнших територiях, що пiдлягають особливiй охоронi, i на земельних дiлянках, якi використовуються для випасання худоби, вирощування овочiв та фруктiв, а також на земельних дiлянках, де вмiст будь-якої з токсичних речовин перевищує граничнодопустиму концентрацiю.

     Ввезення на митну територiю України осадiв стiчних вод забороняється.

     Стаття 40. Охорона земель при застосуваннi пестицидiв i агрохiмiкатiв

     Застосування пестицидiв i агрохiмiкатiв здiйснюється вiдповiдно до Закону України "Про пестициди i агрохiмiкати".

     Стаття 41. Охорона земель при веденнi лiсового господарства

     При веденнi лiсового господарства лiсокористувачi, незалежно вiд форми власностi i господарювання, забезпечують збереження та пiдвищення родючостi грунтiв, їх належний екологiчний стан вiдповiдно до вимог законодавства України.

     Заготiвля деревини на схилах повинна проводитися на основi екологобезпечних та грунтозахисних технологiй, якi зводять до мiнiмуму руйнування грунтового покриву земельних дiлянок.

     Стаття 42. Охорона земель при веденнi водного господарства

     При веденнi водного господарства охорона земель водного фонду здiйснюється шляхом обмеження антропогенного впливу на них i додержання особливого режиму їх використання вiдповiдно до закону.

     При розмiщеннi, проектуваннi, будiвництвi, реконструкцiї та експлуатацiї водогосподарських об'єктiв передбачаються заходи, спрямованi на запобiгання пiдтопленню, заболоченню, засоленню та забрудненню продуктивних земель, погiршенню якостi грунтiв.

     Забороняється скидання стiчних вод та вод, що забираються iз забруднених джерел, якщо внаслiдок цього може вiдбутися деградацiя i забруднення грунтiв небезпечними речовинами.

     Особливостi використання земель водного фонду та водоохоронних зон встановлюються законом.

     Стаття 43. Особливостi охорони земель водного фонду, наданих для рибогосподарських цiлей

     Охорона земель водного фонду, наданих для рибогосподарських цiлей, здiйснюється шляхом вжиття заходiв щодо запобiгання погiршенню водних живих ресурсiв, а також затопленню, пiдтопленню та заболоченню продуктивних земель, що прилягають до водних об'єктiв.

     Здiйснення заходiв (проведення мелiоративних робiт, внесення органiчних, мiнеральних добрив тощо), спрямованих на збереження та вiдтворення природної рибопродуктивностi земель, зайнятих ставками, озерами та iншими водними об'єктами, проводиться з обов'язковим дотриманням вимог природоохоронного законодавства України.

     Стаття 44. Охорона земель при спорудженнi та експлуатацiї лiнiйних iнженерних споруд

     При спорудженнi та експлуатацiї лiнiйних iнженерних споруд (дорiг, трубопроводiв, лiнiй електропередачi та зв'язку, а також iнших лiнiйних iнженерних споруд) спецiально уповноваженi органи виконавчої влади в галузi охорони земель здiйснюють постiйний контроль за станом грунтового покриву на цих та прилеглих до них земельних дiлянках.

     Пiдприємства, установи та органiзацiї трубопровiдного транспорту несуть вiдповiдальнiсть за забруднення земель небезпечними речовинами, що транспортуються трубопроводами, та вiдшкодовують шкоду, завдану власникам земельних дiлянок i землекористувачам, у тому числi орендарям, у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 45. Охорона земель i грунтiв вiд забруднення небезпечними речовинами

     Господарська та iнша дiяльнiсть, яка зумовлює забруднення земель i грунтiв понад установленi граничнодопустимi концентрацiї небезпечних речовин, забороняється.

     У разi виявлення фактiв забруднення грунтiв небезпечними речовинами спецiально уповноваженi органи виконавчої влади у галузi охорони земель вживають заходiв до обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення дiяльностi пiдприємств, установ, органiзацiй, незалежно вiд форм власностi, притягнення винних до вiдповiдальностi згiдно iз законом i проведення в установленому порядку робiт з дезактивацiї, вiдновлення забруднених земель, консервацiї угiдь i визначення режимiв їх подальшого використання.

     Особливостi режиму i порядку використання забруднених земель погоджуються з центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi земельних вiдносин, та центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення.

(частина третя статтi 45 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5462-VI)

     Нормативи граничнодопустимих концентрацiй небезпечних речовин у грунтах, а також перелiк цих речовин встановлює Кабiнет Мiнiстрiв України.

     Стаття 46. Охорона земель i грунтiв вiд забруднення вiдходами

     При здiйсненнi господарської дiяльностi, пов'язаної iз зберiганням, обробленням, утилiзацiєю та видаленням, знешкодженням i захороненням вiдходiв, забезпечуються:

     виконання заходiв щодо запобiгання або зменшення обсягiв утворення вiдходiв та екологiчно безпечне поводження з ними;

     максимальне збереження грунтового покриву на основi обраного оптимального варiанта територiального розмiщення об'єктiв поводження з вiдходами;

     зняття родючого шару грунту, його складування, збереження та використання при рекультивацiї земель, покращеннi малопродуктивних земель i благоустрої населених пунктiв;

     запобiгання негативному впливу об'єктiв поводження з вiдходами, що використовуються для збирання, зберiгання, оброблення, утилiзацiї, видалення, знешкодження i захоронення вiдходiв на грунтовий покрив прилеглих територiй;

     рекультивацiя земельних дiлянок пiсля лiквiдацiї об'єктiв поводження з вiдходами.

     Пiдприємства, установи та органiзацiї, а також громадяни, дiяльнiсть яких пов'язана з накопиченням вiдходiв, зобов'язанi забезпечувати своєчасне вивезення таких вiдходiв на спецiальнi об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберiгання, оброблення, утилiзацiї, видалення, знешкодження i захоронення.

     Забороняється несанкцiоноване скидання i розмiщення вiдходiв у пiдземних горизонтах, на територiї мiст та iнших населених пунктiв, на землях природно-заповiдного та iншого природоохоронного, оздоровчого, рекреацiйного та iсторико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон санiтарної охорони водних об'єктiв, в iнших мiсцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.

     У районах можливого забруднення земель небезпечними вiдходами, у тому числi аварiйними, викидами вiд стацiонарних i пересувних джерел за рiшенням мiсцевої державної адмiнiстрацiї або органу мiсцевого самоврядування проводяться постiйнi або перiодичнi обстеження хiмiчного складу грунтiв з метою виявлення та визначення їх негативного впливу на здоров'я людини, а також окремих видiв природних ресурсiв i довкiлля в цiлому.

     Розмiщення, збирання, зберiгання, оброблення, утилiзацiя та видалення, знешкодження i захоронення вiдходiв здiйснюються вiдповiдно до вимог Закону України "Про вiдходи".

     Стаття 47. Охорона земель вiд ерозiї та зсувiв

     Використання ерозiйно- та зсувонебезпечних земельних дiлянок дозволяється за умови вжиття заходiв щодо їх протиерозiйного i протизсувного захисту, передбачених законодавством України.

     З метою захисту земель вiд ерозiї та зсувiв у землевпоряднiй, мiстобудiвнiй та iншiй документацiї передбачаються заходи щодо забезпечення протиерозiйної та протизсувної стiйкостi територiї.

     Забороняється розорювання схилiв крутизною понад 7 градусiв (крiм дiлянок для залуження, залiсення та здiйснення грунтозахисних заходiв). На схилах крутизною вiд 3 до 7 градусiв обмежується розмiщення просапних культур, чорного пару тощо.

     Власники земельних дiлянок та землекористувачi, у тому числi орендарi, зобов'язанi здiйснювати грунтоохороннi заходи з метою запобiгання погiршенню їх якiсного стану та якiсного стану сумiжних земельних дiлянок i довкiлля в цiлому.

     Стаття 48. Охорона земель у процесi мiстобудiвної дiяльностi

     Територiальний розвиток житлової та громадської забудови в межах населених пунктiв, а також спорудження об'єктiв iнженерно-транспортної iнфраструктури здiйснюються з урахуванням вимог рацiонального використання земель.

     Розмiщення i будiвництво об'єктiв житлово-комунального, промислового, транспортного, iншого призначення здiйснюються вiдповiдно до затверджених у встановленому порядку мiстобудiвної документацiї та проектiв цих об'єктiв.

     Забудова земельних дiлянок, що надаються для мiстобудiвних потреб, здiйснюється пiсля виникнення права власностi чи користування, у тому числi на умовах оренди, земельною дiлянкою, у порядку, передбаченому законом.

     Визначення територiй i вибiр земель для мiстобудiвних потреб та спорудження конкретних об'єктiв здiйснюються на пiдставi затвердженої мiстобудiвної документацiї, документацiї iз землеустрою, схем планування територiй переважно на землях несiльськогосподарського призначення.

     При здiйсненнi мiстобудiвної дiяльностi передбачаються заходи щодо:

     максимального збереження площi земельних дiлянок з грунтовим i рослинним покривом;

     зняття та складування у визначених мiсцях родючого шару грунту з наступним використанням його для полiпшення малопродуктивних угiдь, рекультивацiї земель та благоустрою населених пунктiв i промислових зон;

     недопущення порушення гiдрологiчного режиму земельних дiлянок;

     дотримання екологiчних вимог, установлених законодавством України, при проектуваннi, розмiщеннi та будiвництвi об'єктiв.

     Вилучення (викуп) i надання земельних дiлянок для мiстобудiвних потреб здiйснюються з урахуванням необхiдностi максимального збереження сiльськогосподарських i лiсових угiдь та грунтового покриву в установленому законом порядку.

     Стаття 49. Охорона земель при застосуваннi нових технiчних засобiв i технологiй

     При розмiщеннi, проектуваннi, будiвництвi та введеннi в дiю нових i реконструйованих об'єктiв, застосуваннi нових технiчних засобiв i технологiй, якi справляють негативний вплив на екологiчний стан, передбачаються заходи щодо запобiгання небезпечним екологiчним i санiтарно-гiгiєнiчним наслiдкам, рацiонального використання та охорони земель.

     Розмiщення об'єктiв, якi справляють негативний вплив на екологiчний стан i якiсть земельних ресурсiв, проводиться з урахуванням результатiв iнтегральної оцiнки цього впливу i розробки вiдповiдних заходiв щодо запобiгання небезпечним екологiчним i санiтарно-гiгiєнiчним наслiдкам та рацiонального використання i охорони земель лише пiсля здiйснення оцiнки впливу на довкiлля в порядку, визначеному законом.

(частина друга статтi 49 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 23.05.2017р. N 2059-VIII)

     Стаття 50. Охорона земель оздоровчого, рекреацiйного, iсторико-культурного, природно-заповiдного та iншого природоохоронного призначення

     Охорона земель оздоровчого, рекреацiйного, iсторико-культурного, природно-заповiдного та iншого природоохоронного призначення здiйснюється шляхом включення цих земель до складу екологiчної мережi, обмеження їх вилучення (викупу) для iнших потреб та обмеження антропогенного впливу на такi землi.

     Порядок використання земель оздоровчого, рекреацiйного, iсторико-культурного, природно-заповiдного та iншого природоохоронного призначення i створення екологiчної мережi встановлюється законом.

     Стаття 51. Консервацiя земель

     Консервацiї пiдлягають деградованi та малопродуктивнi землi, господарське використання яких є екологiчно небезпечним та економiчно неефективним, а також техногенно забрудненi земельнi дiлянки, на яких неможливо одержати екологiчно чисту продукцiю, а перебування людей на цих земельних дiлянках є небезпечним для їх здоров'я.

     Консервацiя земель здiйснюється за рiшенням органiв виконавчої влади або органiв мiсцевого самоврядування на пiдставi договорiв з власниками земельних дiлянок.

     Пiдставою для прийняття рiшень про консервацiю земель є подання органiв виконавчої влади або органiв мiсцевого самоврядування, якi здiйснюють контроль за використанням та охороною земель.

     Порядок консервацiї земель встановлюється законодавством України.

     Стаття 52. Рекультивацiя земель

     Рекультивацiї пiдлягають землi, якi зазнали змiн у структурi рельєфу, екологiчному станi грунтiв i материнських порiд та в гiдрологiчному режимi внаслiдок проведення гiрничодобувних, геологорозвiдувальних, будiвельних та iнших робiт.

     При проведеннi гiрничодобувних, геологорозвiдувальних, будiвельних та iнших робiт, пов'язаних з порушенням ґрунтового покриву, вiдокремлена ґрунтова маса пiдлягає зняттю, складуванню, збереженню та перенесенню на порушенi або малопродуктивнi земельнi дiлянки вiдповiдно до робочих проектiв землеустрою.

(частина друга статтi 52 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.06.2015р. N 497-VIII)

     При зняттi грунтового покриву здiйснюється пошарове зняття i роздiльне складування верхнього, найбiльш родючого шару грунту, та iнших прошаркiв грунту вiдповiдно до структури грунтового профiлю, а також материнської породи.

     Об'єм ґрунтової маси, що пiдлягає зняттю i роздiльному складуванню, визначається в робочих проектах землеустрою.

(частина четверта статтi 52 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.06.2015р. N 497-VIII)

     Рекультивацiя земельних дiлянок здiйснюється шляхом пошарового нанесення на малопродуктивнi земельнi дiлянки або дiлянки без грунтового покриву знятої грунтової маси, а в разi потреби - i материнської породи в порядку, який забезпечує найбiльшу продуктивнiсть рекультивованих земель.

     Роботи iз зняття, складування, збереження та нанесення грунтової маси на порушенi земельнi дiлянки здiйснюються за рахунок фiзичних та юридичних осiб, з iнiцiативи або вини яких порушено грунтовий покрив, а роботи з нанесення знятої грунтової маси на малопродуктивнi землi здiйснюються за бажанням власникiв або землекористувачiв, у тому числi орендарiв, цих земельних дiлянок за їх рахунок.

     Стаття 53. Заборона вивезення грунтової маси за межi територiї України

     Вивезення грунтової маси за межi територiї України, крiм зразкiв для проведення наукових дослiджень, забороняється.

     Стаття 54. Монiторинг земель i грунтiв

     Монiторинг земель i грунтiв проводиться з метою своєчасного виявлення змiни стану земель та властивостей грунтiв, оцiнки здiйснення заходiв щодо охорони земель, збереження та вiдтворення родючостi грунтiв, попередження впливу негативних процесiв i лiквiдацiї наслiдкiв цього впливу.

     Залежно вiд цiлей спостережень та охоплення територiй монiторинг земель може бути нацiональним, регiональним i локальним.

     Для ведення монiторингу земель на нацiональному рiвнi рiшенням центральних органiв виконавчої влади, що реалiзують державну полiтику у сферах земельних вiдносин, охорони навколишнього природного середовища, на всiй територiї України створюється мережа дослiдних земельних дiлянок та дiлянок з еталонними ґрунтами з метою проведення на них необхiдних спостережень, вимiрювань та обстежень екологiчного стану земель, змiни показникiв корисних властивостей ґрунтiв пiд впливом господарської та iнших видiв дiяльностi.

(частина третя статтi 54 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5462-VI)

     Ведення монiторингу земель здiйснюють центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi земельних вiдносин, за участю центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi охорони навколишнього природного середовища.

(частина четверта статтi 54 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5462-VI)

     Одержана iнформацiя надсилається органам виконавчої влади та органам мiсцевого самоврядування для розроблення науково обгрунтованих рекомендацiй i своєчасного прийняття рiшень щодо полiпшення охорони земель, запобiгання негативним змiнам їх стану та додержання вимог екологiчної безпеки.

     З метою своєчасного виявлення змiн стану земель, їх оцiнки, вiдвернення та лiквiдацiї наслiдкiв негативних процесiв ведеться монiторинг грунтiв на землях сiльськогосподарського призначення.

     Монiторинг грунтiв на землях сiльськогосподарського призначення включає:

     агрохiмiчне обстеження грунтiв;

     контроль змiн якiсного стану грунтiв;

     агрохiмiчну паспортизацiю земельних дiлянок.

     Агрохiмiчна паспортизацiя орних земель здiйснюється через кожнi 5 рокiв, сiножатей, пасовищ i багаторiчних насаджень - через кожнi 5-10 рокiв.

     Суцiльне грунтове обстеження проводиться через кожнi 20 рокiв.

     Монiторинг ґрунтiв на землях сiльськогосподарського призначення здiйснюється центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi земельних вiдносин.

(частина десята статтi 54 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5462-VI)

     Порядок проведення монiторингу земель встановлює Кабiнет Мiнiстрiв України.

Роздiл VII
ФIНАНСУВАННЯ В ГАЛУЗI ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬ I ГРУНТIВ

     Стаття 55. Фiнансування заходiв щодо охорони земель i грунтiв

     Фiнансування заходiв щодо охорони земель i грунтiв здiйснюється за рахунок Державного бюджету України, мiсцевих бюджетiв, у тому числi коштiв, що надходять у порядку вiдшкодування втрат сiльськогосподарського i лiсогосподарського виробництва, вiд плати за землю, а також коштiв землевласникiв i землекористувачiв та iнших джерел, не заборонених законом.

     Видатки Державного бюджету України на фiнансування заходiв з охорони земель i грунтiв визначаються окремим рядком.

     За рахунок Державного бюджету України здiйснюються:

     реалiзацiя заходiв, передбачених загальнодержавними програмами використання та охорони земель i пiдвищення родючостi грунтiв;

     виконання заходiв, спрямованих на усунення причин та наслiдкiв негативного впливу на земельнi ресурси i грунти внаслiдок стихiйного лиха або в разi неможливостi встановлення винних у цьому фiзичних i юридичних осiб, та рекультивацiя земель, порушених у перiод до 1990 року;

     будiвництво та реконструкцiя протиерозiйних, гiдротехнiчних i протизсувних споруд, мелiоративних систем вiдповiдно до закону;

     створення нових i реконструкцiя iснуючих захисних лiсонасаджень;

     проведення систематичних обстежень земель i грунтiв;

     виконання заходiв щодо утилiзацiї або знищення (знешкодження) невпiзнанних та непридатних до використання хiмiчних препаратiв;

     економiчне стимулювання впровадження заходiв щодо використання та охорони земель i пiдвищення родючостi грунтiв вiдповiдно до загальнодержавних програм;

     здiйснення iнших заходiв щодо охорони земель.

     За рахунок мiсцевих бюджетiв здiйснюються:

     реалiзацiя заходiв регiональних програм використання та охорони земель;

     освоєння земель для сiльськогосподарських i лiсогосподарських потреб;

     полiпшення сiльськогосподарських i лiсогосподарських угiдь;

     виконання робiт щодо вiдновлення земель, якщо це вiдбулося не з вини власникiв i користувачiв земельних дiлянок;

     будiвництво та реконструкцiя протиерозiйних, гiдротехнiчних i протизсувних споруд, мелiоративних систем вiдповiдно до закону;

     реалiзацiя заходiв щодо охорони земель навколо об'єктiв поводження з вiдходами, що використовуються для їх збирання, зберiгання, оброблення, утилiзацiї, видалення, знешкодження i захоронення вiдходiв, якi перебувають у власностi територiальних громад;

     економiчне стимулювання впровадження заходiв щодо використання та охорони земель i пiдвищення родючостi грунтiв вiдповiдно до регiональних програм;

     здiйснення iнших заходiв щодо охорони земель.

     За рахунок коштiв землевласникiв i землекористувачiв здiйснюються:

     органiзацiйно-господарськi, органiзацiйнi та технологiчнi протиерозiйнi заходи на їх земельних дiлянках;

     заходи щодо охорони земель, збереження i пiдвищення родючостi грунтiв;

     проведення пiдготовчих робiт та складання робочих проектiв землеустрою;

(абзац четвертий частини п'ятої статтi 55 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5462-VI)

     заходи щодо вiдновлення стану еродованих, деградованих i порушених з їх вини земель та органiчно поєднаних з ними iнших природних ресурсiв i об'єктiв довкiлля, запобiгання заростанню сiльськогосподарських угiдь бур'янами, чагарниками i дрiбнолiссям.

Роздiл VIII
ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ПРО ОХОРОНУ ЗЕМЕЛЬ

     Стаття 56. Вiдповiдальнiсть за порушення законодавства України про охорону земель

     Юридичнi i фiзичнi особи, виннi в порушеннi законодавства України про охорону земель, несуть вiдповiдальнiсть згiдно iз законом.

     Застосування заходiв дисциплiнарної, цивiльно-правової, адмiнiстративної або кримiнальної вiдповiдальностi не звiльняє винних вiд вiдшкодування шкоди, заподiяної земельним ресурсам.

     Шкода, заподiяна внаслiдок порушення законодавства України про охорону земель, пiдлягає вiдшкодуванню в повному обсязi.

Роздiл IX
ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ

     1. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування.

     2. Кабiнету Мiнiстрiв України протягом трьох мiсяцiв з дня набрання чинностi цим Законом:

     подати на розгляд Верховної Ради України пропозицiї щодо приведення законiв України у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     забезпечити перегляд i скасування мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв, що суперечать цьому Закону;

     забезпечити прийняття нормативно-правових актiв, передбачених цим Законом.

     3. Протягом року з дня набрання чинностi цим Законом розробити i подати на розгляд Верховної Ради України проекти законiв України про затвердження Загальнодержавної програми використання та охорони земель i про затвердження Нацiональної програми охорони родючостi грунтiв.

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ
19 червня 2003 року
N 962-IV

Copyright © 2024 НТФ «Интес»
Все права сохранены.