ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про засади внутрiшньої i зовнiшньої полiтики

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 27 березня 2014 року N 1170-VII,
вiд 23 грудня 2014 року N 35-VIII,
вiд 8 червня 2017 року N 2091-VIII

     Цим Законом визначаються засади внутрiшньої полiтики України у сферах розбудови державностi, розвитку мiсцевого самоврядування та стимулювання розвитку регiонiв, формування iнститутiв громадянського суспiльства, нацiональної безпеки i оборони, в економiчнiй, соцiальнiй i гуманiтарнiй сферах, в екологiчнiй сферi та сферi техногенної безпеки, а також засади зовнiшньої полiтики України.

     Стаття 1. Завдання засад внутрiшньої i зовнiшньої полiтики

     1. Засади внутрiшньої i зовнiшньої полiтики визначають принципи та прiоритети державної полiтики у вiдповiдних сферах.

     Стаття 2. Основнi принципи внутрiшньої i зовнiшньої полiтики

     1. Засади внутрiшньої i зовнiшньої полiтики базуються на безумовному додержаннi Конституцiї України, забезпеченнi в Українi прав i свобод людини i громадянина та гарантуваннi прав i свобод, проголошених Конституцiєю України, на загальновизнаних принципах i нормах мiжнародного права, забезпеченнi соцiальної спрямованостi економiки України та сталого соцiально-економiчного розвитку України, змiцненнi демократичних засад суспiльного i державного життя, забезпеченнi верховенства права, економiчної i полiтичної незалежностi держави, захисту її нацiональних iнтересiв, утвердження України як повноправного i авторитетного члена свiтового спiвтовариства.

     2. Внутрiшня полiтика ґрунтується на таких принципах:

     прiоритетнiсть захисту нацiональних iнтересiв;

     верховенство права, забезпечення реалiзацiї прав i свобод людини i громадянина, повага до гiдностi кожної особи;

     рiвнiсть усiх суб'єктiв права власностi перед законом, захист конкуренцiї у сферi економiчної дiяльностi;

     здiйснення державної влади на засадах її подiлу на законодавчу, виконавчу та судову;

     вiдкритiсть та прозорiсть процесiв пiдготовки i прийняття рiшень органами державної влади та органами мiсцевого самоврядування;

     забезпечення сталого розвитку економiки на ринкових засадах та її соцiальної спрямованостi;

     забезпечення балансу загальнодержавних, регiональних та мiсцевих iнтересiв;

     свобода, соцiальна справедливiсть i творча самореалiзацiя, участь громадян в управлiннi державними i суспiльними справами;

     соцiальне партнерство та громадянська солiдарнiсть.

     3. Зовнiшня полiтика ґрунтується на таких принципах:

     суверенна рiвнiсть держав;

     утримання вiд загрози силою або її застосування проти територiальної цiлiсностi або полiтичної незалежностi будь-якої iноземної держави;

     повага до територiальної цiлiсностi iноземних держав та непорушностi державних кордонiв;

     вирiшення мiжнародних спорiв мирними засобами;

     повага до прав людини та її основоположних свобод;

     невтручання у внутрiшнi справи держав;

     взаємовигiдне спiвробiтництво мiж державами;

     сумлiнне виконання взятих на себе мiжнародних зобов'язань;

     прiоритет загальновизнаних норм i принципiв мiжнародного права перед нормами i принципами нацiонального права;

     застосування Збройних Сил України лише у випадках актiв збройної агресiї проти України, будь-яких iнших збройних зазiхань на її територiальну цiлiснiсть i недоторканнiсть державних кордонiв, боротьби з мiжнародним тероризмом та пiратством або в iнших випадках, передбачених мiжнародними договорами України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України;

     застосування мiжнародних санкцiй, контрзаходiв та заходiв дипломатичного захисту вiдповiдно до мiжнародного права у випадках мiжнародних протиправних дiянь, якi завдають шкоди Українi, її громадянам i юридичним особам;

     своєчаснiсть та адекватнiсть заходiв захисту нацiональних iнтересiв реальним i потенцiйним загрозам Українi, її громадянам i юридичним особам.

     Стаття 3. Засади полiтики у сферi розбудови державностi

     1. Основними засадами полiтики у сферi розбудови державностi є:

     розвиток демократiї шляхом удосконалення механiзму державного управлiння, здiйснення парламентського контролю;

     вдосконалення системи проведення виборiв до Верховної Ради України та органiв мiсцевого самоврядування;

     модернiзацiя системи державної служби з урахуванням європейського досвiду на принципах професiйностi та полiтичної нейтральностi;

     посилення вiдкритостi та прозоростi процесiв пiдготовки i прийняття державних рiшень та здiйснення будь-яких дiй, пов'язаних iз формуванням i використанням бюджетних коштiв, кадровими призначеннями на керiвнi посади в центральних органах виконавчої влади, судах, правоохоронних органах;

     забезпечення справедливого i доступного судочинства;

     забезпечення дотримання мiжнародних стандартiв незалежностi суддiв;

     посилення протидiї корупцiї та тiньовiй економiчнiй дiяльностi, забезпечення безумовного дотримання принципiв законностi насамперед вищими посадовими особами держави, полiтиками, суддями, керiвниками правоохоронних органiв i силових структур;

     боротьба iз злочиннiстю шляхом полiпшення координацiї роботи правоохоронних органiв, оптимiзацiї їх структури, належного забезпечення їх дiяльностi.

     Стаття 4. Засади внутрiшньої полiтики у сферах розвитку мiсцевого самоврядування та стимулювання розвитку регiонiв

     1. Основними засадами внутрiшньої полiтики у сферах розвитку мiсцевого самоврядування та стимулювання розвитку регiонiв є:

     утвердження мiсцевого самоврядування як фундаменту народовладдя, розширення повноважень мiсцевих рад шляхом децентралiзацiї функцiй органiв державної влади, гармонiзацiя загальнодержавних, регiональних та мiсцевих iнтересiв;

     реформування мiжбюджетних вiдносин на користь мiсцевого самоврядування, створення умов для розвитку економiчної самостiйностi регiонiв;

     удосконалення системи адмiнiстративно-територiального устрою на принципах економiчної самодостатностi та доступностi адмiнiстративних (управлiнських) i соцiальних послуг споживачам цих послуг;

     змiцнення матерiальної бази органiв мiсцевого самоврядування та пiдвищення рiвня їх ресурсного забезпечення;

     посилення вiдповiдальностi представникiв органiв мiсцевого самоврядування, сiльських, селищних, мiських голiв перед територiальними громадами, що їх обрали;

     розроблення та впровадження проектiв мiжрегiональних економiчних зв'язкiв i транскордонного спiвробiтництва, спрямованих на пiдвищення конкурентоспроможностi регiонiв як основи їх динамiчного розвитку;

     змiцнення економiчної iнтеграцiї регiонiв з використанням переваг територiального подiлу i кооперацiї працi;

     створення ефективних механiзмiв забезпечення активної участi територiальних громад та органiв мiсцевого самоврядування у формуваннi та реалiзацiї державної регiональної полiтики;

     досягнення високої функцiональної спроможностi кадрового потенцiалу регiонiв, передусiм шляхом створення системи i технологiй залучення iнвестицiй для пiдготовки високопрофесiйних управлiнських кадрiв.

     Стаття 5. Засади внутрiшньої полiтики у сферi формування iнститутiв громадянського суспiльства

     1. Основними засадами внутрiшньої полiтики у сферi формування iнститутiв громадянського суспiльства є:

     утвердження громадянського суспiльства як гарантiї демократичного розвитку держави;

     завершення полiтичної реформи, посилення взаємодiї органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування i об'єднань громадян, запровадження громадського контролю за дiяльнiстю влади;

     забезпечення незалежної дiяльностi об'єднань громадян, посилення їх впливу на прийняття суспiльне важливих рiшень;

     пiдвищення ролi та вiдповiдальностi полiтичних партiй, сприяння полiтичнiй структуризацiї суспiльства на засадах багатопартiйностi, створення умов для забезпечення широкого представництва iнтересiв громадян у представницьких органах влади;

     проведення регулярних консультацiй з громадськiстю з важливих питань життя суспiльства i держави;

     проведення всеукраїнських та мiсцевих референдумiв як ефективних форм народного волевиявлення, участi народу у прийняттi суспiльно важливих рiшень.

     Стаття 6. Засади внутрiшньої полiтики у сферi нацiональної безпеки i оборони

     1. Основними засадами внутрiшньої полiтики у сферi нацiональної безпеки i оборони є:

     забезпечення життєво важливих iнтересiв людини i громадянина, суспiльства i держави, своєчасне виявлення, запобiгання i нейтралiзацiя реальних та потенцiйних загроз нацiональним iнтересам у зовнiшньополiтичнiй, обороннiй, соцiально-економiчнiй, енергетичнiй, продовольчiй, екологiчнiй та iнформацiйнiй сферах;

     змiцнення обороноздатностi держави, посилення вiдповiдальностi органiв державної влади всiх рiвнiв за неналежну пiдготовку i забезпечення безпеки держави;

     реформування Збройних Сил України та iнших вiйськових формувань з метою забезпечення їх максимальної ефективностi та здатностi оперативно реагувати на потенцiйнi загрози Українi, надання особливої уваги прикриттю повiтряного i морського простору держави, всебiчному забезпеченню Збройних Сил України;

     забезпечення поступового переходу до комплектування Збройних Сил України на контрактнiй основi, насамперед за спецiальностями, що визначають боєздатнiсть пiдроздiлiв;

     забезпечення оснащення Збройних Сил України новiтнiми видами вiйськової технiки та озброєнь, вiдновлення спроможностi оборонно-промислового комплексу щодо впровадження новiтнiх технологiй як на основi кооперацiї з державами-партнерами, так i впровадження власних замкнутих циклiв створення вiйськової технiки та озброєнь;

     удосконалення системи демократичного цивiльного контролю над Воєнною органiзацiєю держави та правоохоронними органами, забезпечення їх вiдповiдностi вимогам європейських iнституцiй;

     забезпечення реалiзацiї гарантiй соцiального захисту вiйськовослужбовцiв, осiб рядового i начальницького складу, працiвникiв правоохоронних органiв, iнших прирiвняних до них осiб та членiв їхнiх сiмей;

     завершення формування i розвиток вiтчизняного оборонно-промислового комплексу;

     впровадження практики державного замовлення на озброєння та вiйськову технiку для Збройних Сил України, iнших складових Воєнної органiзацiї держави.

     Стаття 7. Засади внутрiшньої полiтики в економiчнiй сферi

     1. Основними засадами внутрiшньої полiтики в економiчнiй сферi є:

     забезпечення конкурентоспроможностi нацiональної економiки, досягнення високих темпiв її зростання, забезпечення макроекономiчної стабiльностi та низького рiвня iнфляцiї;

     розвиток внутрiшнього ринку, пiдвищення ефективностi його функцiонування та вдосконалення механiзмiв державного регулювання, забезпечення збалансованостi попиту та пропозицiї на окремих ринках;

     проведення узгодженої антиiнфляцiйної полiтики та забезпечення цiнової i валютно-курсової стабiльностi;

     проведення стабiльної, рацiональної та справедливої податкової полiтики, яка передбачає зниження податкового навантаження на економiку з розширенням бази оподаткування;

     проведення прозорої та виваженої бюджетної полiтики як дiєвого iнструменту соцiально-економiчного розвитку, захисту вразливих верств населення та iнвестування в реальний сектор економiки для пiдтримки нацiонального товаровиробника i збереження робочих мiсць;

     проведення ефективної полiтики управлiння державним боргом;

     пiдвищення результативностi державних видаткiв, реалiзацiя прозорої полiтики закупiвель за державнi кошти, яка гарантуватиме рацiональне використання ресурсiв;

     перенесення податкового навантаження з мобiльних факторiв виробництва (працi та капiталу) на споживання, насамперед шкiдливої для здоров'я людей продукцiї, ресурснi та екологiчнi платежi;

     розвиток i змiцнення банкiвської системи та небанкiвських фiнансових установ;

     забезпечення iнституцiйної та фiнансової незалежностi Нацiонального банку України одночасно з посиленням прозоростi його дiяльностi;

     пiдвищення рiвня захисту прав вкладникiв;

     впровадження ринкових iнструментiв акумулювання i перерозподiлу довгострокових фiнансових ресурсiв, у тому числi в рамках введення обов'язкового накопичувального пенсiйного забезпечення;

     розвиток лiквiдного, прозорого та надiйного фондового ринку, ефективне функцiонування системи депозитарного облiку цiнних паперiв;

     забезпечення економiчної збалансованостi розвитку регiонiв, узгодженостi напрямiв їх розвитку iз загальнонацiональними потребами;

     гарантування державою непорушностi усiх форм власностi як основи ринкової системи господарювання;

     створення сприятливих умов для розвитку пiдприємництва, спрощення умов започаткування бiзнесу та виходу з нього, зменшення втручання держави в економiчну дiяльнiсть суб'єктiв господарювання, спрощення системи отримання дозволiв, зниження тиску на бiзнес з боку контролюючих органiв;

     перехiд на європейську модель ринкового нагляду, якостi та безпеки продукцiї;

     впровадження європейських пiдходiв у сферi делегування функцiй держави суб'єктам господарювання;

     розвиток конкуренцiї як основного чинника пiдвищення ефективностi економiки, забезпечення дiєвого регулювання дiяльностi природних монополiй, недопущення проявiв монополiзму на державному та регiональному рiвнях;

     детiнiзацiя економiки, створення сприятливих умов для дiяльностi економiчних агентiв у легальному правовому полi;

     iнтенсифiкацiя iнвестицiйної та iнновацiйної дiяльностi, зокрема, шляхом залучення коштiв пiдприємств i населення, утвердження ефективної системи страхування iнвестицiйних ризикiв, стимулювання спрямування заощаджень громадян на iнвестування економiки, забезпечення iнновацiйної складової iнвестицiй;

     запровадження економiчних стимулiв для заохочення модернiзацiї нацiонального виробництва, спрямування iнвестицiй у новiтнi технологiї, формування нацiональної iнновацiйної iнфраструктури та державних програм промислової модернiзацiї;

     розвиток механiзмiв державно-приватного партнерства з метою залучення iнвестицiй у модернiзацiю промислової та соцiальної iнфраструктури;

     перехiд вiд фiскальної до iнвестицiйно орiєнтованої моделi приватизацiї, забезпечення прозоростi прийняття рiшень та взаємопов'язаностi стратегiї приватизацiї державного майна iз стратегiєю розвитку економiки України та її окремих галузей;

     забезпечення ефективного управлiння об'єктами державної власностi, запровадження прозорого та ефективного механiзму реалiзацiї державою своїх прав власника;

     досягнення високого рiвня енергетичної безпеки, диверсифiкацiя джерел постачання енергоносiїв, збiльшення обсягу їх власного видобутку, пiдвищення ефективностi використання енергоносiїв, впровадження енерго- та ресурсозберiгаючих технологiй;

     переведення українських газо-, нафтотранспортних i електричних мереж на умови функцiонування, що дiють у державах Європейського Союзу;

     створення умов для вiдродження українського села, ефективного використання земель сiльськогосподарського призначення, формування конкурентоспроможного агропромислового комплексу, збiльшення його експортного потенцiалу, гарантування продовольчої безпеки держави;

     забезпечення високого рiвня якостi сiльськогосподарської продукцiї та продовольства, формування прозорого ринку такої продукцiї;

     формування iнфраструктури ринку земель, забезпечення оформлення правовстановлюючих документiв на право власностi на землю;

     розбудова транспортної iнфраструктури, пiдвищення ефективностi використання транзитного потенцiалу держави, iнтеграцiя транспортних мереж України у мiжнароднi транспортнi коридори;

     реформування житлово-комунального господарства, забезпечення доступностi комунальних послуг та пiдвищення їх якостi, залучення мешканцiв до управлiння об'єктами житлово-комунального господарства.

     Стаття 8. Засади внутрiшньої полiтики в соцiальнiй сферi

     1. Основними засадами внутрiшньої полiтики в соцiальнiй сферi є:

     забезпечення гарантованих Конституцiєю України прав i свобод громадян на основi впровадження європейських стандартiв соцiального захисту, пiдвищення якостi соцiальних послуг;

     надання громадянам упродовж усього життя соцiальних гарантiй на основi вдосконалення системи соцiальних стандартiв i пiльг;

     досягнення ефективного демографiчного розвитку;

     полiпшення соцiального захисту дiтей, утвердження духовно i фiзично здорової, матерiально забезпеченої та соцiально благополучної сiм'ї;

     сприяння молодi в реалiзацiї творчих можливостей та iнiцiатив, залучення її до активної участi в соцiальному, економiчному та гуманiтарному розвитку держави;

     забезпечення доступним житлом громадян, насамперед малозабезпечених, з обмеженими фiзичними можливостями, молодi, працiвникiв бюджетної сфери, формування потужного державного замовлення на будiвництво соцiального житла, вiдродження доступного iпотечного кредитування;

     трансформацiя державної полiтики у сферi зайнятостi та ринку працi, у тому числi шляхом розвитку партнерства мiж роботодавцями i найманими працiвниками, власниками пiдприємств, установ, органiзацiй та професiйними спiлками;

     подолання бiдностi i зменшення соцiального розшарування, зокрема, шляхом сприяння самозайнятостi населення, розвитку малого та середнього бiзнесу, недопущення виникнення заборгованостi iз заробiтної плати на пiдприємствах, в установах, органiзацiях усiх форм власностi;

     забезпечення державних гарантiй щодо реалiзацiї соцiальних прав працiвникiв пiдприємств, установ, органiзацiй усiх форм власностi, забезпечення молодi першим робочим мiсцем;

     забезпечення захисту прав громадян України, якi працюють за кордоном, та сприяння їх поверненню в Україну;

     поетапне погашення зобов'язань держави за знецiненими заощадженнями громадян;

     удосконалення системи пенсiйного забезпечення, створення умов для гiдного життя людей похилого вiку, стимулювання розвитку недержавної системи пенсiйного страхування;

     забезпечення розмiру соцiальних виплат, якi є основним джерелом доходiв, на рiвнi, не нижчому за прожитковий мiнiмум, удосконалення системи пiдтримки соцiально незахищених верств населення;

     подолання бездомностi громадян, безпритульностi та бездоглядностi дiтей.

     Стаття 9. Засади внутрiшньої полiтики в екологiчнiй сферi та сферi техногенної безпеки

     1. Основними засадами внутрiшньої полiтики в екологiчнiй сферi та сферi техногенної безпеки є:

     забезпечення конституцiйних прав громадян на безпечне довкiлля, створення екологiчно i техногенно безпечних умов життєдiяльностi населення, посилення просвiтницької дiяльностi з iнформування населення про екологiчнi норми i стандарти;

     збереження навколишнього природного середовища, вдосконалення нацiональної екологiчної полiтики, стимулювання розвитку екобезпечних технологiй;

     забезпечення комплексного захисту населення та реабiлiтацiї територiї вiд негативного впливу наслiдкiв Чорнобильської катастрофи, подолання наслiдкiв Чорнобильської катастрофи;

     здiйснення заходiв щодо безпечного поводження з радiоактивними вiдходами, зняття з експлуатацiї Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття" на екологiчно безпечну систему;

     пiдвищення рiвня цивiльного захисту населення i територiй вiд надзвичайних ситуацiй техногенного та природного характеру;

     впровадження системи екологiчно збалансованого використання природних ресурсiв.

     Стаття 10. Засади внутрiшньої полiтики в гуманiтарнiй сферi

     1. Основними засадами внутрiшньої полiтики в гуманiтарнiй сферi є:

     реалiзацiя державної мовної полiтики на основi норм нацiонального та мiжнародного права, забезпечення всебiчного розвитку i функцiонування української мови в усiх сферах суспiльного життя на всiй територiї України, гарантування вiльного розвитку, використання i захисту росiйської, iнших рiдних мов громадян України;

     створення належних умов для нарощення освiтнього потенцiалу України, забезпечення рiвного доступу громадян до здобуття якiсної освiти незалежно вiд мiсця проживання, майнового стану та фiнансових можливостей;

     удосконалення системи освiти, забезпечення якiсної дошкiльної, повної загальної середньої, професiйно-технiчної, вищої освiти в державних i комунальних навчальних закладах, пiдвищення престижностi працi педагогiчних та науково-педагогiчних працiвникiв, пiдтримка обдарованої молодi;

     пiдвищення ролi вищої освiти i науки як основ становлення в Українi ефективної "економiки знань";

     реформування та розвиток вiтчизняної системи вищої освiти i науки, забезпечення їх iнтеграцiї в європейський та свiтовий освiтнiй i науковий простiр, запровадження принципiв та стандартiв Болонського процесу у вищих навчальних закладах України;

     забезпечення ефективного захисту вiдповiдно до мiжнародних стандартiв права iнтелектуальної власностi, в тому числi авторських i сумiжних прав;

     сприяння культурному розвитку громадян України, створення умов для реалiзацiї творчого потенцiалу людини та суспiльства, забезпечення рiвних можливостей для всiх громадян України у задоволеннi культурно-духовних потреб;

     вiдродження духовних цiнностей Українського народу, захист та примноження його культурного надбання, збереження нацiональної культурної спадщини, пiдтримка розвитку культури i мистецтва, вiдродження та збереження культурної самобутностi регiонiв;

     захист, модернiзацiя та розвиток нацiональної культурної iндустрiї (книговидання, кiнематографiя, мистецтво);

     створення умов для консолiдацiї суспiльства на основi нацiональної системи духовних цiнностей, у центрi якої людина, її розвиток, права i свободи, максимальне забезпечення її потреб;

     вiдновлення повноцiнного дiалогу мiж представниками рiзних соцiальних та етнiчних груп, культур та релiгiйних конфесiй;

     забезпечення умов для формування толерантного суспiльства, гарантування свободи совiстi та вiросповiдання;

     забезпечення свободи засобiв масової iнформацiї та безперешкодного доступу до публiчної iнформацiї, створення умов для розвитку iнформацiйних технологiй та iнформацiйного суспiльства, широкої iнтеграцiї i доступу громадян до свiтового iнформацiйного простору;

(абзац чотирнадцятий частини першої статтi 10 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 27.03.2014р. N 1170-VII)

     створення суспiльного мовлення та надання державної пiдтримки нацiональному iнформацiйному продукту, здiйснення заходiв щодо захисту нацiонального iнформацiйного простору;

     створення умов для максимальної реалiзацiї здiбностей талановитих спортсменiв, стимулювання створення спортивної iнфраструктури, сприяння участi українських спортсменiв у мiжнародних змаганнях, пiдвищення авторитету держави у свiтовому спортивному русi;

     реформування системи охорони здоров'я з метою забезпечення якiсної i доступної медичної допомоги, надання державою гарантованого обсягу безоплатної медичної допомоги, ефективної реалiзацiї державних цiльових програм лiкування найбiльш поширених небезпечних для здоров'я i життя людини захворювань, рацiонального державного контролю за якiстю лiкарських засобiв i виробiв медичного призначення;

     розвиток страхової медицини, зокрема шляхом запровадження загальнообов'язкового державного медичного страхування;

     запровадження прiоритетного розвитку та профiлактичного спрямування первинної лiкувально-профiлактичної допомоги, розвиток iнституту сiмейного лiкаря, забезпечення проведення обов'язкових профiлактичних медичних оглядiв (диспансеризацiї) з метою ранньої дiагностики захворювань, створення єдиного простору доступної для всiх верств населення медичної допомоги;

     удосконалення державної полiтики у сферi фiзичної культури i спорту, сприяння популяризацiї та поширенню здорового способу життя, органiзацiї змiстовного дозвiлля.

     Стаття 11. Засади зовнiшньої полiтики

     1. Україна як європейська держава здiйснює вiдкриту зовнiшню полiтику i прагне рiвноправного взаємовигiдного спiвробiтництва з усiма заiнтересованими партнерами, виходячи насамперед з необхiдностi гарантування безпеки, суверенiтету та захисту територiальної цiлiсностi України.

(частина перша статтi 11 у редакцiї Закону України вiд 23.12.2014р. N 35-VIII)

     2. Основними засадами зовнiшньої полiтики є:

     забезпечення нацiональних iнтересiв i безпеки України шляхом пiдтримання мирного i взаємовигiдного спiвробiтництва з членами мiжнародного спiвтовариства за загальновизнаними принципами i нормами мiжнародного права;

     забезпечення дипломатичними та iншими засобами i методами, передбаченими мiжнародним правом, захисту суверенiтету, територiальної цiлiсностi та непорушностi державних кордонiв України, її полiтичних, економiчних, енергетичних та iнших iнтересiв;

     використання мiжнародного потенцiалу для утвердження i розвитку України як суверенної, незалежної, демократичної, соцiальної та правової держави, її сталого економiчного розвитку;

     створення сприятливих зовнiшньополiтичних умов для розвитку української нацiї, її економiчного потенцiалу, iсторичної свiдомостi, нацiональної гiдностi українцiв, а також етнiчної, культурної, мовної, релiгiйної самобутностi громадян України усiх нацiональностей;

     утвердження провiдного мiсця України у системi мiжнародних вiдносин, змiцнення мiжнародного авторитету держави;

     сприяння мiжнародному миру i безпецi у свiтi, участь у всеосяжному полiтичному дiалозi для пiдвищення взаємної довiри держав, подолання традицiйних i нових загроз безпецi;

     поглиблення спiвпрацi з Органiзацiєю Пiвнiчноатлантичного договору з метою набуття членства у цiй органiзацiї;

(абзац восьмий частини другої статтi 11 у редакцiї Закону України вiд 23.12.2014р. N 35-VIII, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 08.06.2017р. N 2091-VIII)

     пiдтримка змiцнення ролi мiжнародного права у мiжнародних вiдносинах, забезпечення дотримання та виконання чинних, вироблення нових принципiв i норм мiжнародного права;

     запобiгання конфлiктам у регiонах, що межують з Україною, та врегулювання наявних конфлiктiв;

     забезпечення захисту прав та iнтересiв громадян i юридичних осiб України за кордоном;

     створення сприятливих умов для задоволення нацiонально-культурних i мовних потреб українцiв, якi проживають за межами України, пiдтримання з ними сталих зв'язкiв;

     забезпечення iнтеграцiї України в європейський полiтичний, економiчний, правовий простiр з метою набуття членства в Європейському Союзi;

     пiдтримка розвитку торговельно-економiчного, науково-технiчного та iнвестицiйного спiвробiтництва України з iноземними державами на засадах взаємної вигоди;

     забезпечення з метою повноцiнного економiчного розвитку, пiдвищення добробуту народу iнтеграцiї економiки України у свiтову економiчну систему;

     розширення мiжнародного спiвробiтництва з метою залучення iноземних iнвестицiй, новiтнiх технологiй та управлiнського досвiду в нацiональну економiку в iнтересах її реформування, модернiзацiї та iнновацiйного розвитку;

     пiдтримка iнтеграцiї України у свiтовий iнформацiйний простiр.

     Стаття 12. Визначення та реалiзацiя засад внутрiшньої i зовнiшньої полiтики

     1. Визначення та реалiзацiя засад внутрiшньої i зовнiшньої полiтики здiйснюються на основi тiсної взаємодiї та координацiї зусиль Верховної Ради України, Президента України, Кабiнету Мiнiстрiв України, мiнiстерств, iнших центральних та мiсцевих органiв виконавчої влади у цьому напрямi.

     2. Визначенi цим Законом засади внутрiшньої i зовнiшньої полiтики мають ураховуватися пiд час розроблення проектiв законодавчих та iнших нормативно-правових актiв.

     3. Повноваження щодо визначення та реалiзацiї засад внутрiшньої i зовнiшньої полiтики здiйснюють:

     Верховна Рада України як єдиний орган законодавчої влади в Українi - шляхом визначення засад внутрiшньої i зовнiшньої полiтики, внесення у разi потреби змiн до цього Закону, законодавчого регулювання вiдносин, спрямованого на впровадження засад внутрiшньої та зовнiшньої полiтики у вiдповiдних сферах, здiйснення кадрової полiтики в межах, визначених Конституцiєю України, здiйснення парламентського контролю;

     Президент України як глава держави, гарант державного суверенiтету, територiальної цiлiсностi України, додержання Конституцiї України, прав i свобод людини i громадянина - шляхом звернення iз щорiчними i позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрiшнє i зовнiшнє становище України, в яких пропонується визначення, коригування засад внутрiшньої i зовнiшньої полiтики з урахуванням внутрiшнього i зовнiшнього становища України, здiйснення керiвництва зовнiшньополiтичною дiяльнiстю держави, керiвництва у сферах нацiональної безпеки i оборони держави, реалiзацiї права законодавчої iнiцiативи, зокрема щодо внесення змiн до цього Закону, застосування права вето щодо прийнятих Верховною Радою України законiв, у тому числi з пiдстав їх невiдповiдностi визначеним цим Законом засадам внутрiшньої i зовнiшньої полiтики, здiйснення кадрової полiтики в межах, визначених Конституцiєю України, видання на виконання Конституцiї i законiв України указiв та розпоряджень;

     Рада нацiональної безпеки i оборони України як контролюючий та координуючий орган у сферi нацiональної безпеки i оборони при Президентовi України - шляхом розгляду на своїх засiданнях стратегiчних питань забезпечення нацiональної безпеки i оборони, здiйснення координацiї та контролю за дiяльнiстю центральних та мiсцевих органiв виконавчої влади у сферах нацiональної безпеки i оборони;

     Кабiнет Мiнiстрiв України як вищий орган у системi органiв виконавчої влади - шляхом забезпечення здiйснення внутрiшньої i зовнiшньої полiтики держави, спрямованої на реалiзацiю засад такої полiтики, забезпечення розроблення з метою реалiзацiї цих засад у вiдповiднiй сферi проектiв законiв та iнших нормативно-правових актiв, проведення експертизи таких проектiв на вiдповiднiсть засадам, визначеним цим Законом, здiйснення координацiї роботи мiнiстерств, iнших центральних органiв виконавчої влади та спрямування її на забезпечення реалiзацiї засад внутрiшньої i зовнiшньої полiтики у вiдповiдних сферах суспiльного i державного життя, здiйснення кадрової полiтики в межах, визначених Конституцiєю та законами України, реалiзацiї права законодавчої iнiцiативи та видання в межах своєї компетенцiї постанов i розпоряджень;

     центральнi та мiсцевi органи виконавчої влади, iншi державнi органи - шляхом участi в межах своєї компетенцiї у формуваннi та реалiзацiї внутрiшньої i зовнiшньої полiтики у вiдповiднiй сферi, розроблення в межах наданих повноважень проектiв законiв та iнших нормативно-правових актiв, спрямованих на реалiзацiю засад внутрiшньої i зовнiшньої полiтики, здiйснення кадрової полiтики в межах, визначених законодавством;

     органи мiсцевого самоврядування - шляхом вирiшення в межах Конституцiї i законiв України питань мiсцевого значення у вiдповiдних сферах внутрiшньої полiтики та у сферi зовнiшньоекономiчної дiяльностi.

     4. У реалiзацiї засад внутрiшньої i зовнiшньої полiтики беруть участь полiтичнi партiї, громадськi органiзацiї у порядку, передбаченому законом.

     Стаття 13. Контроль за дотриманням засад внутрiшньої i зовнiшньої полiтики

     1. Контроль за дотриманням засад внутрiшньої i зовнiшньої полiтики здiйснюється Верховною Радою України, Президентом України, Радою нацiональної безпеки i оборони України, Кабiнетом Мiнiстрiв України, iншими органами державної влади у межах їх повноважень, визначених Конституцiєю i законами України.

     Стаття 14. Прикiнцевi положення

     1. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування.

     2. Внести до Закону України "Про основи нацiональної безпеки України" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2003 р., N 39, ст. 351) такi змiни:

     1) абзац другий статтi 1 доповнити словами "у сферах правоохоронної дiяльностi, боротьби з корупцiєю, прикордонної дiяльностi та оборони, мiграцiйної полiтики, охорони здоров'я, освiти та науки, науково-технiчної та iнновацiйної полiтики, культурного розвитку населення, забезпечення свободи слова та iнформацiйної безпеки, соцiальної полiтики та пенсiйного забезпечення, житлово-комунального господарства, ринку фiнансових послуг, захисту прав власностi, фондових ринкiв i обiгу цiнних паперiв, податково-бюджетної та митної полiтики, торгiвлi та пiдприємницької дiяльностi, ринку банкiвських послуг, iнвестицiйної полiтики, ревiзiйної дiяльностi, монетарної та валютної полiтики, захисту iнформацiї, лiцензування, промисловостi та сiльського господарства, транспорту та зв'язку, iнформацiйних технологiй, енергетики та енергозбереження, функцiонування природних монополiй, використання надр, земельних та водних ресурсiв, корисних копалин, захисту екологiї i навколишнього природного середовища та iнших сферах державного управлiння при виникненнi негативних тенденцiй до створення потенцiйних або реальних загроз нацiональним iнтересам";

     2) в абзацi одинадцятому статтi 6 слова "та в євроатлантичний безпековий простiр" виключити;

     3) в абзацi п'ятому частини другої статтi 8 слова "та Органiзацiї Пiвнiчноатлантичного договору" виключити.

     3. Визнати такою, що втратила чиннiсть, Постанову Верховної Ради України вiд 2 липня 1993 року "Про Основнi напрями зовнiшньої полiтики України" (Вiдомостi Верховної Ради України, 1993 р., N 37, ст. 379).

     4. Кабiнету Мiнiстрiв України:

     у тримiсячний строк пiдготувати та внести на розгляд Верховної Ради України пропозицiї щодо приведення законодавчих актiв України у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     забезпечити перегляд i скасування мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв, якi суперечать цьому Закону.

Президент України В. ЯНУКОВИЧ

м. Київ
1 липня 2010 року
N 2411-VI

Copyright © 2021 НТФ «Інтес»
Всі права захищені.