ПРОТОКОЛ

мiж Урядом України i Швейцарською Федеральною Радою про внесення змiн до Конвенцiї мiж Урядом України i Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвiйного оподаткування стосовно податкiв на доходи i на капiтал та Протоколу до неї, вчинених у м. Київ 30 жовтня 2000 року

Уряд України i Швейцарська Федеральна Рада (далi - Договiрнi Держави),

бажаючи укласти Протокол про внесення змiн до Конвенцiї мiж Урядом України i Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвiйного оподаткування стосовно податкiв на доходи i на капiтал та Протоколу до неї, вчинених у м. Київ 30 жовтня 2000 року (далi - Конвенцiя та Протокол вiдповiдно),

домовились про таке:

Стаття I

Преамбулу Конвенцiї викласти у такiй редакцiї:

"Уряд України i Швейцарська Федеральна Рада;

бажаючи надалi розвивати взаємнi економiчнi вiдносини та поглиблювати спiвробiтництво у питаннях оподаткування;

маючи намiр укласти Конвенцiю про уникнення подвiйного оподаткування стосовно податкiв на доходи i на капiтал без створення можливостей для вiдсутностi оподаткування або зменшення суми податкiв шляхом ухилення вiд сплати податкiв законним чи незаконним шляхом (у тому числi використання договорiв про уникнення подвiйного оподаткування з метою отримання податкових пiльг, передбачених цiєю Конвенцiєю, для непрямої вигоди резидентiв третiх Держав);

домовились про таке:".

Стаття II

Пiдпункт b) (ii) пункту 3 статтi 2 "Податки, на якi поширюється Конвенцiя" Конвенцiї викласти у такiй редакцiї:

"(ii) податок на доходи фiзичних осiб".

Стаття III

1. Пiдпункт a) пункту 1 статтi 3 "Загальнi положення" Конвенцiї викласти у такiй редакцiї:

"a) термiн "Швейцарiя" означає територiю Швейцарської Конфедерацiї, як це визначено її законодавством та вiдповiдно до мiжнародного права;".

2. Пiдпункт i) пункту 1 статтi 3 Конвенцiї викласти у такiй редакцiї:

"i) термiн "компетентний орган" означає:

(i) стосовно України - Мiнiстерство фiнансiв України або його повноважного представника;

(ii) стосовно Швейцарiї - Керiвника Федерального департаменту фiнансiв або його повноважного представника;".

3. Пункт 1 статтi 3 Конвенцiї доповнити пiдпунктом j) у такiй редакцiї:

"j) термiн "пенсiйний фонд" Держави означає юридичну особу або органiзацiю, створену у Договiрнiй Державi, та яка вважається окремою особою вiдповiдно до законодавства про оподаткування такої Держави та:

(i) яка була створена та функцiонує виключно для управлiння або надання пенсiй чи аналогiчних пiльг фiзичним особам та яка регулюється як така юридична особа чи органiзацiя такою Державою або одним з її полiтико-адмiнiстративних пiдроздiлiв; або

(ii) яка була створена та функцiонує виключно або майже виключно для iнвестування коштiв в iнтересах юридичних осiб або органiзацiй, зазначених у положеннi (i).".

Стаття IV

Пункт 1 статтi 4 "Резидент" Конвенцiї викласти у такiй редакцiї:

"1. Для цiлей цiєї Конвенцiї термiн "резидент Договiрної Держави" означає будь-яку особу, яка за законодавством цiєї Держави пiдлягає оподаткуванню в нiй на пiдставi постiйного мiсця проживання, постiйного мiсцеперебування, мiсцезнаходження керiвного органу, мiсця реєстрацiї або будь-якого iншого аналогiчного критерiю та включає таку Державу або будь-який її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл чи мiсцевий орган влади. Проте до цього термiну не вiдноситься будь-яка особа, яка пiдлягає оподаткуванню в цiй Державi стосовно доходiв, отриманих тiльки з джерел в цiй Державi або капiталу, розташованого в нiй".

Стаття V

1. Статтю 7 "Прибуток вiд пiдприємницької дiяльностi" Конвенцiї пiсля пункту 6 доповнити новим пунктом 7 у такiй редакцiї:

"7. Договiрна Держава не повинна змiнювати прибуток, який вiдноситься до постiйного представництва пiдприємства однiєї з Договiрних Держав протягом п'яти рокiв пiсля закiнчення податкового року, в якому прибуток мав бути вiднесений до такого постiйного представництва. Положення цього пункту не застосовуються у випадку вчинення шахрайства або навмисного порушення зобов'язань.".

2. Пункт 7 статтi 7 Конвенцiї перенумерувати на пункт 8.

Стаття VI

Пункт 2 статтi 9 "Асоцiйованi пiдприємства" Конвенцiї викласти у такiй редакцiї:

"2. У разi, коли одна Договiрна Держава включає в прибутки пiдприємства цiєї Держави - i вiдповiдно оподатковує - прибутки, по яких пiдприємство другої Договiрної Держави було оподатковано в цiй другiй Державi, i прибутки, таким чином включенi, є прибутками, якi були б нарахованi пiдприємству першої згаданої Держави, якби умови взаємовiдносин мiж двома пiдприємствами були б умовами, якi iснують мiж незалежними пiдприємствами, тодi така друга Держава може вносити вiдповiднi коригування до суми, що стягується в нiй з таких прибуткiв. При визначеннi такого коригування iншi положення цiєї Конвенцiї мають бути належним чином врахованi, а компетентнi органи Договiрних Держав можуть консультуватися один з одним,".

Стаття VII

Статтю 10 "Дивiденди" Конвенцiї викласти у такiй редакцiї:

"Стаття 10
Дивiденди

1. Дивiденди, що сплачуються компанiєю, яка є резидентом Договiрної Держави, резиденту другої Договiрної Держави, можуть оподатковуватись у цiй другiй Державi.

2. Однак такi дивiденди можуть також оподатковуватись у Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником дивiдендiв, то податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:

а) 5 вiдсоткiв вiд загальної суми дивiдендiв, якщо фактичним власником дивiдендiв є компанiя (iнша, нiж товариство), яка безпосередньо володiє щонайменше 10 вiдсотками капiталу компанiї, яка сплачує дивiденди;

б) 15 вiдсоткiв вiд загальної суми дивiдендiв в iнших випадках.

3. Незважаючи на положення пункту 2, Договiрна Держава, резидентом якої є компанiя, звiльняє вiд оподаткування дивiденди сплаченi цiєю компанiєю, якщо фактичним власником дивiдендiв є уряд другої Договiрної Держави, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл або мiсцевий орган влади, центральний банк або пенсiйний фонд цiєї другої Держави.

4. Компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою встановлюють порядок застосування обмежень, зазначених у пунктах 2 та 3.

Пункти 2 та 3 не стосуються оподаткування компанiї стосовно прибуткiв, з яких сплачуються дивiденди.

5. Термiн "дивiденди" при використаннi в цiй статтi означає дохiд вiд акцiй чи iнших прав, якi не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутку, а також дохiд вiд iнших корпоративних прав, який пiдлягає такому ж оподаткуванню як i дохiд вiд акцiй, вiдповiдно до законодавства тiєї Держави, резидентом якої є компанiя, що розподiляє прибуток.

6. Положення пунктiв 1, 2 i 3 не застосовуються, якщо фактичний власник дивiдендiв, який є резидентом Договiрної Держави, здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть у другiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є компанiя, що сплачує дивiденди, через розташоване в нiй постiйне представництво, або надає в цiй другiй Державi незалежнi особистi послуги з розташованої в нiй постiйної бази, i холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до такого постiйного представництва або постiйної бази. В такому випадку залежно вiд обставин застосовуються положення статтi 7 або статтi 14.

7. У разi, коли компанiя, яка є резидентом однiєї Договiрної Держави, одержує прибуток або дохiд з другої Договiрної Держави, ця друга Держава може не стягувати будь-яких податкiв з дивiдендiв, що сплачуються компанiєю, за винятком, коли цi дивiденди сплачуються резиденту цiєї другої Держави, або якщо холдинг, стосовно якого сплачуються дивiденди, дiйсно вiдноситься до постiйного представництва або постiйної бази, розташованих у цiй другiй Державi, i з нерозподiленого прибутку компанiї не стягуються податки на нерозподiлений прибуток, навiть якщо дивiденди сплачуються, або нерозподiлений прибуток складається повнiстю або частково з прибутку або доходу, що утворюються у цiй другiй Державi.".

Стаття VIII

1. Пункти 2 та 3 статтi 11 "Проценти" Конвенцiї викласти у такiй редакцiї:

"2. Однак такi проценти можуть також оподатковуватись у тiй Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо фактичний власник процентiв є резидентом iншої Договiрної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 5 процентiв вiд загальної суми процентiв.

3. Незважаючи на положення пункту 2, проценти, про якi йдеться у пунктi 1, будуть оподатковуватися лише в тiй Договiрнiй Державi, резидентом якої є фактичний власник процентiв, якщо:

a) фактичним власником є сама Держава, її полiтико-адмiнiстративний пiдроздiл або мiсцевий орган влади чи центральний банк;

b) проценти сплачуються Державою, в якiй такi проценти виникають, або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом чи мiсцевим органом влади;

c) проценти сплачуються за позикою, борговою вимогою або кредитом заборгованим, виконаним, гарантованим або забезпеченим цiєю Державою або її полiтико-адмiнiстративним пiдроздiлом, мiсцевим органом влади або закладом з фiнансування експорту.".

2. Пункт 7 статтi 11 Конвенцiї викласти у такiй редакцiї:

"7. Вважається, що проценти виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує проценти, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має в Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникла заборгованiсть, по якiй сплачуються проценти, i витрати по сплатi цих процентiв несе постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi проценти виникають у Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.".

Стаття IX

1. Пункти 2 i 3 статтi 12 "Роялтi" Конвенцiї замiнити пунктом у такiй редакцiї:

"2. Однак такi роялтi можуть також оподатковуватись у тiй Договiрнiй Державi, в якiй вони виникають, i вiдповiдно до законодавства цiєї Держави, але якщо фактичним власником роялтi є резидент iншої Договiрної Держави, то податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 5 процентiв вiд загальної суми роялтi.".

2. Пункти 4 - 8 статтi 12 Конвенцiї перенумерувати на пункти 3 - 7.

3. Перенумерований пункт 6 статтi 12 Конвенцiї викласти у такiй редакцiї:

"6. Вважається, що роялтi виникають у Договiрнiй Державi, якщо платником є резидент цiєї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує роялтi, незалежно вiд того, є вона резидентом Договiрної Держави чи нi, має у Договiрнiй Державi постiйне представництво або постiйну базу, у зв'язку з якими виникло зобов'язання сплачувати роялтi, i зобов'язання по сплатi цих роялтi несе таке постiйне представництво або постiйна база, то вважається, що такi роялтi виникають у Державi, в якiй розташоване постiйне представництво або постiйна база.".

Стаття X

Пiдпункт a) пункту 1 статтi 23 "Усунення подвiйного оподаткування" Конвенцiї викласти у такiй редакцiї:

"a) Якщо резидент Швейцарiї одержує доходи чи володiє капiталом, якi згiдно з положеннями цiєї Конвенцiї можуть оподатковуватись в Українi, то Швейцарiя, з урахуванням положень пiдпункту b, звiльняє вiд оподаткування такий дохiд чи капiтал, але може при обчисленнi суми податку на дохiд чи капiтал цього резидента застосовувати ставку податку, яка була б застосована, якщо б звiльнений дохiд чи капiтал не був би звiльнений вiд оподаткування. Проте таке звiльнення застосовується до доходiв, зазначених у пунктi 2 статтi 13, лише при наданнi доказiв фактичного оподаткування такого доходу в Українi".

Стаття XI

1. Пункт 1 статтi 25 "Процедура взаємного узгодження" Конвенцiї викласти у такiй редакцiї:

"1. Якщо особа вважає, що дiї однiєї або обох Договiрних Держав призводять або призведуть до її оподаткування невiдповiдно до положень цiєї Конвенцiї, вона може, незалежно вiд засобiв захисту, передбачених нацiональним законодавством цих Держав, подати свою справу до компетентних органiв Договiрної Держави. Справа повинна бути подана протягом трьох рокiв з моменту першого повiдомлення про дiю, яка призводить до оподаткування, що не вiдповiдає положенням Конвенцiї.".

2. Пункт 3 статтi 25 Конвенцiї доповнити таким речення:

"Вони також можуть консультуватися один з одним для усунення подвiйного оподаткування у випадках, не передбачених Конвенцiєю.".

Стаття XII

Доповнити Конвенцiю статтею 25a "Арбiтраж" у такiй редакцiї:

"Стаття 25a
Арбiтраж

1. Якщо:

a) вiдповiдно до пункту 1 статтi 25 особа подала справу до компетентного органу Договiрної Держави на пiдставi того, що дiї однiєї або обох Договiрних Держав призвели до оподаткування такої особи, що не вiдповiдає положенням Конвенцiї; та

b) компетентнi органи не можуть досягти згоди щодо вирiшення цiєї справи вiдповiдно до пункту 2 статтi 25 протягом трьох рокiв, починаючи з дати початку, зазначеної у пунктах 8 або 9, залежно вiд обставин (за винятком випадкiв, коли до закiнчення такого перiоду компетентнi органи Договiрних Держав погодились на iнший перiод стосовно цiєї справи та повiдомили особу, яка подала справу, про таку угоду),

будь-якi невирiшенi питання, що виникають у цiй справi, якщо особа просить про це у письмовiй формi, будуть переданi на арбiтраж у спосiб, описаний у цiй статтi, згiдно з будь-якими правилами або процедурами, узгодженими компетентними органами Договiрних Держав вiдповiдно до положень пункту 10.

2. Якщо компетентний орган призупинив процедуру взаємного узгодження, зазначену в пунктi 1, з тiєї причини, що по справi стосовно одного чи декiлькох питань очiкується рiшення суду або адмiнiстративного трибуналу, вiдлiк перiоду, передбаченого пiдпунктом b пункту 1, припиняється, до винесення остаточного рiшення судом чи адмiнiстративним трибуналом, або доки справа не буде призупинена чи вiдкликана. Крiм того, якщо особа, яка подала справу, та компетентний орган погодилися призупинити процедуру взаємного узгодження, вiдлiк перiоду, передбаченого пiдпунктом b пункту 1, припиняється до моменту скасування призупинення.

3. Якщо обидва компетентнi органи погоджуються, що особа, якої безпосередньо стосується справа, не надала своєчасно будь-яку додаткову суттєву iнформацiю, яка вимагається будь-яким компетентним органом пiсля початку перiоду, передбаченого пiдпунктом b пункту 1, перiод, передбачений пiдпунктом b пункту 1, продовжується на строк, який дорiвнює перiоду, що починається з дати, коли вона була запитана, i закiнчується датою надання такої iнформацiї.

4. a) Арбiтражне рiшення стосовно питань, переданих на арбiтраж, виконується за взаємною згодою щодо справи, зазначеної в пунктi 1. Арбiтражне рiшення є остаточним.

b) Арбiтражне рiшення є обов'язковим для обох Договiрних Держав, за винятком таких випадкiв:

(i) якщо особа, якої безпосередньо стосується справа, не приймає взаємну угоду про виконання арбiтражного рiшення. У такому випадку справа не пiдлягає подальшому розгляду компетентними органами. Взаємна згода про виконання арбiтражного рiшення у справi вважається неприйнятною особою, якої безпосередньо стосується справа, якщо будь-яка особа, якої безпосередньо стосується справа, протягом 60 днiв пiсля дати повiдомлення такої особи про взаємну згоду, вiдкликає всi питання, вирiшенi за взаємною згодою про виконання арбiтражного рiшення, з розгляду будь-яким судом або адмiнiстративним трибуналом або iншим чином припиняє будь-який судовий чи адмiнiстративний процес, за яким очiкується рiшення стосовно таких питань, у спосiб, який вiдповiдає такiй взаємнiй згодi.

(ii) якщо остаточним рiшенням судiв однiєї iз Договiрних Держав арбiтражне рiшення визнане недiйсним. У такому випадку запит про розгляд справи у арбiтражi згiдно з пунктом 1 вважається ненаданим, i арбiтражний процес вважається таким, що не був проведений (крiм цiлей пунктiв 15, 16 та 19). У цьому випадку може бути наданий новий запит про розгляд справи у арбiтражi, крiм випадкiв, коли компетентнi органи погоджуються про заборону подання такого нового запиту.

(iii) якщо особа, якої безпосередньо стосується справа, звертається до суду стосовно питань, якi були вирiшенi за взаємною згодою про виконання арбiтражного рiшення в будь-якому судi або адмiнiстративному трибуналi.

5. Компетентний орган, який отримав первинний запит стосовно процедури взаємного узгодження, як описано в пiдпунктi a) пункту 1, протягом двох календарних мiсяцiв пiсля отримання запиту:

a) надсилає повiдомлення особi, яка iнiцiювала справу, про отримання ним запиту; та

b) надсилає повiдомлення про такий запит разом iз копiєю запиту до компетентного органу iншої Договiрної Держави.

6. Протягом трьох календарних мiсяцiв пiсля отримання компетентним органом запиту про проведення процедури взаємного узгодження (або його копiї вiд компетентного органу iншої Договiрної Держави), вiн:

a) повiдомляє особу, яка iнiцiювала справу, та iнший компетентний орган про отримання ним iнформацiї, необхiдної для проведення розгляду по сутi справи; або

b) вимагає вiд цiєї особи надання додаткової iнформацiї для таких цiлей.

7. Якщо згiдно з пiдпунктом b) пункту 6 один чи обидва компетентнi органи вимагають вiд особи, яка iнiцiювала справу, надання додаткової iнформацiї, необхiдної для проведення розгляду по сутi справи, компетентний орган, який запитав додаткову iнформацiю, протягом трьох календарних мiсяцiв з моменту отримання додаткової iнформацiї вiд цiєї особи повiдомляє таку особу та iнший компетентний орган про те, що:

a) вiн отримав запитувану iнформацiю; або

b) частина запитуваної iнформацiї вiдсутня.

8. Якщо жодний компетентний орган не запитав додаткову iнформацiю вiдповiдно до пiдпункту b) пункту 6, датою початку, зазначеною в пунктi 1, є дата, що передує:

a) датi, коли обидва компетентнi органи повiдомили особу, яка iнiцiювала справу вiдповiдно до пiдпункту a) пункту 6; та

b) датi через три календарних мiсяцi пiсля повiдомлення компетентного органу другої Договiрної Держави вiдповiдно до пiдпункту b) пункту 5.

9. Якщо додаткова iнформацiя була запитана вiдповiдно до пiдпункту b) пункту 6, датою початку, зазначеною в пунктi 1, є дата, що передує:

a) останнiй датi, коли компетентнi органи, якi запитали додаткову iнформацiю, повiдомили особу, яка iнiцiювала справу, та iнший компетентний орган вiдповiдно до пiдпункту a) пункту 7; та

b) датi через три календарних мiсяцi пiсля отримання обома компетентними органами всiєї iнформацiї, яка була запитана будь-яким компетентним органом вiд особи, яка iнiцiювала справу.

Однак, якщо один або обидва компетентнi органи надають повiдомлення, зазначене в пiдпунктi b) пункту 7, тодi таке повiдомлення розглядається як запит на отримання додаткової iнформацiї вiдповiдно до пiдпункту b) пункту 6.

10. Компетентнi органи Договiрних Держав за взаємною згодою вiдповiдно до пункту 3 статтi 25 визначають спосiб застосування положень, що мiстяться в цiй статтi, у том числi мiнiмальний обсяг iнформацiї, необхiдної для кожного компетентного органу для здiйснення розгляду по сутi справи. Таке узгодження має бути досягнуто до дати, коли невирiшенi питання по справi пiдлягають поданню на арбiтраж, i можуть бути змiненi час вiд часу пiсля такої дати.

11. За винятком випадкiв, коли компетентнi органи Договiрних Держав досягають взаємної згоди стосовно рiзних правил, для цiлей цiєї статтi застосовуються пункти 12 - 14.

12. Такi правила регулюють призначення членiв арбiтражної комiсiї:

a) Арбiтражна комiсiя складається з трьох членiв - фiзичних осiб, якi володiють експертними знаннями або мають досвiд у мiжнародних справах з питань оподаткування.

b) Кожний компетентний орган призначає одного члена комiсiї протягом 60 днiв з дати подання запиту про розгляд справи в арбiтражi згiдно з пунктом 1. Обидва члени комiсiї, призначенi таким чином, протягом 60 днiв пiсля останнього призначення призначають третього члена, який виконує обов'язки голови Арбiтражної комiсiї. Голова не може бути громадянином або резидентом жодної Договiрної Держави.

c) Кожний член, призначений до складу арбiтражної комiсiї, повинен бути неупередженим та не залежати вiд компетентних органiв, податкових адмiнiстрацiй та мiнiстерств фiнансiв Договiрних Держав, а також всiх осiб, якi безпосередньо впливають на справу (а також їхнiх радникiв) пiд час надання своєї згоди на призначення, зберiгати свою неупередженiсть та незалежнiсть протягом всього процесу, а також уникати будь-якої поведiнки впродовж розумного перiоду часу, що може призвести до порушення видимостi неупередженостi та незалежностi арбiтрiв у зв'язку з провадженням.

13. У випадку, якщо компетентний орган Договiрної Держави не призначає члена арбiтражної комiсiї у спосiб i протягом термiнiв, зазначених у пунктi 12 або узгоджених компетентними органами Договiрних Держав, член призначається вiд iменi цього компетентного органу найвищою посадовою особою Центру податкової полiтики та податкового адмiнiстрування Органiзацiї економiчного спiвробiтництва та розвитку, яка не є громадянином жодної Договiрної Держави.

14. Якщо першi два члени арбiтражної комiсiї не призначають Голову в порядку та строки, зазначенi в пунктi 12 або узгодженi компетентними органами Договiрних Держав, Голова призначається найвищою посадовою особою Центру податкової полiтики та податкового адмiнiстрування Органiзацiї економiчного спiвробiтництва та розвитку, який не є громадянином жодної Договiрної Держави.

15. Виключно для цiлей застосування цiєї статтi та статтi 26, а також положень внутрiшнього законодавства Договiрних Держав, що стосуються обмiну iнформацiєю, конфiденцiйностi та адмiнiстративної допомоги, члени арбiтражної комiсiї та максимум три працiвника на одного члена (та потенцiйнi арбiтри виключно тiєю мiрою, якою це необхiдно для перевiрки їхньої здатностi виконувати вимоги арбiтрiв) вважаються особами або органами, яким може бути розкрита iнформацiя. Iнформацiя, отримана арбiтражною комiсiєю або потенцiйними арбiтрами, а також iнформацiя, яку отримують компетентнi органи вiд арбiтражної комiсiї, вважаються iнформацiєю, яка обмiнюється вiдповiдно до статтi 26.

16. Компетентнi органи Договiрних Держав забезпечують, щоб перед початком арбiтражного процесу члени арбiтражної комiсiї та їхнi працiвники домовились у письмовiй формi розглядати будь-яку iнформацiю, що стосується арбiтражного процесу, вiдповiдно до зобов'язань щодо конфiденцiйностi та нерозголошення, зазначених у пунктi 2 статтi 26 та вiдповiдно до чинного законодавства Договiрних Держав.

17. Для цiлей цiєї статтi та статтi 25 процедура взаємного узгодження, а також арбiтражне провадження у справi припиняються, якщо в будь-який час пiсля подання запиту про розгляд справи у арбiтражi та до повiдомлення рiшення арбiтражної комiсiї компетентним органам Договiрних Держав:

a) компетентнi органи Договiрних Держав досягають взаємної згоди стосовно врегулювання справи; або

b) особа, яка iнiцiювала справу, вiдкликає запит про розгляд справи у арбiтражi чи запит процедури взаємного узгодження.

18. За винятком випадкiв, коли компетентнi органи Договiрних Держав взаємно погоджуються з рiзними правилами, вiдповiдно до цiєї статтi до арбiтражного провадження застосовуються такi правила:

a) Пiсля передачi справи до арбiтражу компетентний орган кожної Договiрної Держави подає до арбiтражної комiсiї до узгодженого строку запропоноване рiшення, яке стосується усiх невирiшених питань (ураховуючи всi попереднi домовленостi, досягнутi у цiй справi мiж компетентними органами Договiрних Держав). Запропоноване рiшення обмежується використанням конкретних грошових сум (наприклад, доходiв або витрат) або, у встановлених випадках, максимальною ставкою податку, яка стягується вiдповiдно до Конвенцiї, для кожного коригування чи аналогiчного питання по цiй справi. У випадку, коли компетентнi органи Договiрних Держав не змогли досягти згоди щодо питання стосовно умов застосування положень Конвенцiї (далi - "основне питання"), наприклад, чи є особа резидентом, або щодо наявностi постiйного представництва, компетентнi органи можуть подавати альтернативнi запропонованi рiшення щодо питань, визначення яких залежить вiд вирiшення таких основних питань.

b) Компетентний орган кожної Договiрної Держави також може подати документ, який пiдтверджує позицiю, для розгляду арбiтражною комiсiєю. Кожний компетентний орган, який подає запропоноване рiшення або пiдтверджуючий документ, надає iншому компетентному органу його копiю до дати подання запропонованого рiшення та документа, який пiдтверджує позицiю. Кожний компетентний орган може також подати до арбiтражної комiсiї до узгодженої дати вiдповiдь на пропозицiю щодо запропонованого рiшення та пiдтверджуючого документа, представленого iншим компетентним органом. Копiя будь-якої поданої вiдповiдi надсилається iншому компетентному органу до дати подання вiдповiдей.

c) Арбiтражна комiсiя обирає одне iз запропонованих рiшень у справi, як своє рiшення, поданих компетентними органами щодо кожного питання та будь-яких основних питань, i яке не включає обґрунтування або будь-яке iнше пояснення рiшення. Арбiтражне рiшення приймається простою бiльшiстю голосiв членiв комiсiї. Арбiтражна комiсiя надає компетентним органам Договiрних Держав своє рiшення у письмовiй формi. Арбiтражне рiшення не має прецедентного значення.

19. У арбiтражному провадженнi за цiєю статтею збори та витрати членiв арбiтражної комiсiї, а також будь-якi витрати, пов'язанi з арбiтражним провадженням Договiрних Держав несуть Договiрнi Держави у спосiб, який має бути встановлений за взаємною згодою мiж компетентними органами Договiрних Держав. За вiдсутностi такої згоди кожна Договiрна Держава несе свої власнi витрати та витрати на призначеного нею члена. Витрати на послуги голови арбiтражної комiсiї та iншi витрати, пов'язанi з проведенням арбiтражного провадження, несуть Договiрнi Держави у рiвних частинах.

20. Будь-яке невирiшене питання, яке виникає внаслiдок справи про процедуру взаємного узгодження, крiм випадкiв, коли воно виникає в межах арбiтражного процесу, передбаченого цiєю статтею, не пiдлягає передачi на арбiтраж, якщо це питання пiдпадає пiд дiю справи, щодо якої ранiше збиралася арбiтражна комiсiя чи аналогiчний орган вiдповiдно до двосторонньої чи багатосторонньої конвенцiї, яка передбачає обов'язкове проведення арбiтражу невирiшених питань, якi виникають у справi про процедуру взаємного узгодження.

21. Нiщо в цiй статтi не впливає на виконання бiльш широких зобов'язань щодо арбiтражу невирiшених питань, якi виникають в контекстi процедури взаємного узгодження в рамках iнших конвенцiй, сторонами яких Договiрнi Держави є або стануть.".

Стаття XIII

Статтю 26 "Обмiн iнформацiєю" Конвенцiї викласти у такiй редакцiї:

"Стаття 26
Обмiн iнформацiєю

1. Компетентнi органи Договiрних Держав обмiнюються iнформацiєю, необхiдною для виконання положень цiєї Конвенцiї або застосування чи дотримання законiв стосовно податкiв, на якi поширюється ця Конвенцiя, якщо таке оподаткування не суперечить Конвенцiї. Обмiн iнформацiєю не обмежується статтею 1.

2. Будь-яка iнформацiя, отримана Договiрною Державою вiдповiдно до пункту 1, розглядається як конфiденцiйна у такий самий спосiб, що i iнформацiя, отримана вiдповiдно до внутрiшнього законодавства цiєї Держави, i розкривається лише особам або органам влади (у тому числi судам та адмiнiстративним органам), якi здiйснюють оцiнку або стягування податкiв, примусове виконання або судове переслiдування стосовно податкiв або визначення оскаржень стосовно податкiв, зазначених у пунктi 1. Такi особи або органи влади використовують iнформацiю виключно для таких цiлей. Вони можуть розкривати iнформацiю в державних судах або у судових рiшеннях. Незважаючи на викладене вище, iнформацiя, отримана Договiрною Державою, може використовуватися для iнших цiлей, якщо така iнформацiя може бути використана для iнших цiлей вiдповiдно до законодавства обох Держав, i за умови отримання згоди компетентного органу Держави, яка надає iнформацiю, стосовно такого використання.

3. У жодному випадку положення пунктiв 1 та 2 цiєї статтi не будуть тлумачитись як такi, що покладають на одну з Договiрних Держав зобов'язання:

a) здiйснювати адмiнiстративнi заходи, якi суперечать законодавству i адмiнiстративнiй практицi будь-якої з Договiрних Держав;

b) надавати iнформацiю, яку неможливо отримати за законодавством або в ходi звичайного адмiнiстрування тiєї чи iншої Договiрної Держави;

c) надавати iнформацiю, яка розкриває будь-яку торговельну, пiдприємницьку, промислову, комерцiйну або професiйну таємницю чи торговельний процес, або iнформацiю, розголошення якої суперечить державнiй полiтицi (громадському порядку).

4. Якщо iнформацiя запитується Договiрною Державою вiдповiдно до цiєї Статтi, друга Договiрна Держава використовує свої заходи збору iнформацiї для отримання запитуваної iнформацiї, навiть якщо iнша Держава може не володiти такою iнформацiєю для своїх власних податкових цiлей. Зобов'язання, що мiститься в попередньому реченнi, регулюється обмеженнями пункту 3, але жодним чином такi обмеження не повиннi тлумачитися як такi, що дозволяють Договiрнiй Державi вiдмовити в наданнi iнформацiї виключно через вiдсутнiсть нацiонального iнтересу в такiй iнформацiї.

5. У жодному випадку положення пункту 3 не повиннi тлумачитися як такi, що дозволяють Договiрнiй Державi вiдмовити в наданнi iнформацiї виключно тому, що такою iнформацiєю володiє банк, iнша фiнансова установа, номiнальний власник чи особа, яка виступає як представник або довiрена особа, або через те, що вона стосується майнових прав особи.".

Стаття XIV

Доповнити Конвенцiю статтею 26a "Право на пiльги" у такiй редакцiї:

"Стаття 26a
Право на пiльги

1. Незважаючи на iншi положення цiєї Конвенцiї, пiльги за цiєю Конвенцiєю не можуть надаватися стосовно статтi доходу чи об'єкту майна, якщо є пiдстави зробити висновок, з огляду на всi вiдповiднi факти та обставини, що одержання такої вигоди є одною з основних цiлей будь-якої угоди або операцiї, прямим чи опосередкованим результатом якої є така пiльга, за винятком випадкiв, коли встановлено, що надання такої пiльги у таких обставинах вiдповiдає предмету та цiлям вiдповiдних положень цiєї Конвенцiї.

2. Якщо згiдно з пунктом 1 цiєї статтi особi вiдмовлено у наданнi пiльги вiдповiдно до цiєї Конвенцiї, компетентний орган Договiрної Держави, який надавав цю пiльгу iншим чином, тим не менше розглядає цю особу як таку, що має право на таку пiльгу або на рiзнi пiльги стосовно певної статтi доходу чи об'єкту майна, якщо такий компетентний орган на вимогу цiєї особи та пiсля розгляду вiдповiдних фактiв та обставин встановлює, що такi пiльги були б наданi за вiдсутностi операцiї або угоди, зазначеної в пунктi 1 цiєї статтi.

3. Компетентний орган Договiрної Держави консультується з компетентним органом iншої Договiрної Держави перш нiж вiдмовляти у наданнi пiльг згiдно з пунктом 1 або 2 цiєї статтi.".

Стаття XV

1. Пункт 1 Протоколу до Конвенцiї видалити та замiнити новими пунктами у такiй редакцiї:

"1. Загальнi положення

1. Стосовно тлумачення Конвенцiї вiд 30 жовтня 2000 року цим розумiється, що Коментар до Типової конвенцiї про оподаткування Органiзацiї економiчного спiвробiтництва та розвитку представляє собою офiцiйний посiбник для тлумачення Конвенцiї.

2. До пiдпункту j) пункту 1 статтi 3

Зрозумiло, що термiн "пенсiйний фонд" включає в себе наступнi та будь-якi iдентичнi або iстотно аналогiчнi фонди, заснованi вiдповiдно до законiв, прийнятих пiсля дати пiдписання цiєї Конвенцiї:

a) в Українi, будь-який пенсiйний фонд, на який поширюється дiя:

(i) Закону України "Про пенсiйне забезпечення" вiд 05.11.1991 N 1788-XII;

(ii) Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування" вiд 09.07.2003 N 1058-IV;

(iii) Закону України "Про недержавне пенсiйне забезпечення" вiд 09.07.2003 N 1057-IV;

(iv) Податкового кодексу України вiд 02.12.2010 N 2755-VI;

(v) Закону України "Про внесення змiн до деяких законодавчих актi України щодо пiдвищення пенсiй" вiд 03.10.2017 N 2148-VIII;

b) в Швейцарiї, будь-який пенсiйний фонд, на який поширюється дiя:

(i) Федерального закону Швейцарiї вiд 20 грудня 1946 року "Про страхування людей похилого вiку та осiб, що дожили до похилого вiку";

(ii) Федерального закону Швейцарiї вiд 19 червня 1959 року "Про страхування по iнвалiдностi";

(iii) Федерального закону Швейцарiї вiд 6 жовтня 2006 року "Про страхування додаткового пенсiйного забезпечення людей похилого вiку, осiб, що дожили до похилого вiку, та iнвалiдiв";

(iv) Федерального закону Швейцарiї вiд 25 вересня 1952 року "Про грошову компенсацiю доходiв у випадку вiйськової служби та у випадку материнства";

(v) Федерального закону Швейцарiї вiд 25 червня 1982 року "Про страхування людей похилого вiку, осiб, що дожили до похилого вiку, та iнвалiдiв, що пiдлягає сплатi у зв'язку iз зайнятiстю або щодо iндивiдуальної трудової дiяльностi", у тому числi пенсiйнi фонди, якi пропонують визнанi пенсiйнi програми для iндивiдуальної трудової дiяльностi, аналогiчний пенсiйним фондам компанiї;

(vi) Федерального закону Швейцарiї вiд 17 грудня 1993 року "Про наданi пiльги";

(vii) пунктом 6 та пунктом 7 статтi 89a Цивiльного кодексу Швейцарiї вiд 10 грудня 1907 року;

(viii) пунктом 1 статтi 331 Федерального закону Швейцарiї вiд 30 березня 1911 року "Про внесення змiн до Цивiльного кодексу Швейцарiї (до Частини п'ятої: Кодекс зобов'язань)".

3. До Статтi 4

Стосовно пункту 1 статтi 4, зрозумiло та узгоджено, що термiн "резидент Договiрної Держави" включає в себе, зокрема, пенсiйний фонд, створений у цiй Державi; та органiзацiю, яка була створена та дiє винятково в релiгiйних, благодiйних, наукових, культурних, спортивних або освiтнiх цiлях (або в декiлькох таких цiлях), i що вона є резидентом цiєї Держави вiдповiдно до її законодавства, незважаючи на те, що всi або частина його доходiв чи прибутку можуть бути звiльненi (звiльнена) вiд оподаткування вiдповiдно до внутрiшнього законодавства цiєї Держави.".

2. Пункти 2 та 3 Протоколу до Конвенцiї перенумерувати на пункти 4 та 5.

3. Пункт 4 Протоколу до Конвенцiї перенумерувати на пункт 7.

4. Доповнити Протокол до Конвенцiї новим пунктом 6 у такiй редакцiї:

"6. До статей 10, 11 та 12

Якщо в будь-якiй угодi або конвенцiї мiж Україною та третьою Державою, яка є членом Органiзацiї економiчного спiвробiтництва та розвитку, Україна погоджується звiльнити вiд оподаткування дивiденди вiд квалiфiкованої участi або проценти, або роялтi, що виникають в Українi (як в цiлому, так i до окремих видiв дивiдендiв, або процентiв, або роялтi), або обмежити ставку податку на такi дивiденди або проценти, або роялтi (як в цiлому, так i до окремих видiв дивiдендiв або процентiв, або роялтi) до ставки, нижчої нiж ставки, передбаченi в пiдпунктi a) пункту 2 статтi 10, в пунктi 2 статтi 11 або пунктi 2 статтi 12 цiєї Конвенцiї, таке звiльнення або бiльш низька ставка застосовуються автоматично (як в цiлому, так i до окремих видiв дивiдендiв або процентiв або роялтi) вiдповiдно до Конвенцiї, якщо таке звiльнення або бiльш низька ставка були визначенi в цiй Конвенцiї, починаючи з дати, коли такi положення такої угоди або конвенцiї стали дiючими. Компетентний орган України невiдкладно повiдомляє компетентний орган Швейцарiї про те, що встановленi умови для застосування цього положення.".

5. Доповнити Протокол до Конвенцiї новим пунктом 8 у такiй редакцiї:

"8. До статтi 26

a) Цим розумiється, що обмiн iнформацiєю буде запитаний лише тодi, коли Договiрна Держава, яка надає такий запит, вичерпає всi звичайнi джерела iнформацiї, доступнi згiдно з процедурою внутрiшнього оподаткування.

b) Цим розумiється, що податковi органи Держави, яка надає такий запит, надають податковим органам Держави, яка отримує такий запит, при поданнi запиту про отримання iнформацiї вiдповiдно до статтi 26;

(i) iдентифiкацiйну iнформацiю про особу, яка знаходиться на розглядi чи пiд слiдством;

(ii) перiод часу, протягом якого запитується iнформацiя;

(iii) заяву про запитувану iнформацiю, у тому числi її характер та форму, в якiй Держава, яка надає такий запит, бажає отримати iнформацiю вiд Держави, яка отримує такий запит;

(iv) податкова мета, для якої необхiдна iнформацiя;

(v) в обсязi, вiдомому такiй Державi, iм'я та адресу будь-якої особи, яка, як вважається, володiє запитуваною iнформацiєю.

c) Цим розумiється, що метою використання слова "необхiдний" є забезпечення обмiну iнформацiєю в податкових питаннях в максимально можливому обсязi i одночасного уточнення, що Договiрнi Держави не мають права проводити збiр компрометуючих матерiалiв або вимагати iнформацiю, яка навряд чи буде необхiдною для податкових справ вказаного платника податкiв. Не дивлячись на те, що пiдпункт (b) мiстить важливi процедурнi вимоги, що покликанi забезпечити уникнення проведення збору компрометуючих матерiалiв, пiдпункти (i) - (v) пiдпункту b), однак, не повиннi тлумачитися в цiлях здiйснення перешкоди ефективному обмiну iнформацiєю.

d) Цим розумiється, що стаття 26 не вимагає вiд Договiрних Держав обмiну iнформацiєю на автоматичнiй або спонтаннiй основi.

e) Цим розумiється, що у випадку обмiну iнформацiєю застосовнiсть адмiнiстративних процесуальних норм стосовно прав платникiв податкiв, передбачених в Договiрнiй Державi, яка отримує такий запит, не припиняється. Крiм того, цим розумiється, що цi положення спрямованi на забезпечення платника податкiв справедливою процедурою, а не на запобiгання або надмiрну затримку процесу обмiну iнформацiєю.".

Стаття XVI

1. Договiрнi Держави повиннi у письмовiй формi повiдомити одна одну дипломатичними каналами про завершення внутрiшньодержавних процедур, необхiдних для набрання чинностi цим Протоколом.

2. Цей Протокол набирає чинностi з дати останнього письмового повiдомлення, вiдповiдно до пункту 1 цiєї статтi. Цей Протокол застосовується:

a) стосовно податкiв, утриманих у джерела щодо сум, якi виплаченi або наданi нерезидентам станом на або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком набрання Протоколом чинностi;

b) стосовно iнших податкiв, якi стягуються пiд час податкових рокiв, що починаються станом на або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком набрання Протоколом чинностi;

c) стосовно статтi 26 Конвенцiї обмiн iнформацiєю, передбачений цим Протоколом, застосовується до запитiв, поданих станом на або пiсля дати набрання Протоколом чинностi, до iнформацiї, що стосується податкових рокiв, якi починаються станом на або пiсля першого сiчня календарного року, наступного за роком набрання Протоколом чинностi.

На засвiдчення чого тi, що нижче пiдписалися, вiдповiдним чином на те уповноваженi, пiдписали цей Протокол.

Вчинено у м. Давос 24 сiчня 2019 року в двох примiрниках українською, нiмецькою та англiйською мовами, усi тексти є автентичними. У разi виникнення розбiжностей щодо тлумачення цього Протоколу, переважну силу матиме текст англiйською мовою.

За Уряд України

За Швейцарську Федеральну Раду