МIНIСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМIКИ, ТОРГIВЛI ТА СIЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
НАКАЗ
м. Київ
| 28.07.2020 | N 1408 |
|---|
Про затвердження Технiчного регламенту назв
текстильних волокон i вiдповiдного етикетування
та маркування вмiсту складникiв сировинного
складу текстильних виробiв
| Зареєстровано в Мiнiстерствi юстицiї України 25 вересня 2020 р. за N 935/35218 |
Вiдповiдно до частини другої статтi 8 Закону України "Про
технiчнi регламенти та оцiнку вiдповiдностi", постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 16
грудня 2015 року N 1057 "Про визначення сфер
дiяльностi, в яких центральнi органи виконавчої
влади та Служба безпеки України здiйснюють
функцiї технiчного регулювання" наказую:
1. Затвердити Технiчний регламент назв текстильних волокон i вiдповiдного етикетування та маркування вмiсту складникiв сировинного складу текстильних виробiв, що додається.
2. Департаменту технiчного регулювання та метрологiї в установленому законодавством порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацiю до Мiнiстерства юстицiї України.
3. Цей наказ набирає чинностi одночасно з втратою чинностi постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 14 сiчня 2009 року N 13 "Про затвердження Технiчного регламенту щодо назв текстильних волокон i маркування текстильних виробiв", але не ранiше дня офiцiйного опублiкування цього наказу.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Мiнiстра розвитку економiки, торгiвлi та сiльського господарства України - Торгового представника України Качку Т. А.
| Мiнiстр розвитку економiки, торгiвлi та сiльського господарства України | I. Петрашко |
| ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Мiнiстерства розвитку економiки, торгiвлi та сiльського господарства України 28 липня 2020 року N 1408 |
ТЕХНIЧНИЙ РЕГЛАМЕНТ
назв текстильних волокон i вiдповiдного
етикетування та маркування вмiсту складникiв
сировинного складу текстильних виробiв
I. Загальнi положення
1. Цей Технiчний регламент установлює правила щодо використання назв текстильних волокон i вiдповiдного етикетування та маркування вмiсту складникiв сировинного складу текстильних виробiв, правила щодо етикетування або маркування текстильних виробiв, якi мiстять нетекстильнi частини тваринного походження, та правила, якi стосуються визначення сировинного складу текстильних виробiв шляхом кiлькiсного аналiзу двокомпонентних та трикомпонентних сумiшей текстильних волокон, з метою покращення функцiонування внутрiшнього ринку та надання достовiрної iнформацiї споживачам.
Цей Технiчний регламент розроблено на основi Регламенту (ЄС) 1007/2011 Європейського Парламенту та Ради вiд 27 вересня 2011 року про назви текстильних волокон та вiдповiдне етикетування та маркування волокнистого складу текстильних виробiв та скасування Директиви Ради 73/44/ЄЕС та Директив 96/73/ЄС i 2008/121/ЄС Європейського Парламенту та Ради.
2. Дiя цього Технiчного регламенту поширюється на текстильнi вироби в разi їх надання на ринку, та на вироби, якi для цiлей цього Технiчного регламенту вважаються текстильними виробами:
1) вироби, до складу яких входить не менше нiж 80 % текстильних волокон;
2) меблi, парасольки та сонцезахиснi тенти, до складу яких входить не менше нiж 80 % текстильних компонентiв;
3) текстильнi компоненти, за умови, що вони становлять не менше 80 % за масою верхнiх шарiв або покриття:
верхнiй шар багатошарового покриття для пiдлоги;
чохли для матрацiв;
покриття для туристичних товарiв;
4) текстильнi матерiали, що входять до складу iнших виробiв та становлять їх невiд'ємну частину, якщо зазначено їх склад.
3. Дiя цього Технiчного регламенту не поширюється на:
текстильнi вироби, виготовленi фiзичними особами, якi працюють вдома (надомниками) на пiдставi трудового договору або юридичними особами, що виконують роботи з пошиття з давальницької сировини без передачi їм права власностi;
текстильнi вироби, що виготовляються за iндивiдуальним замовленням самозайнятими фiзичними особами.
4. У цьому Технiчному регламентi термiни вживаються в таких значеннях:
етикетування - нанесення необхiдної iнформацiї на текстильний вирiб шляхом прикрiплення етикетки;
етикетування на пакованнi - використання єдиної етикетки для кiлькох текстильних виробiв або компонентiв;
маркування - зазначення необхiдної iнформацiї безпосередньо на текстильному виробi шляхом нашивання, вишивання, друкування, тиснення або будь-якої iншої технологiї нанесення;
наявний розмiр - ширина для плаского, товщина для об'ємного складеного, сплюснутого, стиснутого, скрученого текстильного волокна або середнє значення, якщо текстильне волокно має неоднорiдну структуру;
нормована (кондицiйна) вологiсть - значення поглинання вологи, яке використовується при обчисленнi вiдсотка компонентiв волокна на основi чистої сухої маси з коригуванням на зазначенi фактори;
одноразовий вирiб - текстильний вирiб, призначений для одноразового використання або використання протягом обмеженого часу та не призначений для подальшого застосування;
пiдкладка - окремий компонент, що використовується для виготовлення одягу та iнших виробiв, який складається з одного шару або кiлькох шарiв текстильного матерiалу, з'єднаних iз виробом одним або кiлькома краями;
стороннi волокна - iншi волокна, що не зазначенi на етикетцi або маркуваннi;
текстильне волокно - будь-яке з таких визначень:
частина матерiалу, що характеризується гнучкiстю, тонкiстю та високим коефiцiєнтом спiввiдношення довжини до максимального поперечного перерiзу, що робить її придатною для застосування в текстильнiй промисловостi;
гнучкi частини матерiалу пласкi чи об'ємнi, наявний розмiр яких не перевищує 5 мм, а також смужки, вирiзанi з бiльш широких стрiчок або плiвок, виготовлених iз речовин, якi використовуються для виробництва волокон, класифiкацiя яких визначена в додатку 1 до цього Технiчного регламенту, та якi є придатними для застосування в текстильнiй промисловостi;
текстильний компонент - частина текстильного виробу з iдентифiкованим умiстом волокна;
текстильний вирiб - будь-яка сировина, напiвфабрикати або готовi вироби ручного чи промислового виготовлення, якi складаються виключно з текстильних волокон, незалежно вiд комплектацiї та використання.
У цьому Технiчному регламентi термiни "введення в обiг", "надання на ринку", "виробник", "iмпортер", "уповноважений представник", "суб'єкти господарювання", "гармонiзований європейський стандарт" уживаються у значеннi, наведеному в Законi України "Про технiчнi регламенти та оцiнку вiдповiдностi"; термiни "державний ринковий нагляд" та "орган державного ринкового нагляду" - у значеннi, наведеному в Законi України "Про державний ринковий нагляд i контроль нехарчової продукцiї"; термiн "ланцюг постачання продукцiї" - у значеннi, наведеному в Законi України "Про загальну безпечнiсть нехарчової продукцiї".
5. Текстильнi вироби можуть бути наданi на ринку лише за умови, що такi вироби мають етикетки, промаркованi або супроводжуються документами, згiдно з вимогами цього Технiчного регламенту.
II. Назви текстильних волокон та вiдповiднi вимоги до етикетування та маркування
1. Назви текстильних волокон
1. Для опису складникiв сировинного складу текстильних виробiв на етикетках та маркуваннi текстильних виробiв повиннi використовуватися тiльки тi назви текстильних волокон, що визначенi в додатку 1 до цього Технiчного регламенту.
2. Використання назв текстильних волокон, визначених у додатку 1 до цього Технiчного регламенту, повинно бути закрiплено за текстильними волокнами, якi вiдповiдають опису, визначеному в цьому додатку.
Назви текстильних волокон, зазначенi в додатку 1 до цього Технiчного регламенту, не повиннi використовуватися для позначення iнших волокон незалежно вiд того, чи вони вживаються самостiйно або як корiнь слова чи як прикметник.
Термiн "шовк" не може використовуватися для позначення форми або особливого виготовлення неперервної нитки прядiнням волокон.
2. Однорiднi текстильнi вироби
1. Тiльки текстильнi вироби, виготовленi виключно з одного волокна, можуть мати етикетку або бути маркованi як "100 %", "однорiднi" або "повнiстю".
Такi або аналогiчнi термiни не можуть бути використанi для iнших текстильних виробiв.
2. Як виняток до пункту 3 глави 3 цього роздiлу текстильний вирiб, що мiстить не бiльше нiж 2 % iнших волокон вiд маси готового виробу, також може розглядатися як вирiб, що виготовлений виключно з одного волокна, за умови, що ця кiлькiсть є обґрунтованою з технiчних причин за належної виробничої практики та не є результатом систематичного додавання.
Текстильний вирiб, який пройшов процес кардного чесання, може також розглядатись як виключно складений з того ж самого волокна, якщо вiн мiстить не бiльше 5 % умiсту iнших волокон вiд маси готового виробу, за умови, що така кiлькiсть є обґрунтованою з технiчних причин за належної виробничої практики та не є результатом систематичного додавання.
3. Рунна вовна або вироби з чистої вовни
1. Текстильний вирiб може мати етикетку або маркування з позначкою "рунна вовна" або "вирiб з чистої вовни", якщо вiн складається виключно з вовняної пряжi, що ранiше не входила до складу готового виробу та не пiддавалася будь-яким процесам прядiння та/або валяння, крiм тих, якi необхiднi для виготовлення такого виробу, та яка не була пошкоджена в результатi обробки або використання.
2. Як виняток до пункту 1 цiєї глави позначення "рунна вовна" або "вироби з чистої вовни" можуть бути використанi для опису вовни, що мiститься в сумiшi з текстильного волокна, у разi якщо:
уся вовна, що мiститься в такiй сумiшi, вiдповiдає вимогам, зазначеним у пунктi 1 цiєї глави;
умiст такої вовни становить не менше нiж 25 % загальної маси сумiшi;
кардна сумiш, вовна змiшується лише з одним iншим волокном.
Зазначається повний вiдсотковий вмiст складникiв такої сумiшi.
3. Масова частка стороннiх волокон у виробах, зазначених у пунктах 1, 2 цiєї глави, а також вироби з вовни, якi пройшли процес кардування, не повинна становити бiльш як 0,3 % вiд маси готового виробу, за умови, що ця кiлькiсть є обґрунтованою з технiчних причин за належної виробничої практики та не є результатом систематичного додавання.
4. Багатоволоконнi текстильнi вироби
1. Текстильний вирiб повинен мати етикетку або маркування з назвою та вiдсотком за масовою часткою всiх складових волокон у порядку зменшення маси.
2. Як виняток до пункту 1 цiєї глави i до пункту 2 глави 2 цього роздiлу волокно, частка якого становить не бiльш як 5 % загальної маси текстильного виробу, або волокна, частка яких у сукупностi становить не бiльш як 15 % загальної маси текстильного виробу, якщо вони не можуть бути легко визначенi на момент виготовлення, можна позначати термiном "iншi волокна" безпосередньо перед або пiсля зазначення їх загальної масової частки у вiдсотках.
3. Вироби, що становлять основу зi 100 % бавовни i уток iз 100 % льону, в яких маса частки льону становить не менше нiж 40 % загальної маси неапретованої тканини, може мати назву "бавовняно-льняна тканина", яка повинна мiстити слова "100 вiдсоткiв бавовняної основи" i "100 вiдсоткiв льняного утоку".
4. Як виняток до пункту 1 глави 1 цього роздiлу для текстильних виробiв, сировинний склад яких важко визначити пiд час їх виготовлення, на етикетцi або маркуваннi може бути використаний термiн "змiшанi волокна" або "невизначений сировинний склад".
5. Як виняток до пункту 1 цiєї глави волокна, якi ще не зазначенi в додатку 1 до цього Технiчного регламенту, можуть бути позначенi термiном "iншi волокна" безпосередньо перед або пiсля зазначення їх загальної масової частки у вiдсотках.
5. Декоративнi волокна та волокна з антистатичним ефектом
1. Видимi iзольованi волокна, якi мають виключно декоративне призначення i частка яких становить не бiльш як 7 % маси готового виробу, не повиннi враховуватися в сировинному складi текстильних виробiв, передбачених главами 2, 4 цього роздiлу.
2. Металiзованi волокна та iншi волокна, якi застосовуються для отримання антистатичного ефекту та частка яких становить не бiльше як 2 % маси готового виробу, не повиннi враховуватися в сировинному складi текстильних виробiв, передбачених главами 2, 4 цього роздiлу.
3. Для виробiв, зазначених у пунктi 3 глави 4 цього роздiлу, вiдсотки, визначенi в пунктах 1, 2 цiєї глави, розраховуються за масою основи та масою утоку окремо.
6. Багатокомпонентнi текстильнi вироби
1. Будь-який текстильний вирiб, що складається з двох або бiльше текстильних компонентiв, якi мають рiзний сировинний склад текстильних виробiв, повинен мати етикетку або маркування iз зазначенням вмiсту складникiв сировинного складу кожного текстильного компонента.
2. Етикетування або маркування, зазначенi в пiдпунктi 1 цього пункту, не є обов'язковими для текстильних компонентiв у разi, якщо такi компоненти не є основною пiдкладкою та якщо вмiст таких компонентiв становить не бiльш як 30 % загальної маси текстильного виробу.
3. Якщо два або бiльше текстильних виробiв є однаковими за структурою волокна та утворюють один вирiб, вони можуть мати лише одну етикетку або маркування.
7. Текстильнi вироби, якi мiстять нетекстильнi частини тваринного походження
1. Наявнiсть у текстильних виробах нетекстильних частин тваринного походження позначається термiном "Мiстить нетекстильнi частини тваринного походження" на етикетцi або маркуваннi виробiв, що мiстять такi частини, щоразу при наданнi їх на ринку.
2. Етикетування або маркування повинно бути зрозумiлим для споживача i не вводити його в оману.
8. Спецiальнi положення щодо етикетування та маркування певних текстильних виробiв, визначенi в додатку 2 до цього Технiчного регламенту
Умiст складникiв сировинного складу текстильних виробiв, визначених у додатку 2 до цього Технiчного регламенту, необхiдно зазначати згiдно з положеннями про етикетування та маркування, викладеними в цьому додатку.
9. Етикетки та маркування
1. Текстильнi вироби при наданнi на ринку повиннi мати етикетки або маркування з умiстом складникiв сировинного складу текстильного виробу.
Етикетування та маркування текстильних виробiв повинно бути надiйним, легко розбiрливим, видимим i доступним, а етикетка надiйно прикрiплена.
2. Як виняток до пункту 1 цiєї глави етикетки або маркування можуть бути замiненi або доповненi супровiдними документами в разi, якщо вироби постачаються суб'єктам господарювання в межах ланцюга постачання продукцiї або в рамках державного замовлення вiдповiдно до Закону України "Про публiчнi закупiвлi".
3. Назви текстильних волокон та описи складникiв сировинного складу, зазначенi в главах 1 - 4 цього роздiлу, повиннi бути чiтко зазначенi в супровiдних документах вiдповiдно до пункту 2 цiєї глави.
Не повиннi використовуватись абревiатури, крiм автоматизованого процесу кодування або якщо є абревiатури, визначенi в мiжнародних стандартах, за умови, що є пояснення в супровiдному документi.
10. Зобов'язання щодо етикетування або маркування
1. Пiд час введення в обiг текстильного виробу виробник повинен забезпечити наявнiсть етикетки або маркування та достовiрнiсть iнформацiї, що мiститься в них. Якщо виробник не є резидентом України, iмпортер повинен забезпечити наявнiсть етикетки або маркування та достовiрнiсть iнформацiї, що мiститься в них.
2. Для цiлей цього Технiчного регламенту уповноважений представник вважається виробником, якщо вiн вводить в обiг вироби пiд своїм найменуванням чи торговельною маркою (знаком для товарiв i послуг), прикрiплює свою етикетку або змiнює її змiст.
3. При наданнi на ринку текстильного виробу уповноважений представник забезпечує наявнiсть належного етикетування або маркування текстильних виробiв, передбачених цим Технiчним регламентом.
4. Суб'єкти господарювання, зазначенi в пунктах 1 - 3 цiєї глави, забезпечують при наданнi на ринку неможливiсть переплутання назв текстильних волокон i опису складникiв сировинного складу текстильного виробу, як це передбачено цим Технiчним регламентом.
11. Використання назв текстильних волокон та описiв вмiсту складникiв сировинного складу текстильних виробiв
1. При наданнi на ринку текстильного виробу описи вмiсту складникiв сировинного складу, зазначенi в главах 1 - 4 цього роздiлу, повиннi бути наведенi в каталогах та проспектах, на пакованнi, етикетцi та маркуваннi таким чином, щоб вони були легко розбiрливими, видимими, чiткими та надрукованi в унiфiкований спосiб з огляду на їх розмiр, стиль та шрифт. Ця iнформацiя повинна бути надана споживачевi перед покупкою, ураховуючи випадки, коли покупка здiйснюється за допомогою електронних засобiв.
2. Торговельна марка або назва пiдприємства зазначається безпосередньо до чи пiсля опису вмiсту складникiв сировинного складу текстильного виробу, зазначеного в главах 1 - 4 цього роздiлу.
Якщо торговельна марка або назва пiдприємства мiстить самостiйно, як корiнь чи прикметник, одну з назв текстильних волокон, визначених у додатку 1 до цього Технiчного регламенту, або назву, яку можна сплутати з ними, така торговельна марка або назва пiдприємства повинна бути зазначена безпосередньо до чи пiсля опису вмiсту складникiв сировинного складу текстильного виробу, зазначених у главах 1 - 4 цього роздiлу.
Iншу iнформацiю необхiдно зазначати завжди окремо.
3. Iнформацiя на етикетуваннi або маркуваннi зазначається державною мовою.
Для бобiн, котушок, моткiв, клубкiв або будь-яких iнших невеликих обсягiв пряжi для шиття, штопання та вишивання необхiдно застосовувати до етикетування на пакованнi, зазначеному в пунктi 3 глави 12 цього роздiлу. У разi коли цi продукти продають окремо, вони можуть мати етикетку або бути промаркованi державною мовою вiдповiдно до закону про порядок застосування мов за умови, що вони також мають маркування.
12. Винятки
1. Правила, установленi в главах 6, 9 - 11 цього роздiлу, мають винятки, передбаченi в пунктах 2 - 4 цiєї глави.
2. Не потребують зазначень назви текстильних волокон або складникiв сировинного складу на етикетцi або маркуваннi текстильних виробiв, визначенi в додатку 3 до цього Технiчного регламенту.
Якщо торговельна марка або назва пiдприємства мiстить самостiйно, як корiнь чи як прикметник, одну з назв текстильних волокон, визначених у додатку 1 до цього Технiчного регламенту, або назву, яку можна сплутати з ними, необхiдно застосовувати глави 6, 9 - 11 цього роздiлу.
3. Якщо текстильнi вироби, наведенi в додатку 4 до цього Технiчного регламенту, є однаковi за типом та сировинним складом, вони можуть бути наданi на ринку разом з прикрiпленим до паковання ярликом, на якому зазначається сировинний склад текстильних виробiв.
4. Сировинний склад текстильних виробiв, якi продаються на метраж, може зазначатися на вiдрiзi або на рулонi, що надається на ринку.
5. Текстильнi вироби, зазначенi в пунктах 3, 4 цiєї глави, надаються на ринку таким чином, щоб сировинний склад цих виробiв був вiдомий кожному покупцевi в ланцюгу постачання продукцiї, включно зi споживачем.
III. Державний ринковий нагляд
1. Перевiрки в рамках державного ринкового нагляду
Органами державного ринкового нагляду здiйснюються перевiрки вiдповiдностi сировинного складу текстильних виробiв вiдповiдно до наданої iнформацiї щодо складу волокна цих виробiв вiдповiдно до цього Технiчного регламенту.
2. Визначення сировинного складу текстильних виробiв
1. З метою визначення сировинного складу текстильних виробiв, перевiрки, зазначенi в главi 1 цього роздiлу, проводяться згiдно з додатком 5 до цього Технiчного регламенту або нацiональних стандартiв, що є iдентичними гармонiзованим європейським стандартам, якi зазначенi в цьому додатку.
2. При визначеннi сировинного складу текстильних виробiв, визначених у главах 2 - 4 роздiлу II, позицiї, визначенi в додатку 6 до цього Технiчного регламенту, не враховуються.
3. Сировинний склад текстильних виробiв, зазначений у главах 2 - 4 роздiлу II, визначається шляхом застосування сухої маси кожного волокна вiдповiдно до значення нормованої (кондицiйної) вологостi, установленого в додатку 7 до цього Технiчного регламенту, пiсля вилучення елементiв, зазначених у додатку 6 до цього Технiчного регламенту.
6. Лабораторiями, вiдповiдальними за випробування змiшаних текстильних матерiалiв, для яких немає єдиного методу аналiзу, визначається сировинний склад таких сумiшей та вноситься до протоколу випробувань отриманий результат, використаний метод та його рiвень точностi.
3. Допустимi вiдхилення
1. З метою встановлення сировинного складу текстильних виробiв застосовуються допустимi вiдхилення, установленi в пунктах 2 - 4 цiєї глави.
2. Як виняток до пункту 3 глави 3 роздiлу II наявнiсть стороннiх волокон у складi волокна, що надається вiдповiдно до глави 4 роздiлу II, не потребує зазначення, якщо вiдсоток стороннiх волокон становить менше 2 % вiд загальної маси текстильного виробу за умови, що така кiлькiсть є обґрунтованою з технiчних причин за належної виробничої практики та не є результатом систематичного додавання; або 5 % вiд загальної маси для текстильних виробiв, якi пройшли процес кардного чесання за умови, що ця кiлькiсть є обґрунтованою з технiчних причин за належної виробничої практики та не є результатом систематичного додавання.
3. Допускається виробниче вiдхилення в розмiрi 3 % мiж зазначеним сировинним складом текстильних виробiв вiдповiдно до глави 4 роздiлу II та вiдсотком, отриманим у результатi аналiзу, проведеного вiдповiдно до глави 2 цього роздiлу, щодо загальної маси волокна, зазначеного на етикетцi або маркуваннi.
Таке допустиме вiдхилення також застосовується до:
волокон, якi можуть бути позначенi термiном "iншi волокна" вiдповiдно до глави 4 роздiлу II;
вiдсотка вовни, зазначеного в абзацi третьому пункту 2 глави 3 роздiлу II.
З метою аналiзу допустимi вiдхилення розраховуються окремо. Загальна маса, яка враховується пiд час розрахунку допустимих вiдхилень, зазначених у цьому пунктi, повинна дорiвнювати масi волокон готового виробу, за винятком маси будь-яких стороннiх волокон, виявлених при застосуваннi допустимого вiдхилення, зазначеного в пунктi 2 цiєї глави.
4. Сукупне застосування допустимих вiдхилень, зазначених у пунктах 2, 3 цiєї глави, дозволяється лише за умови, що будь-якi стороннi волокна, виявленi в результатi аналiзу, пiд час застосування допустимого вiдхилення, зазначеного в пунктi 2 цiєї глави, мають той самий хiмiчний склад, як один або декiлька з волокон, зазначених на етикетцi або маркуваннi.
| Директор департаменту технiчного регулювання та метрологiї | М. Крижановський |
| Додаток 1 до Технiчного регламенту назв текстильних волокон i вiдповiдного етикетування та маркування вмiсту складникiв сировинного складу текстильних виробiв (глава 1 роздiлу II) |
ПЕРЕЛIК
назв текстильних волокон
| N з/п | Назва текстильного волокна українською та англiйською мовами | Опис текстильного волокна |
| 1 | 2 | 3 |
| 1. | Вовна (wool) | волокно, виготовлене з шерстi овець чи ягнят (Ovis aries) або сумiш волокон з шерстi овець чи ягнят i волосу тварин, зазначених у пунктi 2 цiєї таблицi |
| 2. | Альпака (alpaca), лама (llama), верблюд (camel), кашемiр (cashmere), мохер (mohair), ангора (angora), вiкунья (vicuna), як (yak), гуанако (guanaco), кешгора (cashgora), бобер (beaver), видра (otter), пiсля яких зазначається або не зазначається слово "вовна" чи "волосяний покрив" | волос таких тварин: альпака, лама, верблюд, кашмiрська коза, ангорська коза, ангорський кролик, вiкунья, як, гуанако, кешгорська коза (гiбрид кашмiрської кози та ангорської кози), бобер, видра |
| 3. | Тваринний волос (animal hair) або кiнськiй волос (horsehair) з зазначенням або без зазначення виду тварини (наприклад, волос великої рогатої худоби, звичайна козяча шерсть (goat hair), кiнський волос) | волос рiзних тварин, не зазначених у пунктах 1 або 2 цiєї таблицi |
| 4. | Шовк (silk) | волокно, що видiляється гусеницями шовковицевого шовкопряда |
| 5. | Бавовна (cotton) | волокно, отримане з коробочок насiння бавовника (Gossypium) |
| 6. | Капок (kapok) | волокно, отримане з внутрiшньої частини плоду капок (Ceiba pentandra) |
| 7. | Льон (fiax) | волокно, отримане з лубу рослини льон (Linum usitatissimum) |
| 8. | Справжня конопля (true hemp) | волокно, отримане з лубу конопель (Cannabis sativa) |
| 9. | Джут (jute) | волокно, отримане з лубу джутових рослин Corchorus
olitorius та Corchorus capsularis. Для цiлей Технiчного регламенту назв текстильних волокон i вiдповiдного етикетування та маркування вмiсту складникiв сировинного складу текстильних виробiв луб'янi волокна, отриманi з наступних видiв рослин необхiдно розглядати як джут: Hibiscus cannabinus, Hibiscus sabdariffa, Abultilon avicennae, Urena lobata, Urena sinuata. |
| 10. | Абака (Манiльськi коноплi) (abaca (Manila hemp)) | волокно, отримане з листя манiльської коноплi (Musa textilis) |
| 11. | Альфа | волокно, отримане з листя рослини Stipa tenacissima |
| 12. | Кокос (coir) | волокно, отримане з плоду кокосового горiха (Cocos nucifera) |
| 13. | Рокитник (broom) | волокно, отримане з лубу рокитника Cytisus scoparius та/або Spartium Junceum |
| 14. | Рамi (ramie) | волокно, отримане з лубу рослин Boehmeria nivea та Boehmeria tenacissima |
| 15. | Сизаль (sisal) | волокно, отримане з листя Agave sisalana |
| 16. | Сун (sunn) | волокно з лубу рослини Crotalaria juncea |
| 17. | Мексиканський сизаль (henequen) | волокно з лубу рослини Agave Fourcroydes |
| 18. | Мегi (maguey) | волокно з лубу рослини Agave Cantala |
| 19. | Ацетат (acetate) | ацетилцелюлозне волокно, в якому 74 % - 92 % гiдроксильних груп є ацетильованими |
| 20. | Альгiнат (alginate) | волокно, отримане з солей металу альгiнової кислоти |
| 21. | Купро (cupro) | регенероване целюлозне волокно, отримане в результатi мiдноамiачного процесу |
| 22. | Модал (modal) | регенероване целюлозне волокно, отримане в
результатi модифiкованого вiскозного процесу, що
має високе розривне навантаження та високий
модуль вологостi. Розривне навантаження (Bс) у
стандартних клiматичних умовах та розривне
навантаження (Bм), необхiдне для отримання
подовження на 5 % у вологому станi: Bc (cN) > 1,3 * (T)1/2 + 2T BM (cN) > 0,5 * (T)1/2 де T - це середня лiнiйна густина в децитексах |
| 23. | Протеїн (protein) | волокно, отримане з натуральних протеїнових речовин, регенерованих i стабiлiзованих за допомогою дiї хiмiчних агентiв |
| 24. | Триацетат (triacetate) | целюлозне ацетатне волокно, в якому не менше нiж 92 % гiдроксильних груп ацетильованi |
| 25. | Вiскоза (viscose) | регенероване целюлозне волокно, отримане в результатi вiскозного процесу для елементарних ниток та штапельного волокна |
| 26. | Акрил (acrylic) | волокно, сформоване з лiнiйних макромолекул, що становлять не менше нiж 85 % за масою в ланцюгу структури акрилонiтрилу |
| 27. | Хлорволокно (chlorofibre) | волокно, сформоване з лiнiйних макромолекул, якi мають у своєму ланцюгу бiльш як 50 % за масою хлорованого вiнiлу або хлорованих вiнiлiдентних мономiрних ланок |
| 28. | Фторволокно (fluorofibre) | волокно, сформоване з лiнiйних макромолекул, утворених з фтор-вуглецевих алiфатичних мономерiв |
| 29. | Модакрил (modacrylic) | волокно, сформоване з лiнiйних макромолекул, що мають в їх ланцюзi бiльше як 50 % i менше нiж 85 % за масою акрилонiтрилу |
| 30. | Полiамiд (polyamide) або нейлон (nylon) | волокно, сформоване iз синтетичних лiнiйних макромолекул, якi мають в ланцюгу повторюванi амiднi зв'язки, з яких не менше нiж 85 % приєднанi до алiфатичних або циклоалiфатичних ланок |
| 31. | Арамiд (aramid) | волокно, сформоване iз синтетичних лiнiйних макромолекул, складених з ароматичних груп, об'єднаних амiдними або iмiдними зв'язками, з яких не менше нiж 85 % приєднанi безпосередньо до двох ароматичних кiлець та з рядом iмiдних зв'язкiв, якi, за наявностi, не перевищують кiлькостi амiдних зв'язкiв |
| 32. | Полiiмiд (polyimide) | волокно, сформоване iз синтетичних лiнiйних макромолекул, якi мають в ланцюгу повторюванi iмiднi ланки |
| 33. | Лiоцел (lyocell) | регенероване целюлозне волокно, отримане шляхом розчинення в органiчному розчиннику (розчин органiчних хiмiчних речовин i води) для процесу прядiння без утворення похiдних |
| 34. | Полiлактид (polylactidе) | волокно, сформоване з лiнiйних макромолекул, якi мають в ланцюгу не менше нiж 85 % за масою ланок, подiбних до молочних, отриманих з натурального цукру, температура плавлення якого становить не менше нiж 135° C |
| 35. | Полiестер (polyester) | волокно, сформоване з лiнiйних макромолекул, якi мають не менше нiж 85 % за масою в ланцюгу ефiру дiола та терефталеву кислоту |
| 36. | Полiетилен (polyethylene) | волокно, сформоване з незамiщених алiфатичних насичених вуглеводних лiнiйних макромолекул |
| 37. | Полiпропiлен (polypropylene) | волокно, сформоване з алiфатичних насичених вуглеводних лiнiйних макромолекул, у яких один iз двох вуглецевих атомiв утримує метиловий боковий ланцюг в iзотактичному розташуваннi i без подальшого замiщення |
| 38. | Полiкарбамiд (polycarbamide) | волокно, сформоване з лiнiйних макромолекул, якi мають в ланцюгу повторювану уреiленову функцiональну групу (NH-CO-NH) |
| 39. | Полiуретан (polyurethane) | волокно, сформоване з лiнiйних макромолекул, складених iз ланцюгiв повторюваної уретанової функцiональної групи |
| 40. | Вiнiлал (vinylal) | волокно, сформоване з лiнiйних макромолекул, ланцюги яких утворюються з використанням полiвiнiлового спирту з рiзними рiвнями ацетилiзацiї |
| 41. | Тривiнiл (trivinyl) | волокно, сформоване з акрилонiтрилового трьохланкового полiмеру, хлорованого вiнiлового мономера i третього вiнiлового мономера, маса жодного з яких не бiльш як 50 % загальної маси |
| 42. | Еластодiєн (elastodiene) | еластичне волокно, сформоване з природного чи синтетичного полiiзопрену, або складене з одного чи бiльше дiєнiв, полiмеризованих з одним або кiлькома вiнiловими мономерами або без них, яке пiсля розтягнення у три рази вiд початкової довжини та вiдпусканнi швидко та iстотно повертається до початкової довжини |
| 43. | Еластан (elastane) | еластичне волокно, сформоване з не менше нiж 85 % за масою сегментованого полiуретану, та яке при розтягуваннi у три рази вiд початкової довжини i вiдпусканнi швидко та в значнiй мiрi повертається до початкової довжини |
| 44. | Скловолокно (glass fibre) | волокно, виготовлене зi скла |
| 45. | Еластомультiестер (elastomultiester) | волокно, сформоване шляхом взаємодiї двох або бiльше хiмiчно вiдмiнних лiнiйних макромолекул у двох або кiлькох рiзних фазах (з яких жодна не бiльш як 85 % за масою), що мiстять ефiрнi групи як домiнуючу функцiональну одиницю (не менше нiж 85 %), та яке пiсля вiдповiдної обробки при розтягуваннi в пiвтора раза вiд початкової довжини i вiдпусканнi швидко та в значнiй мiрi повертається до початкової довжини |
| 46. | Еластолефiн (elastolefin) | волокно, сформоване з не менше нiж 95 % за масою макромолекул, що частково утворюються iз застосуванням поперечних зв'язкiв, яке виготовлене з етилену та менше одного iншого олефiну, яке при розтягуваннi в пiвтора раза вiд початкової довжини i вiдпусканнi швидко та в значнiй мiрi повертається до початкової довжини |
| 47. | Меламiн (melamine) | волокно, сформоване з не менше нiж 85 % за масою поперечно-зшитих макромолекул, що складаються з похiдних меламiну |
| 48. | Назва волокна, що вiдповiдає назвi матерiалу, з якого виготовлено волокно, наприклад, металеве (metallic), металiзоване (metallised), азбестове (asbestos), паперове (paper), що супроводжуються чи нi словами "нитка" або "волокно" | волокна, виготовленi з рiзних матерiалiв або нових матерiалiв, не перерахованих вище |
| 49. | Полiпропiлен / двокомпонентний полiамiд (polypropylene / polyamide bicomponent) | двокомпонентне волокно, сформоване з полiамiдних фiбрил, що становлять вiд 10 % до 25 % за масою, вбудованих у полiпропiленову матрицю |
| 50. | Полiакрилат (polyacrylate) | волокно, сформоване з поперечно-зшитих макромолекул, що мають бiльш як 35 % за масою груп акрилатних груп (кислота, солi легких металiв або ефiри) i менше нiж 10 % за масою акрилонiтрилових груп у ланцюгу та до 15 % за масою азоту в поперечному з'єднаннi |
| Додаток 2 до Технiчного регламенту назв текстильних волокон i вiдповiдного етикетування та маркування вмiсту складникiв сировинного складу текстильних виробiв (глава 8 роздiлу II) |
СПЕЦIАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ
щодо етикетування та маркування певних
текстильних виробiв
| N з/п | Найменування виробiв | Положення щодо етикетування та маркування |
| 1 | 2 | 3 |
| 1. | Такi корсетнi вироби: | вмiст складникiв сировинного складу текстильних виробiв має зазначатися на етикетцi та маркуваннi шляхом зазначення загального чи вiдокремленого складу зазначених нижче частин виробу: |
| 1 | бюстгальтери | зовнiшнє та внутрiшнє полотно для чашок i спинки; |
| 1 | корсети i пояси | переднi, заднi та жорсткi боковi частини; |
| 1 | грацiї | зовнiшнє та внутрiшнє полотно для чашок, переднi, заднi та жорсткi боковi частини |
| 2. | Iншi корсетнi вироби, не зазначенi вище | вмiст складникiв сировинного складу текстильних виробiв має зазначатися для всього виробу або складу рiзних його частин сумарно або окремо. Таке етикетування не є обов'язковим для компонентiв, якi становлять менше нiж 10 % загальної маси виробу |
| 3. | Усi корсетнi вироби | окреме етикетування або маркування рiзних частин корсетних виробiв виконується таким чином, щоб споживач легко мiг зрозумiти, до якої частини виробу належить iнформацiя на етикетцi або маркуваннi |
| 4. | Текстильнi вироби, пофарбованi за методом витравного друку | вмiст складникiв сировинного складу текстильних виробiв, пофарбованих за методом витравного друку, зазначається як для всього виробу, так i окремо для базового полотна i витравних частин. Повиннi зазначатися назви таких частин |
| 5. | Текстильнi вироби з вишивкою | вмiст складникiв сировинного складу текстильних виробiв зазначається як для всього виробу, так i окремо для базового полотна i ниток для вишивання iз зазначенням вiдповiдних назв. Якщо вишитi частини становлять менше 10 % вiд загальної площi виробу, зазначається тiльки вмiст базового полотна |
| 6. | Вмiст ниток (пряжi), у яких серцевина i покривний шар виготовленi з рiзних волокон та призначенi для продажу вроздрiб | вмiст складникiв сировинного складу текстильних виробiв, у яких серцевина i покривний шар зробленi з рiзних волокон та призначенi для продажу вроздрiб, зазначається як для всього виробу, так i окремо для серцевини i покривного шару iз зазначенням вiдповiдних назв цих частин |
| 7. | Вельветовi i плюшевi текстильнi вироби або текстильнi вироби, подiбнi до вельвету або плюшу | вмiст складникiв сировинного складу текстильних виробiв має зазначатися для всього виробу, крiм випадкiв, коли його лицьова та зворотня поверхнi вiдрiзняються одна вiд одної та складаються з рiзних волокон, може бути зазначений окремо для цих компонентiв. Цi компоненти мають зазначатися за назвою |
| 8. | Покриття для пiдлоги та килими, у яких лицьова та зворотня поверхнi складаються з рiзних волокон | вмiст складникiв сировинного складу текстильних виробiв має зазначатися тiльки для лицьової поверхнi. Лицева поверхня має зазначатися за назвою |
| Додаток 3 до Технiчного регламенту назв текстильних волокон i вiдповiдного етикетування та маркування вмiсту складникiв сировинного складу текстильних виробiв (пункт 2 глави 12 роздiлу II) |
ПЕРЕЛIК
текстильних виробiв, для яких етикетування або
маркування не є обов'язковим
1. Пов'язки, що пiдтримують рукав.
2. Ремiнцi для годинникiв з текстильних матерiалiв.
3. Етикетки та емблеми.
4. Кухоннi прихватки з наповнювачем, виготовленi з текстильних матерiалiв.
5. Чохли для кофейникiв.
6. Чохли для чайникiв.
7. Нарукавники.
8. Муфти, крiм виготовлених iз ворсових тканин.
9. Штучнi квiти.
10. Подушечки для голок.
11. Канва з нанесеним рисунком.
12. Текстильнi вироби, що є ґрунтовими та пiдкладковими для полотна, а також пiдсилювачами жорсткостi.
13. Виготовленi текстильнi вироби, що були в ужитку, якщо вони явно зазначенi як такi.
14. Гетри.
15. Iншi, нiж новi упаковки, що продаються як такi.
16. Галантерейнi товари та шорнi вироби з текстильних матерiалiв.
17. Туристичнi вироби з текстильних матерiалiв.
18. Вишитi вручну гобелени i матерiали для їх виготовлення, включаючи нитки для вишивання, що продаються окремо вiд канви i спецiально призначенi для використання в таких гобеленах.
19. Застiбки "блискавки".
20. Ґудзики i пряжки, обтягнутi текстильними матерiалами.
21. Обкладинки для книг з текстильних матерiалiв.
22. Iграшки з текстильних матерiалiв.
23. Текстильнi частини взуття.
24. Пiдставки столовi, що мають кiлька компонентiв iз площиною поверхнi не бiльше нiж 500 см2.
25. Прихватки та серветки.
26. Текстильний декор для пасхальних яєць.
27. Косметички.
28. Кисети для тютюну з текстильної тканини.
29. Футляри для окулярiв, сигарет i сигар, запальничок та гребiнцiв iз текстильних матерiалiв.
30. Чохли для мобiльних телефонiв та портативних медiа-плеєрiв з поверхнею не бiльше нiж 160 см2.
31. Спортивнi захиснi предмети, крiм рукавиць, з текстильних матерiалiв.
32. Несесери.
33. Сумки для предметiв догляду за взуттям iз текстильних матерiалiв.
34. Вироби для поховання з текстильних матерiалiв.
35. Вироби одноразового використання, крiм вати.
36. Текстильнi вироби, до яких застосовуються правила нацiональної фармакопеї, та такi, що виготовляються згiдно з цими правилами, неодноразовi бандажi для медичного i ортопедичного використання та ортопедичнi текстильнi вироби в цiлому.
37. Текстильнi вироби, включаючи троси, канати та шпагати, з урахуванням пункту 12 додатка 4 до Технiчного регламенту назв текстильних волокон i вiдповiдного етикетування та маркування вмiсту складникiв сировинного складу текстильних виробiв, зазвичай призначенi:
для використання як компонентiв обладнання пiд час виготовлення та обробки товарiв;
для застосування в машинах, установках (наприклад, для опалення, кондицiонування повiтря або освiтлення), побутових та iнших приладах, автомобiлях та iншi транспортних засобах, або для їх експлуатацiї, технiчного обслуговування чи оснащення, крiм брезентових тентiв та текстильних аксесуарiв для моторних транспортних засобiв, що продаються окремо вiд транспортного засобу.
38. Текстильнi вироби для захисту та безпеки, а саме: рятувальнi пояси, парашути, рятувальнi жилети, рятувальнi жолоби, протипожежнi пристрої, куленепробивнi жилети та спецiальний захисний одяг (наприклад, для захисту вiд вогню, хiмiчних речовин тощо).
39. Надувнi споруди (наприклад, спортивнi зали, виставковi стенди або складськi примiщення), до яких додається iнформацiя про їх експлуатацiйнi якостi та технiчнi характеристики.
40. Вiтрила.
41. Одяг для тварин.
42. Прапори та знамена.
| Додаток 4 до Технiчного регламенту назв текстильних волокон i вiдповiдного етикетування та маркування вмiсту складникiв сировинного складу текстильних виробiв (пункт 3 глави 12 роздiлу II) |
ПЕРЕЛIК
текстильних виробiв, для яких є достатнiм
етикетування на пакованнi
1. Покриття для пiдлоги.
2. Ганчiрки для прибирання.
3. Кайми та оздоблення.
4. Позументи.
5. Ременi.
6. Пiдтяжки.
7. Пояси для панчiх та пiдв'язки.
8. Шнурки для туфель i черевикiв.
9. Стрiчки.
10. Еластична тасьма.
11. Нове паковання, що продається як таке.
12. Пакувальна мотузка та сiльськогосподарськi мотузки; мотузки, снастi та канатнi вироби, крiм зазначених у пунктi 37 додатка 3 до Технiчного регламенту назв текстильних волокон i вiдповiдного етикетування та маркування вмiсту складникiв сировинного складу текстильних виробiв*.
____________
* Для виробiв, що пiдпадають пiд дiю
цього пункту i призначенi для продажу вiдрiзками,
маркування повинно здiйснюватися на котушцi.
Серед зазначених снастей та канатних виробiв
мiстяться, зокрема тi вироби, що використовуються
в альпiнiзмi та водному спортi.
13. Пiдставки пiд гарячi предмети.
14. Носовi хустинки.
15. Сiточки для пучка волосся та сiтки для волосся.
16. Краватки та краватки-метелики для дiтей.
17. Дитячi нагрудники, рукавицi-мочалки та махровi серветки для вмивання обличчя.
18. Нитки для шиття, штопання та вишивання, упакованi для роздрiбного продажу.
19. Тасьми для занавiсок, штор та жалюзi.
| Додаток 5 до Технiчного регламенту назв текстильних волокон i вiдповiдного етикетування та маркування вмiсту складникiв сировинного складу текстильних виробiв (пункт 1 глави 2 роздiлу III) |
МЕТОДИ КIЛЬКIСНОГО АНАЛIЗУ ДВОКОМПОНЕНТНИХ ТА ТРИКОМПОНЕНТНИХ СУМIШЕЙ ТЕКСТИЛЬНИХ ВОЛОКОН
I. ПIДГОТОВКА ВИПРОБУВАЛЬНИХ ЗРАЗКIВ I ЕЛЕМЕНТАРНИХ ПРОБ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ВМIСТУ СКЛАДНИКIВ СИРОВИННОГО СКЛАДУ ТЕКСТИЛЬНИХ ВИРОБIВ
1. Сфера застосування.
У цьому роздiлi наводяться процедури отримання випробувальних зразкiв вiдповiдного розмiру для попередньої обробки для здiйснення кiлькiсного аналiзу (тобто масою, що не перевищує 100 г) з об'єднаних лабораторних проб, а також для вiдбирання елементарних проб з випробувальних зразкiв, якi були попередньо обробленi з метою видалення неволокнистих речовин1.
2. У цьому роздiлi термiни вживаються в таких значеннях:
1) партiя - це кiлькiсть матерiалу, яка оцiнюється на основi результатiв однiєї серiї випробувань. Вона може включати, наприклад, весь матерiал в однiй доставцi тканини; усю тканину, виготовлену з однiєї сировини; партiю вантажу пряжi, тюки або групи тюкiв з необробленого волокна;
2) об'єднана проба - це частина партiї, що приймається як репрезентативна для всiєї сировини та надається лабораторiї. Розмiр i властивостi об'єднаної проби повиннi бути достатнiми, щоб подолати мiнливiсть матерiалу партiї та сприяти полегшенню випробувань в лабораторiї2;
3) випробувальний зразок - це та частина об'єднаної проби матерiалу, яка пiдлягає попереднiй обробцi для видалення неволокнистих речовин та з якої беруться елементарнi проби. Розмiр i властивостi випробувального зразка (точкової проби) повиннi бути достатнiми, щоб подолати мiнливiсть матерiалу об'єднаної проби в цiлому3;
4) елементарна проба - це частина матерiалу, вiдiбрана з випробувального зразка (точкової проби), яка необхiдна для отримання iндивiдуального результату випробувань.
3. Принцип вiдбору випробувального зразка i елементарних проб. Випробувальний зразок вiдбирається таким чином, щоб вiн був репрезентативним для об'єднаної проби. Елементарнi проби вiдбираються з випробувального зразка таким чином, щоб кожен з них був репрезентативним для випробувального зразка.
4. Вiдбирання зразкiв з незв'язаних мiж собою волокон:
1) неорiєнтованi волокна.
Випробувальний зразок отримується шляхом довiльного вiдбирання пучкiв з об'єднаної проби. Ретельно перемiшуються всi волокна випробувального зразка за допомогою лабораторної кардної машини4. Пiддаються обробцi волокна у виглядi нетканого полотна або сумiшi iз незв'язних волокон i волокон, що налипають до обладнання, яке використовується для змiшування. Потiм вiдбираються елементарнi проби пропорцiйно до вiдповiдних мас з волокон у виглядi нетканого полотна або сумiшi з незв'язних волокон i волокон, що налипають до обладнання.
Якщо волокна залишаються неушкодженими пiсля попередньої обробки, елементарнi проби вiдбираються, як зазначено в пiдпунктi 2 цього пункту. У разi якщо пiсля попередньої обробки волокна пошкоджуються, кожна елементарна проба вiдбирається довiльно, вилучаючи щонайменше 16 маленьких пучкiв вiдповiдного та приблизно однакового розмiру, якi об'єднуються;
2) орiєнтованi волокна (карднi, зв'язанi волокна, пасми, сировина для прядiння).
З випадково вiдiбраних частин об'єднаної проби поперечно вiдрiзаються не менше 10 частин поперечних вiдрiзкiв, кожен масою приблизно в один грам. Сформований таким чином випробувальний зразок пiддається попереднiй обробцi. Повторно поєднуються поперечнi вiдрiзки, укладаються поруч один бiля одного, перерiзаються таким чином, щоб узяти частину кожного з 10-ти вiдрiзкiв та отримати елементарну пробу.
5. Вiдбiр проб пряжi:
1) пряжа в пакуваннях або насипом.
Вiдбираються проби з усiх пакувань в об'єднану пробу.
Вiддiляються вiдповiднi безперервнi вiдрiзки однакової довжини з кожного пакування вручну або шляхом намотування пасом пряжi з такою самою кiлькiстю виткiв на мотовилi5, або в iнший спосiб. З'єднуються вiдрiзки у виглядi окремої пасми або скручуються у виглядi канату, щоб сформувати випробувальний зразок, забезпечивши, щоб у пасмi або джгутi були вiдрiзки однакової довжини з кожного пакування.
Випробувальний зразок пiддається попередньому обробленню.
Вiдбираються елементарнi проби з випробувального зразка шляхом розрiзання пучка ниток однакової довжини з пасми або джгута, щоб проби мiстили всi нитки зразка.
Якщо довжина пряжi становить t, а кiлькiсть пакувань, вибраних з об'єднаної проби, є n, то для отримання випробувального зразка масою 10 г довжина пряжi, що вилучається з кожного пакування, є 106/nt см.
Якщо величина nt є бiльшою нiж 2000, намотується важчий моток та розрiзається впоперек у двох мiсцях для отримання (каната) пасми вiдповiдної маси. Кiнцi будь-якого зразка у формi (каната) пасми повиннi бути надiйно зв'язанi перед попередньою обробкою, а елементарнi проби взятi з вiддаленого мiсця перев'язки;
2) пряжа основи тканини.
Беруть випробувальний зразок шляхом вiдрiзання з кiнця основи вiдрiзка довжиною не менше 20 см, у тому числi всi нитки основи, за винятком ниток пругу, якi вiдкидаються. Зв'язується пучок ниток бiля одного кiнця. У разi якщо зразок є занадто великим для попередньої обробки в цiлому, його дiлять на двi або бiльше частини, кожна з яких зв'язується для попередньої обробки i об'єднується пiсля того, як буде попередньо оброблена окремо. Береться елементарна проба, вiдрiзається вiдповiдна частина з кiнця випробувального зразка, вiддаленого вiд мiсця перев'язки, що мiстить усi нитки основи. Для основи з N ниток лiнiйною густиною t текс довжина елементарної проби масою один грам є 105/Nt см.
6. Вiдбiр проб тканини:
1) з об'єднаної проби, що складається з одного вiдрiзка тканини, вiдрiзається смужка по дiагоналi з одного кута до iншого та видаляються кромки тканини. Ця смужка i є випробувальним зразком. Для отримання випробувального зразка масою x грам площа смужки повинна бути x104/G см2, де G - маса тканини в г/м2.
Випробувальний зразок пiддається попереднiй обробцi, а потiм розрiзається смужка в поперечному напрямi на чотири рiвнi вiдрiзки, якi накладаються один на одний. Береться елементарна проба з будь-якої частини складеного матерiалу шляхом прорiзання всiх шарiв так, щоб кожна проба мiстила вiдрiзок однакової довжини з кожного шару.
У разi якщо тканина має тканий малюнок, потрiбно отримати ширину випробувального зразка, вимiряну паралельно напрямку нитки основи, не меншу одного повтору малюнка нитки основи. Якщо умови виконанi, а випробувальний зразок є занадто великим для обробки в цiлому, вiн розрiзається на рiвнi частини, проводиться попередня обробка для кожної окремої частини, якi накладаються одна на одну; перед вiдбиранням елементарної проби потрiбно переконатися, що вiдповiднi частини малюнка не спiвпадають;
2) з об'єднаної проби, що складається з кiлькох вiдрiзкiв, кожен вiдрiзок обробляється, як зазначено в пiдпунктi 1 цього пункту, i надається окремо кожен результат.
7. Вiдбiр проб i готова продукцiя.
Об'єднана проба - це завершений або готовий вирiб, або репрезентативна частка цiлого.
У разi необхiдностi визначається вiдсоткова частка рiзних частин виробу, що не мають однакового складу волокна, щоб перевiрити вiдповiднiсть положенням глави 6 роздiлу II Технiчного регламенту назв текстильних волокон i вiдповiдного етикетування та маркування вмiсту складникiв сировинного складу текстильних виробiв (далi - Технiчного регламенту).
Вiдбирається випробувальний зразок сировини, що вiдповiдає частинi готового виробу, склад якого повинен бути зазначений на етикетцi. Якщо вирiб має кiлька етикеток, вiдбираються випробувальнi зразки з кожної частини виробу, що належать даному маркуванню.
У разi якщо вирiб, склад якого має бути визначений, не є однорiдним, може виникнути необхiднiсть вiдiбрати випробувальнi зразки з кожної частини виробу та визначити вiдноснi пропорцiї рiзних частин щодо всього виробу.
Потiм розраховуються масовi частки, ураховуючи вiдноснi пропорцiї вiдiбраних частин.
Випробувальнi зразки пiддаються попереднiй обробцi.
Потiм вiдбираються елементарнi проби з попередньо оброблених випробувальних зразкiв.
8. Iнформацiя щодо методiв кiлькiсного аналiзу сумiшей текстильних волокон.
Методи кiлькiсного аналiзу сумiшей волокон базуються на двох основних процесах - ручному роздiленню проби та хiмiчному розчиненню волокон.
Метод ручного роздiлення проби потрiбно застосовувати в разi, якщо це технiчно можливо. Вiн надає бiльш точнiшi результати, нiж хiмiчний метод, та може використовуватися для всiх текстильних виробiв, складовi волокна яких не є однорiдними, наприклад, для ниток, що складаються з кiлькох елементiв, кожен з яких складається лише з одного виду волокна або ниток, в яких волокно основи вiдрiзняється вiд волокна утоку, або трикотажних полотен, виготовлених iз ниток рiзних видiв, що мають властивiсть розпускатися.
Методи хiмiчно-кiлькiсного аналiзу загалом ґрунтуються на вибiрковому розчиненнi окремих компонентiв. Пiсля видалення одного з компонентiв нерозчинний залишок зважується, а частка розчинного компонента розраховується за втратою маси. У першiй частинi додатка наведена загальна iнформацiя для аналiзування цим методом усiх сумiшей волокон, якi розглядаються в цьому додатку, незалежно вiд їх складу. Зазначена iнформацiя використовується разом з наступними окремими роздiлами додатка, якi мiстять детальнi процедури, що застосовуються до деяких сумiшей волокон. У разi коли аналiз ґрунтується на принципi, iншому нiж вибiркове розчинення; детальна iнформацiя наведена у вiдповiднiй главi.
Змiшанi волокна пiд час обробки та, меншою мiрою, готовi текстильнi вироби можуть мiстити неволокнистi речовини (жири, вiск, апрети або водорозчиннi речовини), якi присутнi природно або додаються для полегшення процесiв обробки. Цi неволокнистi речовини вилучаються перед здiйсненням аналiзу. У зв'язку з цим наведено метод видалення олив, жирiв, воску та водорозчинних речовин.
Крiм того, текстильнi матерiали можуть мiстити смоли або iншi речовини, якi додаються для надання спецiальних властивостей. Така речовина, у тому числi барвники, у виняткових випадках, можуть перешкоджати дiї реактиву на розчинний компонент та/або бути частково або повнiстю видаленi реагентом. Отже, додана речовина може спричинити помилки i має бути видалена перед здiйсненням аналiзу зразка. У разi якщо неможливо видалити таку речовину, методи хiмiчно-кiлькiсного аналiзу, наведенi в цьому додатку, не застосовуються.
Барвник у фарбованих тканинах вважається невiд'ємною частиною волокна i не видаляється.
Аналiзи проводяться на основi постiйно сухої маси; для визначення постiйно сухої маси наводиться вiдповiдна процедура.
Результат отримується шляхом застосування до постiйно сухої маси кожного волокна показникiв нормованої (кондицiйної) вологостi, наведених у додатку 7 до Технiчного регламенту.
Перед початком будь-якого аналiзу всi волокна, що є в сумiшi, повиннi бути iдентифiкованi. У деяких методах нерозчинний компонент сумiшi може бути частково розчинений у реагентi, який використовується для розчинення компонента (-iв), що здатний розчинятися.
У разi якщо це можливо, вибираються такi реагенти, якi мають незначний вплив або не мають жодного впливу на нерозчиннi волокна. Якщо вiдомо, що пiд час здiйснення аналiзу втрачається маса, то результат повинен бути скорегований, для цього наведено коригувальнi коефiцiєнти. Коригувальнi коефiцiєнти визначаються в кiлькох лабораторiях шляхом обробки волокон, очищених пiд час попередньої обробки, за допомогою вiдповiдного реагенту, зазначеного в методi аналiзування волокон, очищених пiд час попередньої обробки.
Цi коригувальнi коефiцiєнти застосовуються тiльки до непошкоджених волокон, а в разi, якщо волокна були пошкодженi перед або протягом обробки, можуть застосовуватись iншi коригувальнi коефiцiєнти. Зазначенi процедури застосовуються для здiйснення виняткових аналiзiв.
Проводиться щонайменше два аналiзи на окремих елементарних пробах (ручне роздiлення проби i хiмiчне розчинення).
Для пiдтвердження результату, якщо це технiчно можливо, рекомендується використовувати альтернативнi методи, за допомогою яких спочатку розчиняється складова, що залишилась у стандартному методi.
II. МЕТОДИ КIЛЬКIСНОГО АНАЛIЗУ ДЕЯКИХ ДВОКОМПОНЕНТНИХ СУМIШЕЙ ТЕКСТИЛЬНИХ ВОЛОКОН
1. Загальна iнформацiя щодо способiв, наданих для кiлькiсно-хiмiчного аналiзу сумiшей текстильних волокон
1. Сфера застосування для кожного методу визначає до якого волокна застосовується цей метод.
2. Принцип дiї.
Пiсля iдентифiкацiї компонентiв сумiшi неволокнистий матерiал видаляється за допомогою вiдповiдної попередньої обробки, а потiм видаляється один з компонентiв, як правило, за допомогою вибiркового розчинення6. Нерозчинний залишок зважується, а частка розчинного компонента розраховується за втратою маси, крiм випадкiв виникнення технiчних труднощiв, бажано розчиняти волокно, вiдносна частка якого є бiльшою, щоб таким чином отримати волокно, частка якого є меншою нiж залишок.
3. Матерiали та обладнання:
1) до приладiв належать:
фiльтрувальнi тиглi та достатньо великi бюкси, щоб умiстити такi тиглi, або будь-якi iншi прилади, якi надають iдентичнi результати;
вакуумна колба;
ексикатор, що мiстить силiкагелевий самопокажчик;
вентильована шафа для висушування зразкiв при температурi 105 ± 3° C;
аналiтичнi ваги з похибкою не бiльше 0,0002 г;
прилад для екстракцiї Сокслета або iнший прилад що дає однаковi результати;
2) до реактивiв належать:
петролейний ефiр, перегнаний повторно, з температурою кипiння 40 - 60° C;
iншi реактиви, зазначенi у вiдповiдних роздiлах кожного методу;
дистильована або деiонiзована вода;
ацетон;
ортофосфорна кислота;
сечовина;
бiкарбонат натрiю.
Усi реактиви, що застосовуються, повиннi бути хiмiчно чистими.
4. Кондицiювання та атмосфернi умови проведення випробувань.
Оскiльки визначаються постiйно сухi маси, немає необхiдностi в кондицiюваннi зразка або проведеннi аналiзу в кондицiонованих атмосферних умовах.
5. Випробувальний зразок.
Вiдбирається випробувальний зразок, який є репрезентативним для об'єднаної проби та достатнiм для забезпечення необхiдної кiлькостi всiх елементарних проб, масою приблизно один грам.
6. Пiдготовка випробувального зразка7.
Якщо є речовина, яка не повинна враховуватися пiд час обчислення масових часток (глава 2 роздiлу III Технiчного регламенту), вона спочатку повинна бути видалена вiдповiдним методом, який не впливає на жодну iз складових сумiшей волокон.
Неволокниста речовина, яка видаляється петролейним ефiром i водою, видаляється шляхом обробки випробувального зразка в приладi для екстракцiї Сокслета петролейним ефiром протягом однiєї години, з мiнiмальною частотою шiсть циклiв за одну годину. Петролейний ефiр випаровується iз зразка, який потiм екстрагується шляхом прямої обробки, що включає замочування випробувального зразка у водi за кiмнатної температури протягом однiєї години, потiм замочування у водi за температури 65 ± 5° C протягом ще однiєї години, час вiд часу збовтуючи рiдину. Використовується рiдина в спiввiдношеннi 100:1 до випробувального зразка. Видаляється надлишок води з випробувального зразка шляхом вiджимання, вiдсмоктування або центрифугування, а потiм залишається висохнути на повiтрi.
Для еластолефiну або сумiшей текстильних волокон, що мiстять еластолефiн або iншi волокна (вовну, шерсть чи тваринний волос, шовк, бавовну, льон, стебла конопель, джут, абаку, траву альфа, кокосове волокно, рокитник, рамi, луб'яне волокно, купро, модал, протеїн, вiскозу, акрил, полiамiд або нейлон, полiестер, еластомультiестер), зазначена вище процедура повинна бути модифiкована, тому петролейний ефiр потрiбно замiнити ацетоном.
До двокомпонентних сумiшей волокон, що мiстять еластолефiн та ацетат, для попередньої обробки застосовується наступна процедура. Екстрагується випробувальний зразок протягом 10 хвилин при температурi 80° C за допомогою розчину, що мiстить 25 г/л 50 % ортофосфорної кислоти та 50 г/л сечовини. Використовується рiдина у спiввiдношеннi 100:1 до випробувального зразка. Промивається випробувальний зразок у водi, висушується, потiм промивається в 0,1 вiдсотковому розчинi бiкарбонату натрiю i знову ретельно промивається у водi.
У разi якщо неможливо видалити неволокнисту речовину за допомогою петролейного ефiру i води, її видаляють не водним способом, а таким, який iстотно не впливає на жодний iз компонентiв сумiшi волокон. Але для деяких невiдбiлених натуральних рослинних волокон (наприклад, джут, кокосовi волокна) потрiбно зазначити, що звичайна попередня обробка петролейним ефiром i водою не видаляє всi природнi неволокнистi речовини. Отже, додаткова попередня обробка не застосовується, якщо зразок не мiстить речовин, якi не розчиняються як в петролейному ефiрi, так i у водi.
Протоколи результатiв випробувань повиннi мiстити повну iнформацiю про використанi методи попередньої обробки.
7. Процедура випробувань:
1) загальнi iнструкцiї:
щодо висушування. Усi операцiї висушування проводяться не менше нiж чотири години та не бiльш як шiстнадцять годин при температурi 105 ± 3° C у сушильнiй камерi зi щiльно закритими пiчними дверцятами. Якщо перiод висушування становить менше нiж чотирнадцять годин, зразок потрiбно зважити, щоб перевiрити, чи є його маса постiйно сухою. Маса може вважатися постiйно сухою, якщо пiсля наступного перiоду висушування протягом 60 хвилин змiна маси становить менше нiж 0,05 %.
Пiд час операцiй висушування, охолодження та зважування не можна торкатися голими руками тиглiв та бюксiв, зразкiв або залишкiв.
Висушуються зразки в бюксi не закритому пробкою, яку розмiщують поруч з ним. Пiсля висушування, але перед тим, як вийняти його iз сушильної камери, бюкс закривається та швидко перемiщується до ексикатора.
Висушується фiльтрувальний тигель у бюксi з кришкою, яка розмiщується бiля нього в сушильнiй камерi. Пiсля висушування закривається бюкс i швидко переноситься до ексикатора з осушувачем.
Якщо використовуються iншi прилади, нiж фiльтрувальний тигель, операцiї висушування проводяться в сушильнiй камерi таким чином, щоб визначити постiйно суху масу волокон без втрат;
щодо охолодження. Усi операцiї охолодження в ексикаторi з осушувачем, розмiщеному поряд з вагами, проводяться до повного охолодження бюксiв, але в будь-якому разi охолоджуються не менше нiж двi години;
щодо зважування. Пiсля охолодження проводиться зважування бюксiв з точнiстю до 0,0002 г. Зважування виконується протягом двох хвилин пiсля його вилучення з ексикатора з осушувачем;
2) процедура. З попередньо обробленого випробувального зразка вiдбирається елементарна проба масою не менше нiж один грам. Вiдрiзається пряжа або тканина довжиною приблизно 10 мм, дрiбно нарiзається. Висушується зразок у бюксi, охолоджується в ексикаторi з осушувачем та зважується. Зразок перемiщується у скляну посудину, що зазначена у вiдповiдному роздiлi об'єднувального методу, вiдразу повторно зважується бюкс iз зразком та отримується постiйно суха маса зразка за рiзницею маси. Завершується випробування, як зазначено у вiдповiдному роздiлi методу, що застосовується. Перевiряється залишок пiд мiкроскопом, щоб упевнитися, що в результатi обробки повнiстю видалено розчинне волокно.
8. Розрахунки i висновок за результатами.
Маса нерозчинного компонента виражається як вiдсоток вiд загальної маси волокна в сумiшi. Вiдсоток розчинного компонента отримується як рiзниця. Розраховуються результати на основi постiйно сухої маси, з поправкою на нормовану (кондицiйну) вологiсть (а) згiдно з узгодженими нормами та (б) з урахуванням коригувальних коефiцiєнтiв, необхiдних для врахування втрати неволокнистої речовини пiд час попередньої обробки та аналiзу. Розрахунки проводяться шляхом застосування формули, зазначеної в пiдпунктi 2 цього пункту:
1) розрахунок вiдсотка нерозчинного компонента попередньо очищеної постiйно сухої маси, незалежно вiд втрати волоконної маси пiд час попередньої обробки розраховується за такою формулою:
| P1 % = | 100rd m |
| де | - вiдсоток чистого, постiйно сухого нерозчинного компонента; | |
| m | - постiйно суха маса зразка пiсля попередньої обробки; | |
| r | - постiйно суха маса осаду; | |
| d | - коригувальний коефiцiєнт втрати маси нерозчинного компонента в реактивi пiд час аналiзу. Вiдповiднi значення для "d" обчислюються за формулою, зазначеною у вiдповiдному роздiлi кожного методу. |
Цi значення для "d" є стандартними значеннями, що застосовуються до волокон, якi не розкладаються хiмiчним методом;
2) розрахунок вiдсотка нерозчинного компонента попередньо очищеної постiйно сухої маси, iз застосуванням стандартних коефiцiєнтiв, та в разi необхiдностi коригувальних коефiцiєнтiв для втрати маси пiд час попередньої обробки розраховується за такою формулою:
P1А % = [100 P1 (1 + (a1 + b1) / 100)] / [P1 (1 + (a1 + b1) / 100) + (100 - P1) (1 + (a2 + b2) / 100)]
| де | - вiдсоток нерозчинного компонента, скоригований за показником нормованої (кондицiйної) вологостi та втрати маси пiд час попередньої обробки; | |
| P1 | - масова частка попередньо очищеного з постiйно сухою масою нерозчинного компонента, розрахованого за формулою, зазначеною в пiдпунктi 1 цього пункту; | |
| a1 | - нормована (кондицiйна) вологiсть для нерозчинного компонента, зазначена в додатку 7 до Технiчного регламенту; | |
| a2 | - нормована (кондицiйна) вологiсть для розчинного компонента, зазначена в додатку 7 до Технiчного регламенту; | |
| b1 | - вiдсоток втрати маси нерозчинного компонента в результатi попередньої обробки; | |
| b2 | - вiдсоток втрати маси розчинного компонента в результатi попередньої обробки. |
Вiдсоток другого компонента розраховується за формулою:
P2А % = 100 - P1А %
У разi якщо використовується спецiальна попередня обробка, значення b1 i b2, якщо це можливо, визначається шляхом пiддавання кожного чистого (без сумiшi) волокна в компонентах їх попереднiй обробцi, що застосовується в аналiзi. Чистi волокна - це волокна, вiльнi вiд неволокнистих матерiалiв, крiм тих, що долучаються (природньо або пiд час виробничого процесу) у станi (невiдбiленi, вiдбiленi), в якому вони були виявленi в матерiалi, який випробовується.
Якщо окремi неочищенi волокна, використанi у виробництвi матерiалу, який випробовується, є невiдомими, то використовуються середнi значення b1 та b2, отриманi в результатi випробувань, проведених на очищених волокнах, подiбних до тих, що входять до сумiшi.
Якщо застосовується звичайна попередня обробка за допомогою петролейного ефiру та води, коригувальнi коефiцiєнти b1 та b2, як правило, можуть бути в цiлому проiгнорованi, крiм випадку з невiдбiленою бавовною, невiдбiленим льоном (або пряжею) i невiдбiленою коноплею, де втрата маси внаслiдок попередньої обробки умовно приймається як 4 %, а в разi з полiпропiленом - як 1 %.
У випадку з iншими волокнами втрати внаслiдок попередньої обробки звичайно не враховуються в розрахунках.
2. Метод кiлькiсного аналiзу шляхом ручного роздiлення
1. Сфера застосування
Цей метод застосовується до текстильних волокон усiх видiв у разi, якщо вони не утворюють однорiдної сумiшi i їх можна роздiлити вручну.
2. Принцип дiї.
Пiсля iдентифiкацiї текстильних компонентiв, неволокнистi речовини видаляються за допомогою вiдповiдної попередньої обробки, а потiм волокна роздiляються вручну, сушаться i зважуються для розрахунку кiлькостi кожного волокна в сумiшi.
3. До приладiв належать:
бюкс або аналогiчнi пристосування, що дають iдентичнi результати;
ексикатор, що мiстить силiкагелевий самопокажчик;
вентильована шафа для висушування зразкiв при температурi 105 ± 3° C;
ваги аналiтичнi з похибкою не бiльше 0,0002 г;
прилад для екстракцiї Сокслета або iнший прилад, що дає однаковий результат;
голка;
круткомiр або аналогiчний пристрiй.
4. До реактивiв належать:
петролейний ефiр, перегнаний повторно, з температурою кипiння 40 - 60° C;
дистильована або деiонiзована вода;
ацетон;
ортофосфорна кислота;
сечовина;
бiкарбонат натрiю.
Усi реактиви повиннi бути хiмiчно чистими.
5. Кондицiювання й атмосфернi умови проведення випробувань.
Вимоги, зазначенi в пунктi 4 глави 1 цього роздiлу.
6. Випробувальний зразок.
Вимоги, зазначенi в пунктi 5 глави 1 цього роздiлу.
7. Пiдготовка випробувального зразка.
Вимоги, зазначенi в пунктi 6 глави 1 цього роздiлу.
8. Методика проведення:
1) аналiз пряжi. З попередньо обробленого випробувального зразка вiдбирається елементарна проба масою не менше нiж один грам. Для дуже тонкої пряжi аналiз може здiйснюватися на мiнiмальнiй довжинi 30 метрiв, незалежно вiд її маси.
Пряжа розрiзається на частини вiдповiдної довжини, вiдокремлюються волокна за допомогою голки, а в разi необхiдностi, круткомiра. Отриманi волокна помiщаються в попередньо зваженi бюкси та висушуються при температурi 105 ± 3° C до отримання постiйно сухої маси, як зазначено в пiдпунктах 1 та 2 пункту 7 глави 1 цього роздiлу;
2) аналiз тканини. З попередньо обробленого випробувального зразка, далi вiд кромки тканини, вiдбирається елементарна проба масою не менше нiж один грам, край обережно пiдрiзається, щоб уникнути розпуску ниток за основою, або за утоком, або в разi з трикотажними тканинами - по лiнiї петельних рядкiв та стовпчикiв. Роздiляються волокна за видами, складаються в попередньо зваженi бюкси та процедура продовжується, як зазначено в пiдпунктi 1 цього пункту.
9. Розрахунки i висновок за результатами.
Маса кожного компонента волокна виражається як вiдсоток вiд загальної маси волокна в сумiшi. Обчислюються результати на основi постiйно сухої маси, з поправкою на нормовану (кондицiйну) вологiсть (а) згiдно з узгодженими нормами та (б) з урахуванням коригувальних коефiцiєнтiв, потрiбних для врахування втрати неволокнистої речовини пiд час попередньої обробки:
1) розрахунок вiдсотка попередньо очищених постiйно сухих волокон, незалежно вiд втрати маси волокон пiд час попередньої обробки розраховується за такою формулою:
P1 % = 100 m1 / (m1 + m2) = 100 / (1 + m2 / m1)
| де | - вiдсоток першого попереднього очищеного постiйно сухого компонента; | |
| m1 | - постiйно суха маса першого зразка пiсля попередньої обробки; | |
| m2 | - постiйно суха маса другого зразка пiсля попередньої обробки; |
2) розрахунок вiдсотка кожного компонента з поправкою на нормовану (кондицiйну) вологiсть згiдно з узгодженими нормами, у разi необхiдностi коригувальними коефiцiєнтами, що враховують втрату маси пiд час операцiй попередньої обробки, проводиться вiдповiдно до пiдпункту 2 пункту 8 глави 1 цього роздiлу.
3. Точнiсть методiв
1. Вiдтворюванiсть.
Точнiсть, зазначена в окремих методах, пов'язана з вiдтворюванiстю.
Вiдтворюванiсть стосується достовiрностi, тобто високого ступеня спiвпадiння експериментальних величин, отриманих операторами в рiзних лабораторiях або в рiзний час з використанням одного i того ж методу, та отримання окремих iндивiдуальних результатiв на зразках визначеної iдентичної сумiшi.
Вiдтворюванiсть виражається в довiрчих iнтервалах для рiвня довiрчої iмовiрностi 95 %. Рiзниця мiж двома результатами аналiзiв, проведених у рiзних лабораторiях, з огляду на правильне застосування однакового стандартного методу до визначеної iдентичної сумiшi перевищить довiрчий iнтервал лише в п'яти випадках iз 100.
2. Протокол випробування:
1) зазначається метод проведення аналiзу;
2) надається детальна iнформацiя про будь-яку спецiальну попередню обробку, зазначену в пунктi 6 глави 1 цього роздiлу;
3) надаються результати та середнi арифметичнi величини, кожен з точнiстю до 0,1.
4. Спецiальнi методи
| Метод | Сфера застосування | Реагент/Опис | |
| розчинний компонент | нерозчинний компонент | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1. | Ацетат | деякi iншi волокна | ацетон |
| 2. | Певнi бiлковi волокна | деякi iншi волокна | гiпохлорит |
| 3. | Вiскоза, купроволокно або деякi види модальних волокон | деякi iншi волокна | мурашина кислота та хлорид цинку |
| 4. | Полiамiд або нейлон | деякi iншi волокна | мурашина кислота 80 % (за масою) |
| 5. | Ацетат | деякi iншi волокна | бензиловий спирт |
| 6. | Триацетат або полiлактид | деякi iншi волокна | дихлорметан |
| 7. | Певнi целюлознi волокна | деякi iншi волокна | сiрчана кислота, 75 % (за масою) |
| 8. | Акриловi, певнi модакриловi або певнi хлорнi волокна | деякi iншi волокна | диметилформамiд |
| 9. | Деякi хлорволокна | деякi iншi волокна | вуглекислий газ/ацетон, 55,5/44,5 % (за об'ємом) |
| 10. | Ацетат | деякi iншi волокна | льодова оцтова кислота |
| 11. | Шовк, полiамiд або нейлон | деякi iншi волокна | сiрчана кислота, 75 % (за масою) |
| 12. | Джут | деякi волокна тваринного походження | метод визначення вмiсту азоту |
| 13. | Полiпропiлен | деякi iншi волокна | ксилол |
| 14. | Деякi iншi волокна | деякi iншi волокна | метод визначення вмiсту концентрованої сiрчаної кислоти |
| 15. | Хлорволокна, деякi модакриловi, еластановi, ацетатнi, триацетатнi волокна | деякi iншi волокна | циклогексанон |
| 16. | Меламiн | деякi iншi волокна | гаряча мурашина кислота, 90 % (за масою) |
| 17. | Полiестер | деякi iншi волокна | трихлороцтова кислота та хлороформ |
МЕТОД 1 (з використанням ацетону)
Ацетат та деякi iншi волокна
1. Сфера застосування.
Цей метод застосовується пiсля видалення неволокнистих речовин до двокомпонентних сумiшей волокон, а саме: ацетату (19) з вовною (1), волокнами тваринного походження (2 i 3), шовком (4), бавовною (5), льоном (7), стеблами конопель (8), джутом (9), абакою (10) травою альфа (11), кокосовими волокнами (12), рокитником (13), рамi (14), луб'яним волокном (15), купроволокном (21), обробленою вiскозою (22), протеїном (23), вiскозою (25), акрилом (26), полiамiдом або нейлоном (30), полiестером (35), полiпропiленом (37), еластомультiестером (45), еластолефiном (46), меламiном (47), полiпропiленом/двокомпонентним полiамiдом (49) та полiакрилом (50).
У жодному разi не застосовується цей метод до ацетатних волокон, якi були диацетильованi на поверхнi.
2. Принцип дiї.
Ацетатне волокно розчиняється ацетоном пiсля визначення постiйно сухої маси сумiшi. Осад збирається, промивається, висушується i зважується; його маса, яка коригується в разi необхiдностi, виражається у вiдсотках вiд постiйно сухої маси сумiшi. Вiдсоток сухого ацетатного волокна визначається за рiзницею.
3. Прилади та реактиви (додатково до тих, що зазначенi в загальних iнструкцiях):
1) до приладiв належать конiчнi колби з притертими скляними пробками об'ємом не менше 200 мл;
2) реактивом є ацетон.
4. Процедура випробування.
Дотримуються процедури вiдповiдно до загальних iнструкцiй та виконуються такi дiї:
до елементарної проби, що мiститься в конiчнiй колбi з притертою скляною пробкою об'ємом не менше нiж 200 мл, додається 100 мл ацетону на один грам елементарної проби, струшується колба, витримується протягом 30 хвилин при кiмнатнiй температурi, час вiд часу перемiшується, потiм процiджується рiдина через зважений фiльтрувальний тигель;
повторюється процедура ще двiчi (усього три екстракцiї), але тiльки протягом 15 хвилин так, щоб час обробки в ацетонi становив одну годину. Осад перемiщується до фiльтрувального тигля та промивається ацетоном i висушується шляхом вiдсмоктування. Потiм заново наповнюється тигель ацетоном i стiкає пiд дiєю сили тяжiння;
тигель осушується, використовуючи процес вiдсмоктування, висушений тигель та залишок потiм охолоджуються та зважуються.
5. Розрахунки i висновок за результатами.
Обчислюються результати вiдповiдно до загальних iнструкцiй. Значення "d" = 1,00, за винятком меламiну i полiакрилату, для яких "d" = 1,01.
6. Точнiсть.
Для однорiдної сумiшi текстильних матерiалiв границi довiрчого iнтервалу результатiв, отриманих за цим методом, не перевищують ± 1 при рiвнi довiрчої iмовiрностi 95 %.
МЕТОД 2 (з використанням гiпохлориту)
Протеїновi та деякi iншi волокна
1. Сфера застосування.
Цей метод застосовується до двокомпонентних сумiшей волокон пiсля видалення неволокнистих речовин - деякi протеїновi волокна, а саме: вовни (1), волосу тварин (2 i 3), шовку (4), протеїну (23) з бавовною (5), купроволокном (21), обробленою вiскозою (22), вiскозою (25), акриловим волокном (26), хлорофiбрами (27), полiамiдом або нейлоном (30), полiестером (35), полiпропiленом (37), еластаном (43), скловолокном (44), еластомультiестером (45), еластолефiном (46), меламiном (47) та полiпропiленом/двокомпонентним полiамiдом (49).
У разi наявностi рiзних протеїнових волокон, то за цим методом можна визначати їх загальну кiлькiсть, але не кiлькiсть кожного окремого волокна.
2. Принцип дiї.
Протеїнове волокно розчиняється за допомогою розчину гiпохлориту пiсля видалення постiйно сухої маси сумiшi. Осад збирається, промивається, висушується i зважується; його маса, яка в разi необхiдностi коригується, виражається у вiдсотках вiд постiйно сухої маси сумiшi. Вiдсоток сухого протеїнового волокна визначається за рiзницею.
Для приготування розчину гiпохлориту може використовуватися гiпохлорит лiтiю або гiпохлорит натрiю.
Гiпохлорит лiтiю рекомендується застосовувати у випадках, якi включають невелику кiлькiсть аналiзiв, або для аналiзiв, проведених з досить тривалими iнтервалами. Це зумовлено тим, що вiдсоток гiпохлориту в твердому гiпохлоритi лiтiю на вiдмiну вiд його вмiсту в гiпохлориту натрiю є практично незмiнний. У разi якщо вiдсоток гiпохлориту вiдомий, умiст гiпохлориту не потрiбно перевiряти йодометрично для кожного аналiзу, оскiльки можна використовувати постiйно зважену частину гiпохлориту лiтiю.
3. Прилади та реактиви (крiм зазначених у загальних iнструкцiях):
1) до приладiв належать:
колба Ерленмейера з пробкою, об'ємом 250 мл;
термостат, що регулюється до 20 ± 2° C;
2) до реактивiв належать:
реактив на основi гiпохлориту:
розчин гiпохлориту лiтiю складається iз свiжоприготовленого розчину, що мiстить 35 ± 2 г/л активного хлору (приблизно 1 моль/л), до якого додається 5 ± 0,5 г/л попередньо розчиненого гiдроксиду натрiю. Для приготування розчиняється 100 г гiпохлориту лiтiю, що мiстить 35 % активного хлору (або 115 г, що мiстить 30 % активного хлору), у приблизно 700 мл дистильованої води, додається п'ять г гiдроксиду натрiю, розчиненого в приблизно 200 мл дистильованої води та доводиться об'єм до одного лiтра дистильованою водою. Свiжовиготовлений розчин не потребує перевiрки йодометрично;
розчин гiпохлориту натрiю складається з свiжовиготовленого розчину, що мiстить 35 ± 2 г/л активного хлору (приблизно 1 моль/л), до якого додається 5 ± 0,5 г/л попередньо розчиненого гiдроксиду натрiю. Перевiряється в розчинi вмiст активного хлору йодометрично перед кожним аналiзом;
оцтова кислота, розбавлений розчин, розводиться водою 5 мл крижаної оцтової кислоти до одного лiтра.
4. Процедура випробування.
Дотримуються процедури вiдповiдно до загальних iнструкцiй i виконуються такi дiї:
змiшується приблизно один грам елементарної проби в приблизно100 мл розчину гiпохлориту (лiтiю або натрiю гiпохлориту) у колбi об'ємом 250 мл i ретельно перемiшується, щоб змочити зразки;
потiм нагрiвається колба протягом 40 хвилин у термостатi при температурi 20° C i безперервно перемiшується або через однаковi промiжки часу. Оскiльки розчинення шерстi вiдбувається екзотермiчно, видiлене в результатi реакцiї за цим методом тепло повинно бути розподiлено та видалено. В iншому випадку значнi помилки можуть бути викликанi початковим розчиненням нерозчинних волокон;
через 40 хвилин фiльтрується вмiст колби через зважений фiльтрувальний тигель та будь-якi залишки волокон перемiщуються до фiльтрувального тигля, промиваючи колбу невеликою кiлькiстю реактиву на основi гiпохлориту. Висушується тигель шляхом вiдсмоктування та промивання осаду послiдовно водою, розведеною оцтовою кислотою, потiм знову водою; тигель висушується шляхом вiдсмоктування пiсля кожного додавання. Не потрiбно використовувати вiдсмоктування, поки кожен промивний розчин не стече пiд дiєю сили тяжiння;
тигель осушується, використовуючи процес вiдсмоктування, висушений тигель та залишок охолоджуються та зважуються.
5. Розрахунки i висновок за результатами.
Обчислюються результати вiдповiдно до загальних iнструкцiй. Значення "d" = 1,00, крiм бавовни, вiскози, модалу та меламiну, для яких "d" = 1,01, i невибiленої бавовни, для якої "d" = 1,03.
6. Точнiсть.
Для однорiдної сумiшi текстильних матерiалiв границi довiрчого iнтервалу результатiв, отриманих за цим методом, не перевищують ± 1 при рiвнi довiрчої iмовiрностi 95 %.
МЕТОД 3 (з використанням мурашиної кислоти та хлориду цинку)
Вiскоза, купро або деякi види модальних та деяких iнших волокон
1. Сфера застосування.
Цей метод застосовується пiсля видалення неволокнистих речовин до двокомпонентних сумiшей волокон: вiскози (25) або купроволокна (21), а також деяких видiв модального волокна (22) з бавовною (5), полiпропiленом (37), еластолефiном (46) та меламiном (47).
Якщо виявлене модальне волокно, проводиться попереднє випробування з метою визначення розчинностi зазначеного волокна в реактивi.
Цей метод не застосовується до сумiшей, в яких бавовна зазнала суттєвої хiмiчної деструкцiї, а також коли вiскоза або купроволокно не повнiстю розчиняється в разi наявностi певних реактивних барвникiв або апретiв, якi неможливо повнiстю видалити.
2. Принцип дiї.
Вiскоза, купроволокно або модальне волокно розчиняються пiсля визначення постiйно сухої маси сумiшi за допомогою реактива, що складається з мурашиної кислоти та хлориду цинку. Осад збирається, промивається, висушується i зважується; його маса скоригована, у разi необхiдностi виражається як вiдсоток вiд сухої маси сумiшi. Вiдсоток сухої вiскози, купроволокна або модального волокна визначається за рiзницею.
3. Прилади та реактиви (крiм зазначених у загальних iнструкцiях):
1) до приладiв належать:
конiчнi колби з притертими скляними пробками об'ємом не менше 200 мл;
прилад для пiдтримування температури колби на рiвнi 40 ± 2° C;
2) до реактивiв належать:
розчин, що мiстить 20 г безводного хлориду цинку та 68 г безводної мурашиної кислоти, доводиться водою до 100 г (а саме 20 частин за масою безводного хлориду цинку до 80 масових частин 85 % (за масою) мурашиної кислоти).
У цьому вiдношеннi потрiбно звернути увагу на абзац третiй пiдпункту 2 пункту 3 глави 1 цього роздiлу, в якому зазначено, що всi використовуванi реактиви повиннi бути хiмiчно чистими, крiм того, важливо використовувати тiльки безводний хлорид цинку;
розчин гiдроксиду амонiю розбавляється 20 мл концентрованого розчину амiаку (вiдносна щiльнiсть при 20° C: 0,880) водою до одного лiтра.
4. Процедура випробування.
Дотримуються процедури вiдповiдно до загальних iнструкцiй i виконуються такi дiї:
помiщається зразок безпосередньо в колбу, попередньо нагрiту до температури 40° C. Додається на один грам проби 100 мл розчину мурашиної кислоти та хлориду цинку, попередньо нагрiтого до температури 40° C. Вставляється пробка та енергiйно струшується колба. Тримають колбу та її вмiст за постiйної температури 40° C протягом двох з половиною годин, струшуючи колбу з годинними iнтервалами;
вмiст колби фiльтрується через зважений фiльтрувальний тигель i за допомогою реактива переносяться до тигля будь-якi волокна, що залишилися в колбi. Промивається 20 мл реактива попередньо нагрiтого до температури 40° C;
ретельно промиваються тигель та осад водою за температури 40° C. Промивається волокнистий залишок приблизно в 100 мл холодного розчину амiаку (зазначено в абзацi четвертому пiдпункту 2 пункту 3 цього методу) таким чином, щоб вiн повнiстю занурювався в розчин протягом 10 хвилин8; потiм ретельно промивається холодною водою;
не потрiбно застосовувати вiдсмоктування доти, поки кожна мийна рiдина не стече пiд дiєю сили тяжiння;
тигель осушується, використовуючи процес вiдсмоктування, висушений тигель та залишок потiм охолоджується та зважується.
5. Розрахунок i висновок за результатами.
Обчислюються результати вiдповiдно до загальних iнструкцiй. Значення "d" = 1,00, крiм бавовни, для якої "d" = 1,02, та меламiну, для якого "d" = 1,01.
6. Точнiсть.
Для однорiдної сумiшi текстильних матерiалiв границi довiрчого iнтервалу результатiв, отриманих за цим методом, не перевищують ± 2 при рiвнi довiрчої iмовiрностi 95 %.
МЕТОД 4 (з використанням 80 % (за масою) мурашиної кислоти)
Полiамiд чи нейлон, та деякi iншi волокна
1. Сфера застосування.
Цей метод застосовується пiсля видалення неволокнистих речовин до двокомпонентних сумiшей волокон: полiамiду чи нейлону (30) з вовною (1), волокнами тваринного походження (2 i 3), бавовною (5), купроволокном (21), модалом (22), вiскозою (25), акриловим волокном (26), хлорволокном (27), полiестером (35) полiпропiленом (37), скловолокном (44), еластаном (45), еластолефiном (46) i меламiном (47).
Цей метод також застосовується до сумiшей з вовною, але в разi якщо вмiст вовни перевищує 25 %, застосовується метод 2 (розчинення вовни в розчинi гiпохлориту натрiю або гiпохлориту лiтiю).
2. Принцип дiї.
Полiамiд або нейлонове волокно розчиняється пiсля визначення постiйно сухої маси сумiшi в мурашинiй кислотi. Осад збирається, промивається, висушується i зважується; його маса, скоригована в разi необхiдностi, виражається як вiдсоток вiд сухої маси сумiшi. Вiдсоток сухого полiамiду або нейлону визначається за рiзницею.
3. Прилади та реактиви (крiм зазначених у загальних iнструкцiях):
1) до приладiв належить конiчна колба з притертою скляною пробкою об'ємом щонайменше 200 мл;
2) до реактивiв належать:
мурашина кислота (80 % (за масою) вiдносна щiльнiсть при температурi 20° C: 1,186). Розводиться 880 мл 90 % (за масою) мурашиної кислоти (вiдносна щiльнiсть при 20° C: 1,204) водою до одного лiтра. Також розбавляється 780 мл мурашиної кислоти 98 - 100 % (за масою), (вiдносна щiльнiсть при температурi 20° C: 1,220) водою до одного лiтра.
Концентрацiя не є критичною в межах вiд 77 до 83 % (за масою) мурашиної кислоти;
амiак, розведений розчин: розводиться 80 мл концентрованого розчину амiаку (вiдносна щiльнiсть при температурi 20° C: 0,880) водою до одного лiтра.
4. Процедура випробування.
Дотримуються процедури вiдповiдно до загальних iнструкцiй i виконуються такi дiї:
до проби, що мiститься в конiчнiй колбi об'ємом не менше нiж 200 мл, додається 100 мл мурашиної кислоти на один грам проби. Установлюється пробка, струшується колба, щоб змочити пробу. Витримується колба протягом 15 хвилин при кiмнатнiй температурi, перiодично струшується. Фiльтрується вмiст колби через зважений фiльтрувальний тигель та переноситься залишок волокна до тигля, промиваючи колбу невеликою кiлькiстю розчину мурашиної кислоти;
осушується тигель вiдсмоктуванням та послiдовно промивається осад на фiльтрi реактивом мурашиної кислоти, гарячою водою, розведеним розчином амiаку та знову холодною водою, осушується тигель вiдсмоктуванням пiсля кожного додавання рiдини. Не застосовується вiдсмоктування доти, поки кожна мийна рiдина не стече пiд дiєю сили тяжiння;
тигель осушується, використовуючи процес вiдсмоктування, висушений тигель та залишок охолоджується та зважується.
5. Розрахунок i висновок за результатами.
Обчислюються результати вiдповiдно до загальних iнструкцiй. Значення "d" = 1,00, крiм меламiну, для якого "d" = 1,01.
6. Точнiсть.
Для однорiдної сумiшi текстильних матерiалiв границi довiрчого iнтервалу результатiв, отриманих за цим методом, не перевищують ± 1 при рiвнi довiрчої iмовiрностi 95 %.
МЕТОД 5 (з використанням бензилового спирту)
Ацетат та деякi iншi волокна
1. Сфера застосування.
Цей метод застосовується пiсля видалення неволокнистих речовин до двокомпонентних сумiшей волокон: ацетату (19) з триацетатом (24), полiпропiленом (37), еластолефiном (46), меламiном (47), полiпропiленом/двокомпонентним полiамiдом (49) та полiакрилатом (50).
2. Принцип дiї.
Ацетатне волокно розчиняється пiсля визначення постiйно сухої маси сумiшi за допомогою бензилового спирту при температурi 52 ± 2° C. Осад збирається, промивається, висушується i зважується; його маса виражається у вiдсотках вiд сухої маси сумiшi. Вiдсоток сухого ацетатного волокна визначається за рiзницею.
3. Прилади та реактиви (крiм зазначених у загальних iнструкцiях):
1) до приладiв належать:
конiчна колба з притертою скляною пробкою об'ємом щонайменше 200 мл;
механiчний шейкер;
термостат або iнший пристрiй для зберiгання колби при температурi 52 ± 2° C;
2) до реактивiв належать бензиловий спирт та етанол.
4. Процедура випробування.
Дотримуються процедури вiдповiдно до загальних iнструкцiй i виконуються такi дiї:
до проби, що мiститься в конiчнiй колбi, додається 100 мл бензилового спирту на один грам проби. Вставляється пробка, закрiплюється колба на шейкерi, щоб вона була занурена у водяну баню, пiдтримувану за температури 52 ± 2° C, i струшується протягом 20 хвилин при зазначенiй температурi.
(Замiсть використання механiчного шейкера можна енергiйно струшувати колбу вручну);
процiджується рiдина через зважений фiльтрувальний тигель. Додається додаткова порцiя бензилового спирту в колбу та струшується за температури 52 ± 2° C протягом 20 хвилин;
процiджується рiдина через тигель. Повторюється цикл операцiй тричi;
у кiнцi заливається рiдина та осад у тигель, промиваються усi залишковi волокна з колби в тиглi додатковою кiлькiстю бензилового спирту за температури 52 ± 2° C. Ретельно висушується тигель;
переносяться волокна в колбу, промиваються етанолом та пiсля струшування вручну процiджуються через фiльтрувальний тигель;
промивання повторюється два, три рази. Переносяться залишки в тигель та ретельно промиваються. Висушується тигель та осад, охолоджується i зважується.
5. Розрахунки i висновок за результатами обчислюються вiдповiдно до загальних iнструкцiй. Значення "d" = 1,00, крiм меламiну, для якого "d" = 1,01.
6. Точнiсть.
Для однорiдної сумiшi текстильних матерiалiв границi довiрчого iнтервалу результатiв, отриманих за цим методом, не перевищують ± 1 при рiвнi довiрчої iмовiрностi 95 %.
МЕТОД 6 (з використанням дихлорметану)
Триацетатне волокно або полiлактидне волокно та деякi iншi волокна
1. Сфера застосування.
Цей метод застосовується пiсля видалення неволокнистих речовин до двокомпонентних сумiшей волокон: триацетату (24) чи полiлактиду (34) з вовною (1), волокнами тваринного походження (2 i 3), шовком (4), бавовною (5), купро (21), модалом (22), вiскозою (25), акриловим волокном (26), полiамiдом або нейлоном (30), полiестером (35), полiпропiленом (37), скловолокном (44), еластомультiестером (45), еластолефiном (46), меламiном (47), полiпропiленом/двокомпонентним полiамiдом (49) та полiакрилатом (50).
Триацетатнi волокна, що пройшли кiнцеву обробку, яка призвела до часткового гiдролiзу, перестають бути повнiстю розчинними в реактивi. У таких випадках цей метод не застосовується.
2. Принцип дiї.
Триацетатнi або полiлактиднi волокна розчиняються дихлорметаном з метою видалення їх з постiйно сухої маси сумiшi. Осад збирається, промивається, висушується i зважується; його скоригована маса виражається у вiдсотках вiд сухої маси сумiшi. Вiдсоток сухого триацетату або полiлактиду визначається як рiзниця.
3. Прилади та реактиви (крiм зазначених у загальних iнструкцiях):
1) до приладiв належить конiчна колба з притертою скляною пробкою об'ємом не менше нiж 200 мл;
2) до реактивiв належить дихлорметан.
4. Процедура випробування.
Дотримуються процедури вiдповiдно до загальних iнструкцiй i виконуються такi дiї:
до елементарної проби, що мiститься в конiчнiй колбi iз скляною пробкою об'ємом не менше 200 мл, додається 100 мл дихлорметану на один грам елементарної проби, вставляється пробка, струшується колба, щоб намочити елементарну пробу, витримується 30 хвилин при кiмнатнiй температурi, струшується колба кожнi 10 хвилин. Фiльтрується розчин через зважений фiльтрувальний тигель. Додається 60 мл дихлорметану в колбу, що мiстить осад, струшується вручну та профiльтровується вмiст колби через фiльтрувальний тигель. Перемiщуються залишковi волокна до тигля, промивши ще трохи колбу дихлорметаном. Осушується тигель вiдсмоктуванням, щоб видалити надлишкову рiдину, наповнюється тигель дихлорметаном i стiкає пiд дiєю сили тяжiння;
застосовується вiдсмоктування для вилучення надлишкової рiдини, потiм промивається залишок кип'яченою водою, щоб видалити весь розчинник застосовується вiдсмоктування, висушуються тигель та осад, охолоджуються i зважуються.
5. Розрахунки i висновок за результатами.
Обчислюються результати вiдповiдно до загальних iнструкцiй. Значення "d" = 1,00, крiм волокон з полiестера, еластомультiестера, еластолефiна та меламiна, для яких значення "d" = 1,01.
6. Точнiсть.
Для однорiдної сумiшi текстильних матерiалiв границi довiрчого iнтервалу результатiв, отриманих за цим методом, не перевищують ± 1 при рiвнi довiрчої iмовiрностi 95 %.
МЕТОД 7 (з використанням 75 % (за масою) сiрчаної кислоти)
Деякi целюлознi волокна та деякi iншi волокна
1. Сфера застосування.
Цей метод застосовується пiсля видалення неволокнистих речовин до двокомпонентних сумiшей волокон: бавовни (5), льону (7), стебел конопель (8), рамi (14), купроволокна (21), модалу (22), вiскози (25) з полiестером (35), полiпропiлен (37), еластомультiестером (45), еластолефiном (46) та полiпропiленом/двокомпонентним полiамiдом (49).
2. Принцип дiї.
Целюлозне волокно розчиняється пiсля визначення постiйно сухої маси сумiшi за допомогою 75 % (за масою) сiрчаної кислоти. Осад збирається, промивається, висушується i зважується, його маса виражається у вiдсотках вiд сухої маси сумiшi. Вiдсоток целюлозних волокон визначається як рiзниця.
3. Прилади та реактиви (крiм зазначених у загальних iнструкцiях):
1) до приладiв належать:
конiчна колба з притертою скляною пробкою об'ємом не менше нiж 500 мл;
термостат або iнший пристрiй для зберiгання колби за температури 50 ± 5° C;
2) до реактивiв належить:
сiрчана кислота, 75 ± 2 % (за масою).
Готується шляхом обережного введення, поки триває процес охолодження, 700 мл сiрчаної кислоти (вiдносна щiльнiсть при температурi 20° C: 1,84) до 350 мл дистильованої води.
Пiсля охолодження розчину до кiмнатної температури розводиться водою до одного лiтра;
амiак, розведений розчин.
Розчиняється 80 мл розчину амiаку (вiдносна щiльнiсть при температурi 20° C: 0,880) водою до одного лiтра.
4. Процедура випробування.
Дотримуються процедури вiдповiдно до загальних iнструкцiй i виконуються такi дiї:
до проби, що мiститься в склянiй конiчнiй колбi об'ємом не менше нiж 500 мл, додається 200 мл 75 вiдсоткової сiрчаної кислоти на один грам проби, закривається пробкою i ретельно струшується колба, щоб змочити зразок;
витримується колба за температури 50 ± 5° C протягом однiєї години, ретельно струшується через рiвнi промiжки часу з iнтервалом приблизно 10 хвилин. Умiст колби фiльтрується через зважений фiльтрувальний тигель за допомогою вiдсмоктування. Перемiщуються залишковi волокна до тигля, промиваючи колбу невеликою кiлькiстю 75 % сiрчаної кислоти. Висушується тигель, використовуючи вiдсмоктування та промиваючи осад на фiльтрi один раз, заповнивши тигель свiжим розчином сiрчаної кислоти. Не використовується вiдсмоктування доти, поки кислота не стече пiд дiєю сили тяжiння;
промивається осад послiдовно декiлька разiв холодною водою, двiчi розведеним розчином амiаку, а потiм ще раз - ретельно холодною водою, висушуючи тигель з використанням процесу вiдсмоктування пiсля кожного додавання. Не використовується вiдсмоктування до тих пiр, поки кожен мийний розчин не стече пiд впливом сили тяжiння. Висушується тигель, через процес вiдсмоктування, висушуються тигель та осад, охолоджуються i зважуються.
5. Розрахунок i висновок за результатами.
Обчислюються результати вiдповiдно до загальних iнструкцiй. Значення "d" = 1,00, крiм полiпропiлену/полiамiду двокомпонентного, для якого значення "d" = 1,01.
6. Точнiсть.
Для однорiдної сумiшi текстильних матерiалiв границi довiрчого iнтервалу результатiв, отриманих за цим методом, не перевищують ± 1 при рiвнi довiрчої вiрогiдностi 95 %.
МЕТОД 8 (з використанням диметилформамiду)
Акриловi, деякi модакриловi чи деякi хлорволокна та iншi волокна
1. Сфера застосування.
Цей метод застосовується пiсля видалення неволокнистих речовин до двокомпонентних сумiшей волокон: акриловi волокна (26), деякi модакриловi волокна (29), чи деякi хлорволокна (27)9 з вовною (1), волокнами тваринного походження (2 i 3), шовком (4), бавовною (5), купроволокном (21), модалом (22), вiскозою (25), полiамiдом чи нейлоном (30), полiестером (35), полiпропiленом (37), еластомультiестером (45), еластолефiном (46), меламiном (47), полiпропiленом/двокомпонентним полiамiдом (49) та полiакрилатом (50).
Цей метод застосовується до пофарбованих акрилових та деяких модакрилових волокон, що мають металомiстке фарбування, але не до тих, що мають фарбування з подальшим хромуванням.
2. Принцип дiї.
Акрил, модакрил або хлорволокно розчиняється пiсля визначення постiйно сухої маси сумiшi за допомогою диметилформамiду, нагрiвається на киплячiй водянiй банi. Осад збирається, промивається, висушується i зважується. Його маса коригується в разi потреби, виражається як вiдсоток вiд сухої маси сумiшi, а вiдсоток сухого акрилу, модакрилу або хлорволокна визначається як рiзниця.
3. Прилади та реактиви (крiм зазначених у загальних iнструкцiях):
1) до приладiв належать:
конiчна колба з притертою скляною пробкою об'ємом щонайменше 200 мл;
кипляча водяна баня;
2) до реактивiв належить диметилформамiд (температура кипiння 153 ± 1° C), що не мiстить бiльше нiж 0,1 % води.
Цей реактив є токсичним, тому рекомендується використовувати витяжку.
4. Процедура випробування.
Дотримуються процедури вiдповiдно до загальних iнструкцiй i виконуються такi дiї:
до проби, що мiститься в конiчнiй колбi з притертою скляною пробкою об'ємом не менше нiж 200 мл, додається на один грам зразка 80 мл диметилформамiду, попередньо нагрiтого на водянiй банi, вставляється пробка, струшується колба для змочування зразка i нагрiвається на водянiй банi протягом однiєї години. Протягом цього перiоду колба злегка струшується разом з її вмiстом вручну п'ять разiв;
процiджується рiдина через зважений фiльтрувальний тигель, залишаючи волокна в колбi. Додається до колби ще 60 мл диметилформамiду та нагрiвається ще протягом 30 хвилин, злегка струшуючи колбу та її вмiст вручну двiчi протягом цього перiоду;
фiльтрується вмiст колби через фiльтрувальний тигель за допомогою вiдсмоктування;
переноситься будь-який осад волокон до тигля, вимивши колбу диметилформамiдом. Висушується тигель за допомогою процесу вiдсмоктування. Промивається осад приблизно в одному лiтрi гарячої води за температури 70 - 80° C, щоразу заповнюючи тигель;
пiсля кожного додавання води протягом короткого часу застосовується вiдсмоктування, але тiльки пiсля того, як вода стече пiд дiєю сили тяжiння. У разi якщо мийна рiдина занадто повiльно стiкає через тигель, можна застосовувати легке вiдсмоктування;
висушується тигель разом з осадом, охолоджується i зважується.
5. Розрахунки i висновок за результатами.
Обчислюються результати вiдповiдно до загальних iнструкцiй. Значення "d" = 1,00, крiм вовни, бавовни, купроволокна, модала, полiестра, еластомультiестера, меламiна та полiакрилата для яких значення "d" = 1,01.
6. Точнiсть.
Для однорiдної сумiшi текстильних матерiалiв границi довiрчого iнтервалу результатiв, отриманих за цим методом, не перевищують ± 1 при рiвнi довiрчої iмовiрностi 95 %.
МЕТОД 9 (з використанням 55,5/44,5 % (за об'ємом) сумiшi сiрковуглецю та ацетону)
Деякi хлороволокна та деякi iншi волокна
1. Сфера застосування.
Цей метод застосовується пiсля видалення неволокнистих речовин до двокомпонентних сумiшей волокон: деяких хлорволокон (27), а саме деяких волокон полiвiнiлхлориду, незалежно вiд того, хлорованi чи нi10 з вовною (1), шерстю тварин (2 i 3), шовком (4), бавовною (5), купроволокном (21), модалом (22), вiскозою (25), акрилом (26), полiамiдом чи нейлоном (30), полiестером (35), полiпропiленом (37), скловолокном (44), еластомультiестером(45), меламiном (47), полiпропiленом/двокомпонентним полiамiдом (49) та полiакрилатом (50).
Якщо вмiст вовни чи шовку в сумiшi перевищує 25 %, потрiбно використовувати метод 2 (з використанням гiпохлориту).
Якщо вмiст полiамiду або нейлону в сумiшi перевищує 25 %, застосовується метод 4 (з використанням 80 % за масою мурашиної кислоти).
2. Принцип дiї.
Хлорволокно розчиняється пiсля визначення постiйно сухої маси сумiшi азеотропною сумiшшю сiрковуглецю та ацетону. Осад збирається, висушується i зважується, його маса, скоригована в разi потреби, виражається як вiдсоток вiд сухої маси сумiшi. Вiдсоток сухого полiвiнiлхлоридного волокна визначається як рiзниця.
3. Прилади та реактиви (крiм зазначених у загальних iнструкцiях):
1) до приладiв належать:
конiчна колба з притертою скляною пробкою об'ємом не менше нiж 200 мл;
механiчний шейкер;
2) до реактивiв належать:
азеотропна сумiш сiрковуглецю та ацетону (55,5 % сiрковуглецю до 44,5 % ацетону). Цей реактив токсичний, використовується витяжка;
етанол (92 %) або метанол.
4. Процедура випробування.
Дотримуються процедури вiдповiдно до загальних iнструкцiй i виконуються такi дiї:
до проби, що мiститься в конiчнiй колбi з притертою скляною пробкою об'ємом не менше нiж 200 мл додається 100 мл азеотропної сумiшi на один грам проби. Щiльно закривається колба i струшується на механiчному шейкерi або енергiйно вручну протягом 20 хвилин при кiмнатнiй температурi;
процiджується вiдстояна рiдина через зважений фiльтрувальний тигель. Повторюється обробка з використанням 100 мл свiжого реактиву. Продовжується цей цикл операцiй до тих пiр, поки остання крапля видiленої рiдини не залишить хлорволокно, що осiдає пiд час випаровування зi склянки для спостереження. Перемiщується осад до фiльтрувального тигля з додаванням додаткової кiлькостi реагенту, застосовується вiдсмоктування для видалення рiдини, сполiскується тигель та осад 20 мл спирту, а потiм ще три рази водою. Рiдина для промивання стiкає пiд силою тяжiння перед вiдсмоктуванням. Висушуються тигель i осад, охолоджуються та зважуються;
для деяких сумiшей, що мають високий умiст хлорволокна, пiд час процедури висушування може спостерiгатися iстотне зменшення проби, у результатi чого сповiльнюється розчинення хлорволокна розчинником. Однак це не впливає на кiнцеве розчинення хлорволокна розчинником.
5. Розрахунок i висновок за результатами.
Обчислюються результати вiдповiдно до загальних iнструкцiй. Значення "d" = 1,00, крiм меламiну та полiакрилату, для якого "d" = 1,01.
6. Точнiсть.
Для однорiдної сумiшi текстильних матерiалiв границi довiрчого iнтервалу результатiв, отриманих за цим методом, не перевищують ± 1 при рiвнi довiрчої iмовiрностi 95 %.
МЕТОД 10 (з використанням крижаної оцтової кислоти)
Ацетат i деякi iншi волокна
1. Сфера застосування.
Цей метод застосовується пiсля видалення неволокнистих речовин до двокомпонентних сумiшей волокон: ацетату (19) з деякими хлорволокнами (27), а саме полiвiнiлхлоридними волокнами, незалежно вiд того, хлорованi чи нi, полiпропiленом (37), еластолефiном (46) меламiном (47) та полiпропiленом/двокомпонентним полiамiдом (49).
2. Принцип дiї.
Ацетатне волокно розчиняється пiсля визначення постiйно сухої маси сумiшi за допомогою крижаної оцтової кислоти. Осад збирається, промивається, висушується i зважується, його скоригована маса виражається як вiдсоток вiд сухої маси сумiшi. Вiдсоток сухого ацетатного волокна визначається за рiзницею.
3. Прилади та реактиви (крiм зазначених у загальних iнструкцiях):
1) до приладiв належать:
конiчна колба з притертою скляною пробкою об'ємом щонайменше 200 мл;
механiчний шейкер;
2) до реактивiв належить крижана оцтова кислота (бiльше 99 %). З цим реактивом потрiбно поводитися з обережнiстю, оскiльки вiн дуже їдкий.
4. Процедура випробування.
Дотримуються процедури вiдповiдно до загальних iнструкцiй i виконуються такi дiї:
до проби, що мiститься в конiчнiй колбi з притертою скляною пробкою об'ємом не менше 200 мл додається 100 мл крижаної оцтової кислоти на один грам проби. Щiльно закривається колба, струшується механiчним шейкером або енергiйно вручну протягом 20 хвилин при кiмнатнiй температурi. Промивається рiдина, що спливає, через зважений фiльтрувальний тигель. Повторюється ця процедура двiчi, кожного разу використовується 100 мл свiжого реагенту, загалом проводиться три екстракцiї;
осад перемiщується до фiльтрувального тигля, осушується з вiдсмоктуванням для видалення рiдини, сполiскується тигель та осад 50 мл крижаної оцтової кислоти, а потiм ще три рази водою. Пiсля кожного сполiскування дозволяється рiдинi стекти пiд силою тяжiння перед тим, як застосовувати процес вiдсмоктування. Висушуються тигель i осад, охолоджуються та зважуються.
5. Розрахунок i висновок за результатами.
Обчислюються результати вiдповiдно до загальних iнструкцiй. Значення "d" = 1,00.
6. Точнiсть.
Для однорiдної сумiшi текстильних матерiалiв границi довiрчого iнтервалу результатiв, отриманих за цим методом, не перевищують ± 1 при рiвнi довiрчої iмовiрностi 95 %.
МЕТОД 11 (з використанням 75 % (за масою) сiрчаної кислоти)
Шовк або полiамiд та деякi iншi волокна
1. Сфера використання.
Цей метод застосовується пiсля видалення неволокнистих речовин до двокомпонентних сумiшей волокон: шовку (4) або полiамiду чи нейлону (30) з вовною (1), шерстю тварин (2 i 3), полiпропiленом (37), еластолефiном (46), меламiном (47) та полiпропiленом/двокомпонентним полiамiдом (49).
2. Принцип дiї.
Волокно шовку або полiамiду, або нейлону пiсля визначення постiйно сухої маси сумiшi розчиняється сiрчаною кислотою 75 % (маса фракцiї)11.
Осад збирається, промивається, висушується i зважується. Його маса коригується в разi необхiдностi та виражається як вiдсоток вiд сухої маси сумiшi. Вiдсоток сухого шовку або полiамiду, або нейлону визначається як рiзниця.
3. Прилади та реактиви (крiм зазначених у загальних iнструкцiях):
1) до приладiв належить конiчна колба з притертою скляною пробкою об'ємом щонайменше 200 мл;
2) до реактивiв належать:
сiрчана кислота (75 ± 2 % за масою), яка готується шляхом обережного додавання 700 мл дуже охолодженої сiрчаної кислоти (вiдносна щiльнiсть при температурi 20° C: 1,84) до 350 мл дистильованої води.
Пiсля охолодження до кiмнатної температури розчин розводиться водою до одного лiтра;
сiрчана кислота, розведений розчин: до 1900 мл дистильованої води повiльно додається 100 мл сiрчаної кислоти (вiдносна щiльнiсть при температурi 20° C: 1,84);
амiак, розведений розчин: 200 мл концентрованого амiаку (вiдносна щiльнiсть при температурi 20° C: 0,880) розводиться водою до одного лiтра.
4. Процедура випробування.
Дотримуються процедури вiдповiдно до загальних iнструкцiй i виконуються такi дiї:
до проби, що мiститься в конiчнiй колбi, з притертою скляною пробкою об'ємом не менше нiж 200 мл додається 100 мл 75 % (за масою) реактива сiрчаної кислоти на один грам проби та закривається пробкою. Енергiйно струшується i залишається на 30 хвилин за кiмнатної температури. Потiм знову струшується i залишається ще на 30 хвилин. Струшується останнiй раз i вiдфiльтровується вмiст колби через зважений фiльтрувальний тигель. Вимиваються залишки волокон з колби реагентом iз 75 % сiрчаної кислоти. Послiдовно промивається осад на тиглi 50 мл розведеного реагенту сiрчаної кислоти, 50 мл води та 50 мл розведеного розчину амiаку. Кожного разу волокна контактують з рiдиною приблизно протягом 10 хвилин перед застосуванням вiдсмоктування. Остаточно волокна промиваються водою таким чином, щоб вони залишалися в рiдинi протягом приблизно 30 хвилин. Тигель осушується, використовуючи процес вiдсмоктування, висушений тигель i осад охолоджуються та зважуються.
У разi двокомпонентних сумiшей полiамiду з полiпропiленом/двокомпонентним полiамiдом пiсля фiльтрування волокон через зважений фiльтрувальний тигель i перед застосуванням зазначеної процедури промивання, кожного разу двiчi промивається осад у фiльтрувальному тиглi 50 мл 75 % реагенту сiрчаної кислоти.
5. Розрахунок i висновок за результатами.
Обчислюються результати вiдповiдно до загальних iнструкцiй. Значення "d" = 1,00, крiм вовни, для якої значення "d" = 0,985, для полiпропiлену/полiамiду двокомпонентного "d" = 1,005, а для меламiну "d" = 1,01.
6. Точнiсть.
Для однорiдної сумiшi текстильних матерiалiв границi довiрчого iнтервалу результатiв, отриманих за цим методом, не перевищують ± 1 при рiвнi довiрчої iмовiрностi 95 %, крiм двiйкових сумiшей полiамiду з полiпропiленом/двокомпонентним полiамiдом, для яких границi довiрчого iнтервалу результатiв становлять не бiльше нiж ± 2.
МЕТОД 12 (з визначенням вмiсту азоту)
Джут та деякi волокна тваринного походження
1. Сфера застосування.
Цей метод застосовується пiсля видалення неволокнистих речовин до двокомпонентних сумiшей волокон, а саме джуту (9) з деякими тваринними волокнами.
Компонент волокон тваринного походження може складатися виключно iз шерстi (2 i 3), або вовни (1), або будь-якої сумiшi цих двох волокон. Цей метод не застосовується до текстильних сумiшей, якi мiстять неволокнистi речовини (барвники, апрети тощо) з азотною основою.
2. Принцип дiї.
Визначається вмiст азоту в сумiшi та на основi отриманого результату i вiдомого або припущеного вмiсту азоту у двох компонентах обчислюється масова частка кожного компонента.
3. Прилади та реактиви (крiм зазначених у загальних iнструкцiях):
1) до приладiв належать:
колба К'єльдаля мiсткiстю 200 - 300 мл;
прилад для дистиляцiї по К'єльдалю;
прилад для титрування з точнiстю до 0,05 мл;
2) до реактивiв належать:
толуол;
метанол;
сiрчана кислота, вiдносна щiльнiсть при 20° C: 1,8412;
сульфат калiю12;
двоокис селену12;
розчин гiдроокису натрiю (400 г/л). Розчиняється 400 г гiдроокису натрiю в 400 - 500 мл води та розбавляється водою до одного лiтра;
змiшаний iндикатор. Розчиняється 0,1 г червоного метилу в 95 мл етилового спирту та 5 мл води, потiм змiшується з 0,5 г бромкрезолу зеленого, розчиненого в 475 мл етилового спирту та 25 мл води;
розчин борної кислоти. Розчиняється 20 г борної кислоти в одному лiтрi води;
сiрчана кислота, 0,02H (стандартний титрований розчин).
4. Попередня обробка елементарної проби.
Наступна попередня обробка замiнює попередню обробку вiдповiдно до загальних iнструкцiй:
екстрагується висушений на повiтрi випробувальний зразок в приладi для екстракцiї Сокслета разом з сумiшшю 1 об'єму толуолу та 3 об'ємiв метанолу протягом чотирьох годин з мiнiмальною швидкiстю п'ять циклiв за годину. Дозволяється розчиннику випаруватися в повiтря з проби та видаляються залишки розчинника в сушильнiй печi за температури 105 ± 3° C. Екстрагується проба у водi (50 мл на один грам проби), кип'ятиться iз зворотним холодильником протягом 30 хвилин. Фiльтрується, повертається проба до колби та повторюється екстрагування з iдентичним об'ємом води. Фiльтрується, видаляється надлишок води з проби шляхом вiджимання, вiдсмоктування або центрифугування, а потiм дають пробi висохнути на повiтрi;
потрiбно враховувати токсичнi властивостi толуолу та метанолу i пiд час їх використання застосовувати всi заходи безпеки.
5. Процедура випробування:
1) дотримуються процедури вiдповiдно до загальних iнструкцiй щодо вiдбирання, висушування та зважування проби;
2) детальна процедура.
Перемiщується проба до колби К'єльдаля. До проби масою щонайменше один грам, що мiститься в цiй колбi, додається в такому порядку: 2,5 г сульфату калiю, 0,1 - 0,2 г дiоксиду селену та 10 мл сiрчаної кислоти (вiдносна щiльнiсть при 20° C: 1,84). Спочатку повiльно нагрiвається колба, поки все волокно не розкладеться, а потiм сильнiше нагрiвається, поки розчин не стане чистим i майже безбарвним. Нагрiвається колба впродовж 15 хвилин. Колба охолоджується, обережно розбавляється її вмiст прохолодною водою 10 - 20 мл, охолоджується, умiст переноситься до мiрної колби об'ємом 200 мл i доливається водою до утворення гiдролiзу розчину. Приблизно 20 мл розчину борної кислоти наливається в конiчну колбу об'ємом 100 мл та розмiщується колба пiд конденсатор дистиляцiйного приладу К'єльдаля таким чином, щоб напiрна трубка опустилася трохи нижче поверхнi розчину борної кислоти. Перемiщується рiвно 10 мл гiдроксиду натрiю до дистиляцiйної колби, додається не менше нiж 5 мл розчину гiдроксиду натрiю через лiйку, трохи пiдiймається пробка, щоб розчин гiдроокису натрiю повiльно стiк до колби. Якщо гiдролiзат розчину та розчин гiдроксиду натрiю залишаються двома окремими шарами, вони змiшуються слабким збовтуванням. Обережно нагрiвається дистиляцiйна колба та направляється на неї пар iз генератора. Збирається приблизно 20 мл дистиляту, опускається конiчна колба таким чином, щоб наконечник напiрної трубки конденсатора знаходився приблизно на 20 мл над поверхнею рiдини та продовжується дистиляцiя протягом однiєї хвилини. Сполiскується наконечник напiрної трубки водою, збираючи промивну воду в конiчну колбу. Знiмається конiчна колба та замiнюється iншою конiчною колбою, що мiстить приблизно 10 мл розчину борної кислоти та збирається приблизно 10 мл дистиляту.
Титруються два дистиляти окремо з 0,02 N сiрчаної кислоти, використовується змiшаний iндикатор. Записується загальний титр для двох дистилятiв. Якщо титр для другого дистиляту перевищує 0,2 мл, повторюється випробування та знову розпочинається дистиляцiя, використовуючи певний обсяг свiжого гiдролiзату розчину.
Завершується випробування, тобто гiдролiз та дистиляцiя, використовуючи лише реактиви.
6. Розрахунок i висновок за результатами:
1) розраховується вiдсоток вмiсту азоту в сухiй пробi таким чином:
| A % = | W |
де A - вiдсоток азоту в сухiй чистiй пробi;
V - загальний об'єм в мл стандартної сiрчаної кислоти, який використовується пiд час визначення;
b - загальний об'єм в мл стандартної сiрчаної кислоти, який використовується пiд час контрольного визначення;
N - звичайний стан стандартної сiрчаної кислоти;
W - постiйно суха маса проби, г;
2) використовуючи значення 0,22 % для вмiсту азоту в джутi та 16,2 % для вмiсту азоту у волокнi тваринного походження (де обидвi масовi частки виражаються в постiйно сухiй масi волокна), обчислюється склад сумiшi за формулою:
| PA % = | W 16,2 - 0,22 |
* 100 |
де PA % - вiдсоток тваринного волокна в сухiй чистiй пробi.
7. Точнiсть.
Для однорiдної сумiшi текстильних матерiалiв границi довiрчого iнтервалу результатiв, отриманих за цим методом, не перевищують ± 1 при рiвнi довiрчої iмовiрностi 95 %.
МЕТОД 13 (з використанням ксилолу)
Полiпропiленовi волокна та деякi iншi волокна
1. Сфера застосування.
Цей метод застосовується пiсля видалення неволокнистих речовин до двокомпонентних сумiшей волокон, а саме полiпропiленових волокон (37) з вовною (1), волосом тварин (2 i 3), шовком (4), бавовною (5), ацетатом (19), купроволокном (21), модалом (22), триацетатом (24), вiскозою (25) акрилом (26), полiамiдом або нейлоном (30), полiестером (35), скловолокном (44), еластомультiестером (45), меламiном (47) та полiакрилатом (50).
2. Принцип дiї.
Полiпропiленове волокно розчиняється пiсля визначення постiйно сухої маси сумiшi за допомогою киплячого ксилолу. Осад збирається, промивається, висушується i зважується, його маса, скоригована в разi необхiдностi, виражається як вiдсоток вiд сухої маси сумiшi. Вiдсоток полiпропiлену визначається як рiзниця.
3. Прилади та реактиви (крiм зазначених у загальних iнструкцiях):
1) до приладiв належать:
конiчна колба з притертою скляною пробкою об'ємом щонайменше 200 мл;
конденсатор вiдливу (придатний для рiдин з високою температурою кипiння), який може приєднуватися до конiчної колби, зазначеної в абзацi другому цього пункту;
нагрiвач колби в точцi кипiння ксилену;
2) до реактивiв належать:
ксилол, дистилюється при температурi мiж 137° C та 142° C;
ксилол легкозаймистий, має токсичний пар. Потрiбно застосовувати належнi заходи безпеки в разi його використання.
4. Процедура випробування.
Дотримуються процедури вiдповiдно до загальних iнструкцiй i виконуються такi дiї:
до проби, що мiститься в конiчнiй колбi, зазначенiй в абзацi другому пiдпункту 1 пункту 3 цього методу, додається 100 мл ксилолу, зазначеного в пiдпунктi 2 пункту 3 цього методу, на один грам проби. Приєднується конденсатор, зазначений в абзацi третьому пiдпункту 1 пункту 3 цього методу, доводиться вмiст до кипiння та кип'ятиться протягом трьох хвилин;
вiдразу ж процiджується гаряча рiдина через зважений фiльтрувальний тигель (фiльтрувальний тигель, через який потрiбно процiдити ксилол, повинен бути попередньо нагрiтим). Повторюється обробка ще двiчi, використовується кожного разу 50 мл свiжої порцiї розчинника;
послiдовно промивається осад, що залишився в колбi, 30 мл киплячого ксилолу (двiчi), потiм 75 мл петролейного ефiру, зазначеного в абзацi третьому пiдпункту 2 пункту 3 глави 1 цього роздiлу (двiчi). Пiсля другого промивання петролейним ефiром фiльтрується вмiст колби через тигель, переносяться будь-якi залишковi волокна до тигля за допомогою невеликої кiлькостi петролейного ефiру, що дає змогу розчиннику випаровуватися. Висушуються тигель i осад, охолоджуються та зважуються.
Додатковi пояснення до цього методу:
1) пiсля обробки киплячим ксилолом переконуються, що колба з осадом достатньо охолоджена перед уведенням петролейного ефiру;
2) для зниження вогненебезпечностi та небезпеки отруєння для лаборанта може бути використаний пристрiй для термiчної екстракцiї з використанням вiдповiдних процедур, що дає iдентичнi результати.
5. Розрахунок i висновок за результатами.
Обчислюються результати вiдповiдно до загальних iнструкцiй. Значення "d" = 1,00, крiм меламiну та полiакрилату, для якого "d" = 1,01.
6. Точнiсть.
Для однорiдної сумiшi текстильних матерiалiв границi довiрчого iнтервалу результатiв, отриманих за цим методом, не перевищують ± 1 при рiвнi довiрчої iмовiрностi 95 %.
МЕТОД 14 (з використанням концентрованої сiрчаної кислоти)
Деякi волокна та деякi iншi волокна
1. Сфера застосування.
Цей метод застосовується пiсля видалення неволокнистих речовин до двокомпонентних сумiшей волокон: бавовни (5), ацетату (19), купроволокна (21), модалу (22), триацетату (24), вiскози (25), певних акрилових волокон (26), певних модакрилових волокон (29), полiамiду або нейлону (30), полiестру (35) та еластомультiестеру (45) з хлорволокнами (27) утворених на основi гомополiмерiв вiнiлхлориду, незалежно вiд того, хлорованi вони чи нi; полiпропiлену (37), еластолефiну (46), меламiну (47) та полiпропiлену/двокомпонентного полiамiду (49).
Модакриловi волокна - це тi, що утворюють прозорий розчин при зануренi в концентровану сiрчану кислоту (вiдносна щiльнiсть при температурi 20° C: 1,84).
Цей метод можна використовувати на замiну методiв 8 та 9.
2. Принцип дiї.
Компонент, крiм хлорволокон, еластолефiну або меламiну (тобто волокон, зазначених в абзацi третьому пункту 1 цього методу), розчиняється пiсля визначення сухої маси сумiшi за допомогою концентрованої сiрчаної кислоти (вiдносна щiльнiсть при температурi 20° C: 1,84). Осад, який складається з хлорволокон, полiпропiлену, еластолефiну, меламiну чи полiпропiлену збирається, промивається, висушується i зважується, його маса, скоригована в разi необхiдностi, виражається як вiдсоток вiдносно сухої маси сумiшi. Вiдсоток другого складника визначається як рiзниця.
3. Прилади та реактиви (крiм зазначених у загальних iнструкцiях):
1) до приладiв належать:
конiчна колба з притертою скляною пробкою об'ємом щонайменше 200 мл;
скляна паличка iз сплющеним кiнцем;
2) до реактивiв належать:
сiрчана кислота, концентрована (вiдносна щiльнiсть при температурi 20° C: 1,84);
сiрчана кислота, приблизно 50 % (за масою) водний розчин. Обережно готується реактив, додається 400 мл охолодженої сiрчаної кислоти (вiдносна щiльнiсть при температурi 20° C: 1,84) до 500 мл дистильованої або деонiзованої води. Потiм розчин охолоджується до кiмнатної температури та розбавляється водою до одного лiтра;
амiак, розведений розчин. Розводиться 60 мл концентрованого розчину амiаку (вiдносна щiльнiсть при температурi 20° C: 0,880) дистильованою водою до одного лiтра.
4. Процедура випробування.
Дотримуються процедури вiдповiдно до загальних iнструкцiй i виконуються такi дiї:
до елементарної проби, що мiститься в колбi, зазначенiй в абзацi другому пiдпункту 1 пункту 3 цього методу, додається 100 мл сiрчаної кислоти, зазначеної в абзацi другому пiдпункту 2 пункту 3 цього методу, на один грам проби.
вмiст колби залишається при кiмнатнiй температурi на 10 хвилин i протягом цього часу перiодично помiшується елементарна проба скляною паличкою. Якщо обробляється тканина або трикотажне полотно, його злегка притискають мiж стiнкою колби та скляною паличкою для того, щоб вiдокремити матерiал, розчинений сiрчаною кислотою;
фiльтрується рiдина через зважений фiльтрувальний тигель. Додається в колбу свiжа порцiя 100 мл сiрчаної кислоти, зазначеної в абзацi другому пiдпункту 2 пункту 3 цього методу, i повторюється така ж операцiя. Перемiщується вмiст колби до фiльтруючого тигля та переноситься волокнистий осад за допомогою скляної палички. У разi необхiдностi додається невелика порцiя концентрованої сiрчаної кислоти, зазначеної в абзацi другому пiдпункту 2 пункту 3 цього методу, до колби для видалення будь-яких волокон, що прикрiплюються до стiнки. Зливається фiльтрувальний тигель за допомогою вiдсмоктування; видаляється фiльтрат шляхом очищення або замiни фiльтрувальної колби, послiдовно промивається осад у тиглi 50 % розчином сiрчаної кислоти, зазначеної в абзацi третьому пiдпункту 2 пункту 3 цього методу, дистильованою або деiонiзованою водою, зазначеною в абзацi четвертому пiдпункту 2 пункту 3 глави 1 цього роздiлу, розчином амiаку, зазначеним в абзацi четвертому пiдпункту 2 пункту цього методу, та ретельно промивається дистильованою або деiонiзованою водою, висушується тигель вiдсмоктуванням пiсля кожного додавання (не застосовується вiдсмоктування пiд час промивання, а лише пiсля того, як рiдина стече пiд дiєю сили тяжiння). Висушуються тигель i осад, охолоджуються та зважуються.
5. Розрахунки i висновок за результатами.
Обчислюються результати вiдповiдно до загальних iнструкцiй. Значення "d" = 1,00, крiм меламiну та полiпропiлену/двокомпонентного полiамiду, для якого значення "d" = 1,01.
6. Точнiсть.
Для однорiдної сумiшi текстильних матерiалiв границi довiрчого iнтервалу результатiв, отриманих за цим методом, не перевищують ± 1 при рiвнi довiрчої iмовiрностi 95 %.
МЕТОД 15 (з використанням циклогексанону)
Хлорволокна, деякi модакриловi, деякi еластановi, ацетатнi, триацетатнi волокна та деякi iншi волокна
1. Сфера застосування.
Цей метод застосовується пiсля видалення неволокнистих речовин до двокомпонентних сумiшей волокон, а саме: ацетату (19), триацетату (24), хлорволокон (27), деяких модакрилових волокон (29), деяких еластанiв (43) з вовною (1), шерстю тварин (2 i 3), шовком (4), бавовною (5), купроволокном (21), обробленою вiскозою (22), вiскозою (25), полiамiдом або нейлоном (30), скловолокном (44), меламiном (47) та полiакрилатом (50).
У разi якщо наявнi модакриловi волокна або еластани спочатку проводиться попереднє випробування для того, щоб визначити чи це волокно є повнiстю розчинним у реактивi.
Сумiшi, якi мiстять хлорволокно, також можуть бути проаналiзованi з використанням методiв 9 або 14.
2. Принцип дiї.
Ацетатнi та триацетатнi волокна, хлорволокна, деякi модакриловi волокна та деякi еластановi волокна розчиняються пiсля визначення постiйно сухої маси за допомогою циклогексанона за температури, близької до точки кипiння. Осад збирається, промивається, висушується i зважується. Його маса, скоригована в разi необхiдностi, виражається як вiдсоток вiд сухої маси сумiшi. Вiдсоток хлорволокон, модакрилових, еластанових, ацетатних та триацетатних волокон визначається як рiзниця.
3. Прилади та реактиви (крiм зазначених у загальних iнструкцiях):
1) до приладiв належать:
прилад для гарячого екстрагування, придатний для використання в процедурi випробування, зазначений у пунктi 4 цього методу (див. рисунок);
фiльтрувальний тигель для утримання елементарної проби;
пориста перегородка (перший клас пористостi);
зворотний холодильник, який можна прилаштувати до дистиляцiйної колби;
нагрiвальний прилад;
2) до реактивiв належать:
циклогексанон, температура кипiння 156° C;
етиловий спирт, 50 %;
циклогексанон є легкозаймистим i токсичним. Потрiбно застосовувати належнi заходи безпеки в разi його використання;
4. Процедура випробування.
Дотримуються процедури вiдповiдно до загальних iнструкцiй i виконуються такi дiї:
виливається в дистиляцiйну колбу 100 мл циклогексанону на один грам матерiалу, установлюється прилад для екстрагування з фiльтруючим тиглем, що вмiщує пробу i пористу перегородку, заздалегiдь розмiщену пiд нахилом. Установлюється зворотний холодильник. Доводиться до кипiння i продовжується екстрагування протягом 60 хвилин з мiнiмальною швидкiстю 12 циклiв на одну годину;
пiсля екстрагування та охолодження знiмається прилад для екстрагування, виймається фiльтрувальний тигель та видаляється пориста перегородка. Промивається вмiст фiльтруючого тигля три або чотири рази 50 % етиловим спиртом, нагрiтим приблизно до температури 60° C, а потiм один лiтр води - при температурi 60° C;
не застосовується вiдсмоктування пiд час або мiж процедурами промивання. Дозволяється рiдинi стекти пiд дiєю сили тяжiння, а потiм застосовується вiдсмоктування;
висушується тигель i осад, охолоджуються та зважуються.
5. Розрахунок i висновок за результатами.
Обчислюються результати вiдповiдно до загальних iнструкцiй. Значення = 1,00, крiм полiакрилату, для якого "d" = 1,02, шовку та меламiну, для яких "d" = 1,01, та акрилу, для якого "d" = 0,98.
6. Точнiсть.
Для однорiдної сумiшi текстильних матерiалiв границi довiрчого iнтервалу результатiв, отриманих за цим методом, не перевищують ± 1 при рiвнi довiрчої iмовiрностi 95 %.
Рисунок. Прилад для гарячого екстрагування
МЕТОД 16 (з використанням гарячої мурашиної кислоти)
Меламiн та деякi iншi волокна
1. Сфера застосування.
Цей метод застосовується пiсля видалення неволокнистих речовин до двокомпонентних сумiшей волокон, а саме меламiну (47) з бавовною (5) i арамiдом (31) та полiпропiленом (37).
2. Принцип дiї.
Меламiн розчиняється пiсля визначення постiйно сухої маси за допомогою гарячої мурашиної кислоти (90 % за масою).
Осад збирається, промивається, висушується i зважується. Його маса, скоригована в разi необхiдностi, виражається як вiдсоток вiд сухої маси сумiшi. Вiдсоток вторинних складникiв визначається як рiзниця.
Потрiбно слiдкувати за рекомендованим дiапазоном температур, тому що розчиннiсть меламiну дуже сильно залежить вiд температури.
3. Прилади та реактиви (крiм зазначених у загальних iнструкцiях):
1) до приладiв належать:
конiчна колба з притертою скляною пробкою об'ємом щонайменше 200 мл;
водяна баня-шейкер чи iнший прилад для струшування та пiдтримування колби при температурi 90 ± 2° C;
2) до реактивiв належать:
мурашина кислота (90 % (за масою), вiдносна щiльнiсть при 20° C: 1,204). Розводиться 890 мл 98 - 100 % (за масою) мурашиної кислоти (вiдносна щiльнiсть при 20° C: 1,220) водою до одного лiтра. Гаряча мурашина кислота дуже корозiйна, з нею потрiбно поводитись обережно;
амiак, розведений розчин: розводиться 80 мл концентрованого розчину амiаку (вiдносна щiльнiсть при температурi 20° C: 0,880) водою до одного лiтра.
4. Процедура випробування.
Дотримуються процедури вiдповiдно до загальних iнструкцiй i виконуються такi дiї:
до елементарної проби, що мiститься в конiчнiй колбi з притертою скляною пробкою об'ємом щонайменше 200 мл, додається 100 мл мурашиної кислоти на один грам проби. Колба закривається пробкою та струшується, щоб змочити пробу. Тримається колба у водянiй банi-шейкерi при температурi 90 ± 2° C протягом однiєї години, енергiйно струшуючи. Охолоджується колба до кiмнатної температури. Процiджується рiдина через зважений фiльтрувальний тигель; додається 50 мл мурашиної кислоти до колби, яка мiстить осад, струшується вручну та фiльтрується вмiст колби через фiльтрувальний тигель. Переносяться будь-якi залишковi волокна до тигля, ще раз промивається колба невеликою кiлькiстю мурашиної кислоти. Висушується тигель та промивається осад мурашиною кислотою, гарячою водою, розбавленим розчином амiаку i в кiнцi холодною водою, висушується тигель пiсля кожного додавання. Не застосовується вiдсмоктування пiд час промивання, а застосовується тiльки пiсля того, як рiдина стече пiд дiєю сили тяжiння. Тигель осушується за допомогою процесу вiдсмоктування, висушений тигель та осад охолоджуються та зважуються.
5. Розрахунки i висновок за результатами.
Обчислюються результати вiдповiдно до загальних iнструкцiй. Значення "d" = 1,02.
6. Точнiсть.
Для однорiдної сумiшi текстильних матерiалiв границi довiрчого iнтервалу результатiв, отриманих за цим методом, не перевищують ± 2 при рiвнi довiрчої iмовiрностi 95 %.
МЕТОД 17 (з використанням трихлороцтової кислоти та хлороформу)
Полiестер та деякi iншi волокна
1. Сфера застосування.
Цей метод застосовується до двокомпонентних сумiшей волокон пiсля видалення неволокнистих речовин, а саме полiестеру (35) з полiакрилатом (50).
2. Загальна iнформацiя.
Принципи дiї, прилади та реактиви, процедури випробування, розрахунки i висновок за результатами, якi застосовуються до двокомпонентних сумiшей волокон полiестера з полiакрилатом, зазначенi в нацiональному стандартi, що є iдентичним гармонiзованому європейському стандарту EN ISO 1833-25:2013 "Матерiали текстильнi. Кiлькiсний хiмiчний аналiз. Частина 25. Сумiшi полiефiру i деяких iнших волокон (метод з використанням трихлороцтової кислоти та хлороформу)". Значення "d" = 1,01.
III. КIЛЬКIСНИЙ АНАЛIЗ ТРИКОМПОНЕНТНИХ ТЕКСТИЛЬНИХ СУМIШЕЙ ВОЛОКОН
Бiльшiсть методiв кiлькiсного хiмiчного аналiзу ґрунтуються на вибiрковому розчиненнi окремих компонентiв. Є чотири можливi варiанти цього методу.
1. Використовуються двi рiзнi елементарнi проби: компонент (а) розчиняється з першої елементарної проби, а iнший компонент (б) - з другої елементарної проби. Нерозчиннi залишки кожної проби та вiдсоток кожного з двох розчинних компонентiв розраховується за втратою вiдповiдної маси. Вiдсоток третього компонента (с) розраховується як рiзниця.
2. Використовуються двi рiзнi елементарнi проби: компонент (а) розчиняється з першої елементарної проби, а з другої елементарної проби розчиняються два компоненти (а i б). Нерозчиннi залишки першої елементарної проби зважуються i вiдсоток компонента (а) розраховується за втратою маси. Нерозчиннi залишки другої елементарної проби зважуються; вони вiдповiдають компонент (с). Вiдсоток третього компонента (б) розраховується як рiзниця.
3. Використовуються двi рiзнi елементарнi проби, компоненти (а i б) розчиняються з першої елементарної проби, а компоненти (б i с) - з другої елементарної проби. Нерозчиннi залишки вiдповiдають двом компонентам (с) i (а) вiдповiдно. Вiдсоток третього компонента (б) розраховується як рiзниця.
4. Використовується тiльки одна елементарна проба пiсля видалення одного з компонентiв нерозчинний залишок, утворений двома iншими волокнами, зважується, i вiдсоток розчиненого компонента розраховується за втратою маси. Залишок одного iз двох волокон розчиняється, нерозчинний компонент зважується, вiдсоток другого розчиненого компонента розраховується за втратою маси.
Якщо є можливiсть вибору, рекомендовано використовувати один iз перших трьох варiантiв.
Пiд час проведення хiмiчного аналiзу, експерт, вiдповiдальний за проведення аналiзу, має дотримуватися правил вибору методiв, використовуючи розчинники, якi розчиняють тiльки правильнi волокна, залишаючи iнше (-i) волокно (-а) неушкодженим (-и).
Наприклад, у главi 5 цього роздiлу наведено таблицю, яка мiстить перелiк деяких трикомпонентних сумiшей волокон, а також методи аналiзу двокомпонентних сумiшей волокон, якi можуть бути використанi для проведення аналiзу зазначених трикомпонентних сумiшей волокон.
Щоб максимально зменшити можливiсть похибки рекомендується проводити хiмiчний аналiз принаймнi двох iз чотирьох зазначених вище варiантiв.
Перш нiж проводити будь-який аналiз, потрiбно визначити всi волокна, якi є в сумiшi. Пiд час застосування деяких хiмiчних методiв нерозчинний компонент сумiшi може частково розчинятися в реагентi, який застосовується для розчинення розчинного компонента (-iв). У всiх можливих випадках реактиви обираються таким чином, щоб вони мало впливали або зовсiм не впливали на нерозчиннi волокна. У разi якщо пiд час проведення аналiзу з'ясувалося, що втрачається маса, результат повинен бути вiдкоригованим. Для цього надаються коригувальнi коефiцiєнти (коефiцiєнти впливу). Вони визначаються в кiлькох лабораторiях шляхом обробки попередньо очищених волокон вiдповiдними реактивами, як зазначено в методi аналiзу. Цi коригувальнi коефiцiєнти застосовуються тiльки до нерозчинних компонентiв волокон. Якщо волокна розчиняються (пошкоджуються) до або пiд час обробки, можуть бути потрiбнi рiзнi коригувальнi коефiцiєнти. Якщо потрiбно застосовувати четвертий варiант, в якому текстильне волокно пiддається послiдовнiй дiї двох рiзних розчинникiв, потрiбно використовувати коригувальнi коефiцiєнти для можливої втрати у масi, яким пiддавалося волокно в обох процедурах обробки. Проводиться не менше двох визначень: як у разi роздiлення вручну, так i в разi хiмiчного роздiлення.
1. Загальна iнформацiя про методи кiлькiсного хiмiчного аналiзу трикомпонентних сумiшей волокон
1. Сфера застосування.
Сфера застосування кожного методу аналiзу двокомпонентних сумiшей волокон визначає, до яких волокон застосовується зазначений метод (наведений у роздiлi II цього додатка, що стосується методiв кiлькiсного аналiзу визначених двокомпонентних сумiшей текстильних волокон).
2. Принцип дiї.
Пiсля визначення компонентiв сумiшi неволокнистi речовини видаляються шляхом вiдповiдної попередньої обробки, пiсля чого застосовуються один або бiльше з чотирьох варiантiв процедури вибiркового розчинення окремих компонентiв. У разi виникнення технiчних труднощiв бажано розчиняти основний компонент волокна таким чином, щоб одержати незначний волокнистий компонент у залишку.
3. Матерiали i обладнання:
1) до приладiв належать:
фiльтрувальнi тиглi i ваги, достатньо великi, щоб умiстити такi тиглi, або будь-якi iншi прилади, якi надають iдентичнi результати;
вакуумна колба;
ексикатор, що мiстить силiкагелевий самопокажчик;
вентильована шафа для висушування зразкiв при температурi 105 ± 3° C;
аналiтичнi ваги з похибкою не бiльше 0,0002 г;
прилад для екстракцiї Сокслета або iнший прилад, що дає iдентичнi результати;
2) до реактивiв належать:
петролейний ефiр, перегнаний повторно, температура кипiння 40 - 60° C;
iншi реагенти, зазначенi у вiдповiдних роздiлах кожного методу;
дистильована або деiонiзована вода;
ацетон;
ортофосфорна кислота;
сечовина;
бiкарбонат натрiю.
Усi реактиви, що застосовуються, повиннi бути хiмiчно чистими.
4. Кондицiювання та атмосфернi умови проведення випробувань.
Оскiльки визначаються постiйно сухi маси, немає потреби в кондицiюваннi зразка або проведеннi аналiзу в спецiально пiдготовлених атмосферних умовах.
5. Випробувальний зразок.
Вiдбирається випробувальний зразок, який є репрезентативним для об'єднаної проби та достатнiм для забезпечення потрiбної кiлькостi всiх елементарних проб, масою приблизно один грам.
6. Пiдготовка випробувального зразка13.
Якщо є речовина, яка не повинна враховуватися пiд час обчислення масових часток (глава 2 роздiлу III Технiчного регламенту), вона спочатку повинна бути видалена вiдповiдним методом, який не впливає на жодну iз складових сумiшей волокон.
Для цього неволокниста речовина, яка видаляється петролейним ефiром i водою, видаляються шляхом обробки випробувального зразка в приладi для екстракцiї Сокслета петролейним ефiром протягом однiєї години при швидкостi не менше шести циклiв на одну годину. Петролейний ефiр, який вiдганяється з подальшою можливiстю використання, випаровується з лабораторної колби i занурюється випробувальний зразок у воду при кiмнатнiй температурi на одну годину; потiм витримується у водi при температурi 65 ± 5° C протягом ще однiєї години, час вiд часу перемiшується рiдина. Використовується рiдина в спiввiдношеннi 100:1 до випробувального зразка. Видаляється зайва вода з випробувального зразка шляхом стискання, вiдсмоктування або вiджимання, а потiм випробувальний зразок висихає на повiтрi.
У випадку з еластолефiновими або сумiшами волокон, що мiстять еластолефiн та iншi волокна (вовну, шерсть чи тваринний волос, шовк, бавовну, льон, стебла конопель, джут, абаку, траву альфа, кокосове волокно, рокитник, рамi, луб'яне волокно, купро, модал, протеїн, вiскозу, акрил, полiамiд або нейлон, полiестер, еластомультiестер), зазначена процедура повинна бути модифiкована, тому петролейний ефiр потрiбно замiнити ацетоном.
У разi якщо неможливо видалити неволокнисту речовину за допомогою петролейного ефiру та води, вона видаляється шляхом замiни зазначеного вище водного методу на бiльш придатний метод, що суттєво не змiнює жодного з компонентiв сумiшi волокон. Але для деяких невiдбiлених натуральних рослинних волокон (наприклад, джуту, кокосових волокон) потрiбно зазначити, що звичайною попередньою обробкою петролейним ефiром i водою не видаляються всi природнi неволокнистi речовини; отже, додаткова попередня обробка не застосовується, якщо зразок не мiстить речовин, що не розчиняються як в петролейному ефiрi, так i у водi.
До звiту про результати випробувань належить повна iнформацiя про методи попередньої обробки.
7. Процедура випробувань:
1) загальнi iнструкцiї:
висушування. Усi операцiї висушування проводяться не менше нiж чотири години та не бiльше нiж шiстнадцять годин при температурi 105 ± 3° C у вентильованiй шафi зi щiльно закритими пiчними дверцятами. Якщо перiод висушування менший нiж чотирнадцять годин, проба зважується, щоб перевiрити, чи є її маса постiйно сухою. Маса може вважатися постiйно сухою, якщо пiсля наступного перiоду висушування протягом 60 хвилин змiна її маси становитиме менше нiж 0,05 %. Пiд час висушування, охолодження та зважування не можна торкатися голими руками тиглiв та бюксiв, зразкiв або залишкiв.
Висушуються зразки в бюксi разом iз кришкою. Пiсля висушування бюкс закупорюється, а перед тим, як вийняти зразок iз сушильної камери, швидко переноситься до ексикатора.
Висушується фiльтрувальний тигель у бюксi разом з його кришкою, яка розмiщується бiля нього в сушильнiй камерi. Пiсля висушування закривається бюкс та швидко перемiщується до ексикатора.
Якщо використовуються iншi прилади, нiж фiльтрувальний тигель, операцiї висушування проводяться в сушильнiй камерi таким чином, щоб визначити постiйно суху масу волокон без втрат;
охолодження. Усi операцiї охолодження в ексикаторi, розташованому поруч з вагами, проводяться до досягнення повного охолодження бюксiв (не менше нiж двi години);
зважування. Пiсля охолодження проводиться зважування бюксу, не пiзнiше нiж за двi хвилини пiсля його видалення з ексiкатора, зважується бюкс з точнiстю до 0,0002 г;
2) процедура.
З попередньої обробки випробувального зразка вiдбирається елементарна проба масою не менше нiж один грам. Вiдрiзається пряжа або тканина довжиною приблизно 10 мл, подрiбнюється на шматочки наскiльки це можливо. Зразок висушується в бюксi, охолоджується в ексикаторi та зважується. Перемiщується зразок у скляну посудину, зазначену у вiдповiдному роздiлi об'єднувального методу, вiдразу ж переважується бюкс та отримується постiйно суха маса зразка за рiзницею; завершується випробування, як зазначено у вiдповiдному роздiлi методу, що застосовується. Перевiряється залишок пiд мiкроскопом, щоб переконатися, що волокно, яке розчинялося, повнiстю видалено.
8. Розрахунок i висновок за результатами.
Маса кожного компонента виражається як вiдсоток вiд загальної маси волокна в сумiшi. Обчислюються результати на основi постiйно сухої маси, скоригованi на нормовану (кондицiйну) вологiсть (а) згiдно з узгодженими нормами та (б) з урахуванням коригувальних коефiцiєнтiв, необхiдних для врахування втрати неволокнистої речовини пiд час попередньої обробки та аналiзу:
1) розрахунок масових часток попередньо очищених постiйно сухих волокон без урахування втрати волоконної маси пiд час попередньої обробки.
ВАРIАНТ 1
У разi якщо компонент сумiшi видалений з одної проби, а iнший компонент - з другої проби, розрахунок здiйснюється за такими формулами:
P1 % = [d2 / d
P2 % = [d4 / d
P3 % = 100 - (P1 % + P2 %)
| де | - вiдсоток першого попередньо очищеного постiйно сухого компонента (компонент з першої проби, що розчинився в першому реактивi); | |
| P2 % | - вiдсоток другого попередньо очищеного постiйно сухого компонента (компонент з другої проби, що розчинився в другому реактивi); | |
| P3 % | - вiдсоток третього попередньо очищеного постiйно сухого компонента (компонент, що не розчинився в обох пробах); | |
| m1 | - постiйно суха маса першої проби пiсля попередньої обробки, г; | |
| m2 | - постiйно суха маса другої проби пiсля попередньої обробки, г; | |
| r1 | - постiйно суха маса залишку пiсля видалення першого компонента з першої проби першим реактивом, г; | |
| r2 | - постiйно суха маса залишку пiсля видалення другого компонента з другої проби другим реактивом, г; | |
| d1 | - коригувальний коефiцiєнт, що враховує втрату маси в першому реактивi другого компонента, що не розчинився в першiй пробi14; | |
| d2 | - коригувальний коефiцiєнт, що враховує втрату маси в першому реактивi третього компонента, що не розчинився в першiй пробi; | |
| d3 | - коригувальний коефiцiєнт, що враховує втрату маси у другому реактивi першого компонента, що не розчинився у другiй пробi; | |
| d4 | - коригувальний коефiцiєнт, що враховує втрату маси у другому реактивi третього компонента, що не розчинився у другiй пробi. |
ВАРIАНТ 2
У разi якщо компонент (а) видаляється з першої елементарної проби, залишаючи як залишок iншi два компоненти (б + с), а два компоненти (а + б) видаляються з другої елементарної проби, залишаючи як залишок третiй компонент (с), розрахунок здiйснюється за такими формулами:
P1 % = 100 - (P2 % + P3 %),
P2 % = 100 * d1 * r1 / m1 - d1 / d2 * P3 %,
P3 % = d4 * r2 / m2 * 100
| де | - вiдсоток першого попередньо очищеного постiйно сухого компонента (компонент з першої проби, що розчинився в першому реактивi); | |
| P2 % | - вiдсоток другого попередньо очищеного постiйно сухого компонента (компонент, що розчинився одночасно з першим компонентом другої проби, у другому реактивi); | |
| P3 % | - вiдсоток третього попередньо очищеного постiйно сухого компонента (компонент, що не розчинився в обох пробах); | |
| m1 | - постiйно суха маса першої проби пiсля попередньої обробки, г; | |
| m2 | - постiйно суха маса другої проби пiсля попередньої обробки, г; | |
| r1 | - постiйно суха маса залишку пiсля видалення першого компонента з першої проби першим реактивом, г; | |
| r2 | - постiйно суха маса залишку пiсля видалення першого та другого компонентiв з другої проби другим реактивом, г; | |
| d1 | - коригувальний коефiцiєнт, що враховує втрату маси в першому реактивi другого компонента, що не розчинився в першiй пробi; | |
| d2 | - коригувальний коефiцiєнт, що враховує втрату маси в першому реактивi третього компонента, що не розчинився в першiй пробi; | |
| d4 | - коригувальний коефiцiєнт, що враховує втрату маси в другому реактивi третього компонента, що не розчинився у другiй пробi. |
ВАРIАНТ 3
У разi якщо два компоненти (а + б) вилучаються з проби, залишаючи третiй компонент (с) як залишок, потiм два компоненти (б + с) видаляються з iншої проби, залишаючи як залишок перший компонент (а), то розрахунок здiйснюється за такими формулами:
P1 % = d3 * r2 / m2 * 100,
P2 % = 100 - (P1 % + P3 %),
P3 % = d2 * r1 / m1 * 100
| де | - вiдсоток попередньо очищеного постiйно сухого компонента (компонент, розчинений реактивом); | |
| P2 % | - вiдсоток другого попередньо очищеного постiйно сухого компонента (компонент, розчинений реактивом); | |
| P3 % | - вiдсоток третього попередньо очищеного постiйно сухого компонента (компонент, розчинений у другiй пробi реактивом); | |
| m1 | - постiйно суха маса першої проби пiсля попередньої обробки, г; | |
| m2 | - постiйно суха маса другої проби пiсля попередньої обробки, г; | |
| r1 | - постiйно суха маса залишку пiсля видалення першого та другого компонентiв iз першої проби першим реактивом, г; | |
| r2 | - постiйно суха маса залишку пiсля видалення другого та третього компонентiв iз другої проби другим реактивом, г; | |
| d2 | - коригувальний коефiцiєнт, що враховує втрату маси в першому реактивi третього компонента, що не розчинився в першiй пробi; | |
| d3 | - коригувальний коефiцiєнт, що враховує втрату маси в другому реактивi першого компонента, що не розчинився в другiй пробi. |
ВАРIАНТ 4
У разi якщо два компоненти послiдовно видаляються iз сумiшi, використовуючи ту саму пробу, то розрахунок здiйснюється за такими формулами:
P1 % = 100 - (P2 % + P3 %),
P2 % = d1 * r1 / m * 100 - d1 / d2 * P3 %,
P3 % = d3 * r2 / m * 100
| де | - вiдсоток першого попередньо очищеного постiйно сухого компонента (перший розчинний компонент); | |
| P2 % | - вiдсоток другого попередньо очищеного постiйно сухого компонента (другий розчинний компонент); | |
| P3 % | - вiдсоток третього попередньо очищеного постiйно сухого компонента (нерозчинний компонент); | |
| m | - постiйно суха маса проби пiсля попередньої обробки, г; | |
| r1 | - постiйно суха маса залишку пiсля видалення першого компонента першим реактивом, г; | |
| r2 | - постiйно суха маса залишку пiсля видалення першого та другого компонентiв першим i другим реактивами, г; | |
| d1 | - коригувальний коефiцiєнт, що враховує втрату маси другого компонента в першому реактивi; | |
| d2 | - коригувальний коефiцiєнт, що враховує втрату маси третього компонента в першому реактивi; | |
| d3 | - коригувальний коефiцiєнт, що враховує втрату маси третього компонента в першому та другому реактивах15; |
2) розрахунок вiдсотка кожного компонента з коригуванням на нормовану (кондицiйну) вологiсть згiдно з узгодженими нормами та в разi необхiдностi коригувальних коефiцiєнтiв, що враховують втрату маси пiд час попередньої обробки здiйснюється за такими формулами:
Якщо:
A = 1 + (a1 + b1) / 100 B = 1 + (a2 + b2) / 100 C = 1 + (a3 + b3) / 100
тодi:
P1A % = P1A / (P1A + P2B + P3C) * 100,
P2A % = P1B / (P1A + P2B + P3C) * 100,
P3A % = P1C / (P1A + P2B + P3C) * 100
| де | - вiдсоток першого попередньо очищеного постiйно сухого компонента, у тому числi вмiст вологи та коригувальний коефiцiєнт втрати маси пiд час попередньої обробки; | |
| P2A % | - вiдсоток другого попередньо очищеного постiйно сухого компонента, у тому числi вмiст вологи та коригувальний коефiцiєнт втрати маси пiд час попередньої обробки; | |
| P3A % | - вiдсоток третього попередньо очищеного постiйно сухого компонента, у тому числi вмiст вологи та коригувальний коефiцiєнт втрати маси пiд час попередньої обробки; | |
| P1 | - вiдсоток першого попередньо очищеного постiйно сухого компонента, отриманий за однiєю iз формул, зазначених у пiдпунктi 1 пункту 8 цiєї глави; | |
| P2 | - вiдсоток другого попередньо очищеного постiйно сухого компонента, отриманий за однiєю iз формул, зазначених у пiдпунктi 1 пункту 8 цiєї глави; | |
| P3 | - вiдсоток третього попередньо очищеного постiйно сухого компонента, отриманий за однiєю з формул, зазначених у пiдпунктi 1 пункту 8 цiєї глави; | |
| a1 | - нормована (кондицiйна) вологiсть згiдно узгоджених норм першого компонента, %; | |
| a2 | - нормована (кондицiйна) вологiсть згiдно узгоджених норм другого компонента, %; | |
| a3 | - нормована (кондицiйна) вологiсть згiдно з узгодженими нормами третього компонента, %; | |
| b1 | - вiдсоток втрати маси першого компонента пiд час попередньо обробки; | |
| b2 | - вiдсоток втрати маси другого компонента пiд час попередньої обробки; | |
| b3 | - вiдсоток втрати маси третього компонента пiд час попередньої обробки. |
Якщо застосовується спецiальна попередня обробка, значення b1, b2 та b3 потрiбно визначати, якщо це можливо, шляхом попередньої обробки, яка застосовується в аналiзi кожного з чистих (без сумiшi) складових компонентiв Чистi волокна - це волокна, якi є вiльними вiд усiх неволокнистих речовин, крiм тих, якi вони зазвичай мiстять (природньо або внаслiдок виробничого процесу) у станi (невiдбiленi, вiдбiленi), в якому вони були виявленi в матерiалi, який потрiбно аналiзувати.
У разi коли немає в наявностi чистих компонентiв волокон, якi використовувались у виробництвi випробувального матерiалу, потрiбно використовувати середнi значення b1, b2 та b3, отриманi в результатi випробувань на чистих волокнах, подiбних тим, якi входять до сумiшi, що дослiджується.
Якщо застосовується звичайна попередня обробка за допомогою петролейного ефiру та води, коригувальнi коефiцiєнти b1, b2 i b3 загалом iгноруються, крiм випадку з невiдбiленою бавовною, невiдбiленим льоном (або пряжею) i невiдбiленою коноплею, коли втрата внаслiдок попередньої обробки зазвичай становить 4 %, а у випадку з полiпропiленом - 1 %.
У разi з iншими волокнами втрата внаслiдок попередньої обробки не враховується пiд час розрахункiв.
Приклади розрахунку, зазначенi в главi 4 цього роздiлу.
2. Метод кiлькiсного аналiзу способом ручного роздiлення трикомпонентних сумiшей волокон
1. Сфера застосування.
Цей метод застосовується до текстильних волокон усiх видiв за умови, що вони не утворюють однорiдну сумiш та якщо можливо їх роздiлити вручну.
2. Принцип дiї.
Пiсля визначення текстильних компонентiв неволокнистi речовини видаляються за допомогою вiдповiдної попередньої обробки, а потiм волокна роздiляються вручну, висушуються i зважуються для того, щоб обчислити частку кожного волокна в сумiшi.
3. До приладiв належать:
бюкси чи iншi прилади, що дають iдентичнi результати;
ексикатор, що мiстить силiкагелевий самопокажчик;
вентильована шафа для висушування зразкiв при температурi 105 ± 3° C;
ваги аналiтичнi з точнiстю зважування до 0,0002 г;
прилад для екстракцiї Сокслета або iнший прилад, що дає iдентичнi результати;
голка;
круткомiр чи схожий прилад.
4. До реактивiв належать:
петролейний ефiр, перегнаний повторно, температура кипiння якого становить 40 - 60° C;
дистильована або деiонiзована вода.
5. Кондицiювання й атмосфернi умови проведення випробувань.
Вимоги, зазначенi в пунктi 4 глави 1 цього роздiлу.
6. Випробувальний зразок.
Вимоги, зазначенi в пунктi 5 глави 1 цього роздiлу.
7. Пiдготовка випробувального зразка.
Вимоги, зазначенi в пунктi 6 глави 1 цього роздiлу.
8. Методика проведення:
1) аналiз пряжi. Вiдбирається з попередньо обробленого випробувального зразка елементарна проба масою не менше нiж один грам. Для дуже тонкої пряжi аналiз може здiйснюватися за мiнiмальної його довжини 30 метрiв, незалежно вiд його маси.
Пряжа розрiзається на вiдрiзки вiдповiдної довжини та за допомогою голки вiдокремлюються рiзнi види волокон, а в разi необхiдностi круткомiра. Отриманi види волокон помiщуються в попередньо зваженi бюкси та висушуються при температурi 105 ± 3° C до постiйно сухої маси, як зазначено в пунктi 7 глави 1 цього роздiлу;
2) аналiз тканини. З попередньо обробленого випробувального зразка, далi вiд кромки тканини, вiдбирається елементарна проба масою не менше нiж один грам, край обережно пiдрiзається, щоб уникнути розпуску ниток за основою або за утоком, або у випадку трикотажних полотен, за петельними рядками або стовпчиками. Вiдокремлюються рiзнi види волокон, збираються в попередньо зваженi бюкси та процедура продовжується, як зазначено в пiдпунктi 1 пункту 8 глави 2 цього роздiлу.
9. Розрахунок i висновок за результатами.
Виражається маса кожного компонента волокна як вiдсоток вiд загальної маси волокна в сумiшi. Обчислюються результати на основi постiйно сухої маси, скоригованої на нормовану (кондицiйну) вологiсть (а) згiдно з узгодженими нормами та (б) з урахуванням коригувальних коефiцiєнтiв, необхiдних для врахування втрати неволокнистої речовини пiд час попередньої обробки та аналiзу:
1) розрахунок вiдсоткової маси попередньо очищених постiйно сухих волокон, незалежно вiд втрати волоконної маси пiд час попередньої обробки здiйснюється за такими формулами:
P1 % = 100 m1 / (m1 + m2 + m3) = 100 / (1 + (m2 + m3) / m1),
P2 % = 100 m2 / (m1 + m2 + m3) = 100 / (1 + (m1 + m3) / m2),
P3 % = 100 - (P1 % + P2 %)
| де | - вiдсоток першого попередньо очищеного постiйно сухого компонента; | |
| P2 % | - вiдсоток другого попередньо очищеного постiйно сухого компонента; | |
| P3 % | - вiдсоток третього попередньо очищеного постiйно сухого компонента; | |
| m1 | - постiйно суха маса першого компонента, г; | |
| m2 | - постiйно суха маса другого компонента, г; | |
| m3 | - постiйно суха маса третього компонента, г; |
2) розрахунок вiдсоткової маси кожного компонента з коригуванням на нормовану (кондицiйну) вологiсть згiдно з узгодженими нормами, а в разi необхiдностi на коригувальнi коефiцiєнти, якi враховують втрату маси пiд час попередньої обробки проводиться вiдповiдно до пiдпункту 2 пункту 8 глави 1 цього роздiлу.
3. Метод кiлькiсного аналiзу трикомпонентних сумiшей волокон комбiнованим способом ручного роздiлення з подальшим хiмiчним аналiзом
У всiх випадках, якщо це можливо, потрiбно використовувати ручне роздiлення з урахуванням спiввiдношень компонентiв, роздiлених перед будь-яким хiмiчним аналiзом кожного з окремих компонентiв.
1. Точнiсть методiв.
Точнiсть, зазначена в кожному методi аналiзу двокомпонентних сумiшей волокон, пов'язана з вiдтворюванiстю (роздiл II цього додатка, що стосується методiв кiлькiсного аналiзу деяких двокомпонентних текстильних сумiшей волокон).
Вiдтворюванiсть стосується достовiрностi, тобто високого ступеня спiвпадiння нормованого значення мiж експериментальними значеннями величин, отриманих операторами в рiзних лабораторiях або в рiзний час, використовуючи один i той самий метод випробувань та отриманням окремих результатiв на пробах iдентичної однорiдної сумiшi.
Вiдтворюванiсть виражається межами довiрчого iнтервалу результатiв для рiвня довiрчої iмовiрностi 95 %.
Це означає, що рiзниця мiж двома результатами в аналiзах, проведених у рiзних лабораторiях, за умови правильного застосування цього методу до iдентичної та однорiдної сумiшей може перевищувати довiрчий iнтервал лише в п'яти випадках зi 100.
Для визначення точностi аналiзу трикомпонентної сумiшi волокон застосовуються звичайнi значення, зазначенi в методах аналiзу двокомпонентних сумiшей волокон, якi були використанi для аналiзу трикомпонентної сумiшi волокон.
Ураховуючи, що в чотирьох варiантах кiлькiсного хiмiчного аналiзу трикомпонентних сумiшей волокон (за допомогою двох окремих проб для перших iз трьох варiантiв та одної проби для четвертого варiанту) припускаючи, що E1 та E2 позначають вiдповiдну точнiсть двох методiв аналiзу двокомпонентних сумiшей волокон, точнiсть результатiв для кожного компонента наведено в наступнiй таблицi:
| Компонент волокна | Варiанти | ||
| 1 | 2 i 3 | 4 | |
| а | E1 | E1 | E1 |
| б | E2 | E1 + E2 | E1 + E2 |
| с | E1 + E2 | E2 | E1 + E2 |
У разi якщо використовується четвертий варiант, ступiнь точностi може бути меншим, нiж той, що розрахований за допомогою зазначеного вище методу, унаслiдок можливого впливу першого реагенту на залишок, що складається з компонентiв б та с, який було б важко оцiнити.
2. Протокол випробування:
1) зазначаються варiанти, якi використовувалися для проведення аналiзу, методи, реагенти та коригуючi коефiцiєнти;
2) надається детальна iнформацiя про будь-якi спецiальнi попереднi процедури (пункт 6 глава 1 цього роздiлу);
3) надаються iндивiдуальнi результати та середнє арифметичне, що були отриманi, кожен iз точнiстю до першого десяткового знака.
У разi необхiдностi зазначається точнiсть методу для кожного компонента, розрахованого вiдповiдно до таблицi, наведеної в пунктi 1 цiєї глави.
4. Приклади розрахунку вiдсоткових значень компонентiв деяких трикомпонентних сумiшей волокон з використанням деяких варiантiв, зазначених у пiдпунктi 1 пункту 8 глави 1 роздiлу III цього додатка
Розглянемо випадок сумiшi волокон, коли за якiсним аналiзом складу сировини виявлено такi складовi: 1. кардна вовна; 2. нейлон (полiамiд); 3. невибiлена бавовна.
ВАРIАНТ 1
Використовуючи цей варiант з двома рiзними елементарними пробами та видаливши один компонент (а = вовна) способом розчинення з першої проби та другого компонента (б = полiамiд) з другої проби, можна отримати такi результати:
1. Постiйно суха маса першої проби пiсля попередньої обробки становить (m1) = 1,6000 г;
2. Постiйно суха маса залишку пiсля обробки лужним гiпохлоритом натрiю (полiамiд + бавовна) (r1) = 1,4166 г;
3. Постiйно суха маса другої проби пiсля попередньої обробки становить (m2) -1,8000 г;
4. Постiйно суха маса залишку пiсля обробки мурашиною кислотою (вовна + бавовна) (r2) = 0,9000 г.
Використання лужного гiпохлориту натрiю не призводить до втрати маси полiамiду, а невибiлена бавовна втрачає 3 % маси, тому d1 = 1,00 i d2 = 1,03.
Використання мурашиної кислоти не призводить до втрати маси вовни або невибiленої бавовни, тому d3 та d4 = 1,00.
Якщо значення, отриманi в результатi хiмiчного аналiзу та коригувальнi коефiцiєнти пiдставити у формулу згiдно з варiантом 1 пiдпункту 1 пункту 8 глави 1 цього роздiлу, отримаємо такий результат:
P1 % (вовна) = [1,03/1,00 - 1,03 Ч 1,4166/1,6000 + (0,9000/1,8000) Ч (1 - 1,03/1,00)] Ч 100 = 10,30;
P2 % (полiамiд) = [1,00/1,00 - 1,00 Ч 0,9000/1,8000 + (1,4166/1,6000) Ч (1 - 1,00/1,00)] Ч 100 = 50,00;
P3 % (бавовна) = 100 - (10,30 + 50,00) = 39,70.
Вiдсотковий умiст рiзних попередньо очищених постiйно сухих волокон у сумiшi становить:
| вовна | 10,30 % |
| полiамiд | 50,00 % |
| бавовна | 39,70 % |
Цi вiдсотки повиннi бути вiдкоригованi вiдповiдно до формул, зазначених у пiдпунктi 2 пункту 8 глави 1 цього роздiлу, щоб урахувати нормовану (кондицiйну) вологiсть згiдно з узгодженими нормами та коригувальнi коефiцiєнти, для будь-яких втрат маси пiсля попередньої обробки.
Як зазначено в додатку 7 до Технiчного регламенту, нормована (кондицiйна) вологiсть для: кардної вовни становить 17,00 %, полiамiду - 6,25 %, бавовни - 8,50 %, а також невибiлена бавовна має втрату маси 4 %, пiсля попередньої обробки петролейним ефiром i водою.
Отже:
P1A % (вовна) = 10,30Ч [1 + (17,00 + 0,0) / 100] / [10,30Ч (1 + (17,00 + 0,0) / 100) + 50,00Ч (1 + (6,25 + 0,0) / 100) + 39,70Ч (1 + (8,50 + 4,0) / 100)] Ч100 = 10,97;
P2A % (полiамiд) = 50,0Ч [(1 + (6,25 + 0,0) / 100) / 109,8385] Ч100 = 48,37;
P3A % (бавовна) = 100 - (10,97 + 48,37) = 40,66.
Отже, отримуємо такий вмiст складникiв сировинного складу сумiшi:
| полiамiд | 48,4 % |
| бавовна | 40,6 % |
| вовна | 11,0 % |
| 100,0 % |
ВАРIАНТ 4
Розглянемо випадок сумiшi волокон, коли за якiсним аналiзом складу сировини виявлено такi складовi: кардна вовна, вiскоза, невибiлена бавовна.
Припустимо, що за допомогою варiанта чотири, у якому послiдовно видаляються два компоненти iз сумiшi одного зразка, отримуються такi результати:
1. Постiйно суха маса проби пiсля попередньої обробки становить (m) = 1,6000 г;
2. Постiйно суха маса залишку пiсля обробки лужним гiпохлоритом натрiю (вiскоза+бавовна) (r1) = 1,4166 г;
3. Постiйно суха маса залишку пiсля другої обробки залишку r1 хлоридом цинку/мурашиною кислотою (бавовна) (r2) = 0,6630 г.
Обробка лужним гiпохлоритом натрiю не спричиняє втрату маси вiскози, а в разi невибiленої бавовни - втрачається 3 % маси, тому d1 = 1,00 i d2 = 1,03.
У результатi обробки хлоридом цинку/мурашиною кислотою маса бавовни збiльшується на 4 %, так що величина d3 = 1,03Ч0,96 = 0,9888, округлена до 0,99 (d3 - коригувальний коефiцiєнт, який враховує втрату або збiльшення маси третього компонента в першому та другому реактивах).
Якщо значення, отриманi хiмiчним аналiзом, i коригувальнi коефiцiєнти пiдставити у формулу згiдно з варiантом 4 пiдпункту 1 пункту 8 глави 1 цього роздiлу, отримаємо такий результат:
P2 % (вiскоза) = 1,00Ч (1,4166 / 1,6000) Ч100 - (1,00 / 1,03) Ч41,02 = 48,71 %
P3 % (бавовна) = 0,99Ч (0,6630 / 1,6000) Ч100 = 41,02 %
P1 % (вовна) = 100 - (48,71 + 41,02) = 10,27 %
Як вже зазначалося для варiанта 1, вiдсотки повиннi бути вiдкоригованi формулами, зазначеними в пiдпунктi 2 пункту 8 глави 1 цього роздiлу.
P1A % (вовна) = 10,27Ч [1 + (17,0 + 0,0) / 100)] / [10,27 Ч (1 + (17,00 + 0,0) / 100) + 48,71 Ч (1 + (13 + 0,0) / 100) + 41,02Ч (1 + (8,5 + 4,0) / 100)] Ч100 = 10,61 %
P2A % (вiскоза) = 48,71Ч [1 + (13 + 0,0) / 100] / 113,2057 Ч 100 = 48,62 %
P3A % (бавовна) = 100 - (10,61 + 48,62) = 40,77 %
Отримуємо такий вмiст складникiв сировинного складу сумiшi:
| вiскоза | 48,6 % |
| бавовна | 40,8 % |
| вовна | 10,6 % |
| 100,0 % |
5. Таблиця типових трикомпонентних текстильних сумiшей волокон, якi можливо проаналiзувати, використовуючи методи аналiзу двокомпонентних текстильних сумiшей волокон (довiдково)
| N | Складовi сумiшi | Варiант | Номер методу, що застосовується, та реагент до двокомпонентних текстильних сумiшей волокон | ||
| Компонент 1 | Компонент 2 | Компонент 3 | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 1. | вовна або тваринний волос | вiскоза, купро або деякi види модалу | бавовна | 1 та/або 4 | 2 (гiпохлорит) i 3 (хлорид цинку/мурашина кислота) |
| 2. | вовна або тваринний волос | полiамiд або нейлон | бавовна, вiскоза, купро або модал | 1 та/або 4 | 2. (гiпохлорит) i 4. (мурашина кислота 80 % за масою) |
| 3. | вовна, тварин-ний волос або шовк | деякi iншi волокна | вiскоза, купро, модал або бавовна | 1 та/або 4 | 2 (гiпохлорит) i 9 (сiрковуглець/ацетон 55,5/44,5 % за об'ємом) |
| 4. | вовна або тваринний волос | полiамiд або нейлон | полiестер, полiпропiлен, акрил або скловолокно | 1 та/або 4 | 2 (гiпохлорит) i 4 (мурашина кислота 80 % за масою) |
| 5. | вовна, тваринний волос або шовк | деякi iншi волокна | полiестер, акрил, полiамiд або нейлон або скловолокно | 1 та/або 4 | 2 (гiпохлорит) i 9 (сiрковуглець/ацетон 55,5/44,5 % за об'ємом) |
| 6. | шовк | шерсть або тваринний волос | полiестер | 2 | 11 (сiрчана кислота 75 % за масою) i 2 (гiпохлорит) |
| 7. | полiамiд або нейлон | акрил або деякi iншi волокна | бавовна, вiскоза, купро або модал | 1 та/або 4 | 4 (мурашина кислота 80 % за масою) i 8 (диметилформамiд) |
| 8. | деякi хлорволокна | полiамiд або нейлон | бавовна, вiскоза, купро або модал | 1 та/або 4 | 8 (диметилформамiд) i 4 (мурашина кислота 80 % за масою) або 9 (сiрковуглець/ацетон 55,5/44,5 % за об'ємом) i 4 (мурашина кислота 80 % за масою) |
| 9. | акрил | полiамiд або нейлон | полiестер | 1 та/або 4 | 8 (диметилформамiд) i 4 (мурашина кислота 80 % за масою) |
| 10. | ацетат | полiамiд або нейлон або деякi iншi волокна | вiскоза, бавовна, купро або модал | 4 | 1 (ацетон) i 4 (мурашина кислота 80 % за масою) |
| 11. | деякi хлорволокна | акрил або деякi iншi волокна | полiамiд або нейлон | 2 та/або 4 | 9 (сiрковуглець/ацетон 55,5/44,5 % за об'ємом) i 8 (диметилформамiд) |
| 12. | деякi хлорволокна | полiамiд або нейлон | акрил | 1 та/або 4 | 9 (сiрковуглець/ацетон 55,5/44,5 % за об'ємом) i 4 (мурашина кислота 80 % за масою) |
| 13. | полiамiд або нейлон | вiскоза, купро, модал або бавовна | полiестер | 4 | 4 (мурашина кислота 80 % за масою) i 7 (сiрчана кислота 75 % за масою) |
| 14. | ацетат | вiскоза, купро, модал або бавовна | полiестер | 4 | 1 (ацетон) i 7 (сiрчана кислота 75 % за масою) |
| 15. | акрил | вiскоза, купро, модал або бавовна | полiестер | 4 | 8 (диметилформамiд) i 7 (сiрчана кислота 75 % за масою) |
| 16. | ацетат | вовна, тваринний волос або шовк | бавовна, вiскоза, купро, модал, полiамiд або нейлон, полiестер, акрил | 4 | 1 (ацетон) i 2 (гiпохлорит) |
| 17. | триацетат | вовна, тваринний волос або шовк | бавовна, вiскоза, купро, модал, полiамiд або нейлон, полiестер, акрил | 4 | 6 (дихлорметан) i 2 (гiпохлорит) |
| 18. | акрил | вовна, тваринний волос або шовк | полiестер | 1 та/або 4 | 8 (диметилформамiд) i 2 (гiпохлорит) |
| 19. | акрил | шовк | вовна або шерсть або тваринний волос | 4 | 8 (диметилформамiд) i 11 (сiрчана кислота 75 % за масою) |
| 20. | акрил | вовна або тваринний волос, шовк | бавовна, вiскоза, купро або модал | 1 та/або 4 | 8 (диметилформамiд) i 2 (гiпохлорит) |
| 21. | шерсть або тваринний волос або шовк | бавовна, вiскоза, купро, модал | полiестер | 4 | 2 (гiпохлорит) i 7 (сiрчана кислота 75 % за масою) |
| 22. | вiскоза, купро або деякi види модалу | бавовна | полiестер | 2 та/або 4 | 3 (хлорид цинку/мурашина кислота) i 7 (сiрчана кислота 75 % за масою) |
| 23. | акрил | вiскоза, купро або деякi види модалу | бавовна | 4 | 8 (диметилформамiд) i 3 (хлорид цинку/мурашина кислота) |
| 24. | деякi хлорволокна | вiскоза, купро або деякi види модалу | бавовна | 1 та/або 4 | 9 (сiрковуглець/ацетон 55,5/44,5 % за об'ємом) i 3 (хлорид цинку/мурашина кислота) або 8 (диметилформамiд) i 3 (хлорид цинку/мурашина кислота) |
| 25. | ацетат | вiскоза, купро або деякi види модалу | бавовна | 4 | 1 (ацетон) i 3 (хлорид цинку/мурашина кислота) |
| 26. | триацетат | вiскоза, купро або деякi види модалу | бавовна | 4 | 6 (дихлорметан) i 3 (хлорид цинку/мурашина кислота) |
| 27. | ацетат | шовк | вовна або тваринний волос | 4 | 1 (ацетон) i 11 (сiрчана кислота 75 % за масою) |
| 28. | триацетат | шовк | вовна або тваринний волос | 4 | 6 (дихлорметан) i 11 (сiрчана кислота 75 % за масою) |
| 29. | ацетат | акрил | бавовна, вiскоза, купро або модал | 4 | 1 (ацетон) i 8 (диметилформамiд) |
| 30. | триацетат | акрил | бавовна, вiскоза, купро або модал | 4 | 6 (дихлорметан) i 8 (диметилформамiд) |
| 31. | триацетат | полiамiд або нейлон | бавовна, вiскоза, купро або модал | 4 | 6 (дихлорметан) i 4 (мурашина кислота 80 % за масою) |
| 32. | триацетат | бавовна, вiскоза, купро або модал | полiестер | 4 | 6 (дихлорметан) i 7 (сiрчана кислота 75 % за масою) |
| 33. | ацетат | полiамiд або нейлон | полiестер або акрил | 4 | 1 (ацетон) i 4 (мурашина кислота 80 % за масою) |
| 34. | ацетат | акрил | полiестер | 4 | 1 (ацетон) i 8 (диметилформамiд) |
| 35. | деякi хлорволокна | бавовна, вiскоза, купро або модал | полiестер | 4 | 8 (диметилформамiд) i 7 (сiрчана кислота 75 % за масою) або 9 (сiрковуглець/ацетон 55,5/44,5 % за об'ємом) i 7 (сiрчана кислота 75 % за масою) |
| 36. | бавовна | полiестер | еластолефiн | 2 та/або 4 | 7 (сiрчана кислота 75 % за масою) i 14 (концентрована сiрчана кислота) |
| 37. | деякi модакриловi | полiестер | меламiн | 2 та/або 4 | 8 (диметилформамiд) i 14 (концентрована сiрчана кислота) |
____________
1 У деяких випадках
необхiдно попередньо призначити iндивiдуальну
елементарну пробу.
2 Для готових та завершених виробiв дивитися пункт 7 роздiлу I цього додатка.
3 Пункт 1 роздiлу I цього додатка.
4 Лабораторна кардна машина може бути замiнена змiшувачем волокон або волокна можуть бути змiшанi методом "вiдкидання пучкiв".
5 У разi якщо пакування можуть бути встановленi на придатнiй мотальнiй машинi, можна намотувати певне кiлькiсть одночасно.
6 Метод 12 є винятком. Вiн базується на визначеннi вмiсту однiєї складової речовини, яка є в кожному iз двох компонентiв.
7 Роздiл I цього додатка.
8 Для того, щоб залишок волокон занурити в розчин амiаку протягом 10 хвилин, можна, наприклад, використовувати перехiдник iз фiльтрувальним тиглем, який оснащений краном, за допомогою якого можна регулювати потiк розчину амiаку.
9 Перш нiж проводити аналiз, потрiбно перевiрити розчиннiсть модакрилових та хлорволокон у реактивi.
10 Перш нiж проводити аналiз, потрiбно перевiряти розчиннiсть полiвiнiлхлоридних волокон у реактивi.
11 Дикий шовк, такий як шовк тутового шовкопряда, що не розчиняється повнiстю у 75 % (за масою) сiрчаної кислоти.
12 Цi реактиви повиннi бути без азоту.
13 Роздiл I цього додатка.
14 Значення d, що зазначенi в методах кiлькiсного аналiзу деяких двокомпонентних текстильних сумiшей волокон цього додатка, стосуються рiзних методiв аналiзу двокомпонентних сумiшей.
15 У разi коли це можливо, d3 потрiбно визначити заздалегiдь, за допомогою експериментальних методiв.
| Додаток 6 до Технiчного регламенту назв текстильних волокон i вiдповiдного етикетування та маркування вмiсту складникiв сировинного складу текстильних виробiв (пункт 2 глави 2 роздiлу III) |
Елементи, якi не враховуються при позначеннi сировинного складу виробiв
| N з/п | Вироби | Елементи, що не враховуються |
| 1 | 2 | 3 |
| 1. | Усi текстильнi вироби | 1) нетекстильнi частини, кайми, етикетки та
емблеми, оздоблення та прикраси, якi не є
невiд'ємною частиною виробу, ґудзики та пряжки,
покритi текстильними матерiалами, аксесуари,
прикраси, нееластичнi стрiчки, еластичнi нитки i
тасьма, доданi в певних та обмежених мiсцях
виробу, та з дотриманням умов, зазначених у главi 5
роздiлу II Технiчного регламенту назв текстильних
волокон i вiдповiдного етикетування та маркування
вмiсту складникiв сировинного складу текстильних
виробiв (далi - Технiчний регламент), видимi
iзольованi волокна, що мають виключно декоративне
призначення, а також волокна з антистатичним
ефектом; 2) маслянi, в'яжучi речовини, наповнювачi для збiльшення маси, шлiхта i апрети, матерiали для просочування, додатковi матерiали для фарбування та друку, а також iншi матерiали для обробки текстилю |
| 2. | Покриття для пiдлоги та килими | усi компоненти, крiм лицьової поверхнi |
| 3. | Оббивнi тканини | нитки основи та утоку, що з'єднують та наповнюють, та якi не утворюють частину лицьової поверхнi тканини |
| 4. | Гардини та штори | нитки основи та утоку, що з'єднують та наповнюють, та якi не утворюють частини лицьової поверхнi тканини |
| 5. | Шкарпетки | додатковi еластичнi нитки, що вкладаються в борт, а також нитки, що вкладаються в мисок та п'ятку для пiдсилення мiцностi |
| 6. | Колготки | додатковi еластичнi нитки, що вкладаються в пояс, а також нитки, що вкладаються в мисок та п'ятку для пiдсилення мiцностi |
| 7. | Текстильнi вироби, крiм тих, що мiстяться в пунктах 2 - 6 цього додатка | базовi або пiдкладковi тканини, що надають
жорсткостi i мiцностi, додаткова пiдкладка та
закрiплююча канва, строчки та наметувальнi нитки,
якщо вони не замiнюють нитки основи та/або утоку
тканини, покриття, що не призначається для
iзолювання, а також за умови виконання пункту 2
глави 6 роздiлу II Технiчного регламенту, пiдкладки. Довiдково: базовий або основний матерiал текстильних виробiв, який використовується як пiдкладка для лицьової поверхнi, зокрема в ковдрах або дубльованих тканинах, та пiдкладки вельветових або плюшевих трикотажних та подiбних до них виробiв не вважається пiдкладками, що пiдлягають вилученню; "пiдсилювачi жорсткостi та мiцностi" означає додавання ниток або матерiалiв, що використовуються в спецiальних та обмежених мiсцях текстильних виробiв для їх змiцнення або надання їм жорсткостi чи товщини |
| Додаток 7 до Технiчного регламенту назв текстильних волокон i вiдповiдного етикетування та маркування вмiсту складникiв сировинного складу текстильних виробiв (пункт 3 глави 2 роздiлу III) |
ДОПУСТИМI ВIДХИЛЕННЯ,
що повиннi використовуватись для розрахунку маси
волокон, що мiстяться в текстильному виробi
| N волокна | Волокна | Нормована (кондицiйна) вологiсть, % |
| 1 | 2 | 3 |
| 1 - 2. | Вовна та тваринний волос: | |
| гребiннi волокна | 18,25 | |
| карднi волокна | 17,00* | |
| 3. | Тваринний волос: | |
| гребiннi волокна | 18,25 | |
| карднi волокна | 17,00* | |
| Кiнський волос: | ||
| гребiннi волокна | 16,00 | |
| карднi волокна | 15,00 | |
| 4. | Шовк | 11,00 |
| 5. | Бавовна: | |
| звичайнi волокна | 8,50 | |
| мерсеризованi волокна | 10,50 | |
| 6. | Капок | 10,90 |
| 7. | Льон | 12,00 |
| 8. | Справжня конопля | 12,00 |
| 9. | Джут | 17,00 |
| 10. | Абака | 14,00 |
| 11. | Альфа | 14,00 |
| 12. | Кокосове волокно | 13,00 |
| 13. | Рокитник | 14,00 |
| 14. | Рамi (вiдбiленi волокна) | 8,50 |
| 15. | Сизаль | 14,00 |
| 16. | Сун | 12,00 |
| 17. | Мексиканський сизаль | 14,00 |
| 18. | Мегi | 14,00 |
| 19. | Ацетат | 9,00 |
| 20. | Альгiнат | 20,00 |
| 21. | Купро | 13,00 |
| 22. | Модальне | 13,00 |
| 23. | Протеїн | 17,00 |
| 24. | Триацетат | 7,00 |
| 25. | Вiскоза | 13,00 |
| 26. | Акрил | 2,00 |
| 27. | Хлорволокно | 2,00 |
| 28. | Фторволокно | 0,00 |
| 29. | Модакрил | 2,00 |
| 30. | Полiамiд або нейлон: | |
| штапельне волокно | 6,25 | |
| нитки | 5,75 | |
| 31. | Арамiд | 8,00 |
| 32. | Полiiмiд | 3,50 |
| 33. | Лiоцел | 13,00 |
| 34. | Полiлактид | 1,50 |
| 35. | Полiестер | 1,50 |
| 36. | Полiетилен | 1,50 |
| 37. | Полiпропiлен | 2,00 |
| 38. | Полiкарбамiд | 2,00 |
| 39. | Полiуретан: | |
| штапельне волокно | 3,50 | |
| нитки | 3,00 | |
| 40. | Вiнiлал | 5,00 |
| 41. | Тривiнiл | 3,00 |
| 42. | Еластодiєн | 1,00 |
| 43. | Еластан | 1,50 |
| 44. | Скловолокно: | |
| з середнiм дiаметром бiльше 5 мкм | 2,00 | |
| з середнiм дiаметром у 5 мкм, або менше | 3,00 | |
| 45. | Еластомультiестер | 1,50 |
| 46. | Еластолефiн | 1,50 |
| 47. | Меламiн | 7,00 |
| 48. | Металеве волокно | 2,00 |
| Металiзоване волокно | 2,00 | |
| Азбестове волокно | 2,00 | |
| Паперова пряжа | 13,75 | |
| 49. | Полiпропiлен/двокомпонентний полiамiд | 1,00 |
| 50. | Полiакрилат | 30,00 |
____________
* Допустимi вiдхилення 17 % також
застосовуються у випадках, коли неможливо
визначити чи текстильний вирiб, що мiстить вовну
та/або тваринний волос є гребiнним або кардним.
 | Copyright © 2024 НТФ «Интес» Все права сохранены. |