ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про загальну безпечнiсть нехарчової продукцiї

Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 16 жовтня 2012 року N 5463-VI,
вiд 4 липня 2013 року N 406-VII,
вiд 15 сiчня 2015 року N 124-VIII,
вiд 12 грудня 2019 року N 367-IX,
вiд 14 сiчня 2020 року N 440-IX

     Цей Закон установлює правовi та органiзацiйнi засади введення в обiг в Українi нехарчової продукцiї i забезпечення її безпечностi.

Роздiл I. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Визначення термiнiв

     1. У цьому Законi наведенi нижче термiни вживаються в такому значеннi:

     безпечна нехарчова продукцiя (далi - продукцiя) - будь-яка продукцiя, яка за звичайних або обґрунтовано передбачуваних умов використання (у тому числi щодо строку служби та за необхiдностi введення в експлуатацiю вимог стосовно встановлення i технiчного обслуговування) не становить жодного ризику чи становить лише мiнiмальнi ризики, зумовленi використанням такої продукцiї, якi вважаються прийнятними i не створюють загрози суспiльним iнтересам, з урахуванням:

     характеристик продукцiї, у тому числi її складу, упаковки, вимог щодо встановлення i технiчного обслуговування;

     впливу продукцiї на iншу продукцiю, якщо вона буде використовуватися разом з нею;

     попереджень, що мiстяться на етикетцi продукцiї, в iнструкцiї з її використання та знищення, а також в iншiй iнформацiї стосовно продукцiї;

     застережень щодо споживання чи використання продукцiї певними категорiями населення (дiтьми, вагiтними жiнками, людьми похилого вiку тощо);

     визначення термiну частини першої статтi 1 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 15.01.2015р. N 124-VIII)

     вилучення з обiгу - будь-який захiд, спрямований на запобiгання наданню на ринку продукцiї, що знаходиться в ланцюгу постачання продукцiї;

(визначення термiну частини першої статтi 1 у редакцiї Закону України вi 15.01.2015р. N 124-VIII)

     виробник - це:

     фiзична чи юридична особа - резидент України, яка є виготовлювачем продукцiї, або будь-яка iнша особа - резидент України, яка заявляє про себе як про виготовлювача, розмiщуючи на продукцiї вiдповiдно до законодавства своє найменування, торговельну марку чи iнше позначення, або особа - резидент України, яка вiдновлює продукцiю;

     уповноважений представник виготовлювача продукцiї в Українi (у разi якщо виготовлювачем продукцiї є фiзична чи юридична особа - нерезидент України);

     iмпортер продукцiї (у разi якщо виготовлювачем продукцiї є фiзична чи юридична особа - нерезидент України, яка не має свого уповноваженого представника в Українi);

     вiдкликання - будь-який захiд, спрямований на забезпечення повернення продукцiї, яка вже була надана споживачу (користувачу);

(визначення термiну частини першої статтi 1 у редакцiї Закону України вi 15.01.2015р. N 124-VIII)

     вiдновлення продукцiї - надання продукцiї, що була у вжитку, властивостей нової з метою її повторного надання на ринку України;

     забезпечення безпечностi продукцiї - комплекс заходiв, що вживаються виробниками, розповсюджувачами, органами державного ринкового нагляду з метою забезпечення вiдповiдностi продукцiї, що введена в обiг на ринку України, загальнiй вимозi щодо безпечностi нехарчової продукцiї;

     визначення термiну частини першої статтi 1 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 15.01.2015р. N 124-VIII)

     користувач - фiзична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намiр придбати чи замовити продукцiю для потреб, пов'язаних iз здiйсненням господарської дiяльностi, або для забезпечення виконання обов'язкiв найманим працiвником, чи юридична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намiр придбати чи замовити продукцiю;

     ланцюг постачання продукцiї - послiдовнiсть суб'єктiв господарювання, якi забезпечують постачання продукцiї вiд виробника до споживача (користувача);

     визначення термiну частини першої статтi 1 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 15.01.2015р. N 124-VIII)

     небезпечна нехарчова продукцiя - будь-яка продукцiя, що не вiдповiдає визначенню термiна "безпечна нехарчова продукцiя", зазначеному у цiй статтi;

     постачання продукцiї - будь-якi операцiї, що здiйснюються згiдно з договорами купiвлi-продажу, мiни, поставки та iншими цивiльно-правовими договорами, якi передбачають передачу права власностi на такi товари за компенсацiю незалежно вiд строкiв її надання, а також операцiї з безоплатної поставки товарiв (результатiв робiт) та операцiї з передачi майна орендодавцем (лiзингодавцем) на баланс орендаря (лiзингоотримувача) згiдно з договорами фiнансової оренди (лiзингу) або поставки майна згiдно з будь-якими iншими договорами, умови яких передбачають вiдстрочення оплати та передачу права власностi на таке майно не пiзнiше дати останнього платежу;

     продукцiя - будь-яка речовина, препарат або iнший товар, виготовлений у ходi виробничого процесу;

     визначення термiну частини першої статтi 1 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 15.01.2015р. N 124-VIII)

     визначення термiну частини першої статтi 1 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 15.01.2015р. N 124-VIII)

     серйозний ризик - будь-яка загроза суспiльним iнтересам, що потребує оперативного втручання державних органiв, у тому числi така, наслiдки якої не виявляються негайно;

     ступiнь ризику - рiвень небезпеки (загрози) суспiльним iнтересам, що становить або може становити продукцiя;

     визначення термiну частини першої статтi 1 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 15.01.2015р. N 124-VIII)

     суспiльнi iнтереси - безпека життя та здоров'я людей, безпечнi умови працi, захист прав споживачiв (користувачiв), захист довкiлля;

     визначення термiну частини першої статтi 1 виключено

(згiдно iз Законом України вiд 15.01.2015р. N 124-VIII)

     2. Термiни "послуга", "робота", "строк служби" вживаються в цьому Законi у значеннях Закону України "Про захист прав споживачiв"; термiни "кодекс усталеної практики", "мiжнародний стандарт", "нацiональний стандарт", "регiональний стандарт" та "стандарт" - у значеннях Закону України "Про стандартизацiю"; термiни "введення в обiг", "iмпортер", "надання на ринку", "ризик", "розповсюдження", "розповсюджувач", "суб'єкти господарювання", "технiчний регламент" та "уповноважений представник" - у значеннях Закону України "Про технiчнi регламенти та оцiнку вiдповiдностi"; термiни "орган державного ринкового нагляду" та "державний ринковий нагляд" - у значеннях Закону України "Про державний ринковий нагляд i контроль нехарчової продукцiї".

(частина друга статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 15.01.2015р. N 124-VIII)

     Стаття 2. Сфера дiї Закону

     1. Дiя цього Закону поширюється на всю продукцiю, стосовно якої технiчними регламентами не встановлено спецiальнi вимоги щодо забезпечення її безпечностi, за винятком видiв продукцiї, зазначених у частинi третiй цiєї статтi.

     2. Якщо законами України та прийнятими вiдповiдно до них iншими нормативно-правовими актами, у тому числi технiчними регламентами, встановлено спецiальнi вимоги щодо забезпечення безпечностi певних видiв продукцiї, положення цього Закону застосовуються в частинi, що не врегульована зазначеними актами.

     3. Дiя цього Закону не поширюється на:

     1) послуги та роботи;

     2) харчовi продукти, харчовi добавки, ароматизатори, дiєтичнi добавки та допомiжнi матерiали для переробки харчових продуктiв;

     3) продукти тваринного походження;

     4) корми, кормовi добавки та премiкси;

     5) живi рослини i тварини;

     6) продукцiю людського, рослинного i тваринного походження, що безпосередньо використовується як репродуктивний матерiал, призначений для вiдтворення;

     7) спирт, алкогольнi напої та тютюновi вироби;

     8) лiкарськi засоби та ветеринарнi препарати;

     9) наркотичнi засоби, психотропнi речовини, їх аналоги i прекурсори;

     10) ядернi матерiали, спецiальнi матерiали, що розщеплюються, iншу продукцiю у сферi використання ядерної енергiї;

     11) вироби вiйськового призначення;

     12) об'єкти будiвництва, визначенi Законом України "Про регулювання мiстобудiвної дiяльностi";

(пункт 12 частини третьої статтi 2 у редакцiї Закону України вiд 12.12.2019р. N 367-IX)

     13) продукцiю, що була у вжитку, поставлена як предмет антикварiату або як продукцiя, що пiдлягає ремонту чи вiдновленню перед її використанням, за умови, що постачальник надає iнформацiю особi, якiй ця продукцiя постачається, про необхiднiсть її ремонту чи вiдновлення;

     14) об'єкти авiацiйної дiяльностi;

(частину третю статтi 2 доповнено пунктом 14 згiдно iз Законом України вiд 12.12.2019р. N 367-IX)

     15) дорогоцiннi метали, дорогоцiнне камiння, дорогоцiнне камiння органогенного утворення та напiвдорогоцiнне камiння, вироби з них (ювелiрнi та побутовi) та матерiали, що їх мiстять.

(частину третю статтi 2 доповнено пунктом 15 згiдно iз Законом України вiд 12.12.2019р. N 367-IX)

     4. Дiяльнiсть у сферi забезпечення безпечностi продукцiї, зазначеної в частинi третiй цiєї статтi, здiйснюється вiдповiдно до законодавства.

     Стаття 3. Законодавство України про загальну безпечнiсть продукцiї

     1. Законодавство України про загальну безпечнiсть продукцiї складається з цього Закону, Закону України "Про державний ринковий нагляд i контроль нехарчової продукцiї" та прийнятих вiдповiдно до них нормативно-правових актiв, що регулюють вiдносини в цiй сферi.

     2. Якщо мiжнародними договорами України, згода на обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України, встановлено iншi вимоги щодо загальної безпечностi продукцiї, нiж тi, що передбаченi цим Законом, застосовуються вимоги мiжнародних договорiв України.

     Стаття 4. Загальна вимога щодо безпечностi продукцiї

     1. Виробники зобов'язанi вводити в обiг лише безпечну продукцiю.

     Стаття 5. Доведення безпечностi продукцiї

     1. Продукцiя вважається безпечною, якщо вона вiдповiдає вимогам щодо забезпечення безпечностi продукцiї, встановленим законодавством.

     2. У разi вiдсутностi вимог щодо забезпечення безпечностi продукцiї, визначених частиною першою цiєї статтi, вiдповiдна продукцiя вважається безпечною, якщо орган державного ринкового нагляду не доведе, що така продукцiя є небезпечною.

     3. Доказом безпечностi продукцiї є її вiдповiднiсть нацiональним стандартам, що гармонiзованi з вiдповiдними європейськими стандартами. Перелiк таких гармонiзованих нацiональних стандартiв формується центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi стандартизацiї. Цей перелiк станом на 1 сiчня щороку оприлюднюється шляхом його опублiкування у друкованому засобi масової iнформацiї центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi стандартизацiї (у разi його вiдсутностi - у друкованому засобi масової iнформацiї, визначеному цим органом), та шляхом розмiщення на офiцiйному веб-сайтi центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi стандартизацiї.

(частина третя статтi 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

     4. У разi вiдсутностi вимог щодо забезпечення безпечностi продукцiї, визначених частиною першою цiєї статтi, або за вiдсутностi чи незастосуваннi нацiональних стандартiв, визначених частиною третьою цiєї статтi, орган державного ринкового нагляду пiд час доведення того, що продукцiя є небезпечною, може враховувати в такiй послiдовностi:

     1) нацiональнi стандарти iнших держав щодо забезпечення безпечностi продукцiї, гармонiзованi з вiдповiдними європейськими та мiжнародними стандартами;

     2) регiональнi стандарти щодо забезпечення безпечностi продукцiї вiдповiдно до мiжнародних договорiв України;

     3) стандарти України щодо забезпечення безпечностi продукцiї, крiм визначених частиною третьою цiєї статтi;

     4) кодекси усталеної практики iз забезпечення безпечностi продукцiї у вiдповiдних галузях;

     5) досягнення науки i технiки у сферi безпечностi продукцiї;

     6) очiкування споживачiв (користувачiв) щодо безпечностi продукцiї за звичайних або обґрунтовано передбачуваних умов її використання (у тому числi щодо строку служби та за необхiдностi введення в експлуатацiю вимог стосовно встановлення i технiчного обслуговування).

     5. Продукцiя не може вважатися небезпечною лише з тих пiдстав, що є можливостi досягнення вищого рiвня безпечностi продукцiї або що на ринку пропонується iнша продукцiя, яка становить менший ступiнь ризику.

     Стаття 6. Доступ до iнформацiї у сферi забезпечення безпечностi продукцiї

     1. Iнформацiя щодо продукцiї, яка становить або може становити ризик, одержана органами державного ринкового нагляду у зв'язку iз здiйсненням ними своїх повноважень, є доступною для громадськостi. Доступ до такої iнформацiї забезпечується вiдповiдно до законодавства про iнформацiю.

     2. Громадськiсть має доступ, зокрема, до iнформацiї:

     1) що дає змогу iдентифiкувати вiдповiдну продукцiю та осiб, якi є її виробниками, iмпортерами, розповсюджувачами;

     2) про безпечнiсть продукцiї, у тому числi про характер ризикiв, пов'язаних зi споживанням (користуванням) вiдповiдної продукцiї, та заходи, яких необхiдно вжити споживачам (користувачам) для запобiгання таким ризикам;

     3) про заходи, вжитi, у тому числi суб'єктами господарювання за власною iнiцiативою, з метою запобiгання ризикам, якi становить продукцiя, характер i тривалiсть таких заходiв.

     3. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi економiчного розвитку, забезпечує безоплатний доступ громадськостi через мережу Iнтернет до вiдомостей, якi мiстяться в системi оперативного взаємного сповiщення про продукцiю, що становить серйозний ризик, в обсязi, визначеному частиною другою цiєї статтi.

(частина третя статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

     4. У разi масового розповсюдження на ринку небезпечної продукцiї iнформацiя про таку продукцiю в обсязi, визначеному частиною другою цiєї статтi, може поширюватися через засоби масової iнформацiї та шляхом розмiщення на офiцiйних веб-сайтах органiв державного ринкового нагляду та центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi економiчного розвитку.

(частина четверта статтi 6 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

     Стаття 7. Звернення споживачiв (користувачiв) щодо захисту права на безпечнiсть продукцiї

     1. Споживачi (користувачi) мають право звертатися до органiв державного ринкового нагляду за захистом порушеного права на безпечнiсть продукцiї.

     2. Органи державного ринкового нагляду з метою здiйснення монiторингу причин i кiлькостi таких звернень споживачiв (користувачiв) ведуть їх облiк у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     3. Порядок проведення перевiрок характеристик продукцiї на вiдповiднiсть вимогам щодо безпечностi на пiдставi звернень споживачiв (користувачiв) визначається Законом України "Про державний ринковий нагляд i контроль нехарчової продукцiї".

     4. Iнформацiя про порядок звернення споживачiв (користувачiв) щодо захисту права на безпечнiсть продукцiї i про поштовi адреси, за якими можуть подаватися звернення, розмiщується на iнформацiйних стендах у примiщеннях органiв державного ринкового нагляду, центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi економiчного розвитку, центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачiв, i на офiцiйних веб-сайтах вiдповiдних органiв.

(частина четверта статтi 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

Роздiл II. ОБОВ'ЯЗКИ ВИРОБНИКIВ I РОЗПОВСЮДЖУВАЧIВ

     Стаття 8. Обов'язки виробникiв

     1. Виробники зобов'язанi:

     1) зазначати на продукцiї або її упаковцi найменування та мiсцезнаходження виробника, назву, тип або номер моделi, номер партiї або серiйний номер, назви складових частин тощо у випадках та в порядку, визначених законодавством;

     2) проводити за власною iнiцiативою експертизу (випробування) зразкiв продукцiї, що введена в обiг пiд їхньою торговельною маркою;

     3) розглядати звернення споживачiв (користувачiв) щодо безпечностi продукцiї, введеної в обiг пiд їхньою торговельною маркою, вживати за результатами такого розгляду необхiдних заходiв та вести облiк таких звернень;

     4) за необхiдностi iнформувати розповсюджувачiв вiдповiдної продукцiї про заходи, вжитi вiдповiдно до пунктiв 2 i 3 цiєї частини;

     5) надавати (в межах своєї дiяльностi) споживачам (користувачам) iнформацiю, яка дає їм можливiсть оцiнювати ризики, притаманнi продукцiї протягом звичайного або обґрунтовано передбачуваного строку її використання, якщо такi ризики є не вiдразу очевидними, без належних попереджень, та яка дає змогу споживачам (користувачам) вживати запобiжних заходiв щодо таких ризикiв. Наявнiсть таких попереджень не звiльняє виробника вiд обов'язку додержання iнших вимог, встановлених цим Законом та прийнятими вiдповiдно до нього нормативно-правовими актами;

     6) з урахуванням характеристик продукцiї, яку вони постачають, вживати заходiв:

     а) щодо iнформування споживачiв (користувачiв) про ризики, якi може становити ця продукцiя;

     б) щодо уникнення ризикiв, у тому числi вилучення продукцiї з обiгу, попередження споживачiв (користувачiв) про ризики, якi може становити продукцiя, вiдкликання продукцiї;

     7) якщо їм стало вiдомо або має бути вiдомо на пiдставi наявної в них iнформацiї, що продукцiя, яку вони ввели в обiг, становить ризики для споживачiв (користувачiв), несумiснi iз загальною вимогою щодо безпечностi продукцiї, негайно повiдомляти про це вiдповiдний орган державного ринкового нагляду, в тому числi про вжитi заходи iз забезпечення безпечностi такої продукцiї;

     8) спiвпрацювати (в межах своєї дiяльностi) з органами державного ринкового нагляду з питань вжиття заходiв щодо уникнення ризикiв, якi становить продукцiя, що була поставлена або постачається ними.

     2. Заходи, передбаченi пiдпунктом "б" пункту 6 частини першої цiєї статтi, вживаються виробником добровiльно або за рiшенням вiдповiдного органу державного ринкового нагляду, прийнятим вiдповiдно до пунктiв 2 i 3 частини четвертої статтi 12 цього Закону. Вiдкликання продукцiї застосовується як винятковий захiд, якщо iншi заходи були б недостатнiми для запобiгання чи уникнення ризикiв, якi становить продукцiя, та у випадках, якщо виробник цiєї продукцiї вважає за необхiдне або зобов'язаний застосувати вiдкликання продукцiї на виконання рiшення органу державного ринкового нагляду.

     Стаття 9. Обов'язки розповсюджувачiв

     1. Розповсюджувачi зобов'язанi:

     1) надавати споживачам (користувачам), а також виробникам, розповсюджувачам у ланцюгу постачання вiдповiдної продукцiї iнформацiю про ризики, якi становить ця продукцiя;

     2) надавати вiдповiдному органу державного ринкового нагляду та iншим заiнтересованим особам iнформацiю, необхiдну для вiдстеження походження вiдповiдної продукцiї;

     3) спiвпрацювати (в межах своєї дiяльностi) з виробниками та органами державного ринкового нагляду у здiйсненнi заходiв щодо уникнення ризикiв, якi становить продукцiя;

     4) сприяти виробникам у вжиттi ними заходiв щодо забезпечення безпечностi продукцiї;

     5) не постачати продукцiю, про яку їм вiдомо або має бути вiдомо на пiдставi наявної в них iнформацiї, що ця продукцiя не вiдповiдає вимогам щодо забезпечення безпечностi продукцiї;

     6) якщо їм стало вiдомо або має бути вiдомо на пiдставi наявної в них iнформацiї, що продукцiя, яку вони розповсюдили, становить ризики для споживачiв (користувачiв), несумiснi iз загальною вимогою щодо безпечностi продукцiї, негайно повiдомляти про це вiдповiдний орган державного ринкового нагляду, в тому числi про вжитi заходи iз забезпечення безпечностi такої продукцiї;

     7) спiвпрацювати (в межах своєї дiяльностi) з органами державного ринкового нагляду з питань вжиття заходiв щодо уникнення ризикiв, якi становить продукцiя, що була поставлена або постачається ними.

     Стаття 10. Повiдомлення про продукцiю, яка не вiдповiдає загальнiй вимозi щодо безпечностi продукцiї

     1. У разi якщо продукцiя не вiдповiдає загальнiй вимозi щодо безпечностi продукцiї, її виробник або розповсюджувач має надати в установленому Кабiнетом Мiнiстрiв України порядку органу державного ринкового нагляду повiдомлення про таку продукцiю.

     2. Якщо продукцiя, зазначена в частиш першiй цiєї статтi, становить серйозний ризик, у такому повiдомленнi також зазначаються:

     1) вiдомостi, якi дають змогу iдентифiкувати вiдповiдну продукцiю або партiю продукцiї, в тому числi найменування продукцiї, номер партiї або серiйнi номери (за наявностi);

     2) повний опис серйозного ризику, що становить вiдповiдна продукцiя;

     3) iнша iнформацiя, необхiдна для вiдстеження походження вiдповiдної продукцiї та її обiгу;

     4) опис заходiв, вжитих з метою запобiгання ризикам, якi становить така продукцiя для споживачiв (користувачiв);

     5) iнша iнформацiя щодо продукцiї, яка не вiдповiдає загальнiй вимозi щодо безпечностi продукцiї.

     3. Форма повiдомлення про продукцiю, яка не вiдповiдає загальнiй вимозi щодо безпечностi продукцiї, та порядок подання його органам державного ринкового нагляду затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України. У цьому порядку визначаються, зокрема, випадки, коли таке повiдомлення не надається.

Роздiл III. ДЕРЖАВНИЙ РИНКОВИЙ НАГЛЯД ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАГАЛЬНОЇ ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕЧНОСТI ПРОДУКЦIЇ

     Стаття 11. Державний ринковий нагляд за додержанням загальної вимоги щодо безпечностi продукцiї

     1. Державний ринковий нагляд за додержанням виробниками та розповсюджувачами продукцiї загальної вимоги щодо безпечностi продукцiї забезпечується шляхом здiйснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукцiї при її ввезеннi на митну територiю України.

     2. Органiзацiя та порядок здiйснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукцiї пiд час її ввезення на митну територiю України визначаються Законом України "Про державний ринковий нагляд i контроль нехарчової продукцiї" та Митним кодексом України.

     Стаття 12. Обмежувальнi (коригувальнi) заходи iз забезпечення безпечностi продукцiї

     1. Якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукцiя може становити ризики за певних умов, вiн невiдкладно приймає рiшення про попередження виробником та/або розповсюджувачем споживачiв (користувачiв) про такi ризики або рiшення про вжиття заходiв щодо приведення продукцiї у вiдповiднiсть iз вимогами щодо забезпечення безпечностi продукцiї перед введенням її в обiг на ринку України.

     2. Якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукцiя може становити ризики для певних категорiй споживачiв (користувачiв), вiн невiдкладно приймає рiшення про попередження виробником та/або розповсюджувачем вiдповiдних споживачiв (користувачiв) про такi ризики.

     3. Якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукцiя за обґрунтованих припущень може бути небезпечною, вiн невiдкладно приймає рiшення про тимчасову заборону введення в обiг такої продукцiї на ринку, в тому числi постачання цiєї продукцiї, пропонування її для постачання або її демонстрацiї, на строк, необхiдний для проведення вiдповiдної експертизи (випробування).

     4. Якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукцiя є небезпечною, вiн невiдкладно:

     1) забороняє введення в обiг такої продукцiї на ринку та вживає заходiв щодо забезпечення такої заборони;

     2) вживає заходiв щодо негайного вилучення її з обiгу i попередження споживачiв (користувачiв) про ризики, якi становить ця продукцiя;

     3) спiльно з виробниками та розповсюджувачами такої продукцiї, яка вже була надана на ринку України споживачам (користувачам), вживає заходiв щодо вiдкликання її з обiгу та знищення. Вiдкликання продукцiї застосовується як винятковий захiд, якщо вжитi виробником або розповсюджувачем заходи є недостатнiми для запобiгання чи уникнення вiдповiдних ризикiв, якi становить продукцiя.

     5. Обмежувальнi (коригувальнi) заходи iз забезпечення безпечностi продукцiї, визначенi частинами першою - четвертою цiєї статтi, вживаються органами державного ринкового нагляду пропорцiйно до рiвня загрози вiдповiдної продукцiї суспiльним iнтересам. Органи державного ринкового нагляду вживають заходiв щодо налагодження спiвпрацi з виробниками та розповсюджувачами з метою запобiгання чи зменшення ризикiв, якi становить продукцiя, що пропонується ними на ринку.

     6. Порядок вжиття обмежувальних (коригувальних) заходiв iз забезпечення безпечностi продукцiї визначається Законом України "Про державний ринковий нагляд i контроль нехарчової продукцiї".

     Стаття 13. Система оперативного взаємного сповiщення про продукцiю, що становить серйозний ризик

     1. З метою iнформування громадськостi та обмiну мiж органами виконавчої влади iнформацiєю про продукцiю, що становить серйозний ризик, створюється та функцiонує система оперативного взаємного сповiщення про продукцiю, що становить серйозний ризик.

(частина перша статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 12.12.2019р. N 367-IX)

     2. Система оперативного взаємного сповiщення про продукцiю, що становить серйозний ризик, формується з повiдомлень, що подаються органами державного ринкового нагляду у разi виявлення ними продукцiї, що становить серйозний ризик.

     3. Повiдомлення про продукцiю, що становить серйозний ризик, має мiстити:

     1) вiдомостi, якi дають змогу iдентифiкувати вiдповiдну продукцiю;

     2) опис ризику, який становить продукцiя, результат експертизи (випробування) зразкiв такої продукцiї;

     3) iнформацiю про характер i тривалiсть заходiв, вжитих для запобiгання ризику (якщо такi заходи вживалися), у тому числi заходiв, вжитих виробниками та/або розповсюджувачами за власною iнiцiативою;

     4) iнформацiю про походження та ланцюги постачання вiдповiдної продукцiї на ринку України;

     5) iншi вiдомостi, передбаченi правилами подання таких повiдомлень до системи оперативного взаємного сповiщення про продукцiю, що становить серйозний ризик.

     4. До системи оперативного взаємного сповiщення про продукцiю, що становить серйозний ризик, також включаються вiдомостi про продукцiю, що становить серйозний ризик, одержанi за допомогою мiжнародних, регiональних та iноземних систем повiдомлення або в iнший спосiб вiд уповноважених органiв iнших держав.

     5. Вiдомостi, якi мiстяться в системi оперативного взаємного сповiщення про продукцiю, що становить серйозний ризик, повиннi бути доступними для органiв державного ринкового нагляду, митних органiв, центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi економiчного i соцiального розвитку, центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачiв.

(частина п'ята статтi 13 у редакцiї Закону України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України вiд 04.07.2013р. N 406-VII, вiд 14.01.2020р. N 440-IX)

     6. Функцiонування системи оперативного взаємного сповiщення про продукцiю, що становить серйозний ризик, забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi економiчного розвитку.

(частина шоста статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

     7. Порядок функцiонування системи оперативного взаємного сповiщення про продукцiю, що становить серйозний ризик, та правила подання повiдомлень до цiєї системи затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 14. Доступ України до мiжнародних, регiональних та iноземних систем повiдомлення про продукцiю, що становить серйозний ризик

     1. Україна вiдповiдно до мiжнародних договорiв України може мати доступ до мiжнародних, регiональних та iноземних систем повiдомлення про продукцiю, що становить серйозний ризик.

     2. Доступ до зазначених у частинi першiй цiєї статтi систем здiйснюється для обмiну даними мiж цими системами та системою оперативного взаємного сповiщення про продукцiю, що становить серйозний ризик.

     3. Координацiю дiяльностi щодо доступу України до мiжнародних, регiональних та iноземних систем повiдомлення про продукцiю, що становить серйозний ризик, здiйснює центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi економiчного розвитку.

(частина третя статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.10.2012р. N 5463-VI)

Роздiл IV. ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВИМОГ ЦЬОГО ЗАКОНУ

     Стаття 15. Вiдповiдальнiсть за порушення вимог цього Закону

     1. Вiдповiдальнiсть за порушення вимог цього Закону встановлюється цим та iншими законами України.

     2. До виробника застосовуються адмiнiстративно-господарськi санкцiї у виглядi штрафу в разi:

     1) введення ним в обiг небезпечної нехарчової продукцiї - у розмiрi шести тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, а за повторне протягом трьох рокiв вчинення такого самого порушення, за яке на нього вже було накладено штраф, - у розмiрi двадцяти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян;

     2) невиконання вимог, встановлених пунктом 5 частини першої статтi 8 цього Закону, - у розмiрi трьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, а за повторне протягом трьох рокiв вчинення такого самого порушення, за яке на нього вже накладено штраф, - у розмiрi шести тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

     3. До розповсюджувача застосовуються адмiнiстративно-господарськi санкцiї у виглядi штрафу за недодержання ним умов зберiгання продукцiї, що ним розповсюджується, якщо внаслiдок цього продукцiя стала небезпечною, - у розмiрi двох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, а за повторне протягом трьох рокiв вчинення такого самого порушення, за яке на нього вже накладено штраф, - у розмiрi чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

     4. До виробника або розповсюджувача застосовуються адмiнiстративно-господарськi санкцiї у виглядi штрафу в разi:

     1) невиконання або неповного виконання рiшення органу державного ринкового нагляду про вжиття заходiв iз забезпечення безпечностi продукцiї, визначених частинами першою - третьою статтi 12 цього Закону, - у розмiрi шести тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян для виробника та у розмiрi чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян для розповсюджувача;

     2) невиконання або неповного виконання рiшення органу державного ринкового нагляду про вжиття заходiв iз забезпечення безпечностi продукцiї, визначених частиною четвертою статтi 12 цього Закону, - у розмiрi десяти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян для виробника та у розмiрi чотирьох тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян для розповсюджувача;

     3) створення перешкод шляхом недопущення (вчинення протидiї, загрози безпецi) до проведення перевiрок характеристик продукцiї та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осiб, якi здiйснюють ринковий нагляд, - у розмiрi десяти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

     5. Суб'єкт господарювання зобов'язаний сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.

     У разi несплати штрафу в зазначений строк вiн стягується в судовому порядку.

     Рiшення про накладення штрафу у справах про порушення, передбаченi цим Законом, може бути оскаржено до суду вiдповiдно до закону.

     6. Сплата штрафу не звiльняє виробника або розповсюджувача вiд вiдповiдальностi за шкоду, заподiяну споживачам (користувачам) продукцiї.

     7. Порядок прийняття рiшень про накладення штрафiв визначається Законом України "Про державний ринковий нагляд i контроль нехарчової продукцiї".

(стаття 15 у редакцiї Закону України вiд 12.12.2019р. N 367-IX)

     Стаття 16. Пiдстави звiльнення вiд вiдповiдальностi за порушення вимог цього Закону

     1. Виробник не несе вiдповiдальностi, встановленої статтею 15 цього Закону, якщо доведе, що:

     1) вiн не вводив вiдповiдну продукцiю в обiг;

     2) з урахуванням усiх обставин вiдповiдна продукцiя пiсля введення її в обiг стала небезпечною внаслiдок дiй або бездiяльностi iнших осiб чи обставин непереборної сили;

     3) вiдповiдна продукцiя є небезпечною внаслiдок додержання виробником вимог законодавства чи виконання обов'язкових для нього приписiв органiв державної влади;

     4) виробник є виробником комплектувального виробу чи складової частини продукцiї, а продукцiя є небезпечною внаслiдок конструкцiї готової продукцiї, до якої входить цей вирiб чи складова частина, або iнструкцiй, наданих такому виробнику виробником готової продукцiї.

     2. Розповсюджувач не несе вiдповiдальностi, встановленої статтею 15 цього Закону, якщо доведе, що:

     1) продукцiя стала небезпечною внаслiдок недодержання iншим розповсюджувачем умов її зберiгання, за умови, що iншого розповсюджувача такої продукцiї може бути встановлено;

     2) поставлена ним продукцiя вiдповiдає встановленим вимогам щодо забезпечення безпечностi продукцiї, однак, незважаючи на це, є небезпечною.

Роздiл V. ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ

     1. Цей Закон набирає чинностi через шiсть мiсяцiв з дня його опублiкування.

     2. Кабiнету Мiнiстрiв України у шестимiсячний строк з дня опублiкування цього Закону:

     забезпечити створення системи оперативного взаємного сповiщення про продукцiю, що становить серйозний ризик;

     затвердити порядок функцiонування системи оперативного взаємного сповiщення про продукцiю, що становить серйозний ризик, та правила надання повiдомлень до системи оперативного взаємного сповiщення про продукцiю, що становить серйозний ризик;

     пiдготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозицiї щодо приведення законодавчих актiв України у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     забезпечити прийняття нормативно-правових актiв, передбачених цим Законом;

     забезпечити перегляд чи скасування мiнiстерствами та iншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв, що суперечать цьому Закону.

Президент України В. ЯНУКОВИЧ

м. Київ
2 грудня 2010 року
N 2736-VI

Copyright © 2021 НТФ «Інтес»
Всі права захищені.