Документ набуває чинності з: 17.09.2026

ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про державне регулювання генетично-iнженерної дiяльностi та державний контроль за розмiщенням на ринку генетично модифiкованих органiзмiв i продукцiї

     Цей Закон визначає правовi та органiзацiйнi засади державного регулювання генетично-iнженерної дiяльностi, забезпечення екологiчної, генетичної, продовольчої та бiологiчної безпеки держави та державний контроль за розмiщенням на ринку генетично модифiкованих органiзмiв i продукцiї.

Роздiл I. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

     Стаття 1. Термiни та їх визначення

     1. У цьому Законi термiни вживаються в такому значеннi:

     1) бiологiчна безпека (бiобезпека) - система заходiв, спрямованих на запобiгання та/або усунення незворотного негативного впливу генетично модифiкованих органiзмiв на здоров'я людей, iнших живих органiзмiв i навколишнє природне середовище;

     2) вiдкрита система - система, що передбачає контакт генетично модифiкованих органiзмiв з людьми, iншими живими органiзмами та навколишнiм природним середовищем пiд час створення, випробування та/або практичного використання, зокрема культивування, у тому числi вирощування, обробки, зберiгання, транспортування, знищення або захоронення;

     3) генетична iнженерiя - сукупнiсть прийомiв, методiв i технологiй одержання рекомбiнантних нуклеїнових кислот, видiлення генiв з органiзму (клiтин), здiйснення манiпуляцiй з генами i введення їх в органiзми iншого виду;

     4) генетична безпека - система заходiв, спрямованих на запобiгання або зменшення можливого негативного впливу генетично модифiкованого органiзму на людський геном або геном будь-якого iншого живого органiзму;

     5) генетично-iнженерна дiяльнiсть - науково-технiчна дiяльнiсть, пов'язана iз створенням, дослiдженням та випробуванням генетично модифiкованих органiзмiв у замкненiй системi та/або з дослiдженням та випробуванням генетично модифiкованих органiзмiв у вiдкритiй системi;

     6) генетично модифiкована продукцiя (далi - ГМ-продукцiя) - продукцiя, що мiстить, складається або вироблена з одного чи декiлькох генетично модифiкованих органiзмiв та призначена для розмiщення на ринку;

     7) ГМ-продукцiя як корм - корм, що мiстить, складається або вироблений з одного чи декiлькох генетично модифiкованих органiзмiв;

     8) ГМ-продукцiя як харчовий продукт - харчовий продукт, що мiстить, складається або вироблений з одного чи декiлькох генетично модифiкованих органiзмiв;

     9) генетично модифiковане джерело (далi - ГМ-джерело) - лiнiя генетично модифiкованих рослин, тварин, грибiв чи мiкроорганiзмiв, що мiстить:

     а) певну генетичну модифiкацiю з конкретною локалiзацiєю у своєму геномi, що була здiйснена методами генетичної iнженерiї; або

     б) бiльше однiєї генетичної модифiкацiї, що були здiйсненi методами генетичної iнженерiї та отриманi шляхом:

     схрещування простих ГМ-джерел, кожне з яких мiстить вже iснуючi модифiкацiї; або

     повторної генетичної модифiкацiї iснуючого ГМ-джерела; або одночасного введення кiлькох генiв або ознак;

     10) генетично модифiкований органiзм (далi - ГМО) - будь-який органiзм, крiм людини, у якому генетичний матерiал цiлеспрямовано змiнений внаслiдок перенесення в геном органiзму-реципiєнта екзогенної нуклеїнової кислоти у спосiб, який не вiдбувається природним шляхом, внаслiдок схрещування та/або природної рекомбiнацiї;

     11) ГМО, що використовується для виробництва кормiв, - ГМО, призначений для годування тварин, або що використовується як сировина чи iнгредiєнт для виробництва кормiв;

     12) ГМО, що використовується для виробництва харчових продуктiв, - ГМО, призначений для споживання людиною як харчовий продукт або що використовується як сировина чи iнгредiєнт для виробництва або приготування харчового продукту;

     13) державна реєстрацiя ГМО - внесення до Державного реєстру ГМО вiдомостей про ГМО, у тому числi про ГМ-джерело, iз зазначенням цiлей його використання;

     14) Державний реєстр ГМО - єдина державна iнформацiйна система, що мiстить вiдомостi про ГМО, якi пройшли державну реєстрацiю;

     15) Державний реєстр дозволiв на проведення дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi - єдина державна iнформацiйна система, що мiстить вiдомостi про виданi дозволи на проведення дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi;

     16) Державний реєстр суб'єктiв генетично-iнженерної дiяльностi - єдина державна iнформацiйна система, що мiстить вiдомостi про суб'єктiв генетично-iнженерної дiяльностi;

     17) дослiдження та випробування ГМО у вiдкритiй системi - дiяльнiсть, яка призводить до вивiльнення ГМО у вiдкриту систему, що здiйснюється до його державної реєстрацiї для будь-яких цiлей, крiм розмiщення на ринку;

     18) замкнена система - система здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi, у результатi якої генетичнi модифiкацiї вносяться в мiкроорганiзм або такий ГМО культивується, обробляється, зберiгається, використовується, транспортується, пiдлягає знищенню або захороненню iз застосуванням захисних заходiв;

     19) захиснi заходи - заходи, що вживаються суб'єктом генетично-iнженерної дiяльностi для запобiгання та унеможливлення виникнення ризикiв негативного впливу ГМО на здоров'я людини та/або навколишнє природне середовище, у тому числi у разi ненавмисного вивiльнення ГМО;

     20) мережа пiсляреєстрацiйного монiторингу ГМО - система облiку, що ведеться володiльцем державної реєстрацiї вiдповiдного ГМО, яка мiстить iнформацiю про осiб, яким такий володiлець безпосередньо передав такий ГМО або ГМ-продукцiю, що вироблена, складається або мiстить вiдповiдний ГМО;

     21) мiкроорганiзм - будь-яке мiкробiологiчне утворення клiтинної або неклiтинної будови, здатне до самовiдтворення або перенесення генетичного матерiалу, у тому числi вiруси, вiроїди, а також клiтини тваринного або рослинного походження, що культивуються in vitro;

     22) навмисне вивiльнення ГМО - будь-яке свiдоме та дозволене вивiльнення ГМО в навколишнє природне середовище, що не передбачає застосування захисних заходiв;

     23) ненавмисне вивiльнення ГМО - будь-яка подiя, пiд час якої вiдбувається випадкове вивiльнення ГМО, що може становити явний або вiдтермiнований негативний вплив на здоров'я людини та/або навколишнє природне середовище;

     24) органiзм - будь-яке бiологiчне утворення, у тому числi мiкроорганiзм, здатне до самовiдтворення або передачi генетичного матерiалу;

     25) оцiнювання ризику ГМО - науково обґрунтований аналiз властивостей ГМО та/або ГМ-продукцiї, що здiйснюється з метою встановлення можливого безпосереднього або опосередкованого, явного або вiдтермiнованого ризику ГМО та його можливого негативного впливу на здоров'я людини та/або навколишнє природне середовище;

     26) пiсляреєстрацiйний монiторинг ГМО - монiторинг можливих негативних впливiв на здоров'я людини та/або навколишнє природне середовище, що можуть виникнути внаслiдок використання ГМО;

     27) поводження з ГМО - будь-яка дiяльнiсть, пов'язана з ГМО, включаючи генетично-iнженерну дiяльнiсть у замкненiй системi, дослiдження та випробування ГМО у вiдкритiй системi, розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї, будь-якi дiї, пов'язанi з переходом права володiння чи права власностi на ГМО;

     28) продукцiя, вироблена з ГМО, - продукцiя, вироблена (отримана) повнiстю або частково з ГМО, але не мiстить i не складається з ГМО;

     29) продукцiя, що не мiстить ГМО, - продукцiя (неперероблена, частково перероблена або перероблена), вироблена (створена) без застосування методiв генетичної iнженерiї, яка не справляє негативного впливу на здоров'я людини та/або навколишнє природне середовище;

     30) референснi зразки ГМО - еталонний матерiал ГМО, властивостi якого є однорiдними та придатними для оцiнювання методу (методики) визначення ГМО чи встановлення певних властивостей дослiджуваного матерiалу. До референсних зразкiв належать позитивний зразок (ГМ-джерело або його генетичний матерiал) та негативний зразок (батькiвський органiзм або його генетичний матерiал, використаний для цiлей генетичної модифiкацiї);

     31) ризик ГМО - можливiсть виникнення будь-яких негативних наслiдкiв та вiрогiднi масштаби впливу на здоров'я людини та/або навколишнє природне середовище внаслiдок поводження з ГМО;

     32) рiвнi ризику при здiйсненнi генетично-iнженерної дiяльностi в замкненiй системi - ступенi потенцiйної небезпеки ГМО для здоров'я людини та/або навколишнього природного середовища, що може виникнути при здiйсненнi генетично-iнженерної дiяльностi в замкненiй системi;

     33) розмiщення ГМО та ГМ-продукцiї на ринку - будь-яке володiння ГМО та ГМ-продукцiєю з метою реалiзацiї, включаючи пропозицiю до реалiзацiї або до будь-якої iншої форми передачi права власностi на ГМО та ГМ-продукцiю на платнiй основi та/або на iнших засадах, у тому числi реалiзацiя, дистрибуцiя та/або iншi форми передачi права власностi на ГМО та ГМ-продукцiю, крiм повернення попередньому власнику. Для цiлей цього Закону виробництво (вирощування) генетично модифiкованих рослин, тварин, грибiв, мiкроорганiзмiв вважається розмiщенням на ринку ГМО та ГМ-продукцiї;

     34) суб'єкт генетично-iнженерної дiяльностi - особа, що здiйснює генетично-iнженерну дiяльнiсть вiдповiдно до цього Закону;

     35) транскордонне перемiщення ГМО - будь-яке ввезення на митну територiю України, вивезення з митної територiї України або транзит через митну територiю України ГМО та/або ГМ-продукцiї.

     2. Iншi термiни вживаються в цьому Законi у значеннях, наведених у законах України "Про основнi принципи та вимоги до безпечностi та якостi харчових продуктiв", "Про безпечнiсть та гiгiєну кормiв", "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчовi продукти, корми, побiчнi продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин", "Про насiння i садивний матерiал", "Про охорону прав на сорти рослин", "Про державну пiдтримку сiльського господарства України".

     Стаття 2. Законодавство України у сферi поводження з ГМО

     1. Законодавство України у сферi поводження з ГМО складається з Конституцiї України, цього Закону, законiв України "Про основнi принципи та вимоги до безпечностi та якостi харчових продуктiв", "Про iнформацiю для споживачiв щодо харчових продуктiв", "Про систему громадського здоров'я", "Про насiння i садивний матерiал", "Про охорону прав на сорти рослин", "Про безпечнiсть та гiгiєну кормiв", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про основнi засади державного нагляду (контролю) у сферi господарської дiяльностi", "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчовi продукти, корми, побiчнi продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин", "Про охорону прав на винаходи i кориснi моделi", iнших нормативно-правових актiв, що прийнятi вiдповiдно до них, а також вiдповiдних мiжнародних договорiв, згоду на обов'язковiсть яких надано Верховною Радою України.

     2. Якщо мiжнародним договором України, згода на обов'язковiсть якого надана Верховною Радою України, встановлено iншi правила, нiж тi, що передбаченi цим Законом, застосовуються правила мiжнародного договору.

     Стаття 3. Сфера дiї Закону

     1. Дiя цього Закону поширюється на вiдносини у сферi поводження з ГМО:

     1) генетично-iнженерну дiяльнiсть у замкненiй системi;

     2) дослiдження та випробування ГМО у вiдкритiй системi;

     3) державну реєстрацiю ГМО;

     4) розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї;

     5) маркування ГМ-продукцiї;

     6) заходи державного контролю за поводженням з ГМО.

     2. Дiя цього Закону не поширюється на вiдносини, що виникають у зв'язку з:

     1) реєстрацiєю та обiгом будь-якої продукцiї, призначеної для медичних цiлей, у тому числi лiкарських засобiв;

     2) реєстрацiєю та обiгом ветеринарних лiкарських засобiв;

     3) застосуванням методiв (прийомiв) змiни генетичного матерiалу живих органiзмiв без використання рекомбiнантних молекул нуклеїнових кислот, у тому числi на самоклонування, методи мутагенезу, злиття рослинних клiтин (протопластiв), а також на:

     екстракорпоральне заплiднення;

     кон'югацiю, трансдукцiю, трансформацiю, що вiдбуваються в природних умовах;

     iндуктивну полiплоїдiю.

     3. Дiя цього Закону не поширюється на генетично-iнженерну дiяльнiсть щодо людського органiзму, органiв, тканин та окремих клiтин у складi людського органiзму.

     Стаття 4. Засади державної полiтики у сферi поводження з ГМО

     1. Державна полiтика у сферi поводження з ГМО ґрунтується на засадах:

     1) законностi - вiдповiдностi Конституцiї України та законам України, мiжнародним зобов'язанням України;

     2) вiдкритостi - забезпечення вiльного доступу до iнформацiї про генетично-iнженерну дiяльнiсть в Українi, ГМ-продукцiю та поводження з ГМО;

     3) прiоритетностi збереження здоров'я людей i охорони навколишнього природного середовища порiвняно з отриманням економiчних переваг;

     4) запобiгання можливим негативним впливам на здоров'я людей та навколишнє природне середовище;

     5) дотримання правил поводження з тваринами, що виключають жорстокiсть;

     6) забезпечення екологiчної безпеки, генетичної безпеки, продовольчої безпеки та бiобезпеки при створеннi, дослiдженнi, випробуваннi та використаннi ГМО;

     7) здiйснення контролю за ГМО та ГМ-продукцiєю на всiх етапах поводження з ними;

     8) координацiї та узгодженостi довгострокових стратегiй, планiв i програм розвитку генетично-iнженерної дiяльностi в Українi з iншими загальнодержавними планами та програмами.

Роздiл II. ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНIВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ ТА IНШИХ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНIВ I УСТАНОВ У СФЕРI ПОВОДЖЕННЯ З ГМО

     Стаття 5. Органи виконавчої влади у сферi поводження з ГМО

     1. До системи органiв виконавчої влади у сферi поводження з ГМО належать:

     1) Кабiнет Мiнiстрiв України;

     2) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї;

     3) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони здоров'я;

     4) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони навколишнього природного середовища;

     5) центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi державного контролю за розмiщенням на ринку ГМО та ГМ-продукцiї, та його територiальнi органи;

     6) центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi санiтарно-епiдемiчного благополуччя населення, та його територiальнi органи;

     7) центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику iз здiйснення державного контролю у сферi охорони навколишнього природного середовища, та його територiальнi органи.

     Стаття 6. Повноваження Кабiнету Мiнiстрiв України

     1. Кабiнет Мiнiстрiв України у сферi поводження з ГМО:

     1) забезпечує державне регулювання;

     2) спрямовує i координує роботу центральних органiв виконавчої влади та iнших органiв виконавчої влади;

     3) спрямовує i координує мiжнародне спiвробiтництво з метою забезпечення безпеки поводження з ГМО та розвитку наукових знань у цiй сферi;

     4) затверджує порядки, передбаченi цим Законом;

     5) затверджує критерiї оцiнювання рiвня ризику при здiйсненнi генетично-iнженерної дiяльностi в замкненiй системi;

     6) затверджує критерiї оцiнювання ризику ГМО при проведеннi дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi;

     7) затверджує критерiї оцiнювання ризику ГМО для здоров'я людини та навколишнього природного середовища при державнiй реєстрацiї ГМО;

     8) затверджує правила паралельного використання ГМО, ГМ-продукцiї та продукцiї, що не мiстить ГМО;

     9) затверджує положення про Науково-методологiчний центр з питань випробувань генетично модифiкованих органiзмiв;

     10) затверджує перелiк методiв генетичної iнженерiї, внаслiдок яких утворюється або не утворюється ГМО;

     11) здiйснює iншi повноваження, передбаченi законом.

     Стаття 7. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї

     1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї:

     1) розробляє порядок державної реєстрацiї ГМО;

     2) розробляє порядок ведення Державного реєстру ГМО;

     3) розробляє положення про Державну комiсiю з оцiнювання ризику ГМО, координує її дiяльнiсть та здiйснює органiзацiйно-технiчне забезпечення її роботи;

     4) розробляє правила паралельного використання ГМО, ГМ-продукцiї та продукцiї, що не мiстить ГМО;

     5) розробляє порядок вiдбору зразкiв ГМО та ГМ-продукцiї для цiлей здiйснення державного контролю;

     6) розробляє та затверджує порядок ведення Перелiку осiб, якi здiйснюють виробництво (вирощування) генетично модифiкованих органiзмiв (рослин, тварин, грибiв, мiкроорганiзмiв);

     7) затверджує за поданням Науково-методологiчного центру з питань випробувань ГМО методи (методики) лабораторних дослiджень (випробувань) ГМО та методи вiдбору зразкiв;

     8) розробляє порядок формування вартостi послуг з оцiнювання ризику ГМО та державної реєстрацiї ГМО;

     9) здiйснює державну реєстрацiю ГМО та веде Державний реєстр ГМО;

     10) здiйснює iншi повноваження, передбаченi законом.

     Стаття 8. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi державного контролю за розмiщенням на ринку ГМО та ГМ-продукцiї

     1. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi державного контролю за розмiщенням на ринку ГМО та ГМ-продукцiї:

     1) веде Перелiк осiб, якi здiйснюють виробництво (вирощування) генетично модифiкованих органiзмiв (рослин, тварин, грибiв, мiкроорганiзмiв);

     2) веде, пiдтримує в актуальному станi та оприлюднює на своєму офiцiйному веб-сайтi перелiк лабораторiй, що здiйснюють дослiдження (випробування) ГМО;

     3) здiйснює державний контроль за дотриманням вимог до розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї;

     4) здiйснює iншi повноваження, передбаченi законом.

     Стаття 9. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони здоров'я

     1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони здоров'я:

     1) розробляє та затверджує типове положення про комiсiю з бiологiчної та генетичної безпеки;

     2) розробляє та затверджує правила поводження з ГМО при здiйсненнi генетично-iнженерної дiяльностi в замкненiй системi;

     3) розробляє критерiї оцiнювання рiвня ризику при здiйсненнi генетично-iнженерної дiяльностi в замкненiй системi;

     4) розробляє критерiї оцiнювання ризику ГМО для здоров'я людини при державнiй реєстрацiї ГМО;

     5) затверджує вимоги до суб'єктiв генетично-iнженерної дiяльностi, що здiйснюють генетично-iнженерну дiяльнiсть у замкненiй системi;

     6) затверджує форму заяви про надання дозволiв на здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi другого, третього та четвертого рiвня ризику в замкненiй системi;

     7) здiйснює монiторинг можливого негативного впливу (прямого або опосередкованого) ГМО на здоров'я людини;

     8) веде Державний реєстр суб'єктiв генетично-iнженерної дiяльностi;

     9) встановлює вимоги до примiщень, якi використовуються суб'єктами генетично-iнженерної дiяльностi;

     10) здiйснює iншi повноваження, передбаченi законом.

     Стаття 10. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони навколишнього природного середовища

     1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони навколишнього природного середовища:

     1) розробляє критерiї оцiнювання ризику ГМО при проведеннi дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi;

     2) розробляє та затверджує правила проведення дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi;

     3) розробляє порядок ведення та веде Державний реєстр дозволiв на проведення дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi;

     4) розробляє та затверджує порядок знешкодження, знищення та захоронення ГМО, одержаних пiд час випробувань, непридатних або заборонених до використання;

     5) розробляє критерiї оцiнювання ризику ГМО для навколишнього природного середовища при державнiй реєстрацiї ГМО;

     6) здiйснює нормативно-правове забезпечення монiторингу можливого негативного впливу (прямого або опосередкованого) ГМО на навколишнє природне середовище;

     7) здiйснює iншi повноваження, передбаченi законом.

     Стаття 11. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi санiтарно-епiдемiчного благополуччя населення

     1. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi санiтарно-епiдемiчного благополуччя населення, здiйснює:

     1) державний контроль за дотриманням вимог бiобезпеки при здiйсненнi генетично-iнженерної дiяльностi в замкненiй системi;

     2) iншi повноваження, передбаченi законом.

     Стаття 12. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику iз здiйснення державного контролю у сферi охорони навколишнього природного середовища

     1. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику iз здiйснення державного контролю у сферi охорони навколишнього природного середовища, здiйснює:

     1) державний контроль за поводженням з ГМО при проведеннi дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi;

     2) монiторинг можливого негативного впливу (прямого або опосередкованого) ГМО на навколишнє природне середовище;

     3) iншi повноваження, передбаченi законом.

     Стаття 13. Державна комiсiя з оцiнювання ризику ГМО

     1. Державна комiсiя з оцiнювання ризику ГМО (далi - Державна комiсiя) є постiйно дiючим експертно-дорадчим органом, що функцiонує при центральному органi виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї, з метою оцiнювання ризику ГМО.

     2. Положення про Державну комiсiю розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї, та затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     3. Державна комiсiя:

     1) здiйснює фахове оцiнювання ризику ГМО:

     при проведеннi дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi;

     при державнiй реєстрацiї ГМО;

     2) надає за формою та у порядку, затвердженими Кабiнетом Мiнiстрiв України, висновок:

     про можливi ризики ГМО при проведеннi дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi;

     про вiдсутнiсть можливих ризикiв ГМО для здоров'я людини та/або навколишнього природного середовища;

     3) вносить пропозицiї щодо удосконалення формування i реалiзацiї державної полiтики у сферi поводження з ГМО;

     4) утворює для виконання покладених на неї завдань постiйнi або тимчасовi робочi групи та залучає до своєї роботи незалежних експертiв (за згодою);

     5) визначає не менше одного разу на три роки перелiк методiв генетичної iнженерiї, внаслiдок яких утворюється або не утворюється ГМО.

     4. Порядок формування Державної комiсiї та вимоги до її членiв визначаються у положеннi про Державну комiсiю.

     5. Склад Державної комiсiї затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї.

     6. Оцiнювання ризику ГМО членами Державної комiсiї та/або залученими незалежними експертами та оплата їхнiх послуг здiйснюються на пiдставi цивiльно-правового договору, що укладається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї, iз залученою особою.

     7. На членiв Державної комiсiї поширюються вимоги Закону України "Про запобiгання корупцiї".

     Стаття 14. Науково-методологiчний центр з питань випробувань ГМО

     1. Науково-методологiчний центр з питань випробувань ГМО є державною науковою установою, яка уповноважена Кабiнетом Мiнiстрiв України за поданням Нацiональної академiї наук України на виконання таких функцiй:

     1) розроблення та валiдацiя методiв (методик) лабораторних дослiджень (випробувань) ГМО;

     2) розроблення методiв вiдбору зразкiв ГМО;

     3) надання висновкiв щодо вiдповiдностi методу (методики) лабораторних дослiджень (випробувань) ГМО, наданого заявником для державної реєстрацiї ГМО, у тому числi за запитом Державної комiсiї або центральних органiв виконавчої влади у сферi поводження з ГМО;

     4) зберiгання референсних зразкiв ГМ-джерела (ГМО) для формування колекцiй ГМ-джерел (ГМО);

     5) проведення мiжлабораторних порiвнянь методiв (методик) лабораторних дослiджень (випробувань) ГМО;

     6) проведення арбiтражних лабораторних дослiджень (випробувань) ГМО;

     7) здiйснення науково-методичної координацiї дiяльностi лабораторiй, що здiйснюють дослiдження (випробування) ГМО.

     2. Розробленi методи (методики) визначення ГМО, валiдованi референс-лабораторiєю, що здiйснює дослiдження (випробування) ГМО, яка визнана такою вiдповiдно до вимог Європейського Союзу, визнаються в Українi i не потребують додаткової валiдацiї Науково-методологiчним центром з питань випробувань ГМО, за умови їх засвiдченого перекладу українською мовою.

Роздiл III. ЗДIЙСНЕННЯ ГЕНЕТИЧНО-IНЖЕНЕРНОЇ ДIЯЛЬНОСТI В ЗАМКНЕНIЙ СИСТЕМI

     Стаття 15. Визначення рiвнiв ризику при здiйсненнi генетично-iнженерної дiяльностi в замкненiй системi

     1. Суб'єкти генетично-iнженерної дiяльностi зобов'язанi створити комiсiю з бiологiчної та генетичної безпеки для оцiнювання рiвня ризику при здiйсненнi генетично-iнженерної дiяльностi в замкненiй системi, при плануваннi та пiдготовцi генетично-iнженерної дiяльностi. Комiсiя з бiологiчної та генетичної безпеки є внутрiшнiм дорадчим органом суб'єкта генетично-iнженерної дiяльностi та дiє на пiдставi положення. Типове положення про комiсiю з бiологiчної та генетичної безпеки затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони здоров'я.

     2. Рiвень ризику при здiйсненнi генетично-iнженерної дiяльностi визначається суб'єктом генетично-iнженерної дiяльностi самостiйно, на пiдставi висновку комiсiї з бiологiчної та генетичної безпеки, з урахуванням ступеня потенцiйної небезпеки для здоров'я людей або навколишнього природного середовища, що може виникнути при здiйсненнi генетично-iнженерної дiяльностi в замкненiй системi.

     3. Критерiї для визначення рiвня ризику при здiйсненнi генетично-iнженерної дiяльностi в замкненiй системi:

     перший рiвень ризику - вiдсутнiсть або наявнiсть незначного ризику, який можна порiвняти з ризиком використання непатогенних мiкроорганiзмiв;

     другий рiвень ризику - наявнiсть незначного ризику, який можна порiвняти з ризиком використання умовно патогенних мiкроорганiзмiв;

     третiй рiвень ризику - наявнiсть помiрного ризику, який можна порiвняти з ризиком використання мiкроорганiзмiв, якi потенцiйно здатнi передавати iнфекцiї;

     четвертий рiвень ризику - наявнiсть пiдвищеного ризику, який можна порiвняти з ризиком використання мiкроорганiзмiв, здатних поширювати особливо небезпечнi iнфекцiї.

     4. Суб'єкти генетично-iнженерної дiяльностi при здiйсненнi генетично-iнженерної дiяльностi в замкненiй системi:

     першого рiвня ризику - застосовують захиснi заходи, що вiдповiдають першому рiвню бiобезпеки;

     другого рiвня ризику - застосовують захиснi заходи, що вiдповiдають другому рiвню бiобезпеки;

     третього рiвня ризику - застосовують захиснi заходи, що вiдповiдають третьому рiвню бiобезпеки;

     четвертого рiвня ризику - застосовують захиснi заходи, що вiдповiдають четвертому рiвню бiобезпеки.

     5. Суб'єкт генетично-iнженерної дiяльностi зобов'язаний вживати захисних заходiв з урахуванням сфери генетично-iнженерної дiяльностi та встановленого рiвня ризику при здiйсненнi генетично-iнженерної дiяльностi в замкненiй системi.

     6. У разi якщо чисельний склад суб'єкта генетично-iнженерної дiяльностi не дає змоги сформувати комiсiю з бiологiчної та генетичної безпеки, функцiї такої комiсiї виконує комiсiя з бiологiчної та генетичної безпеки будь-якого iншого суб'єкта генетично-iнженерної дiяльностi, включеного до Державного реєстру суб'єктiв генетично-iнженерної дiяльностi, яка створена вiдповiдно до частини першої цiєї статтi, за погодженням iз центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони здоров'я, у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     7. Суб'єкт генетично-iнженерної дiяльностi зобов'язаний щороку проводити оцiнювання рiвня ризику при здiйсненнi генетично-iнженерної дiяльностi в замкненiй системi вiдповiдно до критерiїв, що затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України, зберiгати вiдповiднi записи протягом усього перiоду здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi в замкненiй системi та трьох рокiв пiсля завершення такої дiяльностi. Якщо суб'єкт генетично-iнженерної дiяльностi має сумнiви щодо проведеного оцiнювання рiвня ризику при здiйсненнi генетично-iнженерної дiяльностi в замкненiй системi у зв'язку з появою нової науково обґрунтованої iнформацiї щодо ризикiв ГМО, вiн зобов'язаний провести нове оцiнювання рiвня ризику при здiйсненнi генетично-iнженерної дiяльностi в замкненiй системi. У разi пiдвищення рiвня ризику такий суб'єкт зобов'язаний отримати дозвiл на здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi вiдповiдного рiвня ризику в замкненiй системi у порядку, визначеному цим Законом.

     8. Якщо суб'єкт генетично-iнженерної дiяльностi має сумнiви щодо правильностi визначення рiвня ризику, вiн зобов'язаний застосовувати захиснi заходи, якi вiдповiдають вищому рiвню ризику.

     9. Якщо суб'єкт генетично-iнженерної дiяльностi вiдповiдає вимогам, встановленим для здiйснення дiяльностi вищого рiвня ризику, вiн вважається таким, що вiдповiдає вимогам нижчого рiвня ризику.

     Стаття 16. Умови здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi в замкненiй системi

     1. Суб'єкти генетично-iнженерної дiяльностi повиннi дотримуватися вимог бiобезпеки, якi полягають у дотриманнi правил поводження з ГМО при здiйсненнi генетично-iнженерної дiяльностi в замкненiй системi, вжиттi захисних заходiв, поданнi декларацiї, отриманнi дозволiв на здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi другого, третього або четвертого рiвня ризику в замкненiй системi.

     2. До початку здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi першого рiвня ризику в замкненiй системi суб'єкт генетично-iнженерної дiяльностi зобов'язаний подати складену в довiльнiй формi декларацiю про намiр здiйснювати таку дiяльнiсть до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони здоров'я.

     3. У декларацiї зазначаються:

     iнформацiя про особу, яка має намiр здiйснювати генетично-iнженерну дiяльнiсть;

     опис генетично-iнженерної дiяльностi (вид та характеристика ГМ-джерел; органiзми-реципiєнти, батькiвськi органiзми, методи отримання ГМО, мета генетично-iнженерної дiяльностi, очiкуванi результати).

     До декларацiї додаються:

     1) копiя документа про утворення комiсiї з бiологiчної та генетичної безпеки;

     2) висновок комiсiї з бiологiчної та генетичної безпеки про встановлення рiвня ризику при здiйсненнi генетично-iнженерної дiяльностi в замкненiй системi.

     4. Декларацiя, яка мiстить iнформацiю, передбачену частиною третьою цiєї статтi, є достатньою пiдставою для початку здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi першого рiвня ризику в замкненiй системi та включення особи, яка має намiр здiйснювати генетично-iнженерну дiяльнiсть, до Державного реєстру суб'єктiв генетично-iнженерної дiяльностi центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони здоров'я, протягом п'яти робочих днiв з дня отримання декларацiї, крiм випадку, передбаченого частиною п'ятою цiєї статтi.

     5. Вiдмова у включеннi особи до Державного реєстру суб'єктiв генетично-iнженерної дiяльностi на пiдставi поданої декларацiї не допускається, крiм випадкiв, якщо декларацiя не мiстить iнформацiї, передбаченої частиною третьою цiєї статтi, або у разi невiдповiдностi встановленого рiвня ризику при здiйсненнi генетично-iнженерної дiяльностi в замкненiй системi захисним заходам, передбаченим статтею 15 цього Закону для вiдповiдного рiвня ризику.

     Стаття 17. Дозволи на здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi в замкненiй системi

     1. Суб'єкт генетично-iнженерної дiяльностi для здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi другого, третього або четвертого рiвня ризику в замкненiй системi повинен отримати вiдповiдно дозвiл на здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi другого рiвня ризику в замкненiй системi, дозвiл на здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi третього рiвня ризику в замкненiй системi або дозвiл на здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi четвертого рiвня ризику в замкненiй системi.

     2. Для отримання дозволiв на здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi другого, третього або четвертого рiвня ризику в замкненiй системi суб'єкт генетично-iнженерної дiяльностi подає до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони здоров'я, заяву про надання вiдповiдного дозволу на здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi вiдповiдного рiвня ризику в замкненiй системi.

     У заявi зазначаються:

     1) iнформацiя про особу, яка має намiр здiйснювати генетично-iнженерну дiяльнiсть;

     2) опис генетично-iнженерної дiяльностi (вид та характеристика ГМ-джерела, органiзми-реципiєнти, батькiвськi органiзми, методи отримання ГМО, мета генетично-iнженерної дiяльностi, очiкуванi результати);

     3) опис та технiчна характеристика примiщення, в якому буде здiйснюватися генетично-iнженерна дiяльнiсть;

     4) список працiвникiв та документи, що пiдтверджують компетентнiсть персоналу у сферi генетично-iнженерної дiяльностi;

     5) захиснi заходи, що вiдповiдають встановленому рiвню ризику генетично-iнженерної дiяльностi;

     6) заходи з управлiння вiдходами;

     7) план дiй на випадок ненавмисного вивiльнення ГМО;

     8) мiсцезнаходження примiщень, що використовуються суб'єктами генетично-iнженерної дiяльностi для генетично-iнженерної дiяльностi в замкненiй системi.

     4. До заяви додаються:

     1) копiя документа про утворення комiсiї з бiологiчної та генетичної безпеки про встановлення рiвня ризику при здiйсненнi генетично-iнженерної дiяльностi в замкненiй системi;

     2) висновок комiсiї з бiологiчної та генетичної безпеки про встановлення рiвня ризику при здiйсненнi генетично-iнженерної дiяльностi в замкненiй системi;

     3) копiя атестата про акредитацiю лабораторiї, яка використовуватиметься суб'єктом генетично-iнженерної дiяльностi, та документ про оплату послуги з надання дозволу на здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi вiдповiдного рiвня ризику в замкненiй системi.

     5. Вимоги до примiщень, що використовуються суб'єктами генетично-iнженерної дiяльностi, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони здоров'я.

     6. Дозволи на здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi другого, третього або четвертого рiвня ризику в замкненiй системi надають право на здiйснення такої дiяльностi та є пiдставою для включення особи до Державного реєстру суб'єктiв генетично-iнженерної дiяльностi.

     Суб'єкти генетично-iнженерної дiяльностi повиннi дотримуватися умов, передбачених дозволами на здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi другого, третього або четвертого рiвня ризику в замкненiй системi, на пiдставi яких вони здiйснюють таку дiяльнiсть.

     7. Включення особи, яка має намiр здiйснювати генетично-iнженерну дiяльнiсть другого, третього або четвертого рiвня ризику в замкненiй системi, до Державного реєстру суб'єктiв генетично-iнженерної дiяльностi здiйснюється протягом п'яти робочих днiв з дати надання вiдповiдного дозволу на здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi в замкненiй системi.

     8. Дозволи на здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi другого, третього або четвертого рiвня ризику в замкненiй системi є одноразовими та дiють з дня їх надання до закiнчення перiоду здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi в замкненiй системi. Iнформацiя про виданi дозволи на здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi другого, третього або четвертого рiвня ризику в замкненiй системi вноситься до Державного реєстру суб'єктiв генетично-iнженерної дiяльностi.

     9. Рiшення про надання або про вiдмову у наданнi дозволiв на здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi другого, третього або четвертого рiвня ризику в замкненiй системi приймає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони здоров'я, не пiзнiше 45 календарних днiв з дня отримання документiв та вiдомостей, передбачених цiєю статтею. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони здоров'я, може звернутися до суб'єкта генетично-iнженерної дiяльностi для уточнення iнформацiї, що мiститься у заявi про надання вiдповiдного дозволу на здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi вiдповiдного рiвня ризику в замкненiй системi. У такому разi строк розгляду заяви:

     1) може бути продовжено на 15 календарних днiв з дня отримання уточнень щодо iнформацiї, що мiститься у заявi про надання дозволу на здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi вiдповiдного рiвня ризику в замкненiй системi;

     2) не може становити бiльше 90 календарних днiв з дня отримання заяви про надання дозволу на здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi вiдповiдного рiвня ризику в замкненiй системi.

     10. Пiдставою для вiдмови у наданнi дозволiв на здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi другого, третього або четвертого рiвня ризику в замкненiй системi є:

     1) подання неповного пакета документiв та/або iнформацiї, передбачених цiєю статтею;

     2) виявлення у поданих документах та/або iнформацiї недостовiрних вiдомостей;

     3) невiдповiднiсть заявлених вiдомостей, мiсць та/або умов вимогам цiєї статтi.

     11. Вiдмова у наданнi вiдповiдного дозволу на здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi другого, третього або четвертого рiвня ризику в замкненiй системi з пiдстав, не передбачених частиною десятою цiєї статтi, не допускається.

     12. У разi прийняття центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони здоров'я, рiшення про вiдмову у наданнi вiдповiдного дозволу на здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi другого, третього або четвертого рiвня ризику в замкненiй системi таке рiшення надсилається (надається) суб'єкту, який має намiр здiйснювати генетично-iнженерну дiяльнiсть.

     13. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони здоров'я, може анулювати вiдповiдний дозвiл на здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi другого, третього або четвертого рiвня ризику в замкненiй системi у разi невiдповiдностi такої дiяльностi вимогам, встановленим до проведення генетично-iнженерної дiяльностi в замкненiй системi, у тому числi правилам поводження з ГМО.

     14. Переоформлення дозволiв на здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi другого, третього або четвертого рiвня ризику в замкненiй системi здiйснюється за заявою суб'єкта генетично-iнженерної дiяльностi з таких пiдстав:

     1) змiна iнформацiї про суб'єкта генетично-iнженерної дiяльностi;

     2) змiна iнформацiї про генетично-iнженерну дiяльнiсть (вид та характеристика ГМ-джерела, органiзми-реципiєнти, батькiвськi органiзми, методи отримання ГМО, мета генетично-iнженерної дiяльностi, очiкуванi результати);

     3) змiна захисних заходiв;

     4) змiна технiчних характеристик примiщення, в якому здiйснюється генетично-iнженерна дiяльнiсть;

     5) змiна вiдомостей про комiсiю з бiологiчної та генетичної безпеки, про встановлення рiвня ризику при здiйсненнi генетично-iнженерної дiяльностi в замкненiй системi.

     Переоформлення дозволiв на здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi другого, третього або четвертого рiвня ризику в замкненiй системi здiйснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони здоров'я, протягом 30 календарних днiв з дня отримання заяви про переоформлення вiдповiдного дозволу.

     15. Пiдставою для анулювання дозволiв на здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi другого, третього або четвертого рiвня ризику в замкненiй системi є:

     1) порушення вимог бiобезпеки, передбачених у вiдповiдному дозволi на здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi;

     2) звернення суб'єкта генетично-iнженерної дiяльностi iз заявою про анулювання вiдповiдного дозволу на здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi другого, третього або четвертого рiвня ризику в замкненiй системi;

     3) припинення юридичної особи або пiдприємницької дiяльностi фiзичної особи - пiдприємця.

     Анулювання дозволiв на здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi другого, третього або четвертого рiвня ризику в замкненiй системi здiйснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони здоров'я, який протягом п'яти календарних днiв з дня прийняття рiшення про анулювання вносить вiдповiдну iнформацiю до Державного реєстру суб'єктiв генетично-iнженерної дiяльностi.

     16. Порядок ведення Державного реєстру суб'єктiв генетично-iнженерної дiяльностi розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони здоров'я, та затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     17. Порядок надання, переоформлення, анулювання та вiдмови у наданнi дозволiв на здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi другого, третього або четвертого рiвня ризику в замкненiй системi, а також вимоги до заяви про отримання вiдповiдного дозволу (його переоформлення) та форма дозволу на здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi вiдповiдного рiвня ризику в замкненiй системi розробляються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони здоров'я, та затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     18. Правила поводження з ГМО при здiйсненнi генетично-iнженерної дiяльностi в замкненiй системi затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони здоров'я.

     Правила поводження з ГМО при здiйсненнi генетично-iнженерної дiяльностi в замкненiй системi повиннi мiстити заходи на випадок виникнення ситуацiї, що призвела до ненавмисного вивiльнення ГМО.

     19. У разi виникнення ситуацiї, що призвела до ненавмисного вивiльнення ГМО, суб'єкт генетично-iнженерної дiяльностi зобов'язаний невiдкладно повiдомити центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi санiтарно-епiдемiчного благополуччя населення, про:

     1) обставини виникнення ситуацiї, що призвела до ненавмисного вивiльнення ГМО;

     2) вид, характеристики та кiлькiсть ненавмисно вивiльненого ГМО;

     3) будь-яку iнформацiю, необхiдну для оцiнювання впливу ГМО на здоров'я людини та навколишнє природне середовище;

     4) вжитi заходи для усунення наслiдкiв ненавмисного вивiльнення ГМО.

     20. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi санiтарно-епiдемiчного благополуччя населення, у разi одержання повiдомлення, передбаченого частиною дев'ятнадцятою цiєї статтi:

     1) перевiряє, чи всi необхiднi заходи для усунення наслiдкiв ненавмисного вивiльнення ГМО вжитi суб'єктом генетично-iнженерної дiяльностi;

     2) повiдомляє вiдповiдний орган мiсцевого самоврядування про виникнення ситуацiї, що призвела до ненавмисного вивiльнення ГМО, та про вжитi суб'єктом генетично-iнженерної дiяльностi заходи для усунення наслiдкiв i розмiщує вiдповiдну iнформацiю на своєму офiцiйному веб-сайтi.

     21. Розмiр плати за надання дозволiв на здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi другого, третього або четвертого рiвня ризику в замкненiй системi має дорiвнювати фактичним витратам на надання вiдповiдного дозволу, порядок розрахунку яких встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Переоформлення та анулювання дозволiв на здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi другого, третього або четвертого рiвня ризику в замкненiй системi проводяться безоплатно.

Роздiл IV. ПОВОДЖЕННЯ З ГМО У ВIДКРИТIЙ СИСТЕМI

     Стаття 18. Вивiльнення ГМО у вiдкриту систему для проведення дослiджень та випробувань

     1. Вивiльнення ГМО у вiдкриту систему для проведення дослiджень та випробувань дозволяється за наявностi дозволу на проведення дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi.

     2. Дослiдження та випробування ГМО у вiдкритiй системi має право проводити суб'єкт генетично-iнженерної дiяльностi або уповноважена ним особа. Суб'єкт генетично-iнженерної дiяльностi або уповноважена ним особа, що має намiр проводити дослiдження та випробування ГМО у вiдкритiй системi, не включається до Державного реєстру суб'єктiв генетично-iнженерної дiяльностi, крiм випадкiв, якщо така особа одночасно здiйснює генетично-iнженерну дiяльнiсть у замкненiй системi i проводить дослiдження та випробування ГМО у вiдкритiй системi.

     3. До початку вивiльнення ГМО у вiдкриту систему для проведення дослiджень та випробувань суб'єкт генетично-iнженерної дiяльностi або уповноважена ним особа, що має намiр проводити дослiдження та випробування ГМО у вiдкритiй системi, зобов'язанi провести науково обґрунтоване оцiнювання можливого ризику ГМО.

     4. Пiд час вивiльнення ГМО у вiдкриту систему для забезпечення безпеки такого вивiльнення суб'єкт генетично-iнженерної дiяльностi або уповноважена ним особа, що проводить дослiдження та випробування ГМО у вiдкритiй системi, зобов'язанi:

     1) дотримуватися правил проведення дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi;

     2) вживати захисних заходiв.

     5. Правила проведення дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi повиннi мiстити перелiк вимог суб'єкта генетично-iнженерної дiяльностi або уповноваженої ним особи, що проводить дослiдження та випробування ГМО у вiдкритiй системi, спрямованих на запобiгання можливому негативному впливу ГМО на навколишнє природне середовище.

     Правила проведення дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони навколишнього природного середовища.

     6. Вивiльнення ГМО у вiдкриту систему для iнших цiлей, нiж проведення дослiджень та випробувань, дозволяється лише за умови державної реєстрацiї вiдповiдного ГМО.

     Стаття 19. Дозвiл на проведення дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi

     1. Для отримання дозволу на проведення дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi особа, яка має намiр безпосередньо проводити дослiдження та випробування ГМО у вiдкритiй системi (суб'єкт генетично-iнженерної дiяльностi або уповноважена ним особа), подає заяву про надання дозволу на проведення дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони навколишнього природного середовища.

     2. Заява про надання дозволу на проведення дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi повинна мiстити iнформацiю про:

     1) особу, яка має намiр проводити дослiдження та випробування ГМО у вiдкритiй системi (у тому числi найменування, мiсцезнаходження, контактна iнформацiя);

     2) вид та характеристику ГМО (органiзми-реципiєнти, батькiвськi органiзми, методи отримання ГМО);

     3) мету та очiкуванi результати навмисного вивiльнення ГМО у вiдкриту систему;

     4) науково обґрунтоване оцiнювання можливого негативного впливу ГМО на навколишнє природне середовище;

     5) список працiвникiв та документи, що пiдтверджують рiвень компетентностi персоналу;

     6) умови i мiсце вивiльнення ГМО у вiдкриту систему та захиснi заходи;

     7) план монiторингу навмисного вивiльнення ГМО;

     8) план дiй на випадок ненавмисного вивiльнення ГМО.

     3. Форма та вимоги до заяви про надання дозволу на проведення дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     4. До заяви додається резюме (стислий опис) про змiст дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi i документ про оплату послуг з надання дозволу на проведення дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi.

     5. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони навколишнього природного середовища, протягом трьох робочих днiв з дня отримання резюме (стислого опису) про змiст дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi розмiщує його на своєму офiцiйному веб-сайтi для проведення публiчних консультацiй з громадськiстю. Порядок проведення публiчних консультацiй затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     6. Строк розгляду заяви про надання дозволу на проведення дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони навколишнього природного середовища, не може перевищувати 90 календарних днiв з дати отримання заяви.

     7. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони навколишнього природного середовища, пiсля отримання заяви з доданими до неї документами, зазначеними у частинi другiй цiєї статтi, протягом трьох робочих днiв направляє копiї зазначених документiв до Державної комiсiї для надання висновку.

     8. Державна комiсiя здiйснює фахове оцiнювання ризику ГМО при проведеннi дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi вiдповiдно до критерiїв оцiнювання ризику ГМО при проведеннi дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi, з урахуванням можливого негативного впливу (прямого або опосередкованого) ГМО на здоров'я людини та/або навколишнє природне середовище, та протягом 60 календарних днiв з дня надходження заяви з доданими до неї документами надає висновок. На вимогу особи, яка подала заяву, Державна комiсiя враховує данi щодо оцiнювання ризику ГМО, проведеного в iноземнiй державi.

     Державна комiсiя може звернутися до особи, яка має намiр проводити дослiдження та випробування ГМО у вiдкритiй системi, для уточнення iнформацiї, що мiститься у заявi про надання дозволу на проведення дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi та резюме (стислому описi) про змiст дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi, необхiдної для фахового оцiнювання ризику ГМО при проведеннi дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi, iз зазначенням обґрунтування такого звернення.

     9. На основi висновку про вiдсутнiсть можливих ризикiв ГМО центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони навколишнього природного середовища, надає дозвiл на проведення дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi.

     10. Пiдставою для вiдмови у наданнi дозволу на проведення дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi є:

     1) подання неповного пакета документiв та/або неповної iнформацiї, передбачених цiєю статтею;

     2) виявлення у поданих документах та/або iнформацiї недостовiрних вiдомостей;

     3) надання Державною комiсiєю висновку про можливi ризики ГМО при проведеннi дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi.

     11. У разi вiдмови у наданнi дозволу на проведення дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi у рiшеннi обов'язково зазначається пiдстава для вiдмови. Особа може повторно подати заяву пiсля усунення недолiкiв, якi стали пiдставою для вiдмови.

     12. Строк дiї дозволу на проведення дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi встановлюється вiдповiдно до заяви особи, яка має намiр проводити дослiдження та випробування ГМО у вiдкритiй системi, але не бiльше п'яти рокiв.

     13. Дозвiл на проведення дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi є пiдставою для початку дослiджень та випробувань ГМО.

     У дозволi зазначається iнформацiя про особу, якiй надано дозвiл на проведення дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi, умови i мiсце вивiльнення ГМО у вiдкриту систему, захиснi заходи та строк дiї дозволу. Форма дозволу на проведення дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     14. Особи, якi проводять дослiдження та випробування ГМО у вiдкритiй системi, повиннi дотримуватися умов, передбачених у дозволi на проведення дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi, на пiдставi якого вони здiйснюють таку дiяльнiсть.

     15. Дозвiл на проведення дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi протягом п'яти робочих днiв пiсля його надання вноситься центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони навколишнього природного середовища, до Державного реєстру дозволiв на проведення дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi.

     16. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони навколишнього природного середовища, забезпечує ведення в електроннiй формi та є держателем Державного реєстру дозволiв на проведення дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi. Порядок ведення Державного реєстру дозволiв на проведення дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     17. У разi виникнення ризику для здоров'я людини та/або навколишнього природного середовища при проведеннi дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi особа, яка проводить дослiдження та випробування у вiдкритiй системi, зобов'язана:

     1) повiдомити про такий ризик центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони навколишнього природного середовища;

     2) переглянути захиснi заходи, зазначенi в заявi про надання дозволу;

     3) вжити усiх можливих заходiв для захисту здоров'я людини та навколишнього природного середовища.

     18. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони навколишнього природного середовища, може анулювати дозвiл на проведення дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi у разi невiдповiдностi вимогам, встановленим до проведення таких дослiджень та випробувань, та якщо особа, яка проводить такi дослiдження та випробування, не може усунути причини такої невiдповiдностi.

     19. Пiдставою для переоформлення дозволу на проведення дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi є змiна умов вивiльнення ГМО у вiдкриту систему.

     Переоформлення дозволу на проведення дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi здiйснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони навколишнього природного середовища, протягом 30 календарних днiв з дня подання вiдповiдної заяви.

     20. Пiдставою для анулювання дозволу на проведення дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi є:

     1) порушення умов, передбачених у дозволi на проведення дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi, на пiдставi якого здiйснюється така дiяльнiсть;

     2) звернення особи, яка проводить дослiдження та випробування ГМО у вiдкритiй системi, iз заявою про анулювання вiдповiдного дозволу;

     3) припинення юридичної особи або пiдприємницької дiяльностi фiзичної особи - пiдприємця.

     21. Анулювання дозволу на проведення дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi здiйснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони навколишнього природного середовища, протягом п'яти календарних днiв з дня прийняття рiшення iз внесенням вiдповiдної iнформацiї до Державного реєстру дозволiв на проведення дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi.

     22. Порядок надання, переоформлення, анулювання та вiдмови у наданнi дозволу на проведення дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони навколишнього природного середовища, та затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     23. Розмiр плати за надання дозволу на проведення дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi має дорiвнювати фактичним витратам на надання такого дозволу, порядок розрахунку яких встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Переоформлення, анулювання дозволу на проведення дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi здiйснюється безоплатно.

     24. Критерiї оцiнювання ризику ГМО при проведеннi дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi розробляються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони навколишнього природного середовища, та затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     25. Особи, якi проводять дослiдження та випробування ГМО у вiдкритiй системi, зобов'язанi подавати до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони навколишнього природного середовища:

     1) iнформацiю про час i мiсце вивiльнення ГМО для проведення дослiджень та випробувань, знешкодження та захоронення ГМО, з якими проводилися дослiдження та випробування у вiдкритiй системi;

     2) звiт щодо ризикiв ГМО - протягом шести мiсяцiв з дати завершення дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi. Вимоги до оформлення та подання звiту щодо ризикiв ГМО затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони навколишнього природного середовища.

     26. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони навколишнього природного середовища, протягом п'яти робочих днiв пiсля отримання вiд особи iнформацiї про час i мiсце вивiльнення ГМО для проведення дослiджень та випробувань, знешкодження та захоронення ГМО, з якими проводилися дослiдження та випробування у вiдкритiй системi, розмiщує її на своєму офiцiйному веб-сайтi.

Роздiл V. ДЕРЖАВНI РЕЄСТРИ ТА ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦIЯ У СФЕРI ПОВОДЖЕННЯ З ГМО

     Стаття 20. Державнi реєстри у сферi поводження з ГМО

     1. Центральнi органи виконавчої влади у межах своїх повноважень забезпечують ведення в електроннiй формi:

     Державного реєстру суб'єктiв генетично-iнженерної дiяльностi;

     Державного реєстру дозволiв на проведення дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi;

     Державного реєстру ГМО.

     2. Вiдомостi, що мiстяться у державних реєстрах, передбачених частиною першою цiєї статтi, є вiдкритими i загальнодоступними.

     3. Центральнi органи виконавчої влади, що забезпечують ведення державних реєстрiв, передбачених частиною першою цiєї статтi, забезпечують вiльний, цiлодобовий i безоплатний доступ до вiдомостей, що мiстяться у зазначених реєстрах, через мережу Iнтернет.

     4. Вiдомостi з державних реєстрiв, передбачених частиною першою цiєї статтi, отриманi шляхом доступу до них через мережу Iнтернет:

     1) мають статус офiцiйної iнформацiї вiдповiдного центрального органу виконавчої влади;

     2) не потребують будь-якого додаткового пiдтвердження вiдповiдним центральним органом виконавчої влади;

     3) можуть використовуватися органами державної влади, органами мiсцевого самоврядування, фiзичними особами, фiзичними особами - пiдприємцями, юридичними особами.

     Стаття 21. Заявка на державну реєстрацiю ГМО

     1. Для державної реєстрацiї ГМО особа, яка має намiр зареєструвати ГМО, подає до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї, заявку на державну реєстрацiю ГМО, яка включає:

     1) заяву про державну реєстрацiю ГМО, що мiстить: назву ГМО, ГМ-джерела та його унiкальний iдентифiкацiйний номер у форматi, встановленому Органiзацiєю економiчного спiвробiтництва та розвитку (далi - ОЕСР), для використання в її базi даних та в iнформацiйних ресурсах Механiзму посередництва з бiобезпеки у рамках Картахенського протоколу про бiобезпеку до Конвенцiї про бiологiчне рiзноманiття (за наявностi); iнформацiю про мету використання (для вирощування, переробки, як харчовий продукт або як корм чи для iнших цiлей); найменування та мiсцезнаходження заявника; строк державної реєстрацiї ГМО;

     2) документ, який пiдтверджує, що заявник або уповноважена ним особа є власником чи володiльцем майнових прав на вiдповiдний ГМО, або iнший документ, який пiдтверджує або засвiдчує наявнiсть законних пiдстав для державної реєстрацiї ГМО, а в разi подання заявки на державну реєстрацiю ГМО, права iнтелектуальної власностi на який вичерпанi або вiдсутнi, - декларацiю про те, що заявник не порушує прав iнтелектуальної власностi iнших осiб;

     3) реєстрацiйне досьє, що мiстить детальну iнформацiю про ГМ-джерело, проведенi дослiдження та випробування ГМО, у тому числi на територiї України, умови використання та поводження з ГМО;

     4) резюме (стислий опис) реєстрацiйного досьє (крiм конфiденцiйної iнформацiї);

     5) оцiнювання ризику ГМО, проведене заявником;

     6) детальну iнформацiю про метод (методику) визначення ГМО;

     7) план дiй на випадок ненавмисного вивiльнення ГМО;

     8) план пiсляреєстрацiйного монiторингу ГМО;

     9) документ, що пiдтверджує оплату послуги з оцiнювання ризику ГМО Державною комiсiєю та послуги з державної реєстрацiї ГМО.

     2. Пiсля подання заявки на державну реєстрацiю ГМО заявник протягом п'яти робочих днiв зобов'язаний передати до Науково-методологiчного центру з питань випробувань ГМО детальну iнформацiю про метод (методику) визначення ГМО, зразок ГМО, що подається на державну реєстрацiю ГМО, референснi зразки ГМ-джерела (ГМО).

     3. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї, пiдтверджує отримання заявки на державну реєстрацiю ГМО, письмово повiдомивши про це заявника протягом трьох робочих днiв з дня її отримання, iз зазначенням дати отримання заявки та її номера.

     4. У разi змiни мети використання (для вирощування, переробки, як харчовий продукт або як корм чи для iнших цiлей), що мiститься у заявi про державну реєстрацiю ГМО, особа, яка має намiр зареєструвати ГМО, подає до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї, уточнену заявку на державну реєстрацiю ГМО.

     5. Форми та вимоги до заявки на державну реєстрацiю ГМО i документiв, що включаються до такої заявки, затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 22. Оприлюднення заявки на державну реєстрацiю ГМО

     1. Заявка на державну реєстрацiю ГМО, у тому числi з матерiалами реєстрацiйного досьє (крiм конфiденцiйної iнформацiї), передбаченими статтею 21 цього Закону, оприлюднюється на офiцiйному веб-сайтi центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї. Заявник при поданнi заявки на державну реєстрацiю ГМО має право зазначити, яку iнформацiю вiн вважає конфiденцiйною та поширення якої потенцiйно може завдати шкоди заявнику, у тому числi:

     1) iнформацiю про послiдовнiсть нуклеотидiв дезоксирибонуклеїнової кислоти, за винятком послiдовностей, що використовуються з метою визначення ГМО;

     2) схему та спосiб схрещування.

     2. Рiшення про вiднесення iнформацiї до конфiденцiйної приймається вiдповiдно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї.

     3. Не може бути вiднесена до конфiденцiйної iнформацiя про:

     1) найменування та мiсцезнаходження заявника;

     2) загальний опис ГМО;

     3) результати дослiджень щодо можливого впливу ГМО на здоров'я людини та/або навколишнє природне середовище;

     4) методи (методики) визначення ГМО;

     5) план дiй на випадок ненавмисного вивiльнення ГМО.

     4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї, повiдомляє заявника про своє рiшення щодо вiднесення iнформацiї до конфiденцiйної протягом семи робочих днiв до дати оприлюднення резюме (стислого опису) реєстрацiйного досьє (крiм конфiденцiйної iнформацiї) на своєму офiцiйному веб-сайтi.

     5. Iнформацiя, що мiститься в заявцi на державну реєстрацiю ГМО, у тому числi в матерiалах реєстрацiйного досьє (крiм конфiденцiйної iнформацiї), є вiдкритою, загальнодоступною i безоплатною, крiм iнформацiї, вiднесеної вiдповiдно до закону до iнформацiї з обмеженим доступом.

     6. Iнформацiя про можливий вплив ГМО на здоров'я людини та/або навколишнє природне середовище не може бути вiднесена до iнформацiї з обмеженим доступом.

     7. Будь-яка особа протягом трьох мiсяцiв з дати оприлюднення заявки на державну реєстрацiю ГМО, у тому числi з матерiалами реєстрацiйного досьє (крiм конфiденцiйної iнформацiї), може подати до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї, заперечення щодо такої заявки.

     Розгляд заперечення щодо заявки на державну реєстрацiю ГМО здiйснюється протягом 30 календарних днiв у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 23. Розгляд заявки на державну реєстрацiю ГМО

     1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї, розглядає заявку на державну реєстрацiю ГМО та приймає рiшення про державну реєстрацiю або вiдмову у державнiй реєстрацiї протягом 180 календарних днiв з дати отримання такої заявки.

     2. Пiсля отримання заявки центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї, направляє матерiали реєстрацiйного досьє до Державної комiсiї.

     3. Державна комiсiя протягом 90 календарних днiв з дня отримання матерiалiв реєстрацiйного досьє здiйснює фахове оцiнювання ризику ГМО у порядку, затвердженому Кабiнетом Мiнiстрiв України, та направляє до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї, вiдповiдний висновок.

     Висновок Державної комiсiї оприлюднюється на офiцiйному веб-сайтi центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї, протягом трьох робочих днiв пiсля його отримання.

     На вимогу особи, яка подала заявку на державну реєстрацiю ГМО, Державна комiсiя враховує данi щодо оцiнювання ризику ГМО, проведеного в iноземнiй державi. Державна комiсiя може звернутися до заявника для уточнення iнформацiї, що мiститься у матерiалах реєстрацiйного досьє, необхiдної для фахового оцiнювання ризику ГМО.

     4. Науково-методологiчний центр з питань випробувань ГМО протягом 90 календарних днiв пiсля оприлюднення iнформацiї про заявку на державну реєстрацiю ГМО проводить перевiрку запропонованого заявником методу (методики) визначення ГМО та направляє до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї, висновок про вiдповiднiсть або невiдповiднiсть методу (методики) визначення ГМО, форма та порядок видачi якого (якої) затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     5. Наявнiсть висновку про вiдсутнiсть можливих ризикiв ГМО для здоров'я людини та/або навколишнього природного середовища та висновку про вiдповiднiсть запропонованого заявником методу (методики) визначення ГМО є пiдставою для прийняття центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї, рiшення про державну реєстрацiю ГМО.

     6. Заявник може вiдкликати заявку на державну реєстрацiю ГМО у будь-який час до прийняття рiшення щодо державної реєстрацiї такого ГМО. У такому разi заява про державну реєстрацiю ГМО разом iз доданими до неї документами, що включаються до заявки на державну реєстрацiю ГМО, повертається заявнику.

     У разi появи нової науково обґрунтованої iнформацiї про ризик ГМО особа, яка має намiр зареєструвати ГМО, зобов'язана повiдомити про це центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї, вжити вiдповiдних захисних заходiв, переглянути iнформацiю та умови, що мiстяться у заявцi на державну реєстрацiю ГМО. У такому випадку державна реєстрацiя ГМО призупиняється у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     У разi усунення причини, пов'язаної з ризиком ГМО, особа, яка має намiр зареєструвати ГМО, подає до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї, вiдповiдну iнформацiю, в якiй зазначає спосiб усунення такої причини. У такому випадку державна реєстрацiя ГМО поновлюється на пiдставi вiдповiдного висновку Державної комiсiї.

     У разi неможливостi усунення причини, пов'язаної з ризиком ГМО, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї, приймає рiшення про вiдмову у державнiй реєстрацiї ГМО.

     7. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї, приймає рiшення про вiдмову у державнiй реєстрацiї ГМО виключно у разi наявностi однiєї з таких пiдстав:

     1) подання неповного пакета документiв та/або неповної iнформацiї, передбачених статтею 21 цього Закону;

     2) виявлення у поданих документах та/або iнформацiї недостовiрних вiдомостей;

     3) надання Державною комiсiєю висновку про можливi ризики ГМО для здоров'я людини та/або навколишнього природного середовища при проведеннi дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi;

     4) надання Науково-методологiчним центром з питань випробувань ГМО висновку про невiдповiднiсть запропонованого заявником методу (методики) визначення ГМО;

     5) неподання документа, що пiдтверджує оплату послуги з оцiнювання ризику ГМО та послуги з державної реєстрацiї ГМО;

     6) неможливiсть усунення причини, пов'язаної з ризиком ГМО, у разi появи нової науково обґрунтованої iнформацiї про такий ризик.

     Стаття 24. Державна реєстрацiя ГМО

     1. Державна реєстрацiя ГМО здiйснюється на пiдставi рiшення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї, шляхом внесення вiдомостей про ГМО до Державного реєстру ГМО.

     Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї, забезпечує ведення в електроннiй формi та є держателем Державного реєстру ГМО.

     2. До Державного реєстру ГМО вносяться такi вiдомостi:

     1) назва ГМО та ГМ-джерела;

     2) унiкальний iдентифiкацiйний номер ГМ-джерела у форматi, встановленому ОЕСР (за наявностi);

     3) iнформацiя про власника та/або володiльця ГМО та ГМ-джерела;

     4) iнформацiя про ГМО та ГМ-джерело;

     5) iнформацiя про мету використання (для вирощування, переробки, як харчовий продукт або як корм чи для iнших цiлей);

     6) метод (методика) визначення ГМО;

     7) iнформацiя щодо додаткових обмежень та заборон (за наявностi);

     8) план пiсляреєстрацiйного монiторингу ГМО;

     9) дата та строк дiї державної реєстрацiї (перереєстрацiї);

     10) дата тимчасового зупинення та/або скасування державної реєстрацiї ГМО (за наявностi).

     3. ГМО, внесеному до Державного реєстру ГМО, присвоюється реєстрацiйний номер вiдповiдно до Порядку державної реєстрацiї ГМО.

     4. Державна реєстрацiя ГМО здiйснюється на платнiй основi на строк, зазначений у заявцi на державну реєстрацiю ГМО, але не бiльше нiж на 10 рокiв. Розмiр плати за послугу з державної реєстрацiї ГМО встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України. Пiсля закiнчення строку дiї державної реєстрацiї ГМО виключається з Державного реєстру ГМО.

     Державну реєстрацiю ГМО може бути продовжено на строк до 10 рокiв за заявою володiльця державної реєстрацiї вiдповiдного ГМО, що подається не пiзнiше нiж за один рiк до дати закiнчення строку дiї державної реєстрацiї вiдповiдного ГМО. Продовження державної реєстрацiї ГМО здiйснюється шляхом перереєстрацiї. Строк державної перереєстрацiї ГМО визначається володiльцем державної реєстрацiї вiдповiдного ГМО та не може становити бiльше 10 рокiв.

     5. Порядок державної реєстрацiї (перереєстрацiї) ГМО та Порядок ведення Державного реєстру ГМО затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     6. Державна реєстрацiя сортiв рослин, створених з використанням ГМО, здiйснюється у порядку, встановленому законодавством, за умови державної реєстрацiї вiдповiдного ГМО.

     Державна реєстрацiя новiтнiх харчових продуктiв, ароматизаторiв, ензимiв, якi мiстять ГМО або отриманi з використанням ГМО, здiйснюється у порядку, встановленому законодавством, за умови державної реєстрацiї вiдповiдного ГМО.

     7. У разi змiни вiдомостей про власника та/або володiльця ГМО та/або ГМ-джерела, що подавалися для державної реєстрацiї ГМО та мiстяться в Державному реєстрi ГМО, володiлець державної реєстрацiї вiдповiдного ГМО зобов'язаний протягом 10 днiв повiдомити про такi змiни центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї.

     Стаття 25. Тимчасове зупинення та скасування державної реєстрацiї ГМО

     1. Державна реєстрацiя ГМО, який внесено до Державного реєстру ГМО, може бути тимчасово зупинена або скасована на пiдставi рiшення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї. У разi прийняття рiшення про тимчасове зупинення державної реєстрацiї ГМО ввезення на митну територiю України та/або реалiзацiя вiдповiдного ГМО забороняється.

     2. Пiдставою для тимчасового зупинення державної реєстрацiї ГМО є висновок Державної комiсiї про достовiрнiсть нової науково обґрунтованої iнформацiї, що використання вiдповiдного ГМО може справляти негативний вплив на здоров'я людини та/або навколишнє природне середовище.

     3. Пiдставою для скасування державної реєстрацiї ГМО є:

     1) науково обґрунтоване пiдтвердження iнформацiї, що ГМО справляє негативний вплив на здоров'я людини та/або навколишнє природне середовище;

     2) виявлення нових властивостей ГМО, вiдмiнних вiд тих, що поданi у заявцi на державну реєстрацiю ГМО;

     3) звернення володiльця державної реєстрацiї вiдповiдного ГМО.

     4. Для прийняття рiшення про скасування державної реєстрацiї ГМО з пiдстав, передбачених пунктами 1 i 2 частини третьої цiєї статтi, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї, звертається до Державної комiсiї для проведення повторного оцiнювання ризику ГМО. Державна комiсiя протягом 60 днiв з дня одержання звернення проводить повторне оцiнювання ризику ГМО i надає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї, вiдповiдний висновок.

     5. Висновок Державної комiсiї про можливi ризики ГМО при проведеннi дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi за результатами повторного оцiнювання ризику ГМО є пiдставою для прийняття рiшення про скасування державної реєстрацiї ГМО.

     6. Iнформацiя про тимчасове зупинення або скасування державної реєстрацiї ГМО iз зазначенням пiдстави та дати такого зупинення або скасування вноситься до Державного реєстру ГМО наступного робочого дня пiсля прийняття вiдповiдного рiшення.

     7. Порядок тимчасового зупинення та скасування державної реєстрацiї ГМО затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Роздiл VI. МАРКУВАННЯ, РОЗМIЩЕННЯ НА РИНКУ, МОНIТОРИНГ, ПЕРЕВЕЗЕННЯ, ЗБЕРIГАННЯ, УТИЛIЗАЦIЯ ГМО ТА ГМ-ПРОДУКЦIЇ

     Стаття 26. Маркування ГМО та ГМ-продукцiї

     1. ГМО та ГМ-продукцiя, що розмiщуються на ринку як харчовi продукти, маркуються вiдповiдно до вимог цього Закону та законодавства щодо надання споживачам iнформацiї про харчовi продукти.

     2. ГМО та ГМ-продукцiя, що розмiщуються на ринку як корми, маркуються вiдповiдно до вимог цього Закону та законодавства про корми.

     3. ГМО та ГМ-продукцiя, що розмiщуються на ринку та не є харчовими продуктами або кормами, маркуються вiдповiдно до вимог цього Закону та законодавства про захист прав споживачiв.

     4. Маркування ГМ-продукцiї включає iнформацiю про кожний iнгредiєнт продукту, який мiстить, складається або вироблений з ГМО.

     5. Якщо будь-який iнгредiєнт продукту мiстить, складається або вироблений з ГМО, маркування такого продукту повинно мiстити позначку "З ГМО", крiм випадкiв, передбачених частинами шостою i восьмою цiєї статтi. Для незапакованого продукту позначка "З ГМО" зазначається у документах, що супроводжують такий продукт, або наноситься на окремi елементи його пакування.

     6. Вимоги цiєї статтi не поширюються на продукцiю, яка мiстить, складається або вироблена з ГМО, якщо частка ГМО у продуктi, що складається з одного iнгредiєнта, або в будь-якому iнгредiєнтi продукту, що складається з декiлькох iнгредiєнтiв, не перевищує 0,9 вiдсотка, за умови що наявнiсть ГМО є випадковою або технiчно неминучою. У такому разi суб'єкт господарювання надає на запит центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi державного контролю за розмiщенням на ринку ГМО та ГМ-продукцiї, iнформацiю про вжитi заходи з метою уникнення наявностi ГМО пiд час виробництва такого продукту.

     7. У разi якщо при виробництвi харчового продукту, який за своїм складом не мiстить i не складається з ГМО, використовуються iнгредiєнти та/або компоненти, що мiстили, складалися або виробленi з ГМО, у маркуваннi такого продукту зазначається позначка "Без ГМО. Вироблено з використанням сировини, що мiстила ГМО", крiм випадкiв, передбачених частиною восьмою цiєї статтi.

     8. Вимоги цiєї статтi не поширюються на харчовi продукти тваринного походження, виготовленi з частин, окремих органiв та/або тканин тварин, для годування яких використовувалися корми, що мiстять, складаються або виробленi з ГМО.

     9. Забороняється використання позначки "Без ГМО" у маркуваннi продуктiв, якi за своїм складом не можуть мiстити ГМО та при виробництвi яких використовувалася сировина, яка за своїм складом не може мiстити ГМО, крiм випадкiв, передбачених частиною сьомою цiєї статтi.

     10. Кабiнет Мiнiстрiв України встановлює пороговi значення частки випадкових та технiчно неминучих залишкiв ГМО для окремих видiв продукцiї. Такi пороговi значення не можуть становити менше 0,1 вiдсотка та бiльше 0,9 вiдсотка.

     Стаття 27. Розмiщення на ринку та простежуванiсть ГМО та ГМ-продукцiї

     1. Розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї дозволяється лише пiсля державної реєстрацiї вiдповiдного ГМО та вiдповiдно до мети використання, зазначеної в Державному реєстрi ГМО. У разi виключення ГМО з Державного реєстру ГМО розмiщення на ринку такого ГМО та ГМ-продукцiї, що мiстить, складається або вироблена з нього, забороняється.

     2. Особи, якi вперше розмiщують на ринку ГМО та/або ГМ-продукцiю, для цiлей простежуваностi складають у довiльнiй формi декларацiю про розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї, в якiй зазначаються:

     1) вiдомостi про особу, яка вперше розмiщує на ринку ГМО та/або ГМ-продукцiю;

     2) iнформацiя, що така продукцiя мiстить ГМО;

     3) реєстрацiйний номер вiдповiдного ГМО у Державному реєстрi ГМО.

     3. ГМО, ГМ-продукцiя супроводжується копiєю декларацiї, зазначеної у частинi другiй цiєї статтi, на всiх етапах обiгу. Рiшення про проведення лабораторних дослiджень (випробувань) харчових продуктiв або кормiв, що потенцiйно можуть бути ГМ-продукцiєю, але не супроводжуються копiєю декларацiї, зазначеної у частинi другiй цiєї статтi, приймається оператором ринку на пiдставi застосування постiйно дiючих процедур, що заснованi на принципах системи аналiзу небезпечних факторiв та контролю у критичних точках.

     4. Виробники та/або дистриб'ютори генетично модифiкованих рослин, тварин, грибiв, мiкроорганiзмiв повиннi вести облiк вiдповiдного ГМО або ГМ-продукцiї та надавати власнику прав на зареєстрований ГМО iнформацiю, необхiдну для формування мережi пiсляреєстрацiйного монiторингу ГМО.

     5. Виробники до початку виробництва (вирощування) генетично модифiкованих рослин, тварин, грибiв, мiкроорганiзмiв повиннi повiдомити про намiр здiйснювати таку дiяльнiсть центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi державного контролю за розмiщенням на ринку ГМО та ГМ-продукцiї.

     6. У повiдомленнi, зазначеному в частинi п'ятiй цiєї статтi, наводиться iнформацiя про:

     1) особу, яка має намiр здiйснювати виробництво (вирощування) генетично модифiкованих рослин, тварин, грибiв, мiкроорганiзмiв;

     2) зареєстрований ГМО;

     3) мiсце та очiкуванi обсяги виробництва (вирощування) ГМ-продукцiї.

     7. Форма повiдомлення, зазначеного в частинi п'ятiй цiєї статтi, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї.

     8. Повiдомлення, зазначене в частинi п'ятiй цiєї статтi, є достатньою пiдставою для початку здiйснення виробництва (вирощування) генетично модифiкованих рослин, тварин, грибiв, мiкроорганiзмiв та для включення особи до Перелiку осiб, якi здiйснюють виробництво (вирощування) генетично модифiкованих рослин, тварин, грибiв, мiкроорганiзмiв.

     До Перелiку осiб, якi здiйснюють виробництво (вирощування) генетично модифiкованих рослин, тварин, грибiв, мiкроорганiзмiв, включається iнформацiя про:

     1) особу, яка має намiр здiйснювати виробництво (вирощування) генетично модифiкованих рослин, тварин, грибiв, мiкроорганiзмiв;

     2) зареєстрований ГМО;

     3) мiсце та очiкуванi обсяги виробництва (вирощування) ГМ-продукцiї.

     Вiдомостi, що мiстяться у Перелiку осiб, якi здiйснюють виробництво (вирощування) генетично модифiкованих рослин, тварин, грибiв, мiкроорганiзмiв, є вiдкритими i загальнодоступними.

     9. Центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi державного нагляду (контролю) за розмiщенням на ринку ГМО та ГМ-продукцiї:

     1) веде Перелiк осiб, якi здiйснюють виробництво (вирощування) генетично модифiкованих рослин, тварин, грибiв, мiкроорганiзмiв, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї;

     2) здiйснює обстеження мiсць виробництва (вирощування) рослин з метою встановлення наявностi або вiдсутностi ГМО, якi не включенi до Державного реєстру ГМО, у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї.

     Обстеження мiсць виробництва (вирощування) рослин з метою встановлення наявностi або вiдсутностi ГМО, не включених до Державного реєстру ГМО, проводиться за заявою особи, яка здiйснює вiдповiдне виробництво (вирощування), та за рахунок коштiв такої особи. Розмiр плати за проведення такого обстеження визначається на основi методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї.

     10. Особи, якi здiйснюють виробництво (вирощування) генетично модифiкованих рослин, тварин, грибiв, мiкроорганiзмiв, повиннi дотримуватися правил паралельного використання ГМО, ГМ-продукцiї та продукцiї, що не мiстить ГМО.

     Стаття 28. Пiсляреєстрацiйний монiторинг ГМО

     1. Володiлець державної реєстрацiї ГМО зобов'язаний протягом усього строку дiї державної реєстрацiї вiдповiдного ГМО забезпечити виконання плану пiсляреєстрацiйного монiторингу ГМО.

     2. План пiсляреєстрацiйного монiторингу ГМО погоджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї, i центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони навколишнього природного середовища, у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України. Вимоги до плану пiсляреєстрацiйного монiторингу ГМО затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     3. План пiсляреєстрацiйного монiторингу ГМО включає:

     1) заходи щодо здiйснення пiсляреєстрацiйного монiторингу ГМО;

     2) данi про мережу пiсляреєстрацiйного монiторингу ГМО.

     4. Володiлець державної реєстрацiї ГМО формує мережу пiсляреєстрацiйного монiторингу вiдповiдного ГМО.

     5. Володiлець державної реєстрацiї ГМО зобов'язаний:

     1) забезпечити виконання плану пiсляреєстрацiйного монiторингу вiдповiдного ГМО;

     2) вести облiк iнформацiї про осiб, яким вiн безпосередньо реалiзував ГМО та/або ГМ-продукцiю, а також про обсяг такої продукцiї.

     6. План пiсляреєстрацiйного монiторингу ГМО може переглядатися володiльцем державної реєстрацiї вiдповiдного ГМО, за умови погодження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї, i центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони навколишнього природного середовища, у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України. План пiсляреєстрацiйного монiторингу ГМО пiдлягає обов'язковому перегляду у разi появи нової науково обґрунтованої iнформацiї про можливi ризики ГМО.

     7. За результатами пiсляреєстрацiйного монiторингу ГМО володiлець державної реєстрацiї вiдповiдного ГМО щороку подає до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони навколишнього природного середовища, i до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї, звiт про результати пiсляреєстрацiйного монiторингу ГМО.

     8. Форма звiту про результати пiсляреєстрацiйного монiторингу ГМО та порядок його оприлюднення розробляються i затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони навколишнього природного середовища.

     Стаття 29. Паралельне використання ГМО, ГМ-продукцiї та продукцiї, що не мiстить ГМО

     1. Суб'єкти господарювання при розмiщеннi на ринку ГМО та ГМ-продукцiї зобов'язанi дотримуватися правил паралельного використання ГМО, ГМ-продукцiї та продукцiї, що не мiстить ГМО.

     2. Правила паралельного використання ГМО, ГМ-продукцiї та продукцiї, що не мiстить ГМО, встановлюються з метою унеможливлення випадкової присутностi ГМО або ГМ-продукцiї на всiх етапах:

     1) виробництва (вирощування), зберiгання, перевезення та утилiзацiї продукцiї, що не мiстить ГМО;

     2) вирощування сiльськогосподарських культур;

     3) органiчного виробництва.

     3. Правила паралельного використання ГМО, ГМ-продукцiї та продукцiї, що не мiстить ГМО, встановлюються для кожного окремого виду зареєстрованих генетично модифiкованих рослин, тварин, грибiв, мiкроорганiзмiв з урахуванням їхнiх бiологiчних особливостей.

     4. Кабiнет Мiнiстрiв України визначає межi територiй (вiд лiнiї державного кордону), на яких виробництво (вирощування) ГМО та ГМ-продукцiї забороняється.

     Стаття 30. Перевезення, зберiгання ГМО та вилучення з обiгу ГМ-продукцiї

     1. Перевезення ГМО, призначених для здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi в замкненiй системi та/або проведення дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi, здiйснюється в опломбованiй упаковцi, контейнерi або у транспортних засобах, закритих таким чином, щоб унеможливити їх вiдкриття без пошкодження пломби та ненавмисне вивiльнення ГМО. Генетично модифiкованi органiзми, не призначенi для вивiльнення у вiдкриту систему, повиннi зберiгатися у спосiб, що унеможливлює ризик їх ненавмисного вивiльнення.

     2. Перевезення, зберiгання ГМО та ГМ-продукцiї, розмiщених на ринку, дозволяється лише за умови вжиття вiдповiдних заходiв, що унеможливлюють змiшування ГМО та ГМ-продукцiї з продукцiєю, що не мiстить ГМО.

     3. ГМО, ГМ-продукцiя, розмiщенi на ринку, пiдлягають вилученню з обiгу та знищенню за рiшенням центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi державного контролю за розмiщенням на ринку ГМО та ГМ-продукцiї, або його територiальних органiв:

     1) у разi виявлення ГМО (крiм проведення дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi), не включеного до Державного реєстру ГМО;

     2) у разi виключення ГМО з Державного реєстру ГМО або скасування його державної реєстрацiї;

     3) в iнших випадках, передбачених законом.

     4. Порядок вилучення з обiгу та знищення ГМО та ГМ-продукцiї, що не вiдповiдають вимогам, встановленим законодавством у сферi поводження з ГМО, затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     5. Витрати, пов'язанi з вилученням з обiгу та знищенням ГМО та ГМ-продукцiї, що не вiдповiдають вимогам, встановленим законодавством у сферi поводження з ГМО, здiйснюються за рахунок суб'єкта господарювання, який розмiщує на ринку ГМО та/або ГМ-продукцiю.

     6. У разi вiдмови суб'єкта господарювання, який розмiщує на ринку ГМО та/або ГМ-продукцiю, що не вiдповiдають вимогам, встановленим законодавством у сферi поводження з ГМО, вiд виконання рiшення, передбаченого частиною третьою цiєї статтi, у встановленi строки центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi державного контролю за розмiщенням на ринку ГМО та ГМ-продукцiї, або його територiальнi органи мають право вжити заходiв щодо вилучення з обiгу та знищення такого ГМО та/або ГМ-продукцiї з подальшим вiдшкодуванням суб'єктом господарювання витрат, пов'язаних iз вжиттям таких заходiв, у порядку, затвердженому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 31. Додатковi заборони та обмеження щодо розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї

     1. Кабiнет Мiнiстрiв України може ухвалити рiшення про заборону вирощування певного роду (виду) генетично модифiкованих рослин або ГМ-джерел на всiй територiї України чи в окремих її мiсцевостях. Таке рiшення повинно бути обґрунтованим, пропорцiйним та недискримiнацiйним i приймається з урахуванням:

     1) державних стратегiчних цiлей екологiчної полiтики;

     2) дiяльностi щодо планування i забудови територiй;

     3) використання землi як територiального базису, природного ресурсу i основного засобу виробництва;

     4) можливого негативного впливу (прямого або опосередкованого) ГМО на економiчний i соцiальний розвиток;

     5) можливих високих ризикiв ненавмисного перехресного запилення генетично модифiкованими рослинами iнших рослин, здатних до перезапилення;

     6) цiлей державної аграрної полiтики;

     7) цiлей, визначених Програмою дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України.

     2. Якщо рiшення, передбачене частиною першою цiєї статтi, приймається пiсля державної реєстрацiї ГМО, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї, вносить iнформацiю про встановленi заборони та обмеження до Державного реєстру ГМО.

     3. Якщо рiшення, передбачене частиною першою цiєї статтi, приймається до державної реєстрацiї ГМО, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї, повiдомляє про це особу, яка подала заявку на державну реєстрацiю вiдповiдного ГМО. Пiсля отримання повiдомлення така особа має право внести вiдповiднi змiни до вiдомостей, що мiстяться у поданiй нею заявцi.

     4. Рiшення Кабiнету Мiнiстрiв України про заборону вирощування певного роду (виду) генетично модифiкованих рослин або ГМ-джерел на всiй територiї України чи в окремих її мiсцевостях приймається за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї, та/або центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони навколишнього природного середовища.

Роздiл VII. ТРАНСКОРДОННЕ ПЕРЕМIЩЕННЯ ГМО

     Стаття 32. Вимоги до вивезення ГМО або ГМ-продукцiї з митної територiї України

     1. Вивезення ГМО або ГМ-продукцiї з митної територiї України здiйснюється вiдповiдно до законодавства України з питань митної справи, мiжнародних договорiв України, а також з урахуванням вимог країни призначення.

     2. Вивезення ГМО або ГМ-продукцiї з митної територiї України дозволяється лише за умови державної реєстрацiї ГМО, крiм перемiщення транзитом через митну територiю України або вивезення ГМО для науково-дослiдних цiлей.

     Стаття 33. Вимоги до ввезення ГМО або ГМ-продукцiї на митну територiю України

     1. Ввезення ГМО або ГМ-продукцiї на митну територiю України дозволяється лише за умови державної реєстрацiї ГМО, за винятком ввезення ГМО для науково-дослiдних цiлей, проведення дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi або перемiщення ГМО чи ГМ-продукцiї транзитом через митну територiю України.

     2. Ввезення ГМО, якi не пройшли державну реєстрацiю ГМО та призначенi для науково-дослiдних цiлей, дозволяється лише за наявностi дозволу на ввезення ГМО, призначених для здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi першого рiвня ризику в замкненiй системi, який видається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони здоров'я.

     3. Для отримання дозволу на ввезення ГМО, призначених для здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi першого рiвня ризику в замкненiй системi, суб'єкт генетично-iнженерної дiяльностi подає до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони здоров'я, заяву про надання такого дозволу.

     4. У заявi, передбаченiй частиною третьою цiєї статтi, зазначаються:

     1) найменування суб'єкта, який має намiр здiйснювати генетично-iнженерну дiяльнiсть;

     2) вiдомостi про суб'єкта з Державного реєстру суб'єктiв генетично-iнженерної дiяльностi;

     3) мета ввезення ГМО та його кiлькiсть (обсяг);

     4) пункт ввезення на митну територiю України;

     5) перiод проведення генетично-iнженерної дiяльностi з ГМО, що ввозиться;

     6) опис генетично-iнженерної дiяльностi (вид та характеристика ГМ-джерел);

     7) органiзми-реципiєнти, батькiвськi органiзми, методи отримання ГМО, мета генетично-iнженерної дiяльностi, очiкуванi результати;

     8) копiї наказiв про утворення комiсiї з бiологiчної та генетичної безпеки, про встановлення рiвня ризику при здiйсненнi генетично-iнженерної дiяльностi в замкненiй системi;

     9) висновок комiсiї з бiологiчної та генетичної безпеки про вiдповiднiсть запланованої генетично-iнженерної дiяльностi з ГМО, що ввозиться на митну територiю України, в замкненiй системi першому рiвню ризику.

     5. До заяви додається документ про оплату послуги з надання дозволу на ввезення ГМО, призначених для здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi першого рiвня ризику в замкненiй системi.

     6. Дозвiл на ввезення ГМО, призначених для здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi першого рiвня ризику в замкненiй системi, є разовим та чинним iз дня його надання до закiнчення перiоду проведення генетично-iнженерної дiяльностi.

     7. Рiшення про надання або про вiдмову у наданнi дозволу на ввезення ГМО, призначених для здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi першого рiвня ризику в замкненiй системi, приймає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони здоров'я, протягом 30 календарних днiв з дня отримання заяви, передбаченої частиною третьою цiєї статтi, iз внесенням вiдповiдної iнформацiї до Державного реєстру суб'єктiв генетично-iнженерної дiяльностi.

     8. Пiдставою для вiдмови у наданнi дозволу на ввезення ГМО, призначених для здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi першого рiвня ризику в замкненiй системi, є:

     1) подання неповного пакета документiв та/або iнформацiї, передбачених цiєю статтею;

     2) виявлення у поданих документах та/або iнформацiї недостовiрних вiдомостей;

     3) невiдповiднiсть заявлених вiдомостей, мiсць та/або умов вимогам цiєї статтi.

     9. Пiдставою для переоформлення дозволу на ввезення ГМО, призначених для здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi першого рiвня ризику в замкненiй системi, є:

     1) змiна пункту ввезення на митну територiю України;

     2) змiна перiоду проведення генетично-iнженерної дiяльностi з ГМО, що ввозиться.

     Переоформлення дозволу на ввезення ГМО, призначених для здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi першого рiвня ризику в замкненiй системi, здiйснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони здоров'я, протягом 10 календарних днiв з дня отримання заяви суб'єкта генетично-iнженерної дiяльностi iз внесенням вiдповiдної iнформацiї до Державного реєстру суб'єктiв генетично-iнженерної дiяльностi.

     10. Пiдставою для анулювання дозволу на ввезення ГМО, призначених для здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi першого рiвня ризику в замкненiй системi, є:

     1) звернення суб'єкта генетично-iнженерної дiяльностi iз заявою про анулювання вiдповiдного дозволу;

     2) припинення юридичної особи або пiдприємницької дiяльностi фiзичної особи - пiдприємця;

     3) виключення особи з Державного реєстру суб'єктiв генетично-iнженерної дiяльностi.

     11. Анулювання дозволу на ввезення ГМО, призначених для здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi першого рiвня ризику в замкненiй системi, здiйснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони здоров'я, протягом п'яти календарних днiв з дня прийняття рiшення iз внесенням вiдповiдної iнформацiї до Державного реєстру суб'єктiв генетично-iнженерної дiяльностi.

     12. Порядок надання, переоформлення, анулювання та вiдмови у наданнi дозволу на ввезення ГМО, призначених для здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi першого рiвня ризику в замкненiй системi, розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони здоров'я, та затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     13. Розмiр плати за надання дозволу на ввезення ГМО, призначених для здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi першого рiвня ризику в замкненiй системi, має дорiвнювати фактичним витратам на надання такого дозволу, порядок розрахунку яких встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Переоформлення, анулювання дозволу на ввезення ГМО, призначених для здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi першого рiвня ризику в замкненiй системi, здiйснюється безоплатно.

     14. Ввезення ГМО, не включеного до Державного реєстру ГМО, для проведення дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi дозволяється лише:

     1) за наявностi дозволу на проведення дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi;

     2) у кiлькостi (обсязi), погодженiй (погодженому) центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони навколишнього природного середовища, у порядку, затвердженому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Стаття 34. Вимоги до перемiщення ГМО або ГМ-продукцiї транзитом через митну територiю України

     1. Перемiщення ГМО або ГМ-продукцiї, iнформацiя про ГМ-джерело яких вiдсутня в Державному реєстрi ГМО, транзитом через митну територiю України дозволяється виключно з дотриманням таких умов:

     1) наявнiсть дозволу на перемiщення ГМО або ГМ-продукцiї транзитом через митну територiю України, який видається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони навколишнього природного середовища;

     2) наявнiсть державної реєстрацiї ГМО в країнi походження;

     3) наявнiсть документа про згоду країни призначення на ввезення на її митну територiю ГМО або ГМ-продукцiї;

     4) дотримання вимог до перевезення ГМО або ГМ-продукцiї, що унеможливлюють негативний вплив на здоров'я людини та/або навколишнє природне середовище.

     2. Вимоги до перевезення ГМО або ГМ-продукцiї, що унеможливлюють негативний вплив на здоров'я людини та/або навколишнє природне середовище, затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони навколишнього природного середовища.

     3. Для отримання дозволу на перемiщення ГМО або ГМ-продукцiї транзитом через митну територiю України особа, яка має намiр здiйснювати перемiщення ГМО або ГМ-продукцiї транзитом через митну територiю України, подає вiдповiдну заяву до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони навколишнього природного середовища.

     4. У заявi, передбаченiй частиною третьою цiєї статтi, зазначаються:

     1) особа, яка має намiр здiйснювати перемiщення ГМО або ГМ-продукцiї транзитом через митну територiю України;

     2) пункт ввезення на митну територiю України;

     3) пункт вивезення з митної територiї України;

     4) кiлькiсть (обсяг) ГМО або ГМ-продукцiї, що перемiщується транзитом через митну територiю України;

     5) орiєнтовний строк перемiщення транзитом ГМО або ГМ-продукцiї через митну територiю України;

     6) умови перевезення ГМО або ГМ-продукцiї;

     7) державна реєстрацiя ГМО в країнi походження.

     5. До заяви додається документ про оплату послуги з надання дозволу на перемiщення ГМО або ГМ-продукцiї транзитом через митну територiю України.

     6. Дозвiл на перемiщення ГМО або ГМ-продукцiї транзитом через митну територiю України є разовим та чинним iз дня його надання до закiнчення строку перемiщення.

     7. Рiшення про надання або про вiдмову у наданнi дозволу на перемiщення ГМО або ГМ-продукцiї транзитом через митну територiю України приймається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони навколишнього природного середовища, протягом п'яти робочих днiв з дня отримання вiдповiдної заяви.

     8. Пiдставою для вiдмови у наданнi дозволу на перемiщення ГМО або ГМ-продукцiї транзитом через митну територiю України є:

     1) подання неповного пакета документiв та/або iнформацiї, передбачених цiєю статтею;

     2) виявлення у поданих документах та/або iнформацiї недостовiрних вiдомостей;

     3) невiдповiднiсть заявлених вiдомостей та/або умов вимогам цiєї статтi.

     9. Пiдставою для переоформлення дозволу на перемiщення ГМО або ГМ-продукцiї транзитом через митну територiю України є:

     1) змiна пункту ввезення на митну територiю України;

     2) змiна пункту вивезення з митної територiї України;

     3) змiна кiлькостi (обсягу) ГМО або ГМ-продукцiї, що перемiщується транзитом через митну територiю України;

     4) змiна орiєнтовного строку перемiщення транзитом ГМО або ГМ-продукцiї через митну територiю України;

     5) змiна умов перевезення ГМО або ГМ-продукцiї.

     Переоформлення дозволу на перемiщення ГМО або ГМ-продукцiї транзитом через митну територiю України здiйснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони навколишнього природного середовища, протягом п'яти робочих днiв з дня отримання вiдповiдної заяви.

     10. Пiдставою для анулювання дозволу на перемiщення ГМО або ГМ-продукцiї транзитом через митну територiю України є:

     1) скасування державної реєстрацiї ГМО в країнi походження;

     2) звернення особи, яка має намiр здiйснювати перемiщення ГМО або ГМ-продукцiї транзитом через митну територiю України, iз заявою про анулювання вiдповiдного дозволу;

     3) припинення юридичної особи або пiдприємницької дiяльностi фiзичної особи - пiдприємця.

     Анулювання дозволу на перемiщення ГМО або ГМ-продукцiї транзитом через митну територiю України здiйснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони навколишнього природного середовища, протягом п'яти робочих днiв з дня прийняття рiшення.

     11. Порядок надання, переоформлення, анулювання та вiдмови у наданнi дозволу на перемiщення ГМО або ГМ-продукцiї транзитом через митну територiю України розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони навколишнього природного середовища, та затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     12. Розмiр плати за надання дозволу на перемiщення ГМО або ГМ-продукцiї транзитом через митну територiю України має дорiвнювати фактичним витратам на надання такого дозволу, порядок розрахунку яких встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

     Переоформлення, анулювання дозволу на перемiщення ГМО або ГМ-продукцiї транзитом через митну територiю України здiйснюється безоплатно.

     Стаття 35. Ненавмисне вивiльнення ГМО в навколишнє природне середовище при перемiщеннi ГМО або ГМ-продукцiї транзитом через митну територiю України

     1. У разi ненавмисного вивiльнення ГМО в навколишнє природне середовище при перемiщеннi ГМО або ГМ-продукцiї транзитом через митну територiю України особа, яка здiйснює таке перемiщення, повинна невiдкладно iнформувати про це центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони навколишнього природного середовища.

     2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалiзує державну полiтику у сферi охорони навколишнього природного середовища, у разi отримання iнформацiї про факт ненавмисного вивiльнення ГМО в навколишнє природне середовище при перемiщеннi ГМО або ГМ-продукцiї транзитом через митну територiю України вживає заходiв для невiдкладного iнформування населення та країн-партнерiв, мiжнародних органiзацiй, учасником яких є Україна, якщо це передбачено мiжнародним договором України.

     3. Порядок iнформування про факт ненавмисного вивiльнення ГМО в навколишнє природне середовище при перемiщеннi ГМО або ГМ-продукцiї транзитом через митну територiю України затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Роздiл VIII. ВИМОГИ ДО НАУКОВО-МЕТОДОЛОГIЧНОГО ЦЕНТРУ З ПИТАНЬ ВИПРОБУВАНЬ ГМО ТА ЛАБОРАТОРIЙ, ЩО ЗДIЙСНЮЮТЬ ДОСЛIДЖЕННЯ (ВИПРОБУВАННЯ) ГМО

     Стаття 36. Вимоги до Науково-методологiчного центру з питань випробувань ГМО

     1. Науково-методологiчний центр з питань випробувань ГМО уповноважується Кабiнетом Мiнiстрiв України за поданням Нацiональної академiї наук України, за умови що вiн:

     1) вiдповiдає вимогам, встановленим цим Законом до лабораторiй, що здiйснюють дослiдження (випробування) ГМО;

     2) здiйснює свої функцiї неупереджено, не має будь-якого конфлiкту iнтересiв, що може вплинути на об'єктивнiсть або неупередженiсть прийняття рiшень, на вчинення або невчинення дiй пiд час виконання своїх функцiй;

     3) має достатню кiлькiсть пiдготовленого i досвiдченого персоналу вiдповiдної квалiфiкацiї для виконання своїх функцiй;

     4) має у власностi або у користуваннi iнфраструктуру, обладнання та засоби, необхiднi для виконання своїх функцiй;

     5) забезпечує пiдвищення квалiфiкацiї персоналу щодо знання та застосування мiжнародних стандартiв, практики тощо, а також використання в роботi останнiх нацiональних та мiжнародних наукових розробок у сферi проведення дослiджень;

     6) обладнаний згiдно з вiдповiдними стандартами бiобезпеки;

     7) акредитований вiдповiдно до ДСТУ EN ISO/IEC 17043:2017 (або iнших стандартiв, якими їх замiнено) на органiзацiю проведення мiжлабораторних порiвняльних дослiджень та квалiфiкацiйних випробувань.

     Стаття 37. Вимоги до лабораторiй, що здiйснюють дослiдження (випробування) ГМО

     1. До Перелiку лабораторiй, що здiйснюють дослiдження (випробування) ГМО, включається лабораторiя, якщо вона одночасно вiдповiдає всiм таким вимогам:

     1) має обладнання та iнфраструктуру, необхiднi для проведення лабораторних дослiджень;

     2) має достатню кiлькiсть пiдготовленого i досвiдченого персоналу вiдповiдної квалiфiкацiї;

     3) акредитована вiдповiдно до стандартiв ISO/IEC 17025, ДСТУ ISO 17025 (або iнших стандартiв, якими їх замiнено).

     2. Сфера акредитацiї лабораторiї може включати:

     1) методи (методики) лабораторних дослiджень (випробувань) ГМО, якi будуть застосовуватися лабораторiєю;

     2) один метод (методику) або поєднання декiлькох методiв (методик) або груп методiв (методик) лабораторних дослiджень (випробувань) ГМО;

     3) удосконаленi варiанти методiв (методик) лабораторних дослiджень (випробувань) ГМО, що використовуються лабораторiєю та на якi вона акредитована, або додатково новi методи (методики) лабораторних дослiджень (випробувань) ГМО на основi валiдацiї Науково-методологiчним центром з питань випробувань ГМО без наявностi акредитацiї нацiональним органом з акредитацiї щодо використання цих удосконалених варiантiв методiв (методик) чи нових методiв (методик).

     3. На вимогу Науково-методологiчного центру з питань випробувань ГМО лабораторiї, включенi до Перелiку лабораторiй, що здiйснюють дослiдження (випробування) ГМО, повиннi брати участь у мiжлабораторних порiвняльних дослiдженнях (випробуваннях) ГМО або квалiфiкацiйних дослiдженнях (випробуваннях) ГМО.

     4. Лабораторiї, включенi до Перелiку лабораторiй, що здiйснюють дослiдження (випробування) ГМО, зобов'язанi:

     1) надавати iнформацiю про методи (методики) лабораторних дослiджень (випробувань) ГМО для цiлей державного контролю;

     2) зазначати найменування методу (методики) у висновку про проведене лабораторне дослiдження (випробування) ГМО;

     3) щороку подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi державного контролю за розмiщенням на ринку ГМО та ГМ-продукцiї, iнформацiю про проведенi лабораторнi дослiдження (випробування) ГМО та їх результати.

     5. Порядок ведення Перелiку лабораторiй, що здiйснюють дослiдження (випробування) ГМО, затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Роздiл IX. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ПОВОДЖЕННЯМ З ГМО

     Стаття 38. Державний контроль за дотриманням вимог бiобезпеки при здiйсненнi генетично-iнженерної дiяльностi в замкненiй системi та за поводженням з ГМО при проведеннi дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi

     1. Державний контроль за дотриманням вимог бiобезпеки при здiйсненнi генетично-iнженерної дiяльностi в замкненiй системi здiйснюється центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi санiтарно-епiдемiчного благополуччя населення, або його територiальними органами вiдповiдно до Закону України "Про основнi засади державного нагляду (контролю) у сферi господарської дiяльностi".

     2. Державний контроль за поводженням з ГМО при проведеннi дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi, у тому числi за дотриманням суб'єктом генетично-iнженерної дiяльностi захисних заходiв та заходiв знищення посiвiв пiсля збирання врожаю, здiйснюється центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику iз здiйснення державного контролю у сферi охорони навколишнього природного середовища, або його територiальними органами вiдповiдно до Закону України "Про основнi засади державного нагляду (контролю) у сферi господарської дiяльностi" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

     3. Пiд час здiйснення заходiв державного контролю за поводженням з ГМО при проведеннi дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику iз здiйснення державного контролю у сферi охорони навколишнього природного середовища, або його територiальнi органи перевiряють дотримання суб'єктом генетично-iнженерної дiяльностi умов, визначених у вiдповiдному дозволi, протягом проведення дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi та протягом наступного року пiсля завершення дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi.

     Стаття 39. Державний контроль за розмiщенням на ринку ГМО та ГМ-продукцiї

     1. Державний контроль за дотриманням вимог до розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї, у тому числi правил паралельного використання ГМО, ГМ-продукцiї та продукцiї, що не мiстить ГМО, здiйснюється центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi державного контролю за розмiщенням на ринку ГМО та ГМ-продукцiї, або його територiальними органами.

     2. Державний контроль за дотриманням вимог до розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї як харчових продуктiв або кормiв здiйснюється вiдповiдно до Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчовi продукти, корми, побiчнi продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

     3. Державний контроль за дотриманням вимог до розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї, якi не є харчовими продуктами або кормами, здiйснюється вiдповiдно до Закону України "Про основнi засади державного нагляду (контролю) у сферi господарської дiяльностi" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Роздiл X. ЗАХОДИ РЕАГУВАННЯ ТА ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВИМОГ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРI ПОВОДЖЕННЯ З ГМО

     Стаття 40. Вимоги до застосування заходiв реагування

     1. У разi виявлення порушення вимог законодавства у сферi поводження з ГМО центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi санiтарно-епiдемiчного благополуччя населення, центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику iз здiйснення державного контролю у сферi охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi державного контролю за розмiщенням на ринку ГМО та ГМ-продукцiї, або їх територiальнi органи у межах своєї компетенцiї вживають вiдповiдних заходiв для:

     1) забезпечення усунення суб'єктом господарювання порушення вимог законодавства у сферi поводження з ГМО, а також запобiгання виникненню таких порушень;

     2) з'ясування причини виникнення порушення вимог законодавства у сферi поводження з ГМО.

     2. До заходiв, передбачених пунктом 1 частини першої цiєї статтi, зокрема, належать:

     1) вивантаження, перевантаження в iнший транспортний засiб;

     2) змiна маркування (етикетки) та/або iнформацiї, що супроводжує товар та надається споживачу;

     3) обмеження або заборона розмiщення на ринку, обiгу, перемiщення, ввезення на митну територiю України, вивезення з митної територiї України ГМО та/або ГМ-продукцiї, якi не вiдповiдають вимогам цього Закону та становлять загрозу здоров'ю людини та/або навколишньому природному середовищу;

     4) вимога до суб'єкта господарювання збiльшити частоту внутрiшнього контролю (внутрiшнiх перевiрок);

     5) вiдкликання, вилучення або знищення ГМО та/або ГМ-продукцiї, крiм випадкiв, якщо є можливiсть усунення вiдповiдного порушення або змiни цiльового призначення;

     6) анулювання вiдповiдного дозволу, обов'язковiсть якого передбачена цим Законом.

     3. При визначеннi заходiв реагування враховуються:

     1) характер порушення вимог законодавства у сферi поводження з ГМО;

     2) вiдповiднi записи суб'єкта господарювання, пов'язанi з дотриманням вимог, якi було порушено.

     Стаття 41. Вiдповiдальнiсть за порушення законодавства у сферi поводження з ГМО

     1. Суб'єкти господарювання (юридичнi особи i фiзичнi особи - пiдприємцi) несуть вiдповiдальнiсть за такi правопорушення:

     1) порушення вимог бiобезпеки при здiйсненнi генетично-iнженерної дiяльностi в замкненiй системi -

     тягне за собою накладення штрафу на юридичних осiб вiд десяти до п'ятнадцяти мiнiмальних заробiтних плат, на фiзичних осiб - пiдприємцiв - вiд п'яти до семи мiнiмальних заробiтних плат;

     2) порушення правил та вимог до поводження з ГМО при проведеннi дослiджень та випробувань у вiдкритiй системi -

     тягне за собою накладення штрафу на юридичних осiб вiд п'ятнадцяти до двадцяти мiнiмальних заробiтних плат, на фiзичних осiб - пiдприємцiв - вiд п'яти до десяти мiнiмальних заробiтних плат;

     3) порушення вимог щодо розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї, якi не є харчовими продуктами або кормами, -

     тягне за собою накладення штрафу на юридичних осiб вiд п'ятнадцяти до двадцяти мiнiмальних заробiтних плат, на фiзичних осiб - пiдприємцiв - вiд семи до десяти мiнiмальних заробiтних плат;

     4) порушення вимог щодо розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї як харчових продуктiв або як кормiв -

     тягне за собою накладення штрафу на юридичних осiб вiд п'ятнадцяти до двадцяти мiнiмальних заробiтних плат, на фiзичних осiб - пiдприємцiв - вiд семи до десяти мiнiмальних заробiтних плат.

     2. Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених пунктами 1 i 2 частини першої цiєї статтi, за яке на суб'єкта господарювання було накладено штраф, -

     тягне за собою накладення штрафу на юридичних осiб i фiзичних осiб - пiдприємцiв у подвiйному розмiрi вiд розмiру штрафу, встановленого за вiдповiднi порушення частиною першою цiєї статтi.

     3. Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених пунктами 3 i 4 частини першої цiєї статтi, за яке на суб'єкта господарювання було накладено штраф, -

     тягне за собою накладення штрафу на юридичних осiб i фiзичних осiб - пiдприємцiв у розмiрi 100 вiдсоткiв вартостi партiї ГМО та/або ГМ-продукцiї, розмiщеної на ринку, але не менше 100 тисяч гривень.

     Стаття 42. Провадження у справах про порушення законодавства у сферi поводження з ГМО

     1. Провадження у справах про порушення юридичними особами та фiзичними особами - пiдприємцями законодавства у сферi поводження з ГМО здiйснюється вiдповiдно до положень цiєї статтi.

     2. Справи про порушення вимог бiобезпеки при здiйсненнi генетично-iнженерної дiяльностi в замкненiй системi розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi санiтарно-епiдемiчного благополуччя населення, або його територiальними органами.

     Справи про порушення правил та вимог до поводження з ГМО при проведеннi дослiджень та випробувань у вiдкритiй системi розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику iз здiйснення державного контролю у сферi охорони навколишнього природного середовища, або його територiальними органами.

     Справи про порушення вимог щодо розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї, якi не є харчовими продуктами або кормами, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi державного контролю за розмiщенням на ринку ГМО та ГМ-продукцiї, або його територiальними органами.

     Справи про порушення вимог щодо розмiщення на ринку ГМО та ГМ-продукцiї як харчових продуктiв або як кормiв розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi державного контролю за розмiщенням на ринку ГМО та ГМ-продукцiї, або його територiальними органами.

     Вiд iменi зазначених у цiй частинi органiв розглядати справи мають право керiвник, заступники керiвника або уповноваженi вiдповiдним керiвником посадовi особи цих органiв.

     3. Штраф за порушення законодавства у сферi поводження з ГМО може бути накладено протягом двох мiсяцiв з дня виявлення порушення, але не пiзнiше одного року з дня його вчинення.

     4. Пiдставою для розгляду справи про порушення законодавства у сферi поводження з ГМО є протокол, який складається за результатами здiйснення державного контролю за дотриманням законодавства у сферi поводження з ГМО уповноваженими на те посадовими особами органiв, визначених частиною другою цiєї статтi.

     5. У протоколi зазначаються:

     1) дата i мiсце його складення;

     2) посада, прiзвище, iм'я, по батьковi посадової особи, яка склала протокол;

     3) вiдомостi про особу, щодо якої складено протокол (найменування та мiсцезнаходження юридичної особи або прiзвище, iм'я, по батьковi та мiсце проживання фiзичної особи - пiдприємця, адреса вiдповiдної потужностi, контактнi данi);

     4) мiсце, час вчинення i суть вчиненого порушення законодавства у сферi поводження з ГМО;

     5) посилання на положення нормативно-правового акта (iз зазначенням вiдповiдної статтi, частини, пункту чи абзацу), яке було порушено особою, щодо якої складено протокол;

     6) посилання на акт державного контролю та iншi докази, якими пiдтверджується вчинення порушення законодавства у сферi поводження з ГМО особою, щодо якої складено протокол;

     7) прiзвище, iм'я, по батьковi та мiсце проживання, контактнi данi свiдкiв або потерпiлих та їхнi пояснення (за наявностi);

     8) пояснення особи, щодо якої складено протокол, або її представника чи запис про вiдмову вiд надання пояснення;

     9) iншi вiдомостi, що сприяють всебiчному та об'єктивному розгляду i вирiшенню справи (за наявностi).

     6. Форма протоколу затверджується вiдповiдним центральним органом виконавчої влади, визначеним частиною другою цiєї статтi.

     7. Особа, щодо якої складено протокол, або її представник має право викласти у протоколi або на окремому аркушi, що додається до протоколу, своє пояснення щодо змiсту протоколу, засвiдчивши його особистим пiдписом.

     У разi вiдмови особи, щодо якої складено протокол, або її представника вiд надання пояснення у протоколi робиться вiдповiдний запис. Викладенi у протоколi або на окремому аркушi, що додається до протоколу, пояснення свiдкiв або потерпiлих засвiдчуються їхнiми пiдписами.

     8. Протокол складається у двох примiрниках та пiдписується посадовою особою, яка його склала. Один примiрник протоколу вручається пiд розписку особi, щодо якої складено протокол, або її представниковi, другий примiрник зберiгається у вiдповiдному центральному органi виконавчої влади, визначеному частиною другою цiєї статтi, або його територiальному органi.

     9. У разi вiдмови особи, щодо якої складено протокол, або її представника вiд отримання примiрника протоколу в ньому робиться вiдповiдний запис i не пiзнiше наступного робочого дня пiсля складення протокол надсилається такiй особi реєстрованим поштовим вiдправленням.

     У разi ненадання особою, щодо якої складено протокол, iнформацiї про її мiсцезнаходження (мiсце проживання) протокол надсилається на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрi юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань, i вважається врученим незалежно вiд факту його отримання такою особою.

     10. Справа про порушення законодавства у сферi поводження з ГМО розглядається не пiзнiше 15 робочих днiв з дня отримання вiдповiдною посадовою особою протоколу та iнших матерiалiв справи. За письмовим клопотанням особи, щодо якої складено протокол, розгляд справи вiдкладається, але не бiльш як на 10 робочих днiв, для подання нею додаткових матерiалiв або з iнших поважних причин.

     11. Час i мiсце розгляду справи повiдомляються особi, щодо якої складено протокол, не пiзнiше нiж за п'ять робочих днiв до дня розгляду справи.

     Повiдомлення про час i мiсце розгляду справи вручається особi, щодо якої складено протокол, або її представниковi пiд розписку або надсилається реєстрованим поштовим вiдправленням.

     Повiдомлення про час i мiсце розгляду справи, надiслане реєстрованим поштовим вiдправленням на адресу особи, щодо якої складено протокол, зазначену в Єдиному державному реєстрi юридичних осiб, фiзичних осiб - пiдприємцiв та громадських формувань, вважається врученим незалежно вiд факту його отримання такою особою.

     12. Справа може розглядатися за вiдсутностi особи, щодо якої складено протокол, якщо є вiдомостi про її належне повiдомлення про час i мiсце розгляду справи i якщо вiд неї не надiйшло клопотання про вiдкладення розгляду справи.

     13. Особа, щодо якої складено протокол, має право ознайомлюватися з матерiалами справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою адвоката або iншого фахiвця в галузi права, оскаржувати постанову у справi.

     14. Справа не може бути розпочата, а розпочата справа пiдлягає закриттю у разi:

     1) вiдсутностi подiї або складу порушення законодавства у сферi поводження з ГМО;

     2) втрати чинностi положенням закону, яким встановлено вiдповiдальнiсть за порушення законодавства у сферi поводження з ГМО;

     3) закiнчення визначеного законом строку, протягом якого може бути накладено штраф;

     4) наявностi за тим самим фактом порушення законодавства у сферi поводження з ГМО постанови про накладення штрафу або нескасованої постанови про закриття справи, винесеної щодо тiєї самої особи;

     5) припинення державної реєстрацiї у результатi лiквiдацiї юридичної особи, щодо якої складено протокол;

     6) смертi фiзичної особи - пiдприємця, щодо якої складено протокол.

     15. За результатами розгляду справи уповноваженi на те посадовi особи виносять одну з таких постанов:

     1) про накладення штрафу;

     2) про закриття справи.

     16. Постанова у справi має мiстити:

     1) прiзвище, iм'я, по батьковi посадової особи, яка винесла постанову;

     2) дату i мiсце розгляду справи;

     3) вiдомостi про особу, щодо якої винесено постанову, а також про потерпiлого (за наявностi);

     4) опис обставин, встановлених пiд час розгляду справи, та доказiв, що їх пiдтверджують;

     5) посилання на положення законодавства, якi були порушенi, або зазначення пiдстави для закриття справи;

     6) посилання на положення закону, якi передбачають вiдповiдальнiсть за правопорушення;

     7) прийняте у справi рiшення.

     Постанова про накладення штрафу має вiдповiдати вимогам до виконавчого документа, передбаченим Законом України "Про виконавче провадження".

     17. Постанова у справi вручається особi, щодо якої її винесено, або її представниковi пiд розписку або надсилається реєстрованим поштовим вiдправленням протягом трьох робочих днiв з дня її винесення.

     18. Потерпiлий та особа, щодо якої винесено постанову у справi, мають право оскаржити її в адмiнiстративному (досудовому) порядку протягом одного мiсяця з дня її винесення або до суду в порядку, визначеному законом. Скарга на постанову у справi, подана в адмiнiстративному (досудовому) порядку, залишається без розгляду у разi оскарження цiєї постанови до суду.

     19. Якщо останнiй день строку подання скарги на постанову у справi в адмiнiстративному (досудовому) порядку припадає на вихiдний, святковий або неробочий день, останнiм днем строку вважається наступний за вихiдним, святковим або неробочим робочий день. За вiдповiдною заявою скаржника орган (посадова особа), уповноважений на розгляд скарги, поновлює цей строк у разi визнання причин його пропущення поважними.

     20. Оскарження постанови у справi в адмiнiстративному (досудовому) порядку здiйснюється шляхом подання через орган, який винiс вiдповiдну постанову, скарги до територiального органу вiдповiдного органу вищого рiвня або до вiдповiдного центрального органу виконавчої влади, визначеного частиною другою цiєї статтi.

     Скарга, що надiйшла, протягом трьох робочих днiв передається (надсилається) разом iз справою до територiального органу вiдповiдного органу вищого рiвня або до вiдповiдного центрального органу виконавчої влади, визначеного частиною другою цiєї статтi, та розглядається його керiвником або його заступником протягом 10 робочих днiв з дня її отримання.

     21. За результатами розгляду скарги на постанову у справi в адмiнiстративному (досудовому) порядку може бути прийнято одне з таких рiшень:

     1) про залишення постанови без змiн, а скарги - без задоволення;

     2) про скасування постанови i закриття справи;

     3) про скасування постанови та прийняття нової постанови.

     22. Порядок адмiнiстративного (досудового) оскарження постанови у справi затверджується вiдповiдним центральним органом виконавчої влади, визначеним частиною другою цiєї статтi.

     23. Постанова у справi, яку не було оскаржено у встановлений законом строк, набирає законної сили пiсля закiнчення строку на її оскарження.

     Постанова у справi, оскаржена в адмiнiстративному (досудовому) порядку, набирає законної сили пiсля закiнчення одного мiсяця з дня прийняття рiшення, зазначеного у частинi двадцять першiй цiєї статтi, крiм рiшення про скасування постанови i закриття справи, яке набирає законної сили з моменту його проголошення.

     Постанова у справi, оскаржена до суду, набирає законної сили з дня набрання законної сили вiдповiдним судовим рiшенням.

     24. Штраф пiдлягає сплатi протягом 15 днiв з дня набрання законної сили постановою про накладення штрафу.

     Сплата штрафу не звiльняє особу, щодо якої винесено постанову у справi, вiд обов'язку усунення допущеного правопорушення, а також вiд обов'язку вiдшкодування пов'язаної з ним шкоди (завданих збиткiв).

     25. Якщо штраф не сплачено у строк, встановлений частиною двадцять четвертою цiєї статтi, примусове виконання постанови про накладення штрафу здiйснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Суми штрафiв зараховуються до державного бюджету.

Роздiл XI. МIЖНАРОДНЕ СПIВРОБIТНИЦТВО

     Стаття 43. Мiжнародне спiвробiтництво України у сферi генетично-iнженерної дiяльностi та поводження з ГМО

     1. Мiжнародне спiвробiтництво України у сферi генетично-iнженерної дiяльностi та поводження з ГМО здiйснюється шляхом:

     1) укладення мiжнародних угод, включаючи двостороннi угоди про взаємне визнання у сферi генетично-iнженерної дiяльностi;

     2) адаптацiї законодавства України у сферi генетично-iнженерної дiяльностi та поводження з ГМО до вiдповiдного законодавства Європейського Союзу;

     3) гармонiзацiї законодавства України у сферi генетично-iнженерної дiяльностi та поводження з ГМО з нормами та стандартами вiдповiдних мiжнародних органiзацiй;

     4) обмiну iнформацiєю у сферi генетично-iнженерної дiяльностi та поводження з ГМО.

Роздiл XII. ПРИКIНЦЕВI ТА ПЕРЕХIДНI ПОЛОЖЕННЯ

     1. Цей Закон набирає чинностi через три роки з дня його опублiкування, крiм абзацiв шостого - дев'ятого пiдпункту 7 пункту 8, пункту 9 цього роздiлу, якi набирають чинностi з дня, наступного за днем опублiкування цього Закону.

     2. Визнати таким, що втратив чиннiсть з дня набрання чинностi цим Законом, Закон України "Про державну систему бiобезпеки при створеннi, випробуваннi, транспортуваннi та використаннi генетично модифiкованих органiзмiв" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2007 р., N 35, ст. 484 iз наступними змiнами).

     3. Установити, що документи, поданi на державну реєстрацiю ГМО та продукцiї, виробленої з їх застосуванням, вiдповiдно до Закону України "Про державну систему бiобезпеки при створеннi, випробуваннi, транспортуваннi та використаннi генетично модифiкованих органiзмiв", щодо яких не прийнято рiшення про державну реєстрацiю ГМО станом на день набрання чинностi цим Законом, повертаються заявнику.

     4. Установити, що до затвердження Кабiнетом Мiнiстрiв України визначеного Державною комiсiєю з оцiнювання ризику ГМО перелiку методiв генетичної iнженерiї, внаслiдок яких утворюється або не утворюється ГМО, для цiлей цього Закону:

     1) методами генетичної iнженерiї, внаслiдок яких утворюється ГМО, вважаються:

     а) методи, що передбачають формування нових комбiнацiй генетичного матерiалу шляхом внесення молекул рекомбiнантної нуклеїнової кислоти (вироблених у будь-який спосiб поза органiзмом) у вiрус, бактерiальну плазмiду або iншу векторну систему, у тому числi їх включення до органiзму-реципiєнта, в якому вони не були присутнi, але здатнi на тривале розмноження;

     б) методи, що передбачають безпосереднє введення в органiзм спадкового матерiалу, пiдготовленого поза таким органiзмом (мiкроiн'єкцiї, макроiн'єкцiї та мiкроiнкапсуляцiї);

     в) методи, що передбачають злиття клiтин (крiм рослинних), у тому числi протопластiв, або гiбридизацiю шляхом злиття двох або бiльше живих клiтин у штучний спосiб, у результатi застосування якого виникають живi клiтини з новими комбiнацiями генетичного матерiалу;

     2) методами генетичної iнженерiї, внаслiдок яких не утворюється ГМО, вважаються:

     а) методи без використання рекомбiнантних молекул нуклеїнових кислот, у тому числi самоклонування, методiв мутагенезу;

     б) методи, що передбачають злиття рослинних клiтин;

     в) екстракорпоральне заплiднення;

     г) кон'югацiя, трансдукцiя, трансформацiя, якi вiдбуваються в природних умовах;

     ґ) iндуктивна полiплоїдiя.

     5. Установити, що харчовi продукти та корми, введенi в обiг вiдповiдно до Закону України "Про державну систему бiобезпеки при створеннi, випробуваннi, транспортуваннi та використаннi генетично модифiкованих органiзмiв" до набрання чинностi цим Законом, можуть перебувати в обiгу до закiнчення мiнiмального строку зберiгання, настання кiнцевої дати споживання, закiнчення строку придатностi, мiнiмального термiну придатностi або дати "вжити до".

     6. Установити, що з дня набрання чинностi цим Законом забороняються:

     1) дослiдження та випробування генетично модифiкованої кукурудзи у вiдкритiй системi, її державна реєстрацiя, розмiщення на ринку та ввезення на митну територiю України, крiм ввезення для науково-дослiдних цiлей у замкненiй системi за наявностi вiдповiдного дозволу;

     2) вирощування протягом п'яти рокiв генетично модифiкованих цукрових бурякiв i рiпаку, крiм вирощування для проведення дослiджень i випробувань у вiдкритiй системi за наявностi вiдповiдного дозволу.

     7. Установити, що з моменту набуття Україною статусу держави - члена Європейського Союзу:

     1) державна реєстрацiя всiх ГМО (крiм ГМО, дозволених вiдповiдно до законодавства Європейського Союзу з урахуванням мети їх використання) скасовується;

     2) вiдомостi, що мiстяться у Державному реєстрi ГМО (крiм вiдомостей про ГМО, дозволенi вiдповiдно до законодавства Європейського Союзу), втрачають статус офiцiйної iнформацiї;

     3) заявки, поданi на державну реєстрацiю ГМО вiдповiдно до цього Закону, щодо яких не прийнято рiшення про внесення до Державного реєстру ГМО, повертаються заявнику без розгляду.

     8. Внести змiни до таких законiв України:

     1) текст статтi 51 Закону України "Про тваринний свiт" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2002 р., N 14, ст. 97; 2017 р., N 29, ст. 315) викласти в такiй редакцiї:

     "Створення i використання генетично модифiкованих органiзмiв, використання генетично модифiкованої продукцiї здiйснюються вiдповiдно до Закону України "Про державне регулювання генетично-iнженерної дiяльностi та державний контроль за розмiщенням на ринку генетично модифiкованих органiзмiв i продукцiї".

     Створення нових штамiв мiкроорганiзмiв, бiологiчно активних речовин, виробництво iнших продуктiв бiотехнологiї, крiм генетично модифiкованих органiзмiв та генетично модифiкованої продукцiї, здiйснюються лише у встановленому законодавством порядку i за наявностi позитивного висновку з оцiнки впливу на довкiлля. Використання зазначених органiзмiв i речовин за вiдсутностi такого висновку забороняється";

     2) статтю 2 Закону України "Про основнi засади державного нагляду (контролю) у сферi господарської дiяльностi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2007 р., N 29, ст. 389 iз наступними змiнами) доповнити частиною такого змiсту:

     "Контроль за додержанням законодавства у сферi поводження з ГМО при проведеннi дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi, при розмiщеннi на ринку ГМО та ГМ-продукцiї, якi не є харчовими продуктами або кормами, здiйснюється у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про державне регулювання генетично-iнженерної дiяльностi та державний контроль за розмiщенням на ринку генетично модифiкованих органiзмiв i продукцiї";

     3) у Перелiку документiв дозвiльного характеру у сферi господарської дiяльностi, затвердженому Законом України "Про Перелiк документiв дозвiльного характеру у сферi господарської дiяльностi" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2011 р., N 47, ст. 532 iз наступними змiнами):

     пункти 28, 74, 146, 148 виключити;

     доповнити пунктами 159 - 164 такого змiсту:

159	Дозвiл на ввезення ГМО, призначених для здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi першого рiвня ризику в замкненiй системi	Закон України "Про державне регулювання генетично-iнженерної дiяльностi та державний контроль за розмiщенням на ринку генетично модифiкованих органiзмiв i продукцiї"
160	Дозвiл на здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi другого рiвня ризику в замкненiй системi	Закон України "Про державне регулювання генетично-iнженерної дiяльностi та державний контроль за розмiщенням на ринку генетично модифiкованих органiзмiв i продукцiї"
161	Дозвiл на здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi третього рiвня ризику в замкненiй системi	Закон України "Про державне регулювання генетично-iнженерної дiяльностi та державний контроль за розмiщенням на ринку генетично модифiкованих органiзмiв i продукцiї"
162	Дозвiл на здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi четвертого рiвня ризику в замкненiй системi	Закон України "Про державне регулювання генетично-iнженерної дiяльностi та державний контроль за розмiщенням на ринку генетично модифiкованих органiзмiв i продукцiї"
163	Дозвiл на проведення дослiджень та випробувань ГМО у вiдкритiй системi	Закон України "Про державне регулювання генетично-iнженерної дiяльностi та державний контроль за розмiщенням на ринку генетично модифiкованих органiзмiв i продукцiї"
164	Дозвiл на перемiщення ГМО або ГМ-продукцiї транзитом через митну територiю України	Закон України "Про державне регулювання генетично-iнженерної дiяльностi та державний контроль за розмiщенням на ринку генетично модифiкованих органiзмiв i продукцiї";

     4) в абзацi другому преамбули Закону України "Про насiння i садивний матерiал" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2013 р., N 42, ст. 585; 2016 р., N 4, ст. 39) слова "а також на обiг насiння i садивного матерiалу генетично модифiкованих органiзмiв (рослин), що регулюється спецiальним законодавством" виключити;

     5) у статтi 3 Закону України "Про оцiнку впливу на довкiлля" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2017 р., N 29, ст. 315 iз наступними змiнами):

     частину першу доповнити абзацом третiм такого змiсту:

     "Оцiнка впливу на довкiлля при здiйсненнi генетично-iнженерної дiяльностi здiйснюється шляхом оцiнювання ризику генетично модифiкованих органiзмiв вiдповiдно до Закону України "Про державне регулювання генетично-iнженерної дiяльностi та державний контроль за розмiщенням на ринку генетично модифiкованих органiзмiв i продукцiї";

     абзац дванадцятий пункту 11 частини третьої виключити;

     6) частину першу статтi 3 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчовi продукти, корми, побiчнi продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2017 р., N 31, ст. 343; 2018 р., N 36, ст. 275; iз змiнами, внесеними Законом України вiд 4 лютого 2021 року N 1206-IX) доповнити реченням такого змiсту: "Дiя цього Закону поширюється також на суспiльнi вiдносини, пов'язанi iз здiйсненням державного контролю за дотриманням вимог до розмiщення на ринку генетично модифiкованих органiзмiв i продукцiї як харчових продуктiв або як кормiв";

     7) у Законi України "Про iнформацiю для споживачiв щодо харчових продуктiв" (Вiдомостi Верховної Ради України, 2019 р., N 7, ст. 41; iз змiнами, внесеними Законом України вiд 3 листопада 2022 року N 2718-IX):

     у статтi 6:

     частину другу виключити;

     частину третю викласти в такiй редакцiї:

     "3. Маркування генетично модифiкованої продукцiї здiйснюється з урахуванням вимог Закону України "Про державне регулювання генетично-iнженерної дiяльностi та державний контроль за розмiщенням на ринку генетично модифiкованих органiзмiв i продукцiї";

     у статтi 27¹:

     у частинi першiй слово "iнформацiєю" замiнити словом "позначенням";

     частину четверту викласти в такiй редакцiї:

     "4. За визначення i нанесення/зазначення позначення, передбаченого частиною першою цiєї статтi, вiдповiдають оператори ринку, визначенi частиною третьою цiєї статтi".

     9. Кабiнету Мiнiстрiв України до набрання чинностi цим Законом:

     привести свої нормативно-правовi акти у вiдповiднiсть iз цим Законом;

     забезпечити приведення мiнiстерствами, iншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актiв у вiдповiднiсть iз цим Законом.

Президент України

В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ

м. Київ
23 серпня 2023 року
N 3339-IX