ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛIТИКИ ТА РОЗВИТКУ ПIДПРИЄМНИЦТВА

вiд 12.02.2013 р.	N 1214

     Держпiдприємництвом України вiдповiдно до листа Секретарiату Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 08.02.2013 N 1815/0/2-13 в межах компетенцiї розглянуто запит <...> про надання iнформацiї стосовно причин та умов скасування рiшення про державну реєстрацiю наказу Мiнiстерства економiки України, Мiнiстерства охорони навколишнього природного середовища України та Державної митної служби України вiд 30.07.2009 N 789/414/709 "Про затвердження Порядку здiйснення митного оформлення iмпортних товарiв у тарi i пакувальних матерiалах" (далi - Наказ i Порядок вiдповiдно), повiдомляється.

     Вiдповiдно до ст. 27 Закону України "Про засади державної регуляторної полiтики у сферi господарської дiяльностi" (далi - Закон) Держпiдприємництвом України було проведено експертизу регуляторного акта - Наказу на вiдповiднiсть принципам державної регуляторної полiтики та прийнято рiшення Держпiдприємництва України вiд 30.10.2012 N 7 "Про необхiднiсть усунення Мiнiстерством економiчного розвитку i торгiвлi, Мiнiстерством екологiї та природних ресурсiв України та Державною митною службою України порушень принципiв державної регуляторної полiтики згiдно з вимогами Закону України вiд 11.09.2003 N 1160-IV "Про засади державної регуляторної полiтики у сферi господарської дiяльностi" (далi - Рiшення).

     На виконання вимог Закону, здiйснюючи експертизу Порядку, Держпiдприємництвом України було встановлено наступнi порушення принципiв державної регуляторної полiтики у сферi господарської дiяльностi.

     1. Вiдповiдно до Порядку пiдставою для митного оформлення iмпортних товарiв у тарi i пакувальних матерiалах є наявнiсть у єдиному адмiнiстративному документi форми МД-2 вiдбитка особистої печатки "Ввiз дозволено" державного iнспектора з охорони навколишнього природного середовища територiальних органiв та спецiальних пiдроздiлiв Мiнiстерства охорони навколишнього природного середовища, яка проставляється пiсля складання вiдомостi про облiк та розрахунок тари i пакувальних матерiалiв, у яких надходять товари, що пiдлягають митному оформленню в режимi iмпорту.

     У свою чергу, Вiдомiсть складається за умови наявностi договору з Державною компанiєю "Укрекокомресурси" щодо органiзацiї збирання, заготiвлi та утилiзацiї тари i пакувальних матерiалiв або за наявностi пiдтверджуючих документiв щодо самостiйного приймання та утилiзацiї використаних тари i пакувальних матерiалiв.

     Законом України "Про вiдходи" не передбачено обов'язкове укладання iмпортерами товарiв в тарi та пакувальних матерiалах договору на органiзацiю збирання, заготiвлi та утилiзацiю тари i пакувальних матерiалiв.

     Водночас стаття 17 Закону України "Про вiдходи" закрiплює за суб'єктами господарювання у сферi поводження з вiдходами обов'язок "забезпечувати приймання та утилiзацiю використаних пакувальних матерiалiв i тари, в яких знаходилася продукцiя цих пiдприємств, установ та органiзацiй - суб'єктiв господарської дiяльностi, або укладати угоди з вiдповiдними органiзацiями на їх збирання та утилiзацiю".

     Тобто суб'єкти господарювання мають здiйснювати самостiйно приймання та утилiзацiю використаної тари та матерiалiв або укладати угоди з вiдповiдними органiзацiями, щоб передбачали приймання та утилiзацiю вiдходiв, а не органiзацiю цього процесу.

     На момент ввезення ця тара та матерiали не є використаними.

     Таким чином, вiдповiдно до ст. 15 Закону України "Про захист економiчної конкуренцiї" вищезазначенi положення Порядку носять антиконкурентний характер, оскiльки органам влади забороняється пряме або опосередковане примушення суб'єктiв господарювання до прiоритетного укладення договорiв.

     Разом з цим даний Порядок суперечить державнiй полiтицi щодо здiйснення органами державної влади, органами мiсцевого самоврядування та органами адмiнiстративно-господарського управлiння та контролю демонополiзацiї економiки, фiнансової, матерiально-технiчної, iнформацiйної, консультативної та iншої пiдтримки суб'єктiв господарювання, якi сприяють розвитку конкуренцiї, вiдповiдно до ст. 4 частини 1 Закону України "Про захист економiчної конкуренцiї".

     2. Також, виходячи з редакцiї зазначеного Порядку, пiдставою для митного оформлення iмпортних товарiв у тарi та пакувальних матерiалах є наявнiсть особистої печатки "Ввiз дозволено" держекоiнспектора у лiвому нижньому кутку на зворотному боцi аркуша з позначенням 1/6 єдиного адмiнiстративного документа форми МД-2.

     Таким чином, Наказом встановлено обмеження на ввезення товарiв у тарi та упаковцi.

     Водночас вiдповiдно до вимог статтi 197 Митного кодексу України обмеження на перемiщення через митний кордон України окремих товарiв встановлюються законом. Митне оформлення таких товарiв здiйснюється митними органами на пiдставi отриманих з використанням засобiв iнформацiйних технологiй документiв, якi пiдтверджують дотримання зазначених обмежень, виданих державними органами, уповноваженими на здiйснення вiдповiдних контрольних функцiй, iншими юридичними особами, уповноваженими на їх видачу, якщо подання таких документiв митним органам передбачено законами України.

     У свою чергу, на сьогоднiшнiй день на рiвнi Закону не передбачено обмежень на ввезення товарiв у тарi та упаковцi.

     3. Також слiд зазначити, що частиною шостою статтi 257 Митного кодексу України повноваження з визначення порядку заповнення митних декларацiй та iнших документiв, якi застосовуються пiд час митного оформлення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, надано Мiнiстерству фiнансiв України.

     Згiдно з частиною третьою Прикiнцевих та перехiдних положень Митного кодексу України нормативно-правовi акти центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалiзацiю державної полiтики у сферi державної митної справи, та iнших центральних органiв виконавчої влади, прийнятi на виконання законiв України з питань державної митної справи до набрання чинностi цим Кодексом, та нормативно-правовi акти, якi використовуються при застосуваннi норм законiв з питань державної митної справи (у тому числi акти законодавства СРСР), застосовуються в частинi, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття вiдповiдних актiв згiдно з вимогами цього Кодексу.

     Так, вiдповiдно до частини шостої статтi 257 Митного кодексу України наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 30.05.2012 N 651, зареєстрованим у Мiнiстерствi юстицiї України 14.08.2012 за N 1372/21684, затверджено Порядок заповнення митних декларацiй на бланку єдиного адмiнiстративного документа.

     Положеннями зазначеного Порядку заповнення митних декларацiй на бланку єдиного адмiнiстративного документа не передбачено можливостi проставляння на аркушах митних декларацiй вiдбиткiв печаток, штампiв будь-яких iнших органiв, нiж митних.

     Таким чином, положення Порядку здiйснення митного оформлення iмпортних товарiв у тарi i пакувальних матерiалах, затвердженого спiльним наказом Мiнекологiї, Мiнекономрозвитку та Держмитслужби вiд 30.07.2009 N 789/414/709, суперечать нормам Порядку заповнення митних декларацiй на бланку єдиного адмiнiстративного документа, затвердженого наказом Мiнiстерства фiнансiв вiд 30.05.2012 N 651, у зв'язку з чим не пiдлягають застосуванню вiдповiдно до частини третьої Прикiнцевих та перехiдних положень Митного кодексу України.

     Враховуючи викладене, задекларований Порядком механiзм митного оформлення товарiв суперечить вимогам митного законодавства України.

     4. Крiм того, Порядок суперечить ч. 2 ст. 19, ч. 2 ст. 42 Конституцiї України, ч. 1 ст. 627 Цивiльного кодексу України та ч. 3 ст. 18, ч. 1 ст. 19, ч. 2 ст. 25 Господарського кодексу України, а саме:

     - органи державної влади та органи мiсцевого самоврядування, їх посадовi особи зобов'язанi дiяти лише на пiдставi, в межах повноважень та у спосiб, що передбаченi Конституцiєю та законами України;

     - держава забезпечує захист конкуренцiї у пiдприємницькiй дiяльностi. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомiрне обмеження конкуренцiї та недобросовiсна конкуренцiя. Види i межi монополiї визначаються законом;

     - сторони є вiльними в укладеннi договору, виборi контрагента та визначеннi умов договору з урахуванням вимог Цивiльного кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства, звичаїв дiлового обороту, вимог розумностi та справедливостi;

     - органам державної влади та органам мiсцевого самоврядування, їх посадовим особам забороняється приймати акти та вчиняти дiї, якi усувають конкуренцiю або необґрунтовано сприяють окремим конкурентам у пiдприємницькiй дiяльностi, чи запроваджують обмеження на ринку, не передбачене законодавством. Законом можуть бути встановленi винятки з цього правила з метою забезпечення нацiональної безпеки, оборони чи iнших загальносуспiльних iнтересiв;

     - суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостiйно здiйснювати господарську дiяльнiсть, що не суперечить законодавству;

     - органам державної влади i органам мiсцевого самоврядування, що регулюють вiдносини у сферi господарювання, забороняється приймати акти або вчиняти дiї, що визначають привiлейоване становище суб'єктiв господарювання тiєї чи iншої форми власностi або ставлять у нерiвне становище окремi категорiї суб'єктiв господарювання чи iншим способом порушують правила конкуренцiї. У разi порушення цiєї вимоги органи державної влади, до повноважень яких належить контроль та нагляд за додержанням антимонопольно-конкурентного законодавства, а також суб'єкти господарювання можуть оспорювати такi акти в установленому законом порядку.

     5. З урахуванням вищезазначеного Порядок не вiдповiдає основним принципам державної регуляторної полiтики у сферi господарської дiяльностi, задекларованим статтями 4 та 5 Закону України "Про засади державної регуляторної полiтики у сферi господарської дiяльностi", зокрема, щодо:

     - недопущення прийняття регуляторних актiв, якi є непослiдовними або не узгоджуються чи дублюють дiючi регуляторнi акти;

     - доцiльностi - обґрунтованої необхiдностi державного регулювання господарських вiдносин з метою вирiшення iснуючої проблеми;

     - адекватностi - вiдповiдностi форм та рiвня державного регулювання господарських вiдносин потребi у вирiшеннi iснуючої проблеми та ринковим вимогам з урахуванням усiх прийнятних альтернатив;

     - збалансованостi - забезпечення у регуляторнiй дiяльностi балансу iнтересiв суб'єктiв господарювання, громадян та держави.

     Рiшення Держпiдприємництва України вiд 30.10.2012 N 7 "Про необхiднiсть усунення Мiнiстерством економiчного розвитку i торгiвлi, Мiнiстерством екологiї та природних ресурсiв України та Державною митною службою України порушень принципiв державної регуляторної полiтики згiдно з вимогами Закону України вiд 11.09.2003 N 1160-IV "Про засади державної регуляторної полiтики у сферi господарської дiяльностi" не було виконано або оскаржено органами центральної виконавчої влади, на яких воно поширювалося протягом встановленого в Законi строку.

     У зв'язку з цим вiдповiдно дiя регуляторного акта - Наказу була зупинена наступного дня з дня закiнчення строку для виконання такого рiшення, а саме з 31.12.2012.

     Реалiзуючи наданi ст. 28 Закону повноваження, Держпiдприємництво України своїм листом вiд 02.01.2013 N 1/0/20-13 звернулося до Мiнiстерства юстицiї України щодо зупинення дiї регуляторного акта з проханням скасувати державну реєстрацiю Наказу.

     Водночас листом Держпiдприємництва України вiд 02.01.2013 N 2/0/20-13 направлено до газети "Урядовий кур'єр" оголошення про зупинення дiї вищевказаного Наказу з проханням опублiкувати вказане оголошення.

     10.01.2013 у газетi "Урядовий кур'єр" N 5 (4891) було опублiковано оголошення, згiдно з яким дiя зазначеного Наказу є зупиненою з 31.12.2012.

     Наказом Мiнiстерства юстицiї України вiд 14.01.2013 N 101/5 "Про скасування рiшення про державну реєстрацiю нормативно-правового акта" рiшення про державну реєстрацiю Наказу скасовано.

     У преамбулi наказу Мiнiстерства юстицiї України вiд 14.01.2013 N 101/5 "Про скасування рiшення про державну реєстрацiю нормативно-правового акта" зазначена пiдстава такого скасування - пiдпункт "в" пункту 17 Положення про державну реєстрацiю нормативно-правових актiв мiнiстерств, iнших органiв виконавчої влади, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 28.12.92 N 731.

     Вiдповiдно до пiдпункту "в" пункту 17 Положення про державну реєстрацiю нормативно-правових актiв мiнiстерств, iнших органiв виконавчої влади, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 28.12.92 N 731, пiдставою для скасування рiшення про державну реєстрацiю є одержання повiдомлення вiд Держпiдприємництва або його територiального органу про виявлення будь-якої обставини, визначеної у частинi першiй статтi 25 Закону України "Про засади державної регуляторної полiтики у сферi господарської дiяльностi", або повiдомлення Держпiдприємництва про зупинення дiї регуляторного акта чи окремих його положень вiдповiдно до частини восьмої статтi 28 зазначеного Закону.

     Таким чином, системний аналiз законодавства з даного питання свiдчить про те, що пiдставою для прийняття наказу Мiнiстерства юстицiї України вiд 14.01.2013 N 101/5 "Про скасування рiшення про державну реєстрацiю нормативно-правового акта" було одержання повiдомлення вiд Держпiдприємництва України про припинення дiї регуляторного нормативно-правового акта або окремих його положень вiдповiдно до статтi 28 зазначеного Закону.

Голова Держпiдприємництва України

М. Ю. Бродський