МIНIСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛIТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ
м. Київ

31.08.2026	N 8

Про затвердження Методiв вiдбору зразкiв та лабораторних дослiджень (випробувань) для визначення залишкiв фармакологiчних дiючих речовин, якi застосовуються тваринам, призначеним для виробництва харчових продуктiв, для цiлей державного контролю

Зареєстровано в Мiнiстерствi юстицiї України 06 жовтня 2026 р. за N 1329/46723

     Вiдповiдно до частини четвертої статтi 21 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчовi продукти, корми, побiчнi продукти тваринного походження, здоров'я тварин та благополуччя тварин", цiлi 24 роздiлу 12 "Безпечнiсть харчових продуктiв, ветеринарна та фiтосанiтарна полiтика" Кластеру 5 "Ресурси, сiльське господарство та полiтика згуртованостi" Нацiональної програми адаптацiї законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС), затвердженої постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 01 квiтня 2026 року N 438, пункту 8 Положення про Мiнiстерство аграрної полiтики та продовольства України, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 06 серпня 2026 року N 1029, наказую:

     1. Затвердити Методи вiдбору зразкiв та лабораторних дослiджень (випробувань) для визначення залишкiв фармакологiчних дiючих речовин, якi застосовуються тваринам, призначеним для виробництва харчових продуктiв, для цiлей державного контролю, що додаються.

     2. Цей наказ набирає чинностi з 01 травня 2027 року.

     3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Мiнiстр аграрної полiтики та продовольства України	Тарас ВИСОЦЬКИЙ
ПОГОДЖЕНО:
Мiнiстр охорони здоров'я України	Вiктор ЛЯШКО
В. о. Голови Державної служби України з питань безпечностi харчових продуктiв та захисту споживачiв	Олег ОСIЯН

 

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Мiнiстерства аграрної полiтики та продовольства України 31 серпня 2026 року N 8

Методи
вiдбору зразкiв та лабораторних дослiджень (випробувань) для визначення залишкiв фармакологiчних дiючих речовин, якi застосовуються тваринам, призначеним для виробництва харчових продуктiв, для цiлей державного контролю

I. Загальнi положення

     1. Цi Методи встановлюють:

     процедури вiдбору зразкiв для визначення залишкiв фармакологiчних дiючих речовин, якi застосовуються тваринам, призначеним для виробництва харчових продуктiв, для цiлей державного контролю;

     методики пiдготовки зразкiв та лабораторних дослiджень (випробувань) для визначення залишкiв фармакологiчних дiючих речовин, якi застосовуються тваринам, призначеним для виробництва харчових продуктiв, для цiлей державного контролю.

     2. У цих Методах термiни вживаються у таких значеннях:

     абсолютне вiдновлення - вихiд аналiту на кiнцевiй стадiї процесу дослiдження (випробування), подiлений на кiлькiсть аналiту у вихiдному зразку, виражений у вiдсотках;

     аналiт - компонент системи, що пiдлягає дослiдженню (випробуванню);

     валiдацiя - пiдтвердження шляхом дослiдження та надання переконливих доказiв того, що конкретнi вимоги визначеного цiльового використання виконанi, шляхом дослiдження в однiй лабораторiї або спiльного дослiдження;

     вимiрювана величина - конкретна кiлькiсть, що пiдлягає вимiрюванню;

     вiдновлення - вiдношення скоригованої на вiдновлення кiлькостi аналiту до збагаченої кiлькостi аналiту в зразку матрицi, виражене у вiдсотках;

     вiдносний матричний ефект - рiзниця в аналiтичнiй вiдповiдi мiж стандартом, розчиненим у розчиннику, та матрично-вiдповiдним стандартом, з поправкою за допомогою внутрiшнього стандарту;

     вiдтворюванiсть - прецизiйнiсть за умов, коли результати дослiджень (випробувань) отримано тим самим методом на iдентичних дослiджуваних об'єктах у рiзних лабораторiях рiзними виконавцями з використанням рiзного обладнання;

     внутрiшнiй стандарт (IS) - речовина, яка не мiститься у зразку та має фiзико-хiмiчнi властивостi, максимально подiбнi до властивостей аналiту, який необхiдно iдентифiкувати або кiлькiсно визначити;

     внутрiшньолабораторна вiдтворюванiсть або промiжна прецизiйнiсть / внутрiшня вiдтворюванiсть - прецизiйнiсть вимiрювання за набору внутрiшньолабораторних умов у конкретнiй лабораторiї;

     дозволена речовина - фармакологiчна дiюча речовина, дозволена до застосування тваринам, призначеним для виробництва харчових продуктiв, вiдповiдно до законодавства та з дотриманням встановлених умов застосування;

     дослiдження в однiй лабораторiї або внутрiшня валiдацiя - дослiдження (випробування), що проводиться в однiй лабораторiї з використанням одного методу дослiдження (випробування) тих самих або рiзних випробувальних матерiалiв за рiзних умов протягом обґрунтованих тривалих iнтервалiв часу;

     дослiджувана частина зразка - кiлькiсть матерiалу, що вiдiбрана зi зразка, на якiй проводиться дослiдження (випробування) або спостереження;

     еталонний матерiал - матерiал, достатньо однорiдний та стабiльний за однiєю або кiлькома визначеними властивостями, який, як було встановлено, є придатним для використання за призначенням у процесi вимiрювання або при дослiдженнi номiнальних властивостей;

     ефект матрицi - рiзниця в аналiтичнiй вiдповiдi мiж стандартом, розчиненим у розчиннику, та матрично-вiдповiдним стандартом, або без корекцiї за допомогою внутрiшнього стандарту, або з корекцiєю за допомогою внутрiшнього стандарту;

     залишки фармакологiчних дiючих речовин, що перевищують максимальний рiвень (ML) - наявнiсть залишкiв фармакологiчних дiючих речовин у продуктах тваринного походження, що є результатом неминучого перенесення цих речовин у нецiльовий корм, у концентрацiї, що перевищує максимальнi рiвнi, встановленi законодавством;

     залишки фармакологiчних дiючих речовин, що перевищують максимальну межу залишкiв (MRL) - наявнiсть залишкiв дозволених фармакологiчних дiючих речовин у продуктах тваринного походження в концентрацiї, що перевищує максимальнi межi залишкiв, встановленi законодавством;

     збагачений матерiал зразка - зразок, збагачений вiдомою кiлькiстю аналiту, який необхiдно виявити або визначити кiлькiсно;

     змiщення - рiзниця мiж розрахунковим значенням результату дослiдження (випробування) та прийнятим еталонним значенням;

     калiбрувальний стандарт - простежуваний еталон для вимiрювань, який представляє кiлькiсть дослiджуваної речовини таким чином, що її значення пов'язує з еталонною базою;

     кiлькiсний метод - метод дослiдження (випробування), який визначає кiлькiсть або масову частку речовини таким чином, щоб її можна було виразити у виглядi числового значення у вiдповiдних одиницях;

     коефiцiєнт покриття (k) - число, яке виражає бажаний рiвень достовiрностi та яке пов'язане з розширеною невизначенiстю вимiрювання;

     контрольнi значення для вжиття заходiв (RPA) - рiвнi залишкiв фармакологiчних дiючих речовин, встановленi з метою контролю речовин, для яких не встановленi максимальнi межi залишкiв;

     корекцiя на вiдновлення - використання внутрiшнiх стандартiв, калiбрувальної кривої матрицi, коефiцiєнта корекцiї на вiдновлення, а також комбiнацiї цих пiдходiв;

     ко-хроматографiя - метод, за якого невiдома речовина наноситься на хроматографiчний носiй разом з однiєю або декiлькома вiдомими сполуками, в очiкуваннi, що вiдносна поведiнка невiдомої та вiдомої речовин допоможе в iдентифiкацiї невiдомої речовини;

     критерiї ефективностi - вимоги до характеристики ефективностi, за якими можна визначити, що метод дослiдження (випробування) є придатним для використання за призначенням та дає достовiрнi результати;

     матриця - матерiал, з якого береться зразок;

     матрично-вiдповiдний стандарт - порожня (тобто без аналiту) матриця, до якої аналiт додається в дiапазонi концентрацiй пiсля обробки зразка;

     матрично-збагачений стандарт - порожня (тобто без аналiту) матриця, до якої перед екстракцiєю розчинником i обробкою зразка додається аналiт у дiапазонi концентрацiй;

     межа рiшення для пiдтвердження (CCa) - межа, за якої та вище якої можна з iмовiрнiстю похибки a зробити висновок, що зразок не вiдповiдає вимогам, а значення 1 - a означає статистичну достовiрнiсть у вiдсотках того, що дозволену межу було перевищено;

     метод скринiнгу - метод, що використовується для скринiнгу речовини або класу речовин на рiвнi iнтересу;

     мiжлабораторне дослiдження - органiзацiя, виконання та оцiнка лабораторних дослiджень (випробувань) того самого зразка (зразкiв) двома або бiльше лабораторiями вiдповiдно до заздалегiдь визначених умов для оцiнки ефективностi лабораторних дослiджень (випробувань), або як спiльне дослiдження, або як професiйне тестування;

     можливiсть виявлення для скринiнгу (CCb) - найменший вмiст аналiту, який може бути виявлений або кiлькiсно визначений у зразку з ймовiрнiстю похибки b:

     у випадку заборонених або недозволених фармакологiчних дiючих речовин, CCb - найнижча концентрацiя, за якої метод здатний виявити або кiлькiсно визначити, зi статистичною достовiрнiстю 1 - b, зразки, що мiстять залишки заборонених або недозволених речовин;

     у випадку дозволених речовин, CCb - концентрацiя, за якої метод здатний виявити концентрацiї, нижчi за дозволену межу, зi статистичною достовiрнiстю 1 - b;

     найнижчий калiбрований рiвень (LCL) - найнижча концентрацiя, за якою було вiдкалiбровано вимiрювальну систему;

     невизначенiсть вимiрювання - невiд'ємний параметр, пов'язаний iз результатом вимiрювання, який характеризує розкид значень, якi можна обґрунтовано вiднести до вимiрюваної величини на основi використаної iнформацiї;

     недозволенi речовини - фармакологiчнi дiючi речовини, якi не включенi до таблицi 1 Показникiв безпечностi харчових продуктiв "Максимальнi межi (рiвнi) залишкiв дiючих речовин ветеринарних препаратiв у харчових продуктах тваринного походження", затверджених наказом Мiнiстерства охорони здоров'я України вiд 23 грудня 2019 року N 2646, зареєстрованих у Мiнiстерствi юстицiї України 14 сiчня 2020 року за N 42/34325, або речовини, якi не дозволенi до використання як кормовi добавки вiдповiдно до Закону України "Про безпечнiсть та гiгiєну кормiв";

     партiя тварин - група тварин одного виду, в тому самому вiковому дiапазонi, вирощених на тому самому господарствi, в той самий час i в однакових умовах вирощування;

     пiдтверджувальний метод - метод, який надає повну або додаткову iнформацiю, яка дозволяє однозначно iдентифiкувати речовину та, за необхiдностi, кiлькiсно визначити її одним iз таких способiв:

     за максимальним рiвнем залишкiв або максимальним рiвнем для дозволених речовин;

     за контрольними значеннями для вжиття заходiв (RPA) щодо заборонених або недозволених речовин, для яких встановлено RPA;

     за концентрацiєю настiльки низькою, наскiльки це можливо для забороненої або недозволеної речовини, для якої не встановлено RPA;

     повторюванiсть - прецизiйнiсть за умов, коли незалежнi результати дослiджень (випробувань) отримуються тим самим методом на iдентичних дослiджуваних об'єктах у тiй самiй лабораторiї тим самим виконавцем з використанням того самого обладнання протягом коротких iнтервалiв часу;

     похибка альфа (a) - ймовiрнiсть того, що випробуваний зразок вiдповiдає вимогам, навiть якщо отримано невiдповiдний результат вимiрювання;

     похибка бета (b) -ймовiрнiсть того, що випробуваний зразок справдi не вiдповiдає вимогам, навiть якщо отримано вiдповiдний результат вимiрювання;

     правильнiсть - ступiнь наближення середнього значення, отриманого з великої серiї результатiв дослiджень (випробувань), до прийнятого еталонного значення;

     прецизiйнiсть - ступiнь близькостi узгодженостi мiж незалежними результатами дослiдження (випробування), отриманими за встановлених умов, що виражається як стандартне вiдхилення або коефiцiєнт варiацiї результатiв дослiдження (випробування);

     речовина - матерiя постiйного складу, що характеризується елементами, що її складають, та певними фiзичними властивостями;

     рiвень iнтересу - концентрацiя речовини або аналiту в зразку, яка є значущою для визначення його вiдповiдностi законодавству щодо:

     максимальної межi залишкiв або максимального рiвня для дозволених речовин;

     контрольного значення для вжиття заходiв (RPA) для заборонених або недозволених речовин, для яких встановлено RPA;

     концентрацiї настiльки низької, наскiльки це аналiтично досяжно для забороненої або недозволеної речовини, для якої не встановлено RPA;

     селективнiсть - здатнiсть методу розрiзняти аналiт, що вимiрюється, та iншi речовини;

     сертифiкований еталонний матерiал (CRM) - еталонний матерiал, що супроводжується документацiєю, виданою уповноваженим органом, i забезпечує одне або бiльше визначених значень властивостей iз пов'язаними невизначеностями та простежуванiстю, використовуючи валiдованi процедури;

     скринiнгова цiльова концентрацiя (STC) - концентрацiя, що нижча або дорiвнює CCb, за якої скринiнгове вимiрювання класифiкує зразок як потенцiйно невiдповiдний "позитивний скринiнг" i запускає пiдтверджувальне тестування;

     спiльне дослiдження - дослiдження (випробування) того самого зразка (зразкiв) за допомогою того самого методу для визначення характеристик ефективностi методу в рiзних лабораторiях, де дослiдження дозволяє розрахувати випадкову похибку вимiрювання та лабораторне змiщення для використаного методу;

     стандартне додавання - процедура, за якої одна частина зразка дослiджується (випробується) як така, а до iнших дослiджуваних частин зразка перед дослiдженням (випробуванням) додаються вiдомi кiлькостi стандартного аналiту;

     стандартний аналiт - аналiт iз вiдомим та сертифiкованим вмiстом та чистотою, який використовується як еталон в дослiдженнi (випробуваннi);

     стiйкiсть - чутливiсть методу дослiдження (випробування) до змiн експериментальних умов, за яких метод може застосовуватись у представленому виглядi або з визначеними незначними модифiкацiями;

     точнiсть - близькiсть вiдповiдностi мiж результатом дослiдження (випробування) та прийнятим iстинним еталонним значенням, визначеним шляхом оцiнки правильностi та прецизiйностi;

     якiсний метод - метод дослiдження (випробування), який виявляє або iдентифiкує речовину чи групу речовин на основi її хiмiчних, бiологiчних або фiзичних властивостей.

     Iншi термiни вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про основнi принципи та вимоги до безпечностi та якостi харчових продуктiв", "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчовi продукти, корми, побiчнi продукти тваринного походження, здоров'я тварин та благополуччя тварин", "Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин".

     3. Цi Методи є обов'язковими для:

     державних ветеринарних iнспекторiв, державних iнспекторiв компетентного органу;

     уповноважених лабораторiй;

     операторiв ринку.

     4. Вiдбiр зразкiв для лабораторних дослiджень (випробувань) на вмiст залишкiв фармакологiчних дiючих речовин для цiлей державного контролю здiйснюється вiдповiдно до методiв, викладених у роздiлi II цих Методiв.

     5. Для цiлей державного контролю залишкiв фармакологiчних дiючих речовин, якi застосовуються тваринам, призначеним для виробництва харчових продуктiв, повиннi використовуватися методи лабораторних дослiджень (випробувань), критерiї ефективностi та iншi вимоги до яких викладено в роздiлi III цих Методiв.

     6. Якiсть результатiв дослiджень (випробувань) для визначення залишкiв фармакологiчних дiючих речовин, якi застосовуються тваринам, призначеним для виробництва харчових продуктiв, для цiлей державного контролю має бути забезпечена, зокрема, шляхом монiторингу дослiджень (випробувань) або результатiв калiбрування вiдповiдно до ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017, IDT) "Загальнi вимоги до компетентностi випробувальних та калiбрувальних лабораторiй" та вимог щодо контролю якостi пiд час рутинного дослiдження (випробування), викладених у пiдроздiлi 8 роздiлу III цих Методiв.

     7. Iнтерпретацiя результатiв лабораторних дослiджень (випробувань) для визначення залишкiв фармакологiчних дiючих речовин, якi застосовуються тваринам, призначеним для виробництва харчових продуктiв, для цiлей державного контролю проводиться за такими правилами:

     результат дослiдження (випробування) вважається невiдповiдним, якщо вiн дорiвнює або перевищує межу рiшення для пiдтвердження (CCa);

     для дозволених речовин, для яких встановлено MRL або ML, межею рiшення для пiдтвердження (CCa) повинна бути концентрацiя, при якiй та вище якої можна встановити зi статистичною достовiрнiстю числового значення 1 - a, що дозволену межу перевищено;

     для недозволених або заборонених речовин, або для дозволених речовин, для яких не було встановлено MRL або ML для конкретного виду або продукту, межею рiшення для пiдтвердження (CCa) повинен бути найнижчий рiвень концентрацiї, при якому можна встановити зi статистичною достовiрнiстю числового значення 1 - a, що конкретний аналiт присутнiй;

     для недозволених або заборонених фармакологiчних дiючих речовин похибка a повинна становити 1 % або менше, для всiх iнших речовин - 5 % або менше.

II. Методи вiдбору зразкiв

     1. Вiдбiр зразкiв здiйснюється державними ветеринарними iнспекторами, державними iнспекторами компетентного органу з урахуванням вимог Порядку вiдбору зразкiв та їх перевезення (пересилання) до уповноважених лабораторiй для цiлей державного контролю, затвердженого наказом Мiнiстерства аграрної полiтики та продовольства України вiд 11 жовтня 2018 року N 490, зареєстрованого у Мiнiстерствi юстицiї України 26 грудня 2018 року за N 1464/32916 (далi - наказ Мiнагрополiтики N 490), та засвiдчується актом вiдбору зразкiв.

     2. Мiнiмальнi кiлькостi зразкiв мають бути визначенi в Планi державного монiторингу залишкiв фармакологiчно дiючих речовин та забруднюючих речовин у живих тваринах i необроблених харчових продуктах тваринного походження, затвердженому компетентним органом.

     3. Мiнiмальнi кiлькостi зразкiв мають бути достатнiми, щоб дозволити уповноваженим лабораторiям проводити аналiтичнi процедури, необхiднi для завершення скринiнгу та пiдтверджувальних лабораторних дослiджень (випробувань).

     Зокрема, для свiйської птицi, рибних продуктiв, вирощених в умовах аквакультури, кролiв, диких тварин, вирощених на фермi, рептилiй та комах зразок складається з однiєї або кiлькох тварин, залежно вiд вимог методiв лабораторних дослiджень (випробувань).

     Для яєць розмiр зразка становить щонайменше 12 яєць або бiльше, вiдповiдно до використовуваних методiв лабораторних дослiджень (випробувань).

     Для страусиних яєць розмiр зразка становить одне яйце.

     Якщо кiлька категорiй речовин необхiдно дослiдити в одному зразку за допомогою рiзних методiв лабораторних дослiджень (випробувань), розмiр зразка вiдповiдно збiльшується.

     4. Якщо це не є технiчно неможливим, кожен зразок має бути подiлений щонайменше на двi еквiвалентнi частини зразка, кожна з яких дозволяє провести повну аналiтичну процедуру. Подiл може вiдбуватися в мiсцi вiдбору зразкiв або в лабораторiї.

     5. Кожен зразок має бути вiдiбраний таким чином, щоб завжди можна було простежити його до ферми походження, партiї тварин або окремої тварини, якщо це доречно. Зокрема, для молока, зразки можуть бути вiдiбранi в одному з таких мiсць:

     на фермi - з резервуара для збору молока;

     на рiвнi переробної потужностi - до того, як молоко буде вивантажено.

     6. Зразки повиннi бути вiдiбранi у вiдповiднi контейнери для забезпечення цiлiсностi зразкiв та їхньої простежуваностi. Зокрема, контейнери повиннi запобiгати замiнi, перехресному забрудненню та псуванню.

     7. Кожен зразок, вiдiбраний для здiйснення державного контролю, повинен бути опломбований (опечатаний) у мiсцi вiдбору та iдентифiкований вiдповiдно до вимог законодавства.

     8. Кожен вiдбiр зразкiв засвiдчується актом вiдбору зразкiв, що дозволяє однозначно iдентифiкувати тварину або харчовий продукт, мiстить дату та мiсце вiдбору, а також iншу додаткову iнформацiю та складається за формою, затвердженою наказом Мiнагрополiтики N 490.

     9. Акт вiдбору зразкiв складається у двох примiрниках, що пiдписуються посадовою особою компетентного органу, яка вiдiбрала зразки, та присутнiми при вiдборi оператором ринку або уповноваженою ним особою та представниками вiдповiдних державних органiв у разi їхньої участi у вiдборi зразкiв. Один примiрник акта залишається у посадової особи, яка здiйснила вiдбiр зразкiв та склала акт, другий - вручається оператору ринку або уповноваженiй ним особi.

     10. Вiдiбранi зразки i копiя акта вiдбору зразкiв передаються до уповноваженої лабораторiї, визначеної посадовою особою компетентного органу.

     11. Умови зберiгання та транспортування мають бути визначенi для кожної комбiнацiї аналiту/матрицi, щоб забезпечити стабiльнiсть аналiту, цiлiснiсть, iдентичнiсть та простежуванiсть зразка.

     Час транспортування повинен бути якомога коротшим, а температура пiд час транспортування повинна бути достатньою для забезпечення стабiльностi аналiту.

     Особливу увагу слiд придiляти транспортним контейнерам, температурi та часу доставки до вiдповiдальної лабораторiї.

     У разi недотримання вимог уповноважена лабораторiя повинна негайно повiдомити про це компетентний орган.

III. Методи лабораторних дослiджень (випробувань) для цiлей державного контролю

1. Загальнi вимоги

     1. Для цiлей державного контролю залишкiв фармакологiчних дiючих речовин, якi застосовуються тваринам, призначеним для виробництва харчових продуктiв, повиннi використовуватися методи лабораторних дослiджень (випробувань), що:

     вiдповiдають критерiям ефективностi та iншим вимогам до методiв лабораторних дослiджень (випробувань), викладеним у пiдроздiлi 2 цього роздiлу;

     валiдованi вiдповiдно до вимог, викладених у пiдроздiлах 3 - 7 та 9 цього роздiлу;

     вони дозволяють забезпечити дотримання контрольних значень для вжиття заходiв (RPA), виявлення наявностi заборонених та недозволених речовин i забезпечення дотримання максимальних рiвнiв i максимальних меж залишкiв, встановлених законодавством.

     2. Якщо пiд час валiдацiї виявлено вiдхилення вiд критерiїв, встановлених у додатках 1 та 2 до цих Методiв, вплив цих вiдхилень на результат валiдацiї має бути проаналiзований у документально простежуваний спосiб.

     3. Лабораторнi дослiдження (випробування) для цiлей державного контролю проводяться акредитованими лабораторiями, уповноваженими компетентним органом вiдповiдно до вимог Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчовi продукти, корми, побiчнi продукти тваринного походження, здоров'я тварин та благополуччя тварин".

     4. Шляхом валiдацiї методу має бути продемонстровано, що метод дослiджень (випробувань) вiдповiдає критерiям, що застосовуються до вiдповiдних характеристик ефективностi. Рiзнi цiлi контролю вимагають рiзних категорiй методiв. Класифiкацiя методiв дослiджень (випробувань) за характеристиками ефективностi, якi необхiдно визначити, наведена в додатку 3 до цих Методiв.

2. Критерiї ефективностi та iншi вимоги до методiв лабораторних дослiджень (випробувань)

     1. До методiв скринiнгу застосовуються такi вимоги:

     1) як категорiї придатних методiв скринiнгу слiд використовувати якiснi, напiвкiлькiснi або кiлькiснi методи;

     2) до бiологiчних, бiохiмiчних або фiзико-хiмiчних методiв скринiнгу застосовуються такi вимоги:

     для заборонених або недозволених речовин CCb має бути настiльки низьким, наскiльки це можливо, i в будь-якому випадку нижчим за контрольнi значення для вжиття заходiв (RPA) для речовин, для яких встановлено RPA;

     для дозволених фармакологiчних дiючих речовин CCb має бути нижчим за максимальнi рiвнi чи максимальнi межi залишкiв;

     для цiлей скринiнгу повиннi використовуватися лише тi методи дослiджень (випробувань), щодо яких можна продемонструвати у документально простежуваний спосiб, що вони валiдованi та мають рiвень хибно вiдповiдних результатiв нижчий або рiвний 5 % (похибка b);

     у разi пiдозри на невiдповiднiсть результату цей результат має бути пiдтверджений за допомогою пiдтверджувального методу;

     3) кiлькiснi методи скринiнгу, що використовуються як для скринiнгу, так i для пiдтвердження, повиннi вiдповiдати тим самим вимогам щодо точностi, дiапазону та прецизiйностi, як наведено у пунктi 3 цього пiдроздiлу.

     2. До пiдтверджувальних методiв застосовуються такi загальнi вимоги:

     1) для заборонених або недозволених речовин CCa має бути настiльки низьким, наскiльки це можливо. Для заборонених або недозволених речовин, для яких встановлено RPA, CCa має бути нижчим або дорiвнювати контрольним значенням для вжиття заходiв (RPA);

     2) для дозволених речовин CCa має бути вищим за MRL або ML, але якомога ближчим до них;

     3) для пiдтвердження слiд використовувати лише методи дослiджень (випробувань), для яких можна продемонструвати у документально простежуваний спосiб, що вони валiдованi та мають коефiцiєнт хибної невiдповiдностi (похибка a), який менше або дорiвнює 1 % для заборонених або недозволених речовин, чи менше або дорiвнює 5 % для дозволених речовин;

     4) пiдтверджувальнi методи мають забезпечувати отримання iнформацiї щодо структурного хiмiчного складу аналiту. Отже, пiдтверджувальнi методи, що базуються лише на хроматографiчному дослiдженнi (випробуваннi) без використання мас-спектрометричного детектування, не можуть самостiйно використовуватися як пiдтверджувальнi методи щодо заборонених або недозволених фармакологiчних дiючих речовин. У випадку, якщо мас-спектрометрiя не пiдходить для дозволених речовин, можна використовувати iншi методи, такi як ВЕРХ-ДМД (HPLC-DAD) та ВЕРХ-ФД (HPLC-FLD), або їх комбiнацiю;

     5) за потреби, згiдно з пiдтверджувальним методом, вiдповiдний внутрiшнiй стандарт має бути доданий до дослiджуваної частини зразка на початку процедури екстракцiї. Залежно вiд наявностi, використовують або мiченi стабiльними iзотопами форми аналiту, якi особливо пiдходять для мас-спектрометричного виявлення, або аналоговi сполуки, якi структурно близькi до аналiту;

     6) якщо неможливо використати вiдповiдний внутрiшнiй стандарт, iдентифiкацiю аналiту бажано пiдтвердити за допомогою ко-хроматографiї. У цьому випадку слiд отримати лише один пiковий сигнал, посилена висота (або площа) якого еквiвалентна кiлькостi доданого аналiту. Якщо це неможливо, слiд використовувати матрично-збагаченi або матрично-вiдповiднi стандарти.

     3. Для пiдтверджувальних методiв застосовуються такi загальнi критерiї ефективностi:

     1) для повторних дослiджень (випробувань) сертифiкованого еталонного матерiалу вiдхилення експериментально визначеної середньої масової частки, скоригованої на вiдновлення, вiд сертифiкованого значення має вiдповiдати дiапазонам мiнiмальної правильностi кiлькiсних методiв, наведеним у додатку 1 до цих Методiв;

     2) якщо сертифiкованi еталоннi матерiали недоступнi, оцiнювати правильнiсть вимiрювань допустимо iншими способами, наприклад, використовуючи матерiали з установленими значеннями, отриманими з мiжлабораторних дослiджень, або додаючи вiдомi кiлькостi аналiту(iв) до порожньої матрицi;

     3) коефiцiєнт варiацiї (CV) для повторного дослiдження (випробування) еталонного або збагаченого матерiалу за умов внутрiшньолабораторної вiдтворюваностi не повинен перевищувати рiвень, розрахований за рiвнянням Горвiца:

CV = 2^{(1 - 0,5 log C)},

     де C - масова частка, виражена у степенi (показнику) 10 (наприклад, 1 мг/г = 10^-3).

     Для масових часток нижче 120 мкг/кг застосування рiвняння Горвiца дає неприйнятно високi значення. Тому допустимий максимальний коефiцiєнт варiацiї не повинен перевищувати значення, наведенi в додатку 2 до цих Методiв;

     4) для дослiджень (випробувань), проведених в умовах повторюваностi, коефiцiєнт варiацiї за умов повторюваностi зазвичай становить менше двох третин значень, наведених у додатку 1 до цих Методiв, i має бути меншим або рiвним коефiцiєнту варiацiї за умов вiдтворюваностi.

     4. Для хроматографiчного роздiлення застосовуються такi вимоги:

     1) для рiдинної (РХ, LC) або газової хроматографiї (ГХ, GC) мiнiмально допустимий час утримування аналiту(iв), що дослiджуються, повинен бути вдвiчi бiльшим за час утримування, що вiдповiдає об'єму порожнини колонки;

     2) час утримування аналiту в екстрактi повинен вiдповiдати часу утримування калiбрувального стандарту, матрично-вiдповiдного стандарту або матрично-збагаченого стандарту з допуском ± 0,1 хвилини. Для швидкої хроматографiї, де час утримування менше 2 хвилин, прийнятним є вiдхилення менше 5 % вiд часу утримування;

     3) у разi використання внутрiшнього стандарту спiввiдношення хроматографiчного часу утримування аналiту до часу утримування внутрiшнього стандарту, тобто вiдносний час утримування аналiту, має вiдповiдати часу утримування калiбрувального стандарту, матрично-вiдповiдного стандарту або матрично-збагаченого стандарту з максимальним вiдхиленням 0,5 % для газової хроматографiї та 1 % для рiдинної хроматографiї для валiдованих методiв.

     5. Для мас-спектрометрiї застосовуються такi специфiчнi критерiї ефективностi:

     1) мас-спектрометричне виявлення має здiйснюватися з використанням одного або декiлькох iз таких варiантiв:

     запис мас-спектрiв повного сканування (FS);

     монiторинг вибраних iонiв (SIM);

     послiдовна мас-спектрометрiя (MSⁿ), зокрема монiторинг вибраних реакцiй (SRM);

     комбiнацiя методiв мас-спектрометрiї (MS) або послiдовної мас-спектрометрiї (MCⁿ) з вiдповiдними режимами iонiзацiї;

     2) доцiльно використовувати як мас-спектрометрiю низької роздiльної здатностi (LRMS, з роздiльною здатнiстю одиницi маси), так i мас-спектрометрiю високої роздiльної здатностi (HRMS), включаючи, наприклад, сектори подвiйного фокусування, прилади для вимiрювання часу прольоту (TOF) та аналiзатори Orbitrap;

     3) для пiдтвердження iдентичностi аналiту в мас-спектрометрiї високої роздiльної здатностi (HRMS) вiдхилення маси всiх дiагностичних iонiв має бути менше 5 ppm (або у випадку m/z < 200 менше 1 mDa). На основi цього ефективну роздiльну здатнiсть слiд вибирати вiдповiдно до мети, i вона зазвичай має бути бiльше 10000 для всього дiапазону мас при 10 % мiжпiкової впадини або 20000 при повнiй ширинi на половинi висоти (FWHM);

     4) коли мас-спектрометричне визначення виконується шляхом запису повного сканування спектрiв (як LRMS, так i HRMS), придатними є лише дiагностичнi iони з вiдносною iнтенсивнiстю понад 10 % у еталонному спектрi калiбрувального стандарту, матрично-вiдповiдного стандарту або матрично-збагачених стандартiв. Дiагностичнi iони повиннi включати молекулярний iон (якщо присутнiй з iнтенсивнiстю > 10 % вiд базового пiку) та характернi фрагментнi або продукт-iони;

     5) коли мас-спектрометричне визначення виконується шляхом фрагментацiї пiсля вiдбору iонiв-прекурсорiв, вiдбiр iонiв-прекурсорiв здiйснюється з роздiльною здатнiстю одиницi маси або вище. Вибраний iон-прекурсор має бути молекулярним iоном, характерними аддуктами молекулярного iона, характерними продукт-iонами або одним з їх iзотопних iонiв. У випадку, якщо вiдбiр прекурсорiв має вiкно вiдбору маси бiльше одного дальтона (наприклад, у випадку незалежного збору даних), метод вважається пiдтверджувальним дослiдженням (випробуванням) повного сканування;

     6) вибранi фрагментнi iони або продукт-iони повиннi бути дiагностичним фрагментом для вимiрюваного аналiту/продукту. Неселективнi переходи (наприклад, катiон тропiлiю або втрата води) слiд пропускати, коли це можливо. Кiлькiсть дiагностичних iонiв слiд визначати за площею пiку або висотою iнтегрованих хроматограм екстрагованих iонiв. Це також застосовується, коли для iдентифiкацiї використовуються вимiрювання повного сканування. Спiввiдношення сигнал/шум (S/N) усiх дiагностичних iонiв має бути бiльшим або рiвним трьом до одного (3:1);

     7) вiдноснi iнтенсивностi дiагностичних iонiв (спiввiдношення iонiв) виражаються у вiдсотках вiд iнтенсивностi найпоширенiшого iона або переходу. Спiввiдношення iонiв слiд визначати шляхом порiвняння спектрiв або iнтегрування сигналiв слiдiв екстрагованих мас iонiв. Спiввiдношення iонiв аналiту, що пiдлягає пiдтвердженню, повинно вiдповiдати спiввiдношенню матрично-вiдповiдних стандартiв, матрично-збагачених стандартiв або стандартних розчинiв у порiвнюваних концентрацiях, вимiряних за тих самих умов, у межах вiдносного вiдхилення ± 40 %;

     8) для всiх мас-спектрометричних дослiджень необхiдно визначити щонайменше одне спiввiдношення iонiв. Як правило, використовуються iони, отриманi пiд час одного сканування, але iони також можуть походити з рiзних сканувань пiд час одного введення (тобто повного сканування та фрагментацiйного сканування);

     9) для вибору вiдповiдних методiв отримання даних та критерiїв оцiнки використовується система iдентифiкацiйних точок. Для пiдтвердження iдентичностi речовин у матрицi, для яких встановлено максимальну межу залишкiв (дозволене використання), потрiбно щонайменше 4 iдентифiкацiйнi точки. Для недозволених або заборонених речовин потрiбно 5 iдентифiкацiйних точок. Одна точка може походити з хроматографiчного роздiлення. Кiлькiсть iдентифiкацiйних точок, яку дає кожен iз методiв, наведено в додатку 4 до цих Методiв. Iдентифiкацiйнi точки, отриманi за допомогою рiзних методiв, можна додавати, щоб отримати кiлькiсть iдентифiкацiйних точок, необхiдну для пiдтвердження;

     10) усi мас-спектрометричнi дослiдження (випробування) повиннi поєднуватися з методом роздiлення, який забезпечує достатню роздiлювальну здатнiсть та селективнiсть для конкретного застосування. До придатних методiв роздiлення належать, зокрема, рiдинна та газова хроматографiя, капiлярний електрофорез (CE) та надкритична флюїдна хроматографiя (SFC). У випадку аналiту, який представляє будь-яку iзобарну або iзомерну сполуку, прийнятнiсть часу утримування (тобто ± 0,5 % у газовiй хроматографiї (GC) та ± 1 % у рiдиннiй хроматографiї (LC) та надкритичнiй флюїднiй хроматографiї (SFC)) є обов'язковою для пiдтвердження його iдентичностi;

     11) для досягнення мiнiмальної кiлькостi iдентифiкацiйних точок можна поєднати максимум три окремi методи. Рiзнi режими iонiзацiї (наприклад, електронна iонiзацiя та хiмiчна iонiзацiя) вважаються рiзними методами.

     6. Для визначення аналiту за допомогою рiдинної хроматографiї з використанням методiв детектування, вiдмiнних вiд мас-спектрометрiї, застосовуються такi специфiчнi критерiї:

     1) тiльки для дозволених речовин, як альтернативу методам на основi мас-спектрометрiї, можна використовувати такi методи, за умови виконання вiдповiдних критерiїв для цих методiв:

     спектрофотометричне детектування з повним скануванням дiодної матрицi (DAD) у випадку використання з ВЕРХ (HPLC);

     флуоресцентне спектрофотометричне детектування (FLD) у випадку використання з ВЕРХ (HPLC);

     2) рiдинна хроматографiя з UV/VIS детектуванням (одна довжина хвилi) сама по собi не пiдходить для використання в якостi пiдтверджувального методу;

     3) критерiї ефективностi хроматографiчного роздiлення, зазначенi у пунктi 4 цього пiдроздiлу, повиннi бути виконанi як критерiї ефективностi спектрофотометрiї з повним скануванням дiодної матрицi;

     4) максимуми поглинання в УФ-спектрi аналiту повиннi бути на тих самих довжинах хвиль, що й калiбрувальний стандарт у матрицi, в межах максимального запасу, який визначається роздiльною здатнiстю системи детектування. Для детектування за допомогою дiодної матрицi (DAD) цей максимальний запас зазвичай становить ± 2 nm. Спектр аналiту вище 220 nm для тих частин двох спектрiв з вiдносним поглинанням, що перевищує або дорiвнює 10 %, не повинен помiтно вiдрiзнятися вiд спектру калiбрувального стандарту. Цей критерiй вважається виконаним, коли, по-перше, присутнi однаковi максимуми, а по-друге, коли рiзниця мiж двома спектрами нi в якiй точцi не перевищує 10 % поглинання калiбрувального стандарту. У випадку використання комп'ютеризованої бiблiотеки, пошуку та зiставлення, порiвняння спектральних даних у зразках для цiлей державного контролю з даними калiбрувального розчину повинно перевищувати критичний коефiцiєнт збiгу. Цей коефiцiєнт визначається пiд час процесу валiдацiї для кожного аналiту на основi спектрiв, для яких виконуються критерiї, описанi у пiдпунктах 1 - 3 цього пункту. Необхiдно перевiряти варiативнiсть спектрiв, спричинену матрицею зразка та роботою детектора;

     5) критерiї ефективностi хроматографiчного роздiлення, зазначенi в пунктi 4 цього пiдроздiлу, повиннi бути виконанi як критерiї ефективностi спектрофотометрiї з флуоресцентним детектуванням;

     6) вибiр довжин хвиль збудження та випромiнювання в поєднаннi з хроматографiчними умовами має здiйснюватися таким чином, щоб мiнiмiзувати вплив компонентiв, що заважають, в екстрактах порожнiх зразкiв. Мiж довжинами хвиль збудження та випромiнювання має бути щонайменше 50 нанометрiв;

     7) найближчий максимум пiку на хроматограмi повинен бути вiдокремлений вiд визначеного пiку аналiту принаймнi на одну повну ширину пiку на рiвнi 10 % вiд максимальної висоти пiку аналiту;

     8) вимоги пiдпунктiв 5 - 7 цього пункту стосуються молекул, якi демонструють природну флуоресценцiю, та молекул, якi демонструють флуоресценцiю пiсля трансформацiї або дериватизацiї.

3. Валiдацiя: правильнiсть, повторюванiсть та внутрiшньолабораторна вiдтворюванiсть

     1. У цьому пiдроздiлi наведено приклади та посилання на процедури валiдацiї. Для демонстрацiї вiдповiдностi методу критерiям ефективностi можна використовувати iншi пiдходи за умови, що вони забезпечують такий самий рiвень та якiсть iнформацiї.

     2. Розрахунок параметрiв вiдповiдно до загальноприйнятих методiв вимагає проведення кiлькох окремих експериментiв. У разi суттєвих змiн необхiдно перевiрити поточну валiднiсть характеристик ефективностi. Для методiв з кiлькома аналiтами можна дослiджувати кiлька аналiтiв одночасно, за умови виключення можливих значущих перешкод. Декiлька характеристик ефективностi можна визначити аналогiчним чином. Тому, щоб мiнiмiзувати робоче навантаження, необхiдно максимально поєднувати експерименти (наприклад, повторюванiсть та внутрiшньолабораторна вiдтворюванiсть зi специфiчнiстю, дослiдження порожнiх зразкiв для визначення межi рiшення для пiдтвердження та перевiрка специфiчностi).

     3. Правильнiсть методу дослiдження (випробування) визначається за допомогою сертифiкованого еталонного матерiалу (CRM) вiдповiдно до процедури, визначеної ISO 5725-4:2020 або нацiональним стандартом, прийнятим на його основi, за таким прикладом:

     проведiть дослiдження (випробування) шести повторiв CRM вiдповiдно до iнструкцiй з випробування для цього методу;

     визначте концентрацiю аналiту, присутнього в кожному зразку повторiв;

     обчислiть середнє значення, стандартне вiдхилення та коефiцiєнт варiацiї (%) для цих шести повторiв;

     обчислiть правильнiсть, подiливши виявлену середню концентрацiю на сертифiковане значення (вимiряне як концентрацiя) та помноживши на 100, щоб виразити результат у вiдсотках.

     Правильнiсть (%) = (виявлена середня концентрацiя, скоригована на вiдновлення) х 100 / сертифiковане значення.

     4. Якщо сертифiкований еталонний матерiал вiдсутнiй, правильнiсть методу визначається експериментально з використанням збагаченої порожньої матрицi, як мiнiмум, вiдповiдно до наступної схеми:

     1) для методiв, валiдованих з 01 травня 2027 року, виберiть порожнiй матерiал та збагачуйте його при концентрацiї:

     0,5, 1,0 та 1,5 раза вiд RPA (якщо для забороненої або недозволеної фармакологiчної дiючої речовини валiдацiя концентрацiї на рiвнi 0,5 RPA не є практично досяжною, концентрацiя на рiвнi 0,5 RPA може бути замiнена найнижчою концентрацiєю в дiапазонi вiд 0,5 до 1,0 RPA, яка є практично досяжною, або LCL, у випадку якщо вiн є нижчим за 0,5 RPA); або

     0,1, 1,0 та 1,5 раза вiд максимальної межi залишкiв (MRL) або максимальний рiвень (ML) для дозволених речовин (якщо для конкретної фармакологiчної дiючої речовини валiдацiя концентрацiї на рiвнi 0,1 MRL не є практично досяжною, концентрацiя на рiвнi 0,1 MRL може бути замiнена найнижчою концентрацiєю в дiапазонi вiд 0,1 до 0,5 MRL, яка є практично досяжною); або

     1,0, 2,0 та 3,0 рази вiд найнижчого калiбрувального рiвня (LCL) для недозволених речовин (для яких не було встановлено RPA);

     2) на кожному рiвнi дослiдження (випробування) має бути виконане у шести повторах;

     3) проведiть дослiдження (випробування) зразкiв;

     4) обчислiть концентрацiю, виявлену в кожному зразку;

     5) розрахуйте правильнiсть для кожного зразка, використовуючи рiвняння, зазначене в абзацi другому цього пiдпункту, а потiм обчислiть середню правильнiсть та коефiцiєнт варiацiї для шести результатiв на кожному рiвнi концентрацiї.

     Правильнiсть (%) = (середня виявлена концентрацiя, скоригована на вiдновлення) х 100 / рiвень збагачення.

     5. Для методiв для дозволених речовин, валiдованих до 01 травня 2027 року, достатньо визначити правильнiсть методу з використанням шести збагачених алiквот у концентрацiях, що в 0,5, 1,0 та 1,5 раза перевищують максимальну межу залишкiв (MRL) або максимальний рiвень (ML).

     6. Визначення повторюваностi для методiв, валiдованих з 01 травня 2027 року, здiйснюється так:

     1) має бути пiдготовлений набiр зразкiв iдентичних порожнiх матриць одного й того ж виду, що збагачуються аналiтом для отримання концентрацiй, еквiвалентних:

     0,5, 1,0 та 1,5 раза вiд RPA (якщо для забороненої або недозволеної фармакологiчної дiючої речовини валiдацiя концентрацiї на рiвнi 0,5 RPA не є практично досяжною, концентрацiя на рiвнi 0,5 RPA може бути замiнена найнижчою концентрацiєю в дiапазонi вiд 0,5 до 1,0 RPA, яка є практично досяжною, або LCL, у випадку якщо вiн є нижчим за 0,5 RPA); або

     0,1, 1,0 та 1,5 раза вiд максимальної межi залишкiв (MRL) або максимальний рiвень (ML) для дозволених речовин (якщо для конкретної фармакологiчної дiючої речовини валiдацiя концентрацiї на рiвнi 0,1 MRL не є практично досяжною, концентрацiя на рiвнi 0,1 MRL може бути замiнена найнижчою концентрацiєю в дiапазонi вiд 0,1 до 0,5 MRL, яка є практично досяжною); або

     1,0, 2,0 та 3,0 рази вiд найнижчого калiбрувального рiвня (LCL) для недозволених або заборонених речовин, якщо не застосовується RPA;

     2) на кожному рiвнi дослiдження (випробування) має бути виконане щонайменше у шести повторах;

     3) проведiть дослiдження (випробування) зразкiв;

     4) обчислiть концентрацiю, виявлену в кожному зразку;

     5) розрахуйте середню концентрацiю, стандартне вiдхилення та коефiцiєнт варiацiї (%) збагачених зразкiв;

     6) повторiть цi кроки щонайменше два рази, щоб отримати загалом щонайменше 18 повторень на кожному рiвнi;

     7) розрахуйте загальнi середнi концентрацiї, стандартнi вiдхилення (шляхом усереднення квадрата стандартного вiдхилення окремих випадкiв та взяття з цього квадратного кореня) та коефiцiєнти варiацiї для збагачених зразкiв.

     7. Для методiв для дозволених речовин, валiдованих до 01 травня 2027 року, достатньо визначення повторюваностi зi збагаченими матрицями в концентрацiях, що в 0,5, 1,0 та 1,5 раза перевищують максимальнi межi залишкiв (MRL) або максимальнi рiвнi (ML).

     8. Альтернативно, розрахунок повторюваностi можна виконати вiдповiдно до процедури, визначеної ISO 5725-2:2019 або нацiональним стандартом, прийнятим на його основi.

     9. Визначення внутрiшньолабораторної вiдтворюваностi для валiдацiй, проведених пiсля 01 травня 2027 року, здiйснюється так:

     1) пiдготуйте набiр зразкiв зазначеного дослiджуваного матерiалу (iдентичнi або рiзнi матрицi), збагачених аналiтом(ами) для отримання концентрацiй, еквiвалентних:

     0,5, 1,0 та 1,5 раза вiд RPA (якщо для забороненої або недозволеної фармакологiчної дiючої речовини валiдацiя концентрацiї на рiвнi 0,5 RPA не є практично досяжною, концентрацiя на рiвнi 0,5 RPA може бути замiнена найнижчою концентрацiєю в дiапазонi вiд 0,5 до 1,0 RPA, яка є практично досяжною, або LCL, у випадку якщо вiн є нижчим за 0,5 RPA); або

     0,1, 1,0 та 1,5 раза вiд максимальної межi залишкiв (MRL) або максимальний рiвень (ML) для дозволених речовин (якщо для конкретної фармакологiчної дiючої речовини валiдацiя концентрацiї на рiвнi 0,1 MRL не є практично досяжною, концентрацiя на рiвнi 0,1 MRL може бути замiнена найнижчою концентрацiєю в дiапазонi вiд 0,1 до 0,5 MRL, яка є практично досяжною); або

     1,0, 2,0 та 3,0 рази вiд найнижчого калiбрувального рiвня (LCL) для недозволених або заборонених речовин, якщо не застосовується RPA;

     2) виконайте дослiдження (випробування) на кожному рiвнi концентрацiї з щонайменше шiстьма повтореннями порожнього матерiалу;

     3) проведiть дослiдження (випробування) зразкiв;

     4) обчислiть концентрацiю, виявлену в кожному зразку;

     5) повторiть цi кроки щонайменше ще двiчi (загалом щонайменше 18 повторень на кожен рiвень) з рiзними партiями порожнього матерiалу, рiзними виконавцями та якомога бiльшою кiлькiстю рiзних умов навколишнього середовища, наприклад, рiзними партiями реагентiв, розчинникiв, рiзною температурою примiщення, рiзними приладами або варiацiєю iнших параметрiв;

     6) визначте середню концентрацiю, стандартне вiдхилення та коефiцiєнт варiацiї (%) збагачених зразкiв.

     10. Для методiв щодо дозволених речовин, валiдованих до 01 травня 2027 року, достатньо визначення внутрiшньолабораторної вiдтворюваностi зi збагаченими матрицями в концентрацiях, що в 0,5, 1,0 та 1,5 раза перевищують максимальнi межi залишкiв (MRL) або максимальнi рiвнi (ML).

     11. Альтернативно, розрахунок внутрiшньолабораторної вiдтворюваностi / промiжної прецизiйностi також можна виконати вiдповiдно до процедур, визначених ISO 5725-2:2019 або нацiональним стандартом, прийнятим на його основi, ДСТУ ISO 11843-1:2005 "Статистичний контроль. Здатнiсть до виявлення. Частина 1. Термiни та визначення".

     12. Розрахунок параметрiв вiдповiдно до альтернативних моделей вимагає впровадження експериментального плану. Експериментальний план має бути розроблений залежно вiд кiлькостi рiзних видiв та факторiв, що дослiджуються. Вiдтак першим кроком усiєї процедури валiдацiї є розгляд популяцiй зразкiв, якi будуть дослiджуватися в лабораторiї в майбутньому, з метою визначення найважливiших видiв та факторiв, якi можуть впливати на результати вимiрювань. Факторний пiдхiд дозволяє оцiнити невизначенiсть вимiрювання результатiв випробувань, отриманих за рiзних умов випробувань у данiй лабораторiї, зокрема: таких як рiзнi виконавцi, рiзнi прилади, рiзнi партiї реагентiв, рiзнi матрицi, рiзна тривалiсть випробувань та рiзнi температури випробувань. Потiм дiапазон концентрацiй має бути обраний адаптованим до цiлi способом вiдповiдно до MRL або ML для дозволених речовин або RPA або LCL для заборонених або недозволених речовин.

     13. Факторний пiдхiд спрямований на встановлення достовiрних даних прецизiйностi та даних вимiрювань шляхом одночасної контрольованої варiацiї вибраних факторiв. Вiн дозволяє оцiнити комбiнований вплив факторних та випадкових ефектiв. Експериментальний план також дозволяє дослiдити стiйкiсть методу дослiдження (випробування) та визначити стандартне вiдхилення внутрiшньої вiдтворюваностi для рiзних матриць. Змiни в експериментальних умовах, про якi йдеться, можуть стосуватися матерiалiв зразкiв, аналiтiв, умов зберiгання, умов навколишнього середовища та/або умов пiдготовки зразкiв. Для всiх експериментальних умов, якi на практицi можуть пiдлягати коливанням (наприклад, стабiльнiсть реагентiв, склад зразка, pH, температура), необхiдно вказати будь-якi змiни, якi можуть вплинути на результат дослiдження (випробування).

     14. Приклад альтернативного пiдходу з використанням ортогонального експериментального плану наведений у додатку 5 до цих Методiв.

     Можна дослiдити до семи факторiв (факторiв шуму). Дослiдження розроблено таким чином, що прецизiйнiсть, правильнiсть (на основi збагачених зразкiв), чутливiсть, невизначенiсть вимiрювання та критичнi концентрацiї можна визначити одночасно шляхом реалiзацiї експериментального плану.

     15. Можуть бути використанi iншi пiдходи для пiдтвердження вiдповiдностi методу критерiям ефективностi щодо характеристик ефективностi, за умови, що вони забезпечують той самий рiвень та якiсть iнформацiї. Валiдацiя також може здiйснюватися шляхом проведення мiжлабораторного дослiдження вiдповiдно до вимог Кодексу Алiментарiус, ISO або IUPAC, або вiдповiдно до альтернативних методiв, таких як дослiдження в однiй лабораторiї або внутрiшня валiдацiя. При застосуваннi альтернативних процедур валiдацiї базова модель та стратегiя з вiдповiдними передумовами, припущеннями та формулами повиннi бути викладенi в протоколi валiдацiї або принаймнi повиннi бути наданi посилання на їх наявнiсть.

4. Валiдацiя: селективнiсть / специфiчнiсть, стiйкiсть та стабiльнiсть

     1. Здатнiсть розрiзняти аналiт вiд близькоспорiднених речовин має бути визначена якомога точнiше. Визначається вплив гомологiв, iзомерiв, продуктiв розпаду, ендогенних речовин, аналогiв, метаболiчних продуктiв залишкової речовини, що є об'єктом дослiдження, матричних сполук або будь-якої iншої речовини, що може впливати на результат, i за необхiдностi, метод має бути змiнений, щоб уникнути виявленого впливу.

     2. Для визначення специфiчностi методу використовується такий пiдхiд:

     1) виберiть ряд хiмiчно спорiднених сполук або iнших речовин, якi можуть зустрiчаються разом зi сполукою, що є об'єктом дослiдження, та якi можуть бути присутнiми у зразках, та перевiрте, чи можуть вони перешкоджати дослiдженню цiльового(-вих) аналiту(-iв);

     2) проведiть дослiдження (випробування) вiдповiдної кiлькостi репрезентативних порожнiх зразкiв, наприклад, рiзнi партiї або партiї рiзних видiв тварин (n > 20), та перевiрте наявнiсть будь-яких впливiв сигналiв, пiкiв або iонних слiдiв у дослiджуванiй областi, де очiкується елюювання цiльового аналiту;

     3) збагатiть репрезентативнi порожнi зразки у вiдповiднiй концентрацiї речовинами, якi можуть потенцiйно перешкоджати iдентифiкацiї та/або кiлькiсному визначенню аналiту, та дослiдiть, чи додана речовина:

     може призвести до хибної iдентифiкацiї;

     перешкоджає iдентифiкацiї цiльового аналiту;

     суттєво впливає на кiлькiсне визначення.

     3. Метод дослiдження (випробування) необхiдно перевiрити на предмет його постiйної ефективностi за рiзних експериментальних умов, якi включають, наприклад, рiзнi умови вiдбору зразкiв та незначнi змiни, що можуть виникнути пiд час рутинних випробувань. Для перевiрки стiйкостi методу змiни, внесенi в експериментальнi умови, повиннi бути незначними. Важливiсть цих змiн необхiдно оцiнити. Кожну характеристику ефективностi необхiдно визначити для всiх незначних змiн, щодо яких було встановлено наявнiсть значного впливу на ефективнiсть визначення.

     4. Стабiльнiсть калiбрувального стандарту, матрично-вiдповiдного стандарту та/або матрично-збагачених стандартiв, а також аналiту або матричних компонентiв у зразку пiд час зберiгання або дослiдження (випробування) необхiдно визначати, оскiльки нестабiльнiсть може вплинути на результати дослiджень (випробувань).

     Стабiльнiсть аналiту зазвичай добре характеризується за рiзних умов зберiгання. Експерименти, проведенi з метою монiторингу умов зберiгання стандартiв i зразкiв, якi здiйснюються в рамках звичайної системи акредитацiї лабораторiй та контролю якостi, можуть надати необхiдну iнформацiю. Якщо данi про стабiльнiсть аналiтiв у матрицi доступнi (наприклад, на основi iнформацiї вiд референтних лабораторiй, опублiкованих даних тощо), цi данi не потрiбно визначати кожною лабораторiєю. Однак посилання на доступнi данi про стабiльнiсть аналiтiв у розчинi та в матрицi є допустимим лише за умови застосування iдентичних умов.

     5. Якщо необхiднi данi щодо стабiльностi недоступнi, слiд застосовувати пiдходи, наведенi в пунктах 6 - 8 цього пiдроздiлу. Крiм того, може бути використаний iзохронний пiдхiд за схемою температури зберiгання, аналогiчною до наведеної в додатку 6 до цих Методiв схеми визначення стабiльностi аналiту в розчинi, що дозволяє визначити потенцiйну нестабiльнiсть аналiту, а також оцiнити вiдповiднi перiоди зберiгання.

     6. Визначення стабiльностi аналiту в розчинi здiйснюється так:

     1) приготуйте свiжi розчини аналiту(-iв) та розведiть їх вiдповiдно до iнструкцiй з випробування, щоб отримати достатню кiлькiсть алiквот (наприклад, 40) кожної вибраної концентрацiї. Зразки повиннi бути пiдготовленi з:

     розчинiв аналiту, якi використовуються для збагачення;

     розчинiв аналiту, що використовуються для остаточного дослiдження (випробування);

     будь-яких iнших розчинiв, що представляють iнтерес (наприклад, дериватизованих стандартiв);

     2) вимiряйте вмiст аналiту у свiжоприготованому розчинi згiдно з iнструкцiями з випробування;

     3) розлийте вiдповiднi об'єми у пiдходящi контейнери, маркуйте та зберiгайте вiдповiдно до умов освiтлення та температури, наведених у додатку 6 до цих Методiв. Тривалiсть зберiгання слiд вибирати з урахуванням застосованої аналiтичної практики, в iдеалi до моменту спостереження перших ознак деградацiї пiд час iдентифiкацiї та/або кiлькiсного визначення. Якщо пiд час дослiдження стабiльностi деградацiя не спостерiгається, тривалiсть зберiгання в рамках дослiдження стабiльностi має дорiвнювати тривалостi максимального перiоду зберiгання розчину;

     4) розрахуйте концентрацiю аналiту(iв) у кожнiй алiквотi порiвняно з концентрацiєю аналiту у свiжоприготованому розчинi за такою формулою:

Залишок аналiту (%) = C_i х 100/C_fresh, де

     C_i - концентрацiя в момент часу i;

     C_fresh - концентрацiя свiжого розчину.

     7. Середнє значення п'яти повторних розчинiв, що зберiгалися, не повинно вiдрiзнятися бiльш нiж на 15 % вiд середнього значення п'яти свiжоприготованих повторних розчинiв. Середнє значення п'яти свiжоприготованих розчинiв використовується як основа для розрахунку вiдсоткової рiзницi.

     8. Визначення стабiльностi аналiту(-iв) у матрицi здiйснюється так:

     1) за можливостi використовуйте зразки з природним вмiстом аналiту. Якщо матриця з природним вмiстом аналiту недоступна, слiд використовувати порожню матрицю, збагачену аналiтом;

     2) якщо доступна матриця з природним вмiстом аналiту, гомогенiзуйте її, бажано, поки матриця ще свiжа. Роздiлiть матрицю на п'ять частин та проведiть дослiдження (випробування) однiєї алiквоти з кожної частини;

     3) якщо матриця з природним вмiстом аналiту недоступна, вiзьмiть порожню матрицю та гомогенiзуйте її. Роздiлiть матрицю на п'ять частин. Кожна частина повинна бути збагачена аналiтом приблизно на рiвнi iнтересу, а аналiт бажано готувати у невеликiй кiлькостi водного розчину. Негайно проведiть дослiдження (випробування) однiєї алiквоти з кожної частини;

     4) зберiгайте частини (пiдзразки) гомогенiзованої матрицi з природним вмiстом аналiту або збагаченої порожньої матрицi за температури, що вiдповiдає умовам зберiгання, прийнятим у лабораторiї для даної комбiнацiї аналiту/матрицi, та визначте концентрацiї аналiту пiсля короткострокового, середньострокового та довгострокового зберiгання (принаймнi так довго, як зразок зазвичай зберiгається в лабораторiї);

     5) середнє значення п'яти алiквот однiєї частини зразка, яка зберiгалася, не повинно вiдрiзнятися вiд середнього значення п'яти свiжоприготованих алiквот бiльше, нiж на величину внутрiшньолабораторної вiдтворюваностi методу. Середнє значення п'яти свiжоприготованих алiквот використовується як основа для розрахунку вiдсоткової рiзницi;

     6) зафiксуйте максимально допустимий час зберiгання та оптимальнi умови зберiгання.

5. Валiдацiя: межа рiшення для пiдтвердження (CCa)

     1. Межа рiшення для пiдтвердження (CCa) визначається для пiдтверджувальних методiв. CCa встановлюється за умов, що вiдповiдають вимогам до iдентифiкацiї або iдентифiкацiї з кiлькiсним визначенням, як визначено у пiдроздiлi 2 цього роздiлу.

     2. Для контролю вiдповiдностi зразкiв комбiнована стандартна невизначенiсть вимiрювання вже врахована у значеннi CCa (межа рiшення для пiдтвердження).

     3. Для недозволених або заборонених фармакологiчних дiючих речовин CCa розраховується таким чином:

     1) метод 1: за процедурою калiбрувальної кривої вiдповiдно до норм, визначених ДСТУ ISO 11843-1:2005 "Статистичний контроль. Здатнiсть до виявлення. Частина 1. Термiни та визначення" (визначено як критичне значення чистої змiнної стану). У цьому випадку використовується порожнiй матерiал, який збагачений на рiвнi RPA або LCL та вище з рiвномiрними кроками. Проведiть дослiдження (випробування) зразкiв. Пiсля iдентифiкацiї побудуйте графiк сигналу, якщо можливо, або перерахованої концентрацiї вiдносно доданої концентрацiї. Вiдповiдна концентрацiя в точцi перетину з вiссю y плюс 2,33-кратне стандартне вiдхилення внутрiшньолабораторної вiдтворюваностi в точцi перетину дорiвнює межi рiшення. Цей метод застосовується лише для кiлькiсних дослiджень (випробувань). Межi рiшення, отриманi за допомогою цього пiдходу, повиннi бути перевiренi шляхом дослiдження (випробування) порожньої матрицi, збагаченої на рiвнi розрахованої межi рiшення;

     2) метод 2: шляхом дослiдження (випробування) щонайменше 20 репрезентативних порожнiх зразкiв для кожної матрицi, щоб мати змогу розрахувати спiввiдношення сигнал/шум у часовому вiкнi, в якому очiкується аналiт. Трикратне спiввiдношення сигнал/шум може бути використане як межа рiшення. Цей метод застосовується як до кiлькiсних, так i до якiсних дослiджень (випробувань). Межi рiшення, отриманi за допомогою цього пiдходу, повиннi бути перевiренi шляхом дослiдження (випробування) порожньої матрицi, збагаченої розрахованою межею рiшення;

     3) метод 3: CCa = LCL + k (одностороннiй, 99 %) х (комбiнована) стандартна невизначенiсть вимiрювання на рiвнi LCL.

     Для недозволених або заборонених фармакологiчних дiючих речовин, залежно вiд валiдацiйного експерименту (та його вiдповiдних ступенiв свободи), може бути доцiльно застосувати t-розподiл, або - якщо за основу взято нормальний (гаусiвський) розподiл (одностороннiй, n = Ґ) - слiд використовувати k-фактор 2,33.

     Внутрiшньолабораторна вiдтворюванiсть та правильнiсть є придатними для визначення (комбiнованої) стандартної невизначеностi вимiрювання, якщо вони визначаються з урахуванням усiх вiдповiдних факторiв впливу.

     Для методiв, валiдованих до 01 травня 2027 року, для розрахунку CCa може використовуватися лише метод 2.

     Для методiв, валiдованих пiсля 01 травня 2027 року, слiд використовувати лише метод 1 або 3.

     4. Для дозволених речовин у комбiнацiях матриця/вид, для яких встановлено MRL або ML, CCa розраховується таким чином:

     1) метод 1: за процедурою калiбрувальної кривої вiдповiдно до норм, визначених ДСТУ ISO 11843-1:2005 "Статистичний контроль. Здатнiсть до виявлення. Частина 1. Термiни та визначення" (визначено як критичне значення чистої змiнної стану). У цьому випадку використовується порожнiй матерiал, який збагачується на рiвнi та вище MRL або ML з рiвномiрними кроками. Проведiть дослiдження (випробування) зразкiв. Пiсля iдентифiкацiї побудуйте графiк сигналу, якщо можливо, або перерахованої концентрацiї вiдносно доданої концентрацiї. Вiдповiдна концентрацiя на рiвнi MRL або ML плюс 1,64-кратне стандартне вiдхилення внутрiшньолабораторної вiдтворюваностi на допустимiй межi дорiвнює межi рiшення (a = 5 %);

     2) метод 2: CCa = MRL (або ML) + k (одностороннiй, 95 %) х (комбiнована) стандартна невизначенiсть вимiрювання на рiвнi MRL або ML;

     3) для дозволених речовин, залежно вiд валiдацiйного експерименту (та його вiдповiдних ступенiв свободи), може бути доцiльно застосувати t-розподiл, або - якщо за основу взято нормальний (гаусiвський) розподiл (одностороннiй, n = Ґ) - слiд використовувати k-фактор 1,64;

     4) внутрiшньолабораторна вiдтворюванiсть та правильнiсть є придатними для визначення (комбiнованої) стандартної невизначеностi вимiрювання, якщо вони визначаються з урахуванням усiх вiдповiдних факторiв впливу;

     5) для фармакологiчних дiючих речовин, для яких MRL встановлено для суми рiзних речовин, CCa речовини з найвищою концентрацiєю у зразку використовується як CCa для оцiнки суми речовин у вимiряному зразку.

     5. Для дозволених речовин у комбiнацiях матриця/вид, для яких встановлено MRL, залишки не повиннi бути присутнiми, якщо не було проведено дозволене вiдповiдно до вимог законодавства лiкування. Для дозволених речовин, для яких не встановлено MRL, для розрахунку CCa використовується каскадний MRL. Застосовується метод 1 або 2, зазначений у пiдпунктах 1, 2 пункту 4 цього пiдроздiлу, але "MRL" означає "0,5-кратний каскадний MRL, з цiльовим показником 0,1-кратний каскадний MRL, де це обґрунтовано можливо".

6. Валiдацiя: можливiсть виявлення для скринiнгу (CCb)

     1. Значення CCb визначається для методiв скринiнгу. Значення CCb встановлюється, як визначено у пiдроздiлi 2 цього роздiлу, та вiдповiдно до вимог, викладених у додатку 3 до цих Методiв. Вимоги до iдентифiкацiї, якi визначенi у пунктах 4 - 6 пiдроздiлу 2 цього роздiлу, не обов'язково застосовувати для методiв скринiнгу.

     2. Для недозволених або заборонених фармакологiчних дiючих речовин максимальна похибка b має бути забезпечена на рiвнi 5 %. CCb розраховується таким чином:

     1) метод 1: за процедурою калiбрувальної кривої вiдповiдно до норм, визначених ДСТУ ISO 11843-1:2005 "Статистичний контроль. Здатнiсть до виявлення. Частина 1. Термiни та визначення" (визначено як мiнiмальне виявлюване значення чистої змiнної стану). У цьому випадку використовується репрезентативний порожнiй матерiал, який збагачений на рiвнi та нижче RPA, або, якщо RPA не встановлено, навколо STC з рiвномiрними кроками. Проведiть дослiдження (випробування) зразкiв. Побудуйте графiк залежностi сигналу вiд доданої концентрацiї. Вiдповiдна концентрацiя при STC плюс 1,64-кратне стандартне вiдхилення внутрiшньолабораторної вiдтворюваностi середнього вимiряного вмiсту при STC дорiвнює можливостi виявлення. Екстраполяцiя значно нижча найнижчого рiвня збагачення (< 50 % найнижчого рiвня збагачення) повинна бути пiдтверджена експериментальними даними на етапi валiдацiї;

     2) метод 2: дослiдження збагаченого порожнього матерiалу на рiвнi концентрацiї початково обраного стандартного рiвня концентрацiї STC. На цьому рiвнi концентрацiї необхiдно провести дослiдження (випробування) 20 збагачених порожнiх зразкiв, щоб забезпечити надiйну основу для цього визначення. Якщо на цьому рiвнi концентрацiї залишається < 5 % хибно вiдповiдних результатiв, рiвень дорiвнює можливостi виявлення методу. Якщо отримано > 5 % хибно вiдповiдних результатiв, обраний STC слiд збiльшити, а дослiдження повторити для перевiрки вiдповiдностi вимозi < 5 % хибно вiдповiдних результатiв;

     3) метод 3: CCb = STC + k (одностороннiй, 95 %) х (комбiнована) стандартна невизначенiсть вимiрювання на рiвнi STC або вище.

     Для недозволених або заборонених фармакологiчних дiючих речовин, залежно вiд валiдацiйного експерименту (та його вiдповiдних ступенiв свободи), може бути доцiльно застосувати t-розподiл, або - якщо за основу взято нормальний (гаусiвський) розподiл (одностороннiй, n = Ґ) - слiд використовувати k-фактор 1,64.

     Внутрiшньолабораторна вiдтворюванiсть та правильнiсть є придатними для визначення (комбiнованої) стандартної невизначеностi вимiрювання, якщо вони визначаються з урахуванням усiх вiдповiдних факторiв впливу.

     3. Для дозволених речовин максимальна похибка b має бути забезпечена на рiвнi 5 %. CCb розраховується таким чином:

     1) метод 1: за процедурою калiбрувальної кривої вiдповiдно до норм, визначених ДСТУ ISO 11843-1:2005 "Статистичний контроль. Здатнiсть до виявлення. Частина 1. Термiни та визначення" (визначено як мiнiмальне виявлюване значення чистої змiнної стану). У цьому випадку використовується репрезентативний порожнiй матерiал, який збагачений на рiвнi та нижче допустимої межi, починаючи з STC рiвномiрними кроками. Проведiть дослiдження (випробування) зразкiв та iдентифiкуйте аналiт(и). Обчислiть стандартне вiдхилення середнього вимiряного вмiсту при STC. Вiдповiдна концентрацiя при STC плюс 1,64-кратне стандартне вiдхилення внутрiшньолабораторної вiдтворюваностi середнього вимiряного вмiсту при STC дорiвнює можливостi виявлення;

     2) метод 2: шляхом дослiдження збагаченого порожнього матерiалу за рiвнiв концентрацiї нижче допустимої межi. Для кожного рiвня концентрацiї необхiдно провести дослiдження (випробування) 20 збагачених порожнiх зразкiв, щоб забезпечити надiйну основу для цього визначення. Рiвень концентрацiї, за якого залишається лише < 5 % хибно вiдповiдних результатiв, дорiвнює можливостi виявлення;

     3) метод 3: CCb = STC + k (одностороннiй, 95 %) х (комбiнована) стандартна невизначенiсть вимiрювання на рiвнi STC або вище.

     Для дозволених речовин, залежно вiд валiдацiйного експерименту (та його вiдповiдних ступенiв свободи), може бути доцiльно застосувати t-розподiл, або - якщо за основу взято нормальний (гаусiвський) розподiл (одностороннiй, n = Ґ) - слiд використовувати k-фактор 1,64 (незалежно вiд того, чи це каскадне використання, чи звичайне використання MRL).

     Внутрiшньолабораторна вiдтворюванiсть та правильнiсть є придатними для визначення (комбiнованої) стандартної невизначеностi вимiрювання, якщо вони визначаються з урахуванням усiх вiдповiдних факторiв впливу.

7. Валiдацiя: калiбрувальнi кривi, абсолютне вiдновлення та вiдноснi матричнi ефекти

     1. При використаннi калiбрувальних кривих для кiлькiсного визначення використовується такий пiдхiд:

     1) при побудовi кривої слiд використовувати щонайменше п'ять бажано рiвновiддалених рiвнiв (включаючи нульовий рiвень);

     2) повинен бути описаний робочий дiапазон кривої;

     3) повиннi бути описанi математична формула кривої та ступiнь вiдповiдностi даних (коефiцiєнт детермiнацiї R²) кривiй;

     4) повиннi бути описанi дiапазони прийнятностi для параметрiв кривої.

     2. Для калiбрувальних кривих, що базуються на стандартному розчинi, для матрично-вiдповiдних стандартiв або матрично-збагачених стандартiв мають бути вказанi прийнятнi дiапазони для параметрiв калiбрувальної кривої, якi можуть змiнюватися вiд серiї до серiї.

     3. Абсолютне вiдновлення методу не потрiбно визначати, якщо доступний внутрiшнiй стандарт, матрично-збагачене калiбрування, або обидва згаданi методи. В усiх iнших випадках абсолютне вiдновлення методу має бути визначене.

     4. Якщо вимоги до правильностi, зазначенi в додатку 1 до цих Методiв, виконанi, можна використовувати фiксований коефiцiєнт корекцiї. В iншому випадку слiд використовувати коефiцiєнт вiдновлення, отриманий для цiєї конкретної партiї. Як альтернатива, замiсть використання коефiцiєнта корекцiї на вiдновлення слiд використовувати процедуру стандартного додавання або внутрiшнiй стандарт. Кiлькiсть доданого стандартного аналiту може бути, наприклад, вiд двох до п'яти разiв бiльшою за розрахункову кiлькiсть аналiту у зразку. Ця процедура призначена для визначення вмiсту аналiту у зразку з урахуванням вiдновлення аналiтичної процедури.

     5. Абсолютне вiдновлення розраховується щонайменше для шести репрезентативних партiй матрицi.

     6. Алiквоту порожньої матрицi необхiдно збагатити аналiтом перед екстракцiєю, а другу алiквоту порожньої матрицi необхiдно збагатити пiсля пiдготовки зразка до вiдповiдного рiвня концентрацiї та визначити концентрацiю аналiту.

     7. Вiдновлення (Rec) розраховується так:

     Rec (аналiт) = (площа матрично-збагаченого стандарту) / (площа матрично-вiдповiдного стандарту) х 100.

     8. Вiдносний матричний ефект слiд визначати у всiх випадках. Це можна зробити або в рамках валiдацiї, або в окремих експериментах. Розрахунок вiдносного матричного ефекту слiд проводити щонайменше для 20 рiзних порожнiх партiй (матриця / вид), вiдповiдно до сфери застосування методу, наприклад, для рiзних видiв, якi необхiдно охопити.

     9. Порожню матрицю пiсля екстракцiї слiд збагатити аналiтом на рiвнi RPA, MRL або ML та провести дослiдження (випробування) разом iз чистим розчином аналiту.

     10. Вiдносний матричний ефект або матричний фактор (MF) розраховується як:

MF (стандарт) = (площа пiку MMS стандарту) / (площа пiку стандартного розчину)

MF (IS) = (площа пiку матрично-вiдповiдного IS) / (площа пiку розчину IS)

MF (стандарт нормалiзований для IS) = (MF (стандарт)) / (MF (IS)), де:

     IS - внутрiшнiй стандарт,

     MMS - матрично-вiдповiдний стандарт.

     11. Коефiцiєнт варiацiї не повинен перевищувати значення, наведенi в додатку 2 до цих Методiв для MF (стандарт, нормалiзований для IS).

8. Контроль якостi пiд час рутинного дослiдження (випробування), постiйна перевiрка ефективностi методу

     1. Потрiбно дотримуватися вимог щодо забезпечення якостi результатiв дослiджень (випробувань), викладених у ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017, IDT) "Загальнi вимоги до компетентностi випробувальних та калiбрувальних лабораторiй".

     2. Пiд час рутинного дослiдження (випробування) кращим варiантом для пiдтвердження ефективностi методу є дослiдження (випробування) сертифiкованих еталонних матерiалiв (CRM). Оскiльки CRM, що мiстять вiдповiднi аналiти в необхiдних рiвнях концентрацiї, рiдко доступнi, як альтернатива також можуть бути використанi еталоннi матерiали, наданi та охарактеризованi європейськими референтними лабораторiями (EURLs) або лабораторiями, якi акредитованi вiдповiдно до вимог ДСТУ EN ISO/IEC 17043:2017 (EN ISO/IEC 17043:2010; ISO/IEC 17043:2010, IDT) "Оцiнка вiдповiдностi. Загальнi вимоги до перевiрки професiйного рiвня".

     Як ще одна альтернатива можуть бути використанi внутрiшнi еталоннi матерiали, якi регулярно контролюються.

     3. Для етапу скринiнгового дослiдження для кожної серiї (партiї) проведених дослiджень (випробувань) необхiдно одночасно провести дослiдження (випробування) набору таких зразкiв для контролю якостi:

     контрольний зразок для перевiрки придатностi приладу до роботи в системi, бажано специфiчний для даного методу;

     зразки для контролю якостi, збагаченi до концентрацiї, близької до STC, а найкраще до CCb, для скринiнгу на дозволенi фармакологiчнi дiючi речовини, а також на забороненi або недозволенi речовини;

     вiдповiдний контрольний зразок (порожнi зразки) та, за потреби, реагенти для порожнiх зразкiв.

     4. Для пiдтверджувального етапу для кожної серiї (партiї) проведених дослiджень (випробувань) необхiдно одночасно провести дослiдження (випробування) набору таких зразкiв для контролю якостi:

     контрольний зразок для перевiрки придатностi приладу до роботи в системi, бажано специфiчний для даного методу;

     зразки для контролю якостi, збагаченi до концентрацiї, близької до MRL або ML для дозволених фармакологiчних дiючих речовин, або близької до RPA або LCL для заборонених або недозволених речовин (невiдповiднi контрольнi зразки);

     вiдповiдний контрольний зразок (порожнi зразки) та, за потреби, реагенти для порожнiх зразкiв.

     5. Для зразкiв для контролю якостi застосовується такий порядок: контрольний зразок для перевiрки придатностi приладу до роботи в системi, вiдповiдний контрольний зразок, зразок/зразки для пiдтвердження, знову вiдповiдний контрольний зразок, а також збагачений зразок для контролю якостi (невiдповiднi контрольнi зразки).

     6. Для кiлькiсних методiв щодо кожної партiї зразкiв для цiлей державного контролю калiбрувальна крива повинна бути проаналiзована та вимiряна до або пiсля зразкiв, зазначених у пунктах 3 - 5 цього пiдроздiлу.

     7. За можливостi, правильнiсть (на основi збагачених зразкiв) усiх цiльових аналiтiв у невiдповiдних контрольних зразках має бути оцiнена за допомогою карт контролю якостi вiдповiдно до ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017, IDT) "Загальнi вимоги до компетентностi випробувальних та калiбрувальних лабораторiй". Якщо це вимагає непропорцiйно великої кiлькостi визначень правильностi, кiлькiсть аналiтiв може бути зменшена до кiлькостi репрезентативних аналiтiв.

9. Розширення валiдованої сфери ранiше валiдованого методу

     1. При виникненнi необхiдностi розширення сфери застосування методу, який уже пройшов повну валiдацiю, це розширення сфери застосування слiд здiйснювати ефективним та аналiтично обґрунтованим способом. Цього можна досягти шляхом проведення валiдацiї на зменшенiй кiлькостi зразкiв (наприклад, половинi кiлькостi зразкiв) порiвняно з повною валiдацiєю.

     Однак тип та кiлькiсть модифiкацiй, що пiдлягають валiдацiї в рамках однiєї скороченої схеми валiдацiї, завжди повиннi базуватися на експертних знаннях та попередньому досвiдi, наприклад, змiна технiки виявлення у будь-якому випадку вимагатиме проведення повної валiдацiї.

     Загалом, для забезпечення постiйної валiдностi методу його ефективнiсть слiд постiйно контролювати та порiвнювати з початково отриманими параметрами валiдацiї. В iдеалi цей постiйний контроль ефективностi методу має бути розроблений таким чином, щоб вiдсутнi данi для повної валiдацiї могли бути зiбранi з часом (наприклад, за допомогою декiлькох точок даних зi зразкiв для контролю якостi в кожнiй серiї дослiджень (випробувань)).

     2. У разi змiн максимальних меж залишкiв (MRL), максимальних рiвнiв (ML) та контрольних значень для вжиття заходiв (RPA) може виникнути необхiднiсть коригування дiапазону концентрацiй, для якого метод був валiдований. У такому випадку допускається застосування скороченої схеми валiдацiї.

     Калiбрувальнi кривi для змiненого дiапазону готуються вiдповiдно до валiдованої процедури. Слiд дослiдити рiзнi партiї, збагаченi рiзними рiвнями концентрацiї, вiдповiдно до пунктiв 2 - 14 пiдроздiлу 3 цього роздiлу. Значення правильностi, повторюваностi та внутрiшньолабораторної вiдтворюваностi / промiжної прецизiйностi повиннi бути в межах прийнятного дiапазону порiвняно з вiдповiдними показниками початково валiдованого методу. За потреби слiд виконати перерахунок CCb (методи скринiнгу) та CCa (пiдтверджувальнi методи).

     3. Розширення методу на додатковi сполуки можливе лише для аналiтiв, якi за своєю структурою та характеристиками подiбнi до тих, що вже включенi до методу дослiдження (випробування). У такому випадку допускається застосування скороченої схеми валiдацiї. Так само не допускаються жоднi вiдхилення вiд опису методу.

     Калiбрувальнi кривi для додаткових речовин слiд готувати вiдповiдно до валiдованої процедури. Слiд дослiдити рiзнi партiї матричних матерiалiв, збагачених рiзними рiвнями концентрацiї, вiдповiдно до пунктiв 2 - 14 пiдроздiлу 3 цього роздiлу. Значення правильностi, повторюваностi та внутрiшньолабораторної вiдтворюваностi / промiжної прецизiйностi повиннi бути в межах дiапазону, порiвнюваного з iншими аналiтами початково валiдованого методу та вiдповiдати вимогам, встановленим у пунктi 3 пiдроздiлу 2 цього роздiлу. Необхiдно провести розрахунок CCb (методи скринiнгу) та CCa (пiдтверджувальнi методи) для нових аналiтiв.

     4. Рiшення про включення нових матриць або видiв до вже валiдованого методу дослiдження (випробування) завжди має прийматися в кожному окремому випадку на основi знань та досвiду, отриманих до цього часу пiд час застосування цього методу, а також попереднiх експериментiв з оцiнки потенцiйних ефектiв матрицi та iнтерференцiй. Як правило, це буде можливо лише для матриць, якi демонструють подiбнi властивостi, та для некритичних аналiтiв (стабiльнiсть, виявлюванiсть).

     Калiбрувальнi кривi (стандартнi або матричнi) слiд готувати вiдповiдно до валiдованої процедури. Слiд дослiдити рiзнi партiї матричного матерiалу, збагаченого рiзними рiвнями концентрацiї, вiдповiдно до пунктiв 2 - 14 пiдроздiлу 3 цього роздiлу. Значення правильностi, повторюваностi та внутрiшньолабораторної вiдтворюваностi / промiжної прецизiйностi повиннi бути в межах прийнятного дiапазону порiвняно з показниками початково валiдованого методу та вiдповiдати вимогам, встановленим у пунктi 3 пiдроздiлу 2 цього роздiлу. Залежно вiд пiдходу до валiдацiї може знадобитися перерахунок CCb (методи скринiнгу) або CCa (пiдтверджувальнi методи).

     Якщо результати не знаходяться в межах прийнятного дiапазону порiвняно зi значеннями для вихiдної матрицi, необхiдна додаткова повна валiдацiя, щоб визначити специфiчнi параметри ефективностi для матрицi/виду.

     У випадках, коли MRL для конкретної речовини вiдрiзняються для певних матриць, найiмовiрнiше буде складно адаптувати сферу застосування методу до додаткової матрицi/виду та концентрацiї, оскiльки в цьому випадку необхiдно враховувати двi модифiкацiї. У таких випадках необхiдне проведення повної валiдацiї.

Мiнiстр аграрної полiтики та продовольства України

Тарас ВИСОЦЬКИЙ

 

Додаток 1 до Методiв вiдбору зразкiв та лабораторних дослiджень (випробувань) для визначення залишкiв фармакологiчних дiючих речовин, якi застосовуються тваринам, призначеним для виробництва харчових продуктiв, для цiлей державного контролю (пункт 2 пiдроздiлу 1 роздiлу III)

Дiапазони
мiнiмальної правильностi кiлькiсних методiв

Масова частка	Дiапазон
< 1 мкг/кг	вiд -50 % до +20 %
> 1 мкг/кг до 10 мкг/кг	вiд -30 % до +20 %
> 10 мкг/кг	вiд -20 % до +20 %

____________

 

Додаток 2 до Методiв вiдбору зразкiв та лабораторних дослiджень (випробувань) для визначення залишкiв фармакологiчних дiючих речовин, якi застосовуються тваринам, призначеним для виробництва харчових продуктiв, для цiлей державного контролю (пункт 2 пiдроздiлу 1 роздiлу III)

Прийнятний коефiцiєнт варiацiї

Масова частка	Вiдтворюванiсть CV (%)
> 1000 мкг/кг	16 (адаптовано з рiвняння Горвiца)
> 120 мкг/кг - 1000 мкг/кг	22 (адаптовано з рiвняння Горвiца)
10 - 120 мкг/кг	251
< 10 мкг/кг	301

____________
     ¹ Наведений коефiцiєнт варiацiї (CV) (%) є орiєнтовним i має бути якомога нижчим.

____________

 

Додаток 3 до Методiв вiдбору зразкiв та лабораторних дослiджень (випробувань) для визначення залишкiв фармакологiчних дiючих речовин, якi застосовуються тваринам, призначеним для виробництва харчових продуктiв, для цiлей державного контролю (пункт 4 пiдроздiлу 1 роздiлу III)

Класифiкацiя методiв дослiджень (випробувань) за характеристиками ефективностi, якi необхiдно визначити

Метод	Пiдтвердження		Скринiнг
	Якiсний	Кiлькiсний	Якiсний	Напiвкiлькiсний1	Кiлькiсний
Речовини	А	А, Б	А, Б	А, Б	А, Б
Iдентифiкацiя вiдповiдно до пунктiв 2 - 6 пiдроздiлу 2 роздiлу III цих Методiв	х	х
CCa	х	х
CCb	-		х	х	х
Правильнiсть		х			х
Прецизiйнiсть		х		(х)	х
Вiдносний матричний ефект / абсолютне вiдновлення2		х			х
Селективнiсть / Специфiчнiсть		х	х	х	х
Стабiльнiсть3		х	х	х	х
Стiйкiсть		х	х	х	х

     х - потрiбно довести за допомогою валiдацiї, що вимоги до характеристики ефективностi виконанi;

     (х) - вимоги прецизiйностi, викладенi у пiдпунктах 3, 4 пункту 3 пiдроздiлу 2 роздiлу III цих Методiв, не обов'язково повиннi виконуватися для напiвкiлькiсних методiв скринiнгу. Однак, прецизiйнiсть має бути визначена для того, щоб довести придатнiсть методу для уникнення хибно вiдповiдних результатiв дослiджень (випробувань);

     А - забороненi або недозволенi речовини;

     Б - дозволенi речовини.

____________
     ¹ Напiвкiлькiсний метод скринiнгу - це метод скринiнгу, який дає кiлькiснi результати, але не вiдповiдає вимогам прецизiйностi, наведеним у додатку 2 до цих Методiв.
     ² Релевантно для методiв мас-спектрометрiї, щоб довести за допомогою валiдацiї, що вимоги до характеристик ефективностi виконанi. Вiдносний матричний ефект методу визначається, якщо цей ефект не оцiнювався пiд час процедури валiдацiї. Абсолютне вiдновлення методу визначається, якщо не використовується внутрiшнiй стандарт або матрично-збагачене калiбрування.
     ³ Якщо данi щодо стабiльностi аналiтiв у матрицi доступнi з наукової лiтератури або з iншої лабораторiї, цi данi не потрiбно визначати повторно у вiдповiднiй лабораторiї. Однак посилання на доступнi данi про стабiльнiсть аналiтiв у розчинi прийнятне лише за умови застосування iдентичних умов.

____________

 

Додаток 4 до Методiв вiдбору зразкiв та лабораторних дослiджень (випробувань) для визначення залишкiв фармакологiчних дiючих речовин, якi застосовуються тваринам, призначеним для виробництва харчових продуктiв, для цiлей державного контролю (пiдпункт 9 пункту 5 пiдроздiлу 2 роздiлу III)

Кiлькiсть iдентифiкацiйних точок

Таблиця 1

Iдентифiкацiйнi точки за методом

Метод	Iдентифiкацiйнi точки
Роздiлення (режим GC, LC, SFC, CE)	1
LRMS iон	1
Вiдбiр iону-прекурсору у дiапазонi мас <±0,5 Da	1 (непрямо)
LRMS n продукт-iон	1,5
HRMS iон	1,5
HRMS n продукт-iон	2,5

Таблиця 2

Приклади кiлькостi iдентифiкацiйних точок для конкретних методiв та їх комбiнацiй (n = цiле число)

Метод(и)	Роздiлення	Кiлькiсть iонiв	Iдентифiкацiйнi точки
1	2	3	4
GC-MS (EI або CI)	GC	n	1 + n
GC-MS (EI та CI)	GC	2 (EI) + 2 (CI)	1 + 4 = 5
GC-MS (EI або CI) 2 похiднi	GC	2 (похiдна A) + 2 (похiдна B)	1 + 4 = 5
LC-MS	LC	n (MS)	1 + n
GC- або LC-MS/MS	GC або LC	1 прекурсор + 2 продукти	1 + 1 + 2 х 1,5 = 5
GC- або LC-MS/MS	GC або LC	2 прекурсори + 2 продукти	1 + 2 + 2 х 1,5 = 6
GC- або LC-MS3	GC або LC	1 прекурсор + 1 продукт MS2 + 1 продукт MS3	1 + 1 + 1,5 + 1,5 = 5
GC- або LC-HRMS	GC або LC	n	1 + n х 1,5
GC- або LC-HRMS/MS	GC або LC	1 прекурсор (дiапазон мас <±0,5 Da) + 1 продукт	1 + 1 + 2,5 = 4,5
GC- або LC-HRMS та HRMS/MS	GC або LC	1 iон повного сканування + 1 продукт-iон HRMS1	1 + 1,5 + 2,5 = 5
GC- та LC-MS	GC та LC	2 iони (GCMS) + 1 iон (LCMS)	1 + 1 + 2 + 1 + 1 = 6

____________
     ¹ Жодної додаткової iдентифiкацiйної точки для вибору iона-прекурсора не отримується, якщо цей iон-прекурсор є тим самим iоном (або аддуктом, або iзотопом), що й iон HRMS, що контролюється пiд час повного сканування.

 

Додаток 5 до Методiв вiдбору зразкiв та лабораторних дослiджень (випробувань) для визначення залишкiв фармакологiчних дiючих речовин, якi застосовуються тваринам, призначеним для виробництва харчових продуктiв, для цiлей державного контролю (пункт 14 пiдроздiлу 3 роздiлу III)

Приклад ортогонального експериментального плану
з 7 факторами (I - VII), що варiювалися на двох рiвнях (А/Б) у валiдацiйному дослiдженнi з вiсьмома запусками (комбiнацiя рiвнiв факторiв)

Фактор	I	II	III	IV	V	VI	VII
Запуск 01	А	А	А	А	А	А	А
Запуск 02	А	А	Б	А	Б	Б	Б
Запуск 03	А	Б	А	Б	А	Б	Б
Запуск 04	А	Б	Б	Б	Б	А	А
Запуск 05	Б	А	А	Б	Б	А	Б
Запуск 06	Б	А	Б	Б	А	Б	А
Запуск 07	Б	Б	А	А	Б	Б	А
Запуск 08	Б	Б	Б	А	А	А	Б

____________

 

Додаток 6 до Методiв вiдбору зразкiв та лабораторних дослiджень (випробувань) для визначення залишкiв фармакологiчних дiючих речовин, якi застосовуються тваринам, призначеним для виробництва харчових продуктiв, для цiлей державного контролю (пункт 5 пiдроздiлу 4 роздiлу III)

 

Схема визначення стабiльностi аналiту в розчинi

	-20° C	+4° C	+20° C
Темно	10 алiквот	10 алiквот	10 алiквот
Свiтло			10 алiквот

____________