Iз змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України
вiд 8 грудня 2004 року N 2222-IV,
вiд 1 лютого 2011 року N 2952-VI,
вiд 19 вересня 2013 року N 586-VII,
вiд 21 лютого 2014 року N 742-VII,
вiд 2 червня 2016 року N 1401-VIII,
вiд 7 лютого 2019 року N 2680-VIII,
вiд 3 вересня 2019 року N 27-IX
Закон України вiд 8 грудня 2004 року N 2222-IV
визнано таким, що не вiдповiдає Конституцiї
України (є неконституцiйним),
у зв'язку з порушенням конституцiйної процедури
його розгляду та прийняття
i втрачає чиннiсть з дня ухвалення Рiшення
Конституцiйного Суду України
вiд 30 вересня 2010 року N 20-рп/2010
(Положення Конституцiї України, прийнятої на п'ятiй сесiї Верховної Ради України 28 червня 1996 року, iз змiнами i доповненнями, внесеними законами України вiд 8 грудня 2004 року N 2222-IV, вiд 1 лютого 2011 року N 2952-VI, вiд 19 вересня 2013 року N 586-VII, визнано такими, що є чинними на територiї України згiдно з Постановою Верховної Ради України вiд 22 лютого 2014 року N 750-VII) |
Верховна Рада України вiд iменi Українського народу - громадян України всiх нацiональностей,
виражаючи суверенну волю народу,
дбаючи про забезпечення прав i свобод людини та гiдних умов її життя,
пiклуючись про змiцнення громадянської злагоди на землi України та пiдтверджуючи європейську iдентичнiсть Українського народу i незворотнiсть європейського та євроатлантичного курсу України,
(абзац п'ятий преамбули iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 07.02.2019р. N 2680-VIII) |
прагнучи розвивати i змiцнювати демократичну, соцiальну, правову державу,
приймає цю Конституцiю - Основний Закон України.
Стаття 1. Україна є суверенна i незалежна, демократична, соцiальна, правова держава.
Стаття 2. Суверенiтет України поширюється на всю її територiю.
Територiя України в межах iснуючого кордону є цiлiсною i недоторканною.
Стаття 5. Україна є республiкою.
Нiхто не може узурпувати державну владу.
Стаття 7. В Українi визнається i гарантується мiсцеве самоврядування.
Стаття 8. В Українi визнається i дiє принцип верховенства права.
Стаття 10. Державною мовою в Українi є українська мова.
Держава сприяє вивченню мов мiжнародного спiлкування.
Застосування мов в Українi гарантується Конституцiєю України та визначається законом.
(Офiцiйне тлумачення положень статтi 10 див. в Рiшеннi Конституцiйного Суду N 10-рп/99 вiд 14.12.99) |
Власнiсть зобов'язує. Власнiсть не повинна використовуватися на шкоду людинi i суспiльству.
Стаття 14. Земля є основним нацiональним багатством, що перебуває пiд особливою охороною держави.
Жодна iдеологiя не може визнаватися державою як обов'язкова.
Держава гарантує свободу полiтичної дiяльностi, не забороненої Конституцiєю i законами України.
На територiї України не допускається розташування iноземних вiйськових баз.
Державний Прапор України - стяг iз двох рiвновеликих горизонтальних смуг синього i жовтого кольорiв.
Столицею України є мiсто Київ.
Р о з д i л II
ПРАВА, СВОБОДИ ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЛЮДИНИ I ГРОМАДЯНИНА
Стаття 22. Права i свободи людини i громадянина, закрiпленi цiєю Конституцiєю, не є вичерпними.
Конституцiйнi права i свободи гарантуються i не можуть бути скасованi.
Стаття 24. Громадяни мають рiвнi конституцiйнi права i свободи та є рiвними перед законом.
Стаття 25. Громадянин України не може бути позбавлений громадянства i права змiнити громадянство.
Громадянин України не може бути вигнаний за межi України або виданий iншiй державi.
Україна гарантує пiклування та захист своїм громадянам, якi перебувають за її межами.
Iноземцям та особам без громадянства може бути надано притулок у порядку, встановленому законом.
Стаття 27. Кожна людина має невiд'ємне право на життя.
Нiхто не може бути свавiльно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини.
Стаття 28. Кожен має право на повагу до його гiдностi.
Жодна людина без її вiльної згоди не може бути пiддана медичним, науковим чи iншим дослiдам.
Стаття 29. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканнiсть.
Кожному заарештованому чи затриманому має бути невiдкладно повiдомлено про мотиви арешту чи затримання, роз'яснено його права та надано можливiсть з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правничою допомогою захисника.
(частина четверта статтi 29 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.06.2016р. N 1401-VIII) |
Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в судi своє затримання.
Про арешт або затримання людини має бути негайно повiдомлено родичiв заарештованого чи затриманого.
Стаття 30. Кожному гарантується недоторканнiсть житла.
Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.
Усi об'єднання громадян рiвнi перед законом.
Полiтичнi партiї та громадськi органiзацiї не можуть мати воєнiзованих формувань.
Заборона дiяльностi об'єднань громадян здiйснюється лише в судовому порядку.
(Офiцiйне тлумачення положень статтi 38 див. в Рiшеннi Конституцiйного Суду N 7-рп/99 вiд 06.07.99) |
(Офiцiйне тлумачення положень частини першої статтi 39 див. в Рiшеннi Конституцiйного Суду N 4-рп/2001 вiд 19.04.2001) |
Право приватної власностi набувається в порядку, визначеному законом.
Нiхто не може бути протиправно позбавлений права власностi. Право приватної власностi є непорушним.
Стаття 42. Кожен має право на пiдприємницьку дiяльнiсть, яка не заборонена законом.
Використання працi жiнок i неповнолiтнiх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється.
Громадянам гарантується захист вiд незаконного звiльнення.
Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Нiхто не може бути примушений до участi або до неучастi у страйку.
Заборона страйку можлива лише на пiдставi закону.
Стаття 45. Кожен, хто працює, має право на вiдпочинок.
Нiхто не може бути примусово позбавлений житла iнакше як на пiдставi закону за рiшенням суду.
Стаття 49. Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.
Держава дбає про розвиток фiзичної культури i спорту, забезпечує санiтарно-епiдемiчне благополуччя.
Сiм'я, дитинство, материнство i батькiвство охороняються державою.
Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатацiя переслiдуються за законом.
Стаття 53. Кожен має право на освiту.
Повна загальна середня освiта є обов'язковою.
Держава сприяє розвитковi науки, встановленню наукових зв'язкiв України зi свiтовим спiвтовариством.
Культурна спадщина охороняється законом.
Стаття 55. Права i свободи людини i громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право звернутись iз конституцiйною скаргою до Конституцiйного Суду України з пiдстав, установлених цiєю Конституцiєю, та у порядку, визначеному законом.
(статтю 55 доповнено новою частиною четвертою згiдно iз Законом України вiд 02.06.2016р. N 1401-VIII, у зв'язку з цим частини четверту, п'яту вважати вiдповiдно частинами п'ятою, шостою) |
Кожен має право пiсля використання всiх нацiональних засобiв юридичного захисту звертатися за захистом своїх прав i свобод до вiдповiдних мiжнародних судових установ чи до вiдповiдних органiв мiжнародних органiзацiй, членом або учасником яких є Україна.
(частина п'ята статтi 55 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.06.2016р. N 1401-VIII) |
Стаття 57. Кожному гарантується право знати свої права i обов'язки.
(Офiцiйне тлумачення статтi 58 див. в Рiшеннях Конституцiйного Суду N 1-зп вiд 13.05.97, N 1-рп/99 вiд 09.02.99, N 6-рп/2000 вiд 19.04.2000) |
(частина перша статтi 59 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.06.2016р. N 1401-VIII) |
Частину другу статтi 59 виключено
(частина друга статтi 59 з офiцiйними тлумаченнями Рiшень Конституцiйного Суду України вiд 16.11.2000р. N 13-рп/2000, вiд 30.09.2009р. N 23-рп/2009, виключено згiдно iз Законом України вiд 02.06.2016р. N 1401-VIII) |
Стаття 60. Нiхто не зобов'язаний виконувати явно злочиннi розпорядження чи накази.
За вiддання i виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична вiдповiдальнiсть.
Юридична вiдповiдальнiсть особи має iндивiдуальний характер.
Нiхто не зобов'язаний доводити свою невинуватiсть у вчиненнi злочину.
Пiдозрюваний, обвинувачений чи пiдсудний має право на захист.
(Офiцiйне тлумачення статтi 64 див. в Рiшеннi Конституцiйного Суду N 9-зп вiд 25.12.97) |
Громадяни вiдбувають вiйськову службу вiдповiдно до закону.
Стаття 67. Кожен зобов'язаний сплачувати податки i збори в порядку i розмiрах, встановлених законом.
Незнання законiв не звiльняє вiд юридичної вiдповiдальностi.
Р о з д i л III
ВИБОРИ. РЕФЕРЕНДУМ
Не мають права голосу громадяни, яких визнано судом недiєздатними.
Виборцям гарантується вiльне волевиявлення.
Стаття 73. Виключно всеукраїнським референдумом вирiшуються питання про змiну територiї України.
Стаття 74. Референдум не допускається щодо законопроектiв з питань податкiв, бюджету та амнiстiї.
Р о з д i л IV
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
Стаття 75. Єдиним органом законодавчої влади в Українi є парламент - Верховна Рада України.
Народним депутатом України може бути обрано громадянина України, який на день виборiв досяг двадцяти одного року, має право голосу i проживає в Українi протягом останнiх п'яти рокiв.
Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимiсть за вчинення умисного злочину, якщо ця судимiсть не погашена i не знята у встановленому законом порядку.
Повноваження народних депутатiв України визначаються Конституцiєю та законами України.
Строк повноважень Верховної Ради України становить п'ять рокiв.
(стаття 76 в редакцiї Закону України вiд 08.12.2004р. N 2222-IV, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 01.02.2011р. N 2952-VI, у редакцiї Закону України вiд 21.02.2014р. N 742-VII) |
(частина перша статтi 77 в редакцiї Законiв України вiд 08.12.2004р. N 2222-IV, вiд 01.02.2011р. N 2952-VI, вiд 21.02.2014р. N 742-VII) |
Порядок проведення виборiв народних депутатiв України встановлюється законом.
Стаття 78. Народнi депутати України здiйснюють свої повноваження на постiйнiй основi.
Народнi депутати України не можуть мати iншого представницького мандата, бути на державнiй службi, обiймати iншi оплачуванi посади, займатися iншою оплачуваною або пiдприємницькою дiяльнiстю (крiм викладацької, наукової та творчої дiяльностi), входити до складу керiвного органу чи наглядової ради пiдприємства або органiзацiї, що має на метi одержання прибутку.
Вимоги щодо несумiсностi депутатського мандата з iншими видами дiяльностi встановлюються законом.
У разi виникнення обставин, що порушують вимоги щодо несумiсностi депутатського мандата з iншими видами дiяльностi, народний депутат України у двадцятиденний строк з дня виникнення таких обставин припиняє таку дiяльнiсть або подає особисту заяву про складення повноважень народного депутата України.
(стаття 78 в редакцiї Законiв України вiд 08.12.2004р. N 2222-IV, вiд 21.02.2014р. N 742-VII) |
Вiдмова скласти присягу має наслiдком втрату депутатського мандата.
Повноваження народних депутатiв України починаються з моменту складення присяги.
(Офiцiйне тлумачення статтi 79 див. в Рiшеннi Конституцiйного Суду N 1-зп вiд 13.05.97) |
(Офiцiйне тлумачення положень частини третьої статтi 80 див. в Рiшеннi Конституцiйного Суду N 9-рп/99 вiд 27.10.99, у редакцiї Закону України вiд 03.09.2019р. N 27-IX) |
Повноваження народного депутата України припиняються достроково у разi:
1) складення повноважень за його особистою заявою;
2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
3) визнання його судом недiєздатним або безвiсно вiдсутнiм;
4) припинення його громадянства або його виїзду на постiйне проживання за межi України;
5) якщо протягом двадцяти днiв з дня виникнення обставин, якi призводять до порушення вимог щодо несумiсностi депутатського мандата з iншими видами дiяльностi, цi обставини ним не усунуто;
6) невходження народного депутата України, обраного вiд полiтичної партiї (виборчого блоку полiтичних партiй), до складу депутатської фракцiї цiєї полiтичної партiї (виборчого блоку полiтичних партiй) або виходу народного депутата України iз складу такої фракцiї;
7) його смертi.
Повноваження народного депутата України припиняються достроково також у разi дострокового припинення вiдповiдно до Конституцiї України повноважень Верховної Ради України - в день вiдкриття першого засiдання Верховної Ради України нового скликання.
Рiшення про дострокове припинення повноважень народного депутата України у випадках, передбачених пунктами 1, 4 частини другої цiєї статтi, приймається Верховною Радою України, а у випадку, передбаченому пунктом 5 частини другої цiєї статтi, - судом.
У разi набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо народного депутата України, визнання народного депутата України недiєздатним або безвiсно вiдсутнiм його повноваження припиняються з дня набрання законної сили рiшенням суду, а в разi смертi народного депутата України - з дня смертi, засвiдченої свiдоцтвом про смерть.
У разi невходження народного депутата України, обраного вiд полiтичної партiї (виборчого блоку полiтичних партiй), до складу депутатської фракцiї цiєї полiтичної партiї (виборчого блоку полiтичних партiй) або виходу народного депутата України iз складу такої фракцiї його повноваження припиняються достроково на пiдставi закону за рiшенням вищого керiвного органу вiдповiдної полiтичної партiї (виборчого блоку полiтичних партiй) з дня прийняття такого рiшення.
(стаття 81 в редакцiї Закону України вiд 08.12.2004р. N 2222-IV, з офiцiйним тлумаченням Рiшення Конституцiйного Суду України вiд 25.06.2008р. N 12-рп/2008, у редакцiї Закону України вiд 21.02.2014р. N 742-VII) |
Стаття 82. Верховна Рада України працює сесiйно.
Верховна Рада України є повноважною за умови обрання не менш як двох третин вiд її конституцiйного складу.
Верховна Рада України збирається на першу сесiю не пiзнiше нiж на тридцятий день пiсля офiцiйного оголошення результатiв виборiв.
Перше засiдання новообраної Верховної Ради України вiдкриває найстарший за вiком народний депутат України.
(стаття 82 в редакцiї Законiв України вiд 08.12.2004р. N 2222-IV, вiд 21.02.2014р. N 742-VII) |
Позачерговi сесiї Верховної Ради України, iз зазначенням порядку денного, скликаються Головою Верховної Ради України на вимогу Президента України або на вимогу не менш як третини народних депутатiв України вiд конституцiйного складу Верховної Ради України.
У разi оголошення указу Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Українi або окремих її мiсцевостях Верховна Рада України збирається на засiдання у дводенний строк без скликання.
У разi закiнчення строку повноважень Верховної Ради України пiд час дiї воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засiдання першої сесiї Верховної Ради України, обраної пiсля скасування воєнного чи надзвичайного стану.
Порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцiєю України та Регламентом Верховної Ради України.
У Верховнiй Радi України за результатами виборiв i на основi узгодження полiтичних позицiй формується коалiцiя депутатських фракцiй, до складу якої входить бiльшiсть народних депутатiв України вiд конституцiйного складу Верховної Ради України.
Коалiцiя депутатських фракцiй у Верховнiй Радi України формується протягом одного мiсяця з дня вiдкриття першого засiдання Верховної Ради України, що проводиться пiсля чергових або позачергових виборiв Верховної Ради України, або протягом мiсяця з дня припинення дiяльностi коалiцiї депутатських фракцiй у Верховнiй Радi України.
Коалiцiя депутатських фракцiй у Верховнiй Радi України вiдповiдно до цiєї Конституцiї вносить пропозицiї Президенту України щодо кандидатури Прем'єр-мiнiстра України, а також вiдповiдно до цiєї Конституцiї вносить пропозицiї щодо кандидатур до складу Кабiнету Мiнiстрiв України.
Засади формування, органiзацiї дiяльностi та припинення дiяльностi коалiцiї депутатських фракцiй у Верховнiй Радi України встановлюються Конституцiєю України та Регламентом Верховної Ради України.
Депутатська фракцiя у Верховнiй Радi України, до складу якої входить бiльшiсть народних депутатiв України вiд конституцiйного складу Верховної Ради України, має права коалiцiї депутатських фракцiй у Верховнiй Радi України, передбаченi цiєю Конституцiєю.
(стаття 83 в редакцiї Закону України вiд 08.12.2004р. N 2222-IV, з офiцiйними тлумаченнями Рiшень Конституцiйного Суду України вiд 28.04.2009р. N 8-рп/2009, вiд 06.04.2010р. N 11-рп/2010, у редакцiї Закону України вiд 21.02.2014р. N 742-VII) |
Рiшення Верховної Ради України приймаються виключно на її пленарних засiданнях шляхом голосування.
Голосування на засiданнях Верховної Ради України здiйснюється народним депутатом України особисто.
(Офiцiйне тлумачення частин другої i третьої статтi 84 див. в Рiшеннi Конституцiйного Суду N 11-рп/98 вiд 07.07.98) |
Стаття 85. До повноважень Верховної Ради України належить:
1) внесення змiн до Конституцiї України в межах i порядку, передбачених роздiлом XIII цiєї Конституцiї;
2) призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених статтею 73 цiєї Конституцiї;
3) прийняття законiв;
4) затвердження Державного бюджету України та внесення змiн до нього, контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рiшення щодо звiту про його виконання;
5) визначення засад внутрiшньої i зовнiшньої полiтики, реалiзацiї стратегiчного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзi та в Органiзацiї Пiвнiчноатлантичного договору;
(пункт 5 частини першої статтi 85 у редакцiї Закону України вiд 07.02.2019р. N 2680-VIII) |
6) затвердження загальнодержавних програм економiчного, науково-технiчного, соцiального, нацiонально-культурного розвитку, охорони довкiлля;
7) призначення виборiв Президента України у строки, передбаченi цiєю Конституцiєю;
8) заслуховування щорiчних та позачергових послань Президента України про внутрiшнє i зовнiшнє становище України;
9) оголошення за поданням Президента України стану вiйни i укладення миру, схвалення рiшення Президента України про використання Збройних Сил України та iнших вiйськових формувань у разi збройної агресiї проти України;
10) усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури (iмпiчменту), встановленому статтею 111 цiєї Конституцiї;
11) розгляд i прийняття рiшення щодо схвалення Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України;
12) призначення за поданням Президента України Прем'єр-мiнiстра України, Мiнiстра оборони України, Мiнiстра закордонних справ України, призначення за поданням Прем'єр-мiнiстра України iнших членiв Кабiнету Мiнiстрiв України, Голови Антимонопольного комiтету України, Голови Державного комiтету телебачення i радiомовлення України, Голови Фонду державного майна України, звiльнення зазначених осiб з посад, вирiшення питання про вiдставку Прем'єр-мiнiстра України, членiв Кабiнету Мiнiстрiв України;
121) призначення на посаду та звiльнення з посади за поданням Президента України Голови Служби безпеки України;
13) здiйснення контролю за дiяльнiстю Кабiнету Мiнiстрiв України вiдповiдно до цiєї Конституцiї та закону;
14) затвердження рiшень про надання Україною позик i економiчної допомоги iноземним державам та мiжнародним органiзацiям, а також про одержання Україною вiд iноземних держав, банкiв i мiжнародних фiнансових органiзацiй позик, не передбачених Державним бюджетом України, здiйснення контролю за їх використанням;
15) прийняття Регламенту Верховної Ради України;
16) призначення на посади та звiльнення з посад Голови та iнших членiв Рахункової палати;
17) призначення на посаду та звiльнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; заслуховування його щорiчних доповiдей про стан дотримання та захисту прав i свобод людини в Українi;
18) призначення на посаду та звiльнення з посади Голови Нацiонального банку України за поданням Президента України;
19) призначення на посади та звiльнення з посад половини складу Ради Нацiонального банку України;
20) призначення на посади та звiльнення з посад половини складу Нацiональної ради України з питань телебачення i радiомовлення;
21) призначення на посади та звiльнення з посад членiв Центральної виборчої комiсiї за поданням Президента України;
22) затвердження загальної структури, чисельностi, визначення функцiй Служби безпеки України, Збройних Сил України, iнших утворених вiдповiдно до законiв України вiйськових формувань, а також Мiнiстерства внутрiшнiх справ України;
23) схвалення рiшення про надання вiйськової допомоги iншим державам, про направлення пiдроздiлiв Збройних Сил України до iншої держави чи про допуск пiдроздiлiв збройних сил iнших держав на територiю України;
24) встановлення державних символiв України;
25) надання згоди на призначення на посаду та звiльнення з посади Президентом України Генерального прокурора; висловлення недовiри Генеральному прокуроровi, що має наслiдком його вiдставку з посади;
(пункт 25 частини першої статтi 85 у редакцiї Закону України вiд 02.06.2016р. N 1401-VIII) |
26) призначення на посади третини складу Конституцiйного Суду України;
(пункт 26 частини першої статтi 85 у редакцiї Закону України вiд 02.06.2016р. N 1401-VIII) |
27) пункт 27 частини першої статтi 85 виключено
(згiдно iз Законом України вiд 02.06.2016р. N 1401-VIII) |
28) дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республiки Крим за наявностi висновку Конституцiйного Суду України про порушення нею Конституцiї України або законiв України; призначення позачергових виборiв до Верховної Ради Автономної Республiки Крим;
29) утворення i лiквiдацiя районiв, встановлення i змiна меж районiв i мiст, вiднесення населених пунктiв до категорiї мiст, найменування i перейменування населених пунктiв i районiв;
30) призначення чергових та позачергових виборiв до органiв мiсцевого самоврядування;
31) затвердження протягом двох днiв з моменту звернення Президента України указiв про введення воєнного чи надзвичайного стану в Українi або в окремих її мiсцевостях, про загальну або часткову мобiлiзацiю, про оголошення окремих мiсцевостей зонами надзвичайної екологiчної ситуацiї;
32) надання законом згоди на обов'язковiсть мiжнародних договорiв України та денонсацiя мiжнародних договорiв України;
33) здiйснення парламентського контролю у межах, визначених цiєю Конституцiєю та законом;
34) прийняття рiшення про направлення запиту до Президента України на вимогу народного депутата України, групи народних депутатiв України чи комiтету Верховної Ради України, попередньо пiдтриману не менш як однiєю третиною вiд конституцiйного складу Верховної Ради України;
35) призначення на посаду та звiльнення з посади керiвника апарату Верховної Ради України; затвердження кошторису Верховної Ради України та структури її апарату;
36) затвердження перелiку об'єктiв права державної власностi, що не пiдлягають приватизацiї, визначення правових засад вилучення об'єктiв права приватної власностi;
37) затвердження законом Конституцiї Автономної Республiки Крим, змiн до неї.
Верховна Рада України здiйснює також iншi повноваження, якi вiдповiдно до Конституцiї України вiднесенi до її вiдання.
(стаття 85 в редакцiї Закону України вiд 08.12.2004р. N 2222-IV, з офiцiйними тлумаченнями Рiшень Конституцiйного Суду України вiд 11.12.2007р. N 12-рп/2007, вiд 26.02.2009р. N 6-рп/2009, у редакцiї Закону України вiд 21.02.2014р. N 742-VII) |
(Офiцiйне тлумачення статтi 86 див. в Рiшеннях Конституцiйного Суду N 4-рп/99 вiд 19.05.99, N 4-рп/2000 вiд 11.04.2000) |
Питання про вiдповiдальнiсть Кабiнету Мiнiстрiв України не може розглядатися Верховною Радою України бiльше одного разу протягом однiєї чергової сесiї, а також протягом року пiсля схвалення Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України або протягом останньої сесiї Верховної Ради України.
(стаття 87 в редакцiї Законiв України вiд 08.12.2004р. N 2222-IV, вiд 21.02.2014р. N 742-VII) |
(частина перша статтi 88 в редакцiї Законiв України вiд 08.12.2004р. N 2222-IV, вiд 21.02.2014р. N 742-VII) |
Голова Верховної Ради України:
1) веде засiдання Верховної Ради України;
2) органiзовує роботу Верховної Ради України, координує дiяльнiсть її органiв;
(пункт 2 частини другої статтi 88 в редакцiї Законiв України вiд 08.12.2004р. N 2222-IV, вiд 21.02.2014р. N 742-VII) |
3) пiдписує акти, прийнятi Верховною Радою України;
5) органiзовує роботу апарату Верховної Ради України.
Голова Верховної Ради України здiйснює повноваження, передбаченi цiєю Конституцiєю, у порядку, встановленому Регламентом Верховної Ради України.
(частина третя статтi 88 в редакцiї Законiв України вiд 08.12.2004р. N 2222-IV, вiд 21.02.2014р. N 742-VII) |
Верховна Рада України у межах своїх повноважень може створювати тимчасовi спецiальнi комiсiї для пiдготовки i попереднього розгляду питань.
Верховна Рада України для проведення розслiдування з питань, що становлять суспiльний iнтерес, утворює тимчасовi слiдчi комiсiї, якщо за це проголосувала не менш як одна третина вiд конституцiйного складу Верховної Ради України.
Висновки i пропозицiї тимчасових слiдчих комiсiй не є вирiшальними для слiдства i суду.
Органiзацiя i порядок дiяльностi комiтетiв Верховної Ради України, її тимчасових спецiальних i тимчасових слiдчих комiсiй встановлюються законом.
(стаття 89 в редакцiї Законiв України вiд 08.12.2004р. N 2222-IV, вiд 21.02.2014р. N 742-VII) |
Президент України має право достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо:
1) протягом одного мiсяця у Верховнiй Радi України не сформовано коалiцiю депутатських фракцiй вiдповiдно до статтi 83 цiєї Конституцiї;
2) протягом шiстдесяти днiв пiсля вiдставки Кабiнету Мiнiстрiв України не сформовано персональний склад Кабiнету Мiнiстрiв України;
3) протягом тридцяти днiв однiєї чергової сесiї пленарнi засiдання не можуть розпочатися.
Рiшення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України приймається Президентом України пiсля консультацiй з Головою Верховної Ради України, його заступниками та головами депутатських фракцiй у Верховнiй Радi України.
Повноваження Верховної Ради України, що обрана на позачергових виборах, проведених пiсля дострокового припинення Президентом України повноважень Верховної Ради України попереднього скликання, не можуть бути припиненi протягом одного року з дня її обрання.
Повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припиненi Президентом України в останнi шiсть мiсяцiв строку повноважень Верховної Ради України або Президента України.
(стаття 90 в редакцiї Законiв України вiд 08.12.2004р. N 2222-IV, вiд 21.02.2014р. N 742-VII) |
Стаття 92. Виключно законами України визначаються:
1) права i свободи людини i громадянина, гарантiї цих прав i свобод; основнi обов'язки громадянина;
2) громадянство, правосуб'єктнiсть громадян, статус iноземцiв та осiб без громадянства;
3) права корiнних народiв i нацiональних меншин;
9) засади зовнiшнiх зносин, зовнiшньоекономiчної дiяльностi, митної справи;
10) засади регулювання демографiчних та мiграцiйних процесiв;
13) територiальний устрiй України;
(Офiцiйне тлумачення пункту 13 частини першої статтi 92 див. в Рiшеннi Конституцiйного Суду N 11-рп/2001 вiд 13.07.2001) |
14) судоустрiй, судочинство, статус суддiв; засади судової експертизи; органiзацiя i дiяльнiсть прокуратури, нотарiату, органiв досудового розслiдування, органiв i установ виконання покарань; порядок виконання судових рiшень; засади органiзацiї та дiяльностi адвокатури;
(пункт 14 частини першої статтi 92 у редакцiї Закону України вiд 02.06.2016р. N 1401-VIII) |
15) засади мiсцевого самоврядування;
16) статус столицi України; спецiальний статус iнших мiст;
18) правовий режим державного кордону;
19) правовий режим воєнного i надзвичайного стану, зон надзвичайної екологiчної ситуацiї;
20) органiзацiя i порядок проведення виборiв i референдумiв;
21) органiзацiя i порядок дiяльностi Верховної Ради України, статус народних депутатiв України;
Виключно законами України встановлюються:
3) одиницi ваги, мiри i часу; порядок встановлення державних стандартiв;
4) порядок використання i захисту державних символiв;
6) вiйськовi звання, дипломатичнi ранги та iншi спецiальнi звання;
Законом України оголошується амнiстiя.
Законопроекти, визначенi Президентом України як невiдкладнi, розглядаються Верховною Радою України позачергово.
(стаття 93 в редакцiї Законiв України вiд 08.12.2004р. N 2222-IV, вiд 21.02.2014р. N 742-VII) |
Якщо пiд час повторного розгляду закон буде знову прийнятий Верховною Радою України не менш як двома третинами вiд її конституцiйного складу, Президент України зобов'язаний його пiдписати та офiцiйно оприлюднити протягом десяти днiв. У разi якщо Президент України не пiдписав такий закон, вiн невiдкладно офiцiйно оприлюднюється Головою Верховної Ради України i опублiковується за його пiдписом.
(частина четверта статтi 94 в редакцiї Закону України вiд 08.12.2004р. N 2222-IV, з офiцiйним тлумаченням Рiшення Конституцiйного Суду України вiд 09.10.2007р. N 7-рп/2007, у редакцiї Закону України вiд 21.02.2014р. N 742-VII) |
Держава прагне до збалансованостi бюджету України.
Регулярнi звiти про доходи i видатки Державного бюджету України мають бути оприлюдненi.
Поданий звiт має бути оприлюднений.
Органiзацiя, повноваження i порядок дiяльностi Рахункової палати визначаються законом.
(стаття 98 в редакцiї Законiв України вiд 08.12.2004р. N 2222-IV, вiд 19.09.2013р. N 586-VII, вiд 21.02.2014р. N 742-VII) |
Стаття 99. Грошовою одиницею України є гривня.
Правовий статус Ради Нацiонального банку України визначається законом.
Р о з д i л V
ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ
Стаття 102. Президент України є главою держави i виступає вiд її iменi.
Президент України є гарантом реалiзацiї стратегiчного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзi та в Органiзацiї Пiвнiчноатлантичного договору.
(статтю 102 доповнено частиною третьою згiдно iз Законом України вiд 07.02.2019р. N 2680-VIII) |
Одна й та сама особа не може бути Президентом України бiльше нiж два строки пiдряд.
Черговi вибори Президента України проводяться в останню недiлю березня п'ятого року повноважень Президента України. У разi дострокового припинення повноважень Президента України вибори Президента України проводяться в перiод дев'яноста днiв з дня припинення повноважень.
(частина п'ята статтi 103 в редакцiї Законiв України вiд 08.12.2004р. N 2222-IV, вiд 01.02.2011р. N 2952-VI, вiд 21.02.2014р. N 742-VII) |
Порядок проведення виборiв Президента України встановлюється законом.
Приведення Президента України до присяги здiйснює Голова Конституцiйного Суду України.
Президент України складає таку присягу:
Стаття 105. Президент України користується правом недоторканностi на час виконання повноважень.
Стаття 106. Президент України:
1) забезпечує державну незалежнiсть, нацiональну безпеку i правонаступництво держави;
4) приймає рiшення про визнання iноземних держав;
7) призначає позачерговi вибори до Верховної Ради України у строки, встановленi цiєю Конституцiєю;
8) припиняє повноваження Верховної Ради України у випадках, передбачених цiєю Конституцiєю;
(пункт 8 частини першої статтi 106 в редакцiї Законiв України вiд 08.12.2004р. N 2222-IV, вiд 21.02.2014р. N 742-VII) |
9) вносить за пропозицiєю коалiцiї депутатських фракцiй у Верховнiй Радi України, сформованої вiдповiдно до статтi 83 Конституцiї України, подання про призначення Верховною Радою України Прем'єр-мiнiстра України в строк не пiзнiше нiж на п'ятнадцятий день пiсля одержання такої пропозицiї;
(пункт 9 частини першої статтi 106 в редакцiї Законiв України вiд 08.12.2004р. N 2222-IV, вiд 21.02.2014р. N 742-VII) |
10) вносить до Верховної Ради України подання про призначення Мiнiстра оборони України, Мiнiстра закордонних справ України;
(пункт 10 частини першої статтi 106 в редакцiї Законiв України вiд 08.12.2004р. N 2222-IV, вiд 21.02.2014р. N 742-VII) |
11) призначає на посаду та звiльняє з посади за згодою Верховної Ради України Генерального прокурора;
(пункт 11 частини першої статтi 106 у редакцiї Законiв України вiд 21.02.2014р. N 742-VII, вiд 02.06.2016р. N 1401-VIII) |
12) призначає на посади та звiльняє з посад половину складу Ради Нацiонального банку України;
(пункт 12 частини першої статтi 106 в редакцiї Законiв України вiд 08.12.2004р. N 2222-IV, вiд 21.02.2014р. N 742-VII) |
13) призначає на посади та звiльняє з посад половину складу Нацiональної ради України з питань телебачення i радiомовлення;
(пункт 13 частини першої статтi 106 в редакцiї Законiв України вiд 08.12.2004р. N 2222-IV, вiд 21.02.2014р. N 742-VII) |
14) вносить до Верховної Ради України подання про призначення на посаду та звiльнення з посади Голови Служби безпеки України;
(пункт 14 частини першої статтi 106 в редакцiї Законiв України вiд 08.12.2004р. N 2222-IV, вiд 21.02.2014р. N 742-VII) |
15) зупиняє дiю актiв Кабiнету Мiнiстрiв України з мотивiв невiдповiдностi цiй Конституцiї з одночасним зверненням до Конституцiйного Суду України щодо їх конституцiйностi;
(пункт 15 частини першої статтi 106 в редакцiї Законiв України вiд 08.12.2004р. N 2222-IV, вiд 21.02.2014р. N 742-VII) |
16) скасовує акти Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим;
(пункт 16 частини першої статтi 106 в редакцiї Законiв України вiд 08.12.2004р. N 2222-IV, вiд 21.02.2014р. N 742-VII) |
18) очолює Раду нацiональної безпеки i оборони України;
19) вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану вiйни та у разi збройної агресiї проти України приймає рiшення про використання Збройних Сил України та iнших утворених вiдповiдно до законiв України вiйськових формувань;
(пункт 19 частини першої статтi 106 в редакцiї Законiв України вiд 08.12.2004р. N 2222-IV, вiд 21.02.2014р. N 742-VII) |
22) призначає на посади третину складу Конституцiйного Суду України;
(пункт 22 частини першої статтi 106 в редакцiї Законiв України вiд 08.12.2004р. N 2222-IV, вiд 21.02.2014р. N 742-VII, вiд 02.06.2016р. N 1401-VIII) |
23) пункт 23 частини першої статтi 106 виключено
(згiдно iз Законом України вiд 02.06.2016р. N 1401-VIII) |
25) нагороджує державними нагородами; встановлює президентськi вiдзнаки та нагороджує ними;
29) пiдписує закони, прийнятi Верховною Радою України;
30) має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законiв (крiм законiв про внесення змiн до Конституцiї України) з наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України;
(пункт 30 частини першої статтi 106 в редакцiї Законiв України вiд 08.12.2004р. N 2222-IV, вiд 21.02.2014р. N 742-VII) |
31) здiйснює iншi повноваження, визначенi Конституцiєю України.
Президент України не може передавати свої повноваження iншим особам або органам.
Акти Президента України, виданi в межах повноважень, передбачених пунктами 5, 18, 21 цiєї статтi, скрiплюють пiдписами Прем'єр-мiнiстр України i мiнiстр, вiдповiдальний за акт та його виконання.
(частина четверта статтi 106 в редакцiї Законiв України вiд 08.12.2004р. N 2222-IV, вiд 21.02.2014р. N 742-VII, вiд 02.06.2016р. N 1401-VIII) |
Головою Ради нацiональної безпеки i оборони України є Президент України.
Персональний склад Ради нацiональної безпеки i оборони України формує Президент України.
Рiшення Ради нацiональної безпеки i оборони України вводяться в дiю указами Президента України.
Компетенцiя та функцiї Ради нацiональної безпеки i оборони України визначаються законом.
Повноваження Президента України припиняються достроково у разi:
2) неспроможностi виконувати свої повноваження за станом здоров'я;
(пункт 2 частини другої статтi 108 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.06.2016р. N 1401-VIII) |
3) усунення з поста в порядку iмпiчменту;
(стаття 110 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.06.2016р. N 1401-VIII) |
Висновки i пропозицiї тимчасової слiдчої комiсiї розглядаються на засiданнi Верховної Ради України.
Рiшення про усунення Президента України з поста в порядку iмпiчменту приймається Верховною Радою України не менш як трьома четвертими вiд її конституцiйного складу пiсля перевiрки справи Конституцiйним Судом України i отримання його висновку щодо додержання конституцiйної процедури розслiдування i розгляду справи про iмпiчмент та отримання висновку Верховного Суду про те, що дiяння, в яких звинувачується Президент України, мiстять ознаки державної зради або iншого злочину.
(частина шоста статтi 111 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.06.2016р. N 1401-VIII) |
(стаття 112 в редакцiї Законiв України вiд 08.12.2004р. N 2222-IV, вiд 21.02.2014р. N 742-VII) |
Р о з д i л VI
КАБIНЕТ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ. IНШI ОРГАНИ ВИКОНАВЧОЇ
ВЛАДИ
Стаття 113. Кабiнет Мiнiстрiв України є вищим органом у системi органiв виконавчої влади.
Кабiнет Мiнiстрiв України вiдповiдальний перед Президентом України i Верховною Радою України, пiдконтрольний i пiдзвiтний Верховнiй Радi України у межах, передбачених цiєю Конституцiєю.
Кабiнет Мiнiстрiв України у своїй дiяльностi керується цiєю Конституцiєю та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими вiдповiдно до Конституцiї та законiв України.
(стаття 113 в редакцiї Законiв України вiд 08.12.2004р. N 2222-IV, вiд 21.02.2014р. N 742-VII) |
Прем'єр-мiнiстр України призначається Верховною Радою України за поданням Президента України.
Кандидатуру для призначення на посаду Прем'єр-мiнiстра України вносить Президент України за пропозицiєю коалiцiї депутатських фракцiй у Верховнiй Радi України, сформованої вiдповiдно до статтi 83 Конституцiї України, або депутатської фракцiї, до складу якої входить бiльшiсть народних депутатiв України вiд конституцiйного складу Верховної Ради України.
Мiнiстр оборони України, Мiнiстр закордонних справ України призначаються Верховною Радою України за поданням Президента України, iншi члени Кабiнету Мiнiстрiв України призначаються Верховною Радою України за поданням Прем'єр-мiнiстра України.
Прем'єр-мiнiстр України керує роботою Кабiнету Мiнiстрiв України, спрямовує її на виконання Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України, схваленої Верховною Радою України.
(стаття 114 в редакцiї Законiв України вiд 08.12.2004р. N 2222-IV, вiд 21.02.2014р. N 742-VII) |
Прем'єр-мiнiстр України, iншi члени Кабiнету Мiнiстрiв України мають право заявити Верховнiй Радi України про свою вiдставку.
Вiдставка Прем'єр-мiнiстра України, прийняття Верховною Радою України резолюцiї недовiри Кабiнету Мiнiстрiв України мають наслiдком вiдставку всього складу Кабiнету Мiнiстрiв України. У цих випадках Верховна Рада України здiйснює формування нового складу Кабiнету Мiнiстрiв України у строки i в порядку, що визначенi цiєю Конституцiєю.
Кабiнет Мiнiстрiв України, який склав повноваження перед новообраною Верховною Радою України або вiдставку якого прийнято Верховною Радою України, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабiнету Мiнiстрiв України.
(стаття 115 в редакцiї Законiв України вiд 08.12.2004р. N 2222-IV, вiд 21.02.2014р. N 742-VII) |
Стаття 116. Кабiнет Мiнiстрiв України:
11) забезпечує реалiзацiю стратегiчного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзi та в Органiзацiї Пiвнiчноатлантичного договору;
(статтю 116 доповнено пунктом 11 згiдно iз Законом України вiд 07.02.2019р. N 2680-VIII) |
2) вживає заходiв щодо забезпечення прав i свобод людини i громадянина;
8) органiзовує i забезпечує здiйснення зовнiшньоекономiчної дiяльностi України, митної справи;
9) спрямовує i координує роботу мiнiстерств, iнших органiв виконавчої влади;
91) утворює, реорганiзовує та лiквiдовує вiдповiдно до закону мiнiстерства та iншi центральнi органи виконавчої влади, дiючи в межах коштiв, передбачених на утримання органiв виконавчої влади;
(статтю 116 доповнено пунктом 91 згiдно iз Законами України вiд 08.12.2004р. N 2222-IV, вiд 21.02.2014р. N 742-VII) |
92) призначає на посади та звiльняє з посад за поданням Прем'єр-мiнiстра України керiвникiв центральних органiв виконавчої влади, якi не входять до складу Кабiнету Мiнiстрiв України;
(статтю 116 доповнено пунктом 92 згiдно iз Законами України вiд 08.12.2004р. N 2222-IV, вiд 21.02.2014р. N 742-VII) |
10) здiйснює iншi повноваження, визначенi Конституцiєю та законами України.
(пункт 10 статтi 116 в редакцiї Законiв України вiд 08.12.2004р. N 2222-IV, вiд 21.02.2014р. N 742-VII) |
Акти Кабiнету Мiнiстрiв України пiдписує Прем'єр-мiнiстр України.
Склад мiсцевих державних адмiнiстрацiй формують голови мiсцевих державних адмiнiстрацiй.
Мiсцевi державнi адмiнiстрацiї пiдзвiтнi i пiдконтрольнi органам виконавчої влади вищого рiвня.
Стаття 119. Мiсцевi державнi адмiнiстрацiї на вiдповiднiй територiї забезпечують:
2) законнiсть i правопорядок; додержання прав i свобод громадян;
4) пiдготовку та виконання вiдповiдних обласних i районних бюджетiв;
5) звiт про виконання вiдповiдних бюджетiв та програм;
6) взаємодiю з органами мiсцевого самоврядування;
7) реалiзацiю iнших наданих державою, а також делегованих вiдповiдними радами повноважень.
(частина перша статтi 120 в редакцiї Законiв України вiд 08.12.2004р. N 2222-IV, вiд 21.02.2014р. N 742-VII) |
(iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 21.02.2014р. N 742-VII, виключено згiдно iз Законом України вiд 02.06.2016р. N 1401-VIII) |
Стаття 124. Правосуддя в Українi здiйснюють виключно суди.
Делегування функцiй судiв, а також привласнення цих функцiй iншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Юрисдикцiя судiв поширюється на будь-який юридичний спiр та будь-яке кримiнальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також iншi справи.
Законом може бути визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Народ безпосередньо бере участь у здiйсненнi правосуддя через присяжних.
Україна може визнати юрисдикцiю Мiжнародного кримiнального суду на умовах, визначених Римським статутом Мiжнародного кримiнального суду.
(Офiцiйне тлумачення статтi 124 див. в Рiшеннi Конституцiйного Суду N 9-зп вiд 25.12.97, у редакцiї Закону України вiд 02.06.2016р. N 1401-VIII) |
Суд утворюється, реорганiзовується i лiквiдовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України пiсля консультацiй з Вищою радою правосуддя.
Верховний Суд є найвищим судом у системi судоустрою України.
Вiдповiдно до закону можуть дiяти вищi спецiалiзованi суди.
З метою захисту прав, свобод та iнтересiв особи у сферi публiчно-правових вiдносин дiють адмiнiстративнi суди.
Створення надзвичайних та особливих судiв не допускається.
(стаття 125 з офiцiйним тлумаченням Рiшення Конституцiйного Суду України вiд 11.03.2010р. N 8-рп/2010, у редакцiї Закону України вiд 02.06.2016р. N 1401-VIII) |
Стаття 126. Незалежнiсть i недоторканнiсть суддi гарантуються Конституцiєю i законами України.
Вплив на суддю у будь-який спосiб забороняється.
Без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано пiд вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання суддi пiд час або вiдразу ж пiсля вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Суддю не може бути притягнуто до вiдповiдальностi за ухвалене ним судове рiшення, за винятком вчинення злочину або дисциплiнарного проступку.
Суддя обiймає посаду безстроково.
Пiдставами для звiльнення суддi є:
1) неспроможнiсть виконувати повноваження за станом здоров'я;
2) порушення суддею вимог щодо несумiсностi;
3) вчинення iстотного дисциплiнарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов'язками, що є несумiсним зi статусом суддi або виявило його невiдповiднiсть займанiй посадi;
4) подання заяви про вiдставку або про звiльнення з посади за власним бажанням;
5) незгода на переведення до iншого суду у разi лiквiдацiї чи реорганiзацiї суду, в якому суддя обiймає посаду;
6) порушення обов'язку пiдтвердити законнiсть джерела походження майна.
Повноваження суддi припиняються у разi:
1) досягнення суддею шiстдесяти п'яти рокiв;
2) припинення громадянства України або набуття суддею громадянства iншої держави;
3) набрання законної сили рiшенням суду про визнання суддi безвiсно вiдсутнiм або оголошення померлим, визнання недiєздатним або обмежено дiєздатним;
4) смертi суддi;
5) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо суддi за вчинення ним злочину.
Держава забезпечує особисту безпеку суддi та членiв його сiм'ї.
(стаття 126 з офiцiйним тлумаченням Рiшення Конституцiйного Суду України вiд 01.12.2004р. N 19-рп/2004, у редакцiї Закону України вiд 02.06.2016р. N 1401-VIII) |
Суддя не може належати до полiтичних партiй, профспiлок, брати участь у будь-якiй полiтичнiй дiяльностi, мати представницький мандат, обiймати будь-якi iншi оплачуванi посади, виконувати iншу оплачувану роботу, крiм наукової, викладацької чи творчої.
На посаду суддi може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шiстдесяти п'яти рокiв, який має вищу юридичну освiту i стаж професiйної дiяльностi у сферi права щонайменше п'ять рокiв, є компетентним, доброчесним та володiє державною мовою. Законом можуть бути передбаченi додатковi вимоги для призначення на посаду суддi.
Для суддiв спецiалiзованих судiв вiдповiдно до закону можуть бути встановленi iншi вимоги щодо освiти та стажу професiйної дiяльностi.
(стаття 127 з офiцiйним тлумаченням Рiшення Конституцiйного Суду України вiд 12.06.2013р. N 4-рп/2013, у редакцiї Закону України вiд 02.06.2016р. N 1401-VIII) |
Призначення на посаду суддi здiйснюється за конкурсом, крiм випадкiв, визначених законом.
Голову Верховного Суду обирає на посаду та звiльняє з посади шляхом таємного голосування Пленум Верховного Суду в порядку, встановленому законом.
(у редакцiї Закону України вiд 02.06.2016р. N 1401-VIII) |
Стаття 129. Суддя, здiйснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Основними засадами судочинства є:
1) рiвнiсть усiх учасникiв судового процесу перед законом i судом;
2) забезпечення доведеностi вини;
3) змагальнiсть сторiн та свобода в наданнi ними суду своїх доказiв i у доведеннi перед судом їх переконливостi;
4) пiдтримання публiчного обвинувачення в судi прокурором;
5) забезпечення обвинуваченому права на захист;
6) гласнiсть судового процесу та його повне фiксування технiчними засобами;
7) розумнi строки розгляду справи судом;
8) забезпечення права на апеляцiйний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касацiйне оскарження судового рiшення;
9) обов'язковiсть судового рiшення.
Законом можуть бути визначенi також iншi засади судочинства.
Судочинство провадиться суддею одноособово, колегiєю суддiв чи судом присяжних.
За неповагу до суду чи суддi виннi особи притягаються до юридичної вiдповiдальностi.
(у редакцiї Закону України вiд 02.06.2016р. N 1401-VIII) |
Стаття 1291. Суд ухвалює рiшення iменем України. Судове рiшення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рiшення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рiшення здiйснює суд.
(Конституцiю доповнено статтею 1291 згiдно iз Законом України вiд 02.06.2016р. N 1401-VIII) |
Розмiр винагороди суддi встановлюється законом про судоустрiй.
(у редакцiї Закону України вiд 02.06.2016р. N 1401-VIII) |
(Конституцiю доповнено статтею 1301 згiдно iз Законом України вiд 02.06.2016р. N 1401-VIII) |
Стаття 131. В Українi дiє Вища рада правосуддя, яка:
1) вносить подання про призначення суддi на посаду;
2) ухвалює рiшення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумiсностi;
3) розглядає скарги на рiшення вiдповiдного органу про притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi суддi чи прокурора;
4) ухвалює рiшення про звiльнення суддi з посади;
5) надає згоду на затримання суддi чи утримання його пiд вартою;
6) ухвалює рiшення про тимчасове вiдсторонення суддi вiд здiйснення правосуддя;
7) вживає заходiв щодо забезпечення незалежностi суддiв;
8) ухвалює рiшення про переведення суддi з одного суду до iншого;
9) здiйснює iншi повноваження, визначенi цiєю Конституцiєю та законами України.
Вища рада правосуддя складається з двадцяти одного члена, з яких десятьох - обирає з'їзд суддiв України з числа суддiв чи суддiв у вiдставцi, двох - призначає Президент України, двох - обирає Верховна Рада України, двох - обирає з'їзд адвокатiв України, двох - обирає всеукраїнська конференцiя прокурорiв, двох - обирає з'їзд представникiв юридичних вищих навчальних закладiв та наукових установ.
Порядок обрання (призначення) на посади членiв Вищої ради правосуддя визначається законом.
Голова Верховного Суду входить до складу Вищої ради правосуддя за посадою.
Строк повноважень обраних (призначених) членiв Вищої ради правосуддя становить чотири роки. Одна й та ж особа не може обiймати посаду члена Вищої ради правосуддя два строки поспiль.
Член Вищої ради правосуддя не може належати до полiтичних партiй, профспiлок, брати участь у будь-якiй полiтичнiй дiяльностi, мати представницький мандат, обiймати будь-якi iншi оплачуванi посади (крiм посади Голови Верховного Суду), виконувати iншу оплачувану роботу, крiм наукової, викладацької чи творчої.
Член Вищої ради правосуддя має належати до правничої професiї та вiдповiдати критерiю полiтичної нейтральностi.
Законом можуть бути передбаченi додатковi вимоги до члена Вищої ради правосуддя.
Вища рада правосуддя набуває повноважень за умови обрання (призначення) щонайменше п'ятнадцяти її членiв, серед яких бiльшiсть становлять суддi.
Вiдповiдно до закону в системi правосуддя утворюються органи та установи для забезпечення добору суддiв, прокурорiв, їх професiйної пiдготовки, оцiнювання, розгляду справ щодо їх дисциплiнарної вiдповiдальностi, фiнансового та органiзацiйного забезпечення судiв.
(у редакцiї Закону України вiд 02.06.2016р. N 1401-VIII) |
Стаття 1311. В Українi дiє прокуратура, яка здiйснює:
1) пiдтримання публiчного обвинувачення в судi;
2) органiзацiю i процесуальне керiвництво досудовим розслiдуванням, вирiшення вiдповiдно до закону iнших питань пiд час кримiнального провадження, нагляд за негласними та iншими слiдчими i розшуковими дiями органiв правопорядку;
3) представництво iнтересiв держави в судi у виключних випадках i в порядку, що визначенi законом.
Органiзацiя та порядок дiяльностi прокуратури визначаються законом.
Прокуратуру в Українi очолює Генеральний прокурор, якого призначає на посаду та звiльняє з посади за згодою Верховної Ради України Президент України.
Строк повноважень Генерального прокурора становить шiсть рокiв. Одна й та ж особа не може обiймати посаду Генерального прокурора два строки поспiль.
Дострокове звiльнення з посади Генерального прокурора здiйснюється виключно у випадках i з пiдстав, визначених цiєю Конституцiєю та законом.
(Конституцiю доповнено статтею 1311 згiдно iз Законом України вiд 02.06.2016р. N 1401-VIII) |
Стаття 1312. Для надання професiйної правничої допомоги в Українi дiє адвокатура.
Незалежнiсть адвокатури гарантується.
Засади органiзацiї i дiяльностi адвокатури та здiйснення адвокатської дiяльностi в Українi визначаються законом.
Виключно адвокат здiйснює представництво iншої особи в судi, а також захист вiд кримiнального обвинувачення.
Законом можуть бути визначенi винятки щодо представництва в судi у трудових спорах, спорах щодо захисту соцiальних прав, щодо виборiв та референдумiв, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолiтнiх чи неповнолiтнiх осiб та осiб, якi визнанi судом недiєздатними чи дiєздатнiсть яких обмежена.
(Конституцiю доповнено статтею 1312 згiдно iз Законом України вiд 02.06.2016р. N 1401-VIII) |
Р о з д i л IX
ТЕРИТОРIАЛЬНИЙ УСТРIЙ УКРАЇНИ
(Офiцiйне тлумачення частини першої статтi 133 див. в Рiшеннi Конституцiйного Суду N 11-рп/2001 вiд 13.07.2001) |
Мiста Київ та Севастополь мають спецiальний статус, який визначається законами України.
Р о з д i л X
АВТОНОМНА РЕСПУБЛIКА КРИМ
(частина перша статтi 136 у редакцiї Законiв України вiд 01.02.2011р. N 2952-VI, вiд 21.02.2014р. N 742-VII) |
Черговi вибори до Верховної Ради Автономної Республiки Крим вiдбуваються в останню недiлю жовтня п'ятого року повноважень Верховної Ради Автономної Республiки Крим, обраної на чергових виборах.
(статтю 136 доповнено новою частиною другою згiдно iз Законами України вiд 01.02.2011р. N 2952-VI, вiд 21.02.2014р. N 742-VII, у зв'язку з цим частини другу - п'яту вважати вiдповiдно частинами третьою - шостою) |
Правосуддя в Автономнiй Республiцi Крим здiйснюється судами України.
(частина шоста статтi 136 у редакцiї Закону України вiд 02.06.2016р. N 1401-VIII) |
Стаття 137. Автономна Республiка Крим здiйснює нормативне регулювання з питань:
1) сiльського господарства i лiсiв;
3) громадських робiт, ремесел та промислiв; благодiйництва;
4) мiстобудування i житлового господарства;
5) туризму, готельної справи, ярмаркiв;
6) музеїв, бiблiотек, театрiв, iнших закладiв культури, iсторико-культурних заповiдникiв;
7) транспорту загального користування, автошляхiв, водопроводiв;
9) санiтарної i лiкарняної служб.
Стаття 138. До вiдання Автономної Республiки Крим належить:
2) органiзацiя та проведення мiсцевих референдумiв;
3) управлiння майном, що належить Автономнiй Республiцi Крим;
6) визнання статусу мiсцевостей як курортiв; встановлення зон санiтарної охорони курортiв;
9) участь у розробленнi та реалiзацiї державних програм повернення депортованих народiв;
Законами України Автономнiй Республiцi Крим можуть бути делегованi також iншi повноваження.
Р о з д i л XI
МIСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ
Питання органiзацiї управлiння районами в мiстах належить до компетенцiї мiських рад.
(Офiцiйне тлумачення частини п'ятої статтi 140 див. в Рiшеннi Конституцiйного Суду N 11-рп/2001 вiд 13.07.2001) |
(частина перша статтi 141 в редакцiї Законiв України вiд 08.12.2004р. N 2222-IV, вiд 01.02.2011р. N 2952-VI, вiд 21.02.2014р. N 742-VII) |
Територiальнi громади на основi загального, рiвного, прямого виборчого права обирають шляхом таємного голосування вiдповiдно сiльського, селищного, мiського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засiданнях. Строк повноважень сiльського, селищного, мiського голови, обраного на чергових виборах, становить п'ять рокiв.
(частина друга статтi 141 у редакцiї Законiв України вiд 01.02.2011р. N 2952-VI, вiд 21.02.2014р. N 742-VII) |
Черговi вибори сiльських, селищних, мiських, районних, обласних рад, сiльських, селищних, мiських голiв вiдбуваються в останню недiлю жовтня п'ятого року повноважень вiдповiдної ради чи вiдповiдного голови, обраних на чергових виборах.
(статтю 141 доповнено новою частиною третьою згiдно iз Законами України вiд 01.02.2011р. N 2952-VI, вiд 21.02.2014р. N 742-VII, у зв'язку з цим частини третю та четверту вважати вiдповiдно частинами четвертою та п'ятою) |
(Офiцiйне тлумачення частини першої статтi 142 див. в Рiшеннi Конституцiйного Суду N 11-рп/2001 вiд 13.07.2001) |
Стаття 145. Права мiсцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.
Р о з д i л XII
КОНСТИТУЦIЙНИЙ СУД УКРАЇНИ
Дiяльнiсть Конституцiйного Суду України ґрунтується на принципах верховенства права, незалежностi, колегiальностi, гласностi, обґрунтованостi та обов'язковостi ухвалених ним рiшень i висновкiв.
(стаття 147 у редакцiї Закону України вiд 02.06.2016р. N 1401-VIII) |
Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддiв України призначають по шiсть суддiв Конституцiйного Суду України.
Вiдбiр кандидатур на посаду суддi Конституцiйного Суду України здiйснюється на конкурсних засадах у визначеному законом порядку.
Суддею Конституцiйного Суду України може бути громадянин України, який володiє державною мовою, на день призначення досяг сорока рокiв, має вищу юридичну освiту i стаж професiйної дiяльностi у сферi права щонайменше п'ятнадцять рокiв, високi моральнi якостi та є правником iз визнаним рiвнем компетентностi.
Суддя Конституцiйного Суду України не може належати до полiтичних партiй, профспiлок, брати участь у будь-якiй полiтичнiй дiяльностi, мати представницький мандат, обiймати будь-якi iншi оплачуванi посади, виконувати iншу оплачувану роботу, крiм наукової, викладацької чи творчої.
Суддя Конституцiйного Суду України призначається на дев'ять рокiв без права бути призначеним повторно.
Суддя Конституцiйного Суду України набуває повноважень з дня складення ним присяги на спецiальному пленарному засiданнi Суду.
Конституцiйний Суд України на спецiальному пленарному засiданнi Суду обирає зi свого складу Голову шляхом таємного голосування лише на один трирiчний строк.
(стаття 148 у редакцiї Закону України вiд 02.06.2016р. N 1401-VIII) |
Розмiр винагороди суддi Конституцiйного Суду України встановлюється законом про Конституцiйний Суд України.
(Конституцiю доповнено статтею 1481 згiдно iз Законом України вiд 02.06.2016р. N 1401-VIII) |
Вплив на суддю Конституцiйного Суду України у будь-який спосiб забороняється.
Без згоди Конституцiйного Суду України суддю Конституцiйного Суду України не може бути затримано або утримувано пiд вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання суддi пiд час або вiдразу ж пiсля вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Суддю Конституцiйного Суду України не може бути притягнуто до вiдповiдальностi за голосування у зв'язку з ухваленням Судом рiшень та надання ним висновкiв, за винятком вчинення злочину або дисциплiнарного проступку.
Держава забезпечує особисту безпеку суддi Конституцiйного Суду України та членiв його сiм'ї.
(стаття 148 у редакцiї Закону України вiд 02.06.2016р. N 1401-VIII) |
Стаття 1491. Повноваження суддi Конституцiйного Суду України припиняються у разi:
1) закiнчення строку його повноважень;
2) досягнення ним сiмдесяти рокiв;
3) припинення громадянства України або набуття ним громадянства iншої держави;
4) набрання законної сили рiшенням суду про визнання його безвiсно вiдсутнiм або оголошення померлим, визнання недiєздатним або обмежено дiєздатним;
5) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього за вчинення ним злочину;
6) смертi суддi Конституцiйного Суду України.
Пiдставами для звiльнення суддi Конституцiйного Суду України з посади є:
1) неспроможнiсть виконувати свої повноваження за станом здоров'я;
2) порушення ним вимог щодо несумiсностi;
3) вчинення ним iстотного дисциплiнарного проступку, грубе чи систематичне нехтування своїми обов'язками, що є несумiсним зi статусом суддi Суду або виявило його невiдповiднiсть займанiй посадi;
4) подання ним заяви про вiдставку або про звiльнення з посади за власним бажанням.
Рiшення про звiльнення з посади суддi Конституцiйного Суду України Суд ухвалює щонайменше двома третинами вiд його конституцiйного складу.
(Конституцiю доповнено статтею 1491 згiдно iз Законом України вiд 02.06.2016р. N 1401-VIII) |
Стаття 150. До повноважень Конституцiйного Суду України належить:
1) вирiшення питань про вiдповiднiсть Конституцiї України (конституцiйнiсть):
законiв та iнших правових актiв Верховної Ради України;
актiв Кабiнету Мiнiстрiв України;
правових актiв Верховної Ради Автономної Республiки Крим.
Абзац шостий пункту 1 частини першої статтi 150 виключено
(згiдно iз Законом України вiд 02.06.2016р. N 1401-VIII) |
2) офiцiйне тлумачення Конституцiї України;
(пункт 2 частини першої статтi 150 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.06.2016р. N 1401-VIII) |
3) здiйснення iнших повноважень, передбачених Конституцiєю України.
(частину першу статтi 150 доповнено пунктом 3 згiдно iз Законом України вiд 02.06.2016р. N 1401-VIII) |
Питання, передбаченi пунктами 1, 2 частини першої цiєї статтi, розглядаються за конституцiйними поданнями: Президента України; щонайменше сорока п'яти народних депутатiв України; Верховного Суду; Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; Верховної Ради Автономної Республiки Крим.
(частина друга статтi 150 у редакцiї Закону України вiд 02.06.2016р. N 1401-VIII) | |
(Офiцiйне тлумачення положень частини другої статтi 150 див. в Рiшеннi Конституцiйного Суду N 15-рп/2000 вiд 14.12.2000) |
Конституцiйний Суд України за зверненням Президента України або щонайменше сорока п'яти народних депутатiв України надає висновки про вiдповiднiсть Конституцiї України (конституцiйнiсть) питань, якi пропонуються для винесення на всеукраїнський референдум за народною iнiцiативою.
За зверненням Верховної Ради України Конституцiйний Суд України надає висновок щодо додержання конституцiйної процедури розслiдування i розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку iмпiчменту.
(стаття 151 у редакцiї Закону України вiд 02.06.2016р. N 1401-VIII) |
(Конституцiю доповнено статтею 1511 згiдно iз Законом України вiд 02.06.2016р. N 1401-VIII) |
(Конституцiю доповнено статтею 1512 згiдно iз Законом України вiд 02.06.2016р. N 1401-VIII) |
(частина перша статтi 152 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.06.2016р. N 1401-VIII) |
Закони, iншi акти або їх окремi положення, що визнанi неконституцiйними, втрачають чиннiсть з дня ухвалення Конституцiйним Судом України рiшення про їх неконституцiйнiсть, якщо iнше не встановлено самим рiшенням, але не ранiше дня його ухвалення.
(частина друга статтi 152 у редакцiї Закону України вiд 02.06.2016р. N 1401-VIII) |
(стаття 153 у редакцiї Закону України вiд 02.06.2016р. N 1401-VIII) |
Р о з д i л XIII
ВНЕСЕННЯ ЗМIН ДО КОНСТИТУЦIЇ УКРАЇНИ
Конституцiя України не може бути змiнена в умовах воєнного або надзвичайного стану.
(Офiцiйне тлумачення положень частини другої статтi 158 див. в Рiшеннi Конституцiйного Суду N 8-рп/98 вiд 09.06.98) |
(Офiцiйне тлумачення статтi 159 див. в Рiшеннi Конституцiйного Суду N 8-рп/98 вiд 09.06.98) |
Р о з д i л XIV
ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 160. Конституцiя України набуває чинностi з дня її прийняття.
(Офiцiйне тлумачення статтi 160 див. в Рiшеннi Конституцiйного Суду N 4-зп вiд 03.10.97) |
Стаття 161. День прийняття Конституцiї України є державним святом - Днем Конституцiї України.
Р о з д i л XV
ПЕРЕХIДНI ПОЛОЖЕННЯ
Черговi вибори до Верховної Ради України проводяться у березнi 1998 року.
3. Черговi вибори Президента України проводяться в останню недiлю жовтня 1999 року.
9. Прокуратура продовжує виконувати вiдповiдно до чинних законiв функцiю досудового розслiдування до початку функцiонування органiв, яким законом будуть переданi вiдповiднi функцiї, а також функцiю нагляду за додержанням законiв при виконаннi судових рiшень у кримiнальних справах, при застосуваннi iнших заходiв примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, - до набрання чинностi законом про створення подвiйної системи регулярних пенiтенцiарних iнспекцiй.
(пункт 9 роздiлу XV у редакцiї Закону України вiд 02.06.2016р. N 1401-VIII) |
14. Пункт 14 роздiлу XV виключено
(згiдно iз Законом України вiд 07.02.2019р. N 2680-VIII) |
15. Черговi вибори до Верховної Ради України пiсля вiдновлення положень Конституцiї України в редакцiї вiд 28 червня 1996 року за Рiшенням Конституцiйного Суду України вiд 30 вересня 2010 року N 20-рп/2010 у справi про додержання процедури внесення змiн до Конституцiї України проводяться в останню недiлю жовтня 2012 року.
(роздiл XV доповнено пунктом 15 згiдно iз Законом України вiд 01.02.2011р. N 2952-VI) |
16. Черговi вибори Президента України пiсля вiдновлення положень Конституцiї України в редакцiї вiд 28 червня 1996 року за Рiшенням Конституцiйного Суду України вiд 30 вересня 2010 року N 20-рп/2010 у справi про додержання процедури внесення змiн до Конституцiї України проводяться в останню недiлю березня 2015 року.
(роздiл XV доповнено пунктом 16 згiдно iз Законом України вiд 01.02.2011р. N 2952-VI) |
161. З дня набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Конституцiї України (щодо правосуддя)":
1) до утворення Вищої ради правосуддя її повноваження здiйснює Вища рада юстицiї. Вища рада правосуддя утворюється шляхом реорганiзацiї Вищої ради юстицiї. До обрання (призначення) членiв Вищої ради правосуддя цей орган дiє у складi членiв Вищої ради юстицiї протягом строку їх повноважень, але якi не можуть тривати довше, нiж до 30 квiтня 2019 року. Обрання (призначення) членiв Вищої ради правосуддя здiйснюється не пiзнiше 30 квiтня 2019 року;
2) повноваження суддiв, призначених на посаду строком на п'ять рокiв, припиняються iз закiнченням строку, на який їх було призначено. Такi суддi можуть бути призначенi на посаду суддi в порядку, визначеному законом;
3) суддi, якi обранi суддями безстроково, продовжують здiйснювати свої повноваження до звiльнення або до припинення їх повноважень з пiдстав, визначених Конституцiєю України;
4) вiдповiднiсть займанiй посадi суддi, якого призначено на посаду строком на п'ять рокiв або обрано суддею безстроково до набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Конституцiї України (щодо правосуддя)", має бути оцiнена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцiнювання невiдповiдностi суддi займанiй посадi за критерiями компетентностi, професiйної етики або доброчесностi чи вiдмова суддi вiд такого оцiнювання є пiдставою для звiльнення суддi з посади. Порядок та вичерпнi пiдстави оскарження рiшення про звiльнення суддi за результатами оцiнювання встановлюються законом;
5) у випадках реорганiзацiї чи лiквiдацiї окремих судiв, утворених до набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Конституцiї України (щодо правосуддя)", суддi таких судiв мають право подати заяву про вiдставку або заяву про участь у конкурсi на iншу посаду суддi в порядку, визначеному законом. Особливостi переведення суддi на посаду в iншому судi можуть бути визначенi законом;
6) до впровадження нового адмiнiстративно-територiального устрою України вiдповiдно до змiн до Конституцiї України щодо децентралiзацiї влади, але не довше нiж до 31 грудня 2017 року, утворення, реорганiзацiю та лiквiдацiю судiв здiйснює Президент України на пiдставi та у порядку, що визначенi законом;
7) упродовж двох рокiв переведення суддi з одного суду до iншого здiйснює Президент України на пiдставi вiдповiдного подання Вищої ради правосуддя;
8) суддi Конституцiйного Суду України, призначенi до набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Конституцiї України (щодо правосуддя)", продовжують здiйснювати свої повноваження до припинення повноважень або звiльнення в порядку, передбаченому статтею 1491 Конституцiї України, без права призначення повторно. Повноваження суддi Конституцiйного Суду України, який на день набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Конституцiї України (щодо правосуддя)" досяг шiстдесяти п'яти рокiв, але рiшення щодо звiльнення такого суддi з посади не ухвалено, припиняються;
9) представництво вiдповiдно до закону прокуратурою громадян в судах у справах, провадження в яких було розпочато до набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Конституцiї України (щодо правосуддя)", здiйснюється за правилами, якi дiяли до набрання ним чинностi, - до ухвалення у вiдповiдних справах остаточних судових рiшень, якi не пiдлягають оскарженню;
10) Генеральний прокурор України, призначений на посаду до набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Конституцiї України (щодо правосуддя)", здiйснює повноваження Генерального прокурора до звiльнення в установленому порядку, але не довше строку, на який його було призначено, та не може обiймати посаду два строки поспiль;
11) представництво вiдповiдно до пункту 3 частини першої статтi 1311 та статтi 1312 цiєї Конституцiї виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Судi та судах касацiйної iнстанцiї здiйснюється з 1 сiчня 2017 року; у судах апеляцiйної iнстанцiї - з 1 сiчня 2018 року; у судах першої iнстанцiї - з 1 сiчня 2019 року.
Представництво органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здiйснюється з 1 сiчня 2020 року.
Представництво в судi у провадженнях, розпочатих до набрання чинностi Законом України "Про внесення змiн до Конституцiї України (щодо правосуддя)", здiйснюється за правилами, якi дiяли до набрання ним чинностi, - до ухвалення у вiдповiдних справах остаточних судових рiшень, якi не пiдлягають оскарженню.
(роздiл XV доповнено пунктом 161 згiдно iз Законом України вiд 02.06.2016р. N 1401-VIII) |
***
Конституцiя України
прийнята на п'ятiй сесiї Верховної Ради України
28 червня 1996 року
Copyright © 2024 НТФ «Интес» Все права сохранены. |