ВСЕСВIТНЯ ПОШТОВА КОНВЕНЦIЯ

     Офiцiйний переклад.

     Повноважнi представники Урядiв країн - членiв Союзу, якi пiдписалися нижче, з урахуванням статтi 22.3 Статуту Всесвiтнього поштового союзу, укладеного в м. Вiдень 10 липня 1964 р., за взаємною згодою та за умови дотримання викладеного у статтi 25.4 згаданого Статуту, виробили в цiй Конвенцiї правила, що застосовуються до мiжнародної поштової служби.

ЧАСТИНА I
Загальнi правила, що застосовуються до мiжнародної поштової служби

ЄДИНА ГЛАВА
Загальнi положення

Стаття 1
Визначення

     1. Для цiлей Всесвiтньої поштової конвенцiї викладенi нижче термiни мають такi значення:

     1.1 посилка: вiдправлення, яке перевозиться вiдповiдно до умов Конвенцiї та Регламенту поштових посилок;

     1.2 закрита депеша: мiшок або декiлька мiшкiв чи iнших ємностей, якi мають ярлики, опломбованi чи опечатанi, що мiстять поштовi вiдправлення;

     1.3 помилково надiсланi депешi: ємностi, отриманi в установi обмiну, iншiй, нiж та, яку зазначено на ярлику (мiшка);

     1.4 персональнi данi: iнформацiя, необхiдна для встановлення особи користувача поштової служби;

     1.5 засланi вiдправлення: вiдправлення, отриманi в установi обмiну, призначенi для установи обмiну в iншiй країнi-членi;

     1.6 поштове вiдправлення: загальний термiн, який стосується будь-якого предмета, що вiдправляється поштовими службами (вiдправлення письмової кореспонденцiї, поштова посилка, поштовий переказ i т. д.);

     1.7 транзитнi витрати: компенсацiя за послуги, наданi перевiзником у країнi транзиту (призначеним оператором, iншою службою - кожною окремо чи їхнiм об'єднанням), пов'язанi iз сухопутним, морським та/або повiтряним транзитом депеш;

     1.8 кiнцевi витрати: оплата, яку призначений оператор країни вiдправлення повинен виплатити призначеному оператору країни призначення для вiдшкодування витрат, пов'язаних з обробкою отриманих у країнi призначення вiдправлень письмової кореспонденцiї;

     1.9 призначений оператор: будь-яка державна чи недержавна органiзацiя, офiцiйно призначена країною-членом для здiйснення поштових послуг i виконання пов'язаних iз цим обов'язкiв, що випливають з Актiв Союзу, на її територiї;

     1.10 дрiбний пакет: вiдправлення, яке перевозиться вiдповiдно до умов Конвенцiї та Регламенту письмової кореспонденцiї;

     1.11 вхiдна сухопутна частка тарифу: оплата, яку призначений оператор країни вiдправлення повинен сплатити призначеному оператору країни призначення для вiдшкодування витрат, пов'язаних з обробкою посилок у країнi призначення;

     1.12 транзитна сухопутна частка тарифу: компенсацiя за послуги, наданi перевiзником у країнi транзиту (призначеним оператором, iншою службою кожною окремо чи їхнiм об'єднанням), пов'язана iз сухопутним та/або повiтряним транзитом посилок через її територiю;

     1.13 морська частка тарифу: оплата за послуги, наданi перевiзником (призначеним оператором, iншою службою - кожною окремо чи їхнiм об'єднанням), який бере участь у перевезеннi посилок морським шляхом;

     1.14 унiверсальна поштова служба: забезпечення на постiйнiй основi якiсних основних поштових послуг у всiх пунктах на територiї країни-члена для всiх клiєнтiв за доступними цiнами;

     1.15 вiдкритий транзит: пересилання через країну-посередницю транзитом вiдправлень, кiлькiсть або маса яких не є пiдставою для формування закритої депешi для країни призначення.

Стаття 2
Призначення суб'єкта чи суб'єктiв, вiдповiдальних за виконання зобов'язань, що випливають з приєднання до Конвенцiї

     1. Країни-члени повiдомляють Мiжнародному бюро в межах шести мiсяцiв пiсля завершення Конгресу, назву та адресу державного органу, який є вiдповiдальним за контроль поштової дiяльностi. Країни-члени повiдомляють Мiжнародному бюро в межах шести мiсяцiв, пiсля завершення Конгресу також назву та адресу оператора чи операторiв, якi офiцiйно призначенi для здiйснення поштових послуг i виконання обов'язкiв, що випливають з Актiв Союзу, на їхнiй територiї. У перiод мiж Конгресами iнформацiя про змiни стосовно державних органiв та офiцiйно призначених операторiв якнайшвидше повiдомляється Мiжнародному бюро.

Стаття 3
Унiверсальна поштова служба

     1. Для сприяння концепцiї єдиної поштової територiї Союзу країни-члени придiляють увагу тому, щоб усi користувачi (клiєнти) мали право на доступ до унiверсальної поштової служби, що включає забезпечення на постiйнiй основi, якiсних основних поштових послуг у всiх пунктах на їхнiй територiї за доступними цiнами.

     2. Для цього країни-члени в рамках свого нацiонального поштового законодавства чи iншими звичайними засобами визначають обсяг пропонованих поштових послуг, а також вимоги стосовно якостi i доступних цiн з урахуванням як потреб населення, так i своїх нацiональних умов.

     3. Країни-члени забезпечують, щоб надання поштових послуг i досягнення стандартiв якостi здiйснювалося операторами, вiдповiдальними за забезпечення унiверсальною поштовою службою.

     4. Країни-члени забезпечують належне забезпечення унiверсальною поштовою службою, гарантуючи таким чином її стабiльнiсть.

Стаття 4
Свобода транзиту

     1. Принцип свободи транзиту викладено в статтi 1 Статуту. Вiн передбачає зобов'язання кожної країни-члена забезпечити, щоб її призначенi оператори надсилали завжди найшвидшими шляхами та з використанням найнадiйнiших засобiв, якi вони використовують для своїх вiдправлень, закритi депешi та вiдправлення письмової кореспонденцiї, якi надсилаються вiдкритим транзитом, що передаються їм iншим призначеним оператором. Цей принцип також застосовується до засланих вiдправлень та помилково надiсланi депешi.

     2. Країни-члени, якi не беруть участi в обмiнi листами, що мiстять iнфекцiйнi або радiоактивнi речовини, мають право не допускати цих вiдправлень для вiдкритого транзиту через свою територiю. Це також стосується вiдправлень письмової кореспонденцiї, iнших, нiж листи, поштовi картки та вiдправлення для слiпих. Також це стосується друкованих видань, перiодики та журналiв, дрiбних пакетiв i мiшкiв М, вмiст яких не вiдповiдає законним вимогам, якi регулюють умови їхнього публiкування чи обiгу в країнi перетину.

     3. Свобода транзиту поштових посилок, якi надсилаються наземними й морськими шляхами, обмежується територiєю країн, що беруть участь у цiй службi.

     4. Свобода транзиту авiацiйних посилок гарантується на всiй територiї Союзу. Однак країни-члени, що не здiйснюють служби поштових посилок, не є зобов'язаними забезпечувати надсилання авiацiйних посилок наземним шляхом.

     5. Якщо країна-член не дотримується положень, що стосуються свободи транзиту, iншi країни-члени можуть припинити поштовий зв'язок iз цiєю країною-членом.

Стаття 5
Приналежнiсть поштових вiдправлень. Вiдкликання вiдправлень з пошти. Змiна чи виправлення адреси. Переадресування. Повернення вiдправнику вiдправлень, що не пiдлягають доставцi

     1. Поштове вiдправлення належить вiдправнику доти, доки його не доставлено законному власнику, за винятком випадкiв, коли вiдправлення затримано вiдповiдно до законодавства країни вiдправлення або призначення та в разi застосування статтi 18.2.1.1 чи 18.3 згiдно iз законодавством транзитної країни.

     2. Вiдправник поштового вiдправлення може вiдкликати його з пошти, змiнити чи виправити його адресу. Тарифи та iншi умови встановлено в Регламентах.

     3. Країни-члени забезпечують, щоб їхнi призначенi оператори переадресовували поштовi вiдправлення, якщо адресат змiнив свою адресу, а також повертали вiдправнику вiдправлення, що не пiдлягають доставцi. Тарифи та iншi умови встановлено в Регламентах.

Стаття 6
Тарифи

     1. Тарифи щодо рiзноманiтних мiжнародних i спецiальних поштових послуг встановлюються країнами-членами або їхнiми призначеними операторами залежно вiд нацiонального законодавства i вiдповiдно до принципiв, викладених у Конвенцiї та її Регламентах. Вони повиннi у принципi бути пов'язанi з витратами на надання цих послуг.

     2. Країна-член подання або її призначений оператор залежно вiд нацiонального законодавства, встановлює тарифи на оплату за пересилання вiдправлень письмової кореспонденцiї та поштових посилок. Тарифи на оплату включають вартiсть вручення вiдправлень адресатам вдома, за умови, що в країнi призначення дiє така служба доставки вiдповiдних вiдправлень.

     3. Тарифи, що застосовуються, у тому числi тi, якi наведенi для орiєнтовних цiлей в Актах, повиннi, принаймнi, дорiвнювати тарифам, що застосовуються до внутрiшнiх вiдправлень, якi мають тi самi характеристики (категорiю, кiлькiсть, час обробки тощо).

     4. Країнам-членам або їхнiм призначеним операторам залежно вiд нацiонального законодавства, дозволяється перевищувати будь-якi орiєнтовнi тарифи, наведенi в Актах.

     5. У випадку перевищення мiнiмального рiвня тарифiв, установленого в пунктi 3, країни-члени або їхнi призначенi оператори мають право надавати знижки, що ґрунтуються на їхньому нацiональному законодавствi, для вiдправлень письмової кореспонденцiї та поштових посилок, якi вiдправляються на територiї країни-члена. Вони, наприклад, можуть надавати пiльговi тарифи для основних користувачiв поштою.

     6. Заборонено стягувати з клiєнтiв поштовi тарифи, iншi, нiж тi, якi передбачено в Актах.

     7. За винятком випадкiв, передбачених в Актах, кожний призначений оператор залишає на свою користь стягненi ним тарифи.

Стаття 7
Звiльнення вiд сплати поштових тарифiв

     1. Принцип:

     1.1 випадки звiльнення вiд сплати поштових зборiв, тобто звiльнення вiд поштової оплати, передбачено Конвенцiєю. Проте, Регламенти можуть передбачати як звiльнення вiд поштової оплати, так i звiльнення вiд оплати транзитних витрат, кiнцевих витрат i вхiдних часток тарифiв за вiдправлення письмової кореспонденцiї та поштовi посилки, що належать до поштової служби та пересилаються країнами-членами, призначеними операторами i регiональними союзами. Крiм того, вiдправлення письмової кореспонденцiї та поштовi посилки, якi надсилаються Мiжнародним бюро ВПС регiональним союзам, країнам-членам та призначеним операторам, уважаються вiдправленнями, що стосуються поштової служби, й звiльняються вiд сплати всiх поштових зборiв. Проте країна-член подання або її призначений оператор мають право стягувати додатковi авiацiйнi збори за цi вiдправлення.

     2. Вiйськовополоненi та iнтернованi цивiльнi особи:

     2.1 звiльняються вiд усiх поштових тарифiв, за винятком додаткових авiацiйних зборiв, вiдправлення письмової кореспонденцiї, поштовi посилки та вiдправлення поштових платiжних служб, що адресованi вiйськовополоненим чи вiдправляються ними безпосередньо або за посередництвом установ, передбачених у Регламентах Конвенцiї та Угодi про поштовi платiжнi послуги. Особи, якi належать до сторони, що воює, прийнятi та iнтернованi в нейтральнiй країнi, прирiвнюються власне до вiйськовополонених настiльки, наскiльки це стосується застосування попереднiх положень;

     2.2 положення, передбаченi в пунктi 2.1, застосовуються також до вiдправлень письмової кореспонденцiї, поштових посилок i вiдправлень поштових платiжних служб, що адресованi визначеним Женевською Конвенцiєю про захист цивiльного населення пiд час вiйни вiд 12 серпня 1949 року цивiльним iнтернованим особам або вiдправляються ними безпосередньо чи за посередництвом установ, передбачених у Регламентах Конвенцiї та Угодi про поштовi платiжнi послуги;

     2.3 установи, зазначенi в Регламентах Конвенцiї та Угодi про поштовi платiжнi послуги, також користуються правом звiльнення вiд сплати поштових зборiв стосовно вiдправлень письмової кореспонденцiї, поштових посилок i вiдправлень поштових платiжних служб, особам, зазначеним у пунктах 2.1 та 2.2, якi вони вiдправляють чи одержують безпосередньо чи як посередники;

     2.4 до безоплатного поштового пересилання допускаються посилки масою до 5 кг. Гранична маса збiльшується до 10 кг для посилок, вмiст яких не може бути роздiленим, i для посилок, якi адресованi в табiр чи представникам полонених ("hommes de confiance") для розподiлу мiж полоненими;

     2.5 пiд час розрахункiв мiж призначеними операторами тарифи не застосовуються до службових посилок i посилок вiйськовополонених та iнтернованих цивiльних осiб, за винятком витрат на повiтряне перевезення авiапосилок.

     3. Вiдправлення для слiпих:

     3.1 будь-якi вiдправлення для слiпих, якi надсилаються органiзацiєю для слiпих, слiпою особою або для слiпої особи чи органiзацiї для слiпих, звiльняється вiд усiх поштових зборiв за винятком додаткових авiацiйних зборiв у випадках, коли цi вiдправлення є допустимими в якостi таких у внутрiшнiй службi призначеного оператора, який вiдправляє.

     3.2 У цiй статтi:

     3.2.1 термiн "слiпа особа" означає особу, яка зареєстрована офiцiйно як слiпа або слабозора у своїй країнi чи вiдповiдає визначенню Всесвiтньої органiзацiї охорони здоров'я слiпої особи або особи з пониженим зором;

     3.2.2 термiн "органiзацiя для слiпих осiб" означає установу або асоцiацiю, якi обслуговують або офiцiйно представляють слiпих осiб;

     3.2.3 вiдправлення для слiпих включають кореспонденцiю, лiтературу незалежно вiд її формату (включаючи звукозаписи) i будь-яке обладнання або матерiали, виробленi чи адаптованi з метою надання допомоги слiпим особам в подоланнi проблем, пов'язаних з їх слiпотою, як зазначено у Регламентi письмової кореспонденцiї.

Стаття 8
Поштовi марки

     1. Термiн "поштова марка" захищений вiдповiдно до цiєї Конвенцiї та використовується виключно стосовно марок, якi вiдповiдають умовам цiєї статтi й Регламентiв.

     2. Поштовi марки:

     2.1 випускаються i вводяться в обiг виключно органом країни-члена або територiї, згiдно з Актами Союзу;

     2.2 є уособленням суверенiтету i є доказом здiйснення передплати поштового збору в розмiрi, що вiдповiдає їхнiй дiйснiй вартостi, коли вони наклеєнi на поштовi вiдправлення вiдповiдно до Актiв Союзу;

     2.3 повиннi знаходитись в обiгу на територiї країни-члена чи територiї, яка випускає для передплати поштових зборiв або фiлателiї вiдповiдно до її нацiонального законодавства;

     2.4 повиннi бути доступнi всiм жителям у межах країни-члена чи територiї, яка випускає;

     3. Поштовi марки мiстять:

     3.1 написану латинськими лiтерами¹ назву країни-члена чи територiї, яка випускає;

     3.2 номiнальну вартiсть, виражену:

     3.2.1 у принципi, в офiцiйнiй валютi країни-члена чи територiї, яка випускає, або як лiтера чи символ;

     3.2.2 iншими особливими iдентифiкацiйними знаками.

     4. Герби держави, офiцiйнi службовi написи й логотипи мiжурядових органiзацiй, вiдтворенi на поштових марках, захищаються в рамках положень Паризької конвенцiї про охорону промислової власностi.

     5. Теми й дизайн поштових марок:

     5.1 повиннi вiдповiдати духовi преамбули до Статуту Союзу та рiшенням, прийнятим органами Союзу;

     5.2 повиннi мати тiсний зв'язок з культурною самобутнiстю країни-члена чи територiї або сприяти поширенню культури чи пiдтриманню миру;

     5.3 у разi випуску пам'ятних марок на честь видатних осiб чи подiй, якi не належать до iсторiї тiєї країни-члена або територiї, вони повиннi бути тiсно пов'язанi з цiєю країною-членом чи територiєю;

     5.4 не повиннi мати полiтичного характеру чи бути образливими для будь-яких особистостей чи країн;

     5.5 повиннi мати важливе значення для країни-члена чи територiї.

     6. Знаки поштової передплати, вiдбитки франкувальних машин та вiдбитки, зробленi друкарським пресом або iншими способами друкування чи штемпелювання, вiдповiдно до Актiв Союзу можуть проставлятися лише з дозволу країни-члена чи територiї.

     7. Перед випуском поштових марок з використанням нових матерiалiв чи технологiй, країни-члени надають Мiжнародному бюро необхiдну iнформацiю стосовно їхньої сумiсностi з машинами для обробки пошти. Мiжнародне бюро iнформує iншi країни-члени та їхнiх призначених операторiв вiдповiдно.

Стаття 9
Поштова безпека

     1. Країни-члени та їхнi призначенi оператори дотримуються вимог безпеки, визначених у стандартах безпеки Союзу та приймають i виконують стратегiю дiй у сферi безпеки на всiх рiвнях поштової експлуатацiї для збереження i пiдвищення довiри широких верств населення до поштових служб в iнтересах усiх залучених службовцiв. Така стратегiя включає, зокрема, принцип вiдповiдностi вимогам законодавства стосовно надання попереднiх електронних даних про поштовi вiдправлення, визначенi у положеннях про виконання (включаючи вид та критерiї iдентифiкацiї поштових вiдправлень), якi затверджуються Адмiнiстративною радою та Радою поштової експлуатацiї згiдно з технiчними стандартами ВПС з обмiну повiдомленнями. Така стратегiя включає також обмiн iнформацiєю стосовно збереження надiйностi та безпеки перевезення i транзиту кореспонденцiї мiж країнами-членами та їхнiми призначеними операторами.

     2. Будь-якi заходи безпеки, якi застосовуються в ланцюгу мiжнародного поштового перевезення, повиннi вiдповiдати небезпекам i загрозам, на якi вони спрямованi, i враховувати специфiку поштової мережi; повиннi застосовуватись без перешкоджання мiжнародному поштовому обмiну чи торгiвлi. Заходи безпеки, якi мають потенцiйно глобальний вплив на поштову експлуатацiю, повиннi виконуватись шляхом узгодження на мiжнародному рiвнi та збалансування за участю зацiкавлених сторiн.

Стаття 10
Сталий розвиток

     1. Країни-члени та/або їхнi призначенi оператори затверджують i реалiзують ефективну стратегiю дiй у сферi сталого розвитку, придiляючи велику увагу екологiчнiй, соцiальнiй та економiчнiй дiяльностi на всiх рiвнях поштової експлуатацiї, i сприяють приверненню уваги до питань, пов'язаних зi сталим розвитком у рамках поштових служб.

Стаття 11
Правопорушення

     1. Поштовi вiдправлення:

     1.1 країни-члени беруть на себе зобов'язання вживати всiх необхiдних заходiв для запобiгання, а також для переслiдування i покарання будь-якої особи, яку визнано винною у вчиненнi таких дiй:

     1.1.1 укладення в поштовi вiдправлення наркотикiв, психотропних або вибухонебезпечних, горючих чи iнших небезпечних речовин, якщо їхнє вкладення чiтко не дозволене Конвенцiєю;

     1.1.2 укладення в кореспонденцiю предметiв, пов'язаних з педофiлiєю чи дитячою порнографiєю.

     2. Засоби поштової передплати i поштова оплата як така:

     2.1 країни-члени беруть на себе зобов'язання вживати всiх необхiдних заходiв для запобiгання порушенням, переслiдування та покарання за порушення, що стосуються засобiв поштової передплати, якi передбаченi в цiй Конвенцiї, а саме:

     2.1.1 поштових марок, що знаходяться в обiгу чи вилученi з обiгу;

     2.1.2 знакiв поштової передплати;

     2.1.3 вiдбиткiв франкувальних машин чи друкарських станкiв;

     2.1.4 мiжнародних купонiв для вiдповiдi.

     2.2 У цiй Конвенцiї пiд правопорушеннями у сферi засобiв передплати мається на увазi одна з наведених нижче дiй, яка здiйснюється з намiром незаконного збагачення виконавця чи третьої особи. Передбачається покарання за такi дiї:

     2.2.1 фальсифiкацiя, iмiтацiя чи пiдробка будь-яких засобiв поштової передплати або ж будь-якi iншi незаконнi або злочиннi дiї, пов'язанi з їхнiм недозволеним виготовленням;

     2.2.2 використання, випуск поширення, збут, розповсюдження, транспортування, ввезення, вивезення, експонування, показ або рекламування будь-яких фальсифiкованих, iмiтованих чи пiдроблених засобiв поштової передплати;

     2.2.3 використання чи поширення для поштових цiлей уже використаних засобiв передплати;

     2.2.4 спроба здiйснення будь-якого iз цих правопорушень.

     3. Принцип взаємностi:

     3.1 що стосується санкцiй, то не наводиться жодної рiзницi мiж дiями, якi передбаченi в пунктi 2, незалежно вiд того, чи йдеться про нацiональнi або iноземнi засоби поштової передплати; на це положення не поширюються будь-якi умови взаємностi на законних пiдставах чи на договiрнiй основi.

Стаття 12
Обробка персональних даних

     1. Персональнi данi користувачiв можуть застосовуватись тiльки для цiлей, для яких вони були зiбранi, вiдповiдно до чинного нацiонального законодавства.

     2. Персональнi данi користувачiв розкриваються тiльки тим третiм сторонам, якi вiдповiдно до чинного нацiонального законодавства мають право отримати доступ до цих даних.

     3. Країни-члени та їхнi призначенi оператори забезпечують конфiденцiйнiсть та захист персональних даних користувачiв, вiдповiдно до свого нацiонального законодавства.

     4. Призначенi оператори iнформують своїх клiєнтiв про використання їхнiх персональних даних та про цiль, для якої вони були зiбранi.

ЧАСТИНА II
Правила, що застосовуються до письмової кореспонденцiї та поштових посилок

ГЛАВА 1
Надання послуг

Стаття 13
Основнi служби

     1. Країни-члени забезпечують, щоб їхнi призначенi оператори приймали, оброблювали, перевозили та доставляли вiдправлення письмової кореспонденцiї.

     2. Вiдправленнями письмової кореспонденцiї є:

     2.1 прiоритетнi та непрiоритетнi вiдправлення масою до 2 кг;

     2.2 листи, поштовi картки, друкованi видання й дрiбнi пакети масою до 2 кг;

     2.3 вiдправлення для слiпих масою до 7 кг;

     2.4 спецiальнi мiшки, що мiстять газети, перiодичнi видання, книги i подiбну друковану продукцiю на того самого одержувача за тiєю самою адресою, що мають назву "мiшки М", масою до 30 кг.

     3. Вiдправлення письмової кореспонденцiї класифiкуються на основi швидкостi обробки вiдправлень або на основi вмiсту вiдправлень вiдповiдно до Регламенту письмової кореспонденцiї.

     4. Лiмiт маси, вищий, нiж той, який зазначений у пунктi 2, застосовуються вибiрково для визначених категорiй письмової кореспонденцiї вiдповiдно до умов, передбачених у Регламентi письмової кореспонденцiї.

     5. З урахуванням пункту 8 країни-члени забезпечують, щоб їхнi призначенi оператори приймали, оброблювали, перевозили та доставляли поштовi посилки масою до 20 кг або на пiдставi положень Конвенцiї, чи у випадку вихiдних посилок i пiсля двосторонньої домовленостi, використовуючи будь-якi iншi бiльш вигiднi для їхнiх клiєнтiв засоби.

     6. Лiмiти маси, якi перевищують 20 кг, застосовуються вибiрково для визначених категорiй поштових посилок вiдповiдно до умов, передбачених у Регламентi поштових посилок.

     7. Будь-яка країна-член, призначений оператор якої не бере на себе зобов'язання щодо перевезення посилок, може доручити виконання положень Конвенцiї транспортним пiдприємствам. Вона може водночас обмежувати цю службу посилками, якi надсилаються з населених пунктiв, якi обслуговуються цими пiдприємствами, або посилками, якi надсилаються в цi пункти.

     8. Незважаючи на пункт 5, країни-члени, якi до 1 сiчня 2001 р. не були сторонами Угоди про поштовi посилки, не зобов'язанi надавати послуги у сферi поштових посилок.

Стаття 14
Класифiкацiя вiдправлень письмової кореспонденцiї в залежностi вiд їхнього формату

     1. У рамках систем класифiкацiї, якi вказано у статтi 13.3, вiдправлення письмової кореспонденцiї можуть також бути класифiкованi на основi їхнього формату на листи малого формату (P), листи великого формату (G) чи дрiбнi пакети (E). Лiмiти маси i розмiрiв точно визначаються в Регламентi письмової кореспонденцiї.

Стаття 15
Додатковi послуги

     1. Країни-члени забезпечують надання таких додаткових обов'язкових послуг:

     1.1 послуга реєстрацiї для вихiдних прiоритетних та авiацiйних вiдправлень письмової кореспонденцiї;

     1.2 послуга реєстрацiї для всiх вхiдних рекомендованих вiдправлень письмової кореспонденцiї.

     2. Країни-члени або їхнi призначенi оператори можуть надавати такi додатковi факультативнi послуги у вiдносинах мiж призначеними операторами, якi прийняли рiшення про надання цих послуг:

     2.1 страхування вiдправлень письмової кореспонденцiї та посилок;

     2.2 послуга пiсляплати для вiдправлень письмової кореспонденцiї та посилок;

     2.3 послуга доставки з посильним вiдправлень письмової кореспонденцiї та посилок;

     2.4 доставка особисто адресату рекомендованих або з оголошеною цiннiстю вiдправлень письмової кореспонденцiї;

     2.5 послуга доставки вiдправлень без стягування тарифiв i зборiв для вiдправлень письмової кореспонденцiї та посилок;

     2.6 послуга для крихких i громiздких посилок;

     2.7. послуга консигнацiйної доставки згрупованих вiдправлень вiд одного вiдправника, якi надсилаються за кордон;

     2.8 послуга повернення товарiв, яка включає повернення товарiв одержувачем вiдправнику країни подання з дозволу останнього.

     3. Такi три додатковi служби мають обов'язкову та факультативну частину:

     3.1 служба мiжнародної комерцiйної кореспонденцiї з вiдповiддю (МККВ), яка в основному є факультативною. Однак усi країни-члени або їхнi призначенi оператори зобов'язанi забезпечувати службу повернення вiдправлень МККВ;

     3.2 послуга мiжнародних купонiв для вiдповiдi, якi обмiнюються в будь-якiй країнi-членi. Продаж мiжнародних купонiв для вiдповiдi є факультативним;

     3.3 повiдомлення про доставку рекомендованих вiдправлень письмової кореспонденцiї, посилок i вiдправлень з оголошеною цiннiстю. Усi країни-члени або їхнi призначенi оператори приймають повiдомлення про доставку для вхiдних вiдправлень. Однак, надання послуги повiдомлення про доставку для вихiдних вiдправлень є факультативним.

     4. Опис цих послуг та їхнi тарифи наводяться в Регламентах.

     5. У тих випадках, коли за наведенi нижче послуги у внутрiшнiй службi стягується оплата спецiальних тарифiв, призначенi оператори мають право стягувати тi самi тарифи за мiжнароднi вiдправлення вiдповiдно до умов, зазначених в Регламентах:

     5.1 доставка дрiбних пакетiв масою понад 500 грамiв;

     5.2 вiдправлення письмової кореспонденцiї, що подаються пiсля граничного термiну подання;

     5.3 вiдправлення, що подаються пiсля закiнчення роботи операцiйних вiкон;

     5.4 приймання вiдправлень за мiсцем проживання вiдправника;

     5.5 вiдкликання вiдправлення письмової кореспонденцiї пiсля закiнчення роботи операцiйних вiкон;

     5.6 вiдправлення до запитання;

     5.7 зберiгання письмової кореспонденцiї масою понад 500 грамiв та поштових посилок;

     5.8 доставка посилок у вiдповiдь на повiдомлення про надходження;

     5.9 покриття ризикiв, пов'язаних з дiєю форс-мажорних обставин.

Стаття 16
EMS i комплексна логiстика

     1. Країни-члени або призначенi оператори можуть домовлятися мiж собою про участь у таких службах, якi описанi в Регламентах:

     1.1 EMS, яка є службою термiнового поштового пересилання документiв i вантажiв, а також, де це можливо, найшвидшою поштовою послугою iз застосуванням фiзичних засобiв. Ця послуга може надаватися на основi багатосторонньої типової угоди EMS або двостороннiх угод;

     1.2 комплексна логiстика, яка є службою, що повнiстю задовольняє потреби клiєнтiв у сферi логiстики та включає етапи, якi передують i настають за фiзичним перевезенням товарiв i документiв.

Стаття 17
Електроннi поштовi послуги

     1. Країни-члени або призначенi оператори можуть домовлятися мiж собою про участь в електронних поштових службах, якi описанi в Регламентах:

     1.1 електронна пошта, яка є поштовою електронною послугою, яка включає в себе передачу електронних повiдомлень та iнформацiї призначеними операторами;

     1.2 рекомендована електронна пошта, яка є захищеною електронною послугою, що надає пiдтвердження про вiдправку i пiдтвердження про доставку електронного повiдомлення, яке проходить по захищеному каналу зв'язку для автентифiкованих користувачiв;

     1.3 електронний поштовий штемпель для сертифiкацiї, який надає доказове пiдтвердження здiйснення електронної передачi документiв у вiдповiднiй формi, у вiдповiдний час, та iз залученням однiєї або бiльше сторiн;

     1.4 електронна поштова скринька, яка надає можливiсть автентифiкованому вiдправнику надсилати електроннi повiдомлення, а також здiйснювати доставку i зберiгання електронних повiдомлень та iнформацiї для автентифiкованого одержувача.

Стаття 18
Вiдправлення, що не допускаються. Заборони

     1. Загальнi положення:

     1.1 вiдправлення, якi не вiдповiдають умовам, визначеним у Конвенцiї та Регламентах, не приймаються. Вiдправлення, що пересилаються для сприяння акту шахрайства чи з намiром ухилитися вiд повної сплати належних сум, не допускаються;

     1.2 винятки стосовно заборон, зазначених у цiй статтi, наводяться в Регламентах;

     1.3 усi країни-члени або їхнi призначенi оператори мають можливiсть доповнювати списки заборон, якi мiстяться в цiй статтi та якi можуть бути застосованi вiдразу ж пiсля їхнього внесення до вiдповiдного довiдника.

     2. Заборони для всiх категорiй вiдправлень:

     2.1 вкладення зазначених нижче предметiв забороняється в усiх категорiях вiдправлень:

     2.1.1 наркотикiв та психотропних речовин, визначених Мiжнародним комiтетом з контролю за наркотиками (МККН), або iнших незаконних речовин, заборонених у країнi призначення;

     2.1.2 предметiв непристойного чи аморального характеру;

     2.1.3 контрафактних i пiратських предметiв;

     2.1.4 iнших предметiв, увезення чи обiг яких заборонено в країнi призначення;

     2.1.5 предметiв, якi за своїм характером або пакуванням можуть становити небезпеку для поштових працiвникiв або населення, забруднювати чи псувати iншi вiдправлення, поштове обладнання чи власнiсть третьої сторони;

     2.1.6 документiв, що мають характер поточного та особистого листування мiж особами, iншими, нiж вiдправник та одержувач, або особи, якi проживають з ними.

     3. Вибуховi, займистi чи радiоактивнi матерiали та небезпечнi речi:

     3.1 вкладення вибухових, займистих або iнших небезпечних речей, а також радiоактивних матерiалiв забороняється в усiх категорiях вiдправлень;

     3.2 вкладення неспоряджених вибухових пристроїв та боєприпасiв, у тому числi неспоряджених гранат, снарядiв та iнших аналогiчних предметiв, а також муляжiв таких пристроїв i предметiв заборонено в усiх категорiях вiдправлень;

     3.3 як виняток приймаються для пересилання небезпечнi вантажi, точно вказанi як такi, що допускаються в Регламентах.

     4. Живi тварини:

     4.1 живих тварин забороняється пересилати в усiх категорiях вiдправлень;

     4.2 як виняток приймаються для пересилання у вiдправленнях письмової кореспонденцiї, крiм вiдправлень з оголошеною цiннiстю:

     4.2.1 бджоли, п'явки i шовковики;

     4.2.2 паразити i винищувачi шкiдливих комах, якi призначенi для контролю цих комах, i якi обмiнюються мiж офiцiйно визнаними установами;

     4.2.3 мушки родини дрозофiла (Drosophilidae) для медико-бiологiчних дослiджень для офiцiйно визнаних установ.

     4.3 Як виняток приймаються для пересилання в посилках:

     4.3.1 живi тварини, пересилання яких поштою дозволено поштовими правилами та/або внутрiшнiм законодавством зацiкавлених країн.

     5. Вкладення кореспонденцiї в посилки:

     5.1 заборонено вкладати у поштовi посилки зазначенi нижче предмети:

     5.1.1 кореспонденцiю, за винятком архiвних документiв, якою обмiнюються. особи, iншi, нiж вiдправник та одержувач, або особи, якi проживають з ними.

     6. Монети, банкiвськi бiлети й iншi цiннi предмети:

     6.1 забороняється вкладати монети, банкiвськi бiлети, банкноти або будь-якi цiннi папери на пред'явника, дорожнi чеки, платину, золото чи срiбло у виробах чи у необробленому виглядi, дорогоцiннi каменi, ювелiрнi вироби та iншi цiннi предмети:

     6.1.1 у вiдправлення письмової кореспонденцiї без оголошеної цiнностi;

     6.1.1.1 однак, якщо нацiональне законодавство країн подання та призначення це дозволяє, такi предмети можуть пересилатися в закритому конвертi як рекомендованi вiдправлення;

     6.1.2 у посилках без оголошеної цiнностi, крiм випадкiв, коли вiдповiдно до нацiонального законодавства країн подання та призначення це дозволяється;

     6.1.3 у посилках без оголошеної цiнностi, якими обмiнюються двi країни, якi приймають посилки з оголошеною цiннiстю:

     6.1.3.1 крiм того, кожна країна-член або призначений оператор може заборонити вкладання злиткiв золота в посилках з оголошеною цiннiстю або без оголошеної цiнностi, що виходять або надсилаються на її територiю або пересилаються транзитом через її територiю; вона може обмежити фактичну вартiсть цих вiдправлень.

     7. Друкованi видання й лiтература для слiпих:

     7.1 друкованi видання й лiтература для слiпих не може мати будь-яких написiв або мiстити будь-яких документiв, що мають характер поточного або особистого листування;

     7.2 не мiстять будь-яких поштових марок, бланкiв передплати, проштемпельованих чи нi, жодних документiв, що мають грошову цiннiсть, крiм випадкiв, коли вiдправлення мiстить як вкладення картку, конверт чи бандероль з друкованою адресою вiдправника депешi або його агента в країнi подання або призначення першого вiдправлення, повернення якого попередньо сплачено.

     8. Обробка помилково прийнятих вiдправлень:

     8.1 обробка помилково прийнятих вiдправлень визначається в Регламентах. Однак вiдправлення, якi мiстять предмети, зазначенi в пунктах 2.1.1, 2.1.2, 3.1 та 3.2, за жодних обставин не пiдлягають доставцi за призначенням, врученню адресатам чи поверненню до мiсця подання. У разi виявлення пiд час транзитного пересилання предметiв, зазначених у пунктi 2.1.1, 3.1 i 3.2, з ними поводяться згiдно з внутрiшнiм законодавством транзитної країни.

Стаття 19
Рекламацiї

     1. Кожний призначений оператор зобов'язаний приймати рекламацiї стосовно посилок або рекомендованих вiдправлень, або вiдправлень з оголошеною цiннiстю, поданих в його службi чи в службi iншого призначеного оператора, якщо тiльки рекламацiї представленi протягом шести мiсяцiв, починаючи з наступного дня пiсля дня подання вiдправлення. Рекламацiї надсилаються прiоритетною поштою, EMS або електронною поштою. Перiод у шiсть мiсяцiв стосується вiдносин мiж позивачами та призначеними операторами i не включає строку пересилання рекламацiй мiж призначеними операторами.

     2. Рекламацiї приймаються вiдповiдно до умов, передбачених у Регламентах.

     3. Обробка рекламацiй є безоплатною. Однак додатковi послуги, пов'язанi з проханням про пересилання вiдповiдi за допомогою EMS, в принципi, оплачуються за рахунок подавця рекламацiї.

Стаття 20
Митний контроль. Мито та iншi збори

     1. Призначенi оператори країни подання та призначенi оператори країни призначення вiдповiдно до законодавства цих країн мають право подавати вiдправлення для митного контролю.

     2. За вiдправлення, що пiдлягають митному контролю, може стягуватися збiр за подання до митницi, орiєнтовний розмiр якого встановлено в Регламентах. Цей збiр стягується лише за подання до митницi або за митний огляд вiдправлень, якi обкладаються митним чи будь-яким iншим подiбним збором.

     3. Призначенi оператори, якi мають дозвiл здiйснювати митний огляд за дорученням клiєнтiв, або вiд iменi клiєнта, або вiд iменi призначеного оператора країни призначення, можуть стягувати з клiєнтiв тариф, що ґрунтується на фактичних витратах за цю операцiю. Згiдно з нацiональним законодавством цей тариф може стягуватися за всi задекларованi на митницi вiдправлення, у тому числi вiдправлення, звiльненi вiд митних зборiв. Клiєнти повиннi бути заздалегiдь поiнформованi про вiдповiдний тариф.

     4. Призначеним операторам дозволяється стягувати з вiдправникiв або одержувачiв вiдправлень, залежно вiд випадку, митнi збори й усi iншi можливi збори.

Стаття 21
Обмiн закритими депешами з вiйськовими пiдроздiлами

     1. Обмiн закритими депешами з письмовою кореспонденцiєю може здiйснюватися за допомогою сухопутних, морських або повiтряних служб iнших країн:

     1.1 мiж поштовими установами будь-якої країни-члена та командувачами вiйськових пiдроздiлiв, що знаходяться в розпорядженнi Органiзацiї Об'єднаних Нацiй;

     1.2 мiж командувачами таких вiйськових пiдроздiлiв;

     1.3 мiж поштовими установами будь-якої країни-члена та командувачами морських, повiтряних чи вiйськових пiдроздiлiв, вiйськових суден чи лiтакiв тiєї самої країни, якi знаходяться за кордоном;

     1.4 мiж командувачами морських, повiтряних чи вiйськових пiдроздiлiв, вiйськових суден чи лiтакiв однiєї й тiєї самої країни.

     2. Вiдправлення письмової кореспонденцiї, що включенi до депеш, зазначених в пунктi 1, обмежуються вiдправленнями, що адресуються членам вiйськових пiдроздiлiв чи офiцерам й екiпажам суден або лiтакiв, якi одержують чи вiдправляють кореспонденцiю, або вiдправляються ними. Тарифи та умови вiдправлень, що до них застосовуються, визначаються згiдно з правилами призначеного оператора країни-члена, яка надала в розпорядження вiйськовий пiдроздiл чи якiй належать судна або лiтаки.

     3. За вiдсутностi особливої домовленостi призначений оператор країни-члена, яка надала в розпорядження вiйськовий пiдроздiл чи якiй належать вiйськовi судна або лiтаки, зобов'язаний оплатити вiдповiдним призначеним операторам витрати стосовно транзиту депеш, кiнцевi витрати i витрати на повiтряне перевезення.

Стаття 22
Нормативи та контрольнi цифри у галузi якостi служби

     1. Країни-члени або їхнi призначенi оператори повиннi встановлювати i публiкувати свої нормативи та контрольнi цифри в областi доставки вхiдних вiдправлень письмової кореспонденцiї та посилок.

     2. Цi нормативи та контрольнi цифри, збiльшенi на час, який є необхiдним для митного контролю, не повиннi бути менш сприятливими, нiж тi, якi застосовуються до подiбних вiдправлень їхньої внутрiшньої служби.

     3. Країни-члени подачi або їхнi призначенi оператори повиннi також встановлювати i публiкувати нормативи пересилання з кiнця в кiнець для прiоритетних вiдправлень та авiацiйних вiдправлень письмової кореспонденцiї, а також для прiоритетних поштових посилок та авiацiйних посилок та посилок економ-класу/наземних.

     4. Країни-члени або їхнi призначенi оператори здiйснюють оцiнку застосування нормативiв у галузi якостi служби.

ГЛАВА 2
Вiдповiдальнiсть

Стаття 23
Вiдповiдальнiсть призначених операторiв. Вiдшкодування

     1. Загальнi положення:

     1.1 за винятком випадкiв, передбачених у статтi 24, призначенi оператори вiдповiдають за:

     1.1.1 втрату, крадiжку чи пошкодження рекомендованих вiдправлень, простих посилок i вiдправлень з оголошеною цiннiстю;

     1.1.2 повернення рекомендованих вiдправлень, вiдправлень з оголошеною цiннiстю i простих посилок, про причину недоставлення яких не повiдомлено.

     1.2 Призначенi оператори не несуть вiдповiдальностi за вiдправлення, iншi, нiж тi, якi зазначенi в пунктах 1.1.1 та 1.1.2;

     1.3 у всiх iнших випадках, якi не передбаченi цiєю Конвенцiєю, призначенi оператори не несуть вiдповiдальностi;

     1.4 якщо втрата чи повне пошкодження рекомендованих вiдправлень, простих посилок та вiдправлень з оголошеною цiннiстю є результатом форс-мажорних обставин, якi не дають приводу для вiдшкодування, то вiдправник має право на вiдшкодування сплачених пiд час подання вiдправлення тарифiв за винятком страхового збору;

     1.5 суми вiдшкодування, якi сплачуються, не повиннi перевищувати сум, установлених в Регламентах письмової кореспонденцiї та Регламентi поштових посилок;

     1.6 у справi про вiдповiдальнiсть непрямi збитки, упущена вигода чи моральна шкода не враховуються у вiдшкодування, яке повинно бути сплачено;

     1.7 всi положення стосовно вiдповiдальностi призначених операторiв, є беззаперечними, обов'язковими i вичерпними. Призначенi оператори за будь-яких обставин не несуть вiдповiдальностi навiть у випадку серйозної помилки вище межi, встановленої в Конвенцiї та Регламентах.

     2. Рекомендованi вiдправлення:

     2.1 у випадку втрати, повної крадiжки чи повного пошкодження рекомендованого вiдправлення вiдправник має право на вiдшкодування, встановлене у Регламентi письмової кореспонденцiї. Якщо вiдправник вимагає суму, меншу за ту, яка встановлена у Регламентi письмової кореспонденцiї, то призначенi оператори мають право сплатити цю меншу суму й на цiй пiдставi одержати вiдшкодування вiд iнших призначених операторiв, яких це може стосуватися;

     2.2 у випадку часткової крадiжки або часткового пошкодження рекомендованого вiдправлення вiдправник має право на вiдшкодування, що вiдповiдає, в принципi, фактичнiй вартостi завданих збиткiв чи пошкодження.

     3. Простi посилки:

     3.1 у випадку втрати, повної крадiжки чи повного пошкодження простої посилки вiдправник має право на вiдшкодування, встановлене Регламентом поштових посилок. Якщо вiдправник вимагає суму, меншу за ту, яку встановлено у Регламентi поштових посилок, то призначенi оператори мають право сплатити цю меншу суму й на цiй пiдставi одержати вiдшкодування вiд iнших призначених операторiв, яких це може стосуватися;

     3.2 у випадку часткової крадiжки або часткового пошкодження простої посилки вiдправник має право на вiдшкодування, що вiдповiдає, в принципi, фактичнiй вартостi завданих збиткiв чи пошкоджень;

     3.3 призначенi оператори можуть домовлятися мiж собою про застосування у двостороннiх вiдносинах суми за посилку, встановленої в Регламентi поштових посилок, незалежно вiд її маси.

     4. Вiдправлення з оголошеною цiннiстю:

     4.1 у випадку втрати, повної крадiжки чи повного пошкодження вiдправлення з оголошеною цiннiстю вiдправник має право на вiдшкодування, що вiдповiдає, в принципi, сумi оголошеної цiнностi в СПЗ;

     4.2 у випадку часткової крадiжки або часткового пошкодження вiдправлення з оголошеною цiннiстю вiдправник має право на вiдшкодування, що вiдповiдає, в принципi, фактичнiй вартостi завданих збиткiв. Однак це вiдшкодування в жодному разi не може перевищувати суми оголошеної цiнностi, вираженої в СПЗ.

     5. У разi повернення рекомендованого вiдправлення письмової кореспонденцiї або вiдправлення письмової кореспонденцiї з оголошеною цiннiстю, про причину недоставлення яких не повiдомлено, вiдправник має право тiльки на вiдшкодування сплачених пiд час подання вiдправлення тарифiв.

     6. У разi повернення посилки, про причину недоставлення якої не повiдомлено, вiдправник має право на вiдшкодування тарифiв, сплачених пiд час подання посилки в країнi подання, та витрат, пов'язаних з поверненням посилки з країни призначення.

     7. У випадках, зазначених у пунктах 2, 3 i 4, сума вiдшкодування розраховується вiдповiдно до конвертованої в СПЗ iснуючої цiни таких самих предметiв чи товарiв у мiсцi i в момент прийому вiдправлень для пересилання. За вiдсутностi iснуючих цiн вiдшкодування розраховується вiдповiдно до звичайної цiни предметiв чи товарiв, вартiсть яких оцiнюється на тих самих пiдставах.

     8. Якщо вiдшкодування необхiдно сплатити за втрату, повну крадiжку або повне пошкодження рекомендованого вiдправлення, простої посилки чи вiдправлення з оголошеною цiннiстю, вiдправник або, залежно вiд випадку, адресат має право на вiдшкодування сплачених ним пiд час подання вiдправлення тарифiв i зборiв, за винятком рекомендованого або страхового збору. Те саме стосується рекомендованих вiдправлень, простих посилок чи вiдправлень з оголошеною цiннiстю, вiд яких через їхнiй поганий стан вiдмовилися одержувачi, якщо до цього причетна поштова служба й за це необхiдно нести вiдповiдальнiсть.

     9. Незалежно вiд положень пунктiв 2, 3 та 4, адресат має право на вiдшкодування розкраденого, пошкодженого або втраченого рекомендованого вiдправлення, простої посилки чи вiдправлення з оголошеною цiннiстю, якщо вiдправник вiдмовляється вiд своїх прав письмово на користь адресата. Ця вiдмова не є необхiдною у випадках, коли вiдправник i адресат є однiєю i тiєю самою особою.

     10. Призначений оператор країни подання має право у своїй країнi виплачувати вiдправникам за рекомендованi вiдправлення та посилки без оголошеної цiнностi вiдшкодування, передбаченi її нацiональним законодавством, якщо тiльки вони не меншi вiд тих, якi вказанi в пунктах 2.1 i 3.1. Те саме стосується й призначеного оператора країни призначення, коли вiдшкодування виплачується адресатовi. Однак суми, встановленi в пунктах 2.1 та 3.1, застосовуються:

     10.1 у разi вимоги, висунутої проти вiдповiдального призначеного оператора;

     10.2 якщо вiдправник вiдмовляється вiд своїх прав на користь адресата.

     11. Жоднi застереження стосовно перевищення термiнiв розгляду рекламацiй та виплати вiдшкодувань призначеним операторам, включаючи перiоди та умови, встановленi у Регламентах, не застосовуються, крiм випадкiв двосторонньої домовленостi.

Стаття 24
Звiльнення країн-членiв i призначених операторiв вiд вiдповiдальностi

     1. Призначенi оператори не несуть вiдповiдальностi за рекомендованi вiдправлення, посилки та вiдправлення з оголошеною цiннiстю, вручення яких вони здiйснили вiдповiдно до умов, установлених їхнiми внутрiшнiми правилами, для вiдправлень тiєї самої категорiї. Однак вiдповiдальнiсть зберiгається:

     1.1 якщо крадiжка чи пошкодження встановленi або до доставки, або пiд час вручення вiдправлення;

     1.2 якщо внутрiшнє законодавство це дозволяє, адресат або, в належному випадку, вiдправник пiд час повернення вiдправлення в мiсце подання робить застереження стосовно прийняття розкраденого чи пошкодженого вiдправлення;

     1.3 якщо внутрiшнє законодавство це дозволяє й рекомендоване вiдправлення доставляється в поштову скриньку, але одержувач заявляє про неодержання вiдправлення;

     1.4 якщо одержувач або, у випадку повернення до мiсця подання вiдправник посилки чи вiдправлення з оголошеною цiннiстю, незважаючи на отриману належну розписку, негайно заявляє призначеному оператору, який видав вiдправлення, про виявлення ним крадiжки чи пошкодження. Вiн надає доказ того, що крадiжка або пошкодження не сталися пiсля видачi. Термiн "негайно" тлумачиться вiдповiдно до нацiонального законодавства.

     2. Країни-члени та призначенi оператори не несуть вiдповiдальностi:

     2.1 у випадку дiї форс-мажорних обставин за умови дотримання статтi 15.5.9;

     2.2 у випадку, коли вони не можуть нести вiдповiдальнiсть за вiдправлення внаслiдок знищення службових документiв у результатi дiї форс-мажорних обставин, якщо їхню вiдповiдальнiсть не доведено iншим чином;

     2.3 якщо такий збиток був заподiяний з вини або недбалостi вiдправника чи викликаний властивостями вмiсту;

     2.4 у випадку вiдправлень, якi пiдпадають пiд заборони, зазначенi в статтi 18;

     2.5 у випадку конфiскацiї згiдно iз законодавством країни призначення вiдповiдно до повiдомлення країни-члена або призначеного оператора цiєї країни;

     2.6 у випадку вiдправлень з оголошеною цiннiстю, стосовно яких було заявлено неправдиву цiннiсть, яка перевищує фактичну вартiсть вмiсту;

     2.7 якщо вiдправник не подав жодної рекламацiї в межах шести мiсяцiв вiд дня, наступного за днем подання вiдправлення;

     2.8 у випадку посилок вiйськовополонених та iнтернованих цивiльних осiб;

     2.9 якщо у дiях вiдправника вбачаються елементи шахрайства з метою отримання компенсацiї.

     3. Країни-члени та призначенi оператори не несуть жодної вiдповiдальностi за митнi декларацiї, у якiй би формi вони не були складенi, та за рiшення, прийнятi митними службами пiд час перевiрки вiдправлень, якi пiдлягають митному огляду.

Стаття 25
Вiдповiдальнiсть вiдправника

     1. Вiдправник вiдправлення несе вiдповiдальнiсть за тiлеснi ушкодження, заподiянi поштовим службовцям, i за всi пошкодження, завданi iншим поштовим вiдправленням, а також поштовому обладнанню в результатi вiдправлення предметiв, якi є неприйнятними для пересилання чи не вiдповiдають умовам допуску.

     2. У разi пошкодження iнших поштових вiдправлень вiдправник несе вiдповiдальнiсть за кожне пошкоджене вiдправлення у тих самих межах, що й призначенi оператори.

     3. Вiдправник несе вiдповiдальнiсть, навiть якщо установа подання прийняла таке вiдправлення.

     4. Однак, якщо вiдправник дотримувався умов приймання, вiн не несе вiдповiдальностi, якщо з боку призначених операторiв або перевiзникiв пiд час обробки вiдправлення мали мiсце помилки чи недбалiсть пiсля його приймання.

Стаття 26
Виплата вiдшкодування

     1. За умови дотримання права подання позову до призначеного оператора, який несе вiдповiдальнiсть, зобов'язання виплати вiдшкодування та повернення тарифiв i зборiв покладається або на призначеного оператора країни подання, або на призначеного оператора країни призначення.

     2. Вiдправник має право вiдмовитися вiд своїх прав на вiдшкодування на користь адресата. У випадку вiдмови вiд своїх прав вiдправник або адресат можуть уповноважити третю особу одержати вiдшкодування, якщо внутрiшнє законодавство це дозволяє.

Стаття 27
Можливе стягнення вiдшкодування з вiдправника чи адресата

     1. Якщо пiсля виплати вiдшкодування рекомендоване вiдправлення, посилка або вiдправлення з оголошеною цiннiстю чи частина вмiсту, якi ранiше вважалися втраченими, знайденi, то вiдправник або адресат, залежно вiд ситуацiї, отримує повiдомлення про те, що вiдправлення може бути йому передано в межах трьох мiсяцiв пiсля повернення ним суми виплаченого вiдшкодування. Водночас у нього запитують про те, кому повинно бути вручено вiдправлення. У разi вiдмови або вiдсутностi вiдповiдi в межах встановленого строку такий самий порядок застосовується стосовно адресата чи, залежно вiд обставин, стосовно вiдправника, з наданням цiй особi права дати вiдповiдь протягом того самого перiоду часу.

     2. Якщо вiдправник та адресат вiдмовляються одержати вiдправлення чи не дають вiдповiдi в межах перiоду часу, передбаченого в пунктi 1, то воно переходить у власнiсть призначеного оператора або, де це є доцiльним, призначених операторiв, якi зазнали збиткiв.

     3. У разi подальшого виявлення вiдправлення з оголошеною цiннiстю, вартiсть вмiсту якого визнана нижчою вiд суми виплаченого вiдшкодування, вiдправник або одержувач, залежно вiд випадку, повинен повернути суму вiдшкодування за вручення вiдправлення незалежно вiд наслiдкiв, що випливають зi зловмисного оголошення цiнностi.

ГЛАВА 3
Особливi положення, що стосуються письмової кореспонденцiї

Стаття 28
Подача вiдправлень письмової кореспонденцiї за кордоном

     1. Призначений оператор не зобов'язаний нi пересилати, нi доставляти адресатам вiдправлення письмової кореспонденцiї, вiдправники яких, проживаючи на територiї країни-члена, здають або доручають здачу вiдправлень в iншiй країнi для того, щоб скористатися сприятливiшими тарифними умовами в тiй країнi.

     2. Положення пункту 1 застосовуються однаковою мiрою, як до вiдправлень письмової кореспонденцiї, укомплектованих у країнi проживання вiдправника та перевезених пiсля цього через кордон, так i до вiдправлень письмової кореспонденцiї, укомплектованих в iншiй країнi.

     3. Призначений оператор країни призначення може вимагати вiд вiдправника, а у випадку, коли це неможливо, вiд призначеного оператора країни подання сплати внутрiшнiх тарифiв. Якщо нi вiдправник, нi призначений оператор країни подання не згоднi сплачувати цi тарифи в строк, установлений призначеним оператором країни призначення, цей призначений оператор може або повернути цi вiдправлення призначеному оператору країни подання, маючи право на вiдшкодування витрат за повернення, або обробляти їх згiдно зi своїм нацiональним законодавством.

     4. Призначений оператор не зобов'язаний надсилати чи доставляти одержувачам вiдправлення письмової кореспонденцiї, якi вiдправники подали самi або через кого-небудь у великiй кiлькостi в країнi, iншiй, нiж та, де вони проживають, якщо сума кiнцевих витрат, якi необхiдно стягнути, виявляється меншою, нiж сума, яку стягували б, якби вiдправлення були поданi в країнi проживання вiдправникiв. Призначений оператор країни призначення може вимагати вiд призначеного оператора країни подання вiдшкодування понесених витрат, яке не може перевищувати найбiльшої суми двох таких сум: або 80 % внутрiшнього тарифу, який застосовується до еквiвалентних вiдправлень, чи тарифи, що застосовуються вiдповiдно до статей 30.5 - 30.9, 30.10 - 30.11, або 31.8, залежно вiд випадку. Якщо призначений оператор країни подання вiдмовляється сплатити необхiдну суму в строк, установлений призначеним оператором країни призначення, то останнiй може або повернути вiдправлення призначеному оператору країни подання, маючи право на вiдшкодування витрат за повернення, або обробляти їх вiдповiдно до свого нацiонального законодавства.

ЧАСТИНА III
Оплата

ГЛАВА 1
Особливi положення, що стосуються письмової кореспонденцiї

Стаття 29
Кiнцевi витрати. Загальнi положення

     1. За винятком передбачених у Регламентах випадкiв звiльнення вiд оплати, кожний призначений оператор, який одержує вiд iншого призначеного оператора вiдправлення письмової кореспонденцiї, має право стягувати з призначеного оператора, що вiдправляє плату за витрати, викликанi у зв'язку з одержаною мiжнародною поштою.

     2. Для застосування положень про сплату кiнцевих витрат своїми призначеними операторами, країни й територiї класифiкуються згiдно зi списками, складеними з цiєю метою Конгресом в його резолюцiї C 77/2012, як зазначено нижче:

     2.1 країни й територiї, що входять до кiнцевої системи до 2010 року;

     2.2 країни i територiї, що входять в кiнцеву систему з 2010 i 2012 рокiв;

     2.3 країни i територiї в кiнцевiй системi з 2014 р. (новi країни, якi ввiйшли до кiнцевої системи);

     2.4 країни i територiї, що входять до перехiдної системи.

     3. Положення цiєї Конвенцiї стосовно сплати кiнцевих витрат є перехiдними домовленостями, якi призведуть до прийняття наприкiнцi перехiдного перiоду системи оплати з урахуванням специфiчних для кожної країни елементiв.

     4. Доступ до внутрiшньої служби. Прямий доступ:

     4.1 в принципi, кожний призначений оператор країн, якi ввiйшли до кiнцевої системи до 2010 року, застосовує стосовно iнших призначених операторiв усi тарифи, термiни та умови, якi пропонуються в його внутрiшнiй службi на умовах, аналогiчних тим, що пропонуються для його нацiональних клiєнтiв. Призначений оператор країни призначення повинен оцiнити, чи виконав призначений оператор країни подання умови у сферi прямого доступу;

     4.2 призначенi оператори країн, що приєдналися до кiнцевої системи до 2010 року, надають iншим призначеним операторам країн, що ввiйшли до кiнцевої системi до 2010 року, тарифи, термiни та умови, якi пропонуються в їхнiй внутрiшнiй службi, на умовах, аналогiчних тим, якi пропонуються для їхнiх нацiональних клiєнтiв;

     4.3 призначенi оператори країн, що приєдналися до кiнцевої системи з 2010 року, мають право надавати обмеженому числу призначених операторiв умови внутрiшнього режиму на взаємнiй основi протягом дворiчного пробного перiоду. Пiсля закiнчення цього перiоду вони повиннi або припинити, або продовжувати надавати умови внутрiшнього режиму всiм призначеним операторам. Однак, якщо призначенi оператори країн, що приєдналися до кiнцевої системи з 2010 року, звертаються до призначених операторам країн, якi входили в кiнцеву систему до 2010 року, з проханням про застосування до них умов внутрiшнього режиму, вони повиннi надавати всiм iншим призначеним операторам тарифи, термiни i умови, якi пропонуються в їхнiй внутрiшнiй службi, на умовах, аналогiчних тим, якi пропонуються для їхнiх нацiональних клiєнтiв;

     4.4 на свiй розсуд призначенi оператори країн перехiдної системи можуть не пропонувати iншим призначеним операторам користуватися умовами внутрiшнього режиму. Однак вони можуть на свiй вибiр зробити доступними умови внутрiшнього режиму для обмеженої кiлькостi призначених операторiв на взаємнiй основi протягом дворiчного пробного перiоду. Пiсля закiнчення цього перiоду вони повиннi вибрати один з варiантiв: або припинити надавати доступ до умов свого внутрiшнього режиму, або i надалi робити доступними для всiх призначених операторiв умови свого внутрiшнього режиму.

     5. Оплата кiнцевих витрат ґрунтується на якостi служби в країнi призначення. Внаслiдок цього Рада поштової експлуатацiї уповноважена дозволяти додатковi виплати компенсацiї, зазначеної в статтях 30 та 31, для заохочення участi в системах контролю та заохочення призначених операторiв, що дотримуються своїх контрольнi показникiв у сферi якостi. У разi недостатнього рiвня якостi Рада поштової експлуатацiї може також установлювати штрафи, однак компенсацiя не може бути нижчою за мiнiмальну компенсацiю, вiдповiдно до статей 30 та 31.

     6. Будь-який призначений оператор може повнiстю або частково вiдмовитися вiд оплати, передбаченої в пунктi 1.

     7. Для оплати кiнцевих витрат мiшки М масою менше 5 кiлограмiв прирiвнюються до мiшкiв М масою 5 кг. Тарифна ставка кiнцевих витрат, яка буде застосовуватися до мiшкiв М, становить:

     7.1 на 2014 рiк, 0.815 СПЗ за кiлограм;

     7.2 на 2015 рiк, 0.838 СПЗ за кiлограм;

     7.3 на 2016 рiк, 0.861 СПЗ за кiлограм;

     7.4 на 2017 рiк, 0.885 СПЗ за кiлограм.

     8. Для рекомендованих вiдправлень передбачається додаткова оплата у розмiрi 0,617 СПЗ за вiдправлення на 2014 р., 0,634 СПЗ за вiдправлення на 2015 р., 0,652 СПЗ за вiдправлення на 2016 р. й 0,670 СПЗ за вiдправлення на 2017 р. Для вiдправлень з оголошеною цiннiстю передбачається додаткова оплата в розмiрi 1,234 СПЗ за вiдправлення на 2014 р., 1,269 СПЗ за вiдправлення на 2015 р., 1,305 СПЗ за вiдправлення на 2016 р. та 1,342 СПЗ на 2017 р. Рада поштової експлуатацiї має право дозволяти додатковi виплати компенсацiї за цi та iншi додатковi послуги у разi, якщо послуги, що надаються, мiстять додатковi характеристики, якi повиннi бути обумовленi в Регламентi письмової кореспонденцiї.

     9. За рекомендованi вiдправлення та вiдправлення з оголошеною цiннiстю, що не мають iдентифiкатора з штриховим кодом або мають iдентифiкатор зi штриховим кодом, який не вiдповiдає Технiчному стандарту S10 ВПС, передбачається додаткова оплата у розмiрi 0,5 СПЗ за вiдправлення, якщо iнше не погоджено на двостороннiй основi.

     10. Для цiлей оплати кiнцевих витрат, вiдправлення письмової кореспонденцiї, що подаються великими партiями одним i тим самим вiдправником i отримуються у тiй самiй депешi або в окремих депешах вiдповiдно до умов, точно визначених у Регламентi письмової кореспонденцiї, називаються "поштою у великiй кiлькостi". Оплата за "пошту у великiй кiлькостi" має бути встановлена згiдно з положеннями статей 30 та 31.

     11. На пiдставi двосторонньої чи багатосторонньої угоди будь-який призначений оператор може застосовувати для розрахункiв по кiнцевим витратам iншi системи оплати.

     12. Призначенi оператори можуть проводити обмiн непрiоритетною поштою на факультативнiй основi, надаючи знижку в розмiрi 10 % тарифної ставки кiнцевих витрат, що застосовується до прiоритетної пошти.

     13. Положення, що застосовуються мiж призначеними операторами країн кiнцевої системи, поширюються на будь-якого призначеного оператора перехiдної системи, який заявляє про своє бажання приєднатися до кiнцевої системи. Рада поштової експлуатацiї може визначити у Регламентi письмової кореспонденцiї перехiднi заходи. Положення кiнцевої системи можуть поширюватися в повному обсязi на будь-яких нових призначених операторiв кiнцевої системи, що заявляють про своє бажання в повному обсязi застосовувати всi цi положення без перехiдних заходiв.

Стаття 30
Кiнцевi витрати. Положення, що застосовуються до поштових потокiв мiж призначеними операторами країн кiнцевої системи

     1. Оплата за вiдправлення письмової кореспонденцiї, включаючи пошту у великiй кiлькостi, але виключаючи мiшки М i вiдправлень МККВ, установлюється, виходячи iз застосування тарифiв за вiдправлення й за кiлограм, що вiдображають витрати на обробку в країнi призначення. Тарифи, встановленi для прiоритетних вiдправлень у внутрiшнiй службi, якi є частиною унiверсальної послуги, будуть використовуватись як основа для розрахунку тарифiв кiнцевих витрат.

     2. Тарифи кiнцевих витрат кiнцевої системи розраховуються, якщо це прийнятно у внутрiшнiй службi, з урахуванням класифiкацiї вiдправлень на основi їхнього формату, згiдно з положеннями статтi 14 Конвенцiї.

     3. Призначенi оператори кiнцевої системи обмiнюються депешами з подiлом за форматом вiдповiдно до умов, точно визначених у Регламентi письмової кореспонденцiї.

     4. Плата за вiдправлення МККВ здiйснюється так, як це описано в Регламентi письмової кореспонденцiї.

     5. Тарифи за вiдправлення й за кiлограм розраховуються на основi 70 % тарифiв за вiдправлення письмової кореспонденцiї малого формату (P) масою 20 г i вiдправлення письмової кореспонденцiї великого формату (G) вагою 175 г без урахування ПДВ та iнших податкiв.

     6. Рада поштової експлуатацiї визначає умови для розрахунку тарифiв, а також необхiднi експлуатацiйнi, статистичнi та облiковi процедури для обмiну кореспонденцiєю з подiлом за форматом.

     7. Тарифи, що застосовуються до потокiв мiж країнами в кiнцевiй системi за даний рiк, не призводять до збiльшення бiльше нiж на 13 % доходiв вiд кiнцевих витрат для вiдправлень письмової кореспонденцiї масою 81,8 грам в порiвняннi з попереднiм роком.

     8. Тарифи, що застосовуються до потокiв мiж країнами, що приєдналися до кiнцевої системи до 2010 р., не можуть перевищувати:

     8.1 на 2014 рiк 0,294 СПЗ за вiдправлення i 2,294 СПЗ за кiлограм;

     8.2 на 2015 рiк 0,303 СПЗ за вiдправлення i 2,363 СПЗ за кiлограм;

     8.3 на 2016 рiк 0,312 СПЗ за вiдправлення i 2,434 СПЗ за кiлограм;

     8.4 на 2017 рiк 0,321 СПЗ за вiдправлення i 2,507 СПЗ за кiлограм.

     9. Тарифи, що застосовуються до потокiв мiж країнами, що приєдналися до кiнцевої системi до 2010 р., не можуть бути нижче таких:

     9.1 на 2014 рiк 0,203 СПЗ за вiдправлення i 1,591 СПЗ за кiлограм;

     9.2 на 2015 рiк 0,209 СПЗ за вiдправлення i 1,636 СПЗ за кiлограм;

     9.3 на 2016 рiк 0,215 СПЗ за вiдправлення i 1,682 СПЗ за кiлограм;

     9.4 на 2017 рiк, 0,221 СПЗ за вiдправлення i 1,729 СПЗ за кiлограм.

     10. Тарифи, що застосовуються до потокiв мiж країнами в кiнцевiй системi з 2010 та 2012 р., а також мiж цими країнами та країнами в кiнцевiй системi до 2010 р., не повиннi бути вище нiж такi:

     10.1 на 2014, 0,209 СПЗ за вiдправлення i 1,641 СПЗ за кiлограм;

     10.2 на 2015, 0,222 СПЗ за вiдправлення i 1,739 СПЗ за кiлограм;

     10.3 на 2016, 0,235 СПЗ за вiдправлення i 1,843 СПЗ за кiлограм;

     10.4 на 2017, 0,249 СПЗ за вiдправлення i 1,954 СПЗ за кiлограм.

     11. Тарифи, що застосовуються до потокiв мiж країнами в кiнцевiй системi з 2010 i 2012 р., а також мiж цими країнами та країнами в кiнцевiй системi до 2010 р., не можуть бути нижче, нiж тарифи в пунктах 9.1 - 9.4.

     12. Тарифами, якi застосовуються для потокiв призначенням у новi країни кiнцевої системи, з них або мiж ними, за винятком пошти у великiй кiлькостi, є тарифи, зазначенi в пунктах 9.1 - 9.4.

     13. Для потокiв менше 75 тонн в рiк мiж країнами, якi приєдналися до кiнцевої системи в 2010 або пiзнiше, а також мiж цими країнами та країнами, що входили в кiнцеву систему до 2010 року, компоненти за кiлограм i за вiдправлення перетворюються в загальний тариф за кiлограм на основi середньосвiтової кiлькостi вiдправлень на кiлограм 12,23.

     14. Оплата за пошту у великiй кiлькостi, яка направляється в країни, що приєдналися до кiнцевої системи до 2010 р., здiйснюється згiдно з застосуванням тарифiв за вiдправлення й за кiлограм, якi передбаченi в § 5 - 9.

     15. Оплата за пошту у великiй кiлькостi, вiдправлену в країни, що приєдналися до кiнцевої системи з 2010 та 2012 р., встановлюється за допомогою тарифiв за вiдправлення й за кiлограм, якi передбачаються в пунктах 5, 10 i 11.

     16. Жоднi застереження, крiм випадкiв двосторонньої домовленостi, до цiєї статтi не застосовуються.

Стаття 31
Кiнцевi витрати. Положення, що застосовуються до поштових потокiв, призначенням у країни перехiдної системи, з них та мiж ними

     1. Пiд час пiдготовки до приєднання до кiнцевої системи для призначених операторiв країн перехiдної системи кiнцевих витрат оплата за вiдправлення письмової кореспонденцiї, у тому числi пошти у великiй кiлькостi, але виключаючи мiшки М i вiдправлення МККВ, установлюється на пiдставi тарифу за вiдправлення й тарифу за кiлограм.

     2. Плата за вiдправлення МККВ здiйснюється так, як це описано в Регламентi письмової кореспонденцiї.

     3. Тарифнi ставки, якi застосовуються до потокiв призначенням в країни перехiдної системи, з них i мiж ними, є такими:

     3.1 на 2014 рiк: 0,203 СПЗ за вiдправлення i 1,591 СПЗ за кiлограм;

     3.2 на 2015 рiк: 0,209 СПЗ за вiдправлення i 1,636 СПЗ за кiлограм;

     3.3 на 2016 рiк: 0,215 СПЗ за вiдправлення i 1,682 СПЗ за кiлограм;

     3.4 на 2017 рiк: 0,221 СПЗ за вiдправлення i 1,729 СПЗ за кiлограм.

     4. Для потокiв менше 75 тонн на рiк компоненти за кiлограм i за вiдправлення повиннi бути перетворенi в загальну ставку за кiлограм на основi всесвiтньої середньої кiлькостi вiдправлень за кiлограм, що становить 12,23, крiм 2014 року, для якого застосовується загальна ставка за кiлограм 2013 року. Застосовуються такi тарифнi ставки:

     4.1 на 2014 рiк: 4,162 СПЗ за кiлограм;

     4.2 на 2015 рiк: 4,192 СПЗ за кiлограм;

     4.3 на 2016 рiк: 4,311 СПЗ за кiлограм;

     4.4 на 2017 рiк: 4,432 СПЗ за кiлограм.

     5. Для потокiв понад 75 тонн на рiк зазначенi тарифнi ставки застосовуються в тому випадку, якщо нi призначений оператор країни подання, нi призначений оператор країни призначення не звернуться з проханням про застосування механiзму перегляду для змiни тарифної ставки на основi фактичної кiлькостi вiдправлень на кiлограм, а не на основi всесвiтнього середнього значення. Вибiрка для застосування механiзму перегляду застосовується згiдно з умовами, передбаченими у Регламентi письмової кореспонденцiї.

     6. Перегляд на зниження загального тарифу, зазначеного в пунктi 4, не може застосовуватися країною кiнцевої системи стосовно країни перехiдної системи, якщо тiльки остання не вимагає перегляду в протилежному напрямi.

     7. Призначенi оператори країн перехiдної системи кiнцевих витрат можуть на факультативнiй основi надсилати поштовi вiдправлення з розподiлом за форматом вiдповiдно до умов, точно вказаних у Регламентi письмової кореспонденцiї. У випадку обмiну з розподiлом за форматом застосовуються тарифи, зазначенi в пунктi 3.

     8. Вiдшкодування призначеним операторам країн кiнцевої системи за пошту у великiй кiлькостi, встановлюється шляхом застосування тарифiв за вiдправлення й за кiлограм, передбачених у статтi 30. За отриману пошту у великiй кiлькостi, призначенi оператори перехiдної системи можуть вимагати оплати вiдповiдно до пункту 3.

     9. Жоднi застереження, крiм випадкiв двосторонньої домовленостi, до даної статтi не застосовуються.

Стаття 32
Фонд якостi служби

     1. За винятком мiшкiв М, вiдправлень МККВ i вiдправлень у великiй кiлькостi, кiнцевi витрати, якi сплачуються усiма країнами i територiями, країнам, включеним Конгресом до країн групи 5 стосовно кiнцевих витрат i Фонду якостi служби, пiдлягають збiльшенню на 20 % тарифiв, зазначених у статтi 31, для поповнення Фонду якостi служби (далi - ФЯС) для полiпшення якостi служби в країнах групи 5. Жоднi такi платежi не здiйснюються мiж країнами, уключеними до групи 5.

     2. За винятком мiшкiв М, вiдправлень МККВ та поштових вiдправлень у великiй кiлькостi, кiнцевi витрати, що сплачуються країнами й територiями, включеними Конгресом до групи 1, країнам, уключеним Конгресом до групи 4, пiдлягають збiльшенню на 10 % тарифiв, зазначених у статтi 31, для поповнення ФЯС для полiпшення якостi служби в країнах, уключених до групи 4.

     3. За винятком мiшкiв М, вiдправлень МККВ i поштових вiдправлень у великiй кiлькостi, кiнцевi витрати, що сплачуються країнами i територiями, включеними Конгресом у групу 2, країнам, вiднесеним Конгресом до групи 4, пiдлягають збiльшенню на 10 % тарифiв, зазначених у статтi 31, для поповнення ФЯС для полiпшення якостi служби в країнах групи 4.

     4. За винятком мiшкiв М, вiдправлень МККВ i поштових вiдправлень у великiй кiлькостi, кiнцевi витрати, що сплачуються країнами i територiями, включеними Конгресом до групи країн 1, країнам, вiднесеним Конгресом до групи країн 3, в 2014 i 2015 роках пiдлягають збiльшенню на 8 % тарифiв, зазначених у статтi 31, а в 2016 i 2017 роках - збiльшенню на 6 % тарифiв, зазначених у статтi 30.12, для поповнення ФЯС для полiпшення якостi служби в країнах групи 3.

     5. За винятком мiшкiв М, вiдправлень МККВ i поштових вiдправлень, у великiй кiлькостi, кiнцевi витрати, що сплачуються країнами i територiями, включеними Конгресом у групу 2, країнам, вiднесеним Конгресом до групи країн 3, пiдлягають в 2014 i 2015 роках збiльшенню на 2, % тарифiв, зазначених у статтi 31, для поповнення ФЯС для полiпшення якостi служби в країнах групи 3.

     6. Сукупна сума кiнцевих витрат, яка виплачується у ФЯС для полiпшення якостi послуг у країнах, що входять до груп 3 - 5, обмежується мiнiмумом 20000 СПЗ на рiк для кожної країни-одержувача. Додатковi грошовi суми, необхiднi для досягнення цiєї мiнiмальної суми, виставляються в рахунках країнам, якi входили до кiнцевої системи до 2010 року, пропорцiйно обмiнюваним обсягам.

     7. Регiональнi проекти повиннi, зокрема, сприяти реалiзацiї програм ВПС стосовно пiдвищення якостi служби та впровадження систем аналiтичного облiку в країнах, що розвиваються. Не пiзнiше 2014 року Рада поштової експлуатацiї затвердить вiдповiднi процедури стосовно фiнансування цих проектiв.

Стаття 33
Транзитнi витрати

     1. За пересилання закритих депеш та вiдправлень, що пересилаються вiдкритим транзитом, якими обмiнюються два призначених оператора чи двi установи однiєї й тiєї самої країни-члена за допомогою служб одного чи декiлькох призначених операторiв (послуги третьої сторони), необхiдно сплачувати транзитнi витрати. Вони є компенсацiєю за послуги сухопутного, морського та повiтряного транзиту. Цей принцип також застосовується до засланих вiдправлень або до помилково надiсланих депеш.

ГЛАВА 2
Iншi положення

Стаття 34
Основнi тарифи i положення, що вiдносяться до витрат на авiаперевезення

     1. Основний тариф, який застосовується у розрахунках мiж призначеними операторами за авiацiйнi перевезення, затверджується Радою поштової експлуатацiї. Вiн розраховується Мiжнародним бюро згiдно з формулою, наведеною в Регламентi письмової кореспонденцiї. Водночас тарифи на авiацiйнi перевезення посилок з використанням послуги повернення товарiв розраховуються вiдповiдно до положень, визначених у Регламентi поштових посилок.

     2. Розрахунок витрат на авiацiйнi перевезення закритих депеш, прiоритетних вiдправлень, авiацiйних вiдправлень та авiацiйних посилок, що надсилаються вiдкритим транзитом, засланих вiдправлень та помилково направлених депеш, а також вiдповiднi методи облiку описуються в Регламентах письмової кореспонденцiї та поштових посилок.

     3. Витрати на перевезення на всiй вiдстанi повiтряного шляху покриваються:

     3.1. за рахунок призначеного оператора країни подання, якщо йдеться про закритi депешi, у тому числi коли цi депешi проходять транзитом через одного чи бiльше промiжних призначених операторiв;

     3.2. у випадку прiоритетних та авiацiйних вiдправлень, якi пересилаються вiдкритим транзитом, у тому числi помилково направлених вiдправлень, призначеним оператором, що передає цi вiдправлення iншому призначеному оператору.

     4. Такi самi правила застосовуються до вiдправлень, звiльнених вiд зборiв за сухопутний та морський транзит, якщо вони надсилаються повiтряним шляхом.

     5. Кожний призначений оператор країни призначення, який забезпечує повiтряне перевезення мiжнародної пошти всерединi своєї країни, має право на вiдшкодування додаткових витрат, пов'язаних iз цим перевезенням, якщо тiльки середньозважена вiдстань пройдених дiлянок перевищує 300 км. Рада поштової експлуатацiї може замiнити середньозважену вiдстань iншим прийнятним критерiєм. Якщо немає домовленостi, що передбачає безоплатне перевезення, витрати повиннi бути єдиними для всiх прiоритетних та авiацiйних депеш, що надходять iз-за кордону, незалежно вiд того, чи досилається ця пошта повiтряним шляхом, чи нi.

     6. Однак у випадках, коли кiнцевi витрати, що стягуються призначеним оператором країни призначення, ґрунтуються безпосередньо на витратах або внутрiшнiх тарифах, жодного додаткового вiдшкодування витрат за внутрiшнє повiтряне перевезення не проводиться.

     7. Призначений оператор країни призначення виключає для цiлей розрахунку середньозваженої вiдстанi вагу всiх депеш, для яких розрахунок кiнцевих витрат безпосередньо ґрунтувався на витратах чи внутрiшнiх тарифах призначеного оператора країни призначення.

Стаття 35
Сухопутнi i морськi частки тарифу за поштовi посилки

     1. За посилки, якими обмiнюються два призначенi оператори, стягуються вхiднi сухопутнi частки тарифу, розрахованi шляхом комбiнацiї основного тарифу за посилку й основного тарифу за кiлограм, що встановленi в Регламентi:

     1.1. з огляду на наведенi вище основнi тарифи, призначенi оператори можуть, крiм того, отримати право вимагати додатковi тарифи за посилку й за кiлограм вiдповiдно до положень, установлених у Регламентi;

     1.2. тарифи, зазначенi в пунктi 1 та 1.1, сплачуються призначеним операторам країни подання, якщо тiльки в Регламентi поштових посилок не передбачається виняткiв iз цього принципу;

     1.3. вхiднi сухопутнi тарифи повиннi бути єдиними для всiєї територiї кожної країни.

     2. За посилки, якими обмiнюються два призначенi оператори чи двi установи однiєї i тiєї самої країни за допомогою наземних служб одного чи бiльше iнших призначених операторiв, на користь призначених операторiв, служби яких беруть участь у наземному перевезеннi, належать сухопутнi тарифи за транзити, встановленi в Регламентi вiдповiдно до ступеня вiдстанi:

     2.1. стосовно посилок, що пересилаються вiдкритим транзитом, промiжним призначеним операторам дозволяється стягувати фiксовану частку тарифу за вiдправлення, установлений у Регламентi;

     2.2. транзитнi сухопутнi тарифи оплачуються призначеним оператором країни подання, якщо тiльки в Регламентi поштових посилок не передбачається виняткiв iз цього принципу.

     3. Будь-якому призначеному оператору, служби яких беруть участь у морському перевезеннi посилок, дозволено стягувати морськi тариф. Цi тариф оплачуються призначеним оператором країни подання, якщо тiльки в Регламентi поштових посилок не передбачається виняткiв iз цього принципу:

     3.1. за кожне використовуване морське перевезення морський тариф установлюється в Регламентi поштових посилок вiдповiдно до ступеня вiдстанi, що застосовується;

     3.2 призначенi оператори мають право пiдвищувати, максимально на 50 %, морський тариф, розрахований згiдно з пунктом 3.1. З iншого боку, вони можуть знижувати її на свiй розсуд.

Стаття 36
Право Ради поштової експлуатацiї встановлювати збори й тарифи

     1. Рада поштової експлуатацiї уповноважена встановлювати наведенi нижче тарифи та збори, якi повиннi сплачуватися призначеними операторами вiдповiдно до умов, викладених в Регламентах:

     1.1 транзитнi збори за обробку й перевезення депеш з письмовою кореспонденцiєю принаймнi однiєю промiжною країною;

     1.2. основнi тарифи й витрати на авiацiйнi перевезення, що застосовуються до авiапошти;

     1.3. вхiднi сухопутнi тарифи за обробку вхiдних посилок;

     1.4. транзитнi сухопутнi тарифи за обробку та перевезення посилок промiжною країною;

     1.5. морськi тарифи за морське перевезення посилок;

     1.6 вихiднi сухопутнi тарифи за надання послуги повернення товарiв для посилок.

     2. Будь-який перегляд, зроблений вiдповiдно до методологiї, яка гарантує виплату справедливої компенсацiї призначеним операторам, що забезпечують послуги, повинен ґрунтуватися на надiйних та показових фiнансово-економiчних даних. Рiшення про можливу змiну набирає чинностi вiд дати, визначеної Радою поштової експлуатацiї.

Стаття 37
Спецiальнi положення для оплати рахункiв i здiйснення платежiв за мiжнародний поштовий обмiн

     1. Розрахунки стосовно операцiй, здiйснюваних згiдно з цiєю Конвенцiєю (включаючи розрахунки за перевезення (пересилання) поштових вiдправлень, розрахунки за обробку поштових вiдправлень в країнi призначення i розрахунки з виплати вiдшкодувань за втрату, крадiжку або пошкодження поштових вiдправлень) здiйснюються на пiдставi положень Конвенцiї та iнших Актiв Союзу i не вимагають оформлення будь-яких документiв призначеним оператором, за винятком випадкiв, передбачених Актами Союзу.

ЧАСТИНА IV
Прикiнцевi положення

Стаття 38
Умови затвердження пропозицiй стосовно Конвенцiї та Регламентiв

     1. Для набрання чинностi пропозицiї, якi поданi Конгресу й стосуються цiєї Конвенцiї, повиннi бути схваленi бiльшiстю присутнiх i голосуючих країн-членiв, якi мають право голосу. Принаймнi половина країн-членiв, представлених на Конгресi й тих, якi мають право голосу, повиннi бути присутнiми пiд час голосування.

     2. Для набрання чинностi пропозицiї, якi стосуються Регламенту письмової кореспонденцiї та Регламенту поштових посилок, повиннi бути схваленi бiльшiстю членiв Ради поштової експлуатацiї, якi мають право Голосу.

     3. Для набрання чинностi пропозицiї, якi внесенi мiж Конгресами, та якi стосуються цiєї Конвенцiї та її Заключного протоколу, повиннi набрати:

     3.1 двi третини голосiв, принаймнi половина країн - членiв Союзу, якi мають право голосу, взяли участь у голосуваннi, якщо йдеться про поправки;

     3.2 бiльшiстю голосiв, якщо йдеться про тлумачення положень.

     4. Незважаючи на положення, передбаченi в пунктi 3.1, будь-яка країна-член, нацiональне законодавство якої ще не є сумiсним iз запропонованою поправкою, у межах дев'яноста днiв з дати повiдомлення про цю поправку може подати Генеральному директору Мiжнародного бюро письмову заяву, в якiй йдеться про те, що вона не може прийняти поправку.

Стаття 39
Застереження, зробленi в ходi Конгресу

     1. Будь-яке застереження, несумiсне з метою й завданнями Союзу, не дозволяється.

     2. Як правило, будь-яка країна-член, погляди якої не подiляють iншi країни-члени, повинна докласти всiх можливих зусиль i приєднатися до думки бiльшостi. Застереження необхiдно робити в разi абсолютної необхiдностi й з поданням вiдповiдних причин.

     3. Застереження до будь-якої статтi цiєї Конвенцiї повиннi подаватися Конгресу у виглядi пропозицiї в письмовiй формi однiєю з робочих мов Мiжнародного бюро та згiдно з вiдповiдними положеннями Внутрiшнього регламенту Конгресiв.

     4. Для набрання чинностi пропозицiї стосовно застережень повиннi бути затвердженi бiльшiстю голосiв, необхiдною для внесення поправок до статтi, якої стосується застереження.

     5. У принципi, застереження застосовуються на взаємнiй основi мiж країною-членом, що робить застереження, та iншими країнами-членами.

     6. Застереження до цiєї Конвенцiї повиннi бути внесенi до її Заключного протоколу на пiдставi пропозицiй, затверджених Конгресом.

Стаття 40
Набрання чинностi i термiн дiї Конвенцiї

     1. Ця Конвенцiя набирає чинностi 1 сiчня 2014 року й залишається чинною до набрання чинностi Актами наступного Конгресу.

     На посвiдчення цього повноважнi представники Урядiв країн-членiв пiдписали цю Конвенцiю в одному примiрнику, який передається на зберiгання Генеральному директору Мiжнародного бюро. Копiя цього примiрника передається кожнiй сторонi Мiжнародним бюро Всесвiтнього поштового союзу.

     Учинено в м. Доха 11 жовтня 2012 року.